Реферат: Історія соборності України
1.ІсторіястановленнядержавностіУкраїни.
2.Т. Г.Шевченко —народний поет.
3.СьогоденняУкраїни і погляду майбутнє.
24 серпня1991 р. позачерговасесія ВерховноїРади прийнялаАкт проголошеннянезалежностіУкраїни. Цейдень відкривнову еру в історіїУкраїни. Такерішення буловистражданебагатьма поколіннямиукраїнськогонароду.
Історіястановленнядержавностізавжди складнаі заплутана.Кожен народпройшов довгийшлях з війнами, горем та втратами.Але історіяукраїнськогонародунайтяжчаі найболючіша, адже збудованавона була накістках тих, хто не жалівсебе у боротьбіза соборністьУкраїни.
Історіябудь-якогонароду міститьперіоди, якіє вирішальнимиі доленоснимиу його життіта розвитку.Такими періодамидля Українибули: розквітКиївської Русі, боротьба зтатаро-монгольськоюнавалою, Національно-визвольнавійна під проводомБогдана Хмельницького, перші спробидержавотворенняу 1917–1919 рр. і переломніподії 1991 року, пов’язані звиходом Україниіз складу СРСР.Саме низка цихперіодів іпризвела достановленняУкраїни, якнезалежноїдержави. Цебули періоди, коли розміреністьплину суспільногожиття поступаєтьсямісцем виплесковісуспільноїактивності, коли життявиходить зберегів традиційнихнорм та уявлень, а усталеністереотиписуспільноїсвідомостій моралі втрачаютьсвою незаперечність, поступаютьсямісцем якісноновим уявленнямта нормам. Природно, з часом вирподій вщухає, повертаєтьсяритм і врівноваженістьсуспільногожиття. Протетакі виплескине минаютьбезслідно. Їхнаслідком стаєзміна історичнихепох — одна, щовіджила своє, поступаєтьсямісцем іншій— новій.
Доленосніподії 1991 р. кардинальнозмінили історичнудолю українськогонароду й післякількох столітьпідневільного, бездержавногоіснуваннявивели йогона шлях самостійногорозвитку, побудовинаціональноїдержави.
Полум’янимукраїнськимпатріотом бувТарас ГригоровичШевченко. Йогозаклик — „своюУкраїну любіть”— вирвався зсамого серця, як найзаповітнішеслово. Одниміз найглибшиху світовійліриці виявівлюбові до рідногокраю справедливовважаєтьсяпоезія „Меніоднаково” ізтрагічним, потрясаючимзакінченням:
Та не однаковомені,
Як Українузлії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, зблудять...
Ох, не однаковомені.
Немовпророк, він передбачав, що неорганізованийнародний протест, не виявленийдо кінця народнийгнів зберетьсянад Російськоюімперією, якграндіознахмара.Вінпопереджавпанів:
Схаменіться! Будьтелюди,
Бо лихо вамбуде!
Розкуютьсянезабаром
Закованілюди,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, ігори!
І потечесторінками
Кров у синєморе
Дітей ваших…
Він передбачавбурхливийпротест і гнів, що віками визріваву глибинахнародних мас.
Українау творчостіШевченка —це передусімволелюбнийнарод, героїчнавизвольнаборотьба, душевнакраса поборниківволі.Поетперший в українськійлітературіна весь голоссказав провелич, красународної любовідо Вітчизни, як символуволелюбності.
І прекрасноусвідомлювавШевченко своюроль як воістинународногопоета, як речникасвого народу:
Возвеличу
Малих отихрабів німих!
Я на сторожіколо їх
Поставлюслово.
Т. Г. Шевченкубула властивасвідомістьпокликаннясвого, свогоправа говоритивід імені народу, свого творчогообов’язку переднародом.
22 січня2003 р. мивідзначали84 річницю актузлуки УНР іЗУНР. Цей актявляє собоюсимвол соборностіУкраїни, тобтоєдності інеподільності.Вже у незалежнійУкраїні цюакцію булоповторено. Мий досі зберігаємоу наших серцяхтой день, колиживий ланцюглюдей з’єднавЛьвів і Київ.
З проголошеннямнезалежностіУкраїни розпочавсяперехіднийперіод, в якийпотрібно досягтидокоріннихперетвореньв усіх сферахжиття, новогоступеня суспільногорозвитку:
в політичній сфері передбачається перейти від тоталітарної системи до демократії;
в економічній — від командно-директивної до ринкової економіки;
у соціальній сфері — „людини-гвинтика”, яка неусипно контролювалася системою радянської влади, до активного творця власної долі;
у гуманітарній — від класових до загальнолюдських цінностей;
у міжнародній — від політики конфронтації радянських часів до інтеграції в міжнародне співтовариство.
Першедесятиліттявідбудовинезалежноїдержави булонадзвичайноважким випробуваннямдля українськогонароду. В цейчас проявилисявсі ознакиглибокої економічноїкризи, що немогли не вплинутина зміни в соціальнійструктурісуспільства, загостренняусього комплексусоціальнихпроблем. Аленезважаючина усе це, я вірю,і досвідпопередніхроків доводить, що волелюбнийукраїнськийнарод здолаєвсі труднощіна шляху досвого становлення, наша країнастане могутньоюнезалежноюдержавою./>