Реферат: Розрахунки й оптимізація характеристик систем електрозвязку. Расчёты и оптимизация характеристик

--PAGE_BREAK--У сигналів з середнім значенням bmin=

bmax. Значення bmaxвизначається по формулі:
<img width=«184» height=«35» src=«ref-1_453568032-424.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060">

 
bmax= 9.5*Ö1.4 = 11.24, відл.

<img width=«115» height=«66» src=«ref-1_453568456-335.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061">

Db=2*11.24 / 256 = 0.087 B
Знайдемо de2 та eкв2 : (rвих=100,1*3.7=5011.87)

de2= 1.4 / 5011.87 = 0.279 мВт

eкв2 = 1.4 / 20695.57 = 0.067 мВт

Звідси eх.і.2 = 0.279 — 0.067 = 0.212 мВт

Згідно формули (2.6) виразимо rдоп :

<img width=«136» height=«56» src=«ref-1_453568791-454.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062">;

rдоп= 3 * 0.212*10-3 / (0.087)2 * (49 – 1) = 0.31*10-6;
3.     Розрахунки інформаційних характеристик джерела повідомлень і первинних сигналів.
Повідомлення неперервного джерела  перетворюється в первинний аналоговий сигнал b
(
t
) за звичай без втрати інформації, тому розрахунки ін формаційних характеристик джерела будемо проводити для первинного сигналу.
1)Епсилон-ентропія розраховується за формулою:

<img width=«9» height=«25» src=«ref-1_453569245-168.coolpic» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1080">             <img width=«251» height=«47» src=«ref-1_453569413-497.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063">                (3.1)

h(B)-диференційна ентропія
<img width=«67» height=«41» src=«ref-1_453569910-320.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064"> — умовна ентропія.

Диференціальна ентропія залежить від виду розподілу імовірності P(
b) та дисперсії сигналу <img width=«38» height=«42» src=«ref-1_453570230-258.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065">. Так, як за умовою задано гаусів  розподіл, то

<img width=«229» height=«31» src=«ref-1_453570488-477.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066">    біт/відлік                (3.2) 

Так як середнє значення первинного сигналу дорівнює нулю, то <img width=«70» height=«38» src=«ref-1_453570965-317.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067">. Так як помилка відтворення на виході системи передачі є гаусовою, то умовну ентропію знайдемо за формулою :

<img width=«249» height=«34» src=«ref-1_453571282-490.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068">                        (3.3)

де <img width=«157» height=«35» src=«ref-1_453571772-373.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069"> -дисперсія помилки відтворення.

Підставимо формули 3.3 та3.2 в формулу 3.4, одержимо вираз для визначення епсилон-ентропії, при цьому переведемо дБ в рази

<img width=«423» height=«54» src=«ref-1_453572145-819.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070">          (3.4).

Підставивши числові значення, одержимо:

<img width=«541» height=«58» src=«ref-1_453572964-1009.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071">біт/відлік
2) Коефіцієнт надлишку джерела обчислюється за формулою:

<img width=«12» height=«23» src=«ref-1_453573973-169.coolpic» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1081">ǽ=<img width=«135» height=«51» src=«ref-1_453574142-387.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072">, де <img width=«61» height=«25» src=«ref-1_453574529-278.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073"> — епсилон-ентропія джерела;

<img width=«36» height=«32» src=«ref-1_453574807-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074">  — максимально можливе значення <img width=«55» height=«25» src=«ref-1_453575032-260.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075">, що досягається за нормального розподілу імовірності сигналу b
(
t
) та тій самій дисперсії сигналу <img width=«27» height=«29» src=«ref-1_453575292-233.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076">.

<img width=«181» height=«29» src=«ref-1_453575525-409.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077">, де <img width=«12» height=«23» src=«ref-1_453573973-169.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078"> <img width=«160» height=«32» src=«ref-1_453576103-376.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">раз

<img width=«308» height=«31» src=«ref-1_453576479-543.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080"> біт/відлік

З вище розрахованого отримуємо ǽ=<img width=«131» height=«41» src=«ref-1_453577022-382.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081">
3) Продуктивність джерела <img width=«92» height=«29» src=«ref-1_453577404-317.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082">, яку називають епсилон-продуктивністю, обчислюють за умови, що відліки беруться через інтервал Котельникова, по формулі : 

<img width=«177» height=«29» src=«ref-1_453577721-430.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083"> ,де <img width=«28» height=«25» src=«ref-1_453578151-222.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084"> — максимальна частота спектра первинного сигналу <img width=«40» height=«25» src=«ref-1_453578373-230.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085"> ,  <img width=«117» height=«25» src=«ref-1_453578603-310.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086">кГц.

<img width=«221» height=«29» src=«ref-1_453578913-435.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087">  біт/с

<img width=«152» height=«29» src=«ref-1_453579348-381.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088"> біт/с.
Причини надлишковості джерела :

Під надлишковістю розуміють щось лишнє. Надлишковими в джерелі вважаються ті повідомлення, які переносять малу, а іноді і нульову кількість інформації. Час на їхню передачу затрачується, а інформації передається мало.

Присутність надлишковості означає, що частину повідомлень можна і не передавати по каналу зв’язку, а відновити на прийомі по відомим статистичним зв’язкам.
Основними причинами надлишковості являються :
1.            Будь-які імовірності окремих повідомлень.

2.            Присутність статистичних зв’язків між повідомленнями джерела.

Вимоги до пропускної можливості каналу зв’язку.


Найбільше значення швидкості Rпередачі інформації по каналу зв’язку при заданих обмеженнях називають пропускною можливістю каналу, яка вимірюється в [біт/с] :

<img width=«77» height=«19» src=«ref-1_453579729-252.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089"> 

Під заданими обмеженнями розуміють тип каналу (дискретний або неперервний ), характеристики сигналів та завад. Пропускна можливість каналу зв’язку характеризує потенційні можливості передачі інформації. Вони описані в фундаментальній теоремі теорії інформації, відомій як основна теорема кодування К.Шенона. Для дискретного каналу вона формулюється слідуючим чином: якщо продуктивність джерела <img width=«52» height=«28» src=«ref-1_453579981-254.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090"> менше пропускної можливості каналу С, тобто <img width=«80» height=«28» src=«ref-1_453580235-290.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091"> , то існує спосіб кодування (перетворення повідомлень в сигнал на вході ) та декодування ( перетворення сигналу в повідомлення на виході каналу ), при якому імовірність помилкового декодування дуже мала.

Пропускна можливість каналу, як граничне значення безпомилкової передачі інформації, являється одною з основних характеристик будь-якого каналу. Знаючи пропускну можливість каналу та інформаційні характеристики повідомлень (первинних сигналів) можна передавати по заданому каналу.
4. Розрахунок завадостійості демодулятора.
Імовірність помилки двійкового символу для ФМ-2 при оптимальному когерентному прийомі обчислюється за формулою:

<img width=«127» height=«25» src=«ref-1_453580525-339.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092"> , де

h— відношення енергії сигналу, що затрачується на передачу одного двійкового символу Ecдо питомої  потужності шуму N.

<img width=«260» height=«32» src=«ref-1_453580864-497.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093"> ;

<img width=«132» height=«32» src=«ref-1_453581361-354.coolpic» v:shapes="_x0000_i1094">.

Результати розрахунків імовірність помилки двійкового символу заносимо в таблицю 1.
Таблиця 1.

<img width=«23» height=«29» src=«ref-1_453581715-226.coolpic» v:shapes="_x0000_i1095">, дБ

<img width=«23» height=«29» src=«ref-1_453581715-226.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096">, разах
Р
2

1.585

0.0389

3

1.995

0.0235

4

2.512

0.0127

5

3.162

0.0059

6

3.981

0.0024

7

5.012

0.00076

8

6.309

0.00019

9

7.943

0.000034

10

10

0.0000039
    продолжение
--PAGE_BREAK--
Так як в каналі зв’язку не використовується завадостійке кодування, то припустима імовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює значенню <img width=«24» height=«25» src=«ref-1_453582167-209.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097"> , найденому при розрахунку параметрів ЦАП. Визначимо потрібне співвідношення сигнал-шум для системи передачі без кодування <img width=«29» height=«35» src=«ref-1_453582376-255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1098">, при якому <img width=«55» height=«31» src=«ref-1_453582631-260.coolpic» v:shapes="_x0000_i1099">. Рдоп=<img width=«91» height=«29» src=«ref-1_453582891-293.coolpic» v:shapes="_x0000_i1100">
<img width=«592» height=«487» src=«ref-1_453583184-4275.coolpic» v:shapes="_x0000_i1101">

Рис.5 – Завадостійкість систем передачі без завадостійкого кодування та з ним.

З графіка визначаємо <img width=«157» height=«35» src=«ref-1_453587459-422.coolpic» v:shapes="_x0000_i1102">

Розрахуємо необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора
<img width=«292» height=«60» src=«ref-1_453587881-730.coolpic» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1315">

<img width=«24» height=«32» src=«ref-1_453588611-234.coolpic» v:shapes="_x0000_i1103">


5. Вибір коректуючого коду та розрахунок                                                        завадостійкості систем зв’язку з кодуванням.
Коректуючи коди дозволяють підвищити завадостійкість і завдяки цьому зменшити необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора для заданої ймовірності помилки прийнятих сигналів. Величина, що показує в скільки разів (на скільки децибел) зменшується необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора завдяки використанню кодування, називається енергетичним виграшем кодування (ЕВК).

Широке розповсюдження дістали циклічні коди Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема (БЧХ). За параметрами вони близькі до досконалих кодів і разом з тим вимагають відносно простих схем кодерів та декодерів. У кодів БЧХ основні параметри пов’язані співвідношеннями :

<img width=«96» height=«31» src=«ref-1_453588845-312.coolpic» v:shapes="_x0000_i1104">   ,                                                             (5.1)

де k— число інформаційних символів, а m— найменше ціле, за якого задовольняється співвідношення

<img width=«113» height=«31» src=«ref-1_453589157-351.coolpic» v:shapes="_x0000_i1105">                                                                (5.2)

Вибираючи коректуючий код, я зупинився на кодові з довжиною n=108 та кратністю помилок що виправляються <img width=«51» height=«31» src=«ref-1_453589508-257.coolpic» v:shapes="_x0000_i1106"> Знаючи ці параметри розрахуємо kта n:

<img width=«125» height=«31» src=«ref-1_453589765-360.coolpic» v:shapes="_x0000_i1107">,

<img width=«105» height=«31» src=«ref-1_453590125-344.coolpic» v:shapes="_x0000_i1108">,

<img width=«63» height=«19» src=«ref-1_453590469-247.coolpic» v:shapes="_x0000_i1109">,

<img width=«43» height=«19» src=«ref-1_453590716-217.coolpic» v:shapes="_x0000_i1110">,

<img width=«129» height=«19» src=«ref-1_453590933-309.coolpic» v:shapes="_x0000_i1111">.
Якщо в каналі зв’язку без кодування для забезпечення заданої ймовірності помилки необхідне відношення сигнал-шум <img width=«29» height=«35» src=«ref-1_453582376-255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1112">, а в каналі зв’язку з кодуванням — <img width=«31» height=«35» src=«ref-1_453591497-259.coolpic» v:shapes="_x0000_i1113">, то ЕВК буде визначатися

<img width=«87» height=«61» src=«ref-1_453591756-426.coolpic» v:shapes="_x0000_i1114">або <img width=«189» height=«35» src=«ref-1_453592182-476.coolpic» v:shapes="_x0000_i1115">                         (5.3)
Під декодування з виправленням помилок імовірність помилкового декодування кодових комбінацій <img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453592658-234.coolpic» v:shapes="_x0000_i1116">визначається за умови, що число помилок у кодовій комбінації на вході декодера qперевищує кратність помилок, що виправляються <img width=«23» height=«31» src=«ref-1_453592892-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1117">  [1, формула (5.15) ]:

<img width=«111» height=«53» src=«ref-1_453593119-418.coolpic» v:shapes="_x0000_i1118">,                                                               (5.4)

де <img width=«192» height=«33» src=«ref-1_453593537-479.coolpic» v:shapes="_x0000_i1119">                                            (5.5)

-         імовірність помилки кратності q;
<img width=«113» height=«45» src=«ref-1_453594016-389.coolpic» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1316">

                                                               (5.6)



-         число сполучень із nпо q;

р- імовірність помилки двійкового символу на вході декодера, розрахунок якої для гауссового каналу зв’язку з постійними параметрами розглянутий у розділі 4.

Для переходу від імовірності  <img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453592658-234.coolpic» v:shapes="_x0000_i1120">до ймовірності двійкового символу на виході декодера <img width=«25» height=«31» src=«ref-1_453594639-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1121">достатньо врахувати принцип виправлення помилок декодером: декодер заборонену кодову комбінацію замінює найближчою дозволеною. Тому, якщо число помилок у комбінації <img width=«48» height=«31» src=«ref-1_453594864-261.coolpic» v:shapes="_x0000_i1122"> , але <img width=«60» height=«27» src=«ref-1_453595125-271.coolpic» v:shapes="_x0000_i1123">, то в результаті декодування комбінація буде містити <img width=«35» height=«27» src=«ref-1_453595396-229.coolpic» v:shapes="_x0000_i1124">помилок  (<img width=«35» height=«27» src=«ref-1_453595396-229.coolpic» v:shapes="_x0000_i1125"> — кодова віддаль). Оскільки помилки біль високої кратності менш імовірні, то остаточно можна вважати, що в помилково декодованій комбінації є   <img width=«35» height=«27» src=«ref-1_453595396-229.coolpic» v:shapes="_x0000_i1126"> помилкових символів. У коректуючих кодів кодова віддаль <img width=«109» height=«31» src=«ref-1_453596083-347.coolpic» v:shapes="_x0000_i1127"> . Знайдемо її для даного випадку:

               <img width=«104» height=«27» src=«ref-1_453596430-316.coolpic» v:shapes="_x0000_i1128">

              <img width=«64» height=«27» src=«ref-1_453596746-274.coolpic» v:shapes="_x0000_i1129">

              <img width=«69» height=«27» src=«ref-1_453597020-254.coolpic» v:shapes="_x0000_i1130">
Оскільки при помилковому декодуванні кодової комбінації <img width=«64» height=«27» src=«ref-1_453597274-275.coolpic» v:shapes="_x0000_i1131">символів із nпомилкові, то перехід від <img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453592658-234.coolpic» v:shapes="_x0000_i1132">до <img width=«25» height=«31» src=«ref-1_453594639-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1133">виконується за формулою

<img width=«160» height=«49» src=«ref-1_453598008-460.coolpic» v:shapes="_x0000_i1134"> .
Розрахувавши імовірність помилки заносимо результати в таблицю2 та на графік [рис.5.частина 4даної к. Р.].
Таблиця 2.



<img width=«48» height=«29» src=«ref-1_453598468-270.coolpic» v:shapes="_x0000_i1135">

Без коду <img width=«27» height=«25» src=«ref-1_453598738-220.coolpic» v:shapes="_x0000_i1136">

З кодом <img width=«27» height=«25» src=«ref-1_453598738-220.coolpic» v:shapes="_x0000_i1137"><img width=«20» height=«33» src=«ref-1_453599178-171.coolpic» v:shapes="_x0000_i1138">

2

0,0389

0,0139

3

0,0235

0,0056

4

0,0127

0,000825

5

0,0059

0,000033

6

0,0024

0,00000572

7

0,00076

0,000000002

8

0,00019

0,0000000000022775

9

0,000034

-

10

0,0000039

-



Побудувавши другий графік визначаємо значення <img width=«156» height=«35» src=«ref-1_453599349-425.coolpic» v:shapes="_x0000_i1139">та <img width=«305» height=«35» src=«ref-1_453599774-559.coolpic» v:shapes="_x0000_i1140">

Тривалість імпульсу з кодуванням: <img width=«95» height=«32» src=«ref-1_453600333-338.coolpic» v:shapes="_x0000_i1141"> , підставимо значення

<img width=«324» height=«41» src=«ref-1_453600671-667.coolpic» v:shapes="_x0000_i1142">

Відношення сигнал-шум: <img width=«355» height=«61» src=«ref-1_453601338-845.coolpic» v:shapes="_x0000_i1143"> <img width=«24» height=«32» src=«ref-1_453588611-234.coolpic» v:shapes="_x0000_i1144">.
6
. Розрахунок основних параметрів аналогової системи передачі.
Для вибору індексу частотної модуляції ми повинні порівняти значення <img width=«33» height=«29» src=«ref-1_453602417-232.coolpic» v:shapes="_x0000_i1145">та <img width=«33» height=«29» src=«ref-1_453602649-233.coolpic» v:shapes="_x0000_i1146">, де <img width=«125» height=«55» src=«ref-1_453602882-471.coolpic» v:shapes="_x0000_i1147">,                                               (6.1)

 <img width=«23» height=«27» src=«ref-1_453603353-220.coolpic» v:shapes="_x0000_i1148"> — коефіцієнт амплітуди,

<img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453603573-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1149">  — припустиме відношення сигнал-завада на виході демодулятора.

При частотній модуляції виграш знаходимо за формулою

<img width=«133» height=«56» src=«ref-1_453603800-455.coolpic» v:shapes="_x0000_i1150">,                                                           (6.2)

де <img width=«33» height=«27» src=«ref-1_453604255-223.coolpic» v:shapes="_x0000_i1151"> — індекс частотної модуляції,

<img width=«125» height=«27» src=«ref-1_453604478-340.coolpic» v:shapes="_x0000_i1152"> — коефіцієнт розширення смуги частот при ЧМ.

<img width=«151» height=«56» src=«ref-1_453604818-491.coolpic» v:shapes="_x0000_i1153">,

<img width=«131» height=«27» src=«ref-1_453605309-346.coolpic» v:shapes="_x0000_i1154">,

<img width=«152» height=«53» src=«ref-1_453605655-469.coolpic» v:shapes="_x0000_i1155"> — виграш демодулятора за умови, що <img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453603573-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1156">перевищує порогове відношення сигнал-завада <img width=«33» height=«32» src=«ref-1_453606351-233.coolpic» v:shapes="_x0000_i1157">.

Залежність <img width=«100» height=«31» src=«ref-1_453606584-335.coolpic» v:shapes="_x0000_i1158">при будь-яких <img width=«29» height=«31» src=«ref-1_453606919-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1159">, включаючи область границі, описується виразом, отриманим на основі імпульсної теорії границі [3, с.74..80] 
<img width=«396» height=«105» src=«ref-1_453607144-1027.coolpic» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1318">

,                 (6.3)
Будуємо графіки залежностей<img width=«100» height=«31» src=«ref-1_453606584-335.coolpic» v:shapes="_x0000_i1160"> для значення <img width=«39» height=«29» src=«ref-1_453608506-228.coolpic» v:shapes="_x0000_i1161">, отриманого вище, та значень <img width=«61» height=«29» src=«ref-1_453608734-265.coolpic» v:shapes="_x0000_i1162"> і <img width=«61» height=«29» src=«ref-1_453608999-264.coolpic» v:shapes="_x0000_i1163"> [рис.5]. За отриманими залежностями визначаю значення <img width=«33» height=«29» src=«ref-1_453609263-223.coolpic» v:shapes="_x0000_i1164">, за якого <img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453603573-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1165">дорівнює заданому <img width=«53» height=«31» src=«ref-1_453609713-243.coolpic» v:shapes="_x0000_i1166">, а <img width=«37» height=«31» src=«ref-1_453609956-229.coolpic» v:shapes="_x0000_i1167">знаходиться в області або трохи вище порога. На відповідній кривій вкажемо точку відповідну заданому <img width=«37» height=«31» src=«ref-1_453609956-229.coolpic» v:shapes="_x0000_i1168">.

Таблиця 3.

<img width=«31» height=«31» src=«ref-1_453610414-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1169">, дБ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

<img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453603573-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1170">,ЧМ2

0,733

2,257

5,656

11,85

20,45

29,69

38,13

45,54

52,22

58,49

<img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453603573-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1171">,ЧМ0





















<img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453603573-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1172">,ЧМ4

2,93

9,02

22,61

47,37

81,77

---

---

---

---

---

<img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453603573-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1173"> ,ЧМ(-2)

0,733

2,257

5,656

11,85

20,45

29,69

38,13

45,54

52,22

58,49

<img width=«35» height=«31» src=«ref-1_453603573-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1174">,ЧМ6

6,59

20,3

50,88

106,57

---

---

---

---

---

---



<img width=«229» height=«27» src=«ref-1_453611774-482.coolpic» v:shapes="_x0000_i1175"> — ширина спектру ЧМ сигналу.

<img width=«175» height=«53» src=«ref-1_453612256-491.coolpic» v:shapes="_x0000_i1176">

<img width=«20» height=«33» src=«ref-1_453599178-171.coolpic» v:shapes="_x0000_i1177"><img width=«175» height=«53» src=«ref-1_453612918-501.coolpic» v:shapes="_x0000_i1178">

Знайдемо смугу пропускання каналу зв’язку :

<img width=«373» height=«31» src=«ref-1_453613419-705.coolpic» v:shapes="_x0000_i1179">,                         (6.4)

звідси отримуємо вираз для <img width=«33» height=«29» src=«ref-1_453602649-233.coolpic» v:shapes="_x0000_i1180">

<img width=«183» height=«49» src=«ref-1_453614357-475.coolpic» v:shapes="_x0000_i1181">

<img width=«549» height=«431» src=«ref-1_453614832-4247.coolpic» v:shapes="_x0000_i1182">

Рис.6 Графік залежності <img width=«64» height=«31» src=«ref-1_453619079-282.coolpic» v:shapes="_x0000_i1183"> від <img width=«63» height=«31» src=«ref-1_453619361-285.coolpic» v:shapes="_x0000_i1184">

Зобразимо структурну схему аналогової системи передачі методом ЧМ.
<img width=«631» height=«65» src=«ref-1_453619646-3414.coolpic» v:shapes="_x0000_s1372 _x0000_s1370 _x0000_s1320 _x0000_s1321 _x0000_s1322 _x0000_s1323 _x0000_s1324 _x0000_s1325 _x0000_s1326 _x0000_s1327 _x0000_s1328 _x0000_s1329 _x0000_s1330 _x0000_s1331 _x0000_s1332 _x0000_s1333 _x0000_s1334 _x0000_s1335 _x0000_s1336 _x0000_s1337 _x0000_s1338 _x0000_s1339 _x0000_s1340 _x0000_s1341 _x0000_s1342 _x0000_s1343 _x0000_s1344 _x0000_s1345 _x0000_s1346 _x0000_s1347 _x0000_s1348 _x0000_s1349 _x0000_s1350 _x0000_s1351 _x0000_s1352 _x0000_s1353 _x0000_s1354 _x0000_s1355 _x0000_s1366 _x0000_s1356 _x0000_s1357 _x0000_s1358 _x0000_s1359 _x0000_s1360 _x0000_s1361 _x0000_s1363 _x0000_s1365 _x0000_s1367 _x0000_s1369 _x0000_s1371">


                                                                                           

                                                                                                  
Рис. 7 Структурна схема аналогової системи передачі методом ЧМ.
7. Розрахунки та порівняння ефективності систем                                           передачі неперервних повідомлень.
Швидкість передачі інформації Rможна прийняти рівною продуктивності джерела <img width=«25» height=«25» src=«ref-1_453623060-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1185"> тому, що при тій якості відновлення повідомлення, яке має місце в розрахованій системі зв’язку, втрати інформації малі.

<img width=«148» height=«32» src=«ref-1_453623285-417.coolpic» v:shapes="_x0000_i1186"> .

Знайдемо <img width=«25» height=«31» src=«ref-1_453623702-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1187">на вході демодулятора (передача з кодуванням ), підставимо значення в формулу:

<img width=«368» height=«75» src=«ref-1_453623929-829.coolpic» v:shapes="_x0000_i1188">.                продолжение
--PAGE_BREAK--