Реферат: Черкаський обласний краєзнавчий музей

--PAGE_BREAK--Ліси. Черкаська область лежить у Лісостеповій зоні України, і тому на її території переважають лісостепові ландшафти з широколистяними лісами. Соснові ліси зростають лише на борових терасах Дніпра та його приток.

 Ліси займають 320,5 тис. га, 16% загальної площі області. Ще в І тис. н.е. лісистисть була значно більшою і на Правобережжі складала понад 50%.

 Ліси на Черкащині поширені нерівномірно: в західній частині і на Лівобережжі дрібними острівцями, а в долинах Дніпра та Тясмину — великими масивами.

 Найбільше лісів у Черкаському районі ( близько 65 тис. га), Канівському (понад 43 тис. га), Смілянському (29,8 тис. га), Чигиринському (29 тис. га) районах. Найменше заліснені — Жашківський (1,6 тис. га) та Драбівський (1,2 тис. га). У флорі широколистяних лісів області виявлені види рослин, занесених до «Червоної книги України». Фотографії, гербарій знайомлять з північними орхідеями. Всі види родини орхідних занесено до Червоної книги України. Це любка дволиста, або нічна фіалка; сфотографована збільшеним планом квітка любки зеленоквіткової, зозулині сльози яйцевидні. Гніздівка звичайна — безхлорофільна орхідея.

 У Холодноярськихлісах виявлено орхідні (всі види родини орхідних, або зозулинцевих, занесено до Червоної книги України): гніздівка звичайна, коручка морозниковидна, булатка довголиста. Переважна більшість орхідей (90%) — жителі тропічних широт. Орхідеї помірних широт не такі яскраві, як їх південні родичі. Проте булатка довголиста одна з найбільш декоративних наших орхідей. Молочно-білі квітки, що нагадують напіврозкритий бутон, зібрані у велике суцвіття (до 17 см заввишки). Високе пряме стебло, що несе вишукане суцвіття з великої кількості квіток (до 20) має довгі ланцетні листки. Булатка довголиста рідкісна та зникаюча рослина нашої флори. З метою охорони булатки довголистої створено ботанічний заказник.

 У холодноярських лісах зростають декоративні рослини, занесені до Червоної книги України: підсніжник складчастий, тюльпан дібровний.

 Цибуля ведмежа, або левурда. Цей вид цибулі відрізняється від інших тим, що має листки, які нагадують листки конвалії. Цвіте у травні. Білі зірчасті квітки зібрані у суцвіття-зонтик, що вінчає квітконосну стрілку. Під час масового квітування левурда створює суцільний килим з великої кількості білих суцвіть, насичуючи повітря сильнім часниковим запахом.

 Цибуля ведмежа, вимоглива до родючості та гарного зволоження ґрунтів, добре себе почуває у Холодноярських лісах. Цибуля ведмежа занесена до Червоної книги України, декоративна та лікарська рослина.

 Соснові ліси поширені на борових терасах Дніпра та його приток, де сосна звичайна на піщаних ґрунтах з нестійким рівнем їх зволоження не має конкуренції з боку інших деревних порід. Найбільші площі займають дубово-соснові (субори) та грабово-дубові-соснові ліси. На найвищих елементах рельєфу борових терас зростають чисті сосняки (бори). Особливості геологічного розвитку долини Дніпра зумовили формування лісових масивів. Правобережна частина соснових лісів: Михайлівський ліс (Канівський район), Черкаський бір, Чигиринський бір приурочена до древнього русла Дніпра, а лівобережна розміщена вздовж сучасного русла Дніпра.

 Лісами Черкащини відають 44 лісництва, що об'єднані в 7 великих лісових господарств – лісгоспзагів. Ліси області порівняно молоді: молодняки і середньовікові складають близько 80%, стиглих лісів — близько 9%. Сучасні ліси області — результат лісонасаджень і лише в незначній мірі — природного самосіву. Штучних лісів на Черкащині — понад 63%. Щороку насаджується більше 1000 га лісу, вирощується 14 млн. сіянців дерев, заготовлюється 45-50 тонн лісового насіння. З метою отримання якісного насіння на площі 95,5 га створені лісонасіннєві плантації головних лісоутворюючих порід.

 Доповнюють тему «Ліси Черкаської області» невеличкі виставки, колекції «Комахи — шкідники лісу» та їх ворогів «Комахи-ентомофаги».
<img width=«1502» height=«1126» src=«ref-1_1757448023-104909.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">

 колекція «Комахи — шкідники лісу» та їх ворогів «Комахи-ентомофаги».

 Лікарські рослини — важливий компонент біоценозів: степових ділянок, лучної та болотної рослинності, лісів. Понад 20 видів рослин на Черкащині заготовлюється промислово: це грицики звичайні, кульбаба лікарська, подорожник великий, чебрець, материнка звичайна, звіробій. Запаси таких рослин, як чебрець, конвалія, материнка, звіробій, золототисячник, валеріана, цмин пісковий різко скоротились. Ці рослини потребують бережливого ставлення. Корисно ознайомитись з отруйними рослинами Черкащини, щоб уникнути можливих неприємностей у своєму житті: це болиголов плямистий, дурман звичайний, блекота.
Селекційна робота науково-дослідницьких установ області
Свідомим вирощуванням рослин і тварин людина займається не більше 10 тис. років. На протязі своєї історії в їжу вона використовувала більше 5 тисяч видів рослин, але відоме застосування одержали лише 1500, а широке — всього 250 видів.

 Народженню сорту передує досить тривала і кропітка робота. На створення нового сорту витрачається в середньому 8-10 років, цей строк може бути і вдвічі більший. Але хороші сорти дуже швидко себе окупляють. Тому говорять «Немає нічого дешевшого, ніж хороший сорт». В експозиції — схема отримання сорту, де виділені три основні його етапи схрещування, добір, випробування.

 За грунтово-кліматичними умовами в Черкаській області виділяють три зони: Північна лісостепова (Правобережна), Південна лісостепова (Правобережна) і лісостепова (Лівобережна). Кожна зона має свої сортодільниці, де проходять сортовипробування нові сорти і гібриди сільськогосподарських культур.

 В експозиції представлені сорти зернових, кормових культур, які районовані в Черкаській області.

 Пшениця — сорти Миронівська остиста, Альбатрос одеський, Лютесцене 7 (сорт НВО «Еліта», м. Сміла).

 Жито сортів Верхняцьке 32, Нива селекції Верхняцької дослідної станції. Просо Харківське 27, ячмінь «Рось», «Джорджія», соя «Білосніжка».

 Створено і занесено до Державного реєстру сортів рослин України 80 сортів і гібридів, з них 48 гібридів кукурудзи, 23 сорти помідорів і 7 ячменю.

 Високопродуктивні гібриди Колективний 244, Ювілейний 60, Акорд 72 районуються в багатьох областях України.
Тваринний світ області
Матеріали експозиції даної зали знайомлять з різноманіттям тваринного світу Черкаської області, який об’єднує 61 вид ссавців, 280 видів птахів, 10 видів плазунів, 10 видів земноводних та 46 видів риб.

 В природі всі види тварин і рослин створюють певні, порівняно самостійні комплекси, склад яких обумовлений не лише їх потребами, а й тісною залежністю один від одного і від умов існування.

 Основою таких взаємозв’ язків є харчові зв’ язки, які підтримуються шляхом саморегуляції. Такі саморегулюючі стійкі природні системи називаються біоценозами.

 Біоценотичний принцип покладений в основу побудови експозиції «Тваринний світ».

 Ліс – складна сукупність різних живих організмів. Фауна лісу різноманітна, вона пов’ язана з місцевими природними умовами, віком і складом лісових насаджень, ґрунтовим покривом, а також господарською діяльністю людини.

 Тваринний світ впливає на ґрунт, ріст і довговічність лісу, плодоношення, поширення насіння, зміну одних деревних порід іншими.

 Опудала тварин лісу згруповані за систематичним принципом. В експозиції — група земноводних і плазунів, життя яких пов’ язане з лісом.

 Земноводні, або амфібії – найпримітивніші наземні хребетні, для індивідуального розвитку яких характерна зміна середовища вода – суша. Це холоднокровні тварини, межі оптимальних температур для їх життя в Україні +18-19° – +26-28°.

 Експонується вологий препарат тритона звичайного — хвостатої амфібії родини саламандрових. Розмножуються у стоячих водоймах, у яких концентруються ще коли не зійшла крига. В період розмноження вигляд тритону змінюється – хвіст стає більш широким у вертикальній площині, що дозволяє їм досить швидко плавати, перебуваючи без повітря 2-3 хв. Зимують під пеньками, в дуплах повалених дерев, купах листя. Живляться різними безхребетними.

 Типовою лісовою твариною є найбільша наша безхвоста амфібія – ропуха звичайна,найкорисніша тварина серед земноводних. Із зимових сховищ виходить у березні. Живиться наземними безхребетними та дрібними хребетними тваринами.

 Клас рептилій (плазунів) в експозиції представлений ящіркою прудкою, вужем звичайним і гадюкою звичайною. Плазуни — це перші справжні наземні тварини серед хребетних. Змії — це своєрідна спеціалізована гілка плазунів з видовженим тілом, яке вкрите роговою лускою або щитками. Очі їх не мають повік і вкриті прозорою шкірястою плівкою, що надає їм погляду нерухомості. Слабо розвинені органи слуху, але змії мають гарний нюх.

 Гадюка звичайнамає характерну ознаку в забарвленні — темну зигзагоподібну смугу вздовж хребта. Оселяється в лісових ценозах з дрібними чагарниками на лісосіках, лісових болотах, узліссях, ярах, балках.

 Живиться переважно дрібними гризунами, жабами, пташенятами, комахами. Гадюка – яйцеживородяча тварина. Активніші гадюки вночі, вдень це малорухливі тварини. Зимують опускаючись у підземні сховища до 2 м великими групами (іноді 300 особин).

 В експозиції представлені групи рідкозалітних, гніздових птахів Черкащини, окремо виділені денні і нічні хижі

 Група гніздових птахів

 Переважна частина гніздових видів, представлених в експозиції, належить до ряду горобцеподібних. Це найбільш чисельний ряд птахів, який об’єднує більше половини всіх сучасних видів. Горобцеподібні відрізняються від усіх інших птахів своєю анатомічною будовою, зокрема будовою черепа і деяких частин скелета кінцівок. Задні кінцівки в них чотирипалі, спрямовані назад першим пальцем, для горобцеподібних характерна велика різноманітність форм. Цей ряд налічує більше 5000 видів, з них близько 4000 видів належать до підряду співочих. Співочі об’єднані в 49 родин. Представники 21 родини поширені на території України, в т.ч. переважна більшість з них гніздиться на Черкащині.

 Родина воронових в експозиції представлена горіхівкою, сойкою, галкою, сорокою.

 В міських умовах галки гніздяться в коминах та інших порожнинах будівель, а в лісі – у дуплах. На Черкащині зимує. Дуже дружні птахи, навіть у зграї держаться парами. Живляться комахами та іншими безхребетними, взимку — всеїдні.

 Досить повно представлена в експозиції родина дроздових (за сучасною систематикою – мухоловкових): чорний та співочийдрозди, дрізд-чикотень, соловейко східний. Самці чорного дрозда гарно співають. У пошуках їжі (комахи, черв’ яки) часто сідають на землю і риється в лісовій підстилці.

 Соловейко східний– звичайний гніздовий птах Черкащини, але побачити його в природі дуже важко. Птах сторожкий, тримається потай в густих чагарникових заростях поблизу річок, у вогких лісових ярах. Маючи такий непримітний вигляд, соловейко знаменитий своїм співом. Особливо добре чутно тьохкання, голосний чистий свист і переливчасті трелі. Навесні (в травні) співає цілу добу, але найінтенсивніше ввечері і вночі.

 З чубатою синицею можна зустрітися в соснових лісах, найчастіше в молодняках. Живиться лісовими комахами і павуками, взимку — насінням хвойних. Гнізда будує у дуплах і тріщинах дерев. На Черкащині — це залітний вид.

 Довгохвоста синиця, або ополовник — мешканець листяних лісів, тримається зграйками або парами. Зустрічається рідше.

 Родина в’ юркових представлена в експозиції костогризом, щигликом і зябликом. Це птахи, які мають товстий конічний дзьоб, вирізаний посередині хвіст. Найбільший і найсильнішій серед наших в’ юркових — костогриз. Живиться переважно рослинною їжею: горішками, кісточками плодових, глоду, терену. Пташенят годує комахами, частково — насінням. Після закінчення сезону розмноження ведуть мандрівний спосіб життя в пошуках їжі. До горобцеподібнихвідноситься і вивільга.Для нашої області – гніздовий перелітний вид і з’ являється весною останньою — в травні.

 Серед голубів заслуговує на увагу голуб-синяк,або клинтух, який став рідкісним для області. Обирає для гніздування дупла старих дерев. Живиться насінням диких і культурних рослин, підбираючи його з землі.

 До корисних комахоїдних птахів лісу належить строкато розфарбований одуд. Улюблені місця гніздування – узлісся, острівні байрачні ліси, лісосмуги.

 Санітарами лісу називають дятлів. Ці птахи — дереволази. Шукають собі їжу, лазячи за допомогою міцних кігтів по деревах. При цьому вони роздовбують дерево сильним долотоподібним дзьобом, добираючись до схованок комах та їх личинок і лялечок.

 Велику і різноманітну роль в лісових біоценозах відіграють денні та нічні хижі птахи

 Представники ряду совналежать до нічних хижаків. Зовнішній вигляд, будова тіла, спосіб життя – все свідчить пре чудове пристосування їх до нічного способу життя та полювання на живих тварин. Гачкуватий дзьоб, сильні лапи з гострими зігнутими кігтями — зручне знаряддя для захоплення жертви. Безшумний політ їм забезпечує м’ яке оперення, точно визначити місцезнаходження здобичі допомагає дуже добрий слух. Найпоширеніша у нас сова сіра (неясить). Мешкає в дуплах, старих гніздах інших птахів. Типовий мишоїд може живитися також комахами, дрібними плазунами і птахами. Активна переважно вночі, хоча взимку і навесні зустрічається і вдень.

 Ще один представник сов — сова вухата. На голові має добре помітні пір’ яні «вушка». Полює тільки ввечері і вночі. Не дуже обережна, людину підпускає на близьку відстань. Ці два види сов є осілими птахами Черкащини.

 Лісові ділянки старого та середнього віку вибирає для гніздування також канюк звичайний – найчисельніший з денних хижих птахів області. На відміну від яструба, в раціоні канюка переважають мишоподібні гризуни, на яких він полює, ширяючи над полями.

 Велика роль в харчових ланцюгах лісу належить ссавцям. Добування корму — головне заняття цих тварин. Звірі витрачають на це до 90% того часу, коли вони не сплять.

 В експозиції — представники комахоїдних ссавців.

 Їжак — типовий мешканець листяних і мішаних лісів, де селиться в заростях чагарників, на галявинах, узліссях, вирубках.

 Живиться переважно комахами, їх личинками, дрібними хребетними (полівками, жабами, ящірками). Зрідка може їсти ягоди. Полює на гадюк, яких з’їдає цілими. Їхню отруту переносить легше, ніж людина. На полювання виходить у сутінках. Взимку їжаки сплять, ніяких запасів не зиму не роблять. Сплячка глибока, супроводжується зниженням температури тіла, уповільненням дихання і серцебиття, зменшенням маси тіла на третину, а то у наполовину. Має розвинений підшкірний шар поздовжніх кільцевих м’ язів, при скороченні яких тіло згортається в голчасту кулю.

 До комахоїдних належить і кріт звичайний, найбільше ходів якого зустрічається на узліссях листяних лісів, в заплавах річок.

 Улюблена їжа — дощові черв’ яки, рух яких він відчуває крізь метровий шар ґрунту. За одну трапезу може з’їсти їх до 20 г. Його здобиччю можуть стати і дрібні гризуни. Голодувати більше 14-17 годин не може — гине. На зиму робить харчові запаси з черв’ яків. Найактивніші кроти весною і восени, а протягом доби – вночі і вранці.

 В експозиції – вовчок сірий, або соня-полчок, яка належить до гризунів.Для поселення цей звірок вибирає листяні ліси, де велика кількість дуба, граба, ліщини, дикої груші і дуплистих дерев.

 Ця тварина активна лише протягом теплого періоду року, веде нічний спосіб життя. Живиться плодами різних рослин, жолудями, волоськими горіхами, каштанами, ягодами, фруктами. Може їсти комах та їх личинок, яйця дрібних птахів та пташенят.

 Ряд парнокопитних о6’єднує наземних рослиноїдних і всеїдних тварин великого розміру. Найчастіше це стрункі довгоногі звірі, у яких виробились пристосування до швидкого тривалого бігу.

 Лосьналежить до родини оленячих.

 Лось легко ходить болотами, вільно переплигує через повалені дерева і канави, добре плаває, може пірнати часом на 5-метрову глибину. Обережний і боязкий звір, чує небезпеку за 100-200 м. В природних умовах доживають до 20 років. На Черкащині ці тварини з’ явились в 1957-1962 рр.

 Найменшим серед оленячих є козуля.Віддає перевагу мішаним лісам з підліском, галявинами, вирубками. Живиться листям, бруньками, корою, мохом, лишайниками, ягодами. У самця роги досягають повного розвитку на третьому році життя, самки безрогі. Живуть козулі 10-15 років, але в природних умовах їх середній вік 2-3 роки.

 До парнокопитних відноситься свиня дика (дикий кабан).Селиться у вологих лісових заростях по узбережжях річок і лісових болотах. Це — всеїдні тварини, але основний корм — підземні частини рослин.

 <img width=«1502» height=«1126» src=«ref-1_1757552932-89200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">

свиня дика (дикий кабан)(Sus scrofa)
<img width=«1067» height=«800» src=«ref-1_1757642132-108068.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">

Лось(Alces alces)
Хижі ссавці лісу представлені в експозиції вовком, куницею, борсуком.

Вовк — розумний, спритний, витривалий, обережний, нахабний і сильний звір. За одне нічне полювання може пройти понад 100 км. В лісовій хащі рухається безшумно, добре бачить в сутінках. До здобичі підкрадаються, наздоганяють її або підстерігають у засідці. Взимку полюють невеликою зграєю. Успішно полювати вовк може при глибині снігового покриву не більше 30 см. Може з’їдати відразу до 10 кг м’ яса. Витримує голодування по кілька тижнів.

Здобиччю вовків є козулі, дикі кабани, лосі.Вже в місячному віці вовченята можуть їсти м’ ясо. Крім свіжого м’ яса поїдає падаль, плазунів, комах, навіть ягоди і соковиті плоди.

Сьогодні, коли рахунок диких звірів, які є здобиччю вовків, йде навіть не на сотні, а на десятки, 1-2 вовчі зграї в лісництві — це вже проблема. Тому іноді виникає потреба контролювати їх кількість.

Куниця кам’ яна — нічна тварина.

Основу її кормового раціону становлять хребетні тварини. Живиться мишоподібними гризунами, птахами, менше — плазунами, земноводними, комахами. Важливе значення для куниці має рослинна їжа.

Цікавим представником хижих є борсук. Це всеїдна тварина (жуки, дрібні гризуни, птахи, жаби, ящірки, яйця птахів, ягоди, бульби, кореневища, гриби). Борсук занесений в Червону книгу України.

Молюски -окремий тип тварин, що є природними фільтрами прісних і морських вод, кормом для риб, птахів, ссавців.

Як одна із ланок в ланцюгах живлення, молюски беруть участь в обміні енергії в біосфері. На території області відомо близько 50 видів молюсків, які відносяться до двох класів: черевоногі та двостулкові.

Експонується колекція прісноводних молюсків Черкаської області (котушка рогова, живородка річкова, перлівниця серповидна).

У водоймах Черкащини зустрічається 46 видів риб. В експозиції — видові, списки і опудала окуня звичайного, судака, ляща.

Клас рептилії в даній експозиції представлений черепахою болотяною.

Черепахи — найстародавніша група плазунів, основною ознакою яких є наявність панцира, в якому міститься тулуб, шия, хвіст і кінцівки.

Черепаха болотянаживе в болотах, ставках, озерах, річках. У воді швидко плаває, добре пірнає, може довго перебувати під водою. їжу знаходить як на суші (жуки, ківсяки, мокриці), так і в воді, де ловить різноманітних ракоподібних, снулу рибу.

Ряд безхвостих амфібій представлений двома родинами: часникові, або земляні жаби, справжні жаби.

Жаба земляна, або часникова має гладеньку шкіру, яка іноді має сильний часниковий запах. Її особливість — вирости на задніх лапках, своєрідні «саперні лопатки». Це — справжній землекоп. Знаходячись на м’ якому ґрунті, може прямо на очах зникнути, зарившись на глибину 20-30 см (до 1 м). Нерідко зустрічаються в норах дрібних гризунів кротів, землерийок.

До справжніх жаб відносяться жаби ставкова і гостроморда.Жаба ставкова чисельна в області. Населяє водойми, зимує на дні у мулі. Живиться комахами, молюсками, тритонами, мальками риб. В період розмноження у самців значно виявлені резонатори, які виступають з кутів рота і мають вигляд білих мішків. Поява жаб характеризується груповим кваканням. Ікра прикріплюється до підводних рослин.

Жаба гостромордаменш вимоглива до вологи, тому залишається зимувати на суші. Шкіра її зроговіла, легені розвинені краще ніж у інших жаб. 3 наближенням холодів ховається в норах, дуплах, під каменями, мохом, листям.

До рідкозалітних відносяться поморник, дерихвіст і баклан.Ареал дерихвоста лучного — Південна Європа, Західна і Середня Азія, Африка. Влітку поселяється на узбережжі Чорного і Азовського морів. Дуже рідко залітає до нас поморник короткохвостий. Це мешканець тундри, берегів Льодовитого і Північної частини Тихого океанів. Зимує на узбережжі Аравійського моря, Австралії.

Гоголь — типова лісова качка, поширена в тайговій зоні Європи, Азії і Америки. Зимує на Чорному морі, на незамерзаючих річках Прикарпаття. Вид занесений до Червоної книги України. Гніздовий птах тундри — морянка. В нас зустрічається на прольотах весною в березні, восени (частіше) — в жовтні-листопаді. Зимує на Чорноморському узбережжі. В експозиції — опудала гагар: чорноволої і червоноволої. Чисельні на осінніх і нечисельні на весняних прольотах.

Широко представлена група гніздових птахів.Своїм забарвленням виділяється сиворакша.Гнізда птах влаштовує в дуплах, або глинистих балках або урвищах по берегах річок, де мостить гніздо в щілинах і печерках. Відлітає в Африку, дуже корисний комахоїдний птах, потребує охорони. Кулик-сороказанесений в Червону книгу України.

 <img width=«1502» height=«1126» src=«ref-1_1757750200-138352.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">

Сиворакша (Coracias garrulus)
Група голінастих (ряд лелекоподібні) об’єднує великих і середніх птахів з довгими ногами і шиєю.

Лелека білийпоширений в області. Заявляється в березні, поселяється на дахах, зламаних деревах. У дорослому стані не має голосу, пташенята до місячного віку просять їжу голосом, а потім клацають дзьобом. Досить повно в експозиції представлена родина чаплевих.

Чапля сіра,гніздиться частіше колоніями, інколи по кількасот пар. Рихлі і великі гнізда з прутиків будує на деревах, рідше в очереті. Кладка з 3-5 яєць, пташенят батьки годують, відригуючи напівперетравлену їжу.

Руда чапля зустрічається в глухих заростях по берегах водойм. На дерева сідає рідко.

До родини чаплевих належать квак і бугай. Квак — нічний птах, на території Черкащини гніздиться колоніями на деревах, рідше в очеретах. Найактивніший ввечері і зранку.

    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по краеведению