Реферат: Управління запасами матеріалів на підприємстві
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «ЛОГІСТИКА»
на тему “Управління запасами матеріалів на підприємстві”
КИЇВ – 2009
Розділ 1. Розрахунок обсягу закупівель матеріалів
1.1 Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів
Для визначення розміру (обсягу) замовлення Qзі матеріалу i-го найменування, яке забезпечує найменші витрати на створення запасів, спочатку розрахуємо оптимальні розміри замовлень Qopt.і , Qopt1і , Qopt2і для всіх наведених в завданні цін Рі , Р1і , Р2і з усіх дванадцяти позицій матеріалів згідно з формулою Харріса:
/>
Отримані результати округлюємо до цілих одиниць і вносяться у відповідні колонки табл. 1.
Розрахунок Qopt, Qopt1, Qopt2 для першої позиції заданих матеріалів.
/>
/>
/>
Після обчислення оптимальних розмірів замовлень для всього ансамблю існуючих цін {Рі, Р1і, Р2і}, виходячи з усіх можливих розмірів замовлень {Qopt.і,Qopt1і, Qopt2і, Q1і, Q2і}, розраховуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів {Fств.opt.i, Fств.opt1i, Fств.opt2і, Fств1i, Fств2i} згідно з формулою:
/>
де />– річні витрати на оформлення замовлень матеріалу i-го найменування; />– річні витрати на утримання запасу тариi-го найменування;
/>– річні витрати на закупівлю матеріалу i-го найменування.
/>
/>
/>
/>
/>
1.2 Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів
Обсяг (розмір) замовлень на закупівлю матеріалівQз.і визначається за мінімальними загальними річними витратами на створення запасів матеріалів {Fств.opt.і, Fств.opt1і, Fств.opt2і, Fств1і, Fств2і, FствDі}, які розраховані в попередньому розділі. Але під час вибору найменших значень загальних річних витрат врахуємо деякі особливості ансамблів {Qopt.і, Qopt1і, Qopt2і, Q1і, Q2і} та {Fств.opt.і, Fств.opt1і, Fств.opt2і, Fств1і, Fств2і, FствDі}, для усвідомлення яких спочатку необхідно для першої позиції табл. 1 побудувати графік, на якому водночас повинні бути зображені:
функція зворотно пропорційних витрат
/>;
функція прямо пропорційних витрат для ціни Рі
/>;
функція змінних річних витрат на створення запасу для ціни Рі
/>;
функція загальних річних витрат на створення запасу Fств.i(Q) з урахуванням знижок цін
/>;
/>— ступінчата функція.
Побудуємо графіки цих функцій для першого матеріалу з табл. 1 (рис. 1).
/>
Рис. 1 - Графіки функцій витрат на замовлення, утримання, закупівлю та створення запасів
Розрахуємо оптимальне замовлення для кожного виду матеріалів. Дані наведені у табл. 1.
Таблиця 1 — Показники обсягу замовлень матеріалів
/>
Розділ 2. АВС-класифікація матеріалів
Обчислимо річну потребу у кожному виді матеріалу та питому вагу кожного серед усієї маси. Результати у табл. 2.
Таблиця 2 — Питома вага позицій матеріалів
/>/>
Відсортуємо дані по позиціям так, щоб їх питома вага зменшувалась (табл. 3).
Таблиця 3- АВС-класифікація позицій матеріалів
/>
Розділ 3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів
Проаналізуємо рух запасів матеріалів для таких 4-х систем поповнення запасів:
ПСФЗ – періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;
ПСЗЗ – періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення;
БСФЗ – безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;
БСЗЗ – безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення.
3.1 Розрахунок загальних показників руху запасів
Річна потреба матеріалу D = 120000 од. Цикл закупівлі tз= 7 дн. Річна кількість робочих днів L = 200 дн. Середньорічний розмір замовленняQз = 10000 од. Закупівельна ціна Pз= 3,45 грн. Проаналізуємо рух запасів на перших 5-х циклах постачань.
В подальшому для аналізу руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі загальні показники для першого циклу постачання:
Тривалість першого циклу постачання
/>
де />– річна кількість замовлень.
Денне споживання матеріалу на першому циклі постачання
/>
Нормативний рівень поточного запасу на початку циклу постачанняSнприймається рівним обсягу замовлення Sн = Qз= 10000 од.
Рівень запасу на початку першого циклуприймається рівним обсягу замовлення, тобто SпІ = Qз= 10 000 од.
Рівень запасу у точці замовлення становить Sз = dс tз= 600 × 7= 4200 од.
Споживання матеріалу за перший циклDІ = dІ ТІп = 600 × 16,7 = 10000 од.
--PAGE_BREAK--Рівень запасу в кінці першого циклуSкI = SпI – DI= 10000 – 10000 = 0 од.
Обсяг замовлення матеріалу на першому цикліQзІ = Qз= 10000 од.
Рівень запасу на початку другого циклудорівнює SпІІ= SкI + QзІ= 0 + 10000 =
= 10000 од.
Інтервал часу від початку циклу до точки нуль-перетину поточного запасу становитиме tоІ = 16,7 дн. (нуль-перетину немає).
На трьох подальших циклах постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу:
II цикл: dIІ = 600 × (100 – 80)/ 100 = 120 од./день;
III цикл: dIІІ = 600 × (100 – 50)/ 100 = 300 од./день;
IV цикл: dIV= 600 × (100 + 40)/ 100 = 840 од./день;
V цикл: dV = 600 × (100 + 70)/ 100 = 1020 од./день.
3.2Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення
Функціонування періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним: Тривалість j-го циклу постачання є незмінним ТJп = Тп.с = const.
День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Тз j = Тj2 = Тjп – tз = const (Тз j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).
Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Qзj= Qз = const (в нашому завданні Qз= 10000 од.).
Таблиця 4 — Рівні поточного запасу в системі ПСФЗ
/>
3.3Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення
Функціонування періодичної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ) характеризується наступним:
Тривалість j-го циклу постачання є незмінним Тjз = Тз.с = const (в нашому завданні ТІз = ТІIз = ТІIIз = ТІVз = Тз.с= 16,7 дн.).
День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Tз j = Тj2= Тjп– tз= const (для завдання – Tз j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).
На відміну від системи ПСФЗобсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Qзj= varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним Sн= const (Sн = Qз= 10000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл Dj, тобто Qзj = Sн – Sкj.
Таблиця 5 — Рівні поточного запасу матеріалу в системі ПСЗЗ
/>
3.4Безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення
Функціонування безперервної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (БСФЗ) характеризується наступним:
Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Qзj= Qз = const (Qзj= 10000 од.).
Рівень запасу у точці замовленняє незмінним Sз = const і встановлюється рівним Sз =tз dc ( Sз = 7 × 600= 4200 од.).
Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Тjз= varia, виходячи з циклу закупівлі tз= const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т2j, який в свою чергу визначається як Т2j = D2j/dj.
День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі.
Таблиця 6 — Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ
/>
Для побудови графіка руху запасу спочатку на основі відповідних показників табл. 6 складаємо табл. 7.
Таблиця 7 — Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ
/>
3.5Безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення
Функціонування безперервної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (БСЗЗ) характеризується наступним:
Обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Qзj= varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним Sн= const (в нашому завданні цеSн = Qз = 10000 одиниць), і споживання матеріалу заj-й циклDj.
Рівень поточного запасу в точці замовленняє незмінним Sз = const і встановлюється рівним Sз =tз dc (в завданні це Sз= 7× 600= 4200 од.).
Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Тjп = varia, виходячи з циклу закупівлі tз = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т2j, який в свою чергу визначається як Т2j = D2j/dj.
День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі (в завданні Tз j = Т2j).
Рівень поточного запасу у другому бункері на початку циклу є величина постійнаS2j = Sпj– Sз= Sн– Sз= const(в завданні цеS2= 10000 – 4200 = 5800 од.).
Таблиця 8 — Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ
/>
Таблиця 9 — Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ
/>
3.6 Розрахунок обігових коштів та порівняння систем поповнення запасів
Для всіх систем, виходячи з розрахунків руху запасів матеріалу, які виконані в розділах 3.2–3.5, обчислюємо суму обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу.
Загалом сума обігових коштів, яка вкладена в запас матеріалу, становить:
ОК = ScРз = (Sпот.с+ Sрез)Рз , грн;
де Sc– середній загальний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; – закупівельна ціна матеріалу; Sпот.с– середній поточний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; Sрез– резервний запас матеріалу.
Середній поточний запас матеріалу Sпот.срозраховується за формулою
/>
де Sпот(t)–функція руху поточного запасу матеріалу, яка описується умовою:
/>
S(t)– функція руху запасу матеріалу в часі; Т–інтервал усереднення (рік, півріччя, квартал, місяць, декілька циклів постачань).
Резервний запас обчислюється як середнє від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів постачань, тобто за формулою
/>
де Sjк.від’ємн.— від’ємне значення рівня запасу в кінці j-го циклу постачання; К –загальна кількість від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів.
На підставі розрахунків тривалості циклів та інтервалів часу tj, які наведені в табл. 9 обчислимо інтервал часу усереднення (сума перших п’яти циклів)
Т = ТІ + ТІІ + ТІІІ + ТІV + ТV = 16,7 + 83,3 + 33,3 + 13,9 + 12,7 = 159,9 дн.
/>може бути обчислений, як сума площин фігур на відповідних циклах постачання, тобто середній поточний запас матеріалу становитиме
/>
В нашому прикладі має місце два від’ємних значення рівня запасу в кінці четвертого і п’ятого циклу постачання Sjк.від’ємн., тому резервній запас матеріалу складе
/>
Таким чином, сума обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу становить
OK = (Sпот.с + Sрез)Рз = (5944 + 2310) 3,45 = 28476,30 грн.
Аналогічно розраховуються вартості обігових коштів, які вкладені в запаси, для всіх інших систем.
Для аналізу та формулювання висновків отримані результати розрахунків обігових коштів звели до табл. 10.
Таблиця 10 — Порівняння систем
/>
Висновки
В системі ПСФЗ немає потреби в резервному запасі; використовується оптимальний об’єм закупівлі, що розраховується метод ЕОQ. Недоліком системи є те що, можуть накопичуватися надлишкові резервні запаси.
В системі ПСЗЗ є можливість відслідковувати попит на власну продукції зміною об’єму закупівлі. Недоліком є надмірний рівень резервного запасу; більша трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.
В системі БСФЗ принципово менша потреба в резервному запасі, ніж в періодичній системі; відслідковується попит на власну продукцію зміною тривалості циклу поставки. Недоліком є велика трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.
В системі БСЗЗ попит відслідковується найкращим чином, зміною об’єму і циклу закупівлі; невеликою є потреба в резервному запасі. Недоліком є найбільша трудоємність експлуатації.