Реферат: Технологія виробництва кефіру 3 2 в кількості 4000кг зм на базі Філії Су

--PAGE_BREAK--Таблиця 4. 1.
Асортимент продукції

4.2 Продуктивний розрахунок
Проводимо продуктовий розрахунок на кефір з масовою часткою жиру 3,2 % в кіль-ті 4 тонни.
Для виробництва використовуємо коров’яче незбиране молоко середньодобовою масою часткою жиру 3,65%.
Кількість умовної доби максимального навантаження протягом року – 300дн.
Розраховуємо к-ть змін роботи в добу максимального навантаження
-1 зміна;
-за рік;
-к-ть годин роботи за рік – 2400
Схема напрямку переробки сировини
Молоко коров’яче незбиране
На сепарування На нормалізацію
Вершки Молоко Суміш на 3,2%
Ж-30% знежирене 0,05%
Кефір на 3,2%
Керуючись вимогами наказу № 1025 від 31.12.87р. норма витрат слідуюча Нв =1014 кг/т.
Визначаємо кількість суміші на кефір з масовою часткою жиру 3,2%; з урахуванням втрат при виробництві за пропорцією
1014-1000
х -4000
Х=4000*1014/1000=4056 кг
Визначаємо кількість молоко коров’ячого незбираного і молока знежиреного необхідних на отримання 4056кг суміші на 3,2%, використовуючи правило квадрату

3,6 3,15
3,2
0,05 0,4
3,55
Км= 4056*3,15/3,55 =3598кг
Км.н = 4056*0,4 /3,55=458кг
Визначаємо кількість молока, що необхідно про сепарувати, щоб отримати <metricconverter productid=«458 кг» w:st=«on»>458 кг молока знежиреного за формулою:
<shape id="_x0000_i1027" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«125216.files/image005.wmz» o:><img width=«228» height=«41» src=«dopb353378.zip» v:shapes="_x0000_i1027">
Км.н – кількість молока нежирного, кг;
Жв – масова частка жиру у вершках, кг;
Жм – масова частка жиру в молоці, кг;
Жм.н – масова частка жиру в молоці знежиреному;
Згідно з наказом № 1025 від 31.12.87 П=0,4%
<shape id="_x0000_i1028" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«125216.files/image007.wmz» o:><img width=«261» height=«44» src=«dopb353379.zip» v:shapes="_x0000_i1028">кг
Визначаємо кількість вершків за формулою
Кв=Км-Км.н; де
Км = к-ть молока кг;
Км.н = к-ть молока знежиреного кг;
Кв=518-458=60 кг
Визначаємо загальну кількість молока, що піде на виробництво 400кг кефіру
Км = 518+3598=4116 кг
Всі дані продуктового розрахунку записуємо в таблиці 4.3
Таблиця 4.2
Зведена таблиця продуктового розрахунку
4.3 Опис технології виробництва кефіру
Відібране молоко реалізують по жиру. Підготовлене молоко очищують на сепараторах-молокоочисниках (Г9-ОМА-3м). Виготовляючи кефір резервуарним способом, молоко гомогенізують під тиском 175 атм, на гомогенізаторах (А-ОГМ-2,5).
Перед гомогенізацію молоко підігрівають до 45-55оС.
Молоко при резервуарному способі виготовлення кефіру охолоджують до 20-25оС і негайно заквашують виробничою кефірною закваскою, якої вносять 5-10%, в ємність для сквашування (л1-осв). Закваску вносять одночасно с молоком або перед подаванням молока в танк чи ванну. Заповнюють танк при включеній мішалці. Перемішування закінчують через 15хв після заповнення ємкості. Перемішавши молоко із закваскою, суміш залишають у ємкості в стані спокою для сквашування, що триває 8-12 годин. Молоко сквашують при t 20-22 0С до утворення досить щільного згустку кислотністю 85-100 0Т.
В’язкість згустку визначають за часом стікання кефіру при 20 0С з піпетки місткістю 100мл, яка має вихідний отвором діаметром 5мм, або спеціальним прикладом ВКН. Стікання наприкінці сквашування повинно не менше 20с.
Коли сквашування закінчується, кефір перемішують і охолоджують до температури визрівання 14-16 0С. У двостінних танках чи ваннах кефір охолоджують, впускаючи в між стінний простір льодяну воду (1-2 0С). За 30-60хв після подавання води в між стінний простір ємності включають мішалку на 15-40хв залежно від густини згустку і конструкції мішалки.
Коли згусток досягне однорідної консистенції, перемішування припиняють за 30-40хв. Потім періодично повторюють через 40-60хв, включаючи мішалку на 5-15хв.
Перемішаний і охолоджений до t 14-16 0С кефір залишають у стані спокою для визрівання на 24 години з моменту сквашування молока, включивши подавання води в між стінний простір ємності.
Перемішування повинно здійснюватись до тих пір поки згусток не набуде однорідної консистенції.
Після визрівання кефір ще раз перемішують протягом 2-5хв. й розливають у пляшки ПЕТ або поліетиленові пакети 0,5 л на автоматі марки ТФ-РПП та відправляють в холодильну камеру. Після розливу кефір зберігають 24г. при t не більше 8 0С.
 Кожну партію кефіру перед випуском у продаж оцінюють за фізико-хімічними і органолептичними показниками кефір повинен відповідати вимогам які вказані в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3.
Органолептичні показники кефіру.

По фізико-хімічним показникам кефір повинен відповідати вимогам, наведеним в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4.
Фізико-хімічні показники кефіру.
По мікробіологічним показникам кефір повинен відповідати вимогам, які вказані в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5. Мікробіологічні показники кефіру
Закваску знезбираного або знежиреного молока готують на кефірних грибках. Кефірні грибки складний природній симбіоз входять: мезофільні молочнокислі стрептококи, ароматотвірні стрептококи, молочно кислі палички, дріжджі, оцтові бактерії.
Кефір є продуктом молочнокислого та спиртового бродіння. Перший вид бродіння спричиняють молочнокислі бактерії другий дріжджі.
Перед виготовлення грибкової закваски необхідно відновити активність кефірних грибків. Для цього їх необхідно викласти на металеве вито, обдати окропом і старанно промити чистою перевареною або водопровідною водою.
Промиті гриби заливають пастеризованим (при 92-95оС з витримуванням 20-30 хв.) і охолодженим (влітку до 18-20оС, взимку до 20-22оС) знежиреним молоком: одна масова частина грибків на 20 частин молока. Після внесення грибків 15-16 год. молоко старанно перемішують. Через 24 год. Молоко знову старанно перемішують крізь сито.
Кефірні грибки, відокремлюють від закваски знову заливають пастеризованим і охолодженим молоком, провівши такі самі, як зазначено раніше, операції. Все це повторюють щодня до відновлення активності грибків. Ознак їх активності – спливання на поверхню молока при його сквашування.
4.4 Вибір і обґрунтування технологічних схем і режимів виробництва кефіру
Приймання молока і підготовка сировини по якості та кількості
<img width=«12» height=«39» src=«dopb353380.zip» v:shapes="_x0000_s1026"> 

<img width=«12» height=«27» src=«dopb353381.zip» v:shapes="_x0000_s1027">Охолодження молока (4±2оС) та резервування
Підігрів молока перед сепаруванням (40±5оС)
<img width=«12» height=«27» src=«dopb353382.zip» v:shapes="_x0000_s1028">  

<img width=«12» height=«27» src=«dopb353382.zip» v:shapes="_x0000_s1029">Сепарування молока (40±5оС)
<img width=«12» height=«39» src=«dopb353383.zip» v:shapes="_x0000_s1030">Нормалізація суміші
<img width=«12» height=«39» src=«dopb353380.zip» v:shapes="_x0000_s1031">Очищення суміші (43±2оС)
<img width=«12» height=«39» src=«dopb353383.zip» v:shapes="_x0000_s1032">Гомогенізація, при тиску 175 атм, температура 45-55оС.
<img width=«12» height=«39» src=«dopb353380.zip» v:shapes="_x0000_s1033">Пастеризація (85±2 0С 5-10хв або 90±2 0С 2-3хв)
Охолодження до температури заквашування (28±1оС)
<img width=«12» height=«27» src=«dopb353381.zip» v:shapes="_x0000_s1034">  

<img width=«12» height=«27» src=«dopb353381.zip» v:shapes="_x0000_s1035">Заквашування
<img width=«12» height=«27» src=«dopb353382.zip» v:shapes="_x0000_s1036">Cквашування (20-25 0С, 8-12 год, кислотність 75-80оТ)
Перемішування
<img width=«12» height=«27» src=«dopb353381.zip» v:shapes="_x0000_s1037"> 

<img width=«12» height=«27» src=«dopb353381.zip» v:shapes="_x0000_s1038">Охолодження (14-16 0С)
Перемішування (2-5хв)
Визрівання та до охолодження
<img width=«12» height=«27» src=«dopb353381.zip» v:shapes="_x0000_s1039">(24 години, температура 0-6оС)
Розлив
<img width=«12» height=«27» src=«dopb353382.zip» v:shapes="_x0000_s1040">  

Зберігання ( не більше 24 годин при t 0-6 0С)
Реалізація 5 діб)
4.5 Організація техніко – хімічного і мікробіологічного контролю продуктів на підприємстві
Особливості мікробіологічних процесів, які виникають при виробництві кефіру, складається з того, що кожна група мікроорганізмів, які входять до складу закваски мають різну швидкість і оптимальну температуру розвитку.
До функцій мікробіологічного контролю відносять:
·                   Забезпечення випуску продукції високої якості, підвищення її харчових та смакових властивостей;
·                   Перевірка якості молока, вершків, матеріалів, заквасок, що надходять на виробництво;
·                   Дотримання технологогічних та санітарногігієнічних режимів виробництва;
·                   Мікробіологічна оцінка якості і готової продукції, мийка та дезинфекція обладнання.
·                    Усі данні мікробіологічного контролю виробництва записують у журнали. Лабораторні журнали повинні бути прошнуровані, сторінки пронумеровані і склеєні печаткою.
·                   Журнали знаходяться у мікробіолога.
·                   Схема контролю технологічного процесу виробництва кефіру подана в таблиці 4.6
Таблиця № 4.6.
Схема контролю виробництва кефіру.
    продолжение
--PAGE_BREAK--4.6 Впровадження сучасних систем управління якості безпеки
З входженням в СОТ контроль за випуском продукції повинен здійснюватися за новою системою контролю небезпек НАССР.
НАССР — це система аналізу небезпек і визначення причинних точок контролю. Його складається в постійній перевірці окремих станів виробничого процесу в місцях, найбільш небезпечних для випуску готової продукції. В країнах членах ЄС і ті які збираються вступити в ЄС, як і в інших країнах система забезпечення якості продовольчих продуктів являється обов’язковою.
По системі НАССР в Україні розроблений статут ДСТУ 4161-2003 «Системи управління безпекою харчових продуктів». Постановою Кабінету у 2003 році передбачено впровадити НАССР на підприємствах до 2008 року.
Принципи системи НАССР:
·                   Аналіз небезпечних чинників, встановлення ймовірності й коефіцієнта їх ризику в виробничому процесі;
·                   Визначення критичних контрольних точок (ССР);
·                   Визначення для кожної ССР критичного коефіцієнта параметрів цільових рівнів, які обов’язково повинні бути виконаними;
·                   Визначення процедур моніторингу і контролю для кожної ССР;
·                   Визначення дій для кожної ССР, які необхідно вводити в необхідних випадках;
·                   Розробка документації системи НАССР і встановлення ефективного способу запису, реєстру і зберігання даних, необхідних для контролю ССР;
·                   визначення перевірки процедур і перегляду системи.
Норми ІSО серія 9000
Норми ІSO 9000 являються міжнародними стандартами, розробленими міжнародною організацією по стандартизації ІСО (International Organization Standardization), не по системі забезпечення якості виробів, а по якості виробничих процесів супроводжуючих виробництво продукту. Задачею норм являється створення умов для ефективного управління і організації виробничого процесу з метою стабілізувати випуск якісних виробів.
Норми визначають майже кожну посаду співробітників приймаючих участь в виробничих процесах, задачі керівництва, способи контролю якості сировини поставляємої постачальником.
В системі ISO проводяться на кожному етапі (ISO 9000), починаючи з проектування для виробництва, екологічному знешкодженні відходів (ISO 14000), огляду і контролю лабораторних дослідів (ISO 44000). Всі ці системи кожний чоловік, працюючий згідно вказівок книги по якості, виконує свої задачі майже з комп’ютерною повторюваністю.
Всі процедури, маючи вплив на якість виробів, повинні бути запланованими, систематично реалізованими, підтверджені документами і проконтрольованими. Виробництво повинно дати гарантію, що все проходить згідно вимогам норм і вимогам клієнтів.
Норми ISO серія 9000 складається із ISO 9000: 2000 – системи управління якістю вимоги; ISO 9001: 2000 системи управління якості основи; ISO 9004: 2000 – системи управління якості вимоги-дериктиви по коректування системи, ISO 9011- 2000 – дериктиви по аудиту системи управління якістю.
В наш час є актуальний і постійно застосовується в молочній промисловості норми ISO 9001:2000 – системи управління якістю вимоги
4.7 Санітарія і гігієна на виробництві
Кожен працівник на підприємстві несе відповідальність за виконання правил особистої гігієни, за стан робочого місця за виконання технологічних і санітарних вимог на своїй ділянці.
Усі хто оформлюється на роботу і хто працює на підприємстві, повинні проходити медичний огляд згідно з вимогами, встановленими установами санітарно – епідеміологічної служби за наказом Мінздраву СРСР від 20.09.89 № 555. Не допускаються до роботи особи, що мають захворювання, вказані в Наказі Міністерства охорони здоров’я України та в Положенні про медичні огляди працівників від 31.03.1994 р. № 45
Позапланове бактеріальне працівників проводиться у відповідності до рішення територіальної санепідемстанції санітарну книжку, в яку регулярно заносяться результати усіх досліджень, у тому числі дані про перенесені інфекції на захворювання, проходження працівниками навчання за програмою гігієнічної підготовки.
Усі новоприйняті працівники повинні пройти обов’язкове навчання за програмою гігієнічної підготовки і здати іспит з відмінністю про це у відповідному журналі і в особистій санітарній книжці буде відмічено. У подальшому всі працівники включаючи адміністрацію та інженерно – технологічний персонал повинні один раз у два роки проходити навчання і перевірку знань, працівники.
Для виявлення осіб з гнойничковими захворюваннями шкіри медпрацівник підприємства повинен щоденно перевіряти руки персоналу на наявність таких захворювань, де вказують дату перевірки, прізвище, ім’я, по батькові працівника, результати огляду і вжиті заходи.
Працівники виробничих цехів при появі ознак шлунково-кишкових захворювань при підвищенні температури та симптомах інших захворювань повідомляти про це адміністрації та звертатись у медпункт підприємства або в інший медичний заклад для отримання відповідного лікування.
Працівник виробних цехів повинен також повідомляти майстра цеху про всі випадки шлунково-кишкових захворювань або інше.
Перед початком роботи кожен працівник цеху повинен розписатися у спеціальному журналі про відсутність у його членів сім’ї кишкових захворювань.
Працівники виробничих цехів перед початком роботи повинні приймати душ, одягти чистий санітарний одяг, підібрати волосся під хустку або ковпак, зняти з себе прикраси, зняти лак з нігтів, ретельно вимити руки водою з милом і продезінфікувати їх дозволеним до застосування в харчовій промисловості розчином.
Кожен працівник виробничого цеху повинен бути забезпечений 4 комплектами санітарного одягу (працівники по виробництву дитячої продукції 6 комплектами) заміна одягу проводиться щоденно і у мірі забруднення. Забороняється заходити у виробничій цех без сан. одягу.
Слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих, складських приміщеннях підприємства, повинні виконувати правила особистої гігієни, працювати в цехах у санітарному одязі, інструменти переносити у спеціальних закритих ящиках з руками.
При виході із приміщення на територію і відвідуванні невиробничих приміщень (туалетів, їдальні, медпункту), санітарний одяг необхідно змінити; забороняється одягати на санітарний одяг будь-який інший одяг.
Категорично забороняється приносити у цех сторонні предмети (сірники, годинники, цигарки, валізи тощо) та носити ювелірні прикраси, зберігати харчові продукти в індивідуальних шафах.
Особливо ретельно працівники повинні слідкувати за чистотою рук. Нігті на руках потрібно коротко стригти і не покривати лаком. Мити і дезинфікувати руки потрібно перед початком роботи і після кожної перерви в роботі, при переході від однієї операції до іншої, після дотику до забруднених предметів. Інструкції з санітарної обробки рук потрібно вивісити біля всіх умивальних раковин. На великих підприємствах рекомендується обладнати манікюрний кабінет для персоналу.
Після відвідування туалету мити і дезинфікувати руки необхідно двічі, у шлюзі після відвідування туалету до одягання халату та на робочому місці безпосередньо перед тим, як приступити до роботи.
При виході із туалету потрібно продезинфікувати взуття.
Чистота рук кожного працівника перевіряється не рідше двох разів на місяць мікробіологом-лаборантом (без попередження) перед початком роботи, після відвідування туалету особливо у тих працівників, які безпосередньо контактують з продукцією або чистим обладнанням. Чистота рук контролюється методами, викладеними в інструкції по мікробіологічному контролю від 28.12.87р.
Приймати їжу допускається тільки в їдальнях, буфетах, кімнатах для приймання їжі або інших пунктах харчування розміщених на території підприємства або поблизу від нього. З метою недопущення заражених працівників збудниками інфекційних захворювань категорично забороняється вживати на молочних виробництвах сире молоко, воду з тех. водопроводів.
Миття тех. обладнання
Миття обладнання – одна з трудомістких операцій. Миття проводиться згідно «Инструкциям по санитарной обработке оборудования на предприятиях молочной промышленности» від 28.04.78 №123 – 1417079 – 7.7.7.
Підприємство повинно мати мінімальний запас миючих та дезинфікуючих засобів, не менше ніж 3 місяці. Для миття обладнання на підприємстві застосовують слідуючі мийні засоби: вимол, мойтар, форфарин, триас-А, дезмол, снитрол, кальційована сода, каустична сода, азотна та сульфалілова кислота.
 Технологічний процес миття заключається в слідуючому: обладнання підготовлюється для циркуляційного миття, відключається від танків, крани миються окремо.
Контроль якості миття і дезинфекції обладнання трубопроводів і інвентаря здійснюється безпосередньо перед початком їх роботи, беручи змиви.
4.8 Аналіз, підбір і розрахунок технологічного обладнання
На підприємстві в приймальному відділенні проектується надхдження молока4116 кг на виробництво кефіру. Для забезпечення приймання молока проектується установити центробіжний насос марки Г9-ОПА виробничою потужністю 6,3кг/год. Проектуеться встановити вам автоматичні марки РП-3000-1шт.; виробничою потужністю 3000кг/год.
Обладнання для термічної, механічної обробки молока
Розрахунок необхідної виробничої потужності обладнання ведуть за формулою:
N=(Mсм*60)/(густина*Т) (4.1); де
Мсм- масса суміші для виробництва кефіру, кг;
Т-тривалість термічнох обробки молока, хв.;
Густина- густина суміші, кг/м3
Пластинчата охолоджуюча установка виробничою потужныстю:
N= (4115*60)/ (1.028*150) =1602 кг/год.
Підбираємо охолоджувач марки АІ-ООЛ-3, виробничою потужністю 3000 кг/год.
Для резервування молока та суміші необхідно резервуар марки В2-ОМВ-6,1 м- ємністю 6300 літрів.
Для перекачування молока по всій лінії виробництва кефіру встановлюємо насос марки Г9- ОПА (5шт.)
Встановлюємо нагрівач марки Т1-ОУК-2,5.
Встановлюємо резервуар для вершків марки П6-ОРМ-0,5.
Встановлені резервуари для сквашування марки Я1-ОСВ-4 (1шт).
Для розливу кефіру у пакети встановлюємо розливний автомат марки М6-ОР3-Е (1шт.).
4.9 Розрахунок виробничих площ приміщень. Таблиця обладнання
Відповідно до діючого будівельними нормами і правилами (СНіП) площі виробничих будинків поділяють на наступні основні категоріїї:
1-                робочу площу (приміщення основного виробничого призначення); цехи; лабраторії; термостатні камери та камери для охолодження продуктів; закваски; різні норми і конторські приміщення, що знаходяться у виробничих цехах;
2-                підсобні і складські приміщення- бойлерна вентиляційна, трансформаторська, компресорна, приміщення технічного призначення, тарні майстерні, майстерні, камери зберігання готової продукції, експедиції, склади припасів, склади тари, допоміжні приміщення, побутові площі заводоуправління, конструкторні бюро, приміщення громадських організацій, культурного обслуговування й ін.
Приміщення основного виробництва:
Площу цеху визначаємо по формулі (4.2.)
P=A*f; м2
Де А- потужність цеху, Т/зміну:
f- питома норма площі: м2/т
F=30*170=5100
Абудів= F/ f
Абудів=5100/36=141 будів. кв.
1 будів. кв= <metricconverter productid=«36 м2» w:st=«on»>36 м2
Норми розрахунку окремих відділень цеху:
-хемічна лабораторія-1м2 на т;
-бактеріальна лабораторія-2м2 на т;
Площу камер зберыгання визначають методом розрахунку:
F=(G*C)/(m*K)=(40000*60)/(1000*0,6)=4000м2
Нормативни інших підсобних приміщень:
— ремонтна майстерня-2м2 на т
— матеріальний склад-2м2 на т
Допоміжні приміщення включають в себе побутові кімнати
Позначення Найменування Марки Кількість Потужність
2 Центробіжний Г9-ОПА 5 6300л/год насос
3 Ваги            РП-3000 1 3000л/год автоматичні
4 Ванна для 1 молока
5 Пластинчатий А1-ООЛ-3 1 3000л/год  охолоджувач
6 Емність для В2-ОМВ-6,3М 1 6300л/год молока
7 Підігрівач для Т1-ОУК-2,5 1 2500л/год молока
8 Сепаратор А1-002-Б 1      1000л/год вершко — відокремлювач
9 Резервуар для П6-ОРМ-0,5 1 500л/год вершків
10 Резервуар для В2-ОМВ-0,5  1 2500л/год молока нежирного
11 Урівнювальний А1-ОКЛ-3 1 бачок
12 Пастерізаційно ОПЛ-5 1 5000л/год охолоджувальна  установка
13 Сепаратор- Г9-ОМА-3м 2 3000л/год молокочисник
14 Гомогенізатор А1-ОГМ-2,5 1 2500л/год
15 Ємність для сквашуванняЯ1 — ОСВ-4 1 4000л/год
16 РоторнийВ3-ОРА-2 2     2000л/год насос
17 Розливний М6-ОР-Е 1      автомат
18 Панель 1 керування
19 Бойлер 1
20 Насос для 2К-9 1 5000л/год  води
21      Витримувач 1 циліндричний
22      Насос для Готового молока

5. Охорона праці та охорона навколишнього середовища
Заходи безпеки за умови реконструкції технологічної лінії виробництва сиру кисломолочного на ВАТ «Сумський молокозавод».
Згідно законодавства «Про охорону праці», а також «Кодекс законів про охорону праці» на підприємстві повинні бути створені умови праці, які б здійснювати б захист робітників від травматизму і шкоди їх здоров'ю з боку різних небезпечних факторів.
Охорона праці на ВАТ «Сумський молокозавод» організована на підставі юридичних документів, а саме колективного договору, розпоряджень голови правління, інструкцій з виконання правил роботи. Правила охорони праці поширюються на всіх працівників.
На підприємстві управління охороною праці здійснює голова правління, а в підрозділах — начальники цехів, майстер. На заводі в службі охорони праці, яка забезпечує контроль відповідного стану праці та безпеки на підприємстві, проводить заходи з охорони праці і контролює проведення відповідних інструктажів.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж проводить керівник робіт, начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер. У процесі стажування працівник повинен:
-поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації
-технологічного обладнання, технологічних інструкцій з охорони праці;
-оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях при нормальних і аварійних умовах праці;
-засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.
Інженер з охорони праці разом з головою правління, головним інженером, начальниками цехів, інженерно-технічними робітниками – відповідають за охорону праці, розробляють план заходів по забезпеченню безпечних умов праці. На заплановані заходи охорони праці на підприємстві виділені кошти в об'ємі 1% від об'єму основних фондів.
За належний стан охорони праці та розробку різних новацій на підприємстві видаються премії, виплачуються оздоровчі і лікарняні листи. Профком молокозаводу та служба з охорони праці забезпечують: оптимальний режим роботи та відпочинку працівників; безпеку виробничих процесів; працюючих засобами індивідуального і колективного захисту; підготовку та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці. З метою реалізації планової дії охорони праці на підприємстві впроваджена система трьохступеневого контролю за охороною праці. Слід відмітити, що в реалізації даної системи приймають участь не тільки керівники структурних підрозділів, представники профспілок, головні спеціалісти, а й голова правління підприємством.
Якщо працівники недотримують вимог охорони праці, комісія на чолі з головним інженером з охорони праці може винести догану чи звільнити з роботи. Чи навпаки видати премію чи заохочення за певні досягнення і за активну участь в різних заходах. Випадків адміністративних і кримінальних покарань не відмічено.
При оцінці стану системи охорони праці важливе значення має відсутність або наявність виробничого травматизму.
Оцінка стану охорони праці на підприємстві в цілому базується на аналізі даних атестації робочих місць. При оцінці стану системи охорони праці велика увага приділяється мікроклімату. Мікроклімат в цеху по виробництві сиру кисломолочного залежить від стану повітряного середовища і характеризується тепловим вимірюванням (ВТ/м2); рухливістю повітря (м/с); відносною вологістюповітря (%); температурою повітря в приміщенні (°С). В цеху по виробництву сиру кисломолочного внаслідок тепловиділення від поверхонь технологічного обладнання, електродвигунів і випаровування вологи при митті обладнання і підлоги спостерігається зміна вологості повітря. Щоб уникнути цього проводять теплоізоляцію гарячих поверхонь обладнання, застосовують переточно-витяжну вентиляцію.
    продолжение
--PAGE_BREAK--