Реферат: Підвищення економічних показників державного підприємства
Гипероглавление:на дипломну роботу ст. гр. ЕК-03-1 Козиненко О.С. на тему:
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ДнМЕМ.
1.1 Загальні відомості про підприємство
1.1.1 Система планування діяльності підприємства
1.2 Економічний аналіз діяльності підприємства
1.3 Мета та задачі дипломної роботи
РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВКА ДО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕАЛЬНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
2.1 Прогнозування загальних витрат підприємства та витрат на ремонт на 2008 рік
2.2 Теоретичні основи управління реальними інвестиціями підприємства
2.2.1 Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства
2.2.2 Особливості і форми здійснення реальних інвестицій на підприємстві
2.2.3 Методичні підходи до оцінки ефективності реальних інвестицій
2.3.1 Стратегія інвестиційного розвитку ДнМЕМ
2.4 Техніко-економічне обґрунтування заміни масляних вимикачів 220 кВ на повітряні або на сучасні – елегазові
2.4.1 Короткий опис масляного вимикача ВМТ-220Б
2.4.2 Короткий опис повітряного вимикача ВВШ-150Б
2.4.3 Короткий опис елегазового вимикача типу LTB170D1/B
2.4.4 Вибір вимикачів за технічними характеристиками
2.4.5 Розрахунок витрат на ремонтно-експлуатаційне обслуговування повітряних та елегазових вимикачів
2.4.6 Визначення капітальних витрат на монтаж повітряного вимикача ВВШ-150Б
2.4.7 Визначення капітальних витрат на монтаж елегазового вимикача LTB170D1/B
2.5 Оцінка ефективності та окупності реального інвестиційного проекту
2.6 Обґрунтування додаткового інвестиційного проекту, що підвищує економічні показники ДП «ДнМЕМ»
3.1 Формулювання інформації, загальної структури та вимог до СППР
3.2 Структура інформаційної системи
3.3 Методика створення кнопок
РОЗДІЛ 4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Служба охорони праці
4.2 Заходи по охороні праці
4.3. Правила техніки безпеки при роботі з елегазом
4.4 Заходи з ОП та ПБ у 2007 році
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК А
--PAGE_BREAK-- продолжение
--PAGE_BREAK--ВСТУП
Сьогодні енергетичний комплекс займає важливу роль у житті кожного суспільства. Особливо це актуально для держав с перехідною економікою, в яких рівень життя населення залежить від рівня забезпеченості енергоресурсами.
Електроенергетичний комплекс України – це основа функціонування та розвитку національної економіки, забезпечення цивілізованих умов життя населення, тому його технічний, технологічний та інтелектуальний потенціал повинні знаходитися на високому рівні.
В структурі виробництва електроенергії АЕС складає 45,4%, ТЕС – 40,9%, ГЕС – 10,7%, 3% електроенергії вироблено іншими малим станціями.
На даний час ситуація в електроенергетиці складна. По-перше через застаріле обладнання, по-друге через неплатежі за використану електричну та теплову енергію. Заборгованість споживачів складає близько 7 млрд.грн. (сім місяців роботи енергетичного комплексу).
Тому основними задачами у області енергетики є зниження витрат електроенергії, раціональне використання існуючої енергосистеми, природних ресурсів, перехід від теплових електростанцій на більш екологічно чисте паливо, вдосконалення енергетичних потужностей.
В області електричного забезпечення споживачів ці задачі припускають підвищення рівня проектно-конструкторських розробок, упровадження та раціональну експлуатацію електрообладнання з високою надійністю, зниження невиробничих витрат електроенергії при її передачі, розподіленні та споживанні.
На сьогоднішні день для підвищення надійності роботи та зниження витрат на ремонт існує необхідність заміни застарілих масляних вимикачів ВМТ-220Б (які відпрацювали набагато більше усіх строків експлуатації, неодноразово піддавалися капітальним та текучим ремонтам, які відслужили свій ресурс) на нові повітряні вимикачі типу ВВШ-150Б та елегазові – типу LTB170D1/B.
Економічна ефективність діяльності підприємств, фірм, компаній, забезпечення високих темпів їх розвитку, підвищення конкурентноздатності значною мірою визначається рівнем і діапазоном їх інвестиційної активності.
Особливу роль у такому випадку відіграє розуміння фінансового менеджера основних сутнісних характеристик інвестицій підприємства, його практичне вміння оцінити ефективність інвестиційних проектів, обрати найбільш оптимальне рішення, яке призведе до зростання ринкової вартості підприємства.
На сьогоднішній день дана тема є актуальною для підприємств, що працюють у будь-якій галузі народного господарства.
Вагомі результати дослідження у сфері управління інвестиційною діяльністю підприємства в зарубіжній економічній літературі належать Бірман Г., Шмідт С., Зелль А., Массе П., Велш Глен А. та ін… Вивченням даної теми також займається широке коло вітчизняних науковців: Бланк І., Крупка Я., Пересада А.А., Ястремська О та інші.
Об’єктом дослідження є державне підприємство «Дніпропетровські магістральні електричні мережі», яке створено з метою організації експлуатації, ремонту та розвитку електричних мереж напругою 330-750 кВ для забезпечення надійної роботи основної мережі ОЕС України з інфраструктурою, що знаходиться в їх господарському віданні.
Дніпропетровські магістральні електричні мережі (ДнМЕМ) є структурною одиницею Дніпровської електроенергетичної системи, яка в свою чергу входить до складу Державного підприємства Національна енергетична компанія «Укренерго» (НЕК «Укренерго») та створена згідно наказу Міністерства енергетики України від 09.09.98р. №157 на базі Дніпровського регіонального диспетчерського центру електроенергетики НДЦ України і Дніпровських магістральних електричних мереж Державної електрокомпанії «Укрелектропередача».
Мета даного дипломного проекту – проаналізувати результати фінансової діяльності підприємства, спрогнозувати витрати та запропонувати шляхи їх скорочення.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ДнМЕМ.
У даному розділі наведені характеристика підприємства, його історія, специфіка діяльності, структура управління та основні напрямки діяльності. Проаналізовано економічні показники у тому числі витрати на ремонти. На основі отриманих даних висунуто мету та задачі досліджень дипломної роботи.
1.1 Загальні відомості про підприємство
Історія Дніпропетровських МЕМ – це історія створення і розвитку «Дніпроенерго» — найкрупнішої електроенергетичної системи України та бувшого СРСР.
Розвитоксистеми"Дніпроенерго" — яскравасторінкавісторіївітчизняної енергетики. Система"Дніпроенерго" відіграла дуже велику роль в економічному перетворенніПридніпров’я, з’єднавши лініями електропередач електростанції з містами та промисловими підприємствами.
Джерелом створеннята розвиткуДніпровської енергетичної системи став ленінський план ГОЕЛРО(Державний план електрифікації Росії).
Найбільш складною та відповідальною частиною плану ГОЭЛРО було будівництво найкрупнішої на той час у світі Дніпровської гідроелектростанції. В планітакож передбачалось об’єднанняелектростанцій в енергетичні системи– єдиний технологічний, оперативний, економічний та господарсько-адміністративнийкомплекс.
На теперішній час Дніпровська ЕС здійснює централізоване електропостачання трьох областей України: Запорізької, Дніпропетровської та Кіровоградської, на території площею біля 84 тис. км2, з населенням більш 7 млн. чоловік. До її складу входять:
Ø Запорізькі магістральні електричні мережі (ЗапМЕМ);
Ø Дніпропетровські магістральні електричні мережі (ДнМЕМ);
Ø Кіровоградські магістральні електричні мережі (КірМЕМ);
Ø Криворізькі магістральні електричні мережі (КрМЕМ).
На балансі Дніпропетровськихмагістральних електричних мереж знаходяться шість знижуючих електричних підстанцій та понад 800 км ліній електропередачі напругою 330-750 кВ
Дніпропетровські МЕМ засновано на державній формі власності. Діють відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні», Статуту НЕК «Укренерго», Положення про Дніпровську електроенергетичну систему та чинного законодавства.
Головною метою діяльності підприємства є організація експлуатації, ремонту та розвитку електричних мереж напругою 330-750 кВ для забезпечення надійної роботи основної мережі ОЕС України з інфраструктурою, що знаходиться в їх господарському віданні.
Основними задачами діяльності Дніпропетровських МЕМ є:
Ø забезпечення надійної передачі електроенергії по магістральним електричним мережам, постачання електроенергії з шин 330-750 кВ в електричні мережі енергопостачальних компаній, незалежно від їх форми власності, та споживачів, які мають прямі договори з Дніпровською ЕС, передачі електроенергії на експорт;
Ø забезпечення надійності оперативно-технологічного управління об’єктами регіону Дніпровської ЕС в умовах ліквідації системних аварій, порушення нормального режиму та наслідків надзвичайних ситуацій і в «особливий період»;
Ø організація ремонтів обладнання підстанцій та ПЛ 330 / 750 кВ основної мережі регіону;
Ø експлуатація підстанцій та ПЛ напругою 330 / 750 кВ, які знаходяться на балансі ДнМЕМ.
Для реалізації основних напрямків діяльності в ДнМЕМ створена організаційна структура управління, приведена в додатку 1. Виробничі завдання кожного окремого підрозділу викладені в Положенні про цей підрозділ.
Автономність підрозділів на даному підприємстві неможлива. Жоден з відділів не може існувати окремо.
Основним напрямком діяльності ДнМЕМ є: забезпечення ефективної експлуатації та високого рівня ремонтів магістральних електромереж, в тому числі:
Ø виконання ремонту, налагоджувальних, планово-профілактичних робіт з обслуговування енергетичного обладнання розподільчих пристроїв магістральних електричних мереж, виробництво необхідних запасних частин і оснастки;
Ø проведення проектно-вишукувальних робіт, виконання ремонтно-будівельних робіт на виробничих та соціально-побутових об’єктах Дніпровської ЕС;
Ø здійснення матеріально-технічного забезпечення виробничої діяльності;
Ø реалізація програм модернізації, технічного переоздоблення, реконструкції магістральних електромереж;
Ø проведення необхідної протиаварійної роботи, організація виконання заходів щодо підвищення стійкості магістральних електромереж;
Ø організація і безпечне проведення аварійно-відновлюваних робіт в магістральних електромережах, організація випуску технологічної оснастки, необхідної для проведення аварійно-відновлюваних робіт;
Ø технічна експлуатація, впровадження нових та удосконалення діючих пристроїв i систем релейного захисту, протиаварійної автоматики, засобів оперативно-технологічного управління;
Ø навчання персоналу підрозділу на курсах підвищення кваліфікації з відривом від виробництва та на робочих місцях;
Ø реалізація заходів по попередженню технологічних порушень в роботі магістральних електромереж;
Ø проведення роботи з питань охорони праці, розслідування, облік випадків травматизму, розробка і реалізація необхідних заходів по підвищенню безпеки експлуатації магістральних електромереж;
Ø забезпечення норм і вимог щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
Ø організація транспортного забезпечення виробничого процесу та господарської діяльності Дніпропетровських МЕМ;
Ø виконання фінансово-економічних функцій, бухгалтерського обліку, які встановлюються статистичною звітністю і регламентуються Дніпровською ЕС і НЕК «Укренерго»;
Ø здійснення зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законодавством України по узгодженню з Дніпровською ЕС та НЕК «Укренерго»;
Ø участь у проведенні виставок, аукціонів, торгів, конференцій та інших подібних заходів, пов’язаних з характером діяльності Дніпровської ЕС;
Ø задоволення економічних та соціальних потреб працівників Дніпропетровських МЕМ, передбачених колективним договором;
Ø розробка мобілізаційного плану, здійснення заходів мобілізаційної підготовки з метою створення необхідних умов для своєчасного проведення мобілізації та забезпечення основної діяльності в особливий період;
Ø розробка та здійснення заходів з цивільної оборони, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації;
Ø забезпечення охорони інформації та її носіїв, що віднесені до державної та комерційної таємниці;
Ø надання послуг на договірній основі іншим підприємствам. [1].
Майно Дніпропетровських МЕМ становлять основні фонди, обігові кошти та інші цінності, вартість яких відображається на окремому балансі, який входить до складу зведеного балансу Дніпровської ЕС.
Джерелом формування фінансових ресурсів Дніпропетровських МЕМ є кошти, що виділяються НЕК «Укренерго» для компенсації планових витрат на ремонтно-експлуатаційне обслуговування згідно з укладеними договорами та поточних витрат Дніпропетровських МЕМ в межах фінансового плану, а також інші надходження, що не суперечать чинному законодавству України.
Дніпропетровські МЕМ мають право продавати іншим підприємствам, організаціям, установам та фізичним особам, передавати, обмінювати, списувати з балансу обладнання, транспортні засоби, інвентар, матеріали, запчастини в межах кошторису згідно Порядку, встановленого НЕК «Укренерго».
Дніпропетровські МЕМ несуть відповідальність перед Дніпровською ЕС за збереження закріпленого за ними майна. ДнМЕМ здійснюють користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети та напрямків діяльності та чинного законодавства України.
Збитки, задані Дніпропетровським МЕМ в результаті порушення їх майнових прав фізичними та юридичними особами і державними органами, відшкодовуються ДнМЕМ за рішенням суду. [1].
Управління Дніпропетровськими МЕМ здійснює директор, який призначається і звільнюється з посади наказом керівника Дніпровської ЕС за погодженням з НЕК «Укренерго».
Директор організує роботу Дніпропетровських МЕМ і реалізує права та обов’язки, покладені на підприємство Положенням про Дніпровську ЕС, несе відповідальність за результати його діяльності; діє від імені Дніпропетровських МЕМ на підставі та в межах доручення, представляє їх інтереси в усіх підприємствах, місцевих органах влади та судових органах щодо питань, які стосуються діяльності ДнМЕМ.
Директор повинен вживати заходів щодо заохочення працівників ДнМЕМ, застосовувати дисциплінарні стягнення за порушення трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку. Також він несе відповідальність за стан та результати господарської діяльності ДнМЕМ відповідно до чинного законодавства України.
Дніпровська ЕС затверджує Дніпропетровським МЕМ первинний штатній розклад відповідно до затвердженої нею чисельності персоналу. ДнМЕМ самостійно вносять зміни і доповнення в штатній розклад в межах затвердженої чисельності персоналу і фонду оплати праці.
Обов’язки робітників визначаються посадовими та іншими інструкціями.
Основним документом, який регулює взаємовідносини трудового колективу та адміністрації є колективний договір. Він складається на підставі повноважень, делегованих Дніпропетровським МЕМ від Дніпровської ЕС, пропозицій структурних підрозділів з урахуванням особливостей у різних сферах діяльності свого регіону та в межах фінансових можливостей ДнМЕМ відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» та Галузевих угод. [1].
У своїй діяльності Дніпропетровські МЕМ підпорядковуються безпосередньо Дніпровські ЕС.
Взаємовідносини з державними органами влади та управління ґрунтуються на основі законодавства України.
ДнМЕМ беруть участь у роботі щодо комплексного розвитку території, яка проводиться державними органами влади та управління, підприємствами, організаціями, установами. [1]
продолжение
--PAGE_BREAK--1.1.1 Система планування діяльності підприємства
Діяльності Дніпропетровських МЕМ планує НЕК «Укренерго». НЕК складає інвестиційний план виходячи з повністю замартизованого обладнання та заявок на модернізацію обладнання від підрозділів.
Основні розділи поточного плану та їх показники наводяться у формі 23-енерго.
Планування чисельності працівників проводиться на підставі документу «Нормативи чисельності персоналу для обслуговування магістральних міждержавних електричних мереж» наказ міністерства енергетики України №94 від 08.06.98.
Фонд оплати праці планується виходячи з доведеної НЕК «Укренерго» середньої заробітної плати.
Планування основних показників господарської діяльності:
1. Капітальний ремонт обладнання ПС 330-750кВ.
Служба підстанцій, яка відповідає за технічний стан обладнання ПС 330-750 кВ, на підставі технічних паспортів обладнання складає графік періодичності проведення його ремонтів.
2. Капітальний ремонт ПЛ 330-750 кВ.
Служба ліній проводить огляди повітряних ліній за результатами яких складається відомість дефектів ізоляції, тросу, а також про стан висоти кущів та дерев під лініями. Згідно з цією відомістю та наявності робочої сили планується кількість ізоляторів та тросу, які потребують заміни, а також кількість гектарів траси, що потребує розчищення.
3. Аварійність
Показник, який відображає стан обладнання та рівень кваліфікації працівників.
4. Фінансово-економічні показники
4.1 Кошторис витрат
Кошторис витрат складається з виробничої собівартості, адміністративних та інших операційних витрат.
Адміністративні витрати – це витрати на управління підприємством, які включають в себе витрати на заробітну платню, відрядження, канцелярські товари, ремонт інвентарю. Їх розмір залежить від чисельності адміністративного персоналу.
Інші операційні витрати включають в себе відрахування профспілкам та виплати по соціальним пільгам, які передбачено колективним договором.
4.2 Фінансовий план.
Фінансовий план має такі ж статті як і кошторис витрат. Кожна стаття фінансового плану планується на підставі статті кошторису.
4.3 Фонд оплати праці складається з основної, додаткової та інших заохочувальних компенсаційних виплат. Основна та додаткова заробітна плата плануються на підставі штатного розпису, інші заохочувальні та компенсаційні виплати – на підставі колективного договору.
На підприємстві для успішної діяльності на даний час впроваджено інформаційно-керуючі системи такі як:
Ø Softlin«Бухгалтерія», побудована по архітектурі Клієнт-Сервер. Призначена для ведення бухгалтерського та складського обліку. Використовує систему управління базами даних «Informix»;
Ø система Клієнт-Банк забезпечує роботу з банком в оперативному режимі;
Ø система прийому заявок на автотранспорт. Розроблена на основі MSAccess2003. Забезпечує збір та обробку заявок на автотранспорт на поточний тиждень з врахуванням суміщення поїздок різними службами та розрахунок кількості палива в залежності від марки автомобіля, пори року та дальність поїздки;
Ø програмний комплекс «АВК» для складання кошторисів на виконання робіт з поточного і капітального ремонтів та модернізації обладнання;
Ø комплекс 1С: Зарплата та кадри. Призначена для обліку кадрів та розрахунку заробітної плати та пов’язаних з нею виплат. Розроблена в архітектурі Клієнт-Сервер;
Ø комплекс для передачі в енергосистему диспетчерських заявок на виведення обладнання з роботи на час проведення ремонту та автоматизації їх обробки;
Ø комплекс «Бюджетування». Побудована по архітектурі Клієнт-Сервер. Використовує систему управління базами даних «Firebird2.0». Призначена для отримання фактичної фінансової інформації з системи Клієнт-Банк.
1.2 Економічний аналіз діяльності підприємства
Аналіз діяльності підприємства є необхідною умовою стабільної праці підприємства. Він дозволяє вчасно передбачити виробничу ситуацію для досягнення мети, а також попередити можливі негативні наслідки роботи.
Для управління державним підприємством необхідно перш за все володіти інформацією про витрати, про зменшення або підвищення того чи іншого економічного показника.
Приведемо суми витрат по статтям собівартості (у тому числі на ремонт) по кварталам з 2003 року до 2007 року.
Таблиця 1.1 Витрати по статтям собівартості у тому числі на ремонт (1 квартал 2003-2007 рр.)
<img width=«437» height=«332» src=«ref-1_869128195-7344.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">
<img width=«462» height=«253» src=«ref-1_869135539-4856.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">
Рис.1.1 Загальні витрати підприємства за 1 квартал (2003-2007 рр.)
<img width=«451» height=«254» src=«ref-1_869140395-4313.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">
Рис.1.2 Витрати на ремонт за 1 квартал (2003-2007 рр.)
Таблиця 1.2. Витрати по статтям собівартості у тому числі на ремонт (за півріччя 2003-2007 рр.)
<img width=«459» height=«349» src=«ref-1_869144708-8296.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">
<img width=«393» height=«215» src=«ref-1_869153004-3972.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">
Рис.1.3 Загальні витрати підприємства за півріччя (2003-2007 рр.)
<img width=«383» height=«216» src=«ref-1_869156976-3415.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036">
Рис.1.4 Витрати на ремонт за півріччя (2003-2007 рр.)
Таблиця 1.3. Витрати по статтям собівартості у тому числі на ремонт (за 9 місяців 2003-2007 рр.)
<img width=«509» height=«386» src=«ref-1_869160391-9979.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">
<img width=«491» height=«269» src=«ref-1_869170370-5659.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">
Рис.1.5 Загальні витрати підприємства за 9 місяців (2003-2007 рр.)
<img width=«485» height=«273» src=«ref-1_869176029-4438.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039">
Рис.1.6 Витрати на ремонт за 9 місяців (2003-2007 рр.)
Таблиця 1.4. Витрати по статтям собівартості у тому числі на ремонт (за рік 2003-2007 рр.)
<img width=«553» height=«420» src=«ref-1_869180467-10845.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040">
<img width=«491» height=«288» src=«ref-1_869191312-6221.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041">
Рис.1.7 Загальні витрати підприємства за рік (2003-2007 рр.)
<img width=«485» height=«273» src=«ref-1_869197533-4485.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042">
Рис.1.8 Витрати на ремонт за рік (2003-2007 рр.)
За приведеними даними видно, що загальні витрати та витрати на ремонт підвищуються щорічно. Це пов’язано з тим, що обладнання експлуатується дуже давно. Воно застаріло як за технічними так і за моральними ознаками.
На основі цих даних можна привести мету та задачі дипломної роботи.
продолжение
--PAGE_BREAK--1.3 Мета та задачі дипломної роботи
Для державного підприємства основною метою є зниження витрат. Введення нового обладнання на підприємство можливе лише при обґрунтуванні економічної доцільності цього рішення.
Аналіз витрат підприємства «ДнМЕМ» показує те, що витрати на ремонт обладнання підвищується щорічно, а отже і загальні витрати також ростуть. Звичайно, зростання витрат на ремонт на пряму пов’язано з тим, що обладнання використовується дуже давно, воно застаріло, і є не тільки джерелом великих витрат на ремонт та експлуатацію, але і підвищеним ризиком для робітників, які це обладнання обслуговують.
Предметом дослідження дипломної роботи виступає реальний інвестиційний проект, можлива реалізація якого розглядається на підприємстві.
Метою даного проекту є знаходження шляхів зниження витрат на підприємстві. Нами було виявлено, що витрати зростають через ремонтні роботи обладнання, тому, цілком справедливо вважати, що заміна старого обладнання на нове знизить витрати на ремонти. Для того, що у цьому впевнитися, ми пропонуємо виконати інвестиційний проект по заміні на підстанції «ДДЗ-330» застарілих масляних вимикачів ВМТ-220Б (які відпрацювали набагато більше усіх строків експлуатації, неодноразово піддавалися капітальним та текучим ремонтам, які відслужили свій ресурс) на нові повітряні вимикачі типу ВВШ-150Б або на елегазові – типу LTB170D1/B.
Отже метою дипломного проекту є обґрунтування реального інвестиційного проекту підприємства.
Основними задачами, що необхідно вирішити для досягнення поставленої мети є:
Ø аналіз економічних показників роботи підприємства у тому числі витрат на ремонти;
Ø прогнозування витрат на 2008 рік;
Ø проаналізувати необхідність здійснення реального інвестиційного проекту на підприємстві ДнМЕМ;
Ø виконати інвестиційний проект по заміні застарілого обладнання;
Ø оцінити ефективність здійснення реального інвестиційного проекту на підприємстві.
Ø створення інформаційної системи для підприємства ДП «ДнМЕМ»;
Ø охорона праці та техніка безпеки на підприємстві та на підстанціях.
При написані даної роботи були застосовані наступні методи дослідження: літературний, порівняльний, економіко-статистичний. Наочне подання результатів дослідження здійснюється у вигляді таблиці, рисунків та інформаційної системи СППР.
В роботі розроблений комплекс задач автоматизації планово-економічних розрахунків на ПК за допомогою Excelта кнопковий інтерфейс.
Висновки до першого розділу
Результатом виконання першого розділу дипломного проекту є вивчення та аналіз діяльності підприємства, формулювання мети та задач дипломного проекту.
РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВКА ДО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕАЛЬНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
У даному розділі виконується прогнозування загальних витрат підприємства та витрат на ремонт, запропоновано шляхи їх зниження; наведені теоретичні основи управління реальними інвестиціями підприємства, реальний інвестиційний проект та його економічне обґрунтування.
2.1 Прогнозування загальних витрат підприємства та витрат на ремонт на 2008 рік
В нашому розпорядженні є дані загальних витрат (у тому числі на ремонт) державного підприємства ДнМЕМ. Необхідно на основі цих даних виконати аналіз витрат підприємства та розробити прогнози діяльності підприємства у 2008 році.
Побудова моделі прогнозування витрат є досить важливою, оскільки керівництво підприємства завжди бажає знати, якими будуть ці витрати у майбутньому, і, залежно від цього, планувати свою діяльність.
Для побудови моделі нам необхідні наступні дані: загальні витрати підприємства та витрати на ремонт обладнання. Ця модель буде показувати які витрати підприємство може понести у 2008 році.
Прогнозування будемо виконувати за допомогою методу нелінійної апроксимації (поліноміальний тренд 3-го порядку), так як прогнозування саме за цим методом є найбільш достовірним, а отже, дає найточніший результат прогнозу.
Для цього на основі даних про витрати, ми будуємо графік загальних витрат за та за допомогою лінії тренду визначаємо параметри рівняння та розмір достовірності апроксимації.
<img width=«537» height=«207» src=«ref-1_869202018-4385.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043">
Рис.2.1 Графік загальних витрат (2003-2008 рр.)
Отже рівняння для прогнозу значень витрат на 2008 рік має наступний вигляд:
<img width=«332» height=«24» src=«ref-1_869206403-513.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044">,
де <img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869206916-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045"> — номер року на який робиться прогноз (у нашому випадку <img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869206916-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046">=6).
Достовірність (відповідність фактичних даних прогнозованим): <img width=«68» height=«24» src=«ref-1_869207084-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047">
Прогнозоване значення витрат наведене у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Значення загальних витрат, що прогнозуються (тис.грн)
<img width=«532» height=«132» src=«ref-1_869207257-3567.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048">
За прогнозом (без урахування індексу інфляції) загальні витрати на 2008 рік складуть 28 297 тис.грн..
Згідно закону України „Про Державного бюджет” прогнозований рівень інфляції на 2008 рік складатиме 17%. Тому сума загальних витрат складатиме 28 297 * 1,17 – 33 107,82 тис.грн.
За допомогою того ж методу прогнозування визначимо витрати на ремонт за 2008 рік.
Для цього на основі даних про витрати, ми будуємо графік загальних витрат за та за допомогою лінії тренду визначаємо параметри рівняння та розмір достовірності апроксимації.
<img width=«500» height=«245» src=«ref-1_869210824-3910.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049">
Рис.2.2 Графік витрат на ремонти (2003-2008 рр.)
Отже рівняння для прогнозу значень витрат на 2008 рік має наступний вигляд:
<img width=«327» height=«24» src=«ref-1_869214734-513.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">,
де <img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869206916-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051"> — номер року на який робиться прогноз (у нашому випадку <img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869206916-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052">=6).
Достовірність (відповідність фактичних даних прогнозованим): <img width=«68» height=«24» src=«ref-1_869207084-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">
Прогнозоване значення витрат на ремон наведене у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Значення витрат на ремонт, що прогнозуються (тис.грн)
<img width=«463» height=«176» src=«ref-1_869215588-4696.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">
За розрахунками витрат ми бачимо, що наші фактичні витрати не відповідають прогнозованим. Це пов’язаноз тим, що капітальний ремонт обладнання проводиться мінімум один раз у два роки. Тому прогнозоване значення витрат на 2008 рік є меншим ніж фактичні витрати 2007 року і складають 4 124 тис.грн. В даному прогнозі також не враховується індекс інфляції. З урахуванням – 4,124 * 1,17 – 4 825 тис.грн.
За прогнозом ми бачимо, що загальні витрати та витрати на ремонт зростають кожного року. Для того, щоб знизити ці витрати, ми пропонуємо виконати інвестиційний проект по заміні на підстанції «ДДЗ-330» застарілих масляних вимикачів ВМТ-220Б (які відпрацювали набагато більше усіх строків експлуатації, неодноразово піддавалися капітальним та текучим ремонтам, які відслужили свій ресурс) на нові повітряні вимикачі типу ВВШ-150Б або на елегазові – типу LTB170D1/B.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.2 Теоретичні основи управління реальними інвестиціями підприємства
2.2.1 Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства
Інвестиції (від латинського „invest” – вкладення) як економічна категорія увійшли у вітчизняну наукову літературу і практику наприкінці 80-х років XXстоліття, коли розпочалася ринкова трансформація суспільства, і спочатку багатьма фахівцями в економічних дослідженнях помилково ототожнювалися з капіталовкладеннями [2, c.7; 3, c.19].
Поняття «інвестиції» використовується на всіх рівнях економічної системи: на рівні держави, суб’єктів господарювання та домогосподарств. Варто зазначити, що ми не будемо розглядати інвестиційну діяльність в контексті суспільства та будемо мати на увазі, що суб’єктом інвестування є підприємство, а не індивідууми.
В різнихнаукових працях, підручниках, навчальних посібниках поняття«інвестиції» тлумачиться по різному.Розглянемо деякі з визначень.
В цілій низькі підручників приводиться наступне: «Інвестування – це акт вкладення грошових коштів (що називаються інвестиціями) з метою отримання прибутку в майбутньому». Проте, дане визначення є неточним оскільки, по-перше, інвестиції можуть мати на меті, як економічні, так і позаекономічні цілі вкладення капіталу, а по-друге, вони можуть здійснюватися не тільки в грошовій, але й в інших формах.
Однією з типових помилок є ототожнення поняття „інвестиції” з поняттям „капітальні вкладення”. Проте, у світовій і вітчизняній практиці, визнається, що інвестовані кошти можуть спрямовуватися на поповнення оборотних засобів, придбання та емісію цінних паперів, нематеріальних активів тощо. Тоді як капітальні вкладення трактуються як вкладення капіталу у відтворення основних засобів виробничого та/або невиробничого характеру. Отже, капітальні вкладення є більш вузьким поняття і можуть розглядатися лише як одна з форм інвестицій.
Нобелівський лауреат з економіки Шарп У. зазначає: „У найбільш широкому розумінні слово „інвестувати” означає: „розлучитися з грошима сьогодні, щоб одержати більшу їх суму в майбутньому”[4].
Вище наведене визначення розглядає поняття „інвестування”враховуючи аспект часу.Процес вкладання капіталу і одержання результату від здійсненних інвестицій відбувається з певним відставанням. В економічній теорії це явище трактується як інвестиційний лаг – проміжок часу з моменту вкладення капіталу до моменту одержання результатів.
Окремо слід зазначити про так звані «споживацькі інвестиції» – придбання житла, автомобілів, меблів і т.д. Такі операції і затрати не можна називати інвестиціями, оскільки кошти витрачені на придбання об'єктів довгострокового споживання, а не з метою одержання прибутку чи іншої вигоди.
Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року визначає інвестиції як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект [5].
Відповідно до Закону такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають із авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, обладнанням, а також інші майнові права та цінності.
Враховуючи багатомірність економічної категорії, що розглядається, слід навести класифікацію інвестицій відповідно до основних їхніх ознак:
1. Заоб’єктами вкладання капіталу: реальні та фінансові;
2. За характеромучасті в інвестиційному процесі: прямі та непрямі;
3. Завідтворювальною спрямованістю:валові, реноваційні та чисті;
4. Заступенем залежності від доходів: похідні та автономні;
5. По відношенню до підприємства-інвестора:внутрішні та зовнішні;
6. За періодом існування:короткострокові та довгострокові;
7. За сумісництвом існування: незалежні, взаємозалежні та виключні;
8. За рівнем доходності: високодохідні, середньодохідні та бездохідні;
9. За рівнем інвестиційного ризику: безризикові, низькоризикові, середньоризикові та високоризикові;
10. За рівнем ліквідності: високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні, неліквідні;
11. За формами власності інвестованого капіталу: приватні, державні та змішані;
12. За регіональними джерелами залучення капіталу: вітчизняні та іноземні;
13. За регіональною спрямованістю інвестованого капіталу: інвестиції на внутрішньому ринку та інвестиції на міжнародному ринку;
14. За призначенням об’єктів інвестування: виробничі та невиробничі;
15. За матеріальністю інвестицій: матеріальні та нематеріальні;
16. За ступенем впливу інвестування на управління підприємством: інвестиції, що забезпечують інвестору права повної власності на об’єкт інвестування; інвестиції, що не забезпечують права повної власності, проте забезпечують повний контроль управління підприємством; інвестиції, що не дозволяють контролювати управління об’єктом інвестування.
Крім зазначених ознак інвестиції також можна класифікувати за розміром капіталу, що інвестується; за формою отримання ефекту від інвестицій; за галузевою спрямованістю; за ознакою необхідності здійснення тієї чи іншої інвестиції; за ознакою енергозбереження; за ознакою контролю за забрудненням навколишньої середи тощо.
Так само як поняття„інвестиції” поняття„інвестиційна діяльність” не має загально визначеного тлумачення.
Відповідно до закону України „Про інвестиційну діяльність”, дане поняття визначається як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [5].
Варто зазначити, що інвестиційна діяльність здійснюється з метою досягнення певних цілей, що підпорядковуються загальним задачам розвитку підприємства та його інвестиційній ідеології, та в кінцевому підсумку набуває конкретного вираження в максимізації ринкової вартості підприємства та підвищенні добробуту його власників.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.2.2 Особливості і форми здійснення реальних інвестицій на підприємстві
На сьогоднішній день більшість інвестицій, що здійснюються на українських підприємствах є реальними. Це обумовлено цілою низкою як суб’єктивних так і об’єктивних факторів. Виходячи з цього варто більш детально розглянути цей вид інвестицій.
В пункті 2.2.1 даної роботи нами було визначено, що за об’єктами вкладання капіталу інвестиції поділяються на реальні та фінансові. Дана точка зору є розповсюдженою, проте не одностайною.
А.А. Пересада крім реальних та фінансових інвестицій окремо виділяє ще й інноваційні та інтелектуальні [6, стр.12]. Такої ж думки дотримується і Черваньов Д.М. [7, стр.21-23] з однією відмінністю – він розглядає інтелектуальні інвестиції як частину інноваційних: „Реальні інвестиції — це вкладення коштів у реальні активи як матеріальні (основні та оборотні виробничі засоби, будівлі, споруди, обладнання, товарно-матеріальні цінності), так і нематеріальні (патенти, ліцензії, «ноу-хау», технічна, науково-практична, інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна та інша документація)”.
Інноваційні інвестиції— це вкладення коштів у нематеріальні активи, пов’язані з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу (НТП).Інноваційні інвестиції (вкладення в інновації) забезпечують кількісні і якісні поліпшення виробничої діяльності підприємств завдяки впровадженню досягнень НТП і здійснюються з метою отримання прибутку, скорочення витрат на виробництво, успішної протидії конкурентам на товарних ринках, або досягнення соціального ефекту.
Інноваційні інвестиції можуть здійснюватися або у формі придбання готової науково-технічної продукції (патентів на наукові відкриття, винаходи, промислові зразки і товарні знаки, марки) або у формі розробки нової науково-технічної продукції безпосередньо на підприємстві чи сторонніми установами на замовлення підприємства.
Отже, реальні інвестиції – це вкладання капіталу в усіх його формах у основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності та в інші об’єкти інвестування, з метою отримання прибутку та/або досягнення іншого економічного або позаекономічного ефекту.
В свою чергу реальні інвестиції також поділяються на певні види. До основних форм реального інвестування відносяться:
1. Придбання цілісних майнових комплексів являє собою інвестиційну операцію великих підприємств, що забезпечує галузеву, товарну чи регіональну диверсифікацію їхньої діяльності.
2. Нове будівництво — інвестиційна операція, що пов’язана з будівництвом підприємства, будівлі, споруди на нових земельних ділянках за первісним проектом, затвердженим у встановленому порядку.
3. Перепрофілювання – інвестиційна операція, що забезпечує повну зміну виробничого процесу і технології для випуску нової продукції.
4. Реконструкція пов'язана з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень НТП і здійснюється за комплексним проектом реконструкції підприємства в цілому, її метою є збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та зміна номенклатури продукції переважно без збільшення кількості працівників з одночасним поліпшенням умов їхньої праці та охорони довкілля.
5. Модернізація – це удосконалення і приведення активної частини основного виробничого капіталу у відповідність до сучасного рівня здійснення технологічних процесів. Здійснюється шляхом конструктивних змін основного парку машин, механізмів і обладнання, які використовує підприємство у процесі виробничої діяльності.
6. Оновлення – інвестиційна операція, що пов’язана з зміною або доповненням існуючого парку обладнання окремими новими їх без зміни загальної схеми технологічного процесу.
7. Інноваційне інвестування в нематеріальні активи спрямоване на використання в операційному та іншому видах діяльності підприємства нових наукових і технологічних знань з метою досягнення комерційного успіху.
8. Приріст товарно-матеріальних запасів пов'язаний з розширенням обсягу оборотних активів підприємства.
Освоєння реальних інвестицій є головною формою реалізації стратегії економічного розвитку підприємства. Вони мають високий ступінь проти інфляційного захисту, забезпечують підприємству стабільні передбачувані обсяги чистих грошових потоків і, як правило, більш високий рівень рентабельності порівняно з фінансовими інвестиціями. Однак необхідно пам’ятати, що реальним інвестиціям, крім того, притаманній високий рівень морального старіння і зазвичай вони є найменш ліквідними активами підприємства.
2.2.3 Методичні підходи до оцінки ефективності реальних інвестицій
Здійснення всіх форм реального інвестування відбувається у три основні стадії (фази), що складають в сукупності його [8, стр.269]:
Ø передінвестиційна стадія, в процесі якої розробляються варіанти альтернативних інвестиційних рішень, проводиться ії оцінка і приймається до реалізації їх конкретний варіант;
Ø інвестиційна стадія, в процесі якої здійснюється безпосередня реалізація прийнятого інвестиційного рішення;
Ø постінвестиційна стадія, в процесі якої забезпечується контроль за досягненням передбачених параметрів інвестиційних рішень при експлуатації об’єкта інвестування.
Основу передінвестиційної стадії циклу реального інвестування становить підготовка інвестиційного проекту (розробка бізнес-плану, техніко-економічного обґрунтування).
В економічній літературі інвестиційний проект розглядається, з одного боку, як діяльність, що передбачає здійснення комплексу заходів для досягнення визначеної мети, а з іншого — є системою організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення визначених заходів, які містять їх опис [7, стр.140].
В даній роботі ми будемо мати на увазі, що інвестиційний проект – це основний документ, в якому зазначається мета здійснення реальних інвестицій, основні характеристики проектної ідеї та показники, що пов’язані з її реалізацією.
Для позначення результативності (планової чи фактичної) чи вираження доцільності реалізації проекту для інвестора (інвесторів) використовується поняття «ефективність інвестиційного проекту».
В цілому ефективність проекту, в тому числі й інвестиційного, — це категорія, що характеризує відповідність результатів та витрат проекту основним цілям й інтересам його учасників [9, стр.58].
Як категорія ефективність проекту має багато різних видів. У науковій літературі виділяють наступні:
Ø економічну ефективність, що відображає відповідність витрат
і результатів проекту цілям і інтересам його учасників у грошовому виражені;
Ø соціальну ефективність, що відображає відповідність витрат і соціальних результатів проекту цілям і соціальним інтересам
його учасників (включаючи державу і суспільство);
Ø екологічну ефективність, що відображає відповідність витрат
і екологічних результатів проекту інтересам держави і суспільства;
Ø інші види ефективності.
Економічну ефективність поділяють на ефективність проекту в цілому, що в свою чергу поділяється на соціально-економічну та комерційну, та ефективність участі в проекті [9, стр. 61].
Ефективність участі в проекті визначається стосовно різних типів учасників. Відповідно в розрахунках може оцінюватися:
Ø ефективність участі підприємств у реалізації проекту;
Ø ефективність проекту для акціонерів акціонерних підприємств-учасників інвестиційного проекту;
Ø ефективність (інвестицій) для структур більш високого рівня стосовно підприємств-учасників проекту (народного господарства, регіонів, галузей);
Ø бюджетна ефективність проекту, що відображає ефективність проекту з погляду бюджетів різних рівнів.
Можна виділити два напрями, за якими рекомендується проводити оцінку ефективності проектів:
1. Прості, статичні методи, що не враховують фактору часу;
2. Нові, динамічні методи, що ґрунтуються на дисконтуванні майбутніх грошових потоків, приведенні їх до теперішньої вартості.
У практиці існують і інші методи та показники оцінки економічної ефективності інвестицій. Наприклад, Гусаков Б.І. вводить систему напівдинамічних методів, що враховують окремі елементи як традиційних статичних, так і нових динамічних методик розрахунку ефективності інвестиційних проектів [10, стр. 106].
Розглянемо основні напрями оцінки ефективності інвестицій.
Основні показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, що визначаються на основі дисконтних методів розрахунку:
Ø Чистий приведений ефект (NPV);
Ø Період окупності Дисконтований(MPP);
Ø Внутрішняставка (норма)доходності(IRR)
1)Чистийприведений ефект(NPV).Цей показниквінвестиційному менеджменті єоднимз основних.
В основу даного методу покладено завдання основної цільової установки, яка визначається власником компанії, — підвищення цінності фірми, кількісною оцінкою якої є її ринкова вартість.
Данийметодбазуєтьсяназіставленні величини початкових інвестицій(Іс)зсумоюзагальних дисконтованих надходженьза часпрогнозованогострокукорисного використання об'єкта. <img width=«39» height=«19» src=«ref-1_869220284-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055"> визначається як різниця між приведеною шляхом дисконтування теперішньою вартістю грошового потоку за час експлуатації об'єкта і сумою інвестованих у нього коштів:
<img width=«107» height=«19» src=«ref-1_869220412-201.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056"> або <img width=«176» height=«45» src=«ref-1_869220613-520.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057"> (1.1)
де<img width=«28» height=«19» src=«ref-1_869221133-109.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058"> — дисконтований грошовий потік від функціонуванняпроекту,який визначаєтьсяшляхомприведення річних сумчистого грошового потоку<img width=«75» height=«24» src=«ref-1_869221242-170.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059"> дотеперішньої вартості з використаннямдисконтногомножниказакожен період <img width=«53» height=«24» src=«ref-1_869221412-148.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060"> , вякому<img width=«9» height=«17» src=«ref-1_869221560-80.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061">-дисконтнаставка, <img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869221640-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062">-кількість періодів(років,кварталів,місяців)прогнозованої життєдіяльностіпроекту;
<img width=«19» height=«19» src=«ref-1_869221724-94.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063"> — початкові інвестиційні витрати.
Оскількичистатеперішня вартість єрезультатомпорівняння вкладеного капіталу здоходомдисконтованим,тобтотаким,який враховує сподівання інвестора щодо його прибутковостіуконкретних умовах формування її норми,критерієм доцільності інвестуванняу тойчи іншийпроектє дотримання умови <img width=«63» height=«19» src=«ref-1_869221818-158.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064">.Тобтопроект требавважати прийнятим,якщо загальнавеличинанакопиченогогрошового потоку заперіод його здійснення перевершуєсумупочаткової інвестиції, а з двох альтернативних проектів кращийтой, уякоговеличина чистого приведенного доходубільша.
Вибір ставки дисконту при оцінці інвестиційного проекту є надзвичайно важливим моментомоскількизаниження нормидисконтумає тіжнаслідки,що іпокупка товару зависокою ціноювумовах, коли той же товарєувільному продажіпобільш низькій ціні, —суб'єкт візьмеучасть уменш вигідному проектівумовах, колибудуть існувати більш ефективні проекти;завищення нормидисконтуприведедо того,що суб'єкт відмовиться від наявних(доступних)проектівунадії,що найдеться більш ефективний альтернативний і доступнийпроект,якого насправді може іне бути.
Складність економічного змісту нормидисконтуі різноманіття факторів,що її визначають, недозволяють запропонувати якесь універсальнеправило,користуючись яким кожна фірмамогла ббезпомилково розрахуватисвоювласнунорму дисконту. Напрактиці приватні інвестори встановлюють цюнорму (комерційнунорму дисконту),орієнтуючисьнаінші показники,кожний з якихнезбігається із комерційноюнормою,але відображає її в тому або іншому аспекті (свого роду «сурогатні норми дисконту»)[9, стр.226]:
• середньорічнаставка LIBORпо єврокредитамудоларахСША,євро або англійськихфунтахстерлінгів,звільнена від інфляційної складової(уданийчас 1—3%річних,тобто0,01—0,03);
•скореговананарічнийтемпінфляції ринковаставкаприбутковостіподовгостроковим(неменш2років)державним облігаціям.Цей показник доцільно використовувативумовах доситьконкурентногоі близькогодорівновагиринкудовгострокових державних облігацій;
• скореговананарічнийтемпінфляції річна прибутковість вкладеньвопераціїнавідкритихдляімпорту конкурентнихринкахщодо безризикових товарів і послуг;
• скореговананарічнийтемпінфляціїставка депозитноговідсотка.
Норма дисконтунеобхіднанетількидляоцінки ефективності участівпроекті,але ідляоцінки ефективностіпроекту вцілому.Відповідний грошовий потік (після сплати податків) часто, у тому числі в Міжнародних стандартах оцінки, називають потоком від всього інвестованого капіталу або вільним грошовим потоком [11], відзначаючи, що він втілює в собі грошові кошти, доступні всім постачальникам капіталу або всім, хто має інтерес у бізнесі. Длядисконтуваннятакого потокупотрібнанорма дисконту,що відображає тимчасову цінністьгрошей — длявсієї сукупності постачальників капіталу. Прицьому враховується,щодляфінансуванняпроектувикористовуєтьсянетільки власний(акціонерний),але і різні види позикового капіталу(кредити,зобов'язаннявіноземній валюті,привілейовані акції й ін.). Тому норму дисконтупропонують встановлювативрозмірі середньозваженої вартості капіталу(WACC),авансованогов проект [7; 12; 13].
Завершуючи розгляд даногометодуварто зазначити,визначення чистої теперішньої вартості маєтриосновні переваги. Перша —всі розрахунки ведуться,виходячи з чистих грошових потоків,які враховують амортизаційні відрахуванняякджерело коштів.Це важливотому,що амортизаційні відрахуваннянеє витратами«готівки» того року, вякому нараховується знос.
Друга — методика <img width=«39» height=«19» src=«ref-1_869220284-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065"> враховує зміну вартостігрошейзчасом.Чим більше впливаєчас навартістьгрошей,тим вищою є дисконтнаставка.Тобто,зміна вартостігрошейзчасом для проектувіддзеркалюєтьсявдисконтній ставці.Загалом дисконтнаставкамає тенденціюдозростання,якщо можливість додаткового залучення фінансування обмежена і очікується підвищення процентівзапозикові кошти.
Третя-ухвалюючи проекти лише з позитивним значенням <img width=«39» height=«19» src=«ref-1_869220284-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066">,підприємствобуденарощувати свій капіталзарахунок цих проектів.Приріст капіталу фірми — це, фактично, підвищення ціни її акцій, і, відповідно, добробуту власників. З огляду на те, що завданням сучасних фінансів є постійне збільшення добробуту власників, методику <img width=«39» height=«19» src=«ref-1_869220284-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067"> вважають основним засобом оцінки доцільності інвестицій.
Однак цяметодикамає і певні недоліки. Вонапередбачає, що менеджери можутьдетальноспрогнозувати грошовіпотоки нанаступніроки. Напрактиці,чим більший періодчасу,тим складніше оцінити майбутні грошовіпотоки. На нихвпливають обсягипродажупродукції,ціна робочої сили,матеріалів,накладні витрати,процентизапозику,смаки споживачів,урядова політика,демографічні зміни тощо. Неправильнаоцінка майбутніх грошових потоків може спричинити схваленняпроекту,який слід булобвідхилити,або навпаки.Крімтого, яквже зазначалося вище,існують труднощі із встановленням оптимальної дисконтноїставки для конкретного проекту.
2)Період окупності дисконтований(MPP).Період окупності єоднимз найбільш розповсюджених показників оцінки ефективності інвестиційногопроекту.Розрахунок цього показника, так само які попереднього,можебутиздійснений двомаметодами –статичнимтадисконтним.
Недисконтований показник,що визначається статичнимметодом,розраховуєтьсязанаступноюформулою:
<img width=«84» height=«21» src=«ref-1_869222360-181.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068"> (1.2)
де <img width=«19» height=«19» src=«ref-1_869221724-94.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069">– сумаінвестиційних витратнареалізаціюпроекту;
<img width=«24» height=«21» src=«ref-1_869222635-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070">–середньорічнасума чистого грошового потоку заперіодексплуатаціїпроекту.
Дисконтованийпоказник періоду окупності визначаєтьсязанаступноюформулою:
<img width=«207» height=«45» src=«ref-1_869222741-573.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071"> (1.3)
де <img width=«24» height=«24» src=«ref-1_869223314-109.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072">– сумаодномоментних інвестиційних витратнареалізацію
інвестиційногопроекту;
<img width=«27» height=«24» src=«ref-1_869223423-114.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073">– сума чистого грошового потоку поокремих інтервалахзагального періоду експлуатації інвестиційногопроекту;
<img width=«9» height=«17» src=«ref-1_869221560-80.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074">- дисконтнаставка,виражена десятковим дробом;
<img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869221640-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075"> — кількість інтерваліввзагальному періоді <img width=«9» height=«16» src=«ref-1_869223701-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076">.
Очевидно,щоувипадку дисконтування термін окупності збільшується,тобто завжди <img width=«75» height=«17» src=«ref-1_869223782-166.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077">.Іншимисловами, проект,припустимийзакритерієм терміну окупності інвестицій(<img width=«25» height=«17» src=«ref-1_869223948-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078">),може виявитися недопустимимзакритерієм дисконтованого терміну окупності(<img width=«37» height=«17» src=«ref-1_869224054-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">).
Воцінці інвестиційних проектів критерії<img width=«25» height=«17» src=«ref-1_869223948-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080"> і<img width=«37» height=«17» src=«ref-1_869224054-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081"> можна використовуватидвояко: а) проектприймається,якщо окупність має місце; б) проектприймається тількив томувипадку, колитермін окупностінеперевищує деякої межі,встановленої фірмою.
3)Внутрішняставка (норма)доходності(IRR).Показник внутрішньої норми дохідності характеризуємаксимальноприйнятний відносний рівень витрат,які можутьбутиздійсненіприреалізації певногопроекту.Показник,що визначає відносний рівень цих витрат,називається вартістю авансованого капіталу,абоWACC.Відомо,щоприфінансуванніпроектуз різноманітних джерел цей показник визначаєтьсяза формулоюсередньої арифметичної зваженої.
Отже,значення<img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082"> показує верхнюмежу допустимогорівня дисконтноїставки,перевищення якої робитьпроектзбитковим.
Розрахувати<img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083">—означає знайти таку дисконтнуставку, заякої<img width=«39» height=«19» src=«ref-1_869220284-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084">дорівнює нулеві.Зміст цього показника полягаєв тому,що інвестору необхідно порівняти отримане значення<img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085">з ціною джерел фінансових ресурсів певного інвестиційногопроекту.
Длявизначення <img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086"> спочатку знаходять такідвазначенняставкидисконтування <img width=«43» height=«23» src=«ref-1_869224980-123.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087">,щобвінтервалі <img width=«45» height=«23» src=«ref-1_869225103-139.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088"> функція <img width=«85» height=«21» src=«ref-1_869225242-197.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089"> змінювала своє значення з"+" на "-"або з"-" на "+".
Далі обчислення <img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090"> інвестиційногопроектуздійснюєтьсяза формулою:
<img width=«295» height=«23» src=«ref-1_869225552-491.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091"> (1.4)
де <img width=«13» height=«23» src=«ref-1_869226043-91.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092">—значення табульованоїставкидисконтування, заякої <img width=«63» height=«23» src=«ref-1_869226134-165.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093"> <img width=«73» height=«23» src=«ref-1_869226299-183.coolpic» v:shapes="_x0000_i1094">;<img width=«16» height=«23» src=«ref-1_869226482-91.coolpic» v:shapes="_x0000_i1095">—значення табульованоїставкидисконтування, заякої <img width=«64» height=«23» src=«ref-1_869226573-168.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096"> <img width=«76» height=«23» src=«ref-1_869226741-185.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097">.
Точність обчислення<img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1098"> обернена довжині інтервалу <img width=«45» height=«23» src=«ref-1_869225103-139.coolpic» v:shapes="_x0000_i1099">, томунайкраща апроксимація досягаєтьсяувипадку, колидовжина інтервалу береться мінімальною.
Отримане значення внутрішньої норми дохідності порівнюється із середньозваженою вартістю капіталу, і проект приймається до реалізації з погляду фінансової ефективності, якщо <img width=«92» height=«19» src=«ref-1_869227178-204.coolpic» v:shapes="_x0000_i1100">.
Необхідно зазначити,що показникІRRмає окремі недоліки,внаслідок яких його використаннядляоцінювання ефективності проектів може призвестидоприйняттянеправильногорішення:
Ø критерій<img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1101"> зовсімнепридатнийдляаналізу неординарних інвестиційних потоків(тобтоколивідплив і приплив капіталу чергуються);
Ø критерій<img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1102"> недає можливості розрізняти ситуації, колипріоритетність проектів змінюється залежно відставкидисконтування;
Ø метод <img width=«31» height=«17» src=«ref-1_869224400-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1103"> недає змогу використовувати різніставкидисконтуваннядорізних періодів реалізаціїпроекту;
Ø запевнихумовможна одержати неоднозначні результатиприрозрахунку;
Ø незавжди можливий вибір проектів,які максимізують вартість підприємства.
Основні показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, що визначаються на основі статичних методів розрахунку також в свою чергу поділяються на:
1) Кількісні показники:
Ø Індекс(коефіцієнт)рентабельності(РІ)
Ø Період окупності недисконтований(РР)
Ø Коефіцієнт ефективності
2) Приведені показники:
Ø Мінімум приведених витрат
Ø Максимумприведеного прибутку.
Серед традиційних показників найбільшого розповсюдження набули: коефіцієнт ефективності (відношення середньорічної суми прибутку до обсягів інвестиційних витрат) і період окупності (зворотний до нього показник).
Незважаючина простотурозрахунку обидва ці показники мають суттєві недоліки.По-перше, вони не враховують фактор часу.У результаті цьогоприрозрахункуяккоефіцієнта ефективності, такі періоду окупності визначаються пропорціїза явнонезіставнимивеличинами — сумоюінвестованих коштівутеперішній вартості і очікуваним прибуткомумайбутній вартості. Враховуючи те, що розривучасі між вкладенням коштів і одержанням майбутніх вигод можебутизначним, натаке порівняння суттєвий вплив може мати інфляція,інші види інвестиційного ризику.
Другимнедоліком зазначених традиційних методів розрахунку ефективності капітальних вкладень єте,щозаосновний критерій повернення інвесторові вкладеного капіталу береться тількисумаприбутку.Особливе трактування у минулі часи поняття амортизації (як способу акумулювання коштів для майбутнього відтворення зношених об'єктів) не дозволяло зараховувати до грошового потоку амортизаційні відрахування [14, стр. 246].
Ряд економістів йнадалівідстоюютьпозиціющодооцінки ефективності інвестиційза такимитрадиційнимиметодами, якмінімум приведених витрат абомаксимумприведеного прибутку[4,стр.330].Показник мінімуму приведенихзатратрозраховуєтьсяза формулою:
<img width=«124» height=«24» src=«ref-1_869227721-235.coolpic» v:shapes="_x0000_i1104"> (1.5)
де <img width=«16» height=«19» src=«ref-1_869227956-91.coolpic» v:shapes="_x0000_i1105"> -поточні витрати;
<img width=«17» height=«17» src=«ref-1_869228047-96.coolpic» v:shapes="_x0000_i1106"> -капітальні вкладення(інвестиції);
<img width=«21» height=«24» src=«ref-1_869228143-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1107">-нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень.
Довгийчасданий показник буводнимз основних критеріїв оцінки ефективностіприприйнятті інвестиційних рішень.Він відігравав суттєвуроль в умовахплановоїекономіки, де оцінкаприбутковостіне малапріоритетів[15 стр. 247].
продолжение
--PAGE_BREAK--2.3 Обґрунтування необхідності здійснення реального інвестиційного проекту на державному підприємстві «Дніпропетровські магістральні електричні мережі»
З метою поліпшення надійності енергопостачання, передбачена реконструкція електропідстанції ДнМЕМ – «ДДЗ-330 кВ). Роботи з реконструкції планується здійснити за рахунок кредиту наданого Світовим Банком. Роботи з реконструкції підстанцій є вкрай необхідними. При реконструкції, крім заміни застарілого обладнання, передбачається зміна існуючої схеми підключення автотрансформаторів, що зробить останню більш «гнучкою» та надійною в експлуатації, ремонтних та аварійних режимах. Заміна всіх встановлених повітряних вимикачів на повітряні та більш сучасні елегазові надасть можливість відмовитися від повітроприготувального господарства, в т.ч. компресорного устаткування, що суттєво приведе до економії витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій, значному зниженню затрат на ремонтно-експлуатаційне обслуговування, запасні частини та матеріали до них. Та саме головне при цьому ліквідується низка факторів негативного впливу на навколишнє середовище, такі як: забруднення території компресорним маслом, вібраційний та шумовий ефекти, до речі гучність «хлопків» при відключенні повітряних вимикачів сягає понад 140 децибел. Крім цього значно поліпшується безпека обслуговуючого персоналу.
2.3.1 Стратегія інвестиційного розвитку ДнМЕМ
Стратегія інвестиційного розвитку Дніпропетровських магістральних електричних мереж на 2008 рік визначається в основному згідно технічного стану і характеристик енергетичного обладнання підприємства і спрямована, в першу чергу, на забезпечення якісною електроенергією споживачів, покращення технічного стану електричних мереж та зниження технологічних втрат електричної енергії.
Також, особлива увага у даній стратегії відводиться автоматизації управління об’єктами електричних мереж, забезпечення їх необхідними каналами зв’язку для потреб оперативно-диспетчерського і виробничо-господарського управління, каналами системної автоматики і релейного захисту, телемеханіки, інформаційних технологій для диспетчерського контролю устаткування, технологічного контролю споживання електроенергії і необхідності управління комутаційним устаткуванням.
Немаловажним фактором впровадження об’ємів інвестиційної програми є те, що відсоток зносу основних фондів на поточний час складає – 59%.
На 2008 рік інвестиції на розвиток Дніпропетровських магістральних електричних мереж передбачається в сумі – 26590 тис. грн., в т.ч. за рахунок Світового банку реконструкції та розвитку (СБРР) – 24862 тис.грн. та за рахунок власного доходу компанії – 1728 тис грн., і спрямувати їх в наступних відсотках (від загальної суми інвестицій):
1. Технічний розвиток (переозброєння),
модернізація та будівництво електричних мереж та обладнання94,53%
2. Впровадження та розвиток системи зв’язку та телекомунікацій.1,04%
3. Модернізація транспортних засобів і спец механізмів.0,69%
4. Інше (розвиток виробничих баз).3,74%
<img width=«280» height=«160» src=«ref-1_869228249-3552.coolpic» v:shapes="_x0000_i1108">
Рис.2.3. Діаграма часток інвестицій
Як видно з цієї викладки, основна увага в інвестиційній програмі надана виконанню заходів по технічному розвитку (переозброєнню), та модернізації електричного обладнання.
2.4 Техніко-економічне обґрунтування заміни масляних вимикачів 220 кВ на повітряні або на сучасні – елегазові
На ПС «ДДЗ-330 кВ» експлуатуються масляні вимикачі 220 кВ.
Треба відмітити, що ці вимикачі спрацювали свій термін служби, часто пошкоджуються і потребують негайної заміни.
Ремонт та експлуатація наведеного вище обладнання, яке відслужило свій ресурс, економічно невигідна з наступних причин:
Ø запасні частини до такого обладнання відсутні у зв’язку з припиненням їх випуску заводами-виробниками, в зв’язку з чим ремонт не може бути виконаний якісно;
Ø технічні характеристики такого обладнання недосконалі, що ускладнює їх ремонт і вимагає значних витрат матеріалів та затрат часу на їх ремонт, вимагає скорочення міжремонтних термінів;
Ø таке обладнання практично не піддається телемеханізації.
Тому, в даному випадку, доцільно здійснювати заміну такого обладнання на нове, сучасне.
На підприємстві є тенденція по поступовій заміні старих масляних вимикачів на повітряні або елегазові.
Виконавши інвестиційний проект та порівняння технічних показників цих вимикачів ми зможемо зробити вибір, а потім обґрунтувати його з економічної точки зору.
2.4.1 Короткий опис масляного вимикача ВМТ-220Б
Технічні дані
Номінальна напруга – 220 кВ;
Найбільша робоча напруга – 252 кВ;
Номінальний струм – 1250 А;
Номінальний струм відключення – 25 кА;
Номінальний відносний зміст аперіодичної складової, не більш – 0,36;
Номінальна напруга постійного струму електромагнітів управління – 220 В;
Робочий тиск газу (азоту чи повітря) у дугогасильних установах – 10 кгс/см2;
Маса з приводом (без масла) – 5800 кг;
Маса масла – 730 кг;
Власний час включення вимикача – 0,13 с;
Власний час відключення – 0,035 с;
Повний час відключення – 0,065с;
Мінімальна безструмова пауза при автоматичному повторному включенні (АПВ), не більш – 0,3 с;
Механічна стійкість вимикача, припустиме тяжіння дротів та вітряне навантаження відповідають вимогам ГОСТ 15150-69, ГОСТ-15543-70 та призначений для експлуатації на відкритому повітрі у районах з помірним, холодним кліматом. При цьому максимально припустима швидкість вітру при відсутності ожеледиці приймається рівною 40 м/с, максимальна температура повітря на зовні + 40<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_869231801-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1109">.
Вимикач має наступні показники надійності та довговічності:
Ø середній термін служби до середнього ремонту – 10 років з моменту випуску вимикача заводом-виробником (якщо до цього часу не вичерпаний ресурс по механічній стійкості або нормована кількість операцій ресурсу по комутаційній функції);
Ø термін служби до капітального ремонту – 20 років з моменту випуску вимикача заводом-виробником;
Ø термін служби до списання – 28 років.
Будова вимикача
Кожен вимикач ВМТ-220Б складається з трьох рам з приводом, шести полу полюсів (відправляються з заводу-виробника заповнені маслом), трьох з’єднувальних шин, шести конденсаторів ДМК-190, комплекту деталей кріплення конденсаторів.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.4.2 Короткий опис повітряного вимикача ВВШ-150Б
Технічні дані
Номінальна напруга – 150 кВ;
Найбільша робоча напруга – 172 кВ;
Номінальний струм – 2000 А;
Номінальний струм відключення – 25 кА;
Номінальний відносний зміст аперіодичної складової, не більш – 0,35;
Номінальна напруга постійного струму електромагнітів управління – 220 В;
Номінальна напруга стиснутого повітря (надлишкового) – 20 кгс/см2;
Маса полюсу вимикача – 4300 кг;
Маса розподільної шафи – 150 кг;
Власний час включення вимикача (від моменту подання команди на ввімкнення до моменту з’єднання контактів) – 0,25 с;
Власний час відключення (від моменту подання команди на відключення до моменту розходження дугогасильних контактів) – 0,015 с;
Час горіння дуги, не більш – 0,02с;
Мінімальна безструмова пауза при автоматичному повторному включенні (АПВ), не більш – 0,3 с;
Механічна стійкість вимикача, припустиме тяжіння дротів та вітряне навантаження відповідають вимогам ГОСТ 687-70, при цьому максимально припустима швидкість вітру при відсутності ожеледиці приймається рівною 40 м/с.
Будова вимикача
Кожний вимикач складається з трьох полюсів та розподільної шафи, які пов’язані між собою повітропроводами.
Основа полюсів слугує резервуаром для стиснутого повітря, на якому змонтовані дутєві клапани, шафа управління, опорна ізоляція, гасильна камера та відмежувач. Камера та відмежувач пов’язані між собою струмопровідними трубчатими шинами.
На шинах полюсу встановлюється шунтуючий опір, кожен елемент кожного з’єднаний з елементами гасильної камери, а на шинах полюсу вимикачів на 150 кВ, окрім того, встановлюються конденсатори, елементи яких з’єднуються з елементами відмежувачів.
2.4.3 Короткий опис елегазового вимикача типу LTB170D1/B
Елегаз (шести фториста сірка) – володіє високими ізоляційними та дугогасними властивостями, що зумовлює його широке використання у комутаційних апаратах. Практичне застосування Елегаз отримав у кінці п’ятидесятих років спочатку у США, а потім у Європі та Японії.
Технічні дані
Рівень тиску елегазу у системі – 7 кг/см2;
Номінальна напруга – 170 кВ;
Номінальна частота – 50 Гц;
Номінальний струм – 3150 А;
Номінальний струм відключення – 40 кА;
Опір головного шляху струму – 46 мкОм;
Власний час ввімкнення, обмотка 1 та (П) не більш – 40 мс;
Час відключення, обмотка 1 – 19-25 мс;
Час відключення, обмотка П – 19-25 мс;
Час увімкнення відключення, не більш – 42 мс;
Час заводу пружини від ел.двигуна – 15 с;
Витік елегазу в рік, не більш – 1%.
Конструкція та принцип дії
Три полюси вимикача можна змонтувати на загальній опорній рамі чи на окремих опорних конструкціях.
У випадку трьохполюсного виконання полюси вимикача з’єднанні один з одним та з приводом за допомогою тяг.
Привід закріплено на конструкції основи.
Все допоміжне обладнання, яке необхідно для керування вимикачем, розміщено всередині кожуху проводу.
2.4.4 Вибір вимикачів за технічними характеристиками
Вибір вимикачів за технічними характеристиками проводимо згідно схемам вибору, які описано у [16, стр.337-340; 17, стр.168-169].
Вимикачі обираємо за основними параметрами з урахуванням умов праці за родом установки, конструктивному виконанню та комутаційній здібності:
Ø за напругою установки <img width=«124» height=«25» src=«ref-1_869231906-248.coolpic» v:shapes="_x0000_i1110">;
Ø за номінальним струмом <img width=«96» height=«25» src=«ref-1_869232154-209.coolpic» v:shapes="_x0000_i1111">,
Номінальний струм вимкнення <img width=«52» height=«24» src=«ref-1_869232363-147.coolpic» v:shapes="_x0000_i1112"> — найбільший струм, який вимикач може відключити при напрузі, рівній найбільшій робочій напрузі при заданих умовах відновлювальної напруги та заданому циклі операцій.
Ø за здібністю відключення <img width=«245» height=«25» src=«ref-1_869232510-378.coolpic» v:shapes="_x0000_i1113"> ,
<img width=«56» height=«24» src=«ref-1_869232888-153.coolpic» v:shapes="_x0000_i1114"> — власний час відключення – інтервал часу до моменту зупинки з’єднання дугогасильних контактів.
Ø перевірка на електродинамічну стійкість <img width=«55» height=«25» src=«ref-1_869233041-150.coolpic» v:shapes="_x0000_i1115">;
Струм трьохфазного короткого замкнення у початковий момент часу дорівнює 14360 А.
<img width=«79» height=«24» src=«ref-1_869233191-184.coolpic» v:shapes="_x0000_i1116"> кА;
<img width=«104» height=«25» src=«ref-1_869233375-223.coolpic» v:shapes="_x0000_i1117"> А;
<img width=«84» height=«25» src=«ref-1_869233598-196.coolpic» v:shapes="_x0000_i1118"> А.
До установки на підстанції «ДДЗ-330» пропонуються вимикачі ВВШ-150Б чи LTB170D1/B. Виконаємо перевірку вимикачів, що пропонуються.
1. за напругою установки (ВВШ-150Б – 150кВ; LTB170D1/B-170кВ):
150 кВ, 170 кВ <img width=«13» height=«16» src=«ref-1_869233794-87.coolpic» v:shapes="_x0000_i1119"> 150 кВ
2. за номінальним струмом (ВВШ-150Б – 2000 А; LTB170D1/B-3150 А):
2000 А, 3150 А > 322,3 А
3. за здібністю відключення (ВВШ-150Б – 25 кА (1); LTB170D1/B-40 кА (2)):
<img width=«116» height=«25» src=«ref-1_869233881-224.coolpic» v:shapes="_x0000_i1120">;
<img width=«164» height=«25» src=«ref-1_869234105-274.coolpic» v:shapes="_x0000_i1121">= 0,015+0,01 = 0,025 с.
<img width=«165» height=«25» src=«ref-1_869234379-274.coolpic» v:shapes="_x0000_i1122">= 0,02 + 0,01 = 0,03 с.
<img width=«167» height=«25» src=«ref-1_869234653-296.coolpic» v:shapes="_x0000_i1123"> 8,16 кА;
<img width=«164» height=«25» src=«ref-1_869234949-293.coolpic» v:shapes="_x0000_i1124"> 5,28 кА;
<img width=«92» height=«24» src=«ref-1_869235242-197.coolpic» v:shapes="_x0000_i1125">
25 кА >8,16 кА та 40 кА > 5,28 кА
<img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869235439-85.coolpic» v:shapes="_x0000_i1126"> — найменший час від початку короткого замкнення до моменту розходження дугогасильних контактів;
<img width=«61» height=«25» src=«ref-1_869235524-159.coolpic» v:shapes="_x0000_i1127"> — мінімальний час дії релейного захисту;
<img width=«56» height=«24» src=«ref-1_869235683-153.coolpic» v:shapes="_x0000_i1128"> — власний час відключення вимикача.
4. перевірка на електродинамічну стійкість(ВВШ-150Б – 25 кА (1); LTB170D1/B-40 кА (2)) :
<img width=«52» height=«25» src=«ref-1_869235836-150.coolpic» v:shapes="_x0000_i1129">
<img width=«135» height=«24» src=«ref-1_869235986-254.coolpic» v:shapes="_x0000_i1130">= 2,55<img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1131">25 = 63,75 кА;
<img width=«137» height=«24» src=«ref-1_869236321-259.coolpic» v:shapes="_x0000_i1132">=2,55<img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1133">40 = 102 кА;
<img width=«119» height=«28» src=«ref-1_869236661-254.coolpic» v:shapes="_x0000_i1134">;
<img width=«231» height=«27» src=«ref-1_869236915-370.coolpic» v:shapes="_x0000_i1135">;
<img width=«183» height=«28» src=«ref-1_869237285-352.coolpic» v:shapes="_x0000_i1136"> кА;
63,75 кА, 102 кА > 36,55 кА.
<img width=«24» height=«24» src=«ref-1_869237637-110.coolpic» v:shapes="_x0000_i1137"> — струм електродинамічної стійкості;
<img width=«15» height=«25» src=«ref-1_869237747-96.coolpic» v:shapes="_x0000_i1138"> — ударний струм короткого замкнення у ланцюзі вимикача. Цей струм вимикач витримує у ввімкненому положенні без пошкоджень, які шкодять подальшій роботі.
За технічними характеристиками є можливим встановлення і повітряних і елегазових вимикачів, але технічні показники останніх є більш надійними.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.4.5 Розрахунок витрат на ремонтно-експлуатаційне обслуговування повітряних та елегазових вимикачів
Розрахунок витрат на ремонт повітряних вимикачів виконується згідно Галузевого нормативного документу 34.05.835-2003 „Норми часу-розцінки на ремонт і технічне обслуговування електричних мереж”: том 5 – капітальний ремонт обладнання електричних підстанцій напругою 35-750 кВ та том 6 – поточний ремонт і технічне обслуговування обладнання електричних підстанцій напругою 35-750 кВ, статистичний індекс інфляції, починаючи з 2004 року ( року прийняття норм ) становить 82%.
При виконанні робіт на застарілому обладнанні віком понад нормативний застосовуються наступні коригуючі коефіцієнти:
Ø від 1 до 5 років – 1,1;
Ø від 5 до 10 років – 1,2;
Ø від 11 до 15 років – 1,3;
Ø від 16 до 20 років – 1,4;
Ø понад 20 років – 1,5.
Капітальний ремонт кожного вимикача виконується 1 раз в 6 років, а поточний ремонт кожного року згідно періодичності, затвердженої головним інженером підприємства.
Капітальний ремонт кожного компресора виконується 1 раз в 2 роки, а поточний ремонт кожного місяця згідно періодичності, затвердженої головним інженером підприємства.
Витрати на ремонт повітряного вимикача ВВШ-150Б
В середньому вартість капітального ремонту одного вимикача ВВШ-150Б:
Нормативні трудовитрати – 433 год.
<img width=«31» height=«24» src=«ref-1_869237843-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1139"> = 5,24 (тис. грн.)
з урахуванням індексу інфляції:
<img width=«31» height=«24» src=«ref-1_869237843-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1140">= 5,24 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1141"> 1,82 = 9,54 (тис.грн.)
Затрати за 1 рік (1 шт): <img width=«31» height=«24» src=«ref-1_869237843-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1142"> = 9,54 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1143"> 1 / 6 = 1,59 (тис. грн.)
В середньому вартість поточного ремонту одного вимикача ВВШ-150Б:
Нормативні трудовитрати – 59 год.
<img width=«32» height=«24» src=«ref-1_869238365-122.coolpic» v:shapes="_x0000_i1144"> = 0,77 (тис. грн.)
з урахуванням індексу інфляції:
<img width=«32» height=«24» src=«ref-1_869238365-122.coolpic» v:shapes="_x0000_i1145"> = 0,77 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1146"> 1,82 = 1,4 (тис.грн.)
Затрати за 1 рік (1 шт): <img width=«32» height=«24» src=«ref-1_869238365-122.coolpic» v:shapes="_x0000_i1147"> =1,4 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1148"> 1 = 1,4 (тис. грн.)
Загальна вартість капітального та поточного ремонтів ВВШ-150Б на рік складає:
<img width=«117» height=«24» src=«ref-1_869238893-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1149"> = 1,59 + 1,4 = 2,99 (тис.грн.)
Повітряні вимикачі працюють тільки в комплексі з компресором, тому разом з ремонтом вимикача слід враховувати і ремонт компресора.
В середньому вартість капремонту одного компресора ВШ-3/40:
Нормативні трудовитрати – 165 год.
<img width=«31» height=«24» src=«ref-1_869237843-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1150"> = 0,84 (тис. грн.)
з урахуванням індексу інфляції:
<img width=«31» height=«24» src=«ref-1_869237843-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1151">= 0,84 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1152"> 1,82 = 1,53 (тис.грн.)
Затрати за 1 рік (1 ш)т: <img width=«31» height=«24» src=«ref-1_869237843-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1153"> = 1,53 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1154"> 1 / 2 = 0,77 (тис. грн.)
В середньому вартість поточного ремонту одного компресора ВШ-3/40:
Нормативні трудовитрати – 21 год.
<img width=«32» height=«24» src=«ref-1_869238365-122.coolpic» v:shapes="_x0000_i1155"> = 0,15 (тис. грн.)
з урахуванням індексу інфляції:
<img width=«32» height=«24» src=«ref-1_869238365-122.coolpic» v:shapes="_x0000_i1156"> = 0,15 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1157"> 1,82 = 0,27 (тис.грн.)
Затрати за 1 рік (1 шт): <img width=«32» height=«24» src=«ref-1_869238365-122.coolpic» v:shapes="_x0000_i1158"> = 0,27 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1159"> 1 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1160"> 12 міс. =3,28 (тис. грн.)
Загальна вартість капітальних та поточних ремонтів компресора ВШ-3/40на рік складає
<img width=«117» height=«24» src=«ref-1_869238893-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1161"> = 0,77 + 3,28 = 4,05 (тис. грн.)
Загальна вартість капітальних та поточних ремонтів повітряного вимикача
<img width=«117» height=«24» src=«ref-1_869238893-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1162"> = 2,36 + 4,68 = 7,04 тис. грн.
Витрати на ремонт елегазового вимикача
Елегазові вимикачі не потребують проведення ремонту (лише експлуатаційне обслуговування і контроль за ресурсом вимикача).
продолжение
--PAGE_BREAK--2.4.6 Визначення капітальних витрат на монтаж повітряного вимикача ВВШ-150Б
Розрахунок капітальних витрат проводимо для проектного варіанту (заміна масляного вимикача на повітряний).
Таблиця 2.3. Зведені капітальні витрати, грн
<img width=«524» height=«439» src=«ref-1_869240699-8518.coolpic» v:shapes="_x0000_i1163">
Звідси повні капітальні витрати складають:
<img width=«39» height=«24» src=«ref-1_869249217-130.coolpic» v:shapes="_x0000_i1164"> = 693 133,6 (грн.)
Розрахунок експлуатаційних витрат
Експлуатаційні витрати – це поточні витрати на експлуатацію та обслуговування вимикачів за рік.
До основних статей експлуатаційних витрат по електричному обладнанню відносять:
1. Розрахунок амортизаційних відрахувань
Річний фонд амортизаційних відрахувань знаходиться у відсотках від суми капітальних витрат за видами основних фондів та нематеріальних активів за розділами капітальних витрат.
Розрахунок виконаємо у формі таблиці.
Таблиця 2.4. Амортизаційні відрахування
<img width=«524» height=«103» src=«ref-1_869249347-2403.coolpic» v:shapes="_x0000_i1165">
2. Розрахунок річного фонду заробітної плати
Розрахунок річного фонду заробітної плати здійснюється за категоріями персоналу (робочі, керівники), які обслуговують підстанції, у відповідності з їх чисельністю, посадовими окладами, які використовуються на підстанції, формами та системами оплати праці та преміювання.
Часова тарифна ставка:
Чт.с. = міс.тар.ставка / (номінальний річний фонд: 12)
Всього, пряма з/п за тарифом, грн:
Зп. = Чт.с.<img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1166"> ном. річний фонд роб.часу.
Премія, грн:
П = Зп.<img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1167"> 50%
Таким чином, загальний розмір річного фонду заробітної плати складає:
Сз. = Зп. + П
Таблиця 2.5. Результати розрахунку основної заробітної плати обслуговуючого персоналу
<img width=«572» height=«187» src=«ref-1_869251912-6453.coolpic» v:shapes="_x0000_i1168">
Сз. = 79 602,1 + 39 815,1 = 119 437,2 (грн).
3. Розрахунок відрахувань на соціальні заходи
Відрахування на соціальні заходи розраховуються на підставі встановленого діючим законодавством відсотком від суми основної та додаткової заробітної плати, який складає 36,96 % (відрахування в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд безробіття та фонд інвалідів).
Сс. = 119 437,2 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1169"> 0,3696 = 44 143,9 (грн)
4. Розрахуємо річні витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт повітряного вимикача
Таблиця 2.6. Річні витрати на обслуговування повітряного вимикача
<img width=«375» height=«187» src=«ref-1_869258446-3353.coolpic» v:shapes="_x0000_i1170">
Витрати на обслуговування одного повітряного вимикача складуть:
Во = 9 733,52 (грн)
5. Розрахунок інших витрат
До інші витрати по експлуатації повітряного вимикача входять витрати по охороні праці, на спецодяг та ін. Згідно практиці ці витрати складають 4% від фонду заробітної плати обслуговуючого персоналу.
Спр = 119 437,2 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1171"> 0,04 = 4 777,49 (грн)
Таким чином, річні витрати на експлуатацію по об’єкту проектування складають:
С = Сз + Са + Спр + Во + Сс = 119 437,2 + 166 352,05 + 4 777,49 + +9 733,52 + 44 143,9 = 344 444,16 грн = 344,44 (тис.грн.)
2.4.7 Визначення капітальних витрат на монтаж елегазового вимикачаLTB170D1/B
Розрахунок капітальних витрат проводимо для проектного варіанту (заміна масляного вимикача на елегазовий).
Таблиця 2.7. Зведені капітальні витрати, грн
<img width=«496» height=«378» src=«ref-1_869261880-9743.coolpic» v:shapes="_x0000_i1172">
Звідси повні капітальні витрати складають:
<img width=«39» height=«24» src=«ref-1_869249217-130.coolpic» v:shapes="_x0000_i1173"> = 706 125,8 (грн.)
Розрахунок експлуатаційних витрат
Експлуатаційні витрати – це поточні витрати на експлуатацію та обслуговування вимикачів за рік.
До основних статей експлуатаційних витрат по електричному обладнанню відносять:
1. Розрахунок амортизаційних відрахувань
Річний фонд амортизаційних відрахувань знаходиться у відсотках від суми капітальних витрат за видами основних фондів та нематеріальних активів за розділами капітальних витрат.
Розрахунок виконаємо у формі таблиці.
Таблиця 2.8. Амортизаційні відрахування
<img width=«550» height=«103» src=«ref-1_869271753-2472.coolpic» v:shapes="_x0000_i1174">
2. Розрахунок річного фонду заробітної плати
Розрахунок річного фонду заробітної плати здійснюється за категоріями персоналу (робочі, керівники), які обслуговують підстанції, у відповідності з їх чисельністю, посадовими окладами, які використовуються на підстанції, формами та системами оплати праці та преміювання.
Часова тарифна ставка:
Чт.с. = міс.тар.ставка / (номінальний річний фонд: 12)
Всього, пряма з/п за тарифом, грн:
Зп. = Чт.с.<img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1175"> ном. річний фонд роб.часу.
Премія, грн:
П = Зп.<img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1176"> 50%
Таким чином, загальний розмір річного фонду заробітної плати складає:
Сз. = Зп. + П
Таблиця 2.9. Результати розрахунку основної заробітної плати обслуговуючого персоналу
<img width=«516» height=«155» src=«ref-1_869274387-5085.coolpic» v:shapes="_x0000_i1177">
Сз. = 67 039,5 + 33 523,8 = 100 563,3 (грн).
3. Розрахунок відрахувань на соціальні заходи
Відрахування на соціальні заходи розраховуються на підставі встановленого діючим законодавством відсотком від суми основної та додаткової заробітної плати, який складає 36,96 % (відрахування в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд безробіття та фонд інвалідів).
Сс. = 100 563,3 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1178"> 0,3696 = 37 168,2 (грн)
4. Розрахуємо річні витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт повітряного вимикача
Таблиця 2.10. Річні витрати на обслуговування повітряного вимикача
<img width=«375» height=«138» src=«ref-1_869279553-2503.coolpic» v:shapes="_x0000_i1179">
Витрати на обслуговування – 0; Споживання електроенергії – 359,14
Во = 359,14 (грн)
5. Розрахунок інших витрат
До інші витрати по експлуатації повітряного вимикача входять витрати по охороні праці, на спецодяг та ін. Згідно практиці ці витрати складають 4% від фонду заробітної плати обслуговуючого персоналу.
Спр = 100 563,3 <img width=«12» height=«13» src=«ref-1_869236240-81.coolpic» v:shapes="_x0000_i1180"> 0,04 = 4 022,53 (грн)
Таким чином, річні витрати на експлуатацію по об’єкту проектування складають:
С = Сз + Са + Спр + Во + Сс = 100 563,3 + 169 470,2 + 4 022,53 + 359,14 + + 37 168,2 = 311 583,37 грн = 311,58 (тис.грн.)
Визначенняпереваг при прийнятті проектного рішення по заміні масляного вимикача
Капітальні витрати (згідно кошторису) на установку:
— повітряного вимикача – 693,134 тис.грн.;
— елегазового вимикача – 706,126 тис.грн.
Витрати на обслуговування (згідно розрахунків):
— повітряного вимикача – 344,44 тис.грн.;
— елегазового вимикача – 311,58 тис.грн.
З наведених даних можна зробити наступні висновки:
якщо брати до уваги тільки капітальні витрати на установку вимикачів, то більш вигідно встановлювати повітряний вимикач, але враховуючи витрати на подальше обслуговування видно, що поточні витрати (за рік) на обслуговування повітряного вимикача на 32,86 тис.грн (344,44 – 311,58) перевищують обслуговування елегазового вимикача.
Виходячи з переваг на недоліків різних типів вимикачів приймаємо до установки на підстанції елегазовий вимикач LTB170D1/B, основними перевагами якого є: пожеже- та вибухобезпечність; швидкість дії; висока здібність до вимикання; висока електрична міцність діелектрика навіть при атмосферному тиску елегазу; низькі перенапруги при комунікації слабких індуктивних струмах у результаті оптимального гасіння при нульовому струмі; можливість для зовнішньої та внутрішньої установки (низький рівень шуму, звідси, можливість установки навіть у житлових приміщеннях); розроблений для надзвичайно суворих умов зовнішньої середи; простий монтаж та введення в експлуатацію; не потребує обслуговування при нормальних умовах експлуатації; більш низька вартість порівняно з аналогами.
Але для того, щоб прийняти остаточне рішення про заміну вимикача, потрібно знати термін його окупності та індекс рентабельності.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.5 Оцінка ефективності та окупності реального інвестиційного проекту
В пункті 2.4 даної дипломної роботи автором були наведені основні характеристики реального інвестиційного проекту, що планується реалізувати на підприємстві «ДнМЕМ».
Сформувавши склад, структуру та обсяг капітальних та поточних витрат, що виникають при реалізації проекту, можна визначити обсяг чистого грошового потоку та оцінити ефективність даного інвестиційного проекту.
У висновках до пункту 2.4 було виявлено, що щорічно підприємство буде економити 32,86 тис.грн на обслуговуванні елегазового вимикача. Але, як видно це дуже мала сума, та навіть якщо не враховувати відсоткову ставку, заміна вимикача окупиться лише через 21,5 років (706,126 / 32,86 = 21,5 років).
2.6 Обґрунтування додаткового інвестиційного проекту, що підвищує економічні показники ДП «ДнМЕМ»
Сфера діяльності підприємства «ДнМЕМ» є дуже важливою для суспільства. В сфері електроенергетики відбувається постійне зношення обладнання. Великою проблемою нашої держави є те, що у тарифі за передачу електроенергії передбачено лише обслуговування обладнання, а на його модернізацію та заміну кошти з плати за передачу не йдуть.
Саме тому, одним з ключових напрямків розвитку підприємства є підвищення плати за передачу електроенергії.
З 1.04.08 тариф за передачу е/е складає 14,23 грн. за МВт*год., тариф змінюється кожного кварталу.
Для того, щоб знайти тарифну ставку, за якою монтаж нового обладнання буде економічно вигідним виведемо рівняння:
<img width=«128» height=«23» src=«ref-1_869127700-249.coolpic» v:shapes="_x0000_i1181">, (2.1)
де W–кількість переданої е/е за визначений термін (місяць, квартал, рік);
Т1, Т2 – тарифна ставка за передачу е/е;
Е – грошові надходження.
Виходячи з наведеного рівняння, можна розрахувати Т2:
<img width=«137» height=«23» src=«ref-1_869282386-274.coolpic» v:shapes="_x0000_i1182"> (2.2)
Визначити суми підвищення тарифу відбувається за формулою:
<img width=«75» height=«23» src=«ref-1_869282660-165.coolpic» v:shapes="_x0000_i1183"> (2.3)
Для того, щоб визначити суму підвищення тарифу нам потрібно знати кількість переданої електроенергії за 2008 рік, та щомісячні грошові надходження.
Прогнозування кількості переданої е/е на 2008 рік
При прогнозуванні на основі часового ряду потрібно враховувати сезонні коливання. Це пов’язано з тим, що у холодну пору року (з грудня по квітень) кількість спожитої, а отже і переданої електроенергії більша за кількість е/е, яка споживається у літню пору року. Отже сезонні коливання мають період 12 місяців.
Процедура, яка дозволяє виконати прогноз з урахуванням сезонних змін складається з наступного:
5) За допомогою методу нелінійної апроксимації (поліноміальний тренд 2-го порядку) прогнозуємо кількість переданої е/е на 2008 рік;
6) Знаходимо похибку між фактичними та прогнозованими значеннями;
7) Знаходимо сезонну компоненту, яка дорівнює середньому значенню похибки за місяцями;
8) Будуємо модель з урахуванням сезонної компоненти.
Вихідні дані:
Таблиця 2.12 Кількість переданої е/е за 2005 – 2007 роки (помісячно)
<img width=«278» height=«622» src=«ref-1_869282825-11166.coolpic» v:shapes="_x0000_i1184">
Так як зміна тарифу відбувається кожний квартал, прогнозування буде виглядати наступним чином:
Таблиця 2.13 Прогнозовані значення кількості переданої е/е
<img width=«499» height=«306» src=«ref-1_869293991-10690.coolpic» v:shapes="_x0000_i1185">
<img width=«457» height=«278» src=«ref-1_869304681-7823.coolpic» v:shapes="_x0000_i1186">
Рис. 2.5 Графік моделі прогнозування кількості переданої е/е з урахуванням сезонності на 2008 рік
Отже рівняння для прогнозу кількості переданої е/е на 2008 рік має наступний вигляд:
<img width=«239» height=«24» src=«ref-1_869312504-411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1187">,
де <img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869206916-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1188"> — номер року на який робиться прогноз (у нашому випадку <img width=«13» height=«15» src=«ref-1_869206916-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1189">=6).
Достовірність (відповідність фактичних даних прогнозованим) з урахуванням сезонності: <img width=«269» height=«24» src=«ref-1_869313083-469.coolpic» v:shapes="_x0000_i1190">
Показники ефективності інвестиційного проекту
Умовою надання будь-яким банком грошей для здійснення інвестиційного проекту є те, що він має окупитися не більше як за рік. Тому ми встановлюємо термін окупності, який буде дорівнювати 11 місяців
Виходячи з цього ми також визначимо щомісячні грошові надходження. Для того, щоб проект окупився за 11 місяців вони повинні бути рівними 95 000 грн.
Так як кошти на вимикач беруться у міжнародному банку, то відсоткова ставка рівна 7%.
Розрахуємо NPVта IRR:
Таблиця 2.14 Розрахунок показників економічної ефективності
<img width=«513» height=«95» src=«ref-1_869313552-2337.coolpic» v:shapes="_x0000_i1191">
<img width=«76» height=«135» src=«ref-1_869315889-817.coolpic» v:shapes="_x0000_i1192">
<img width=«455» height=«115» src=«ref-1_869316706-2193.coolpic» v:shapes="_x0000_i1193">
<img width=«506» height=«254» src=«ref-1_869318899-3942.coolpic» v:shapes="_x0000_i1194">
Рис. 2.6 Зміна чистого приведеного ефекту
Знайшовши показники ефективності інвестиційного проекту ми можемо розрахувати тарифну ставку. За <img width=«19» height=«19» src=«ref-1_869127949-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1195"> — візьмемо середню кількість переданої е/е за 2008 рік (94 742,396 / 4 = 23685,592 МВт*год)
<img width=«128» height=«23» src=«ref-1_869127700-249.coolpic» v:shapes="_x0000_i1196">
<img width=«292» height=«23» src=«ref-1_869323190-488.coolpic» v:shapes="_x0000_i1197">;
<img width=«224» height=«23» src=«ref-1_869323678-397.coolpic» v:shapes="_x0000_i1198">;
<img width=«119» height=«23» src=«ref-1_869324075-236.coolpic» v:shapes="_x0000_i1199">;
<img width=«73» height=«23» src=«ref-1_869324311-179.coolpic» v:shapes="_x0000_i1200">грн. за МВт*год.
Отже, кожний квартал тариф повинен підвищуватися на 12,03 грн (26,26 – 14,23), а значить щомісяця тариф повинен підвищуватися на 4,01 грн. (12,03 / 3).
Висновки до другого розділу
У другому розділі даної дипломної роботи ми спрогнозували загальні витрати підприємства, зробили висновки про те, що вони ростуть через ремонти застарілого обладнання. Нами було прийнято рішення розробити інвестиційний проект по заміні застарілого масляного вимикача на новий повітряний або елегазовий.
При проведенні аналізу технічних характеристик цих вимикачів, ми зробили висновок, що елегазовий вимикач є кращім. Це підтвердили і розрахунки капітальних та поточних витрат на обслуговування вимикачів.
Далі були розраховані показники ефективності інвестиційного проекту по заміні масляного вимикача на елегазовий, так як цей проект окупиться лише через 21,5 років, нами було висунуто пропозицію по підвищенню плати (тарифної ставки) за МВт*год.
Після усіх проведених розрахунків ми зробили висновок, що кожного кварталу ціна за МВт*год повинна підвищуватися на 12,03 грн.
продолжение
--PAGE_BREAK--РОЗДІЛ 3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ (СППР) ПО МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ (ЗА ДАНИМИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ) НА ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ДнМЕМ
Під сутністю прийняття рішення як процесу розуміють – внутрішню відносно стійку основу управлінського рішення.
Задача прийняття рішення є однією з найпоширеніших задач в будь-якій сфері. Рішення задачі полягає у виборі однієї з декількох найкращих альтернатив.
Необхідність проведення великого об’єму розрахунків для отримання загальної оцінки шляхом синтезу усіх «плюсів» та «мінусів» за кожною альтернативою стало першим імпульсом для використання комп’ютеру у процесі прийняття рішення (ППР).
Наступний крок у застосуванні ЕВМ був пов’язаний з створенням діалогових систем, які дозволяли змінювати параметри тієї моделі, яка була закладена в ЕВМ. Таким чином у процесі використання діалогової системи можна було вибрати алгоритм пошуку рішення та його параметри. У теперішній час розроблені різні інформаційні системи, які забезпечують підтримку прийняття рішень на всіх стадіях. Такі системи повинні бути гнучкими та швидко давати найбільш оперативну та важливу інформацію.Можливість таких систем швидко обробляти інформацію є дуже важливою для підприємств.
Сучасні системи підтримки прийняття рішень (СППР) з’явилися у результаті злиття управлінських інформаційних систем та систем управління базами даних. Вони представляють собою системи, які максимально пристосовані до рішення задач управлінської діяльності та є інструментом, який оказує допомогу людям, які приймають рішення (ЛПР). За допомогою СППР може проводитися вибір рішення деяких неструктурованих, структурованих та слабко структурованих задач.
У даному розділі дипломного проекту нами була створена інформаційна система СППР по мінімізації витрат на ДП «ДнМЕМ».
3.1 Формулювання інформації, загальної структури та вимог до СППР
Формулювання інформації у СППР припускає визначену технологію використання ресурсів (програмного забезпечення, бази даних, бази моделей та телекомунікацій). Специфікою технології ППР є те, що вона не виконується повністю автоматично, так як здійснюється під контролем аналітика.
Використання системи підтримки та прийняття рішень дозволяє вирішити проблему знаходження залежності між окремими складними процесами та на їх основі приймати рішення, а також зменшення витрат на їх здійснення.
У теперішній час СППР використовується для аналізу тих проблем, які можна легко формалізувати.
На рис. 3.1 приведена структурна схема підтримки прийняття управлінських рішень по мінімізації витрат державного підприємства за допомогою СППР.
<img width=«427» height=«471» src=«ref-1_869324490-6047.coolpic» v:shapes="_x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037 _x0000_s1038 _x0000_s1039 _x0000_s1040 _x0000_s1041 _x0000_s1042 _x0000_s1043 _x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1046 _x0000_s1047 _x0000_s1048 _x0000_s1049 _x0000_s1050 _x0000_s1051 _x0000_s1052 _x0000_s1053 _x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1056 _x0000_s1057 _x0000_s1058 _x0000_s1059"><img width=«422» height=«467» src=«ref-1_869330537-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">
Виходячи з структурної схеми можна побачити, що СППР повинна містити наступні елементи:
Ø сховище даних;
Ø модель;
Ø інвестиційний проект (показники ефективності);
Ø та інтерфейс користувача.
Елементи інформаційної системи повинні об’єднуватися між собою за допомогою інтерфейсу користувача, який забезпечує швидкий перегляд вихідних, проміжних даних та результату.
VBA(VisualBasicforApplication) – це мова програмування, яка підтримується усіма прикладними пакетами OfficeXP, до складу якого входять такі прикладні програми, як MicrosoftAssess, MicrosoftExcel, MicrosoftWordта інше.
Мова VBAє сильним інструментом для створення прикладних програм, які базуються на електронних таблицях та здатні виконувати розрахунки та форматування результатів. Для програмування на VBAу Excelслід знати, що Excel– це програма для роботи з електронною таблицею, яка призначена для аналізу та відображення даних.
УExcelможна також об’єднувати частини систем, які розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легко інтегрувати їх з іншими офісними програмами. Excelможе бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, оскільки включає набір об’єктів обробки даних, який є одним з найкращих у світі.
продолжение
--PAGE_BREAK--3.2 Структура інформаційної системи
Інтерфейс користувача є невід’ємною складовою будь-якої інформаційної системи, яка визначає всі можливі шляхи та зручність доступу до її окремих компонентів. Існують різні типи інтерфейсу користувача, який реалізується за допомогою VBA.
1. Кнопковий інтерфейс робочого столу.
Людина, що розробляє інформаційну систему у Excel, заповнює робочу книгу потрібною кількістю аркушів. Перший є заставкою інформаційної системи. Другий – використовується для зображення головного меню, в якому наведені основні компоненти інформаційної системи. Ці компоненти повинні розміщуватися на робочих аркушах у Excel. Які містять – тексти, таблиці та діаграми. Також на цих аркушах повинні бути кнопки, за допомогою яких можна повернутися до головного меню.
Кнопка використовується для виконання користувачем деяких дій – для цього йому достатньо на неї натиснути. Дія може представляти собою запуск якої-небудь визначеної програми, підтвердження кінця введення тих чи інших даних, вір конкретного варіанту з декількох запропонованих способів продовження роботи чи інше.
Сама по собі кнопка не здатна нічого виконувати, доки її потрібна реакція не буда належним виглядом описана у програмі. Натиск на кнопку викликає у системі подію. Однак для того щоб програмою були виконані дії, необхідно описати їх у програмному коді методу. Цей програмний код може містити любі доступні оператори, які маніпулюють властивостями даного об’єкту. [19]
Крім кнопок можна використовувати і інші елементи управління. Цей тип інтерфейсу є найпростішим для реалізації.
2. Інтерфейс для користувача формами.
Цей тип інтерфейсу використовує діалогові вікна, тоді коли, від користувача вимагається внести вихідну інформацію для виконання (рішення) задач. Результати рушення виводяться на робочі аркуші.
Форма користувача складається з вікна форми та декількох специфічних елементів управління, які розміщенні у цьому вікні. Кожний об’єкт форми має визначені властивості, методи та дії, які визначені в цьому класі об’єктів.
Інтерфейс користувача повинен містити:
Ø Заставку, яка містить кнопки «Про автора», «Вхід до ІС» та «Вихід». Заставка призначена для входу до головного меню та продовження роботи у системі або для виходу з системи. Заставка виводиться одразу при запуску Excel.
<img width=«337» height=«185» src=«ref-1_869330610-6489.coolpic» v:shapes="_x0000_i1201">
Рис. 3.2 Заставка інформаційної системи
Ø основне меню, яке містить кнопки для переходу у підсистеми, а також кнопку повернення до «Заставки».
<img width=«394» height=«238» src=«ref-1_869337099-9265.coolpic» v:shapes="_x0000_i1202">
Рис.3.3. Головне меню інформаційної системи
Ø основні розроблені на робочих листах підсистеми інформаційної системи у вигляді графіків та таблиці.
Для того, що показати роботу цієї сторінки наведемо один з листів робочої книги.
<img width=«471» height=«202» src=«ref-1_869346364-6584.coolpic» v:shapes="_x0000_i1203">
Рис.3.4 Лист «Прогноз» робочої книги
Наведемо значення кнопок, що містяться на листі інформаційної системи «Головне меню»:
1. «Витрати поквартально» — при натисканні цієї кнопки ми потрапимо на лист «Витрати поквартально», який має наступний вигляд:
<img width=«404» height=«251» src=«ref-1_869352948-4369.coolpic» v:shapes="_x0000_i1204">
Рис.3.5 Лист «Витрати поквартально» робочої книги
У свою чергу цей лист містить наступні кнопки:
Ø «Витрати за 1-й квартал» — при натисканні на цю кнопку відбувається перехід, на лист, що містить дані про загальні витрати підприємства та витрати на ремонт за 1-й квартал з 2003 року по 2007 рік.
Ø «Витрати за півріччя» — при натисканні на цю кнопку відбувається перехід, на лист, що містить дані про загальні витрати підприємства та витрати на ремонт за півріччя з 2003 року по 2007 рік.
Ø «Витрати за 9 місяців» — при натисканні на цю кнопку відбувається перехід, на лист, що містить дані про загальні витрати підприємства та витрати на ремонт за 9 місяців з 2003 року по 2007 рік.
Ø «Витрати за рік» — при натисканні на цю кнопку відбувається перехід, на лист, що містить дані про загальні витрати підприємства та витрати на ремонт за рік з 2003 року по 2007 рік.
2. «Прогнозування витрат на 2008 рік» — при натисканні на цю кнопку відбувається перехід на лист, що містить прогнозні значення витрат підприємства на 2008 рік.
3. «Капітальні витрати на ремонт повітряного вимикача» та «Капітальні витрати на ремонт елегазового вимикача» — при натисканні на ці кнопку відбувається перехід на листи, що містять розрахунок витрат на монтаж вимикачів.
4. «Амортизаційні відрахування», «Заробітна плата робітників», Витрати на обслуговування вимикачів» — при натисканні на ці кнопки відбувається відповідний перехід до листів, що містять ці розрахунки.
5. «Модель з урахуванням сезонної компоненти» — при натисканні на цю кнопку відбувається перехід до листа на якому міститься модель прогнозування кількості передачі електроенергії вимикачем, що замінюємо, на 2008 рік, з урахуванням сезонності.
6. «Показники ефективності інвестиційного проекту» — при натисканні на цю кнопку відбувається перехід до листа, який містить розрахунки основних показників ефективності інвестиційного проекту.
На кожному з листів інформаційної системи є кнопка повернення до головного меню.
продолжение
--PAGE_BREAK--3.3 Методика створення кнопок
Для створення кнопок на листах інформаційної системи, потрібно користуватися наступною методикою:
1) відкрити нову робочу книгу;
2) додати панель інструментів „Форми” (далі – ПІ);
3) на цій ПІ розташовані 16 елементів управління, але тільки 9 з них доступні – це ті елементи управління, які можна використовувати в робочих листах.
4) далі необхідно вставити кнопки, наприклад, „Вхід до ІС”, „Про автора” та „Вихід” та призначити цим кнопкам макроси.
Текст макросу для кнопки „Вхід до ІС” має вигляд:
Private Sub CommandButton1_Click()
Worksheets(«Головне меню»).Activate
End Sub
— „Головне меню” – _м.’я листа, на якому знаходиться форма „Головне меню”.
При натисканні кнопки „Вхід до ІС” відкривається лист „Головне меню”.
Текст макросу для кнопки „Вихід”:
Private Sub CommandButton2_Click()
ActiveWorkbook.Close
End Sub
При натисканні „Вихід” відбувається вихід з Excel.
Текст макросу для кнопки „Про автора”:
Private Sub CommandButton3_Click()
UserForm1.Show
End Sub
При натисканні „Про автора” з’являється форма у якій наведено прізвище, _м.’я та по-батькові виконавця інформаційної системи.
Кнопкам, що знаходяться на другому листі інформаційної системи „Головне меню” призначені макроси, текст яких має вигляд:
Private Sub CommandButton*_Click()
Worksheets («Лист*»). Activate
End Sub
У першому рядку макросу після команди Sub стоїть _м.’я, дане даному макросу, тобто те, яке було привласнене після виклику команди „Призначити макрос”. Після команди Worksheets в другому рядку макросу вказується назва листа, на який повинен здійснюватися перехід після натискання даної кнопки. Макроси забезпечують перехід на необхідний лист при натисканні кнопки.
Нарешті, необхідно призначити макрос для кнопок „Головне меню”, що знаходяться на кожному листі цієї інформаційної системи. Вони необхідні для швидкого, оперативного переходу на лист головного меню. Для всіх кнопок „Головне меню” призначається макрос.
Висновки до третього розділу
У даному розділі дипломної роботи був розроблений інтерфейс робочої книги Excel«Диплом ІС». Це було зроблено для більш наглядного вивчення витрат підприємства за періодами (поквартально), прогнозованих витрат підприємства на 2008 рік, а також усі розрахунки для визначення ефективності інвестиційного проекту.
Інформаційна система містить наступні компоненти:
Ø Заставку, на якій розташована назва, інформація про автора та дві кнопки;
Ø Головне меню, яке містить підсистеми інформаційної системи;
Ø Основні підсистеми.
РОЗДІЛ 4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ
Забезпечення комфортних умов праці та зведення до мінімуму вірогідності впливу на працівників шкідливих факторів виробництва – це задачі охорони праці.
Метою аналізу безпеки дипломної роботи є аналіз умов праці, шкідливих та небезпечних факторів при роботі на підприємстві ДнМЕМ. А також рекомендації по захисту працівників від нещасних випадків.
4.1 Служба охорони праці
Діяльність державного підприємства ДнМЕМ супроводжується великим рівнем виробничого травматизму. Це пов’язано з багатьма факторами. Однак найбільш вагомим є високий відсоток морально та фізично застарілого обладнання.
Більшість трансформаторів мають великий об’єм (вони масляні), тому їх важливо замінити на сучасні електрогазові по екологічним міркуванням.
Згідно з законом України «Про охорону праці» на підприємстві створений відділ охорони праці.
Він створюється на підприємстві для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам і аваріям, профзахворюванням в процесі праці, та зберігання життя і здоров’я працівників, а також для координації і вдосконалення роботи, пов’язаної із забезпеченням пожежної безпеки і контролем за її проведенням в структурних підрозділах.
Відділ охорони праці входить до структури ДнМЕМ як один із головних виробничо-технічних відділів і підпорядковується безпосередньо директору ДнМЕМ. Ліквідація відділу охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.
Основними завданнями відділу охорони праці є:
Ø забезпечення безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд;
Ø забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;
Ø професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці та пожежної безпеки, пропаганди безпечних методів роботи;
Ø розробка нових, перегляд або відміну чинних нормативних актів з охорони праці та пожежної безпеки;
Ø забезпечення працюючих відповідними санітарно-гігієнічними умовами праці;
Ø вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих в межах робочого часу;
Ø вдосконалення і координації пожежно-профілактичної роботи, організації розробки комплексних заходів по поліпшенню пожежної безпеки на об’єктах ДнМЕМ, контролю за їх виконанням.
Функції відділу охорони праці:
1. Опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці і пожежною безпекою, сприяє вдосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.
2. Проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці пожежної безпеки ДнМЕМ.
3. Складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці i виробничого середовища.
4. Проводить вступний інструктаж всім особам, які приймаються на роботу в ДнМЕМ з питань охорони праці та пожежної безпеки.
5. Організовує:
а) забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними документами з охорони праці та пожежної безпеки;
б) паспортизацію дільниць, робочих місць на відповідність їх вимогам охорони праці;
в) облік, аналіз нещасних випадків, профзахворювань, аварій 1, 2 категорій а також збитку від цих подій;
г) підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці та пожежної безпеки;
д) розробку перспективних i поточних планів роботи підприємства по створенню безпечних та нешкідливих умов праці;
е) роботу кабінету охорони праці та пожежної безпеки, пропаганду безпечних i нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів-конкурсів, бесід. Лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо.;
ж) підвищення кваліфікації i перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;
з) забезпечення підрозділів оперативною інформацією з питань охорони праці, в тому числі про причини нещасних випадків, підготовку пропозицій щодо їх запобігання;
i) навчання працівників ДнМЕМ з питань охорони праці, проведений семінарів;
к) координацію роботи підрозділів ДнМЕМ з питань охорони праці i методичне керівництво нею;
л) проведення планових, позапланових i комплексних перевірок стану охорони праці пожежної безпеки в структурних підрозділах ДнМЕМ;
м) проведення Днів охорони праці;
н) з питань пожежної безпеки:
- проведення нарад, конкурсів з питань вдосконалення пожежної безпеки, діяльності пожежно-технічних комісій, добровільних пожежних дружин;
- облік пожеж та їх наслідків на підвідомчих об’єктах, аналіз причин i умов їх виникнення, підготовку звітів i заходів по попередженню пожеж;
- впровадження прогресивних пожежебезпечних технологій, сучасних автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;
- розробку пропозицій до проекту колективного договору, спрямованих на підвищення рівня протипожежного захисту майна ДнМЕМ;
- придбання законодавчих та інших нормативним актів з питань пожежної безпеки, їх вивчення посадовими особами i персоналом ДнМЕМ;
- розробку за участю структурних підрозділів комплексних заходів щодо забезпечення та поліпшення пожежної безпеки.
6. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки i техніки, в тому числі ергономіки, прогресивних технологій, сучасних засобів колективного i індивідуального захисту працюючих, захисту населення i навколишнього середовища, сучасних засобів пожежегасіння.
продолжение
--PAGE_BREAK--4.2 Заходи по охороні праці
Обладнання підстанції «ДДЗ-330» складається з силових трансформаторів, масляних вимикачів, роз’єднувачів, трансформаторів струму та напруги та інших електричних апаратів.
Для забезпечення безпеки персоналу прийнято наступні захисні заходи:
Ø Захисне заземлення. Заземленню підлягають всі металеві частини електрообладнання 150 кВ та вище, які можуть опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції;
Ø Контроль та профілактика пошкодження ізоляції. Контроль та профілактика пошкоджень ізоляції проводиться за допомогою вимірювальних приладів. Якщо <img width=«31» height=«24» src=«ref-1_869357317-125.coolpic» v:shapes="_x0000_i1205"> <20 кОм, спрацьовує сигналізація аварійного зниження опору ізоляції.
Ø Захист від випадкового доторкання. Для виключення випадкового доторкання до струмопровідних частин, опори огороджено парканом, вхід закрито замком; вимикачі розташовані на порталах, комутаційні апарати розташовано на опорних ізоляторах. Для безпечного проїзду ремонтного транспорту передбачено проїзд 3 метри. Використання персоналом ізоляційних та вимірювальних пристроїв: штанг, клещів, рукавиць, окулярів, поясів та бот для огляду та ремонту обладнання. Переносні огородження та ширми для роботи персоналу поблизу не відімкнутих струмопровідних частин.
На території підстанції «ДДЗ-330» розміщено ящики з піском та вогнегасники.
4.3. Правила техніки безпеки при роботі з елегазом
Фактори ризику. Гексофторид сірки вважається інертним газом. Вдихання дуже високого вмісту газу може викликати головний біль та ризик втрати свідомості — через недостачу кисню.
Особливі характеристики та побоювання. При високих температурах можуть утворитися продукти розкладу, які визивають подразнення.
Профілактичні засоби. Гарна вентиляція, кріплення газових балонів цепами.
Індивідуальним засобом захисту є ізолюючий протигаз для використання у середі удушливого газу.
Перша допомога: свіже повітря та відпочинок.
При пожежі газові контейнери у зоні пожежі повинні бути видалені та охолоджені водою.
Гексофторид сірки може потрапити в навколишнє середовище через протікання у вимикачі. Він є дуже стійким газом и не вносить будь-якого вкладу у руйнування озону та утворення фотохімічного прошарку. Даний газ не чинить значного впливу на рослинність. Останнє особливо підходить для вимикачів, оскільки об’єми газу, які застосовуються у вимикачах, є невеликими з глобальної точки зору.
4.4 Заходи з ОП та ПБ у 2007 році
У 2007 році у ДнМЕМ згідно додатку № 1 наказу НЕК «Укренерго» №3 проведено наступні заходи з охорони праці та пожежної безпеки:
1. проведення медичних оглядів працівників;
2. обладнання робочих місць оперативного персоналу для доведення параметрів повітря до нормативних;
3. ремонт пристроїв заземлення опор ПЛ;
4. оснащення санітарно-побутових приміщень;
5. улаштування, ремонт та заміна пожежної сигналізації;
6. ремонт апаратури керування автоматичних систем пожежегасіння;
7. обладнання куточка з ОП та ПБ на центральній дільниці служби механізації та транспорту.
Реалізація основних завдань з охорони праці та пожежної безпеки сприяє колективний договір, укладений між власником та трудовим колективом, в якому адміністрація зобов’язується виділяти кошти на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, покращення діючих умов охорони праці на виробництві, на виконання комплексних заходів, які забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, на придбання засобів індивідуального захисту, придбання спецодягу і спецвзуття, проведення атестації робочих місць на відповідальність їх нормативним актам з охорони праці, придбання обладнання і матеріалів з метою профілактики профзахворювань і реабілітації потерпілих від нещасних випадків, проведення технічної експ6ертизи аварійних будівель, споруд, приміщень, а також попередження дорожньо-транспортних пригод.
ВИСНОВКИ
В першому розділі даної роботи були розглянуті загальні відомості про підприємство, зроблено економічний аналіз його діяльності та висунуто мету та задачі дипломного проекту.
В другому розділі даної дипломної роботи були спрогнозовані загальні витрати підприємства на 2008 рік та зроблено висновки, про те, що вони зростають через застаріле обладнання. На основі цих даних було запропоновано виконати інвестиційний проект по заміні старих масляних вимикачів на більш нові повітряні або елегазові.
В цьому розділі були розглянуті теоретичні основи інвестиційної діяльності підприємства, а саме: досліджена економічна сутність інвестицій, їх основні сутнісні характеристики, з’ясовані особливості і форми здійснення реальних інвестицій підприємства, проаналізовані та порівняні різні показники та методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.
Ще й досі не має єдиного загальноприйнятого визначення поняття „інвестиції”, проте всі науковці погоджуються, що інвестиційна діяльність є надзвичайно важливою для ефективного розвитку підприємства. Саме завдяки здійсненню інвестицій, підприємство здатне розвиватися або підтримувати вже досягнутий високий рівень діяльності.
В другому розділі даної роботи були розглянуті, проаналізовані та порівняні основні визначення терміну інвестиції. На думку автора найбільш повне тлумачення поняття „інвестиції” було запропоновано професором Бланком І.А.: „Інвестиції підприємства являють собою вкладення капіталу в усіх його формах в різноманітні об'єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою отримання прибутку, а також досягнення іншого економічного або позаекономічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов'язане з факторами часу, ризику та ліквідності.” Також у другому розділі була проведена класифікація інвестицій відповідно до основних їхніх ознак.
Предметом дослідження даної дипломної роботи був реальний інвестиційний проект, тому у другому розділі більша увага приділялася саме цьому виду інвестицій. Окремо були розглянуті та проаналізовані особливості здійснення реальних інвестицій, а також їх форми.
Жодний інвестиційний проект не може бути здійсненим без його попереднього аналізу. Саме на етапі оцінки ефективності інвестиційного проекту приймається рішення щодо його реалізації. На сьогоднішній день існує ціла низка різних методів щодо оцінки ефективності інвестицій. В другому розділі роботи вони були детально розглянуті, проаналізовані їх позитивні аспекти та недоліки. Були проаналізовані наступні методи: чистий приведений ефект, індекс доходності та період окупності.
Також у другому розділі роботи було досліджено необхідність здійснення реального інвестиційного проекту на ДП «ДнМЕМ».
Електроенергетичний комплекс України дуже застарів, обладнання яке використовується на підстанціях є небезпечним як для життя робітників так і для навколишнього середовища. Тому на сьогоднішній день перед підприємством «ДнМЕМ» постала задача по заміні старих вимикачів. Саме тому, постало питання про підготовку до реалізації реального інвестиційного проекту, а саме проекту, метою якого є заміна масляних вимикачів на повітряні або елегазові.
Завдяки проведеним розрахункам ми побачили, що заміна обладнання неможлива без підвищення тарифу на передачу електроенергії.
Була розроблена математична модель прогнозування кількості переданої е/е на 2008 рік з урахуванням сезонності.
За всіма проведеними розрахунками ми побачили, що тариф має бути підвищенній з 14,23 грн. за МВт*грд до 26,26 грн. за МВт*год. Цей розрахунок було зроблено завдяки прогнозуванню кількості е/е, яка передається через визначений вимикач.
Дляоцінки ефективності інвестиційного проекту, що розглядається, був розрахований розмір чистого приведеного ефекту, та за допомогою ставки дисконтування визначена теперішня вартість чистого грошового потоку поінвестиційному проекту.
Розрахунок показників інвестиційного проекту говорить про те, що заміна вимикача для підприємства є вигідним. Цей висновок було зроблено на основі того, що чистий приведений ефект проекту на дату закінчення проекту є позитивним числом. Це свідчить про те, що проект окуповується та починає приносити прибуток ще до його закінчення. Термін окупності проекту складає 11 місяців, так як саме на 11 місяці ЧПЕ пересікає вісь Х, при умові, що буде підвищена тарифна ставка за МВт*год. Нами було виявлено, що вона повинна складати 26,26 грн, тобто кожного кварталу тарифна ставка повинна підвищуватися на 12,03 грн. Розрахунок індексу рентабельності показав, що на кінець проекту він складає 8,27%.
Виходячи з результатів, що були отримані під час виконання дипломної роботи автор вважає за наступне сформувати наступні пропозиції:
Ø прийняти до реалізації реальний інвестиційний проект, метою якого є заміна обладнання на більш нове та досконале;
Ø підвищити тарифну ставку (плату) за МВт*год для того, щоб держава мала змогу не лише обслуговувати застаріле обладнання, але і встановлювати нове.
Також важливо замітити, що саме власники підприємств, що продають е/е повинні перейматися цим питанням та перераховувати кошти на модернізацію електричних підстанцій.
В третьому розділі дипломної роботи був розроблений інтерфейс робочої книги Excel«Диплом ІС». Це було зроблено для більш наглядного вивчення витрат підприємства за періодами (поквартально), прогнозованих витрат підприємства на 2008 рік, а також усі розрахунки для визначення ефективності інвестиційного проекту.
У розділі «Техніка безпека та охорона праці» розглянуто основні методи безпечного обслуговування та експлуатації вимикачів, а також розглянуті основні міри безпеки при використанні елегазу. Також у цьому розділв були наведені заходи з охорони праці та пожежної безпеки, які були проведені у 2008 році.
продолжение
--PAGE_BREAK--