Реферат: Історія соборності України

1.ІсторіястановленнядержавностіУкраїни.

2.Т. Г.Шевченко —народний поет.

3.СьогоденняУкраїни і погляду майбутнє.

24 серпня1991 р. позачерговасесія ВерховноїРади прийнялаАкт проголошеннянезалежностіУкраїни. Цейдень відкривнову еру в історіїУкраїни. Такерішення буловистражданебагатьма поколіннямиукраїнськогонароду.

Історіястановленнядержавностізавжди складнаі заплутана.Кожен народпройшов довгийшлях з війнами, горем та втратами.Але історіяукраїнськогонародунайтяжчаі найболючіша, адже збудованавона була накістках тих, хто не жалівсебе у боротьбіза соборністьУкраїни.

Історіябудь-якогонароду міститьперіоди, якіє вирішальнимиі доленоснимиу його життіта розвитку.Такими періодамидля Українибули: розквітКиївської Русі, боротьба зтатаро-монгольськоюнавалою, Національно-визвольнавійна під проводомБогдана Хмельницького, перші спробидержавотворенняу 1917–1919 рр. і переломніподії 1991 року, пов’язані звиходом Україниіз складу СРСР.Саме низка цихперіодів іпризвела достановленняУкраїни, якнезалежноїдержави. Цебули періоди, коли розміреністьплину суспільногожиття поступаєтьсямісцем виплесковісуспільноїактивності, коли життявиходить зберегів традиційнихнорм та уявлень, а усталеністереотиписуспільноїсвідомостій моралі втрачаютьсвою незаперечність, поступаютьсямісцем якісноновим уявленнямта нормам. Природно, з часом вирподій вщухає, повертаєтьсяритм і врівноваженістьсуспільногожиття. Протетакі виплескине минаютьбезслідно. Їхнаслідком стаєзміна історичнихепох — одна, щовіджила своє, поступаєтьсямісцем іншій— новій.

Доленосніподії 1991 р. кардинальнозмінили історичнудолю українськогонароду й післякількох столітьпідневільного, бездержавногоіснуваннявивели йогона шлях самостійногорозвитку, побудовинаціональноїдержави.

Полум’янимукраїнськимпатріотом бувТарас ГригоровичШевченко. Йогозаклик — „своюУкраїну любіть”— вирвався зсамого серця, як найзаповітнішеслово. Одниміз найглибшиху світовійліриці виявівлюбові до рідногокраю справедливовважаєтьсяпоезія „Меніоднаково” ізтрагічним, потрясаючимзакінченням:

Та не однаковомені,

Як Українузлії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, зблудять...

Ох, не однаковомені.

Немовпророк, він передбачав, що неорганізованийнародний протест, не виявленийдо кінця народнийгнів зберетьсянад Російськоюімперією, якграндіознахмара.Вінпопереджавпанів:

Схаменіться! Будьтелюди,

Бо лихо вамбуде!

Розкуютьсянезабаром

Закованілюди,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, ігори!

І потечесторінками

Кров у синєморе

Дітей ваших…

Він передбачавбурхливийпротест і гнів, що віками визріваву глибинахнародних мас.

Українау творчостіШевченка —це передусімволелюбнийнарод, героїчнавизвольнаборотьба, душевнакраса поборниківволі.Поетперший в українськійлітературіна весь голоссказав провелич, красународної любовідо Вітчизни, як символуволелюбності.

І прекрасноусвідомлювавШевченко своюроль як воістинународногопоета, як речникасвого народу:

Возвеличу

Малих отихрабів німих!

Я на сторожіколо їх

Поставлюслово.

Т. Г. Шевченкубула властивасвідомістьпокликаннясвого, свогоправа говоритивід імені народу, свого творчогообов’язку переднародом.

22 січня2003 р. мивідзначали84 річницю актузлуки УНР іЗУНР. Цей актявляє собоюсимвол соборностіУкраїни, тобтоєдності інеподільності.Вже у незалежнійУкраїні цюакцію булоповторено. Мий досі зберігаємоу наших серцяхтой день, колиживий ланцюглюдей з’єднавЛьвів і Київ.

З проголошеннямнезалежностіУкраїни розпочавсяперехіднийперіод, в якийпотрібно досягтидокоріннихперетвореньв усіх сферахжиття, новогоступеня суспільногорозвитку:

в політичній сфері передбачається перейти від тоталітарної системи до демократії;

в економічній — від командно-директивної до ринкової економіки;

у соціальній сфері — „людини-гвинтика”, яка неусипно контролювалася системою радянської влади, до активного творця власної долі;

у гуманітарній — від класових до загальнолюдських цінностей;

у міжнародній — від політики конфронтації радянських часів до інтеграції в міжнародне співтовариство.

Першедесятиліттявідбудовинезалежноїдержави булонадзвичайноважким випробуваннямдля українськогонароду. В цейчас проявилисявсі ознакиглибокої економічноїкризи, що немогли не вплинутина зміни в соціальнійструктурісуспільства, загостренняусього комплексусоціальнихпроблем. Аленезважаючина усе це, я вірю,і досвідпопередніхроків доводить, що волелюбнийукраїнськийнарод здолаєвсі труднощіна шляху досвого становлення, наша країнастане могутньоюнезалежноюдержавою./>