Реферат: Оптимізація транспортно-складських витрат при використанні розподільчого центру

--PAGE_BREAK--



1.3 Наступним кроком визначаємо транспотну роботу. Розрахунки робимо за формулами:
Р = <img width=«132» height=«29» src=«ref-1_1525274929-876.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043">; (1.5)

Р = <img width=«189» height=«30» src=«ref-1_1525275805-1110.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044">; (1.6)
де Р, Ррц – транспортна робота відповідно при функцонуванн логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, км*кор.;

<img width=«14» height=«28» src=«ref-1_1525276915-179.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045">  — відстань між j-м постачальником товарів до і-го магазину, кор./день;

Qi, Qj– відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг завозу товарів від j-го постачальника товарів, кор./день;

li, lj– відстані між розподільчим центром і, відповідно, між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км.

1-1: Р = 35*6 = 210(км*кор.)

1-2: Р = 5*7 = 35(км*кор.)

1-3: Р = 47*3,4 = 159,8(км*кор.)

1: Ррц = 84*3,8 = 319(км*кор.)

2: Ррц = 73*4 = 292(км*кор.)

3: Ррц = 78*0,4 = 31(км*кор.)

При визначенні обсягів завозу (вивозу) товарів у коробках за день необхідно визначити, для якого з днів тижня проводити розрахунки. Обирати слід день тижня, обсяг завозу (вивозу) товарів, якнайбільший. Далі наведений графік зміни обсягів завозу товарів до магазинів по днях тижня.

На основі значень транспортної роботи визначаємо доцільність використання розподльчого центру для роздрібних торговців. Рішення приймається на основі наступної залежності:
<img width=«106» height=«28» src=«ref-1_1525277094-606.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046">; (1.7)

де <img width=«23» height=«25» src=«ref-1_1525277700-272.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047">  — зміна транспортної роботи при використанні розподільчого центру, км*кор.

Примітка: при додатних значеннях (+) – є доцільним використання розподльчого центру, а при від”ємних (-) – недоцільним.
1.                 <img width=«23» height=«25» src=«ref-1_1525277700-272.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048"> = Р – Ррц = 405-319 = 86

2.                 <img width=«23» height=«25» src=«ref-1_1525277700-272.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049"> = 291-292 = -1

3.                 <img width=«23» height=«25» src=«ref-1_1525277700-272.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050"> = 182-31 = 151
Результати розрахунку заносимо до таблиці 1.4. У випадку недоцільності використання розподільчого центру з точки зору транспортної роботи, а також, з метою визначення економтічної доцільності, необхідно перевірити наступну умову:
<img width=«172» height=«28» src=«ref-1_1525278788-819.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051">; (1.8)
де <img width=«63» height=«28» src=«ref-1_1525279607-499.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052">зміна витрат на транспортування товарів при використанні розподльчого центру, грн.

 Стр, СтрРЦ – витрати на транспортування товарів відповідно при функціонуванні логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, грн. Їх визначають за формулами:
Стр = <img width=«305» height=«39» src=«ref-1_1525280106-1634.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">; (1.9)

СтрРЦ = <img width=«253» height=«39» src=«ref-1_1525281740-1406.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">+<img width=«257» height=«39» src=«ref-1_1525283146-1448.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055">; (1.10)
де Qji– обсяг завозу товарв від j-го постачальника товарів до ш-го магазину, т/день. Коробки переводяться в тонни з пропорції: 1 коробка = 10 кг = 0,01 т.

li, lj– відстані між розподільчим центром і відповідно між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км;

Qi, Qj– відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг вивозу товарів від j-го постачальника, кор./день;

Vt– технічна швидкість, км/год.;

Цт – вартість 1 л. палива, грн.

1-1: Стр = (1,6*0,35+13,5*2,4)*0,246 = 37,52

Аналогічно розраховуємо далі

2-1: Стр =43,66

3-1: Стр =21,25

1-2: Стр =23,69

2-2: Стр =31,29

3-2: Стр =19,96

1-3: Стр =16,34

2-3: Стр =19,96

3-3: Стр =10,01

1-4: Стр =42,3

2-4: Стр =46,42

3-4: Стр =41,25

1-5: Стр =53,56

2-5: Стр =42,52

3-5: Стр =47,4

1-6: Стр =15,13

2-6: Стр =23,83

3-6: Стр =11,23

1-7: Стр =21,14

2-7: Стр =32,7

3-7: Стр =8,76

1-8: Стр =36,3

2-8: Стр =43,8

3-8: Стр =26,2

1-9: Стр =12,6

2-9: Стр =21,3

3-9: Стр =10,02

1-10: Стр =46,41

2-10: Стр =42,26

3-10: Стр =27,59

Результати розрахунку зводимо у таблицю 1.4
Таблиця 1.4 – Результати розрахунку витрат на транспортування.

Учасник системи

Товар

Без РЦ

З РЦ

(Х = 22,9

У = 13,87)

Зміна витрат, грн.

Вид

Обсяг

т/день

Відстань, км

Витрати на транспортування,

Грн

Відстань, км

Витрати на транспортування,

Грн

Магазин1

Товар1

0,35

6

37,52

3,8

24,08

78,35



Товар2

0,1

7

43,66



Товар3

0,47

3,4

21,25



Всього

0,92

16,4

102,43

Магазин2

Товар1

0,45

3,8

23,69

4,0



25,30



49,64





Товар2

0,17

5

31,29



Товар3

0,11

3,2

19,96



Всього

0,73

12

74,94

Магазин3

Товар1

0,44

2,6

16,34

0,4

2,47

43,84



Товар2

0,1

3,2

19,96



Товар3

0,26

1,6

10,01



Всього

0,81

7,4

46,31

Магазин4

Товар1

0,22

7,4

42,30

5,8

36,69

93,28



Товар2

0,36

7,4

46,42



Товар3

0,22

6,6

41,25



Всього

0,80

21,4

129,97

Магазин5

Товар1

0,1

8,4

53,56

6,6

41,75

101,73



Товар2

0,19

6,8

42,52



Товар3

0,46

7,6

47,40



Всього

0,75

22,8

143,48

Магазин6

Товар1

0,49

2,4

15,13

0,6

3,81

46,38



Товар2

0,38

3,8

23,83



Товар3

0,22

1,8

11,23



Всього

1,09

7,4

50,19

Магазин7

Товар1

0,19

3,4

21,14

1,6

10,11

52,49



Товар2

0,47

5,2

32,7



Товар3

0,1

1,4

8,76



Всього

0,76

10

62,6

Магазин8

Товар1

0,25

5,8

36,30

5,6

35,34

70,96



Товар2

0,27

7

43,80



Товар3

0,1

4,2

26,20



Всього

0,62

17

106,30

Магазин9

Товар1

0,43

2

12,60

1,8

11,37

32,55



Товар2

0,16

3,4

21,30



Товар3

0,30

1,6

10,02



Всього

0,89

7

43,92

Магазин10

Товар1

0,34

7,4

46,41

5,8

36,74

79,52



Товар2

0,19

7,4

42,26



Товар3

0,33

6,6

27,59



Всього

0,86

21,4

116,26

Постачальник 1

-

3,26

-

-

2,2

14,57

-

Постачальник2

-

2,39

-

-

3,6

23,49

-

Постачальник3

-

2,57

-

-

1,0

6,55

-

Всього

-

-

-

-

-

-

604,13






    продолжение
--PAGE_BREAK--2. Вибір транспортного перевізника
Найбільш розповсюдженим завданням в логістичній системі є вибір логістичних посередників. На рис. 2.1. наведено алгоритм вибору логістичного посередника.
<img width=«647» height=«552» src=«ref-1_1525284594-8413.coolpic» v:shapes="_x0000_s1060 _x0000_s1059 _x0000_s1058 _x0000_s1057 _x0000_s1056 _x0000_s1055 _x0000_s1054 _x0000_s1053 _x0000_s1052 _x0000_s1051 _x0000_s1050 _x0000_s1049 _x0000_s1048 _x0000_s1047 _x0000_s1046 _x0000_s1045 _x0000_s1044 _x0000_s1043 _x0000_s1042 _x0000_s1041 _x0000_s1040 _x0000_s1039 _x0000_s1038 _x0000_s1037 _x0000_s1036 _x0000_s1035 _x0000_s1034 _x0000_s1033 _x0000_s1032 _x0000_s1031 _x0000_s1030 _x0000_s1029 _x0000_s1028 _x0000_s1027 _x0000_s1026">



Рис. 2.1 – Алгоритм вибору логістичних посередників.
Згідно з цим алгоритмом вибір здійснюється на релейних, кількісних та якісних показниках. До релейних показників відносяться такі, що мають лише два показники: «так» або «ні». В нашому випадку – це наявність сертифікату.

Кількісні показники – це надійність (вірогідність доставки товару вчасно), тариф, загальний час (можливість відхилення від планової тривалості перевезення, %), фінансова стабільність.

Якісні – це частота сервісу, збереженсть, кваліфікація персоналу, готовність до переговорів.

При виборі перевізника в першу чергу перевіряють релейні показники. Отже, виключаємо перевізника № 1.

Наступним етапом проводять розрахунки вагових коефіцієнтів для кількісних та якісних показників за формулою:
Wi= <img width=«63» height=«39» src=«ref-1_1525293007-646.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056">; (2.1)
де Wi— ваговий коефіцієнт і-го критерію;

j– значення рангу і-го критерію;

N– загальна кількість критеріїв, що врховуються при визначенні інтегральної оцінки (релейні показники не враховуємо)

W1= <img width=«68» height=«39» src=«ref-1_1525293653-526.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057"> = 0,16

Далі розраховуємо аналогічно

W2= 0,222

W3= 0,19

W4= 0,028

W5= 0,05

W6= 0,08

W7= 0,111

Wi= 0,138

Результати розрахунків зводимо до таблиць 2.1., 2.2., 2.3.




Таблиця 2.1. – Показники (критерії) для оцінки перевзника.

№

з/п

Критерій

ПеревІзники

Ранг

1

2

3

1

Наявнсть сертифікату

НІ

ТАК

ТАК

-

2

Надійність

0,84

0,77

0,87

3

3

Тариф

7,75

7,65

7,88

1

4

Загальний час, %

24

18

23

2

5

Фінансова стабільність

13

13

13

8

6

Частота сервісу

ДОБРЕ

ДУЖ.ДОБРЕ

ДУЖ.ДОБРЕ

7

7

Збереженість

ДУЖ.ДОБРЕ

ДУЖ.ДОБРЕ

ДОБРЕ

6

8

Кваліфікація персоналу

ЗАДОВ.

ДОБРЕ

ДОБРЕ

5

9

Готовність до переговорів

ДУЖ.ДОБРЕ

ДУЖ.ПОГАНО

ДОБРЕ

4



Таблиця 2.2. – Розрахунок кількісних оцінок.

Критерій

Ваговий коефіцієнт

Екстремум

Еталонне значення

Перевізник

1

2

Значення без Wi

Значення з Wi

Значення без Wi

Значення з Wi

Надійність

0,16

МАХ

0,87

0,88

0,14

1

0,16

Тариф

0,222

МІН

7,65

1

0,222

0,97

0,21

Загальний час, %

0,19

МІН

18

1

0,19

0,78

0,15

Фінансова стабільність

0,028

МАХ

13

1

0,028

1

0,028

Сумарна кількісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнту

 0,58

 0,55



Таблиця 2.3. – Розрахунок яксних та інтегральних оцнок.

Критерій

Ваговий коефіцієнт

Перевізник

1

2

Значення без Wi

Значення з Wi

Значення без Wi

Значення з Wi

Частота сервісу

0,05

0,913

0,045

0,913

0,045

Збереженість

0,08

0,913

0,073

0,782

0,06

Кваліфікація персоналу

0,111

0,782

0,086

0,782

0,086

Готовність до переговорів

0,138

0,033

0,005

0,782

0,11

Сумарна якісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнта

 0,209

 0,301



Розрахунок кількісних оцінок проводиться за наступною послідовністю. Для кожного кільксного показника визначають, яке екстремальне значення найбльш привабливе при оцінці. Тобто, необхідно встановити мах чи міnзначення повинен мати критерій. Далі серед перевізників обирають найкраще за певним екстремумом значення.

Розрахунок значення кільксного критерію (Zi) проводять за наступними формулами:

-                     При екстремумі «мах»: Zi= <img width=«22» height=«38» src=«ref-1_1525294179-468.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058">; (2.2)

-                     При екстремумі «min»: Zi= <img width=«24» height=«38» src=«ref-1_1525294647-480.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059">; (2.3)

де Кет – еталонне значення для даного критерю;

Кni– фактичне значення для і-го перевзника

Розрахунок значення кількісного критерію (Di) з урахуванням вагового коефіцієна виконують за формулою:
Di= Zi*Wi; (2.4)
Розрахунок значення якісного критерію проводимо на основі функції бажаності (табл.2.4)
Таблиця 2.4. – Оцінка якості і відповідні їм стандартні оцінки на шкалі бажаності.

Інтервал

Оцінка якості

Відмітка на шкалі бажаності

Діапазон

Середнє значення

3-4

Відмінно

Більш 0,950

0,975

2-3

Дуже добре

0,875-0,950

0,913

1-2

Добре

0,690-0,875

0,782

0-1

Задовільно

0,367-0,690

0,530

(-1)-0

Погано

0,066-0,367

0,285

(-2)-(-1)

Дуже погано

0,0007-0,066

0,033

(-3)-(-2)

Огидно

Менше 0,0007

-                     



За результатами розрахунків будуємо график залежності значень критеріїв від певного рангу для перевізників, що розглядалися (рис. 2.1. – 2.3.)
<img width=«482» height=«289» src=«ref-1_1525295127-8521.coolpic» v:shapes=«Диаграмма_x0020_1»>

Рис. 2.1. – Значення вагових коефіцієнтів за критеріями оцінки.
<img width=«482» height=«289» src=«ref-1_1525303648-9734.coolpic» v:shapes=«Диаграмма_x0020_3»>

Рис. 2.2. – Значення оцінки перевізників без урахування вагових коефіцієнтів.




<img width=«482» height=«289» src=«ref-1_1525313382-9874.coolpic» v:shapes=«Диаграмма_x0020_4»>

Рис.2.3. – Значення оцінки перевізників з урахуванням вагових коефіцієнтів.




3. Організація функціонування транспортно-складської підсистеми
3.1 Особливост каналів розподілу товарів.
У межах даної роботи необхідно порівняти роботу транспорту в логістичній системі для двох варіантів: при функціонуванні системи без розподільчого центру та з розподільчим центром. Використання розподільчого центру приводе до появи каналу розподілу другого рівня і змінює характеристики роботи транспорту на каналі розподілу першого рівня.
<img width=«613» height=«209» src=«ref-1_1525323256-3548.coolpic» v:shapes="_x0000_s1062 _x0000_s1067 _x0000_s1066 _x0000_s1073 _x0000_s1075 _x0000_s1074 _x0000_s1061 _x0000_s1065 _x0000_s1064 _x0000_s1063 _x0000_s1072 _x0000_s1071 _x0000_s1070 _x0000_s1069 _x0000_s1068">



Рис. 3.1. – Особливості роботи транспорту в логістичній системі.




а)

<img width=«577» height=«144» src=«ref-1_1525326804-2979.coolpic» v:shapes="_x0000_s1082 _x0000_s1087 _x0000_s1089 _x0000_s1081 _x0000_s1086 _x0000_s1088 _x0000_s1080 _x0000_s1079 _x0000_s1085 _x0000_s1078 _x0000_s1084 _x0000_s1090 _x0000_s1083 _x0000_s1077 _x0000_s1076">



б)

<img width=«606» height=«134» src=«ref-1_1525329783-2975.coolpic» v:shapes="_x0000_s1094 _x0000_s1097 _x0000_s1104 _x0000_s1093 _x0000_s1096 _x0000_s1103 _x0000_s1095 _x0000_s1092 _x0000_s1101 _x0000_s1100 _x0000_s1102 _x0000_s1099 _x0000_s1091 _x0000_s1098">



Рис. 3.2. – Канали розподілу товарів:

а) першого рівня; б) першого і другого рівня.
У роботі наведемо схеми каналів розподілу — при використанні розподільчого центру і без використання розподільчого центру. Схеми повинні виглядати таким чином: від пунктів відправлення вантажу проставляють стрілки до пунктів споживання вантажів. На схемах відображають лише учасників логістичної системи.



<img width=«580» height=«433» src=«ref-1_1525332758-7629.coolpic» v:shapes="_x0000_s1108 _x0000_s1112 _x0000_s1132 _x0000_s1133 _x0000_s1146 _x0000_s1141 _x0000_s1140 _x0000_s1119 _x0000_s1129 _x0000_s1116 _x0000_s1118 _x0000_s1143 _x0000_s1144 _x0000_s1111 _x0000_s1107 _x0000_s1117 _x0000_s1115 _x0000_s1126 _x0000_s1125 _x0000_s1124 _x0000_s1123 _x0000_s1122 _x0000_s1121 _x0000_s1145 _x0000_s1139 _x0000_s1138 _x0000_s1131 _x0000_s1137 _x0000_s1128 _x0000_s1120 _x0000_s1114 _x0000_s1110 _x0000_s1106 _x0000_s1127 _x0000_s1136 _x0000_s1135 _x0000_s1142 _x0000_s1130 _x0000_s1134 _x0000_s1113 _x0000_s1109 _x0000_s1105">
-                     <img width=«29» height=«27» src=«ref-1_1525340387-155.coolpic» v:shapes="_x0000_s1147">


-                     <img width=«36» height=«24» src=«ref-1_1525340542-133.coolpic» v:shapes="_x0000_s1148">магазини

-                     постачальник

Рис. 3.3. – Схема каналів розподілу без використання розподільчого центру.
    продолжение
--PAGE_BREAK--3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми
Використання розподільчого центру дозволяє змінювати не тільки напрямок руху товарів від постачальників до споживачів і зменшувати транспортні витрати, але й змінювати витрати на складування товарів.

Проводимо розрахунки витрат за формулою:




Собщ. = <img width=«180» height=«28» src=«ref-1_1525340675-906.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063">, (3.1)
де <img width=«27» height=«28» src=«ref-1_1525341581-456.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064">, <img width=«27» height=«28» src=«ref-1_1525342037-464.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065"> — відповідно витрати на збереження товарів у постачальників і розподільчого центру, грн;

Сз – витрати на виконання замовлення, грн.;

<img width=«23» height=«22» src=«ref-1_1525342501-134.coolpic» v:shapes="_x0000_s1149">Стр – витрати на транспротування товарів від постачальників товарв до розподільчого центру, грн.
<img width=«604» height=«407» src=«ref-1_1525342635-3140.coolpic» v:shapes="_x0000_s1164 _x0000_s1158 _x0000_s1153 _x0000_s1167 _x0000_s1168 _x0000_s1169 _x0000_s1165 _x0000_s1166 _x0000_s1154 _x0000_s1155 _x0000_s1152 _x0000_s1151 _x0000_s1156 _x0000_s1157 _x0000_s1150 _x0000_s1163 _x0000_s1162 _x0000_s1161 _x0000_s1160 _x0000_s1159 _x0000_s1170">



<img width=«26» height=«23» src=«ref-1_1525345775-146.coolpic» v:shapes="_x0000_s1171"> -магазини

 -розподільчий центр

Рис. 3.4. – Схема каналів розподілу з використанням розподільчого центру.
Витрати на збереження товарів у постачальників товарів і оптового торговця визначають за формулами:
<img width=«185» height=«29» src=«ref-1_1525345921-996.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066">, (3.2)

<img width=«185» height=«29» src=«ref-1_1525346917-1027.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067">, (3.3)

де <img width=«27» height=«29» src=«ref-1_1525347944-472.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068">, <img width=«27» height=«29» src=«ref-1_1525348416-477.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069">  — обсяг зберігання товарів за період, що розглядається відповдно у постачальників товарів та оптового торговця, т.;

<img width=«23» height=«29» src=«ref-1_1525348893-439.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070">, <img width=«23» height=«29» src=«ref-1_1525349332-446.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071">  — час зберігання однієї тони товарів за період, що розгядається відповідно у постачальників товарв та оптового торговця, діб;

<img width=«28» height=«27» src=«ref-1_1525349778-452.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072">, <img width=«28» height=«27» src=«ref-1_1525350230-467.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073">  — вартість збереження однієї тони товару протягом однієї доби вдповідно у постачальників товарів та оптового торговця, грн./добу.

Витрати на виконання замовлення визначається за формулою:
Сз = К*m, (3.4)
де К – варттсь виконання одного замовлення, грн.;

m– кількість замовлень за період, що розглядається, од.

Витрати на транспортування товарів визначаємо за формулою:
Стр = <img width=«71» height=«28» src=«ref-1_1525350697-593.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074"> , (3.5)
де Стрі – витрати на транспортування товарв від і-го постачальника товару, грн. Визначаємо за формулою:
Стрі = (1,6q+ 13,5Цт)*n*tобі, (3.6)
де q– вантажопідйомність транспортного засобу, т;

Цт – вартість 1 л. палива, грн;

 tобі– час обороту на маршруті з обслуговування і-го маршруту, год.;

n– кількість оборотв на маршруті перевезення, од. Визначається за формулою:
n= <img width=«57» height=«28» src=«ref-1_1525351290-426.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075">, (3.7)




де nj– кількість оборотів на маршруті з обслуговування постачальникв товарів при j-му замовленню, од. Визначається за формулою:
ni= <img width=«14» height=«37» src=«ref-1_1525351716-277.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076">, (3.8)
де Qi– обсяг замовлення товарів розподільчим центром при j-му замовленні, т. Визначається на основі даних про обсяги замовлень товарів в коробках. Коробки переводяться в тони з пропорції: 1 коробка = 10 кг.

Час оберту на маршрут визначається за формулою:
tобі= <img width=«23» height=«38» src=«ref-1_1525351993-328.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077"> + q*t1m, (3.9)
де li– відстань між і-м постачальником товару та розподільчим центром, км. Визначаємо згідно з матрицею найкоротших відстаней;

Vt– технічна швидкість, км/год.;

t1m– час навантаження-розвантаження 1 тони вантажу, хв.

З розглянутих варіантів роботи транспорту і складських підсистем обираємо той, який має найменші витрати.

Вантажопідйомнсть транспортних засобів приймаємо 5т та 10т

Розрахунки за вищенаведеними формулами:

Для автомобілю 5 т:

1.                 Стрі = 1,6*5 + 13,5*6*1,02*90,62*5 = 453,1

 Стрі = 90,62*4 = 362,48

Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

2.                 Стрі = 90,62*6 = 543,72

Стрі = 90,62*4 = 362,48

Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

3.                 Стрі = 90,62*5 = 453,10

Стрі = 90,62*4 = 362,48

Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Для автомоблю 10т:

1.                 Стрі = 90,62*3 = 271,86

 Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*1 = 90,62

2.                 Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*1 = 90,62

3.                 Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*1 = 90,62

Для автомобілю 5 т:

1.                 nj =5,nj =4,nj =3,nj =2

2.                 nj =6,nj =4,nj =3,nj =2

3.                 nj =5,nj =4,nj =3,nj =2

Для автомобілю 10 т:

1.                 nj =3,nj =2,nj =2,nj =1

2.                 nj =3,nj =2,nj =2,nj =1

3.                 nj =3,nj =2,nj =2,nj =1

Для автомобілю 5 т:

tобі= 1,02

Для автомобілю 10 т:

tобі= 1,87

Результати розрахунків зводимо до таблиць

Таблиця 3.1. – Потреба в товарах.



Потреба в товарах за днями тижня, т

Тип товару

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П”ятниця

Всього

Товар 1

2,28

3,19

2,61

1,81

2,50

12,39

Товар 2

2,85

2,32

2,61

2,97

2,35

13,10

Товар 3

2,15

2,54

1,95

2,08

2,99

11,71

РЦ

7,28

8,05

7,17

6,86

7,84

37,2



Таблиця 3.2. – Характеристика зберігання товарів у учасників логістичної системи

Учасник системи

Кількість поставок

Термін зберігання товарів на складах у учасників по днях тижня

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П”ятниця

Всього

Постачальник1

5

10,11

6,92

4,31

2,5

-

23,84

4

9,47

-



-

-

17,57

3

8,65

-

-

-

-

12,69



2

6,63

-

-

-

-

6,63

1

-

-

-

-

-

-

Постачальник2

5

10,25

7,93

5,32

2,35

-

25,85

4

9,66

6,76

3,56

-

-

19,98

3

8,48

4,39

-

-

-

12,87

2

6,28

-

-

-

-

6,28

1

-

-

-

-

-

-

Постачальник3

5

9,56

7,02

5,07

2,99

-

24,64

4

8,82

5,53

2,7

-

-

17,05

3

7,87

3,64

-

-

-

11,51

2

6,05

-

-

-

-

6,05

1

-

-

-

-

-

-

РЦ

5

7,28

8,05

7,17

6,86

7,84

37,2

4

7,28

13,93

16,97

14,7

9,68

63,54

3

7,28

21,19

29,07

24,3

19,36

101,28

2

7,28

35,71

24,20

38,82

19,36

125,91

1

7,28

50,23

24,20

53,34

19,36

154,41






Таблиця 3.3. – Результати розрахунку витрат на ділянці «постачальник товарів – розподільчий центр»

Ванта

жо

підйом

ність

ТЗ, т

Кільк.

поста

вок

за тиж.

Витрати на транспортування та збереження товарів

Постачальник1

Постачальник2

Постачальник3

Збе-

режен

ня на РЦ

Всього

Тр-ня

Збереж.

Замовл.

Тр-ня

Збереж.

Замовл.

Тр-ня

Збереж.

Замовл.

5т

5

453,1

1335,1

350

543,7

1447,6

350

453,1

1379,8

350

1302

7964,4

4

362,5

983,9

280

362,5

1118,9

280

362,5

954,8

280

2223,9

7209

3

271,9

710,6

210

271,9

720,7

210

271,9

644,56

210

3544,8

7066,4

2

181,2

371,3

140

181,2

351,7

140

181,2

338,8

140

4406,9

6432,3

1

90,6

-

70

90,62

-

70

90,6

-

70

5404,4

5886,2

10т

5

271,9

1335,1

350

271,9

1447,6

350

271,9

1379,8

350

1302

7330,2

4

181,2

983,9

280

181,2

1118,9

280

181,2

954,8

280

2223,9

6665,1

3

181,2

710,6

210

181,2

720,7

210

181,2

644,56

210

3544,8

6794,3

2

90,6

371,3

140

90,6

351,7

140

90,6

338,8

140

4406,9

6160,5

1

90,6

-

70

90,6

-

70

90,6

-

70

5404,4

5886,2



На основі даних таблиці 3.3. визначаємо сумарні витрати на транспортування. Результати заносимо до таблиці.
Таблиця 3.4. – Витрати на транспортування.

Вантажо

підйомнсть,

т

Витрати на транспротування при кількості поставок за тиждень

1

2

3

4

5

5

7964,4

7209

7066,36

6432,3

5886,22

10

7330,2

6665,1

6794,26

6160,5

5886,2



На основі таблиці 3.3. будуємо графіки залежності загальних витрат від кількості поставок. На основі даних цього графіка обираємо вантажопідйомність автомобіля.

За даними таблиці 3.4. будуємо графік залежності транспортних витрат від клькості поставок. Для обраної вантажопідйомності автомобіля на графіку проставляємо значення витрат
<img width=«482» height=«289» src=«ref-1_1525352321-11186.coolpic» v:shapes=«Диаграмма_x0020_2»>

А)За постачальниками
<img width=«482» height=«289» src=«ref-1_1525363507-15310.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">

Б) За видами товару

Рис. 3.5. – Графік зберігання товарів у постачальників та на розподільчому центрі.




<img width=«482» height=«289» src=«ref-1_1525378817-13654.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080">

Рис. 3.6. – Графік залежності загальних витрат від кількості поставок.
<img width=«482» height=«289» src=«ref-1_1525392471-10856.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081">

Рис. 3.7. – Графік залежності витрат на транспортування від кількості поставок.




    продолжение
--PAGE_BREAK--