Реферат: Стилістичні особливості живопису республіканського Риму

--PAGE_BREAK--
3.
Республіканський Рим-спадкоємиць Етрурії. Процес консолідації племен і народів під егідою
Риму
.


У елліністичний період, за існування у Римі республіки, відбуваються:
Зростання економічного потенціалу елліністичних держав; Руйнація етнічної та соціальної спільнот, формування психології           космополітизму; Офіційне паралельне функціонування двох мов; Конфронтація римських та інших традицій; Формування прошарку інтелігенції; Створення першого наукового товариства, утворення перших художніх шкіл.
509 р.  до н.е.  етруських царів  було  повалено  й  встановлено  аристократичну республіку. Але визволення Риму  з-під влади етрусків  не сприяло розквіту економіки та культури. Помітно посилюється  землероб ний розвиток  відносно з  розвитком торгівельно-ремісничих прошарків у попередній період.

Протягом 5 ст. до н.е. сили Риму майже повністю  зосереджені  на  боротьбі  за свій вплив на прилеглі  південні латинські поліси  й поступове відчуження південно етруських володінь. Між 5 та  4 ст. до н.е. на Рим  нападають галли; оговтавшись від нього місто  знову  підкоряє зони центральної Італії, поступово  підкорюючи собі ті південно етруські поліси, які  дуже постраждали від галлів. Лише у 3 ст. до н.е. Рим, що став достатньо впливовим італійським містом-державою, починає боротьбу спочатку за остаточне руйнування етрусків, потім за оволодіння Італією та  господарювання у центральній частині Середземного моря. У першій половині 3 ст. до н.е. війна з Пірром та давня Друга пунічна війна, дає початок розвитку Риму як могутньому державному устрою. Вперше перед Римом встає питання щодо неможливого уникнення перетворення патріархально-консервативного й простого устрою культурного життя й доведення його до відповідного рівню. Приріст рабоволодіння, розвиток ремесел, формування нових скарбів-все це потребувало змін.

Приблизно з 250 р. до н.е. починається складний процес формування власне «римської» за типом культури. Він пов’язан з початком освоєння досвіду еллінізму, що особливо посилюється після того, як Рим завоював Грецію(до середини 2 ст. до н.е.).

Процес італьянізації  римської держави завершується на початку 1 ст. до н.е. Як результат цієї війни, італійські міста та області що були підкорені Риму, отримують права римського громадянства.

Утворення римської держави мало наслідки у еволюції античної культури. Рим включив у склад своєї імперії усе Середземномор’я ( Греція, Сирія, Єгипет тощо ), а також такі райони Західної Європи, як Галлія ( сучасна Франція) та Британія, Прирейнсько — Дунайську частину Германії та сучасної Угорщини, майже увесь Балканський півострів й частину Ближнього Сходу, включно до Єфрату та Арменії.

Склалась римсько-елліністична світова держава. В цій державі у культурній сфері відбувалася не тільки специфічна  переробка елліністичного досвіду італійським історичним новоутворенням — Римом. Сформувався римський пізньоелліністичний завершальний етап в історії класичного античного рабовласницького суспільства.




--PAGE_BREAK--