Реферат: Аналіз економічної ефективності виробництва гречки

--PAGE_BREAK--проведення економіко-статистичного аналізу даних щодо валового збору і урожайності сільськогосподарських культур. У зв'язку з тим, що урожайність сільськогосподарських культур суттєво змінюється як за територією, так і за окремими роками (в динаміці), її аналіз потрібно проводити у територіальному розрізі і в динаміці.




2. Аналіз економічної ефективності виробництва гречки
2.1          
Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства
ТОВ «Хлібодар» – це сільськогосподарське підприємство, засноване на приватній власності у вигляді внесків до статутного фонду i галузеве підзвітне Мiнiстерству аграрної політики України. Дане підприємство розташоване в Сумському районі в селищі міського типу Степанівка по вулиці Центральна 23 А.

Підприємство створено з метою забезпечення народного господарства України сільськогосподарською продукцією і діє на підставі Статуту та чинного законодавства України.

Основними напрямками дiяльностi пiдприємства згiдно статуту є:

— виробництво i реалiзацiя продукції рослинництва та тваринництва;

— надання послуг населенню та стороннім організаціям;

—проведення торговельної діяльності;

— виробництво та реалізація несільськогосподарської продукції.

Колективне господарство ім. Жданова було створено у 1931 роцi. На початку дев’яностих років дане господарство було перейменоване у КСП «Прогрес». У продовж 1999-2001 років відбувався процес реформування даного господарства шляхом зміни форми власності та організаційно – правової форми. Так виникло нове господарство у вигляді ТОВ «Хлібодар». Зараз це потужне підприємство сільськогосподарської галузі України, області, та району. Воно виготовляє широкий асортимент сільськогосподарської продукції, а також надає широке коло супутніх послуг.

Господарство має вигідне економіко-географічне розташування в <metricconverter productid=«12 км» w:st=«on»>12 км від обласного центру. Господарство у останній період орендує <metricconverter productid=«3123 га» w:st=«on»>3123 га сільськогосподарських угідь, які належать колишнім працівникам реформованого КСП.

Клімат сприяє вирощуванню зернових культур, цукрового буряку, а також інших технічних культур.

Клімат помірно теплий, середньо зволожений. Сума активних температур вище 10 градусів С, 2500-2650. кількість опадів, за цей час 280-<metricconverter productid=«310 мм» w:st=«on»>310 мм. Тривалість періоду з стійким сніговим шарам 95-100 днів. Середня дата настання заморозків 2-8 жовтня, а дата припинення 23-30 квітня.

Ґрунтовий покрій господарства представлений чорноземами потужними, мало гумусними із товщиною гумусного шару 100-<metricconverter productid=«120 см» w:st=«on»>120 см. Чорнозем насичений кальцієм. Магнієм, реакція ґрунтового розчину нейтральна (РН 6,0-7,2), що при високому вмісті гумус тості створює оптимальні умови для вирощування сільськогосподарських культур.

До складу господарства входять виробничі (1 тракторна бригади, Молочно товарна ферма, ферма по вирощуванню молодняка ВРХ. свиноферма), а також обслуговуючі та допоміжні підрозділи ( автопарк, склади, тік, млин, деревообробний цех ) які розташовані в межах одного населеного пункту.

Підприємство з року в рік використовує у виробництві нові сорти зернових та технічних культур. Періодично здійснюється оновлення порід великої рогатої худоби. Свою продукцію господарство реалізовує у межах області, хоча основна її частка реалізовується у межах Сумського району, окремі види продукції господарство експортує через посередників.

Для забезпечення високої якостi експортної продукцiї на пiдприємствi діють виробнича лабораторiя та вiддiл контролю, якi забезпечують контроль якості сировини та готової продукцiї, дотримання нормативних витрат матеріальних ресурсів, вiдповiднiсть продукції стандартам якості, щодо екологічно чистої продукції.

Для більш визначення виробничого напрямку господарства розглянемо склад та структуру товарної продукції, а також визначимо на скільки змінились обсяги діяльності господарства за останні три роки. Для цього розглянемо данні про структуру та динаміку виручки від реалізації сільськогосподарської продукції господарства, що подана у вищенаведеній таблиці.
Таблиця 1. Динаміка та структура товарної продукції господарства



Аналізуючи данні вищенаведеної таблиці слід зазначити, що загальний обсяг товарної продукції збільшився у порівнянні із базовим періодом збільшився на 3200 тис грн. В цілому ж обсяг товарної продукції рослинництва перевищує товарну продукцію тваринництва і відповідно становить 85 та 14% всієї продукції господарства. Менша частка 1%, належить продукції інших галузей та послугам що надавались у сфері сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції в загальній структурі виручки рослинництва і тваринництва займає більше 69,5%, то можна констатувати, що господарство має глибокий рівень спеціалізації.

Причому спеціалізація даного господарства є ярко вираженою і вже не змінюється у продовж достатньо тривалого періоду.

Виходячи з цього можна стверджувати, що господарство має зернову спеціалізацію з добре розвиненим виробництвом молока, соняшнику, а також ріпаку. Продукція промислових і переробних господарств в структурі виручки в цілому по підприємству складає 1 %.

Зростання виручки від реалізації відбулось по зерну на 2640 тис грн, ріпаку на 631,8 тис грн. та молоку на 538, тис грн., але в результаті скорочення виробництва виручка від реалізації цукрового буряку скоротилась на 331 тис грн. Це свідчить про те, що процес поглиблення спеціалізації спостерігається в галузях виробництва, зерна та молока.

Необхідно також відмітити, що основні та допоміжні галузі підібрані раціонально, оскільки побічна продукція зернових, використовується як кормова база для тваринництва.

Визначимо рівень спеціалізації у 2008 році за допомогою коефіцієнта спеціалізації.
Кс = 100/åрі(2і-1), [ 1 ]
де

Кс – коефіцієнт спеціалізації;

рі – питома вага і-го виду продукції, %;

і – порядковий номер і-го виду продукції в ранжированому ряду, побудованому за спадною ознакою.


Кс = 100/(69,53*(2*1-1)+10,93*(2*2-1)+9,01*(2*3-1)+6,23*(2*4-1)+2,78*(2*5-1)+1,04*(2*6-1)) = 100/(69,53+32,79+45,05+43,61+25,02+11,44) = 100/ 227,44 = 0,44
Отже ми бачимо, що господарство має глибокий рівень спеціалізації, що в свою чергу є оптимальним і дозволяє господарству сконцентрувати всі необхідні ресурси задля виробництва основної продукції. Тобто відбувається концентрація та інтенсифікація процесу виробництва зернових культур.

Сільськогосподарське виробництво не можливе без специфічного виробничого ресурсу – землі, а тому на нашу думку необхідно проводити аналіз ресурсного потенціалу саме із цього фактора. Саме від якості та ефективності її використання залежить кількість одержаної продукції. Оскільки земля є основним засобом виробництва в сільському господарстві, то більш детально ознайомимося зі складом та структурою земельних ресурсів. Проведемо оцінку наявності земельних ресурсів та їх структури.
Таблиця 2. Динаміка та структура земельних ресурсів підприємства



За даними таблиці 2 можна констатувати зростання площі сільськогосподарських угідь в звітному році від базисного на <metricconverter productid=«39 га» w:st=«on»>39 га. Таке зростання відбулось за рахунок збільшення площі ріллі.

Структура земельного фонду вказує на те, що рівень освоєності земель є достань високим і становить 99,8%. При цьому рівень розораності становить 98,7 %, що є достатньо високим значенням даного показника та свідчить про високу інтенсивність використання землі.

Розглянемо основні показники, що характеризують стан трудової діяльності в господарстві, які подані в таблиці 3.
Таблиця3. Динаміка продуктивності та інтенсивності праці



З даних вищенаведеної таблиці можна констатувати, що середньорічна чисельність працівників у 2008 році збільшилася порівняно з 2006 роком на 14 осіб або на 22,2%, що свідчить про розширення виробництва та більшого залучення трудових ресурсів до нього. Збільшення в більшій мірі відбулося за рахунок галузі тваринництва з причин зростання обсягів виробництва продукції вирощування ВРХ, а також направлення зусиль на розвиток виробництва продукції рослинництва, як наслідок відбулось зростання чисельності працівників тваринництва на 9 осіб, а працівників рослинництва на 5 осіб.

Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік зменшилось на 18 днів. Трудова участь працівників зменшилась за рахунок галузі тваринництва. У тваринництві цей показник зменшився на 67 днів, у той час як активність працівників рослинництва зросла і складає 245 дні роботи на рік. При цьому виробництво валової продукції на 1 працівника збільшується на 25,4% В більшій мірі це відбувається за рахунок галузі тваринництва, де продуктивність праці збільшилась на 35,8%. У галузі рослинництва виробництво валової продукції у 2008 році порівняно з 2006 роком на працівника збільшилась на 31,5 %.

Таким чином, ефективність використання робочої сили підвищилась в галузі рослинництва і тваринництва, що в цілому по підприємству спричинило значне зростання продуктивності праці.

Безумовно продуктивність праці в рослинництві є значно( більше ніж у 3 рази ) вищою ніж продуктивність праці в тваринництві, проте темпи росту продуктивності праці в тваринництві є вищими. що безумовно є позитивним явищем і свідчить про результативність заходів, що впроваджувались у господарстві з метою підвищення продуктивності праці.

Враховуючи те, що процес виробництва неможливий без використання основних засобів, з’ясуємо наскільки господарство забезпечене цими засобами (фондами) і як ефективно вони використовуються за допомогою даних поданих у наступній таблиці.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 4. Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та ефективність їх використання



З даних таблиці можна констатувати, що показники фондозабезпеченості збільшилися на 28,6% та фондоозброєності на 6,6 % відповідно. Причиною цього стало збільшення вартості основних виробничих фондів на 30,3%, при незначному зростанні площі сільськогосподарських угідь.

Виробництво валової продукції на 1-го середньорічного працівника збільшилось. Причиною цього стало збільшення валової продукції у співставних цінах на 53,3%, або на 1664 тис. грн. Показник фондовіддачі збільшився на 18% за рахунок зростання обсягів та вартості валової продукції та збільшення вартості основних фондів у темпах що є меншими ніж зростання вартості ВП. Відповідно показник фондоємності зменшився.

Таким чином ми бачимо, що господарство є достатньо забезпеченим основними фондами, при цьому ефективність їх використання не уклінно зростає.

Проведемо аналіз наявності та рівня використання механічних засобів сільськогосподарського виробництва, як необхідного засобу розвитку виробництва продукції рослинництва.
Таблиця 5. Основні економічні показники діяльності підприємства



З даних вищенаведеної таблиці можна констатувати збільшення виробництва валової продукції у співставних цінах на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га с.-г. угідь на 233%, це сталося за рахунок збільшення валової продукції у співставних цінах в 3 рази, при тому що площа сільськогосподарських угідь залишилась майже без зміни. Збільшення валової продукції на 1 середньорічного працівника на 257% відбулося за рахунок збільшення вартості валової продукції та зменшення чисельності працівників. Збільшення валової продукції у співставних цінах на 1 людино-годину відбулося за рахунок збільшення вартості валової продукції та зменшення витрат часу та зменшення чисельності працівників.

Порівнявши показники виробництва валової продукції у співставних цінах на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га с.-г. угідь та на 1 середньорічного працівника з середніми даними по області за 2007 та 2008 р. можемо стверджувати, що вони більші за середні дані у 2006 році на 11,5 та 0,88 тис. грн., у 2007 році на 5,1 та 1,64 тис. грн. Виробництво валової продукції у співставних цінах на 100 грн основних виробничих фондів було більше за середні дані по області. Виробництво валової продукції у співставних цінах на 1 людино-годину у 2007 та 2008 році було вище середніх даних по області відповідно 0,31 грн та на 0,09грн..

Виробництво товарної продукції на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га с.-г. угідь збільшилося на 74%, причинами цього стали збільшення вартості товарної продукції на 68%. Виробництво товарної продукції на 1 середньорічного працівника збільшилось у звітному році порівняно з базовим на 13%.

Порівнявши товарну продукцію на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га с.-г. угідь з середніми даними по області за 2007 та 2008рр. можемо стверджувати, що її вартість більша за середні дані.

Валовий прибуток на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га с.-г. угідь збільшився на 231% тобто пропорційно росту товарної продукції, причинами цього стало збільшення валового прибутку на 1414 тис грн. Валовий прибуток на 1 середньорічного працівника збільшився в 1,7 раз за рахунок збільшення валового прибутку та зменшення чисельності працівників. Порівнявши валовий прибуток з середніми даними по області за 2006, 2007 роки, можна стверджувати, що валовий прибуток підприємства, що аналізується, значно вищий і підприємство вважається високодохідним.

Чистий прибуток на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га с.-г. угідь збільшився в 13 раз за рахунок зростання суми чистого прибутку на 1686 тис грн., Чистий прибуток на 1 середньорічного працівника збільшився на 13% за рахунок збільшення чистого прибутку та зменшення чисельності працівників. Порівнявши чистий прибуток з середніми даними по області, можна стверджувати, що чистий прибуток аналізуємого підприємства значно вищий.

Рівень рентабельності зріс в 10 раз за рахунок збільшення чистого прибутку в темпах, що перевищували ріст собівартості. Порівнявши рівень рентабельності з середніми даними по області, можна стверджувати, що він значно вищий за середні дані.

Таким чином, основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства доводять, що підприємство має високий рівень рентабельності, а тому виробництво продукції є прибутковим, доцільним та обґрунтованим.
2.2 Динаміка виробництва зерна
Рівень розвитку виробництва гречки визначається урожайністю цієї культур, яка в свою чергу впливає на обсяги виробництва відповідної продукції. Для того щоб оцінити рівень виробництва в даному господарстві перш за все необхідно провести оцінку динаміки та структури посівних площ за досліджуваний період та визначимо основні відхілення, які відбулись за цей час.

З метою виявлення впливу факторів на показник валового збору гречки перш за все розглянемо динаміку посівної площі, урожайності та валового збору у господарстві за 3 роки (таблиця 6).

Аналізуючи данні поданої нижче таблиці ми можемо зазначити наступне:

Посівна площа гречки зменшилась на 27%, або на <metricconverter productid=«44 га» w:st=«on»>44 га, при цьому урожайність даної культури зросла на 5 ц/га ( +178%), що в свою чергу спричинило зростання валового збору даної культури на 468 ц ( +101%).
Таблиця 6. Динаміка площі, урожайності, валового збору гречки



На нашу думку значення урожайності даної культури є дуже низьким, а тому така тенденція до зміни валового збору та урожайності може вважатись як дуже позитивна.

Проведемо оцінку рівня динаміки урожайності шляхом вирівнювання динамічного ряду.
Таблиця 7 Динаміка урожайності



Отже за досліджуваний період ми спостерігаємо коливання урожайності від 2,83 ц/ га до 7,82 ц/га. Таким чином розмах варіації становить 4,99 ц/га, що є достатньо високим показником, а отже середнє значення урожайності за період 4,82 ц/ га не є типовим для нашої сукупності.
Таблиця8. Вирівнювання динамічного ряду урожайності гречки



5a=27,4       a=27,4/5=5,48

10b=2,34                  b=2,34/10=0,234
Отже динаміка урожайності зернових культур в господарстві може бути описана лінійним рівнянням
У= 5,48 + 0,234* t
Таким чином нами встановлено що урожайність гречки має тенденцію до зростання, при цьому даний показник кожного року збільшувався на 0,234 ц/га.

Проаналізувавши динаміку урожайності за 2004-2008 роки можна констатувати, що вона має тенденцію до зростанняння. Урожайність знизилась на 4,99 ц або на 42,4%.

Визначимо вплив факторів на зміну валового збору гречки.:

<img border=«0» width=«555» height=«344» src=«ref-1_1474601651-5867.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">

1.       Виконання плану валового збору окремих культур визначаютьза допомогою     продолжение
--PAGE_BREAK--індексу валового збору:

І=У1*П1/У0*П0 = 930/462=2,01
де По, Пі — планова і фактична посівні площі певної культури

2.       Абсолютний рівень виконання плану валового збору окремої культури:
Дуп= У1*П1-У0*П0 = 930-462=468 ц
На валовий збір окремої культури впливають посівна площа і урожайність.

3.       Вплив посівної площі на виконання плану валового збору окремої культури:
Дп= (П1-П0) *У0 = (119-163)*2,83 = -124,5 ц

4.Вплив урожайності на виконання плану валового зборуокремої культури:
ДУ= У1*П1-У0*П1 = 7,82*119-2,83*119 = 592,5 ц
Таблиця 9. Вплив факторів на показники валового збору основних зернових культур



Данні подані в таблиці 9 свідчать, про те, що валовий збір гречки за аналізуємий період зріс на 468 ц, це відбулось в зростання урожайності на 5 ц/га ц/га, що в свою чергу призвело до збільшення збору гречки на 592,5 ц. Однак в наслідок недовиконання плану посіву в наслідок зменшення посівної площі на <metricconverter productid=«44 га» w:st=«on»>44 га було недоотримане 124,5 ц валовому збору даної культури.
2.3 Аналіз продуктивності (трудомісткості) і собівартості гречки

Як відомо собівартість виробництва сільськогосподарських культур залежить від багатьох факторів. Найбільш впливовими із них є трудомісткість та матеріаломісткість продукції. Проведемо оцінку динаміки продуктивності праці.


Таблиця 10. Динаміка витрат праці на виробництво гречки



Розрахунки показали, що виробництво гречки зросло на 468 ц або на 101%, при цьому витрати праці зросли на 531,6 л-год, або на 17%, що відбулось в наслідок зростання урожайності культури і призведе до зниження її трудомісткості з 6,7 л-год/ц до 3,9 л-год на ц.

Отже зростання урожайності культури позитивно вплинуло на зниження трудомісткості виробництва, що повинно позитивно відобразитись на витратах на виробництво даної культури.
Таблиця 11. Оцінка впливу факторів на показники трудомісткості продукції



На основі даних поданої вище таблиці нами було визначено, що рівень трудомісткості знизився при виробництві гречки на 2,8 л-год, причина даного явища полягає в тому, що незважаючи на зростання витрат на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га на 11,5 л-год в наслідок чого трудомісткість потенційно зросла на 1,47 л-год, відбулось зростання урожайності на 5 ц/га, що призвело до коменесації негативного впливу зростання витрат на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га і спричинило зменшення трудомісткості даної продукції на 2,8 л-год/ц. Отже ми можемо зробити висновок що на зміну трудомісткості найбільший вплив мало зростання урожайності, що було пов’язано із зміною технології виробництва цієї продукції на менш трудомістку та застосуванням більш продуктивних машин при механізованих польових роботах.
Таблиця 12. Динаміка собівартості виробництва зерна



Дані таблиці 12 свідчать про зниження собівартості 1 ц гречки в звітному періоді порівняно із базисним на 47,7%, що призвело зо зниження загальних витрат на виробництво 930 ц на 172737 грн. Таким чином за рахунок зростання урожайності та відповідно і валового збору вдалося досягти значної економії витрат на виробництво гречки.
Таблиця 13. Оцінка впливу факторів на собівартість виробництва зернових



Данні таблиці 13 свідчать про те, що по досліджуваній культурі собівартість знизилась на 185,7 грн. Це сталося за рахунок того, що грошово-матеріальні витрати на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га у 2008 році порівняно з 2006 роком збільшилися, що призвело до негативного впливу на собівартості на 62,87 грн. при цьому збільшення урожайності призвело до зменшення собівартості на 248,6 грн.

Отже розрахунки підтвердили, що зростання урожайності до науково обґрунтованого рівня призводить до скорочення собівартості одиниці продукції, незважаючи на те що витрати на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га поступово зростають, що можна пояснити дуже низьким базовим показником урожайності.

Як свідчать наукові дослідження вітчизняних вчених після досягнення певного рівня урожайності сільськогосподарських культур окупність витрат знижується і собівартість виробництва 1 ц знову починає зростати [ 6 ]. Для гречки таким критичним значенням урожайності є 12- 15 ц/га, в залежності від агрокліматичних умов, а отже за наших умов урожайності даний напрямок оптимізації собівартості не є вичерпаним, а отже необхідно концентрувати зусилля на зростанні урожайності даної культури.

Одним із напрямків скорочення собівартості є оптимізація структури витрат, що призводить до економії матеріальних витрат виробництва.
Таблиця 14. Структура та динаміка витрат виробництва гречки



З проведених розрахунків можна стверджувати, що затрати на 1 га та на 1 ц зернових у 2008 році порівняно з 2006 роком зросли по всім статтям затрат на 491,7 грн. або на 44 %.

Затрати по статтям „оплата праці з відрахуваннями на соціальні заходи” зросли на 11,23%. Це сталося за рахунок збільшення виробництва продукції, збільшення продуктивності праці, внаслідок чого були зроблені різні доплати за продукцію вироблену понад планового завдання (преміальні). Але при цьому спостерігається негативне явище, таке як перевищення темпів росту оплати праці над темпами росту продуктивності праці.

Затрати по статті „матеріальні витрати” зменшилися на 11,23%, це сталося за рахунок зменшення затрат на насіння на 5,6%, електроенергію на 3,44% та амортизацією, що пояснюється значним зносом основних фондів та зменшенням їх залишкової вартості. Причинами цього стало економія матеріалів за рахунок використання більш продуктивної техніки, а також за рахунок того що основні витрати були направлені на продуктивні статті, а саме зростання мотивації персоналу через оплату праці, а також зростання витрат на добрива з метою підвищення урожайності.

Таким чином, найвагомішою по питомій вазі статтею витрат є стаття „матеріальні витрати”, та «оплата праці», частки яких відповідно становлять 66,8% та 33,2%.
    продолжение
--PAGE_BREAK--

2.4 Аналіз ефективністі реалізації гречки.
Проведемо оцінку динаміки реалізації та рівня товарності гречки.

З даних таблиці можна стверджувати, що виробництво озимих у 2007 році порівняно з 2005 роком збільшилось, причинами цього стало впровадження прогресивної технології виробництва покращення умов виробництва.
Таблиця 15. Оцінка рівня товарності зернових



Збільшення виробництва гречки на 127 % призвело до збільшення його реалізації на 15%. В результаті випередження темпів росту виробництва над темпами росту реалізації рівень товарності у 2008 році порівняно з 2007 роком зменшився на 7%.
Таблиця 16. Оцінка факторів впливу на обсяги реалізації продукції



Обсяг реалізації у 2008 році порівняно з 2007 роком зріс на 80 ц. Причиною цього стало збільшення обсягів виробництва, що призвело до збільшення обсягів реалізації на 144 ц. Зменшення рівня товарності на 8% призвело до зменшення обсягів реалізації на 64 ц. Отже резервом збільшення обсягів реалізації є підвищення рівня товарності гречки до рівня попереднього періоду що дасть можливість збільшити реалізацію на 64 ц.
Таблиця 17. Оцінка факторів впливу на виручку від реалізації продукції



Розрахунки показали, що в результаті зростання реалізації гречки, виручка збільшилась на 19,5 тис грн., однак несприятливі ринкові умови, що вплинули на зниження ціни на 63,91 грн./ц спричинили недоотримання виручки в обсязі 39,1 тис грн., що в і спричинило зменшення обсягу виручки в базовому періоді у порівнянні із звітним на 19,6 тис грн… Резервом зростання виручки в даному випадку є підвищення якості продукції, та пошук більш вигідних каналів реалізації продукції.
Таблиця 18. Оцінка факторів впливу на прибуток від реалізації продукції



Відхілення прибутку = -53200 + 58300 = 5100 грн.

Визначимо вплив обсягу реалізації на прибуток = Ум 1- Баз= -67067+58300 = — 8767 грн
Визначимо вплив ціни на прибуток = Ум2-Ум1 = -106186+ 67067 = 39119 грн.
Визначимо вплив собівартості на прибуток = 52985 грн.
Отже основний вплив на динаміку прибутку підприємства має собівартість, а а основним джерелом росту прибутку є зростання ціни реалізації, за рахунок підвищення якості продукції.
Таблиця 19. Оцінка факторів впливу на рівень рентабельності виробництва



З проведених розрахунків можна стверджувати, що рівень рентабельності у 2008 році порівняно з 2007 роком зменшився. Це сталося внаслідок зменшення ціни реалізації 1 ц, що призвело до зменшення рентабельності на 23,9 п. в., Але зменшення собівартості 1 ц. призвело до зростання рівня рентабельності 22,38 п. в.


3. Резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва гречки
3.1 Шляхи підвищення урожайності продукції
Одним із основних напрямків підвищення урожайності є внесення оптимального обсягу добрив, нами встановлено, що в звітному році було недовнесено добрив в обсязі 0,4 ц д.р. на кожний гектар посіву гречки. Розрахуємо яку прибавку урожаю дасть внесення оптимальної норми добрив.
Таблиця 20. Резерв зростання урожайності за рахунок внесення мінеральних добрив.



Розрахунки подані в таблиці 20 показали, що ми маємо значний резерв збільшення урожайності за рахунок раціонального використання добрив в господарстві. Так резерв валового збору гречки становить 108 ц. тобто урожайність зросте на 0,91 ц/га.
Таблиця 21. Резерв збільшення урожайності за рахунок впровадження прогресивних технологій.

Розрахунки подані в таблиці 21 показали, що ми маємо значний резерв збільшення урожайності за рахунок раціонального впровадження прогресивних технологій в господарстві. Так резерв валового збору озимої пшениці становить 167 ц. тобто урожайність зросте на 1,55 ц/га.
Таблиця 22. Резерви збільшення урожайності за рахунок дотримання агротехнічних строків виконання робіт.



Відповідно до даних поданої вище таблиці нами були виявлені резерви збільшення урожайності. Валовий збір можна підвищити на 102 ц за рахунок ліквідації втрат урожаю на площі в <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>30 га таким чином ми можемо підвищити урожайність даної культури в цілому по господарству до рівня 9,5 ц/га.
3.2 О
бґрунтування собівартості та рентабельності виробництва гречки
Собівартість одиниці продукції формується під дією системи виробничих факторів, які становлять рушійні сили або ж компоненти виробництва, що безпосередньо впливають на процес формування собівартості. Якщо фактори у поєднанні визначають рівень собівартості, то резерви його зниження характеризують ступінь (недовикористання) окремих факторів.

Узагальнюючи розрахунки подані у попереднього розділі ми визначили можливе зростання валового виробництва та зростання урожайності трьох головних зернових культур, що вирощуються в даному господарстві.


Таблиця 23. Узагальнення джерел зростання урожайності та обґрунтування планової собівартості



За рахунок виконання плану внесення органічних і мідобрив, та за рахунок проведення агротехнічних заходів в оптимальні строки загальний резерв зростання урожайності озимої пшениці становить 3,4 ц/га, В даному випадку якщо ми залишимо площу культури незмінною то загальна прибавка валового збору буде становити відповідно 403 ц. з умови що ціни на матеріали та рівень заробітної плати зростуть на 15% можливий показник собівартості становитиме відповідно 158,1 грн./ц.
Таблиця 24. Обґрунтування рівня рентабельності виробництва гречки



З проведених розрахунків можна стверджувати, що збиток від реалізації по проекту порівняно з 2008 роком зменшиться на 11,9 тис. грн. Зменшення збитку є наслідком збільшення кількості реалізованої продукції на 454 ц., що призведе до зниження собівартості на 1 ц на 45,8 грн. і сприятиме росту рентабельності на 1,51 п п..

Таким чином, найбільший вплив на збільшення розміру прибутку від реалізації має зменшення собівартості.


    продолжение
--PAGE_BREAK--