Реферат: Організація проектного аналізу господарської діяльності ВАТ Бердичівський пивоварний завод

--PAGE_BREAK--         У разі продажу верстата чисті надходження становитимуть
(10 000 — (500 + 300 + 200)) — ((10 000 — (500 + 300 + 200)) — 8 000) х 0,4 = 8 600.
         Вартість використання верстата становитиме:
8 600 + (50 + 750) = 9 400.
         Тут треба зробити застереження. Іноді при обрахунку цієї вартості помилково включають ще 500 гр.од. Утім, вартість монтажу вже було включено в розрахунок чистих надходжень.
         Для визначення альтернативності вартості капіталу використовуються маргінальні або останні проекти оптимальної державної чи корпоративної інвестиційної програми. Це дає можливість враховувати як можливі інвестиції, так і найнижчий прийнятний прибуток від капіталу. Простіше кажучи, ми можемо визначити альтернативну вартість капіталу, якщо відомі всі можливості щодо вкладення капіталу та розміри доступного капіталу.
         Управлінський підхід до управління раціональною структурою плану полягає у виборі такої технології й обсягу виробництва, які дозволяють мінімізувати витрати.

2. Підприємство як суб’єкт господарської діяльності та об’єкт аналізу.         
         ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” відомий на ринку пива Житомирського регіону більше ніж 50 років. Максимальна виробнича потужність заводу складає 8,3 млн.дек.пива в рік, у 2004 р. було вироблено 4,6 млн.дек, на 2003р. заплановано 5,0 млн.дек. На сьогодення завод випускає 5 сортів пива і є власником двох захищених марок пива: „Бердичівське”, „Старий Бердичів”.
         Успішно вирішуючи найважливіші задачі підвищення якості  продукції, що випускається, завод домігся в 2004 році істотних результатів:
·        у квітні 2004 р. на Міжнародній спеціалізованій виставці „Київський пивний аукціон-2004” пиво „Старий Бердичів”  одержало Велику Золоту медаль;
·        на Міжнародній виставці-ярмарку „Пиво-97” у м. Одесі в травні 2004 р. пиво „Бердичівське” одержало Срібну медаль,
         В даний час фахівцями заводу розробляються дві нові марки пива, поява яких на ринку очікується вже в 2004 році. ВАТ „Бердичівський пивоварний завод”  займає 16,5% ринку пива Житомирського регіону (за станом на 2003 р.) і має всі передумови для різкого збільшення частки ринку за умови реалізації інвестиційного проекту, що розглядається в даній курсовій роботі.
         ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” є пивним заводом з повним технологічним циклом, має у своєму складі солодовий цех, цілком забезпечений енергоресурсами і водою. Чисельність промислово-виробничого персоналу складає складає 635 чоловік. Середній коефіцієнт зносу технологічного устаткування складає 0,7, що свідчить про необхідності великомасштабних інвестицій у реконструкцію і розвиток виробництва. Основні показники діяльності підприємства за два останні роки наведено в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1.
Розрахунок показників інтенсифікації господарської діяльності підприємства.
Таблиця 2
Оцінка економічної діяльності підприємства, як суб’єкта господарювання.
         Метою інвестиційного проекту розвитку ВАТ „Бердичівський пивоварний завод”  є досягнення стійкого обсягу виробництва і реалізації пива на рівні 8 317 тис. дек. у рік і, у міру освоєння капіталовкладень, збільшення обсягу виробництва і реалізації пива до 12 317 тис. дек. у рік. Вихід на зазначений обсяг реалізації планується в 2005 р. за рахунок підвищення якості і стійкості пива і розширення ринків збуту в результаті вдосконалення діяльності в області маркетингу.
         Для досягнення поставленої мети підприємству потрібно вирішити наступні задачі:
·        заміна існуючих установок новим більш ефективним високоякісним обладнанням;
·        освоєння і просування на ринок нових сортів пива;
·        перехід до використання нових видів тари;
·        проведення комплексу маркетингових заходів щодо дослідження ринку і просування продукції.
         Особливостями і перевагами розглядаємого інвестиційного проекту у відповідності з поставленими цілями, є:
·        спрямованість на підтримку вітчизняного товаровиробника;
·        спрямованість на підвищення виробничо-технологічного потенціалу і конкурентноспроможності підприємства;
·        спрямованість на просування на ринки вітчизняних продуктів;
·        спрямованість на реконструкцію діючого виробництва.
         Загальна потреба в інвестиціях визначена в24 млн.USD, що надаються у виді інвестиційного кредиту терміном на 5 років по ставці 17,5% річних із щорічною виплатою відсотків (наприкінці  кожного року) і поверненням основної суми боргу наприкінці  терміну. Графік фінансування проекту, виплати відсотків і повернення кредиту приведений у таблиці 3.
Таблиця 3
Графік фінансування проекту, виплати відсотків і повернення кредиту.
         Підвищення рівня прибутковості ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” ґрунтується на передбаченому інвестиційним проектом розвитку підприємства збільшенні обсягів виробництва і реалізації продукції. Розподіл прибутку заводу і надходжень у бюджет, плановане відповідно до  дійсного інвестиційного проекту, наведено в таблиці 4.

Таблиця 4
Основні показника інвестиційного проекту.
         Потік чистих засобів інвестиційного проекту розвитку заводу сформований на основі балансів одноразових і поточних доходів і витрат (активів і пасивів), надходжень у бюджет, виплат по кредитних зобов’язаннях та ін., наведено у таблиці 5. Грошові надходження від збуту продукції скоректовані на величину податку на додану вартість.

Таблиця 5
Потік грошових засобів інвестиційного проекту.
    продолжение
--PAGE_BREAK--         Інвестиційним проектом розвитку виробництва передбачений графік реконструкції об’єктів (див. табл 6.)
Таблиця 6.
Графік реконструкції об’єктів.
         З метою успішної реалізації інвестиційного проекту розвитку на підприємстві  планується:
·        створити спеціальну робочу групу під керівництвом Генерального директора підприємства, до складу якої будуть уведені провідні спеціалісти підприємства, представники інвестора і банківських фахівців із проектного фінансування;
·        організувати службу маркетингу із підпорядкуванням її заступнику Генерального директора;
·        реорганізувати систему керування якістю  продукції, що випускається.
         Проведені розрахунки показників, що характеризують економічну, комерційну і бюджетну ефективність інвестиційного проекту розвитку заводу показали, що проект є високоефективним і привабливим для фінансування. Значення показників економічної ефективності наведені в таблиці 7.

Таблиця 7
Значення показників економічної ефективності.
         Оцінка комерційного ризику була зроблена по стадіям реалізації інвестиційного проекту з використанням методів експертних оцінок. Зведені по всіх стадіях інвестиційного проекту ризики приведені в таблиці 8.
Таблиця 8.
Інвестиційні ризики.
         Найбільш значимі прості ризики інвестиційного проекту і їхніх величин наведені в таблиці 9.
Таблиця 9.
Найбільш значимі прості ризики.
         Для подолання ризиків передбачаються наступні дії:
·        укладання контрактів на постачання і виконання робіт на умовах „під ключ”;
·        одержання від першокласних банків гарантій належного виконання контрактів;
·        розробка системи заходів щодо зниження потреби підприємства в оборотних коштах за рахунок підвищення ритмічності роботи, зменшення запасів, і роботи з дебіторами;
·        укладання довгострокових контрактів з чіткими умовами і штрафними санкціями;
·        використання механізмів страхування валютних ризиків (хеджування, закриття відкритої валютної позиції й ін.).
         Політика ціноутворення Бердичівського пивоварного заводу спрямована на підтримку оптимального сполучення ціни і якості пива. Відпускні оптові ціни пива в даний час складають від 1,0 до 1,2 грн. за пляшку ємністю 0,5 літра і є конкурентоспроможними на ринку масових сортів пива.
         Привабливий для підприємств торгівлі і споживачів рівень цін разом із заходами щодо підвищення якості продукції й активному просуванню її на ринок дозволяють з великою імовірністю прогнозувати збільшення обсягу продажів у 2005р. до 12,3 млн. дек. у рік і розширення частки заводу на регіональному ринку пива.
         Проведений фінансово-економічний аналіз проекту показав, що проект по розвитку виробництва на ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” є економічно ефективним, забезпечує зворотність вкладених інвестицій за умови залучення інвестиційного кредиту величиною 24 млн. USD терміном на 5 років під 17,5% річних із щорічною виплатою відсотків по кредиту і виплаті основної суми боргу наприкінці  терміну.
         З метою юридичного захисту прав інвестора, забезпечення гарантій реалізації проекту і як  забезпечення виконання зобов’язань по кредиту Рада акціонерів ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” закладає кредитору на весь термін дії кредитного договору пакет звичайних (голосуючих) акцій „Бердичівський пивоварний завод”, який складає 25% статутного капіталу підприємства. Для забезпечення можливості участі кредитора в керуванні заводом на час дії договору застави Рада акціонерів видає доручення для участі в керуванні підприємством на весь  пакет акцій, що закладається.
         Отримане в результаті реалізації інвестиційного проекту збільшення обсягу випуску пива на приведе до відповідного росту податкових надходжень, відрахувань у позабюджетні фонди.

Схема 1.
Блок-схема організації проекту розвитку ВАТ „Бердичівський пивоварний завод”
по роках реалізації інвестиційного проекту
<rect id="_x0000_s1086" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1087" o:allowincell=«f» filled=«f» strokecolor=«white» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1085" o:allowincell=«f» filled=«f» strokecolor=«white» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1027" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1028" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1029" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1030" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1031" from=«5250,11814» to=«5251,12075» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1032" from=«7590,11794» to=«7591,12075» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1033" from=«6210,9750» to=«6211,10471» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1034" from=«6210,10504» to=«9911,10505» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1035" from=«9910,10504» to=«9911,12005» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1037" from=«3870,5330» to=«3871,11371» o:allowincell=«f» strokeweight=".5pt"><line id="_x0000_s1038" from=«10710,5330» to=«10711,11371» o:allowincell=«f» strokeweight=".5pt"><line id="_x0000_s1039" from=«3870,11496» to=«10731,11497» o:allowincell=«f» strokeweight=".5pt"><line id="_x0000_s1041" from=«1350,5946» to=«1351,12907» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1042" from=«1590,8222» to=«1591,11643» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1043" from=«1610,11794» to=«7611,11795» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1044" from=«1350,13065» to=«2011,13066» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1045" from=«2930,11794» to=«2931,12075» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1047" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1048" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1049" from=«1850,9254» to=«3671,9255» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1050" from=«1830,9771» to=«3671,9772» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1051" from=«1850,10585» to=«3651,10586» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1053" from=«7470,9670» to=«9591,9671» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1054" from=«3690,8837» to=«4511,8838» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1055" from=«3690,9550» to=«4951,9551» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1057" from=«5590,5966» to=«6371,5967» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1058" from=«5670,7550» to=«6451,7551» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1059" from=«7790,5966» to=«8491,5967» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1060" from=«7930,7570» to=«8491,7571» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1061" from=«7730,8619» to=«8491,8620» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1062" from=«7470,9454» to=«8511,9455» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1063" from=«1610,8222» to=«4051,8223» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1064" from=«4050,8222» to=«4051,8563» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1065" from=«4050,8579» to=«4511,8580» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1066" from=«3290,7530» to=«4191,7531» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1067" from=«1330,5946» to=«4151,5947» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1069" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1070" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1071" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1072" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1074" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1075" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1076" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1077" from=«7130,5174» to=«7131,5455» o:allowincell=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1078" from=«7150,5174» to=«9211,5175» o:allowincell=«f» strokeweight=".5pt"><line id="_x0000_s1079" from=«9190,4798» to=«9191,5159» o:allowincell=«f» strokeweight=".5pt"><rect id="_x0000_s1081" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><rect id="_x0000_s1082" o:allowincell=«f» filled=«f» strokeweight=«1pt»><line id="_x0000_s1083" from=«3890,5330» to=«10731,5331» o:allowincell=«f» strokeweight=".5pt"><line id="_x0000_s1084" from=«3570,4798» to=«4091,5539» o:allowincell=«f» strokeweight=«4pt»><img width=«718» height=«708» src=«dopb53822.zip» v:shapes="_x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1085 _x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037 _x0000_s1038 _x0000_s1039 _x0000_s1040 _x0000_s1041 _x0000_s1042 _x0000_s1043 _x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1046 _x0000_s1047 _x0000_s1048 _x0000_s1049 _x0000_s1050 _x0000_s1051 _x0000_s1052 _x0000_s1053 _x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1056 _x0000_s1057 _x0000_s1058 _x0000_s1059 _x0000_s1060 _x0000_s1061 _x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064 _x0000_s1065 _x0000_s1066 _x0000_s1067 _x0000_s1068 _x0000_s1069 _x0000_s1070 _x0000_s1071 _x0000_s1072 _x0000_s1073 _x0000_s1074 _x0000_s1075 _x0000_s1076 _x0000_s1077 _x0000_s1078 _x0000_s1079 _x0000_s1080 _x0000_s1081 _x0000_s1082 _x0000_s1083 _x0000_s1084"> 


3.Функціональні аспекти аналізу привабливості господарської діяльності підприємства.
3.1 Маркетинговий аналіз діяльності підприємства.          Мета маркетингового аналізу полягає у зборі та розгляді ринкової інформації з метою розробки стратегії плану, формування програми продажу продукту і маркетингової діяльності за планом.
         Розглянемо, на прикладі одного з постійних покупців продукції підприємства, як впливає сезонна компонента на попит на продукцію підприємства. Як видно з даних таблиці 10 пік максимального попиту на продукцію припадає на липень-серпень місяць. Мінімальний об’єм реалізації припадає на зимові місяці та частину весняних, це пояснюється специфікою продукту, адже попит на пиво завжди є максимальним у літній період.
Таблиця 10
Економічна діагностика покупців підприємства на прикладі ПП „Віктор”
Назва продукції: пиво кегове
Одиниця виміру: літри
         Для виробництва пива підприємство використовує цілий ряд інгредієнтів, що потребують постійного поповнення. Тому завод уклав довгострокові договори на поставку продукції, що використовується в процесі приготування пива з цілим рядом сільгосппідприємств області. У таблиці 11 проведено економічну діагностику одного з постачальників заводу. З даним підприємством було укладено договір на постачання ячміню.
Таблиця 11
Економічна діагностика постачальників підприємства на прикладі КСП „Світанок”
Назва продукції: ячмінь
Одиниця виміру: тони
         У таблиці 12 проведено економічну діагностику декількох постачальників заводу. В дійсності підприємство співпрацює з більшою кількістю постачальників проте, дана інформація є комерційною таємницею і навести її повністю в даній роботі не має можливості.
Таблиця 12
Економічна діагностика постачальників підприємства.
Постачальники
Роки
Відхилення
2003
2004
обсяг господарських відносин, тис. грн.
%
обсяг господарських відносин, тис. грн.
%
 +/-
%
пунктів в структурі
КСП «Світанок»
17,5
20,86
28,8
21,74
11,3
64,57
0,88
КСП «Зоря»
15,4
18,36
26,1
19,70
10,7
69,48
1,34
ВАТ "Європейська тара"
21,7
25,86
39,3
29,66
17,6
81,11
3,80
ТОВ «Альм»
10,8
12,87
16,2
12,23
5,4
50,00
-0,65
ТОВ «Росана»
18,5
22,05
22,1
16,68
3,6
19,46
-5,37
Разом
83,9
100,00
132,5
100,00
48,6
57,93
0,00
         Продукція підприємства реалізовується переважно підприємствам, що займаються роздрібною торгівлею харчовими продуктами, а також різного роду приватним кафе та барам. Економічну діагностику деяких покупців продукції підприємства наведено в таблиці 13. Повний перелік споживачів навести не має можливості через велику їх кількість і закритість даної інформації.
Таблиця 13
Економічна діагностика покупців підприємства.
Покупці
Роки
Відхилення
2003
2004
обсяг господарських відносин, тис. грн.
%
обсяг господарських відносин, тис. грн.
%
 +/-
%
пунктів в структурі
ТОВ «Бакалія»
34
31,22
46
34,28
12
35,29
3,06
ТОВ «Поліські роси»
58
53,26
63
46,94
5
8,62
-6,32
ПП «Дарина»
5
4,59
6,8
5,07
1,8
36,00
0,48
СП «Козаки»
11
10,10
17
12,67
6
54,55
2,57
ПП «Віктор»
0,9
0,83
1,4
1,04
0,5
55,56
0,22
Разом
108,9
100,00
134,2
100,00
25,3
23,23
0,00
Ціль стратегії маркетингу інвестиційного проекту, що впроваджується на підприємстві, складається в збільшенні частки Бердичівського пивоварного заводу на регіональному ринку пива, а також в активному просуванні на ринок нових сортів пива і неухильному підвищенні якості і стійкості  продукції, що випускається.
Задачу збільшення частки заводу на ринку і просування нових марок пива планується вирішувати з використанням:
·        масштабної рекламної компанії;
·        участі в українських і міжнародних виставках і ярмарках;
·        політики збереження доступних цін на продукцію.

3.2 Технічний аналіз діяльності підприємства. Для досягнення поставлених в інвестиційному проекті цілей Радою акціонерів ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” був розроблений і затверджений план першочергових заходів по розвитку підприємства.
План реалізації інвестиційного проекту розвитку виробництва в технічній частині на заводі включає наступні основні етапи:
1.     Закупівля технологічного устаткування (як  постачальників устаткування передбачається залучити відомі європейські фірми-виробники: «Альфа-Лаваль», «Тухенхаген», «Шенг», «Нагема», «Вестфалія-Сепаратор», "Італком", «Антон Ойлерт», «Данбру»).
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.     Будівництво (можливі підрядчики «Дамбру», «Продмонтаж»).
3.     Монтаж технологічного устаткування (можливі підрядчики: «Нагема», «Тухен-хаген», «Продмонтаж», «Аттрактор ЛТД», «Дамбру»).
Остаточний вибір постачальників і підрядчиків для участі в реалізації даного інвестиційного проекту буде проведено на конкурсній основі.
Розподіл (пооб’єктно) капітальних вкладень, передбачене планом розвитку заводу, наведено в таблиці 14:
Таблиця 14
Розподіл капітальних вкладень по інвестиційному проекту.
тис. дол… США.
Найменування робіт
Будівельні роботи
Монтажні роботи
Устаткування
Інші затрати
РАЗОМ
Постачальник (підрядчик)
Термін реалізації
1. Реконструкція фільтраційного відділення:
0
825
2675
 =SUM(LEFT) 3500
01.09.03 30.08.04
·      Пристрій станції CІ
0
0
200
“Тухенхаген”
·      Обв'язка форфасів новими трубопроводами
0
456
0
“Тухенхаген”
·      Придбання другого переохолоджувача
0
0
55
“Альфа-Лаваль”
·      Придбання двох кизельгурових фільтрів і двох бактерицидних фільтрів
0
0
2100
“Шенк”
·      Придбання другого сепаратора
0
0
320
“Вестфалія Сепаратор”
·      Придбання іншого сепаратора
0
369
0
“Тухенхаген”
2. Реконструкція цеху розливу:

700
8300
 =SUM(LEFT) 9000
01.09.03 30.12.04
·      Придбання двох ліній розливу продуктивністю
24 тис.пл./час
0
0
7000
“Антон Ойлерт”
·      Придбання лінії кег
0
0
200
“Тухенхаген”
·      Придбання банкової лінії
0
0
1100
“Італком”
·      Модернізація цеху сортового пива (пляшки 0,5л. та 0,33 л., переналагодження автоматів)
0
300
0
“Нагема”
·      Монтаж устаткування
0
400
0
“Тухенхаген”
3. Пристрій відділення водопідготовки:
550
250
950
1750
01.09.03 30.04.04
·      Придбання устаткування
0
0
950
“Антон Ойлерт”
·      Будівництво приміщення модульного типу
550
0
0
“Продмонтаж”
·      Монтажні роботи
0
250
00
“Продмонтаж”
4. Збільшення потужності бродильно-лагерного відділення з установкою ЦКТ і будівництва вуглекислотного цеху:
500
500
4500
5500
01.09.03 30.12.04
·      Придбання й установка ЦКТ для збільшення потужності на 4 млн. Дек пива в рік
0
0
4300
“Тухенхаген”
·      Придбання пристрою CІ для ЦКТ
0
0
200
“Тухенхаген”
·      Будівництво вуглекислотного цеху для збору вуглекислоти від ЦКТ і її переробки
500
0
0
“Аттрактор ЛТД”
·      Монтаж устаткування
0
500
00
“Аттрактор ЛТД”
5. Реконструкція повітряно-компресорного цеху:
250
200
300
750
01.09.03 30.04.04
·      Придбання компресорів зі збільшеною потужністю
00
0
300
“Продмонтаж”
·      Будівництво прибудови до цеху
250
0
0
“Продмонтаж”
·      Монтаж устаткування
0
200
0
“Продмонтаж”
6. Реконструкція електрогосподарства:
400
0
350
750
01.09.03 30.12.04
·      Придбання устаткування
0
0
350
“Продмонтаж”
·      Будівництво трансформаторної станції
400
00
00
0
“Продмонтаж”
7. Реконструкція котельні:
00
250
500
0
750
01.09.03 30.12.04
·      Придбання котла типу
 ДКВР-4
00
00
500
0
“Аттрактор ЛТД”
·      Монтаж устаткування
00
250
00
0
“Продмонтаж”
8. Реконструкція солодового цеху:
00
1600
400
0
2000
01.09.03 30.12.04
·      Придбання вентиляційної системи
00
0
400
0
“Данбру”
·      Заміна вентиляційної системи солодовирощувальних шухляд
00
100
00
0
“Данбру”
·      Відновлення камер кондиціонування
00
400
00
0
“Данбру”
·      Автоматизація технологічних режимів
0
1100
00
0
“Данбру”
РАЗОМ:
 =SUM(ABOVE)/2 1700
 =SUM(ABOVE)/2 4325
 =SUM(ABOVE)/2 17975
24000
Розподіл капітальних вкладень (одноразових витрат) по напрямках витрат засобів приведені в таблиці 15.

Таблиця 15
Розподіл капітальних вкладень по проекту.
3.3 Інституційний аналіз діяльності підприємства. Таблиця 16
Економічна діагностика зовнішнього середовища підприємства у сфері оподаткування.
Найменування податків
Роки
Відхилення
2003
2004
податкові платежі, тис. грн.
%
податкові платежі, тис. грн.
%
 +/-
%
пунктів в структурі
Податок на прибуток
636
10,69
940
10,61
304
47,80
-0,08
Податок з власників транспортних засобів
0,5
0,01
0,6
0,01
0,1
20,00
0,00
ПДВ
4100
68,91
6085
68,65
1985
48,41
-0,26
Прибутковий податок
510
8,57
789
8,90
279
54,71
0,33
Соцстрах
703
11,82
1049
11,83
346
49,22
0,02
Разом
5949,5
100,00
8863,6
100,00
2914,1
48,98
0,00
         Як бачимо з даних таблиці максимальну питому вагу у загальній сумі сплачених підприємством податкових платежів займає ПДВ, на другому місці стоїть податок на прибуток. Найменшу питому вагу займає податок з власників транспортних засобів.

3.4 Соціальний аналіз діяльності підприємства. Таблиця 17
Економічна діагностика витрат підприємства на соціально-культурно-побутові заходи.
Вид витрат
Роки
Відхилення
2003
2004
Витрати, тис. грн.
%
Витрати, тис. грн.
%
 +/-
%
пунктів в структурі
Матеріальна допомога
25
23,47
28
23,20
3
12,00
-0,28
Трудові і соціальні пільги працівникам
15
14,08
19
15,74
4
26,67
1,66
Оплата додатково наданих відпусток
3
2,82
3,5
2,90
0,5
16,67
0,08
Одноразова допомога працівникам, що виходять на пенсію
1
0,94
0,7
0,58
-0,3
-30,00
-0,36
Оплата за навчання в навчальних закладах дітей працівників підприємства
17
15,96
18
14,91
1
5,88
-1,05
Вартість путівок на лікування
6
5,63
6,2
5,14
0,2
3,33
-0,50
Страхові внески на добровільне страхування працівників
4
3,76
4
3,31
0
0,00
-0,44
Вартість спецодягу та інших засобів індивідуального захисту
5
4,69
6
4,97
1
20,00
0,28
Витрати на перепідготовку кадрів
11
10,33
14
11,60
3
27,27
1,27
Оренда приміщень для проведення культурно-масових заходів
2
1,88
1
0,83
-1
-50,00
-1,05
Виплачені дивіденди
17
15,96
19
15,74
2
11,76
-0,22
Надання шефської допомоги
0,5
0,47
1,3
1,08
0,8
160,00
0,61
Разом
106,5
100,00
120,7
100,00
14,2
13,33
0,00
         Як видно за даних таблиці найбільшу питому вагу за аналізований період у загальній структурі затрат підприємства на соціально-культурно-побутові заходи займає матеріальна допомога, оплата за навчання в навчальних закладах дітей працівників підприємства та виплата дивідендів. Суттєвих змін у динаміці витрат підприємства за два останні роки не спостерігалось.

3.5 Фінансовий аналіз діяльності підприємства. Таблиця 18
Оцінка фінансового стану підприємства.
         Спираючись на дані, що наведені в таблиці 15 можна стверджувати, що підприємство загалом є фінансово і ринково стійким. Всі основні фінансові показники діяльності підприємства відповідають нормативним значенням.

4. Проблеми та шляхи удосконалення методологічних  та функціональних аспектів проектного аналізу.  
Менеджерам часто приходиться аналізувати і порівнювати взаємовиключні проекти, що вимагають різних обсягів продисконтованих грошових потоків (наприклад, первісних інвестицій). За таких умов можуть виникнути конфлікти при ранжируванні проектів за різними критеріями: NPV, ІRR і PІ. Основною причиною цих конфліктів є те, що NPV вимірює абсолютну величину перевищення продисконтованих грошових надходжень над продисконтованими грошовими відтоками (що сприяє великим інвестиціям), у той час як PІ вимірює відносну прибутковість продисконтованих грошових відтоків на одну грошову одиницю, а ІRR — норму прибутковості первісних  інвестицій чи ставку дисконтування, що зрівнює продисконтовані грошові надходження і продисконтовані грошові відтоки (обоє останніх критерія віддають перевагу невеликим інвестиціям).  
    продолжение
--PAGE_BREAK--Розглянемо приклад, що ілюструє дану невідповідність. Нехай фірма, чиї витрати на капітал рівні 12%, розглядає два взаємовиключних проекти, X і Y, з наступними характеристиками (див табл. 19):
Таблиця 19
Вихідні дані проектів.
Порівняємо проекти X і Y по всім трьох критеріях:
Таблиця 20
Порівняння проектів.
Отже, критерій NPV віддає перевагу проекту Х, у той час як ІRR і PІ — проекту Y. Перетинання Фішера знаходиться між 24% і 25%, NPV що відповідає цій крапці дорівнює $45,454. Яким чином вирішується даний конфлікт? Рішення залежить від умов, у яких фірма приймає рішення про інвестиції. Якщо всі шість перерахованих вище передумов виконуються, то конфлікт повинний бути вирішений на користь проекту, кращого по NPV, тому що проект, максимизуючий NPV, також максимізує добробут акціонерів, тобто  ринкову ціну простих акцій.    
Однак більш ймовірна ситуація, коли які-небудь передумови не виконуються; у цьому випадку правило модифікується. Якщо існує обмеження капіталу, варто оцінювати доходи на граничне (додаткове) капіталовкладення у великий проект. Якщо граничне капіталовкладення у великий проект оцінюється позитивно всіма трьома критеріями, то великий проект може бути прийнятий за умови, що це додаткове капіталовкладення не може бути поміщене в будь-який інший  проект чи проекти, що дають велику сукупну NPV.
Повернемося до нашого приклада:
Таблиця 21
Порівняння вихідних даних проектів.
Таким чином, згідно всім трьом критеріям додаткове капіталовкладення в $400,000 у проект Х виправдано створюваними додатковими доходами. Проект Х буде прийнятий, якщо в альтернативних проектах, куди можна вкласти додаткові $400,000, не буде створена сукупна NPV, більша ніж $221,524. Цю ж думку можна виразити інакше: якщо фінансові ресурси фірми обмежені $500.000, то проект Х повинний бути прийнятий, крім як у випадку, коли яка-небудь інша можлива комбінація проектів створить NPV, більше ніж $ 347,533 (NPV проекту Х).   
По оцінці взаємовиключних проектів, що розрізняються послідовністю в часі грошових надходжень, також можуть виникнути конфлікти в ранжируванні проектів між критеріями NPV (чи PІ) і ІRR через різні передумови, що неявно припускають різну ставку, по якій реінвестуються проміжні грошові надходження. (Конфлікт між NPV і PІ виникнути в даному випадку не може, тому що обидва критерії використовують ту саму   передумову про реінвестиції.) Розглянемо предмет такого конфлікту і способи його вирішення.  
Нехай фірма з витратами на капітал, рівними 1%, порівнює два взаємовиключних проекти — А и В — з наступними характеристиками:

Грошові потоки:
Тепер порівняємо проекти А и В за всіма критеріями:
Отже, проект В має значно більш високу ІRR, але меншу NPV, чим проект А. Таким чином, критерій ІRR віддає перевагу проектам, що створюють великі грошові надходження в перших роках функціонування (тобто такі грошові надходження значно збільшують внутрішню норму прибутковості в силу припущення про те, що вони можуть бути реінвестовані по цій високій ставці). Навпроти, критерій NPV припускає, що ставка реінвестицій не так велика (дорівнює витратам фірми на капітал) і, отже, не розглядає значні грошові надходження наприкінці  функціонування проекту (а не на початку) як недолік. Тому, якщо реально грошові надходження можуть бути реінвестовані по ставці, що перевищує витрати на капітал, то критерій NPV недооцінює прибутковість інвестицій, а якщо ставка реінвестицій менше внутрішньої норми прибутковості, то критерій ІRR переоцінює реальну норму прибутковості проекту.
У нашому прикладі проект А створює більші сукупні грошові надходження ($165,000) за весь термін функціонування, чим проект В ($130,000), і у випадку невисокої ставки реінвестицій (такої як витрати на капітал) ця різниця більш ніж компенсує розходження в послідовності грошових надходжень між проектами. Тому, критерій NPV віддає перевагу проекту А при всіх ставках дисконтування, менше 16,1% (крапка перетинання Фішера).  
Такого роду конфлікт між NPV і ІRR може бути вирішений шляхом використання в розрахунках   ставки реінвестицій, що задається екзогенно. Для цього розраховується кінцева вартість інвестицій за умови, що проміжні грошові надходження можуть бути реінвестовані по визначеній ставці. Потім кінцева вартість може бути приведена до поточної, використовуючи звичайний метод NPV. Аналогічно, реальна внутрішня норма прибутковості може бути знайдена шляхом визначення ставки дисконтування, що зрівнює кінцеву вартість і продисконтовані грошові відтоки.
Кінцева вартість (TV) визначається наступним чином:
import «Проектний%20анализ/АСЭЗ%20-%20Критерии%20оценки%20проектов(3).files/cf_criteria59.gif» \* MERGEFORMATINET <shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><imagedata src=«dopb53823.zip» o:><img width=«103» height=«44» src=«dopb53823.zip» v:shapes="_x0000_i1025">
Де
St — грошові надходження від проекту наприкінці  періоду r,
і — ставка реінвестицій;
n — термін життя проекту.
Отже, модифікована NPV(NPV*) буде розраховуватися так:
import «Проектний%20анализ/АСЭЗ%20-%20Критерии%20оценки%20проектов(3).files/cf_criteria60.gif» \* MERGEFORMATINET <imagedata src=«dopb53824.zip» o:><img width=«113» height=«35» src=«dopb53824.zip» v:shapes="_x0000_i1026">
Де
k — витрати на капітал;
A0 — продисконтовані грошові відтоки.
Аналогічно буде розраховуватися модифікована ІRR(ІRR*):
 import «Проектний%20анализ/АСЭЗ%20-%20Критерии%20оценки%20проектов(3).files/cf_criteria61.gif» \* MERGEFORMATINET <imagedata src=«dopb53825.zip» o:><img width=«147» height=«36» src=«dopb53825.zip» v:shapes="_x0000_i1027">
За умови застосування модифікованих NPV* і ІRR конфлікти не будуть виникати. Дійсно, повернемося до нашого приклада і порівняємо проекти, використовуючи ставку реінвестування (а) і14% і (б) І=20%.
import «Проектний%20анализ/АСЭЗ%20-%20Критерии%20оценки%20проектов(3).files/cf_criteria62.gif» \* MERGEFORMATINET <imagedata src=«dopb53826.zip» o:><img width=«251» height=«44» src=«dopb53826.zip» v:shapes="_x0000_i1028">
TVB=$191.101 (аналогічно)
import «Проектний%20анализ/АСЭЗ%20-%20Критерии%20оценки%20проектов(3).files/cf_criteria63.gif» \* MERGEFORMATINET <imagedata src=«dopb53827.zip» o:><img width=«204» height=«35» src=«dopb53827.zip» v:shapes="_x0000_i1029">
import «Проектний%20анализ/АСЭЗ%20-%20Критерии%20оценки%20проектов(3).files/cf_criteria64.gif» \* MERGEFORMATINET <imagedata src=«dopb53828.zip» o:><img width=«204» height=«35» src=«dopb53828.zip» v:shapes="_x0000_i1030">
import «Проектний%20анализ/АСЭЗ%20-%20Критерии%20оценки%20проектов(3).files/cf_criteria65.gif» \* MERGEFORMATINET <imagedata src=«dopb53829.zip» o:><img width=«265» height=«35» src=«dopb53829.zip» v:shapes="_x0000_i1031">
import «Проектний%20анализ/АСЭЗ%20-%20Критерии%20оценки%20проектов(3).files/cf_criteria66.gif» \* MERGEFORMATINET <imagedata src=«dopb53830.zip» o:><img width=«265» height=«35» src=«dopb53830.zip» v:shapes="_x0000_i1032">
Очевидно, що NPV*A > NPV*B і ІRR*A > ІRR*B, так що проект А очевидно більш кращий, чим проект В, якщо ставка реінвестицій дорівнює 14%.
(б) Проробивши аналогічні операції зі ставкою реінвестицій, рівної 20%, можна переконатися, що NPV*A < NPV*B і ІRR*A < ІRR*B, так що проект В очевидно більш кращий, чим проект А.  
Таким чином, можна зробити наступний висновок: при даних графіках NPV із двох проектів більш кращим буде той, у якого ставка дисконтування, рівна ставці реінвестування проміжних грошових надходжень, відповідає більше значення NPV. Тому крапка перетинання Фішера, у якій переваги проектів міняються, відіграє надзвичайно важливу роль в аналізі чутливості по ставках реінвестування. У нашому прикладі проекту А віддається перевага доти, доки ставка реінвестування не перевищує 16,1%, а після переваги міняються на протилежні.
У такий спосіб вирішуються деякі можливі конфлікти між ранжировками взаємовиключних проектів за різними критеріями ефективності. Однак у ході оцінки ефективності інвестицій необхідно пам'ятати про можливість їхнього виникнення і не покладатися на упорядкування проектів лише по одному критерії, тим більше, що кожний із критеріїв підкреслює який-небудь особливий аспект фінансового стану проекту й у сукупності вони дають найбільш повну картину заможності інвестицій.
Методи аналізу вигод і витрат, розглянуті вище, застосовні до більшості проектів, у яких можна оцінити вигоди і витрати. Однак, існує ряд проектів, що не дозволяють вимірити вигоди. В останніх випадках аналіз ефективності витрат — єдиний спосіб оцінити варіанти проекту.   
Аналіз ефективності витрат застосовується для вибору з ряду варіантів найменш дорогого проекту, що забезпечує виконання поставленої задачі. До таких проектів відносяться проекти в області охорони здоров'я, харчування, громадського управління, житлового будівництва, водопостачання і реалізовані проекти будуть мати місце протягом  багатьох наступних літ. Для визначення цінності проекту недостатньо установити витрати на його здійснення і вишукати джерело фінансування. Перед ухваленням рішення про здійснення проекту необхідно оцінити всі аспекти проекту протягом  усього періоду його існування. Оцінка витрат на проекти і позитивні результати проекту протягом  усього періоду їхньої діяльності, що часто іменується калькуляцією витрат і доходів за термін служби, складає основу проектного аналізу. Оцінка всіх аспектів проекту за термін служби охороняє від   проектів, що незаслужено заохочуються, що дають швидку віддачу, але характеризуються негативними довгостроковими результатами, а також допомагає уникнути упередження щодо проектів, що повільно набирають силу, але мають істотні довгострокові вигоди.  
У принципі, створення моделі оцінки позитивних результатів досить нескладно. Потік витрат на проект дорівнює сумі продуктів за кожний рік існування проекту, потрібних для проекту ресурсів, що  закуповуються чи маються в наявності для випуску продукції, і витрат на їхнє придбання. Витрати на експлуатацію, технічне обслуговування і поточний ремонт відбивають вартість матеріалів, робочої сили і послуг, необхідних для випуску продукції проекту і підтримка основних фондів проекту в гарному робочому стані. Вигоди оцінюються як приріст продукції проекту, помножений на ціну, що споживач чи користувачі платять чи погодяться платити за продукцію проекту. Наступні спрощені формули відносяться до одного виду ресурсів і одного виду  продукції, що випускається.  
Вигоди = Приріст * Ціна за будь-який рік обсягу продукції  
Витрати = Приріст * Вартість за будь-який рік ресурсів  
Усі стосовні до проекту витрати і вигоди варто брати до уваги при оцінці проекту, але не можна їх реєструвати двічі, тобто  кількісно чи якісно. Наприклад, вигоди іноді заявляються в зв'язку з приростом персоналу  проекту чи збільшенням доходів у твердій іноземній валюті на додаток до підрахованого економічного доходу проекту. У припущенні, що приплив робочої сили в проект і нагромадження іноземної валюти проектом уже були оцінені в прихованих цінах, що відбивають їхню вартість для економіки, будь-яке збільшення персоналу  проекту чи ефекти обміну іноземної валюти уже враховані і їх не слід додавати чи показувати як окремі вигоди.

Висновки. Спираючись на матеріал отриманий в процесі дослідження можна зробити наступні висновки:
·        концепція проектного аналізу являє собою набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів вивчення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію планів. Вона концентрується на з’ясуванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різнобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); економіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні господарської діяльності підприємства, природного та соціального зовнішнього середовищ, в яких здійснюватиметься підприємницька діяльність;
·        метою інвестиційного проекту розвитку ВАТ „Бердичівський пивоварний завод”  є досягнення стійкого обсягу виробництва і реалізації пива на рівні 8 317 тис. дек. у рік і, у міру освоєння капіталовкладень, збільшення обсягу виробництва і реалізації пива до 12 317 тис. дек. у рік;
·        проведений фінансово-економічний аналіз проекту показав, що проект по розвитку виробництва на ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” є економічно ефективним, забезпечує зворотність вкладених інвестицій за умови залучення інвестиційного кредиту величиною 24 млн. USD терміном на 5 років під 17,5% річних із щорічною виплатою відсотків по кредиту і виплаті основної суми боргу наприкінці  терміну;
·        отримане в результаті реалізації інвестиційного проекту збільшення обсягу випуску пива на приведе до відповідного росту податкових надходжень, відрахувань у позабюджетні фонди.

Список використаної літератури. 1.     Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – Киев, „ИТЕМ ЛТД”, 1995.
2.     Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. – Київ, „Молодь”, 1997.
3.     Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования. – М.: Дело, 1999.
4.     Идрисов А.Б, Картышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и аналіз эффективности инвестиций. – Москва, „Филинъ”, 1997.
5.     Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. – Киев, „Либра”, 1996.
6.     Проектний аналіз. – Київ: ТОВ „Видавництво Лібра”, 1999.
7.     Матеріали підприємства щодо впровадження інвестиційного проекту.

Додаток.
Баланс ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” на 01.01.2004
Актив
код рядка
на початок звітного періоду
на кінець звітного періоду
1
2
3
4
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
  залишкова вартість (011-012)
010
22,00
33,00
  первісна вартість *
011
35,00
49,00
  знос *
012
13,00
16,00
Незавершене будівництво
020
79,00
58,00
Основні засоби:
  залишкова вартість (031-032)
030
26047,00
25333,00
  первісна вартість *
031
45890,00
46812,00
  знос *
032
19843,00
21479,00
Довгострокові фінансові інвестиції:
  які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
040
  інші фінансові інвестиції
045
161,00
161,00
Довгострокова дебіторська заборгованість
050
Відстрочені подактові активи
060
Інші необоротні активи
070
Усього за розділом 1
080
26309,00
25585,00
2.Оборотні активи
Запаси:
  виробничі запаси
100
4587,00
5996,00
  тварини на вирощуванні та відгодівлі
110
  незавершене виробництво
120
405,00
599,00
  готова продукція
130
3150,00
2849,00
  товари
140
597,00
845,00
Векселі одержані
150
4,00
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
  чиста реалізаційна вартість
160
1615,00
1878,00
  первісна вартість *
161
1615,00
1878,00
  резерв сумнівних боргів
162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
  з бюджетом
170
  за виданими авансами
180
677,00
  з нарахованих доходів
190
424,00
698,00
  із внутрішніх розрахунків
200
Інша поточна дебіторська заборгованість
210
904,00
279,00
Поточні фінансові інвестиції
220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
  в національній валюті
230
110,00
210,00
  в іноземній валюті
240
3,00
162,00
Інші оборотні активи
250
Усього за розділом 2
260
11795,00
14197,00
3.Витрати майбутніх періодів
270
16,00
12,00
БАЛАНС
280
38120,00
39794,00
    продолжение
--PAGE_BREAK--