Реферат: Складання технічного завдання на проектування мережі доступу загального користування

--PAGE_BREAK--Лабораторна робота № 3 РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ПРОЕКТУ  МЕРЕЖІ ДОСТУПУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ 1. Мета роботи 1.1  Ознайомлення з етапом технічного проектування мереж зв’язку.
1.2 Оцінки пропускних здатностей ліній і трактів, а також їх вартості.
1.3 Вибір типів обладнання для вузлів МДЗК.
2. Теоретичні положення Основою для вибору типів обладнання та оцінок  пропускних здатностей ліній і трактів МДЗК є електрична схема мережі, складена на етапі ескізного проектування та оцінки інтенсивності потоків навантаження на мережу, створювані користувачами в годину найбільшого навантаження (ГНН), які здійснюються в ході даної лабораторної роботи.
Навантаження на МДЗК у перспективі, на яку проектується МДЗК, визначатиметься тільки потребами користувачів у інформаційних послугах, інакше кажучи, номенклатурою таких послуг і обсягом їх споживання. Головним обмежуючим фактором, який визначає розрахункове навантаження МДЗК, є ергономічно і  медично обгрунтована межа споживання інформаційних послуг людиною. Багатьма дослідженнями в різних країнах світу встановлено, що люди, які проводять в Інтернет більше 20 годин на тиждень, поступово стають Інтернет-залежними. Коло інтересів їх життя звужується до Інтернет-спілкування і вони віддаляються і психологічно, і фізично  від суспільства, не приносячи йому ніякої користі. Виходячи з цього, безпечним середнім рівнем споживання інформаційних послуг для людини можна вважати 12-15 годин на тиждень або приблизно дві години на добу.
Якщо б споживання інформаційних послуг на протязі доби було рівномірним, то поняття ГНН втратило б сенс. На будь-якому годинному відрізку доби, через своє закінчення МДЗК середній користувач спілкувався б з Інтернет приблизно 2/24=0,08 години. Однак реальне навантаження (трафік) Інтернет на протязі доби розподіляється нерівномірно, концентруючись у денні години, приблизно з 10 до 12 та з 15 до 17годин доби.  Внаслідок цього, на реальний ГНН МДЗК припадає, у середньому,  приблизно вдвічі більше абонентського навантаження, ніж при рівномірному його розподілі, а саме, приблизно 0,16 години.
Головним мірилом навантаження користувача на мережу зв’язку є інтенсивність абонентського навантаження, яка визначається відношенням часу заняття користувачем мережного закінчення до тривалості ГНН і визначається у безрозмірних одиницях “Ерлангах” (Ерл). Отже, в нашому випадку інтенсивність безпечного для людини навантаження на МДЗК у ГНН можна прийняти рівною 0,16 Ерл.
Для МДЗК на базі технології ISDN зайняття користувачем мережного закінчення практично співпадає з заняттям і усіх інших ресурсів МДЗК по траєкторії оперативно встановлюваного (на кожний сеанс) каналу доступу до вузла надавача послуг Інтернет (Інтернет-провайдера), оскільки ISDN використовує технологію комутації індивідуальних (для кожного користувача на час його сеансу в Інтернет) каналів. Для інших п’яти технологій побудови МДЗК в значній мірі використовується статистичне ущільнення інформаційних потоків у груповому обладнанні вузлів та у трактах між вузлами за рахунок подрібнення інформації, що передається або приймається користувачем, на окремі пакети. Пакети окремих індивідуальних потоків інформації (кожного користувача на протязі його сеансу) передаються груповими трактами вперемішку, використовуючи паузи, які природньо утворюються у окремих сеансах будь-якого користувача. На основі ряду статистичних досліджень роботи користувачів з Інтернет встановлено, що, в середньому, інтенсивність обміну інформацією у сеансі спілкування користувача з Інтернет приблизно у десять разів менша, ніж максимальна пропускна спроможність стику користувача з мережним закінченням МДЗК. При цьому, інтенсивність інформаційного потоку в бік користувача (у прямому каналі передачі) у кілька разів більша, ніж від користувача (у зворотньому каналі).
Іншими словами, реальне інформаційне  навантаження на МДЗК, створюване середнім користувачем, має інтенсивність приблизно у одну десяту від максимальної швидкості (МШ) типового мережного закінчення МДЗК (у середньостатистичного користувача).  Параметр МШ залежить від конкретних технологічних особливостей МДЗК і можливостей користувача оплачувати ту чи іншу швидкість підключення до вузла провайдера Інтернет. Так, для МДЗК та базі ISDN МШ не може перевищувати 128 кбіт/с, для МДЗК на базі цифрового радіодоступу LMDS – 4 Мбіт/с, на базі DSL – 2 Мбіт/с, на базі ЛКМ – 100 Мбіт/с, на базі КТБ – 5 Мбіт/с.
Тарифні ж обмеження на МШ залежать від співвідношення доходів середнього користувача Інтернет і тарифів провайдерів на підключення до вузла Інтернет з різними швидкостями.
Проектування міжвузлових зв’язків Аналогічно типізації вузлів МД, виходячи з припущення про рівномірний розподіл користувачів кожного виду по території міста, провадять групування міжвузлових зв’язків у декілька окремих типів міжвузлових зв’язків.
За розрахованими пропускними здатностями кожного з видів міжвузлових зв’язків визначають найближчу більшу стандартизовану швидкість тракту: 2, 8, 34, 155, 622, 2500, 10000 Мбіт/с – для ISDN- та радіомереж; 10, 100, 1000, 10000 Мбіт/с – для мереж Ethernet. При потребі мати більші швидкості міжвузлових зв’язків, слід орієнтуватися на застосування систем передачі зі спектральним ущільненням (CDWDM, WDM або DWDM), які можуть забезпечити  оптичні тракти з номінальною пропускною спроможністю (4…320)х10 Гбіт/с. Мінімальні кількості оптичних трактів, але найдешевше, забезпечує система CDWDM (до 16 трактів). Найбільшу кількість трактів забезпечує система DWDM, але вона є найдорожчою і застосовується, як правило, на довгих магістральних зв’язках, або у містах за умови неможливості прокладання нових оптичних кабелів в існуючій кабельній каналізації.
Способами реалізації міжвузлових зв’язків може бути: або оренда трактів потрібної пропускної здатності  (в  “Укртелекомі” чи в іншому підприємстві, що має надлишок пропускної здатності у своїх лінійно-кабельних спорудах) або побудова окремої (для даної МД) ВОЛЗ. Слід оцінити, який спосіб буде дешевшим для кожного  типу міжвузлових зв’язків в МД конкретної технології і розміру. Для оцінок використати такі дані: вартість оренди первинного цифрового тракту зі швидкістю V1 = 2,048 Мбіт/с, довжиною l1 = 3 км становить  С1 = 2,5 тис.грн/місяць. Вартість трактів більш високої пропускної здатності та протяжності пропорційна їх швидкості та довжині у степені Ѕ, тобто                                                   ______________
                             Сх = С1  √( lх / l1)( Vх / V1 )   .
 Вартість побудови окремої ВОЛЗ (з мінімальною кількістю волокон у кабелі – 4) становить близько 15 тис. грн/км у готових кабельних каналах та 25 тис. грн/км при розритті ґрунту і прокладанні нових кабельних каналів. Вартість 4-волоконного оптичного кабелю становить близько 8 тис. грн/км, а 32-волоконного – близько 15 тис. грн/км.
Вартість мідних однопарних кабелів ТРП (телефонний, розподільчий, однопарний у поліетиленовій ізоляції) для абонентських уводів приймати рівною 20 коп/м, а вартість мідної пари в багато парних розподільчих і магістральних телефонних кабелях – 5 коп/м. Вартість прокладання багатопарних кабелів приблизно дорівнює 150% їх вартості.
Вартість чотирьохпарного кабелю UTP-5 для внутрішньобудинкової розводки мережі Ethernet приймати рівною 1,5 грн/м, а вартість його прокладання – 1 грн/м.
Результатом виконання етапу повинен стати опис кожного типу міжвузлових зв’язків МД з коротким числовим обґрунтуванням оптимального способу реалізації цих зв’язків, тобто числовим порівнянням орендного і будівельного способів реалізації даного типу зв’язку.
3. Контрольні питання 3.1 Які види робіт виконуються на стадії технічного проектування для мереж зв’язку?
3.2 На підставі яких даних починається технічне проектування мережі?
3.3 Чим вимірюється абонентське навантаження в мережах з комутацією каналів?
3.4 Які особливості абонентського навантаження на МДЗК в пакетних мережах (мережах передачі даних)?
3.5 Які існують обмеження для величини абонентського навантаження?
4. Домашнє завдання
4.1 Вивчити основні питання тем “Мережне навантаження” та “Роботи стадії технічного проекту” за літературою [1, 2, 3].
          4.2  Підготуватися до обговорення контрольних питань.
4.3 Підготуватися до виконання лабораторної роботи переглядом літератури [4].
5. Лабораторне завдання
5.1 На основі розробленої електричної схеми МДЗК складається схема основних інформаційних потоків в МДЗК.
5.2 Провадяться оцінки величин навантаження на окремих ділянках схеми потоків МДЗК.
5.3 За електричною схемою мережі, за схемою її основних потоків з визначеними на ній величинами навантаження (середнім і максимальним) та за каталогами (проспектами) постачальників телекомунікаційного обладнання обираються конкретні типи обладнання для окремих вузлів МДЗК.
5.4 За схемою потоків з визначеними величинами навантаження на окремих її ділянках визначаються пропускні спроможності окремих ділянок МДЗК (в одиницях пропускної здатності первинного цифрового тракту Е1), вважаючи, що чим більше потоків індивідуальних користувачів передається  ділянкою, тим менше відношення пропускної здатності ділянки  до інтенсивності інформаційного потоку ділянки. Для групових потоків з числом індивідуальних складових до 10  це правило не застосовують і пропускну спроможність ділянки обчислюють як суму максимальних  швидкостей індивідуальних складових. Для групових потоків з кількістю індивідуальних складових від 10 до 100 це відношення (коефіцієнт запасу) брати 5, для потоків з кількістю складових від 100 до 1000 – 3, а для потоків з кількістю складових  більше 1000 – 1,5.
5.5 Результати роботи оформлюються протоколом лабораторної роботи № 3 в робочому зошиті з дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”.
6. Зміст протоколу
6.1 Мета роботи.
6.2 Схема основних інформаційних потоків в МДЗК.
6.3 Оціночні розрахунки інтенсивності навантаження на окремих ділянках схеми потоків МДЗК (а отже, і на ділянках МДЗК).
6.4 Перелік типових ділянок МДЗК і їх пропускні здатності.
6.5 Перелік типових вузлів МДЗК і обладнання у них.
7. Рекомендована література
7.1  Олифер В., Олифер Н. Компьютерные сети. “Эко-Трендз”, М., 2001.
7.2  Клейнрок Л. Теория массового обслуживания. “Машиностроение”, М., 1979. (або будь-який інший підручник з теорії масового обслуговування або теорії телетрафіка).
7.3 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания. ГОСТ 34.601­- 90.
7.4. Бесслер Р., Дойч А. Проектирование сетей связи. Пер с нем. “Радио и связь”, М., 1988.
Лабораторна робота № 4 РОЗРОБКА РОБОЧОГО ПРОЕКТУ  МЕРЕЖІ ДОСТУПУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ 1. Мета роботи 1.1 Ознайомлення зі складом робіт стадії робочого проекту інноваційного об’єкту (мережі зв’язку).
1.2 Розміщення та підключення обладнання на типових  вузлах проектованого варіанту МДЗК.
1.3 Оцінки кількості, кваліфікації та розміщення експлуатаційного персоналу для всіх пунктів (вузлів, центрів, бюро) МДЗК.
2. Теоретичні положення Метою стадії робочого проекту (РП) є підготовка усього необхідного комплексу документів для наступного створення інноваційного об’єкту, а також  для його експлуатації та супроводу.
До складу цього комплексу документів входять комплекти документів на технічні засоби (апаратуру, технологічне обладнання) об’єкта, а також на усі види забезпечення  об’єкта (програмне, інформаційне, організаційне, методичне, лінгвістичне, тощо).
Обов’язковими є комплекти відомостей (специфікацій) на поставку технічних засобів та усіх видів їх забезпечення.
У доповнення до електричних схем та схем організаційної структури  об’єкту, розроблених на попередніх стадіях проектування,  складаються схеми (плани) розміщення обладнання в усіх мережевих вузлах створюваного (або реконструйовуваного) об’єкту зв’язку, а також схеми іх з’єднання між собою та з обладнанням місця впровадження нового об’єкту.
 В ході РП розробляються технологічні схеми виконання будівельних і монтажно-налагоджувальних робіт, а також експлуатаційних та супроводжувальних робіт. На основі таких схем, переліків технологічних операцій на окремих робочих місцях та оцінки інтенсивностей таких операцій, визначаються склад і кваліфікація персоналу, необхідного для створення, експлуатації та супроводу об’єкту.
За результатами деталізації проектних рішень РП складаються місцеві (для кожного окремого пункту інноваційного об’єкта) та загальний кошториси. Саме вони визначають загальну суму витрат на інноваційний об’єкт, та її розшифровку за окремими статтями витрат. Після стадії РП не повинно залишатися “білих плям” в уявленнях про новостворюваний об’єкт, у визначенні його очікуваних техніко-економічних характеристик як для стадії створення (введення в дію), так і для стадії експлуатації об’єкта.
Комплект документації РП на об’єкт зв’язку, після експертиз у незалежних організаціях та затвердження замовником, стає головним юридичним, організаційним та технічним керівництвом для даного об’єкту як на стадії створення, так і на стадіях експлуатації та утилізації об’єкта. Він надійно зберігається, мінімум у двох екземплярах (в проектній організації та на самому об’єкті), упродовж  всього життєвого циклу об’єкта.
В учбовому робочому проекті МДЗК на стадії РП розробляються:
-         плани розміщення і підключення обладнання на вузлах МДЗК кожного окремого виду;
-         плани розміщення експлуатаційного персоналу на цих же вузлах та в інших експлуатаційних пунктах МДЗК;
-         перелік обладнання для кожного виду вузла МДЗК з зазначенням його кількості або ємності;
-         перелік персоналу для кожного виду пунктів МДЗК з зазначенням кваліфікації та кількості  цього персоналу.
Допускається розробляти комбіновані плани розміщення  обладнання та персоналу в кімнатах існуючих вузлів  зв’язку, відведених для організації робочих дільниць МДЗК, як це подано на прикладі (див. рисунок). Приклад стосується  розміщення станційного маршрутизотора та експлуатаційного персоналу на дільниці МДЗК у двох кімнатах опорно-транзитної станції телефонної мережі загального користування (ТМЗК).
Для МДЗК на базі технології ISDN допускається не розробляти схеми розміщення обладнання та  персоналу на вузлах ТМЗК (АТС, ОпТС), обмежившись лиш переліком донарощуваного обладнання вузлів та штатним розкладом додаткового персоналу цих вузлів.
Оцінка кількості обладнання та капітальних витрат Відповідно до результатів проектування вузлів і міжвузлових зв’язків  кожного типу в МД та орієнтуючись на дані нижченаведеної табл.2, виконують розрахунки кількості обладнання для кожного типу вузла і його вартості.
В якості одиниці об’єму обладання МД у табл.2 прийнято типовий замінний блок апаратури (ТЗБ), який має такі усереднені характеристики: розміри – 250х300х30 мм; кількість електрорадіоелементів – 300; напрацювання на апаратне пошкодження – 200 тис.годин, напрацювання на один програмний збій – 20 тис. годин.
Помноживши розраховану вартість обладнання вузла кожного типу на кількість таких вузлів у МД і склавши добутки, отримують вартість обладнання  усієї проектованої МД. Капітальні витрати на створення МД обчислюють, врахувавши вартість монтажно-налагоджувальних робіт, яка за усталеними нормативами становить 15-20% від вартості обладнання. Розрахунки привести у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1
Назва обладнання
Вартість одиниці, грн
Сума, грн
 Оцінка кількості персоналу та експлуатаційних витрат Основний персонал обслуговуваних вузлів МД розраховується з розрахунку повного забезпечення виконання таких основних експлуатаційних робіт на МД:
— усунення пошкоджень обладнанння на основних, виносних і кінцевих вузлах;
— усунення програмних збоїв обладнання;
— робота з користувачами (розрахунки за послуги, консультування по роботі мережі і кінцевого обладнання, розбір і задоволення скарг).
          Трудомісткість усунення пошкоджень, у середньому, складає 1 людино-годину плюс трудомісткість прибуття  та повернення бригади (інженер та технік, а за необхідності, і водій).  Трудомісткість усунення збоїв, у середньому, складає 0,25 години. Трудомісткість роботи з користувачами, у середньому, складає 0,5 людино-години на одного користувача у місяць.
Крім того, слід врахувати накі нормативні положення експлуатації мереж:
    продолжение
--PAGE_BREAK--