Реферат: Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці

--PAGE_BREAK--1.3 Стан розвитку виробництва озимої пшениці на сучасному етапі в Україні та передовий світовий досвід

Україна належить до країн із значними обсягами виробництва зерна. Хоч вона і виробляє зерна значно менше, ніж найбільші виробники у світі (Китай, США, Індія, Росія), та в Європі вона поступається лише Франції, а в останні роки – і Німеччині. (Додаток 1).

Зоною вирощування товарної озимої пшениці на Україні є зони Степу і Лісостепу. Ця культура продуктивніше, ніж ярі зернові культури, використовує весняні запаси вологи та поживні речовини, краще адаптується до несприятливих умов, забезпечує більш сталі врожаї. Багаторічними дослідженнями наукових установвстановлено оптимальну структуру зернового клину. Площапосівів озимої пшениці повинні становити: – 6 млн… га. Але за остані роки відбулися структурні зміни в посівних площах озимої пшениці: за 1990–2007 рр. посіви озимої пшениці скоротилися на 31,7%. (Додаток 2.)

Але аналіз зернових господарств за 16‑річний період дає підстави стверджувати, що без вжиття екстрених кардинальних заходів Україна може втратити свої позиції великої зернової держави в Європі. Урожай озимих культур в Україні в 2007 р. складе 14–14,5 млн… тонн, у тому числі озимої пшениці – 10–12,5 млн… тонн. Про це свідчить і динаміка врожайності озимої пшениці. (Рисунок 1). Для порівняння, у найбільш урожайному 1990 році озимої пшениці в Україні було зібрано по 35,1 ц/га, а у 2006 році – по 24,1 ц/га. Урожайність зернових в країнах, які є постачальниками зерна на світовий ринок у 2007 році становила: у Європейському Союзі – 4,6 т/га, у США – 6,9 т/га. Тобто, урожайність зерна в Україні у 1,8 – 2,8 рази нижча проти провідних зернових країн.[15].
<img width=«554» height=«275» src=«ref-1_1102849205-24124.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">

Рис.1. Валовий збір зерна та урожайність зернових культур
(в усіх категоріях господарств)
Отжевітчизняна врожайність втричі нижча, ніж у США, в 2,5 раза – ніж у країнах ЄС. Упродовж останніх п'яти років середня врожайність пшениці у Великій Британії сягала 6,4 т, у нас – 3 т. До того ж, у цій країні в 16 разів більше використовують мінеральних добрив, а засобів захисту рослин – у 3,5 раза. Ще тамтешні аграрії в шість-сім разів краще забезпечені сільгосптехнікою.[10].

Якби нашим селянам хоча б удвічі вдалось поліпшити ресурсну базу, говорить президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, вони могли б подвоїти виробництво зерна, адже в Україні чудові погодні умови і земля. В перспективі наша держава матиме величезний експортний потенціал. Валове виробництво зерна оцінюється в 20 млрд. дол. Фахівці кажуть, що реально збільшити його в два-три рази і експортувати збіжжя на 30–40 млрд..дол. Це сприятиме створенню додаткових робочих місць, підвищенню заробітків і споживчого попиту. Якщо наша країна матиме таку потужну «зброю» як експорт продовольчого зерна у 40 млрд. дол., то зможе ефективно впливати на світову політику. За такого сценарію членство у СОТ даватиме Україні великі переваги. [20].

Таким чином, продовольчий, і перш за все зерновий потенціал України, який за оцінками окремих експертів дозволяє прогодувати до 300 млн… чол., реалізований лише на 25–30 відсотків. Ця проблема навіть стала темою спеціального обговорення на конференції в Лондоні під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) та Європейського банку реконструкції і розвитку, де мова йшла про перспективи розвитку сільського господарства у пострадянських державах. Учасники наради, стурбовані безпрецедентним зростанням цін на продовольство, пропонували зупинити цю тенденцію шляхом реалізації невикористаного потенціалу сільськогосподарського сектору країн Східної Європи та СНД. Отже, іноземні інвестори розглядають цей регіон, до якого належать Росія, Казахстан та Україна, як потенційно важливий світовий центр сільськогосподарського виробництва.

Як відомо, впродовж останніх трьох років ціни на зерно суттєво зростали, зокрема на пшеницю на 152%. Динаміка росту цін на пшеницю зараз підтримується й значним попитом на неї з боку найбільших країн-імпортерів зернових. За 2007 р. світові ціни на пшеницю збільшилися на 50%.Експерти Світового банку прогнозують, що зростання цін на сільськогосподарську продукцію не припинятиметься як мінімум до 2015 року. Цьогоріч пшениця може подорожчати на 103–127%.[12].

Наказом Міністерства аграрної політики України від 30 травня 2007 року №371 «Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 28 квітня 2007 року №301» затверджені мінімальні та максимальні закупівельні ціни на об’єкти державного цінового регулювання та розміри бюджетних позик, що надаються під заставу цих об’єктів у 2007–2008 маркетинговому періоді. [21].В таблиці 1.1 показані закупівельні ціни на озиму пшеницю.
Таблиця 1.1. Закупівельні ціни на озиму пшеницю

Об’єкт державного цінового регулювання

Мінімальна закупівельна ціна (з урахуванням податку на додану вартість)

Максимальна закупівельна ціна (з урахуванням податку на додану вартість)

Розмір бюджетної позики

пшениця тверда:

у грн.за 1 тонну

у грн.за 1 тонну

у грн.за 1 тонну

1 класу

1090

1185

872

2 класу

1030

1120

824

3 класу

950

1033

760

4 класу

860

935

688

5 класу

780

848

624



Аналітики ООН зазначають, що такого вселенського подорожчання продукції не було у світі з 1960 р.


Необхідність комплексного удосконалення функціонування ринку зерна, створення умов для реалізації експортного потенціалу галузі ґрунтуються на основних державних пріоритетах аграрної політики, визначених Законом України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», відповідає законодавчо визначеним стратегічним цілям аграрної політики, зокрема в частині гарантування продовольчої безпеки держави та перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки держави.


2. Економічна характеристика ТОВ «Велетень»

2.1 Природно-кліматична характеристика умов розміщення господарства

ТОВ «Велетень» розташоване в південно-східній частині Глухівського району Сумської області. Товариство з обмеженою відповідальністю «Велетень» створене в 2000 році в результаті реформування колективного сільськогосподарського підприємства «Велетень». Товариство є правонаступником колишнього КСП і являється юридичною особою. Має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, печатку зі своєю назвою.

Дев’ять років господарство очолює директор Вайло Надія Олексіївна. Під її керівництвом господарство нарощує виробничі показники, стає економічно сильнішим. У господарстві повністю збережено цілісність майнового і земельного комплексу.

Свою господарську діяльність господарство здійснює на території чотирьох сіл (Привілля, Годунівка, Хотминівка, Сліпород), які розташовані біля м. Глухова, та в м. Глухові. Центральний офіс знаходиться в центрі м. Глухова. ТОВ» Велетень» має вихід на автошлях Київ-Москва, який проходить через територію господарства. Найближча залізнична станція розташована на відстані 10 кмвід підприємства.

ТОВ «Велетень»має три тракторні бригади. Розміщення тракторних бригад відповідає природним умовам господарства.

Сільськогосподарське підприємство знаходиться в північній частині Лівобережного українського лісостепу, що в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле з значною кількістю опадів, зима не дуже холодна, з відлигами. Сума активних температур досягає 2500°C, період інтенсивної вегетації рослин (травень – серпень) – 90-130 днів.

Середня температура впродовж року становить 8ºС. Мінімальна температура була зафіксована – 36ºС – у січні, а максимальна +38ºС – в серпні. Тривалість без морозного періоду становить 155 днів. Середньорічна кількість опадів коливається від 500 до 510 мм, максимум їх приходиться на літні місяці.

Ґрунтотворний процес пов'язаний з особливостями географічного положення, а саме: м'який і вологий клімат, легкі материнські породи і бідність їх основами, близькість до поверхні ґрунтових вод. Різні прояви цих процесів зумовили формування різноманітного ґрунтового покриву. Орні землі в представлені здебільшого дерново-підзолистими ґрунтами різного гранулометричного складу – піщаними, зв'язно-піщаними, супіщаними, суглинковими тощо. Зустрічаються також ґрунти, що утворилися на вапняках, ясно-сірі та сірі лісові. Як правило, ґрунтові відміни залягають у комплексі, вони мають здебільшого незначний уміст гумусу (0,8-1,5%) та рухомих форм фосфорної кислоти й калію, закислені. Тому одержувати високі врожаї тут можна лише за умови підвищення родючості ґрунтів (вапнування, внесення підвищеної кількості органічних та мінеральних добрив, зниження рівня ґрунтових вод, упровадження сівозмін із значним насиченням багаторічними травами та іншими бобовими культурами для поліпшення азотного балансу).

Структура посівних площ, зважаючи на особливості кліматичних і ґрунтово-ландшафтних умов, має включати культури подвійного призначення – харчові і кормові – для забезпечення можливості реалізації певної кількості зерна на внутрішній та зовнішній ринки і кормів для утримання тваринництва (ВРХ молочного і м'ясного напрямку) на локальному рівні, а також – сою (на родючіших ґрунтах) і ріпак.

Загальна площа, якою володіє ТОВ «Велетень» складає 7068 га, площа сільськогосподарських угідь – 6229 га, у т.ч. рілля – 6229 га. Землі господарства представлені з середнім балом бонітету 40.

Для більш ретельного вивчення даного господарства проведемо аналіз складу і структури земельних фондів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Склад і структура земельного фонду

Види угідь

Площа, га

Структура, %

Відхилення 2007 р. від 2003р., +,-, га

2003р.

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

2003р.

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

Загальна земельна площа

5388

5388

5678

6130

6229

100

100

100

100

100

+841

Всього с.‑г. угідь

5388

5388

5678

6130

6229

100

100

100

100

100

+841

із них: рілля

5388

5388

5678

6130

6229

100

100

100

100

100

+841

Коефіцієнт розораності

1

1

1

1

1












    продолжение
--PAGE_BREAK--


Аналіз даних таблиці показав, що за досліджуваний період відбулося збільшення загальної земельної площі господарства на 841 га. Це призвело до збільшення сільськогосподарських угідь на 841 га, і в тому числі ріллі – на 841 га.

Розпаювання майнового комплексу господарства відбулося в 1995 році. У 1997 році було здійснено остаточний перерозподіл майна колективної власності між членами колишнього колективного господарства, які працювали в господарстві з 1960 по 1997 роки.

У 2001 році для забезпечення захисту майнових відносин, було здійснено такі заходи:

-                     розглянуто списки осіб, які мають право на майнову частку;

-                     здійснено інвентаризацію та переоцінку основних засобів;

-                     визначено розмір оборотних коштів, що налажать до розпаювання;

-                     визначені розміри індивідуальних майнових паїв;

-                     укладено нові договори використання майна.

У 2002 році власникам земельних сертифікатів було видано державні акти приватної власності на землю. Збільшення земельної площі в 2004–2007 роках відбулося завдяки тому, що господарство взяло додаткові землі в оренду для того, щоб розширити власну спеціалізацію.

Загальна кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) становить 1511. Всього розпайовано земель 62299 га, середній розмір паю становить 4,1 га.

Загальний розмір пайового фонду 7534279 грн., середній розмір майнової частки – 4986 грн. Орендна плата власникам земельних ділянок виплачується вчасно сільськогосподарською продукцією та послугами згідно з договорами оренди.

Дослідження показали, що питома вага сільськогосподарських угідь у загальній земельній площі складає 100%, в тому числі, ріллі – 100%, що дозволяє стверджувати про інтенсивне використання землі. Коефіцієнт розораності досить великий і становить 1, що ще раз підтверджує підвищене навантаження на землю, що врешті-решт може призвести до виснаження ґрунтів.
2.2 Розміри та економічні особливості об’єкту дослідження
Основними видами господарської діяльності товариства «Велетень» є:

-                     виробництво зерна;

-                     виробництво молока;

-                     виробництво м’яса;

-                     кормовиробництво.

Головною ознакою, яка допоможе визначити характеристику ТОВ «Велетень» є спеціалізація.

Спеціалізація відображає виробничий напрямок та галузеву структуру підприємства.

Спеціалізація – це динамічний процес, який постійно розвивається і вдосконалюється. Рівень спеціалізації найбільш точно характеризується питомою вагою в структурі товарної продукції. Він дозволяє виявити ті види продукції, з якими господарство виступає в суспільному розподілі праці. Рівень спеціалізації визначається по товарній продукції питомою вагою в вартості всієї товарної продукції. Галузі, які займають найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції, валової продукції, витратах – називають головними.[7].

Для оцінки рівня спеціалізації господарства розглянемо обсяг і структуру його товарної продукції (табл. 2.2.), тис. грн.
Таблиця 2.2. Обсяг і структура товарної продукції

Види продукції

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

В сер. за 4 роки, %

Виручка, тис. грн.

%

Виручка, тис. грн.

%

Виручка, тис. грн.

%

Виручка, тис. грн.

%

Зернові і зернобобові

1958,3

31,22

2591,7

32,6

3015,7

31,3

7972,7

47,83

35,74

з них

1314,8

20,96

1948,0

24,5

1860,9

19,31

4132,9

24,79

22,39

пшениця озима

пшениця яра

-

-

-

-

-

-

332,8

2,0

0,5

жито

-

-

-

-

258,6

2,68

400,2

2,4

1,27

гречка

114,3

1,82

50,3

0,63

73,9

0,77

1701,5

10,2

3,36

кукурудза

116,9

1,86

-

-

-

-

102,5

0,61

0,62

ячмінь

365,1

5,82

517,3

6,5

770,2

7,99

1164,4

7,0

6,83

горох

25,9

0,41

27,5

0,35

3,4

0,04

23,2

0,14

0,2

овес

6,8

0,02

23,1

0,29

45,6

0,47

115,2

0,69

0,37

інші зернові

26,7

0,43

25,5

0,32

3,1

0,03

-

-

0,2

Соняшник

195,3

3,11

36,3

0,46

108,3

1,12

1068,5

6,4

2,77

Ріпак

-

-

-

-

441,6

4,58

1670,1

10,02

3,65

Цукрові буряки

2044

32,59

1873,6

23,56

2425,2

25,17

-

-

20,33

Інша продукція

рослинництва

4,3

0,07

129,4

1,63

40,3

0,42

85,0

0,51

0,66

Всього по рослинництву

4201,9

66,99

4631,0

58,24

6031,1

62,6

10796,3

64,77

63,15

ВРХ на м’ясо

846,1

13,49

1217,6

15,31

945,2

9,81

1147,2

6,88

11,37

Молоко

1216,7

19,4

2094,2

26,34

2647,6

27,48

4711,7

28,27

25,37

Бджільництво

-

-

3,1

0,04

1,5

0,02

-

-

0,02

Інша продукція тваринництва

7,5

0,12

5,2

0,07

9,4

0,1

142

0,85

0,29

Всього по тваринництву

2070,3

33,01

3320,0

41,76

3603,7

37,4

5873,1

35,23

36,85

Всього по підприємству

6272,2

100

7951,0

100

9634,8

100

16669,4

100

100



З аналізу даних таблиці 2.2. ми бачимо, що в структурі товарної продукції найбільшу питому вагу займають зернові – 35,74%, в тому числі озима пшениця – 22,39%; молоко – 25,37% та м'ясо ВРХ – 11,37%. Можна зробити висновок, що господарство спеціалізується на виробництві насіння зернових культур (озима пшениця, ячмінь, жито, овес, просо, горох, гречка, кукурудза), олійних (соняшник, ріпак).

В цілому господарство має зерново-молочно-м'ясний напрямок розвитку. Але слід відмітити, що в 2007 році в порівнянні з 2004 припинилося виробництво цукрового буряка.

З показників, аналізоване господарство можна віднести до типу підприємств із вираженою спеціалізацією, тому що головний вид продукції займає 35,74%. Далі визначимо рівень спеціалізації за формулою:
<img width=«128» height=«47» src=«ref-1_1102873329-444.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">

Ксп.=100/((35,74*1)+(25,37*3)+(20,33*5)+(11,37*7)+(3,65*9)+(2,77*11)+ (0,66*13)+(0,29*15)+(0,02*17)) = 0,27.
Судячи зі значення коефіцієнта спеціалізації, рівень спеціалізації в господарстві – середній. Це значить, що господарство не займається поглибленим виробництвом однієї-двох видів продукції, а основна його ціль – забезпечення потреб населення в основних продуктах харчування.

Прибуток ТОВ «Велетень» утворюється з надходжень від господарської діяльності, після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

Діяльність ТОВ» Велетень» розвинута і універсальна. За рахунок високоефективного виробництва, помірності в цінах, різноманітності виконуваних функцій товариство має досить значну частку на ринку сільськогосподарської продукції.

Для того, щоб вести виробництво, господарство повинно бути достатньо забезпеченим робочою силою. Використання робочої сили безпосередньо пов'язано з продуктивністю праці. Сукупність людей, які володіють розумовими та фізичними здібностями і праця яких використовується в процесі виробництва в господарстві називають трудовими ресурсами.

Та частина трудових ресурсів, яка зайнята у виробництві називається робочою силою.

Продуктивність праці – важлива економічна категорія, яка характеризує ефективність використання робочої сили: це співвідношення між робочим часом та кількістю отриманої продукції. Чим більше виробництво продукції на одиницю робочого часу або чим менше витраченого часу на виробництво одиниці продукції, тим даний показник вище.[13].

Сутність зростання продуктивності праці полягає у раціональному використанні та економії часу.

Підвищення продуктивності праці являється актуальною проблемою від рішення якої залежить темп розширеного відтворення.

В результаті проведеного аналізу можна відмітити, що середньорічна чисельність працівників в цілому по господарству зменшилась в 2007 році, порівняно з 2004 роком на 79 чол. (на 22,9%) і складає 265 осіб, в тому числі за рахунок рослинництва на 115 чол. в зв'язку зі скороченням виробництва продукції галузі рослинництва. В той час середньорічна чисельність працівників в галузі тваринництва на 36 чол. збільшилася через збільшення виробництва молока.

Із загальної кількості працюючих у господарстві 37% складають громадяни віком від 18 до 40 років, 63% – громадяни віком від 40 до 60 років.

Розподіл робітників по сферах діяльності виглядає таким чином:

тваринництво – 42,1%

рослинництво – 57,9% у т.ч.

механізаторів – 12,3%; доярок – 8,7%;

сфера управління – 11,7%; допоміжні галузі – 2,6%.

Для вивчення чисельності робітників та ефективності використання робочої сили зробимо розрахунки в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. Динаміка чисельності робітників та ефективність використання робочої сили в ТОВ «Велетень» за 2004–2007 рр.

Показники

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

Відхилення

1. Середньорічна чисельність працівників, всього, чол.

344

281

297

265

-79,0

в т.ч в рослинництві

225

167

172

110

-115,0

тваринництві

119

114

125

155

36,0

2. Відпрацьовано 1 робітником днів, в середньому по господарству

248,0

246,0

240,0

248,0

0,0

в т.ч в рослинництві

248,0

240,0

236,0

248,0

0,0

тваринництві

248,0

243,0

242,0

248,0

0,0

3. Вироблено ВП на 1 середньорічного робітника, тис. грн.

21,7

40,4

42,8

72,8

51,1

в т.ч в рослинництві

20,9

31,1

39,3

109,9

89,0

тваринництві

23,1

54,0

47,7

46,4

23,3

Ефективність використання робочої сили в 2007 році порівняно з 2004 значно збільшилась. Цей показник в звітному році став вищим порівняно з 2004 р. і становить 51,1 тис. грн. на 1 працівника.

Слід зазначити, що дане збільшення відбулося більше за рахунок рослинництва, ніж тваринництва. Разом з тим за даними таблиці, можемо зробии висновок, що продуктивність праці зросла не за рахунок покращення роботи працівників, а за рахунок підвищення собівартості продукції та цін реалізації. Також це збільшення свідчить про добру організацію праці господарства та ділову активність керівника в 2007 році, а також про те, що завдяки належному плануванню, організації та контролю можна значно збільшити показники ефективності діяльності господарства.

Необхідно проаналізувати забезпеченість товариствами основними засобами, тому що, як відомо, прибутковість функціонування суб’єктів підприємницької діяльності значною мірою залежить від наявності та раціонального використання основних засобів та оборотних активів. Так, наприклад, якщо підприємство створює зайві виробничі запаси, які не використовуються в прцесі виробництва, то це призвиде до сповільненняоборотності оборотних активів, і навпаки, при нестачі оборотних активів основні виробничі фонди будуть використані не наповну потужність. Тому аналіз майнового стану підприємства, реальна оцінка змін, що відбулися в складі та структурі його майна, є важливим етапом у економічній характеристиці підприємства (таблиця 2.4.).
Таблиця 2.4. Аналіз показників ефективності використання основних фондів

Показники

2004 р.

2005 р

2006р.

2007р.

Відхилення 2007р. в% до 2004р.

Валова продукція в сп. цінах, тис. грн

7456,60

11343,70

12714,70

19286,50

258,7

Вартість основних виробничих фондів, тис. грн

1584,85

1313,95

3381,2

7577,6

478,1

1. Фондозабезпеченість, тис. грн.

29,4

23,1

55,2

121,7

413,6

2. Фондоозброєність, тис. грн

4,6

4,7

11,4

28,6

620,7

3. Фондовіддача, грн.

4,70

8,63

3,76

2,55

54,1

4. Фондоємкість, грн

0,2

0,1

0,3

0,4

184,9

5. Вироблено ВП в співставних цінах на 1 середньорічного працівника, грн

21676,2

40369,0

42810,4

72779,2

335,8



Виходячи з даних таблиці 2.4., можна констатувати, що в звітному році на підприємстві покращівся стан матеріально-технічної бази зі збільшенням показників фондовіддачі порівняно з базисним роком. Фондоозброєність, також збільшилась, але це сталося лише через зменшення середньорічної чисельності працівників.

Аналізуючи показники фондоємкості та фондозабезпеченості, можна сказати, що економічна ефективність використання фондів знаходиться у відповідності. Фондозабезпеченість збільшилася на 92,3 тис. грн., фондоємкість збільшилась аж на 0,2 тис. грн. Це означає, що в 2007 році на 1 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення підприємство отримало 2,55 грн. валової продукції в співставних цінах.

Взагалі виробничі фонди в господарстві використовуються раціонально. Однак існують проблеми з нестачею коштів на ремонт і реконструкцію виробничих засобів у попередніх роках. Хоча товариство щорічно виділяє кошти на придбання нових більш вдосконалених засобів, які б підвищили продуктивність праці робітників та зменшили б виробничі витрати.

Отже, можна зробити висновок, що підприємство достатньо забезпечене основними засобами і ефективно їх використовує.

Також наведемо основні економічні показники діяльності господарства, які представимо у вигляді таблиці (табл. 2.5.).




Таблиця 2.5. Основні економічні показники діяльності господарства

Показники

2004

2005

2006

2007

Відхилення 2007р. до 2004 р.

1. ВП в співставних цінах:

7456,60

11343,70

12714,70

19286,50

11829,90

а) на 100 гас.‑г. угідь, тис. грн

138,39

199,78

207,42

309,62

171,23

б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн.

21,68

40,37

42,81

72,78

51,10

в) на 100 грн. осн‑х вир. фондів, грн.

90,18

112,21

118,41

129,30

39,11

г) на 1 люд.-год прямих витрат праці, грн.

4,10

5,71

5,25

6,63

2,53

3. Товарна продукція:

6272,20

7951,00

9634,80

16669,40

10397,20

а) на 100 гас.‑г. угідь, тис. грн

116,41

140,03

157,17

267,61

151,20

б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн.

18,23

28,30

32,44

62,90

44,67

4. Валовий прибуток (збиток):

1631,60

2850,50

2835,60

8165,90

6534,30

а) на 100 гас.‑г. угідь, тис. грн

30,28

50,20

46,26

131,09

100,81

б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн.

4,74

10,14

9,55

30,81

26,07

5. Чистий прибуток(+),збиток (–):

1514,30

2818,80

2943,30

8462,10

6947,80

а) на 100 гас.‑г. угідь, тис. грн

28,11

49,64

48,01

135,85

107,75

б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн.

4,40

10,03

9,91

31,93

27,53

6. Рівень рентабельності (+), рівень збитковості(–), %

18,31

27,88

27,41

56,73

38,42



Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що виробництво валової продукції на 100 гектарів сільськогосподарських угідь та на одного середньорічного робітника значно підвищилося.

Причиною цього стало збільшення виробництва валової продукції на 171,23 тис. грн. у звітному році порівняно з базисним роком. А це свідчить про те, що в ТОВ «Велетень» підвищилася продуктивність праці та ефективність використання виробничих ресурсів.

Вартість товарної продукції як на 100 гектарів сільськогосподарських угідь, так і на одного середньорічного працівника також підвищиляся. Дані зміни обумовлені, насамперед, збільшенням виробництва товарної продукції.

Поряд з цим у господарстві спостерігається зростання валового збитку в розрахунку на 100 гектарів сільськогосподарських угідь та на одного середньорічного працівника. Ці показники збільшилися на 100,81 тис. грн. та 26,07 тис. грн. у 2007 році в порівнянні з 2004 роком.

Чистий прибуток за досліджуваний період в розрахунку на 100 гектарів сільськогосподарських угідь та на одного середньорічного працівника значно збільшився. У 2007 році прибуток становить 135,85та 31,93тис. грн. відповідно, в той час як у 2004 році був прибуток у розмірі 28,11та 4,40тис. грн. відповідно.

Ці зміни призвели до збільшення рівня рентабельності у 2007 році порівняно з 2004 роком у два рази.

Найгірші показники спостерігалися у 2004 році: валової продукції було вироблено мінімальну кількість – 138,39 тис. грн. на 100 гасільськогосподарських угідь та 21,68 тис. грн. на одного середньорічного працівника, а також були найбільші валовий, чистий збиток та найнижчий рівень рентабельності (18,31%) порівняно з 2007 роком.

Отже, як бачимо, сільськогосподарське ТОВ «Велетень» є достатньо прибутковим, тому що відбулися позитивні зміни у виробництві сільськогосподарської продукції, особливо рослинницької. На мою думку, звичайно, зменшення чисельності робочої сили не є позитивним рішенням економічних проблем. Господарству потрібно покращити рівень організації праці та продуктивність праці для того, щоб підвищити ефективність виробництва сільськогосподарської продукції, покрити збитки і отримати більший прибуток від виробничої діяльності.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.3 Розміри та стан розвитку виробництва озимої пшениці

ТОВ «Велетень» займається виробництвом багатьох видів сільськогосподарської продукції. Господарство спеціалізується на виробництві насіння зернових культур (озима пшениця, озимий і яровий ячмінь, жито, овес, просо, горох, гречка, кукурудза), олійних (соняшник, соя, ріпак).

Рівень спеціалізації в господарстві – середній. Це свідчить про те, що господарство не займається поглибленим виробництвом одного з видів продукції, наприклад – зерновою, а основна його ціль – забезпечення потреб населення в основних продуктах харчування. Виробництво озимої пшениці на даному етапі є одним з перспективних і прогресивних видів виробництва сільськогосподарської продукції в товаристві. Обсяг виробництва озимої пшениці порівняно з іншими видами продукції в господарстві досить значний. Питома вага товарної продукції озимої пшениці складає 22,39% по господарству та 36,1% по галузі рослинництво. Розглянемо динаміку виробництва озимої пшениці в ТОВ «Велетень» за 2004–2007 роки (табл. 2.6.).
Таблиця 2.6. Динаміка виробництва озимої пшениці

Показники

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

Відхилення 2007 р. від 2004 (+;-)

2007 р.у %до 2004 р.

Площа посіву, га

1306

1470

782

1051

-255,00

80,5

Урожайність, ц /га

41,6

34,6

28,6

39,2

-13,03

94,2

Валовий збір, ц

54364

50818

22366

41207

-31998,00

75,8



Аналізуючи дані таблиці 2.6, можна зазначити, що розмір посівної площі озимої пшениці був досить нестабільний: кожен рік відбувались досить значні зміни в розмірі посівної площі, що пояснюється відстеженням тенденції попиту на ринку зернових культур. В 2005 р. було збільшення площі на 164 га, а вже в 2006 р. посівна площа скоротилася майже вдвічі (на 698 га), в 2007 р. площа, навпаки, збільшилась на 269 га. Порівнюючи звітний і базисний роки, можна зробити висновок, що розмір посівної полощи зменшився на 19,5% в 2007 р. порівняно з 2004 роком. Графічне представлення розмірів посівної площі озимої пшениці за 4 роки наведено на рисунку 2.

<img width=«551» height=«202» src=«ref-1_1102873773-2458.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">

Рис. 2. Динаміка розмірів посівної площі озимої пшениці
Аналізуючи показники урожайності, можна зробити висновок, що загалом за 4 роки вирощування озимої пшениці вона зменшилася на 5,8%. З 2004 по 2006 р. урожайність зменшувалася, у 2007 р. вона суттєво збільшилася і склала 39,2 ц/га. Дане збільшення відбувалось завдяки дуже сприятливим погодним умовам для вирощування озимої пшениці, які спостерігалися в 2007 році та вчасному проведенню всіх агротехнічних заходів в процесі вирощування. Причиною зменшення врожайності в 2006 р. до 28,6 ц/га були несприятливі погодні умови, а саме ранні заморозки знищили частину. Зміни врожайності озимої пшениці представлені на рисунку 3.
<img width=«588» height=«270» src=«ref-1_1102876231-3786.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">

Рис. 3. Динаміка урожайності озимої пшениці.
В ТОВ «Велетень» валовий збір зерна озимої пшениці у 2007 році порівняно з 2004 роком зменшився на 24,2%. Протягом 4 років він був нестабільним: в 2005 році зменшився на 3546 ц, а в 2006 р. – 31998 ц в порівняяні з 2004 р. Це відбулося через значне зменшення посівної площі та врожайності озимої пшениці через несприятливі природні умови. В 2007 р. спостерігається збільшення валового збору на 18841 ц в порівнянні з 2006 роком, а у співставленні з 2004 р. (рис. 4).
<img width=«585» height=«308» src=«ref-1_1102880017-4578.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">

Рис. 4. Динаміка валового збору озимої пшениці.
Оцінка сільськогосподарського виробництва неможлива без оцінки показників фінансової діяльності та фінансового результату. Розглянемо таблицю динаміки виручки від реалізації зерна озимої пшениці в ТОВ «Велетень» за останні 4 роки (табл. 2.7).
Таблиця 2.7 Динаміка виручки від реалізації озимої пшениці

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Відхилення 2007 р. від 2004 (+;-)

Реалізовано продукції, ц

24950

43941

36517

48020

23070

Середня ціна реалізації, грн.

52,70

44,33

50,96

86,07

33,37

Виручка, тис. грн.

1314,8

1948

1860,9

4132,9

2818,1

Можна зробити висновок, спираючись на дані таблиці 2.7 що, кількість реалізованої продукції в звітному році порівняно з базисним збільшилася на 23070 ц, і в наслідок виручка від реалізації збільшилася на 2818,1 тис. грн. порівняно з 2004 роком. Це сталося через збільшення середньої ціни реалізації на 63,3%. Найбільша кількість реалізованої продукції озимої пшениці спостерігалася в 2007 році, а отже і виручка в цьому році була найбільшою. Найменша виручка була у 2004 році – 1314,8 тис. грн., що було наслідком найнижчої кількості реалізованої продукції, а саме на 23070 ц менше ніж в 2007 році.

Щодо фінансового результату підприємства від реалізації зерна озимої пшениці, то можна констатувати, якщо в 2005–2006 рр. фінансовий результат був меншим в порівнянні з 2004 роком – на 11,4 тис. грн.в 2005 році, і на 60,9 тис. грн.в 2006 році. В 2007 р. фінансовий результат виробництва озимої пшениці покращився порівняно з 2004 роком майже в 4 рази (1691,1 тис. грн.). З 2006 по 2007 рр. підприємство отримувало чистий прибуток, який збільшився від 507,5 тис. грн. у 2006 році до 2259,5 тис. грн. в 2007 р. (табл. 2.8).
Таблиця 2.8 Фінансовий результат від реалізації озимої пшениці

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Відхилення 2007 р. від 2004 (+;-)

Реалізовано у фізичній масі, ц

24950

43941

36517

48020

23070,00

Рівень товарності, %

45,89

86,47

163,27

116,53

70,64

Виручка від реалізації, тис. грн

1314,8

1948

1860,9

4132,9

2818,10

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн

746,4

1391

1353,4

1873,4

607,00

Собівартість реалізації 1 ц. зерна, грн

29,92

31,66

37,06

39,01

9,10

Середня ціна реалізації, грн

52,70

44,33

50,96

86,07

33,37

Фінансовий результат, тис. грн.

568,4

557

507,5

2259,5

1691,10

в розрахунку на 1 га, грн.

435,22

378,91

648,98

2149,86

1714,64

на 1 ц валового збору, грн

10,46

10,96

22,69

54,83

44,38

Протягом чотирьох років відбувалося збільшення собівартості, яка в звітному році збільшилася на 30,4% порівняно з базисним Збільшення чистого прибутку відбулося через збільшення середньої ціни реалізації на 63,3%, в 2007 р. порівняно з 2004р. Середня ціна реалізації 2005 року зменшилася на 16% порівняно з 2004 роком, що сталося через урожай озимої пшениці в звітному році (рис. 5).
<img width=«611» height=«255» src=«ref-1_1102884595-26508.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">

Рис. 5. Фінансовий результат від реалізації озимої пшениці
За даним графіком можна зробити висновок, що виручка від реалізації продукції вища повної собівартісті реалізованої продукції на протязі 2004-2007рр. Тобто спостерігається тенденція до збільшення прибутку.

Рівень рентабельності є одним із головних факторів, від яких залежить сума прибутку ТОВ» Велетень». Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності товариства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Визначимо рівень рентабельності вирощування озимої пшениці в ТОВ «Велетень» (табл. 2.9).




Таблиця 2.9. Рівень рентабельності вирощування озимої пшениці

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Відхилення 2007 р. від 2004 (+;-)

Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

746,4

1391

1353,4

1873,4

607,00

Прибуток, тис. грн.

568,4

557

507,5

2259,5

1691,10

Рівень рентабельності, %

76,2

40,0

37,5

120,6

44,46



Для збільшення рівня рентабельності потрібно насамперед збільшувати суму прибутку, який залежить від кількості реалізованої продукції, середньої реалізіційної ціни і собівартості 1 ц.

За результатами даних таблиці 2.9, ми бачимо, що виробництво зерна озимої пшениці є досить рентабельним, особливо в звітному 2007 році. У 2005 р. рівень рентабельності був нищим у порівнянні з 2004 роком на 36,2%, а в неврожайному 2006 році він досяг 37,5%, тобто на 100 грн. витрат ТОВ «Велетень» отримувало 37,5 грн. чистого прибутку. У 2007 році рівень рентабельності збільшився на 83,1%, порівняно з попереднім роком, – і становив вже 120,6%. Динаміка рівня рентабельності представлена на рисунку 6.
<img width=«594» height=«254» src=«ref-1_1102911103-17630.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">

Рис. 6. Рівень рентабельності вирощування озимої пшениці




3. Економічна ефективність аналізованого виробничого процесу
3.1 Маржинальна калькуляція
Для визначення економічної ефективності процесу вирощування зерна озимої пшениці використаємо розрахунок маржинальної калькуляції і знайдемо маржинальний доход – це різниця між виручкою від реалізації і пропорційно-змінними спеціальними витратами. [7].

Дана сума використовується для покриття постійних і накладних витрат у виробничому процесі, а також для утворення прибутку.

Таким чином, розмір маржинального доходу показує, наскільки підвищиться загальний дохід при розширенні виробничого процесу на одну одиницю, за умови, що всі необхідні постійні ресурси є в розпорядженні.

В даній курсовій роботі пропонуємо розглянути дві інтенсивності: інтенсивність I– це наявний стан вирощування зерна озимої пшениці в ТОВ «Велетень»; інтенсивність II– вирощування озимої пшениці за технологією, яка передбачає внесення більшої кількості добрив та засобів захисту рослин. Передбачається, що постійні витрати для інтенсивності IіIIбудуть однаковими, різниця відбудеться лише в змінних витратах. Розрахунок проводиться на 1 гапосівної площі.

Маржинальна калькуляція товарної продукції озимої пшениці для інтенсивності Iі IIнаведена в таблиці 3.1 (Додаток 3).

При інтенсивності Iурожайність озимої пшениці складає 36 ц/га в середньому за 4 роки, в той час, як при інтенсивності II– 60 ц/га. Ціна реалізації 1 ц зерна озимої пшениці є однаковою в обох випадках, а саме – 58,5 грн. /ц. Отже, вартість виробленої продукції складе 3816 грн. для інтенсивності Iта 6360 грн. – інтенсивність II. Як бачимо, виручка при інтенсивності IIє більшою на 2544 грн., порівняно з інтенсивністюI.

При інтенсивності Iвикористовується як власне насіння другої репродукції так і покупне насіння сорту «Олеся», а при інтенсивності II– тільки покупне насіння – еліту сорту «Олеся». Потреба в насінні складає 280 кг/га. Ціна 1 ц власного насіння – 110 грн./ц, покупного – 170 грн./ц. Отже, витрати на насіння складають 398 грн./га – для інтенсивності Iта 476 грн./га – для інтенсивності II.

Витрати пов’язані з використанням добрив присутні як для інтенсивності Iтак і для інтенсивності II, але кількість внесених добрив при інтенсивності ІІ – більша. Витрати на добрива при інтенсивності І становлять 175 грн./га, а при інтенсивності ІІ – 226 грн./га.

Що стосується засобів захисту рослин, то слід зазначити, що при інтенсивності Iвикористовується недостатня кількість засобів захисту, які необхідні для нормального розвитку рослин. При інтенсивності ІІ всі необхідні норми застосування засобів захисту рослин були враховані, а також додатково передбачено внесення гербіцидів, які необхідні для боротьби зі засміченостю бур'янами. Отже, витрати на засоби захисту рослин для інтенсивності І становлять 747,3 грн./га, а для інтенсивності ІІ – 702 грн./га.

При інтенсивності ІІ ми збільшили кількість внесених засобів захисту рослин, бо гербіциди навіть при значній засміченості практично завжди виправдовують себе з економічних позицій. Застосування засобів захисту рослин є найважливішим технологічним елементом, що забезпечує високий рівень рентабельності вирощування зерна озимої пшениці. Але при інтенсивності І ми використовуємо протруювання власного насіння для посіву.

Змінні витрати власної механізації враховують всі змінні витрати механізації, що виникають в процесі вирощування зерна озимої пшениці. Для інтенсивності І вони становлять 190 грн./га, для інтенсивності ІІ – 223,12 грн./га. Більший осяг витрат власної механізації для інтенсивності ІІ пов’язаний з додатковими змінними витратами механізації, які виникають при внесенні добрив під культуру (внесення добрив, підживлення азотом).

Також передбачені інші витрати як при інтенсивності І, так і при інтенсивності ІІ, а саме: страхування від граду та часткове сушіння (25%). Страхування від граду складає 57,2 грн./га для інтенсивності І та 95,4 грн./га для інтенсивності ІІ. Сушіння – 144 грн./га та 240 грн./га відповідно.

Отже, загальні змінні витрати для інтенсивності І – 1711 грн./га, та 1962 грн./га – для інтенсивності ІІ. Виходячи з цього, маржинальний доход дорівнює 2105 грн./га для інтенсивності І та 4398 грн./га – для інтенсивності ІІ.

Так як постійні витрати залишаються незмінними, то, порівнюючи маржинальний доход двох інтенсивностей, можна зробити висновок, що при використанні елітного насіння, достатньої кількості засобів захисту рослин та внесенні добрив, ми отримаємо вдвічі більший прибуток, хоча змінні витрати також збільшаться на 251 грн/га. Можно зробити висновок, що використання більш інтенсивної та прогресивної технології вирощування озимої пшениці виправдовує себе, і додаткові витрати, які виникають при цьому, окупаються отриманим прибутком від виробництва продукції.
3.2 Визначення потреби в добривах
Розрахунок потреби в добривах проводимо, виходячи з того, що винесення з 1 ц насіння діючої речовини становить: 18 кгазоту, 8 кгфосфору та 5 кгкалію, а також на формування зеленої частини рослин – 4 кгазоту, 2 кгфосфору та 11 кгкалію. Співвідношення насіння: солома складає 1:1,2. Враховуємо фактор потреби, який становить 1,2 для азоту, 1 для фосфору та 1 для калію. Отже потреба для вирощування 10 ц зерна та 12 ц соломи при інтенсивності І становить 27,4 кгазоту, 10,4 кгфосфору та 12,2 кгкалію. Урожайність озимої пшеиці для інтенсивності І становить 36 ц/га, отже потреба в добривах на 1 габуде дорівнювати: 98,5 кгазоту, 37,4 кгфосфору та 65,5 кгкалію. (Додаток 4).

При інтенсивності І солома вивозиться з поля для задоволення потреб тваринництва, тому потреба в добриваз на 1 габуде більшою в порівнянні зінтенсивністю ІІ, при якій солома залишається в полі, а саме подрібнюється при збиранні урожаю комбайном і рівномірно розподіляється по площі поля.

При інтенсивності ІІ винесення з 1 ц насіння діючої речовини становить: 18 кгазоту, 8 кгфосфору та 5 кгкалію, а також на формування зеленої частини рослин – 4 кгазоту, 2 кгфосфору та 11 кгкалію. Співвідношення насіння: солома складає як і при інтенсивності І – 1:1,2. Враховуємо фактор потреби, який становить 1,2 для азоту, 1 для фосфору та 1 для калію. Потреба для вирощування 10 ц зерна та 12 ц соломи при інтенсивності ІІ становить 27,4 кгазоту, 10,4 кгфосфору та 12,2 кгкалію. Урожайність озимої пшеиці при інтенсивності ІІ становить 60 ц/га, отже потреба в добривах на 1 габуде дорівнювати: 164,2 кгазоту, 62,4 кгфосфору та 109,2 кгкалію. (Додаток 5).

Якщо при інтенсивності ІІ солома буде залишатися на полі, то потреба в добривах на 1 габуде менша, ніж при вивезенні соломи з поля. Отже, розрахуємо повернення добрив з подрібненими рослинними рештками пшениці. Повернення діючої речовини із 12 ц соломи складає: 4,8 кгазоту, 2,4 кгфосфору та 13,2 кгкалію. Враховуємо фактор використання діючої речовини в соломі, який становить 40% для азоту та 100% для фосфору та калію. Отримуємо корисне використання діючої речовини із 12 ц соломи: 1,9 кг, 2,4 та 13,2 кгвідповідно. Потреба для 10 ц зерна при заорюванні рослинних рештків становить: 25,4 кгазоту, 8 кгфосфору та 5 кгкалію. Отже, потреба в добривах на 1га, тобто на 60 ц насіння становить 152,6 кгазоту, 48 кгфосфору та 30 кгкалію.
3.3 Розрахунок потреби в робочому часі, а також змінних і постійних витрат механізації виробничого процесу
Використовуючі дані технологічної карти по вирощуванню озимої пшениці ми заповнили таблицю 3.4. для інтенсивності І та інтенсивності ІІ (додаток 6). Розрахуємо річні постійні витрати, постійні витрати на 1 га, змінні витрати на 1 га, потребу в робочому часі та основних засобах.

Для розрахунку річних постійних витрат механізації потрібно систематично розподілити амортизовану вартість основних засобів протягом терміну їх корисного використання. Амортизаційні відрахування знаходиться шляхом ділення різниці початкової вартості та ліквідаційної вартості на термін використання. Витрати використання основного капіталу знаходяться за формулою:
(початкова вартість – залишкова вартість)/2 х% банку.
Відсоткова ставка в нашому випадку становить 6% річних. До інших постійних витрат механізації відноситься страхування транспортних засобів.

Постійні витрати на 1 гарозраховуються враховуючи річну продуктивність агрегатів. Амортизація, витрати по використанню основного капіталу та інші витрати на 1 гарозраховуються шляхом ділення відповідних витрат річних на річну продуктивність.

Постійні витрати виробничого процесу знаходимо, враховуючи кількість використання м.-год. для кожної операції. Слід зауважити, що дане господарство не користується послугами МТС, тому стовбець «Послуги МТС» залишається порожнім.

Змінні витрати на м.-год. чи га переносимо з довіднику підприємства «Витрати механізації». Змінні витрати на 1 газнаходимо шляхом множення останніх на необхідну кількість м.-год. для кожної технологічної операції або кількість робочих ходок відповідно.

Змінні витрати для інтенсивності І становлять 190,0 грн./га та 223,12 грн./га для інтенсивності ІІ. Постійні витрати механізації при вирощуванні 1 гаозимої пшениці дорівнюють: амортизація – 143,3 та 164,09, витрати використання основного капіталу – 51,2 грн./га та 64,92 грн./га, страхування – 1,65 та 1,88 грн./га відповідно. Загальні витрати механізації процесу вирощування насіння соняшника складуть 394,87 та 452,88 грн./га відповідно. Середньозв’язана вартість основних засобів дорівнює для інтенсивності І – 431,83 грн./га та 512,56 грн./га для інтенсивності ІІ.

Розраховуємо потребу робочого часу на вирощення 1 гаозимої пшениці: підсумовуємо кількість необхідного робочого часу для кожної окремої операції, а також враховуємо інші затрати праці, які можуть виникнути в процесі виробництва зерна озимої пшениці. Для інтенсивності І потреба робочого часу на вирощення 1 гаозимої пшениці за рік становить 8,0 люд.-год., а для інтенсивності ІІ – 9,2 люд.-год.
3.4 Розрахунок порогів виробництва та порога рентабельності
Розрахунок порогу виробництва є розрахунком витрат, що враховує тільки витрати, пов’язані з виробництвом. У зв’язку з цим відпадає недолік розрахунку повних витрат і ефективність застосування отриманих граничних значень значно зростає.

Поріг виробництва відповідає на запитання, чи має подальше виробництво озимої пшениці (або його розширення) короткостроковий економічний зміст, чи ні. Він означає точку, починаючи з якої гранична вартість озимої пшениці перевищує граничні витрати, що виникають при її виробництві, і тим самим граничний прибуток знаходить позитивне значення. Відносно одиниці продукції це означає, що граничні витрати нижчі, ніж ціна на продукцію. Поріг виробництва є, таким чином, нижньою межею ціни виробництва.

Розрахунок порогів виробництва відбувається наступним чином:

Поріг виробництва І: змінні спеціальні витрати виробництва (включаючи витрати на використання оборотних засобів; без зарплати й альтернативних витрат) за мінусом вартості побічної продукції (за умови її існування) = Змінні витрати І;

Поріг виробництва ІІ: Поріг виробництва І + Витрати виконання робіт (зар. плата з нарахуваннями, ставка зар. плати) = Змінні витрати ІІ;

Поріг виробництва ІІІ: Поріг виробництва ІІ + Альтернативні витрати предметів, основних засобів і прав = Змінні витрати ІІІ [2].

Розрахунок порогів виробництва і порогу рентабельності вирощування зерна озимої пшениці в ТОВ «Велетень» наведений у вигляді таблиць 3.5 і 3.6: для інтенсивності І (Додаток 7) та для інтенсивності ІІ (Додаток 8).

Поріг виробництва І для інтенсивності І становить 49,25, для інтенсивності ІІ – 33,88 грн./ц. Враховуючи витрати виконання робіт, поріг виробництва ІІ при інтенсивності І становить 50,36 грн./ц, при інтенсивності ІІ – 34,80 грн./ц відповідно. Аналізуючи дані таблиць, можна зробити висновок, що поріг виробництва ІІІ для інтенсивності І є більшим, ніж для інтенсивності ІІ. Він склав 54, 80 грн./ц, в той час як для інтенсивності ІІ – лише 37,47 грн./ц.

Отже, ми можемо зробити висновок, що при інтенсивності І для того, щоб покрити всі витрати, які виникають при виробництві зерна озимої пшениці, ціна за 1 ц зерна озимої пшениці має бути не менше 54,80 грн/ц, а для інтенсивності ІІ – лише 37,47 грн./ц.

Виробничий процес можна назвати рентабельним, якщо використовувані виробничі ресурси відповідно окупаються. Це може бути досягнуто у тому випадку, якщо вартість виробленої продукції певного виробничого процесу перевищує вартість витрат на її виробництво. Стосовно одиниці продукції поріг рентабельності означає, що витрати на одиницю продукції не перевищують ціну на продукцію.

Порогом рентабельності називають ціну, при якій усі витрати покриті. Якщо ціна перевищує поріг рентабельності, то досягається прибуток підприємця. Тому поріг рентабельності також називають і порогом прибутку. Для цього поняття часто використовують термін «довгострокова нижня межа ціни», хоча часткові накладні витрати тут не завжди враховуються.[6]

За нашими розрахунками поріг рентабельності для інтенсивності І складає 60,47 грн./ц, а для інтенсивності ІІ – 41,45грн./ц. Можна зробити висновок, що для інтенсивності І ціною, при якій всі витрати будуть покриті є 60,47 грн./ц. Враховуючи те, що дана ціна при розрахунку маржинального доходу становить 110,0 грн./ц можемо стверджувати, що при інтенсивності І покриваються всі витрати на виробництво, тобто виробництво є ефективним. При використоанні інтенсивність ІІ при ціні 110,0 грн./ц виробництво є не тільки ефективним, але і більш прибутковим. Прибуток склав при інтенсивності ІІ – 68,55 грн. з 1 центнера.

Тобто інтенсивність ІІ є більш раціональною, тому що витрати на виробництво одиниці продукції є меншими, а отже і прибуток при однаковій ціні реалізації, є більший при інтенсивності ІІ, ніж при інтенсивності І.
3.5 Визначення окупності та продуктивності використовуваних виробничих ресурсів
Окупність ресурсів показує винагороджуваність даного ресурсу через визначений виробничий процес. Розрахунок окупності будується на розрахунку повних витрат, але враховує вартості всіх виробничих ресурсів виробничого процесу:

1) вартість виробленої продукції – загальні витрати виробництва (включаючи альтернативні витрати), без врахування витрат ресурсу, для якого ведеться розрахунок = окупність ресурсу всього;

2) вартість виробленої продукції / кількість використаного ресурсу = окупність одиниці ресурсу.

Окупність розраховується поступово для землі (грн. на 1 га), загальних затрат праці (грн. на 1 люд.-год.) і для загального капіталу (грн. на 100 грн. в середньому вкладеного капіталу). [3]

Розрахунок окупності і продуктивності використовуваних виробничих ресурсів представлений у вигляді таблиці: для інтенсивності І (додаток 9) та для інтенсивності ІІ (додаток 10).

Зробивши порівняльний аналіз обох інтенсивностей, бачимо, що окупність праці в розрахунку на одиницю ресурсу становить 209,4 грн./люд.-год. для інтенсивності І та 426,7 грн./люд.-год. для інтенсивності ІІ. Окупність капіталу: 674,0 грн./100грн. для інтенсивності І та 1546,5 грн./100 грн. для інтенсивності ІІ. Окупність землі становить 1777,0 грн./га для інтенсивності І та 4029,9 грн./га – для інтенсивності ІІ.

При інтенсивності ІІ за однакових витратах на одиницю ресурсу праці, капіталу і землі, окупність даних ресурсів є набагато більшою, ніж при інтенсивності І і складає: 6,5 грн./л.-год. – окупність праці, 23,2 грн./100 грн. – капіталу, 60,0 грн./га – землі.

Визначивши окупність використовуваних виробничих ресурсів, слід визначити продуктивність, як економічний ефект від використання виробничих засобів. Для визначення продуктивності, або технічного виходу з використовуваної кількості виробничого ресурсу, знаходять відношення отриманого за визначений період врожаю (у натуральному вираженні), до кількості витраченого на його одержання виробничого ресурсу (також у натуральному вираженні). Оскільки вимірювання декількох ресурсів в одних одиницях неможливе, при розрахунках продуктивності враховується тільки один ресурс із усіх ресурсів, використовуваних для виробництва визначеної кількості того чи іншого продукту. Продуктивність, розраховану за даним методом, називають частковою продуктивністю.

Продуктивність землі = Продуктивність з 1 га.

Продуктивність праці = Продуктивність на 1 люд.-год.

Продуктивність капіталу = Продуктивність на 100 грн.

Для інтенсивності І та інтенсивності ІІ продуктивність праці становить 479,00 грн./люд.-год. та 691,00 грн./люд.-год. відповідно; продуктивність капіталу: 1475,00 грн./100грн. та 2459,00 грн./100грн.; продуктивність землі: 3816,0 грн./га і 6360 грн./га відповідно.

З вище зазначеного можна зробити висновок, що продуктивність кожного виду задіяного ресурсу для інтенсивності ІІ є в 1,5 рази вищою, ніж для інтенсивності І.



Висновки та пропозиції
Під час виконання курсової роботи були вивчені теоретичні основи ефективності виробництва зерна озимої пшениці, її сутність, показники та фактори, які впливають на ефективність виробництва насіння озимої пшениці.

В курсовій роботі ми дослідили фактичний стан виробництва озимої пшениці на прикладі ТОВ «Велетень» Глухівського району Сумської області, природно-кліматична характеристика умов розміщення господарства, розміри та економічні особливості об’єкту дослідження, розміри та стан розвитку досліджуваної галузі.

При визначенні економічної ефективності виробничого процесу вирощування насіння озимої пшениці було розглянуто дві інтенсивності вирощування: інтенсивність І враховувала технологію вирощування, яка існує на даному підприємстві, інтенсивність ІІ враховувала використання науково обґрунтованої технології вирощування озимої пшениці, коли передбачалося використання елітного насіння, більшої кількості засобів захисту рослин та внесення добрив.

Був визначений маржинальний дохід, потреба в добривах для обох інтенсивностей. Було розраховано потребу в робочому часі, змінних, постійних витрат механізації виробничого процесу, порогів виробництва і порогу рентабельності, визначено окупність і продуктивність використо-вуваних виробничих ресурсів для інтенсивності І та інтенсивності ІІ.

Проаналізувавши показники економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці, можна зазначити, що інтенсивність І, яка використовується в ТОВ «Велетень» є ефективною, поріг виробництва та поріг рентабельності є нижчим за існуючу ціну реалізації. (Додаток 11).

Але якщо для даного господарства запропонувати залучення інтенсивності ІІ, яка передбачає використання лише елітного посадкового матеріалу, внесення науково обґрунтованої кількості добрив, що необхідні саме для отримання високих врожаїв озимої пшениці та застосування достатньої кількості засобів захисту рослин, то маржинальний дохід збільшується в 2 рази порівняно з інтенсивністю І. Поріг виробництва, як і поріг рентабельності є нижчим на 72,53 грн. та 68,55 грн. за наявну ціну реалізації. Це свідчить про те, що, враховуючи змінні та постійні витрати по вирощуванню насіння озимої пшениці, ТОВ «Велетень» буде мати прибуток. Про доцільність використання саме інтенсивності ІІ свідчить розрахунок окупності ресурсів: при інтенсивності ІІ окупність праці збільшиться в 2 рази, окупність капіталу – в 2,3 рази, окупність землі – в 2,3 рази. Крім того збільшиться продуктивність використовуваних ресурсів в середньому в 1,6 рази, порівняно з інтенсивністю І.
    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по менеджменту