Реферат: Вільні амінокислоти крові в діагностиці спадкових хвороб обміну у дітей високого генетичного ризику

--PAGE_BREAK--Статистичний аналіз даних, які отримали, проводили відповідно до інформативних методів розрахунку емпіричних даних, що включав параметричні і непараметричні, а також кореляційний методи аналізу. Вибірки значень, що досліджувались, перевірені на несприятливість результатів спостережень. Результати дослідження підлягали обробці з використанням критеріїв <shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«61767.files/image001.wmz» o:><img width=«20» height=«23» src=«dopb260997.zip» v:shapes="_x0000_i1025">, Стьюдента, таблиць сукупності ознак. З огляду на те, що ознаки, внесені до карти, були описовими (наприклад, блідість шкірних покривів, м'язова гіпотонія тощо) у роботі застосований ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена. Математичну обробку основних показників проводили на ЕОМ БЕСМ-6 обчислювального центру НВО «Хартрон». На підґрунті лінійних комбінацій був використаний дисримінантний аналіз і розраховані класифікаційні коефіцієнти. Ротаційний метод (Варімакс із нормуванням Кайзера) і екстракційний метод (принциповий аналіз компонентів) були використані для зіставлення результатів оцінки фенотипу й дослідження рівня вільних АК крові. Статистичний аналіз з використанням програми SPSS8 був проведений разом з педіатром ХСМГЦ І.Г.Гольдфарбом, пам’яті якого автор низько вклоняється.
Результати дослідження та їх обговорення. Визначені рівні вільних АК крові дітей з ознаками МЗ і здорових дітей у популяції Харківського регіону (табл.1). На підґрунті результатів дослідження рівнів вільних АК з використанням ВЕРХ було отримано карти розподілу для 34 АК, визначено розбіжності у їх вмісті залежно від віку й виділено 4 вікові категорії. Першу категорію склали діти до 1 місяця життя, середній вік яких становив 0,1±0,01 (4,3 % спостережень); другу категорію — від 1 місяця до 1 року життя, середній вік — 0,44±0,04 (21,6%); третю — від 1 року до 6 років, середній вік — 3,12±0,2 (34,6%); четверту — від 6 до 16 років, середній вік – 10,9±0,4 (28,6%). Вік дітей, які на час обстеження були здоровими, становив старше 6 років, середній вік – 10,2±0,5.
При порівнянні результатів дослідження вільних АК крові здорових дітей і дітей 4 вікової категорії відзначено: зменшення рівня б–аміноадипінової кислоти на 64%, цистіну — на 27,2%; збільшення коефіцієнту співвідношення метіонін/цистін на 69,8%, наявність в-аміноізомасляної кислоти у кількості 7,4±2,6 мкмоль/л (Р<0,05). Ураховуючи, що шлях метаболізму метіоніну через гомоцистін із наступним перетворенням у цистін є піридоксальзалежним, дефіцит піридоксину може бути однією із причин зниження рівня цистіну. З лізину в пероксисомах печінки утворюється піпеколінова кислота, та б–аміноадипінова кислота в присутності вітаміну B6 і б-кетоглутарату. Можна вважати, що зниження рівня б–аміноадипінової кислоти є наслідком недостатнього надходження лізину із їжею або порушення функції пероксисом. Тіамін, що звільнюється при деградації РНК і ДНК, включається в метаболічний шлях утворення в-аміномасляної кислоти. Ці дані свідчать на наявність в-аміно- ізомасляної кислоти в крові дітей з ознаками МЗ можливо, у результаті підвищеної деградації РНК унаслідок порушення епігенетичної регуляції.
Таблиця 1
Рівні вільних АК крові здорових дітей і дітей з ознаками МЗ старше 6 років (М±m, мкмоль/л)
Примітка:-* різниця статистично значима (P<0,05)
Зважаючи на те, що розрахунок коефіцієнтів співвідношення деяких АК підтверджує існування механізму метаболічних змін (Гречаніна Ю.Б., 2005, Zschocke J., Hoffmann G., 1999, Коломоєць М.Ю., 1994), був проведений порівняльний аналіз коефіцієнтів співвідношення АК, що поєднані загальним “метаболічним шляхом”. Різниці для коефіцієнту фенілаланін/тирозин у дітей старше 6 років не виявлено, але значення більше 1,2 у дітей з клінічними ознаками МЗ виявлено в 21,7% спостережень, що надає можливість диференціювати вторинні порушення обміну (Коломоєць М.Ю., 1994). Коефіцієнт замінні/незамінні АК склав 0,65 у порівнянні із 0,56 у здорових дітей (збільшення на 15,2%), унаслідок порушень метаболізму (Р<0,05). Коефіцієнт метіонін/цистін у дітей 4 вікової категорії склав 0,9 у порівнянні з 0,53 здорових дітей (збільшення на 69,8 %), що вказувало на наявність порушень в обміні сіркоутримуючих АК (Р<0,05).
Установлені рівні вільних АК здорових дітей (сума АК дорівнювала 2316±98 мкмоль/л) і дітей 4 вікової категорії (2080±94 мкмоль/л), свідчать про відсутність статистично значимої різниці сумарного рівня АК. Виявлені статистично значимі розходження відносного числа незамінних АК, коефіцієнтів співвідношення АК, що включені в загальний метаболічний шлях і рівнів індивідуальних АК, підтверджують необхідність дослідження окремих АК при наявності клінічних ознак МЗ.
Сума вільних АК крові дітей першої (3338±422 мкмоль/л) та другої (2995±239мкмоль/л) вікових категорій вірогідно перевищувала загальну кількість вільних АК крові дітей старшого віку (2278±144 мкмоль/л) (Р<0,05). У дітей 2 та 3 вікових категорій відзначене зниження загальної кількості вільних АК крові в порівнянні з рівнем АК дітей 1 категорії на 10,3% і 29,9% відповідно. що підтверджувало більш високу активність метаболізму в дітей раннього віку й погоджувалося з даними літератури (Blau N., 2003, Тіц Н.У., 1997).
Вивчаючи клініко-генеалогічні особливості сімей, що мали дітей з ознаками МЗ, було встановлено, що ранні патологічні ознаки не розцінювались як прояв СПО, а трактувалися стандартно як «перинатальне ураження ЦНС» (23,9%), «затримка психомоторного розвитку» (29,6%), «лікворно-гіпертензійний синдром» (14,8%) тощо. За цими діагнозами можуть «приховуватись» різні МЗ, що потребує дослідження стану метаболізму.
У результаті дослідження основних характеристик родин ОГ у порівнянні з КГ визначена наявність передчасних пологів у 12,5%±3,5 (0,0% у контролі) матерів пробандів (Р<0,05). При аналізі родоводів сімей ОГ у порівнянні з контролем виявлено обтяженість психоневрологічною патологією — 22,7%±4,5 (4,8% у контролі); уроджені аномалії розвитку — 27,3%±4,7 (0,0%) (Р<0,05). Можливо, психічні порушення в родинах пробандів зі СПО можуть бути пов'язані з гетерозиготним носійством і його впливом на психіку.
На підгрунті аналізу історій розвитку відзначено, що у 83,0 % дітей ОГ на першу добу життя ознаки патології були відсутніми, у 78,6% дітей 1ОГ мала місце тенденція до ранньої маніфестації захворювання (у 1-ому півріччі). У дітей 3ОГ переважала маніфестація патології у віці старше 6 років (33,3%±9,63, Р=0,011). При оцінці етапів раннього розвитку у 26,1% дітей ОГ (17,9% у 1ОГ, 38,9% — у 2ОГ, 16,7 % — у 3 ОГ) навички ходіння були відсутніми (Р=0,010), що відбиває істотні порушення з боку нервової системи дитини із СПО й може рекомендуватися при спрямуванні на медико-генетичне консультування.
Проведено оцінку фенотипових особливостей дітей ОГ і КГ. Урахування особливостей шкіри, волосся й нігтів дозволяють звузити коло діагнозів, що передбачаються (Здибська О.П., 1994). Сумарно особливості шкіри виявлені у 96,4% дітей 1ОГ, 91,7% — 2 ОГ, 95,8% — 3ОГ і 75,0 % — КГ (Р<0,05). У дітей ОГ переважно виявлено більше 2 ознак шкіри, в контролі – до 2 МАР (сухість шкіри, телеангіектазії). Аналіз стану підшкірної клітковини виявив зменшення у 36,4% дітей ОГ (28,6% в 1ОГ, 36,1% — 2ОГ, 45,8% — 3 ОГ, 0,0% — КГ). Можна припустити, що зменшення підшкірної клітковини формується при недостатньому надходженні АК унаслідок дефекту переносника АК та порушення процесів кишкового всмоктування. Це припущення підтверджується зниженням суми вільних АК крові в дітей 3ОГ (1560,3±137,9 ммоль/л) на 29,7% у порівнянні із КГ (2215,9±139,8) (Р<0,05). Сумарно зміни з боку м'язів виявлені в 64,8% дітей ОГ (91,4% в 1ОГ, 66,7% в 2 ОГ, 54,2% в 3 ОГ, 5,0%в КГ) (Р<0,05), що погоджується з даними літератури про наявність змін з боку м'язової системи у 25% — 83% дітей з різними формами СПО АК (Hoffmann G., 2002, Вєльтищев Ю.Є., Бочков М.П., 1992). Серед черепно-лицьових дизморфій у дітей ОГ найчастіше зустрічались: виступаюче чоло (44,3%); брахіцефалія (20,5%), виступаюча потилиця (19,3%), сплощена потилиця (17,0%), низька лінія росту волосся (10,2%) (Р<0,05). Прояви тих чи інших черепно-лицьових дизморфій можуть бути пов'язані з різним впливом проміжних метаболітів при МЗ у період внутрішньоутробного розвитку. МАР очей та очного яблука відзначені в 82,1% дітей 1ОГ, 72,2% — 2ОГ, 95,8% -3ОГ, серед них: блакитні склери, епікант, гіпертелоризм; коротка очна щілина; антимонголоїдний розріз очей. В 40% дітей КГ відмічено ознаку “блакитні склери”.
На підґрунті даних оцінки фенотипу ми виявили, що в дітей 1 ОГ переважали: діатези, екзематозні висипання (32,1±8,8%); сухість шкірних покривів (39,3±9,2%); світле волосся (17,9±7,2%); зміни з боку м'язової системи (71,4±8,5%) з перевагою м'язової гіпотонії (35,7±9,1%). Серед «черепно-лицьових дизморфій», які виявлено у 78,6±7,7% дітей, переважали: брахіцефалія (25,0±8,2%), широке обличчя (17,9±7,2%); МАР вушних раковин (78,6±7,7%), переважно деформованих (17,9±7,2%); МАР очей і очного яблука (82,1±7,2%), переважно «блакитні склери» (53,6±9,4%); МАР носа (78,6±7,7%) «увігнута спинка носа» (35,7±9,1%); високе піднебіння (75,0±8,2%). При вивченні МАР шиї, «коротка шия» виявлена в 57,1±9,3% пробандів. Серед МАР грудної клітки переважав «гіпертелоризм сосків» (64,3±9,1%). МАР нижніх кінцівок ми виявили у 85,7±6,6% пробандів, “плоску стопу” — 35,7±9,1%. МАР передньої черевної стінки й тазу виявлені в 67,9±8,8% обстежених у порівнянні з 44,4±8,3% 2ОГ і 29,2±9,3% 3ОГ. При цьому, «широке пупкове кільце» відзначене в 25,0±8,2%, «пупкова кила» — 17,9±7,2%. При аналізі змін з боку нервової системи відзначена максимальна кількість порушень: ЗПМР — 46,4%±9,4 (у порівнянні 19,4%±6,6 в 2ОГ і 8,3%±5,6 — в 3ОГ); судоми — 32,1%±8,8 (у порівнянні з 27,8%±7,5 в 2 ОГ і 4,2%±4,1 — 3 ОГ). Сумарно порушення з боку ЦНС виявлені у 82,1%±7,2 дітей 1ОГ, у 66,7%±7,9 — 2 ОГ і у 41,7%±10,1 — 3 ОГ.
Представлений «фенотиповий портрет» дітей 2 ОГ: зміни з боку м'язової системи (66,7%±7,9) з перевагою м'язової гіпотонії (47,2%±8,3); «черепно-лицьові дизморфії» (75,0%±7,2), переважно «виступаюча потилиця» (25,0%±7,2); сума МАР вушних раковин (72,2%±7,5), переважно низько розташованих (33,3%±7,9) і відстовбурчених (19,4%±6,6); МАР очей та очного яблука (72,2%±7,5), з перевагою «короткої очної щілини» (22,2±6,9%); сума МАР носу (80,6%±6,6), з них «увігнута спинка» (27,8±7,5%); високе піднебіння (75,0%±7,2); сума МАР нижніх кінцівок (72,2%±7,5).
Для спостережень 3 ОГ були характерними: телеангіектазії (66,7%±9,6); тонке волосся (29,2%±9,3); зниження підшкірної клітковини (45,8%±10,2), що сполучалося зі зниженням суми вільних АК крові (1560,3±137,9 мкмоль/л) на 29,7% у порівнянні з КГ (2215,9±139,7 мкмоль/л);. зміни з боку м'язової системи (54,2%±10,2). Сумарно «черепно-лицьові дизморфії» виявлені у 87,5%±6,8 дітей, переважно «виступаюче чоло» (54,2%±10,2); «низька лінія росту волосся» (16,7±7,6%); МАР вушних раковин (70,8%±9,3); МАР очей і очного яблука (95,8±4,1%); сума МАР носа (70,8%±9,3), найбільш часто — «широка спинка носа» (33,3±9,6%); «довгий фільтр» (50,0±10,2%); сума МАР нижніх кінцівок (75,0%±8,8).
На підґрунті аналізу результатів обстеження й отриманих даних патологічні зміни і МАР з боку різних органів і систем були нами підсумовані й представлені як інтегральний показник. У 85% дітей КГ відзначалося до 10 МАР, у 15% — до 15 дизморфій. Інтегральний показник МАР більше 10 виявлений у 96,4%±3,5 спостережень 1 ОГ; 91,7%±4,6 — 2 ОГ; 100% — 3 ОГ. У дітей ОГ зареєстровано більше 30 МАР у 15 (17,0±4,0%) дітей; від 20 до 30 дизморфій — у 32 (36,4±5,1%) пробандів ОГ; від 10 до 20 МАР — у 37 (42,0±5,3%); менше 10 змін — у 4 (4,5±2,2%) випадках. Високий показник аномалій дизембріогенезу (більше 10 МАР) у 95,5% дітей ОГ підтверджує факт впливу патологічних метаболітів на розвиток МАР у період ембріонального розвитку організму. Поєднання високого "інтегрального показника" МАР із збільшенням рівнів вільних АК, дає підстави вважати, що первинний біохімічний продукт починає накопичуватися в організмі хворого, швидше за все, у період ембріогенезу, призводячи до формування різних морфо-генетичних порушень.
Результати сомато-генетичного дослідження були зіставлені з рівнями вільних АК крові дітей ОГ і КГ. Виявлені фенотипові особливості дітей ОГ, що сполучаються з підвищенням рівнів деяких АК. Збільшення глу було виявлене в 40,9±5,2% дітей ОГ і сполучалось з: дизморфічними рисами обличчя й голови (78%); високим піднебінням (67%); МАР грудної клітки (58%); змінами з боку ЦНС (53%); деформацією вушних раковин (64%) у сполученні з аномаліями верхніх кінцівок (52%). ГЛУ характеризується високою метаболічною активністю в головному мозку. Ці дані свідчать на користь нейротоксичної дії високих рівнів ГЛУ. Можна думати, що неврологічні порушення, зміни з боку шкірних покривів, печінки, нирок, імунологічні порушення спостерігаються в пацієнтів з підвищенням рівня ГЛУ з урахуванням експресії генів і тканинної локалізації, ферментів, що беруть участь у метаболізмі глутамата (мозок, печінка, нирки, лімфоцити, лімфобласти, фібробласти) (Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П., 2000).
    продолжение
--PAGE_BREAK--