Реферат: Огляд життя Александра Довженко

Реферат

натему

ОгляджиттяОлександраДовженко
Учня 11-Мкласу середньоїшколи № 5

м.Харьківа

ГольштейнаОлександра

8.12.2000

ОлександрПетрович Довженко– всесвітньовідома людина.Він – режисер-новаторякий відкривнові шляхи всвтовомукіномістецтві.Він сценарист, який створивновий літературнийжанр – кіноповість.Він – письменник, орігінальний, самобутніймайстер слова.А ще художник, а також державнийта громадськийдіяч.

НародивсяО.П.Довженко30 серпня 1894 рокуна околиціневеликогомістечка Сосниціна Чернігівщині.Батьки йогобули неписьменні.Дітей у сім’їбуло багато– чотирнадцять, але в живихзалишилосятільки двоє.Довженко писаву своїй автобіографіі:“Коли я заразпригадую своєдитинство ісвою хату, вмоїй уяві –плач похорон.Вони проходятьпо всіх моїхсценаріях, повсіх картинах.

Увсіх моїх фільмахє розлука. Героїпрощаються, поспішаючикудись далековперед, в іншежиття – невідоме, але принадне, краще. Вонипрощаються поквапливоі недбало, івдірвавшись, не оглядаються, щоб не розірвалосясерце, а плачутьоті, що залишаються.Це – моя мати.Народжена дляпісень, вонапроплакалавсе життя, провожаючиназавжди. Такпитання жизніі смерті вражали, очевидно моюдитячу уяву, що й залишилисяв мені на всежиття, пронизуючив найрізноманітнішихвиявах моютворчість.

Таку численномуряді жиночихобразів образматері заступивсобою усі інші.Дід у фільмі“Земля” – цемій покійнийдід Семен Тарасович.

Друге, що в моєму дитинствібуло вирішальнимдля характерумоєї творчості, це любов доприроди, правильневідчуття красиприроди. Я завждидумав і думаю, що без гарячоїлюбові до природилюдина не можебути митцем”.

Восени1903 року малогоСашка віддаютьдо Сосницькоїчоттирикласноїгімназіі. Рухливого, меткого хлопчикацікавило буквальноусе. Швидконавчившисьчитати, вінстав “запоєм”ковтати книжки.Прочитанекидало школяравід однієї мріїдо другої. Йомухотілося всього:“У мене не булопристрастідо чогось одногопевного, — згадувавмайстер. – Меніздавалось, щовсе легко, імені хотілосьначебто розділитьсяна кілька частині жити в багатьохжиттях, професіях, країнах і навітьвидах”.

Восени1907 року Довженкобув зарахованийдо Сосницькогоміськогочотирикласногоучилища. Вінбув відмінником, але найбільшунасолоду дістававвід кресленняі малювання.Бути художникомзгодом станемрією йогожиття. І вінмав усі даннідля цього.

Алепісля закінченняучилища Довженковступив доГлуховськогоучительськогоінституту, томущо там платилистипендію.

Учервні 1914 рокуО.Довженкосклав випускніекзамени, одержавсвідоцтво прозакінченняіституту таприїхав доЖитомира, кудибув призначенийна роботу.

Напочатку світовоївійни О.Довженкоза станом здоров’ябув визнанийнепридатнимдо військовоїслужби. Влітку1917 року він приїздитьдо батьків уСосницю, маючинамір більшедо Житоміране повертатися, а спробуватипродовжитинавчання. Таквін і зробив.Влаштувавшисьвчитилем уКиєві, Довженковступив вільнослухачемдо Київськогокомерційногойінституту.“Цей інституттеж не був моєюшколою, – писавпізніше митець.– Я вступив донього лиш тому, що мій атестатне давав меніправа до вступудо інших учбовихзакладів. Цебув засіб здобутисобі вищу освіту”.

Ініціативнийта енергійнийстудент бувобраний головоюстудентськойїгромади інституту.Всередині 1918рокуБ коливлада в Києвіперейшла дорук гетьманаСкоропадського, він взяв участьв організаціїзагальностудентськогомітингу протеступроти призовув гетьманскуармію.

Нацей час в КиєвіорганізуваласьАкадемія мистецтв,і молодий Довженкоперейшов вчитисятуди, але скоропокинув заняття.

Напочатку 1920 рокувін вступивдо партіїборотьбистів.Через кількатижнів ця партіявлилася в КП(б)У, і таким чиномвін став членомКП(б)У. ДовженкопризначилизавідуватиЖитомірськоюпартійноюшколою, а потімв підпілля вКоровинецькийрайон. Там вінбув взятий уполон польськимкінним роз’їздом, але йому пощастилоблагополучновтекти до свогозагону.

ПіслявизволенняКиєва Довженкобув призначеннийсекретаремгубернськоговідділу міськоїосвіти, де працювавприблизно рік.

Крімсекретарствазавідуваввідділом мистецтва, був комісаромтеатру Шевченка, брав участьу роботі організаційногокомітету працівниковосвіти.

Улипні 1921 рокуДовженко булозарахованодо наркоматузакордоннихсправ і направленона роботу доПовноважногопредставництваУРСР у Польщі.Тамвін очоливмісію по репатріаціїта обмінувійськовополоненимі, а з часом обійнявпосаду керуючогосправамипредставництва.

Ів цих умовахДовженко необлишав свогоулюбленногозаняття – малювання.У вільні відроботи часивін малювавшаржи й карикатури, відгукуючисьна події, щовідбувалисьнавколо.

Напочатку лютого1922 року О.Довженкапереводятьна посаду секретаряконсульскоговідділу ТорговогопредставництваУРСР в Німеччині.До цього ж часуналежать іперші публікаціїО.Довженка –художника.Деякі із йогомалюнків-карикатурбули надрукованів журналі “Молот”, що виходив уСША. О.Довженкорозумів, щопоєднуватислужбові обов’язкиі малюваннябуде важко, тому він звертаєтьсядо ЦК КП(б)У іззаявою, в якійпросить надатийому можливістьзайнятись уНімеччинівивченям графіки.

Вінвступає доприватногохудожньогоучилища профессораГеккеля, в якомунавчаєтьсябіля року. Е.Геккельналежав доекспресіоністичногонапрямку вживописі. Засонову художньоїтворчостіекспресіоністибрали не первинніпочуття людини, а її свідомість,“абсолютні”переживання.І відтворювалисвіт відповіднодо цих переживань.Для експресіонизмухарактерназагостренаемоційністьі фантастичнагротескністьобразів, напруженністьдії і акцентуванняна патетичнійдекламації, сімволіці, різке протиставленняепізодів заемоційнимзвучанням таувага освітленню.Уроки німецькогоекспресіоністасправили намолодого художниканеабияке враження.На ранніх самостійнихкіноработахмитця, зокремана стрічках“Сумка діпкур’єра”та “Звенигора”відчутний вплившколи, яка далаО.Довженковіперші урокипрофесійноїмайстерностів мистецтвіживопису.

Улипні 1923 рокуДовженко повертаєтьсяна Україну іпочинає робитиу Харкові, карикатуристомв газеті. Вінзнайомитьсяз Ю.Смоличем, М.Бажаном, В.Сосюрой, П.Тичиной.

Учервні 1926 рокуДовженко виїхавдо Одеси, девлаштувавсярежисером накінофабрику.В тридцять двароки, маючипевний досвіді певні трудовінавики, вінкруто змінивсвоє життя, посуті, начавшивсе заново, іцей рішучийкрок дав світовінеперевершенногомайстра кіномистецтва.

Прийшовшина кіностудію, Довженко думавзайнятисякомедійнимифільмами.Йомуне подобалосяте, що робилосяу радянськійкінематографіів галузі комедійнихфільмів. “У наскомедійнихперсонажівчомусь позбавляютьрозуму, а требаробити зовсімнавпаки. Комедійнийхарактер нічогоспільного зрозумовоюнедоладністюне має”. Та життярозпорядилосьпо-своєму: жодноїкомедії вінтак і не зробив, хоч теплийгумор і гострасатира є невід’їмнимиелементамиусіх його фільмів.

Першимфільмом О.Довженкабув “Сумкадіпкур ера”, знятий в 1927 році.В основу сценаріюфільма булопокладеноубивство радянськогодипломатичногокур’єра ТеодораНетте. У цьомуфільмі Довженкозіграв своюєдину роль вкіно – кочегара, який переховуєсумку Нетте.Про свій першийфільм авторговорив так:“Я ще не працюю.Я вчуся роботи”.

Наступнимфільмом О.Довженкабула “Звенигора”.В ньому подаваласьісторія українськогонароду відсивої давинидо сучасності.У сценарії бувшироко використанийфольклорнийматеріал, змальовувалиськартини віковічноїборотьби українськогонароду за своєвизволення.Фільм був знятий“одним духом– за сто днів”.“Картину я незробив, а проспівав, як птах”, — говоривО.Довженко.Фільм прозвучав, як пісня любовідо рідногонароду, в ньомузвеличуваласьйого невичерпнамудрість, оптимізм, працьовитість, віра в світлемайбутнє, поетичність.Автор“Броненосця“Потемкин”С.Ейзенштейнписав про цейфільм:” Фільмусе більшепочинає звучатиневимовноючарівностю.Чарівностюсвоєрідноїманери мислення.Дивним переплетеннямреального зглибоко національноюпоетичноювигадкою.Гостросучасногоі разом з тимміфологічного.Гумористичногоі патетичного.Чогось гоголівського.В повітрі носилося: серед нас новалюдина кіно, майстер з власнимобличчям.”

“Звенигора”був останнімфільмом О.Довженка, знятим за чужимсценарієм. В1929 році він знявфільм “Арсенал”, сценарій доякого писаввже сам. Новатору кінорежиссурі, він, шукаючишляхів поєднаннякіно з іншимивидами мистецтва, в першу чергу– з літературою, став і новтаормписьменником, що створивновий прозовийжанр – кіноповість.Зміст кіноповісті відтворюєтьсяна екрані техннічнимизасобамикіномистецтва.Крім того кіноповістьмає самостійнелітературнезнасчення. Цейневеликий заобсягом прозовийтвір – місткийі стислий.Характеристикагероїв і їхніхстосунківподається тутчерез діалогі авторськийкоментар. КіноповістіДовженка неслив себе такийзаряд філософськихроздумів, орігінальнихдумок, міркувань, спостережень, що перетворювалисьв глибокі трактатипро життя ісмерть, доброі зло, прекраснеі потворне, проте, що близьколюдям усьогосвіту.

“Арсенал”був першоюкіноповістюДовженка. Сюжет, як у всіх німихфільмах великогомайстра надзвичайнопростий. Цехроніка повстанняна київськомуАрсеналі у 1918році протиЦентральноїради. Вся головначастина фільму– більше двохтретин йогометражу – показуєтяжкі дні страйку, перші крокиповстання і, нарешті, йоготрагічну поразку.

Сценарій“Арсеналу”будується натрьох визначальнихепізодах: залізничнааварія, початокстрайку, придушенняповстання. Щеперед початкомроботи О.Довженкоговорив:”Япоставлю фільмза принципоматракціонів, пов’язаннихєдиною цільовоюнастановою”.Принцип атракціонів, розробленийС.Ейзенштейном, полягав у тому, що дія розбиваласьна окремі епізодивеликого емоційногонаповнення(“атракціони”), кожен з якихмав стверджуватиу свідомостіглядачів певнуідею. О.Довженкоблискуче використавцей прийом.Стискаючиподії, що відбуваютьсяодночасно врізних просторовихточках, чергуючикадри з протилежнимзмістом, митецьдосягав у кіноповістіпотужної драматичноївиразності.Сцени війни, жорстокої, бзглуздоїчергуютьсяіз сценамижиття села, убогого, майжебезлюдного.Найбільшуемоційну напругувикликає паралельниймонтаж сцен, коли отупілавід горя матиб’є своїх дітей, а озвірілійвід тяжкогожиття солдат-інвалідб’є на убогійниві свогоконя, а той невитримує іпромовляє досвого господаря:“Не туди б’єш,Іване”. Кіньне витримує, а як же витриматилюдині? Короткі,інформативніречення монтажнихепізодівперебиваютьсявсценаріїавторськимиліричнимивідступами, його звертаннямдо читачів, внутрішнімимонологамигероїв.

ВавтобіографіїО.Довженкозапише”: Герої“Арсеналу”були ще малоперсоніфіковані.Це були носіїідей, ідеологій.Я оперував ще, за “звенигорською”звичкою, не типами, акласовимикатегоріями.Велич і масштабгністьподій змушувалимене стискуватиматеріал підтисненнямбагатьох атмосфер.Це можна булоб зробити, вдаючисьдо мови поетичної…Я йшов до реалізмув кіно повільнимикроками”.

“Арсенал”– остання стрічка, знята митцемна Одеськійфабриці, де вінпознайомивсяз Ю.Солнцевою, актрисою, якастала йогодругом і супутницеюна все життя, продовжувачкоюйого справи.Свій новийфільм “Земля”він збиравсяставити наКиївськійкінофабриці, що саме тодібудувалась.

Фільм“Земля” ставпершим творомв українській кінематографіїпро колективізаціюі останнім фільмом “німогоперіоду” у творчостіО.Довженка. Вінвиростав зреальногожиттєвогоматеріалу, сповненогорагічних конфліктів, суперечностей.Митецьзнову повернувсядофольклорнихджерел,

гоголівськихтрадицій. Особливогозначення втакійхудожнійструктуріфільму

авторнадавав смертііпохоронуВасиля. На одномузобговореньвін сказав, щохотівпоказати загибельгероятак, щоб людям хотілосяжити. Соціальнагострота, драматизм

конфлікту, незвичність біографійі характерів, новизна екранноїумовності, несподіванаповедінка івчинки героївбагатьох тодіздивувалиінасторожили.Критикадорікалай за те, що авторнеправильнопоказав куркуля, що уфільмі відсутні“класовіхарактеристики”.Справді, О.Довженконе карає Хому.Напершомуобговоренніфільму вХарковівін так відповівсвоїмопонентам:”Найтяжчакара – змуситилюдину вбитисамусебе”.Приречений“куркуленко”Хома незнаходитьмісця ні середлюдей, ні серед природи,і тодів божевіллі,“як хробак”, головоюніби “угвинчується”вземлю.Кожнийфільм Довженканікогонезалишав байдужим.Спалахнуладискусія інавколо“Землі”.Автор радівз того, щоширокікола глядачівфільмсприйнялизахоплено.Післяпереглядів“Землі” в селах нерідковідбувалисязбори, мітинги, приймалисярезолюції, вяких відзначаласьактуальністьі життєваправдивістьфільму. Великийрезонансмав фільм і за кордоном.Близько п’ятдесятирецензійз’явилосятільки уберлінськійпресі.

О.Довженковважав, що впошукахнових художніхформ, засобів розкриттялюдськоїкраси автормаєправона експеримент; він бувпереконаний, що “чим яснішадумка, тим яснішаформа”. Нові умовніформи відкриваютьі нові можливостіне тільки впізнанні навколишньогосвіту, а й врозкритті світусамого художника.У “Землі”Довженковідкрив новіможливостітворенняхарактеру, художні деталіякелементаекранної драматургії.Сільський юнакВасиль виростаєв образ фольклорногогероя; дід Семену чистій сорочціпомирає середцвітіння ідозрілих плодівяк хліборобі мислителя; яблунева гілканіжно торкаєтьсямолодого усміхненогообличчя Василяв труні; яблуко, омите дощем, про яке французькийвчений МарсельМартен сказав:“Той, хто небачив яблукокрупним планому Довженковій“Землі”, тойвзагалі ніколине бачив яблуко”; щедрий дощ, який поливаєв кінці фільмузаплідненуземлю, обважнілівід плодівгілки у садах; з екрана нечутно ні звукупадаючих яблуку саду, ні людськихголосів, нідівочих пісень, ні пострілусеред літньоїночі, але екранно-зоровіобрази, візуальнідеталі створюютьілюзію реальноїзвукової поліфонії. Розповідають, що Ч.Чаплін, першніж приступатидоствореннянового фільму, переглядаводну з частин“Землі”.Коли вже німекіносталозвуковим, кольоровим, широкоформатним, в 1958 р.Німийфільм “Земля”в числі 12буввизнаний кращимфільмомвсіхчасів і народів.

Післянародженнязвукового кіноДовженко зробивсвої першізвукові фільми“Іван” та “Аероград”. У фільмі “Іван”разгортаєтьсяісторія молодогоселянина, якийстає робітникомі бере участьу спорудженніграндіозноїелектростанціїна Днепрі. Уфільмі “Аероград”він узяв цілковитоновий для ньогосюжет, що з’явивсяпісля тривалоїподорожі Довженкапо ріці Амур.Це фільм проборотьбу радянськихприкордонників.

В1939 році Довженковразив усіхфільмом “Щорс”.Сказати просто, що “Щорс” –український“Чапаєв”, цеозначало бинепродуманозв’язати дватвори, про самуприроду якихтреба подуматиглибше. Безсумнівно, подібністьє. Вони обидвавідтворюютьепопею революції, постаті іїлегендарнихгероїв. Алеобрази фільму“Щорс” – це непросто історичнігерої, це неабстрактнісимволи, а справжніобрази героїву найширшомузначені цьогослова. Довженконадає свомуфільмові епічногоі водночасліричногохарактеру. Вінстворює грандіознімасові сцени– битви, кінніпоходи. І знову, як у фільмі“Земля” розгортаютьсявічні теми –життя, смерть, любов. І тутлейтмотивомпроходитьглибоке диханняприроди.

Післявиходу кіноповісті“Щорс” О, Довженкобув прийнятийдо Спілки радянськихписьмеників.

Основнатема “Щорса”– це народ увійні. Звичайно, ця тема є головноюу всіх роботахДовженка, створеннихв час ВеликоїВітчизняноївійни. Він пишестатті “Дозброї”, “Українав огні”

Таін., виступаєне агтифашистськихмітінгах. Підчвс війни Довженконаписав кількаоповідань –“Ніч передбоєм”, “Волядо життя”, “Тризна”. Він сняв двідокументальнікінострічки, текст до якихнаписав сам.“Битва за нашурадянськуУкраїну” (1943р)та “Перемогана ПравобережнійУкраїні і вигнаннянімецькихзагарбниківза межі українськихрадянськихземель” (1945 р)створюютьділогію провелику битвуза Україну. Упершому фільмівисвітлювалисяподії від 1941 рокуі до початку1943, тобто до початкувизволенняукраїнськихземель. У другому– показаноісторичнезначення грандіознихбітв, якимизавершувалосьзвільненнярідної землівід ворога.

В1944 1945 роках Довженкопрацює надсценарієм“Повісті полумянихліт”. Це бувепос про ВеликуВітчизнянувійну. Фільму 1960 році поставилаЮ.Солнцева.

Першимкольоровимфільмом О.Довженкабув “Мічурін”, перша назваякого була“Життя в цвіту”.Це була поемапро тяжкий шляхпізнання, самотністьшукача істіни, про щастя здійсненнямети.

Доспогадів продитячи рокиДовженко впершезвернувся у1942 році. ПовістьзачарованаДесна булазавершена у1955році. Довженконазивав їїавтобіографічнимкінооповіданням.В повісті чіткоокреслюютьсядва плани. Перший– реалістичновиписані картинидитинства, дитячи враженнявід навколишньогосвіту, картинисільскогожиття, хлопчачірадості і жалі, розповіді пролюдей, що оточувалихлопчика. Ідругий план– філософськеосмисленявсього баченногоі перейденноголюдиною, чиєжиття вже повечоріло, на чиєму шляхубули і радостітворення ірозпука невдачі яка не продаласвого “яблукатогоконя” мрії. Пафос і лірика– ці два криладовженковськоїтворчості –в “ЗачарованнійДесні” дісталиособливо яскравевираження.

Виняткововажливу рольу повісті відіграєприрода, нерозривнопов’язана зжиттям людей“Жили ми в певнійгармонії зприродой, зимоймерзли, літомсмажились насонцівосенимісили грязь, а весною насзаливало водою,і хто цього незнає, не знаєтієї радостіі повноти життя”.

Картиниповені, сіножаті, нічного зоряногонеба сповненісмутку і веселощів, пройняті трепетноюзакоханостюв свій край, вйого красу.Своєріднимсимволом, рікоюжиття проходитьчерез повістьобраз зачарованноїДесни.

Кіноповість“ЗачарованаДесна” булаекранізованав 1964 році Ю.Солнцевою.

Лебединоюпіснею О.Довженкастала “Поемапро море” –фільм про будівництвоКаховськогоморя. Митецьвмер напередодніпершої павільонноїзьомки на кіностудіїМосфільм. Фільмвийшов на екраничерез три роки.Перенесла йогона кіноплівкуЮ.Солнцева.

ПротворчістьО.Довженкаможна сказатисловами І.Франка:

Вонався пристрастьі бажання

Івся вогонь, івся тривога,

Всяборотьба і всядорога,

Шукання, досвід і погоні,

Домет, що мчатьна небосклоні.

Довженкосправив великийвплив на розвитоксвітовогомистецтва кіно.Його шуканняй відкриттядіставалирозвиток урізних напрямкахкіномистецтва, лягали в теоретичнепідгрунтярізних кіношкілі кіноперіодів.Італійськікінокритикивважають, щопоштовхом довиникненняпоетики неорелізмустали Довженковівідкриття, зроблені щев епоху “Землі”– в час німогокіно.

Французськийкінодіяч АнріЛанглуа так сказав проДовженко:”Тепер, коливідбуваєтьсянова революціяу світовомукіно, фільмиДовженка, йогомова, його відкриття, які напередвизначилибагато чогоз того, що винаходитьсясьогодні, виступаютьна передньомукраї сучасногомистецтва, якзнахідкисередньовічнихархітекторів, які проступиликрізь пил ікіптяву столітьна Нотр-Дамде-Парі”.

Фільмографія:

“Вася-реформатор”1926. Одеська кінофабрика.Сатирична

комедія.Автор сценаріюі співрежисер.

“Ягідкакохання”. 1926.Одеська кінофабрика.Короткометражнийфільм-комедія.Автор сценаріюі режисер.

“Сумкадипкур’єра”.1927. Одеська кінофабрика.Пригодницькийфільм. СценарійМ.Заца і Б.Шаранськогоу переробціО.Довженка. Режисер-постановникО.Довженко.

“Звенигора”. 1927.

Одеськакінофабрика.Автор сценаріюі режисер.

“Арсенал”.1928.

Одеськакінофабрика.Автор сценаріюі режисер.

“Земля”.1930.

Київськакінофабрика.Автор сценаріюі режисер.

“Іван”.1932.