Реферат: ФРН рубежі століть

МіністерствоосвітиУкраїниСпеціалізованашкола з поглибленимвивченням

німецькоїмови № 239

ФЕДЕРАТИВНА

РЕСПУБЛІКА

НІМЕЧЧИНА

Нарубежі століть

Роботувиконав ФоркошЗолтан

11– А клас

Київ – 2002р.

I.Вступ

Що ж стоїтьза благополуччямцієї багатостраждальноїєвропейськоїкраїни? Чи тількивигіднеекономіко-географічнеположення, сприятливийзбіг обставинчи це результатбагатовіковихшукань німців? Розграбованаі розоренапісля II світовоївійни країназмоглаза кілька десятилітьперетворитисяв одну з провіднихдержав світу.

Німеччина — країна індустріальна, країна з безліччюпромисловихагломерацій, великих і маленькихміст. Але цезовсім не означає, що життя тутповне суєти, що навкруги — одні заводиі фабрики, щодимлять трубиі вщенд забитідороги. Багатьомобластям Німеччинивластиві тишаі спокій, достатокмальовничихпагорбів ірічкових пейзажів, а головне, — лісів.Не можна незгадати і культурнежиття, що в основномузосередженоу великих містахз їхніми незліченнимитеатрами, концертнимизалами і музеями, але їм не поступаютьсяі провінції.

II. Географічнеположення іадміністративно-територіальнийподіл

ФедеративнаРеспублікаНімеччинирозташованау центрі Європи.З нею межуютьдев'ять сусідніхдержав: Даніяна півночі, Голландія, Бельгія, Люксембургі Франція назаході, Швейцаріяй Австрія напівдні, і ЧеськаРеспублікаі Польща насході. Ще чіткішевимальовуєтьсяце центральнеположеннятепер, післявідновленняєдності Німеччини3 жовтня 1990 року.ФедеративнаРеспублікаНімеччини єбільш ніжколи-небудь, вузловим центромміж Сходом іЗаходом, таксамо як і міжСкандинавієюі регіономСередземномор`я.Будучи членомЄвропейськогоспівтоваристваі НАТО, Німеччинавиконує рольсполучної ланкиміждержавамиЦентральноїі Східної Європи.ТериторіяНімеччинискладає 357000 кв.км.Найбільшадовжина з півночіна південь — 876 км, із заходуна схід — 640 км.Крайні точкикордонів: напівночі — селищеЛист на островіЗильт, на сході- саксонськесело Дешка, напівдні — баварськесело Оберстдорфі на заході — селище Зельфкант(ПівнічнийРейн-Вестфалія).Загальна довжинакордону — 3767 км.

З 16 федеральнихземель 10 — «старих», що не перетерпілизмін: ПівнічнийРейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Саарланд (Саар), Гессен, Баден-Вюртемберг, Баварія, НижняСаксонія, Шлезвиг-Гольштейн, Гамбург і Бремен(включаючиБремерхафен, аванпорт Бремена, розташованийу 56 км на північвід нього, внизза течією рікиВезера).

На сходіНімеччиниліквідованоіснуючийв НДР адміністративнийподіл на 15 округів, у тому числіБерлін (Східний), що діяв з 1952 року.Відновленоколишні 5 земель,(як продовженняколишніх німецькихтрадиційфедералізму): Меклнбург — передня Померанія(центр — Шверин), Брандебург(Потсдам), Саксония-Ангальт,(Магдебург), Саксонія (Дрезден)і Тюрінгія(Ерфурт).окремих випадках, однак, зміненіїхня кордони: деякі адміністративнірайони (крайси)і громади, виходячиз господарськоїй іншої доцільності, передані сусіднімземлям (див.карту на стор.14).

III. Політичнийустрій

ФРН — країназ однією з найбільшрозвинутиху сучасномусвіті системпарламентськоїдемократії, що забезпечуєгромадянамширокі можливостіволевиявленняі реалізаціїсвоїх демократичнихправ, закріпленихКонституцією.У країні реальнозабезпеченийподіл законодавчої, виконавчоїі судової влади.ФРН — федеративнадержава, кожназ 16 земель якоїмає свою конституцію, парламент іуряд. Конституціяфедерації — основний законФРН — прийнятий23 травня 1949 р. Головадержави — федеральнийпрезидент (з1 липня 1994 р. — РоманХерцог). Федеральнийпрезидентпредставляєкраїну в міжнароднихвідносинах.Уся повнотавлади належитьфедеральномуканцлеру. Верховнимзаконодавчиморганом ФРНна рівні федераціїє бундестаг(парламент), щообираєтьсяна 4 роки шляхомзагальнихпрямих і таємнихвиборів. Половинадепутатівобираютьсяв округах помажоритарнійсистемі, а інші- по партійнимспискам, щовиставляютьсяв кожній землі.У бундестазіможуть бутипредставленіпартії, що набралина виборах неменше 5 % голосіввиборців посписках чипровідних 3-хдепутатів повиборчих округах.Інтереси земельпредставляєбундесрат, щозабезпечуєдля них можливістьвпливу на законодавчуі виконавчувладу. Кожназемля розташовуєв бундесратімінімум 3, алене більш 6 голосів(у залежностівід чисельностінаселення).

Політичніпартії і громадськіорганізації: Християнсько-демократичнийсоюз (ХДС) — утворенийу 1945 р., більш 900 тис.членів, спираєтьсяна підтримкукатолицькоїцеркви. Християнсько-соціальнийсоюз (ХСС) — утворенийу 1945 р., діє тількина територіїБаварії, більш130 тис. членів, по політичнимцілям є спорідненийз ХДС. Вільнадемократичнапартія (Вдп)- ліберальнапартія, створенав 1948 р., виражаєінтереси середніхі дрібнихпідприємців, службовців, чиновників,інтелігенції, частини селянстваі ремісників.Соціал-демократичнапартія Німеччини(СДПН) — найчисленнішапартія ФРН(близько 940 тис.членів), створенав 1969 р., має впливна профспілкий у середовищіробітників.Партія «зелених»- створенав 1980 р. у результатізлиття організаційі груп, що виступилиз позицієюохорони навколишньогосередовища(близько 40 тис.членів), її опора- молодь і студенти.Партія демократичногосоціалізму(ПДС) — є наступницеюСоціалістичноїєдиної партіїНімеччини(СЕПН), числочленів більш100 тис. чоловік.Націонал-демократичнапартія (НДП) — створена в 1964р. шляхом об'єднаннярізних неонацисткихугруповань, близько 6 тис.членів. Республіканськапартія — утворенав 1983 р. із представниківправого крилаХСС, програмніустановкипартії спираютьсяна неофашисткуюідеологію, начолі стоїтьв минуломуесесівець.

У Німеччинінараховуєтьсяблизько 700 молодіжнихорганізацій, об`єднаньі груп. Найбільшоюі впливовішоюпрофспілковоюорганізацієює Об'єднаннянімецькихпрофспілок(ОНП). Створенов 1949 р. У його складвходять 16 галузевихпрофспілок, чисельність- 12 мільйонівчоловік.

IV. Населення

Після об'єднаннядвох німецькихдержав населеннякраїни збільшилосяі склало в 1998 році82,4 млн чоловік.

Для населенняФРН характернавинятковаоднорідністьйого національногоскладу: майже99 % постійнихжителів країни- німці. Національніменшості складаютьвсього 0,2% населеннякраїни. Це більш30 тис. данців, близько 40 тис.циган, що мігруютьпо всій країні,і 80 тис. голландців.Перед війноюв Німеччині, переважно вмістах, жилоблизько 560 тис.євреїв. Післяустановленняфашистськогорежиму вониемігруваличи буливинищені вконцтаборах.Реемиграціябула невеликою.Сама назвавсього німецькогонароду — Teutsch, Deutsch — відбулося відназви племенітевтонів, щожили колисьна півночікраїни. По племеніж алеманнів, що жили в далекійдавнині напівдні її, багатороманськихнародів називаютьнімців Allemands.

На початку16 в. августинськийчернець МартінЛютер перевівна німецькумову Бібліюі ввів богослужіннянімецькоюмовою. За основуЛютер узявнайбільшрозповсюдженийу країні діалект, що склався вСаксонії. Зцього часуіснує єдиналітературнанімецька мова.Він відноситьсядо західногерманськоїгрупи індоєвропейськихмов. Однак черезтривалу феодальнуроздробленістьлітературнамова не сталаєдиною розмовноюмовою німців.Є три групидіалектів: верхньонімецька, середньонімецькаі нижньонімецька.Сильніше всьоговідрізняєтьсявід літературногонижньонімецький, так званийплатдейч. Близькийголландськійі фламандськіймовам. З часівреформації(16 ст.), склався розподілнімецькихземель на католицькі(південь і захід)і протестантські(північ і частковопівденно- захід). У ціломупротестанти(лютерани)переважають: до них відноситьсямайже половинавсього населенняФРН, католикиж складають45 %. При цьомукартина в різнихрайонах дужеконтрастна: у багатьохпівнічнихрайонах часткапротестантівперевищує 80 %, а на сході Баваріїще різкішедомінуютькатолики, щоскладають тамдо 90 % віруючогонаселення.Характернаперевага католиківу сільськіймісцевості, у дрібних громадах, тоді як у великихмістах переважаютьпротестанти.

До початку60-х років у країніне відчувалосянедостачітрудових ресурсів.Спочатку їхпоповнювалипотік переселенців.Однак у середині60-х навіть приуповільненнітемпів економічногоросту сталопомітно невистачатиробочих рук.У цей періодпочинаєтьсявербуванняіноземнихробітників.

Науково-технічнареволюціявикликалаістотний перерозподілпо галузяхгосподарства.У промисловостіі будівництвіпрацювалаполовина всіхзайнятих. Часткаж їх у сільськомугосподарствіпомітно знизилася.Значно збільшилосячислолюдей, щопрацюють усфері обслуговування, у тому числіпомітновиросло числодержавнихслужбовців.Ріст промисловостіі стрімке розростаннясфери обслуговуваннясприяють усебільшійурбанізації.Близько 90 % населенняживе в містах, причому понад30 % — у великихмістах і агломераціях.Але вже почавсяпроцес субурбанізації, ріст пригородів великих міст, що розповзаються,і агломерацій.Проблеми містстали дужегострими.Агломераційнікраїни відрізняютьсявеликоютранспортноюперевантаженістю, шумом і забрудненнямнавколишньогосередовища- задимленістю, труднощамиз постачаннямнаселеннячистої питноїводи, горамивідходів іавтомобільнихцвинтарів. Дотранспортнихі екологічнихпроблем додаютьсяі соціальні: багато районіву ядрах агломераційперетворюютьсяв гетто длябідних шарівнаселення.Найбільші міста- Гамбург, Франкфурт, Штутгарт зайнялив країні першімісця по масштабахзлочинності.

V. Економіка

1. Загальнахарактеристика

У соціально-економічномуі політичномурозвитку Німеччиниважливу рользіграли особливостіїї економіко-і політико-географічногоположення.Великі вигодизабезпечуємісцезнаходженняв центрі Європисеред економічновисокорозвиненихдержав на перетинаннітранс'європейськихмагістралейширотного імеридиальногонапрямку. Одназ важливихпереваг — приморськеположенняНімеччини іблизькістьдо великихпортових містсусідніх країн(Роттердам, Антверпен іін.).

Зручнеекономіко-географічнеположеннякраїни сприялоорганізаціїна її територіїчисленнихцентрів, депроводятьсяшироко відоміярмарки світовогомасштабу (Ганновер, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Лейпциг таін.).

По обсягуВНП (3049,7 млрд. мароку 1993 р.) і промисловоговиробництваФРН займає 1-імісце в ЗахіднійЄвропі і 3-і місцеу світі (післяСША і Японії).На частку ФРНприходитьсяблизько 7,8% світовогоВНП і 28% ВНП країнЄС. З часу об'єднанняНімеччиниспостерігаютьсятенденціїуповільненнятемпів економічногорозвитку, щопорозуміваєтьсякризовою ситуацієюв східних землях.У 1992 р. ВВП зрісна 1,9%, проти 3,1% у1991 р. Загальнийстан і тенденціїрозвитку насході і заходікраїни різні.У нових федеральнихземлях виробляєтьсявсього 7,7% ВВНкраїни, більш60% підприємствпрацює неповнийробітник день.За останні рокив економікуколишньої НДРвкладено 600 млрд.марок. У новихземлях інтенсивнопроводитьсяприватизаціяколишньоїдержвласності.Незважаючина труднощі, викликаніоб'єднаннямНімеччини, економіка ФРНзалишаєтьсяв цілому стабільною.Високим рівнемрозвиткувідрізняютьсяметалургійна, хімічна, електротехнічна, машинобудівнігалузі, будівельнапромисловість.У 1995 р. вироблено42,1 млрд. квт./г.електроенергії.Частка ядерноїенергетикискладає 11%. Основнимиенергоносіямиє вугілля (33%), нафта, газ. Запасиродовищ кам'яноговугілля складаютьблизько 20 млрд.т.

ФРН володієвисокопродуктивнимсільськимгосподарством, на частку якогоприходиться15% ВНП (з урахуваннямчастки переробнихгалузей) і близько5% зайнятих. Потребинаселення впродуктаххарчуванняпокриваютьсяза рахуноквласного виробництвана 90%. Основноюгалуззю сільськогогосподарстваФРН є тваринництво(67% загальногообсягу реалізованоїсільськогосподарськоїпродукції).Середній рівеньспоживанням'ясних продуктів97 кг. нарік. Середняврожайністьзернових узахідних землях62 ц/га, у східнихземлях — 53,5 ц/га.

Основу транспортноїсистеми ФРНскладаютьфедеральнізалізниці, щознаходятьсяу власностідержави. Їхнядовжина — 40,9 тис.Км., 16 тис. км. зних електрифіковані.Обсяг перевезень103 млрд.т./км., автомобільнийпарк — 42,5 млн. машин, з них 35,5 — легкові; автодорогивсіх класів- 221 тис. км., у томучислі швидкісні- 11 тис. км. торговийфлот ФРН нараховує1066 судів загальнимтоннажем 5,68млн.бр.-рег.т.Зовнішньоторговельнийоборот ФРН у1993 р. досяг 1227 млрд.марок (експорт- 627 млрд. марок,імпорт — 600 млрд.).Основнимипартнерамиє країни ЄС, наїхню часткуприходитьсяблизько 51%обороту. Торгівляз Німеччиноюнайбільшапитома вагав товарообігуСНД. Складаєв експорті 13%і в імпорті17,2%.

Туристськаіндустріяприносить ФРНсолідний доход.У 1992 р. іноземці, що відвідалиНімеччину, залишили вкраїні 17,44 млрд.марок.

Фінансовеположеннякраїни післяоб'єднаннятрохи погіршилося, хоча і залишаєтьсяв цілому доситьстабільним.Напруженеположення вобласті фінансіввикликало різкезбільшеннядержавнихвитрат, зв'язанихз необхідністюмодернізаціїгосподарстваколишньої НДР.У 1992 р. на ці цілівитраченеблизько 150 млрд.марок. Внутрішнійдерж. боргФРН у 1992 р. склав45 млрд. марок.Дефіцит бюджету- 3% від вартостіВНП. Темпи ростуінфляції в 1994р. — 4,4% (у 1990 — 2,6%). Золотірезерви Федеральногобанку — 13 448 млрд.марок (1995 р.). німецькамарка — другаза значеннямрезервна валютасвіту. Її часткау валютнихзапасах усіхкраїн складає19%. Середня зарплатасклала 3950 марок, у східних землях- приблизновдвічі менше.

2. Промисловість

ФедеративнаРеспублікаНімеччина — країна сучасноївисокорозвиненоїіндустрії. Нафабриках ізаводах працюєїї кожен другийжитель, зайнятийу господарстві.Промисловістьдає більшеполовини валовогонаціональногопродукту, віднеїзалежить економічнестановищекраїни. Заводиі фабрики є уФРН усюди. Віді великі індустріальніскупчення, такі, як задимленийРур чигігантськіверфи і нафтопереробнізаводи Гамбургу,і нові підприємстваелектронікиі хімії в сільськіймісцевості, чи, як говорятьу ФРН, «на зеленомулузі».

Символаминової промисловостіНімеччинистають срібнікорпуси атомнихелектростанцій, легкі конструкціїзаводів електроніки, лабіринтитрубопроводівна майже безлюднихпідприємствахнафтопереробкичи нафтохімії.В даний часосновним факторомрозвитку і«перетворювачем»стала науково- технічна революція.Вона виявляєтьсяв усьому: у ламанніпромисловоїструктури, віндустріалізаціїсільськогогосподарства, у різкому збільшеннівитрат на наукуй освіту, у рості престижуі привабливостіцентрів науково- технічногопрогресу. Алепроцес цейскладний. Науково- технічна революціяпочалася у ФРНна 10-15 років пізніше, ніж у США. Пізнійстарт змушувавмонополіїЗахідної Німеччиниперебудовуватисяшвидшеі дозволяввикористовуватидосвід іншихкраїн.

До середини60-х років розвитокіндустрії можнабуло назвати«наукозберігаючими», витрати нанауку й утвореннябули невеликі, набір експортноїпродукціїзалишалисябільш-менштрадиційним: верстати, електроустаткування, автомашини.Із середини60-х розвитокіндустрії ставбільш інтенсивним, відбуваютьсяшвидкі змінив структуріпромисловостій експорту.

Однак не всіобласті індустріїзнаходилися«на хвилі»; енергійнорозвивалисянові і новітні, багато старихпереживаликризу і згорталися.У західнійНімеччині 50-хроків ще домінуваввугільно — металургійнийкомплекс іважке машинобудування.Але за 1950-1970 р. убагато разівзросланафтопереробка, хімічна промисловість, машинобудування, електротехніка.Були створенізовсім новігалузі — електроніка, авіаракетна, атомна технікай атомна енергетика.Частка новихі новітніхгалузей виросламайже вдвічі.Обличчя німецькоїіндустріївизначає тепернафтопереробка, електротехнікай автомобілебудування.

Від цих галузейзалежить ниніположення ФРНна зовнішніхринках. На експортйде більш 40 %автомобілів,30 % хімікатів, більш 20 % виробівелектронікий електротехніки.По вивозуавтомобіліві багатьохінших виробівФРН займаєперше місцеу світі.

Науково — технічна революціяпідсилилаконцентраціювиробництва: виживали вконкурентнійборотьбі лишенайсильнішімонополії.Кожен четвертийробітник іслужбовецьзайнятий напідприємстві, що належитьоднійз 25 ведучихмонополій ФРН.Чотири концерни- Тиссена, Геша, Круппа і «ЗальцгіттерАГ» — контролюютьнині 9/10 оборотучорної металургії.«Велика четвіркав автомобілебудуванні(»Фольксваген",«Даймлер — Бенц»,«Опель» і «Форд»)дає близько9/10 автомашин.І так в усьому:15 концернівунівермагівконтролюють1/3 всього оборотуторгівлі. Сіммонополійхарчовоїпромисловостізалишили своїмконкурентамна ринку «міні- частину», рівну7 %.

Науково — технічна революціязмінила багаточого в постачанніФРН сировиною, а виходить, урозміщенніпромисловості.Імпортні нафтаі газ потіснилимісцеве вугілля; замість місцевоїруди з рудниківЗігерландачи «сусідньої»руди французькоїЛатаринлгіїпочався масовийімпорт більшякісної заморськоїруди з Ліберіїі Бразилії.Близькістьдо вугілля Руру ранішбула чи ледвене найважливішимфактором розміщеннявиробництва.Сьогодні умовипостачанняпаливом змінилися, вугілля вжене головнийвид палива; усятериторіякраїни пересіченанафтопроводами, ціни на мазутпрактичнооднакові скрізь.Для розвиткупромисловостістала важливимблизькістьдо шляхів доставкисировини іпалива ззовні.Індустрія востанні рокирухалася доморя, назустрічпотокам імпортноїсировини, і всільську місцевість- у пошуках найбільшдешевої робочоїсили. На розміщенняпромисловостістало створеннянових центрівнауки й утворення, до яких тяжіютьновітні галузі.Крім стародавніхуніверситетіву Гамбурзі, Кельні, чи Мюнхенітрадиційнихтихих університетськихміст Геттінгена, Гейдельберга, Тюбінгеназ'явилися новіцентри утворення: Рурський університету Бохумі, університету Дюссельдорфі, Касселі, Констанці; виникло трохинауково — дослідницькихцентрів — монополій.

Отже, окремігалузі господарстварозвивалисянерівномірно; у результатімаються високорозвиненіі райони, щобідують.

Велики змінперетерпілопаливно-енергетичнегосподарство.Якщо ранішпаливною базоюу ФРН слугуваловугілля, то вданий час понадполовину всьогопалива, щопереробляється, складає нафта.Більш ніж на9/10 — це імпортнанафта з Алжиру, СаудівськоїАравії, Лівіїй інших країн.Вона надходитьпо нафтопроводахвід Роттердамаі Вильгельмхафенадо Кельна і відсередземноморськихпортів на південномузаходіі півдніФРН. Власнийвидобутокскладає всього5 млн. тонн. Більш70 % нафтопереробкиконтролюєтьсяамериканськимий англійськимимонополіями.Старий центрнафтопереробки- Гамбург, а новівиникли у внутрішніхрайонах — Рейнсько-Рурському, південномузаходій у Баварії.Однак потребикраїни всерівно не задовольняються, тому частинанафтопродуктівввозиться.Свої джерелагазу у ФРН такожневеликі — лишев районі Эсландана північномузаході.Колись газовегосподарствобазувалосяна кам'яномукуті, але тепервідбуваєтьсяйого перебудована природнийгаз, а це означаєзбільшенняімпорту. Різкоскоротиласяу ФРН видобутоккам'яного вугілля.Вугільнийконцерн «РурколеАГ», у рукахякого майжевесь видобутоку Руру, працюєзі збитком.Досить стабільнимзалишаєтьсявидобутокбурого вугілля.Буре вугіллямає надійнихспоживачів- електростанціїі брикетніфабрики, а головне, це найдешевшийвид палива уФРН. Основначастина йогодобуваєтьсяв чотирьохкар'єрах Нижньорейнського(Кельнського)басейну. Видобутокведеться відкритимспособом іцілком механізований.

Кам'яне і буревугілля — основаелектроенергетикиРейнсько-Рурськогорайону, на якийприходитьсябіля половинивсіх потужностейелектростанцій.Лінії електропередачйдуть звідсив усі кінцікраїни. Тількив Баварії працюютьгідроелектростанціїна альпійськихріках — Інні йінших притокахДунаю. Перспективиелектроенергетики- у будівництвіатомних електростанцій.Атомна енергетика- типовий прикладгалузі, створеноїдержавою.

Складні вданий час проблемичорної металургії.Її виробничабаза перебудована: пануючим ставкиснево-конверторнийспосіб плавкисталі.Виросло виробництвоелектросталі, йдуть роботипо прямомувідновленнюметалу з руди.Однак розміщенняметалургійнихзаводів в основномув Руру і Саарупри величезномуімпорті рудистало маловигідним.Приморськізаводи маютьперевагу: вониможуть використовуватиі дешеве американськевугілля. Руродержує імпортнуруду (зі Швеції, Бразилії, Ліберіїі Канади) двомашляхами: головним- по Рейну, другим — по каналуДортмунд — Емс.Ще складнішеположеннясухого району- Саару, що змушенийвикористовуватилотарінгськіруди. Третійрайон — Зальцгіттербазується насвоїй руді. Алеі він уже переключивсяна більш дешевуі якісну привізну.Єдиний великийприморськийметалургійнийзавод у ФРН — уБремені, де до«Везерпорту», до його домен, підходятьрудовози. Зчорною металургієюзв'язані старі, найбільшеметаломісткігалузі машинобудування.Виробництвоустаткуваннядля шахт, рудників, длясамих же металургійнихзаводів зосередженев Руру, тут жей у Баден-Вюртемберзіроблять верстати.У Зальцгіттерібудують вагони, роблять устаткуваннядля хімічнихзаводів.

Нові галузімашинобудування, такі як автомобілебудування, у меншому ступенізалежать відцентрівметалургії.Автомобільноюстолицею ФРНназиваютьВольфсбург- невелике містечкона північномусході країни, де знаходитьсяголовний заводконцерну«Фольксвагенверк».Від гігантськогозаводу у Вольфсбурзівідділилосякілька філій- у Ганноверу, Брауншвейгуі Касселі. Спеціальнодля експортуза океан бувпобудованийавтоскладальнийзавод у Едмені.Інший гігантавтомобілебудування- «Даймлер-Бенц»виник у 20-х рокаху результатізлиття двохфірм. Головнийзавод концернурозміщаєтьсяв Штутгарті, а кілька філій, що роблять івантажні машини,- у його пригородах.Дві найбільшіфірми автомобілебудуванняналежатьамериканськомукапіталу. «Форд»ще до війниобґрунтувавсяв Кельні, а «Дженералмоторс» цілкомволодіє фірмою«А. Опель» іззаводами вРюссельгеймі(у Франкфурті)і Бохумі.Автомобілебудуваннянині вже непроцвітаючагалузь. Внутрішнійринок близькийдо насичення.Утримуванняавтомобіляобходитьсяусе дорожче, сильно вирослиціни на бензин.До того ж, якна внутрішньомутак і на зовнішньомуринках підсилиласяконкуренція.

На одномуз перших місцьу світізнаходитьсянімецькесуднобудування.Воно випускаєі великі танкери,і контейнеровози,і цілі рибальськіфлотилії, і такзвані, рейнськісуда для внутрішніхшляхів. Головнісудноверфірозташованів Гамбурзі іКілеві.

Весь науково-технічнийпрогрес упромисловості,її переоснащеннябули б немислимібез розвиткуелектротехнічноїпромисловості,і зокрема, електроніки.Але ФРН помітновідстає відСША по електроніці, а по радіоелектроніціпоступаєтьсяі Японії. Американськийконцерн ІБМволодіє найбільшимв Європі заводомелектронно-обчислювальнихмашин у містіМайнці і домінуєна західнонімецькомуринку, а японськірадіоприймачіі телевізориуспішно конкуруютьз німецькимиусерединікраїни. Традиційнірайони електротехнічноїпромисловості– південнихзахід іпівдень.Тут знаходятьсяштаб-квартиринайбільшихконцернів — «Сіменс»,«АЕГ — Телефункен»і «Бош»,їхосновні науково-промисловіцентри і головніпідприємства.Великими центрамиелектротехнікий електронікиє Мюнхен, Нюрнберг, Эрланген.Франкфурт-на-Майне, Штутгарт.Радіотехнічнийконцерн «Грундінг»з основнимипідприємствамиу великих баварськихмістах виніссвої філії всільську місцевість, щозв'язано звикористаннямдешевої робочоїсили, особливожіночої.

Світовупопулярністьмає хімічнапромисловістьФРН. У ній зайнятийкожен десятийробітник іслужбовецькраїни. В останніроки відбуласясерйозна перебудовацієї галузі.Вона виражаєтьсяв бурхливомурозвитку хіміїорганічногосинтезу, зпереключенняїї з вугільноїна нафтову ігазову базу.Це забезпечуєшвидкий рісті модернізаціювсієї галузі; основою їїекспорту сталипластмаси, синтетичніволокна, фармацевтичнівироби. Зі старихтрадиційнихгалузей експортнезначення маєвиробництводобрив, особливокалійних, поякому ФРН займаєперше місцеу світі. «Віссю»хімічноїпромисловостіздавна бувРейн, де розміщувалисяосновні центригігантськогоконцерну «ИГФарбеніндустрі», ліквідованогопісля війни.Тепер «концерни-спадкоємці»зосередилиу своїх рукаххімічну промисловістьтрьох основнихрайонів поРейну — Рейнсько-Рурського, Рейнсько-Майнськогоі Людвігсхафена-Мангейма.Розвиток хімічногоорганічногосинтезу малозмінивїї географію: до всіх трьохголовні центрівпрокладенінафтопроводивід портів.Поблизу кожногоз них виниклинафтопереробнізаводи. Нафтопереробкабула як би підведенапід звичнураніше схемурозміщенняосновних заводів.Це підсилилозабрудненняРейну, збільшиломасу відходів, що скидаютьсяв ріку. Потребахімічних концерніву великій кількостіімпортноїсировини, інасампереду нафті, необхідністьекспортуватисвою продукціюі, нарешті, забрудненняними Рейнузмушує їх шукатинові варіантирозміщення.Найбільш вилученийвід моря гігантськийконцерн Басфпобудував трохинових заводіву портах Нідерландіві Франції.

Легка промисловістьФРН помітноуступає важкій.ФРН змушенаввозити тканиниі взуття у великійкількості.Продукціястародавніхтекстильнихрайонів і центрівнавколо Руру(Крефельд, «БергешисЛанд», Мюнстерланд)і на півдні(Аугсбург іпівнічний східБаварії) виявилисяпід тискомтканин «з реторти»- з хімічних. Інасампередсинтетичних, волокон. Великийвплив робитьі конкуренціяімпортнихтканин країн«Загальногоринку». Взуттєвапромисловістьу значній міріперейшла наштучну шкіру; ринок ФРН наводнюєбільш дешевеіталійськевзуття.

Добре відомітрадиційнігалузі країни- пивоварствоі виноробство.У ФРН виробляєтьсяблизько 4000 сортівпива; пивоварнізаводики є вбагатьох дрібнихмістах. ФРНтримає і світовийрекорд по споживаннюпива — 150 літрівна душу населенняв рік. Пивніпогребки і зали- улюблене місцезустрічей ібесід. Однактретина пивайде на експорт.Рейнські іМозильськівинограднівина відоміі за межамикраїни. ДолінуМозеля зі знаменитимивиноградниками, називають«винною дорогою».

3. Сільськегосподарство

РозвитоксільськогогосподарстваФРН у післявоєннийперіод характеризуєтьсяпереходом доіндустріальнихметодів виробництва, підвищеннямінтенсивностіконцентраціївиробництваі капіталу, формуваннямагропромисловогокомплексу. Цягалузь забезпечуєвисокий рівеньсередньогоспоживанняпродовольствапри відноснонизькій частцівитрат на ньогов структурівитрат населення.Природні умовидля сільськогогосподарствасприятливіна більшійчастині ФРН.Близько 1/3 їїлежить наПівнічно-Німецькійнизовині, майже1/6 займають невисокіСередньонімецькігори з м'якимиформами рельєфу.Клімат ФРН — перехіднийвід океанічногодо континентального- дозволяє скрізьвирощуватисільськогосподарськікультури помірногопоясу.Ґрунтив основномусередньоїродючості. Алена оброблюванихземлях вонинабагато кращеприродних черезпостійне внесеннядобрив. Індустріалізаціяаграрноговиробництваособливо інтенсивнопроводиласяв 50-60-і роки, булапідготовленаактивноюінвестиційноюполітикою іперетвориласільське господарствов дуже капіталомісткугалузь економіки.Сільське господарствоФРН відрізняєтьсявисокою насиченістютехнікою. Зпочатку 80-х роківу сільськомугосподарствіпідсилюєтьсядія інтенсивнихфакторів, щовідбиває загальнутенденцію допереходу економікидо ресурсозбережуючогонапрямку технічногопрогресу.

Для аграрноголаду ФРН характернаперевагакапіталістичної(грошової) орендиземлі і капіталістичногоземлеволодіння.Однієюз характернихрис розвиткусільськогогосподарстваФРН в останнідесятиліттяє його концентрація, витисненнядрібного виробника.

У структурісільськогогосподарстваведуче місценалежитьтваринництву: на його часткуприходитьсяблизько 1/3 вартостіпродукції цієїгалузі. ФРН маєзначне поголів'ясвиней і великоїрогатої худоби.Найбільшідоходи даємолочне господарство, потім м'ясне.В усіх районахтваринництвосполучаєтьсяз рослинництвом, що значноюмірою обслуговуєйого. Ріллязаймає ледвебільш 1/3 земельнихугідь ФРН. Однакзавдяки високійврожайностісільськогосподарськихкультур зборизначні. Середзернових виділяютьсяпшениця (їїзбирають теперутроє більше, ніж на початку50-х рр.) і жито, атакож ячміньі овес, що використовуютьсяяк корми. Ячміньйде на готуванняпива, особливов Баварії (дляцієї мети тамвирощують такожхміль). Майжескрізь вирощуютькартоплю, у багатьохрайонах — цукровийбуряк, що зв'язанав сівозмініз пшеницею іячменем. Незважаючина значнийрозвиток, сільськегосподарствоФРН не цілкомзадовольняєпотреби країни.Приходитьсяімпортуватичастинупшениці і жирів, багато продовольчихтоварів, великучастину вовний іншої сировини.Агропромисловийкомплекс займаєважливе місцев західнонімецькійекономіці: уньому зосереджено1/5 самодіяльногонаселеннякраїни, причомуаж до 80-х роківйшов активнийперелив трудовихресурсів ізсільськогосподарськоїсфери в АПК.Державні органиберуть на себерішення питаньпо зміні аграрноїструктури, кредитуваннюі фінансуваннюсільськогогосподарства, регулюваннюринків сільськогосподарськоїпродукції.

VII. Транспорт

ФРН відрізняєтьсявисоким розвиткомусіх видівтранспорту.Країна тримаєпершість середкраїн Європипо довжиніавтострад, порозвитку річковоготранспорту; по густотімережі залізниць(128 км. на 1000 кв. км.)вона уступаєлише Бельгії.Усі види транспортув основномусучасні потехнічномурівні: автобанивважаютьсякращими в Європі, основні напрямкизалізницьелектрифіковані, річковий транспортперебудованийв останні роки, а ріки «каналізовані», у приморськихмістах будуютьсяприморськіпорти. Країнапокриласягустою мережеюавіаційнихліній; аеропорту Франкфурті-на-Майніуступає тількиЛондонськомуі Паризькому.

Особливовелику рольграє автомобільу пасажирськихперевезеннях.Мережа автостраддоповнюєтьсягустою мережеюгарних федеральнихдоріг. ФРН тримаєсумний рекорду Європі потранспортнихжертвах. Алерозширеннямережі автострадвимагають новихмільярднихкапіталовкладень.

Центральнеположеннякраїни в західнійЄвропі обумовлюєміжнароднезначення багатьохшляхів, що проходятьчерез її територію.В останні рокимережа залізницьусерединідержави скорочується, зате збільшуєтьсячастка електрифікованихдоріг, швидкостіруху ростуть.Залізниці, щоналежать державі, відносятьсядо збитковихпідприємств.Основна причинацього — пільгина перевезеннямасових вантажівдля великихмонополій. Їхне може перекритинавіть великадорожнечапасажирськихпоїздок.

ФРН має розгалуженумережу річковихшляхів; вонаскладає 4400 км.ЦеРейн із припливамиМозелем, Майномі Неккаром, Везер, нижнійплин Ельби, і, нарешті, напівдні — Дунай.Річкова мережадоповненаканалами, поліпшеназарегулюваннямдеяких рік.«Каналізування»Неккара відкрилодля річковогофлоту ПівденьФРН, «каналізування»Мозеля — прямийшлях у Францію.Річковий флотФРН перебудованийтехнічно: 9/10 судівсамохідні чиштовхаючібуксирами.

Усі внутрішнішляхи (залізниці, автостради, трубопроводи)сконцентрованів долині Рейну- найважливішоїтранспортноївісі країни, що перетинаєїї з півдня напівніч. Промасштаби роботирічкового флотуна цьому головномунапрямку говоритьтой факт, щочерез Еммеріх, що розташовуєтьсяна кордоні зНідерландами, проходить зарік майже стількиж вантажів, скільки приймаютьі відвантажуютьусі морськіпорти країни.

Для морськогофлоту ФРН, щообслуговуєвеличезнізовнішні перевезення, характернийдосить швидкийрозвиток, атому — гарнатехнічна оснащеність.Поступовоміняються іпорти. Вониповинні статидоступнимидля великихсудів, зокрема, для супертанкерів, має достатніглибини, гарнусистему зв'язкуз хінтерландом.Однак на всімузбережжі ФРН, крім «нафтового»Вильгельмхафена, немає портів, здатних прийматисудаводотоннажністю100 млн. т. Головніпорти країни- Гамбург, вантажообігякого понад50 млн. т., і Бремен- Бремерхафен, що має вантажообігблизько 26 млн.т., — лежать вестуаріях рікЕльби і Везера.Вони здатніприймати лишесудамалого тоннажу.Зараз ведутьсяпоглибленіроботи, побудованийканал «Північ-Південь», що зв'язуєГамбурзькийпорт із системоювнутрішніхводяних шляхів, створені спеціальніпричали дляконтейнернихвантажів.

VIII. Екологічніпроблеми

З великихєвропейськихкраїн ФРНнайгустозаселеніша, найурбанізованішаі найіндустріальніша.Тому ясно, що тиск на навколишнєсередовищетут максимальний, а вузол екологічнихпроблем складніший, ніж в іншихкраїнах.Одні автострадиі місця паркування(«бетонованаземля») займаютьвелику площу, чи уся забудованажитловимибудинками(близько 4 тис.км — тільки в«старих землях»).

НаселенняФРН відноситьсядо «золотогомільярда»високорозвиненихкраїн, і середнійнімець споживаєнезрівняннобільше, ніжжитель країн, що розвиваються: енергії в 20 разівбільше індуса, сталі в 100 разівбільше філіпинця, алюмінію в 15разів більшежителя Аргентини.І все цена дуже обмеженійтериторії.

На ційпорівняноневеликій площізосередженийвинятковомогутній іконцентрованийпотенціалнайзабруднюючихгалузей: вуглевидобутку, чорної металургії, великій хімії.На територіїФРН 19 діючихАЕС. У містахвихлопні газиавтотранспортудають більшийвідсотокусього забруднення.

Не дивно те, що ФРН булаоднієюіз найзабрудненішихкраїн світув 60 — 70х рр. Рейнназивали «стічноюканавою Європи», а кислотні дощізробили хворимиблизько 40% лісівкраїни. У НДРположення булоще складніше- більше 70% енергіїтут вироблялосяз бурого вугілля- найбруднішоговиду палива.

У 1994 році провелиретельне дослідження105 міст країнипо найважливішихекологічнихпоказниках(повітря, вода, шум, ризик дляздоров'я людей).Останні місцяпо сумі показниківзайняли великіміста: Штутгарт- 78-те, Берлін — 79-те, Мангейм — 80-те, Кельн — 84-те, Дюссельдорф-97-те.Найбільша плямазабрудненихміст проглядаєтьсяна карті вРейнсько-Рурськомурайоні. А лідирувалопо чистотінавколишньогосередовищамаленьке містечкона південномузаходіФРН у красивомулісистомугірськомумасиві Шварцвальд.

Але до 90-ихрр. багато чогозмінилося накраще.Під тиском«зелених» булиприйняті дужесерйозні міридля екологічногооздоровленнякраїни.

На охоронунавколишньогосередовищавитрачаютьсявеличезні кошти- 40 млрд. мароку рік. По частціу ВСП це дорівнює1,75%, набагатобільше, ніж уСША (1,3%) чи в «зразковій»Японії (не набагатобільше 1%).

У 1986р., відразупісля чорнобильськоїкатастрофи, було створенеМіністерствонавколишньогосередовища.

Найбільшімонопольнііндустрії(«Байер» і ін.)налагодилимасове виробництвоочисногоустаткування,і ця сфера сталанайдинамічнішоюу всій індустріїФРН (тут зайнятобільш 600 тис.чоловік; а в2000 році будеприблизно 1млн. чоловік).

ФРН сталанайбільшиму світі експортеромочисного устаткування- її частка досягла21% (США — 16%, Японія- 13%).

Витратипринесли своїплоди: очистивсяРейн — у ньомуможна ловитирибу, переставнависати смогнад вугільно-металургійнимРуром, чистішестало повітряв інших містах.По деяких важливихпоказникахФРН стала лідером- так, по вторинномувикористаннюсировини вонадосягла рекорднихрезультатів.

Іноземцюможуть показатисянадмірнимиекологічні«строгості»повсякденногожиття німців- так, склотарувони строгоскидають укілька контейнерів: зелені пляшки- в один особливий, світлі в іншийі т.д., і до цьоговже звикли усі.

ФРН ставитьперед собоюзадачу не утриматисяна досягнутомурівні, а поліпшитисправу в найближчіроки. Так, до2005 року передбачаєтьсязменшити викидиз 32%на 20% відносно1987 року, і в енергетиціце уже відбувається.А це внесок воздоровленнявсієї екологічноїобстановкив Центральнійі Східній Європі.Адже «експортне»забрудненняз ФРН доходитьнавіть до Білорусії, України, Росії.

IX.ФРН у новомусторіччі

У зв'язку зекономічнимі сприятливимгеографічнимрозташуванняму центрі Європи, Німеччина єоднією ізнайдинамічнішихпо розвиткусеред Європейськихдержав, що дозволяєвідіграватиосновну рольу ЄвропейськомуСпівтоваристві.Незважаючина те, що останнімчасом спостерігаєтьсявитисненняНімеччининовими індустріальнимикраїнамипівденно-східноїАзії і Японією, швидше за всей у 21 століттіНімеччиназбереже лідируючіпозиції насвітовомуринку, як визнанийпостачальниквисокоякісноїпродукції.

Список використаноїлітератури:

1. «ФРН післяоб'єднання»,- С.Б. Лаврів

2. «Об'єднанаНімеччина: політико-, экономіко-і соціально-географічніаспекти», -С.Н.Раковський

3. «Економічнагеографія»,- И.А. Родіонова, Т.М. Бунакова, М. 2001

Добавить реферат в свой блог или сайт