Реферат: Бактеріальні захворювання кролів

Дипломнаробота

На тему: БАКТЕРІАЛЬНІЗАХВОРЮВАННЯКРОЛІВ

План

Бактеріальнізахворювання……………………………………………………….3

Використаналітература……………………………………………...………….31

Бактеріальнізахворювання

Пастерельоз, або геморагічнасептицемія,—захворювання, що часто спостерігаєтьсяу кролів. Воновиникає принесприятливихумовах утриманнякролів (у темних, вогких, незадовільновентильованихі бруднихприміщеннях), при поганійгодівлі танаявності іншиххворих.

Етіологія.Збудник хвороби— Pasteurella multocida. Формапастерел буваєрізною: відкокоподібноїдо невеликихтонких паличокіз закругленимикінцями, щоінтенсивнозабарвлюються.Довжина мікробавід 1 до 2,5 μ, ширина 0,3 μ.

Прямесонячне проміннявбиває пастерелпротягом кількоххвилин; у трупах, гною, воді іґрунті вонизберігаютьсядо трьох місяців, при висушуванні— 2—3 дні; притемпературі58—60° гинуть протягом15 хе; при температурі75° — майже моментально.У шкурках загиблихкролів під часвисушуванняпри температурі25—35° пастерелигинуть через2—3 доби. Однопроцентнийрозчин сулемивбиває їх через3 хв, 3-процентнірозчини лізолу, карболовоїкислоти та5-процентнийрозчин вапняногомолока — закілька хвилин.Епізоотологія.Пастерельоздуже поширенезахворюваннякролів. У кролівницькихгосподарстваххвороба виникаєвнаслідокзанесенняінфекції хворимитваринами, яківиділяютьпастерел ізсечею, калом, слиною, носовимсекретом. Крімтого, збудникможе потрапитиу господарстворазом із забрудненимипастереламиінвентаремабо кормами.Механічнимиперенощикамиможуть бутивсі види тварин, комах, а такожлюдина.

Найчастішезахворюванняспостерігаєтьсявосени і навесні.Велику рольу поширенніхвороби відіграютькролі-бактеріоносії.

Патогенез.Потрапившив організмкроля, найчастішечерез органидихання, пастерелипроникаютьу кров і лімфу, спричиняючизагальну септицеміюі швидку смертьтварини.

Клінічнакартина. Пастерельозу кролів можепротікатигостро, підгостроі хронічно.Гострий перебігхвороби триває2—3 дні і закінчуєтьсязагибеллютварини. Напочатку температуратіла підвищуєтьсядо 41°, а передсмертю знижуєтьсядо 33—35°. Хворікролі втрачаютьапетит, не рухаються, кінці вух звисають, слизова оболонканоса з синюшнимвідтінком, спостерігаютьтакож витіканняз носа і пронос.При прогресуючійслабості кролігинуть. Інодіхвороба протікаєблискавично.

При розтинітварини, загиблоївід гострогопастерельозу, спостерігаютьзміни в органахгрудної порожниниі травлення.На легенях, слизовій оболонцігортані, трахеї, на серці, печінці, селезінці, лімфатичнихвузлах, у кишечнику, нирках і сечовомуміхурі відмічаютьчисленні крапковікрововиливи.

Легені, якправило, буваютьнабряклими.У грудній порожниніутворюєтьсяексудат солом'яногоабо червонуватогокольору. Селезінказбільшена інаповненакров'ю.

Підгострийперебіг хворобисупроводжуєтьсязапаленнямлегень і плеври, що найчастішебуває ускладненнямгострогопастерельозу.У кролів спостерігаютьпереміжну абопостійну високутемпературутіла, фібрилярніпосіпуванняі тремтінняокремих групм'язів, сильнепригніченняі кволість, втрату апетиту.Дихальні рухидуже напруженіі посилені,іноді відмічаютьпереривчастедихання. Спостерігаютьтакож сухийболісний кашельі слизово-гнійневитікання зноса. При прослухуваннівиявляютьрізного характерухрипи і нерідкочути шуми тертяплеври. Серцевадіяльністьрізко послаблена.Хвороба триває7—15 днів і найчастішезакінчуєтьсясмертю.

Хронічнийперебіг хворобипроявляєтьсяу вигляді такзваного заразногонежитю, абоінфекційногориніту, якийна початкухарактеризуєтьсявиділенняміз носовихотворів найдрібнішихкрапель слизу.Надалі витіканняз носа посилюютьсяі стають слизовими, слизово-гнійнимиі нарешті гнійними, які засихаючи, утворюютьнавколо носовихотворів кірку, що утруднюєдихання.

Хворий кріль, відчуваючиподразнення, тре переднімилапками ніс.Шерсть, забрудненавиділеннямиз носа, склеюєтьсяі часто випадає; утворюютьсятак звані розчухи, що є характерноюознакою хвороби.При терті мордочкилапками кроліпереносятьінфекцію наочі, де виникаєрізного ступенякератокон'юнктивіт.Хворобливийпроцес можебути перенесенийі на статевіоргани.

При тяжкомуперебігу хронічногопастерельозузначно порушуєтьсязагальний станкроля. Хворобаможе триватикілька місяцівз періодамиполіпшенняі погіршення, що значноюмірою залежитьвід умов утриманняі годівлі.

Тяжкимиускладненнямипри пастерельозіє метастази, що охоплюютьрізні внутрішніоргани. Найчастішевідмічаютьпідшкірніабсцеси, запаленнясередньогоі внутрішньоговуха (отити) ізапалення мозку(енцефаліти).

Якщо загальнийпроцес перейшовна бронхи, плевруі легені, захворюваннязагострюєтьсякатаральнимабо гнійнимзапаленнямлегень і гнійнимплевритом, щопризводитьдо летальногокінця. При розтинікроля, якийзагинув відпастерельозу, у носовій порожнинівідмічаютьгіперемію ікатаральнийнабряк слизовихоболонок носаі верхніх дихальнихшляхів, якібувають вкритігноєм.

Очеревинанайчастішезапалена, селезінказбільшена, темно-вишневогокольору, тверда,іноді злегкадрябла. На сліпій, ободовій ітазовій частинахпрямої кишки, а іноді й насечовому міхурібувають крапковікрововиливи.

Діагноз. Припостановцідіагнозу напастерельоззважають наклінічні ознаки, раптову загибельтварини і виявленняописаних вищепатологоанатомічнихзмін, характернихдля цьогозахворювання.Для остаточноговстановленнядіагнозу необхіднопровестибактеріологічнедослідження.Для цього трупикролів надсилаютьу ветеринарнулабораторію.

Кролівникповинен знати, що пастерельозможе проявлятисяяк вториннезахворюванняпісля кокцидіозу,інфекційногостоматиту таінших хвороб, які ослаблюютьорганізм кроля.

Лікування.Лікуваннякролів припастерельозібільш ефективне, якщо вонозастосовуєтьсяна початкузахворювання.

Для лікуванняхворих кролівможе бути застосованабівалентнагіперімуннасироватка протихолери курейі геморагічноїсептицеміїсвиней, якурекомендуютьзастосовуватикролям внутрішньом'язовов дозі 3 мл на1 кг живої ваги.

Останнімчасом добрірезультатидає застосуваннярізних антибіотиків: одноразовевнутрішньом'язовевведення тераміцинув дозі 20 мл на1 кг живої вагиабо дворазовез проміжком24 год введеннябіоміцину втій же дозі.Виготовляють2-процентнірозчини тераміцинуі біоміцинуна дистильованійводі: 1 мл такогорозчину відповідає20 мг, тобто дозіна 1 кг живоїваги. Розчинивиготовляютьперед застосуванням.

При підгостромуперебігу пастерельозуу кролів різноговіку для лікуванняможна рекомендуватидибіоміцин.Препаративводять підшкіру у виглядімасляної суспензіїу дозі 100 мг на1 кг ваги тварини.Через 10 дніввведення препаратуповторюютьу дозі 50 мг на1 кг ваги.

Профілактиката заходи боротьби.Поряд з лікуваннямнеобхідно добредоглядати ігодувати кролів, суворо додержуватидієти. Необхіднооберігатитварин відушкодженняшкіри. Кролівтяжко хворихі з хронічнимперебігомпастерельозузабивають.Підозрілихна захворюваннякролів необхідноутримуватигрупами в окремомуприміщенні'(ізоляторі).

У неблагополучномугосподарствівсім кролямвнутрішньом'язововводять одинраз тераміцинабо два рази(з проміжком16— 20 год) біоміцину дозі 20 мг на1 кг живої ваги; наступногодня і потімчерез 7 днівусім кролямвід 1,5-місячноговіку (крім хворих)підшкірновводять екстрат-формоловувакцину протипастерельозукролів, молодшимкожні 5—7 дніввводять сироваткупроти геморагічноїсептицемії, а після 1,5-місячноговіку — вакцинують.

Влітку кролівкраще утримуватипід навісом, годуватилегко-перетравними, доброякіснимикормами. Необхіднододержуватичистоти в кліткахі під ними, регулярноочищати їх відекскриментів, обливати окропомдерев'яні годівниціі напувалки, а металевіобпалювативогнем паяльноїлампи. У клітках, де перебуваликролі, проводятьдезинфекцію1-процентнимрозчиномформальдегіду,їдкого натруі карболовоїкислоти, 10—20-процентноюсуспензієюсвіжогашеноговапна.

Особливостаранно слідочищати ідезинфікуватигодівниці, напувалки, скребачки, переносніящики, мітлита інший інвентар, що стикавсяз хворими кролями.Забороняєтьсявивозити кролівза межі неблагополучногогосподарства.Гній і загиблихкролів спалюютьабо закопуютьв яму на глибину2 м всерединікарантинноїзони.

Шкурки знімаютьу недоступнихдля мух приміщенняхїх дезинфікують1-процентнимрозчином карболовоїкислоти. Пухзбирають умарлеві мішечкиі витримуютьна сонці протягом5—7 днів.

Неблагополучнегосподарствокарантинують.Строк карантину14 днів післяостанньоговипадку видужанняабо загибелітварини. Длязапобіганняй успішноїборотьби зпастерельозомпотрібно додержуватизоогігієнічнихі ветеринарно-санітарнихправил накролівницькихфермах.

Лістеріоз— інфекційнезахворювання.На нього, крімкролів, хворіютьрізні видигризунів: зайці, морські свинки, щури, миші, піщанки.Лістеріозспостерігаютьсеред сільськогосподарськихтварин і птиці, проте є випадкизахворюванняна нього людини.Хвороба відрізняєтьсярізноманітністюформ клінічногопрояву.

Етіологія.Збудник хвороби— Listeria monocytogenus — дрібна, пряма або злегказігнута, іззакругленимикінцями грам-позитивнапаличка, що неутворює спорі не має капсули.

Лістеріїмають п'ятьджгутиків.Однак рухливістьдобре вираженалише у молодихкультур, вирощенихпри кімнатнійтемпературі.

Лістеріїстійкі протидії фізичнихта хімічнихфакторів. Прикімнатнійтемпературі2,5-процентнийрозчин фенолувбиває лістеріїпротягом 5 хв; лізол та 5-процентнийкреолін — через10; 2,5-процентнийформалін і2-процентнийїдкий натр —через 10—40; 1-процентнийрозчин перманганатукалію — черезЗО; риванол —через 20; хлористевапно приконцентраціїактивного хлору100 мг віл — через60; 45-процентнийетиловий спиртвбиває лістеріїчерез 10, а 70—90-процентний— через 5 хв.

У зовнішньомусередовищілістерії зберігаютьсятривалий час: у сіні, соломі— 7 місяців, укомбікормах— 9, у вівсі — 10місяців, у висівках— до року. У фекаліяхлістерії зберігаютьсядо 7 місяців, усечі — до року, а у воді та грунті—додвох років.

Епізоотологія.Лістеріоззареєстрованийу багатьохкраїнах світу.Кролі заражаютьсялістеріозому природнихумовах здебільшогоаліментарнимшляхом черезінфікованікорми і воду; можливе такожаерогенне івнутрішньоутробнезараження.Перенощикиінфекції —гризуни і комахи.

Джереломінфекції єхворі і перехворілітварини —лістерієнозії, у яких збудниквиділяєтьсяз носовимивиділеннями, витіканняміз очей, із сечею, калом, витіканняміз статевихорганів.

Здебільшогона лістеріозхворіють вагітніматки. Невагітнікролиці, самціі відлучениймолодняк хворіютьна лістеріозрідко.

Лістеріозпротікає увигляді ензоотій.Захворюванняможе з'являтисяу всі сезонироку. Однакнайчастішелістеріозкролів відмічаєтьсяу весняно-літнійперіод, що збігаєтьсяз наявністюу господарствахвеликої кількостівагітних кролиць.

Клінічнакартина. Хворобаможе протікатипонадгостро, гостро, підгостроі хронічно.Можливий латентнийперебіг лістеріозу.

При понадгостромуперебігу лістеріозусмерть настаєраптово, звичайнов день передбачуваногоокролу або вмомент родів, Найхарактернішийгострий перебіг.При гостромуперебігуспостерігаютьрізке пригнічення, сонливість, втрату апетиту, гарячку, виснаження.Відмічаютьураження кон'юнктивиі слизовихоболонок носовоїі ротової порожнин, що супроводжуєтьсясльозотечею, виділеннямпрозорого слизуі слинотечею.Хворі кролиціабортують.Аборти найчастішебувають у другійполовині вагітності.Волосся у хворихвтрачає блиск, стає скуйовдженим.Хвороба триває!—2 дні і закінчуєтьсясмертю.

Якщо кролиціабортують, вонивиживають, проте утримуватиїх у господарствінедоцільно, тому що вонидуже рідкодають здоровийприплід.

При підгостромуперебігу, щотриває до місяця, на початкутакож відмічаєтьсяпригніченийстан, втратаапетиту, прискоренедихання. Надругий-третійдень з'являютьсяхарактерніознаки лістеріозу, що виражаютьсяв розладі центральноїнервової системи: виникаютьсудороги жувальнихм'язів, дрож, повертанняочного яблукавбік, неприроднетримання голови— вона піднятаабо опущенавниз чи нахиленавбік. Хворікролі роблятьколові рухи.Часто вагітнікролиці раптовогинуть у деньокролу або підчас родів.

При хронічномуперебігу відмічаютьпригнічення, різке зниженняапетиту, кроліпомітно худнуть, волосся скуйовджується, втрачає блискі стає бруднувато-матовогокольору. З очейвитікає серозна, а з носа — серознаабо серозно-гнійнарідина. Навколоніздрів постійномокре і склеєневолосся, а такожналіт з сухихкірочок. Прицьому перебігухвороби буваютьускладненняна легені, плевру, а іноді й наочеревину.Відповіднодо цього проявляютьсяклінічні ознакихвороби; прискоренедихання, припрослухуваннічути хрипи, призапаленніочеревини —різка болісністьу ділянці черева.

Кролі пересуваютьсяобережно, меншестрибають, рухаютьсячерепашачоюходою (рачки).При повномувиснаженнікролі гинуть.

При латентномуперебігу хворобахарактеризуєтьсязагибеллю ірозсисаннямембріонів нарізних стадіяхрозвитку. Усамок будь-якогопрояву хворобине відмічають.

Молоднякзвичайно хворієна лістеріозу перші місяціжиття, починаючиз 3-місячноговіку кроленятазахворюютьрідко.

Лістеріозу новонародженихкроленятспостерігаютьу період масовихспалахів цієїхвороби і уражуємолодняк лишев окремих гніздах.Кроленятазаражаютьсявнутрішньоутробноі гинуть протягомперших шестиднів післянародження.Як правило, гине весь приплідодразу, іноді— поступово, протягом кількохднів. Клінічнихсимптомівзвичайно спостерігатине вдається, кроленят знаходятьвже мертвими, розкиданимипо клітці. Якщокроленятагинуть не відразу, у них вдаєтьсяпомітити конвульсійнірухи, закиданняголови, плавальнірухи кінцівок.Кроленята втаких випадкахне лежать угнізді, а повзаютьпо клітці.

При розтинізагиблих відлістеріозукролів на печінціі рідше на селезінціспостерігаютьмножинні білогокольору точковіураження —некротичнівузлики (рис.6). Селезінказбільшена, темно-вишневогокольору. Печінканабрякла( дряблоїконсистенції, глинястогокольору. Шлунково-кишковийтракт у станігострокатаральногоабо геморагічногозапалення.Характернізміни знаходятьу матці. Воназбільшена, прирозрізі слизоваоболонка їїнабрякла, вкритаслизом і гноєм.У вагітнихвиявляютьмуміфікованіплоди або плоди, що гниють. Маткадуже гіперемійована, збільшена, вїї порожниніскупчуєтьсягній з іхорознимзапахом.

/>

Зовніматка червоногоабо темно-червоногокольору. Притривалішомуперебігу хворобиураження щебільш значні.Матка зовнімає смугастийвигляд, червоніділянки чергуютьсяз білими абожовтуватимиділянкамиомертвіннястінки матки.Перетонеальнаоболонка запалена, вкрита плівкамифібрину. Внаслідокзлипливогозапалення матказібрана в тугугрудку. У просвітіматки — сироподібнагнійна маса.

Діагнозставлять напідставі клінічнихознак і патологоанатомічногорозтину, алевін повиненпідтверджуватисябактеріологічно.Для цього трупинадсилаютьу ветеринарнулабораторіюна дослідження, у випадку пересилокна далекі відстанівідправляютьсерце, печінку, селезінку, авід дорослихсамок обов'язковоі матку з їївмістом (абочастину її).Від кролів, загиблих зявищами менінгіту, посилаютьмозок. Органивміщують уЗО—35-процентнийрозчин гліцеринуабо у 20-процентнийрозчин кухонноїсолі.

Лікування.Для лікуванняневагітнихкролиць (лікуваннявагітних недоцільне)та молоднякаможна рекомендуватибіоміцин у дозіЗО мг на 1 кг вагипротягом 3 днівпідряд. Біоміциндають черезрот або внутрішньом'язовораз на день.

Кролі, які одужалипісля лікування, лишаютьсялістерієносіями, тому цих тваринрекомендуєтьсявибраковувати.

Профілактиката заходи боротьби.Захворілихкролів негайноізолюють. Проводятьстаранну дезинфекціюприміщень таінвентаря.Дезинфікуючізасоби: 3—5-процентнаемульсія креоліну,2—3-процентнийрозчин карболовоїкислоти, 3—5-про-центнийрозчин їдкогонатру та ін.Усі металевіпредмети обпалюютьвогнем паяльноїлампи.

Дляаерозольноїдезинфекціїприміщеньзастосовують20-про-центнийрозчин формальдегідуз розрахунку20 мл на 1 ж3 приекспозиції4 год.

Длядезинфекціїгрунту застосовуютьхлорне вапно, яке містить24—27% активногохлору. Нормавитрати препаратуна 1 м2 грунту— 5 кг, експозиція— 24 год.

Трупитварин, абортованіплоди та гнійз кліток, в якихзнаходилисяхворі кролі, спалюють абозакопують.

М'ясохворої на лістеріозтварини дозволяєтьсявипускати згосподарствалише післядвогодинногопроварюванняна місці забою.Шкурки ізгосподарствавипускаютьпісля спеціальноїдезинфекції, для якої застосовуютьрозчин суміші: сульфанолу— 0,3%, алюмінієвихгалунів — 2, кремнефтористогонатру — 0,2 тахлористогонатру — 26%. Вказаніречовини розчиняютьу воді у томупорядку, в якомуїх перераховано.Кількістьрозчину маєперевищувативагу шкурок, що їх піддаютьдезинфекції, у 5 разів. У дезрозчинішкурки витримують20 год, потім на24 год лишаютьпоза розчином.

Унеблагополучномугосподарствіслід проводитикарантиннізаходи до закінченнянаступногоокролу приумові йогоблагополучностіщодо лістеріозу.

Длязапобіганнялістеріозунеобхіднокролів утримуватиокремо від усіхінших свійськихтварин, сприйнятливихдо цієї хвороби,і поряд з цимпроводитистаранну дератизацію(знищення гризунів)на фермі і вусіх приміщеннях.Обслуговуючомуперсоналу слідтакож дотримуватисяй особистоїпрофілактики.

Сальмонельоз(паратиф) — гостреінфекційнезахворювання, пов'язане переважноз ураженнямшлунково-кишковоготракту. Прицьому захворюванніспостерігаютьсяявища метритута аборту. Особливочасто захворюютькролиці, якихнезадовільногодують, виснаженіі вагітні.

Етіологія.Збудникамисальмонельозукролів є деякірізновидностіз групи паратифознихмікробів, якіявляють собоюкороткі (0,5—2 μ)палички іззакругленимикінцями, спорі капсул неутворюють.

Збудникипорівняностійкі протинесприятливихфакторів зовнішньогосередовища.В грунті, гною, воді вони можутьзберігатисямісяцями. Добрепереносятьвисушуваннята низькітемператури.Проти дезинфікуючихречовин сальмонелинестійкі. Свіжогашеневапно, їдкийнатр, формалінта інші дезинфікуючіречовини, якізастосовуютьу звичайнихконцентраціях, швидко їх вбивають.

Епізоотологія.Захворюванняреєструєтьсяпереважно увідлученихкроленят, сукрільнихі незадовільновгодованихсамок. Загостренняпаратифуспостерігаєтьсяпри погіршеннідогляду й утримання.Інфекція заноситьсяв господарствоіз зараженимикролями. Очевидно, можливе виникненнязахворюваннябез занесенняззовні, призниженнірезистентностіорганізмубактерієносіїв.

Певнуроль у поширенніінфекцій відіграютьтакож мухи, щури і миші. Навиникненнязахворюванняі його поширеннявеликий впливмають різніфактори: скупченеутримання убрудних вогкихвольєрах, неповноціннагодівля, авітамінозита ін:'

Клінічнакартина. Звичайновідмічаєтьсягострий перебіг.Хворі кролімалорухливі, в'ялі, не хочутьїсти корму, часто п'ютьводу. Інодіможна помітититакож і пронос, виділення зпіхви слизово-гнійнихмас. Зовнішніі внутрішніоргани набрякліі болісні. Хворобазвичайно закінчуєтьсясмертю на 3—4-тудобу. Буваютьвипадки з підгостримперебігомхвороби тривалістюдо 2— З тижнів, але при цьомухвороба здебільшогозакінчуєтьсязагибеллютварин. Призахворюваннівагітних самоку них спостерігаютьаборти і метрит.

Прирозтині у тонкомуі товстомувідділах кишечникавиявляютькатаральніявища, множиннівузлики завбільшкивід маковогозерна до горошини, особливо багатоїх у сліпомувідділі. Брижовілімфатичнівузли збільшеніі нерідконекротизовані.Відмічаютьтакож крововиливиу слизовійоболонці. Селезінказбільшена, дрябла, глинястогокольору, з численнимивузликаминекрозу. Рогиматки сильнозбільшені.Слизова оболонкаїї вкрита масоюшоколадногокольору.

Діагноз.Встановлюютьна підставіклінічноїкартини хвороби, зважаючи напатологоанатомічнідані, підкріпленібактеріологічнимдослідженням.Для цього влабораторіюнадсилаютьтрупи кролів.

Захворюванняна сальмонельозсеред молоднякаможна встановитиза наявністюнедорозвинених, виснаженихкроленят, зявищами проносу, а серед вагітних— при народженнімертвих кроленяті абортах.

Зважаютьтакож насанітарно-гігієнічнуобстановку, яка сприяєзахворюванню.

Заклінічною іпатологоанатомічноюкартиною сальмонельоздуже подібнийдо туляреміїта псевдотуберкульозу, але при цихзахворюванняхураження матки, передчасніокроли й абортине спостерігаються.

Профілактиката заходи боротьби.Хворі на паратифкролі підлягаютьзабою. Підозрілихна захворюванняізолюють, апідозрілі назараженнякарантинуютьсяна строк дотрьох тижнівпісля останньоговипадку видужанняабо загибелітварини.

Тваринам, які перебуваютьу контакті зхворими, разна день протягом5—7 днів підряддають всерединуфуразолідонпо ЗО мг на 1 кгживої ваги абовводять полівалентнувакцину протисальмонельозута колібактеріозухутрових тварин, птахів, телятта поросят.Вакцину вводятьу м'яз стегнадвічі з інтервалами7 днів: першийраз молоднякуу віці від одногодо трьох місяців— 0,5 мл, молоднякустаршого вікута дорослим— 1 мл, другийраз —відповідно1 і 2 мл.

Приміщення, де перебувалихворі кролі, дезинфікують5-про-центноюемульсієюкреоліну або5-процентнимрозчином карболовоїкислоти, або2-процентінимрозчиномформальдегіду, або 20-процентноюсуспензієюсвіжогашеноговапна, або розчиномхлорного вапна, в якому міститься3% активногохлору.

М'ясозабитих хворихкролів, якщотушки не виснажені, можна зживатив їжу лише після1,5-годинногопроварювання.Кролів, що загинуливід сальмонельозу, виснажені тушкизабитих хворихтварин та внутрішніоргани спалюютьабо закопують.

Зпоявою хворобикролівницькаферма оголошуєтьсянеблагопо-лучною.При сальмонельозікарантин знімаєтьсячерез місяцьпісля останньоговипадку загибеліабо останньоговипадку видужаннятварин. Під часкарантинузабороняютьбудь-які пересадкикролів та вивезенняїх на продаж.

Воснову боротьбиз сальмонельозомповинні бутипокладеніпрофілактичнізаходи: утриманнякролів у просторих, сухих (без протягів), добре обладнанихвольєрах іклітках, а такожповноціннагодівля.

Кератокон'юнктивіт— дуже поширенесеред кролівзахворюванняочей. При цьомузахворюванніуражуютьсяодночаснорогівка ікон'юнктива.

Етіологія.Захворюваннядо кінця невивчене. Припускають, що спонтаннийкератокон'юнктивіту кролів найчастішеспричиняютьнерухомімікроорганізми, які мають формукокових паличокабо короткихниток. Нерідкохвороба розвиваєтьсявнаслідокускладненняхронічних формпастерельозу.

Епізоотологія.Захворюванняспостерігаєтьсяскрізь, зараженнявідбуваєтьсяпри контактіздорової твариниз хворою. Нерідкобувають випадкимасового ураженнякератокон'юнктивітомкроленят ідорослих тварин.

Прикератокон'юнктивітахпастерельозногопоходженнякролі саміпереносятьмікробів зслизової оболонкиноса на очі.

Клінічнакартина.Кератокон'юнктивітипроходять унайрізноманітнішихформах — віднезначнихінфільтратіврогівки дотяжких випадківїї запаленняз нагноєннями, флегмонамиі необоротнимипомутніннями.

Напочатку захворюванняспостерігаєтьсяпочервоніннякон'юнктиви, сльозотеча, світлобоязнь.Надалі поступоворозвиваєтьсягнійний кон'юнктивіт, який супроводжуєтьсясильною болісністюочного яблука, різкою світлобоязню, підвищеннямтемпературиповік. Інодікон'юнктиватак припухає, що виступаєназовні з очноїщілини. Витіканняз очей спочаткурідке, потімстає густим, слизовим інарешті гнійним.Ці виділення, скупчуючисьу кон'юнктивальномумішку, на краяхповік, склеюютьїх, і, висихаючи, утворюютькірочки. Внаслідокподразненняшкіри волосся(особливо підвнутрішнімкутом ока) випадає.На ураженихмісцях виникаютьвиразки. Здебільшогозгаданий процеспоширюєтьсяна рогівку.Тоді ще більшепосилюютьсясвітлобоязнь, болісністьочного яблукаі сльозотеча.Рогівка набуваєбілого кольоруі втрачає прозорість.При обмеженихкератитах їїповерхня щене змінюється.З розвиткомхвороби настаєчасткове руйнуванняепітелію ірогівка стаєшерехатою, матовою. Надалівона вкриваєтьсянальотомгнійно-фібринозногоексудату, виразками.Часто захворюваннязакінчуєтьсяповною втратоюзору. Кролішвидко худнутьі нерідко через5-10 днів з моментупояви першихклінічних ознакгинуть.

Тварини, перехворіліна інфекційнийкератокои'юнктивіт, сприйнятливідо повторногозараження.

Діагноз.На підставіклінічноїкартини поставитидіагноз неважко.

Лікуванняслід починатиз дослідженнякон'юнктивальногомішка і вилученнясторонніх тіл, якщо вони є.Гній і кірочкиз країв повіквидаляють задопомогоюватного тампона, змоченогодезинфікуючимрозчином (борнакислота 3: 100, риванол1 :2000, перекис водню3: 100). Потім кон'юнктивальниймішок і поверхнюочного яблукаобробляють0,5-процентнимрозчином мідногокупоросу абомарганцевокислимкалієм у розведенні1: 3000. Добрі результатидають йодоформі ксероформу вигляді мазей,0,25—0,5-процентнийрозчин брильянтовоїзелені (очнікаплі), 30-процентнийрозчин альбуцидута ін.

Прилікуваннігострих поверхневихкератитів ікератокон'юнктивітівА. Ф. Русинов(1962) з успіхомзастосовувавконсервованужовч великоїрогатої худобиз добавкоюновокаїну. Дляцього від клінічноздорової тваринипісля забоюберуть жовчі витримуютьпри температуріплюс 2—4° протягом2—3 діб, потімдо неї добавляють5% новокаїну.

Післяобробки очейдезинфікуючимирозчинами 3—4краплі жовчівводять піпеткоюв кон'юнктивальниймішок. Цю процедуруповторюютьщодня (кращеувечері) протягом2—4 днів.

Припідгострихі хронічнихкератокон'юнктивітахможна застосовуватикортизон. Цейпрепаратвикористовуютьу вигляді1-про-центнихкрапель (2 разина день) або1-процентноїмазі (раз на1—2 дні).

Профілактикаі заходи борот ь б и. Дляшвидкого оздоровленнястада хворихкролів необхіднаізолювати відздорових ілікувати. Клітки, де перебувалихворі тварини, а також інвентарслід стараннопродезинфікувати3-процентнимрозчином карболовоїкислоти абовогнем паяльноїлампи.

Уприміщенняхпотрібно постійнопідтримуватичистоту.: Неменш важливозабезпечуватикролів достатньоюкількістюрізноманітнихвітаміннихкормів. Тушки, шкурки і пухвід забитиххворих тваринможна використовуватибез обмежень.

Бронхосептикоз—захворюванняслизових оболонокноса, і верхніхдихальнихшляхів.

Етіологія.Збудник хвороби— Bordetella brorichiseptica.

Цеймікроб рухливий, являє собоюневеличку, довжиною 2 μі ши риною 0,4 μпаличку.

Епізоотологія.Захворюваннядуже поширенеу. кролівницькихгосподарствах.Сприяють виникненнюзахворюванняфактори, щоослаблюютьслизову оболонкуносової порожнини(простуда, подразненняпилом, їдкимивипаровуваннями).Зараженнявідбуваєтьсячерез органидихання.

Клінічнакартина. Захворюваннянайчастішепроходить увигляді нежитю, рідше — у виглядібронхопневмонії.При нежитюспостерігаютьсянезначні серозніабо слизовівиділення зноса, які швидкопроходять приусуненнінесприятливихзовнішніхфакторів. Загальнийстан хворихкролів непорушується.При бронхопневмоніїспостерігаютьслизові, а потімслизово-гнійніносові виділення.

Виділенняці змочуютьта склеюютьволосся підносовими отворами, внаслідок чогоутворюютьсявусики. Крільтре ніс переднімилапами, шерстьна внутрішнійїх поверхнізмочуєтьсята склеюєтьсяв кіски, утворюючизачоси. Інодігнійний носовийсекрет засихаєнавколо носовихотворів, закупорюєїх, що утруднюєдихання, крільпочинає дихатичерез рот.

Прирозповсюдженніінфекційногопроцесу налегені спостерігаютьприскоренедихання, підвищеннятемпературитіла. При прослухуваннілегень чутихрип та свист.Кролі поганоїдять корм, мало рухаються, худнуть і нерідкопротягом 1—2місяців гинуть.

Прирозтині у носовійпорожнинівиявляютьслизово-гнійнийабо гнійнийсекрет, слизоваоболонка набряклай почервоніла.Кровоноснісудини трахеїіноді сильнонаповненікров'ю.

Діагнозставлять напідставі клінічнихознак і в першучергу за наявністювиділень ізноса, враховуючиїхній характер: серозні абосерозно-слизовівиділеннясвідчать пропростуднийриніт або риніт, спричиненийподразнюючимиречовинами, слизово-гнійнийта гнійний —про інфекційнезахворювання.

Ураженнялегень прибронхосептикозіможуть бутиподібні доуражень припастерельозі, стафілококовійта інших септицеміях.Тому в сумнівнихвипадках необхіднопроводитибактеріологічнедослідження.

Ураженнялегень припсевдотуберкульозіта аспергільозімають іншийхарактер.

Лікування.Внутрішньом'язововводять пеніцилінпо 2 тис. ОД наголову 3 разина день протягом2—3 днів. Крімтого, можнарекомендувативведення вкожну ніздрюхворих кролів5—6 крапельекмоновоциліну, розведеногофізіологічнимрозчином 1: 2.

Принаявностіпневмоніїпротягом 3—4днів підрядвводять внутрішньом'язовоекмоновоциліну дозі 20 тис. ОДна 1 кг ваги тварини.

Профілактиката заходи боротьби.Проводятьзагальніпротиепізоотичнізаходи. Дляпрофілактикизахворюванняважливе значеннямає недопущеннявпливу на організмкролів несприятливихзовнішніхфакторів.

Привиявленнізахворюваннянеобхідновидалити ізстада усіххворих кроліві продезинфікуватиїхні кліткита інвентар; провести клінічнийогляд всьогостада і в подальшомупровадити йогоне рідше одногоразу в 7—10 днів.Хворих твариннайкраще забитина шкурку там'ясо.

Тушкихворих кролівможуть бутивикористанів їжу людям; уражені органипідлягаютьзнищенню. Шкуркикролів післявисушуванняу закритомуприміщенніта пух використовуютьбез обмеження.

Унеблагополучнихгосподарствахпротягом 20 днівпровадятьзагальні обмежувальнізаходи.

Туляремія.Це особливечумоподібнезахворюваннясвійських ідиких «ролівта інших гризунів, а також багатьохсільськогосподарськихтварин. На туляреміюхворіє і людина.

Етіологія.Збудник хвороби— Francisella tularensis. Цей мікробявляє собоюмаленьку, інодікокоподібнупаличку завдовжки0,7 і завширшки0,2—0,3 μ, має біполярнітільця, оточенийніжною капсулою.

Угрунті збудникзберігаєтьсядо 75 днів, у зерні— понад 133; призаморожуванніпри мінус 10° —7 днів.

Прямесонячне проміннявбиває збудникапротягом ЗОхв, висушування— протягомтрьох днів,0,1-процентнийрозчин формаліну— протягом 24год, 1—З-процентінірозчини лізолу— протягом Зхв, 50-процентнийспирт — до 5xв.

Епізоотологія.Носіями мікробатуляремії єводяні щури, дикі кролі таінші гризуни, які звичайноі заносятьінфекцію вгосподарство.Захворюваннявід хворих доздорових передаєтьсячерез кровососнихчленистоногих(ґедзів, мух-жигалок, кліщів дермаценторів, щурячих кліщівта ін.). Середсвійськихкролів захворюванняпередаєтьсячерез кролячівоші і блохи; можливе зараженнячерез ураженняшкіри і слизовихоболонок, атакож черезводу і траву, забрудненіхворими гризунами.Хворі кроліможуть бутиджерелом зараженнялюдей, частішеобслуговуючогоперсоналу (призніманні шкурокз хворих кролів, обробці тушокта ін.).

Патогенез.Потрапившив організмкроля, мікробипроникаютьу лімфатичнішляхи, потіму лімфатичнівузли і спричиняютьзапальнийпроцес, що призводитьдо нагноєння.При проникненнів кров збудникзаноситьсяв селезінкуі печінку, деспричиняєутвореннягнійничків.

Клінічнакартина. Туляреміяу кролів протікаєнехарактерно, присимптомах, подібних допсевдотуберкульозу, блукаючоїпіємії та хронічноголастерельозу.У диких кроліві зайців типовимє сильне збільшеннята ущільненняшийних, підщелепних, підм'язовихі пахвиннихлімфатичнихзалоз.

Удеяких випадкахтуляремія укролів можепротікатибезсимптомно.Гострий перебігтуляреміїтриває до 4—6днів, а хронічний— 30 і більше.

Прирозтині в типовихумовах виявляютьсильне збільшеннялімфатичнихвузлів, якіутворюють такзвані бубони.В гострих випадкаху селезінці, печінці, очеревині, в легенях помітномножинні, дрібні, а у хронічнихвипадках великі(до 5 мм) вогнищанекрозу у виглядісіруватихвузликів, якіне підвищуютьсянад поверхнеюорганів.

Діагноз.На підставіклінічних ознакі патологоанатомічноїкартини, особливопри нетиповомуперебігу хвороби, поставитидіагноз важко.Тому в усіхвипадках припідозрінніна туляреміюнеобхіднопроводитибактеріологічнедослідження.

Профілактиката заходи боротьби.Хворих на туляреміюкролів негайнозабивають.Трупи загиблихі забитих кролівз шкуркамиспалюють.

Підозрюванихна захворюванняі підозрілихна зараженняізолюють окремимигрупами. Угосподарствіпроводятьзаходи по знищеннюгризунів ікровосиснихкомах.

Клітки, годівниці танапувалкинеобхідностаранно очищатита дезинфікувати.Для цьогозастосовують2-процентнийрозчин їдкогонатру або калію;3-процентнийрозчин ксилонафту;3-процентнийрозчин креоліну, розчин хлорноговапна, в якомуміститься 2%активногохлору, з розрахунку1 л на 1 м2; 2-процентнийрозчин формальдегіду.Для знешкодження, крім хімічнихзасобів, можнатакож використовувативогонь паяльноїлампи та окріп.

Обслуговуючийперсоналнеблагополучнихщодо туляреміїгосподарстві робітники, зайняті напереробцішкіряної іхутрової сировини, повинні бутизабезпеченіспецодягом, дезінфекційнимизасобами іпроінструктованіособамиветеринарно-санітарногоі медичногонагляду проправила особистоїпрофілактики.

Карантинніобмеженнязнімаютьсячерез 20 днівпісля останньоговипадку одужанняабо загибелітварин.

Псевдотуберкульоз— інфекційнезахворювання.На початкувиникненнявоно протікаєгостро, потімпідгостро, анаприкінцінабуває хронічного, затяжногохарактеру.

Етіологія.Збудник хвороби— мікроб Pasteurellapseudotu-beculosis, що являє, собою кокоподібнупаличку завдовжки0,6— 0,7 μі завширшки0,4—0,8 μ.

Прямесонячне проміннявбиває збудникапсевдотуберкульозуза ЗО хв, розсіяне— за 8 год, притемпературі60° він гине протягом10 хв. Однопроцентнийрозчин карболовоїкислоти вбиваєйого за 5 хв;2-процентний—за 2 хв; а 1-процентнийрозчин сулемита 40-процентнийспирт — блискавично.

Епізоотологія.Носіями збудникапсевдотуберкульозуу природі єдикі кролі, зайці, хатнісірі миші іховрахи. Відцих тварин іхворих кролівмікроорганізмипотрапляютьу корми, а звідтиразом із кормовимимасами і водоюу травний трактсвійськихкролів. Хворікролі є основнимджерелом поширеннямікробів ізабрудненняпідстилки ікорму. Збудникможе проникатив організмкролів не тількичерез кишечник, але також ічерез статевіоргани та органидихання. Дохвороби сприйнятливікролі будь-якоговіку.

Патогенез.Бактерії, щопотрапили ворганізм тварини, проникаютьу лімфатичнішляхи і вузли, у стінку кишечника, печінку, селезінку, рідше в легені, нирки, піхву, матку і спричиняютьзапально-некротичінийпроцес в місцяхосідання. Вуражених місцяхутворюютьсявузли, які спочаткускладаютьсяз лімфоїднихклітин та ексудату, а потім швидкопіддаютьсясирнистомупереродженнюі некрозу.Некротизованіділянки (вузли)містять кашкоподібнумасу шаруватоїбудови; навколоних часто утворюєтьсясполучнотканиннакапсула.

Клінічнакартина. Ознакихвороби нехарактерні.Кролі втрачаютьапетит, стаютьмалорухливими, пригніченими.Поступоворозвиваєтьсяпрогресуючесхуднення івиснаження; вовна скуйовджена, без блиску. Прихронічномуперебігу нерідкоспостерігаєтьсяпронос, опуханнялімфатичнихвузлів, особливомезентеріальних, які можна прощупатичерез черевніпокриви. Хворобачасто супроводжуєтьсяявищами гнійногокон'юнктивіту.Дуже частонаприкінцізахворюваннявиникаютьнапівпаралічіі паралічі. Пригострому іпідгостромуперебігу хворобатриває до 4—8днів, а прихронічному— 1—1,5 місяця.

Прирозтині характерноюознакою є наявністьу кишечнику, особливо підсерозною оболонкоютонкої і сліпоїкишок, численнихжовтуватогокольору вузликівзавбільшкивід просинидо горошини.Іноді ці вузликизливаютьсяі утворюютьгроноподібнігорбки. У деякихвипадкахпсевдоту-беркульознівузлики маютьформу зірки.У тканині печінкирозсіяні численнікруглі вузлизавбільшкиз горошину, щомістять сирнистумасу. Селезінказбільшена, темно-червона, з численнимипсевдотуберкульоз-нимивузликами (рис.7). У черевнійпорожниніміститьсябагато серозноїрідини.

Інодіпсевдоту-беркульознівузлики спостерігаютьсяв нирках, легенях, матці і піхві.Особливо сильноуражуютьсябрижові лімфатичнівузли, які здаютьсядуже збільшенимиі нерідко досягаютьвеличини горіха.

Діагноз.Поставитидіагноз напсевдотуберкульозна підставіклінічних ознак«є завжди вдається.Підозрою єзниження апетиту, млявість іпрогресуючесхуднення приодночаснійвідсутностікишкових розладів.

Принаявності вгосподарствікількох підозрілихна псевдотуберкульозкролів доцільноодного з нихзабити дляпатологоанатомічногорозтину.

Точнийдіагноз хворобивстановлюютьна підставібактеріологічногодослідження.Матеріаломдля цих дослідженьє кал, слизовівитікання зноса.

Припатологоанатомічнійдіагностиціпсевдотуберкульознеобхідновідрізнятивід туберкульозу, туляремії такокцидіозу.При туберкульозівузлики немають характерноїдля псевдотуберкульозузірчастоїформи; червоподібнийвідросток незбільшений; найчастішебувають ураженимилегені.

Притуляреміївузлики знаходятьу печінці таселезінці. Вонименшого розміруі не виступаютьнад поверхнеюоргана. Найчастішезбільшуютьсяшийні, підпахвинні, тазові та пахвиннілімфатичнівузли, кишечникне уражений; червоподібнийвідросток незбільшений.

Прикокцидіозівузлики знаходятьлише в печінціта кишечнику, в останньому— не більші запросину. Вонине мають зірчастоїформи. Лімфатичнівузли звичайноне збільшені.

Лікуванняне розроблене.

Профілактиката заходи боротьби.Хворих напсевдотуберкульозкролів забиваютьі закопуютьабо спалюють; проводятьстаранну дезинфекцію1 — 2-процентнимрозчиномформальдегідуабо карболовоїкислоти, 3—5-процентнимрозчином креолінуабо лізолу.

Угосподарствівстановлюютькарантин натри тижні, рахуючивід останньоговипадку видужання, загибелі абовимушеногозабою, але вокремих випадкахцей строк можебути збільшенийзалежно відмісцевих умовгосподарства.

Щобзапобігтизанесенню вгосподарствопсевдотуберкульозу, новозавезенихкролів витримуютьна карантині.

Туберкульоз.Це хронічнезахворюваннякролів, щохарактеризуєтьсяураженнямкишечника, легень, рідше— нирок.

Етіологія.Збудникомтуберкульозукролів є туберкульознімікроби рогатоїхудоби — Mycobacteriumtuberculosis bovis або птиці— Mycobacterium tuberculosis avis.

Туберкульознімікобактерії— це тонкі, пряміабо злегказігнуті іззакругленимикраями палички, завдовжки —1,5—4 μі завширшки0,2—0,5μ.

Туберкульознібактерії доситьстійкі противпливу зовнішніхфакторів, протепряме сонячнепроміння вбиваєїх за 7г—4 год, а розсіяне —протягом 10—40днів. При температурі60° вони гинутьчерез 10—60 хв, притемпературі100°—«моментально.У калі збудникзберігаєтьсяблизько двохроків, у воді— 5 місяців, угрунті — 7 місяців.

4—5-процентнийрозчин формалінувбиває бактеріїза 12 год, 5-процентнийрозчин карболовоїкислоти — за24—48, а розчиникреозолу тахлораміну —за 6 год.

Епізоотологія.На туберкульозхворіють головнимчином молодітварини. Найпоширенішоює кишкова форматуберкульозу.Найчастішекролі заражаютьсябичачим і рідше— пташинимтипом туберкульозу.

Основнимджерелом інфекціїє хворі тварини, які виділяютьбактерії ізаражають нимиприміщення,інвентар, повітря, воду траву таін.

Кролінайчастішезаражуютьсяпри згодовуванніїм сирого незбираногоабо збираногомолока відхворих на туберкульозкорів або зараженихними кормів, при утриманнів одному приміщенніз хворими натуберкульозтваринами(крапельна абопилова інфекція).Основні шляхизараження —травний трактй органи дихання.

Патогенез.Прониклі ворганізм кролябактерії спочаткупотрапляютьв лімфатичнішляхи і вузли, а потім у різніоргани.

Умісцях їх осіданняі розмноженнярозвиваєтьсязапальнийпроцес, що призводитьдо виникненнябезсудинногоутворення —туберкули(горбочка). Внаслідоквідсутностіживлення ітоксичної діїотрути, що виділяютьбактерії, клітинитуберкул гинуть, розпадаютьсяі перетворюютьсяв сирнистумасу, яка потімобвапновується.З туберкулилімфатичнимишляхами мікробиможуть проникатив інші місцяі спричинятиутворення новихтуберкульозів.

Клінічнакартина. Захворюванняможе протікатив легеневійі кишковійформах. Прилегеневій форміспостерігаєтьсяпоступовопосилюванийкашель, прискоренедихання, поступовесхудненнятварини довиснаження.Через 1—3 місяцікролі гинуть.

Прикишковій формітуберкульозуу кролів періодичноз'являєтьсяпронос, апетитзнижений, кролішвидко худнуть, виснажуютьсяі гинуть.

Прирозтині кишечника, найчастішеклубової ісліпої кишок, виявляютьсяневеликі, завбільшкиз горошину, горбочки, вмісцях, де горбочкирозпалися, слизова оболонкакишечникавкрита виразками.Брижові лімфатичнівузли дужезбільшені.Уражені ниркихарактеризуютьсянаявністючисленнихтуберкульознихгорбочків.

Прилегеневій форміу легенях виявляютьвелику кількістьбілувато-сірихвузликів завбільшкивід просинидо горошиний ущільненітемні ділянки(рис. 8). Частоаналогічнівузлики виявляютьна плеврі ідіафрагмі.

/>

Ді а г н о з заклінічнимиознаками встановитиважко, оскількиознаки цієїхвороби у кролівмало характерні.Тому для встановленняхвороби зажиття тваринвдаються добактеріологічноїдіагностики.Матеріаломдля дослідженьє кал, слизовівитікання ізноса. Враховуютьтакож патологоанатомічнізміни внутрішніхорганів. Прицьому туберкульозкролів, особливокишкову форму, необхідновідрізнятивід псевдотуберкульозу.При псевдотуберкульозіпереважноуражуютьсяоргани черевноїпорожнини, сильно збільшуєтьсячервоподібнийвідросток, характерназірчаста формавузлів, порівнянорідко спостерігаєтьсяодночаснеураження легень.

Профілактика-та заходи боротьби.Через те щокролі найчастішезаражаютьсятуберкульозомпри згодовуваннімолока відхворих на туберкульозкорів або приспільномуутриманні зураженоютуберкульозомптицею, необхідноусунути можливістьтакого зараженняі створити длякролів найкращізоогігієиічніумови утриманняі повноцінноїгодівлі. Привиникненнів господарствізахворюваннякролів на туберкульознеобхіднопровести загальнутуберкулінізацію.Усіх тварин, що позитивнореагують натуберкулін, забивають.

Тушкивід забитиххворих тваринпри наявностітільки місцевихуражень післявидаленняуражених органіві ділянок можутьбути використанів їжу післяпроварюванняпротягом двохгодин; пригєнералізованомуураженні тушкизнищують. Шкуркиі пух можнавикористовуватибез обмежень.

Угосподарствіпроводятьдезинфекцію.Для цього можназастосувати20-процентнийгарячий розчинїдкого натру,20-процентнусуспензіюсвіжогашеноговапна, освітленийрозчин хлорноговапна, що містить3% їдкого натруі 3% формальдегіду.На неблагополуч-нихфермах проводятьзагальніпротиепізоотичиізаходи.

Нанеблагополучнегосподарствонакладаютькарантин доостаточноговидужаннятварин. Благополучнимгосподарствовважають черезрік після останньоговипадку захворювання.

Некробактеріоз.Для цьогозахворюванняхарактернимє ураженняпорожнини ротаабо підшкірніабсцеси нарізних частинахтіла.

Етіологія.Збудникомхвороби є бактеріяSphaeroforus necrophorus. Розрізняютьдві морфологічніформи цьогомікроорганізму: короткі формиі довгі нитки.Довжина ниткидосягає від10 до 100 μ; крім довжини, вони характеризуютьсявигнутістю.Короткі формибактерій розміром1,5 μзавдовжки і0,5 μзавширшкиспостерігаютьсярідше.

Притемпературі60° бактеріїгинуть за 30 хв.Пряме сонячнепроміння вбиваєїх в емульсіїза 12 год; у зовнішньомусередовищізбудник зберігаєтьсяпорівнянодовго: у фекаліяхтварин — до 50діб, у сечі —до 15, на поверхнігрунту, поросломутравою, — до 10днів.

2,5-нроцентиийрозчин формаліну,2,5-процентнийрозчин креоліну,0,5-процентнийрозчин карболовоїкислоти вбиваютьїх за 10—13 хв.

Епізоотологія.Хвороба спостерігаєтьсяскрізь. Носіямизбудника їїє сільськогосподарськітварини, в кишечникуяких знаходятьсябактерії некрозу.

Цимзбудникомможуть забруднюватисяпасовища, трава, яку використовуютьяк корм і підстилкудля кролів.Тому захворюванняце спостерігаєтьсязвичайно влітку.

Хворі«ролі такожє джереломпоширенняінфекції, особливопри спільномуутриманні їхіз здоровими.Звичайно кролізаражуютьсячерез ушкодженийшкірний покриві слизові оболонки.

Патогенез.Прониклі ворганізм кролябактеріїрозмножуються«а місці заглибленняі спричиняютьнекроз тканини.

Знекротичноговогнища бактеріїпроникаютьу кров і заносятьсянею в різнімісця організму, де осідаютьі також спричинюютьнекротичнівогнища.

Умісцях ураженнянекротичнийпроцес поширюєтьсяі на навколишнітканини. Внаслідокнекрозу життєвоважливих органівбільшістьхворих тварингине.

Клінічнакартина. Найчастішеураженняспостерігаєтьсяв місцях заглибленнябактерій, переважнона губах і нижнійповерхні лапок.В ураженихмісцях спочаткуз'являєтьсярізко обмеженеущільненнятканини, прицьому відмічаєтьсясильно вираженаболісність.Потім ущільненатканина змертвіває, утворюєтьсяхарактерна, дуже болісна, частіше кровоточивавиразка з нерівними, трохи піднятиминад поверхнеюшкіри краямиі твердимсалоподібнимдном. В ущільненійтканині язвичасто виявляютьдрібні некротичнівогнища, наповненіклейкою гноєподібноюабо ж сиро-подібноюбілуватоюмасою. Вогнищазмертвінняпоширюютьсяна глибше лежачітканини, в томучислі на кісткита суглоби, внаслідок чогоіноді відпадаютьокремі фалангипальців абоїх частини.

Приураженні губзахворюванняпротікає більшгостро. Губанавколо ураженогомісця набрякає, стає твердоюі дуже болісною.Кріль не можеїсти корму.Незабаромураження з губпереходитьна внутрішнюповерхню щік, які набуваютьтемно-червоногозабарвлення.Надалі процесохоплює нижнючастину голови, передню частинушиї і ділянкугрудної клітки.Ураження увигляді гнійно-некротичнихвогнищ можутьбути у підшкірнійклітковиніі внутрішніхорганах.

Зп'ятого дняхвороби виникаютьзагальні явища: втрата апетиту, витікання зрота і слизовівиділення зноса, гарячковийстан з підвищеннямтемпературина 1 —1,5°, прискоренедихання, кролістають млявимиі на 12—16-й деньгинуть.

Прирозтині, крімзмертвінняна місцях ураження, нерідко виявляютьвогнища змертвінняу внутрішніхорганах, найчастішев легенях, печінці, нирках, селезінціі шийних лімфатичнихвузлах.

Угрудній порожнинівиявляютькаламутнийкров'янистийексудат, легенінабряклі, окреміділянки їхущільнені, темного кольору.

Діагноз.Діагностуватизахворюваннялегко, оскількиклінічні ознакиі патологоанатомічнакартина характерні, особливо приураженні губ.

Окреміураження принекробактеріозіможуть нагадуватиураження пристафілококозі, особливо якщовони локалізуютьсяпід шкірою абона нижній поверхнікінцівок кроля.

Щобїх відрізнити, необхідно матина увазі, щопри некробактеріозівогнища змертвіннянайчастішелокалізуютьсяна губах та вротовій порожнині, не мають капсули, виступаютьнад поверхнеюураженої ділянки; звичайно вонивкриті і виразками,іноді — тонкимиплівками фібрину.

Навколовогнищ, що містятьсяв печінці, печінковатканина почервоніла.При стафілококозіабсцесів упорожнині ротазвичайно небуває, вонимають щільнусполучну тканину, не вкриваютьсявиразками (крімтих, що знаходятьсяна нижній поверхнікінцівок) іплівками фібрину; оточуюча тканина— без змін.

Усумнівнихвипадках дляпоставленняостаточногодіагнозу необхіднопроводитибактеріологічнедослідження.Для цього влабораторіюнадсилаютьтруп або шматочкиз ураженихмісць. Матеріалслід надсилатиу щільно закритихпробірках зстерильнимвазеліновиммаслом.

Лікування.Після попередньогоочищення ідезинфекціїуражених місцьстаранно видаляютьвсю змертвілутканину. Якдезинфікуючізасоби дляобробки ураженихділянок рекомендуються3-процентнийрозчин марганцевокислогокалію, 5-процентнийперекис водню,10-процеитнийрозчин мідногокупоросу,10-процантнккрозчин йоду.Таке лікуванняслід проводитичерез кожні2—3 дні.

Принаявностіпідшкірнихабсцесів післярозтину і видаленнязмертвілихтканин ранупотрібно щодняпромивати10-процентнимрозчином мідногокупоросу, розчиномперекису воднюабо розчиноммарганцевокислогокалію.

Приураженні губв ущільненуділянку вводятьрозчин пеніциліну, який містить15000—20000 ОД в 1 мл розчину.

Одночасноз місцевимлікуваннямвнутрішньом'язововводять (з розрахункуна 1 кг ваги кроля):1-процентнийрозчин біоміцину—2 мл, пеніциліну— 15000—20000 ОД або даютьсульфаніламідніпрепарати удозі 5 мг на 1 кгваги кроля.

Профілактиката заходи боротьби.Для запобіганнязахворюваннюнеобхідностежити за тим, щоб у кліткахкролів не булогострих предметів, якими вонимогли б травмуватися.

Напочатку захворюванняхворих тваринслід виділитиі перевеститв ізолятор.Приміщення, де перебуваликролі, старанноочищають ідезинфікують.Кращими дезинфікуючимизасобами є1-процентнірозчини карболовоїкислоти іформальдегіду,3-процентнийрозчин креоліну,5-процентнийрозчин лізолу.Трупи спалюютьабо закопуютьпа скотомогильнику.Карантин знімаютьчерез 21 деньпісля останньоговипадку видужанняабо загибелітварини.

Використаналітература

1. Болезникроликов. А. П.Гончаров. К.,«Урожай», 1976, стр.152 (на украинскомязыке).