Реферат: Економічне обрунтування проекту машинобудівного підприємства
--PAGE_BREAK-- (3.3)Де Pv-кількість вагонів для транспортування матеріалу, шт
Pmi— Кількість матеріалу, шт
G— Вантажопідйомність транспорту, т
Z— Коефіцієнт заповнення транспорту
Розрахуємо кількість вагонів по чавунномулиттю по формулі 3.3 , шт:
<img width=«153» height=«41» src=«ref-1_1672470801-410.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039">
Табл 3.5 Необхідна кількість рухомого складу для транспортування матеріалів
Найменування
Кількість вагонів
Чавунне лиття
31
Сталеве лиття
21
Кольорове лиття
47
Поковки
34
Інші матеріали
15
6) Здійснимо розрахунок витрат на транспортування матеріалів до можливих пунктів споживання.
Витрати на транспортування розраховуються по формулі:
<img width=«128» height=«21» src=«ref-1_1672471211-255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040"> (3.4)
Где Уср –середньоринковаціна по кожному постачальникові;
Уці –відхилення цін від середньо ринкових на матеріали по кожному постачальнику, %
Розрахуємо затрати на транспортування чавунного лиття:
<img width=«335» height=«21» src=«ref-1_1672471466-524.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041">
<img width=«309» height=«21» src=«ref-1_1672471990-497.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042">
<img width=«311» height=«21» src=«ref-1_1672472487-494.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043">
<img width=«269» height=«21» src=«ref-1_1672472981-455.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044"><img width=«12» height=«23» src=«ref-1_1672443381-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045"> <img width=«12» height=«23» src=«ref-1_1672443381-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046"><img width=«12» height=«23» src=«ref-1_1672443381-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047">
<img width=«292» height=«21» src=«ref-1_1672473655-467.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048">
Табл 3.6 Розрахунки по всім видам матеріалів
Постачальники
Види матеріалів
Чавунне лиття
Сталеве лиття
Кольорове лиття
Поковки
Інші матеріали
Дніпропетровськ
720
1017.9
3744
528
459.4
Кіровоград
1008
739.5
4032
720
739.2
Маріуполь
648
565.5
5068.8
960
396
Лебедин
720
1218
6912
570
733
Знаменка
648
565.5
5068.8
360
369.6
Визначення витрат на купівлю матеріалів у кожного постачальника
<img width=«189» height=«31» src=«ref-1_1672474122-944.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_153»> (3.5)
де З мат і – витрати на покупку матеріалів, грн.
Ц мат і – відпускні ціни на матеріали і-того виду в кожного постачальника, грн.
Р м і – потреба матеріалів по видам, т.
Чавунне лиття:
<img width=«343» height=«24» src=«ref-1_1672475066-971.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">
<img width=«327» height=«21» src=«ref-1_1672476037-515.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051">
<img width=«315» height=«21» src=«ref-1_1672476552-500.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052">
<img width=«291» height=«21» src=«ref-1_1672477052-464.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">
<img width=«309» height=«21» src=«ref-1_1672477516-479.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">
Табл 3.7 Витрати на покупку матеріалів
Постачальники
Види матеріалів
Чавунне лиття
Сталеве лиття
Кольорове лиття
Поковки
Інші матеріали
Дніпропетровськ
1247112
1175470.9
9881913.6
1001668.8
378926.9
Кіровоград
1745956.8
853974.6
10642060.8
1365912
609714.3
Маріуполь
1122400.8
653039.4
13378590.7
1821216
326632.7
Лебедин
1247112
1406546.4
18243532.8
1081347
604600.4
Знаменка
11224400.8
653039.4
13378590.7
682956
304857.2
7)Визначення витрат на транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу:
Витрати на транспортування розраховується по формулі:
<img width=«108» height=«27» src=«ref-1_1672477995-209.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055"> (3.6.)
<img width=«36» height=«25» src=«ref-1_1672478204-127.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056"> — кількість рухомого складу, вагони.
<img width=«12» height=«20» src=«ref-1_1672478331-86.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057"> — тариф на 1 вагон, грн.
Використовуючи наведені дані в таблиці 3.4., розрахуємо витрати на транспортування матеріалів від постачальника до споживача. Розглянемо на прикладі постачання до Чернівців:
<img width=«341» height=«21» src=«ref-1_1672478417-545.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058">
<img width=«291» height=«21» src=«ref-1_1672478962-480.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059">
<img width=«292» height=«69» src=«ref-1_1672479442-1259.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060">
Інші дані наведені в таблиці 3.8.
Таблиця 3.8. Витрати на транспортування матеріалів до Чернівців
Таблиця 3.9. Витрати на транспортування матеріалів до Камьянця-Подольського
Таблиця 3.10. Витрати на транспортування матеріалів до Хмельницького
Таблиця 3.11. Витрати на транспортування матеріалів до Віниці
Таблиця 3.12. Витрати на транспортування матеріалів до Ковеля
8)Визначення витрат на купівлю и транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу, знаходиться за формулою:
<img width=«140» height=«33» src=«ref-1_1672480701-427.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061"> продолжение
--PAGE_BREAK-- (3.7.)
Де <img width=«31» height=«33» src=«ref-1_1672481128-210.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062"> — витрати на покупку матеріалів у кожного постачальника, грн.
<img width=«34» height=«33» src=«ref-1_1672481338-215.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063"> — витрати на транспортування матеріалів від постачальника до споживача (він же можливий виробник), грн.
Розрахуємо витрати на купівлю и транспортування матеріалів з Дніпропетровська до Чернівців:
<img width=«336» height=«30» src=«ref-1_1672481553-996.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064">(грн.)
<img width=«383» height=«30» src=«ref-1_1672482549-1117.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065">(грн.)
<img width=«382» height=«30» src=«ref-1_1672483666-1160.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066">(грн.)
<img width=«358» height=«30» src=«ref-1_1672484826-1097.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067">(грн.)
<img width=«410» height=«25» src=«ref-1_1672485923-1203.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068">(грн.)
Таблиця 3.13.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Чернівців
Таблиця 3.14.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Камьянця-Подольського
Таблиця 3.15.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Хмельницького
Таблиця 3.16.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Віниці
Таблиця 3.17.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Ковеля
1) Визначення загальних витрат:
<img width=«113» height=«25» src=«ref-1_1672487126-226.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069"> (4.12)
де <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1672487352-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070"> – витрати на закупівлю та транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу;
<img width=«28» height=«23» src=«ref-1_1672487480-115.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071"> – витрати на транспортування матеріалів;
В таблиці 3.18 розраховані загальні витрати, дані взяті в таблиці 3.3.
Таблиця 3.18 Розрахунок загальних витрат
Підприємство вигідніше всього будувати в м. Хмельницькому, а матеріали слід везти з наступних міст:
— Чавунне лиття, сталеве лиття, поковки та інші – зі Знаменки;
— Кольорове лиття – із Дніпропетровська
4.Механозбірний цех
Механо-складальний — основне для цеху виробництво. Розрахунок по ньому проводиться по двум визначенням: механічному і складальному. При розрахунку по механічному відділенню цеху слід визначити його виробничу і загальну площу і чисельність працюючих. Розпочати розрахунок доцільно з визначення величини і структури верстатного парку цеху. Визначимо розрахункову кількість верстатів даного виду:
<img width=«133» height=«44» src=«ref-1_1672487595-358.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072"> (4.1)
Де Qr— маса готової продукції, що випускається за рік в тонах
Qydi— зйом готової продукції з одного верстата при роботі в одну зміну, т.
C— число змін роботи верстатів в році
Kz— коефіцієнт загрузки станків
За формулою розрахуємо токарно-винторізні, вальце-токарні, спеціальні, агрегатні:
<img width=«227» height=«41» src=«ref-1_1672487953-530.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073">
Табл.4.1 Випуск продукції на одиницю виробничого устаткування
Станки
Випуск устаткування
Розрахункова кількість станків
Прийнята кількість станків
токарно-винторізні, вальце-токарні, спеціальні, агрегатні
43.6
0.62
1
Горизонтально- та координатно — розточувальні
48
0.56
1
Токарно – револьверні
51
0.53
1
Різьбошліфувальні, червячно- та зубо- шліфувальні
18
1.5
2
Шліфувальні
18.9
1.43
1
Зубооброблюючі
37
0.73
1
Довбальні
18
1.5
2
Свердлувальні
16.8
1.6
2
Розточувальні
22.4
1.2
1
Токарні автомати
17.5
1.54
2
Важкі токарні та ін.
58.5
0.46
Дрібні токарні
30-35
0.83
1
Загальна сума станків
15
Після визначення загальної кількості верстатів для всього цеху прийняту кількість устаткування розбиваємо по типах, тобто по питомій вазі окремих груп верстатів загалом верстатному парку.
<img width=«49» height=«19» src=«ref-1_1672488483-138.coolpic» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1026">. Де Nc– загальна кількість верстатів. Розрахуємо токарні і розточувальні верстати по формулі :15*0.41=6.15
Табл 4.2 Склад устаткування в механічному цеху % від всього парку
Загальну площу цеху підрозділяють на виробничу, допоміжну і площа обслуговуючих приміщень. Виробнича – площа, займана технологічним обладнанням, виробничим інвентарем, проходами і проїздами між обладнаннями, місцями для складування заготівель і відходів. Для визначення виробничої площі обладнання в залежності від потужності розбивають на групи і по питомій площі на один верстат визначають площа верстатного відділення, а потім необхідно визначити площу всього механічного відділення й окремих його служб.
Таблиця 4.3. Розрахунок виробничої площі
Верстати
Потужність, кВт
Склад,%
Питома площа
Прийнята питома площа
Кількість,
шт
Загальна площа, м2
Малі
2
25
07-10
8
3,75
30
Середні
4
30
10-20
18
4,5
81
Великі
7
30
20-60
40
4,5
180
Особливо великі
8
15
70-170
150
2.25
337,5
Сума
15
628,5
670,4
Виробниче устаткування цеху дорівнює 15 одиниць, виробнича площа = 628.5 м2
Допоміжна – площа, займана складами, залізничними коліями, головними проїздами і допоміжними ділянками (бюро цехового контролю, інструментально-роздавальна комора, ремонтний і заточувальної ділянки).
Площі допоміжних відділень обчислюють у такий спосіб: площа цехового складу разом із заготівельним відділенням розраховується у відсотках верстатної площі. Для визначення площі заточувальної ділянки механічного відділення на початку потрібно обчислити кількість заточувальних верстатів, потім (у відсотках від їхньої кількості) можна визначити кількість доводочних верстатів і після цього по питомій площі на один верстат може бути знайдена площа заточувального відділення.
1) Загальна кількість заточувальних верстатів складає 5 % верстатів обслуговування заточенням:
<img width=«353» height=«29» src=«ref-1_1672488621-1181.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074">(од.)
2) Кількість доводочних верстатів складають 50% кількості заточувальних:
<img width=«161» height=«27» src=«ref-1_1672489802-490.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075">(од.)
3) Загальна питома вага на 1 верстат відділення дорівнює 10 м2, тоді площа заточувальної ділянки дорівнює:
<img width=«194» height=«28» src=«ref-1_1672490292-674.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076">
4) Площа заготівельного відділення і складу цеху складає 18% верстатної площі:
<img width=«237» height=«28» src=«ref-1_1672490966-884.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077">
Площа ремонтного відділення так само, як і заточувального, знаходитися на підставі загальної кількості одиниць устаткування ремонтного відділення і площі, що приходиться на один верстат.
5) Кількість верстатів ремонтного відділення приймається в межах до 2% виробничих верстат цеху:
<img width=«222» height=«28» src=«ref-1_1672491850-728.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078">
6) Питома вага на 1 верстат ремонтного відділення складає 10 м2. Таким чином площа ремонтного відділення дорівнює:
<img width=«160» height=«28» src=«ref-1_1672492578-538.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">
Площа інструментально-роздавальної комори визначається з розрахунку на один метало ріжучий верстат цеху, що обслуговується при роботі в дві зміни. Площа контрольного відділення визначається в процентному відношенні від верстатної площі.
7) Кількість метало ріжучих верстатів в цеху складає:
<img width=«237» height=«28» src=«ref-1_1672493116-646.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080">
8) Питома площа для збереження інструмента – 0,4. Площа для збереження інструмента дорівнює:
<img width=«212» height=«30» src=«ref-1_1672493762-721.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081">
9) Питома площа для збереження абразивів з обліком тільки шліфувальних, заточувальних і доводочних верстатів – 0,4. Площа для збереження абразивів дорівнює:
<img width=«272» height=«30» src=«ref-1_1672494483-911.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082">
10) Питома площа для збереження пристосувань – 0,2. Таким чином площа для збереження пристосувань дорівнює:
<img width=«213» height=«30» src=«ref-1_1672495394-735.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083">
11) Площа контрольної ділянки складає 5 % площі верстатного відділення:
<img width=«231» height=«28» src=«ref-1_1672496129-870.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084">
12) Майстерня з ремонту пристосувань:
а) число верстатів складає 3 % верстатного парку:
<img width=«249» height=«28» src=«ref-1_1672496999-818.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085">
б) питома площа на 1 верстат у майстерні складає 12 м<img width=«11» height=«20» src=«ref-1_1672497817-79.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086">. Значить площа майстерні з ремонту пристосувань дорівнює:
<img width=«160» height=«28» src=«ref-1_1672497896-515.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087">
13) Загальна площа допоміжного відділення визначається як сума площ вище знайдених:
<img width=«466» height=«28» src=«ref-1_1672498411-1498.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088">
14) Визначення загальної площі механічного відділення механоскладального цеху:
<img width=«263» height=«28» src=«ref-1_1672499909-1012.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089">
15) Визначення обсягу механічного відділення механоскладального цеху, при умові, що висота цеху приймається 5м.
<img width=«237» height=«30» src=«ref-1_1672500921-879.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090">
16) Визначення площі складального відділення механоскладального цеху:
Площа складального відділення визначається у відсотковому відношенню до площі механічного відділення і дорівнює:
в серійному виробництві – 40% площі механічного відділення:
<img width=«228» height=«30» src=«ref-1_1672501800-932.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091">
17) Визначення загальної площі механоскладального цеху:
<img width=«269» height=«30» src=«ref-1_1672502732-1046.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092">
18) Визначення чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху розраховується за формулою 4.3.
<img width=«211» height=«49» src=«ref-1_1672503778-546.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093"> (4.3)
де <img width=«67» height=«25» src=«ref-1_1672504324-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1094"> — ефективний річний фонд часу верстату при роботі в одну зміну, год
С — кількість змін роботи
Nпр – прийнята кількість верстатів
<img width=«49» height=«25» src=«ref-1_1672504497-154.coolpic» v:shapes="_x0000_i1095">- ефективний річний фонд часу одного працюючого, год
<img width=«63» height=«25» src=«ref-1_1672504651-163.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096">- коефіцієнт багатоверстатного обслуговування
<img width=«48» height=«25» src=«ref-1_1672504814-145.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097"> — коефіцієнт виконання норм виробітки
a) Визначення ефективного річного фонду часу верстату при роботі в одну змін, за формулою 5.3.
<img width=«199» height=«25» src=«ref-1_1672504959-457.coolpic» v:shapes="_x0000_i1098"> (4.4)
де D — кількість робочих днів
t – кількість робочих годин в день
<img width=«53» height=«25» src=«ref-1_1672505416-153.coolpic» v:shapes="_x0000_i1099"> — коефіцієнт простою обладнання при роботі в одну зміну (5,5%)
<img width=«257» height=«25» src=«ref-1_1672505569-541.coolpic» v:shapes="_x0000_i1100">(год.)
b) Визначення ефективного річного фонду часу одного працюючого, за формулою 5.4.
<img width=«201» height=«25» src=«ref-1_1672506110-472.coolpic» v:shapes="_x0000_i1101"> (4.5)
де D — кількість робочих днів
t – кількість робочих годин в день
<img width=«72» height=«25» src=«ref-1_1672506582-184.coolpic» v:shapes="_x0000_i1102"> – коефіцієнт втрати робочого часу (11%)
<img width=«264» height=«26» src=«ref-1_1672506766-554.coolpic» v:shapes="_x0000_i1103">(год.)
19) Визначення чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху визначається за формулою 5.2.
<img width=«232» height=«44» src=«ref-1_1672507320-543.coolpic» v:shapes="_x0000_i1104">(чол.)
20) Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 35% кількості основних робітників:
<img width=«180» height=«25» src=«ref-1_1672507863-305.coolpic» v:shapes="_x0000_i1105">(чол.)
21) Визначення загальної чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху:
<img width=«135» height=«25» src=«ref-1_1672508168-243.coolpic» v:shapes="_x0000_i1106">(чол.)
22) Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:
<img width=«184» height=«25» src=«ref-1_1672508411-305.coolpic» v:shapes="_x0000_i1107">(чол.)
23) Визначення чисельності робітників складального відділення механоскладального, кількість слюсарів складає 115% верстатників:
<img width=«179» height=«25» src=«ref-1_1672508716-302.coolpic» v:shapes="_x0000_i1108">(чол.)
24) Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 30% кількості основних робітників:
<img width=«169» height=«25» src=«ref-1_1672509018-292.coolpic» v:shapes="_x0000_i1109">(чол.)
25) Визначення загальної чисельності робітників складського відділення механоскладального цеху:
<img width=«135» height=«25» src=«ref-1_1672509310-242.coolpic» v:shapes="_x0000_i1110">(чол.)
26) Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:
<img width=«183» height=«25» src=«ref-1_1672509552-290.coolpic» v:shapes="_x0000_i1111">(чол.)
5.Термічний цех
Термічні цехи за своїм призначенням можуть бути поділені на дві групи: до першої відносяться цехи по обробці відливок, а до другої – цехи по обробці деталей після механічної обробки. Розрахунки проводимо лише для другої групи, так як в даній роботі відсутні дані по цеху по обробці відливок.
1. Обсяг роботи для цехів другої групи або їх відділень дорівнює 45% маси деталей, що обробляються в механоскладальному цеху:
<img width=«205» height=«23» src=«ref-1_1672509842-349.coolpic» v:shapes="_x0000_i1112">(т) Чисельність працюючих в термічному цеху визначається через показник виробітку на одного працюючого в тоннах, для другої групи — 96 т(формула 5.1):
<img width=«97» height=«47» src=«ref-1_1672510191-280.coolpic» v:shapes="_x0000_i1113"> (5.1)
де <img width=«17» height=«26» src=«ref-1_1672510471-1020.coolpic» v:shapes="_x0000_i1114"> — обсяг роботи;
<img width=«17» height=«23» src=«ref-1_1672511491-997.coolpic» v:shapes="_x0000_i1115"> — виробіток на одного працюючого в тоннах;
<img width=«32» height=«23» src=«ref-1_1672512488-125.coolpic» v:shapes="_x0000_i1116">- коефіцієнт виконання норм виробітки.
<img width=«180» height=«44» src=«ref-1_1672512613-434.coolpic» v:shapes="_x0000_i1117">(чол.)
2. Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 18% кількості основних робітників:
<img width=«175» height=«25» src=«ref-1_1672513047-307.coolpic» v:shapes="_x0000_i1118">(чол.)
3. Визначення загальної чисельності робітників термічного цеху:
<img width=«133» height=«25» src=«ref-1_1672513354-243.coolpic» v:shapes="_x0000_i1119">(чол.)
4. Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:
<img width=«189» height=«25» src=«ref-1_1672513597-313.coolpic» v:shapes="_x0000_i1120">(чол.)
5. Визначення площі термічного цеху:
<img width=«92» height=«48» src=«ref-1_1672513910-309.coolpic» v:shapes="_x0000_i1121"> (5.2)
де ВП – загальний випуск продукції, т;
<img width=«43» height=«23» src=«ref-1_1672514219-1187.coolpic» v:shapes="_x0000_i1122"> — випуск продукції з 1м2 площі (8 т)
<img width=«165» height=«41» src=«ref-1_1672515406-371.coolpic» v:shapes="_x0000_i1123">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1124">)
6. Визначення допоміжної площі термічного цеху, яка складає 11% виробничої площі:
<img width=«181» height=«25» src=«ref-1_1672515883-324.coolpic» v:shapes="_x0000_i1125">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1126">)
7. Визначення загальної площі термічного цеху:
<img width=«205» height=«25» src=«ref-1_1672516313-352.coolpic» v:shapes="_x0000_i1127">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1128">)
6.Інструментальний цех
1. Кількість верстатів інструментального цеху, складає 24% кількості верстатів в основних цехах:
<img width=«164» height=«24» src=«ref-1_1672516771-278.coolpic» v:shapes="_x0000_i1129">(од.)
2. Визначення чисельності робітників за формулою 6.1
<img width=«103» height=«24» src=«ref-1_1672517049-210.coolpic» v:shapes="_x0000_i1130"> (6.1)
де <img width=«17» height=«23» src=«ref-1_1672517259-577.coolpic» v:shapes="_x0000_i1131"> — кількість робітників на 1 верстат при роботі в одну зміну (1,7);
<img width=«35» height=«23» src=«ref-1_1672517836-1087.coolpic» v:shapes="_x0000_i1132"> — кількість верстатів.
<img width=«143» height=«24» src=«ref-1_1672518923-253.coolpic» v:shapes="_x0000_i1133">(чол.)
3. Кількість слюсарів складає 34% кількості верстатників :
<img width=«161» height=«24» src=«ref-1_1672519176-284.coolpic» v:shapes="_x0000_i1134">(чол.)
4. Кількість термістів, зварників, ковалів і робітників по металопокриттям складає 8% кількості верстатників:
<img width=«177» height=«25» src=«ref-1_1672519460-311.coolpic» v:shapes="_x0000_i1135">(чол.)
5. Кількість допоміжних робітників складає 15% виробничих робітників:
<img width=«229» height=«25» src=«ref-1_1672519771-485.coolpic» v:shapes="_x0000_i1136">(чол.)
6. Кількість ІТР складає 10% загальної кількості робочих:
<img width=«251» height=«25» src=«ref-1_1672520256-520.coolpic» v:shapes="_x0000_i1137">(чол.)
7. Кількість СКП складає 1,5% загальної кількості робочих:
<img width=«273» height=«25» src=«ref-1_1672520776-548.coolpic» v:shapes="_x0000_i1138">(чол.)
8. Кількість МОП складає 1,2% загальної кількості робочих:
<img width=«276» height=«25» src=«ref-1_1672521324-555.coolpic» v:shapes="_x0000_i1139">(чол.)
9. Загальна кількість робітників інструментального цеху:
<img width=«240» height=«25» src=«ref-1_1672521879-363.coolpic» v:shapes="_x0000_i1140">(чол.)
10. Визначення площі цеху:
А) Площа цеху для верстатів. Питома площа на 1 верстат складає 25 м2:
<img width=«119» height=«25» src=«ref-1_1672522242-237.coolpic» v:shapes="_x0000_i1141">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1142">)
Б) Площа цеху для місць слюсарів – інструментальників. Питома площа на 1 місце слюсарів – інструментальників дорівнює 5 м2; кількість слюсарів — 2(чол.):
<img width=«112» height=«24» src=«ref-1_1672522585-212.coolpic» v:shapes="_x0000_i1143">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1144">)
В) Для допоміжних приміщень. Питома площа на 1 верстат =4 м2:
<img width=«104» height=«24» src=«ref-1_1672522903-204.coolpic» v:shapes="_x0000_i1145">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1146">)
Загальна площа:
<img width=«167» height=«24» src=«ref-1_1672523213-290.coolpic» v:shapes="_x0000_i1147">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1148">)
продолжение
--PAGE_BREAK--7.Ремонтно-механічний цех
1. Кількість верстатів ремонтно-механічного цеху складає 8% кількості верстатів в основних цехах:
<img width=«157» height=«25» src=«ref-1_1672523609-287.coolpic» v:shapes="_x0000_i1149">(од.)
2. Площа ремонтно-механічного цеху. Питома вага на 1 верстат =28 м2:
<img width=«133» height=«25» src=«ref-1_1672523896-255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1150">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1151">)
3. Площа відділів допоміжних приміщень складає 15% від площі ремонтно-механічного цеху:
<img width=«184» height=«25» src=«ref-1_1672524257-323.coolpic» v:shapes="_x0000_i1152">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1153">)
4. В таблиці 7.1 занесені розрахунки площі окремих відділень допоміжних приміщень цеху.
Таблиця 7.1 Визначення площі окремих відділень допоміжних приміщень цеху.
5. Загальна площа ремонтно-механічного цеху складає:
<img width=«144» height=«25» src=«ref-1_1672525898-261.coolpic» v:shapes="_x0000_i1155">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1156">)
6. Чисельність основних робочих розраховується по формулі (7.1):
<img width=«148» height=«49» src=«ref-1_1672526265-452.coolpic» v:shapes="_x0000_i1157"> (7.1)
де <img width=«45» height=«25» src=«ref-1_1672526717-150.coolpic» v:shapes="_x0000_i1158"> — ефективний річний фонд часу верстату при роботі в одну зміну, за рік;
<img width=«16» height=«19» src=«ref-1_1672526867-91.coolpic» v:shapes="_x0000_i1159"> — кількість змін роботи;
<img width=«29» height=«25» src=«ref-1_1672526958-125.coolpic» v:shapes="_x0000_i1160"> – прийнята кількість верстатів;
<img width=«39» height=«25» src=«ref-1_1672527083-142.coolpic» v:shapes="_x0000_i1161">- ефективний річний фонд часу одного працюючого, за рік;
<img width=«29» height=«24» src=«ref-1_1672527225-117.coolpic» v:shapes="_x0000_i1162"> — коефіцієнт виконання норм виробітки (1,12)
<img width=«29» height=«24» src=«ref-1_1672527342-119.coolpic» v:shapes="_x0000_i1163">- коефіцієнт багатоверстатного обслуговування (1,1)
<img width=«273» height=«44» src=«ref-1_1672527461-662.coolpic» v:shapes="_x0000_i1164">(чол.)
7. Кількість слюсарів складає 110% верстатників:
<img width=«136» height=«24» src=«ref-1_1672528123-255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1165">(чол.)
8. Допоміжні робочі складають 18% виробничих робочих:
<img width=«199» height=«24» src=«ref-1_1672528378-344.coolpic» v:shapes="_x0000_i1166">(чол.)
9. Загальна кількість робочих
<img width=«140» height=«24» src=«ref-1_1672528722-248.coolpic» v:shapes="_x0000_i1167">(чол.)
10. Керівники, спеціалісти і службовці складають 14% загальної кількості робочих:
<img width=«173» height=«24» src=«ref-1_1672528970-292.coolpic» v:shapes="_x0000_i1168">(чол.)
11. Всього робітників:
<img width=«124» height=«25» src=«ref-1_1672529262-239.coolpic» v:shapes="_x0000_i1169">(чол.)
8. Розрахунок собівартості продукції
У процесі калькуляції собівартості всієї товарної продукції витрати групуються в розрізі калькуляційних статей. При цьому прямі витрати показують як елементи, а непрямі поєднують у калькуляційні групи.
Калькуляція собівартості продукції складається по випускаючому цеху – механоскладальному. Витрати інших цехів ураховуються через відповідні статті калькуляції цього цеху, ремонтно-механічного й інструментального цехів – через статтю «Видатки по втриманню й експлуатації встаткування», термічного цеху – через основну заробітну плату виробничих робітників, а також через видатки по втриманню й експлуатації встаткування, загальновиробничі видатки. Розрахунки проводимо наступним чином:
Сировина й матеріали
Витрати на основні й покупні матеріали з обліком транспортно-заготівельних видатків розраховані в пункті 3 (усі матеріали везуться в м. Хмельницькому). Розрахунок витрат проводиться за оптовими цінами підприємства – постачальника й чинних тарифів на транспортні перевезення. Проте в собівартість продукції витрати на основні покупні матеріали повинні бути закладені без урахування ПДВ.
Загальна кількість сировини і матеріалів без ПДВ складає:
<img width=«160» height=«44» src=«ref-1_1672529501-401.coolpic» v:shapes="_x0000_i1170">(грн.)
Чавунне лиття:
<img width=«149» height=«44» src=«ref-1_1672529902-378.coolpic» v:shapes="_x0000_i1171">(грн.)
Аналогічно проводимо розрахунки для інших видів матеріалів, дані занесені в таблицю 9.1.1.
Таблиця 8.1.1 Розрахунки витрат на сировину й матеріали.
Вартість матеріалів з ПДВ
ПДВ
Вартість матеріалів без ПДВ
чавунне лиття
1151540.8
191923,5
959617.3
стальне лиття
663308.4
110551,4
552757
кольорове лиття
663308.4
110551,4
552757
поковки
699528
116588
582940
інші матеріали
312192.2
52032
260160,2
Всього
3489931.8
581655,3
2908276.5
Поворотні відходи
Вартість поворотних відходів віднімається із загальної суми матеріальних витрат, віднесених на собівартість продукції (формула 8.2.1)
<img width=«180» height=«24» src=«ref-1_1672530280-299.coolpic» v:shapes="_x0000_i1172"> (8.2.1)
де <img width=«23» height=«24» src=«ref-1_1672530579-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1173"> – потреба в матеріалах по видам, т;
m – коефіцієнт використання матеріалів(74%);
С – відсоток реалізованих відходів(73%);
Ц — ціна матеріалу
Р – відсоток початкової ринкової ціни реалізованих відходів(32%)
Розрахуємо вартість поворотних відходів чавунного лиття:
<img width=«336» height=«24» src=«ref-1_1672530685-513.coolpic» v:shapes="_x0000_i1174">
За таким же прикладом проводиться розрахунок по іншим видам матеріалів (таблиця 8.2.1)
Таблица 1
Вартість реалізованих відходів без НДС:
<img width=«233» height=«44» src=«ref-1_1672531198-502.coolpic» v:shapes="_x0000_i1175">(грн.)
Основна заробітна плата
До цієї статті відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно прийнятим підприємством системам оплати праці, у виді тарифних ставок і відрядних розцінок для працівників, зайнятих виробництвом продукції. Розрахунок повинен проводитись по кожному цеху окремо, а по механоскладальному рекомендується виділити при розрахунку механічне і складальне відділення. При цьому необхідно враховувати, що середній тарифний розряд робітників у цих підрозділах буде відрізнятися.
В таблиці 8.3.1. зазначена чисельність робітників по цехам
Таблиця 8.3.1. Чисельність робітників по цехам
Цехи
Чисельність робочих
Основні
Допоміжні
Керівники, спеціалісти
Механоскладальний:
механічне відділення
12
4
2
складальне відділення
14
4
3
Термічний
35
6
6
Інструментальний
7
2
3
Ремонтно-механічний
19
3
3
В таблиці 8.3.2 представлена погодинна тарифна ставка, для робітників з нормальними умовами праці, в таблиці 8.3.3 представлена погодинна тарифна ставка, для робітників з тяжкими умовами праці
Таблиця 8.3.2. Погодинна тарифна ставка, для робітників з нормальними умовами праці
Умови оплати
Розряди
1
2
3
4
5
6
Для відрядників
44,7
48,7
53,9
59,6
67
76,7
Для погодинників
41,8
45,5
50,3
55,7
62,7
71,7
Таблиця 8.3.3. Погодинна тарифна ставка, для робітників з тяжкими умовами праці
Умови оплати
Розряди
1
2
3
4
5
6
Для відрядників
45,2
50,9
51,7
55,4
60,1
61,7
Для погодинників
43,3
47,5
51,1
53,8
61,8
70,2
Тарифна ставка розраховується за формулою 8.3.1:
<img width=«181» height=«25» src=«ref-1_1672531700-435.coolpic» v:shapes="_x0000_i1176"> (8.3.1)
де <img width=«31» height=«25» src=«ref-1_1672532135-123.coolpic» v:shapes="_x0000_i1177"> – погодинна тарифна ставка нижчого розряду;
<img width=«31» height=«25» src=«ref-1_1672532258-121.coolpic» v:shapes="_x0000_i1178"> – погодинна тарифна ставка вищого розряду;
Д – дрібна частина розряду
Тарифна заробітна плата розраховується за формулою 8.3.2:
<img width=«133» height=«25» src=«ref-1_1672532379-260.coolpic» v:shapes="_x0000_i1179"> (8.3.2)
де N — кількість робочих за даним тарифним розрядом;
На прикладі розрахуємо ФОП, для механічне відділення механоскладального цеху:
Відрядники:
Тарифна ставка:
<img width=«239» height=«24» src=«ref-1_1672532639-500.coolpic» v:shapes="_x0000_i1180">(коп.)=0,5789(грн.)
Тарифна заробітна плата:
<img width=«229» height=«24» src=«ref-1_1672533139-390.coolpic» v:shapes="_x0000_i1181"> продолжение
--PAGE_BREAK--(грн.)
Премії:
<img width=«181» height=«21» src=«ref-1_1672533529-307.coolpic» v:shapes="_x0000_i1182">(грн.)
Доплати:
<img width=«173» height=«21» src=«ref-1_1672533836-298.coolpic» v:shapes="_x0000_i1183">(грн.)
Основна заробітна плата:
<img width=«288» height=«24» src=«ref-1_1672534134-450.coolpic» v:shapes="_x0000_i1184">(грн.)
Додаткова заробітна плата:
<img width=«205» height=«24» src=«ref-1_1672534584-351.coolpic» v:shapes="_x0000_i1185">(грн.)
Фонд оплати праці:
<img width=«237» height=«19» src=«ref-1_1672534935-358.coolpic» v:shapes="_x0000_i1186">(грн.)
Погодинники:
Тарифна ставка:
<img width=«232» height=«24» src=«ref-1_1672535293-474.coolpic» v:shapes="_x0000_i1187">(коп.)=0,578(грн.)
Тарифна заробітна плата:
<img width=«216» height=«24» src=«ref-1_1672535767-367.coolpic» v:shapes="_x0000_i1188">(грн.)
Премії:
<img width=«172» height=«21» src=«ref-1_1672536134-296.coolpic» v:shapes="_x0000_i1189">(грн.)
Доплати:
<img width=«168» height=«21» src=«ref-1_1672536430-292.coolpic» v:shapes="_x0000_i1190">(грн.)
Основна заробітна плата:
<img width=«263» height=«24» src=«ref-1_1672536722-417.coolpic» v:shapes="_x0000_i1191">(грн.)
Додаткова заробітна плата:
<img width=«191» height=«24» src=«ref-1_1672537139-321.coolpic» v:shapes="_x0000_i1192">(грн.)
Фонд оплати праці:
<img width=«213» height=«19» src=«ref-1_1672537460-326.coolpic» v:shapes="_x0000_i1193">(грн.)
За таким же прикладом проводиться розрахунок по іншим цехам, отримані дані зведені в таблицю 8.3.4
Таблиця 8.3.4. Розрахунок ФОП
Відрахування на соціальне страхування
До цієї статті калькуляції відноситься:
1) відрахування на державне(обов’язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов’язкове медичне страхування (4,3%) ;
2) відрахування на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (в Пенсійний фонд), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування (33,2%)
В таблиці 8.4.1. розраховані відрахування на соціальне страхування по цехам.
Таблиця 8.4.1 Відрахування на соціальне страхування.
Витрати по утриманню і експлуатації обладнання
Механоскладальний цех
Стаття 1:«Утримання обладнання, утримання і оновлення інструменту та інвентарю»
Сума затрат за статтею на одного робочого-верстатника – 240 грн.
Механічний:
Відрахування в фонд соц. страх.:
<img width=«181» height=«21» src=«ref-1_1672537786-322.coolpic» v:shapes="_x0000_i1194">(грн.)
Витрати на робочих-верстатників:
<img width=«191» height=«21» src=«ref-1_1672538108-329.coolpic» v:shapes="_x0000_i1195">(грн.)
Всього витрат по відділенню:
<img width=«268» height=«19» src=«ref-1_1672538437-410.coolpic» v:shapes="_x0000_i1196">(грн.)
Таблиця 8.5.1. Утримання обладнання, утримання і оновлення інструменту та інвентарю
Всього по статті 1: 8343.12 (грн.)
Стаття 2:«Енергія, зжате повітря, вода для виробничих цілей»
Витрати електроенергії для двигунів цеха:
<img width=«195» height=«25» src=«ref-1_1672538847-333.coolpic» v:shapes="_x0000_i1197"> (8.5.1)
де КС — коефіцієнт попиту, що враховує недозавантаженість по потужності і неодночасність роботи електроприймачів, втрати в мережі та електродвигунах (0,25),
Wуст – сумарна встановлена потужність обладнання, кВт
Феф.ст. – ефективний річний фонд часу верстата при роботі в одну зміну, год. (2721,6)
С — кількість змін роботи верстатів(1),
Кз – коефіцієнт завантаження обладнання в часі, враховуючи неповноту річного графіку споживання(0,70).
Розрахунок сумарної встановленої потужності обладнання, представлено в таблиці 8.5.2
Таблиця 8.5.2. Сумарна встановлена потужність обладнання, кВт
Середня потужність обладнання:
<img width=«87» height=«41» src=«ref-1_1672539180-259.coolpic» v:shapes="_x0000_i1198">(кВт)
Витрати електроенергії для двигунів цеха:
<img width=«280» height=«24» src=«ref-1_1672539439-442.coolpic» v:shapes="_x0000_i1199">(кВт)
Вартість електроенергії для виробничих цілей:
<img width=«83» height=«24» src=«ref-1_1672539881-178.coolpic» v:shapes="_x0000_i1200"> (8.5.2)
де Це — ціна 1 кВт. ч енергії, грн. (вартість 1 кВт/ч електроенергії дорівнює 8,8 коп.)
<img width=«204» height=«24» src=«ref-1_1672540059-356.coolpic» v:shapes="_x0000_i1201">(грн.)
Витрати води для виробничих цілей:
<img width=«185» height=«44» src=«ref-1_1672540415-438.coolpic» v:shapes="_x0000_i1202"> (8.5.3)
де qв – витрати води на один верстат, л/год (0,6 л/год)
No – кількість верстатів, що працюють з охолодженням
<img width=«228» height=«41» src=«ref-1_1672540853-483.coolpic» v:shapes="_x0000_i1203">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1204">)
Вартість води:
<img width=«83» height=«24» src=«ref-1_1672541441-181.coolpic» v:shapes="_x0000_i1205"> (8.5.4)
де ЦВ ціна 1 м3 води, грн.(вартість 1 м3 води дорівнює 1,36 грн.)
<img width=«160» height=«24» src=«ref-1_1672541622-279.coolpic» v:shapes="_x0000_i1206">(грн.)
Витрати зжатого повітря:
<img width=«223» height=«25» src=«ref-1_1672541901-368.coolpic» v:shapes="_x0000_i1207"> (8.5.5)
де <img width=«36» height=«24» src=«ref-1_1672542269-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1208">– витрати зжатого повітря на 1 верстат, м3/год (витрати зжатого повітря на 1 верстат складає 2,0 м3/год);
<img width=«40» height=«24» src=«ref-1_1672542389-136.coolpic» v:shapes="_x0000_i1209">– кількість верстатів що використовують зжате повітря (складає 60% виробничого обладнання)
<img width=«295» height=«24» src=«ref-1_1672542525-456.coolpic» v:shapes="_x0000_i1210">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1211">)
Витрати на зжате повітря:
<img width=«127» height=«24» src=«ref-1_1672543086-237.coolpic» v:shapes="_x0000_i1212"> (8.5.6)
де <img width=«39» height=«24» src=«ref-1_1672543323-134.coolpic» v:shapes="_x0000_i1213">- ціна 1 м3 зжатого повітря, грн.(вартість 1м3 зжатого повітря дорівнює 0,016грн.)
<img width=«220» height=«24» src=«ref-1_1672543457-370.coolpic» v:shapes="_x0000_i1214">(грн.)
Всього по статті 2: 2375.6+23.32+548.67=2947,59(грн.)
Стаття 3:«Затрати на поточний ремонт обладнання, транспортних засобів, дорого вартісного інструменту»
В таблиці 8.5.3 розрахована вартість обладнання.
Таблиця 8.5.3. Вартість обладнання, грн.
Середня вартість обладнання:
<img width=«111» height=«41» src=«ref-1_1672543827-293.coolpic» v:shapes="_x0000_i1215"> продолжение
--PAGE_BREAK--(тис.грн.)
Затрати на монтаж і транспортування обладнання приймаються в розмірі 7% вартості обладнання:
<img width=«144» height=«21» src=«ref-1_1672544120-260.coolpic» v:shapes="_x0000_i1216">(тис.грн.)
Вартість пристосування складає 7,5% вартості обладнання:
<img width=«152» height=«21» src=«ref-1_1672544380-272.coolpic» v:shapes="_x0000_i1217">(тис.грн.)
Вартість інструменту складає 5% вартості обладнання:
<img width=«144» height=«21» src=«ref-1_1672544652-262.coolpic» v:shapes="_x0000_i1218">(тис.грн.)
Вартість виробничого інвентарю визначається в розмірі 2% вартості верстатного обладнання:
<img width=«137» height=«21» src=«ref-1_1672544914-261.coolpic» v:shapes="_x0000_i1219">(тис.грн.)
Витрати на поточний ремонт обладнання складає 4% його вартості обладнання:
<img width=«137» height=«21» src=«ref-1_1672545175-256.coolpic» v:shapes="_x0000_i1220">(тис.грн.)
Витрати на ремонт пристосування – 5% від вартості обладнання:
<img width=«144» height=«21» src=«ref-1_1672544652-262.coolpic» v:shapes="_x0000_i1221">(тис.грн.)
Всього по статті 3: 88.87+111.09=199.96(тис.грн.)
Стаття 4:«Допоміжні матеріали»
Затрати на допоміжні матеріали приймаються в розмірі 140 грн на один верстат:
<img width=«99» height=«19» src=«ref-1_1672545693-196.coolpic» v:shapes="_x0000_i1222">(грн.)
Стаття 5:«Амортизація»
Амортизація обладнання і інструмента – 15%:
Обладнання:
<img width=«144» height=«21» src=«ref-1_1672545889-257.coolpic» v:shapes="_x0000_i1223">(тис.грн.)
Інструмент:
<img width=«125» height=«21» src=«ref-1_1672546146-240.coolpic» v:shapes="_x0000_i1224">(тис.грн.)
Всього амортизація: 333.27+13.33=346.6(тис.грн.)
Витрати механоскладального цеху: 9108,92+3046,92+294160+2240+463290=771845,84(грн.)
Термічний цех:
Витрати по утримання та експлуатацію обладнання складають 220% з/п основних робочих даного цеху:
<img width=«152» height=«21» src=«ref-1_1672546386-282.coolpic» v:shapes="_x0000_i1225">(грн.)
Інструментальний цех:
Стаття 1:
Таблиця 8.5.4 Утримання обладнання, утримання і оновлення інструменту та інвентарю
Цех
З/п допоміжних робочих, грн
Відрахування в фонд соц. страх.грн
Кількість робочих, чол
Витрати на робочих-верстатників, грн
Всього витрат по цеху, грн
Інструментальний
378,51
141,94
7
1680
2200,45
Всього по статті 1: 2200.45 грн.
Стаття 2:
Витрати електроенергії для двигунів цеха:
<img width=«291» height=«24» src=«ref-1_1672546668-459.coolpic» v:shapes="_x0000_i1226">(кВт)
<img width=«227» height=«24» src=«ref-1_1672547127-374.coolpic» v:shapes="_x0000_i1227">(кВт)
Вартість електроенергії для виробничих цілей:
<img width=«192» height=«24» src=«ref-1_1672547501-347.coolpic» v:shapes="_x0000_i1228">(грн.)
Витрати води для виробничих цілей:
<img width=«216» height=«41» src=«ref-1_1672547848-468.coolpic» v:shapes="_x0000_i1229">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1230">)
Вартість води:
<img width=«145» height=«24» src=«ref-1_1672548421-264.coolpic» v:shapes="_x0000_i1231">(грн.)
Витрати зжатого повітря:
<img width=«280» height=«24» src=«ref-1_1672548685-446.coolpic» v:shapes="_x0000_i1232">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1233">)
Вартість зжатого повітря
<img width=«203» height=«24» src=«ref-1_1672549236-356.coolpic» v:shapes="_x0000_i1234">(грн.)
Всього по статті 2: 608,57+6,22+164,6=779,39
Стаття 3:
Затрати на монтаж і транспортування обладнання:
<img width=«172» height=«21» src=«ref-1_1672549592-308.coolpic» v:shapes="_x0000_i1235">(грн.)
Вартість пристосування складає:
<img width=«169» height=«21» src=«ref-1_1672549900-301.coolpic» v:shapes="_x0000_i1236">(грн.)
Вартість інструменту:
<img width=«161» height=«21» src=«ref-1_1672550201-291.coolpic» v:shapes="_x0000_i1237">(грн.)
Вартість виробничого інвентарю:
<img width=«172» height=«21» src=«ref-1_1672550492-304.coolpic» v:shapes="_x0000_i1238">( грн.)
Витрати на поточний ремонт обладнання:
<img width=«172» height=«21» src=«ref-1_1672550796-307.coolpic» v:shapes="_x0000_i1239">( грн.)
Витрати на ремонт пристосування:
<img width=«161» height=«21» src=«ref-1_1672550201-291.coolpic» v:shapes="_x0000_i1240">( грн.)
Всього по статті 3: 23532,8+29416=52948,8(грн.)
Стаття 4:
Затрати на допоміжні матеріали приймаються в розмірі 140 грн. на один верстат:
<img width=«84» height=«19» src=«ref-1_1672551394-179.coolpic» v:shapes="_x0000_i1241">( грн.)
Стаття 5: Амортизація обладнання і інструмента – 15%:
Обладнання:
<img width=«159» height=«21» src=«ref-1_1672551573-288.coolpic» v:shapes="_x0000_i1242">( грн.)
Інструмент:
<img width=«143» height=«21» src=«ref-1_1672551861-271.coolpic» v:shapes="_x0000_i1243">( грн.)
Всього амортизація: 88248+22062=110310(грн.)
Витрати інструментального цеху:
3193,07+779,39+52948,8+560+110310=167791,26(грн.)
По ремонтно-механічному цеху:
Стаття 1:
Таблиця 8.5.5 Утримання обладнання, утримання і оновлення інструменту та інвентарю
Цех
З/п допоміжних робочих, грн
Відрахування в фонд соц. страх.грн
Кількість робочих, чол
Витрати на робочих-верстатників, грн
Всього витрат по цеху, грн
Ремонто-механічний
534,44
200,42
19
4560
5294,86
Всього по статті 1: 5294,86 грн.
Стаття 2:
Витрати електроенергії для двигунів цеха:
<img width=«279» height=«24» src=«ref-1_1672552132-441.coolpic» v:shapes="_x0000_i1244">(кВт)
Вартість електроенергії для виробничих цілей:
<img width=«183» height=«24» src=«ref-1_1672552573-329.coolpic» v:shapes="_x0000_i1245">(грн.)
Витрати води для виробничих цілей
<img width=«208» height=«41» src=«ref-1_1672552902-459.coolpic» v:shapes="_x0000_i1246">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1247">)
Вартість води:
<img width=«137» height=«24» src=«ref-1_1672553466-252.coolpic» v:shapes="_x0000_i1248">(грн.)
Витрати зжатого повітря:
<img width=«276» height=«24» src=«ref-1_1672553718-439.coolpic» v:shapes="_x0000_i1249">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1250">)
Вартість зжатого повітря
<img width=«201» height=«24» src=«ref-1_1672554262-350.coolpic» v:shapes="_x0000_i1251">(грн.)
Всього по статті 2: 152,14+1,55+41,15=194,84(грн.)
Стаття 3:
Затрати на монтаж і транспортування обладнання:
<img width=«168» height=«21» src=«ref-1_1672554612-303.coolpic» v:shapes="_x0000_i1252">(грн.)
Вартість пристосування складає:
<img width=«163» height=«21» src=«ref-1_1672554915-290.coolpic» v:shapes="_x0000_i1253">(грн.)
Вартість інструменту:
<img width=«149» height=«21» src=«ref-1_1672555205-276.coolpic» v:shapes="_x0000_i1254">(грн.)
Вартість виробничого інвентарю:
<img width=«161» height=«21» src=«ref-1_1672555481-292.coolpic» v:shapes="_x0000_i1255">(грн.)
Витрати на поточний ремонт обладнання:
<img width=«161» height=«21» src=«ref-1_1672555773-294.coolpic» v:shapes="_x0000_i1256">(грн.)
Витрати на ремонт пристосування:
<img width=«149» height=«21» src=«ref-1_1672555205-276.coolpic» v:shapes="_x0000_i1257">(грн.)
Всього по статті 3: 5883,2+7354=13237,2(грн.)
Стаття 4:
Затрати на допоміжні матеріали приймаються в розмірі 140 грн. на один верстат:
<img width=«80» height=«19» src=«ref-1_1672556343-175.coolpic» v:shapes="_x0000_i1258">(грн.)
Стаття 5:
Амортизація обладнання і інструмента – 15%:
Обладнання:
<img width=«156» height=«21» src=«ref-1_1672556518-283.coolpic» v:shapes="_x0000_i1259">(грн.)
Інструмент:
<img width=«156» height=«21» src=«ref-1_1672556518-283.coolpic» v:shapes="_x0000_i1260">(грн.)
Всього амортизація: 22062+22062=44124(грн.)
Витрати ремонтно-механічного цеху:
5294,86+194,84+13237,2+140+44124=62990,9(грн.)
Всього витрати по утриманню і експлуатації обладнання складають:
771845,84+11591,89+167791,26+62990,9=1014219,89(грн.)
Цехові витрати
Склад робітників по цехам зазначено в таблиці 8.6.1.
Таблиця 8.6.1. Склад робітників по цехам
Визначимо площу і об’єм будівель, включаючи побутові і адміністративні кімнати.
Питома площа побутових приміщень на одну людину для цехів холодної обробітки складає 1,22 м2, для цехів гарячої обробітки – 1,83 м2, площа на одного працюючого в заводоуправлінні складає 12 м2, площа адміністративних приміщень в цехах – 3,25 м2 на одну людину.
Висота виробничих будівель для гарячих цехів – 10 м, для холодних – 9 м, висота адміністративних і побутових приміщень – 3,3 м.
Механоскладальний цех:
<img width=«101» height=«25» src=«ref-1_1672557084-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1261">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1262">)
<img width=«152» height=«24» src=«ref-1_1672557415-279.coolpic» v:shapes="_x0000_i1263">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1264">)
<img width=«143» height=«24» src=«ref-1_1672557800-259.coolpic» v:shapes="_x0000_i1265">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1266">)
<img width=«264» height=«24» src=«ref-1_1672558165-417.coolpic» v:shapes="_x0000_i1267">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1268">)
<img width=«189» height=«25» src=«ref-1_1672558688-341.coolpic» v:shapes="_x0000_i1269">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1270">)
<img width=«169» height=«24» src=«ref-1_1672559134-301.coolpic» v:shapes="_x0000_i1271">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1272">)
<img width=«161» height=«24» src=«ref-1_1672559540-287.coolpic» v:shapes="_x0000_i1273">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1274">)
<img width=«277» height=«24» src=«ref-1_1672559932-432.coolpic» v:shapes="_x0000_i1275">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1276">)
Стаття 1. «Утримання будівель та споруд»
До цієї статті відносяться витрати на електроенергію на освітлення, пар для опалення, воду для побутових потреб, матеріали та інші витрати, пов’язані з утриманням будівель та споруд.
Річні витрати електроенергії на освітлення, кВт∙год:
<img width=«133» height=«44» src=«ref-1_1672560469-344.coolpic» v:shapes="_x0000_i1277"> (8.6.1)
де Ре.ср. – середні витрати електроенергії на 1м2 площі цеху, кВт/год (20 Вт/год).;
Fосв – річне світлове навантаження (2100 год);
Sц – площа цеху, м2.
<img width=«233» height=«41» src=«ref-1_1672560813-501.coolpic» v:shapes="_x0000_i1278">(кВт)
Витрати на електроенергію протягом року:
<img width=«80» height=«23» src=«ref-1_1672561314-170.coolpic» v:shapes="_x0000_i1279"> (8.6.2)
де Ре – річні витрати електроенергії на освітлення, кВт/год.;
Це – ціна 1кВт/год. освітлювальної енергії, грн.
<img width=«263» height=«25» src=«ref-1_1672561484-449.coolpic» v:shapes="_x0000_i1280">
Потреба у пару на опалення протягом року, гкал:
<img width=«99» height=«41» src=«ref-1_1672561933-274.coolpic» v:shapes="_x0000_i1281"> (8.6.3)
де qi – витрати теплоти на 1м3 будівлі, Гкал/год.;
То – кількість годин в опалювальному періоді, год.;
Vз — об’єм будівлі цеху, м3.
<img width=«265» height=«41» src=«ref-1_1672562207-551.coolpic» v:shapes="_x0000_i1282">
Вартість пару:
<img width=«83» height=«23» src=«ref-1_1672562758-175.coolpic» v:shapes="_x0000_i1283"> (8.6.4)
де Рп – потреба в пару на отоплення протягом року;
Цп – ціна 1 Гкал пару, грн.
<img width=«228» height=«24» src=«ref-1_1672562933-390.coolpic» v:shapes="_x0000_i1284">
Витрати води на господарчі потреби, м3
<img width=«112» height=«44» src=«ref-1_1672563323-314.coolpic» v:shapes="_x0000_i1285"> (8.6.5)
де qвп – витрати води на одного працюючого за зміну, л;
R – кількість робочих, люд.;
Dр – число днів роботи за рік, дн.
<img width=«207» height=«41» src=«ref-1_1672563637-471.coolpic» v:shapes="_x0000_i1286">
Витрати води на душеві, м3:
<img width=«116» height=«44» src=«ref-1_1672564108-325.coolpic» v:shapes="_x0000_i1287"> (8.6.6)
де qвд – витрати води на одного робочого, який користується душем, л/день;
R1 – кількість робочих, які користуються душем;
Dр – число днів роботи за рік, дн.
<img width=«198» height=«41» src=«ref-1_1672564433-460.coolpic» v:shapes="_x0000_i1288">
Загальні витрати води:
<img width=«95» height=«23» src=«ref-1_1672564893-187.coolpic» v:shapes="_x0000_i1289"> (8.6.7)
де Рвп – витрати води на господарчі потреби, м3;
Рвд – витрати води на душеві, м3
<img width=«240» height=«25» src=«ref-1_1672565080-411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1290">
Вартість води визначається:
<img width=«83» height=«23» src=«ref-1_1672565491-175.coolpic» v:shapes="_x0000_i1291"> (8.6.8)
де Рв – загальні витрати води;
Цв – ціна 1м3 води (1,36 грн.)
<img width=«238» height=«25» src=«ref-1_1672565666-412.coolpic» v:shapes="_x0000_i1292">
Витрати на матеріали та інші потреби складає 3% від вартості будівель.
Вартість будівництва 1 м3 промислових будівель складає 35 грн, адміністративних і побутових приміщень – 38 грн:
<img width=«396» height=«25» src=«ref-1_1672566078-636.coolpic» v:shapes="_x0000_i1293">
Вартість матеріалів: <img width=«257» height=«24» src=«ref-1_1672566714-440.coolpic» v:shapes="_x0000_i1294">
Всього за статтею 1:4516.99+36682.93+1069.48+12402.28=54671.68(грн.)
Стаття 2 «Ремонтний фонд»
До цієї статті відносяться витрати, пов’язані з поточним ремонтом будівель, споруд та інвентарю. Витрати визначаються у відсотках до вартості основних фондів.
Вартість загальновиробничого інвентарю складає 1,5% вартості обладнання цеху:
<img width=«240» height=«24» src=«ref-1_1672567154-916.coolpic» v:shapes="_x0000_i1295">
Витрати на поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю складають 3%:
<img width=«352» height=«27» src=«ref-1_1672568070-586.coolpic» v:shapes="_x0000_i1296">
Всього за статтею 2: 13402.09(грн.)
Стаття 3. «Фонд оплати праці»
У цю статтю включаються: основна та додаткова заробітна плата керівників, спеціалістів та службовців та відрахування на соціальне страхування від зарплати цих категорій робітників.
<img width=«136» height=«25» src=«ref-1_1672568656-246.coolpic» v:shapes="_x0000_i1297"> (8.6.9)
де СЗП – середній оклад (2000 грн.);
R – чисельність інженерно-технічних робочих, чол.
<img width=«236» height=«27» src=«ref-1_1672568902-397.coolpic» v:shapes="_x0000_i1298">
Відрахування від зарплати: <img width=«189» height=«21» src=«ref-1_1672569299-342.coolpic» v:shapes="_x0000_i1299">
Всього за статтею 3: 45000+120000=165000(грн.)
Стаття 4. «Амортизація»
До цієї статті відноситься амортизація будівель, споруд та цінного інвентарю. Амортизаційні відрахування можуть бути розраховані у відсотках від початкової вартості будівель, споруд та інвентарю.
<img width=«333» height=«21» src=«ref-1_1672569641-534.coolpic» v:shapes="_x0000_i1300">
Всього за статтею 4.: 25669.51(грн.)
Стаття 5. «Інші витрати»
До цієї статті відносяться: витрати на раціоналізацію, удосконалення та винахідництво, витрати на охорону праці, розраховані за встановленими сумами на одного учасника виробництва. Інші витрати можна визначити у відсотковому відношенні до річного фонду прямої заробітної плати виробничих робочих.
а) Витрати на раціоналізацію, удосконалення та винахідництво складають 24 грн. на одного учасника:
<img width=«123» height=«21» src=«ref-1_1672570175-248.coolpic» v:shapes="_x0000_i1301">
б) Витрати на охорону праці складають 16 грн.:
<img width=«121» height=«21» src=«ref-1_1672570423-246.coolpic» v:shapes="_x0000_i1302">
в) Інші витрати складають 5% річного фонду прямої зарплати:
<img width=«188» height=«21» src=«ref-1_1672570669-336.coolpic» v:shapes="_x0000_i1303">
Всього за статтею 5.: 936+624+342.71=1902.71(грн.)
Цехові витрати механоскладального цеху:
54671.68+13402.09+165000+1902.71=260645.99 (грн.)
Термічний цех:
Цехові витрати по термічному цехові складають 130% заробітної плати основних робочих даного цеху:
<img width=«203» height=«22» src=«ref-1_1672571005-367.coolpic» v:shapes="_x0000_i1304">
<img width=«95» height=«25» src=«ref-1_1672571372-215.coolpic» v:shapes="_x0000_i1305">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1306">)
<img width=«152» height=«24» src=«ref-1_1672571693-274.coolpic» v:shapes="_x0000_i1307">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1308">)
<img width=«136» height=«24» src=«ref-1_1672572073-250.coolpic» v:shapes="_x0000_i1309">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1310">)
<img width=«241» height=«24» src=«ref-1_1672572429-389.coolpic» v:shapes="_x0000_i1311">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1312">)
<img width=«177» height=«25» src=«ref-1_1672572924-321.coolpic» v:shapes="_x0000_i1313">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1314">)
<img width=«171» height=«24» src=«ref-1_1672573350-304.coolpic» v:shapes="_x0000_i1315">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1316">)
<img width=«153» height=«24» src=«ref-1_1672573759-279.coolpic» v:shapes="_x0000_i1317">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1318">)
(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1319">)
Вартість будівництва 1 м3 промислових будівель складає 35 грн, адміністративних і побутових приміщень – 38 грн:<img width=«412» height=«25» src=«ref-1_1672574248-654.coolpic» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1027">
Вартість обладнання термічного цеху:
Таблиця 8.6.2. Вартість обладнання термічного цеху
Інструментальний цех:
<img width=«73» height=«25» src=«ref-1_1672578850-181.coolpic» v:shapes="_x0000_i1325">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1326">)
<img width=«140» height=«24» src=«ref-1_1672579137-263.coolpic» v:shapes="_x0000_i1327">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1328">)
<img width=«136» height=«24» src=«ref-1_1672579506-251.coolpic» v:shapes="_x0000_i1329">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1330">)
<img width=«211» height=«24» src=«ref-1_1672579863-354.coolpic» v:shapes="_x0000_i1331">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1332">)
<img width=«143» height=«25» src=«ref-1_1672580323-273.coolpic» v:shapes="_x0000_i1333">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1334">)
<img width=«153» height=«24» src=«ref-1_1672580701-285.coolpic» v:shapes="_x0000_i1335">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1336">)
<img width=«152» height=«24» src=«ref-1_1672581091-281.coolpic» v:shapes="_x0000_i1337">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1338">)
<img width=«245» height=«24» src=«ref-1_1672581477-399.coolpic» v:shapes="_x0000_i1339">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1340">)
Стаття 1:
Річні витрати електроенергії для освітлення:
<img width=«208» height=«41» src=«ref-1_1672581981-461.coolpic» v:shapes="_x0000_i1341">(кВт)
Витрати на електроенергію на протязі року:
<img width=«236» height=«25» src=«ref-1_1672582442-404.coolpic» v:shapes="_x0000_i1342">
Потреба у парові для опалення на протязі року, Гкал:
<img width=«256» height=«41» src=«ref-1_1672582846-531.coolpic» v:shapes="_x0000_i1343">
<img width=«195» height=«41» src=«ref-1_1672583377-448.coolpic» v:shapes="_x0000_i1344">
Витрати води для душевих, м3:
<img width=«195» height=«41» src=«ref-1_1672583825-455.coolpic» v:shapes="_x0000_i1345">
Загальні витрати води:
<img width=«219» height=«25» src=«ref-1_1672584280-385.coolpic» v:shapes="_x0000_i1346">
Вартість води визначається:
<img width=«221» height=«25» src=«ref-1_1672584665-384.coolpic» v:shapes="_x0000_i1347">
Витрати на матеріали та інші потреби складає 3% від вартості будівель.
Вартість будівництва 1 м3 промислових будівель складає 35 грн, адміністративних і побутових приміщень – 38 грн:
<img width=«368» height=«25» src=«ref-1_1672585049-594.coolpic» v:shapes="_x0000_i1348">
Витрати на матеріали:
<img width=«241» height=«24» src=«ref-1_1672585643-416.coolpic» v:shapes="_x0000_i1349">
Витрати по статті 1: 569,37+4207.02+391,27+1428,52=6596.18(грн.)
Стаття 2:
Вартість загальновиробничого інвентарю складає 1,2 % вартості обладнання цеха
<img width=«44» height=«24» src=«ref-1_1672586059-131.coolpic» v:shapes="_x0000_i1350"><img width=«200» height=«21» src=«ref-1_1672586190-341.coolpic» v:shapes="_x0000_i1351">(грн.)
Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і інвентарю складають 4%:
<img width=«341» height=«27» src=«ref-1_1672586531-554.coolpic» v:shapes="_x0000_i1352">
Всього по статті 2: 2171,31грн.
Стаття 3: «Фонд оплати праці»
<img width=«229» height=«27» src=«ref-1_1672587085-392.coolpic» v:shapes="_x0000_i1353">
Відрахування на соціальне страхування: <img width=«183» height=«21» src=«ref-1_1672587477-330.coolpic» v:shapes="_x0000_i1354">
Всього по статті 3: 72000+27000=99000(грн.)
Стаття 4: Амортизація будівель і споруд – 5%:
<img width=«207» height=«21» src=«ref-1_1672587807-372.coolpic» v:shapes="_x0000_i1355">
Інвентарю — 15%:
<img width=«180» height=«21» src=«ref-1_1672588179-334.coolpic» v:shapes="_x0000_i1356">
Витрати по статті 4: 2380,88+999.81=3380.68 (грн.)
Стаття 5:
Витрати по раціоналізації, удосконаленню і винахідництву складають 24 грн:
<img width=«121» height=«21» src=«ref-1_1672588513-245.coolpic» v:shapes="_x0000_i1357">
Витрати по охороні праці 18 грн на одного учасника виробництва:
<img width=«125» height=«21» src=«ref-1_1672588758-249.coolpic» v:shapes="_x0000_i1358">
Інші витрати складають 5 % річного фонду прямої заробітної плати виробничих робочих:
<img width=«181» height=«21» src=«ref-1_1672589007-324.coolpic» v:shapes="_x0000_i1359">
Витрати по статті 5: 360+240+83.67=683.67(грн.)
Витрати по інструментальному цехові: 5895,44+2187,1+99000+3380.68+683.67=111310,17(грн.)
Ремонтно-механічний цех:
<img width=«67» height=«25» src=«ref-1_1672589331-169.coolpic» v:shapes="_x0000_i1360">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1361">)
<img width=«143» height=«24» src=«ref-1_1672589606-261.coolpic» v:shapes="_x0000_i1362">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1363">)
<img width=«136» height=«24» src=«ref-1_1672579506-251.coolpic» v:shapes="_x0000_i1364">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1365">)
<img width=«199» height=«24» src=«ref-1_1672590330-336.coolpic» v:shapes="_x0000_i1366">(<img width=«23» height=«21» src=«ref-1_1672515777-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1367">)
<img width=«129» height=«25» src=«ref-1_1672590772-251.coolpic» v:shapes="_x0000_i1368">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1369">)
<img width=«161» height=«24» src=«ref-1_1672591128-292.coolpic» v:shapes="_x0000_i1370">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1371">)
<img width=«152» height=«24» src=«ref-1_1672581091-281.coolpic» v:shapes="_x0000_i1372">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1373">)
<img width=«235» height=«24» src=«ref-1_1672591911-390.coolpic» v:shapes="_x0000_i1374">(<img width=«21» height=«21» src=«ref-1_1672541336-105.coolpic» v:shapes="_x0000_i1375">)
Стаття 1:
Річні витрати електроенергії для освітлення:
<img width=«203» height=«41» src=«ref-1_1672592406-450.coolpic» v:shapes="_x0000_i1376">(кВт)
Витрати на електроенергію на протязі року:
<img width=«236» height=«25» src=«ref-1_1672592856-420.coolpic» v:shapes="_x0000_i1377">
Потреба у парові для опалення на протязі року, Гкал:
<img width=«242» height=«41» src=«ref-1_1672593276-514.coolpic» v:shapes="_x0000_i1378">
Вартість пару:
<img width=«188» height=«24» src=«ref-1_1672593790-329.coolpic» v:shapes="_x0000_i1379">
Витрати води для господарчих потреб, м3:
Витрати води для господарчих потреб, м3:
<img width=«199» height=«41» src=«ref-1_1672594119-453.coolpic» v:shapes="_x0000_i1380">
Витрати води для душових, м3:
<img width=«198» height=«41» src=«ref-1_1672594572-455.coolpic» v:shapes="_x0000_i1381">
Загальні витрати води:
<img width=«220» height=«25» src=«ref-1_1672595027-385.coolpic» v:shapes="_x0000_i1382">
Вартість води визначається:
<img width=«221» height=«25» src=«ref-1_1672595412-393.coolpic» v:shapes="_x0000_i1383">
Витрати на матеріали та інші потреби складає 3% від вартості будівель.
Вартість будівництва 1 м3 промислових будівель складає 35 грн, адміністративних і побутових приміщень – 38 грн:
<img width=«311» height=«25» src=«ref-1_1672595805-525.coolpic» v:shapes="_x0000_i1384">
Витрати на матеріали:
<img width=«233» height=«24» src=«ref-1_1672596330-403.coolpic» v:shapes="_x0000_i1385">
Витрати по статті 1: 267,04+1408+689,38+487,43=2852.31(грн.)
Стаття 2:
Вартість загальновиробничого інвентарю складає 1.5 % вартості обладнання цеха
<img width=«44» height=«24» src=«ref-1_1672586059-131.coolpic» v:shapes="_x0000_i1386"><img width=«169» height=«21» src=«ref-1_1672596864-298.coolpic» v:shapes="_x0000_i1387">(грн.)
Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і інвентарю складають 4%:
<img width=«331» height=«27» src=«ref-1_1672597162-551.coolpic» v:shapes="_x0000_i1388">
Всього по статті 2: 738.77грн.
Стаття 3: «Фонд оплати праці»
<img width=«229» height=«27» src=«ref-1_1672587085-392.coolpic» v:shapes="_x0000_i1389">
Відрахування на соціальне страхування: <img width=«183» height=«21» src=«ref-1_1672587477-330.coolpic» v:shapes="_x0000_i1390">
Всього по статті 3: 72000+27000=99000(грн.)
Стаття 4:
Амортизація будівель і споруд – 5%:
<img width=«196» height=«21» src=«ref-1_1672598435-352.coolpic» v:shapes="_x0000_i1391">
Інвентарю — 15%:
<img width=«181» height=«21» src=«ref-1_1672598787-320.coolpic» v:shapes="_x0000_i1392">
Витрати по статті 4: 812.38+333.27=1145.64(грн.)
Стаття 5:
Витрати по раціоналізації, удосконаленню і винахідництву складають 20 грн:
<img width=«123» height=«21» src=«ref-1_1672599107-245.coolpic» v:shapes="_x0000_i1393">
Витрати по охороні праці 18 грн на одного учасника виробництва:
<img width=«121» height=«21» src=«ref-1_1672599352-241.coolpic» v:shapes="_x0000_i1394">
Інші витрати складають 5 % річного фонду прямої заробітної плати виробничих робочих:
<img width=«257» height=«21» src=«ref-1_1672599593-430.coolpic» v:shapes="_x0000_i1395">
Витрати по статті 5: 500+450+222.31=1172.31(грн.)
Витрати по ремонтно-механічному цехові: 2852.31+738.77+99000+1145.64+1172.31=104909.02(грн.)
Сума загальновиробничих витрат по всім цехам:
260645.99+7468.88+111831.85+104909.02=484855.74(грн.)
Адміністративні витрати
У цю статтю калькуляції входять витрати з управління та обслуговування підприємства, витрати на пожежну та сторожову охорону, поточні витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, платежі на обов’язкове страхування майна, податки, збори та інші обов’язкові платежі у бюджет, що враховуються в собівартість продукції та ін.
Відрахування у фонди здійснюється, виходячи з розмірів фонду оплати праці підприємства. Податкові ставки, що використовуються для розрахунку податку на соціальне страхування, на випадок безробіття, пенсійний фонд встановлюються законодавством щорічно.
Розрахунок відрахувань на фонд оплати праці робітників заводоуправління. Чисельність ІТР заводоуправління складає 12% від загальної чисельності робітників в цехах. Середній оклад 2500 грн в місяць.
<img width=«172» height=«24» src=«ref-1_1672600023-298.coolpic» v:shapes="_x0000_i1396"> (8.7.1)
де Rзав – чисельність ІТР заводоуправління, чол.;
СОзав — середній оклад заводоуправління, грн.
Чисельність ІТР заводоуправління:
<img width=«191» height=«25» src=«ref-1_1672600321-323.coolpic» v:shapes="_x0000_i1397">(чол.)
Фонд оплати праці ІТР заводоуправління:
<img width=«263» height=«25» src=«ref-1_1672600644-447.coolpic» v:shapes="_x0000_i1398">
Відрахування до фонду соціального страхування від ФОП складають:
<img width=«203» height=«21» src=«ref-1_1672601091-361.coolpic» v:shapes="_x0000_i1399">
Всього ФОП робітників заводоуправління разом з відрахуваннями:
<img width=«285» height=«24» src=«ref-1_1672601452-468.coolpic» v:shapes="_x0000_i1400">
а) Відрахування в державний інноваційний фонд складає 5% від ФОП:
<img width=«220» height=«24» src=«ref-1_1672601920-383.coolpic» v:shapes="_x0000_i1401">
б) Розрахунок комунального податку:
<img width=«192» height=«25» src=«ref-1_1672602303-329.coolpic» v:shapes="_x0000_i1402"> (8.7.2)
де Нк – ставка комунального податку(0,05);
Чфакт — фактична чисельність працюючих, людей;
Зmin – неоподаткований мінімум(17 грн);
Траб – число місяців в розглянутому періоді.
<img width=«295» height=«24» src=«ref-1_1672602632-470.coolpic» v:shapes="_x0000_i1403">
в) Розрахунок податку на землю:
<img width=«111» height=«26» src=«ref-1_1672603102-321.coolpic» v:shapes="_x0000_i1404"> (8.7.3)
де а – ставка плати за 1м3 (2,28 грн. за 1 м2);
∑Si – сума площі будівель всіх цехів та будівель заводоуправління.
Таблиця 5.12 Розрахунок сумарної площі споруд всіх цехів та будівель заводоуправління
<img width=«272» height=«24» src=«ref-1_1672604035-446.coolpic» v:shapes="_x0000_i1408">
Інші складові витрати можна розрахувати укрупнено, прийнявши за основу відношення цехових витрат (частину загальновиробничих) на рівні 0,6.
<img width=«307» height=«21» src=«ref-1_1672604481-491.coolpic» v:shapes="_x0000_i1409">
Адміністративні витрати:
618750+22500+1438,2+7593.22+290913.14=941194.87(грн.)
Невиробничі комерційні витрати
До цієї статті калькуляції відносяться витрати на реалізацію продукції, у тому числі на рекламу та передпродажну підготовку товарів, витрати на тару та упаковку, на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій, вартість яких враховується до ціни продукції згідно умовам поставки. Ці витрати рекомендується включати в собівартість продукції пропорційно виробничої собівартості цієї продукції у розмірі 20%.
Таблиця 8.8.1 Калькуляція повної собівартості продукції.
продолжение
--PAGE_BREAK--9. Розрахунок капітальних витрат
Визначення капітальних вкладів в основні фонди
Розрахунок ведеться по окремим складовим на підставі класифікації основних виробничих фондів.
Вартість будівель визначається на підставі об’єму та вартості 1м3 та розраховується по всім цехам.
По кожному цеху визначаємо вартість промислової будівлі цеху, побутових приміщень та адміністративних. Окремо розраховуємо вартість будівлі заводоуправління.
Таблиця 9.1.1 Вартість обладнання по усьому підприємству в цілому.
Вартість будівель та споруд цехів вже розраховувалась у цехових витратах (стаття 1), тому зведемо їх у таблицю 9.1.2
Таблиця 9.1.2 Вартість будівель і споруд цехів, грн
Таблиця 9.1.3 Розрахунок вартості будівель усіх цехів та будівель заводоуправління.
Капітальні вклади в основні виробничі фонди складають:
<img width=«315» height=«24» src=«ref-1_1672606316-509.coolpic» v:shapes="_x0000_i1415">
Основні фонди:
Таблиця 9.1.4 Структура основних фондів в загальній вартості
Визначення оборотних коштів
Оборотні кошти заводу визначаються на підставі питомої ваги одного з елементів в загальній масі засобів. У якості одного з елементів, з яким проводимо розрахунок, є елемент «основні матеріали». Знаючи питому вагу цього елементу у сумі коштів, а також середньозважену норму запасу в днях, що складає 45 днів, визначимо загальну суму оборотних коштів заводу та суму коштів, що вкладені в окремі елементи за даними структури оборотних коштів.
Запаси матеріалу складають:
<img width=«239» height=«41» src=«ref-1_1672606825-500.coolpic» v:shapes="_x0000_i1416"> (9.2.1)
<img width=«257» height=«41» src=«ref-1_1672607325-546.coolpic» v:shapes="_x0000_i1417">
Загальні оборотні фонди:
<img width=«272» height=«44» src=«ref-1_1672607871-575.coolpic» v:shapes="_x0000_i1418">
Таблиця 9.2.1 Структура оборотних коштів машинобудівного підприємства
Визначення загальних капіталовкладень
Таким чином загальна сума капітальних витрат склала :
<img width=«173» height=«27» src=«ref-1_1672608446-471.coolpic» v:shapes="_x0000_i1419"> (9.3.1)
де ОВФ – основні виробничі фонди;
ОБК – оборотні кошти.
<img width=«311» height=«24» src=«ref-1_1672608917-501.coolpic» v:shapes="_x0000_i1420">
До нормованих оборотних коштів підприємства відносять: виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів, готова продукція на складі
<img width=«434» height=«25» src=«ref-1_1672609418-670.coolpic» v:shapes="_x0000_i1421">
<img width=«375» height=«25» src=«ref-1_1672610088-585.coolpic» v:shapes="_x0000_i1422">
10. Розрахунок ціни продукції
При розрахунку ціни на виріб підприємства задамо на першому етапі плановий рівень рентабельності продукції 30%. На наступному етапі :
1) визначимо рівень рентабельності виробу, якщо ціна підприємства відповідає середньо ринковій;
2) оберемо підсумковий рівень ціни на виріб. Цінова політика проявляється в одній з трьох форм ціноутворення – за попитом, за конкуренцією, за витратами.
· Ціна за витратами встановлюється виходячи з запланованого рівня рентабельності без визначення попиту споживачів;
· Ціна за попитом – у результаті вивчення попиту в умовах цінового ринку на рівні, що підходить до споживача;
· Ціна за конкуренцією може бути нижче, на рівні або вище ринкової в залежності від ринкових властивостей товару.
Обрана цінова політика та вище отримана інформація про збут дозволяють визначити об’єм продажу.
3) розрахуємо сумарний дохід підприємства при заданому об’ємі виробництва;
4) визначимо суму податку на додаткову вартість, а також суму ПДВ, яку необхідно сплатити до бюджету.
Оптова ціна без ПДВ
При розрахунку ціни оберемо цінову політику «за витратами» при запланованому рівні рентабельності 30%
Розрахунок ціни продукції, сумарної виручки підприємства при заданому обсягу випуску виробництва, суми податку на додану вартість (ПДВ), а також суму ПДВ, що підлягає сплаті у бюджет та загальний прибуток проведемо в таблиці 10.1.1.
Таблиця 10.1.1. Розрахунок ціни продукції.
Визначення порогу рентабельності виробництва
Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, що застосовуються в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість. Виокремлюють показники рентабельності продукції та рентабельності підприємства. Рентабельність продукції визначають у трьох варіантах: рентабельність реалізованої продукції, товарної продукції та окремого виробу.
Рентабельність реалізованої продукції це відношення прибутку від реалізованої продукції до її повної собівартості.
Рентабельність товарної продукції характеризується показником витрат на грошову одиницю товарної продукції або його зворотною величиною (формула 11.1)
<img width=«131» height=«41» src=«ref-1_1672613198-298.coolpic» v:shapes="_x0000_i1431"> (11.1)
де Т – товарна продукція в оптових цінах підприємства;
С – повна собівартість товарної продукції.
<img width=«300» height=«41» src=«ref-1_1672613496-676.coolpic» v:shapes="_x0000_i1432">
Рентабельність виробу – це відношення прибутку на одиницю виробу до собівартості цього виробу. Прибуток за виробом дорівнює різниці між його оптовою ціною та собівартістю.
<img width=«253» height=«41» src=«ref-1_1672614172-548.coolpic» v:shapes="_x0000_i1433">
Рентабельність підприємства (загальна рентабельність), визначається як відношення балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів та нормованих оборотних коштів..
<img width=«327» height=«41» src=«ref-1_1672614720-696.coolpic» v:shapes="_x0000_i1434">
Рівень загальної рентабельності – це ключовий індикатор при аналізі рентабельності підприємства, що відбиває приріст усього вкладеного капіталу. Але якщо потрібно точніше визначити розвиток підприємства, виходячи з рівня її загальної рентабельності, необхідно обчислити додатково ще два індикатори: рентабельність обороту і число оборотів капіталу.
Рентабельність обороту зображує залежність між доходом підприємства та його витратами та розраховується за формулою:
<img width=«163» height=«44» src=«ref-1_1672615416-456.coolpic» v:shapes="_x0000_i1435"> (11.2)
<img width=«232» height=«41» src=«ref-1_1672615872-548.coolpic» v:shapes="_x0000_i1436">
Число оборотів капіталу зображує відношення доходу підприємства до величини його капіталу та розраховується за формулою:
<img width=«151» height=«41» src=«ref-1_1672616420-408.coolpic» v:shapes="_x0000_i1437"> (11.3)
<img width=«245» height=«41» src=«ref-1_1672616828-573.coolpic» v:shapes="_x0000_i1438">
Чим вище дохід підприємства, тим більше число оборотів її капіталу.
Таким чином, рівень загальної рентабельності дорівнює рентабельності обороту помноженій на число оборотів капіталу.
<img width=«184» height=«24» src=«ref-1_1672617401-312.coolpic» v:shapes="_x0000_i1439">
Для визначення порога рентабельності виробництва необхідно побудувати графік беззбитковості.
Всі витрати підприємства можуть бути поділені на дві частини: змінні витрати (виробничі), що змінюються пропорційно об’єму виробництва, та постійні витрати (періодичні), які як правило, залишаються стабільними при зміні об’єму випуску.
Таблиця 11.1 Розрахунок постійних і змінних витрат
Для визначення точки рівноваги та аналізу різних аспектів відношення «витрати – об’єм виробництва – прибуток » необхідно визначити маржинальний прибуток, що є важливим параметром в оцінці управлінських рішень.
Маржинальний прибуток (МП) представляє собою перевищення об’єму продаж (VP) над величиною змінних витрат (V) на виробництво товару та послуги. Це сума грошових коштів, що необхідні для покриття постійних витрат та визначення прибутку.
<img width=«93» height=«19» src=«ref-1_1672617713-192.coolpic» v:shapes="_x0000_i1440"> (11.4)
<img width=«292» height=«19» src=«ref-1_1672617905-439.coolpic» v:shapes="_x0000_i1441">(грн.)
Питомий маржинальний прибуток є перевищення питомої продажної ціни(Ц) над величиною змінних витрат на одиницю продукції.
<img width=«101» height=«24» src=«ref-1_1672618344-211.coolpic» v:shapes="_x0000_i1442"> (11.5)
<img width=«255» height=«41» src=«ref-1_1672618555-563.coolpic» v:shapes="_x0000_i1443">(грн.)
Одним з основних практичних результатів використання класифікації витрат підприємства за принципом залежності від об’єму виробництва є можливість прогнозування прибутку, виходячи з становища витрат, а також визначення для кожної конкретної ситуації об’єму реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність.
Величину виручки від реалізації, при якій підприємство буде в змозі покрити свої витрати без отримання прибутку називають критичним об’ємом виробництва. Для його визначення використовується формула (11.6):
<img width=«85» height=«44» src=«ref-1_1672619118-239.coolpic» v:shapes="_x0000_i1444"> (11.6)
де Nкр – критичний об’єм виробництва;
Ц – ціна виробу;
v– змінні витрати на виробництво одиниці продукції;
С – постійні витрати.
<img width=«227» height=«41» src=«ref-1_1672619357-536.coolpic» v:shapes="_x0000_i1445">(од.)
Таким чином, резерв зміни обсягу випуску складає:
78000-32544.73=45455.27(од.)
Отже, якщо обсяг виробництва знизиться на 45455.27од., то підприємство прибутку вже не буде отримувати, проте ще не буде збитковим.
На основі цих даних відобразимо графік беззбитковості на рисунку
<img width=«411» height=«237» src=«ref-1_1672619893-17986.coolpic» v:shapes="_x0000_i1446">
Рис.11.1. Графік беззбитковості.
Таблиця 11.2 Розрахунок чистого прибутку підприємства
Валовий дохід підприємства, грн
14766960
Собівартість планового випуску продукції, грн.
11359448.94
Сума амортизаційних відрахувань, грн:
235881.1
· амортизація обладнання і дорогоцінного інструменту, грн.
456650.14
· амортизація будівель, споруд і цінного інвентарю, грн.
235881.1
Сума валових витрат виробництва (відповідає собівартості планового випуску продукції без
амортизаційних відрахувань), грн.
11359448.94-
-235881.1=11123567.84
Прибуток, що підлягає оподаткуванню, грн.
14766960-11123567.84
=3643392.16
Сума податку на прибуток, грн
3643392.16*0,25=
=910848.041
Чистий прибуток підприємства, грн.
3643392.16-910848.041
=2732544.12
продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по мировой экономике
Реферат по мировой экономике
Статистический анализ выборочного наблюдения
2 Сентября 2013
Реферат по мировой экономике
Применение индексного метода при анализе цен
2 Сентября 2013
Реферат по мировой экономике
Анализ финансирования и планирования учреждений здравоохранения
2 Сентября 2013
Реферат по мировой экономике
Органы валютного контроля
2 Сентября 2013