Реферат: Зовнішньоекономічні договори і право застосовуване до них за законодавством України

Зовнішньоекономічні договори (контракти) і право, застосовуване до них за законодавством України

Зовнішньоекономічний договір (контракт)—це матеріаль­но оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст.1Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»). Він укла­дається лише у письмовій формі суб'єктами, здатнимидо його укладення відповідно до законодавства Україниабо місця укладення договору (контракту).Загалом зовнішньоекономіч­ні угоди укладаються відповідно до законодавства України та міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжна­родних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законодавством України.

Серед нормативно-правових актів України, що регулюють питання форми, порядку укладення та виконання зовнішньо­торговельних договорів (контрактів), є:

Цивільний кодекс України;

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іно­земній валюті» від23вересня1994р.;

Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній ва­люті“ від7травня1996p.2;

Закон України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах“ від15вересня1995p.;

Закон України „Про регулювання товарообмінних (бартер­них) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ від 23грудня1998p.;

Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютно­го регулювання і валютного контролю“ від19лютого1993p.;

Указ Президента України „Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності“ від10лютого1996p.;

Указ Президента України „Про заходи щодо впорядкуван­ня розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти під­приємницької діяльності України“ від4жовтня1994p.;

Указ Президента України „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів“;

постанова Кабінету Міністрів і Національного банку України „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передба­чають розрахунки в іноземній валюті“ від21червня1995p.;

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом МЗЕЗторгу України від 5жовтня1995p. (зареєстроване у Міністерстві юстиції України9жовтня1995р. за№367/903)2;

наказ МЗЕЗ України „Про єдиний порядок застосування індикативних цін до всіх товарів українського походження“ від8вересня1996p.

В окремих випадках з питань укладення зовнішньоеконо­мічних договорів (контрактів) застосовують спеціальні норма­тивно-правові акти. Наприклад, якщо мова йде про військово-технічне співробітництво, застосовуються, зокрема. Указ Пре­зидента України „Про дальше вдосконалення державного екс­портного контролю“ від28грудня1996р. таПоложення про державний експортний контроль в Україні, затверджений Указом Президента України від13лютого1998p.,Закон України „Про державне оборонне замовлення“ від3березня 1999p.3

Відповідно до зазначеного та іншого законодавства правата обов'язкисторін за зовнішньоекономічним договором (конт­рактом) визначаються правом країни, обраної сторонамипід час укладення договору (контракту) або внаслідок подальшого погодження.За відсутності такого погодження застосовується

право країни, де заснована,має своє місце проживанняабо основне місце діяльності сторона,яка є:

продавцем—у договорі купівлі-продажу;

наймодавцем—у договорі майнового наймання;

ліцензіаром—у ліцензійному договорі;

охоронцем—у договорі зберігання;

комітентом (консигнантом)—у договорі комісії (консиг­нації);

довірителем—у договорі доручення;

перевізником—у договорі перевезення;

експедитором—у договорі транспортно-експедиційного обслуговування;

страхувачем—у договорі страхування;

кредитором—у договорі кредитування;

дарувальником—у договорі дарування;

поручителем—у договорі поруки;

заставником—у договорі застави.

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів):

про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперуван­ня, виконання будівельно-монтажних робіт застосовують пра­во країни, де здійснюється така діяльність,або де створюю» тьсяпередбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше;

про створенняСПзастосовується право країни, на території якоїСПстворюється та офіційно реєструється;

укладених на аукціоні, внаслідок конкурсу або на біржі, застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходитьсябіржа.

До прав та обов'язків сторін в інших зовнішньоекономічних договорах (контрактах) застосовується право країни, де засно­ваначи має місце проживанняабо основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору (контракту), що має вирішальне значення для його змісту. В разі прийман­ня виконання за зовнішньоекономічним договором (контрак­том) береться до уваги право місця здійснення такого приймання, «кшр сторони не погодили інше.

еще рефераты
Еще работы по мировой экономике