Реферат: Ефективність використання ресурсів підприємства

--PAGE_BREAK--Інтенсивне (за потужністю) поліпшення використання основних фондів передбачає підвищення ступеня завантаженості обладнання за одиницю робочого часу. Підвищення інтенсивного обладнання завантаження може бути досягнуто при модернізації діючих машин і механізмів, встановлення оптимального режиму їх роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних фондів без збільшення чисельності робітників і при зниженні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції.
Визначимо збитки внаслідок повного використання фонду часу робочого обладнання. Якщо довести коефіцієнт використання з 0,58 до 1,0, то за рахунок цього виробництва можна було б додатково збільшити на 72% <shape id="_x0000_i1092" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image133.wmz» o:><img width=«140» height=«21» src=«dopb205952.zip» v:shapes="_x0000_i1092">. Витратами продукції в грошовому виразі розраховуються як добуток планового виробітку за одну станко-годину на величину простоїв у годинах. Якщо плановий виробіток за денну станко-годину в середньому складає 15 грн., то втрати продукції визначаються за допомогою такого розрахунку: <shape id="_x0000_i1093" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image135.wmz» o:><img width=«251» height=«21» src=«dopb205953.zip» v:shapes="_x0000_i1093">
Визначаємо додатковий випуск продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування.
У розрахунку виробничої потужності змінності обладнання розраховують виходячи з машино ємності даних продукції, середньої кількості встановленого обладнання і річного фонду часу роботи обладнання в одну зміну.
Загальна трудомісткість виготовлення продукції – 75 000 станко-годин. Річний фонд часу роботи обладнання (плановий) – 25704,98 год. Середня кількість встановленого обладнання – 7 одиниць. Кількість станко-годин, які можна відпрацювати за місяць, при умові використання всього встановленого обладнання в одну зміну при п’ятиденному робочому тижні дорівнює 22 зміни, а для 7 станків – 154 станко-годин (22х7).
Тоді коефіцієнт змінності дорівнює:
<shape id="_x0000_i1094" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image137.wmz» o:><img width=«168» height=«41» src=«dopb205954.zip» v:shapes="_x0000_i1094">.
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання визначається як відношення фактичного виробітку продукції в станко-годинах до встановлення в нормі продуктивності.
Коефіцієнт екстенсивності використання 1,3. Він показує, що потужність обладнання перевантажена.
Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (фактичний коефіцієнт внутрішньо змінного використання обладнання) дорівнює 0,58, коефіцієнт інтенсивного використання 1,33 і за цих умов інтегральних коефіцієнт дорівнює <shape id="_x0000_i1095" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image139.wmz» o:><img width=«105» height=«21» src=«dopb205955.zip» v:shapes="_x0000_i1095">. Це означає, що на підприємстві виробниче обладнання досить сильно завантажене і в основному за рахунок інтенсивного використання.
Порядок розрахунків
1. Визначаємо загальний приріст обсягу виробництва продукції за рахунок поліпшення використання основних фондів:
<shape id="_x0000_i1096" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image141.wmz» o:><img width=«467» height=«25» src=«dopb205956.zip» v:shapes="_x0000_i1096">
Отже, за рахунок поліпшення використання основних фондів обсяг виробництва продукції зросте на 1022 тис. грн. і на плановий період складе:
<shape id="_x0000_i1097" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image143.wmz» o:><img width=«363» height=«24» src=«dopb205957.zip» v:shapes="_x0000_i1097">
2. Визначаємо фондовіддачу на плановий період:
<shape id="_x0000_i1098" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image145.wmz» o:><img width=«252» height=«47» src=«dopb205958.zip» v:shapes="_x0000_i1098">
3. Економію по собівартості продукції за рахунок амортизації в результаті поліпшення використання основних виробничих фондів можна визначити за залежністю:
<shape id="_x0000_i1099" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image147.wmz» o:><img width=«159» height=«47» src=«dopb205959.zip» v:shapes="_x0000_i1099">
ЕА – сума економії від зниження собівартості на плановий період за рахунок підвищення фондовіддачі;
ЗА – амортизаційні відрахування у собівартості одиниці продукції або в затратах на 1 грн. товарної продукції в базисному році;
<shape id="_x0000_i1100" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image149.wmz» o:><img width=«312» height=«45» src=«dopb205960.zip» v:shapes="_x0000_i1100">
РА – відношення загальної суми амортизаційних витрат відрахувань в плановому році до залежної суми нарахованої амортизації в базисному році;
<shape id="_x0000_i1101" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image151.wmz» o:><img width=«309» height=«47» src=«dopb205961.zip» v:shapes="_x0000_i1101">
Рф – фондовіддача планового року в % фондовіддачі на базисний рік:
<shape id="_x0000_i1102" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image153.wmz» o:><img width=«257» height=«47» src=«dopb205962.zip» v:shapes="_x0000_i1102">
Ст – собівартість товарної продукції в базисному році.
<shape id="_x0000_i1103" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image155.wmz» o:><img width=«321» height=«41» src=«dopb205963.zip» v:shapes="_x0000_i1103">
Розрахунковий показник становить – -73,44 тис. грн. Це означає, що ми маємо збільшення собівартості продукції на 73,44 тис. гривень на запланований період за рахунок збільшення амортизації, оскільки вартість основних фондів зросла на більшу величину, ніж фондовіддача на запланований період у порівнянні з базовим.
4. Економія номінальних вкладень, виходячи із обсягу додаткової продукції у плановому році і фондовіддачі у базисному році складає:
<shape id="_x0000_i1104" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image157.wmz» o:><img width=«245» height=«47» src=«dopb205964.zip» v:shapes="_x0000_i1104">
За рахунок збільшення собівартості продукції балансовий прибуток на плановий рік зменшиться на 73,44 тис. грн. тобто становитиме 1226,56 тис. грн. (6400-5100-73,44).
Прибуток на базовий рік розраховуємо як різницю між обсягом реалізованої продукції та собівартістю. Він становить 1,3 (6,4-5,1) млн. грн.
5. Обчислимо рівень рентабельності у базовому році як відношення прибутку від реалізації до середньорічної вартості ОФ:
<shape id="_x0000_i1105" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image159.wmz» o:><img width=«255» height=«61» src=«dopb205965.zip» v:shapes="_x0000_i1105">
Обчислюємо рівень рентабельності у плановому році:
<shape id="_x0000_i1106" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image161.wmz» o:><img width=«328» height=«61» src=«dopb205966.zip» v:shapes="_x0000_i1106">.
Тобто за рахунок зменшення балансового прибутку та збільшення середньорічної вартості ОВФ рентабельність підприємства зменшиться на 1,5%.
3.2. Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванні заходів по прискоренню оборотності оборотних коштів
В цьому розділі потрібно визначити загальну величину необхідного поточного запасу матеріалу, запропонувати заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів, визначити величину їх вивільнення за рахунок скорочення тривалості одного обороту і обчислити обсяг додаткової продукції, що підлягає реалізації.
Порядок роботи:
1. Загальна величина необхідного поточного запасу матеріалу, запропонувати заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів, визначити величину їх вивільнення за рахунок скорочення тривалості одного обороту і обчислити обсяг додаткової продукції, що підлягає реалізації.
<shape id="_x0000_i1107" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image163.wmz» o:><img width=«128» height=«24» src=«dopb205967.zip» v:shapes="_x0000_i1107">
Мд – середня потреба в матеріалі, визначається як добуток норми витрат матеріалу на середнього динний обсяг виробленої продукції
<shape id="_x0000_i1108" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image165.wmz» o:><img width=«195» height=«41» src=«dopb205968.zip» v:shapes="_x0000_i1108">
Кзд – коефіцієнт затрат матеріалів у запасі, приймається у розрахунок = 0,5.
Це означає, що для забезпечення безперервності виробничого процесу дня між двома черговими поставками матеріалів підприємству необхідно мати поточний запас у розмірі 467,84 кг.
<shape id="_x0000_i1109" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image167.wmz» o:><img width=«221» height=«24» src=«dopb205969.zip» v:shapes="_x0000_i1109">
2. Визначимо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю:
<shape id="_x0000_i1110" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image169.wmz» o:><img width=«411» height=«44» src=«dopb205970.zip» v:shapes="_x0000_i1110">
Отже, за рахунок скорочення тривалості одного обороту можна вивільнити оборотних коштів на суму 266,7 тис. грн.
3. Визначаємо обсяг продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плановий рік:
<shape id="_x0000_i1111" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image171.wmz» o:><img width=«192» height=«45» src=«dopb205971.zip» v:shapes="_x0000_i1111">
<shape id="_x0000_i1112" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image173.wmz» o:><img width=«323» height=«27» src=«dopb205972.zip» v:shapes="_x0000_i1112">
<shape id="_x0000_i1113" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image175.wmz» o:><img width=«317» height=«27» src=«dopb205973.zip» v:shapes="_x0000_i1113">
Величина вивільнення оборотних коштів іде на збільшення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плановий рік.
4. Розрахуємо економічний ефект за рахунок зниження матеріаломісткості продукції.
Зниження матеріаломісткості продукції за рахунок економії сировини, матеріалів, палива і енергії дозволяє, з одного боку, отримати додатковий прибуток, а з другого – при тих же матеріальних ресурсах збільшити випуск продукції.
Економія собівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і сировини) на одиницю продукції можуть бути розраховані за формулою:
<shape id="_x0000_i1114" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image177.wmz» o:><img width=«173» height=«43» src=«dopb205974.zip» v:shapes="_x0000_i1114">
Ем – економія собівартості за рахунок скорочення норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії.
Рм – затрати сировини, палива, матеріалів, енергії (матеріальні витрати) в базисному періоді на одиницю продукції, виходячи з річних витрат;
Нв – норма матеріальних витрат, що встановлюється на плановий рік в % до норми базисного року;
От – обсяг випуску товарної продукції на плановий період в натуральному виразі.
<shape id="_x0000_i1115" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image179.wmz» o:><img width=«164» height=«45» src=«dopb205975.zip» v:shapes="_x0000_i1115">
В базисному періоді матеріальні витрати дорівнюють 33 коп. на 1 грн. випущеної продукції. На плановий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,3%. При обсязі виробництва на плановий рік в оптових цінах підприємства 9350 (<shape id="_x0000_i1116" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image181.wmz» o:><img width=«61» height=«19» src=«dopb205976.zip» v:shapes="_x0000_i1116">) тис. грн., економія по собівартості складає:
<shape id="_x0000_i1117" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image183.wmz» o:><img width=«252» height=«41» src=«dopb205977.zip» v:shapes="_x0000_i1117"> тис. грн.
5. Розглянемо, як впливають матеріаломісткість на рентабельність продукції.
При випуску продукції в базисному періоді 8500 тис. грн. витрати на виробництво і реалізацію складають 5100 тис. грн. в тому числі витрати сировини – 2800 тис. грн. таким чином рентабельність продукції дорівнює <shape id="_x0000_i1118" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image185.wmz» o:><img width=«155» height=«41» src=«dopb205978.zip» v:shapes="_x0000_i1118">.
На плановий період матеріаломісткість (витрати сировини) за рахунок зменшення на 3,3% норми витрат знизились з 33% до 31,9%. Якщо припустити, що рента виробничих витрат на 1 грн. випущеної продукції залишилась на рівні базисного періоду, тоді при обсязі виробництва в 8500 грн. загальна сума витрат на виробництво і реалізацію продукції становить 5007,6 тис. грн. в тому числі витрати сировини 2800х0,967=2707,6. При цьому рентабельність продукції становить:
<shape id="_x0000_i1119" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image187.wmz» o:><img width=«191» height=«41» src=«dopb205979.zip» v:shapes="_x0000_i1119">.
Таким чином на плановий рік за рахунок зменшення матеріаломісткості з 33% до 31,9% рентабельність продукції зросла у порівнянні з базисним періодом на 1,8%.
3.3. Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по підвищенню продуктивності праці
Продуктивність праці може виступати економічною категорією, яка характеризує результативність праці. Рівень продуктивності праці визначається відношенням обсягу виробленої продукції чи робіт до затрат живої праці на її виробництво.
Рівень продуктивності праці в значній мір залежить, від того на скільки повно реалізовуються основні фактори її росту.
Фактор росту продуктивності праці – це зміна матеріально технічних, організаційних та соціально-економічних умов, як безпосередньо у процесі виробництва, так і поза тим, під впливом яких скорочується затрати праці на одиницю продукції, тобто підвищується рівень продуктивності праці. Розрізняють фактори росту продуктивності праці народногосподарські, галузеві і внутрішньогалузеві.
Порядок розрахунку
1. Підвищення продуктивності праці за рахунок удосконалення технології виконання робіт.
Удосконалення технології виконання робіт дозволяє скоротити “приховані” витрати робочого часу, які виникають внаслідок недотримання термінів допуску у виробництво заготовок, напівфабрикатів, окремих компонентів продукції, несвоєчасність подачі на робочі місця комплектуючих виробів та матеріалів, зменшення планових розмірів партії виробів, неправильної послідовності виконання робіт, зайвих транспортних робіт та інше. Розмір “прихованих” втрат робочого часу визначають на основі аналізу фотокартки робочого дня.
Ріст продуктивності праці відбувається за рахунок економії трудових затрат в результаті скорочення “прихованих” витрат робочого дня.
Економія трудових затрат (затрат праці) визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1120" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image189.wmz» o:><img width=«167» height=«41» src=«dopb205980.zip» v:shapes="_x0000_i1120">
<shape id="_x0000_i1121" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«42215.files/image191.wmz» o:><img width=«32» height=«19» src=«dopb205981.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1121"> - економія трудових затрат (затрати праці, %)
Тзв і Тпл – “приховані” витрати робочого часу у звітному і плановому році, %.
<shape id="_x0000_i1122" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image193.wmz» o:><img width=«215» height=«41» src=«dopb205982.zip» v:shapes="_x0000_i1122">
Тобто за рахунок зниження “прихованих” витрат робочого часу у плановому році в порівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%.
2. Підвищення продуктивності праці за рахунок досягнення нормального рівня внутрішньо змінних простоїв обладнання у зв’язку з його технічним та організаційним обслуговуванням, а також у зв’язку з відпочинком та самообслуговуванням робітників визначається таким чином:
<shape id="_x0000_i1123" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image195.wmz» o:><img width=«248» height=«41» src=«dopb205983.zip» v:shapes="_x0000_i1123">
<shape id="_x0000_i1124" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«42215.files/image197.wmz» o:><img width=«37» height=«24» src=«dopb205984.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1124"> - приріст обсягу продукції у зв’язку із зменшенням внутрішньо змінних пристроїв обладнання до нормального рівня %;
Твз.од і Твзн – відповідно нормативні та фактичні внутрішньо змінні простої обладнання, %
<shape id="_x0000_i1125" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image199.wmz» o:><img width=«257» height=«41» src=«dopb205985.zip» v:shapes="_x0000_i1125">
Можлива відносна економія чисельності робітників за рахунок досягнення нормативного рівня вітчизняних простоїв обладнання:
<shape id="_x0000_i1126" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image201.wmz» o:><img width=«399» height=«24» src=«dopb205986.zip» v:shapes="_x0000_i1126">
Тобто за рахунок зниження нормативного рівня внутрішньо змінних простоїв обладнання на підприємстві на запланований рік можлива відносна економія чисельності робітників у кількості 8 чол.
3. Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних систем оплати праці.
Впровадження прогресивної відрядно-преміальної системи оплати праці робітників підвищує продуктивність праці на 6-8%.
Ріст продуктивності праці за рахунок збільшення заохочення робітників відрядно-преміальною системою оплати праці визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1127" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image203.wmz» o:><img width=«179» height=«25» src=«dopb205987.zip» v:shapes="_x0000_i1127">
Опл та Об – охоплення робітників-відрядників відрядно-преміальною системою оплати праці у плановому і базовому роках, %
Р – показник росту продуктивності праці при впровадженні відрядно-преміальної системи оплати праці, % (15-20%).
Ур.від – питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників, %.
<shape id="_x0000_i1128" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image205.wmz» o:><img width=«249» height=«21» src=«dopb205988.zip» v:shapes="_x0000_i1128">.
Тобто, за рахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системою оплати праці відбудеться зростання продуктивності праці на 94,5%.
4. Вплив підвищення продуктивності праці (в темпах, що випереджають зростання заробітної плати) на зниження собівартості продукції можна визначити за формулою:
<shape id="_x0000_i1129" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image207.wmz» o:><img width=«157» height=«47» src=«dopb205989.zip» v:shapes="_x0000_i1129">
Е – економія зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці;
З1 – затрати по статті “Заробітна плата з відшкодуванням на соціальні заходи на одиницю продукції (товарної) в базисному періоді”;
Рз – середньорічна (середньомісячна) заробітна плата в % до середньорічної (середньомісячної) заробітної плати в базисному періоді;
Рв – ріст продуктивності праці в даному періоді у порівнянні з базисним періодом.
Отп – випуск товарної продукції в даному періоді.
Середня зарплата у порівнянні з базисним періодом зростає на 5%. Питома вага затрат на зарплату у складі вартості товарної продукції становить 25%.
В базисному році підприємства характеризувалася такими показниками, тис. грн. (табл. 1)
Таблиця 6
Випуск товарної продукції
8500
Собівартість продукції
5100
В т. ч. затрати по заробітній платі з відрахуванням на соціальне страхування
1275
Прибуток балансовий
1300
Основні виробничі фонди і нормовані оборотні засоби
5100
В т. ч. основні виробничі фонди
4300
Рентабельність продукції, %
20
Рентабельність виробництва, %
30,2
В даному періоді за рахунок зменшення “прихованих” втрат робочого часу і скорочення внутрішньо змінних пристроїв обладнання продуктивності праці у порівнянні з базисним періодом зросла на 5,38%, а середньорічна зарплата на 5%.
Економія від собівартості за рахунок росту продуктивності праці дорівнює:
<shape id="_x0000_i1130" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image209.wmz» o:><img width=«291» height=«44» src=«dopb205990.zip» v:shapes="_x0000_i1130">
В результаті зниження собівартості прибуток зростає з 1300 до 1308,5 тис. грн., а рентабельність продукції зросте з 20 до 25,7.
Зміна обсягів робіт за рахунок збільшення основних виробничих фондів визначається за залежністю:
<shape id="_x0000_i1131" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image211.wmz» o:><img width=«479» height=«25» src=«dopb205991.zip» v:shapes="_x0000_i1131">
Тобто на запланований рік (період) за рахунок збільшення основних виробничих фондів обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 980,4 тис. грн.
Зміна обсягів робіт за рахунок поліпшення їх використання визначається за залежністю:
<shape id="_x0000_i1132" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image213.wmz» o:><img width=«189» height=«24» src=«dopb205992.zip» v:shapes="_x0000_i1132">
ОВФпл. та ОВФб – вартість основних виробничих фондів відповідно на запланований рік у базисному році.
Фпл і Фб – фондовіддача відповідно на запланований рік у базисному році.
<shape id="_x0000_i1133" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image215.wmz» o:><img width=«251» height=«24» src=«dopb205993.zip» v:shapes="_x0000_i1133">
Тобто на запланований період за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів обсяг виконуваних робіт збільшити не можливо.
Зміна обсягів робіт за рахунок динаміки продуктивності праці визначається за залежністю:
<shape id="_x0000_i1134" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image217.wmz» o:><img width=«367» height=«24» src=«dopb205994.zip» v:shapes="_x0000_i1134">
Впл і Вб – продуктивність праці (виробіток) одного робітника відповідно на запланований рік у базисному році.
<shape id="_x0000_i1135" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«42215.files/image219.wmz» o:><img width=«24» height=«24» src=«dopb205995.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1135"> - чисельність працівників на запланований рік.
Отже, на запланований рік (період) за рахунок зростання продуктивності праці обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 1,2768 тис. грн.
Зміна обсягів робіт за рахунок зміни загальної чисельності робітників визначаємо за залежністю:
<shape id="_x0000_i1136" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«42215.files/image221.wmz» o:><img width=«303» height=«24» src=«dopb205996.zip» v:shapes="_x0000_i1136">
<shape id="_x0000_i1137" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«42215.files/image223.wmz» o:><img width=«20» height=«24» src=«dopb205997.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1137"> - чисельність робітників у базисному році.
Отже, на запланований рік (період) за рахунок зменшення чисельності робітників обсяг виконуваних робіт зменшився на -0,4 млн. грн.
3.4. Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства
Необхідно показати вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на результати господарської діяльності.
Вплив факторів на зміну рівня рентабельності виробництва
Таблиця 1
    продолжение
--PAGE_BREAK--