Реферат: Кирило-Мефодіївське товариство
вступ
З березня1847 р. студентКиївськогоуніверситетуОлексій Петровдоніс царськимвластям протаємне товариство,існування якоговін, ніби, випадководізнався. Поліціяодразу ж заарештувалапровіднихчленів цієїгрупи й доставилаїх у Петербург.У результатіпосиленихдопитів властідізналися проіснуваннятовариствасв. Кирила таМефодія в Київі. Це булаперша у Новійістроіїї Українисугубо українськаідеологічнаорганізація.
Основначастина
Незабаромстало очевидним, що побоюваннявластей відноснонаявностіширокого підпільногоруху булиперебільшеними.Товариствоскладалосявсього з десяткаактивних членівта кількохдесятківспівчуваючих.Це були молодіукраїнськіінтелегенти.30-річний історикМикола Костомаровнезадовго досвого арештуотримав кафедруу Київськомууніверситеті.22-річний ВасильБілозерськийу дні створеннятовариства, за спогадамиКостомарова, жив у Київі “поокончании курсав университете…в надежде найтисебе служебноеместо”, яке йзнайшол у Полтаві, де до арештувикладав укадетськомукорпусі. МиколаГулак перебувавна службі вканцеляріїкиївськогогенерал-губернаторана посаді перекладачаархеографічнойкомісії. Хочдва інших інтелігенти— викладачгімназії таписьменникПантелеймонКуліш і вжедобре знанийпоет ТарасШевченко— підтримувализ товариствомне дуже стійкізв'язки, їх такожзаарештували.
У 1846 році“заговорщики”створили братствоім. Кирила таМефодія, члениякого сповідувалигуманістичнуідеологію, щобазуваласьна ідеях християнства– любові доближнього, щирого прощеннялюдських помилок.Соціальнийсклад братсва– різночинці, дворяни. Товариствобуло не лишемалочисельним, а й обмежениму своїй діяльності.Протягом приблизно14 місяцівйого існування“браття” збиралисякілька разівна триваліфілософській політичнідискусії (підчас однієї зних якраз і бувприсутнійдонощик Петров)та підготувалиряд положеньсвоєї програми.
Середцих положеньособливої увагизаслуговуєнаписанийКостомаровим “Закон Божий(Книга Буттяукраїнськогонароду)”. Написанийв дусі романтизмута ідеалізмутого часу, пройнятийшануваннямхристиянськихцінностей іпанслов'янськимиелементами, цей твір, щозазнав сильноговпливу польськихмоделей, закликавдо перебудовисуспільствана засадахсправедливості, рівності, свободи, братерства.Серед пропонованиху ньому конкретнихзаходів булискасуваннякріпацтва, ліквідаціяюридичнихвідмінностейміж станами, доступністьосвіти для мас.Національнепитання, що зусією очевидністюпривернулонайбільшу увагутовариства, ставилося наширокий контекстпанславізму:“Всіслов'янськінароди маютьправо вільнорозвивати своїкультури і, щоважливіше, вониповинні утворитислов'янськуфедерацію здемократичнимиінститутами, аналогічнимитим, що є у СполученихШтатах”.Столицею федераціїмав стати Київ.
Надумку кирило-мефодіївців, сучасне їмукраїнськесуспільство, найбільш пригніченеі найбільшегалітарнесеред усіхслов’янськихсуспільств, водночас є й“найрівноправнішим”, оскільки немає своєї особистоїзнаті.Ось чомуу програміКирило-Мефодіївськоготовариствапровідна рольвідводиласяУкраїні: самевона мала очолитирух усіх слов’янськихнародів домайбутньоїрівноправоїфедерації.
Подібне доХристового, воскресінняцієї країниописувалосяу псевдобіблійномустилі: “І зруйнувалиУкраїну. Алето лише здавалося…бо голос Українине змовк. ВстанеУкраїна з своєїдомовини ізакличе братів-слов'ян; почувши їїзаклик, повстанутьвсі слов'яни…і стане Українасамостійноюреспублікоюу слов'янськомусоюзі. Тоді всінароди вказуватимутьтуди, де на картірозміщенаУкраїна, іказатимуть:“Дивіться, відкинутийбудівельникамикамінь ставнаріжним каменем”.Таке мессіанськебачення майбутньогоУкраїни у рамкахфедерації хочі спиралосяна надмірноідеалізованукартину їїминулого, алевиключало ідеюїї повноїнезалежності.Переважнабільшістьчленів товариства, за виняткомШевченка й щекількох, сумнівалисяу здатностісвоїх “м'яких”і “поетичних”співвітчизниківіснувати незалежно.
Погоджуючисящодо загальнихзасад, учасникигрупи, однак, розходилисяв питанні проте, що вважатипершочерговимі найголовнішим; у питанняхдосягненняполітичноїмети поглядичленів товаристварозбігалися.Представникипомірковано-ліберальногокрила, якепредставлялиМ.Костомаров, В.Білозерськийвиступали зареформи. Першоочерговимдля них булиєдність і братствослов'ян. Т.Г.Шевченкоза поглядаминалежав дорадикальногокрила братства, тому що в своїхпоезіях вінщиро співчувавпригнобленимнародним масам, виправдовувавжорстокістьнародних рухіві закликавнарод до сокири, палко вимагавсоціальногой національногозвільненняукраїнців, наголошувавна важливостірозвитку українськоїкультури. Більшістьвисловлюваласяза еволюційніметоди, сподіваючись, що загальнаосвіта, пропагандай “моральнийприклад”, якийвони подаватимутьвластям,— ценайдійовішізасоби досягненняпоставленоїмети. На відмінувід них Шевченкоі Гулак представлялидумку меншості, згідно з якоюлише шляхомреволюції можназдійснитибажані зміни.
Втім ці розходженняне слід перебільшувати.Членів товариствабезсумнівнооб'єднувалиспільні цінностіта ідеали й, щонайхарактерніше, бажання покращитисоціально-економічну, культурну йполітичну долюУкраїни.
Відноснобезневиннийхарактер товариствацарські властівирішили покаратийого провіднихчленів. Прицьому суворістьпокарання буланеоднаковою.Костомаров, Куліш та іншіпоміркованідістали порівнянолегкі вироки, що передбачализаслання вглибРосії на рікі менше, післячого їм дозволялосяпродовжитипопереднізаняття, однакКостомароввсе ж таки провіврік в “Петропавловке”. Гулака засудилидо трьох роківув'язнення уШлісельбурзькійв’язниці. Танайсуворішебуло покараноШевченка, вякому цар ійого чиновництво вбачали найнебезпечнішогоучасника товариства.“ПоэтаШевченко послалирядовым в Оренбург, а потом в Новопетровское укрепление,-- писав журнал“Колокол” у1860р. – НиколайІстрожайшеприказал, чтобыему не позволялини писать, нирисовать…Шевченко пробыл более десятилет в такойнравственнойпытке”. Фізичні й моральнімуки цьогозаслання спричинилипередчаснусмерть Шевченкау 1861р.
ОлександрІІ дав амністіючленам Кирило-МефодіївськогоБратства,
які перебувалина засланні.
висновок
ЗначенняКирило-Мефодіївськоготоваристваважливе з кількохміркувань. Воноявило собоюпершу, хоч іневдалу, спробуінтелігенціїперейти відкультурницькогодо політичногоетапу національногорозвитку; вонопривернулоувагу царськогоуряду (що дотинамагавсярозіграти картуукраїнофільствапроти польськихкультурнихвпливів наУкраїні) допотенційноїнебезпекизростаючоїнаціональноїсвідомостіукраїнців; ліквідаціятовариствадала сигналдо наступуантиукраїнськоїполітики іознаменувалапочаток довгоїбезупинноїборотьби українськоїінтелігенціїз російськимцаратом.
Основнамета – об’єднаняслов’янна засадахфедерації прирівності тадотриманніправ і свободгромадян, скасуваннякріпацтва, тасамодержавства, соціальне інаціональневизволенняукраїнськогонароду. Членибратства ідеалізуваликозацьку минувщинуі в її суспільнійорганізації вбачали майбутнійсуспільнийустріій України.
Історичнезначення діяльності Кирило-Мефодіївськоготоваристваполягає в тому, що це була першаспроба національноговідродженняУкраїни політичнимизасобами, наоснові програми, статуту таінших документів.
Використанналітература
Грушевський М. Історія України —- Руси: У 10 т. Нью-Йорк, 1954.
Гуржій І. Україна в системі всеросійського ринку 60—90-х років XIX ст. К., 1968.
Ісасвич Я. Братства та їхня роль в розвитку української культури XVI—XVIII ст. К., 1966.
4.СубтельнийО. Украинаистория: К.,1994.