Реферат: Сучасні теорії менеджменту Способи ухвалень рішень Ситуація
Міністерство освіти України Інститут управління природними ресурсами Кафедра менеджменту Заочне відділенняКонтрольна робота
з основ менеджменту
Варіант 6Виконав:
студент І курсу
групи М11-01з
Окунчак Василь Іванович
Перевірила:
Шепетюк Ольга Мирославівна
2002р.
Завдання.
Варіант 6.
1.Сучасні теорії менеджменту. Дати аналіз школі наукового управління і класичної школи.
2.Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень.
3.Ситуація: проаналізуйте стислий набір тлумачень “двозначних” відповідей.
/>/>/>/>/>/>
Відповідь керівника Справжній зміст
/>/>/>
1.Побоюсь,що “на горі” нас 1.Я сам нічого не зрозумів і
можуть не зрозуміти… не зможу пояснити…
/>/>/>
2.Перепишіть мені Ваші питан- 2.Днів десять я на цьому виг-
ня поштою! раю.
/>/>
3.Зателефонуйте мені в середу! 3.В середу мене не буде про
тягом дня, а в четверг я вилітаю в
відрядження…
/>
4.Ваше прохання пам’ятаю, 4.Можливо щось і пригадаю.
тільки нагадайте-но мені деякі нюан-
с/>и…
/>
Запитання.
1.Прокоментуйте подані висновки.
2.Чи стикалися Ви у своїй практиці з подібними висновками керівників?
1.Сучасні теорії менеджменту.Організація – це відкрита система взаємодіючих і керованих частин, що працює з визначеною метою, змістом, місією і ресурсами, що має у своєму розпорядженні:
1) фінансові ресурси;
2) матеріальні ресурси;
3) людські ресурси;
4) інформаційні ресурси;
5) тимчасові ресурси.
Менеджер– це людина, що працює в організації і що займається організацією робіт з комплексом ресурсів.
У теорії менеджменту існують наступні школи керування:
Класична (традиційна) школа керування: Робітник представлений як знаряддя праці з метою максимізації прибутку;
«Доктрина людських відносин»(30-40р.): Враховуються психологічні фактори працівника, його почуття, емоції, взаємини з колективом. У цьому сталі бачити резерви продуктивності праці;
«Емпірична школа керування»:Ґрунтується на практиці керування. Представники – великі бізнесмени, менеджери, що одержали визначений результат у своїй діяльності;
«Школа соціальних систем»: Увага акцентується на взаємовідношенні людини в колективі. Досліджується процес формування робочих груп оптимальної чисельності. Досліджується кореляція – статистичний зв'язок між етнічними, психологічними, віковими, половими факторами і продуктивністю праці;
«Нова школа керування»:Ґрунтується на математичних методах економіки. Реалізація керування на базі обчислювальної техніки, комп'ютерних мереж і т.д.
2.Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень.
Керування – це процес розподілу і рухи п'яти видів ресурсів в організації з заздалегідь заданою метою по заздалегідь розробленому стратегічному плані з безупинним контролем результатів робіт.
Адаптивне керування – це пристосовується до нової обстановки (навколишньому середовищу) керування зі зміною планів і моделей у залежності від ситуації, що складається.
Відповідно керівники поділяються на керівників вищої, середньої і нижчої ланок керування.
Існують так називані рівні керування – це рівні в дереві ієрархії.
Дерево ієрархії:
Вища ланка керування
/>
/>/>/>/>
/>/>/>/>
Середня ланка керування
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>
Нижча ланка керування
Зовнішні фактори (економічні, психологічні, культурні).
М/>/>/>/>ета, задачі
Об’єкт управління
/>/>/>/>
/>Ресурси Результати
Аналіз результатів
/>
Мистецтво менеджера укладається в тім, щоб при зміні зовнішніх факторів одержати заздалегідь запланований результат. Важливо, щоб ціль була поставлена в цифровій, показовій формі.
Існує кілька підходів у керуванні:
1)процессный підхід:керування розглядається як процес, наприклад планування, організація, мотивація, контроль;
с/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>истемний підхід:позначаються мети, задачі в показовій формі, будується дерево мети:
--PAGE_BREAK--система розбивається на підсистеми, організація на підрозділи;
3)ситуаційний підхід:аналізуються результати діяльності організації в різних ситуаціях, досліджується динаміка зміни цих результатів.
Існує внутрішнє середовище організації, зовнішнє середовище організації і міжнародне оточення. Внутрішнє середовище визначається структурою самої організації, що коштують цілями і задачами, технологіями виробництва, розподілом повноважень і влади. Зовнішнє середовище – це постачальники ресурсів, конкуренти, покупці, держава і його структури. До зовнішнього середовища відноситься культура моралі і моральності, релігійні особливості народу, профспілки, науково-технічний прогрес, стан економіки, політичний фактор.
/>
/>
/>
/>
/>/>/>
/>/>/>
/>/>
/>
Якість керування залежить великою мірою від сполучних чи процесів комунікацій. Комунікації можуть бути:
по спадній (команди з вищого рівня на нижчий);
по висхідній (команда з нижчого рівня на вищий);
комунікації між підрозділами, секціями, відділами;
комунікації типу: керівник – робоча група;
комунікації між керівниками;
неформальні комунікації (на основі дружніх відносин);
невербальні комунікації (жести, міміка і т.д.).
Рішення – це чи результат дія, зроблена на основі аналізу інформації і ведуче до планованого (прогнозованим) результатам у роботі організації. Необхідно учитися приймати рішення в умовах невизначеності і ризику. Існують спеціальні методи прийняття рішень.
Процес прийняття рішень може бути формалізований. Наприклад, припустимо, що маються три альтернативи А1, А2, А3, маються умови, що можуть чи відбутися не відбутися в майбутньому: Р1, Р2.
Приклад:
імовірність 0,6 імовірність 0,4
Р1Р2
А15 3
А24 1
А32 1
Бал позначає ефективність.
Показник:
Е1=5*0,6+3*0,4=4,2
Е2=4*0,6+1*0,4=2,8 => Еmax=Е1=> Перше рішення оптимальне.
Е3=2*0,6+1*0,4=1,6
Якщо імовірність настання умови визначити складно (чи Р1=Р2=0,5), то застосовують критерії з теорії ігор:
1)Правило оптиміста (азартного гравця): З рядків матриці вибираються максимальні елементи, з обраних максимальних вибирають максимальне, по ньому визначається оптимальний рядок і оптимальна альтернатива – max max aij;
2)Правило песиміста (консервативного гравця): Можливі дві комбінації: а) max min aij– застосовується, коли необхідно піти від найгіршого найменшого елемента. У кожнім рядку вибирають мінімальний елемент, з обраних мінімальних вибирають максимальне; б) min max aij– застосовується, коли необхідно піти від найгіршого максимального елемента. У кожнім рядку вибирають максимальний елемент, з обраних максимальних вибирають мінімальне;
3)Правило Гурвица: аддативна комбінація правила оптиміста і песиміста.
α*max max aij+(1-α)*max min aij
4)Правило Лапласа: у рядках матриці розраховують середні елементи, з розрахованих середніх вибирається максимальне і по ньому визначається альтернатива.
Застосовуючи ці правила, ідуть від найгірших результатів.
Приклад:
х1
3х
1х 4х 6х
2х 5х 7х
/>х2
1)Фіксуємо безліч Парето.
2)З безлічі виділених об'єктів виділяємо ті, котрі знаходяться на правій верхній границі безлічі (3,4,6,7), у них величини х1і х2максимальні. 3, 4, 6, 7 – безліч Парето.
3)З цієї безлічі виділяємо одне оптимальне. Для цього застосовуємо попередній метод.
Для прийняття рішень часто використовуються:
теорія масового обслуговування;
методи лінійного програмування;
методи нелінійного програмування;
метод динамічного програмування;
аналіз беззбитковості;
причинно-наслідкове моделювання (дозволяє визначити, наскільки кожний з факторів виробництва впливає на кінцевий результат);
вимір суспільної думки (вимірюючи суспільну думку можна визначити критичні фактори успіху в роботі тієї чи іншої фірми);
вимір думки торгових агентів.
В/>/>/>/>/>/>игоди від використання інформації можуть бути:
В/>В В
/>
/>
ВЕ ВЕ ВЕ – витрата енергії.
/>/>/>
продолжение
--PAGE_BREAK--
/>/>/>
/>
∆В ВВ (ВЕ).
Чим площадка ∆В уже, тим складніше керувати такою системою.
Аналіз школи наукового управління і класичної школи.
Планування поділяється на стратегічне, оперативне і робоче.
Стратегія – це план для забезпечення місії і досягнення довгострокових цілей. Місія визначається причиною її існування, зв'язаної з потребами суспільства. Стратегічне планування звичайне здійснюється на термін від 1 до 5 років, оперативне – до 1 року.
Стратегія планування поділяється на:
Стратегічне планування обмеженого росту (від досягнутого + інфляція).
Стратегія планованого росту (призначається приріст %).
Стратегія скорочення (скорочення функцій організацій, обсягів виробництва, продажів, персоналу, фінансів, апарата і т.д.).
Прогнозування поділяється на короткострокове і довгострокове.
Короткострокове планування:
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>
/>/>Vпродаж
dx
t
Ми згладжуємо відомий статистичний ряд з модельованим рядом з коефіцієнтом згладжування. Шукаємо відхилення dx. Підсумовуємо ці відхилення. Повторюємо це для іншого. Знаходимо теоретичний ряд з оптимальним. при якому сумарне абсолютне відхилення мінімальне. Робимо прогноз на наступний проміжок часу для оптимального варіанта.
Короткострокове прогнозування виправдується в роздрібній торгівлі з великою номенклатурою швидкопсувних товарів.
Довгострокове прогнозування:
Д/>/>/>/>/>/>овгострокове прогнозування укладається у визначенні тенденцій статистичного ряду.
5
Vпродаж
/>3
/>
усереднений тренд
4
1 2 t
Основним недоліком є те, що при усередненні ряд коротшає.