Реферат: Асортиментна політика підприємства

--PAGE_BREAK--Прибуток — найважливіша економічна категорія, яка заснована на стратегічній та тактичній меті підприємства, основна умова функціонування підприємств к ринковій економіці.
Джерелами валового прибутку у торгових підприємств можуть бути:
-        валовий прибуток від реалізації, прибуток від позареалізаційних операцій
-        прибуток від володіння корпоративними правами, інше.
Провівши аналіз виконання плану товарообігу підприємством «Абсолют» у 2009 році (додаток №6), можна зробити висновки, що:
-         у першому кварталі 2009 року товарообіг фактичний перевищив плановий на 0,25 тис. грн. Тобто перевиконання плану було незначним. Такий плануємий товарообіг пов'язаний з тим, що у першому кварталі багато свят — Новий рік, Різдво, День святого Валентина, 23 лютого, 8 березня.
-         у другому кварталі план товарообігу був недовиконаний на 0,3 тис.грн.
-         у третьому кварталі план товарообігу був перевиконаний на 1,0 тис.грн., що є незначним відхиленням.
-         у четвертому кварталі фактичний план товарообігу недовиконано на 2,5 тис.грн. Я гадаю, що це відбулося за рахунок здорожчання комунальних послуг, а значить населення більше грошей витрачало саме на це, а витрати на продукти споживання воно трошки скоротило.
Всього за 2009 рік плановий товарообіг було недовиконано на 1,55 тис.грн.
Валовий прибуток підприємства за 2009 рік склав 129,2 тис. грн., а валові витрати 121,65 тис. грн.
По формулі ми можемо розрахувати прибуток
П = Вп – ВВ
П = 129,2-121,65= 7,55тис.грн.
Знаючи рівень прибутку ми можемо розрахувати рентабельність підприємства
Р = (П / Т/обіг факт.)*100%  Р = (7,55/ 645,95)*100% = 1,2%
У 2009 році у зв'язку з підвищенням цін на товари зменшилося споживання|вжиток|:
Q    риби на 42 %;
Q    м'яса на 66 %;
Q    кондитерських виробів на 54 %;
Q    кава на 58 %;
Q    рослинного масла на 15 %;
Q    хліби на 4 %;
Q    цукру на 12 %;
Q    молочних продуктів на 12 %;
Q    тваринних жирів на 23 %.
У магазині «Абсолют» немає затвердженого асортиментного переліку товарів.У цьому повинні бути враховані товари різних видів попиту. До товарів частого попиту відносяться хліб і хлібобулочні вироби, бакалійні товари, молоко і молочні товари. До товарів періодичного попиту відносяться делікатеси з риби, молочного гастронома, вина, горілка. Широта і глибина асортименту товарів в магазині залежить від його спеціалізації і величини торгової площі, місцеположення.
Описуваний мною магазин невеликий, широта і глибина асортименту товарів невелика. Для якнайповнішого задоволення попиту населення і підвищення ефективності торгівлі важливе економічне значення має забезпечення в магазині стійкості товарного асортименту. Це говорить про те, що в торговому залі необхідно постійно мати товари всіх груп, видів, найменувань якими торгують. Стійкість товарного асортименту магазина визначають за допомогою коефіцієнта стійкості асортименту.
КТУ = ТФ / ТН;
де КТУ - коефіцієнт стійкості
ТФ - кількість видів товарів у продажу у момент перевірки.
ТН - кількість видів товару, яке має бути у продажу відповідно до затвердженого асортиментного переліку.
КТУ в магазині «Абсолют» дорівнює 0, 8. Це говорить про те, що цей показник ближче до 1, тому асортимент магазина стійкий.
Вільні роздрібні ціни на товари народного споживання формуються торговим підприємством, яке здійснює продаж цих товарів населенню, виходячи з вартості закупівлі товарів і торгових надбавок. Рівень торгових надбавок визначається продавцем самостійно, виходячи з рівня затратоємності і рентабельності витрат на реалізацію товару, кон'юнктури ринку, з урахуванням оптової надбавки. У торгову надбавку включається податок на додану вартість. Для забезпечення успішної політики встановлення цін торгове підприємство – магазин «Абсолют» має впорядковану методику формування початкових цін на товари.

3. Фактори, що впливають на формування асортименту товарів у торговельному підприємстві
Поняття асортимент товару включає сукупність їх видів, різновидів і сортів, що об'єднаних або поєднуються за певною ознакою. Торговий асортимент є номенклатурою товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговій мережі. Формування асортименту - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів відповідно до попиту населення з метою його повнішого задоволення. З погляду маркетингу, першочергова увага в магазинах має бути звернена на формування товарного асортименту, як встановлення такої номенклатури товару, яка задовольнила б структуру попиту населення. Процес збуту товарів характеризується наявністю жорсткої конкуренції. Перш за все, це конкуренція в плануванні асортименту і розробці нових зразків, слід зазначити конкуренцію цін, за якими товари пропонують на ринку. Щоб краще зрозуміти проблеми в процесі вибору асортиментної політики торгового підприємства слід зупинитися на основних чинниках тих, що визначають формування асортименту торгового підприємства. Роль керівництва полягає в тому, щоб уміло поєднувати фінанси підприємства з асортиментною політикою підприємства що забезпечує зростання і прибутки. Ретельно розроблена асортиментна політика підприємства служить керівництву покажчиком, генеральним курсом яким повинне йти підприємство, що у свою чергу дозволяє співробітникам підприємства орієнтувати свою роботу в напрямах, що обіцяють велику віддачу. Правильний вибір асортиментної політики підприємства служить свого роду гарантією, що вигідні можливості не будуть упущені. Асортимент підприємства має бути по можливості широким. Розширення номенклатури реалізованої продукції може виявитися цінною підмогою в справі налагодження роздрібної торгівлі і зниження витрат збуту. Стійкості асортименту сприяє затвердження для кожного магазину асортиментного переліку, який складається на основі даних по вивченню попиту, профілю магазина, об'єму товарообігу, розміру торгових площ. Цей документ затверджується на один рік і знаходиться під постійним контролем керівником підприємства. На підставі викладеного ми бачимо, що актуальність теми очевидна, оскільки при правильному виборі асортиментної політики торгового підприємства задовольнятиметься попит споживача, а, отже, отримання прибутку, і зрештою магазин буде рентабельним. Вибір цієї теми для написання курсової роботи не випадковий, оскільки я вважаю, ця тема недостатньо вивчена і вплив правильного вибору асортиментної політики підприємства дуже великий для задоволення попиту споживача, і рентабельності підприємства.
Формування асортименту — проблема конкретних товарів, їх окремих груп, визначення співвідношень між «старими» і «новими» товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, «наукоємними» і «звичайними» товарами, упредметненими товарами або ліцензіями і «ноу-хау». При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник грати роль лідера в створенні принципово нового вигляду продуктів або вимушений прямувати за іншими виготівниками.
Формуванню асортименту передує розробка підприємством асортиментної концепції. Вона є направленою побудовою оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу беруться, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншою, — необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів з тим, щоб проводити вироби з низькими витратами.
Асортиментна концепція виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного виду товарів. До таких показників відносяться:
Q    різноманітність видів і різновидів товарів (з урахуванням типології
Q    споживачів);
Q    рівень і частота оновлення асортименту;
Q    рівень і співвідношення цін на товари даного вигляду і ін.
Мета асортиментних концепцій — зорієнтувати підприємство на випуск товарів, найбільш відповідних структурі і різноманітності попиту конкретних покупців.
Підкріплена заходами організаційного і іншого характеру|вдачі| по забезпеченню випуску продукції в передбаченій структурі і наборі асортиментна концепція може розглядатися як свого роду програма по управлінню розвитком виробництва і реалізацією відповідних товарів. Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна — систему заходів по її досягненню за певний період. Цій програмі додає комплексний характер включення в неї питань, пов'язаних з оптимізацією асортименту. Як критерії оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.
Досягнення відповідності між структурно-асортиментною пропозицією товарів підприємством і попитом на них пов'язано з визначенням і прогнозуванням структури асортименту. Прогноз структури асортименту на довгостроковий період, в якому були б враховані такі важливі для споживача ознаки товару, як естетичні характеристики, точні розміри, конкретна ціна, маловірогідний. Справа не в деталізації асортименту по споживчих властивостях (наприклад, за колірною гамою, розмірами виробів, співвідношенням цін), а, наприклад, в оптимальній різноманітності асортименту по певних ознаках (типи телевізорів, набори предметів кухонного ужитку, доцільні градації цін і так далі) з розрахунком на конкретні групи (сегменти) споживачів. Прогнозується лише тенденція розвитку асортименту (а точніше — асортиментна структура попиту і товарної пропозиції). Прогноз тенденції розвитку асортименту повинен показувати таку траєкторію розвитку процесу, яка дозволить забезпечити досягнення наміченої відповідності товарної пропозиції|речення| підприємства змінній в перспективі асортиментній структурі попиту на ринку.
Відповідальність за дотримання асортиментного переліку покладається на завідуючу магазином. Асортиментна політика - це важлива частина загальної роздрібної стратегії. Підприємства прагнуть оптимізувати асортимент шляхом звуження його широти і зменшення глибини, вони торгують популярними і ходовими товарними групами, а в межах груп - найшвидшими товарами, що обертаються. Така політика дозволяє зменшити грошові кошти, вкладені в товарні запаси і прискорити їх товарообіг.
До таких підприємств відноситься і магазин, що описується мною. Логіка такого рішення ясна: не варто вкладати гроші в товари, які дають малий оборот, а краще зосередити зусилля на торгівлі товарами, що швидко обертаються. Я розумію, що це зовсім не єдино можлива комерційна логіка, але хто може засудити керівництво підприємства за такий вибір. Адже ми живемо в умовах жорсткої конкуренції. Широта і глибина асортименту вибираються з урахуванням переваги споживачів. Часто доводиться не про те, чи відповідає даний товар загальної цілеспрямованості асортименту, а про те, чи можна торгувати їм рентабельно. Хотілося б, щоб керівництво підприємства замислювалося про підвищення рентабельності підприємства, якщо буде ухвалено рішення включити даний товар в асортимент.
Дуже часто рішення про включення в асортимент або виключення того або іншого товару керівники приймають виходячи із звички, наслідування конкурентам, на основі інтуїції. Хотілося б, щоб, керівник торгового підприємства уникав ухвалення таких рішень. Асортимент - це зброя в конкурентній боротьбі і вже одне це припускає його безперервну і динамічну зміну. Це необхідно пам'ятати. Більшість роздрібних магазинів, не виключаючи даний магазин, включають в асортимент товари, що знаходяться на стадії зростання або зрілості.
Стадія зростання характеризується швидким збільшенням об'єму реалізації, зростанням прибутку. На цій стадії комерсанти організовують швидке завезення товару через невеликі інтервали часу, зосереджують в магазині достатні запаси нового товару. Коли товар вступає в стадію зрілості, комерсанти вимагають у постачальника зниження закупівельних цін, прагнуть отримати користь з удосконалення товару і його упаковки. Але, в основному, в нашому магазині товари основного асортименту, це - необхідні товари потрібні буквально всім, а тому і що мають постійний стійкий попит. Товари основного асортименту є уніфікованими; якщо вони і змінюються, то надзвичайно повільно.
Істотним чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець майже завжди визначає для себе граничну ціну в межах якої він збирається сплатити за покупку. Тому одним з критеріїв раціональної побудови асортименту товарів служить забезпечення правильного поєднання товарів з різною вартістю. Ціна товару - це дуже сильний аргумент на користь його покупки. Але він, не завжди є спонукальним мотивом.
Отже, суть проблеми формування асортименту в магазині «Абсолют» полягає в плануванні фактично всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутньої реалізації на ринку і на приведення характеристик цих продуктів у відповідність з вимогами споживачів. Формування на основі планування асортименту продукції — безперервний процес, що продовжується протягом всього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму про його створення і закінчуючи вилученням з товарної програми.
Система формування асортименту в магазині «Абсолют» підпадає під вплив таких факторів:
1. Структура населення – в своїй курсовій роботі я вже згадував, що магазин «Абсолют» є змішаним, тобто обслуговує контингент покупців з різним рівнем доходу — це і літні люди, молодь, діти, але в основному магазин орієнтований на покупців з середнім рівнем достатку, тому при формуванні асортименту магазину треба врахувати істотну частку населення з низьким рівнем доходів і формувати асортимент з врахуванням купівельної спроможності цих людей – тобто закуповувати товари з більш низькою ціною.
2. Постачальники. Постачальники поділяються на виробників і посередників, тому при формуванні торговельного асортименту необхідно шукати постачальників які б мали менше посередників і, відповідно, нижчу ціну товарів.
3. Розташування магазину – так як місце положення магазину є достатньо вигідним, тому що він знаходиться біля траси пгт. Велика Новосілка –Курахово, і покупцями можуть бути не тільки мешканці цього району, але й багато людей, які проїжджають повз дане торговельне підприємство, тому це також необхідно врахувати при формуванні асортименту і закуповувати товари, які мають більш високу ціну і, відповідно, якість.
4. Спеціалізація магазину – так як магазин займається торговою| діяльністю з продажу продовольчих товарів, тому необхідно сформувати асортимент товарів, які користуються підвищеним і постійним попитом, для вдосконалення асортиментної політики треба також вести облік і враховувати незадоволений попит населення.
5. Складські приміщення – у магазині «Абсолют» є 3 складських приміщення, я вважаю, що, враховуючи площу торговельного залу, можна зробити висновок, що кількість та площина складських приміщень достатня і в повному обсязі забезпечує ефективну роботу підприємства по прийманню, зберіганню та реалізації товарів, і забезпеченню попиту населення.
6. Наявність обладнання – у магазині «Абсолют» використання торгово-технологічного устаткування пов'язане з його загальною площею, плануванням основних приміщень, особливостей товарів, системою товаропостачання, формою продажу. У торговому залі використовують пристінне устаткування, прилавки, прилавки-вітрини, охолоджувальні вітрини. У підсобних приміщеннях використовують наступне устаткування: підтоварники для зберігання товарів в упакованому вигляді (мішках, ящиках), стелажі для зберігання розпакованих товарів, вішала для зберігання продовольчих товарів. Все торгово-технологічне устаткування, використовуване в магазині, відповідає економічним, ергономічним, естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним вимогам. Але можна було б збільшити кількість торговельного обладнання, наприклад, пристінних горок для більш ефективного використання площини складських приміщень.

4. Шляхи вдосконалення роботи щодо формування асортименту товарів
Важливим напрямом підвищення ефективності асортиментної політики в магазині «Абсолют» є налагодження довготривалих ділових зв'язків з крупними споживачами пропонованої продукції, з причини того, що дані дії допоможуть чітко реагувати на потреби споживача, що змінюються, і запропонувати для задоволення останніх певні товари, які у свою чергу забезпечать постійний збут продукції. Як міри щодо залучення можна запропонувати наступні дії збільшення асортименту:
    продолжение
--PAGE_BREAK--