Реферат: Аналіз товарної інноваційної політики заводу АКВАІЗОЛ
Аналіз товарної інноваційної політики заводу «АКВАІЗОЛ»»
Зміст
Вступ
1. Основні економічні показники підприємства за останні роки
2. Аналіз ефективності товарної інноваційної політики підприємства
3. Визначення та обґрунтування ідеї та задуму нового товару
4. Укрупнена оцінка ринкових перспектив нової продукції
5. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства-інноватора
6. Аналіз інноваційного ризику
7. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію
8. Економічне обґрунтування інноваційного проекту
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Темою цієї курсової роботи є аналіз товарної інноваційної політики заводу «Акваізол», основна сфера діяльності якого – випуск м’яких покрівельних матеріалів, а інноваційною продукцією є бітумна черепиця.
Метою цієї роботи є дослідження товарної номенклатури заводу, його товарної політики та розроблення і обґрунтування заходів щодо підвищення її ефективності. Також є необхідним аналіз ефективності інноваційної політики, ступінь відповідності товарів інтересам споживачів та інших суб’єктів ринку.
Виходячи з мети даної роботи необхідно виконати ряд завдань:
– визначити та обґрунтувати можливі напрямки модифікації товарної номенклатури;
– оцінити ринкові перспективи нової продукції;
– зробити оцінку рівня та достатності інноваційного та виробничо-збутового потенціалів заводу «Акваізол»;
– проаналізувати інноваційні ризики;
– розробити заходи стимулювання попиту на бітумну черепицю;
– дати економічне обґрунтування заходів з удосконалення товарної інноваційної політики заводу «Акваізол».
Тема даної роботи є досить актуальною, оскільки кожне підприємство прагне збільшувати ефективність своєї діяльності за рахунок просування на ринок конкурентоспроможної продукції, що відповідає запитам споживачів, а сутність товарної інноваційної політики саме і полягає у формуванні ефективного товарного асортименту. Тому необхідно постійно за нею слідкувати, визначати її ефективність, розробляти певні заходи щодо її покращення.
1. Основні економічні показники заводу «Акваізол»
Завод «Акваізол» – один зпровідних українських виробників бітумно-полімерних наплавлюємих покрівельних та гідроізоляційних матеріалів європейського рівня. Будівництво заводу було розпочато в 1998 році. В основу створення спеціалізованих виробничих потужностей було закладено багатовіковий досвід роботи провідних світових виробників рулонних покрівельних матеріалів, помножений на високий науково-технічний потенціал харківських вчених, конструкторів та проектировщиків. Не пройшло і року, як продукція з маркою «Акваізол» стала популярною серед будівників та замовників. Сьогодні «Акваізол» займає одне з провідних місць серед українських покрівельних заводів і є безперечним лідером у Східній Україні. Об’єми виробництва безперервно збільшуються. Тільки на покрівлях Харківщини покладено більше 5 млн. м2Акваізола, а загальний об’єм готової продукції вже більше 30 млн.
Сучасний підхід до управління підприємством дає можливість оперативно реагувати на зростаючі потреби ринку, оптимально використовувати людські, матеріальні та фінансові ресурси. Комплексна модернізація лінії, яка була проведена в 2004–2005 роках, забезпечила збільшення продуктивності на 30% та стабільність якісних характеристик продукції. Високу якість матеріалу Акваізол відмічено знаком «Вища проба» Асамблеї ділових кіл України.
Завод «Акваізол» має широку торгівельну та дилерську мережу в більшості областей України. Але процес її формування ще далеко не закінчено.
Змінами №2 до ДБН В.2.6–14–97 «Конструкції будівель. Покриття будівель» Держбуд України законодавчо заборонив при проектуванні та встановленні покрівельних килимів використання традиційних руберойдів на картонній основі з покрівельною масою з оксидированого бітуму (типу РКП, РКБ та ін.) та рекомендував використання сучасних рулонних наплавлюємих бітумно-полімерних матеріалів на негниющих основах з покривною масою з дистильованого бітуму, модифікованого стирол-бутадиєн-стирольним каучуком (СБС) або атактичним пропіленом (АПП).
Підприємство пропонує розумні ціни, гнучку систему знижок, високий рівень обслуговування, індивідуальний підхід до кожного покупця й, наявність різноманітних асортиментів продукції на складі.
Підприємство функціонує досить ефективно. Щоб це показати проаналізуємо деякі економічні показники діяльності підприємства за останні кілька років (табл. 1.1)
Таблиця 1.1 – Економічні показники заводу «Акваізол»
Рік
Дохід, млн. грн.
Витрати, млн. грн.
Прибуток, млн. грн.
Рентабельність
2006
188,6
150,5
38,1
1,25
2007
194,9
153,1
39,8
1,27
2008
203,4
159,7
43,7
1,28
Як бачимо з таблиці, прибутки підприємства заводу «Акваізол» постійно зростають. За три роки вони збільшились на 5,6 млн. грн. Хоча витрати зростають, але за рахунок відповідного зростання доходів рентабельність підприємства підвищується: у 2006 році вона складала 1,25, а у 2008 – вже 1,28.
2. Аналіз ефективності товарної інноваційної політики підприємства
Для обґрунтування заходів щодо введення інновацій на підприємстві необхідно виконати аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Це відбувається на основі критерію максимізації відповідності внутрішніх умов розвитку зовнішнім, що ґрунтується на методиці SWOT-аналізу. Тобто особа, що ухвалює рішення про вибір можливих напрямків інноваційного розвитку, перевагу віддаватиме напрямкам, для яки більш повно внутрішні умови розвитку відповідають зовнішнім.
Отже визначимо характеристики заводу «Акваізол».
Сильні сторони заводу «Акваізол»:
1) активна роль маркетингу (гнучка цінова політика, система знижок, слідкування за діями конкурентів, реагування на зміни запитів споживачів, пошук найефективніших каналів збуту продукції, засобів стимулювання продажу – реклама на радіо, преса);
2) вигідне географічне розміщення підприємства – підприємство знаходиться на прохідній трасі Суми – Харків;
3) великий асортимент продукції, що випускається (даний фактор має значний вплив на всі сегментні групи споживачів);
4) наявність власного складу, який розміщений на території підприємства «Акваізол»;
5) наявність власних, а не орендованих транспортних засобів;
6) наявність досвіду роботи (підприємство було засноване в 1998 році).
--PAGE_BREAK--Слабкі сторони:
1) виробництво м’яких покрівель потребує різноманітної кам’яної посипки, яка доставляється з Чехії. Це обумовлює певну залежність від імпортної сировини;
2) погане знання про конкурентів (особливо дрібних фірм);
3) централізація (концентрація) виробництва зменшує рівень контролю за якістю, умовами постачання, зберігання і реалізації продукції.
Ринкові загрози:
1) масова дискредитація товарної марки може погрожувати заводу у випадку появи сильного конкурента, слабкій рекламній підтримці та погіршення іміджу;
2) велика кількість товарів-конкурентів (черепиця, шифер, бітум);
3) конкурентні загрози (можливість появи нових вітчизняних конкурентів, активні дії існуючих конкурентів, високий конкурентний тиск як з боку постачальників, так і посередників);
4) соціально-демографічні загрози (невисока купівельна спроможність споживачів);
5) політичні загрози (зміна влади, законодавства, податкової політики);
6) впровадження конкурентами більш ефективних технологій виробництва м’яких покрівель.
Ринкові можливості:
1) покращення соціально-економічної ситуації в Україні (сприятиме розширенню виробничої лінії);
2) розвиток власної мережі роздрібної торгівлі;
3) маркетингові заходи (розширення ринку за рахунок реклами, РR та ін. засобів стимулювання продажу).
Таблиця 2.1 – SWOT-аналіз для підприємства «Акваізол»
Ринкові можливості
Ринкові загрози
КУ1
1
2
3
1
2
3
4
5
6
Сильні сторони
1
0,8
0,7
0,9
-0,4
-0,3
-0,2
-0,1
0,6
0,5
0,2777
2
0,4
0,6
0,8
0,2
-0,4
0,1
0,3
0,2
-0,2
0,2222
3
0,7
0,9
0,8
-0,3
0,6
-0,4
0,5
-0,1
-0,3
0,2667
4
0,5
0,7
0,9
-0,4
0,5
0,6
-0,4
-0,1
-0,1
0,2444
5
0,6
0,9
0,7
-0,3
0,5
-0,1
0,4
-0,4
0,5
0,3111
6
0,6
0,8
0,9
-0,6
-0,2
-0,3
-0,1
0,3
0,1556
Слабкі сторони
1
-0,5
продолжение--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
*
Вагомості економічних контрагентів відповідно становлять 0,2; 0,4; 0,2; 0,2.
Розрахуємо оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з контрагентів для заводу «Акваізол»:
– виробника
Нв=4/4·0,1+4/4·0,3+4/4·0,15+?·0,15+?·0,3=0,888;
– споживачів
Нс=4/4·0,4+?·0,1+4/4·0,2+?·0,3=0,9;
постачальників
Нп=3/4·0,3+?·0,4+4/4·0,3=0,825;
посередників
Нпс=4/4·0,2 +?·0,5+2/4·0,3=0,725;
Інтегральна оцінка:
Ні=0,888·0,2+0,9·0,4+0,825·0,2+0,725·0,2=0,848.
За шкалою оцінка підприємства має нормальну достатність та попадає у проміжок від 0,75 до 1. Тобто всі суб’єкти ринку, з якими має справу підприємство, зацікавлені в його інноваційній діяльності.
Науково-дослідна складова характеризує наявність результатів науково-дослідних робот, достатніх для вироблення нової продукції.
Таблиця 5.8 – Показники оцінки науково-дослідної складової
Показник
Значення
Систематичність виконання НДДКР
0,385
Частка витрат на НДДКР у загальному обсязі товарної продукції
0,013
Співвідношення витрат на НДДКР і витрат на впровадження нової техніки
0,521
Інтегральний показник
0,919
Отже, науково-дослідна складова підприємства знаходиться на рівні вище середнього.
Визначимо інтегральну оцінку інноваційного потенціалу підприємства.Для цього спочатку визначимо вагомості кожної складової у їх загальній сукупності за допомогою методу попарних порівнянь.
Таблиця 5.9 – Попарне порівняння складових інноваційного потенціалу
Інтелектуальна
Інформаційна
Інтерфейсна
Науково-дослідна
Сума балів
Інтелектуальна
1
1
2
Інформаційна
1
1
Інтерфейсна
1
1
2
Науково-дослідна
1
1
Розрахуємо вагомості:
Інтелектуальна: 2? 6 = 0,33;
Інформаційна: 1? 6 = 0,17;
Інтерфейсна: 2? 6 = 0,33;
Науково-дослідна: 1? 6 = 0,17.
Отже, інтегральна оцінка складає:
Iінт= 1/3 · 3 · 0,33 + 1/3 · 2 · 0,17 +? · 4 · 0,33 + 1/3 · 3 · 0,17 = 0,94.
Таким чином, інтелектуальний потенціал заводу досить високий. Тому можна зробити висновок, що завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.
6. Аналіз інноваційного ризику
Аналіз ризику виконується на перших етапах інноваційного процесу. Тому аналіз виконується в умовах невизначеності, коли судження мають імовірнісний характер. Розгляд ризиків варто вести, починаючи з етапу розроблення конструкторського задуму товару.
Якісний аналіз ризиків буде проводитись за наступною схемою: сутність ризику, можливі наслідки, чинники ризику.
Розроблення конструкторського задуму товару.
Сутність ризику: низька якість конструкції; виготовлення товару, що не відповідає ідеї, що була сформована; неможливість виготовлення товару.
Можливі наслідки: розроблення неконкурентного товару; розроблення конструкції, яка не відповідає вимогам ринку.
Чинники ризику: відсутність потрібних фахівців; неправильна поінформованість розробників про ідею товару; відсутність необхідної кількості коштів.
Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації.
Сутність ризику: невідповідність розміру та характеристик цільового ринку прогнозованим і відповідно неадекватна маркетингова стратегія виходу на ринок.
Можливі наслідки: несприймання товару ринком; низький попит; отримання підприємством збитків;
продолжение--PAGE_BREAK--
Чинники ризику: недостатні дослідження ринку; непрофесіоналізм спеціалістів; зміна конкурентної ситуації; ігнорування умов споживання в інших країнах; неправильна сегментація.
Аналіз можливостей виробництва і збуту.
Сутність ризику: ускладнення ситуації з каналами збуту; переоцінка можливостей виробництва; проблеми при доведення товару до споживачів.
Можливі наслідки: проблеми з виробничим процесом; недоведення товару до цільових споживачів; підвищення витрат на збут; затримка виробництва.
Чинники ризику: недостатність інформації про канали збуту; переоцінка можливостей виробництва.
Виготовлення товару.
Сутність ризику: невідповідність реального товару ідеї за певними параметрами; проблеми з втіленням задуму в матеріальний зразок; затримка виготовлення зразка.
Можливі наслідки: збитки, пов’язані з коригуванням способу виготовлення зразка; низька конкурентоспроможність через невідповідність запланованих параметрів отриманим.
Чинники ризику: неузгодженість у роботі представників виробничих підрозділів з розробниками; низька кваліфікація працівників; відсутність необхідного обладнання.
Випробовування товару в ринкових умовах.
Сутність ризику: неправильна оцінка результатів випробувань.
Можливі наслідки: неправильне позиціювання товару; неадекватна маркетингова програма просування; додаткові витрати, пов’язані з повторним випробуванням.
Чинники ризику: недостатня кваліфікація кадрів; неправильно обрана група споживачів для випробування; порушення методики випробування; обрання неправильного методу випробування.
Розгортання комерційного виробництва.
Сутність ризику: несприйняття товару ринком; проблеми при розгортанні виробництва.
Можливі наслідки: збитки підприємства; низький попит.
Чинники ризику: помилки в маркетинговій програмі; неправильно обрана цільова аудиторія; різка зміна ситуації; дії конкурентів.
Занесемо визначені ризики до таблиці, що включає імовірність негативного завершення робіт етапу Р (Н/Е), яка визначена послідовним комбінуванням ймовірностей чинників ризику за формулою Байєса, зокрема, імовірності Р (Е/Н), що в разі даного негативного результату Н діє фактор ризику Е, імовірності Р (Е/неН), що в разі позитивного результату неН спостерігається дія фактора ризику Е, з урахуванням апріорної імовірності Р(Н) результату Н.
Р (Н/Е)=
Р (Е/Н)·Р(Н)
=
Р (Е/Н)·Р(Н)
Р(Е)
Р (Е/Н)·Р(Н)+Р (Е/неН)·(1-Р(Н))
Оцінки чинників ризику отримані на підставі аналізу минулого досвіду діяльності.
Таблиця 6.1 – Оцінка чинників ризику
Сутність ризику
Р(Н)
Чинник ризику
Р (Е/Н)
Р (Е/неН)
Р (Н/Е)
Розроблення конструкторського задуму товару
0,244
Відсутність потрібних фахівців
0,010
0,200
0,314
Неправильна поінформованість розробників про ідею товару
0,200
0,050
Відсутність необхідної кількості коштів
0,230
0,060
Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації
0,300
Недостатні дослідження ринку
0,190
0,180
0,230
Непрофесіоналізм спеціалістів
0,006
0,210
Зміна конкурентної ситуації
0,100
0,180
Ігнорування умов споживання в інших країнах
0,201
0,190
Неправильна сегментація
0,150
0,167
Аналіз можливостей виробництва і збуту
0,125
Недостатність інформації про канали збуту
0,030
0,195
0,043
Переоцінка можливостей виробництва
0,070
0,120
Виготовлення товару
продолжение--PAGE_BREAK--
0,009
Неузгодженість у роботі представників виробничих підрозділів з розробниками
0,210
0,120
0,008
Низька кваліфікація працівників
0,080
0,170
Відсутність необхідного обладнання
0,070
0,100
Випробовування товару в ринкових умовах
0,200
Недостатня кваліфікація кадрів
0,090
0,205
0,201
Неправильно обрана група споживачів для випробування
0,190
0,130
Порушення методики випробування
0,210
0,180
Обрання неправильного методу випробування
0,175
0,145
Розгортання комерційного виробництва
0,220
Помилки в маркетинговій програмі
0,200
0,040
0,290
Неправильно обрана цільова аудиторія
0,050
0,170
Різка зміна ситуації
0,210
0,170
Дії конкурентів
0,220
0,090
Далі розрахуємо можливі втрати у результаті несприятливого завершення робіт кожного з етапів, що розглядаються за формулою
R = Р (Н/Е) · В,
де В– очікуване значення можливих втрат у випадку настання небажаної події;
Р (Н/Е)– імовірність настання несприятливої події.
Ризик усього проекту в цілому слід визначати як суму всіх ризиків на кожному з етапів. Результати розрахунку подано в таблиці 19.
Таблиця 6.2 – Розрахунок загального ризику проекту
Назва етапу
Імовірність настання несприятливої події, Р (Н/Е)
Очікуване значення можливих втрат, В, млн. грн.
Елементарний ризик, млн. грн.
Розроблення конструкторського задуму товару
0,314
15,3
4,8
Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації
0,230
6,75
1,55
Аналіз можливостей виробництва і збуту
0,043
4,2
0,18
Виготовлення товару
0,008
11,3
0,09
Випробовування товару в ринкових умовах
0,201
3,9
0,78
Розгортання комерційного виробництва
0,290
13,89
4,03
Загальний ризик
11,43
Таким чином, загальна сума коштів, якою ризикує завод при інноваційній діяльності, що стосується виведення нового товару на ринок, складає 11,43 млн. грн.
7. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію
Для того, щоб новий товар (бітумна черепиця) знайшов свого споживача та почав виходити на стадію зростання необхідно провадити заходи щодо стимулювання попиту на інновацію для підприємства.
Мета заводу «Акваізол» щодо стимулювання попиту – ввести новий товар в торгівельну мережу та створити первинний попит на товар.
Розповсюдження реклами про товару буде проводитися:
продолжение--PAGE_BREAK--
1. У газетах та журналах виробничо-ділового напрямку.
2. На біг-бордах у містах України.
3. На сіті-лайтах біля зупинок та вокзалів.
4. Реклама в спеціалізованих магазинах.
5. Через Іnternet.
Буде проводитися стимулювання споживачів та торгових посередників (дилерів та представництв).
Стимулювання торгових посередників (дилерів та представництв).
Надається додаткова знижка на товар, а також діє система преміювання. На конкурсній основі змагаються всі регіональні дилери та представництва.
Стимулювання споживачів.
Населення України за відношенням до туристично-пізнавальних журналів можна поділити на чотири групи:
1. Населення, що не слідкує за нововведеннями та розробками новітньої технології та прихильні використовувати застарілі методи покриття покрівель.
2. Споживачі, що не мешкають в житлових будинках і не мають сама де використовувати бітумну черепицю.
3. Споживачі, що не визначилися, який вид покрівельного матеріалу обрати для використання.
4. Населення, що готові придбати товар при прийнятній ціні та з певними споживчими властивостями.
Структура населення за згаданими ознаками графічно позначена на рис. 7.1
/>
Рисунок 7.1 – Структура потенційних споживачів бітумної черепиці
Таким чином, потенційними споживачами можна вважати близько 49% населення, але варто зважати на те, що існує багато конкурентів як безпосередніх, так і заміщуючих.
Для стимулювання споживачів будуть застосовуватися такі заходи:
1. Будуть діяти знижки від 3% (разова знижка – залежить від кількості) та 7% (для постійних клієнтів).
2. Пропонуватиметься супутня продукція у подарунок.
3. Проведення першого майстер-класу з покладання бітумної черепиці.
Заходи стимулювання будуть підкріплені інформаційною рекламною заводу. Бюджет буде визначений методом «у відсотках до суми продажу». Тобто від об’єму збуту, що планує отримати підприємство, визначається частка на маркетингові комунікації. Вибір цього методу пояснюється стабільним становищем підприємства та обсягами збуту.
Запланований обсяг продажів на наступний рік – 120 млн. грн.
Відсоток на маркетинг – 5%.
Бюджет маркетингової програми – 120 · 0,05 = 6 млн.
Тобто підприємство виділяє 6 млн. грн. на впровадження маркетингової програми просування бітумної черепиці.
8. Економічне обґрунтування інноваційного проекту
Для оцінки ефективності інноваційного товарного напрямку виробництво бітумної черепиці використаємо такі показники чистого зведеного прибутку (NPV), індексу рентабельності (PI), періоду окупності (PP) і внутрішньої норми доходності (IRR). Визначимо їх значення для трьох ймовірних сценаріїв розвитку подій: песимістичного, нормального та оптимістичного. Вихідні дані подані у таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 – Вихідні дані
Сценарій розвитку подій
Імовірність (P)
Грошовий потік за роками, тис. грн.
1
2
3
4
5
6
Песимістичний
0,23
-14500
5000
10500
9700
8300
6500
Нормальний
0,67
-18000
9500
13400
12800
12000
11500
Оптимістичний
0,1
-21000
11500
16700
15400
14200
13000
Для подальших розрахунків нам необхідно продисконтувати вказані доходи та витрати. Ставка дисконту складає 27%. Отримаємо табл. 8.2.
Таблиця 8.2 – Дисконтовані доходи та витрати, тис. грн.
Бітумна черепиця
песимістичний
сценарій
нормальний
сценарій
оптимістичний
сценарій
1
-11417,3
-14173,2
-16535,4
2
3105,6
5900,6
7142,9
3
5121,9
продолжение--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
3,3
58,4
Оптимістичний
0,1
12082,5
1,73
3,21
59,8
Середньозважені
значення за
ймовірностями
8678,65
1,62
3,42
56,7
Таким чином, обраний товарний напрямок виявився ефективним, бо середньозважений за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій чистий зведений прибуток більше нуля, рентабельність більша одиниці. Період окупності досить великий і складає майже сім років. Внутрішня норма доходності склала 56,7%, це більше за ставку дисконту (27%), тому можна говорити про ефективність проекту.
Висновок
У даній роботі була розглянута товарна інноваційна політика заводу «Акваізол». У процесі роботи був детально проведений аналіз товарної номенклатури підприємства, її ефективність та відповідність потребам ринку. Також були розроблені і обґрунтовані заходи щодо впровадження у виробництво нового товару як бітумна черепиця.
Під час роботи було виявлено, що аналізоване підприємство працює ефективно, його обсяги виробництва і прибутки за останні роки постійно збільшуються. Але, незважаючи на це, заводу «Акваізол» можна рекомендувати обрати такий напрямок товарної інноваційної політики як виробництво нового товару – бітумної черепиці. Перевагами даної інноваційної розробки є такі:
– незначна кількість конкурентів у цьому напрямку виробничої діяльності (вся бітумна черепиця імпортується з-за кордону);
– сприяння просуванню вітчизняного товару на українському ринку бітумної черепиці;
– наявність на підприємстві висококваліфікованих та досвідчених кадрів, що будуть займатися розробкою бітумної черепиці, яка б відповідала усім міжнародним стандартам;
– можливість використання ресурсів найкращої в Україні якості;
– можливість залучення державної підтримки, бо товар сприятиме підвищенню іміджу країни (українське – найкраще).
Оцінивши ринкові перспективи нової продукції – бітумної черепиці, треба сказати, що новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі). А після проведення оцінки інноваційного потенціалу заводу «Акваізол» можна зробити висновки по кожній складовій: інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього; інформаційна складова відповідає середньому значенню (заводу варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього); проаналізувавши інтерфейсу складову можна сказати, що всі суб’єкти ринку, з якими має справу завод, зацікавлені в його інноваційній діяльності; науково-дослідна складова характеризує діяльність результатів науково-дослідних робіт, які є достатніми для виготовлення нової продукції. Таким чином, інтелектуальний потенціал підприємства досить високий, тому завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.
Аналіз інноваційного ризику показав, що загальна сума коштів, якою ризикує завод «Акваізол» при інноваційній діяльності, що стосується виведення нового товару на ринок, складає 11,43 млн. грн. На впровадження маркетингової програми просування бітумної черепиці підприємство виділяє 6 млн. грн. Після економічного обґрунтування інноваційного проекту можна сказати, що обраний товарний напрямок виявився ефективним.
Список використаної літератури
1. Ілляшенко С.М., Шипуліна Ю.С. Товарна інноваційна політика: Підр. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 281 с.
2. Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 835 с.
3. Сборник нормативно-технической документации по применению Акваизол.-56 с.
4. Офіційний сайт заводу «Акваізол» //www.aquaizol.ua.
Ссылки (links):www.aquaizol.ua/