Реферат: Великобританія після Другої світової війни

Рефератз історії

на тему:

«Великобританіяпісля другоїсвітової війни»

Загальнівідомості покраїні.

Великобританія- острівна державана північномузаході Європи; займає о. Великобританія, північно-західнучастину о. Ірландія, острови Англси, Уайт, Нормандські, Оркнейськие, Гебрідськие, Шетлендськиеі ряд дрібніших.Західні берегиВеликобританіївідкриті водамАтлантичногоокеану, східніі південні, звернені доЗахідної Європи, омиваютьсяпівнічним моремі не широкоюпротокою Ла-манші Па-де-кале.Площа 244,1 тыс.кмкв.з населенням55.5 млн. чоловік(1969 рік). Столиця- м. Лондон.

Великобританіяскладаєтьсяз 4 історико-географичнихобластей:

Англія

Уельс

Шотландія

Сівши. Ірландія

Площа

Тис. км.

Населення

млн. чоловік

(1968рік)

Столиця

130,3

20,8

78,8

14,1

45,9

2,7

5,2

1,5

Лондон

Кардіфф

Едінбург

Белфаст

За 1938-1969 рікколоніальніволодінняскоротилисяза площею з14,5 млн. км. до 1 млн.км.кв..

Державнийлад.

Великобританія– парламентарнамонархія. Єдиногодержавногоакту не має; неписана конституціяВеликобританіїскладаласявпродовж рядустоліть і складаєтьсяз парламентськихзаконів, судовихпрецедентіві конституційнихугод або звичаїв.

Найвищі органидержавноївлади. Главадержави – король(королева).Королівськавлада є довічноюпередаєтьсяпо спадку прямимнащадкам монархапо чоловічійлінії, а в разіїх відсутностіпо жіночійлінії, згідностаршинству.Король (королева)є верховнимносієм виконавчоївлади, главоюсудової системи, верховнимголовнокомандуючимозброєних сил, світськимглавою державианглійськоїцеркви. Юридичнокоролеві належитьправо призначенняпрем'єр міністра, міністрів, судий, дипломатів, офіцерів армії, флоту і авіації, губернаторів, укладеннядоговорів, оголошеннявійни і укладеннямиру. Володієправом помилування, дарує перство, баронство, рицарство іінші почеснізвання. Насправдіанглійськийкороль (королева)– лише наминальны(ая) голова держави(царює, але неуправляє); королівськіповноваженняі прерогативимайже повністюзнаходятьсяв руках виконавчоївлади – кабінетуміністрів.Формальнонайвищим органомкоролівськогоправліннявважаєтьсятаємна порада, до складу якоїдовічно входятьособливо почесніособи (понад300 чоловік). Вжебагато роківне функціонує.

Місцевеуправління.Великобританія– унітарнадержава, щоскладаєтьсяз 4 областей, що історичносклалися. Англія, Уельс і Шотландіямають власніправові і судовісистеми, національніцеркви системиорганів місцевогоуправління.До складу кабінетуміністрівВеликобританіївходять держсекретаріу справах Уельсуі Шотландії.Північна Ірландіякористуєтьсяобмеженимиправами адміністративноїавтономії напідставі Актупро управлінняІрландії 1920 років.Виконавчимиповноваженнямив ПівнічнійІрландії наділенийгубернатор; законодавчийорган – двапалатний парламент, що складаєтьсяз палати общини(52 депутати) ісенату (26 сенаторів).Є очолюванийпрем'єр міністромкабінет. Повноваженнявсіх цих органівобмежені чистомісцевимипитаннями іфактично управлінняПівнічноїІрландії здійснюєтьсяурядом Великобританії.

Виборниморганом самоврядностіу всіх адміністративно-територіальниходиницях єпорада, що абообираєтьсяна три роки, або оновлюванийна одну третинущороку. До складупоради графств, міст-графстві муніципальнихміст входятьстарійшини, які обираютьсявідповіднимистарійшинамистроком на 6років в кількості, рівній 1/3 чисельностіпоради, з числаосіб, що не єчленами поради.Голова поради– мер, обираєтьсяпорадою з числайого членівстроком на одинрік. Цими органамимісцевоїсамоврядностіпідвідомчіпитання місцевогоблагоустрою, транспорту, водопостачання, побутовогообслуговування, охорони здоров'я, освіти, підтримкигромадськогопорядку, цивільноїоборони, протипожежнійбезпеці і такдалі Муніципалітетизнаходятьсяв жорсткійфінансовійзалежностівід центральноговиробництва.Близько половинифінансів в їхпотреб муніципалітетівпокриваєтьсяза рахунокурядових дотацій, остання частина– за рахунокмісцевих податків.

Населення.

Великобританіюнаселяютьанглійці (44,7 млн.чоловік) щоживуть в Англії, в більшій частиніУельсу і напівдні Шотландії; шотландці(близько 5150 тис.чоловік) – гл.обр. у Шотландії;ірландці (1350 тис.чоловік) – впівнічнійІрландії іпромисловихрайонах Англії.На півостровіУельс розселеніУельс або валлійці(900 тис. чоловік), в північнійШотландії іна островахГебрідських– гэлы (90 тис.чоловік). Державнамова і розмовнамова більшоїчастини населення– англійський; частина ірландців, Уельсу і гэловкористуютьсятакож своїмимовами, щовідноситьсядо кельтськихмов. По релігіїбільшістькорінногонаселенняналежать допротестантськихцерков і сект(віруючі англійці– в основномудо англіканськоїцеркви, шотландці– до пресвітеріанськоїцеркви); частинажителів (у томучислі майжевсі ірландці)- католики. З14 вересня 1752 рокубув прийнятийгригоріанськийкалендар назміну юліанському.

У 1969 році налічувалося23,5 млн.человекекономічноактивногонаселення, близько 60% якогозайнято у сферіматеріальноговиробництва.Характернийвисока доляосіб найманоїпраці і дужене велика впорівнянніз іншими країнамичастка проміжнихверств населення.Розподіл економічноактивногонаселення(90%которогоскладаютьробітники іслужбовці) погалузях господарства: промисловістьі будівництво47,9%, сільськегосподарство3,6%, транспорті зв'язок 6,7%, торгівля11,7%, фінансово-банківськаі страховасфера 3,8%, освіта, охорона здоров'яі інші професійніпослуги 12,1%, держслужба, армія 6,0%, іншіпослуги 0%.

Великобританіянайвищий впорівнянніз іншими розвиненимикраїнами рівеньурбанізації: близько 80% населенняживе в містах, з них біля кв.- в крупних містахз числом жителівбільше 100 тисяч(більше 90 міст); так само є 3 містаз населеннямпонад 1 млн. чоловік: Великий Лондон(біля 7,5млн. людина), Бірмінгем іГлазго (по 1,1 млн.чоловік). 2/5 міськогонаселеннясконцентрованов крупних міськихрайонах: уЛондонській, Манчестерській, ЗахідноюМіндленськой, в Клайдсайде, в ЗахіднійЙоркширській, в Мерсисайдеі Тайнсайде.Щільністьнаселення –226 чоловік на1 км.кв…

Загальнахарактеристикаекономіки.

Великобританіястоїть у рядінайбільшихіндустріальнихдержав світу, поступаючисьпо своєму положеннюв світовомугосподарствіСША і ФРН, а з1968 і Японії. ДоляВеликобританіїв промисловомувиробництвісвіту з 1938 до 1969скоротиласябільш ніж в 2рази. Великобританіявідстає відпровідних країнне лише по темпахзростанняпромисловоговиробництва, але і по зростаннюпродуктивностіпраці. ГосподарствоВеликобританіїскладалосяв умовах тривалогомонопольногоположення їїв світовомупромисловомувиробництвіі торгівлі іпри наявністьвеличезноїколоніальноїімперії. Після2-ой світовоївійни загальнакриза капіталізму, бурхливе зростаннянаціонально-визвольногоруху народівпривели дорозпаду Британськоїколоніальноїімперії. У першіпіслявоєнніроки, не дивлячисьна те, що капіталовкладеннязнаходилисяна нижчомурівні, ніж вкризисний 1938рік, у Великобританіїпочали розвиватисяновітні відрослимашинобудуванняі хімії, продукціяяких, за відсутностіконкуренціїна світовомуринку, малавеликий попит.В той же часзбереженняі після війнивисокого рівнявійськовихвитрат, посиленийекспорт капіталу, зростанняімпорту і ін.викликалидиспропорціїв економіці, фінансовітруднощі, дефіцитплатіжногобалансу, щостав хронічним, обмеженнякапіталовкладеньв цивільниху тому числіі експортних, відросли, уповільненнятемпів економічногорозвитку, великуфінансово-економічнузалежність, в першу чергувід США.

Для післявоєнногочасу характернепосиленнямонополізаціїнових галузейпромисловості, а 60-м рокам процесцентралізаціїкапіталу шляхомбагаточисельнихпоглинань ізлиття компанійпочався і уряді старихгалузей. Урядзаохочувавконцентраціюпромисловогокапіталу, створившиз цією метоюв 1966 р. спеціальнукорпораціюпо реорганізаціїпромисловості.Об'єднаннясталися всуднобудуванні, автомобілебудуванні, електротехнічномувиробництві, авіаційнійпромисловості, електронногоустаткування, ВПК, харчовоїпромисловості; в цілому 10 найбільшихмонополійприпадає начастку близько1/3 капіталу 500провіднихкомпаній. Процесконцентраціїторкнувся такожбанківськогокапіталу.

У 50-х рокахпочала зростатироль державно-монополістичнихоб'єднань, якіохопили, окрімдеяких військовихвиробництв, націоналізованігалузі промисловості.Після 2-ой світовоївійни булинаціоналізованігалузі, обслуговуючівсю економікукраїни: кам'яно-вугільна, газова, електроенергетика, ж.д. транспорт, чорна металургія, внутрішньо-воднийі частина міськоготранспорту, авіаліній, англійськийбанк.

Концентраціякапіталу івиробництва, з одного боку, сприяло мобілізаціїзасобів івпровадженнямновітніх досягненьнауки і техніки, з іншої – супроводилосяскороченнямчисла зайнятихі зростаннямбезробіття.У післявоєннійВеликобританіїпосилилосяпроникненняв її економікуамериканськогокапіталу, якийконтролює понад10% промисловоговиробництваВеликобританії.

Для Великобританіїхарактернепереважаннязайнятих впромисловомувиробництвінад долею зайнятихв с/х і вельмивисокій ролісірки послуг, яка поглинаєвсю більшукількістьзайнятих

Великобританіяпісля 2-ої світовоївійни.

Війна викликалаподальше значнеослабінняекономічнихі політичнихпозицій Великобританії, хоча її людськівтрати (245 тис.убитих і 278 тис.поранених) булименше ніж впершій світовійвійні. Витратина війну склалибільше 25 мільярдівфунтів стерлінгів; державний боргвиріс з 7,2 млрд.ф. ст. до 23,7 млрд.ф.ст. до 1946 року.Великобританіявтратила близько25 % національногобагатствакраїни. Промисловапродукція ізовнішня торгівляскоротилися, встановиласядовготривалаекономічнаі політичназалежністьВеликобританіївід США. В умовахНТР, що розвернулася, посилилосявідставаннявід провіднихкапіталістичнихкраїн по темпахзростанняпромисловоговиробництва.

Після другоїсвітової війнирозвернувсяпроцес розпадуколоніальноїсистеми імперіалізму, складовоючастиною якогобув крах найбільшоюв світі британськоїколоніальноїімперії. Унаслідокпотужногопідйому національновизвольногоруху британськіімперіалістибули вимушенінадати незалежністьІндії (але розділиликраїну за релігійноюознакою наІндію і Пакистан), Бірми і Цейлону, а так само всімколоніальнимтериторіямВеликобританії.У 1945 році населенняанглійськихколоній і залежнихтериторійскладало близько432 млн. чоловік, в1969 – близько10 млн. чоловік.Розпад колоніальноїімперії різкоослабив англійськийімперіалізм, проте останнійзберіг ще значнішеекономічніі політичніпозиції багатов чому колишніхволодінняхВеликобританії.

Намагаючисьзнищити положенняВеликобританіїсеред суперників, лейбористськийуряд Етлі збільшивв перші післявоєнніроки капіталовкладенняв промисловість; ряд галузейекономіки булинаціоналізованіі реконструйованікоштом держави.Під тискомробочого руху, що посилився, були прийнятізаходи направленіна поліпшеннясистеми соціальногострахування, освіти, охорониздоров'я. Відбувалосяподальше зближенняпозицій лейбористкоюверхівки зпозиції консерваторів.В області зовнішньоїполітики урядЕтлі разом зСША розірвавкоаліцію СРСРі поклав початокгонці озброєньі «Холоднійвійні» протиСРСР і іншихсоціалістичнихдержав.

Прагненнябританськогоімперіалізмудо щонайтіснішогооб'єднанняполітичних, економічнихі військовихсил капіталістичногосвіту для боротьбипроти соціалізмуі національновизвольногоруху привелодо посиленнязалежностіВеликобританіївід США. На їїтериторіїз'явилисяамериканськівійськові бази.Борючись заочолюючу рольв західнійЄвропі, Великобританіястворила в1960року європейськуасоціаціювільної торгівлі(ЕАСТ) у складі7 країн. ПротеЕАСТ виявиласяне здібною доконкурентноїборотьби з«Спільнимринком»; надаліспроби Великобританіївступити вспільний ринокпостійно натраплялина протиріччяз Францією. Усерпні 1963 рокупочаті за ініціативоюСРСР ще в 1958 роцірадянський-американо-англійськіпереговоризавершилисяпідписаннямдоговору прозаборону випробуванняядерної зброїв трьох сферах.

У зовнішнійполітиці лейбористи, продовжуючикурс консерваторів, по колишньомуробили ставкуна збереженнявійськово-політичногосоюзу і особливихстосунків США.Вони підтримуваливсі їх агресивнідії, включаючивійну, що почаласяв 1964 році, у В'єтнамі.З самого початкудалекосхідноїкризи 1967 роківуряд Вільсонанадавав підтримкуагресії Ізраїлюпроти арабськихдержав. Воновиступало вролі одногоз гл. поборниківзміцнення іактивізаціїНАТО. Добиваючисьвступу Великобританіїдо «спільногоринку », лейбористськілідери, всуперечнаціональнимінтересамкраїни, підсилиливійськовуспівпрацю зФРН (в областіспільноговиробництвадеяких видів, озброєння, розробка ядерноїстратегії НАТОі ін.). Проводячикурс на концентраціювійськово-політичнихінтересівВеликобританіїв ЗахіднійЄвропі, придеякому скороченніїї «військовоїприсутності»в країнах БлизькогоСходу і Південно-східноїАзії, лейбористськийуряд прагнуввідстоювати(у тому числівійськовимизасобами) своїпозиції в країнах, що раніше входилив Британськуімперію, і вколоніях, щозалишилисяу Великобританії,і залежнихтериторіях.

Проводячиворожий курсвідносно СРСРі соціалістичнихкраїн, лейбористськийуряд в той жечас був вимушенийзважати назміну співвідношеннясил на світовійарені на користьсил соціалізму.У 1968г. уряд Великобританіїпідписав договірпро нерозповсюдженняядерної зброї.

Політиканастання направа трудящих,імперіалістичнуспрямованістьзовнішньоїполітики урядуВільсонамвикликализростаннярозчаруванняі незадоволеностінаселенняВеликобританії.На достроковихпарламентськихвиборах в червні1970 р. лейбористизазнала поразка.До влади прийшовконсервативнийуряд Э. Хіта.Консерваторипідсилилинастання напрофспілки, внісши до парламентузаконопроект, що істотнообмежує правотрудящих настрайки.

У лютому1971г. уряд Великобританіїпідписав договірпро заборонурозміщенняна дні Мореяі ок4еанов і вйого надрахядерної зброїі інших видівзброї масовогознищення.

Прогресивнісили Великобританіїведуть активнуборотьбу, протиімперіалістичногозовнішньополітичногокурсу правлячихкругів. В русіприбічниківсвіту учувствуютне лише робочийклас і інтелігенція, але і ліберальнібуржуазнікруги, що усвідомилирозмір небезпеки, яку представляєдля Великобританіїядерна війна.

60-е роки ознаменувалисямасовим рухомпроти агресіїСША у В'єтнаміі ізраїльськійагресії наБлизькомуСході. Рух замир зливаєтьсяз боротьбоюнародних маспроти гнітумонополістичногокапіталу. УПівнічнійІрландії відбувалисямасові виступитрудящих, вимагализнищення соціальноїі економічноїнерівностіі надання рівнихцивільних праві свобод. У 1969-1971 рр. ці виступипереросталив озброєнізіткнення зполіцією івійськами

НАЦІОНАЛЬНІЛІДЕРИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ.

Великийінтерес консерваторіввикликалапроблема підвищенняпристижа монархії.У 1952г. До похоронівкороля ГеоргаVІ і сходженняна престол йогодочки ЕлізаветиІІ була приуроченаціла серіязаходів, покликанавідродитиминулу значущістьі авторитеткорони.Новакоролева булавихована втрадиційномудусі і відносиласядо свого статусуз надзвичайноюпунктуальністюі самодисципліною.Окрім виконанняконституційнихобов'язківглави гос-ваЕлізаветаІІ активновключиласяв міжнароднупредставницькудіяльність.По числу зарубіжнихофіційнихвізитів воназначно перевершилавсіх своїхпопередників.Особливу увагукоролеви викликаликраїни БританськоїСпівдружностіі європейськігос-ва, гдезберігалисямонархічнихбуд. ПатронувалаЕлізаветаІІ і діяльністьанглійськихгуманітарнихорганізацій, програми розширеннякультурноговпливу Великобританіїв світі.

Відхід в1955г. Черчилляз поста прем'єр-міністразнаменувавсясходженнямйого наступникаАнтоні Ідена.Этот багатолітнійкерівник британськоїдипломатії, був політикомтого ж поколінняі тієї ж школи.Неймовірнапрацездатність, організованість, дисциплінованістьнового прем'єр-міністрадещо змінилистиль роботиуряду, але немогли компенсувативідсутністьнових ідей іморальну втому«старої гвардии»тори.Болеетого, уряд Іденазалучив країнув найбільшуколоніальнуавантюру 50-хізраїльськудля годов-англо-франкоагресію протиЄгипту в 1956г.

--PAGE_BREAK--

«ВІТРИ ЗМІН».ГАРОЛЬД МАКМІЛЛАН

Макмілланнародився в1894г. У Лондонів сім'ї крупноговидавця. Зуспехои, окончивнайпрестижнішіучбові закладиІтонський дляВеликобританіїколедж і Оксфордськийуніверситет, він вибравкар'єру політикав рядах консервативнійпартії. Вінзакликав дорішучої змінитрадиційноїполітики торі, відстоювавідеї змішаноїекономіки іззначною роллюдержавногорегулювання(«організованогокапіталізму»), приданиядержаві ограниченыхсоціальнихфункцийпоощренияпідконтрольноюдержаві діяльностікрупних монополій, здатних прискоритимодернізаціюекономіки, відмови відпартійногопротистояння, позбавленогосенсу в умовахсоціальноїдемократії.

Ставши в 1957році прем'єр-міністром, Макмілланпроголосивгасло «вітруперемен», призвав партіюперейти відмовчазноговизнання реалійсучасної системиГМК до активноїроботи із створеннядинамічноїі прогресивноїнаціональноїмоделі економічногоі соціальногорозвитку.

Стратегіяуряду Макміллана, безусловно, отвечалавимогам часуі позначилабезперечніпріоритетиполітики нанайближчі роки.

У 1963 р. Макмілланпішов у відставку.Его наступникАлік Дуглас-Хьюм, родовітийаристократ, що розлучивсяз титулом іместомом впалаті лордівдля заняттяурядової посади, перебував привладі зовсімнедовго-допраламентскихвиборів 1964г.

ПОЛІТИКАГ.ВІЛЬСОНА

Вільсон бувпредставникомтехнократів-центристівв лейбористськійпартії, дляяких социализиздавався закономірнимпідсумкомрозвитку суспільствав епоху НТР.Він і його однодумцівважали, щозаставою суспільногопроцвітанняповинне стати«з'єднаннянауки з технічнимпланированием», превращениенауково-технічногопрогресу воб'єкт целенапраленнойдержавноїполітики.

УРЯД Е.ХИТА

Е.Хит на виборах1970 років, бувповний рішучостіреабілітовуватипартію за «13даремно витраченихроків».Он буводним з найбільшпопулярнихполітиків свогочасу. Людинаширокої освіти, що поєднуєжорстку волюі цілеспрямованістьз интелегентностьюі м'якістю. Хітшвидко ставодним з лідерівпартії, очолившиперебіг такзваних «новихконсерваторів».»Новыеконсерватори»скептичновідносилисядо ідеї «державизагальногодобробуту»і вважали занеобхіднестворенняматеріальнихі соціальнихумов для благополуччяконкретноїлюдини.

«СОЦІАЛЬНИЙКОНТРАКТ».ПРАВЛІННЯЛЕЙБОРИСТІВ.

Серед ідеологівнового курсувиділявсяДжеймс Каллаген, видвінувшийідею «соціальногоконтракта»-тесногодоговірноїспівпраціпрофспілокі уряду в ім'я«корінногоі необоротногоперерозподілувлади і багатствана користьробітників».

ДжеймсКаллаген, несмотряна свою безпосереднюучасть в розробціколишньогокурсу, проголосивостаточнийперехід дополітики бюджетноїекономії, пріоритетнезначенняантиінфляційнихзаходів, відмовавід планівнаціоналізації.

М. ТЕТЧЕРІ БРИТАНСЬКИЙНЕОКОНСЕРВАТИЗМ

На парламентськихвиборах 1979г.Лейбористськапартія не змоглапредставитиякі-небудьпереконливіаргументи протипринциповонової програмиконсервативноїпартії, очолюваноїновим лидером-М.Тэтчер.Перемога торівідкрила новийперіод в сучаснійісторії Великобританії.

Рік за рокомТетчер йшлапо рівнях партійноїієрархії, нагромаджуючиполітичнийдосвід і створюючиімідж «залізноїледі».

Перші рокиперебуванняу влади сталисправжнімвипробуваннямна міцністьдля новогопоколінняконсерваторів.

У результатіправлінняМ.Тетчер Великобританіястала єдиноюз ведуших країнЗаходу, в якійв 80-х роках сукупнийпоказник ефективностівиробництвастабтльнозбільшувався.

Д.МЕЙДЖОРІ БРИТАНСЬКИЙНЕОКОНСЕРВАТІЗМ.

Мейджор рішучезмінив самімідж керівництваконсервативноїпартії.У консервативнійпартії вінвисувавсязавдяки заступництвуТетчер, аленезабаромпреобрел івласну стійкурепутацію.

Віддзеркаленнямуспіхів урядуМейджора ставнадзвичайносприятливийстан громадськоїдумки, що свідчиввпродовж всіхроків йогоправління проявну перевагупартії торінад опонентами.

Перемогуна виборах втравні 1997г. Взялалейбористськапартія, веденасвоїм новимлідером ЕнтоніБлером.

Е.Блер зумівпровести напочатку 90-х годовуповну рекострукциюЛейбористськійпартії, модернізувавшиїї ідейнийарсенал і сформувавшиенергійнукоманду однодумцівв керівництві.

ЗОВНІШНЯПОЛІТИКАВЕЛИКОБРИТАНІЇВ 80-90-і роки.

Вже в першіроки свогоправлінняТетчер рішучеприступиладо восстанговлениюминулої роліВеликобританіїв світовійспільноті.

У другійполовині 80-хроків в зовнішнійполітиціВеликобританіїсталися серйознізміни. Аналіткивідзначалипевну змінунастрою британськогопрем'єр-міністравже з 1983г.- Тетчервсе з великимінтересомстежила заподіями в СРСР.

Значно меншоюконструктивністювідрізняласяпозиція Тетчерпо проблемахзахідноєвропейськоїінтеграції.

Тетчер проявилажорсткістьв стосункахз країнамиБританськоїСпівдружності.Трохи завершилосядипломатичнимскандалом їїпрагненнявідкрито підтриматив громадянськійвійні в Родезіїрежим білоїменшості начолі з ЯномСмітом.ВыступалаТетчер і протисанкцій відноснорасистськогорежиму ЮАР, викликаючирішучі протестикраїн Співтоваристваі світовоїгромадськості.

Мейджоруудалося зрушитиз мертвої точкивирішенняпівнічноірландськоїпроблеми. Ключдо нього бувзнайдений нев самому Ольстері, а в діалозі зкерівництвомІрландськоїРеспубліки.В результатідвох роківбезперервних, важких переговорівурядів двохкраїн буладосягнутаісторична угодапро відмовуІрландії відпрямих домаганьна Ольстер заумови змінибританськихзаконів, щообмежують правопівнічноірландськогонаселення насамовизначення.

Схильністьдо політичноїконфронтації, авторитаризм, тяга до елітарностів політичномужитті, безкомпромісність, нав'язуваннясвоєї точкизору Тетчер, стали викликатинезадоволеність.Все це привелодо радикальнихперестановоку вищих ешелонахвлади, покликанихврятуватирепутаціюконсервативноїпартії. У 1990 роціновим лідеромторі і премьер-министрномстав Д.Мейджор.

Промисловість.

Промисловістьзаймає очолюючемісце в економіціВеликобританії, забезпечуючиблизько 50% валовогонаціональногопродукту імайже 9/10 експорту.Зі всіх зайнятихв промисловостіблизько 60% зосередженоу важкій індустрії.Не дивлячисьна деяку модернізацію, розрізненийтехнічнийрівень «старих»галузей, щовиникли в періодпромисловоїреволюції, і«нових», підприємстваяких обладнаніза останнімсловом техніки.Старі галузівідстають поконцентраціївиробництваі централізаціїкапіталу, хочав кінці 60-х рр.тут сталосядеяке зрушення.

Після закінчення2-ої світовоївійни в промисловостіВеликобританіїсталися істотніструктурнізміни. Приабсолютномузростанні числазайнятих в1,5разу, в 3 разизбільшиласязайнятістьв машинобудуванніі металообробці; у 2,5 разу – в хімічнійпромисловості, в 1,5 разу – в харчовійі поліграфічнійі декількабільш — у електроенергетиці.Зайнятістьже в старихтрадиційнихбританськихгалузях – увугільній ітекстильнійпромисловості– впала..

Важливезначення придбалитакі новітнігалузі, як атомна, електротехнічназ електронною, нафтопереробнаі нафтохімічна, авіаракетна.В цілому сильновиросла важкапромисловість.Кам'яно-вугільнапромисловість– одна із старихекспортнихгалузей Великобританії.Основою енергетикиє також вугілля, хоча доля йогов енергобалансівжитку безперервнознижуєтьсяза рахунокпідвищеннячастки нафтинових джереленергії: у 1969 р.на вугіллядоводилося50,8% споживанійв країні енергії, на нафту 42,6%, наатомну і гідроенергію4%, на природнийгаз 2,5%. Великучастину переробкизабезпечуютьТЕС. У 1956 – 1970гг.введено в дію11 атомних електростанцій(АЕС), які виробили(1969) 12% електроенергій.Тоді як ГЕСвиробляє менше2% електроенергії.

Чорна металургія, забезпеченавласним коксомі наполовину,– низькоякіснимзалізняком, в післявоєннийчас була модернізована, розширені їївиробничіпотужності.Проте по впровадженнюновітньоїтехніки Великобританіявідстає відінших країн.Кольороваметалургіяпрацює майжецілком на похіднійсировині, томувиплавка кольоровихметалів тяжієдо портовихміст і лишевиплавка алюмінію– до гідростанційШотландії.

Машинобудування– провіднагалузь британськоїпромисловостіі по числу зайнятихі за вартістюпродукції –багатообразноі складно посвоїй структурі; широко розвиненоу всіх районахкраїни.

Авіаційнапромисловістьпо випускулітаків займає2-е місце накапіталістичномусвіті післяСША. Заводинайбільшихавіаційнихкомпаній випускаютьрізних типівлітаків, в т.ч.Турбогвинтовіі турбореактивні, а також двигуни, вертольоти, самоврядніснаряди, авіаракети.

Верстатобудуваннядає високоякіснупродукцію, алене забезпечуєсебе повністюновітнімиспеціалізованимиверстатами.

Хімічнапромисловістьспираєтьсяпереважно нанафтопереробкуу зв'язку з розвиткомгалузей нафтохімічногосинтезу, ролькоксохімічноїсировини різкоскоротилася.

Текстильнапромисловість– стара експортнагалузь, що втратиламинуле значення; особливо скоротилосябавовняневиробництво.В той же часпродовжуєтьсяйого реорганізація, модернізуєтьсяустаткування.

У зв'язку зтим, що Великобританіявідвіку імпортуєпродовольство, склалося характернерозміщенняхарчовоїпромисловості: з одного боку, харчові підприємстварозкидані вмісцях виробництваабо вжиткусільськогосподарськихпродуктів, зіншої – вонитяжіють допортів і особливодо великих.

Сільськегосподарство.

В цілях забезпеченнякраїни сільськогосподарськоюсировиною іпродовольствомв післявоєннийчас виробництвоввело субсидіїі гарантованіціни на сільськогосподарськіпродукти. Основначастина земліналежить крупнимземлевласникам.У 1960-70-х рр. помітнопосиливсяпроцес концентраціїсільськогосподарськоговиробництва; у масовомумасштабі відбуваєтьсярозореннядрібних фермерськихгосподарств.

Головна галузьсільськогогосподарства– тваринництво, якого припадаєна частку близько70% валової продукції.

На Сході ігл. образом напівденномуСході великезначення маєрільництво.

Сільськогосподарськевиробництвовысокоинтенсивно, має високийрівень механізації.

В результатізростаннявиробництвасільськогосподарськоїпродукції впісля військовийчас покращаласамообеспеченностькраїни продовольством,і скоротивсяйого імпорт.

Також розвиненеі рибальство, в якому зайнято23 тис. чоловік.Улов риби тримаєтьсяна рівні близько1 млн. тонн.

Транспорт.

Великезначення морськоготранспорту, який обслуговуєзовнішньоторговельнізв'язки і, крімтого, використовуєтьсядля фрахту. Потоннажу морськогофлоту Великобританія– одна з першихкраїн в світі.

Довжиназалізниць 21,2тис. км., з них2/3 – двоколійніі багатоколійні;10,5% — електрифіковані.Високайого доля увнутрішніхвантажнихперевезеннях– 22%.

Мережа автодоріг(325,2 тис. км.) дужерозгалужена, хоча широкіавтомагістралеймало. Автопаркскладає 14,5 млн.машин.

Розвиненийавіатранспорт.

Зовнішніекономічнізв'язки.

ЗалежністьекономікиВеликобританіївід зовнішньоїторгівлі дужевелика; відношенняімпорту довалового суспільногопродукту досягає28%, а експорту24%. Вивозитьсядо 1/3 вироблюванихпродукції, ввозитьсяпереважначастина сировини, а також в середньомублизько 1/2 споживанихв країні продовольства.

Характернийдефіцит торгівельногобалансу і гострапроблема платіжногобалансу, негативнесальдо якогостало майжехронічним.

Великобританія– крупний експортеркапіталу; британськіінвестиції

Оцінюютьсяблизько 18 млрд.ф. ст., 2/3 з них вкраїнах стерлінговоїзони. Грошоваодиниця – фунтстерлінгів( по курсу ДержбанкуСРСР на січень1971 1англ. ф. ст. = 2,1537крб.)

Збройнісили.

Озброєнісили Великобританіїскладаютьсяз сухопутнихвійськ (армії), ВПС і ВМС; загальначисельністьїх в кінці 1970складала близько370 тис. чіл. Крімтого є територіальніі резервнівійська (св.56тис. чіл.). Верх.головнокомандуючий– король( королева), нойого функціїв керівництвіозброєнимисилами чистоформальні.Відповідальністьза підготовкукраїни до війниі за стан озброєнихсил несутьпрем'єр-міністрі кабінет міністрів, якому підпорядкованіКомітет оборониі зовнішньоїполітики іМіністерствооборони. Вищекерівництвоозброєнимисилами здійснюєКомітет оборони, до складу якоговходять: прем'єр-міністрі міністр оборони, внутрішніхсправ, закордоннихсправ і у справахСпівдружності, фінансів, техніки.Міністр оборониздійснюєбезпосередньокерівництвоозброєнимисилами череззаст. міністрапо армії, ВПСі ВМС і черезШтаб оборони.Основні органиміністерстваоборони: Порадаоборони, Комітетначштабов, Штабоборони ідепартаментивидів озброєнихсил. Порадаоборони плануєбудівництвоозброєних сил, здійснює керівництвоі контроль заїх діяльністю.У його складвходять: міністроборони, держ.Міністр у справахоборони, заст.міністра поармії, ВПС іВМС, перед. Комітетуначштабов, начштабов видівозброєних сил.Оперативнекерівництвоозброєнимисилами міністроборони здійснюєчерез Комітетначштабов іШтаб оборони, у складі якогоє центральніуправлінняі якому підкоряютьсяпо оперативнихпитаннях штабивидів озброєнихсил. Комітетипорад оборониармії, ВПС іМВС здійснюєкерівництводіяльністюсоответств.видів озброєнихсил Великобританії– член агресивногоимпеарилистическоговійськовогоблоку НАТО, Організаціїцентральногодоговору (СЕНТО), СЕАТО і ін.військовихблоків.

Охороназдоров'я

Держ. Службаохорони здоров'ябула створенав 1948 в результатівимоги трудящих.Загальне керівництвоохороною здоров'яв Англії і Уельсіздійснює Міністерствоохорони здоров'яі соціальногозабезпечення, в Шотландії– Департаментохорони здоров'я, в сівбу. Ірландії– Міністерствоохорони здоров'яі соціальногообслуговування.Всі основнівиди медичноїдопомоги виявляютьсябезкоштовно.З 1951 введеніподаток накожен виписанийрецепт і частковаоплата за лікуваннязубів і зубнепротезування.Охорона здоров'яфінансуєтьсяза рахунокдерж. бюджету, а також за рахунокстраховихвнесків, місцевихподатків і ін.

Освіта.

Сучаснасистема народноїосвіти складаєтьсяз трьох рівнів: початкового, середньогоі так званогоподальшоїосвіти. Дошкільневихованняздійснюєтьсяв школах-яслахі дошкільнихкласах. Початковоюосвітою охоплюютьсядіти з 5 до 11 років.З 5 років вонивідвідують2-річні школидля малят, з 7років – початковішколи. Післязакінченняпочатковоїшколи учнівна підставітестових випробуваньрозподіляютьпо трьох нерівноціннихтипах середніхшкіл: близько20% учнів потрапляєв граматичнушколу з терміномвчення 5 – 7 років, близько 70% — усучасну школуз терміномвчення 4, інколи5 років, около5%-- у технічну зтерміном вчення5, інколи 7 років.Приблизно кв.середніх шкілмає роздільневчення длядівчаток іхлопчиків.Підготовкавчителів дляпочатковихі сучасних шкілздійснюєтьсяв 3-річних педагогічнихколеджах. Рівеньт.з. подальшоїосвіти включаєобщеобразоват.і проф. уч. Закладиз повним і неповнимуч. вдень, а такожрізні курси, призначенігл. обр. дляпрацюючоїмолоді. Нижчепроф. освітаздійснюєтьсяв системіфабрично-заводськогоучнівства(термін-5 років)і індивідуальноговчення. Ср. проф.освіту даютьмолодші відділенняспец. коледжів(з 2-річним курсомвчення): технич., художні, комерційні, домоводческие, сільськогосподарські.Вік уч-ся звичайнопонад 16 років.Багато хто зколеджів має4-5-річні курсивчення і даєосвіту, щонаближаєтьсядо вищого. Досистеми «подальшої»освіти відносятьсяі установи пообслуговуваннюмолоді під часдозвілля.

Наука.

У післявоєнніроки науковареволюціяпереростаєв науково-технічну.У Великобританіїшвидко зростаєпитома вагадосліджень, пов'язаних звійськовоюпромисловістю.

Атомні дослідженняу військовихцілях булипочаті Великобританієюпід час 2-ої світовоївійни. У 1956 вКолдер-Холлепочала діяти1-я у Великобританіїатомна електростанціяпотужністю92 тис. кВт.

У 50-х рр. сконструйованісудна і автомобіліна повітрянійподушці. Розробленібагаточисельнітипи електронно-обчислювальнихмашин.

Найвищогоуспіху англійськібіохімікидобилися увивченні будовибілків і нуклеїновихкислот. Дослідженнябудови білківі нуклеїновихкислот привелидо швидкогорозвитку молекулярноїбіології. Великітакож заслугианглійськихучених в дослідженнігормонів. Сучаснідослідженняв областінейрофізіологіїпов'язані зім'ям Е.Едріана.Він розробивуявлення профізіологічнівластивостінервових імпульсів,їх швидкості, ритмі і закономірностяхпроведенняі розкрив механізмирецепцій –больових, слухових, чутливих і такдалі Досягненнямолекулярноїбіології, біохіміїі мікробіологіїзнаходятьвіддзеркалення, зокрема, в медицині.

Філософія.

До сірок. 20ст Визначальнийвплив придбавнеопозитивизм, зокрема, школалогічногопозитивізму.Англійськийлогічний позитивізмвніс значнийвклад до розробкиматематичноїлогіки. Організаційнимцентром цьогоучення сталаКембріджськашкола.

Історичнанаука.

Після2-ої світовоївійни різнийперебіг англійськоїбуржуазноїісторіографіїстав більшнавилироваться, зливаючисьв єдиний напрям, який виступаєпроти марксизмуна гл. ділянкахісторичнихдосліджень.До буржуазноїісторіографіїпримикаютьісторикилейбористськогонапряму, зайнятіпереважновивченняманглійськогоробочого руху.В той же часзростає впливмарксистсько-ленінськоїісторіографії; тематикамарксистськихдослідженьохоплює найважливішіпроблеми національноюі частковозагальноюісторії.

Економічнанаука.

Для сучасноїекономічноїнауки Великобританіїхарактернийрозвиток їїспеціалізованихгалузей – економікинауково-технічногопрогресу іконкретнихгалузей господарства; використанняматематико-кибернетическихметодів іелектронно-обчислювальноїтехніки; підключеннядо економічнихдослідженьсуміжних наук– соціології, психології, демографії, наук про поведінкулюдських відносинах; розвитку економічногопрогнозуванняі програмування.

Юридичнанаука.

У новітнійчас в юридичнійнауці Великобританіївідомі крупніучені, розробляючіпроблеми загальногоправа і правасправедливості, цивільногоправа, кримінального,історії англійськогоправа і такдалі

Література.

Після 2-оїсвітової війниз'являєтьсянове поколінняроманістів, що відображаютькризу англійськогобуржуазногосуспільства, що поглибиласяв результатірозпаду британськоїколоніальноїімперії і втратикраїною їїколишньогоположення всвітовій економіціі політиці.

Використовуванийматеріал.

Велика Радянська Енциклопедія (том 4). А.М.Прохоров 1971 рік. стор. 412 — 452

Радянський енциклопедичний словник. А.М.Прохоров, А.А.Гусєєв і так далі

Сайти:

www.yandex.ru

www.rambler.ru

www.google.ru

www.venegret.at.ua

www.ua-men.com

Заслання:

www.trimm.ru/php/content.phpкв.

msav.narod.ru/india.htm