Реферат: Конфігурації композитних рамок в англомовному художньому тексті

ЗМІСТ

Вступ

Розділ ІФункціонально-комунікативнаономасіологія

_^н*

та дослідженнятексту

1.1. Основні напрямиономасіологічнихдосліджень

1.2. Номінативнаструктуратексту, її зв'язокз іншими аспектамитексту

Висновки допершого розділу

Розділ II Ономасіологічнаструктураскладного словата художнійтекст

2.1. Номінативнаспецифікакомпозитів.

Поняття ономасіологічноїструктури

2.2. Ономасіологічнеузгодженняяк феноментексту

2.3. Поняття композитноїрамки

Висновки додругого розділу

Розділ-Щ Конфігураціїкомпозитнихрамок

Висновки дотретього розділу

Загальні висновки

Бібліографія

Перелікфактичногоматеріалу

ВСТУП

У представленійкваліфікаційнійроботі розглядаєтьсяпроблема композитнихрамок, їх конфігураціїв англомовниххудожніх текстахв аспекті взаємодійїхньої ономасіологічноїструктури зтекстовимоточенням. Цяпроблема розглядаласьу світлі ономасіологічнихдосліджень(Т. ван Дейк, О.С.Кубрякова, О.Д.Мєшков, 0.0. Селіванова, Л.Ф. Омельченко, О.Я. Кресан). Вономасіологіїтексту розглянутопроблеминомінативногомеханізмуутвореннякомпозита тасформульованокритерії виділеннякомпозитнихрамок. Водночас, незважаючина досить глибокувисвітленістьпроблеми, рядпитань залишаютьсявідкритими.До них належатьпитання проповноту класифікаціїкомпозитнихрамок у художньомутексті когніціїта психологічногомеханізму, тексту/дискурсуяк їх творенняномінативноїодиниці, а такождослідженнямотиваційноїбази ментально-психонетичногокомплексузнань, що стоїтьза композитнимирамками якповерхневимиутвореннями.

Актуальністьтеми зумовленаїї спрямованістюна подальшедослідженняпроблеми конфігураційкомпозитнихрамок в англомовнихтекстах тазв'язку ономасіологічноїструктурикомпозитів, що утворюютькомпозитнірамки, з текстовимоточенням.

Об'єктомкваліфікаційноїроботи є композитнаномінатемав контексті, обмеженомусемантичнимрадіусом їївпливу (композитнарамка).

Предметомє дослідженняконфігураціїкомпозитнихрамок, їх аспектита узгодженняз текстовимиодиницямитексту.

Мета дослідженняполягає в аналізіструктурикомпозитноїрамки та визначеннірізновиду їїконфігурації.

Досягненняцієї мети передбачаєрозв'язаннянаступнихзавдань:

висвітлити загальні принципи текстово-комунікативногонапряму ономасіологіїщодо аналізукомпозитнихномінативниходиниць;

описати номінативнуструктурутексту та їїзв'язок з іншимийого аспектами;

розкрити сутністьпоняття «ономасіологічноїструктури»композитівта її узгодженняз текстовимоточенням, щоотримало назвукомпозитнарамка;

описати конфігураціїкомпозитнихрамок в англомовниххудожніх текстах.

Матеріаломдослідженняслугували 300текстовихфрагментіврізної лінійноїдовжини, відібранихз англомовноїхудожньої прозиXX ст.: 16 оповіданьта 2 романівзагальнимобсягом більше800сторінок.

До аналізуфактичногоматеріалузастосованометодологічнийапарат традиційноїлінгвістикитексту та когнітивноїономасіології.

Були використані: текстово-інтерпретаційний метод, щозастосовуєтьсявідповіднодо завданьдослідженнядля встановленняролі ономасіологічногоконтекстукомпозита уформуваннітекстовогоконцепту, цілісно-смисловогомасиву тексту, а також головнийметод когнітивноїономасіології- інтерпретаціяономасіологічноїструктури тамоделюваннямотиваційноїбази композитнихномінатем щодотипологіїкомпозитнихрамок. Стосовнорозгляду семантичногоаспекту ономасіологічногоузгодженняв композитнихрамках застосованометодикукомпонентногоаналізу.

Наукова новизнакваліфікаційноїроботи полягаєв тому, що здійсненоаналіз різновидівзв'язку композитнихномінатем зтекстом, щодало змогууточнити існуючутипологіюкомпозитнихрамок на матеріаліангломовноїхудожньоїпрози.

Теоретичне значення кваліфікаційної роботи зумовленерозробленнямпроблеми«ономасіологіяі текст/дискурс»в аспекті взаємодіїкомпозитівз текстовимоточенням.Результатианалізу композитнихномінатем іїх зв'язку зтекстом можутьслугувати дляподальшогодослідженнякомпозитнихрамок номінативноїорганізаціїтексту.

Практичнацінність полягаєв можливостізастосуваннярезультатівроботи в процесівикладанняіноземних мовв інститутахта університетах, зокрема, в курсах«Словотворута ономасіології»,«Лінгвістикитексту», «Стилістикитексту» принаписаннікурсових, кваліфікаційнихта дипломнихробіт з англійськоїфілології.

Структуракваліфікаційноїроботи. Загальнийобсяг 38 сторінок, з яких 34 — основнийтекст. Роботаскладаєтьсяіз вступу, 3 розділівз висновкамидо них, загальнихвисновків, бібліографії(3 стор.), перелікуджерел фактичногоматеріалу(Істор.).

РОЗДІЛ І

Функціонально-комунікативнаономасіологіята дослідженнятексту 1.1. Основнінапряки ономасіологічнихдосліджень

Досягненнямлінгвістичноїдумки останніхдесятилітьстало положення, згідно з якиммову, її категорії, рівні та одиниціможливо вивчатив двох аспектах: семасіологічномута ономасіологічному[1:23].

Засновникомономасіологічноїнауки вважаютьА. Цаунера, якийу 1903 p. Запропонувавновий напряманалізу слів, відмінний відсемасіологічного, хоч у науковихпрацях М.М.Покровськогокінця XX ст. такатенденція вжеспостерігається.

Певний впливна розвитокономасіологічноїтеорії маликонцепціядовільностізнака Ф. де Соссюра, дослідженнянімецької школи«слів та речей»Г. Шухардта, семіотичнатеорія (функціональноїсемантики ^М.Я. Марра та опозиційні їй концепціїО.М. Фрейденберга, Б.О. Серебренніковата ін [22:26 -27].

Ономасіологічнийпідхід до мови,її одиниць такатегорій, можебути структурно-ономасіологічнимта функціонально-ономасіологічним.Перший досліджуємовні фактив напрямку«позамовнийзміст — мовнаформа», останнійрозглядаємовний матеріалу напряму «мовнасистема — мовлення»[1:25].

Певне розширенняпроблематикиономасіологічнихдослідженьбуло наміченепразькимимовознавцями(В. Матезіус, Й. Вахек, Ф. Данеш), які планувалививченнязакономірностейномінаціїфактів та явищоб'єктивноїдійсності звключеннямїх до комунікативноїодиниці [33].

Номінативнімеханізми урозгляді Празькоголінгвістичногоосередку постаютьяк первиннамодель комунікації, яка залучаємовні знаки, але мисленнєвіпроцеси їхньогопоєднанняподібні достворенняуявлення, поняттяпро реалію тайого позначенняу мові.

На початку 80-хроків відносновиокремились2 напрямкиономасіології: семантико-структурнийта функціональний(Т. ван Дейк, 0.0.Селіванова, О.Я. Кресан)[31,22,23,26,10].

У руслі семантико-структурногонапряму розглядаютьсяпроблеминомінативногомеханізму, типологіїномінації, внутрішньоїформи, вмотивованостіномінативниходиниць. Процесутворенняномінативниходиниць наоснові словотворчихмоделей вивчавсяО.Д. Мєшковим,X. Марчандом; способи механізаціїмовної об'єктивізаціїрізних типівпонять — Т.Р. Кияк, О.С. Кубряковою, семантичніта номінаційнізв'язки -В.Г. Гаком, Т.Р.Кияк, О.С.Кубряковою; когнітивнаприрода номінативногопроцесу — О.С.Кубряковою,0.0. Селівановоюта іншими[17,32,8,14,5,23].

Другий напрямономасіологічногодослідження, функціональний, виник разомз питанням прономінацію якпервинну моделькомунікації, про причини, цілі номінаціїта функціїномінативниходиниць у мовленні, дискурсі.

Підтвердженнядумки про загальнументальнуприроду зв'язкуномінації такомунікаціїможна знайтиу 0.0. Потебні: "Якщо окремеслово є уявленням, то сполученнядвох слів можнабуло б назватиуявленнямуявлення; якщопоодинокеуявлення булопершою дієюрозкладаннячуттєвогообразу, то фразаз двох слівбуде другою, що базуєтьсявже на першій"[20:155-156].

До цього часупроблема«ономасіологіяі текст/дискурс» залишаєтьсямалорозробленою, маючи орієнтиридослідженьлише в ракурсіпроблеми:

«словотворенняі текст» (0.0. Земська, Д.У. Ашурова, В.А. Кухаренко, В. Кінч, Т. ванДейк) [23:27].

Виходячи й зтого, що лінгвістичнийфункціоналізммає два різновиди: внутрішньофункціональний, для якого величинами, що досліджуються,є одиниці такатегоріїбудь-якогорівня, а середовищем-більш широкасукупністьодиниць, категоріїтого ж або більшвисокого рівняі зовнішньофункціональну, яка співвідноситьмовні явища, що

вивчаються, з об'єктамизовнішньогосередовища(світом свідомості, сферою комунікаціїта інше) [27:132-133], відфункціональногонапряму вономасіологіївідмежовуєтьсятретій текстово-комунікативний.(Спочатку йогорозглядалив межах другого).Метою даногонапрямку євивчення номінативноїорганізаціїмовлення тазакінченогоїї продукту-тексту/дискурсуяк макрознака.

Вихіднимипосиланнямитекстово-комунікативної ономасіологіїможна вважатиспроби вченихвстановитисхожість процесівномінації такомунікації[23:27].

Сьогодніономасіологіядедалі більшезанурюєтьсяв когнітивнупарадигму, хочамисленнєвийаспект номінаціїне був і ранішепоза увагоюлінгвістів( 0.0. Потебня, I.I.Мєщанінов, В.В.Виноградов, Г.Й. Винокур, М. Докуліл, X.Марчанд, Т. ванДейк, О.С. Кубряковата ін.) [22:29].

Функціонуваннямови в сучаснійкогнітивнійономасіологіїрозглядаєтьсяяк «різновидкогнітивноїдіяльності, а когнітивнімеханізми таструктурилюдської свідомостідосліджуютьсячерез мовніявища» [30:169].

1.2. Номінативнаструктуратексту, її зв'язокз іншими аспектамитексту.

Ономасіологічнийнапрям у вітчизнянійнауці був, безсумніву, однієюз ранніх версійкогнітивізму.Суттєвою йогоознакою булитут, на відмінувід зарубіжнихверсій тієїж парадигминауковогознання, йогоменша скутістьрамками вузькогокогнитивізмуа, отже, більшширокий підхіддо явищ номінації, згідно якогодо складу аналізуномінативноїдіяльностівходив іемоційно-експресивнийаспект, і прагматикаі національніособливостікартин світуїї культурологічнийаспект тощо[14:42].

Функціональнийаспект ономасіологічноїорганізаціїтексту є найбільшзначущим утекстово-комунікативномунапряму ономасіології.Цей напрямформує двапідходи доаналізу: розглядтексту/дискурсуяк макрознака,

неподільногосигналу, імені(Г.В. Колшанський, Н.Д. Арутюнова, Ю.М. Лотман, О.П.Воробйова, А.Нойберт ) таопис взаємодіїномінативноїорганізаціїмакрознаказ іншими текстовимиаспектами ікатегоріями(Т. ван Дейк, В.Кінч, Д.У. Ашурова,0.0. Селіванова)[11:5-6].

Під номінацієюрозуміютьназиванняпредметів іситуацій задопомогоюмовних засобів, закріпленняза певним референтомтого чи іншогоспеціальногознака. Номінаціяє комплексниммовленнєво-мисленнєвимпроцесом, якиймає як логіко-гносеологічні, біологічні, соціальні, фізіологічні, так і власнемовні основи[13:6].

Г.В. Колшанськийвказує, що «сутьномінації нев тому, що мовнийзнак позначаєріч, а в тому, що він репрезентуєдеяку абстракціюяк результатпізнавальноїдіяльностілюдини» [9:12].

В.Г. Гак підкреслюючиважливістьаналізу номінативногоаспекту текстуназвав одиницюсемантичноїорганізаціїтексту — номінатему.

Дослідниквиділив у актіномінації тричинники: ім'я, предикат, тасуб'єкт зробившитим самим крокдо науковогообґрунтуванняважливостісуб'єкта-номінаторау мовленнєвійдіяльності.

Номінативніодиниці у мовнійсистемі є первинними, у мовленнівторинними, тому знаки-номінатемидиференціюютьсяна частковіта повні (В.Г.Гак), найменуваннята повідомлення(Г.В. Булигіна), знаки та семи(Є. Б'юссене).Залежно відструктурногостатусу номінативниходиниць розрізняютьлексичну номінацію(просте слово, композит, словосполучення), препозитивну(речення), тадискурсивну(текст) — Г.В. Колшанський, Н.Д. Арутюнова, Б.О.Абрамов, В.Г. Гак, 0.1. Москальськата інші. Ю.І. Сваткопідкреслює, що при співвідношеннітексту з базиснимпоняттям «смисл»у нього виявляютьсядеякі іменніриси (здатністьвідображатипевну референтнуситуацію, одночасноідентифікуючита характеризуючиїї як самостійнийцілісний об'єкт; цілісністьправильногоу граматичномута смисловомувідношеннітексту; незводимістьсмислу текстудо смислу йогоскладових, наявність унього своєрідної«внутрішньоїформи») [21:83].

У зв'язку здослідженнямтексту-іменіз'явився поглядна текст як намакрознак — «максимальноузагальненехолістичнеутворення, знаковий аспектякого визначаєтьсятим, що текстможе розглядатисяяк неподільнийсигнал» [16:67]. Зцієї точки зорутекст є глобальнимнеподільнимномінативнимцілим, «результатомконденсаціїтексту» [4:30].

Функціоналістськатеорія сприялапоглибленнюуявлення пропородженняномінатемиу тексті, мовленні, переходуономасіологіїна рівень їївзаємодії зпрагматикою, теорією картинисвіту, комунікативноюлінгвістикою; повороту дослідженьномінації долюдськогочинника (антропоцентризм).

Багатоплановістьтексту як об'єктупризводитьдо того, щодослідникивиділяють різніаспекти тексту.Наприклад, З.Я.Тураєва розрізняєп'ять основнихаспектів поняттятекст: 1) онотологічний;2) гносеологічний;3) лінгвістичний;4) психологічний;5) прагматичний[28:20]. М.І.Откупщиковарозглядає 6основних аспектівтексту: 1) комунікативний;2) модальний;3) структурний;4) прагматичний;5) референційний;6) номінативний[18].

В.Г. Гак зазначає:«найважливішим, якщо не основнимаспектом текстує його номінативнасторона, співвіднесеністьмовних елементівз позначениминими немовнимиоб'єктами, реальноіснуючими аборозумовими.Власне кажучи, всі елементитексту берутьучасть в номінативнійфункції» [5:6]. Різніаспекти текстув різних класифікаціяхпевною міроюперекриваютьодин одного, оскільки міжними існуєвзаємозв'язок[10:31].

Взаємодіяномінативногоаспекту тексту/дискурсуз семантичнимвиявляєтьсяв наявностіу номінативниходиниць семантичнихперетвореньу тексті, в участіномінатем усемантичномуузгодженні.Смисловий(когнітивний)аспект надаєномінативнимодиницям таїхній організаціїконцептуалізуючоїфункції напідставіпідпорядкованостімакрознакаавторськомузадуму, інтенції, когнітивнійкарті тексту(інформаційномумасиву, закладеномув твір). Зв'язокномінативногоаспекту з граматичниму

тексті/дискурсізумовленоучастю номінативниходиниць усинтаксичнихвідношенняхта морфологічномуструктуруваннітекстовиходиниць. Структурнийаспект шляхомномінативного організовуєтекстову членованістьрізних типів: архітектонічну, синтаксичну, смислову, тема-рематичну.Прагматично-комунікативнийаспект за допомогоюномінативниходиниць оптимізуєефективністьтексту/дискурсучерез впливна свідомістьадресата шляхомреалізаціїавторськихінтенцій [10:61].

ВИСНОВКИ ДОДЕЙДОГОРОЗДІЛУ \/

На сучасномуетапі розвиткулінгвістичноїнауки мову, іїкатегорії, рівні та одиниціможливо вивчатив двох аспектах: семасіологічномута ономасіологічному.Вагомий внесоку розвитокономасіологічноїтеорії зробилиА. Цаунер, Ф. деСоссюр, М.Я. Марр, О.М. Фрейденберг, Б.О. Серебренніковта інші.

На початку 80-хроків остаточносформувалисьдва напрямирозвиткуономасіології: семантико-структурнийта функціональний.Перший напрямрозглядаєпроблеминомінативногомеханізму, втой час як другийстосуєтьсяпитання прономінацію якпервинну моделькомунікації.

Оскільки лінгвістичний функціоналізм має два різновиди:

внутрішньо-та зовнішньо-функціональний, від функціональногонапряму відмежовуєтьсятретій — текстово-комунікативний.Метою даногонапряму є вивченняномінативноїорганізаціїмовлення тазакінченогоїї продукту-тексту/дискурсуяк макрознака.

Процес номінаціїдосліджувалиО.С. Кубрякова, Г.В. Колшанськийта інші. Підкреслючиважливістьаналізу номінативногоаспекту текстувідомий дослідникВ.Г. Гак виділивномінатему, як одиницюсемантичноїорганізаціїтексту. Якбагатоаспектнеявище текствміщає в себерізні аспекти, які певноюмірою перекриваютьодин одного, оскільки міжними існуєвзаємозв'язок.

РОЗДІЛ II

Ономасіологічнаструктураскладного словата художнійтекст 2.1. Номінативна специфіка композитів. Поняття ономасіологічноїструктури

Важливим щодопізнання процесівнайменуванняє поняття денотат, сигніфікат, референт, десигнат.Позитивістськиорієнтованалогічна семантикаспираєтьсяна семіотичнийтрикутникОгдена-Річардса(1923 p.), що встановлюєвідношеннязнака, йогозначення тапредметноїсфери (денотата).Концептуальнарозбіжністьпонять денотата, сигніфікату, референтапояснюється, по-перше, різноюпізнавально-філософськоюорієнтацією(Г. Фреге, У. Куайн, М. Хайдегер, О.Ф. Лосєв), по-друге, конкретнимставленнямдо зв'язку речейта понять. ТрикутникОгдена-Річардсає істинним лишедля остенсіональних, предметнеорієнтованихнайменувань[22:29-31].

Семіотичнийтрикутник важкозастосовуватиі по відношеннюдо складнихслів, оскількиоб'єм денотата, що позначенийкомпозитомзначно ширшийзавдяки наявностідвох або більшеономасіологічнихознак.

Визначеннямісця та межкомпозита уряді іншихномінатем єоднією з проблемномінації. Надумку більшостілінгвістів, композитипосідаютьпроміжне місцеміж простимисловами, похіднимиодиницями таідіоматичнимисполученнями.Л.Ф. Омельченкота М.М. Полюжинзазначають, що похіднеслово (дериват)використовуєтьсяяк у широкомузначенні (напротивагутерміну «просте»,«непохідне»слово), так і вбільш вузькому- для ідентифікаціїсловотворчоїструктуриафіксальнихпохідних, атакож складнихта складнопохідних(складно-суфіксальних)вторинниходиниць номінації, утворень, щовиникли внаслідокдії конверсії, телескопії, а також внаслідоклексикалізаціїсинтаксичнихконструкцій[19:6]. В.В. Виноградоввизначавсловоскладанняяк «своєріднийтип словотворення, синтактико-морфологічний.Питання проспіввідношення

основ, про порядокїх зчепленнявиводить цейтип словотворенняза межі правилутворенняпростих похіднихслів» [3:208]. Складнеслово як об'єктаналізу принципововідрізняєтьсявід інших об'єктівлінгвістичногоаналізу, в томучислі і відпохідних слів- афіксальнихта конвертованих[17:15] Відсутністьчіткої та стабільноїмежі між різнимиза статусомномінатемамимовного типузумовлює існуваннямаргінальнихявищ з рухомимимежами, що включаютьслова, які поєднуютьу собі якостімаргінальнихкласів.

Підхід дословотворенняз ономасіологічноїточки зоруозначає, що «наперший планза своєю важливістюмають бутивинесені номінативніознаки». Щобскладне слововважалосяскладним,«мовленнєвийвираз із декількохкомпозитнихслів або основповинен бутицілісною одиницеюномінації, вяку неможливовклинити іншіповнозначніодиниці, і якамоделюєтьсядля вираженняпевного словотворчогозначення певнимформальнимзасобом» [12:4].

Г.В. Арнольдпропонує чотириосновних типикритеріївкомпозитностірізних рівнів(фонологічні, морфологічні, синтаксичні, графічні), відмічаючи, що для виділенняскладного словав загальнугрупу номінативниходиниць недостатньокритеріїводного рівняабо типу, лишеврахування двох-трьох критеріїв у комплексі здатне всебічнохарактеризуватиособливостікомпозитів[10:46].

О.С. Кубряковавважає, що «описморфологічнихструктур складнихслів повиненпочинатисяіз встановленнятих обмежень, які накладаютьсяв мові, що вивчаєтьсяна частиномовнийхарактер слів, що ступаютьу сполучення»[10:7]. Вона такожзазначає, що«утвореннябагатьох типівпохідних можнапредставитияк процесперетвореннятипових тастандартнихсуджень пропредмет в однословніномінативнізнаки» [15:292].

В цілому приймаючиконцепцію О.С.КубряковойО.Д. Мєшковпідкреслюєважливістьсемантичногокритерію, якийпроводить«необхіднірозмежуванняміж проблемамисловотвореннята словоскладання»[17:13].

Беручи до увагиположення просукупністькомпозитнихознак 0.0. Селівановарозглядає 4критерії композитноїномінації: денотативнийта семантичнийкритерії, критерійсинтаксичноїцілісностіа також критерійлексико-граматичноїєдності слова[10:46].

На основі данихкритеріїв 0.0.Селівановавизначає композитяк «номінативнуодиницю, певнучастину мови, що складаєтьсяз двох або більшемотивуючихоснов, які граматичноне узгодженіі репрезентуютьсемантику наоснові уявленняпро об'єднанняпозначенихними понять, які вибираютьсяномінаторомна базі уявленняпро референт»[10:47].

На думку О. О.Селівановоїпоряд з композицієюсинтаксичноговиду існуєасоціативнакомпозиція, яка встановлюєпевні зв'язкиміж компонентамикомпозита. Алеці відносиниопосередкованінизкою асоціатів, що не завждидосягаютьсинтаксичногорівня [26:26].

Абсолютизуватисинтаксичністьсловотворенняозначає повністювідкинутиневербальнемислення, в тойчас як існуванняпакетів інформаціїдосимволічниходиниць таневербальнихчастин концептуальноїсистеми єнезаперечнимфактом лінгвістикита когнітивноїнауки [10:52].

Когнітивнемоделюванняпризводитьдослідниківдо різних варіантівструктуррепрезентаціїзнань. Середрізноманітнихрозробок когнітивнихмоделей найбільшрозповсюдженимта прийнятним, таким, якийвідповідаєметі когнітивно-ономасіологічногоаналізу вважаєтьсяфрейм — фіксованасистема параметрів, які описуютьоб'єкт або подію[23:101], це «особливаорганізаціязнання, якаскладає необхіднупопередню умовунашої здібностідо розуміннятісно пов'язанихміж собою слів»[29:54]. С.А. Жаботинськаназиває фреймсітковою моделлюза умов надбаннязначущостіне тільки йогоелементами(слотами), алей відношеннямиміж ними [7:15]. Фреймпрепозитивноготипу є найбільшприйнятнимзасобом концептуальногомоделюваннякомпозитів[10:55-56].

У розв'язанні проблеми когнітивно-лінгвістичної природи найменуванняособливу увагупривертаєнаукова спадщина0.0. Потебні.

Концепціявнутрішньоїформи, зв'язкуслова та думкистала підґрунтямсучасногопоясненняномінаційнихпроцесів якпереходу відіндивідуальнихчуттєвих образівдо формуванняуявлення шляхомспільної практичноїдіяльностімовців [22:29-31].

Поряд з ВФ якланкою номінативногомеханізмуономасіологіяоперує поняттям«ономасіологічнаструктура»(ОС), введениму науковий обігу 1962 p.M.Докулілом тарозробленимО.С. Кубряковою.Спираючисьна дефініціюОС як поєднанняономасіологічноїознаки (мотиватора)та ономатологічногобазису (форманту), О.С. Кубряковадоповнює їїще однимкомпонентом-предикатом(або зв'язкою).Подібна інтерпретаціяОС не відповідаєїї завданняму сучаснійномінатології, не відображаєвсього спектруознак номінатем[22:35], не притаманназначній частиніпохідних, складнихі складнопохіднихнайменувань, не виявляєвсього спектруїх номінативнихвластивостей, які необхіднідля реалізаціїними лінгво-дискурсивногозавдання [23:29].Асоціативнеутворені найменуванняпотребуютьтакої інтерпретаціїОС, яка б презентувалаасоціативнізв'язки мотивуючихознак з властивостямипоняття [22:25].

Використаннядля аналізуномінативногомеханізму самепоняття ОС вїї новомувисвітленні, що орієнтованена відтвореннявсього мотиваційногопроцесу виборумотиваційнихознак з концептуальноїструктурипоняття, якеінтеріоризуєвластивостіреференту, можедовести існуванняасоціативноїномінаціїзокрема асоціативногорізновидукомпозиції[10:50-51].

Об'єднанняпідходів відслова до думкиі від думки дослова враховуючимоделі породженняномінативноїодиниці обумовлюєпошук методикипоясненняспособу створеннятієї чи іншоїономасіологічноїструктури. Доцього часу такепоясненнябудувалосьна реконструкціїта аналізімотивуючоїдефініції, словосполученняабо словотворчоготлумачення, а також опискореляції абоаналогії похідногослова з породжуючимабо одноструктурним.Проте в рамкахкогнітивної

ономасюлогіїтака інтерпретаціяономасіологічноїструктуривиявляєтьсянедостатньою:її реконструкціяповинна матикогнітивнуорієнтаціюі виявляти, наоснові якоїкогнітивноїструктури, якимчином і чомуформуєтьсяномінативнаструктуранайменування, як пов'язанаця структураза значеннямі репрезентованимнеюментально-психонетичнимкомплексом(МПК) [23:109], розробленим0.0. Селівановоюв монографічнійроботі «Когнітивнаономасіологія».Виявленняреляцій мотиватораз компонентамиМПК та іншимиМПК в свідомостіносіїв мовидає можливістьвстановитисемантичнізсуви та виведеннязначень слів[24:4].

Таким чином, питання пропроекцію композитана його концептуальну модель ускладнюється необхідністю врахуваннябагатомірнихзв'язків, якіспіввідносятьконцепт з референтомта з іншимиконцептами. ОС є результатом вербалізації фрагмента певної концептуальноїмоделі, щоінтеріорізуєпевні ознакиреферента.

Вибір ознак, які проявляютьсяв мотивованихсловах та якікомбінуютьсяз ономасіологічнимбазисом, детермінуєтьсярядом факторів, а саме: а) початковоюінтонацієюмовця (номінатора)як результатомсвідомостісуб'єкта; б)наявністю вконцептуальнійсистемі номінатораментальноїструктури, якапредставляєйого знаннядесигната(наукове, наївне, образне абоасоціативне); в) регулярністюзв'язків у системімови, які закодованів ментальномулексиконі, дояких звертаєтьсяномінатор впроцесі створеннянайменуваньна основі аналогіїсистемних таасистемнихпринципів; г)вимог, висунутихконтекстомта дискурсомна процеснайменуванняоб'єкта.

0.0. Селіванова називає чотири перерахованих фактора детермінантаминомінативногопроцесу: антропоцентричною, когнітивною, лінгвістичною, контекстуально-комунікативною[34].

2.2. Ономасіологічнеузгодженняяк феноментексту

Вивчення ОСта функціонуваннякомпозитівв англійськійта американськійхудожній прозіпередбачаєрозгляд складнихнайменуваньта їх складовиху тексті одночаснов їх зв'язку зіструктуроюпоняття тасамим процесомномінації.

Розгляд структурипоняття, йогоскладовихстановитьсемантичнийаспект дослідження, розгляд організаціїномінації — його ономасіологічнийаспект. Складнінайменування, як і інші номінативніодиниці, слідрозглядатив єдності, якмінімум, двохвищезгаданихаспектів.

Ставлячи новізавдання передсловотвореннямв аспекті йогоучасті в утвореннітекстовоїзв'язності,0.0. Земська зазначає:«Похідне слово, що є одиницею, якій притаманнепевне лексичнезначення, іводночас структуроюз дериваційнимзначенням, слугує засобомкогезії, здійснюючитекстові зв'язкиміж словамина основі семантики, з однієї сторони, та на базі більшузагальненого(дериваційного)значення, зіншої» [25:16].

Традиційнов лінгвістицітексту рольсловотворчоїструктуриобмежуваласьаналізом простогоморфемногоповтору, щорозглядавсяяк засіб збільшенняінформаційно-естетичноїємності художньоготексту в трьохваріантах: анафоричному(повтор префіксу), медіальному(кореню), епіфоричному(суфіксу).

Спрощеннязначущостіномінативногоплану текстудо рівня структурнихкомпонентівслів знижуєефективністьаналізу зв'язкусловотвореннята тексту. Позаувагою залишаєтьсярозгляд мотивів, цілі використаннясловотворчих(твірних) засобів.Розгляд условотвореннівсього механізмуутворення словапроблематично, оскількисловотвореннязвертає увагуна поверхнюявища, не торкаючисьмислення (самогомеханізму).

Вступ сучаснихлінгвістичнихдослідженьу «когнітивнупарадигму», тобто аналізконцептуальногомоделюваннямовних та мовленнєвихявищ, обумовлюєвикористанняпри вивченніномінативноїорганізаціїтексту

поняття «ономасіологічнаструктура»(М. Докуліл, О.С. Кубрякова)з якісно новимнаповненням, як результатускладних розумовихоперацій створенняпоняття прореферент тавербалізаціїйого на основіпевних мотивуючихознак. ОС актуалізуєне лише словотворчийпотенціал мови, але й зв'язокйого зі структуроюпоняття, знаньпро референт, репрезентуючивесь процесномінації[25:16-17].

Використанняпри вивченніномінативноїорганізаціїтексту поняттяономасіологічнаструктурадозволяє встановити, що композитнаномінатемау тексті/дискурсіреалізує особливийтип номінативних, семантичнихсмисловихзв'язків з концептом- ономасіологічнеузгодження.0.0. Селівановавизначає данийтип зв'язку якдублюваннявсього лінгво-ментальногомеханізмуствореннякомунікативноїодиниці абоїї складовиху тексті [10:54].

Ономасіологічнеузгодженнямає декількааспектіврепрезентаціїв тексті, якідоповнюютьодин одного, кооперуютьсядля досягненняпрагматичноїзаданості.Семантичнийаспект ономасіологічногоузгодженняє визначальним, проявляючисьв спільностізначення номінативнеспіввіднесениходиниць. Узгодженняномінативнихструктур текстовиходиниць можепідключатидо загальногосемантичногоплану варіантизначень, тимсамими опосередковуючипереплетенняпервинногота вторинного (метафоричного) планів тексту. Такі можливостіономасіологічногоузгодженняможуть визначативиникненняв однієї зномінативниходиниць оказіональнопереносногозначення набоці псевдомотивації зметою комічного.Крайня формаподібної семантичноїтрансформаціїутворює ефекткаламбуру. Нафоні ономасіологічногоузгодженняможе здійснюватисьперетвореннясемантикислова: прямогозначення вметафоричне, а потім метонімічне.Цим ономасіологічнеузгодженняорієнтованена принциписемантичноїеквівалентностідоповнення, переносу, контрасту, наближеннянуля тощо [25:20].

Семантичнийаспект ономасіологічногоузгодженнявзаємодіє зісмисловим, якийдетермінуєзагальний фонреалізаціїзмістовно-фактуальної, підтекстовоїта концептуальноїінформації[6:27]. Смисловийаспект ономасіологічногоузгодженняапелює до затекстовихзв'язків, образногомислення читача, досвіду, асоціативнихполів: виявляєсебе в повторахмоделі утворенняномінативниходиниць. В художньомутексті ономасіологічнеузгодженняполіфункціональне, що виявляєтьсяв його взаємодіїз різними текстовимикатегоріями.

Поліфункціональність ономасіологічного узгодження дозволяє розглядатийого як міжкатегоріальнусутність, щозабезпечуєномінативнуцілісність«тексту якімені» такомунікативнуспрямованістьмакрознаку.На думку 0.0. Селіванової, ономасіологічнеузгодженняможе претендуватина статус текстовоїкатегорії[25:16], тому що способомйого існуванняє організаціяномінативноїсторони тексту[10:56].

Поширюючисьу тексті ономасіологічнеузгодженняможе набуватиглобальногохарактеру, концептуалізуватися, ставати основоюформуванняобразів, типівта характерноюрисою авторськоїчи персональноїмовної особистості, сприяти ефективностідискурсу [22:39].

Категоріальнасутністьономасіологічногоузгодження, його типологіята множинністьфункцій вархітектоніцітекстовогоцілого стаютьхарактеризуючоюособливістюавторськоїмовної особистості[25:24].

2.3. Поняття композитноїрамки

Надлишок номінативнихзасобів, що єрезультатомономасіологічногоузгодженнякомпозита зтекстом можназнайти у фрагментахтексту різноїдовжини таконфігурації. Дані фрагментитекстів називаютьсякомпозитнимирамками (термін0.0. Селіванової)[10:56].

Композитнарамка (КР) є«уривок текстуабо їх сукупність, у межах якихвідбуваєтьсясемантико-смисловета ономасіологічнеузгодженнякомпозита абойого кореневихкомпонентівз одиницямитексту, тобто

своєріднийконтекст складногослова» [26:232]. КРмає три аспекти:

семантичний, смисловий таономасіологічний.

Семантичнийаспект представленосемною ітеративністюкомпозита, йогоономасіологічнихознак і контексту, що зумовленоможливимивалентнимиознаками мотивуючихоснов або їхпоєднанням, а також референційнимиособливостямитексту. Референційніособливостітексту полягаютьу поєднанніпервинногота вторинного(метафоричного)планів, дійсностіта її авторськогообразногосприймання[26:232-233].

Смисловийаспект КР зумовленотекстовим абопозатекстовимзв'язком значенняскладногослова, йогоономасіологічнихознак із загальнимзмістом уривка, авторськоюінтенцією, щочасом підтримуєтьсяі семною ізотонієюоточення. Цейаспект можемати ситуативний, пояснювальнийта асоціативнийхарактер.Ономасіологічнийаспект майжезавжди існуєяк часткасемантичного, тому що семнаітеративність(когезія) можеактуалізуватисяу номінативнихповторенняхабо мотивуючихоснов композита, або їх синтаксичнихдериватів таспорідненихслів, що дозволяєз більшою міроюточності встановитизначення центруКР [26:235].

Величина композитноїрамки може бутирізною — відодного реченнядо розділу аботексту. ДовжинаКР обумовленаглибиною, атакож видомзв'язності, концептуальноюзначущістюелементів, їхзалученістюдо міні-абомакрофункціональнихзавдань [10:82].

На думку 0.0. Сенліванової, ономасіологічнеузгодженнякомпозитівз текстовимоточеннямполягає вномінативномуповтореннікомпонентівОС та ономасіологічногомеханізмуутвореннякомпозита увідрізкахтексту різноїдовжини.

Залежно відзасобівсемантично-смисловогоузгодженняскладного словаз текстовимоточенням, віднаявності йогоономасіологічнихзв'язків КРдиференціюютьсяна декількарізновидів[26:235-236].

ДослідженняКР різних типівдозволяє зробитивисновок проте, що композитив художньомутворі виконуютьне тільки номінативнуфункцію,

але й слугуютьзасобами текстовоїзв'язності, сприяють передаваннютрьох типівінформації(за І.Р. Гальперіним): змістовно-фактуальної, змістовно-концептуальноїта змістовно-підтекстової,інтегруютьосновні текстовікатегорії.Композит орієнтуєфрагментитексту емотивнета функціонально-стилістично, створює ономасіологічнеузгодженняу межах КР.

ВИСНОВКИ ДОДРУГОГО РОЗДІЛУ

Дослідженняномінативноїспецифікикомпозитівпотребує першза все визначеннямеж композитау ряді номінатем.Більшістьлінгвістіввизначаютьйого місце якпроміжне міжпростими словамиі похіднимиодиницями таідіомами. Різнідослідникивиділяють різнігрупи критеріївкомпозитності, а також різнівиди композицій, серед нихсинтаксичнийта асоціативнийвид, які можнавідобразитисхематичноза допомогоюмоделей.

У результатірозробки когнітивнихмоделей бувзапропонованийта розробленийфрейм,, як однаіз структуррепрезентаціїзнань. У дослідженніномінативногомеханізму порядіз семіотичнимтрикутникомОгдена-Річардсата формально-семантичнимимоделями значнуроль відіграєпоняття ономасіологічноїструктури, щопоєднує ономасіологічніознаки, ономасіологічнийбазис і предикат.Певна реконструкціяономасіологічноїструктуривідбуваєтьсяв процесі виявленнявідношеньмотиватораз композитомментально-психонетичногокомплексу.

Поняття ономасіологічногоузгодженнявиражає особливийтип номінативних, семантичнихта смисловихзв'язків композитуз концептом.Ономасіологічнеузгодженняє поліфункціональноюміж категоріальноюсутністю, якамає декількарепрезентаційу тексті.

Певним контекстомкомпозиту, результатомйого ономасіологічногоузгодженняз текстом єкомпозитнарамка, представленадекількомарізновидами.

РОЗДІЛ IIIКонфігураціїкомпозитнихрамок

Існує декількарізновидівкомпозитнихрамок, якірозрізняютьсяв залежностівід способівсемантико-смисловогоузгодженнякомпозитівз текстом і віднаявностіномінативнихзв'язків. 0.0. Селівановау своїй монографії[26:236-244] виділяєдев'ять різновидівкомпозитнихрамок (дослідженняпроводилосьна матеріаліросійськоїі українськоїхудожньоїпрози). Ця класифікаціяу зв'язку іззагальнимизакономірностямиу механізмахта конфігураціяхузгодженнякомпозитіву КР, може бутиекстрапольованоюна англомовнийтекст.

Першим різновидомє КР, що фокусуєсемантичнуструктурукомпозита якінтегрованоїлексичноїодиниці, утвореноїшляхом асоціативногоабо синтагматичногооб'єднаннямотиваторів, окремі значеннята форма якихповторюєтьсяв текстовомуфрагменті[11:9]. Наприклад:

// was all gay,rather rowdy,and agreeably light-heartedJulia enjoyedherself, but when it was seven o'clock was not sorry to go/W. Somerset Maugham, », Theatre:106^

Композитlight-heartedутворено шляхомсинтагматичногопоєднання ознакнастрою людини.КомпонентиОС композитаузгоджуютьсяз текстовимоточенням, асаме з лексемамиgay, rowdy,enjoyed. Itseems that the new Commissioner of Insurance, Statistics, and Historyhas been an old-timeIndian lighter and ranger for many years, which accounts for thehappy knack he has of handling a44I W. Somerset Maugham, Theatre:89^. \/

В даному прикладісинтагматичнепоєднаннямотиваторівутворює композитold-time, компонентиякого узгоджуютьсясемантичнеі за смисломз лексемамиHistory, Statistics тасловосполученнямmany years. Неhad seen it lying in the window at frowzy littly junk-shop in aslummy quarter ofthe town (just what quarter he didn 't now remember) and had beenstricken immediately by an overwhelming desire to possess it/George Orwell, 1984: 8/.

Смислове узгодженняоснов композита,junk-shopзі словосполученнямaslummyquarter утворюєкомпозитнурамку, яка викликаєу читача Уявленняпро одноріднийпростір.

КР другогорізновидуорієнтованасемантичнета ономасіологічнона інтегрованускладну єдність.Ономасіологічнеузгодженнязабезпечуєтьсяповтореннямсинтаксичнихдериватівкомпозита, похідних відйого мотивізуючихоснов і т. ін.[11:9]. Наприклад:

We are now divpared to offer you a direct Lieutenant-colonelcyin the Army of Mars… In addition to a pay scale and privilegeswell above those accorded Lieutenant-colonelsinEarthling armies, we can offer you immunity from all Earthling legalharassment /K. Vonnegut, The Sirens of Titan: 92/.*

КР третьогорізновидусемантичнета ономасіологічноузгоджена зкожною ономасіологічноюознакою складногонайменування[11:9]. Наприклад:

A telephone-bell,ringing close to LedBeaumont's head awakened him. He opened his eyes… When he saw thetelephonehe shut his eyes and relaxed… Thebellcontinued to ring ...he went to the day-bedand looked down at Fedink. /D. Hammet, The Glass Key:36/ .

Четвертийрізновид КРмає семантичнізв'язки з кожноюономасіологічноюознакою композита, але лише з однієюз них пов'язанийономасіологічно[11:9]. Наприклад:

«Is George there? » George was the doorkeeper.Evie nodded and opened the door. /W. SomersetMaugham, Theatre: 136/.

Композитdoorkeeper маєспільну сему«людина» злексемоюGeorge;

основа doorузгоджуєтьсяв композитнійрамці ономасіологічноз лексемоюdoor.

So she takes off her shawland skirtand adds them to the miscellaneous bedclothes.Then she takes off her shoes and gets into bedwithout any further

Прикладивзяті з дисертаціїО.Я. Кресан

change. /W.Somerset Maugham, Theatre: 12/. Одна зоснов композитаbedclothes маєспільну сему«одежа» з лексикамиshawl, skirt.Номінативнийповтор відбуваєтьсяпри ономасіологічномуузгодженнііншої основикомпозита bedз лексемою bed.

She picks up the basket and trudges up thealley with it to her lodging: asmall roomwith old wall-paperhanging loose in the damp places.A broken pane in the window is mended with paper/Pygmalion, G. B. Shaw: 22/. Першиймотиватор{wall) композитаwall-paperузгоджуєтьсяза смислом зномінатемамиasmallroom, lodging,dampplaces,другий мотиватор(paper) узгоджуєтьсяономасіологічноз лексемоюpaper.

П'ятому різновидуКР притаманнесемантичнеузгодженняз кожним ізмотиваторів, що не повторюютьсяномінативне[11:9]. Наприклад:«How quickly I am that I can crymy eyelids swelling»,she said /W. Somerset Maugham, Theatre:114/.

Основа eyeкомпозита eyelids узгоджуєтьсяза смислом злексемою cry,(як орган таодне з йогопризначень)в той час якоснова lidsпов'язана злексемою swelling.

A polychromicrug like somebrilliant-flowered rectangular, tropicalisletlay surround by a billowysea of soiled mattingI W. Somerset Maugham, Theatre:

114/.

Характернеп'ятому різновидуКР узгодженняза смисломпрослідковуєтьсяу зв'язках основкомпозита: основи poly-та лексемиtropical, («семаодноманітності)основи -chromicта другогомотиватораскладного словаbrilliant-flowered.

Шостий різновидКР орієнтуєтьсясемантичнета ономасіологічнона один з кореневихкомпонентівскладногослова. Іншиймотиватор лишеформує семантичнуструктурукомпозита, визначаючийого зв'язокз реалією іморфологічнута частиномовнусполучуваність.При цьому словоне позбавленевагомості цьогомотиватораі не переходитьдо псевдокомпозитів[11:10]. Наприклад:

Yes: tell him where he come from if you want toso fortune-telling IG. Bernard Shaw,Pygmalion: 17/.

В композитіfortune-telling значенняпершої основи(мотиватора)лише конкретизуєодин з номінативнихпланів.

Сьомий різновидКР семантичнеорієнтованийна одну ономасіологічнуознаку, іншаж лише структуруєзначення складногонайменуванняподібно до КРшостого різновиду.[11:10]. Наприклад:

»Не's the funny-boneand gristleof the country",saidAndy, «and I don't know •who we would do without him»10. Henry, Modem Rural Sports:91/. Ономасіологічнаознака boneузгоджуєтьсясемантичнез лексемоюgristle;

основи funnyу поєднані зосновою boneутворює композит, що вживаєтьсяв переносномузначенні іразом з лексемоюgristle сприяєметафоричномуперенесеннюознак.

Восьмий різновидКР зустрічаєтьсярідше і завждиобумовленийпевним завданням- створеннямпевного емотивногоефекту. Цьомурізновидупритаманнийлише ономасіологічнийзв'язок кореневихкомпонентівкомпозита зтекстовимоточенням, алецей зв'язокактуалізуєіншу семантикукореневихкомпонентів[11:10]. Наприклад:

Next you ascended one flight of stairs andlooked of the second-floor-backat$8 ...Convinced by hersecond-floor mannerthat it was worth the$12that Mr. Toosenberry always paid for it ...I 0.Henry, The Skylight Room: 5/. Композитsecond-floor вживаєтьсядвічі: як основабільшого зарозмірамикомпозитаsecond-floor-back(характеристикакімнати) і яккомпозитнеозначення, щохарактеризуєповедінкулюдини. У другомувипадку складнеслово second-floorстає епітетом, що допомагаєавтору репрезентуватиідею настроюгероїні оповідання.Зміна семантикискладного словаданої КР є основоюдля створенняметафори.

У КР дев'ятогорізновидуономасіологічнаознака в складікомпозитаномінативнеузгоджуєтьсяз лексемоюстійкого сполученнячи фразеологізму[11:10]. Наприклад:

/ heard theunmistakable band-saw twangof Fields as he introduced the woman •with him to Gregory -withthese words: «This is, my child, is Dan Gregory, the love childof Leonardo da Vinci's sister and a sawed-offArapahoe „/K. Vonnegut, Bluebeard:91/. У композитномусполученніband-sawtwang і вкомпозитоїдіsawed-offактуалізуютьсярізні відтінкизначення словаsaw(пилка, пиляти).

Запропонованутипологію КРдоповненодесятимрізновидом,враховуючи, що нерідко ванглійськійхудожній прозідва композитипротиставляютьсяза семантичноюконтрастноюознакою- [10:90]. Наприклад:

When we got back to the flat he took Jill intothe bedroomand left me the sitting-roomand Joan I W. Somerset Maugham,Theatre: 131/.

В даному прикладіпротиставляютьсятак звані “симетричнігіпоніми»(Л.М.Васильєв)[2:13 О].

Одинадцятийрізновидпредставленокомпозитамиз квантитативнимкомпонентом, що виконуєфункцію генералізації[11:11]. Наприклад:

On each side of it was a dark lumber closet orstore-room.10. Henry, The Skylight Room: 5/.

Різноманітністьзв'язків міжкомпозитамита текстовимоточенням даєпідставу длявиділеннядванадцятогота тринадцятогорізновиду КР.

Дванадцятий різновид КР характеризується смисловимузгодженнямкомпозита злексемамикомпозитноїрамки, в складіпевногоконцептуально-цілісногоблоку номінатем, що відтворюєситуативнийзв'язок реалій[11:11]. Наприклад:

Неsays that of some of hisbig deals go through he 'II make J. D. Morgan's collection ofsweatshop tapestryand Augusta, me, beadworklook like the contents of an ostrich's craw thrown on a screen by amagic lantern 10. Henry, Concience inArt: 15/.

Прикладивзяті з дисертаціїО.Я. Кресан

Концепт РУКОДІЛЛЯв наведеномуприкладі узгоджуєлексему tapestryта композитbeadwork.На відміну відКР першогорізновиду 12-йпередбачаєтематичнеузгодження.

Me and Andy put up at a hotelthat was built like something between a roof-garden and sectionalbook-case10. Henry, The Octopus Marooned: 87/.КР узгоджуєтьсятематично злексемоюhotel такомпозитамиroof-garden таboor-case. Спільнийконцепт дляКР даного прикладу- БУДІВЛЯ.

Тринадцятомурізновиду КРпритаманнийномінативнийповтор композита.Наприклад:

But she'll soon pick up your free-and-easy ways. I'm a good girl;I am; and I won 'tpick up no free-and-easy ways IG. Bernard Shaw,Pygmalion: 47/. Thoughtcrime,they called it.Thoughtcrimewas not a thing that could beconcealed forever I George Orwell, 1984:21/.

They say acting is only make-believe.Thatmake-believeis the only reality /W.Somerset Maugham, Theatre: 206/.

Julia hummed man undertone as she went into her dressing-room… Julia, pleased, excited and happy, went to her dressing-room… «Come along to my dressing-roomandhave a whisky and soda. I'm sure you need a drink after all thatemotion /W. Somerset Maugham, Theatre: 197, 201/.

Досить частийномінативнийповтор окремихкомпозитівпротягом цілоготексту вказуєна наявністьглобальноїКР, яка слугуєдля втіленняконцепт-ідеїтексту. Такікомпозити якthoughtcrime (GeorgeOrwell, 1984), make-believeта dressing-room(W. SomersetMaugham, Theatre)є концептуальнимиодиницями, якірозкриваютьсемантичнеполе головноїідеї суцільнототалітарногосуспільства(George Orwell)та театру зйого принципомперевтіленнята удавання(W. SomersetMaugham).

Слід зазначити, що КР тринадцятогорізновидувідрізняєтьсясвоєю частотністюі є одним знайчисельнішихрізновидівКР.

Крім того, існуютьтакож „суміщенірамки“ — в однійКР паралельновідбуваєтьсясемантичнеабо ономасіологічнеузгодженнядвох композитівз іншими елементамитексту. Наприклад:

Yes: things that shewed you thought and felt about me as of I weresomething better than a scullery-maid;though ofcoarse I know you nould have been just the same to scullery-maidif she had been let into the drawing-room.Younever took off your boots in the dining-roomwhen I was there IG. Bernard Shaw, Pygmalion: 91/.

Очевидні номінативніповтори композитаscullery-maidта семантичнаконтрастністьперших мотиваторівскладних слівdrawing-roomта dining-room- дозволяютьстверджувати, що даний прикладє суміщеноюКР десятогота тринадцятогорізновидів.It resembled theface of a sheep,and the voice,too, had a sheeplikequality… The dull rhythmic tramp of the soldiers boots formed thebackground to Goldstein's bleating voice ...The self-satisfiedsheeplike faceon the serene,and the terrifying power of the Eurasian army behind it, were toomuch to be borne… The voice of Goldstein had become an actualsheep's bleat and instant the face changed into that of a sheep. Thenthe sheep-facemelted into the figure of Eurasian soldier… IG.Orwell, 1984: 14, 15, 18/.

Композитsheeplike двічіповторюється, що обумовлюєналежністьутвореної КРдо тринадцятогорізновиду.Основа shee-ономасіологічноузгоджуєтьсяз лексемоюsheep, словосполученнямsheep'sbleat та складнимсловом sheep-face;друга основамає смисловіта семантичнізв'язки з лексемою»to resemble".Вищезазначенівиди узгодженнясвідчать пронаявністьчетвертогорізновиду КР.Композит sheep-faceутворює КРтретього різновиду, оскільки коженз його компонентівузгодженийза смислом, семантичнета ономасіологічноз відповідниминомінатемамитекстовогоуривку. Крімтого, в межахсуміщеної КРнаявні мотивуючісинтагми thefaceofasheepта sheeplikefaceвідноснооказіональногокомпозитаsheep-face.Слід такожзазначити, щовся суміщенаКР

семантичнета ономасіологічноорієнтованана складнуномінатемуsheeplike.

Глибина семантичногота ономасіологічногоузгодженнявизначає величинукомпозитноїрамки. КР можебути перерваною(блочною) ірозповсюджуватисьна значні фрагментитексту завдякиїї концептуальнійтематичнійзначущості[27:244].

ВИСНОВКИДО ТРЕТЬОГОРОЗДІЛУ

Розмаїттяспособівсемантико-смисловогоузгодженняз текстом танаявністьномінативнихзв'язків обумовлюютьпояву різнихвидів композитнихрамок. На основікласифікації0.0. Селівановоївиділяютьсядев'ять різновидівкомпозитнихрамок, які можутьбути доповненими-десятий таодинадцятийрізновиди (О.Я.Кресан).

В результатіпроведенихнами дослідженьбуло виділеноще два різновиди композитнихрамок. А самедванадцятийвид, що відокремлюєтьсязавдяки певномуконцептуальноцілісномублоку, в котрийкомпозит тапрості номінатемивходять нарівних правах, та тринадцятийвид, що характеризуєтьсяномінативнимповтором композита, обумовленимінтенцієюавтора розкритиголовну ідеютвору черезрекурентніконцептуально-значущіодиниці тексту.

На основіопрацьованогоматеріалу можназробити висновки.Найбільшрозповсюдженимє перший, четвертийта тринадцятийрізновидикомпозитнихрамок. Першийрізновид доситьчасто поєднуєтьсяз іншими композитнимирамками. Цеможна пояснитинаскрізнимисмисловимизв'язками композитівз текстовимоточенням.

Приклади деякихрізновидівкомпозитнихрамок не булизнайдені черезобмеженістьфактичногоматеріалу.Даний фактсвідчить проіснуваннярідковживанихкомпозитнихрамок, до якихвідносятьвосьмий тадев'ятий різновиди.Їх рідковживаністьможна пояснитиобов'язковою

наявністюелемента мовноїгри, якої інодіважко досягтиі котра можевживатися лишеза умови їїстилістично-художньоїдоцільності.

Паралельнесемантичнеабо номінативнеузгодженнядвох композитівз відповіднимиїм елементамитексту визначає«суміщенірамки». Поєднуватисьможуть будь-якірізновиди табудь-яка кількістькомпозитнихрамок, оскількиіснують блочнікомпозитнірамки, якізустрічаютьсяна протязітексту. Результатианалізу вибіркипоказують, щов англомовнихтекстах зустрічаєтьсязначна кількістьсуміщенихкомпозитнихрамок. Данийфакт частковопояснюєтьсяширокою вживаністюкомпозитіву англійськіймові.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Інтенсивнийрозвитокономасіологічноїнауки припадаєна початок 80-хроків. В цейчас відокремилисьдва напрямиономасіології, перший з якихдосліджуємеханізм номінаціїта її типологію.Процес номінаціїяк первиннамодель комунікаціїрозглядаєтьсядругим напрямом.

Внутрішньофункціональнийта зовнішньофункціональнийрізновидилінгвістичногофункціоналізмудозволяютьвиділити крімсемантико-структурногота функціональноготретій — текстово-комунікативний, його вихіднимипосиланнямиє спроби вченихвстановитисхожість процесівномінації такомунікації.Розгляд тексту/дискурсуяк макрознаката опис взаємодіїномінативноїорганізаціїмакрознаказ іншими текстовимиаспектами ікатегоріямиформують двапідходитекстово-комунікативногонапряму. Вивчаючиномінативнийаспект текстубула виділенаодиниця йогосемантичноїорганізації- номінатема.

Її породження у тексті та мовленні розглядаютьсяфункціоналістськоютеорією.

Текст є багатоплановимявищем, що даєпідстави виділятийого різніаспекти, якііснують у тіснійвзаємодії. Вданій роботірозглядаєтьсявзаємозв'язокномінативногоаспекту текстуз семантичним, смисловим(когнітивним), граматичним, структурнимта прагматико-комунікативним.

Однією з проблемномінації євизначеннямісця та межкомпозита. Надумку багатьохлінгвістів, складне словопоєднує в собіякості маргінальнихкласів, оскількипосідає проміжнемісце між простимисловами, похіднимиодиницями таідіоматичнимисполученнями.Неоднозначнимє також питаннявиділеннякритеріївкомпозитності, тому лише врахуваннядвох-трьохкритеріїв укомплексіздатне всебічнохарактеризуватиособливостікомпозитів.

На основі критеріївкомпозитностівиділяютьсякритерії тавиди композитноїномінації, асаме: синтаксичнийта асоціативний.Обидва

різновидикомпозитноїномінаціїотримали поясненняв світлі когнітивноїнауки.

Структурою репрезентації знань у світлі когнітивно-ономасіологічногоаналізу є фрейм.Орієнтацієюпоняття ономасіологічноїструктури навідтвореннявсього мотиваційногопроцесу надаєйому особливогостатусу в аналізіномінативногомеханізму.Когнітивноорієнтованареконструкціяономасіологічноїструктуривиявляє наоснові якоїкогнітивноїструктури, якимчином і чомуформуєтьсяномінативнаструктура. Вонатакож розкриваєзв'язок номінативноїструктури зізначенням тарепрезентованимнею ментально-психонетичнимкомплексом.Семантичнийта ономасіологічнийаспекти є головнимиу розглядіскладних найменуваньпоряд з іншимиодиницями.Композитнаномінатемау тексті/дискурсіреалізує особливийтип номінативних, семантичних, зв'язків з концептом.

Ці зв'язкивизначаютьсяяк ономасіологічнеузгодження, яке має декількааспектіврепрезентаціїв тексті: семантичнийта смисловий.Даний вид зв'язкує глобальнимта поліфункціональним, оскільки взаємодієз різними текстовимикатегоріями, формуючи цілісністьтексту якномінативноїодиниці.

В результатіономасіологічногоузгодженнявиділяютьсяфрагментитексту різноїдовжини — композитнірамки, що репрезентуютьсяв трьох аспектах: семантичному, смисловомута ономасіологічному.Довжина композитнихрамок визначаєтьсявизначаєтьсяглибиною, видомзв'язності таконцептуальноюзначущістюелементів.

У представленійроботі виділяютьсярізні типикомпозитнихрамок, надаєтьсякласифікаціяїх конфігураційза принципомрізних типівзв'язку ономасіологічнихознак композитаз текстовимуривком.

На основізапропонованоїкласифікаціїкомпозитнихрамок (0.0. Селіванова)та уточненьдо неї (О.Я. Кресан)було дослідженоодинадцятьрізновидівкомпозитнихрамок. Середних виділяються

рідковживані(восьмий тадев'ятий.різновиди)та частотні(перший, четвертий).

Наявністькомпозитнихрамок утворенихрядом лексемзі спільноютематикою, щовключає композит, дозволяє виділитидванадцятийрізновид композитнихрамок.

Номінативніповтори композитнихнайменуваньдають підставудля виділеннятринадцятогорізновиду.

На основі виділенихтринадцятирізновидівбазуються такзвані «суміщенікомпозитнірамки» — семантичнеабо ономасіологічнеузгодженнядекількохкомпозитнихнайменувань.Результатидослідженьпроведенихв нашій роботіпоказують, щопоєднуватисьможуть будь-якірізновидикомпозитнихрамок в необмеженійкількості.

БІБЛІОГРФІЯ^

1. БацевичФ.С.,Космеда Т.А.Очерки по функциональнойлексикологии.- Львов: Свит,1997. — 308с.

2. Васильєв Л.М.Современнаялингвистическаясемантика. — М.:

Вьісшая школа,1990. — 165с.

3. ВиноградовВ.В. Избранньїетрудьі. Исследованиепо русскойграмматике.-М., 1975.

4. ВоробьеваО.П. Текстовьіекатегории йфактор адресата:

Монографія,- К.: Вища шк., 1993. — 200с.

5. Гак В.Г. Семантическаяорганизациятекста // Лингвистикатекста. -М., 1974.Т.1.-С.6.

6. ГальперинИ.Р. Текст какобьект лингвистическихисследований.-М.: Наука, 1981.-139с.

7. ЖаботинскаяС.А. Концептуальнийанализ: типьіфреймов. // ВісникЧеркаськогоуніверситету.- Серія Філол.науки. — Черкаси,1998. -Вип.11.-С.12-25.

8. Кияк Т.Р. Мотивированностьлексическихєдиний, (количественнаяй качественнаяхарактеристика).- Львов: Вищашк., 1988. — 161с.

9. КолшанскийГ.В. Комуникативнаяфункция й структураязьїка. — М.:

Наука, 1984.-175с. ІО.КресанО.Я. Функциикомпозитнойономасиологическойструктури

в англоязьічнойхудожественнойпрозе. — Дис… к.филол.наук. -

Черкассьі,2001. — 211 с. 11.КресанО.Я. Функціїкомпозитноїономасіологічноїструктури в

англомовнійхудожній прозі- Автореф. дис… к.-тафілол. наук. -

Одесса, 2001.-20с. 12.Кубрякова Е.С.Словосложениекак процесеноминации йего

отличительньїеформальньїей содержательньїехарактеристики.//

Теоретическиевопросьісловосложенияй вопросьісоздания лексическихединиц. — Пятигорск,1988 — С.3 -23.

13. КубряковаЕ.С. Части речив ономасиологическомосвещении. — М., 1978.-115с.

14. КубряковаЕ.С. Части речис когнитивнойточки зрения.- М., 1997. -326(1)с.

15. КубряковаЕ.С. Теория мотивациий определениестепенеммотивированностипроизводногослова // Актуальньїепроблеми русскогословообразования.- Ташкент, 1976. — С.292.

16. Лотман Ю.М.Структурахудожественноготекста. — М.: искусство,1970.-384с.

17. Мешков О.Д.Семантическиеаспектьісловосложенияанглийскогоязика. — М.: Наука,1986. — 208с.

18. ОткупщиковаМ.И. Синтаксиссвязноститекста. — Л.: Изд-воЛГУ, 1982.-103с.

19. Полюжин М.М., ОмельченкоЛ.Ф. Функциональноесловосложенией префиксальньїеономасиологическиекатегории ванглийскомязьіке. — Ужгород,1997. — 100с.

20. Потебня А.А.Мьісль й язьік// Потебня А.А.Естетика йпозтика. -М.,1976.-С.155-156.

21.Руденко Д.И., Сватко Ю.Н. Философияшимени: в поискахпространств.- Харьков, 1993. — 104с.

22. Селиванова0.0. Актуальнінапрями сучасноїлінгвістики(аналітичнийогляд). — К.: Вид-воУкраїнськогофітосоціологічногоцентру, 1999.-148с.

23. СеливановаЕ.А. Когнитивнаяономасиология(монография).- К. -Издательствоукраинскогофитосоциологическогоцентра, 2000. -248с.-рус.

24.СеливановаЕ.А. Когнитивно-ономасиологическийфактор поли-семиипроизводнойлексики // ВісникЧеркаськогоуніверситету.-Серія Філол…науки. — Черкаси,2001. — Вип. — С.3 — 10.

25. СеливановаЕ.А., Кресан О.Я.Ономасиологическоесогласованиекак текстоваякатегория. //Придніпровськийвісник. — 1998.-№91(158).-С.15-23.

26. Селіванова0.0. Складне слово: мовні моделісвіту: Монографія.-Черкаси, 1996.-297с.

27. Сусов И.П.Функциональньїйпоход в язьїкознаниий прагмалингви-стике// Функциональнотипологическиепроблеми грамматики.-Вологда, 1986. — 4.2.-С.132-133.

28. Тураева 3-Я.Лингвистикатекста, — М., 1986. — 127с.29-ФилософияЛогика Язьїк.- Под ред. Д.П.Горского й В.В.Петрова. -М.: Прогресе, 1987. — 366с.

30.Штерн І.Б. Вибранітопіки та лексиконсучасної лінгвістики.- К.:

АртЕк, 1998.-С.169.

31. Dijk van T.A. Text and Context. — L., 1977 — 261с.

32. Marchand H. The Categories and types ofdivsent-day English word-formation. — Minch., Beck 1969.— XXVI, 545р.

33. Mathesius V. Jazyk,kultura a slovesnost. — Praha, 1982.- 528s.

34. Selivanova 0.0. Cognitive Determinant Of Composition //Cognitive/communicative aspects Of English:Abstracts of Intrnational Conference and summer School /Ukrainian Society for the Study of English

ПЕРЕЛІК ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ

1. Henry О. TheSkylight Room And Other Stories. — M.: Вьісш.Шк., 1972. — 166с.

2. Maugham W.S. Theatre. — M.: Вьісш.Шк., 1985. — 222с.

3. Shaw G.B. Pygmalion. — M.: Вьісш.Шк., 1972. — 139с.

4. Orwell G. Nineteen eighty-four / introd by J. Simons — London:

Everyman's Libery., 1992. -326р.