Реферат: Гестозы беременных

ПІЗНІ ГЕСТОЗИ

Пізнійгестозявляєтьсясиндромомполіорганноїнедостатності, що розвиваєтьсявнаслідоквагітностіабо загострюєтьсяв зв'язку з нею.Ця патологіявиникаєв тих випадках, коли адаптаційнісисте­миорганізмуматері не спроможнізабеспечитипотребиплода, якийрозвивається.Гестоз можез'явитисяу здоровихвагітних- чистігестози, атакож при наявностіу них захворювань(нирок, печінки, серцево-судинноїі ендокрінноїсистем)- комбіноваці.

Появагестозувранні строки(після 20неділь) завждиповинно насторожуватиу відношеннікомбінованоїформи цієїяатології.Найбільшчасто гестозивиникаютьна фоні захворюваннянирок, гіпертонічноїхвороби, серцево-судинноїпатології, як правило, важко протікають.

Внашій крайніпізні гестозикласифікуютьсяна 4клінічнихформи: водянку, нефропатію, прееклампсіюі еклампсію.

Головніпрояви цієїпатологіїпов'язані ізспазмом судин, підвищеннямпроникностіїх стінки, затримкоюводи і натріюв організміз послідуючимрозвиткомгіпоксії, різким розладомфункціїЦНС, залозвнутрішньоїсекреції, нирок, печінкиі других органів, глибоким порушеннямобміну речовин.

Згіднолітературнимданнимпровіднимифакторами увиникненніпізніх гестозівявляютьсянедостатнійкровообіг, порушеннягазообміну і обміну речовинв плаценті.Важливуроль належитьспіральним артеріям матки, частина якихв силу природженоїабо набутої недостатностізалишаються спазмованими, що супроводжуютьсяознаками ішеміїі гіпоксіїплаценти.

Порушуютьсярівновага міжпростацікліномі тромбоксаном.Зниженнясинтезу простаціклінаі підвищеннятромбоксанав плацентіпризводитьдо генералізованогоспазму судинз підвищеннямпериферичногоопору в них, допошкодженняендотеліясудин і посиленняагрегаціїі адгезіїтромбоцитівз розвиткомтромбоцітопенії,

атажождо активаціївнутрішньосудинногозвертання, відкладанняфібрінав термінальнихвідділахкровоносного«руслаі послідуючиммІкроииркулярнимпорушеннямв органах.

Недостатня гемоперфузіячерезсудини маткипоглиб^веішеміюі гіпоксіютканнихструктур в нійз підвищеннймвикидом норадреналінаі серотоніна, що також супроводжуєтьсяпериферійнимспазмомсудйню.В серединімікросудинматки виразнийстаз крові, агрегапія, адгеяіяі десименірованниймікротромбоз.

Сповільненнякровообігуу відділі обмінуречовинвизиваегіпоксіюткайин9різким порушемнямметаболізму.Підвищуетьсяконцентрапіянедоокисленнихметаболітів(лактата, пірувата), збільшуетьсякількістьактивних поліпептидів(гістаміна, ацетілхоліна, простагландинів), що призводитьдо вазоділятаціїсудинв матці.Але в умовах»сладжа"утворені агрегатиклітин кровіне йроходятьчерезрозжиренісудини, а самавазоділятаціяпосилюєнеоднорідністьсудиннихкалібрів і стазкройі.Одночаснодія ацідозу, серотоніна, кінініві, можливо, гістамінарізко збільауепроникністькапілярноїстінки длярідини, електролітіві білків з переходомїхв тканини.Втратарідкоїчастиникровіпризводитьдо згущенняі підвищенняїї вязкості.Aгрегатиеритроцитівнакопичуютьсяв мікроциркуляторномуруслі івиключаютьсяіз загальногокровообігу, розвиваєтьсясиндром секвестраціїкрові(А.П.Зильбер,1977, N/^^?^^^ йсоавт^1^^).Секвестраціякровівмікроциркуляторнемурусліматкивикликаєгіповолеміюв загальномуколі кровообігу.^^^іхляеваи976)^Г^М^Соловьораісиівавт.(1971)^В^Н.Серові сяівавт.(1989)відмічають.зниженйяОЩйа30%від повальногорівня.

ЗниженняОЦК обумовлюєперероаярйдІйейняоб'ємівциркулюючоїкрові і в другихорганах і системах.В першу чергув процесвтягуютьсямікроциркуляторнІрусланирок, печінки, гіпофізаі каротіднігломуси, так як їх кровопостачаннязабезпечується

системамикапілярівнизького тиску, найбільшчутливо реагуючимина зміни загальноїремодинаміки; мозок і міокардвключаютьсяв цю реак^цію на більшпізніх стадіях.

Внаслідокгіповолемі?і порушеннямікроциркуляці? нирок подразнюютьсяклітини юкстамедулярногоапарату з виділяннямрені-на, останній активуєплазмйтичниЙАр-глобуліні утворюєтьсяангіотензін^який маєсильну вазоконетріктурнудію^

Порушеннянирковр? мікрор^моциркуляці^супроводжуєтьсязмен­шеннямклубочково^фільтраці^^, затримкою^рідиниі токсичнихполі­пептидів)змінами в паренхім^^розвиткомолігурі?^ анурі?^

Зниженняефективностімікросудинно^окровотожупечінки викликаєпригніченнябілковосинтезуючо?^дезінтоксикаційно?і сечовинообразуючо??? функцій^Всі цізміни в організміматері викликаютьгіпотрофіюі

гіпоксіюплода.ЗменшенняінтенсивностімозговоТ.мікрогемоцирку-ляпі^супроводжуєтьсягіпбксієюі набрякоммозку, а розвитокДВС-^индрому в органнійі системнійциркуляційприводить догеморагічних,і ^ромботичнихус^ладнень.

Такимчином,інтенсивн^істьмікрогемоцир^улят9рнихпорушень, визначаютьтяжкість іпрогноз пізньогогестозудля матері і

пглода, а також вибірзасобів фармакологічно? терапі?^

ТЕРАПІЯПІЗНІХГЕСТОЗІВ(загальніположення)

Виходячиз патогенезупізніх гестозіввагітних, терапія повиннабути комплексною, проводитисяз урахуваннямперевагитого чиіншого сйндрому(гіпертензивний, рвфротичний, коагулопа-тичний, синдромибудомно?^апругинабряку тканин, фетбплацен-тарн^недостатностіта інш.)^Лікуванняповинно бутисуворо регламентованнимпо годинах, приважких йогб^ормах-су^^сноз лікарямианестезІологами-реаніматологамй.

Дужеважливий лабораторииЙконтроль заефективністюпризна­чено? тераріїі внесенні прицьомунеобхідноїкорекції.

Длядосягненняналежних успіхів'в лікуваннінеобхідновиконува­тиряд принциповихположень:

1.Госпіталізаціяу відділенняабо палатуінтенсивноїтерапі?^яка обладне^навсіма необіднимизасобамидля наданняв повному обсязікомплексулікувальнихзасобів)а такождіагностииноюапара­туроюдля повноцінногоконтролю зафункціонуваннямжиттєво-важливихорганів^

2.Раціональнехарчуваннях

3.Створеннялікувально-охоронногорежиму-допомага^попереджу-ватипродукціювазбактивнихгамінів(норад^еналіна,^реналін^-т. серотоніна)поширеннювазоко^стрікці?і зберігаєкомпенсаторнімеханізмиадаптаці?.

4.Нормалізапіягемодинаміки:

а)ліквідаціяспазмупериферичнихсудин та нормалізаціяматково-плацентарногокровообіг^^б) усуненняартеріальногогіпертонії^ в) боротьбаз гіповолеміею^реологічнимипорушеннями^

5.Корекція порушеньметаболізму: а) водн^електролітногообміну^б) білковогообміну^в) кислотно-основногостану.6.Нормалізація^ункці? дихально^«системиіЦНС.7. Проведенняантиоксидантноїтерапій8.Профілактикаі лікуваннясудомногосиндрому.9.Раціональнеродорозрішення. 10. Реабілітаціяхрорихп^сляродорсзр^шенн^.Медикамеятожніряр

Необхіднодотримуватисяпослідовностів лікуванніза пато­генетичнимпринципомі в залежностівід ступенняважкості ^гестоза.

Терапіюрозпочинатиіз седативнихпрепаратів^знімання спазмупериферичних^матковихі плацентарнихсудин, корекці? білковогообміну.При цьому яосилюетьсяефективністпді? гіпотензивнихі діуретичнихзасобівінфузійноїтерапії(поліп-шуетьсянирковийкровообіг^збільщуєтьсядіурез)^знімаютьсяризикперевантаженнясудинногорусла^набрякулегенів^мозку

Післязняття спазмисудин^покращенняклубочковоїфільтра-пі?^досягненнягіпотензивногоефекту^ліквідаціїгіповолеміїпризначаютьсядіуретичнізасоби.Проводячил^кувайняпізніхгестозІвнеобхідноусвідомити^що ^фектпризначено? терапіїнаступахна стаді? пр^гестоза^в інших випадкахіноді можнадосягтиремісії, а 20%вагітних ^гестозомне піддаютьсятерапі?і захво^жванняневйийнопрогресує.В таких випадкахдля збереженняздоров^жінки ^попередженняперінйтально? смертностідоцільнопровести терміноверодороз-рішенняі дальнішелікування ^іеїпатології.

Основнігрупи йрепар^тів^що застосовуютьсядяй лікуванняпізніх гестозівта їхфармакологічнахарактеристика^

Препарати^впливаючі нацентральнунервовусистему. Наркотичніта снодійнізасоби:

Фто ро т а н-інгаляційнийнаркотик легковсмоктуєтьсяіз дихальнихівляхіві с^оровиводитьсялегенями$незміненомувиглядівлишеневелика частинапрепаратаметаболі^уетьсяв організмі.Сві-домістьвиключаєтьсячерез 1-2хв.післяпочаткудії парів фторо-тана.Після припиненняподачі фторотаначерез 3-5хв^хворі пробуджуються.Збудженняспостерігаєтьсярідкоінесильно виражене.Осторожнопотрібно й^гозастосовуватиу хворих з порушеннямритму серця, при гіпотонії, органичнихзмінах в печінці.Фторотанвикликаєрелаксапіюйаткиі знижуєїї чутливістьдо препаратів, що викликаютьїї скорочення(алколоїдиопориьї, окситоцин).Наркотикмає властивістьпригнічуватисимпатичні

гангліїі розширюватипериферичнісудини^

Принаркозіфторотаномслід враховуватишвидкузмінустадій наркоза.Концентраціякиснюв суміщідля інгаляцІ? повинна бутине нижче 50%

За кйс ь а з от а — інгаляційнийнаркотикзастосовує­тьсяпри гестозахв основномуз метою знеболюванняродів методомперерваноїаутоаналгезіїза допомогоюспеціальнихнаркознихапа­ратів.Сумішзажисьазотаі кисйюводаетьсярспіввідношенні60-70^^40-30%.Закисьазотане викликаєускладненьі через 10-15хвилин(яісляприпиненняподачі) виводитьсячерез дихальнішляхи^^

Ба рб і т у ра т й-гексенал, тіопентал-натрій маютьснодійнийта наркотичнийефекти^Застосовуютьсяпрепаратидля внутріжньовенн^гонаркоза1-2%? хрозчин^який готуютьсяперед введенням^Вводять тойчи другий препаратповільно(1мл.віхв.)^Наркотичнадія^після одноразовоговведення, продовжуютьсяЗО хв.Препаратипризначаютьсяв комплексномулі^ув^нніеклампсії,їхм^жназастосовувативнутрішньом^язовопо ^мл.1%розчину через4 години.ІТре^аратипроходятьчерезплацентарнийбартері можуть визнатигіпоксію плода.При ускладненнях^пов^язаннихз^введен-нямбарбі^ур^тів(пригнІ^еннядихання^пррушеннясерцевоїдІяль-несті)показано застосування бемегріда^^обовадоза ^-1г. Фе но б а р б і т а л- володієзаспокійливим, снодійним, протисудомнимефектом. Застосовуетьеялрилікуванніпрееклампсіїі еклайпсіївнутрІшньовенно(йогорозчиннаформа).Разовадоза200 мг.Добовадоза 500мг.

Неб а рб і т у ро ві пре па рат и — предіон(віадріл)ма^ снодійнуі наркотичнувластивості.Застосовуютьвіадрілв розчинахрізне? концентрації(від0^9%до 3%).Початкова дозадля вводногонаркозу складне10-12мг/кг, вводять розчинв вену черезголку з широкимдіаметроміз ро^р^хунку1 г.протягом 3-5хв. Загальнадоза від0,5до 3,5г.

Наркотичнийефект віадрілупі^ляодноразовоговведенняпродовжується30-40 хв^Краплиннимвведенням0,5-1%розчину можнапідтримуватипродовженийсон^Розчин дляінфекційготують безпосередньоперед вживанням.Розчинникомможуть бутиізотонічнірозчини глюкози, натрію хлоріду,0,23%новокаїнуабо вода дляінфекцій.

Віадрілдобре послаблюєм^язи, не впливаєсуттєвона дихан­няі серцево-судийнусистему. Основнимускладненнямвіадрілує подразненнявен, в подальшомуможе розвинутисяфлебіт. Дия, попередженняостаннього^перед віаді-лом, необхідноввести0,25-0,^5%новока^на.

^Н а р ко т йчні а на л г е т йк и

Пр о м е до л- швидковсмоктуєтьсяІ справляєсильну аналь- гезуючудію при парентеральномувведенні,.В зв'язкуіз зняттям болімає снодійнийефект^Чинитьспазмолітичнудію на гладенькі№^язи внутрішніхорганів, разом з цимпідвищує тонусі посилююскороченням'язівматки.

Вакушерськійпрактицізастосовуєтьсядля

Пс й хо т р о н н і з ас о б и :

НойролоптнчпіпрепаратиА м і н а з і н- основнийпредставникнойролея^^в.Седативнадія амін^зінан^організм обумовленайого впливомна ЦЗЙ.

Прицьому величинаседативногоефектадозозалеткна.Це супровод­жуєтьсяпригніченнямумовних таруховозахиснихрефлексів)зни­женнямрухової активності)зменшеннямтиску крові.Останнєпов'я­заноз наявністюу препаратаантиадренергичнихвластивостей(бло-куецентральнідапериферичніадренорецептори)^Аміназінпосилюєдію снодійних)наркотиків^аналгетиків)місцевоанестезуючихречовин^

Длявнутрішньовенноговведення необхіднукількістьаміназінурозводятьв 10-20 мл.3% глюкози'^боізотонічногорозчину хлори­дунатрія, вводятповільно(протягом5 хв).Парентеральневведенняаміназінаможе викликатир^зкепадіння АТ)ортостатичнийколапс.Вища разовадоза -0,1г. Добовадоза — 0)25г

Дро пе рі до л — нейролептичнийпрепарат ізгрупи бутірофе^нонів.Маєальфа-адреноблокуючу, знеболюючу, протишокову, проти­блювотнуді], знижує артеріальнийтиск^викликаєстан нейролеп-сі?^Потенцієдію гіпотензивних)знеболюючих)наркотичнихпрепа­ратів)транквілізаторів.

Застосовуютьдля купір^ваннягіпертоничнихкризів) станівзбудженнявнутрішньовеннимструминнимвведенням ізрозрахунку ' 0)1мг/кг(частіше-2 мл/5мг/ 0)25%розчину).Дія препаратапродовжується3-4 години.Дроперідолмаєвластивістькумулювати)тому приповторномувведенні(через3-4 год)доза складає2/3 первин-но?)при наступних-(через6)8 та 12год)-1/2 первинної.

Транквілізатори

Сі б а з о н(діазепам)седуксен) реланіум)валіум).Ма^ заспокійливудію н^центральнунервовусистему) протисудомнуактивність)викликаєпомірну м'язовурелаксацію)снодійнийефект) потенцюе'діюаналгетиківі снодійних)зменшуєпочуття страху)тривоги)напруги) галюцінацій^ізорганізмувиділяєтьсянирками. Проникаєчерез плацентарнийбар^ер^тому застосуванняйого вагітнимжінкам довшийчас не бажано(пригн^чуєрухомість і

дихальнийцентр у плода).

Розчинседуксенане можназмішувати водному шприиіз інши-^ми преЙ^^тами-можеутрорюватисьосад.

Вводитьсявнутрішньом^язо^оі внутрішньовеннепо 10-20мг (2-4 мл0^5^розвину)2-4рази на добу.

Максимальнадобова доз^70 мг.

, ^р^с^^ч^^^.Седативне препарати

Препаратицієї групипосилюючипроцесигальмуванняабо знижую­чипроцесизбудженняможутьр^гулюватчвплгв нацентральнунерво-вусистему^^^»и ^оте^пюютьдію с'оліи^их)^'-'^лрет^ківі інших нейроттоопнихзасобів.

Прилікуваннілегких формгестозівзастосовуютьсяпрепарати ізкоріння валеріани^пустирника^бояришника)ревеня^красавки, листя м^ятиперечно^трилистникаводяного)шишок хмелюта інш. Длялікуванняважких формгестозів широкозастосовуєтьсямагніясульфат. '

Ма г ні я с у л ьфа т-для парентеральноговведення випускаєтьсяв ампулах20% або23%розчин по5)10^20 мл.Препаратмаєбагатограннудію на організм.При парентеральномувведенні препаратзаспокійливовпливаєна ЦНС.В залежностівід дози спостерігаєтьсяседативний^снотворний^наркотичний^сечогінний, гіпотензивний^протисудомний, спазмолітичнийефекти, знижуєтьсявнутрішньочерепнийтиск.

Сульфатмагнію маєтакож курареподібнудію внаслідокпригні­ченнянервово-м^язово? передачі(релаксуєпоперечнополосатумускула­туру).Препарат знижуєзбудливістьдихальногоцентру, великідози при парентеральномувведенні можутьвикликатипараліч дихання, пригнічуватискоротливуфункціюмускулатуриматки,

Гіпотензивнудію магніюпов'язуютьз можливістюпослаблення.судинне^реакпі^на пресорніречовини(ангіотензинIII, норадрена-лін).

Прилегких і середніхступенях важкостігестозусульфатмагнію вводятьвнутрішньом^язово^при важкихформах-внутрішньо-венно.

Іонимагнію проникаютьчерез плацентуі часто викликаютьгіпо­тоніюновонародженого)можуть призвестидо пригніченняі зупинки дихання.

Дозипрепаратупідбираютьсятаким чином)щоб його концентра­ціяв сироватцікрові укладала6-8ммоль/л.Порушеннязбудження впровіднійсистемі серцязустріяаютьсяпри концентрації10-15 ммоль/л)концентраціявище 15ммоль/лможе призвестидо зупинкисерця. '

Концентраціямагніяв сироватцівід 12до 15ммоль/л супроводжуєтьсядепресієюдихання.

Томупри застосуваннісульфатамагнія необхідноконтролю­ватичастоту серцебиття)дихання(неменше 14-16за хв.))вира-женістьколіннихрефлексів.

Сульфатмагнію виводитьсяз організмув основномучерез нирки)тому його можназастосовуватипри достатнійфункціїїх.При випадковомупередозуванніхвору необхідноі^ітубуммиі пере-

водитина^^^^^^^^^^^.Антагоністоммагніюе препаратикальцію10%10 мл в вену.,

Вповсякденнійпрактиці дозасульфата магніявизначуєтьсяпочатковимрівнемсередньогоартеріальноготиску(САТ), вагою тілавагітноїі індивідуальноючутливістюдо препарата.

Середнійартеріальнийтиск. САТ==АТсист.+2АТ діаст.

ЗВ нормі САТ90-100 мм рт. ст.

Впрактичномувідношенніможна притримуватисянаступнихпринципівпідбору доз^і швидкостівведення сульфатамагнія в залежностівід початковогорівня САТ: ^

^^«Гвід ІІРдо 120 ммрт.ст.-1,8г/год(30мл 25%розчинуабо 7,5г сухої речовинив 400 млреополіглюкіну);

С^/від 121до 130 ммрт.ст.- 2^5г/год(40мл 23%розчину або10 г сухоїречовини в400 мл реополіглюкіну);^^Т^вище130 мм рт.ст^- 3^2г/год(50 мл23%розчинуабо 12,5г сухо? речовини в400 мл реополіглюкіну).

ПриСАТвід 100до 110 ммртст.можливе призначеннямагне-зійно? терапійв залежностівід йагитіла: до 90кг- С^04г/кг/год.

Частішезастосовуютьпочаткову дозусульфатамагнія:4 г розчиненогов 150-200 млреополіглюкінуі краплинневводять протягом3-4 годпід контролемзниження АТз.наступнимвведенням кожнугодину по1 г, або 5г кожні 4години(непід час родів).

Периферичнівазоділататори

Цегрупа препаратів^що впливаютьна найдістальнішівідділи судинноїсистеми(артеріолиі венули).До них відносятьсябез­посередньопериферичні вазоділататори^натріянітропрусид^апресін), а також антиангінальнізасоби^що мають судиннорозширюю-чудію- органічнінітрати(нітрогліцерін, нітросорбід), молсідо-мін. Нітрати, молсідомінмають більшийвплив на венули, натріянітропрусід- на артеріолиі час^овона вени, апресімпереважнона резистентніартеріальнісудини.

Всіперечисленізасоби повиннізастосовуватисьпід суворимконтролемгемодинамікиі спостереженнідоз. Вони можутьрізко знизитисистемнийартеріальнийтиск^викликатиколапс, погіршитикровозабезпеченнясерця.

На т рі я ні т ро пру с йд(наніпрус,^іпрід).Препаратвводятьвнутрішньовеннекраплинне.Розчин готуютьбезпосередньопередзастосуванням.Вмістодніе? ампули(25або 50мг) розчиняютьв 5 млізотоничногорозчину глюкозиі пере­носятьв крапельницю(500або 250мл 5%глюкози). Враховуючинестійкістьпрепаратафлакон з розчиномпокриваютьчорноюсвітлозахисноюплівкою. ШвидкістьінфузіїконтролюєтьсяпоказаникамиАТ із роз-

рахунку0,5-5мкг/кг.При передозуванніпрепаратаможливе виник­неннярізкоїгіпотензіятахікардії, блювоти, головокружіння.В таких випадкахслід зменшитишвидкістьвведення препарата.

Антидотаминітропрусиду є метгемоглобін-утворюючіпрепа-рати(метиленовасинька, натріятіосульфат).А п ре с і н(гідралазін).

Препаратбезпосередньознімаєспазм м'язівартеріол, томуосновною йогоособливістюявляєтьсязменшення опорупериферій-' них резистентнихсудин(артеріол)і викликаєзниженняартеріаль­ноготиску, зменшуєнагрузкуна міокард, посилюєсерцевчйвикид, а такожпосилює плацентарний, церебральнийі нирковийкровообіг.

Добрейого використовувати, як доповненнядо магнзіальноїтерапії.40 мг препаратарозводять в100 мл ізотоничногорозчину натріяхлррідуі вводять ізшвидкістю5 мг/год.Для досягненнямети цю дозу кожні ЗОхв. поки величинадіастолич-ного тиску не станеІОСмм рт.ст.

Апресінпочинаєдіяти черезЗО хв^, максимальнатривалість-дії3-4 год.

Побічнеефекти: головнабіль)тахікардія, головокружіння, біль в ділянцісерця, блювота.

Пе р л і нг а ні т (Нітрогліцериндля внутрішньовенноговведення). Вводиться0,01% розчинукрапельне.Для цього10 мл препаратарозводять в90 мл фізіологічногонатрія хлориду.Швидкістьвведення25 мкг/хвпіц контролемартеріальноготиску, повільнозбільшуючишвидкістьінфузії, яка не повиннаперевищувати200 мкг/хв.

Слідвраховувати, що перевищення оптимальнихдоз перлін-ганітаі других нітратівможе визватипорушення ритмуі провід­ностісерця, колаптоїднийстан^

Мо л с і до м і н(сіднофарм)в таблетках.Препаратмає антиангінальнийвплив.Ефект пов'язанийз периферичноювенодиля-туючоюдією, збільшеннямємкостівенозноїсистеми і зменшеннямвенозногоприпливу досерця. Підвпливом препаратазнижуєтьсятиск в легеневійартерії^зменшуєтьсянаповненнялівого шлуноч­каі напруга стінкиміокарду.Препарат покращуєколлатеральнийкровообігі зменшує агрегапіютромбоцитів.

Молсідомінзастосовуєтьсясублінгвальнопо 0,002г три рази надобу. Спазмолітичнізасобирізних груп

Па па в е рі н-алкалоїд, щознаходитьсяв опії.Виготовляєтеся такожсинтетичнимшляхом. Являєтьсяміотропнимспазмолітичнимзасобом. Вінзнижує тонусі зменшує скоротливудіяльністьгладень­кихм'язіві в зв'язкуз цим має судинорозшируючуі спазмолітичнудію.

Длялікуваннягестозіввводиться вм^язиабо в вену. Длявну­трішньовенноговведення2 мл 2%розчину папаверінарозчиняютьв 10-20 млнатріяхлорида0,9%і повільновводять. Приперевищен­нідози або пришвидкому йоговведенні можевиникнутиаритмія, частковаабо повнаатріовентрикулярнаблокада.

Разовадоза — 0,1г. Добова доза- 0,3 г.

Но — шпа — пофармакологічнійдіїпрепарат близькийдо папаверіна, але має дещобільш сильнуі продовженуспазмолітичнуактивність.

Длялікування даноїпатологівзастосовуєтьсяпо 2-4 мл2% розчинув м^язиабо в вену2-3 рази надобу.

Ді б а з о л- проявляєсудиннорозшируючу, спазмолітичнуактивність, в деякій мірізнижує тонусі розширує^мозкові судини.Вводитьсядібазол у вигляді1% або0,3%розчину внутрішньом^язово

внутрішньвеннопо 426 мл 2-3рази на добу.

Еу ф і л ін-посдаблюем^язи бронхів^знижує опіркрово­носнихсудин^розширюєкоронарнісудини серця, знижує тискв системі легеневоїсистеми, підвищуєнирковий кровообіг, підвищує діурезпов'язаний,іззниженнямканальцево? реабсорбції.Викликаєзбільшенняо мегіоюводи^елйтролітів, особливо іонівнатріяі хлорй.Препарат стимулюєскороченнясерця, прицьому підвищуєпотребу міокардав кисні.

Застосовуєтьсяв основномудля внутрішньовенногоповільноговведення2,4%його розчинпо 10мл, які завч^с^орозводять'в ІО-2Омл ізотонічногорозчину натріяхлорида.При появісерце­биття, тошнотишвидкістьвведення зменшують.

Протипоказаннямдля застосуванняеуфіліну єкоронарнанедо­статністьі порушеннясерцевогоритму, вираженатахікардія.Разова доза- 0,25 г Добовадоза — 0,5г.

П\^н т о кс і ф е л ін (т^р^нтал).Пр^явля^судиннорозши-рюю^дію^ покращуєпоо^ачан^гкис^рткани^а^\заторможуеагре-гапію^ромб^итіві зме^уезгущення^^бві. \^

Внут^ішньо^ннр^водят^0,1 г ^1а^рула)в 250^500мл 5%, глюкозиао^і^^^чногоро^чи^унатріяхлориду.Добова^д^за-0,^0,3г.^

Га н г л е ро н — маєхолінолітичну, спазмолітичнуі місце-воанестезуючувластивість.Застосовуєтьсядля внутрішньом'язо-вого, підшкірногоі внутрішньовенноговведення увигляді1,5% розчинупо 2 мл.Разова доза- 0,06 г(4 мл). Добова, доза — 0,18(12мл).

Ку ра нт і л(діпірідамол).Крімкоронаророзширюючоїдіїпрепаратзменшуєпериферичнийопір іпомірно знижуєартеріаль­нийтиск. Важливоюособливістюкурантілае його властивістьтермозитиагрегаціютромбоцитіві попереджуватиутвореннятром­бівв судинах.Застосовуєтьсятакож для поліпшенняматкове-плапентарногокровообігу.2 мл.препаратарозводять в200 мл 5%розчинуглюкози абореополіглюкінуі вводять краплиннев вену.

Но в о ка Ун — місцевийанестетик.

Застосовуєтьсядля лікуваннягестозівз метою зняттяспазма периферичнихсудин і покращеннямікроциркуляціїу виглядіглюкозо-новокаїновоїсуміші:-глюкоза 20%150 мл +новокаїн0^25%150 мл в венуповільно краплинне^8 ОД інсуліна(післяопреділен-чячутливостіорганізмана новокаїн).

Гіпотензивнізасоби

Механізмдії різнихгруп антигіпертензивнихпрепаратіввизначаєтьсяїх впливомна різні відділирегуляпіїсудинноготонуса.

Вищебули охаражтеризованіфармакологічнізасоби^які крім основних^мають гіпотензивнівластивості(див.нейротропні, седативні^периферичнівазоділататорита спазмолітичніпрепара­тирізних груп)^

За с о б и^впливаючі насудинорухІвні(вазомоторні)пентри головногомозку. К л о Фе л і н (гемітонкатапресан).

Препаратстимулюєа?- адренорецепторисудиннорухівнихцентрів^зменшуєпотік симпатичнихімпульсів ізЦНСі знижує звільненнянорадреналінаіз нервовихзакінчень. Взв'язкуз цим клофелінмаєгіпонзивнудію^остання супроводжуєтьсязниженнямсерцевогожикидуі зменшеннямпериферичногоопору судин^в тому числіі судин нирок.Препарат маєтакож седативнудію)пов'язануіз впливом наретикулярнуформацію стовбурамозку.

Длявнутрішньовенноговведення0^5-1мл 0^01%клофелінарозводятьв 10-20 млізотоничногорозчинухлориданатріяі вводять повільнона протязі3-5хв.Гіпотензивнадія розвиваєтьсячерез 3-5хв. і продовжується4-8год.Різка відмінапрепаратаможепризвести допідвищенняартеріальноготиску

Гангліоблокуючіпрепарати^

Гайгліоблокаторимають властивістьблокуватиН-холінорепеп-торивегетативнихвузлів і в зв'язкуз цим тормозятьпередачу нервовогозбудження зпрегангліонарнихна постгангліонарніволок­на вегетативнихнервів. Прицьому настаєзниженняартеріальноготиску, що пов'язаноіз зменшеннямнадходженнясудиннозвужуючихімпульсівдо судин ірозширеннямпериферичногосудинного русла(в першу чергуартеріол).

Гангліоблокуючіпрепаратузастосовуютьсядля купіруваннягіпертоничнихкризів.^спазмівпериферичнихсудин, при важкихформах гестозів, набряках легенівта мозку.

Найчастішев акушерськійпрактицізастосовуютьсягангліо-блокаторикоротко^(арфонйд,імехін)та середньоїпродовженностідії (пентамін, бензогексоній^гігроній)з метою контрольованоїгіпо­тонії.Застосуваннягангліоблокаторівпри пізніхгестозахвимага^-

надзвичайноїобережності.На фоні гіповолемі^що маємісце при гестозах)проведеннягангліплегі^може призвестидо невідповід­ностісудинного руслаОЦК з подальшим зниженнямінтенсивностігемоперфузі^і поглибленнямважкостіметаболічнихпорушень ворга­нізміматері і плода.

Допустимопризначеннягангліоблокаторівв кінці першого^під час другогоі в післяродовийперіоди^а під час вагітностіпризначенняцих препаратівнеобхіднообмежити.

Напочатку лікуваннярекомендуєтьсяперевіритиреакціюхвороб намалі дози препарата)вводять половинусередньоїдози і слід­куютьза ефективністюдії.

Слідзазначити^що при застосуваннігангліоблокаторівхворі.дужечутливі докрововтрати.

Основніпобічні впливицих препаратів: ортостатичнагіпо­тензія, тахікардія, атонія кишечникаі сечовогоміхура.

Пе нт а м і н. Застосовуєтьсядля контрольовано^гіпотоні?, а такожпрнабряку мозкучи легенів. Ввену повільновводятьС,2-С,5мл 5%розчину розведеного^20 мл 5%глюкози, абофізіоло­гічногорозчину, принеобхідностідозу препаратупідвищуютьдо 1,5-2 мл2-3 рази надобу. В м^язиможна вводити0,5-2 мл.

Допільнопрепарат титрувати, для цього1 мл пентамінурозчи­нитив 9 млфізіологічногорозчину і попоказаннямвводити кожнугодину в венуабо в м'язи.

Вищаразова доза- 0..15г(3 мл 5%розчину)Добова доза — 0,45(9 мл5%розчину).

Бе н з о г е кс о н і й. Такожвикористовуєтьсядля керо-ваноїгіпотонії, має сильнуганЯіоблокуючуактивність.Застосовує­тьсядля внутрішньовеннихі внутрішньом^язовихвведень. Приповтор­номузастосуванніпрепаратареакціяна нього поступовозменшується, що потребуєзбільшеннядози. Томурекомендуєтьсяпочинатиліку­ванняз найменшихдоз, які даютьнеобхіднийефект, а потімзбіль­шуватидозу. Його можнавводити повторнопо 3-4ін^єкці? в день. Разовадоза-0^75г. Добова доза- 0.3г.

Ім е хі н.Гангліоблокаторкороткоїдії^Для контрольова­ноїгіпотоніїзастосовуютьвнутрішньовенневведення0^01%його розчину.Для ньогорозводять1 мл 1^розчину в100 мл ізотонічногохлориду натріяабо глюкози: вводять ізшвидкістю90 крапельза хвилину, контролюючиартеріальнийтиск.При досягненнінеобхід­ногоефекту Кількістькрапельзначно зменшують.

Післяприпиненнявведення розчинуімехінуартеріальнийтиск відновлюєтьсячерез 4-15хвидин.Препаратможнавводити одноразово5-10 мл0,1^розчину^потім перейтина крапельневведення.А рфо на д.

Сй м па т о л і т и чн і засоби^блокуючіпресинаптичнізакінченняадренергічнихнейронів.

Ре з е рп і н (рауседіл).Алкалоїдраувольфійзаспокійли-рсрпливаєна гентральнунервовусистему)такожма^гіпотензивнурл^ст^сть.Гіпотензіярозвиваютьсяповільне^під йоговпли^'мзменшуєтьсявмістнсгадгеналі^^^лоф^мінаіс^''^то^іна"ЦНС.Збільшуєтьсянирковий кровообіг^посилюєтьсяклубочковафільтрація, Сприяєрозвитковібрадікардії.Застосовуєтьсяяк в середину^так і парантерально.Разовадоза — 0^002г(2 мг)Добова доза- 0^01г(10 мг).

Резерпінвходить доскладу препаратів^що такожзастосовуютьсядля лікуваннягестозів:

аде л ьфа н-таблетки)до складу входитьрезерпін0^0001г і дігідролазін0,01г,

крі с т е п і н — драже(0^1мг резррпіна,0,5мг дігідро-ергокрістіна,5 мг діуретикаклопаміда), т рі ре з і д — (резерпіна0,1мг,, апресіна10 мг, гідро-хлортіазіда10 мг).

В-Адреноблокатори

Ан а п рй л і н(обзідан,індерал).Послаблюючивплив симпатичноїімпульсаціїна В-адреноблокаторисерця, анаприлінзменшуєсилу і частотусерпевихскорочень, блокує позитивнийхроно- іінотропиийефект катехоламінів.Артеріальнийтиск під впливоманапридіназнижується.Гіпотензивнудія препаратипосілює-тьсяр сполученніз другимипрепаратами: резерпіном, апресіном, діуретиками.Анаприлінпідвищує скоротливуактивністьм'язівматки.

Препаратне можна застосовуватив сполученніз верапамілом' (можливіколапс, асістолія).

Застосовуєтьсяв середину по0,01 і 0,04 г(10і 40 мг), внутрішньовеннепо 115 мл0,1%розчину(115мг в ампулі).

А-Адреноблокатори

Пі ро кс а н.Впливаєна периферичніі центральніадрено-реактивнісистеми.Застосовуєтьсядля зниженняартеріальноготиску^психічноїнапруги прирізних проявахдіенцефально? пато-логіїсимпатико-адреналовоготипу^Препарат маєпомірну седативнудію.Призначаютьв середину^підшкірнеі в м^язи.Парантеральновводять по1 мл 1%розчина1-3рази в день. Пр а з о з і н(адверзутен).

Препаратвиборневпливаєна судинніа^==адренорецептори.Внаслідокньогопразозінблокує судинозвужуючудію медіатора(норадреналіна)без впливу надругі сторонийого активності.

Характерноюйого дією головнимчином периферичнавазоділя-тапія.Він виявляєодночасноартеріо-івенорозширюючудію, в зв'язкуз цимзменшує притіккрові до серцяі зменшуєпериферич­нийопір.Знижуєагрегаціюеритроцитів.Застосовуєтьсяневелики­микурсами(таблеткамипо 1 мгі 5 мг).

Ке т а нс е р і н-помірнийа-адреноблокатор.Блокує т^^^-різніефекти серот^на(спазмог^ннийвплив на м'язисудин^на-агрегаціютромбоцитів).Викликаєрозширеннякровоноснийсудин І ма^гіпотензивнудію. Застосовуютьв середину по20-40мг, в м^язи10 мг(2мл 0,5)розчину, в-в10-30 мг(2-6мл).

Антагоністиіонів: кальцію.

Препаратицієї групипослаблюютьм'язовіволокна і зменшуютьопір в коронарнихі периферичнихсудинах. Томупоряд з покращен­нямкоронарногокровообігуі постачаннясерця киснем, розширюютьпериферійнісудини і знижуютьсистемнийартеріальнийтиск.

Ефектантагоністівкальцію розвиваєтьсяпоступово ідіють вонидовго.Препаратицієї групитормозятьскоротливуактивністьматки.

Ве р а п ам і л (ізоптін, фіноптін).Препарат вакушерствіможназастосовуватияк антигіпертензивнийзасіб, але йогочастіше

призначаютьпри тахікардії, що маємісцепри пізніхгестозах, або як наслідокмагнезіальне? терапій.Вводять краплиннев вену 2-4.мл0^25%розчину(5-10мг).

Фе ні г і ді н(корінфар^ніфеді^іп)-сильний вазоділя-тор.Застосовуєтьсяяк антиангінальнийі антигіпертензивнийзасіб. Препаратсильніше чимверапаміл)знижуєдіастолічнийартеріальнийтиск. Призначаютьв середину по0,01-0^02г 3 разив день)для прискореннядії (під язик).

Механізмдії полягаєв його спроможностіінгібіруватипроник­ненняпозаклітинногокальціячерез мембрану.Це попереджуєрощеп-пленняАТФ^з яким пов'язаноутворенняенергії^необхідноїдля скороченнягладенькихм'язів.

Наслідкомньогоявляєтьсясистемнавазоділятапіяі відповіднозниженняартеріальноготиску. Не сприяєзатримці натрія, не збіль­шуєтьсяоб^ємциркулюючоїплазми^Препаратсильніше ніжверапамілзнижуєдіастоличнийтиск. Призначаютьніфедіпінв таблеткахпо С^ОІ-С^ОЗг(10-30 мг) 3-4рази.надобу для прискореннядії (підязик) Тривалістьдії3-4 години.Засобивпливаючі нарентн-ангіотензіновусистему

Антагоністиангіотензіна-ІІблокуютьангіотензивнірецептори абоінгібіруютьангіотензін-конвертіруючийфермент^який сприяєперетворенняангіотензіна-Ів ангіотензін-ІІ.

Ка пт о прі л (капотен)-блокаторангіотензін-конвертірую-чогофермента.Призводитьдо розширенняпериферичних(головнимчином резистентних)судин, зниженнюартеріальноготиску^зменшення перед-1 післянагрузкина міокард, покращеннякровообігув малому крузіі функційдихання, зниження опоруниркових судині покращен­някровообігув них.

Рекомендуєтьсяпризначатикаптопрілз нітратамипри резистент­ностісудин до останніх.

Привисокомуартеріальному тискові дляприскорено? ді? пре­паратпризначаєтьсясублінгвально25-50 мг. Добовадоза 75-100мг.

Ана л а пріл(енап)- такожінгібіторангіотензін-конвертірующогоферментахЗастосовуєтьсяв середину по10-20мг одноразово(в день) Добовадоза не повиннаперевищувати40 мг.

Діуретичнізасоби

Призначенняїх длялітуваннягестозівповинно проводитисяза суровимипоказаннями.Необхідноконтролюватикониєнтрапійнуі видільнуфункцію нирок^наявністьсимптомівперегрузкиправих відділівсерця)рівень ЦВТ, величину відношенняосмоляльностісечі до осмоляльностіплазми, кліренсовихпоказників, креати-нину, сечовини.

Впротилежномувипадку збільшуютьсягіповолемія, погіршує­тьсястан плода.

Сучаснідіуретичніпрепаратиділять на3 основнігрупи: а) салуретики(гіпотіазід, фуросемід, урегіт); б)калійзберігачі(тріамтерен, альдактон(верошпірон)^в) осмотичнідіуретики(манніт, мочевина).

Найбільшсильними салуретикамиявляються такназвані петлевідіуретики.До них відносятьсяфуросемід, етакріновакислотаі буфенокс.Вони діють напротязі висхідноговідділупетлі нефрона(петліГенле)і різко пригнічуютьреабсорбціюіонів хлораі натрія, посилюютьвиділення іонівкалія.

Длязменшеннястимуляціїренін-ангіотензіново? системи рекомендуєтьсякомбінірувати^тіазідиз в-андреноблокаторами(анапрелін).

Ді хл о т і азі д(гіпотіазід).Призначаєтьсяпрепарат всередину по0,025-0,05г(1-2 таблеткив день під часїжі або післянеї, протягом3-5-7 днів підряд, потім робитьсяперерва на3-4 дні) і зновуповторюєтьсякурс.

Одночаснопризначаються препаратикалія(панангін, калія хлорід, аспаркам).Середня дозапрепарата- 50 мг на добу.

Фу р о с е м і д(лазікс)- такожсалуретикіз групи швидкодіючихта найбільшсильних діуретиків.

Діуретичнийефект пов'язанийз порушеннямреабсорбціїнатрія^хлораі калія.Післявнутрішньовенноговведенняефект наступаєчерез декількахвилин, тривалістьці^після одноразовогопримі-ненняпродовжуєтьсяпротягом1,5-3год.

Препаратефективнийпри нирковійнедостатності, гіпертензії, знімає спазмперифиричнихсудин, незнижуєклубочковуфільтрацію.Показання дляпризначеннялазіксав лікуваннігестозів:

— генералізованінабряки,

— діастоличнийтиск 120і більше,

— гостра лівошлункованедостатність,

— набряки легеніві мозку, Середнядобова доза-60-120 мг.

Осмотичнідіуретики

Ма нні т (маннітол)- леофівізірованамаса світло-жовтогокольору. Розчиняєтьсяв воді, дужелегко в гарячій.

Гіпертонічнірозчини маннітавикликаютьсильну діуретичнудію. Ефектобумовленийпідвищеннямосмотичноготиску плазмиі зниженнямреарбсорбціїводи. Препаратне діє на клубочковуфіль­трацію, виводить зорганізмунатрій і суттєвоне діє навиведен­някалію.

Застосовуютьу вигляді10-15-20% розчинупри збереженніфільтраційноїздатностінирок:

— для посиленнядіурезу,

— для зниженнявнутрішньочерепноготиску,

— для зменшеннянабряку мозку,

— при гострійнирковій абонирково-печінковійнедостатності.

Протипоказання: важка недостатністькровообігу, АТ 170 івище мм рт.ст.Розчин готуютьперед застосуванням, препарат повиненбути безбарвнимі без запаху, розчинникомможуть бутивода для ін'єкційабо 5%глюкоза. Зпрофілактичноюметою дозапрепаратаскладає0,5г/кг,

злікувальною1-1^5г/кг.Добова дозане повиннаперевищувати140-180 г.

Призастосуванніманнітана фоні олігуріїнеобхіднопровести маннітоловийтест(ввести10 мл 20%розчину препаратана протязі10-15 хв).Якщо черезгодину виділитьсясечі більшеЗО мл^то інфузіюдоцільнопродовжувати.

Мо че в и на (карбамід)- діуретичнийефект пов^язанийз дієюцілихмолекул мочевини^в організмівони не піддаютьсяобмінним процесамі фільтруютьсяу великій кількості50-60% черезклубочки беззворотньоговсмоктування.Високий осмотичнийтиск в канальцяхвизиваєсильний діуретичнийефект.

Показаннядля застосування:

— попередженняі зменшеннянабряку мозку,

— зменшеннянабряку легенів.

Використовують30% розчин: який готуютьна 10%глюкозі. Розчиненняпроходить зпоглинаннямтепла(розчинохолоджується).Тому його видержуютьпоки температурарозчину недосягне кімнат-ної.

Вводятьрозчин із швидкістю40-60-80 крапельв хвилину. Загальнадоза 0,5-1,5г(в середньому1 г) мочевинина 1 кгваги тіла. Ефект заявляється через 15-30хв.досягаємаксимумачерез1-1,5 годі продовжується5-6 годі більше. Принеобхід­ностіможна вводитиповторно через12-24год.

Екстрактиі настоїіз рослин, щомають сечогіннийі антиазотемічнийефекти,

Зцієюметою застосовуютьсяплоди ялівця^можжевельник), трава хвощапольового, листя брусники, бруньки березовіта інш.В аптечніймережі є сечогіннізбори №1,№2.

Засоби, регуляторим^тя^пл^^^м^проп^^^^.

Кислотааскорбінова(вітамінС). Приймає участьв регуляційокисно-відновнихпроцесів, вуглеводногообміну, звертаннікрові,

регенераційтканин, утворенністероїднихгормонів.Добовадоза — 1- 3мл 5%розчину^парантерально.К о ка рб о кс і л а з а-кофермент, що утворюєтьсяіз тіймінав процесійого перетворенняв організмі.

Біологічнівластивостікокарбоксилазиповністю неспівпадаютьз властивостямитіамінаі для лікуваннягіпо- і авітамінозаВ^кокарбоксилазуне застосовують.Препарат покращуєвуглеводнийобмін, тому він застосовується, як компоненткомплексноїтера­пій.Вводиться вм^язи, в вену. Добовадоза — 0,05-0,1г(50-100 мг).

То ко фе р о л а а пе т а т (вітамінЕ) — природнийантиоксидант).Захищає різніречовини відокисних змін.Бере участьв синтезі білків, проліфераціїклітин, у тканинномудиханні та вінших важливихпроцессахклітинногометаболізма.Застосовуютьпрепарат всередину івнутрішньом^язово.Добова доза-100-200 мг.

Фо л і є в а кй с л о та (вітамін В).

Разомз вітаміномВ^^стимулюєерітропоез, приймаєучасть в синтезіамінокислот, нуклеїновихкислот, пуринів^в обміні холіна.Призначаютьв середину поО.ООІг-3-4 рази надень.

Гл у т а м і но в а кйс л о т а(амінокислота).Приймає участьв азотистомуобміні речовин, сприяєзнешкодженнюаміака, синтезу ацетилхолінаі аденозінтрифосфорно^кислоти, переносуіонів калія.Призначаютьв таблеткахпо 0,25 за15-20 хв. доприйняття їжі.

Ес е н ц і а л е — комплекснийпрепарат доскладу якоговходять фосфоліпіди, вітаміни В^, В^р, нікотінамід, пантотеновакислота.Препаратпокрашуєфункцію печінки, підвищує активністьамінотрансфераз, поліпшуємікроциркуляцію.

Застосовуєтьсяв середину увигляді капсулпо 2капсули З разив день. В вену(врозчині глюкози)по 10 млв день.

Сі ре па р- до йогоскладу входитьціанкоболамін10 мкг)вуглеводи, амінокислоти, пуріни.

Застосовуєтьсяз метою покращенняфункційпечінки.Перед йоговведеннямнеобхіднопровіритичутливістьорганізма, для цьо­го слід0,1-0,2мл ввести вм^язи^При відсутностіреакці? допу­скаєтьсяйого застосування.Вводитив м^язиабо в вену по2-3 мл одинраз на добу.

Специфічні антидоти

Уні т і о л — призначаєтьсядля лікуваннягестозівз метою детоксікапіїорганізмахВводиться в/в, в м^язипо 5-10 мл5%розчину кожнийдень або черездень^

Гл юко з а — При веденні в вену гіпертоничнихрозчинів глюкозипідвищуєтьсяосмотичнийтиск крові, рідина відтікаєіз тканин всудинне русло, підвищуєтьсяпроцеси обмінуречовин, покращуєтьсяантитоксичнафункціяпечінки, підвищуєтьсядіурез, призгортанніглюкози в тканинахвиділяєтьсязначна кількістьенергій, яка необхіднадля здійсненняфункцій організма.

Застосовують10-20% розчиниглюкози по250-300 мл на добу, бажано в розчиндодавати аскорбіновукислоту^Для кращогоза­своєнняглюкози рекомендуєтьсявводити інсулініз розрахункуІ одиницяна 4-5 грсухо? глюкози.

Гі п а р і н- антикоагулянтпрямої дії,інгібіторзвертан­някрові.Виробляєтьсяв організмілюдини ^^щр^рммбазофільними(тучними)клітинами.Разом з фібрінолізіномвходить доскладу фізіологічноїпротизвертаючоїсистеми крові.Безпосередньомає вплив нафактори звертання, що знаходятьсяв крові(ХП,XI, X, УП,11)^має антитромботичнуі антигрегаційнудії.

Крімцьогогепарінприймає участьу формуванніімунологіч­нихреакцій, має гіпотензивнудію, блокуєтоксичні основи, приймає участьв метаболізміліпідів і багатьохгормонів, впливаєна властивостіклітиннихмембран, сприяєпостачаннютканинам кисню.

Впливгепарінаконтролюєтьсячасомзвертаннякрові.

Антагоністомгепаріна являєтьсяпротамін сульфат.Розчин гепарінадля ін^екпійвипускаєтьсяз активністю5000^10000^2000 ОД в1 мл.Застосовуєтьсяпо 5000 ОДв вену краплиннена реополіглюкіні^чи плазмі^^^ Тре нт а л — пентоксіфілін.Розширює судини, сприяєпокращеннюпостачаннятканинам кисню^тормозитьагрегаціютромбо-питіві зменшує згущеннякрові.

Застосовуєтьсядля покращенняматково-плапентарногокрово­обігу.Призначаєтьсяв середину, в вену. Длявнутрішньовенногокрапея^ме^овведення0,1г(1 ампула) розчиняютьв 250-500 млізотонічногорозчину натріяхлорідаабо в 5%глюкозі.

Плазмозамінюючі розчини

Ре о по л і г л юкі н- низькомолекулярнийдекстран.Зменшуєагрегаціюформеннихелементівкрові, сприяєпереміщеннюрідини з тканинв кров'янерусло. В зв'язкуз цимзменшуєтьсяв'язкістькрові, відновлюєтьсякровообіг вдрібних капілярах, має дезінтоксикапійнийефект. З організмавиводитьсянирками в першудобу біля70%.Добова дозане більше400-500 мл. Р е ог л ю м а н- до йогоскладу входить10%розчин декстрана,5%манніт 1^^^9%натрія хяорид.

Препаратмає поліфункпіональнівластивості^зменшує в'язкістькрові, сприяєвідновленнюкровообігув дрібних капілярах, знижуєагрегаціюформених елементівкрові, викликаєдезінтоксикаційнуосмодіуретичнуі гемодинамічнудії.

Вводятьреоглюманв вену крапельне, починаючи з5-10 крапельзяхвилинуна протязі10-15 хвз перервамина 2-3хвилини. Привід­сутностіпобічних ефектівкількістькрапель збільшують.

Добовадоза — 400-500мл.

Ге м од ез — водно-солянийрозчин, до складуякого входять6% низькомолекулярний магнія, хлора.

Препаратпосилюєнирковийкровообіг, підвищуєклубочковуфільтраціюі збільшуєдіурез.

Насучасномуетапігемодездля лікуваннягестозів(особливоважкихйого форм)застосовуєтьсярідко, не більше400 мл на добу.