Реферат: Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності

--PAGE_BREAK--Виробничий план є основою для підготовки кошторису витрат на оплату праці (табл. 7):
<shape id="_x0000_i1028" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image007.wmz» o:><img width=«180» height=«37» src=«dopb80281.zip» v:shapes="_x0000_i1028">,
Де <shape id="_x0000_i1029" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image009.wmz» o:><img width=«45» height=«31» src=«dopb80282.zip» v:shapes="_x0000_i1029"> — загальні витрати на оплату праці;
ОВ – очікуваний обсяг виробництва;
Тр – трудомісткість одиниці продукції;
В1н-г  - вартість 1 нормо-години
Таблиця 7.
Кошторис прямих витрат на оплату праці на 20X2 рік
Показники
1-й квартал
2-й квартал
3-й квартал
4-й квартал
Всього
1. Підлягає виготовленню, одиниць виробів(із виробничого плану)
706,10
736,40
869,90
841,60
3154,00
2. Прямі витрати праці в годинах на одиницю виробу (трудомісткість), год.
6,00
6,00
6,00
6,00
6,00
3. Разом годин (п.1 х п.2)
4236,60
4418,40
5219,40
5049,60
18924,00
4. Вартість прямих витрат праці в годину, грн.
3,00
3,00
3,00
3,00
3,00
5. Загальна вартість прямих витрат праці (п.4 х п. З)
12709,80
13255,20
15658,20
15148,80
56772,00
Наступним етапом у підготовці бюджету фірми є розробка кошторису загальнозаводських витрат (табл.8).
Кошторис загальнозаводських (накладних) витрат вимагає перелік загальнозаводських витрат і поділяється на дві частини:
—          змінні накладні витрати (допоміжні витрати, заробітна плата допоміжних робітників, змінна частина палива і енергії, обслуговування виробничого процесу);
—          постійні накладні витрати(амортизація, страхування, заробітна плата адміністративно-обслуговуючого персоналу цеху, постійна частина паливна і енергії).
При розрахунках цього кошторису варто пам’ятати, що амортизація не потребує витрат грошових коштів, тому й необхідно віднімати при визначені суми виплат.
Кошторис загальнозаводських накладних витрат — це перелік усіх загальнозаводських витрат, крім прямих витрат на матеріалу й оплату праці. До таких витрат відносяться: амортизація, заводська орендна плата, страхування і т.ін. Проте, при підготовці плану надходжень і виплат (касового плану) важливо пам'ятати, що амортизація не потребує витрат коштів і, таким чином, повинна відраховуватися з кошторису загальнозаводських накладних витрат у процесі визначення грошових виплат по кошторису загальнозаводських накладних витрат.
При підготовці кошторису загальнозаводських накладних витрат необхідно враховувати такі вихідні дані:
•             загальну суму планованих загальнозаводських витрат і їхній розподіл по кварталах;
•             розмір перемінної ставки накладних витрат на годину прямих витрат на оплату праці (включає витрати на допоміжні матеріали, заробітну плату допоміжних робітників, доплати, перемінну частину електроенергії й обслуговування);
•             суму амортизаційних відрахувань і їхній розподіл протягом року;
•             квартал (період), у якому відбуваються виплати щодо загальнозаводських накладних витрат, яких зазнало підприємство.
Таблиця 8.
Кошторис загальнозаводських накладних витрат
Необхідним елементом для подальших фінансових розрахунків є підготовка кошторису товарно-матеріальних запасів на кінець періоду (табл. 9).
Таблиця 9.
Кошторис товарно-матеріальних запасів на кінець періоду
Витрати, яких зазнало підприємство в процесі реалізації продукції й організації бізнесу, розраховуються при підготовці кошторису торгових і адміністративних витрат (табл.10). Цей кошторис вимагає перелік загальних фірмових витрат, які несе фірма під час реалізації продукції і організації роботи бізнесу в цілому.
Всі витрати поділяються на дві частини:
—          змінні, які залежать від обсягу реалізації продукції:
—          постійні, які не залежать від обсягу реалізації продукції.
Таблиця 10.
Кошторис торгових і адміністративних витрат (ТАВ) на рік,
що закінчується 31 грудня 20X2 року
Показники
1-й квартал
2-й квартал
3-й квартал
4-й квартал
Всього
1.  Очікуваний продаж в одиницях (вихідні дані)
772
721
875
824
3192
2.    Перемінні    ТАВ на одиницю продукції (вихідні дані) (включають   комісійні   агентів   по    збуту, відвантаженню і постачанню)
3,2
3,2
3,2
3,2
3,2
3. Прогнозні змінні витрати (п.1 х п.2)
2 470,40
2 307,20
2 800,00
2 636,80
10 214,40
4. Постійні торгові й адміністративні витрати, у т.ч. (вихідні дані):
4.1. Реклама
1100
1100
1100
1100
4400
4.2. Страхування
2800
2800
4.3. Платня службовців
8500
8500
8500
8500
34000
4.4. Оренда
350
350
350
350
1400
4.5 Податки та збори
1200
1200
5. Всього постійних торгових й адміністративних витрат (п.4.1 + 4.2 + … + 4.5):
12750
9950
11150
9950
43800
6. Загальні прогнозні торгові й адміністративні витрати (п.3 + п.4)
15220,4
12257,2
13950
12586,8
54014,4
Розрахунок очікуваних притоків та відтоків грошових коштів фірми проводиться у касовому плані, в якому виявляється надлишок або дефіцит грошових коштів, що допомагає фірмі підтримувати запас грошових коштів стосовно потреб (табл.11).
Касовий план (або план надходжень та виплат) звичайно складається з чотирьох головних розділів:
I. Розділ грошових надходжень, який включає касовий залишок на початок періоду, грошові кошти від покупців та інші грошові надходження.
II. Розділ виплат, що містить усі грошові платежі, заплановані на прогнозний період.
III. Розділ надлишків або дефіциту коштів, що показує різницю між розділами грошових надходжень і розділом грошових виплат.
IV. Фінансовий розділ, що передбачає облік одержання кредитів і погашення заборгованості по них на прогнозний період.
Таблиця 11.
Касовий план фірми на 20X2 рік
Показники
1-й квартал
2-й квартал
3-й квартал
4-й квартал
Всього
1. Касовий залишок на початок періоду **
2000,00
2238,88
2088,06
2235,57
2000,00
2. Надходження: надходження від покупців (за планом збуту)
41385,72
50671,88
56046,94
57726,86
205831,40
3. Разом коштів у наявності (п. 1 + п.2)
43385,72
52910,76
58135,00
59962,44
207831,40
4. Виплати:
4.1. Основні виробничі матеріали (із кошторису на матеріали)
6493,44
4498,50
5202,42
5144,64
21339,00
4.2. Праця виробничих робітників (кошторис витрат на оплату праці)
12709,80
13255,20
15658,20
15148,80
56772,00
4.3. Загальнозаводські накладні витрати (кошторис загальнозаводських накладних витрат)
8623,20
8986,80
10588,80
10249,20
38448,00
4.4. Торгові й адміністративні витрати (кошторис)
15220,40
12257,20
13950,00
12586,80
54014,40
4.5. Закупівля устаткування (вихідні дані)
15500,00
15500,00
4.6. Податок ***
3600,00
3600,00
5. Разом виплат
46646,84
54497,70
45399,42
43129,44
189673,40
6. Надлишки (дефіцит) коштів (п.3 — п.5)
-3261,12
-1586,94
12735,58
16833,00
18158,00
7. Фінансування:
7.1. Кредитування
5500,00
10000,00
1000,00
16500,00
7.2. Погашення боргів
-5500,00
-10000,00
-1000,00
-16500,00
7.3. Відсоток за кредит
-825,00
-1500,00
-150,00
-2475,00
8. Разом фінансування
5500,00
3675,00
-10500,00
-1150,00
-2475,00
9. Касовий залишок на кінець періоду
2238,88
2088,06
2235,57
15683,00
15683,00
* Із балансового звіту за 20X1 рік.
** Аналогічний касовому залишку на кінець попереднього кварталу.
*** Із балансового звіту за 20X1 рік.
При складанні касового плану необхідно врахувати такі вихідні дані:
•         планований розмір постійного мінімального касового залишку на кінець кожного кварталу;
•         розмір річної кредитної ставки (%);
•         період (квартал), у якому відбувається кредитування і погашення боргу (наприклад, кредитування може мати місце на початку кожного кварталу, а погашення боргу — наприкінці кожного кварталу).
Прогнозний звіт про прибутки і збитки зводить воєдино плановані перспективні оцінки різноманітних позицій прибутків і витрат за бюджетний період (табл.12).
Таблиця 12.
Прогнозний звіт про прибутки і збитки фірми за 20X2 рік
Показники
Джерело інформації
Сума
1.  Продажі   (кількість    одиниць х ціна одиниці)
План збуту
230143,20
2. Мінус перемінні витрати:
2.1. Перемінна вартість продажів (кількість одиниць х перемінна вартість виготовлення)
План виробництва
114912,00
2.2.   Перемінні   торгові   й   адміністративні витрати
Кошторис торгових і адміністративних витрат
10214,40
3. Разом перемінні витрати (п.2.1 + п.2.2)
125126,40
4. Маржинальний прибуток (п.1 — п.3)
105016,80
5. Постійні витрати: кошторис загальноза­водських накладних витрат
5.1. Загальнозаводські накладні витрати
12000,00
5.2. Торгові й адміністративні витрати
Кошторис торгових і адміністративних витрат
43800,00
6. Разом постійні витрати (5.1 +5.2)
55800,00
7. Чистий виробничий прибуток (п.4 — п.6)
49216,80
8. Витрати на виплату відсотків
Касовий план
2475,00
9. Прибуток до оподаткування (п.7 — п.8)
46741,80
10. Податок на прибуток 25%
11685,45
11. Чистий прибуток (п. 9 — п. 10)
35056,35
З метою контролю всіх планів на майбутній період і визначення перспективних джерел фінансування складається прогнозний балансовий звіт шляхом коригування балансового звіту за попередній рік (табл.13) з урахуванням планованих видів діяльності (табл.14).
Таблиця 1З.
Балансовий звіт фірми від 31.12.20X1 року
Таблиця 14.
Прогнозний балансовий звіт фірми на 31.12.20X2 року
Активи
Сума, грн
Пасиви й акціонерний капітал
Сума, грн.
1. Оборотні кошти:
1. Короткострокові зобов'язання:
1.1. Рахунки до оплати
0,00
1.1. Грошові кошти
15 683,00
1.2. Дебіторська     заборгованість
32 300,80
1.2. Податок, що підлягає               оплаті
11 685,45
1.3. Матеріальні запаси
600
1.4. Запаси готових виробів
3 600,00
2. Разом оборотних коштів
52 183,80
2. Разом короткострокових зобов'язань (п. 1.1 + п. 1.2)
11 685,45
3. Основні засоби
3. Власний капітал
3.1. Земля
30 000,00
3.1. Звичайні акції
3.2. Нерозподілений прибуток
50 000,00
74 598,35
3.2. Будинки й устаткування
115 500,00
3.3. Накопичений знос
61 400,00
4. Разом основні засоби
84 100,00
4. Разом власного капіталу 
124 598,35

РОЗДІЛ II. ОПЕРАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ
2.1.  Розрахунок маржинального прибутку і беззбитковості підприємства
Одним із самих простих і ефективних методів фінансового аналізу з метою оперативного і стратегічного планування є операційний аналіз, що називається також аналізом беззбитковості або аналізом «Витрати — Обсяг — Прибуток» («Соsts — Volume — Profit» — СVР) що відслідковує залежність фінансових результатів бізнесу від витрат і обсягів виробництва (збуту).
<shapetype id="_x0000_t202" coordsize=«21600,21600» o:spt=«202» path=«m,l,21600r21600,l21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»>    продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--Розходження з первісною величиною (49216,8) може мати місце за рахунок скорочення при розрахунках Ко.
Таким чином, зниження постійних витрат на 10 % компенсує зниження обсягу реалізації на 4,85 %.
Висновок: 10-відсоткове зниження постійних витрат приводить до збільшення прибутку на 31,8%, а також дозволяє скоротити обсяг реалізації на 4,85% за умови збереження старого прибутку при нових постійних витратах.
Оцінемо10-відсоткове зниження змінних витрат:
При 10-відсотковому зменшенні величина змінних витрат стане:
39,2 * 0,9 = 35,28 грн.
     Таблиця 21.
Таблиця фінансових результатів при нових змінних витратах
Таким чином, у результаті 10-відсоткового зменшенні змінних витрат зміна прибутку складе:
<shape id="_x0000_i1061" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image074.wmz» o:><img width=«421» height=«51» src=«dopb80315.zip» v:shapes="_x0000_i1061">
Далі необхідно визначити, при якому обсязі реалізації можна одержати старий прибуток (49 216 грн.). Для цього варто використовувати формулу (15):
<shape id="_x0000_i1062" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image076.wmz» o:><img width=«224» height=«44» src=«dopb80316.zip» v:shapes="_x0000_i1062">
<shape id="_x0000_i1063" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image078.wmz» o:><img width=«380» height=«51» src=«dopb80317.zip» v:shapes="_x0000_i1063">
Це означає, що для досягнення незмінного прибутку потрібно при нових змінних витратах реалізувати 2855 одиниць товару.
Результати аналізу чутливості при 10-відсотковому зменшенні змінних витрат наводяться у табл.22.
Таблиця 22.
Результати аналізу
Розходження з первісною величиною (49 216,8) може мати місце за рахунок скорочення при розрахунках Ко.
Таким чином, зниження змінних витрат на 10 % компенсує зниження обсягу реалізації на 9,1 %:
Висновок: 10-відсоткове зниження змінних витрат приводить до збільшення прибутку на 25,42 %, а також дозволяє скоротити обсяг реалізації на 10,55% за умови збереження старого прибутку при нових змінних витратах.
Наведений вище аналіз чутливості фінансових результатів дав відповіді на 2 запитання:
1.      Як змінився прибуток при зміні одного з показників структури витрат: ціни, змінні витрати, постійні витрати?
2.      На скільки змінився обсяг реалізації при незмінному прибутку, за умов зміни одного з показників структури витрат?
Для фірми оптимальною зміною є 10-відсоткове збільшення ціни. При зміні цієї складової досягається найбільше збільшення прибутку на 46,76%, також  обсяг реалізації, який забезпечить стару суму прибутку, можна скоротити на 17,04%.
Таким чином аналіз чутливості дає змогу моделювати зміни показників структури витрат і виявляти найкращі результати для фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ III. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ФІРМИ
У фінансовому менеджменті найбільш важливими визнаються наступні групи фінансових коефіцієнтів:
1. Коефіцієнти ліквідності.
2. Коефіцієнти ділової активності.
3.  Коефіцієнти рентабельності.
4.  Коефіцієнти платоспроможності чи структури капіталу.
Розглянемо показники (коефіцієнти) кожної з цих груп.
1. Коефіцієнти ліквідності
Найбільш важливими серед них для фінансового менеджменту  є наступні:
ü   коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності;
ü   коефіцієнт термінової ліквідності;
ü   коефіцієнт абсолютної ліквідності;
ü   чистий оборотний капітал.
Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується як частка від ділення оборотних коштів на короткострокові зобов'язання і показує, чи досить у підприємства засобів, що можуть бути використані для погашення його короткострокових зобов'язань протягом визначеного періоду. Відповідно до загальноприйнятих міжнародних стандартів, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до двох (іноді трьох). Нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинно бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під погрозою банкрутства. При аналізі коефіцієнта особлива увага приділяється його динаміці.
Одним з показників коефіцієнта поточної ліквідності є коефіцієнт термінової ліквідності. Для розрахунку коефіцієнта термінової ліквідності може застосовуватися формула розрахунку, відповідно до якої чисельник дорівнює різниці між оборотними коштами (без обліку витрат майбутніх періодів) і матеріально-виробничими запасами. За міжнародними стандартами рівень коефіцієнта також повинний бути вище 1.
Необхідність розрахунку коефіцієнта термінової ліквідності викликана тим, що ліквідність окремих категорій оборотних коштів далеко не однакова, і якщо, наприклад, кошти можуть служити безпосереднім джерелом погашення поточних зобов'язань, то запаси можуть бути використані для цієї мети тільки після їхньої реалізації, що припускає не тільки наявність безпосередньо покупця, але і наявність у нього коштів. Варто також враховувати ще одне обмеження у використанні коефіцієнтів ліквідності. Як випливає з приведеного вище способу розрахунку, до найбільш ліквідних активів відносяться не тільки кошти, але і короткострокові цінні папери і чиста дебіторська заборгованість. В умовах розвинутої  ринкової економіки такий підхід цілком виправданий: короткострокові цінні папери за визначенням є високоліквідними засобами; дебіторська заборгованість, по-перше, оцінюється за винятком потенційних сумнівних боргів, а не тільки виявлених фактично за допомогою інвентаризації дебіторської заборгованості. По-друге, підприємство в умовах розвинутої ринкової економіки має цілий ряд законодавчо регламентованих можливостей, за допомогою яких воно може стягнути борги зі свого клієнта. Представляється, що в більшості випадків найбільш надійної є оцінка ліквідності тільки по показнику коштів. Цей показник називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності і розраховується як частка від ділення коштів на короткострокові зобов'язання. У західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко.
Велике значення в аналізі ліквідності підприємства має вивчення чистого оборотного капіталу, що розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і його короткострокових зобов'язань. Наявність чистого оборотного капіталу служить для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором до вкладення коштів у компанію.
Чистий оборотний капітал додає велику фінансову незалежність компанії в умовах уповільнення оборотності оборотних активів (наприклад, при затримці погашення дебіторської заборгованості чи труднощах зі збутом продукції), знецінення чи втрат оборотних активів (у результаті падіння цін на готову продукцію, банкрутства дебітора).
Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема, від розмірів підприємства, обсягу реалізації, швидкості оборотності матеріально-виробничих запасів і дебіторської заборгованості, умов надання кредитів підприємству, від галузевої специфіки і господарської кон'юнктури.
На фінансовий стан підприємства негативно впливає як недостача, так і надлишок чистого оборотного капіталу. Недостача цих засобів може привести підприємство до банкрутства, оскільки свідчить про його нездатність вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Недостача може бути викликана збитками в господарській діяльності, ростом безнадійної дебіторської заборгованості, придбанням дорогих об'єктів основних засобів без попереднього нагромадження коштів на ці цілі, виплатою дивідендів при відсутності відповідної прибутку, фінансовою непідготовленістю до погашення довгострокових зобов'язань підприємства.
<shape id="_x0000_i1064" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image080.wmz» o:><img width=«434» height=«63» src=«dopb80318.zip» v:shapes="_x0000_i1064">
<shape id="_x0000_i1065" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image082.wmz» o:><img width=«314» height=«44» src=«dopb80319.zip» v:shapes="_x0000_i1065">
<shape id="_x0000_i1066" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image084.wmz» o:><img width=«313» height=«44» src=«dopb80320.zip» v:shapes="_x0000_i1066">
<shape id="_x0000_i1067" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image086.wmz» o:><img width=«465» height=«63» src=«dopb80321.zip» v:shapes="_x0000_i1067"><shape id="_x0000_i1068" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image088.wmz» o:><img width=«12» height=«22» src=«dopb80322.zip» v:shapes="_x0000_i1068">
<shape id="_x0000_i1069" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image090.wmz» o:><img width=«328» height=«43» src=«dopb80323.zip» v:shapes="_x0000_i1069">
<shape id="_x0000_i1070" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image092.wmz» o:><img width=«396» height=«71» src=«dopb80324.zip» v:shapes="_x0000_i1070">
<shape id="_x0000_i1071" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image094.wmz» o:><img width=«271» height=«44» src=«dopb80325.zip» v:shapes="_x0000_i1071">
<shape id="_x0000_i1072" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image096.wmz» o:><img width=«284» height=«44» src=«dopb80326.zip» v:shapes="_x0000_i1072">
<shape id="_x0000_i1073" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image098.wmz» o:><img width=«561» height=«36» src=«dopb80327.zip» v:shapes="_x0000_i1073">
<shape id="_x0000_i1074" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image100.wmz» o:><img width=«381» height=«32» src=«dopb80328.zip» v:shapes="_x0000_i1074">
<shape id="_x0000_i1075" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image102.wmz» o:><img width=«389» height=«32» src=«dopb80329.zip» v:shapes="_x0000_i1075">
Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.1.
                                               Таблиця 3.1. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності
№ п.п
Показники
На початок звітного періоду
На кінець
Абсолютне відхилення
1
Загальна ліквідність
2,67
4,27
1,60
2
Термінова ліквідність
1,75
4,06
2,31
3
Абсолютна ліквідність
0,35
2,14
1,79
4
Чистий оборотний капітал
9542,00
65106,30
55564,30
 
Коефіцієнт загальної ліквідності у базовому періоді склав 2,67, що є нормою згідно з загальноприйнятими міжнародними стандартами. В прогнозованому році відбувається зростання коефіцієнта майже в двічі. Отже, на кожну гривню поточних зобов’язань підприємства припадає в базовому періоді 2,67 грн. оборотних активів, а в прогнозованому періоді – 4,30 грн. Таке перевищення є небажаним, оскільки може свідчити про нераціональну структуру капіталу.
Значення  коефіцієнта термінової  ліквідності більше одиниці, а значить фірма може швидко погасити свою поточну дебіторську заборгованість за рахунок найбільш ліквідних активів – грошових коштів і очікуваних фінансових надходжень.
Коефіцієнт термінової  ліквідності у базовому періоді 1,75, а в прогнозному періоді склав 4,07, що характеризує перевищення найбільш ліквідної частини оборотних коштів (грошових коштів, дебіторської заборгованості) над короткостроковими зобов’язаннями. Додатнє відхилення показує, що ліквідних оборотних коштів було більше в прогнозному періоді.
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності показує, що фірма в короткостроковому періоді здатна погасити 35% поточної заборгованості, це вважається нормальним рівнем ліквідності. В прогнозованому році це значення зросте до 203%, що свідчить про негативні тенденції в розподілі фінансових ресурсів фірми.
Відхилення за коефіцієнтом абсолютної ліквідності складає додатне число (1,67), що характеризує позитивну динаміку за розглянуті періоді, так як на підприємстві є достатньо коштів для покриття короткострокових зобов’язань перед кредиторами.
Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Протягом двох розглянутих періодів спостерігається перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов’язаннями. Це означає, що підприємство може не тільки погасити короткострокові зобов’язання, але і має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. На підприємстві за прогнозний період видно значне перевищення оборотного капіталу, що свідчить про неефективне використання ресурсів. Прикладами є: одержання кредитів понад реальні потреби для господарської діяльності, нагромадження оборотних коштів унаслідок продажу основних активів чи амортизаційних відрахувань без відповідної заміни їх новими об'єктами, нераціональне використання прибутку від господарської діяльності.
2. Коефіцієнти ділової активності
 Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективне підприємство використовує свої кошти. Як правило, до цієї групи відносяться різні показники оборотності.
Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану компанії, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їхній у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів за інших рівних умов відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.
У фінансовому менеджменті найбільше часто використовуються наступні показники оборотності:
   Коефіцієнт оборотності активів (або коефіцієнт трансформації)  —  відношення виручки від реалізації продукції до всього підсумку активу балансу — характеризує ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення, тобто показує, скільки разів за рік (чи інший звітний період) відбувається повний цикл виробництва і обігу, що приносить відповідний ефект у виді прибутку. Цей коефіцієнт варіюється в залежності від галузі, відображаючи особливості виробничого процесу.
При зіставленні даного коефіцієнта для різних компаній чи для однієї компанії за різні роки необхідно перевірити, чи забезпечена однаковість в оцінці середньорічної вартості активів. Наприклад, якщо на одному підприємстві основні засоби оцінені з урахуванням амортизації, нарахованої по методу прямолінійного рівномірного списання, а на іншому використовувався метод прискореної амортизації, то в другому випадку оборотність буде вище, однак лише в силу розходжень у методах бухгалтерського обліку.
За коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованостісудять, скільки разів у середньому дебіторська заборгованість (чи тільки рахунка покупців) перетворювалася в кошти протягом звітного періоду. Коефіцієнт розраховується за допомогою розподілу виручки від реалізації продукції на середньорічну вартість чистої дебіторської заборгованості. Незважаючи на те, що для аналізу даного коефіцієнта не існує іншої бази порівняння, крім середньогалузевих коефіцієнтів, цей показник корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредитування, який підприємство користається в інших компаній, з тими умовами кредитування, що підприємство надає іншим підприємствам.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованостірозраховується як частка від ділення собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості, і показує, скільки компанії потрібно оборотів для оплати виставлених їй рахунків.
Коефіцієнти оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості можна також розрахувати в днях. Для цього необхідно кількість днів у році (360 чи 365) розділити на розглянуті нами показники. Тоді ми довідаємося, скільки в середньому днів потрібно для оплати відповідно дебіторській або кредиторській заборгованості.
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів відображає швидкість реалізації цих запасів. Він розраховується як частка від ділення собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість матеріально-виробничих запасів. Для розрахунку коефіцієнта в днях необхідно 360 чи 365 днів розділити на частку від ділення собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість матеріально-виробничих запасів.
Слід зазначити, що в деяких випадках збільшення оборотності запасів відображає негативні явища вдіяльності компанії, наприклад, у випадку підвищення обсягу реалізації за рахунок реалізації товарів з мінімальним прибутком чи узагалі без прибутку.
Нарешті, тривалість операційного циклу.По цьому показнику визначають, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажі й оплати продукції підприємства; інакше кажучи, протягом якого періоду кошти зв'язані в матеріально-виробничих запасах.
<shape id="_x0000_i1076" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image104.wmz» o:><img width=«367» height=«65» src=«dopb80330.zip» v:shapes="_x0000_i1076">
<shape id="_x0000_i1077" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image106.wmz» o:><img width=«320» height=«55» src=«dopb80331.zip» v:shapes="_x0000_i1077">
<shape id="_x0000_i1078" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image108.wmz» o:><img width=«588» height=«65» src=«dopb80332.zip» v:shapes="_x0000_i1078">
<shape id="_x0000_i1079" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image110.wmz» o:><img width=«483» height=«77» src=«dopb80333.zip» v:shapes="_x0000_i1079">
<shape id="_x0000_i1080" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image112.wmz» o:><img width=«634» height=«60» src=«dopb80334.zip» v:shapes="_x0000_i1080">
<shape id="_x0000_i1081" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image114.wmz» o:><img width=«440» height=«70» src=«dopb80335.zip» v:shapes="_x0000_i1081">
<shape id="_x0000_i1082" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image116.wmz» o:><img width=«594» height=«65» src=«dopb80336.zip» v:shapes="_x0000_i1082"><shape id="_x0000_i1083" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image118.wmz» o:><img width=«348» height=«63» src=«dopb80337.zip» v:shapes="_x0000_i1083">
<shape id="_x0000_i1084" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image120.wmz» o:><img width=«575» height=«33» src=«dopb80338.zip» v:shapes="_x0000_i1084"><shape id="_x0000_i1085" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image122.wmz» o:><img width=«208» height=«34» src=«dopb80339.zip» v:shapes="_x0000_i1085">
<shape id="_x0000_i1086" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«15942.files/image124.wmz» o:><img width=«466» height=«38» src=«dopb80340.zip» v:shapes="_x0000_i1086">
Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.2.
                                       Таблиця 3.2 Розрахунок коефіцієнтів ділової активності
№ п.п.
Показники
На кінець звітного періоду
1
Оборотність активів
2,06
2
Оборотність дебіторської заборгованості
30,97
3
Оборотність кредиторської заборгованості
2,00
4
Оборотність матеріально- виробничих запасів
8,99
5
Тривалість операційного циклу
39,95
    продолжение
--PAGE_BREAK--