Реферат: Промисловий переворот в США

Промисловийпереворот —це перехід відмануфактуриз її ручноюремісничоютехнікою довеликого машинногофабрично-заводськоговиробництва, який забезпечуваввпровадженняу промисловевиробництвоі транспортсистеми робочихмашин, паровихдвигунів. створеннясамостійноїмашинобудівноїгалузі. У соціальномуплані головнуроль почаливідіграватифабрикантита люди найманоїпраці. Завершенняпромисловогопереворотузнаменувалоостаточнуперемогуіндустріальноїцивілізаціїнад аграрною(феодалізмом).

Промисловийпереворот —це світовийпроцес, що визначавсязагальнимизаконами іодночасно мавсвої особливостіу кожній країні.Для нього булихарактернимияк загальнізакономірності, так і специфіката особливостіу кожній окремовзятій країні.Першою йогоздійснилаВеликобританіяв останнійтретині ХVIII ст.— середині XIXст. Хоча передумовипромисловогопереворотувизріли вжев серединіXVIII ст. буржуазнареволюціявказала шляхшвидкому розвитковііндустріальногосуспільства.


1.Передумовипромисловогоперевороту.

Американськапромисловареволюція булачастиною розвиткусвітовогоіндустріальногогосподарства.Її початковийетап виявивсялише післяангло-американськоївійни 1812-1815 рр.Промисловийпереворотпочався в умовахнесформованостісистеми мануфактурноговиробництва, значного розвиткуремесла тадомашньоїпромисловості.

Поява у ПівнічнійАмериці сильноїсамостійноїдержави створиласприятливіумови дляекономічногозростання.Промисловийпереворотрозпочавсяу північнихштатах. Йогоособливістьполягає у відсутностітих докапіталістичнихпережитків, які мали місцеу країнах ЗахідноїЄвропи, цеховихпорядків зокрема.Здійсненнюпромисловогопереворотусприяло вигіднетериторіально-географічнерозташуваннякраїни. Створеннянезалежноїдержави дозволялоамериканцямвідмежуватисявід боротьбиАнглії та Франціїза гегемоніюу Європі. Більшетого, періоднаполеонівськихвоєн став «золотимвіком» американськоїторгівлі.Посередництвоу торгівлізброєю, боєприпасамиі т.ін. приносиловеликі прибутки.Почали розвиватисяамериканськіміста —важливі торговельніцентри. П'ятийза чергою президентСША, ДжеймсМонро, у славетномуманіфесті від2 грудня1823 р. заявив, щоСполучені Штатине допустять, аби європейськікраїни втручалисяу внутрішнісправи американців.«Америка дляамериканців»— гасло, висунутеДж. Монро, якимамериканцікеруються досьогоднішніхднів. ДоктринаМонро сприялаконсолідаціїамериканськоїнації, її збагаченню, заставила світрахуватисяз її інтересами.

Промисловийперевороторганічнозв'язаний зпереходом відремесла і мануфактуридо фабричноїстадії капіталізму.В Англії і Франціївін здійснився«класично»: як спонтанний, внутрішньообумовленийпроцес, що почавсяв умовах пануваннямануфактури.В інших країнах, наприклад, наСході, він протікавне аналогічно.Там, де капіталізмнаступив пізніше, власне ремісничеі мануфактурневиробництвовже не булоголовною передумовоюствореннямашинної індустрії, оскільки починаввиявлятисявплив ззовні- світовогокапіталістичногоринку і міжнародногокапіталістичногоподілу праці.У результатімануфактурнийперіод коротшав, приймаючи«стерту» форму, або взагалібув відсутній.Деформувалисявсі сторониі фактори машинізаціївиробництва, зникав її перехіднийхарактер. Нановій, колонізованійземлі, де капіталізмстверджувавсязавдяки йогозв'язку з метрополієючи місцевістюз більш старимкапіталізмом, фактори і формирозвиткупромисловостітакож визначалисятим, на якійстадії — мануфактурнійчи фабричнийвін починався.

У цьому основнаспецифікаіндустріальногорозвитку США, де промисловістьстворюваласяв міру освоєннявеличезноїтериторії, нарізних стадіяхзв'язаного міжсобою європейськогой американськогокапіталізму: від мануфактурногоперіоду XVII-XVIII ст.до імперіалізму.Перші робочімашини з'явилисяв приатлантичнихштатах принаявності тамремесла імануфактури, а колонізаціязахідних земельрозгорнуласяв основномувже на фабричнійстадії капіталізму.Крім того, доГромадянськоївійни 1861—1865 р. урамках єдиногокапіталістичногоспособу виробництвав США співіснувалисистеми рабстваі найманоїпраці. Очевидно, що в таких умовахтип промисловогорозвитку неміг бути єдинимдля всієї країни.

Американськіісторики, економісти, соціологи усебільш активнорозробляютькомплекс проблем, зв'язаних зістановленняміндустріальногокапіталізмув США. Але длянемарксистськоїісторіографії, особливо сучасної, характернийвідрив промисловоїреволюції відісторичноїзміни стадійрозвитку капіталізму.Навіть колимова йде промашинізаціютих чи іншихгалузей, появі«індустріальнихкласів», відповіднихдемографічнихзрушеннях іінших явищах, що вказуютьна становлення«сучасногоіндустріальногосуспільства», ці стадії нерідкоігноруютьсячи підмінюютьсярізними «стадіямиросту», «модернізацією»аграрного(тобто докапіталістичного)суспільства, зміною формгосподарськоїдіяльностіі т.п. У рамкахтаких підходівпромисловареволюція абоне згадується, або, формулюєтьсяабстрактно, не входить учисло активновикористовуванихпонять.

Один з основоположників«нової економічноїісторії» Р.Фогел призвавдо переосмислюванняролі технікив економічномурості і до облікувпливу іншихфакторів, наприклад, попиту. Алетакий підхідпривів, власнекажучи, до відмовивід вивченняголовної ролінової машинноїіндустрії впорівняннізі старимиформами промисловості.Історики цьогонапрямку булизайняті дослідженнямзакономірностейі факторівдовгостроковогоекономічного, у тому числіпромисловогоросту, що відбилисяв динамікупевних кількіснихпоказників.Мова йшла вжене про «індустріальнуреволюцію»як таку, а пронарощуваннявиробництваі розвиток йогоекономічногомеханізму.

Промисловийпереворот невписувавсяв макроекономічнімоделі, якіконстатувалисяпредставниками«нової економічноїісторії». Цепоняття зустрічаєтьсяголовним чиному роботах, присвяченихтехніці, алей у них воноформулюєтьсянейтральностосовносоціально-економічнихстадій розвиткукапіталізму.Промисловийпереворотототожнюєтьсяз початкомзастосуваннямашин, «нетрадиційних»джерел енергіїі нових видівсировини, появоюмасового виробництваі т.п. Деякісоціальніаспекти промисловоїреволюціїпоказувалисяісториками«школи бізнесу»і «робочою»історіографією- як «традиційною»(комонсовсько-вісконсинською), так і «новою»(до останньоїпримикає «новаміська історія»).Однак мова йдев них не пропромисловуреволюцію, розглянутув сукупностіобох її сторін, а про опосередкованихнею явищах —соціальноїмобільності, змінах у соціальнійпсихологіїй ін.; «школабізнесу» розробляєісторію формі методівпідприємництва.

У ціломунемарксистськаісторіографіяпромисловогоперевороту— це набір дослідженьв області технікиі технології, еволюціїгосподарськогомеханізму, демографічних, соціально-культурнихі т.п. явищ, алебез загальноїконцепції, здатної зв'язатиїх в одномусистемномупоясненні.


2.Особливостіпершого етапупромисловогоперевороту.

Американськапромисловареволюція булачастиною розвиткусвітовогоіндустріальногогосподарства.Її початковийетап виявивсялише післяангло-американськоївійни 1812 — 1815 рр.Промисловийпереворотпочався в умовахнесформованостісистеми мануфактурноговиробництва, значного розвиткуремесла тадомашньоїпромисловості.Механізаціята будівництвофабрик почалисяв текстильнійгалузі. Першубавовнянуфабрику булопобудованов 1790 р. у Провіденсі(штат Айленд)емігрантом, англійськиммеханіком С.Слейтером.Оскільки англійськізакони заборонялививозити кресленняй деталі машин, він по пам'ятівідтворивватерну машинуАркрайта. У1832р. працювало795 бавовнянихфабрик з 1200 веретенами, що забезпечилипотреби країнив ситці. В 1860 р.американськабавовнянапромисловість, що налічувала5,2 млн. механічнихверетен, заобсягом виробництвапосіла другемісце в світіпісля англійської.Діяло 1700 текстильнихфабрик з паровимидвигунами. В20 — 30-х роках XIX ст.почалася масовамеханізаціясуконної, борошномельної, спиртової, цукрової, тютюновоїгалузей.

Перші прядильнімашини у СШАпоявилися вкінці 80-х років.Вони д завезеніз Англії, незважаючина заборонувивозу машині вічних інноваційз боку англійськогоуряду. Першіпарові машиниз'явилися востанньомудесятиліттіXVIII ст. На початковомуетапі промисловогопереворотувони використовувалисяслабо. Більшістьтекстильнихфабрик працювалина енергіїводи. Саме наявністьдешевої енергіїводяних двигунівпояснюєтьсязапізнілевпровадженнянових машин.Промисловийпереворот уСША відбувавсяза рахунокєвропейськоїробочої сили,інтелекту ікапіталів. Вцьому теж однаіз його особливостей.Однак в американськійпромисловостіз великим успіхомзастосовувалисявласні оригінальнівинаходи— циліндр длямеханічноїнабивки тканинтощо. У 1807 р.на р. Гудзонз'явився коліснийпароплав, збудованийР.Фултоном, швидкими темпамипрокладалисяканали, якімали великегосподарськезначення.Прискоренимитемпами розвиваласятекстильнафабричнапромисловість, яка в серединіXIX ст. за обсягомвиробництвапоступаласялише англійській.Проте найбільшихуспіхів СШАдосягли у будівництвізалізниць тавикористанніпаровозів. Задва десятиліття(1830-1850) довжиназалізницьзросла у 300разів.

Якщо початокпромисловогопереворотув США відкриваєтьсямашиннимбавовнопрядінням, фабричний типякого затвердивсянаприкінціпершого десятиліттяXIX в.", то закінченнятехнічногопереозброєннядвох найважливішихгалузей текстильноїпромисловостівідноситьсядо початку1830-х років. Є дані, що по механізаціїткацтва північно-східніштати на тойчас уже перевершилиАнглію, де ручнихткацьких верстатівбуло значнобільше, ніжмеханічних, тому що Англіяспеціалізуваласяна виробленнітонких матерій, щоб завоюватисвітовий ринок.Правда, по рядуабсолютнихпоказниківбавовнянапромисловістьСША й у 1860 р. помітновідставалавід британської1833 р., але по ткацькихверстатахамериканськепідприємствов середньомуперевершувалоанглійське(по країні вцілому — на 33 %, поНовій Англії- на 88%, штату Массачусетс- на 127%).

Перші сталеплавильніта прокатнізаводи булипобудованів 1816 р. поблизуПітсбурга.Однак загальнийобсяг виробництвачорних металівбув недостатнім.США імпортувализалізо з Швеціїта Росії. Лишез другої половини30-х років розвитокметалургіїта добувноїпромисловостіприскорився.В 1837 р. побудувалипершу домнуна кам'яномувугіллі (в 1847 р.їх було 50), за 1847- 1857 рр. –ще 100. У кінці40-х років почаливикористовуватикокс для виплавляннячавуну, антрацитдля пудлінгування.За 1830 — 1850 рр. видобутоккам'яного вугіллязріс з 0,3 до 6,3 млн.т, виробництвочавуну — з 0,2 до0,6 млн. т. Особливістюпромисловогопереворотубуло широкевикористаннядешевих водянихі повільнезапровадженняпарових двигунів, у 1838 р. їх нараховувалося1100.

Спочаткумашинобудуваннярозвивалосяповільнимитемпами. Напочатку XIXст. американськапромисловістьпрацювала восновному наанглійськихмашинах. Протев серединіXIX ст. у США вжеіснували власнімашинобудівнізаводи. Особливошвидко розвивалосясільськогосподарськемашинобудування.В цей же часактивно впроваджуютьсяв життя оригінальнідосягненняамериканськоїінженерно-технічноїдумки. Середнайвидатнішихвинаходів тогочасу були швейнамашина Зінгера, ротаційнатипографськамашина, телеграф Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезернийверстати, косаркаМак-Корміка, комбінованамолотилка-віялкаХейрема табагато інших.

Незважаючина високі темпипромисловогорозвитку упершій половиніXIX ст., США залишалисяв основномуаграрною країною, промисловийпереворотзавершивсялише на Півночі.

Революціонізуючезначення длярозвиткуамериканськоїіндустрії мавпромисловийпереворот натранспорті.Почали будуватишосейні дороги.У 1807 р. на річціГудзон з'явивсяперший у світіпароплав, побудованийР. Фултоном. У1860 р. на річкахМіссісіпі, Огайо ходилопонад тисячупароплавів.Велике господарськезначення малоспорудженняканалів, протяжністьяких в 1850 р. становила5950 км. Перша залізницяБалтимор-Огайопочала працюватив 1830 р., в 1850 р. їїпротяжністьдосягла 15 тис.км.

Машинобудуваннярозвивалосяповільно. Першийзавод з виробництвапарових машинз'явився в 1803 р.у Філадельфії.Проте американськапромисловістьна початку XIXст. працювалав основномуна англійськихмашинах. Першамашинобудівнакомпанія«Порт-Річмонд-Компані», що виготовлялапарові машинита обладнання, була створенав 1828 р. Швидкорозвивалосявиробництвосільськогосподарськихмашин, пароплавів.У 50-х рокахмашинобудуванняпрацювало наоснові власноговерстатобудування.

Інтенсивнамеханізація, нестача і дорожнечаробочої силистимулювалишвидке впровадженнявинаходів. Зазаконом пропатенти (1790 р.)винахідникипротягом 14 роківмали монополіюна свої винаходи.За 1790-1800 рр.кількістьпатентів становила276, у 1840-1850 рр. — 6480. Були винайденібавовноочисна(1793 р.), циліндричнаситценабивна, парова Івенса(1803 р.) машини, пароплавР. Фултона (1807 р.), фосфорнийсірник (1836 р.), косаркаМак-Корміка(1836 р.) і комбінованамолотарка звіялкою Хейрема, швейна машина(1841 р.), паровиймолот Насміта(1842 р.), вулканізаціякаучуку (1844 р.), пневматичнашина (1845 р.), ротаційнамашина (1846 р.), бесемерівськийпроцес (1856 р.), турбіна(1849 р.), револьверний(1854 р.), шліфувальний(1865 р.), фрезерний(1867 р.) верстати, друкарськамашина (1867 р.). Цівинаходи далипоштовх розвиткунових галузейі підгалузейпромисловості: швейної, збройної, електротехнічноїтощо. Головноюознакою машинобудуванняСША сталастандартизація.


3. Громадянськавійна в США.Економічніпричини і наслідки.

У50-х роках ХIХ ст.в промисловостіПівнічно-Східноїчастини СШАзапанувалафабрична система.Обсяг промисловоїпродукції з1827 по 1860 р. збільшивсяв 8 разів, капіталовкладеннязросли з 50 млн.до 1 млрд. дол.У 1859 р. вартістьпродукціїпромисловостіперевищиласільськогосподарську.За переписом1860 р. в промисловостібуло зайнято1,3 млн. осіб. Заобсягом промисловоговиробництваСША зайнялидруге місцев світі післяВеликобританії.Однак промисловийпереворотзавершивсялише на Півночі, де випускали75 % промисловоїпродукціїкраїни. Південьзалишавсяаграрним райономз рабовласницькимплантаційнимгосподарством.Забезпечуючитекстильнугалузь сировиною, воно разом зтим гальмувалоіндустріалізаціюкраїни. В 1860 р. іззагальної суминаціональногобагатства СШАв 16 млрд. дол. наПівніч припадало68,7, на Південь- 31,3 %. НаселенняПівночі становило20 млн. осіб, Півдня- 12 млн., зокрема4 млн. рабів.Вартість промисловоїпродукції за1810-1850 рр. зрослалише в 3 рази.Добувалося3 % світовоговиробництвазалізної руди,8 % вугілля, текстильнапромисловістьналічувала300 тис. веретен(6% усієї кількості).Рабовласницькегосподарствобуло мало пов'язанез внутрішнімринком. Основнумасу бавовнипродавали уВеликобританію, де купувалипромисловітовари. Це гальмувалоутвореннязагальнонаціональногоринку США. Конфліктзагострювавсявнаслідокборотьби міжПівніччю іПівднем занеобжиті тародючі земліна Заході, закерівництвополітичнимрозвиткомкраїни.

Суперечностіміж північнимиі південнимиштатами викликалиГромадянськувійну в США(1861-1865 рр.), яка водночасбула буржуазноюреволюцією.Війна закінчиласяперемогоюПівночі. Важливимиїї наслідкамибуло скасуваннярабства, ліквідаціяполітичноїта економічноїроз'єднаностіСША.

Перед Громадянськоювійною і навітьпісля неї вкраїні зберігалосяще досить багатометалургійнихпідприємствзастарілоготипу, у томучислі дрібнихкричних горнів.Але по обсязіі вартостіпродукції(10-20%) вони здалисвої позиціїу всіх основнихрегіонах США.Горни перетворилисяв придатоквеликогозалізопрокатноговиробництва,і лише невеликачастина їхньоїпродукціїсамостійнонадходила наринок. Утім, пудлінгуванняне зігралотакої великоїсамостійноїролі в розвиткуамериканськоїметалургії, яку воно малов Англії, депроіснувалоз кінця XVIII в. до1860-х років. У СШАбесемерівськийспосіб одержаннячавуну почавзастосовуватисяпісля закінченняГромадянськоївійни, тобтопрактичновідразу післятого, як кам'яневугілля, пудлінгуванняі прокатка восновномувстигнуливитиснутитехнологіюепохи мануфактури.

З обґрунтуваннямвисновку прозавершеннядо початку1860-х років промисловогопереворотув чорній металургіїми дістаємодосить повнукартину переходувід мануфактуридо фабрики внайважливіших, вирішальнихгалузях американськоїіндустрії.

Першоряднимиекономічнимипоказникамиуспіхів промисловоїреволюції вСША стало досягненнядо 1840 р. вирішальноїпереваги продукціїпромисловогосектора наддомашнімипромисламив масштабікраїни, а до1860 р. — висуванняСША на другемісце у світіпо промисловомувиробництву.По загальнійдовжині внутрішніхкомунікацій, що обслуговуютьсяпаровим транспортом, США вийшли наперше місце, обігнавшиАнглію. До 1860 р.промисловийпереворот восновному вжезавершивсяна Північномусході, і це маловирішальнезначення дляіндустріалізаціївсієї країнив останнійтретині XIX століття,

До Громадянськоївійни шарпромисловцівформувавсяі на Півдні, але перетворенняїх у підприємцівцілком буржуазноготипу відбулосявже в ходіРеконструкціїй індустріалізаціїпівденнихштатів. Діалектикаамериканськогокапіталістичногорозвитку, щоспиралася натакі його резерви, як фонд колонізованихземель, передоватехніка і технологія, масова імміграція, полягала насампереду тім, що на певномуетапі воностворило плантаційнерабство якчастину господарськогомеханізму, апотім і знищилойого в результатіГромадянськоївійни.

Громадянськавійна між північнимиі південнимиштатами з'явиласянеминучимнаслідкомнаростанняпротиріч міждвома суспільнимисистемамиусерединікраїни. В основіцих протирічбуло питанняпро рабство, яке цілкомвизначалоекономічніі політичніінтереси плантаторів.«Програма-максимум»найбільш агресивнихкіл Півдня булоперетворенняСША в єдинурабовласницькудержаву, алеїх цілкомвлаштовувалоі відділеннявід союзу яксамостійнудержаву.

Буржуазно-демократичнареволюція, щопочалася зГромадянськоївійни, продовжувалася.Але розгорталасявона не в національномумасштабі, атільки у своєріднихумовах Півдня,і то були їїокремі бої. Уцей періодспаду революціїтак і не удалосядокоріннорозв'язатиземельне питанняна Півдні. Уціліліплантації, позбавленірабської праці, поділялисятепер на дрібніділянки, щоздавалися воренду неграм,іноді білим.Прагнучи доземлі і не маючиінших засобівдо існування, негри змушенібули погоджуватисяна тяжкі умовитакої оренди, при якій землевласникувіддаваласязначна часткаврожаю, а орендар, який нерідкоодержував віднього і знаряддяпраці, знаходивсяу землевласникав неоплатномуборгу. На багатодесятилітьу південнихштатах установиласяця системаздольної оренди(«кроперство»), що прирікалаздольників(«кроперів»)на злидарськеіснування інапіврабськіумови. Ця системапагубне відгукнуласяна громадськомужитті Півдня, та й усієї країни.

Але все цене означає, щона Півднівідновлювалисяколишні економічніпорядки. Рабовласницькимлатифундіямбув нанесенийрішучий удар.Одні буликонфіскованіпід час війни, а інші зовсімрозорені, третізахопленінеграми і білимибідняками іне повернутіколишнім власникам; багато плантаційбули проданіза несплатуподатків упіслявоєнніроки. Революційніуряди південнихштатів у періодРеконструкціїпроводили цюполітику неухильно, причому землідробилися надрібні ділянкиі продавалисяза низькоюціною. Крімтого, на державніземлі південнихштатів буврозповсюдженийзакон про гомтедиіз усіма наслідками, що випливаютьз нього. Такимчином, на південнихземлях виниклабезліч дрібнихі середніхфермерськихгосподарств, що належалив більшостівипадків білимвласникам.

Великачастина промисловогопотенціалуі людськихресурсів країнибула зосередженана Півночі, однак Південьбув більш згуртований(там установиласядиктатурарабовласників)і сильний увійськовомувідношенні.У жителів півднябули більшістькадрових офіцерів, значні запасиозброєння, аголовне, вонирозуміли, щоуспіх їм можепринести тількишвидка і рішучаперемога. Жителіпівдня — плантаторивели боротьбуне на життя, ана смерть засвоє виживанняі колишнєблагополуччяі перейнялисяпочуттям сліпоїненависті до«янкі» (жителямпівночі), якіздавалися їмне співвітчизниками, а чужинцями, ворогами. Цейморально-психологічнийстан білоїчастини південногосуспільствапрекраснопоказано вромані американськоїписьменниціМаргарет Мітчелл«Віднесенівітром». Напівночі ж булочимало прихильниківугоди, «умиротворення»Півдня, особливов тих колахбуржуазії, щовели справиз плантаторами.

Перелом уході війни накористь вільнихштатів бувдосягнутийзавдяки початкуїї ведення«пореволюційному».Крім жорсткостіпорядків у тилузаходів длязміцненнядисципліни, підвищенняподатків вирішальнезначення набулизакон про гомстедивід 20 травня йакт про звільненнярабів від 22 вересня1862 р. Перший надававправо будь-якомугромадянинукраїни, якийне приймавучасті в заколотіпроти СполученихШтатів і хтосплатив митов 10 дол., зайнятигомстед – увитік землів 160 акрів ~64 га)під ферму навільних землях.Після п'ятироків проживанняна ділянці, їїобробки і забудовивін віддававсябезкоштовноу власність.Це і було терадикальнерішення аграрногопитання, щообіцяла в 1860 р.Республіканськапартія. Хочапрямого військовогозначення цейзакон не мав, він настроювавширокі народнімаси, включаючиіммігрантів, на досягненняперемоги надПівднем, безякої не можнабуло розраховуватина вільне заселенняЗаходу.

Другий законоголошуваврабів вільнимиз 1 січня 1863 р. Хочана територіїКонфедераціїдіяли своїзакони, війнаянкі з плантаторамиздобувала длярабів яснийі конкретнийзміст, їм сталозрозуміло, начиїй сторонібути. Незважаючина розв'язанийрабовласникамитерор, Конфедераціяпозбавиласяміцного тилу, а негри сталимасами переходитина сторонужителів півночіі служити уфедеральнійармії

Південьнагадуваввеличезнийобложенийтабір, у якомувже давалася взнаки недостачасамого необхідних.Його невеликапромисловістьпрацювала длянестатківфронту, а блокадана морі перешкоджалавивозу бавовнив Європу й одержаннювідтіля продуктіві медикаментів.Хоча людськіі матеріальніресурси Півднязнаходилисяна межі, йоговійськова силаще не була зломлена.

У той же часнаступнийрозвитокамериканськоїісторії, аж донаших днів, виявило й іншіпідсумкигромадянськоївійни. Стрімкийрозвитоккапіталістичноговиробництвав США в останнійтретині XIX в., увеличезніймірі стимульованийсприятливимидля буржуазіїпідсумкамивійни, прискорилоі підсилилорізку соціальнуполяризаціюнаселеннякраїни. Це велоне тільки доросту соціальнихпротиріч івідповіднопосиленнюкласової боротьби.Одночаснозбільшуваласяі соціальнапасивністьзначних маснаселення, щолегко пояснитиострахом зазавтрашнійдень, прагненнямреалізуватисвої сили винятковов сфері індивідуально-практичноїдіяльності, а не колективноїборотьби заполіпшенняумов праці іпобуту.

Суперечливіпідсумкигромадянськоївійни в СШАстали свогороду спадщиноюяк для сучасноїісторії цієїкраїни, так ідля історіїбагатьохкапіталістичнихдержав. Теорії«соціальноїгармонії»,«безкласовогосуспільства»,«класовогобратерства», настільки моднізараз на Заході,ідуть своїмикоренями вподії новогочасу, часто — усоціальнікатаклізми, якими з'явиласядля США громадянськавійна. Взаємозв'язокнайскладнішихпроблем сучасноїАмерики з усієїїї більш ніждвовіковоюісторією, центральнемісце в якийзаймає війнаПівночі і Півдня, очевидна.


4.Завершенняпромисловогоперевороту.

В60 — 80-ті роки завершивсяпромисловийпереворот навсій територіїСША. Особливосприятливимдля економікибув періодпромисловогопіднесення1867-1873 рр. Зацей період булопобудовано200 домен на мінеральномупаливі, потужністьвугільних шахтзросла в 2 рази.На 1870 р. усі галузіпромисловостібули оснащенімеханічнимидвигунамипотужністю2346 тис. к. с., в основномупаровими.

З'явилисянові галузі: електротехнічна, гумова, нафтодобувната нафтопереробна.Значних успіхівдосягло машинобудування, зокрема у виробництвісільськогосподарськоїтехніки, локомотивів.Розвитокверстатобудуваннядав можливістьмасово вироблятирізні машини.Посилилосязначеннястандартизації.Про динамікуамериканськоїпромисловостісвідчать такідані. За 1860 — 1870 рр.видобутоквугілля зрісу 2,4 рази, виплавляннячавуну — у 2 рази, видобуток нафти- 10, протяжністьзалізниць — 1,8рази. У 1859 р. основнийкапітал, вкладенийу промисловість, становив 1010 млн.дол., в 1869 р. — 1695 млн.дол. Кількістьпромисловихпідприємствза 1850-1870 рр. збільшиласяз 123 до 252 тис., робітників- з 957 до 2053 тис. УсільськомугосподарствіСША в 1860 р. використовувалимашини на суму246 млн. дол., в 1880 р.- 406 млн. дол.Співвідношеннялегкої і важкоїпромисловостізмінювалося: в 1860 р. — 2,4: 1, 1880 р. — 1,8: 1. Вартістьпромисловоїпродукції в1880 р. перевищувалавартістьсільськогосподарськоїв 2,5 рази.

Значну рольу прискоренніпромисловогорозвитку СШАвідіграв імпорткапіталів ізЄвропи, насампередз Великобританії.З 1790 по 1860 р. ввізіноземногокапіталу в СШАоцінювавсяв 500 млн. дол. У1873 р. іноземназаборгованістьСША досягла1500 млн. дол.

Важливезначення малитериторіальнаекспансія СШАі швидке зростаннянаселеннякраїни. За 70 років(1783-1853 рр.) територіяСША збільшиласяв 3 рази — з 890 тис.до 3 млн. кв. миль.За 40 років (1820-1860 рр.)населеннякраїни зрослоз 9638 тис. до 31 443 тис.осіб (більш яку 3 рази). Цьомусприяла масоваімміграціяз Європи. Якщоза 1790-1860 рр. в'їхало5353 тис. чол., в основномуз Ірландії, Німеччини, Великобританії, то за 1860-1870 рр. в СШАприїхало приблизно5 млн. чол. Більшістьз них були молодікваліфікованіспеціалісти, які активновключалисяв економічнуструктурукраїни.

Отже, промисловийпереворот, щопочався в останнійтретині XVIII ст.і завершивсяв 60-80-х роках XIX ст., охопив Великобританію, США, Німеччину, Францію, іншієвропейськікраїни. Булосформованоаграрно-промисловегосподарство, створено економічніпередумовидля утвердженняіндустріальноїцивілізації.Оскільки хідпромисловогопереворотумав свої особливостів кожній країні, рівень їхекономічногорозвитку, місцев світовомувиробництвібули різними.

У1860 р. функціонував1601 банк практичнов кожному місті.У 1816 р. було заснованоДержавний банкСША з капіталом35 млн. дол. Диктуючиумови кредитудля купівліземлі, він захопивзначні її масиви, а потім продававза спекулятивнимицінами. Це викликалозагальненезадоволення,і в 1836 р. цей банкбуло скасовано.Державні вкладирозподілилиміж банкамиштатів.

Промисловареволюція вСША володілаяк рисами подібностіз західноєвропейськими, так і певноюякісною своєрідністю.Як явище, властивев першу чергутим країнам, де капіталізмзатвердивсявнаслідокбуржуазнихреволюціймануфактурноїепохи, вонимали загальнепоходження.Звідси типовідля кінця XVIII — першої половиниXIX в. технічніі технологічнінововведення(англійськітекстильнімашини першогопокоління, пудлінгування, поява спочаткурічковогопароплава, потім локомотиваі залізницьі т.д.) з деякимимісцевимиособливостямиі модифікаціями- наприклад, широким використанняму США водяногоколеса. Помітнийі загальнийсоціальнийпідсумок — формуваннядвох основнихкласів капіталістичногосуспільствав його фабричнійстадії.

Але американськийкапіталізмрозвивавсяна вільнійземлі, що, востаточномупідсумку, визначилойого основніособливостів порівнянніз європейським.У США і передпромисловоюреволюцієюстояло меншедеструктивнихзадач. Їй непротистоялині пережиткифеодалізмув економіціі соціальномуладі, ні розвитамануфактураі цехове ремесло, унаслідок чогоі нові формипромисловостізатвердилисябез гострихсоціальнихколізій, таких, як рух луддитівв Англії абоповстанняліонськихткачів у Франції.Як виробникиремісничихвиробів домашнімспособом, американськіфермери нерозорялисяв нерівнійконкурентнійборотьбі звеликимипромисловцями, а просто згорталидомашнє виробництвоі переходилина положенняпокупців готовоїпродукції, унайманихробочих-відхідників, які працюютьна капіталістакустарів, переїжджалина Захід абов міста.

Найважливішоюособливістюпромисловогорозвитку СШАяк країни капіталізмупереселенськоготипу було те, що еволюціямануфактурногокапіталізму, як і всієїпромислово-капіталістичноїсистеми, небула цілкомспонтанною, а спираласяв значній міріна імміграційнийпроцес. Однакстадіальністьрозвитку капіталізмув промисловостівсе-таки маламісце в первіснихштатах, початокзаселення якихспівпало змануфактурнимперіодомзахідноєвропейськогокапіталізму.Тут розвитоккапіталістичнихвідносин пішоввсередину, щообумовилопромисловийпереворот наПівнічномусході і перетворенняплантаторськогоПівдня в аграрно-сировинну«внутрішнюколонію», знеминучоюнаступноюмашинізацієюїї промисловогосектора. Наіншу територіюз рухомою границеюкапіталістичнівідносинипривносилисявідразу з двохджерел — ЗахідноїЄвропи і заселенихземель США, скорочуючиабо усуваючимануфактурнийперіод нановозаселенійземлі. Якщомашини і паровийтранспортз'являлися тампрямо в ходіїї освоєння, то це вже неможна назватипромисловимпереворотом.

Таким чином, вирішенняпитання прочас і місцепромисловоїреволюції вСША бачитьсянами в тому, щовона почаласяі завершиласяна Північномусході до 1860років. На Заходіі Півдні промисловийрозвиток прийнявінші форми, уяких не булоаналогів уЗахідній Європі.Але прикладСША, як відомо, не унікальний.Відсутністьсильних феодальнихпережитків, наявність фондувільних земельяк умова розвиткукапіталізмувшир, перевагайого фермерськогошляху в сільськомугосподарстві, розвитокпромисловостіяк частинацього процесув метрополії— характерніприкмети капіталізмуна колонізованійземлі, загальнідля США, Канади, Австралії іНової Зеландіїв домонополістичнуепоху.

Література


Бурин С.Н. На полях сражений гражданской войны в США М., 1988;

Деменьтьев И.П. Американская историография гражданской войны в США (1861-1865) М., 1963;

Джинчарадзе В.З. “Экономическая история США.”-М., 1973 р.;

”История США.” В 4 т.-М.,1983 р.-Т. 1-4.;

”Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин” Підруч./ За ред. А.С.Філіпенка.-К., 1992 р.;

Новая история стран Европы и Америки. Первый период. — М.: Высш. школа, 1997. — 415с.;

Новая история стран Европы и Америки: первый период, под ред. Юровской Е.Е. и Кривогуза И.М., М., 1998;

Шпотов Б.М. Промышленный переворот в США: В 2 ч. М., 1991.

еще рефераты
Еще работы по историческим личностям