Реферат: Розробка програми підвищення показників виробничо-господарської діяльності підприємства

--PAGE_BREAK--Таблиця 1.1 — Класифікація витрат по економічних елементах і калькуляційних статтях
Угруповання витрат на виробництво по економічних елементах

Угруповання витрат на виробництво по калькуляційних статтях витрат

1. Сировина й основні матеріали (за винятком поворотних відходів)

1. Сировина і матеріали

2. Покупні комплектуючі вироби і матеріали

2. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати і послуги кооперованих підприємств

3. Допоміжні матеріали

3. Поворотні відходи (віднімаються)

4. Паливо з боку

4. Паливо для технологічних цілей

5. Електроенергія з боку

5. Енергія для технологічних цілей

6. Заробітна плата основна і додаткова

6. Основна заробітна плата виробничих робітників

7. Відрахування на соціальне страхування

7. Додаткова заробітна плата виробничих робітників

8. Амортизація основних фондів

8. Відрахування на соціальне страхування

9. Інші грошові витрати

9. Витрати на підготовку й освоєння виробництва



10. Витрати по змісту й експлуатації устаткування



11. Цехові витрати



12. Загальнозаводські витрати



13. Втрати від браку (тільки виробництва, де втрати дозволені в межах установлених норм)



14. Інші виробничі витрати



15. Разом виробнича собівартість



16. Позавиробничі витрати витрати



17. Разом повна собівартість



1.4 Специфіка державного регулювання та розвитку конкуренції на ринку хліба в Дніпропетровській області у 2003 — 2004 роках

Основними особливостями роботи хлібопекарських підприємств є :

— ненадійність ринку зерна, який залежить від реалізації кліматичних умов та щорічного врожаю зерна не тільки на Україні, але і в зернових зонах світу;- необхідність реалізації основного обсягу виробленої продукції на протязі 24 годин, що потребує оперативного керування територіальними ринками збуту продукції та цінами реалізації; табл. 1.2 наведені основні результати роботи ВАТ “ХЛІБ” та його основних конкурентів у Дніпропетровській області (без врахування конкуренції хлібозаводів

<img width=«439» height=«273» src=«ref-1_1462117805-15199.coolpic» v:shapes="_x0000_s1027">
Запорізької області).

На рис.1.1 наведена асортиментна структура реалізації хліба по Україні.


Таблиця 1.2 – Основні конкурентні показники діяльності підприємств –

<img width=«534» height=«527» src=«ref-1_1462133004-82219.coolpic» v:shapes="_x0000_s1028">
 хлібозаводів на ринку Дніпропетровської області станом на
Як показують дані табл.1.2 конкурентне середовище хлібного ринку виробників у Дніпропетровській області за результатами 2003 року характеризується підвищенням монополізації виробництва великими хлібозаводами та банкрутством районних хлібозаводів, які не витримали підвищення цін на борошно у 2003 році, оскільки виробляли сорти хліба, віднесені до “соціальних”, тобто з регульованою державою ціною.

На рис. 1.2 наведені основні сорти “соціального” хліба – тобто хліба, ціни на який регулюються державою з неврожаю 2003 року.

Державне регулювання цін на “соціальні” сорти хліба впроваджувалося в Україні в 2003 році в стані ажіотажного попиту та підніття цін на хлібному ринку України, що характеризується наступними даними історичного аналізу.

Ажіотаж хлібного ринку України – 2003

За останні два тижні липня 2003 року хліб в Україні подорожчав на 20—30 копійок. Місцями, як-от в Ужгороді, ціни сягали взагалі аж трьох гривень. І рано тішитися, якщо вашу область загальноукраїнська тенденція оминула — значить, місцеві пекарі тримаються з останніх сил, які ось-ось мають здати. Хвиля подорожчання шириться стихійно і безпосередньо залежить від волі місцевої влади, оскільки центральна (Кабмін) досі воліла за краще відмежуватися від соціально вибухової проблеми. Щоправда, учора в уряді Ониковича під головуванням першого віце-прем'єра Миколи Азарова відбулася нарада з хлібного питання. На якій, однак, не домовилися ні до чого кращого, ніж повернутися до цієї теми пізніше — після восьмого листопада 2003 року.

Урядова політика адміністративного стримування цін на хліб зазнала остаточного фіаско. У жовтні 2003 року більшість областей якщо не перейшли до вільного ціноутворення, то принаймні визнали, що на збереження «красивої міни» й низьких цін у регіональних «засіках» уже не вистачає ні дешевої пшениці, ні фінансів для покриття пекарських збитків. Сталося те, про що фахівці зернового ринку попереджали ще влітку 2003 року: хліб почав стрімко дорожчати. В деяких регіонах за кілограмову паляницю вже просять три гривні.

У магазинах ціни на «продукт № 1» почали підвищувати ще у вересні 2003 року. Першими, за даними Мінекономіки, наслідки неврожайного року і нефахової урядової політики відчули закарпатці та мешканці Київської області, де кілограмова хлібинка з борошна першого гатунку подорожчала до 1,54 і 1,43 гривні відповідно. У жовтні 2003 цінові стрибки з поодинокого явища переросли в масову лихоманку, яка, за визнанням першого віце-прем'єра Миколи Азарова, зачепила дванадцять областей. Буквально за останні два тижні хліб у більшості регіонів подорожчав на 15—20 відсотків. Пекарі змушено пішли на підвищення через стрибок на продовольчу пшеницю, тонна якої в середньому коштує 1200 гривень замість торішніх 450 чи позаторішніх 600. Зараз «першосортний» хліб, за словами Миколи Яновича, найдорожчий на Вінниччині, де біла паляниця в середньому коштує 1,67 гривні, а щастить найбільше миколаївцям, які за такий самий буханець віддають лише 1 гривню 22 копійки.

Не виробивши єдиних для всіх областей правил боротьби із «хлібною лихоманкою», уряд дозволив регіонам жити за законами «феодальної роздрібленості», де кожен голова-«губернатор» сам вирішує, що і як йому робити. Щоправда, в центрі рекомендували у будь-якому випадку продотувати так звані «соціальні» — дешеві — батон і два види паляниць, випікаючи їх у невеликій кількості. Отож області швидко поділилися на тих, де визначилися і відпустили ціни у вільне плавання, щоб урятувати пекарів від збитків, і на тих, де збиралися їх тримати, поки хлібокомбінати геть не збанкрутують…

Сьогодні влада долає кризу за рахунок фактично державного Ужгородського хлібокомбінату, який у кілька разів збільшив виробництво не вельми популярних у місті буханців, які, як твердять ужгородці, хибують на надмірну вологість та недопеченість. Пересічні ціни на хліб на Закарпатті коливаються від 1 гривні 10 копійок (за довгу «палицю», яка нагадує батон) до 1,30—1,60 гривні за паляницю з борошна вищого сорту.

Сусіди закарпатців — львів'яни та івано-францівці — пішли іншим, «ринковішим» шляхом. Зазнавши за місяць до 100 тисяч збитків, пекарі переконали голову Львівської облдержадміністрації Івана Стефанишина, що треба піднімати ціни. Хліб у Львові подорожчав на 20 відсотків: батон тут коштує 1,15 гривні, чорний «Український» — 1,35 гривні, а білий із борошна вищого гатунку — 1,55 гривні. «Якби влада штучно стримувала ціни ще протягом якогось часу, це призвело б до того, що хлібозаводи не змогли б придбати борошна, бо залишилися без оборотних засобів, а потім — до великого стрибка ціни на хліб», — зауважив львівський керівник.

Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк також скасував своє липневе розпорядження про регулювання цін на хліб, натомість запровадивши максимальні ціни на борошно 1-го гатунку. Окрім того, всі франківські пекарні зобов'язані кожну десяту паляницю випікати «соціальною» — «Формову» (по 1,54 гривні) та «Подову» (по 1,40 гривні).

Так само зробили й тернополяни, де вирішили, що ціни на хліб можна втримати, «загальмувавши» подорожчання борошна. Своїм розпорядженням голова облдержадміністрації Іван Курницький тимчасово — до 1 січня 2004 року — встановив максимальну відпускну ціну на пшеничне борошно вищого гатунку, вироблене із зерна регіональних ресурсів, — 1170 гривень за тонну з урахуванням ПДВ. Звичайно, у магазинах його можна продавати дорожче, ніж за гривню 17 копійок, — проте лише з урахуванням вартості розфасовки, сказано в документі. Про ціни на хліб в області поки що мовчать.

У Центральній Україні «погоду» на хлібному ринку робив і робить Київ, де батон коштує 90 копійок, чорний «Український» — 84 копійки, а кіло білого з борошна першого сорту 1 гривню 33 копійки. Дешевизна паляниць — особлива гордість голови Київської міськдержадміністрації Олександра Омельченка. Проте 15 листопада у столиці хліб подорожчав на 16—18 відсотків. «Український», батон та білий коштуватимуть від 1 гривні 30 до 1 гривні 50 копійок. Перед тим, як прийняти таке непопулярне рішення, Київміськадміністрація розглядала різні варіанти регулювання ринку і дійшла висновку, що запобігти підвищенню цін на хлібобулочні вироби неможливо через високі ціни на продовольче зерно. Зараз столиця закуповує зерно для власних потреб із Росії, Казахстану, Канади і США. Проте головною з причин, які, за словами Омельченка, позбавляють киян дешевих буханців, став факт масового вивезення хліба в інші регіони. Щодня Київ випускає приблизно 900 тонн хліба, з яких у інші регіони вивозиться понад третину — 300-350 тонн.

 Згідно з останнім «хлібним» розпорядженням, підписаним у середині жовтня, у Чернігові встановили, що за буханець (800-грамовий) популярних «Дарницького» чи «Українського» подового необхідно сплатити 1 гривню 6 копійок, а за батон — 1,24 гривні. Хліба в облцентрі вистачає, бо, окрім своїх пекарень, його завозять навіть із Києва: 150 кілометрів для столичних виробників — не відстань. А в деяких райцентрах, зокрема у Мені, столичні хліб та батони навіть стали витісняти продукцію місцевих виробників. Тут грає роль більш висока якість і нижчі ціни. Так, ще зовсім недавно буханка «Дарницького» у Мені коштувала гривню. За кілька останніх днів ціна піднялася на чотири копійки. Тепер, треба чекати, ще підніметься — з 15 листопада, коли подорожчає столичний хліб.

До середньої у цій частині України ціни — 1 гривні 33 копійок — підтягнулися і ВАТ «Житомирхліб», де паляниці подорожчали на 10-20 копійок. Чи втримають її після київського підвищення? Навряд чи — інакше чернігівці і кияни переключаться на житомирський хліб.

У Сумах, щоб не підвищувати і так порівняно високі ціни (білий із борошна першого сорту тут продають по гривні 50), пекарі погіршують якість паляниць. Наприклад, французьку булку тут можна переплутати із сірим хлібом. Влада поки що мовчить і запевняє, що контролюватиме якість.

У Полтаві про неможливість стримувати ціни розказував із тиждень тому голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовиченко. «В область досі не прийшли оператори з хорошими фінансовими ресурсами», — скаржився він, відтак зерно полтавські пекарі змушені закуповувати дрібними партіями по 1240—1260 гривень за тонну. За таких умов хіба спечеш хлібину по гривні 36? Он сусідня Кіровоградська область уже торгує буханцями по 1 гривні 60 копійок.

На цьому тлі найспокійніше картина виглядає у Сімферополі, де хліб завжди був одним із найдорожчих в Україні, а влада — схильна до адмінрегулювання. Як і загалом у Криму, там так званого соціального хліба немає, а відтак і ажіотажу, черг, бійок. Натомість постановою Радміну АРК від 13 жовтня 2003 тимчасово, до 3 лютого 2004 року, зафіксовані ціни. Зокрема, документом визначено, що хліб із пшеничного борошна 1-го сорту має коштувати 1,75 гривні за кілограм, хліб із суміші житнього і пшеничного борошна — 1,50 гривні за кілограм. На решту сортів, знову-таки до лютого, встановлено граничний рівень торговельної надбавки — 10 відсотків до оптово-відпускної ціни виробника.

Ходові сорти хліба у Сімферополі дещо дорожчі, ніж «зафіксовані»: білий «Південний» вагою 700 грамів коштує 2,10, півкілограмовий батон «Кримський» — 1,80 гривні, а 600-грамова цеглинка «Курортна» — 1,55 гривні.

29.12.2003 року Віце-прем’єр України Іван Кириленко заявив, що ціни на хліб в Україні більше не підвищаться. За його словами, до кінця року в Україну буде ввезено 3 млн. тонн продовольчого зерна, пізніше ще 1 млн. тонн. Крім того, з метою недопущення підвищення цін як в поточному році в Україні вперше буде розроблена і реалізована програма вирощування ярової пшениці. «Будемо «підстраховуватися» яровими, — сказав І. Кириленко, — вже навесні почнемо реалізовувати програму».

Також з метою уникнути зростання цін запас продовольчого зерна в наступному році буде збільшено в 3 — 5 разів, а власний урожай, зі слів Киріленко, планують зібрати не менше 15 млн. тонн.

Як повідомлялося, дефіцит зерна в поточному маркетинговому році в Україні за різними оцінками становить 3,5-4,2 млн. тонн. Україна найбільші обсяги зерна імпортує з Казахстану і Російської Федерації. Разом з тим через обмеження, що вводяться цими країнами на експорт зернових з січня 2004 року, Україна може переорієнтуватися на імпорт зерна із США і Канади.

Експерти ринку прогнозують поновлення зростання цін на продовольче зерно з лютого 2004 року через скорочення пропозиції і переорієнтації українського імпорту на більш дороге канадське і американське зерно.

На початку грудня І. Кириленко заявляв, що Україна планує в 2004 році зібрати 13-15 млн. тонн продовольчого зерна.
    продолжение
--PAGE_BREAK--В жовтні – листопаді 2003 року державне регулювання цін на хліб, борошно, макаронні вироби вищого сорту відмінено. На інший хліб і основні продовольчі товари – залишається, а саме :
— хліб з борошна першого гатунку в роздрібній торгівлі в розмірі 1,48 грн за 1 кг;

— хліб із суміші борошна першого гатунку та житнього в роздрібній торгівлі в розмірі 1,28 грн за 1 кг.



--PAGE_BREAK--
Таблиця 2.4 – Засновники ВАТ „ХЛІБ”

Засновник

Код засновника-юридичної особи

Код засновника-фізичної особи

Сума внеску в статутний фонд, грн

Вид валюти

 ТОВ «АГРОТЕХБIЗНЕС»

 20228113

 0

 646 059,0

 ГРИВНЯ

 БУРЧАК ЕДУАРД МИКОЛАЙОВИЧ

 

 2656000398

 34 517,0

 ГРИВНЯ

 СУХОВЕРХИЙ АНАТОЛIЙ IВАНОВИЧ

 

 1796710635

 27 383,0

 ГРИВНЯ

 ЧЕРНЯВСЬКИЙ ВIКТОР ЮХИМОВИЧ

 

 1390400116

 3 290,0

 ГРИВНЯ

Акціонери 2 відкритої емісії



890чел*2 ак-ции(тр.колл)

179 411,0

 ГРИВНЯ

Номенклатура продукції, що випускається, ОАО «ХЛІБ» у 2002 і 2003 роках представлена в табл.2.5, 2.6.
Таблиця 2.5 — Номенклатура продукції, що випускається, ОАО в 2002 році

Група продукції

Вага, кг

Ціна, грн.



ХЛІБ ДАРНИЦЬКИЙ

0,800

1,0

Житній подовий, з 12.2003 р. — соціальний
ХЛІБ ТРОЇЦЬКИЙ
0,800

1,2

Пшеничний подовий, в/с і 1с.

БАТОН ДОРОЖНІЙ

0,420

0,95

Пшеничний в/с

ХЛІБ ПШЕНИЧНИЙ 1С.Ф.УП

0,600

0,8

Пшеничний 1с., формовий

ХЛІБ РОСІЙСЬКИЙ Ф.

0,650

0,85

Житньо-пшеничний, 1-2 с., формовий — соціальний

СУХАР ПАНІРУВАЛЬНИЙ

0,500

0,35

Пшеничний в/с

ХЛІБ БАВАРСЬКИЙ

0,650

0,75

Житній подовий овальний

ХЛІБ ГЕТЬМАНСКИЙ УП.

0,400

0,75

Елітний, житній формовий

ХЛІБ ЕКАТЕРИНОСЛАВСЬКИЙ

0,650

0,8

Житньо-пшеничний, 1с., подовий

ХЛІБ СТАХАНОВСЬКИЙ Ф.

0,650

0,8

Житній, із кмином, круглий формовий

ХЛІБ УКРАЇНСЬКИЙ НОВИЙ.Ф

0,650

0,65

Ржано – пшеничний, круглий формовий



*Ф – формовий;

УП – упакований.

Оптові постачання здійснюються в реалізаційну мережусупермаркетів корпорації «АТБ» і офіційним дилерам ОАО«Хліб»:

ЧП Харитонов– м.Дніпропетровськ, м.КривоїРіг, м.Запорожжяі прилягаючінаселені пункти; ЧП Лозовская– м.Дніпропетровськ, м.КривоїРіг, м.Запорожжяі прилягаючінаселені пункти; ЧП Корпач– м.Дніпропетровськ, м.КривоїРіг, м.Запорожжя, м.Марганець, м.Нікополь і прилягаючіселища.

Середньоденна реалізація дилерів складає:

— корпорація «АТБ» — 22 3000 кг/сут.;

— ЧП Харитонов– 3 700 кг/сут.;

— ЧП Лозовская – 11 500 кг/сут.;

— ЧП Корпач – 15 000 кг/сут.

Таблиця 2.6 — Номенклатура продукції ВАТ”ХЛІБ” в 2003 році

Група продукції

Вага, кг

Ціна, грн.

ХЛІБ ТРОЇЦЬКИЙ

0,75

1,42

ХЛЕБТРОЇЦЬКИЙ УП.

0,75

1,37

ХЛІБ ДАРНИЦЬКИЙ (соціальний)


0,75

1,11

ХЛІБ ДАРНИЦЬКИЙ УП.

0,75

1,16

БАТОН ДОРОЖНІЙ

0,42

1,08

БАТОН ДОРОЖНІЙ УП.

0,42

1,13

ХЛІБ БІЛИЙ 1 С.Ф. (соціальний)


0,55

0,9

ХЛІБ БІЛИЙ 1С.Ф.УП.

0,55

0,95

ХЛІБ ПШЕНИЧНИЙ УП.Ф.

0,55

1,25

ХЛІБ ПШЕНИЧНИЙ Ф.

0,55

1,2

ХЛІБ СТАХАНОВСЬКИЙ Ф.

0,65

1,25

ХЛІБ СТАХАНОВСЬКИЙ Ф.УП.

0,65

1,3

Сухар панірувальний

0,5

0,9

ХЛІБ УКРАЇНСЬКИЙ

0,75

1,2

ХЛІБ ГЕТЬМАН. УП. Ф.

0,4

0,9

ХЛІБ БАВАРСЬКИЙ

0,75

1,08

ХЛІБ БАВАРСЬКИЙ УП.

0,75

1,13

ХЛІБ БОРОДІНСЬКИЙ Ф.УП.

0,4

1

ХЛІБ СОНЯЧНИЙ

0,7

1,32

ХЛІБ СОНЯЧНИЙ УП.

0,7

1,37

ХЛІБ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Ф.УП.

0,6

1,6

ХЛІБ СОЛОДОВИЙ

0,75

1,37

ХЛІБ СОЛОДОВИЙ УП.

0,75

1,42

ХЛІБ ІЗЮМИНКА УП.

0,4

1,37



Підприємство співробітничає звеликимчислом оптових покупців — приватнихпідприємців, що мають власну торгову мережу, на умовах договору комісії:

НП ПясковскийЮ. Г. — 3 895,13 кг/сут.; НП Шкуро— 3 798,21 кг/сут.;

НП ХорсунВ. М. — 3 232,93 кг/сут.; НП БажановВ. В. — 2 588,11 кг/сут.;

НП ЕвкевичА. Е. — 2 532,19 кг/сут.; НП РоздорожныйН. И. — 2 519,21 кг/сут.;

НП Шулік Ю.А. — 2 397,57 кг/сут.; НП Губка И.И. — 2 266,05 кг/сут.;

НП РоздорожняяТ.Ю. — 2 193,75 кг/сут.; НП Афанасьєва В. О. — 2 192,85 кг/сут.;

НП ЩербаченкоВ.А. — 2 028,30 кг/сут.; НП БажановВ. Н. — 2 025,39 кг/сут.;

НП ПетривС. Я. — 2 022,22 кг/сут.; НП БелоусовА. О. — 1 888,42 кг/сут.;

НП Вересів К. И. — 1 778,14 кг/сут.; НП Губка И. И.-2 — 1 708,11 кг/сут.;

НП ДунецВ. Н. — 1 425,80 кг/сут.; НП БогдановичВ. В. — 916,46 кг/сут.;

НП МалыхинаЕ. В. — 831,08 кг/сут.; НП ШрамкоЛ. Н. — 479,05 кг/сут.;

НП Агамалиев-3 — 407,51 кг/сут.; НП КапинусП. К. — 406,29 кг/сут.

Умови роботи досить вигідні, оскільки на оптову вибіркубільш 400 грн/доба поширюютьсястандартні умови знижок (див.положення про знижки). У середньомудобовий тоннаж заводу складаєблизько 110 тонн хлібобулочних виробів, великачастина продукції вивозиться самовивозом. Середньоденна сума реалізації складає247 220 грн.(кінець 2003 г).

Штат підприємства – 840 співробітників,щопрацюють у 1 – 3 зміни, середньоявочначисельність зміни – 394 чоловік (коефіцієнт змінності – 2,13).

Підприємство має 3 цеху( цех № 1 – 6 ліній, цех № 2 – 3 лінії, цех № 3 – 2 лінії), до складу транспортного цеху входить 1 муковоз, 8 хлібних фургонів розвезення продукції, 1 автомобіль -цистерна, 1 самоскид, 1 трактор, 3 легкових автомобілі. Основні постачання вихідних матеріалів виробництваздійснюються залізничним транспортом по системі під'їзних колій.

Підприємство, крім оптових, співробітничає з роздрібними покупцями хлібобулочної продукції (табл.2.7). На рис.2.2 –2.7 наведені результати аналізу структури оптових покупців на фоні основного реалізатора продукції – корпорації засновника “АТБ-МАРКЕТ ”(50% реалізації).



    продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.7 – Основні рознічні покупці продукції ВАТ «ХЛІБ»
Назва клієнта

Середньодобова реалізація в кг

Назва клієнта

Середньодобова реалізація в кг

ООО Фоззи Ост

1 811,26

ЧП Алексеенко В.В.

39,29

ООО Виват-К

1 778,04

ЧП Белая Е.Н.

38,21

ЧП " СФЕРА "

1 497,94

ООО " СОЮЗ "

37,76

ЗАО Кстрейдинг

1 169,09

ЧП Фенина А.Ф.

36,34

ООО " Омега "

668,18

ЧП Безверхая Т.В.

35,63

ЧП Авки С.Н.

466,92

ЧП Матченко А.А.

34,57

ЧП КАПИНУС П.К.

406,29

ЧП МАЗУРЯНОВА С.В.

30,08

ООО Юность

331,47

ЧП Безбородько Р.А.

29,08

ООО ф-ма Исток

300,68

ЧП Спевакова Т.В.

27,10

СП с ИИООО" Кипарис"

282,60

ЧП Лившиц М.М.

26,73

ЧП Вахидов Э.К.

239,20

ДДД интернат

26,10

ЧП ВОГНИК

235,08

ООО АПК Самара

25,84

ЧП КОСТЕВИЧ В.П.

204,53

ЧП Туренко Е.В.

25,64

ООО " ТК "

204,02

ХОП «Рассвет»

23,74

ЧП Бутенко С.А.

156,10

ЧП Лазаренко В.В.

23,43

ООО Виват

154,78

ЧП Филенко И.П.

23,04

ООО " МИЛМ "

145,71

ООО " МИЛМ «СМ „Солонянский“

22,49

ЮРИДИЧЕСКАЯ АКАДЕМИЯ

143,46

ЧП Булла С.А.

22,43

ЧП Устименко В.Я.

138,12

ЧП Мироненко Р.И.

22,22

ООО 356 Продукты Б

111,52

ЧП Галич Г.П.

21,37

ЧП Коваленко Л.С.

92,88

ООО „Смеричка“

20,74

ЧП КОВАЛЕВА А.Д.

92,15

ЧП Кобцева М.Ф.

20,05

ООО » РУШ-ИНДАСТРИАЛ "

90,88

ЧП Богданов Н.П.

19,50

ЧП Креников А.В.

82,45

ЧП ПИЛЬЧОНОК С.Ф.

19,16

ЧП Корсун Л.В.

71,60

ООО м-т Юбилейный

18,61

ЧП Гусев С.Е.

68,97

ЧП Дригола Г.М.

17,18

ЧП Нагибина В.Н.

59,95

ВПУ-17

16,93

ЧП Дыбченко В.П.

57,32

МЧП «Артур»

16,88

ДП ДОГР Центральний

56,55

СП ПО ЮМЗ «Южный»

15,95

ЧП Гусева В.Ю.

52,48

ЧП Тельних П.А.

15,21

ЧП Кочура Ю. М.

49,59

СПТУ N 65

14,76

ЧП БУНЬЯТОВ Р.С.

46,50

ЧП Скрипник Ю.Б.

14,09

ООО " АЛИКОН-МАРКЕТ"

45,97

ЧП Краселюк О.В.

13,49

ЧП Харитонова И.Ю.

44,30

ООО Александр 2000

11,14

ЧП ШИНКАРЕНКО Г.М.

43,42

ЧП Малюта А.И.

10,09

ЧП Шваб Е.А.

43,07

ЧП Шевченко И.Н.

9,40

ООО Ф-КА БЕРЕЗКА

42,53

ЧП Казаченко Ю.М.

8,91

ООО СаМакс

41,89

ЧСОШ № 3

8,59

ООО МФ " Рейнфорд "

41,75

ЧП Дейнека М.С.

7,67

ЧП Гаевая Е.В.

40,71

ООО «Каскад-сервис»

7,60



<img width=«495» height=«266» src=«ref-1_1462215223-25970.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">

Рис.2.2 Структурний розподіл реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” між  ООО „АТБ-Маркет” та іншими оптовими покупцями (до 50 т за місяць)  у 2002 році
<img width=«417» height=«260» src=«ref-1_1462241193-14603.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">

Рис.2.3 Структурна доля ООО „АТБ – Маркет” у загальному обсягу реалізації  хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” у 2002 році

<img width=«524» height=«326» src=«ref-1_1462255796-29691.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">

Рис.2.4 Структурний розподіл реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” між  ООО „АТБ-Маркет” та іншими оптовими покупцями (до 80 т за місяць)  у 2003 році
<img width=«446» height=«278» src=«ref-1_1462285487-18874.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">

Рис.2.5 Структурна доля ООО „АТБ-Маркет” у загальному обсягу реалізації  хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” у 2003 році

<img width=«427» height=«296» src=«ref-1_1462304361-22958.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">

Рис.2.6 Місячна динаміка структурного розподілу реалізації хлібної продукції  ВАТ „ХЛІБ” між ООО „АТБ-Маркет” та іншими оптовими покупцями  (до 20 т за місяць) у 2003 році
<img width=«417» height=«236» src=«ref-1_1462327319-20353.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">

Рис.2.7 Щоденна структура розподілу реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ”  між ООО „АТБ-Маркет” та іншими оптовими покупцями (до 1 т за день)
2.2 Джерела інформації для аналізу та управління фінансами  підприємства
 Аналіз фінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів [6].

Метою фінансових звітів є структурована економічна інформація про фінансовий стан, результати діяльності і зміни у фінансовому стані підприємства, що є корисної для широкого кола користувачів у прийнятті ними економічних рішень.

З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) впроваджені основні форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам, і використовуються при розрахунках фінансового стану підприємства й акціонерного капіталу :

Форма №1 “Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [7].

Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [8].

У табл. 2.1 приведена динаміка статей балансу ВАТ «ХЛІБ» за 2002 — 2003 роки.

У табл.2.2 приведена поквартальна динаміка статей звітів про фінансові результати ВАТ «ХЛІБ » за 2001 -2003 роки.

У табл. 2.3 приведена помісячна динаміка розрахунків сплати податку на додану вартість як різниці отриманого в виручці та сплаченого за сировину, матеріали та послуги при вироблені продукції ПДВ[5]у 2002 та 2003 роках.




--PAGE_BREAK-- 2.5. Оцінка імовірності банкрутства підприємства


 З метою швидкої ідентифікації фінансової кризи, виявлення причин, що неї визначаються, і розробки антикризових заходів на підприємствах доцільно впроваджувати систему раннього попередження і реагування (СРПР). Система раннього попередження і реагування — це особлива інформаційна система, що сигналізує керівництву про потенційні ризики, що можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища.

Розрізняють дві підсистеми СРПР: систему, зорієнтовану на внутрішні параметри діяльності підприємства, і систему, зорієнтовану на зовнішнє середовище. Внутрішньо зорієнтована підсистема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків і шансів, що ховаються усередині підприємства. У своєму розвитку ця підсистема дійшла вже до третього покоління. Системи першого покоління були зорієнтовані на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; другого — на визначення симптомів; третього — на виявлення першопричин. Одним з найважливіших інструментів системи раннього попередження банкрутства підприємств і методом його прогнозування є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою статистичних мето-дів будується функція й обчислюється інтегральний показник, на підставі якого з достатньою імовірністю можна передбачити банкрутство суб'єкта господарювання.

Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбали дві моделі — Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [14].

Модель Альтмана (розроблена в 1968 році і відома також за назвою «розрахунок Z-показника» — інтегрального показника рівня погрози):
<img width=«292» height=«24» src=«ref-1_1462963411-474.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037"> (2.5)

де Х1 = (Поточні активи — Поточні пасиви) / Обсяг активу;

Х2= Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;

Х3= Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;

Х4= Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;

Х5= Виторг від реалізації / Обсяг активу;

При Z < 1,8 — імовірність банкрутства дуже висока;

1,8 < Z < 2,7 — імовірність банкрутства середня;

2,7 < Z < 2,99 — імовірність банкрутства невелика;

Z >2,99 — імовірність банкрутства незначна.

Розрахунок інтегрального показника Альтмана по даним балансу ВАТ “ХЛІБ” за 2003 рік, дає наступні значення:
<img width=«480» height=«54» src=«ref-1_1462963885-1491.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">
Таким чином, імовірність банкрутства підприємства за рахунок високого рівня трансформації активів в виручку по Альтману мала .




3      
ПРОЕКТНА ЧАСТИНА. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ  ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “ХЛІБ”
ЗА РАХУНОК ВПРОВАДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ “СОЦІАЛЬНЕ БЕЙКЕРІ” ПРОЕКТУ “СОЦІАЛЬНИЙ ХЛІБ”
3.1 Підприємницька ідея бізнес-плану інвестиційного проекту

 територіальних пекарень — «Соціальний хліб”
 Наразі «хлібоманами» українців назвати важко, у середньому в Україні споживається від 4 до 10,7 кг на місяць (за результатами діяльності хлібопідприємств). Натомість «хлібна країна», на думку експертів, має непогані шанси перейняти європейську практику роботи бейкері.

За даними Держкомстату, в Україні випікається понад 2,5 млн. тонн хліба щороку на суму $600 млн. (без ПДВ), але частка міні-пекарень на тлі великопотужних хлібокомбінатів мізерна — 2—4%. Крім того, за рахунок масштабності виробництва вартість заводського хліба завжди залишається меншою за «приватний». Натомість виробництво власної випічки сьогодні виправдовується іншими чинниками — насамперед це свіжість «з пилу жару», а також розмаїття сортів, ексклюзивність рецептури й технології випікання з додаванням різних інгридієнтів (сиру, часнику, цибулі, крупної солі, горіхів, пасированого борошна, нарізаних овочів і фруктів тощо), а також тостового й лікувально-профілактичного (йодованого, соєвого, гречаного) хліба.

«Наша пекарня повного циклу виготовляє немасовi сорти хліба й дрібно-штучну продукцію — приблизно 20 тис. одиниць щодня», — говорить директор одеської ВТК «Круасан» Юлія Джосан. — І ми можемо пропонувати надширокий асортимент хлібних виробів, наприклад, є хліб, що містить близько до 14 найменувань добавок. Але досі наш споживач за традицією чи звичкою надає перевагу заводському хлібу, який не завжди зберігає свою свіжість і має два чи три сорти».

На відміну від мобільних «гарячих точок» з випічки булочок і круасанів на вулиці чи в магазинах, організація бейкері обійдеться більшими інвестиціями — не $5—10 тис., а приблизно $20 тис.

Попри всілякі схеми побудови бізнесу, хліб і дрібноштучні хлібобулочні вироби залишаються i традиційним, і специфічним продуктом. Тому відвойовувати «свого покупця» у монстрів-хлібокомбінатів слід виважено та обережно, передусім граючи на емоціях споживачів і філософії хліба. Насамперед маркетингові та рекламні зусилля щойно відкритої бейкері рiвноцінно замінять правильне місцезнаходження закладу (біля шкіл, офісів, інститутів) та аромат свіжої здоби, що змушує робити спонтанні покупки.

В дипломному проекті проаналізований інвестиційній проект, оснований на матеріалах аналізу ринку хлібної продукції в Дніпропетровській області, наведеному у розділі 1.5 та маючий наступну підприємницьку ідею :

1. ВАТ “ХЛІБ” є відкритим акціонерним товариством, яке має можливість постійно проводити додаткову емісію акцій та підвищувати статутний капітал за рахунок прийняття нових акціонерів.

2. В якості статутного капіталу для нових акціонерів можуть бути зараховані капітальні вкладення, зроблені в якості поставки обладнання – основних засобів. Особливо ефективна така капітальна інвестиція, зроблена іноземним акціонером, оскільки при цьому реалізується митна пільга для інвестора.

3. Станом на 01.01.2004 по Дніпропетровській області в районних центрах – містах практично всі хлібні заводи за результатами 2003 року – збанкрутіли, тому виникла “ніша” по їх конкурентній заміні на районних ринках хліба продукцією найбільших 4-х хлібозаводів м. Дніпропетровська.

4. Дилери та оптові покупці, відчувши наявність “ніши” на хлібному ринку, почали підвищувати обсяги закупок на дніпропетровських хлібозаводах № 2, 8, 9, 10 продукцію та транспортувати її в райони.

5. Особливий дефіцит в районах області виник з хлібом по проекту “Соціальний хліб”, оскільки пільгові кошти на його випуск були в 2003 році закладені в місцеві бюджети і отримати їх для компенсації низьких цін реалізації можуть ли-ше хлібозаводи в районах.

6. Розташування територіальних “соціальних бейкері” ВАТ “ХЛІБ” в райо-нах області є конкурентно- привабливим напрямком розвитку підприємства в напрямку територіальної диверсифікації виробництва технологічно низьковит-ратних “дешевих” сортів хліба з низькою рентабельністю, яка компенсується більш вищою рентабельністю основного заводу в м.Дніпропетровську. При цьо-му на районному рівні конкуренція на порядок нижче, чим у м. Дніпропетровську, а попит на “соціальний хліб”, випускаємий в сільській місцевості та який має торгову марку “8 хлібзавод м.Дніпропетровська” – надвисокий.

7. Для обладнання пекарень впроваджується обладнання ВАТ НПП фірма «ВОСХОД» (Росія, Саратовська область), яка працює на міжнародному ринку устат-кування для переробних виробництв із 1992 року, більш 15000 пекарень і хлібозаводів використовують устаткування ВАТ НПП фірми «ВОСХОД» для одержання високоякісних хлібобулочних і кондитерських виробів.

ВАТ НПП фірма «ВОСХОД» є членом Російського Союзу Пекарів. Надій-ність ВАТ НПП фірми «ВОСХОД» для російських і закордонних партнерів під-тверджується Саратовской губернською Торгово-промисловою палатою (поста-нова Уряду N5-п від 06.02.98м, Паспорт регістр. N8Н від 04.06.98г).

ВАТ НПП фірма «ВОСХОД», як ведучий російський виробник сучасного устаткування для хлібопечення й інших харчових виробництв, що користається попитом не тільки в Росії, але і за рубежем (устаткування успішне працює у всіх республіках колишнього Союзу, а також країнах далекого зарубіжжя – країнах Східної Європи, Азії, Африки й ін.) – пропонує міжнародне співробітництво по реалізації виробленого устаткування в будь-яких регіонах по розсуду партнера. Можливе також постачання в треті країни. Кращим є взаємодія на постійній дилерській основі.

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ НПП фірми «ВОСХОД» зв'язана також і з імпортними постачаннями устаткування комплектуючих і матеріалів для виробленої продукції (наприклад, нержавіючої сталі з якісною обробкою поверхні, терморегуляторів і блоків керування, комутаційних елементів, термоізоляції).

При партнерських угодах із закордонними акціонерами, фірма ВАТ НПП «ВОСХОД» готова провести зустрічне постачання устаткування (інвестований в статутний фонд капітал іноземного інвестора є еквівалентом міжнародної застави для надання міжнародного лізингу без страхуючих фінансових посередників в обох державах – банків чи страхових компаній) для хлебопекарских цехів на умо-вах міжнародного лізингу (1 етап) і створення спільного дочірнього підприємства на території закордонного партнера-інвестора (2 етап).

Запропонований проект диверсифікації заснований на ефективному використанні іноземної інвестиції капіталу ВАТ”ХЛІБ” в статутний фонд ВАТ НПП „ВОСХОД”(Росія) :

— фінансова іноземна інвестиція використовується не тільки як пасивне джерело отримання дивідендів від результату роботи іноземного підприємства, а одночасно і у якості нового механізму міжнародної застави, яка законодавчо на Україні не запроваджена ;

— інвестована сума повертається в еквіваленті в якості надання іноземного обладнання на базі міжнародного льготного лізингу з відстрочкою платежів та з відсутністю початкового компенсаційного платежу;

— таким чином, такий вид іноземного інвестування дозволяє капіталу працювати подвійно, як на власній. та і на іноземній територіях.

1. Обсяг інвестицій у проект територіальної диверсифікації за рахунок іноземного інвестування (на 1 “соціальний бейкері”):

1.1 Лізинг на 5 років устаткування на суму, еквівалентну інвестованому

 капіталу ВАТ “ХЛІБ” в статутний фонд ВАТ НПП „ВОСХОД”

  — 140 000 грн. (пекарня “ВОСХОД- 3200Р” з бартерною оплатою

 щорічно суми амортизації устаткування і 15 % лізингової премії);

1.2 Ринкова вартість устаткування через 5 років складе 15 % від

 первісної вартості ;

1.3 Витрати на ліквідацію устаткування складуть 10 % від ринкової

 вартості через 5 років;

1.4 Погашення основної суми лізингу проводиться рівними

 частинами з кінця другого року (через механізм придбання додаткових

 акцій ВАТ НПП „ВОСХОД”);

1.5 Збільшення оборотного капіталу ВАТ “ХЛІБ” складає 27 000 грн.

 ( випуск облігацій розвитку на 5 років під 20% річних);

1.6 Сплата відсотків лізингової премії (через механізм бартерних

 постачань)– щорічна;

2. Випуск продукції :

2.1 Прогнозується обсяг випуску продукції на 1-ий рік – по 3240 кг

 одиниць хлібної продукції в день ;

2.2 Обсяг продукції буде збільшуватися на 20 % щороку до

 5-го року(за рахунок збільшення коефіцієнта змінності);

2.3     На 5 рік обсяг продукції складе 85 % від першого року

 (прогнозований відсоток збільшення поломок зношеного

 устаткування і простої його на час ремонту);

3. Ціна продукції і рівень витрат (на підставі калькуляційних розрахунків

 розділах 3.2-3.4) :

3.1. Рівень змінних витрат (із ПДВ) складе – 1,346 грн./кг хлібної

 продукції (=1,377 –0,031(частка пост.витрат))

3.3 Постійні витрати керування виробництвом (без амортизації) у 1

 року будуть складати 26 860 грн.(=0,023*3200*365);

3.5 Ціна продажів ( із ПДВ) складає 1,6 грн./кг хлібної продукції

4. Мінімальна норма доходу на інвестований капітал складає 23 %

 річних (13 % ставки рефінансування (вартості грошей) НБУ + 10 % —

 розрахункова щорічна інфляція), і з 3-го року щорічно виплачується

 учасникам ВАТ “ХЛІБ” грошима як відсоток від чистого доходу ,.

 77% чистого доходу, як нерозподілений прибуток, зараховуються в

 додатковий власний капітал для фінансування наступного проекту.

5. Додаткові умови :

5.1 Тривалість життєвого циклу – 5 років, тобто за 5 років

 устаткування амортизується на 100 % і стає доцільним

 його реалізація через недоцільність капітального ремонту;

5.2. Норма доходу на капітал прийнята на рівні ставки дисконту –23%;

5.3 Ставка податку на прибуток – 25%.
3.2 Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів

Інвестиційний проект розробляється задовго до реального початку його здійснення. Реалізація проекту може тривати роками й десятиліттями. У проек-тному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [22].

Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:
 <img width=«97» height=«24» src=«ref-1_1462965376-213.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039"> (3.1)
 де С – сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

 d – постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;

 t – тривалість розрахункового періоду (в роках);

 Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:
<img width=«107» height=«45» src=«ref-1_1462965589-280.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040"> (3.2 )
Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:

-                     чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

-                     індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

-                     внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

-                     модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

-                     дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

-                     строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

-                     коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р1, Р2, …, Рn. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД – чистий дисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах [21]:
<img width=«113» height=«47» src=«ref-1_1462965869-416.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041"> (3.3)

 <img width=«160» height=«47» src=«ref-1_1462966285-487.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042"> (3.4)
Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

-                     якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

-                     якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

-                     якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь – у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
<img width=«232» height=«48» src=«ref-1_1462966772-723.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043"> (3.5)
де j – прогнозований середній рівень інфляції.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовувати різні коефіцієнти дисконтування, то формула (3.5) не застосовується, і проект прийнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.

б) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції

Цей метод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індекс доходності) розраховується по формулі [19]:
<img width=«111» height=«64» src=«ref-1_1462967495-475.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044"> (3.6)
Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI. модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
 <img width=«140» height=«96» src=«ref-1_1462967970-741.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045"> (3.7)


в) Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:

IRR = r, при якому NPV = f( r ) = 0.

Іншими словами, якщо позначити IC=CF0, то IRR знаходиться з рівняння [35]:
<img width=«120» height=«47» src=«ref-1_1462968711-469.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046"> (3.8)
За допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1<r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2) функція NPV=f(r ) змінювала своє значення з “+” на “-” чи з “-” на “+”. Далі застосовують формулу
<img width=«207» height=«47» src=«ref-1_1462969180-486.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047"> (3.9)
де r1 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому

f(r1)>0 (f(r1)<0)); r2 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<0 (f(r2)>0)).

г) Метод визначення строку окупності інвестицій

Цей метод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у сві-товій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [15],[17]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:
<img width=«92» height=«21» src=«ref-1_1462969666-200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048"> , при якому <img width=«76» height=«45» src=«ref-1_1462969866-340.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049"> (3.10)
Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.

Тоді формула (3.10) модифікується для розрахунків як :
 <img width=«85» height=«87» src=«ref-1_1462970206-444.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050"> (3.11)


При враховуванні часового аспекту в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:
<img width=«104» height=«21» src=«ref-1_1462970650-219.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051"> , при якому <img width=«127» height=«47» src=«ref-1_1462970869-451.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052"> (3.12)
Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP= ДСО [22].

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконто-вані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
 <img width=«153» height=«111» src=«ref-1_1462971320-815.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053"> 


    продолжение
--PAGE_BREAK--3.3 Калькуляція витрат бізнес-плану впровадження хлібопекарні  «ВОСХОД-1300Р» продуктивністю 1300 кг/день на базі Ротаційної печі «Мусон-ротор» 7.1
Пекарня «ВОСХОД-1300Р» є універсальною: забезпечує якісну і рівномірну випічку хліба формового, подового й особливо ефективна при виробництві мілко-штучних і кондитерських виробів; расстойка і випічка відбувається на західних стелажних візках. Печі відповідно до заказу комплектується пальником на рідкому чи газоподібному паливі.

Комплект устаткування призначений для виробництва батонів, а також хліба формового й інших хлібобулочних виробів.

Технологічний процес здійснюється в такий спосіб:

Борошно подається з мішків у просеювач, де від нього відокремлюються сторонні домішки, розпушується й аерується повітрям. З просеювача борошно надходить у подкатную діжу, куди також подається визначена по рецептурі кількість води заданої температури. Далі відбувається заміс тесту з додаванням необхідних компонентів.

Після шумування в діжах тісто підйомоопрокидувачем попадає в лійку тестоділільної машини вакуумно-поршневого типу. Тесторозділювач цього типу забезпечує дбайливий розподіл теста на заготівлі визначеної маси, зберігаючи його структуру. Далі заготівлі по конвеєру надходять у тестоокруглювальну машину, а при виробництві формового хліба – укладаються в хлібні форми.

Округлені заготівлі подаються в тістозакаточну машину і далі сформовані заготівлі батонів укладаються на подові листи, що, як і касети з хлібними форма-ми, містяться в стелажні візки. Візки з тестовими заготівлями закочуються в расстойні шафи.

Після расстойки візок вводиться в ротаційну піч, де в процесі випічки обертається навколо своєї осі і рівномірно обдувається циркулюючим через пекарну камеру гарячим повітрям. Електропіч і шафа расстойки мають прилади, за допомогою яких встановлюються і підтримуються визначені параметри (температура, вологість, час). Тривалість випічки батонів 18-22 хвилини, формового хліба 40-45 хвилин. Випечені вироби перекладаються у вагонетки з дерев'яними лотками і направляються в магазин для продажу.

Усі розрахунки приведені в цінах за станом на травень 2004 р. Розрахунок витрат виробляється на 1 кг готовій продукції. З метою спрощення розрахунку витрати містять у собі податок на додаткову вартість.




Таблиця 3.1 – Основні характеристики хлібопечі ВОСХОД 1300Р

1.

Вихідні дані для розрахунку

ВОСХОД 1300Р

на рідкому паливі

ВОСХОД 1300Р

на газі

1.1.

Вартість комплекту устаткування, грн.

72313,33

78841,67

1.2.

Додаткове електросилове устаткування (щит розподільний, силовий кабель і т.д.), грн.

916,67

916,67

1.3.

Транспортні витрати по доставці (КАМАЗ 5320, 1500 км х 3,75 грн./км), руб.

5630,00

5630,00

1.4.

Монтаж і пусконаладка устаткування, грн.

1875,5

1875,5

1.5.

Вартість 1 квт*год електроенергії, грн.

0,23

0,23

1.6.

Вартість 1 л дизпалива, грн.

1,4

-

1.7.

Вартість 1 куб. м газу, грн.

-

0,36

1.8.

Кількість робочих днів у місяці

30

30

1.9.

Кількість робочих днів у році

345

345

1.10.

Режим роботи, змін

1

1

1.11.

Тривалості однієї зміни, годин

12

12

1.12.

Чисельність працюючих у зміну, людина

4

4

1.14.

Середня заробітна плата на місяць, грн.

250

250

1.15.

Транспортні витрати на місяць на підвіз борошна й ін., грн.

900

900

1.16.

Площа приміщення для розміщення пекарні (виробнича площа, склад для борошна і підсобної сировини, гардероб, душова, туалет), кв. м

120

120

1.17.

Орендна плата на місяць, грн./кв. м

15

15

1.18.

Вартість комунальних послуг на місяць, грн./кв. м

2

2

1.19.

Вартість сировини, грн./кг:





1.20.1

Борошно пшеничне, вищий сорт

1,7

1,7

1.20.2.

Дріжджі пресовані

4

4

1.20.3.

Сіль

0,25

0,25

1.20.4.

Олія рослинна

4,5

4,5

1.21.

Роздрібна ціна буханця хліба (0,75 кг), грн.

1,20

1,20

1.22.

Вага буханця хліба, кг

0,75

0,75

1.23.

Продуктивність пекарні по формовому хлібі (буханець 0,75 кг), кг/зміну

1300

1300



Таблиця 3.2 — Матеріальні витрати рецептури “Соціального хліба”:

Рецептура

вага, кг

ціна за кг, грн.

вартість, грн.

Борошно пшеничне 1 с

100

1,7

170

Дріжджі пресовані

1,0

4

4

Сіль

1,3

0,25

0,32

Олія рослинна

0,16

4,5

0,72

Вода

53

0,01

0,53

Разом

155,46



175,57

Вихід хліба 135 кг (за Дст). Матеріальні витрати на 1 кг складають: 175,57: 135 = 1,30 грн./кг (зі сплаченим ПДВ-20%).
Таблиця 3.3 — Витрата енергоносіїв пічі ВОСХОД – 1300Р у зміну

Тип устаткування

Потребл. потужність,

кВт*год

Потребл. дизтопл,

л у годину

Потребл. газу,

куб. м у годину

Час роботи в зміну,

годин

Витрата эл./енергії в

зміну, квт*год

Витрата дизпалива в

зміну, л

Витрата газу в

зміну, куб. м

Пічь «Мусон-ротор» 7.1

1х3,5/1х3,5

3,85/-

-/4,46

12

42/42

46,2/-

-/53,52

Шафа расстойна «Бриз»

1х4

-

-

11

44

-

-

Просіювач борошна ПМ-900М

1,1

-

-

2

2,2

-

-

Машина тістомісильна Л4-ХТВ

1,6

-

-

4

6,4

-

-

Разом









94,6/94,6

46,2/-

-/53,52



1.Витрати на електроенергію на 1 кг хліба ((витрата електроенергії в зміну х вартість електроенергії + витрата дизпалива в зміну х вартість дизпалива + витрата газу в зміну х вартість газу): продуктивність пекарні) складають:

1.1. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на дизельному паливі):

(94,6 х 0,23 + 46,2 х 1,4): 1300кг = 0,066 грн./кг

1.2. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на газі):

 (94,6 х 0,23 + 53,5 х0,36): 1300кг = 0,029 грн./кг

2. Фонд оплати праці (ФОП) на 1 кг хліба (середня заробітна плата на місяць х Квиплат до соцфонду * чисельність працюючих у зміну х кількість змін: (продуктивність пекарні х кількість робочих днів у місяці)) складає:

450 грн./мес. х 1,4 х 4 х 1: (1300кг х 30) = 0,0646 грн./кг

3. Транспортні витрати на 1 кг хліба (транспортні витрати на місяць: (продуктивність пекарні х кількість робочих днів у місяці)) складають:

900 грн.: (1300 х 30) = 0,023 грн./кг

4. Витрати на комунальні послуги й орендну плату на 1 кг хліба (площа приміщення х (вартість комунальних послуг + орендна плата): (продуктивність пекарні х кількість робочих днів у місяці)) складають:

120м2 х (15,0 +2,0): (1300 х 30) = 0,052 грн./кг

5. Амортизація устаткування на 1 кг хліба ((вартість пекарні + вартість додаткового електросилового устаткування) х річна норма амортизації (6,5 %): (продуктивність пекарні х кількість робочих днів у році)) складає:

5.1. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на дизельному паливі):

(72313,33+916,67+5630+1875,5)грн. х 0,065: (1300 х 345) = 0,012 грн./кг

5.2. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на газі):

 (78841,67+916,67+5630+1875,5)грн. х 0,065: (1300 х 345) = 0,013 грн./кг

6. Собівартість 1 кг хліба (матеріальні витрати + витрати на енергоносії + фонд оплати праці + транспортні витрати + витрати на комунальні послуги й орендну плату + амортизація устаткування ) складає(з обліком уплаченого ПДВ –20%):

6.1. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на дизельному паливі):

1,30 + 0,066 + 0,0646 + 0,023 + 0,052 + 0,012 = 1,5176 грн./кг

6.2. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на газі):

 1,30 + 0,029 +0,0646 + 0,023 + 0,052 + 0,012 = 1,4806 грн./кг

7. Чистий доход підприємства від реалізації 1 кг хліба (роздрібна ціна 1 кг хліба – собівартість), де роздрібна ціна 1 кг хліба це роздрібна ціна 1 буханця хліба: вага = 1,2 грн.: 0,75 = 1,60 грн. складає, при цьому з ціни реалізації стягується різниця полученого й уплаченого податку ПДВ (20%)[14].:

7.1. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на дизельному паливі):

 1,60 грн.*5/6* – 1,5176 грн.*5/6 = 0,0687 грн./кг

7.2. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на газі):

 1,60грн.*5/6 – 1,4806 грн.*5/6 = 0,0995 грн./кг

8. Рентабельність виробництва по чистому прибутку підприємства складе ( як відношення чистого прибутку з 1 кг хліба до витрат на виробництво 1 кг хліба) :

 8.1. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на дизельному паливі):

 0,0687/1,5176*(1-0,25) * 100 % = 3,39 %

 8.2. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на газі):

 0,0995/1,4806*(1-0,25) *100 % = 5,04 %

9. Основні витрати (вартість пекарні + додаткове електросилове устаткування + транспортні витрати по доставці + монтаж і пусконаладка устаткування) складають:

9.1. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на дизельному паливі):

 72313,33+916,67+5630,0+1875,5 = 80735,5 грн.

9.2. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на газі):

 78841,67+916,67+5630,0+1875,5 = 87263,84 грн.

10. Строк окупності, днів (основні витрати: (чистий прибуток з 1 кг хліба х продуктивність пекарні) складає:

10.1. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на дизельному паливі):

80 735,5 грн.: (0,0687 грн./кг х 1300кг/день) = 904 дні чи 2,48 років.

10.2. Пекарня «ВОСХОД-1300Р» (на газі):

 87 263,84 грн.: (0,0995 грн./кг х 1300кг/день) = 674 дня чи 1,85 роки.
3.4  
Калькуляція витрат бізнес-плану впровадження хлібопекарні  

«ВОСХОД-3200 Р» продуктивністю 3240 кг/день на базі люлечной печі «Мусон-ротор» 14
Пекарня «ВОСХОД-3200Р» є універсальною: забезпечує якісну і рівномірну випічку хліба формового, подового й особливо ефективна при виробництві мілкоштучних і кондитерських виробів; расстойка і випічка відбувається на західних стелажних візках. Пічь відповідно до заказу комплектується пальником на рідкому чи газоподібному паливі.

Усі розрахунки приведені в цінах за станом на травень 2004 р… Розрахунок витрат виробляється на 1 кг готовій продукції. З метою спрощення розрахунку витрати містять у собі податок на додаткову вартість.
Таблиця 3.4 – Основні характеристики пічі ВОСХОД 3200Р

1.

Вихідні дані для розрахунку

ВОСХОД 3200Р на рідкому паливі

ВОСХОД 3200Р на газі

1.1.

Вартість комплекту устаткування, грн.

116 563

122 090

1.2.

Додаткове електросилове устаткування (щит розподільний, силовий кабель і т.д.), грн.

950

950

1.3.

Транспортні витрати по доставці (КАМАЗ 5320, 1500 км х 4,9 грн/км), грн.

7317,5

7317,5



1.4.

Монтаж і пусконаладка устаткування, грн.

1939,7

1939,7

1.5.

Вартість 1 квт*год електроенергії, грн.

0,23

0,23

1.6.

Вартість 1 л дизпалива, грн.

1,4

-

1.7.

Вартість 1 куб. м газу, грн.

-

0,36

1.8.

Кількість робочих днів у місяці

30

30

1.9.

Кількість робочих днів у році

345

345

1.10.

Режим роботи, змін

1

1

1.11.

Тривалості однієї зміни, годин

12

12

1.12.

Чисельність працюючих у зміну, людина

6

6

1.14.

Середня заробітна плата на місяць, грн.

250

250

1.15.

Транспортні витрати на місяць на підвіз борошна й ін., грн.

1200

1200

1.16.

Площа приміщення для розміщення пекарні (виробнича площа, склад для борошна і підсобної сировини, гардероб, душова, туалет), кв. м

130

130

1.17.

Орендна плата на місяць, грн./кв. м

15

15

1.18.

Вартість комунальних послуг на місяць, грн./кв. м

2

2

1.19.

Вартість сировини, грн./кг:





1.20.1

Борошно пшеничне, вищий сорт

1,7

1,7

1.20.2.

Дріжджі пресовані

4

4

1.20.3.

Сіль

0,25

0,25

1.20.4.

Олія рослинна

4,5

4,5

1.21.

Роздрібна ціна буханця хліба (0,75 кг), грн.

1,20

1,20

1.22.

Вага буханця хліба, кг

0,75

0,75

1.23.

Продуктивність пекарні по формовому хлібі (буханець 0,75 кг), кг/зміну

3240

3240



Таблиця 3.5 — Матеріальні витрати:

Рецептура

вага, кг

ціна за кг, грн.

вартість, грн.

Борошно пшеничне в/с

100

1,7

170

Дріжджі пресовані

1,0

4

4

Сіль

1,3

0,25

0,32

Олія рослинна

0,16

4,5

0,72

Вода

53

0,01

0,53

Разом

155,46



175,57



Вихід хліба 135 кг (за Дст). Матеріальні витрати на 1 кг складають: 175,57: 135 = 1,30 грн./кг (зі сплаченим ПДВ-20%).
Таблиця 3.6 — Витрата енергоносіїв пічі ВОСХОД 3200Р у зміну

Тип устаткування

Потребл. потуж-ність,

=квт*год

Потребл. дизтопл,

л у годину

Потребл. газу,

=куб.м у годину

Час роботи в зміну, годин

Витрата эл./енергії в зміну,

===== квт*год

Витрата=== дизпалива в зміну,

======== л

Витрата газу в

зміну,= куб. м

Пічь „Муссон-ротор”- 14

1х3,7/1х3,7

7,3/-

-/8,65

12

44,4/44,4

87,6/-

-/103,8

Шафа расстойна «Бриз» 14

1х4

-

-

11

44

-

-

Просіювач борошна ПМ-900М

1,1

-

-

3

3,3

-

-

Машина тістомісильна А2-ХТ3-Б

4

-

-

3

12

-

-

Разом









103,7/107,3

87,6/-

-/103,8



1. Витрати на електроенергію на 1 кг хліба ((витрата електроенергії в зміну х вартість електроенергії + витрата дизпалива в зміну х вартість дизпалива + витрата газу в зміну х вартість газу): продуктивність пекарні) складають:

1.1. Пекарня Восход-3200Р: (на дизельному паливі:

(103,7 х 0,23 + 87,6 х 1,4): 3240 кг= = 0,045 грн./кг

1.2. Пекарня Восход-3200Р: (на газі):

(103,7 х 0,23 + 103,8 х 0,36): 3240 кг = 0,019 грн./кг

2. Фонд оплати праці (ФОП) на 1 кг хліба (середня заробітна плата на місяць х Квиплат до соцфонду * чисельність працюючих у зміну х кількість змін: (продуктивність пекарні х кількість робочих днів у місяці)) складає:

450 грн./мес. х 1,4 х 6 х 1: (3240 кг х 30) = 0,0388 грн./кг

3. Транспортні витрати на 1 кг хліба (транспортні витрати на місяць: (продуктивність пекарні х кількість робочих днів у місяці)) складають:

1200 грн.: (3240 х 30) = 0,012 грн./кг

4. Витрати на комунальні послуги й орендну плату на 1 кг хліба (площа приміщення х (вартість комунальних послуг + орендна плата): (продуктивність пекарні х кількість робочих днів у місяці)) складають:

130 х (2,0 +15,0)грн.: (3240 х 30) = 0,023 грн./кг

5. Амортизація устаткування на 1 кг хліба ((вартість пекарні + вартість додаткового електросилового устаткування) х річна норма амортизації (6,5 %): (продуктивність пекарні х кількість робочих днів у році)) складає:

5.1. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на дизельному паливі):

(116563+950+7317,5+1939,7) х 0,065: (3240 х 345) = 0,0074 грн./кг

5.2. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на газі):

(122090+950+7317,5+1939,7) х 0,065: (3240 х 345) = 0,0077 грн./кг

6. Собівартість 1 кг хліба (матеріальні витрати + витрати на енергоносії + фонд оплати праці + транспортні витрати + витрати на комунальні послуги й орендну плату + амортизація устаткування ) складає(з обліком уплаченого ПДВ –20%):

6.1. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на дизельному паливі):

 1,30+0,045+0,0388+0,012+0,023+0,0074 = 1,4262 грн./кг

6.2. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на газі):

 1,30+0,019+0,0388+0,012+0,023+0,0077 = 1,400 грн./кг

7. Чистий прибуток підприємства від реалізації 1 кг хліба (роздрібна ціна 1 кг хліба — собівартість), де роздрібна ціна 1 кг хліба це роздрібна ціна 1 буханця хліба: вага = 1,2 грн.: 0,75 = 1,60 грн. складає, при цьому з ціни реалізації стягується різниця полученого й уплаченого податку ПДВ (20%):

7.1. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на дизельному паливі):

 1,60 грн.*5/6* — 1,4262грн.*5/6 = 0,145 грн./кг

7.2. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на газі):

 1,60грн.*5/6* — 1,400грн.*5/6 = 0,167 грн./кг

8. Рентабельність виробництва по чистому доході малого підприємства складе ( як відношення чистого прибутку з 1 кг хліба до витрат на виробництво 1 кг хліба) :

 8.1. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на дизельному паливі):

 0,145/1,4262*(1-0,25) * 100 % = 7,62 %

 8.2. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на газі):

 0,167/1,400*(1-0,25) *100 % = 8,95 %

9. Основні витрати (вартість пекарні + додаткове електросилове устаткування + транспортні витрати по доставці + монтаж і пусконаладка устаткування) складають:

9.1. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на дизельному паливі):

 (116563+950+7317,5+1939,7)грн = 126770,2 грн.

9.2. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на газі):

 (122090+950+7317,5+1939,7)грн. = 132297,2 грн.

10. Строк окупності, днів (основні витрати: (чистий прибуток з 1 кг хліба х продуктивність пекарні) складає:

10.1. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на дизельному паливі):

126 770,2 грн.: (0,145 грн./кг х 3240кг/день) = 270 днів чи 0,75 року

10.2. Пекарня «ВОСХОД-3200Р» (на газі):

 132 297,2 грн.: (0,167 грн./кг х 3240кг/день) = 244 дні чи 0,67 року.

У табл. 3.7 представлені порівняльні дані калькуляційних розрахунків нор-мованих кошторисів витрат на випуск 1 кг хлібобулочних виробів при впровад-женні роторних і люлечних печей у пекарнях «ВОСХОД-1300Р» та «ВОСХОД-3200Р», розраховані в розділах 3.3 – 3.4.

Як видно з даних табл. 3.7 зі збільшенням масштабів виробництва при впро-вадженні більш продуктивних печей питома собівартість продукції знижується за рахунок зменшення частки постійних (експлуатаційних) витрат, що свідчить на користь створення могутніх спеціалізованих виробництв і виробничої кооперації, характерної для Європи.

У той же час проведені розрахунки ефективності модернізації виробництва прямим калькулюванням кошторисів витрат є попередніми й уточнюються в роз-ділі 3.5 даної роботи розрахунком, що включає фінансові витрати на організацію інвестування засобів в устаткування, а також розрахунки економічної прибутко-вості, що враховує альтернативні витрати, зв'язані з втратами можливого прибут-ку при вкладенні засобів у даний проект в порівнянні з прибутковістю вкладення засобів в інших галузях [15].
Таблиця 3.7 — Порівняльні дані калькуляційних розрахунків

Показники абсолютних витрат на проект і питомі витрати (витрат) у собівартості в розрахунку на 1 кг продукції

«Восход-

1300Р»

«Восход-

3200Р»

ДТ

Газ

ДТ

Газ

1. Ціна продажу(реалізації) 1 кг хлібної продукції, грн./кг

1,60

1,60

1,60

1,60

2. Питома цехова собівартість 1 кг хлібної продукції, грн./кг

1,479

1,412

1,402

1,377

3. Питомі матеріальні витрати сировини на виготовлення 1 кг хлібної продукції, грн/кг

1,30

1,30

1,30

1,30

4. Рентабельність продукції по чистому доході МП, %

3,39

5,04

7,62

8,95

5. Витрати на впровадження печі, тис.грн.

80,73

87,26

126,77

132,3

6. Кількість робітників у зміну, чіл.

4

4

6

6

7. Строк окупності витрат на впровадження, років

2,48

1,65

0,75

0,67


--PAGE_BREAK--3.5 Розрахунок коефіцієнтів економічної ефективності при  впровадженні 10 пекарень «ВОСХОД-3200Р» проекту “Соціальний хліб”
У табл. 3.8 приведений алгоритм і результати розрахунку ліквідної вартості устаткування, що реалізується через 5 років життєвого циклу [22]:
Таблиця 3.8 – Чиста ліквідаційна вартість устаткування по ВАТ “ХЛІБ”

№ п/п

Показник

Формула розрахунку

Значення показника

Одиниці

1.

Ринкова вартість устаткування

1 400 000

грн.

2.

Витрати на придбання устаткування (кредит)

1 400 000

грн.

3.

Амортизація до ліквідації

85 % від п.1

1 190 000

грн.

4.

Залишкова балансова вартість устаткування

15 % від п.1

210 000

грн.

5.

Витрати на ліквідацію устаткування

10 % від п.4

21 000

грн.

6.

Операційний доход від ліквідації устаткування

п. 4 — п.5

189 000

грн.

7.

Податок на доход

25% від п.4

47 250

грн.

8.

Чиста ліквідаційна вартість устаткування

п.6 — п.7

141 750

грн.



Результати розрахунків ліквідаційної вартості устаткування заносяться в табл.3.9 – “Результати інвестиційної діяльності”, у якій занесені результати інвестиційних потоків на підприємство ( зі знаком “-“), Тлікв.-операції ліквідації устаткування.
Таблиця 3.9 – Результати інвестиційної діяльності ВАТ “ХЛІБ”

№





Значення показників на t — кроку діяльності

г/п

Показники

0 рік

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Т(лікв.)

1

Устаткування

-1400000











-210000

2

Нематеріальні активи















3

Разом: вкладення в основний капітал

-1400000













4

Приріст власного оборотного капіталу (-)

-270000













5

Усього інвестицій ( "-" – вкладений, " +" – повернутий інвесторам)

-1670000











141750



У табл.3.10 приведені результати розрахунку операційної діяльності підприємства.

Таблиця 3.10 – Результати операційної діяльності ВАТ “ХЛІБ”

 
№



Значення показників на t – кроку діяльності



 
г/п

Показники

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Т(лікв.)

 


Розрахунок валового доходу













1

Обсяг продажу, кг

11664000

13996800

16796160

24186470

9914400



 
2

Ціна продажу грн./кг(із ПДВ)

1,60

1,60

1,60

1,60

1,60



 
3

Ціна річного обсягу реалізації, грн

18662400

22394880

26873860

38698350

15863040

210000

 
4

ПДВ отриманий, грн (20% від реалізації)

3110400

3732480

4478976

6449725

2643840



 
6

ПДВ сплачений, грн

(20% від суми послуг)

2676888

3212266

3854719

5550795

2275355



 
7

Валова виручка, грн. ( з урахуванням сплати різниціи ПДВ)

18228888

21874666

26249603

37799420

15494555

189000

 




Розрахунок валових витрат



8

Перемінні витрати (робота і сировина), грн. (із ПДВ)

-15829730

-19041990

-22896710

-33073170

-13420530



9

Постійні витрати, грн.

-268600

-268600

-268600

-268600

-268600



10

Амортизація устаткування(фонд оплати лізингового кредиту), грн.

-238000

-238000

-238000

-238000

-238000



11

Відсотки по лізингу, грн.

-210000

-210000

-157500

-105000

-52500



12

Відсотки по облігаціях, грн.

-54000

-54000

-54000

-54000

-54000







Розрахунок чистого доходу



13

Балансовий прибуток, грн.

1628558

2062076

2634793

4060650

1460925

189 000

14

Податок на прибуток(25%)

407139,5

515519

658698

1015162,5

365231,25

47 250

15

Чистий прибуток до розподілу дивідендів

1221418,5

1546557

1976094

3045487,5

1095693,75

141 750



Розрахунок чистого операційного доходу ( чистий доход + фонд амортизації)

14

Чистий доход від опе-раций(чистий доход МП+ амортизація), грн.

1459418,5

1784557

2214094,75

3283487,5

1333693,75

141750



За результатами розрахунків інвестиційної й операційної діяльності підприємства ( табл.3.9, 3.10) розраховуємо результати фінансової діяльності підприємства і грошових потоків.




Таблиця 3.11 – Результати фінансової діяльності ВАТ “ХЛІБ”

№





Значення показників на t — кроку діяльності



г/п

Показники

0 рік

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Т(лікв.)





Розрахунки динаміки капіталізованих власних засобів проекту



1

Проектований чистий доход (для нарахування % дивідендів), грн.



1221418

1546557

1976094,7

3045487

1095693

141750

2

Виплата 23% дивідендів, грн.







-454501,7

-700462

-252009



3

Власний капітал з капіталізацією 77% прибутку, грн.



1221418

2767975

4289568

6634593

7620028



Розрахунки динаміки сум позикових ресурсів, амортизації і повернення кредиту

4

Довгостроковий лізинговий кредит, грн.

1400000













5

Облігації, грн.

270000













6

Амортизація(фонд оплати повернення лізинг/кредиту), грн.



238000

238000

238000

238000

238000



7

Погашення задолжен-ности по лізингу й облігаціям, грн.





-350000

-350000

-350000

-620000







Результати фінансової діяльності







9

Потік реальних грошей на расч.рахунок, грн.

(п.1-п.2+п.6-п.7)

270000



1459418

1434557

1409592

2233025

461684



10

Сальдо реальних грошей, грн.

270000

1729418

3163975

4573568

6806593

7268278





У табл.3.12 приведені результати розрахунку фінансових показників проекту для прийнятих вихідних даних. У табл.3.13- 3.14 приведені розрахунки послідовними наближеннями значення ВНД – внутрішньої норми прибутковості, тобто такого значення % виплати дивідендів від чистого прибутку, що дозволяє вирівняти дисконтвані інвестиції і чистий дисконтований доход підприємства. Таким чином, ВНД – досягнута фактична рентабельність інвестованого капіталу.

За результатами наближень табл.3.13, 3.14 внутрішня норма дисконтування проекту розраховується як:
<img width=«469» height=«47» src=«ref-1_1462972135-956.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">


3.6 Прогнозні характеристики підприємства ВАТ “ХЛІБ” після  впровадження проекту “Соціальний хліб”
На рис. 3.1 наведені результати впливу пропонованого інвестиційного проекту на підвищення прибутковості фінансово-господарської діяльності ВАТ “ХЛІБ” в декілька разів, що є основою його подальшого розвитку.
<img width=«475» height=«350» src=«ref-1_1462973091-18564.coolpic» v:shapes="_x0000_s1036">


Рис.3.1 Результати позитивного впливу інвестиційного проекту територіальної диверсифікації виробництва по проекту  “Соціальний хліб”на характеристики прибутковості діяльності ВАТ “ХЛІБ”
В табл.3.15, 3.16 наведені результати позитивного впливу інвестиційного проекту на підвищення показників ліквідності, платоспроможності та фінансо-вої стійкості по покриттю запасів в ВАТ “ХЛІБ” через 2 роки інвестиційного проекту до зони нормативів.


Таблиця 3.16 – Позитивна зміна показників покриття запасів в ВАТ “ХЛІБ”
    продолжение
--PAGE_BREAK--