Реферат: Письмові товари

--PAGE_BREAK--Інтер'єр торговельного залу магазина повинен відповідати естетичним і економічним вимогам. Фактор ергономіки повинен ураховуватися при організації основних функціональних зон, при розміщенні й конструюванні основних елементів інтер'єра торговельного залу.
Раціональне планувальне рішення торговельного залу легше всього забезпечується при співвідношенні його сторін 1:1 при максимальному кроці колон. Торговельний зал повинен мати по можливості більший периметр глухих стін і перегородок, що дуже важливо для розширення можливості установки торговельного встаткування.
Таке планувальне рішення не тільки відповідає вимогам раціональної організації торгово-технологічних операцій, чинених у торговельному залі, але й дозволяє створити найбільш удалий інтер'єр, під яким варто розуміти не тільки оформлення торговельного залу, але й організацію внутрішнього простору приміщення, і рішення всіх його складових елементів — обробки, висвітлення, торговельного встаткування й т.д…
Важливу роль у формуванні інтер'єра торговельного залу грають будівельні й оздоблювальні матеріали, які є основними засобами художньої виразності композиції інтер'єра. Тому матеріали, використовувані для обробки приміщень торговельних залів, повинні бути гарними, міцними й дешевими. Дуже важливо, щоб вони мали звуковбирні здатності й були економічними в експлуатації.
У магазинах, що торгують непродовольчими товарами, для стін може бути використана обробка із шорсткуватою матовою або блискучою поверхнею. Бажано, щоб стелі в торговельному залі були оброблені звуковбирними матеріалами.
Для покриття підлог повинні використатися матеріали, що володіють високою міцністю, великою опірністю стиранню. Поверхня підлог повинна бути рівною, неслизькою, вологостійкою.
При будівництві магазинів з матеріалів з високим ступенем теплоізоляції стіни мають невелику (до 20 см) товщину й скла віконних прорізів становлять із ними єдину поверхню, що створює відчуття легкості в інтер'єрі торговельного залу.
Всі приміщення магазина повинні бути розташовані з урахуванням забезпечення раціонального взаємозв'язку між ними. Так, планування торговельних приміщень, а також приміщень (зон) для приймання, зберігання й підготовки товарів до продажу, допоміжних і адміністративно-побутових приміщень повинна відповідати наступним основним вимогам:
торговельні приміщення повинні бути безпосередньо пов'язані із приміщеннями для зберігання й підготовки товарів до продажу, щоб можна було забезпечити оперативне поповнення товарних запасів у торговельному залі, використовуючи найкоротші шляхи руху товарів;
оптимальним є рішення, коли торговельний зал і комори розташовані на одному рівні;
торговельний зал повинен бути пов'язаний із приміщеннями для приймання товарів по можливості найкоротшим шляхом, що особливо важливо при надходженні в магазин товарів у з;
приміщення для зберігання тари, обмінного фонду контейнерів, пакувальних матеріалів і інвентарю бажано розташовувати безпосередньо в приймальної або розвантажувальної рампи;
адміністративно-побутові приміщення повинні бути пов'язані з торговельними приміщеннями, а також із приміщеннями для приймання, зберігання й підготовки товарів до продажу. У свою чергу, між приміщеннями цієї групи повинна бути забезпечена належний взаємозв'язок. Наприклад, необхідно планувальне об'єднання приміщень для відпочинку й буфета. Гардеробні приміщення, санвузли, мийні повинні бути зв'язані з усіма групами приміщень магазина.
Розміщення приміщень і їхнє планування повинні бути спрямовані на забезпечення максимальні зручності для покупців при відборі й покупці ними товарів, раціональне здійснення всіх торгово-технологічних операцій на основі широкого впровадження сучасного торгово-технологічного встаткування. Планування приміщень магазина повинна забезпечувати нормальні умови роботи персоналу, високий рівень продуктивності праці працівників. Пристрій і розміщення приміщень повинні бути підлеглі вимогам схоронності товарно-матеріальних цінностей на торговельних підприємствах.
Торговельний зал можна розділити на наступні зони або площі: настановну, проходів для покупців, робочих місць продавців і площа зони розрахункового вузла.
Настановна площа — це площа, займана під установку встаткування й великогабаритних товарів, розташовуваних на підлозі. Звичайно для цих цілей приділяється 27-30 % площі торговельного залу.
Ступінь ефективності використання площі торговельного залу можна визначити шляхом розрахунку коефіцієнта установочної площі по наступній формулі:
<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«30523.files/image001.wmz» o:><img width=«78» height=«50» src=«dopb139275.zip» v:shapes="_x0000_i1025">
де Ку — коефіцієнт установочної площі; Sу — установочна площа, м2; S т. з — площа торговельного залу, м2.
Однак ефективність використання площі торговельного залу визначається не тільки ступенем використання її під установку встаткування. Важливо ще й те, щоб настановна площа була ефективно використана під викладення товарів, що може бути досягнуте при оснащенні торговельного залу встаткуванням, що має досить більшу площу викладення.
Площа викладення (демонстраційна) обчислюється як сума площ всіх елементів устаткування (полиць, кошиків, касет, перфорованих щитів, панелей), на яких можуть бути викладені товари. Сюди ж включається й площа, зайнята під установку великогабаритних товарів.
Показником, що характеризує ступінь використання площі торговельного залу під викладення товарів, є коефіцієнт використання площі торговельного залу під викладення товарів. Він визначається як відношення площі викладення товарів до площі торговельного залу:
<shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«30523.files/image003.wmz» o:><img width=«97» height=«47» src=«dopb139276.zip» v:shapes="_x0000_i1026">
де Квикл — коефіцієнт використання площі торговельного залу під викладення товарів; Sвикл — площа викладення товарів, м2;  Sт.з — площа торговельного залу, м2.
Цей показник не може безмежно збільшуватися, тому що від його завищення може постраждати раціональна організація технологічних процесів, погіршитися видимість товарів. Уважається, що найбільш прийнятними відносинами між площею викладення товарів і площею торговельного залу в магазинах самообслуговування є 0,7-0,75, або 70-75 %.
Із площі торговельного залу приділяється під зони для проходів покупців. Із проходів установлюється Будівельними нормами й правилами. Однак при визначенні ширини проходів у кожному конкретному магазині варто враховувати щільність купівельного потоку, тобто  число покупців, що доводяться на одиницю площі. Для створення комфортних умов переміщення покупців необхідно від 4 до 10 кв. м торговельної площі на покупця.
У магазинах, де торгівля ведеться через прилавок обслуговування, виділяється площа для організації робочих місць продавців. Її розмір визначається множенням довжини фронту прилавка на глибину робочого з. При цьому глибина робочого місця включає ширину прилавка, ширину проходу між прилавком і торговельним устаткуванням для викладення й розміщення робочого запасу товарів і глибини цього встаткування.
Площа зони розрахункового вузла включає площу, зайняту кабінами контролерів-касирів, площа проходів між кабінами й площа, необхідну для надання додаткових послуг покупцям у процесі розрахункових операцій.
Для розрахунку числа робочих місць контролерів-касирів використають формулу
 <imagedata src=«30523.files/image005.png» o:><img width=«129» height=«37» src=«dopb139277.zip» v:shapes="_x0000_i1027">
де К — кількість робочих місць касирів; П — площа торговельного залу, м2; в — середній час розрахунку з одним покупцем; п — площа торговельного залу, що доводиться на один покупця, м2; 3600 — кількість секунд в 1 год; і — коефіцієнт використання робочого часу контролером-касиром.
Розрізняють наступні основні варіанти технологічних планувань торговельного залу: лінійне, боксове й змішане. Вибір відповідного варіанта технологічного планування здійснюється з урахуванням розмірів і конфігурації торговельного залу, асортиментів реалізованих товарів і методів їхнього продажу.
Лінійне планування торговельного залу є найбільш раціональною для продажу товарів за допомогою самообслуговування.
При боксовому плануванні всю площу торговельного залу розбивають на ізольовані друг від друга бокси (відділи).
Змішане планування передбачає розміщення встаткування в торговельному залі з використанням комбінацій лінійного й боксового планувань.
Планування робочих місць продавців у магазинах, що застосовують традиційні форми обслуговування покупців, залежить від асортиментів реалізованих товарів, типу підприємства. Розміщають робочі місця продавців ближче до приміщень, у яких здійснюються зберігання й підготовка до продажу товарів.
Планування вузла розрахунку повинна забезпечувати безперешкодний напрямок руху купівельних потоків, виключати зустрічні потоки. Касові кабіни повинні розташовуватися таким чином, щоб потік покупців проходив ліворуч від робочих місць контролерів-касирів. При організації єдиного вузла розрахунку необхідно передбачати застосування сполученої системи «вхід — вихід».
При розробці схеми технологічного планування для конкретного магазина варто враховувати його тип, розмір торговельної площі, конфігурацію торговельного залу й т.д. Технологічна схема повинна відповідати наступним основним вимогам: створювати для покупців умови безперешкодного вибору товарів у мінімально короткий строк; оптимально використати торговельні площі; створювати необхідні умови працівникам магазина для раціональної організації торгово-технологічного процесу.
Меблі для торговельних підприємств відіграє важливу роль у раціональній організації торгово-технологічного процесу в магазині. Вона широко застосовується при виконанні різних операцій, пов'язаних із прийманням, зберіганням і продажем товарів.
Меблі для торговельних підприємств прийнято класифікувати по наступним найбільш важливих ознаках: місцю застосування; призначенню; товарному профілю; конструкції.
По місцю застосування торговельні меблі підрозділяють: для торговельних залів, підсобних приміщень і дрібнороздрібних підприємств.
По призначенню торговельні меблі підрозділяються на наступні види: для приймання товарів по якості (столи для бракеражу); підготовки товарів до продажу (столи для фасовки товарів); показу товарів (вітрини); викладення й продажі товарів (гірки, прилавки, прилавки-вітрини, вішала); транспортування й продажі товарів (тара-обладнання); розрахунків з покупцями (касові кабіни); для обслуговування покупців.
По товарному профілі розрізняють універсальні й спеціалізовані торговельні меблі.
По конструкції торговельні меблі виготовляють нерозбірні й збірно-розбірну.
Розміри й конструкція торговельних меблів повинні бути тісно вв'язані з параметрами приміщень магазинів, чому в значній мірі сприяють її типізація, уніфікація й стандартизація.
Під типізацією розуміють систему заходів, спрямованих на усунення зайвого різноманіття й відбір найбільш раціональних типів торговельних меблів.
Меблі для торговельних підприємств ділиться на наступні основні типи: пристінні й острівні гірки; секції замкнутих зон усередині торговельного залу; інші товароносителі.
Найпоширенішими  типами торговельних меблів є пристінні й острівні гірки, які можуть установлюватися в торговельному залі окремими секціями або суцільним фронтом.
Залежно від  кліматичних умов застосовується різна орієнтація віконних прорізів. У районах з жарким кліматом у віконних прорізах улаштовуються спеціальні сонцезахисні елементи, в умовах холодного клімату — подвійне скло.
При формуванні інтер'єра торговельного залу магазина варто враховувати вимоги ергономіки. Це ставиться не тільки до вибору геометричних параметрів приміщень, але й до розмірів торговельного встаткування й меблів.
Важливі вимоги пред'являються до висвітлення торговельного залу. Для визначення ступеня природного висвітлення розраховується світловий коефіцієнт (Кс) по наступній формулі:
<shape id="_x0000_i1028" type="#_x0000_t75" o:ole="" filled=«t»><imagedata src=«30523.files/image007.wmz» o:><img width=«85» height=«47» src=«dopb139278.zip» v:shapes="_x0000_i1028">
де <shape id="_x0000_i1029" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«30523.files/image009.wmz» o:><img width=«25» height=«21» src=«dopb139279.zip» v:shapes="_x0000_i1029"> - площа заскленої поверхні; <shape id="_x0000_i1030" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«30523.files/image011.wmz» o:><img width=«35» height=«21» src=«dopb139280.zip» v:shapes="_x0000_i1030"> - площа підлоги торговельного залу.
 Цей показник повинен становити не менш 0,125. Природне висвітлення найбільше сприятливо, однак воно не завжди достатні через короткий світловий день, невдалого розташування магазина й т.д. Тому для освітлення торговельних залів магазинів широко використається й штучне висвітлення. Воно повинне бути рівномірним, достатньої яскравості й мати сприятливий спектральний склад. Штучна освітленість торговельних залів, як і інших приміщень магазинів, нормується залежно від  характеру застосовуваних електричних ламп (накалювання або люмінесцентні).
Продавці шкільно-письмових товарів повинні до початку торгівлі забезпечити в торговельному залі наявність продукції в повному асортименті та в достатній кількості. У процесі реалізації запаси шкільно-письмових товарів повинні систематично поповнюватися.
Організація процесу обслуговування покупців є основою торгово-технологічного процесу, визначає кількість затрат часу покупців на здійснення покупок, пропускну спроможність, чисельність працівників торгового залу (працівників прилавка).
Основними елементами процесу обслуговування є:
§  підбір покупцями товарів і доставка їх до вузлів розрахунків та контролю;
§  розрахунки з покупцями за підібрані ними товари;
§  надання покупцям додаткових послуг
У торговельному залі покупець діє самостійно, а тому в процесі підбору товарів йому повинні бути створені найкращі умови.
При підборі товарів покупцям рекомендується для зручності користуватись інвентарними корзинами і візками.
Для зручності інвентарні корзини розміщують біля входу у торговельний зал. Пропонується допомога продавців – консультантів.
Для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей для працівників підприємства застосовується індивідуальна і бригадна форми матеріальної відповідальності.
Забезпеченню збереження товарів в торговельному залі сприяє використання таких методів як:
§  установлення відеокамер і телевізійних систем, які передають відображення на екран, а працівник магазину у спеціальному приміщенні наглядає за тим, щоб своєчасно поповнювались товарні запаси і покупці не могли залишити магазин, не розрахувавшись за придбаний товар;
§  визначення кількості та складу матеріально відповідальних осіб, організація контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей;
§  широке інформування покупців у спеціально відведених місцях магазину про осіб, затриманих з краденим товаром.
Однією з умов успішної організації матеріальної відповідальності є правильний підбір кадрів. Так для роботи у торговельному залі залучають кваліфікованих спеціалістів, які пройшли спеціальне навчання.
Для прискорення розрахунків у торговельному залі запроваджено скануючи пристрої, електронно-обчислювальні машини і удосконалені електронні контрольно-касові апарати, що мають низку технічних особливостей, які значно спрощують роботу контролера-касира.
. У основу раціоналізації торговельного процесу в магазині покладене комплексне згрупування і викладка товарів. Організація торгівлі за методом самообслуговування потребує активної викладки товарів. Приваблива, вдало розроблена і представлена викладка товарів у торговельному залі сприяє тому, що відвідувачі, під впливом інших рекламних засобів, купують товар.
Раціональна викладка товарів дозволяє ефективно використовувати обладнання, покращує умови огляду і підбору товарів покупцями, скорочує втрати часу персоналу на поповнення запасів товарів у торговельному залі.
У торговому залі магазину представлена велика кількість товарів, тому гірки є найбільш прийнятним місцем їх викладки. Чисті, акуратно заповнені товаром, привабливо оформлені гірки стимулюють покупця оглянути і підібрати товар, здійснити покупку.
При викладці товарів на гірках важливим є спосіб викладки (вертикальний, горизонтальний). У торговому залі застосовується вертикальний спосіб, тому що вертикальний спосіб викладки товарів – більш прогресивний, оскільки дає можливість покупцям швидко орієнтуватися та вільно підбирати необхідний товар.
Також дуже важливим є те, які саме вітрини використовує організація
При розміщенні та викладці товарів у торговельному залі дотримувалися таких принципів:
§     товари розміщено так, щоб до кожного з них був забезпечений вільний доступ і всі вони добре проглядалися покупцями і продавцями-консультантами;
§     товари, які потребують активної реалізації, розміщено на найбільш видних місцях;
§     товари, які дорого коштують, і товари у невеликих за розмірами упаковках викладено у місцях, що добре проглядаються продавцем-консультантом;
§     великогабаритні та важкі товари виставлено у кінці ліній;
    продолжение
--PAGE_BREAK--