Реферат: Горбачов і перебудова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Київський міжнародний університет цивільноїавіації

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: " ГОРБАЧОВ І ПЕРЕБУДОВА"

КИЇВ. 1999.

ПЛАН.

Вступ.

2. Короткі дані про М.С.Горбачова.

3. Основні передумови перебудови, її мета і засоби.

4. Перші реформи.

5. Реформа виборчої системи, Перший та Другий

З"їзди.

6. Введення президенства.Перший президент СРСР.

7. Розпад СРСР.

8. Висновок.

9. Коротка хроніка подій 1985-1991 рр.

10. Література.

ВСТУП.

На данному етапі розвитку економічних іполітичних перетворень, що відбуваються в країнах СНГ ( країнах колиш-

нього СССР), коли з політичої арени вже пішли головні діючі особи периоду перебудови, поняття «перебудови» все ж залишається суперечливим. Кожен розуміє під цим поняттям щось, що відповідає його політичним поглядам. Хтось каже, що перебудова вже закінчилась, хтось каже, що ще не почи-налась… Можна давати цьому поняттю багато визначень,

проте я, на мій погляд, обрала найширше: перебудова -це сукупність державно-правових, політичних і соціальних явищ і процесів, пов«язаних з реформами і руйнуванням державно- правових й суспільно-політичних інститутів СРСР, що відбувалися в період 1985-1991 років.

Що стосується меж, то їх пояснити дуже легко: 1985 рік — прихід до влади Горбачова й початок реформування ( й руйну-

вання ); 1991 рік — путч, який прискорив процес розпаду СРСР, тобто це та дата, коли СРСР перестав фактично

існувати.

Після смерті 12 березня 1985 року Черненка новим Генеральним секретарем ЦК КПРС стає Михайло Сергійович Горбачов. Йому всього 54 роки,і у порiвняннi з попереднiми генсеками вiн виглядає досить молодо. Народ пiсля приходу Горбачова до влади очiкує змiн...

М.С.Горбачов ( народився 1931р.).Президент СРСР в 1990-

91 рр. Генеральний секретар ЦК КПРС в 1985-91 рр. 1966-68 рр.-

1-й секретар Ставропольского міськкому КПРС. 1968-70 рр.-

2-й секретар, з квітня 1970- 1-й секретар крайкому КПРС .

1978-85 рр.- секретар ЦК КПРС. Голова Президіуму

Верховної Ради СРСР в 1989-90 рр. Член політбюро ЦК КПРС в 1980-91 (кандидат з1979). З грудня 1991- президент Між-народного фонду соціально-економічних і політичних досліджень (»Горбачов-фонд"). Нобелівська премія світу(1990).

Виступив ініціатором перебудови.

Про Горбачова розповідати складно з декількох причин.

Перш за все, він — наш сучасник.

По-друге, про нього не так багато написано! Тільки Ленін з

усіх радянських лідерів(та й тільки в СРСР) не поступається Гобачову у кількості написаного про нього. Щодо закордонних публікацій, тут М.С. Горбачов — абсолютний чемпіон. У Бібліотеці американського конгресу міститься біля 250(!) великих робіт про нього.

По-третє, Горбачов — «лідер межі».Він отримав те, чого зовсім не прагнув: розпад соціалістичної системи.

Та все ж Горбачов після Леніна найпомітніший діяч в історії Росії(а потім СРСР) 20 століття, з ім«ям якого пов»язують кардинальні зміни. Його головна історична заслуга в тому, що він відчув глибинну необхідність змін і наважився, перебуваючи першою особою в партії і державі, ініціювати їх.

Передумови перебудови.

Більше ніж десять рокiв тому керiвництво КПРС проголосило курс на перебудову. За масштабом викликаних нею змiн в Європi, та й у всьому свiтi її справедливо порівнюють з такими iсторичними подiями, як Велика французька революцiя чи Жовтень 1917 року в Росiї. Вiрно й те, що вона носить затяжний характер. В останнiй час все рідше вимовляють саме це

--PAGE_BREAK--

для того, щоб в результаті модернiзувати вiдсталу легку

промисловість. Але все це закiнчилося провалом уже на першому етапi: мiльярдні держкапвкладання в базовi галузi безслiдно розчинилися в загальному хаосі — нового устаткування, матерiалiв, технологiй легка промисловість так i не дочекалась.

Тодi скоротили закупку ширвжитку i кинули валютнi

засоби на закупку технiки за кордоном. Результат — мiнiмальний. Частина устаткування так i залишилась на складах i пiд вiдкритим небом -нестача виробничих площ. А те, що вдалося кiнець кiнцем змонтувати, давало результати. Цiлi поточні лiнiї простоювали через невірну експлуатацiю,

вiдсутність запчастин, низьку якість сировини.

Нарештi зрозумiли, що за вiдсутностi стимулiв у виробникiв нiщо в

економiцi не повернеш. Вирiшили дати пiдприємствам

госпрозрахункову самостiйнiсть. Але обмежена воля обернулася лише правом безконтрольних витрат державних

засобiв i призвела до підняття цiн, скорочення обсягу виробництва i рiзкого зростання грошової маси в наявному використанні.

Збільшення заробітків при цьому нiяк не вплинуло на вихiд кiнцевої

споживчої продукцiї, оскiльки грошi виплачувалися не

--PAGE_BREAK--

Радянська держава влітку 1991 р. опинилась на межі розвалу.

Останню спробу врятувати імперію мирним шляхом зробив

М.С.Горбачов, запропонувавши проект нового союзного договору.

Керівники республік повинні були підписати його наприкінці серпня

1991 р. в урядовій резиденції в Ново-Огарьово.

Однак консервативне оточення президента вирішило повернути до диктатури сталінського типу. Сформувалася група змовників — антиконституційний Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС; рос. — ГКЧП). До нього увійшло 8 чоловік, серед яких були голова Веховної Ради СРСР А.Лук«янов, віце-президент СРСР Г.Янаєв, прем»єр-міністр В.Павлов, голова КДБ В. Крючков, міністр оборони Д.Язов, міністр внутрішніх справ Б.Пуго. ДКНС заявив про свій нвмір відновити в країні порядок і не допустити розпаду СРСР. Призупинялась діяльність політичних партій, громадських організацій і масових рухів. Заборонялося проведення мітингів, демонстрацій, страйків. Встановлювався контроль над засобами масової інформації. В деяких регіонах СРСР на 6 місяців запроваджувався надзвичайний стан. Попередньо у столицю були введені танки та бронетранспортери.

Проте змовники одразу ж зіткнулися з рішучою протидією керівництва РРФСР на чолі з президентом Б.Єльциним.

На захист демократії виступили десятки тисяч мешканців Москви, а також деяких інших міст СРСР. Рішучі дії Б. М.Єльцина підтримала більшість урядів країн світу і міжнародна громадськість. Уже 21 серпня стало очевидним, що путч провалився і заколотники вилетіли у резиденцію Горбачова у Форос

(Крим). Одночасно туди ж прибули представники російського президента. Після повернення М. Горбачова у Москву керівники змови були заарештовані.

Невдала спроба державного перевороту прискорила розпад СРСР.

9 вересня 1991 р. було офіційно визнано незалежність Литви, Латвії

і Естонії. Та все ж М.Горбачов та його найближче оточення прагнули зберегти Союз від подальшого розвалу.

14 листопада в Ново-Огарьово 7 республік (Азербайджан,

Білорусь, Казахстан, Киргизстан, РРФСР, Таджикистан ,

Туркменістан) заявили про намір створити конфедеративний Союз Незалежних Держав (СНД).

1 грудня відбувся референдум про незалежність України ( яка відмовилась від у часті у формуванні СНД ) — понад 90 % виборців

виявили прагнення жити в незалежній державі.

На Україні на основі законів «Про Президента Української РСР» та «Про вибори Президента Української РСР», прийнятих Верховною Радою УРСР 5 липня 1991 р., відбулися президентські вибори, які проходили під знаком боротьби старої партійно-державної бюрократії і національно-демократичної опозиції.Лідером першої був Л.Кравчук, а другої -В.Чорновіл. Президентом України став Л.Кравчук, котрий одержав 61.59% голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

Щоб зупинити процес стихійного, хаотичного розпаду існування союзних структур, не допустити пролиття крові, 7-8 грудня 1991 р. відбулася зустріч в Бєлавезькій пущі (Білорусь)керівників Білорусі, РРСФР і України, на якій було підписано" Угоду про створення СНД ", відкритого для всіх колишніх республік СРСР.

Упершому абзаці «Угоди...»було сказано:«Союз РСР, як суб»єкт міжнародного права і геополітична ревльність, припиняє своє існування".

Президент України Кравчук так зазначив головну причину розвалу Союзу: " Радянський Союз був приречений тому, що тримався на КПРС і КДБ. Демократія і імперія — поняття незіставні. Ви не знайдете в історії, щоб імперія була демократична. Радянський Союз — це була тоталітарна імперія, якої світ не бачив. І ось, як тільки КПРС пригнулась, почали гнутись всі несучі конструкції."

21 грудня 1991 р. на зустрічі в Алма-Аті лідери Азербайджану,

Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії,

Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану та України підписали Декларацію про Співдружність Незалежних Держав .

Після цього Президенту неіснуючого Союзу нічого іншого не залишалося як подати заяву, в якій він писав, що вважає свою місію завершеною.

Таким чином, 25 грудня 1991 р. М.С. Горбачов склав свої повноваження.

Отже, СРСР припинив своє існування, а колишні його республіки (у тому числі і Україна)стали незалежними юридично ,їх народ приступив до розв«язання трьох доленосних історичних завдань:

створення незалежних держав;

знищення тоталітаризму ;

реформування комуністичного способу виробництва, заснованого на централізованому адміністративному управлінні, на основі свободи економічної діяльності і ринкового регулювання виробництва.

ВИСНОВОК.

Підсумовуючи згадане, дам більш широке визначення перебудові.

Отже,перебудова-термін, що ввійшов у широкий вжиток з середини 80-х рр. і означав курс на реформування тоталітарної системи в СРСР. Політика перебудови, розпочата частиною керівництва КПРС на чолі з М. С. Горбачовим, призвела до значних змін у житті країни й світу в цілому (гласність, політичний плюралізм, закінчення „холодної війни“ і ін.). До кінця 80-х — початку

90-х рр. в результаті протиріч й непослідовності в здійсненні перебудови відбулося загострення кризи в усіх сферах життя суспільства.

Коротка хроніка подій 1985-1991 рр.

1985

БЕРЕЗЕНЬ: Смерть Костянтина Черненко. Призначенння

Михайла Горбачова Генеральним секретарем КПРС.

КВІТЕНЬ: На пленумі ЦК КПРС, який пізніше назвали

»історичним", вперше прозвучали слова «перебудова» і

«прискорення».

Початок боротьби з пияцством і перших кадрових

зміщень.

ТРАВЕНЬ:Упромові, присвяченій 40-річчю Перемоги, Горбачов

підкреслив внесок у неї Компартії на чолі з