Реферат: Системи узагальнюючих показників статистичного дослідження доходів і витрат населення України

--PAGE_BREAK--2. Системи узагальнюючих показників для статистичного вивчення доходів та витрат населення


У світовій практиці накопичений певний досвід по комплексному дослідженню рівня життя населення за основними соціально-економічними показниками, з яких можна виділити наступні:

o                                           показники прожиткового мінімуму;

o                                           показники диференціації населення;

o                                           показники грошових доходів (в середньому на душу населення в місяць);

o                                           середній розмір пенсій;

o                                           показники витрат і споживання населення;

o                                           показники купівельної спроможності населення;

o                                           досягнутий рівень освіти;

o                                           показники витрат в соціальній сфері;

o                                           тривалість життя і рівень народжуваності і т.д.

 Інформаційними джерелами для побудови системи показників по рівню життя населення є дані з матеріалів різних розділів державної статистики (демографічної, статистики праці, статистики цін, соціальної статистики), матеріали вибіркових обстежень бюджетів домогосподарств, матеріали перепису населення.

 Одним з найважливіших узагальнювальних показників рівня життя є доходи населення. Статистика досліджує кількісні характеристики формування загального об'єму доходів населення, структуру цих доходів, розподіл між окремими групами населення. Відповідно до методики СНС розрахунку балансу грошових доходів і витрат населення обчислюються номінальні грошові доходи і доходи домашніх господарств.

Номінальні грошові доходи розраховуються в цінах поточного періоду. Вони не визначають кількості матеріальних благ і послуг, доступних населенню при рівні доходів, що склався. До ним відносяться:

·                               оплата праці всіх категорій населення;

·                               доходи осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю;

·                               надходження від продажу сільськогосподарських продуктів;

·                               пенсії, допомога, стипендії і інші соціальні трансферти;

·                               страхові відшкодування, кредити і позики;

·                               доходи від власності у вигляді відсотків по внесках, цінних паперах, дивідендів;

·                               доходи населення від продажу іноземної валюти;

·                               сальдо (гроші, одержані по перекладах) і ін.

На відміну від номінальних витрат, доходи домашніх господарств є сумою поточних доходів, використовуваних домашніми господарствами для фінансування кінцевого споживання товарів і послуг. Це показник об'єму економічних ресурсів, що поступають в розпорядження населення для задоволення потреб громадян (максимальна сума, яка може бути витрачена населенням на споживання за умови, що за даний період населення не привертає накопичені фінансові і нефінансові активи, не збільшує зобов'язань по фінансовій частині).

Грошовий дохід W, що розташовується, визначається шляхом вирахування з номінальних грошових доходів НДД обов'язкових платежів і внесків ОПВ
<img width=«150» height=«26» src=«ref-1_1422923264-1734.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">
За наявності інфляції зростання грошових доходів не завжди може свідчити про поліпшення рівня життя населення, оскільки чинник зміни цін впливає на купівельну спроможність грошей. За допомогою коректування на індекс споживчих цін грошові доходи, що розташовуються, за досліджуваний період розраховуються в реальному виразі.

Показник реального грошового доходу населення G розраховується шляхом ділення грошового доходу W, що розташовується, на індекс споживчих цін Ip :
<img width=«55» height=«50» src=«ref-1_1422924998-979.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">
(методика розрахунку індексів споживчих цін заснована на формулі Ласпейреса як середній арифметичний індекс)

Для вимірювання об'єму, рівня і структури доходів населення використовуються і такі показники, як особисті доходи (ЛДР), середньодушові грошові доходи населення, купівельна спроможність грошових доходів.

Особисті доходи — це загальна сума грошових доходів, яку їх власники направляють на споживання і заощадження.

Среднедушевиє грошові доходи обчислюються як відношення загальної суми грошових доходів населення за рік (або поточний період) до середньорічної чисельності наявного населення.

При дослідженні рівня життя важлива оцінка і потенційних можливостей населення користуватися ресурсами для придбання і споживання відповідних благ і ресурсів. Для цього використовується показник купівельної спроможності (розраховується як для всього населення, так і для окремих груп). Даний показник характеризується: а) наперед певною кількістю товарів і послуг, які можна було б придбати на суму среднедушевого грошового доходу; б) як товарний еквівалент у вигляді окремих товарів або послуг.

Рівень купівельної спроможності ПС обчислюється як відношення середньодушового грошового доходу населення в цілому (або окремої групи) Д до середньої ціни покупки або послуги Р:

<img width=«73» height=«43» src=«ref-1_1422925977-1103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">
У статистиці споживання використовуються різні коефіцієнти і індекси.

Динаміка загального споживання вивчається за допомогою агрегатного індексу об'єму споживання Iоп, який розраховується таким чином:
<img width=«193» height=«62» src=«ref-1_1422927080-3744.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">
де a1, a0 — кількість спожитих товарів в звітному і базисному періодах; b1, b0 — кількість спожитих послуг в звітному і базисному періодах; p0, r0 — ціна товару і тариф за певну послугу в базисному періоді.

 При статистичному дослідженні залежності об'єму споживання від доходу використовується коефіцієнт еластичності Ке, який характеризує величину зростання або зниження споживання товарів і послуг при зростанні доходу на 1% (у теорії статистики це формула А. Маршалла):
<img width=«208» height=«60» src=«ref-1_1422930824-3254.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">
де х, у — початкові дохід і споживання;, — прирости початкових доходу і споживання за певний період.

Якщо Ке > 1, те споживання росте швидше, ніж доходи.

Якщо Ке = 1, то між доходом і споживанням має місце пропорційна залежність.

Якщо Ке < 1, то дохід росте швидше, ніж споживання.
    продолжение
--PAGE_BREAK--3. Динаміка доходів та витрат населення України


Для дослідження динаміки доходів і витрат населення України проаналізуємо наступні дані щодо структури сукупних витрат та доходів у розрахунку на одне домогосподарство.

Вибіркова сукупність репрезентує все населення України, за виключенням військовослужбовців строкової служби, осіб, що знаходяться в місцях позбавлення волі, осіб, що постійно проживають у будинках-інтернатах, будинках для осіб похилого віку, а також маргінальних прошарків населення. Крім того, при формуванні вибіркової сукупності були також виключені території, які не можуть обстежуватися в зв'язку з радіоактивним забрудненням (зони відчуження та обов’язкового відселення).

Починаючи з 2004 року в обстеженні беруть участь мешканці усіх типів гуртожитків (сімейних, студентських тощо). У 1999-2003 роках обстежувалися лише мешканці сімейних гуртожитків.

Вибіркова сукупність була сформована в усіх областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі з використанням процедури відбору з ймовірністю, пропорційною розміру (чисельності населення). Домогосподарства беруть участь в обстеженні один рік.

Для участі в обстеженні в Україні кожного року відбирається близько 13 тис. адрес домогосподарств (в АР Крим 503 адреси домогосподарств). У 2007 році в Україні взяли участь в обстеженні 10615 домогосподарств (82,9% відібраних адрес за виключенням нежилих помешкань), в АР Крим 459 домогосподарств (92% відібраних адрес за виключенням нежилих помешкань).

В основу дослідження диференціації домогосподарств за рівнем матеріальної забезпеченості, починаючи з 2007року., покладені нові критерії: показники грошових та загальних доходів (грошових доходів з урахуванням вартісної оцінки надходжень з особистого підсобного господарства, а також сум безготівкових пільг та субсидій, отриманих від держави, допомог від родичів та інших осіб) замість показників грошових та сукупних витрат, які застосовувалися у 1999-2006 рр. Зміна критеріїв обумовлена тим, що, починаючи з 2004 року, в окремих, а в 2006 році – майже в усіх регіонах спостерігалося перевищення рівня доходів домогосподарств над рівнем їх сукупних витрат. Тому у сучасних умовах показники доходів стали більш точно характеризувати реальний стан добробуту домогосподарств, ніж показники витрат, використання яких було доцільним у попередні роки.

Характеристики досліджуваних домогосподарств наведено в таблиці 1:
Таблиця 1. Характеристика досліджуваних домогосподарств[1]



2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Середній розмір домогосподарства, осіб

2,71

2,75

2,71

2,63

2,63

2,63

2,61

2,6

Розподіл домогосподарств за кількістю осіб у їх складі

 
одна особа

21,2

19,9

19,4

19,9

19,3

22,1

23,1

20,4

дві особи

25,5

27,5

27,2

32,7

34,2

28,9

28,2

29,4

три особи

24,5

26,9

25,5

23,7

21,6

23,1

26,7

30,4

чотири особи і більше

28,8

25,7

27,9

23,7

24,9

25,9

22

19,8

Частка домогосподарств із дітьми до 18 років (%)

41,9

42,6

41,8

39,6

36,4

36,7

36,7

36,7

Частка домогосподарств без дітей (%)

58,1

57,4

58,2

60,4

63,6

63,3

63,3

63,3

Розподіл домогосподарств із дітьми (%) за кількістю дітей у їх складі

 

 

 

одна дитина

64,1

68,4

65,5

66,3

70,9

69,2

69,2

68,5

дві дитини

31,4

27,2

28,2

27,8

21

25,3

21,9

26,6

три дитини і більше

4,5

4,4

6,3

5,9

8,1

5,5

8,9

4,9



Аналізуючи динаміку наданих показників, можемо зробити висновок про те, що за досліджуваний період 2000-2007 рр середній розмір домогосподарства зменшився на 4,05%. За цей же період зросла частка домогосподарств кількістью 2 та 3 особи та зменшилась часткадомогосподарств кількістью 1 особа та 4 особи та більше.Зменшилась частка домогосподарств, які мають дітей до 18 років та збільшилась частка домогосподарств без дітей.

Структуру сукупних доходів досліджуваних домогосподарств наведено в таблиці 2:
Таблиця 2. Структура сукупних доходів досліджуваних домогосподарств[2]



1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Сукупні доходив середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.

291,62

385,91

459,84

594,05

648,87

837,44

1121,6

1449

1924

Структура сукупних ресурсів домогосподарств



Грошові доходи

70,8

76,7

84,5

90,1

91,6

94,3

95,2

95,7

95,8

 оплата праці

37,1

43,5

43,5

50,6

55,3

52,7

51,2

53,1

53,9

 доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості

2,6

0,9

2,3

4,2

3,1

3,6

6,7

5,1

8,1

 доходи від продажу сільськогосподарської продукції

3,9

6,8

6,4

6

5,8

5,4

4

3,7

3,9

 пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою1

18,7

17,1

20,8

18,9

18,9

23,7

24,7

23,9

22

грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи

8,5

8,4

11,5

10,4

8,5

8,9

8,6

9,9

7,9

Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель

16,6

9,6

7,8

4,1

3,2

1,9

1,7

1,1

0,7

Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива

3,6

1,7

1,7

1

0,9

0,5

0,4

0,4

0,4

Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров'я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку2

0,6

0,7

0,4

0,2

0,7

0,5

0,6

0,3

0,4

Інші надходження

8,4

11,3

5,6

4,6

3,6

2,8

2,1

2,5

2,7



Бачимо, що протягом досліджуваного періоду суттєво змінилась структура сукупних доходів: якщо в 1999 році заробітна плата становила 37,1% від розміру грошових доходів, а надходження від підсобного господарства та від само заготовлень становили 16,6% от размера денежных доходов, то в 2007 році ці частки змінилися и становили 53,9% та 0,7% відповідно. Частка грошових доходів в загальній структурі доходів зросла від 70,8% в 1999 році до 95,8% у 2007 році.

Проаналізуємо динаміку сукупних середньомісячних доходів у розрахунку на одне домогосподарство. Для цього розрахуємо показники, що характеризують інтенсивність розвитку в часі використовуються статистичні показники, що отримуються порівнянням рівнів між собою, внаслідок чого отримуємо систему абсолютних і відносних показників динаміки: абсолютний приріст, коефіцієнт зростання, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту. Для характеристики інтенсивності розвитку за тривалий період розраховуються середні показники: середній рівень ряду, середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт зростання, середній темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення 1% приросту (табл. 3).
Таблиця 3. Показники динаміки сукупних середньомісячних доходів у розрахунку на одне домогосподарство.

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Сукупні доходи в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.

385,91

459,84

594,05

648,87

837,44

1121,62

1449

1924,3

 Абс приріст баз

-

73,93

208,14

262,96

451,53

735,71

1063,09

1538,39

 Абс приріст ланц

-

73,93

134,21

54,82

188,57

284,18

327,38

475,3

 Темп зростання баз

-

119,16%

153,93%

168,14%

217,00%

290,64%

375,48%

498,64%

 Темп зростання ланц

-

119,16%

129,19%

109,23%

129,06%

133,93%

129,19%

132,80%

 Темп приросту баз

-

19,16%

53,93%

68,14%

117,00%

190,64%

275,48%

398,64%

 Темп приросту ланц

-

19,16%

29,19%

9,23%

29,06%

33,93%

29,19%

32,80%

 1% абс приросту

-

3,8591

4,5984

5,9405

6,4887

8,3744

11,2162

14,49



Бачимо що протягом досліджуваного періоду сукупні середньомісячні доходи у розрахунку на одне домогосподарство збільшились у 4,98 разів або на 1538,39 грн. цьому найбільший приріст (на 33,93% або 284,18 грн) спостерігався у 2005 році порівняно із 2004 роком, а найменший (9,23% або 54,82 грн) – у 2003 році порівняно із 2002 роком.

Абсолютний середньорічний приріст сукупних доходів склав у досліджуваному періоді 219,77 грн, середньорічний темп зростання – 125%, а середньорічний темп приросту — 25%.

Порівняльний аналіз структури сукупних доходів у 2000 та 2007 році (рис. 1, 2) свідчить про те, що суттєво збільшилась частка оплати праці в структурі доходів (з 37,1% до 53,9%), в той час, як доходів від вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель скоротилася з 16,6% до 0,7%. Дещо скоротилася частка інших надходжень в структурі сукупних доходів (з 8,4% до 2,7%). Частка інших джерел доходів в загальній структурі залишилась практично незмінною.
<img width=«390» height=«417» src=«ref-1_1422934078-9260.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">

Рис. 1. Структура сукупних середньомісячних доходів в розрахунку на одне домогосподарство в 2000 році


<img width=«410» height=«445» src=«ref-1_1422943338-9411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">


Рис. 2. Структура сукупних середньомісячних доходів в розрахунку на одне домогосподарство в 2007 році
Проаналізуємодинаміку та структуру сукупних середньомісячних витрат в розрахунку на одне домогосподарство (табл. 4)
Таблиця 4. Структура сукупних витрат[3]



2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.

507,23

512,31

542,02

578,35

740,57

1001,95

1305,4

1712,76

Структура сукупних витрат домогосподарств

















Споживчі сукупні витрати

92,9

97

95,3

96,6

96

94,6

93,5

92,5

продукти харчування та безалкогольні напої

64,6

68,2

64

64,1

61,1

59,1

54,4

52,2

алкогольні напої, тютюнові вироби

3

3,5

3,1

3,3

3,2

3,4

3

2,6

непродовольчі товари та послуги

25,3

28,3

28,2

29,2

31,7

32,1

36,1

37,7



















в тому числі

















одяг і взуття

...

...

4,6

4,1

5,4

5,2

5,7

6,2

житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива

...

...

10,1

11,4

9,9

9,3

10

11,5

предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла

...

...

1,4

1,9

1,9

2,6

3,7

3,2

охорона здоров'я

...

...

2,1

2,3

2,8

2

1,9

2,3

транспорт

...

...

2,7

2,8

3,3

3

4,1

4

зв'язок

...

...

1,1

1,3

1,6

2,3

3

2,3

відпочинок і культура

...

...

1,6

1,4

1,7

2,3

2,5

2,6

освіта

...

...

1,7

1,2

1,9

2

1,3

1,2

ресторани та готелі

...

...

0,7

0,9

1,2

1,4

2

2,5

різні товари і послуги

...

...

2,2

1,9

2

2

1,9

1,9

Неспоживчі сукупні витрати

7,1

3

4,7

3,4

4

5,4

6,5

7,5

Довідково: оплата житла, комунальних продуктів та послуг

5,8

9,4

9,1

9,5

7,8

6,7

6,8

7,2



Проаналізуємо динаміку сукупних середньомісячних витрат у розрахунку на одне домогосподарство. Бачимо, що протягом досліджуваного періоду частка продуктів харчування у структурі сукупних середньомісячних витрат зменшилась від 64,6% у 1999 році до 52,5% у 2007 році. В той же час збільшилась частка втрат на купівлю непродовольчих товарів (з 25,3% до 37,7% ) .
Таблиця 5. Показники динаміки сукупних середньомісячних витрат у розрахунку на одне домогосподарство.

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Сукупні доходи в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.

507,23

512,31

542,02

578,35

740,57

1001,95

1305,4

1712,76

 Абс приріст баз, грн.

-

5,08

34,79

71,12

233,34

494,72

798,17

1205,53

 Абс приріст ланц, грн.

-

5,08

29,71

36,33

162,22

261,38

303,45

407,36

 Темп зростання баз, %

-

101,00

106,86

114,02

146,00

197,53

257,36

337,67

 Темп зростання ланц, %

-

101,00

105,80

106,70

128,05

135,29

130,29

131,21

 Темп приросту баз, %

-

1,00

6,86

14,02

46,00

97,53

157,36

237,67

 Темп приросту ланц, %

-

1,00

5,80

6,70

28,05

35,29

30,29

31,21

 1% абс приросту, грн

-

5,0723

5,1231

5,4202

5,7835

7,4057

10,0195

13,054



Аналіз даних таблиці 5 доводить, що протягом 2000-2007 рр розмір сукупних середньомісячних витрат у розрахунку на одне домогосподарство збільшився у 3,37 разів або на 1205,53 грн. При цьому найбільше збільшеннясукупнихвитрат (на 35,29% або 494,72 грн на місяць) спостерігалось в 2005 році відносно 2004 року, а найменше – на 1% або 5,08 грн – у 2001 році відносно рівня 2000 року.

Абсолютний середньорічний приріст сукупних витрат склав у досліджуваному періоді 172,21 грн, середньорічний темп зростання – 118%, а середньорічний темп приросту — 18%.

Порівняльний аналіз структури сукупних доходів у 2000 та 2007 році (рис. 3 — 6) свідчить про те, що співвідношення сукупних споживчих та сукупних неспоживчих витрат практичне не змінилось.
<img width=«390» height=«258» src=«ref-1_1422952749-3545.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">

Рис. 3. Структура сукупних споживчих витрат населення України в 2000 році


<img width=«384» height=«258» src=«ref-1_1422956294-3597.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">

Рис. 4. Структура сукупних споживчих витрат населення України в 2007 році
Споживчі сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також — вартості спожитих домогосподарством продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель або подарованих родичами та іншими особами, суми отриманих пільг та безготівкових субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, суми пільг на оплату телефону, проїзду в транспорті, туристичних послуг, путівок для лікування, оздоровлення та відпочинку, на оплату ліків, вітамінів, інших аптекарських товарів, медичних послуг (у тому числі стоматологічних послуг, проведення обстеження та отримання процедур, лікування в стаціонарі тощо).

У 2002р. змінено методологію визначення показників споживчих витрат відповідно до міжнародної класифікації індивідуального споживання товарів та послуг за цілями (COICOP−HBS (1997)), рекомендованої Євростатом. Згадана класифікація застосовується в обстеженнях витрат домогосподарств, а також для розрахунків макроекономічних показників щодо сектору домашніх господарств та при розрахунках ІСЦ (індексу споживчих цін). Починаючи з даних за 2007 рік, розпочаті роботи щодо гармонізації структури споживчих витрат домогосподарств з Класифікацією індивідуального споживання за цілями1, затвердженою наказом Держкомстату України від 29 грудня 2007 року №480. До структури споживчих витрат внесені такі зміни: витрати домогосподарств на послуги дошкільних закладів включені до групи «Дошкільна та початкова освіта» розділу «Освіта»; витрати на путівки в будинки відпочинку, на бази відпочинку, дитячі табори тощо – до розділу «Ресторани та готелі», а саме до групи витрат на оплату послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням. До 2007 року зазначені витрати були включені відповідно до розділів «Різні товари та послуги» та «Відпочинок та культура». Відповідно пільги на оплату путівок в будинки відпочинку, на бази відпочинку, в дитячі табори тощо, які враховуються у складі сукупних витрат домогосподарств, також включені до розділу «Ресторани та готелі».

Неспоживчі сукупні витрати складаються з грошових та негрошових витрат домогосподарства на допомогу родичам та іншим особам, витрат на купівлю нерухомості, на капітальний ремонт, будівництво житла та господарських будівель, на купівлю великої рогатої худоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вкладів до банківських установ, аліментів, податків (крім прибуткового), зборів, внесків та інших грошових платежів, використаних заощаджень, позик та повернених домогосподарством боргів.

В структурі сукупних споживчих витрат дещо збільшилась частка непродовольчих товарів та послуг (з 25,3% до 37,7%) та зменшилась доля продуктів зарчування та безалкогольних напоїв (з 64,5% до 52,5%). Частка споживаних алкогольних напоїв та тютюнових виробів залишилась практично незмінною.


<img width=«528» height=«380» src=«ref-1_1422959891-8735.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034"> 

Рис. 5. Структура сукупних витрат населення України на непродовольчі товари та послуги у 2002 році


<img width=«605» height=«442» src=«ref-1_1422968626-10608.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">

Рис. 5. Структура сукупних витрат населення України на непродовольчі товари та послуги у 2007 році
В структурі сукупних витрат населення України на непродовольчі товари та послуги дещо збільшилась частка витрат на оплату комунальних послуг (з 10,1% у 2002 році до 11,5% у 2007 році), частка витрат на транспорт та зв'язок (з 2,7% до 4% та з 0,7% до 2,5% відповідно) та частка витрат на предмети домашнього вжитку та побутову техніку (з 1,4% до 3,2%).

Взагалом можна стверджувати, що рівень сукупних доходів у досліджуваному періоді збільшувался більш швидкими темпами, ніж рівень сукупних витрат, що свідчить про покращення рівня життя населення України в цей період.


    продолжение
--PAGE_BREAK--4.                Розпроділ населення за рівнем середньодушових витрат


Рівень життя характеризується і показниками диференціації матеріальної забезпеченості населення (диференціація населення по рівню доходу), серед яких можна виділити:

·                               розподіл населення по рівню среднедушевих грошових доходів;

·                               коефіцієнт диференціації доходів;

·                               індекс концентрації доходів (коефіцієнт Джіні);

·                               коефіцієнт бідності.

Найважливішим методом дослідження диференціації доходів населення є розподіл населення за рівнем середньодушових грошових доходів на основі побудови варіаційних рядів. Емпіричні дані вибіркового обстеження бюджетів домашніх господарств ранжируються і групуються в певних інтервалах по розміру доходу. Для статистичних характеристик тут використовуються: середнє значення душового доходу; модальний дохід (найчастіше рівень доходу населення, що зустрічається); медіанний дохід (показник доходу, розташований у середині ранжируваного ряду розподілу).

 Модальний і медіанний доходи — це важливі структурні показники, які характеризують відхилення середньодушового доходу від середнього значення для кожної групи. Як правило, результати досліджень свідчать, що одна половина населення має дохід нижче за середнє, а друга половина — вище за середнє.

 Широко поширений в статистичних дослідженнях по нерівності в розподілі доходів децильний коефіцієнт диференціації доходів, який обчислюється як відношення мінімального доходу у 10% найбільш забезпечених громадян до максимального доходу 10% найменше забезпечених громадян. Коефіцієнт диференціації доходів Кдх розраховується шляхом зіставлення дев'ятого (Д9 ) і першого (Д1 ) децилей:

<img width=«80» height=«50» src=«ref-1_1422979234-1243.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036">
Функціонально дуже близьким до децильному коефіцієнта диференції доходів є коефіцієнт фондів Кф, за допомогою якого вимірюють відмінність між сумарними (середніми) значеннями доходів 10% найбільш забезпеченої (Ч10 ) і 10% найменше забезпеченої (Ч1 ) частини населення.
<img width=«76» height=«48» src=«ref-1_1422980477-1241.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">
Індекс концентрації доходів (коефіцієнт Джіні) КДж служить для вимірювання відмінності фактичного розподілу доходів по чисельно рівних групах населення від їх рівномірного розподілу (ступінь нерівності в розподілі доходів населення). Даний індекс обчислюється по формулі
<img width=«285» height=«52» src=«ref-1_1422981718-3346.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">

де Li та Li-1 — частка населення в інтервалі; Si Si-1 — частка сумарного доходу (на початок і кінець i-го інтервалу).

Індекс концентрації доходів вимірюється в межах від 0 (довершена рівність) до 1 (довершена нерівність), тобто чим ближче індекс до 1, тим вище поляризація доходів в суспільстві.

Для статистичних характеристик рівня життя важливо встановлення меж доходу, що забезпечують мінімально допустимий рівень, тобто визначення прожиткового мінімуму (вартісна оцінка мінімального набору продовольчих і непродовольчих товарів, а також обов'язкові платежі і збори). Прожитковий мінімум дозволяє встановити межі бідності.

Коефіцієнт бідності — відносний показник, який розраховується як процентне відношення чисельності громадян, чиї доходи нижче за прожитковий мінімум, до загальної чисельності населення країни. В даний час (з 1990 р.) в світі встановлений поріг бідності, рівний 1 долару США в день.

За данімі таблиці 6 проаналізуємо структуру та динаміку розподілу населення України за рівнем середньодушовіх доходів

Таблиця 6. Розподіл населення за рівнем середньодушових загальних доходів[4]

Розподіл населення за рівнем середньодушових загальних доходів

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

до 300,0

95,8

91

87,4

83,9

84,5

65,7

38,5

19,8

7,3

300,1 — 360,02

4,2

9

7,4

9,3

6,4

12,7

12,9

12,7

7,7

360,1 — 420,03

...

...

5,2

6,8

9,1

9,3

16,4

10,1

6,7

420,1 — 480,04

...

...

...

...

...

12,3

9,8

9,9

8,7

480,1 — 540,0

...

...

...

...

...

...

7,4

14

8,3

540,1 — 600,0

...

...

...

...

...

...

3,8

7,2

8,5

600,1 — 660,0

...

...

...

...

...

...

3,1

6,9

7,3

660,1 — 720,0

...

...

...

...

...

...

2,4

6,3

5,5

720,1–780,05

...

...

...

...

...

...

5,7

13,1

7,8

780,1–840,0

...

...

...

...

...

...

...

...

2,1

Понад 840,0

...

...

...

...

...

...

...

...

30,1



За цими даними можна визначити чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму (таблиця 7), яка визначається на підставі даних розподілу населення за рівнем загальних доходів і є підсумком числа осіб, рівень загальних доходів яких нижче величини прожиткового мінімуму, діючого в державі на момент аналізу, децильний коефіцієнт диференціації доходів населення — співвідношення мінімального рівня доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 10% найменш забезпеченого населення, та децильний коефіцієнт фондів — співвідношення сумарних доходів 10% найбільш та 10% найменш забезпеченого населення.
Таблиця 7. Диференціація життєвого рівня населення України[5]



2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму, тис. осіб

1746,4

1850,7

1851,3

1788,4

1562,5

1340,5

996

730,4

у відсотках до загальної чисельності населення

84,4

90,4

92

90

79

68,1

51,1

37,6

у відсотках до попереднього року

...

106

100

96,6

87,4

85,8

74,3

73,3

Довідково: розмір прожиткового мінімуму (у середньому на одну особу в місяць, грн.)

270,102

311,3

342

342

362,233

423

472,004

532,005

Децильний коефіцієнт диференціації загальних доходів населення, разів

3

3,5

3,4

2,7

3,1

3,2

3,5

3,9

Децильний коефіцієнт фондів (по загальних доходах), разів

5,8

5,5

4,7

4,3

5,1

4,9

5,6

5,5



Проаналізуємо динаміку чисельності населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим за прожитковий мінімум
Таблиця 8. Показники динаміки чисельності населення із
середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму
протягом 2000-2007 рр


 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму:

1746,4

1850,7

1851,3

1788,4

1562,5

1340,5

996

730,4

 Абс приріст баз, грн.

-

104,3

104,9

42

-183,9

-405,9

-750,4

-1016

 Абс приріст ланц, грн.

-

104,3

0,6

-62,9

-225,9

-222

-344,5

-265,6

 Темп зростання баз, %

-

105,97

106,01

102,40

89,47

76,76

57,03

41,82

 Темп зростання ланц, %

-

105,97

100,03

96,60

87,37

85,79

74,30

73,33

 Темп приросту баз, %

-

5,97

6,01

2,40

-10,53

-23,24

-42,97

-58,18

 Темп приросту ланц, %

-

5,97

0,03

-3,40

-12,63

-14,21

-25,70

-26,67

 1% абс приросту, грн

-

17,464

18,507

18,513

17,884

15,625

13,405

9,96



Бачимо, що чисельність населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим за прожитковий мінімумза досліджуваний період зменшилась на 58,18% або на 1016 тис. осіб.

При цьому протягом 2001-2003 рр відбувалось деяке збільшеня (на 2,4% ) чисельності населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим за прожитковий мінімум порівняно з рівнем 2000 року, а протягом 2004-2007 відбувалось поступове зменшення чисельності цієї категорії населення.

В той же час протягом періоду 2003-2007 рр збільшувалось значення децільного коефіцієнту диференціації загальних доходів населення(з 2,7 до 3,9 разів) та децильногокоефіцієнтафондів (по загальних доходах)(з 4,3 до 5,5 разів), що свідчить про збільшеня диференціації населення України за розміром сукупних доходів.


    продолжение
--PAGE_BREAK--5. Середньорічне споживання продуктів харчування


Споживання продуктів харчування у домогосподарствах – середньодушове споживання продуктів харчування за місяць в натуральних одиницях виміру (кг, шт.). При розрахунках цього показника спожиті продукти харчування перераховуються в первинний продукт, наприклад, масло тваринне – в молоко, ковбаса – в м’ясо. В показник «споживання цукру» включений цукор, використаний на кондитерські вироби та мед. До спожитих продуктів харчування віднесені спожиті продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель (на полюванні, рибалці, у лісі тощо), а також отримані в подарунок та з інших джерел.

Проаналізуємо динаміку та структуру споживання продуктів харчування в домогосподарствах за даними таблиці 9.


Таблиця 9. Споживання продуктів харчування в домогосподарствах[6]



1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Споживання продуктів харчування в домогосподарствах (в перерахунку на первинний продукт) в середньому за місяць у розрахунку на одну особу

— м’ясо і м’ясопродукти, кг

3,8

3,4

2,6

3,1

3,5

3,5

3,9

4,5

5,5

— молоко і молочні продукти, кг

15,4

14,5

14,4

15,9

14,3

15,5

16,7

18,7

20,7

— яйця, шт.

21

20

17

17

18

17

20

19

21

— риба і рибопродукти, кг

1,4

1,4

1,5

1,4

1,4

1,5

1,6

1,9

2

— цукор, кг

3,4

3,8

3,2

2,9

3,1

3,2

3,2

3

3,2

— олія та інші рослинні жири, кг

1,6

1,8

2

1,9

2

1,8

1,7

1,7

1,7

— картопля, кг

6,8

8

8,2

7

6,7

6,8

6,6

6,3

6,4

— овочі та баштанні, кг

10,9

9,4

9,4

8,6

7,7

7,3

8,2

9

9,6

— фрукти, ягоди, горіхи, виноград, кг

1,9

2,7

1,8

1,8

2,2

2,2

2,9

2,9

4

— хліб і хлібні продукти, кг

9,9

11,6

11,7

10,7

10,5

9,7

9,7

9,3

9,6



Можна бачити, що протягом досліджуваного періода збільшилось споживання мяса та м’ясопродуктів (на 44%), молока та молочних продуктів (на 34%), риби та рибопродуктів (на 42%), фруктів (у 2,1 разів). В той же час дещо скоротилось споживання овочів (на 12%), картоплі (на 5,8%), хліба та хлібної продукції (на 3%).

Все це свідчить про покращення життєвого рівня населення України у досліджуваний період.


    продолжение
--PAGE_BREAK--