Реферат: Вимірювання та забезпечення підвищення рівня якості та конкурентоспроможності продукції

--PAGE_BREAK--2. Розробка комерційної ідеї та оцінка її на предмет можливості реалізації
Одним із важливих завдань при започаткуванні підприємства є вибір виду діяльності та розробка комерційної ідеї, з якою майбутній підприємець планує вийти на ринок. Комерційна ідея – це конкретне цілісне знання про доцільність, можливість та ефективність розробки і впровадження певного технічного або іншого рішення. Це те, що може бути реально зроблено та поставлено на ринок.

Життєздатні комерційні ідеї потрібні не лише для того, щоб розпочати власну справу, але для успішного функціонування бізнесу на всіх його етапах.

Нові комерційні ідеї потрібні для:

-                          розробки нових видів продукції, послуг;

-                          захоплення нових ринків та залучення нових клієнтів;

-                          зменшення рівня витрат виробництва;

-                          підвищення прибутковості бізнесу тощо;

При розробці комерційної ідеї потрібно пам’ятати про три обставини:

1.                Нові ідеї генерувати важко.

2.                Існують традиційні висловлювання, які можуть “знищити”розроблену ідею

“на пні”. До таких висловлювань належать: “Це не буде працювати”, “Це вже використовували чи випробували”,“Хто за це буде платити”, “Це дурниця”тощо.

3.                Є такі основні підходи до розробки комерційної ідеї:

-                          запозичити чужу ідею.

-                          використати якійсь унікальний фактор.

-                          запропонувати абсолютно нову ідею, якої до цього ще не було.

Наука і практика розробили чимало методів творчого пошуку комерційної ідеї[2].

В даній курсовій роботі комерційна ідея розробляється методом, який базується на використанні так званої карти ідей. Даний метод полягає в передбачає виконання низки дій, які можна об’єднати в певні етапи розробки.

Ключове слово: дитяче взуття.

1.    Заповнюємо карту ідей та вибираємо пріоритетну позицію.

Виробництво: Спортивне взуття; ортопедичне взуття; деталі для ремонту; літне, осіннє, зимове взуття; домашнє взуття.

Послуги: Пошив взуття на замовлення, ремонт, чистка взуття, пофарбування взуття, прикрашання взуття до свят.

Торгівля: Спортивне взуття, взуття на всі сезони, деталі для ремонту.

Обрано таку позицію як зимове взуття.

2.    Формуємо потенційну комерційну ідею з врахуванням того, які саме проблеми можуть бути вирішені у випадку реалізації даної комерційної ідеї.

Проаналізувавши потенційну комерційну ідею заповнюємо таблицю 2.1
Таблиця 2.1 – Проблеми, що вирішує потенційна комерційна ідея



Вибрано таку потенційну комерційну ідею: виготовлення якісного зимового взуття.

3.    Уточнення потенційної комерційної ідеї з врахуванням можливих змін в потребах, смаках та уподобаннях споживачів.

Для уточнення комерційної ідеї відповідно до змін в потребах, смаках, уподобаннях заповнюємо таблицю 2.2
Таблиця 2.2 – уточнення комерційної ідеї


Уточнена комерційна ідея: Виготовлення дитячих зимових черевиків, з “шкільним”каблуком менше 4 см, прикрашених хутром зверху халяв та декоративними елементами.

4.    Удосконалення потенційної комерційної ідеї з метою надання їй більш привабливих рис.

Ідея: Пофарбування черевиків за бажанням покупця в відповідний колір та тюбик крему в подарунок.

5.    Удосконалення комерційної ідеї за рахунок внесення в цю ідею спеціальних знань та навичок самого розробника.

Допрацьована ідея: Виготовлення черевиків, перефарбування за бажанням покупця, тюбик крему в подарунок та хутро, що відщібається перетворюючи черевики в осінні.

6.    Оцінювання комерційної ідеї на предмет можливості її реалізації.

Для оцінювання ідеї на предмет можливості її реалізації потрібно відповісти на запитання, заповнивши таблицю 2.3
Таблиця 2.3

Оцінювання комерційної ідеї на предмет можливості її реалізації



Отже, ідея виготовлення даних черевиків, а ще більше надання відповідних послуг цікава, в деякій мірі нова, а отже приваблива для споживачів. Ідея стане ще більш приваблива, якщо якість взуття буде достатньо високою, а ціна якості – низькою. Ідею доцільно реалізувати[1].


3. Розробка установчих документів
Основними установчими документами для утворення суб’єкту підприємницької діяльності – юридичної особи є засновницький договір та статут. Процес розробки установчих документів передбачає ряд попередніх заходів в ході яких визначаються: цілі, завдання, методи організації майбутнього суб’єкта підприємництва, переговори з засновниками, створення робочої групи для розробки статуту та засновницького договору і таке інше.

Засновницький договір – це угода між засновниками суб’єкта підприємницької діяльності, в якій регламентується питання створення юридичної особи, формування статутного фонду, даються відомості про засновників, обумовлюються майнові, фінансові, організаційні умови взаємодії між засновниками, порядок розподілу прибутків та покриття збитків.

Засновницький договір може мати такі розділи:

-                          преамбула;

-                          предмет, загальні положення договору;

-                          юридичний статус підприємства, що створюється;

-                          види діяльності підприємства;

-                          статутний фонд і внески засновників (учасників);

-                          права та обов’язки засновників (учасників);

-                          управління підприємством;

-                          розподіл прибутків та відшкодування збитків;

-                          відповідальність засновників (учасників) за порушення засновницького договору;

-                          умови розірвання договору;

-                          умови та строки набуття договором чинності;

-                          інші розділи;

При складанні засновницького договору особливу увагу слід звернути на визначення конкретних розмірів, строків і порядку участі засновників (учасників) формуванні статутного фонду; умов участі засновників (учасників) у розподілі прибутків та покритті збитків; прав та обов’язків засновників (учасників) тощо.

Основним документом, що регламентує діяльність юридичної особи є статут. Завдання статуту – дати повне уявлення про правовий статус і види діяльності суб’єкта підприємницької діяльності як самостійного суб’єкта господарювання. У цьому розумінні статут — це нормативний документ, який доповнює і конкретизує більшість положень засновницького договору.

Статут пишеться в довільнійформі та повинен містити такі обов’язкові відомості:

-                          засновники суб’єкта підприємницької діяльності;

-                          повне найменування та назва юридичної особи;

-                          місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності

(повна адреса) ;

-                          мета та предмет діяльності;

-                          порядок утворення майна;

-                          органи управління, порядок їх створення та компетенція;

-                          повноваження трудового колективу та його виборчих органів;

-                          умови реорганізації та ліквідації;

Чинне законодавство не містить спеціальних вимог до змісту та розмежування окремих положень статуту. Статут може складатись з таких розділів:

— Загальні положення;

— Предмет, основні цілі та напрямки діяльності;

— Фонди (або майно) підприємства; Виробничо-господарська діяльність;

— Управління підприємством та його трудовий колектив;

— Організація та оплата праці;

— Розподіл прибутків та відшкодування збитків;

— Облік, звітність та контроль;

— Зовнішньоекономічна діяльність;

— Припинення діяльності підприємства (реорганізація та ліквідація);

Згідно з варіантом розроблено установчі документи закритого акціонерного товариства. Установчими документами акціонерного товариства є засновницький договір та статут.

В даній курсовій роботі розроблено статут закритого акціонерного

підприємства, що займається торгівлею цінними паперами. Величина статутного фонду цього підприємства складає 20000 тис. грн., засновників – юридичних осіб – 6 чоловік, засновників – фізичних осіб – 5 чоловік.

Акціонерні товариства – це такі підприємства, в яких весь капітал (статутний фонд) розділений на певне число рівних частин – акцій, які знаходяться у власності окремих юридичних осіб. Статутний фонд акціонерного підприємства складають внески засновників та учасників.

В закритому акціонерному підприємстві весь пакет акцій розподіляється тільки серед засновників. Акції акціонерних товариств можуть бути звичайні та привілейовані.

Акціонерні товариства мають складну, чотирирівневу схему управління: загальні збори засновників → спостережна рада → генеральна дирекція (правління) → ревізійна комісія.

Використовуючи ці відомості про акціонерне та дані, що вказані в завданні розроблено статут підприємства, який наведено в додатку А.

Після написання установчих документів будь-який суб’єкт підприємницької діяльності повинен пройти державну реєстрацію і тільки після цього він отримує статус юридичної особи та право законно займатись підприємницькою діяльністю. Державна реєстрація – це засвідчення факту створення юридичної особи.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) подають державному реєстратору такі документи:

-                          реєстраційну картку встановленого зразка;

-                          копію рішення засновника (засновників) про створення юридичної особи;

-                          два примірника установчих документів;

-                          документ про сплату реєстраційного збору;

-                          в окремому випадку подаються додаткові документи.

Реєстраційна картка – документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи (осіб) щодо створення та державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи. Реєстраційні картки бувають різних форм в залежності від того, яким чином створюється нова юридична особа. Реєстраційні картки складаються із декількох сторінок (до 10-ти і більше), кожна з яких підписується засновником.

У випадку, коли створюється нова юридична особа, використовується реєстраційна картка за формою 1. Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Реєстраційна картка заповнена для закритого акціонерного підприємства відповідно до варіанту приведена в додатку Б.

За відсутності підстав для відмови в державній реєстрації реєстратор повинен оформити та видати заявнику (не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації) свідоцтво про державну реєстрацію.

Свідоцтво про державну реєстрацію – це документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи.

Розроблене свідоцтво про державну реєстрацію закритого акціонерного підприємства наведене в додатку В.

Отже, підготовчим етапом підприємництва є створення установчих документів та проведення державної реєстрації. Лише після зареєстрування підприємства в Єдиному державному реєстрі можна законно починати діяльність. Свідченням того, що суб’єкт підприємництва зареєстрований є свідоцтво. В установчих документах вказані основні положення про діяльність та майно підприємства, його засновників та правовий статус [2].


    продолжение
--PAGE_BREAK--4. Розрахунок статутного фонду та кількості акцій для акціонерного товариства
Вихідні дані для розрахунку мінімального статутного фонду подано у таблиці.
Таблиця 4.1

Вихідні дані для розрахунку мінімального статутного фонду.

 

Визначимо розрахункову ставку дивідендів <img width=«19» height=«24» src=«ref-1_1296272398-200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">, яка б гарантувала залучення грошових коштів населення та інвесторів.
<img width=«108» height=«24» src=«ref-1_1296272598-453.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">, % (4.1)
де <img width=«19» height=«24» src=«ref-1_1296272398-200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034"> – розрахункова ставка дивідендів, %;

<img width=«17» height=«16» src=«ref-1_1296271529-168.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035"> – рівень інфляції в країні, %;

<img width=«15» height=«20» src=«ref-1_1296271697-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036"> – величина, що характеризує ризик вкладання грошей в акції підприємства, <img width=«15» height=«20» src=«ref-1_1296271697-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">=5..30 % .

За умовою <img width=«51» height=«21» src=«ref-1_1296273765-144.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">, тоді
<img width=«99» height=«21» src=«ref-1_1296273909-200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039">% (4.2)
Визначимо прибуток <img width=«24» height=«19» src=«ref-1_1296274109-177.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040">, який може отримати акціонерне товариство при виконанні поставлених завдань з виготовлення та збуту запланованої продукції.

<img width=«237» height=«41» src=«ref-1_1296274286-656.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041"> (4.3)
де <img width=«24» height=«25» src=«ref-1_1296274942-109.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042"> – ціна реалізації виробу <img width=«11» height=«19» src=«ref-1_1296275051-83.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043">-го найменування, грн.;

<img width=«23» height=«25» src=«ref-1_1296275134-112.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044"> – кількість виробів <img width=«11» height=«19» src=«ref-1_1296275051-83.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045">-го найменування, шт.;

<img width=«17» height=«25» src=«ref-1_1296275329-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046"> – величина змінних витрат, які перепадають на один виріб, грн.;

<img width=«17» height=«20» src=«ref-1_1296271434-95.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047"> – величина постійних витрат, необхідних для виконання поставлених завдань, грн.;

<img width=«15» height=«16» src=«ref-1_1296275524-87.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048"> – число найменування виробів.
<img width=«495» height=«21» src=«ref-1_1296275611-649.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049"> млн. грн.
Розрахуємо величину прибутку <img width=«29» height=«28» src=«ref-1_1296276260-203.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">, який залишиться в акціонерному товаристві після сплати податку на додану вартість та податку на прибуток:
<img width=«288» height=«48» src=«ref-1_1296276463-1034.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051"> (4.4)
де <img width=«16» height=«20» src=«ref-1_1296271870-179.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052"> – коефіцієнт, який враховує зменшення прибутку після сплати податку на додану вартість, %;

<img width=«16» height=«20» src=«ref-1_1296272049-168.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053"> – ставка податку на прибуток, в %

<img width=«72» height=«41» src=«ref-1_1296277844-305.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054"> – обсяг реалізації всіх виробів, грн.
<img width=«389» height=«41» src=«ref-1_1296278149-746.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055"> млн. грн.
Розрахуємо масу дивідендів <img width=«24» height=«19» src=«ref-1_1296278895-109.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056">, яка може бути спрямована на виплату дивідендів після того, як будуть зроблені внески в резервний та інші фонди акціонерного товариства.

<img width=«148» height=«48» src=«ref-1_1296279004-595.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057"> млн. грн. (4.5)
де <img width=«17» height=«16» src=«ref-1_1296272217-181.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058"> – ставка відрахувань у різні обов’язкові фонди (резервний, виробничий тощо), в %.
<img width=«255» height=«41» src=«ref-1_1296279780-522.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059">млн. грн.
Визначимо мінімальну величину статутного фонду <img width=«19» height=«19» src=«ref-1_1296280302-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060">
<img width=«112» height=«51» src=«ref-1_1296280402-509.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061"> (4.6)
де <img width=«19» height=«24» src=«ref-1_1296272398-200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062"> – розрахункова ставка дивідендів, в %.
<img width=«220» height=«41» src=«ref-1_1296281111-455.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063"> млн. грн.
Мінімальна величина статутного фонду забезпечує реалізацію поставленої задачі. Визначимо кількість звичайних та привілейованих акцій, які будуть випущені на первинний ринок. 100% акцій становлять весь статутний фонд відкритого акціонерного товариства.

Отже 100% –13600000 акцій номіналом по 10 грн… Серед них:

90% –12240000 звичайних акцій номіналом по 10 грн.;

10% –1360000 привілейованих акцій номіналом по 10 грн…

Інформаційне повідомлення про створення АТ

Народна нафтова інвестиціїно-промислова компанія “Імперія” (далі просто Товариство) створена 20 грудня 2007 року і зареєстрована в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій №269 від 5 жовтня 2007 року.

Засновниками товариства є:

1.       Колос Олег Анатолійович

2.       Кравчук Валерій Вікторович

Статутний фонд товариства складає 13,6млн.грн.

Товариство створено з метою отримання прибутку для власників та акціонерів. Предметом та напрямками діяльності Товариства є торгівля нафтою та нафтопродуктами.Товариство випустило акцій на суму 13,6млн.грн. Номінал звичайних акцій складає 10грн., іпривілейованих – 10 грн. Звичайні акції можуть придбати будь-які громадяни України, а привілейовані акції рівномірно розподілені між засновниками Товариства. Інформація про створення Народної нафтової інвестиційно-промислової компанії “Імперія”наведена в додатку Г.


5. Розрахунок потреби в стартовому капіталі підприємства
Для здійснення підприємницької діяльності потрібно мати певний капітал. Без його наявності не може бути підприємництва. Чим потужнішим є капітал підприємця, тим масштабнішими можуть бути результати його діяльності.

Капітал – грошові і матеріальні кошти, об’єкти права інтелектуальної власності і організаторські навички (гудвіл), котрі використовуються в процесі виробництва і виступають джерелом отримання прибутку. До основних капіталоутворювальних елементів відносяться: засоби виробництва, матеріальні оборотні елементи виробництва, оплата праці працівників, оборотні кошти в грошовій формі.

Стартовий капітал – це капітал, який вкладається у будь-яку підприємницьку справу з самого початку практичної реалізації комерційної ідеї. Чим складніше продукція, чим триваліший виробничий цикл, тим більшою повинна бути величина стартового капіталу. В найбільш загальному вигляді потребу в стартовому капіталі К, який необхідний для початку підприємництва, можна розрахувати за формулою:
<img width=«152» height=«24» src=«ref-1_1296281566-257.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064"> (5.1)
де <img width=«21» height=«24» src=«ref-1_1296281823-101.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065"> – грошові кошти на придбання (оренду) будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин, обчислювальної техніки, інструменту, транспортних засобів;

<img width=«33» height=«24» src=«ref-1_1296281924-117.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066"> – грошові кошти на оплату сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії;

<img width=«21» height=«24» src=«ref-1_1296282041-101.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067"> – грошові кошти для оплати праці найманих працівників;

<img width=«19» height=«24» src=«ref-1_1296282142-97.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068"> – грошові кошти на оплату інформаційних послуг, рекламу, придбання об’єктів інтелектуальної власності та інші кошти.

Стартовий капітал складається з основного та оборотного капіталу.

Основний капітал функціонує протягом тривалого часу, в процесі експлуатації не змінює свою натуральну форму, а свою вартість переносить на виготовлену продукцію частинами, в міру зношення. Оборотній капітал функціонує протягом одного виробничого циклу, повністю змінює свою натуральну форму, а свою вартість переносить на готову продукцію одразу і повністю.

Також практично завжди стартовий капітал складається з власного капіталу, який вноситься засновниками справи, та капіталу покриття, який вкладається в справу на умовах, обумовлених іншими особами: інвесторами, комерційними банками, кредиторами тощо[2].

Величину стартового капіталу та капіталу покриття розраховують на основі економічних розрахунків. Розрахунок складається з 11 кроків.

1-й крок. Визначаємо загальну величину витрат на придбання або оренду будівель, споруд, машин, обладнання, інструменту і т.д. Вибираємо найефективніший варіант вкладання грошей. Визначаємо терміни протягом яких будуть використані ці кошти. Згідно з завданням кошти і терміни витрат вже розподілені.

2-й крок. Визначаємо щомісячні витрати на оплату праці працівників з урахуванням всіх обов’язкових виплат. За завданням цей крок вже зроблено.

3-й крок. Визначаємо загальні витрати, згідно варіанту дані наведені в таблиці 5.1 (дані за січень) та в таблиці 5.2, де наведені коефіцієнти зміни витрат по місяцям.
Таблиця 5.1 – Основні витрати за січень


Конкретні витрати, з врахуванням коефіцієнтів, та загальні витрати по місяцям наведені в таблиці 5.3

4-й крок. Будуємо графік зміни щомісячних загальних витрат у часі, див. рис. 5.1.

5-й крок. Прогнозуємо з якого часу підприємець почне отримувати виручку, а також її можливу величину. Кількість виготовленої продукції (N), вартість реалізації одиниці (P) та час реалізації таблиці 5.4

Визначаємо прибуток по місяцям, використовуючи дані таблиці 5.4, див. таблицю 5.5
Таблиця 5.2 – Коефіцієнти зміни витрат по місяцях



Таблиця 5.3 – Витрати по місяцям



Таблиця 5.4 – Дані по реалізації продукції



<img width=«483» height=«270» src=«ref-1_1296285131-1938.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096">

Рисунок 5.1 – Графік зміни загальних щомісячних витрат
Таблиця 5.5 – Прибуток підприємства по місяцях



6-й крок. Будуємо графік щомісячної потреби в капіталі, див. рис. 5.2. Для побудови графіка потрібно визначити величину реальних потреб в капіталі.

Використовуючи таблиці 5.3 та 5.5 знайдемо реальну потребу в капіталі. Результати розрахунку представлені в таблиці 5.6.

Як видно з графіка потреба в капіталі буде відчуватись протягом перших десяти місяців.

7-й крок. Розраховуємо величину стартового капіталу. Для даного варіанту величину стартового капіталу дорівнює:

358+904,2+350,2+435,9+79,54+75,94+49,54+48,94+31,6 = 2333,86 тис. грн.

8-й крок. Розраховуємо величину капіталу покриття. За рахунок власного капіталу підприємства зменшаться щомісячні витрати наступним чином:

січень – 358-358=0 тис. грн.;

власного капіталу залишилось 900-358=542 тис. грн.;

лютий – 904,2-542 = 362,2 тис. грн.;
Таблиця 5.6 – Реальна щомісячна потреба в капіталі



<img width=«511» height=«336» src=«ref-1_1296287069-2323.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097">

Рисунок 5.2 – Графік щомісячної потреби в капіталі


Таблиця 5.7 – Потреба капіталу покриття по місяцям



Загальна величина капіталу покриття дорівнює:
0+362,2+350,2+435,9+79,54+75,94+49,54+48,94+31,6 = 1433,86 тис. грн.
9-й крок. Будуємо графік щомісячної потреби капіталу покриття, див.

рис. 5.3. Потреба капіталу покриття по місяцям наведено в таблиці 5.7.
<img width=«482» height=«227» src=«ref-1_1296289392-1691.coolpic» v:shapes="_x0000_i1098">

Рисунок 5.3 – Графік щомісячної потреби в капіталі покриття (заштрихована ділянка)
Чистий прибуток підприємства дорівнює: 146,6+166,4+173 = 486 тис. грн.

Середньомісячний прибуток дорівнює: 486 тис. грн./ 3 = 162тис. грн.

10-й крок. Визначаємо реальні джерела покриття потреб.

Згідно завдання – це позика.

11-й крок. Визначаємо термін повернення взятої позики.

Величина позики дорівнює: 1433,86 тис. грн. Починаючи з 10-ого місяця підприємство починає отримувати середньомісячний прибуток в 162 тис. грн… Припустимо, що 50% цієї суми, тобто 81 тис. грн. спрямовано на повернення позики. Тоді термін повернення позики буде дорівнювати:

1433 тис. грн./81(тис. грн./міс.) = 17,7≈ 18міс.

Загальний термін на який потрібно взяти позику дорівнює: 8+18 = 26 міс.

За перший місяць затрати повністю покриваються власним капіталом.

Отже, щоб розпочати діяльність підприємству необхідно мати 2333,86 тис. грн. Щоб отримати ці кошти підприємство бере позику в розмірі 1433,86 тис. грн. і зможе повернути її лише через 26 місяців.

Проведені розрахунки є приблизними, адже вони не враховують ні інфляції, ні процентних ставок і т. п. На момент відкриття підприємства це є найважливіший підрахунок, адже від його правильності залежить прибуток підприємства на початку його діяльності [1].


    продолжение
--PAGE_BREAK--6. Розрахунок величини основних видів податків
В процесі своєї діяльності суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа повинен сплачувати близько 20 основних та 15 місцевих податків. Основними із них є податок на прибуток та податок на додану вартість. Розрахунок величини цих податків здійснюється на основі чинного законодавства, даних бухгалтерського обліку, звітів про результати діяльності підприємства за встановленими формами.

Податок на прибуток – це один з основних прямих податків. Керуючись формулами оптової ціни та витрат підприємства в розрахунку на один виріб, можна записати, що величина податку на прибуток Пп в розрахунку на один виріб може бути розрахована за формулою:
<img width=«184» height=«44» src=«ref-1_1296291083-451.coolpic» v:shapes="_x0000_i1099">, (6.1)
В тому випадку, якщо ставка податку на прибуток α задана в відносних одиницях, величина податку на прибуток в розрахунку на один виріб Ппвизначається за формулою:
<img width=«121» height=«25» src=«ref-1_1296291534-245.coolpic» v:shapes="_x0000_i1100">, (6.2)
де Пдо – прибуток на оподаткування в розрахунку на один виріб, грн.;

Цо– оптова ціна виробу, грн.;

Вр– витрати на виробництво та реалізацію одного виробу (з урахуванням операційних та інших витрат), грн.;

α – ставка податку на прибуток;

Податок на прибуток, що його повинно сплачувати підприємство за результатами діяльності в цілому, розраховується за даними бухгалтерського обліку даного підприємства. Величина податку на прибуток Пп(заг), що його повинно сплатити підприємство за результатами діяльності в цілому протягом певного періоду часу, може бути розрахована за формулою:
<img width=«148» height=«25» src=«ref-1_1296291779-288.coolpic» v:shapes="_x0000_i1101">, (6.3)
деВД – валовий дохід (виручка) підприємства за визначений період часу, зазвичай за квартал, грн.;

ВВ– валові витрати підприємства за той же період часу, включаючи амортизаційні відрахування, грн.;

α – ставка податку на прибуток, %. В 2006 році α = 0,25.

Розраховуємо величину податку на прибуток. Для розрахунку використаємо дані завдання та формулу 6.3. Дати настання валового доходу та валових витрат наведені в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 – Дата настання валового доходу та валових витрат



1. І кварталПпзаг=(240000 – 33900)∙0,25 = 51525 грн.

ІІ квартал Ппзаг = 340000∙0,25 = 85000 грн.

ІІІ квартал Ппзаг= (140000 – 27800 – 24500)∙0,25 = 21925 грн.

IVквартал Ппзаг= (97500 – 12400)∙0,25 = 21275 грн.

2. Якщо продукція відвантажена з неї вже платиться податок на прибуток, а реальних грошей на підприємстві в цьому випадку немає. Отже може бути так, що у підприємства не буде з чого заплатити податок.

3. Коригувати величину податку на прибуток в певному кварталі можна зменшуючи чи збільшуючи валові надходження або валові витрати, змінюючи дату фіксації валового доходу або валових витрат.

Податок на додану вартість ПДВ — один із найголовніших непрямих податків. Об’єктом оподаткування є операції з пролажу товарів, робіт, послуг, а також вивезення товарів в Україну.

Величина податку на додану вартість ПДВ у розрахунку на один виріб розраховується по формулі:
<img width=«92» height=«24» src=«ref-1_1296292067-207.coolpic» v:shapes="_x0000_i1102">, (6.4)
де Цо – вільна ринкова ціна виробу, грн;

β– ставка податку на додану вартість; В 2006 році β=0,20.

Величина податку на додану вартість в цілому на підприємстві розраховується за формулою:
<img width=«113» height=«45» src=«ref-1_1296292274-415.coolpic» v:shapes="_x0000_i1103">, (6.5)
де Цві – вільна ринкова ціна виробу і-го найменування, грн.;

n– кількість найменувань виробів.

Величина ПДВ, що підлягає сплаті в цілому по підприємству, розраховується за формулою:
<img width=«189» height=«47» src=«ref-1_1296292689-617.coolpic» v:shapes="_x0000_i1104">, (6.6)
де Цві2 – вільна ринкова ціна проданого товару і-ого виду, грн.;

Цвj1– вільна ринкова ціна купленого матеріалу j-ого виду, грн.;

n– кількість видів проданих товарів;

m– кількість видів куплених матеріалів.

Розраховуємо величину податку на додану вартість


1. Визначаємо величину, дату та суму рахунку податкового кредиту (ПК) для кожної операції, для отриманих матеріалів. Результати розрахунків занесені в таблицю 6.2
Таблиця 6.2 – Розрахунок податкового кредиту



2 Визначаємо ціну вільну ринкову товару, дату та суму податковихзабов’язань для кожної операції. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3 – Розрахунок податкового забов’язання



1.    Розраховуємо ПДВ за касовим методом

Дати податкового забов’язання по касовому методу:

Січень – 9.01; Лютий —; Березень – 18.03, 16.03;

Визначається за датою отримання коштів.


ПДВ = ПЗ – ПК

ПДВсічень= 290 – 70 = 220 тис. грн.

ПДВлютий= 0 – 80 = 80 тис. грн. (від’ємне значення означає, що держава або відшкодує кошти або зменшить величину податку в майбутньому)

ПДВберезень= 326+37,6 – 5,6 = 358 тис. грн.

∑ = 220 – 80+358 = 498 тис. грн.


Розраховуємо ПДВ за методом настання ПЗ у момент відвантаження продукції:

Дати ПЗ за методом настання ПЗ у момент відвантаження продукції:

Січень – 17.01; Лютий – 8.02; Березень —; Квітень – 12.04;


ПДВ = ПЗ – ПК

ПДВсічень= 290 – 70 = 220 тис. грн.

ПДВлютий= 326 – 80 = 246 тис. грн.

ПДВберезень= 0 – 5,6 = -5,6 тис. грн.

ПДВквітень= 37,6 – 0 =37,6 тис. грн.

∑ = 220+246 – 5,6 +37,6 = 498 тис. грн.
Акцизний збір – це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, який включаються в ціну реалізації цих товарів. Акциз – це податок у ціні. Акцизний збір сплачується незалежно від результатів фінансової діяльності суб’єкта підприємництва. Акцизний збір розраховується для кожного виду товарів окремо. Платниками акцизного збору є виробники і імпортери підакцизних товарів.

Є декілька методів розрахунку величини акцизного збору.

1. За ставками, які встановлені в процентах до обороту з реалізації. Розраховується за формулою:
<img width=«157» height=«41» src=«ref-1_1296293306-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1105">, (6.7)
де <img width=«19» height=«24» src=«ref-1_1296293711-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1106">  — оборот з реалізації товару за максимальними роздрібними цінами ( без врахування податку на додану вартість та акцизного збору в ціні виробу), грн.;

<img width=«23» height=«24» src=«ref-1_1296293814-110.coolpic» v:shapes="_x0000_i1107">  — оптова ціна ( з врахуванням прибутку торговельних організацій) одиниці товару, грн.;

<img width=«19» height=«19» src=«ref-1_1296293924-97.coolpic» v:shapes="_x0000_i1108">  — кількість реалізованих товарів даного виду, шт.;

<img width=«19» height=«24» src=«ref-1_1296294021-99.coolpic» v:shapes="_x0000_i1109">  — ставка акцизного збору, встановлена в процентах до обороту з реалізації товару, %;

2. За ставками, які встановлені в твердих сумах з одиниці реалізованого товару. Розраховується за формулою:
<img width=«73» height=«24» src=«ref-1_1296294120-174.coolpic» v:shapes="_x0000_i1110">, (6.8)
де <img width=«20» height=«23» src=«ref-1_1296294294-102.coolpic» v:shapes="_x0000_i1111">  — ставка акцизного збору, встановлена в твердих сумах з одиниці реалізованого товару, грн./шт.

3. За ставками, які встановлені одночасно у процентах до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару. Розраховується за формулою:
<img width=«80» height=«24» src=«ref-1_1296294396-183.coolpic» v:shapes="_x0000_i1112">, (6.9)
4. За ставками, які встановлені у процентах до обороту з ціни реалізації.

Коли ставка акцизного збору задана у відносному виразі, То акцизний збір з одиниці товару складе:
<img width=«103» height=«45» src=«ref-1_1296294579-301.coolpic» v:shapes="_x0000_i1113"> (6.10)
де <img width=«20» height=«23» src=«ref-1_1296294880-102.coolpic» v:shapes="_x0000_i1114">  — ставка акцизного збору, встановлена у процентах до обороту з ціни реалізації, %

2.    За комбінованими ставками, тобто за ставками у процентах обороту з ціни реалізації <img width=«20» height=«23» src=«ref-1_1296294880-102.coolpic» v:shapes="_x0000_i1115"> та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару <img width=«20» height=«23» src=«ref-1_1296294294-102.coolpic» v:shapes="_x0000_i1116">. В цьому випадку величина акцизного збору розраховується за кожним з методів, тобто розраховуються величини <img width=«20» height=«24» src=«ref-1_1296295186-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1117"> та <img width=«20» height=«24» src=«ref-1_1296295289-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1118">. Більша із цих величин і є тією величиною акцизного збору, що його повинен сплатити суб’єкт підприємництва.

3.    За спеціальними схемами нарахування

Розраховуємо акцизний збір. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.4
Таблиця 6.4 – Величина акцизного збору



В даному розділі розраховано податок на прибуток, податок на додану вартість за двома методами, сума акцизного збору п’ятьма методами. Серед методів нарахування акцизного збору кращім методом вважається той, сума акцизного збору за яким найбільша. Отже порахувавши суму акцизного збору дійшли висновку, що кращім методом є метод за ставками, які встановлені одночасно у процентах до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару[3].


Висновки
Під час виконання курсової роботи було розроблено підготовчий етап створення підприємства. Підготовчий етап створення підприємства включає: розробку комерційної ідеї та установчих документів, державну реєстрацію підприємства, а також розрахунок стартового капіталу необхідного для початку бізнесу.

В другому розділі розроблено комерційну ідею. Було визначено всі можливі ідеї по трьом напрямкам: виробництво, торгівля, послуги. З цього переліку обрано найцікавішу, найприбутковішу ідею. А далі ідея ретельно розглядалась, допрацьовувалась, удосконалювалась з метою надання їй новизни, привабливості. Для реалізації висувається вже допрацьована ідея. Від ретельного, творчого підходу до розробки комерційної ідеї залежить майбутній успіх чи неуспіх підприємства на ринку.

В третьому розділі розглянуто питання державної реєстрації підприємств. Розроблено установчі документи, що подаються в орган державної реєстрації підприємств – статут та реєстраційна картка (додаток А та Б). Після проведення державної реєстрації суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи отримують свідоцтво, зразок якого наведено в додатку В.

В четвертому розділі розглянуто поняття акціонерних товариств та розраховано реальну величину статутного фонду, визначено кількість звичайних та привілейованих акцій, розроблено інформаційне повідомлення про створення акціонерного товариства (додаток Г).

В п’ятому розділі представлено етапи розрахунку стартового капіталу та обраховано величину капіталу покриття та термін погашення позики.

В шостому розділі обраховано величину податку на прибуток, на додану вартість та акцизний збір. Аналітично доведено, що величину податків в певному кварталі можна коригувати, але загальна величина залишається незмінною.

Та навіть якщо розрахунки підтверджують, що підприємство буде прибутковим, це ще не означає, що таким воно буде на практиці. Адже сьогодні на конкурентоспроможність впливає дуже багато факторів і основним серед них є якість товару чи послуг.


Список посилань
1.                 Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Вінниця:2007. – 221 с.

2.                 Козловський В.О.Основи підприємництва. Курс лекцій. Част.1.–Вінниця: ВНТУ, 2005. – 196 с.

3.                 Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 2.– Вінниця: ВНТУ, 2006. – 170 с.

4.                 http://www.management.com.ua/qm/qm083.html

5. http://de.ifmo.ru/bk_netra/page.php?dir=3&tutindex=18&index=3&layer=2

6. http://www.tvel.ru/ru/about/about_corporation/quality_policy/


Додаток А


(обов
’
язковий)

СТАТУТ

Закритого акціонерного товариства “Премія”

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1 Закрите акціонерне підприємство “Премія”, в подальшому „Товариство", створено за погодженням між:

- Громадянином Кочержуком Андрієм Михайловичем, паспорт серії КМ №353456, виданий Балтським РВ УМВС України у Одеській області 01.04.66 р., що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул..600-річчя, буд. 42, кв.31,

- Громадянкою Макарук Ольгою Вікторівною, паспорт серії АВ№678850, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 04.05.80р., що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул… Космонавтів, буд. 74, кв.34,

- громадянином Присяжнюком Василь Васильовичем, паспорт серії АМ№455378, виданий Бершадським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.07.69р., що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул… 600-річчя буд.32, кв.100,

- громадянкоюАнтоновською Інною Анатоліївною, паспорт серії АВ №343567, виданий Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області 04.03.87р., що мешкає за адресою: м. Вінниця, пр-кт Юності буд.84, кв. 114,

- Громадянином Шиловим Артемом Івановичем, паспорт серії КМ №235467, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 29.08.98 р., що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд.17, кв. 51,

- приватним підприємством “Аляска”, зареєстрованим виконавчим комітетом Вінницької міської ради (розпорядження №23-а від 25 квітня 2000 року, свідоцтво про реєстрацію А45 №203040, ідентифікаційний код 25546579), в особі директора Оцабрик Юлії Дмитрівни,

- приватним підприємством “Надія”, зареєстрованим виконавчим комітетом Вінницької міської ради (розпорядження № 91-а від 23 листопада 1999 року, свідоцтво про державну реєстрацію К23 №121317, ідентифікаційний код 19295617), в особі директора Овчар Анжели Володимирівни,

- приватним підприємством “Корал”, зареєстрованим виконавчим комітетом Вінницької міської ради (розпорядження № 16-б від 28 липня 2005 року, свідоцтво про державну реєстрацію А14 № 456920, ідентифікаційний код 76895422), в особі директора Савчука Віталія Михайловича,

- приватним підприємством “Лілея”, зареєстрованим виконавчим комітетом Вінницької міської ради (розпорядження № 45-б від 27 жовтня 2003 року, свідоцтво про державну реєстрацію М34 №135674, ідентифікаційний код 99936735) в особі директора Мартинюк Олени Вікторівни,

- приватним підприємством “Альянс”, зареєстрованим виконавчим комітетом Вінницької міської ради (розпорядження № 23-б від 16 грудня 2003 року, свідоцтво про державну реєстрацію А54 №11457623) в особі директора Менкаль Олени Петрівни,

- приватним підприємством “Сантанна”, зареєстрованим виконавчим комітетом Вінницької міської ради (розпорядження № 18-а від 11 вересня 2004 року, свідоцтво про державну реєстрацію В26 № 227899, ідентифікаційний код 51127264), в особі директора Мараховського Олександра Андрійовича,

в подальшому „Учасники", на основі їх загальної власності шляхом об'єднання внесків та підприємницької діяльності з метою найповнішого задоволення потреб населення в товарах та послугах, здійснення іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству України, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників та членів трудового колективу Товариства.

1.2Статут Товариства розроблено відповідно до Господарського кодексу України, Закону України “Про господарські товариства" та інших законодавчих актів, чинних на території України, а також на основі підприємницької ініціативи Учасників.

1.3Товариство діє на основі засновницького договору, статуту і у відповідності з чин ним на території України законодавством.

1.4Статут підлягає коригуванню у випадку виникнення протиріч з чинним законодавством.

1.5Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації у встановленому порядку, володіє відособленим майном, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в українських та зарубіжних банках, печатки та штампи зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг, емблему та інші реквізити.

1.6Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та немайнові права, здійснювати виробничу, господарську, комерційну, науково-технічну, сервісну та іншу діяльність, може бути позивачем і відповідачем в господарському і третейському судах.

1.7Найменування Товариства:

-повне українською мовою: Закрите акціонерне товариство “Премія”;

-скорочене українською мовою: ЗАТ „Премія";

1.8 Місцезнаходження Товариства: 24815, м. Вінниця, вул. Заболотного, 11, кімн. 204.

    продолжение
--PAGE_BREAK--2 МЕТА І ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1Закрите акціонерне товариство “Премія” створюється з метою найповнішого задоволення потреб населення при купівлі цінних паперів, здійснення іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству України, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників і членів трудового колективу Товариства.

2.2   Основні види діяльності Товариства:

-продаж і купівля цінних паперів;

-надання кредитів;

-обмін цінних паперів на матеріальні цінності (такі як: гроші, золото, срібло, і інші дорогоцінні метали);

-послуги юриста Товариства щодо продажу-купівлі цінних паперів;

-та інші види діяльності не заборонені чинним законодавством.

З УЧАСНИКИ ТОВАРИСТВА, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ

3.1Учасниками Товариства є 6 юридичних та п’ять фізичних осіб, вказані в п. 1.1 даного Статуту.

3.2Учасники Товариства мають право:
-бути співробітниками Товариства;

-брати участь в управлінні справами Товариства;

-отримувати частку прибутку від діяльності Товариства у розмірі, відповідному внеску до статутного фонду;

-вносити додаткові внески до статутного фонду в порядку, передбаченому рішенням зборів Учасників;

-отримувати повну інформацію про діяльність Товариства;

-знайомитись з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншою документацією.

-в разі бажання продати та купити акції.

3.3                                                Учасники Товариства зобов'язані:

-дотримуватись положень засновницького договору та статуту;

-виконувати рішення зборів Учасників;

-вносити пайові внески в порядку і розмірах, передбачених засновницьким договором;

-виконувати прийняті на себе обов'язки стосовно Товариства та сприяти в здійсненні Товариством своєї діяльності;

-не розголошувати інформацію про діяльність Товариства.

4 МАЙНО ТОВАРИСТВА

4.1Майно Товариства е власністю Учасників і складається із звичайних та привілейованих акцій засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Майно знаходиться в його повному розпорядженні і вилученню не підлягає.

4.2Джерелом формування майна Товариства є:

-грошові та майнові внески Учасників;

-прибутки, отримані від реалізації цінних паперів ;

-кредити банків;

-благодійні внески, пожертвування, дари юридичних та фізичних осіб;

-інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

4.3    Товариство має статутний фонд 20000 тис. грн. Учасники володіють частками:

-Пан Кочержук А. М. – 400 тис. грн., що становить 2% статутного фонду;

-пані Макарук О. В.– 400 тис. грн., що становить 2% статутного фонду;

-пан Присяжнюк В. В. – 200 тис. грн., що становить 1% статутного фонду;

-пані Антоновська І. А.– 400 тис. грн., що становить 2% статутного фонду;

-пан Шилов А. І. – 600 тис. грн., що становить 3% статутного фонду;

-приватне підприємство “Аляска ”– 3000 тис. грн.., що становить 15% статутного фонду;

-приватне підприємство “Надія ”– 2000 тис. грн., що становить 10% статутного фонду;

-приватне підприємство “Корал ”– 4000 тис. грн., що становить 20% статутного фонду;

-приватне підприємство “Лілея ”– 6000 тис. грн., що становить 30% статутного фонду;

-приватне підприємство “Альянс”– 1000 тис. грн., що становить 5% статутного фонду;

-приватне підприємство “Сантанна”– 2000 тис. грн.., що становить 10% статутного фонду;

4.4Збори Учасників на основі одноголосно прийнятого рішення вправі передбачати внесення Учасниками додаткових внесків до статутного фонду.

4.5Внеском Учасника Товариства можуть бути: грошові кошти; будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності; цінні папери; права на користування землею, водою та іншими природними ресурсами; інші майнові і немайнові права, в тому числі і права на інтелектуальну власність.

4.6Учасник Товариства може без дозволу інших Учасників поступитися своїм внеском одному або декільком Учасникам Товариства (або третім особам). Учасники Товариства користуються переважним правом придбання внеску (частини внеску) Учасника, що поступається ним, пропорційно їх часткам в статутному фонді. Передача Учасником внеску (частини внеску) третім особам можлива тільки після повного внесення ним внеску і з дозволу зборів Учасників. Пай (частка) Учасника після повного внесення ним пайового внеску може бути придбаний самим Товариством. В цьому випадку Товариство зобов'язане передати придбану частку іншим Учасникам або третім особам до кінця поточного календарного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування й визначення кворуму на зборах Учасників проводиться без врахування придбаного Товариством внеску, тобто, за фактичною кількістю Учасників, що залишились.

4.7У випадку виходу Учасника із Товариства йому повністю сплачується внесений пайовий внесок і отримана на цей внесок частка прибутку за період до моменту виходу Учасника, а також відповідна частка майна Товариства на момент виходу із Товариства. Виплата прово диться після затвердження звіту за рік, в якому Учасник вийшов із Товариства, і в строк до 6-ти місяців з дня виходу, з відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати.

При бажанні Учасника і з дозволу зборів Учасників його внесок, частка прибутку, отримана на цей внесок за період до моменту виходу Учасника, а також відповідна частка май на Товариства на момент виходу Учасника можуть бути повернені частково чи повністю в натуральній формі. Майно, передане Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі.

4.7.1У випадку смерті одного з Учасників Товариства всі права і обов'язки переходять до спадкоємця, який має переважне право спадковості за законом або у відповідності з заповітом померлого Учасника.

4.7.2 При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до Товариства йому видається в грошовій або натуральній формі: внесений, пайовий внесок, що належить вибулому Учаснику, отримана на пайовий внесок частка прибутку і відповідна частка майна Товариства на час вибуття померлого Учасника. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вибув з Товариства, і в строк до 6-ти місяців з дня вибуття з відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати. В цьому випадку розмір статутного фонду Товариства підлягає відповідному зменшенню, але повинен бути поновлений протягом одного року шляхом внесення додаткових внесків іншими Учасниками або новоприйнятими Учасниками.

4.8Грошові кошти Товариства зберігаються на розрахункових і інших рахунках в установах комерційних банків в національній та іноземній валютах.

4.9Товариство має право продавати, передавати, обмінювати, дарувати, здавати в оренду іншим юридичним і фізичним особам майно та інші цінності, що йому належать.

4.10Товариство має право приймати дари і здійснювати акти дарування стосовно юридичних і фізичних осіб.

4.11Держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства, Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави.

4.12Товариство несе майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах статутного фонду.

4.13Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх засновників-юридичних осіб, фізичних осіб. Юридичні особи-засновники, фізичні особи-засновники не відповідають за зобов'язаннями Товариства.

4.14Товариство не відповідає за зобов'язаннями Учасників.

4.15Учасники Товариства несуть відповідальність за його зобов'язаннями тільки в межах своїх внесків до статутного фонду.

5 ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА

5.1Товариство самостійно здійснює свою діяльність на принципах самозабезпечення, самофінансування та самоокупності, несе відповідальність згідно з чинним законодавством за наслідки своєї діяльності і виконання взятих на себе зобов'язань перед державним бюджетом, банками, іншими суб'єктами підприємницької діяльності тощо.

5.2Товариство самостійно на основі замовлень та договорів планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку.

5.3Товариство для здійснення основних статутних завдань:

-організовує матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності, дочірніх підприємств, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів шляхом придбання ресурсів у виробників, в оптовій торгівлі, на біржах, ярмарках, аукціонах, у роздрібній торгівлі, у фізичних та юридичних осіб за готівку або безготівкове в національній та іноземній валютах без обмежень вартості;

-користується банківськими кредитами;

-володіє і користується землею та іншими природними ресурсами;

-вступає в господарські товариства, асоціації та інші об'єднання;

-бере участь в аукціонах, ярмарках, виставках;

-створює дочірні підприємства з правом юридичної особи, а також філії, представництва та інші відокремлені підрозділи без прав юридичної особи, затверджує положення про їх діяльність;

-укладає угоди, договори;

-надає посередницькі, маркетингові, інжинірингові послуги тощо;

— купує цінні папери;

-бере на роботу фахівців, в тому числі за сумісництвом або контрактом, формує тимчасові творчі колективи для виконання конкретних замовлень;

-має власні основні й оборотні фонди, а також створює різні фонди за рахунок відрахувань від прибутку;

-використовує статутний фонд з наступним його відновленням;

-реалізує продукцію, товари, роботи, послуги, вироби, матеріали      ;

-матеріально заохочує своїх працівників;

-проводить науково-дослідні, проектно-конструкторські роботи;

-здійснює інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.

6 ЗОВШШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

6.1Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність в порядку, перед баченому чинним законодавством.

6.2Товариство має право самостійно:

-укладати договори з зарубіжними юридичними та фізичними особами;

-проводити експортно-імпортні операції;

-засновувати за кордоном у встановленому порядку власні дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи; затверджувати їх статути та положення;

-створювати спільні з зарубіжними юридичними та фізичними особами підприємства і брати участь в їх діяльності;

-здійснювати експорт і імпорт продукції, товарів, капіталів, робочої сили;

-здійснювати операції з придбання, продажу та обміну валют на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

-входити до складу, а також брати участь в створенні і діяльності асоціацій, акціонер них товариств та інших об'єднань, що знаходяться за кордоном;


6.3 Валютна виручка зараховується на валютні рахунки Товариства і використовується ним самостійно.

7 УТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ТОВАРИСТВА

7.1Фінансові ресурси Товариства формуються за рахунок виручки від продажу цінних паперів, кредитів, пожертвувань, дарів та інших не заборонених фінансових надходжень.

7.2Майно Товариства утворюється за рахунок вкладень засновників, проценти вкладів вказані в пункті 4.1.

7.33 виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших надходжень сплачуються податки, вносяться страхові платежі, виплачуються проценти за кредитами, відшкодовуються матеріальні та інші витрати, здійснюється виплата заробітної плати.

7.4Чистий прибуток надходить у повне розпорядження Товариства, яке самостійно визначає напрямки використання цього прибутку.

7.5За рахунок чистого прибутку Товариство формує резервний фонд та інші фонди, величина яких визначається зборами Учасників. Резервний фонд формується в розмірі 25% від статутного фонду. Щорічні відрахування в резервний фонд складають не менше 5% чистого прибутку. Після створення резервного фонду вказані відрахування можуть спрямовуватися на формування інших фондів.

7.6Кошти резервного фонду використовуються для покриття нестачі оборотних коштів, на оплату праці у випадку відсутності на це коштів, а також на покриття непередбачених витрат і збитків Товариства.

7.7Частина чистого прибутку, що залишається Товариству, підлягає розподілу між Учасниками за підсумками роботи за рік пропорційно розмірам пайових внесків Учасників у статутному фонді.

7.8Оплата праці працівників Товариства проводиться за рахунок коштів Товариства. Порядок оплати праці визначається положеннями, які затверджує директор за згодою зборів Учасників.

7.9Оплата праці кожного працівника визначається його особистим трудовим внеском в результати роботи Товариства і не обмежується максимальними розмірами.

7.10Оплата праці працівників не може бути менша за мінімальну заробітну плату, визначену чинним законодавством.

8 УПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВОМ

8.1 Органами управління Товариства е:

-збори Акціонерів;

-спостережна рада, на чолі з президентом;

-генеральна дирекція, на чолі з генеральним директором;

-ревізійна комісія.

8.2До складу зборів Учасників входять Учасники або їх представники. Учасник має право в будь-який момент замінити свого представника, повідомивши про це інших Учасників.

8.3Учасники володіють кількістю голосів, пропорційно розміру їх пайових внесків у статутний фонд. Одна акція – один голос. Власники привілейованих акцій не мають права голосу, але отримують підвищені дивіденди.

8.4При розгляді питання про виключення Учасників із складу Товариства ці Учасники або їх представники участі в голосуванні не беруть.

8.5До виключної компетенції зборів Учасників належить:

-визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження планів та звіти про їх виконання;

-зміни та доповнення до статуту;

-встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових внесків до статутного фонду;

-вирішення питання про придбання Товариством внеску (частини внеску) Учасника;

-прийом нових Учасників;

-виключення Учасників із Товариства;

-затвердження річних результатів діяльності Товариства;

-скликання зборів учасників, вибори та відкликання членів ревізійної комісії;

-заснування та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв; затвердженні статуту та положень про діяльність цих структур;

-вирішення питань про входження Товариства до інших об'єднань та виходу з них;

-визначення умов оплати праці учасників;

-затвердження договорів на суму понад 100 тис. грн.

З першого, другого, п'ятого та шостого питань рішення приймаються при наявності на зборах всіх Учасників. Рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосували учасники які мають більше як 50% голосів в статутному фонді. З усіх інших питань рішення приймають ся простою більшістю голосів.

8.6Збори вважаються правочинними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), які володіють у сукупності більш як 60% голосів, а з питань, що вимагають одностайності, всі Учасники.

8.7Кожен з Учасників має право вимагати розгляду питання на зборах Учасників за умови, що воно було поставлене не пізніше, ніж за 25 днів до початку засідання Зборів.

8.8Голова зборів Учасників обирається Зборами.

8.9Голова скликає Збори, визначає порядок денний, день, місце та час їх проведення, забезпечує своєчасне запрошення на засідання Учасників не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів. Голова зборів організовує ведення протоколів зборів.

8.10   Збори скликаються не менше 2-х разів на рік. Позачергові збори скликаються Головою зборів

Учасників у випадках, коли цього вимагають інтереси Товариства. Збори Учасників можуть бути скликані на вимогу директора або ревізійної комісії.


8. 11 Учасники, які володіють у сукупності більш як 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів Учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, якщо це стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів Голова зборів не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори Учасників.

8.12Генеральна дирекція вирішує всі питання діяльності Товариства за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів Учасників. Збори Учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що їм належать, до компетенції дирекції.

8.13Дирекція підзвітна зборам Учасників і організує виконання їх рішень. Вона не має права приймати рішення, що відносяться до компетенції зборів Учасників.

8.14Дирекція без доручення діє від імені Товариства, представляє його інтереси у відносинах з іншими юридичними і фізичними особами, державними органами, податковою інспекцією тощо, укладає договори, в тому числі і трудові, видає доручення, відкриває в банках рахунки, користується правом розпоряджатись коштами Товариства, видає накази і розпорядження, обов'язкові для всіх працівників Товариства.

8.15Збори Учасників призначають і звільняють з посад всіх працівників Товариства.

8.16Контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства і його підрозділів здійснює ревізійна комісія, яка складається з трьох членів, включаючи голову, які обираються зборами Учасників. Термін роботи ревізійної комісії визначається зборами Учасників.

8.17Ревізійна комісія має право перевіряти все майно і всю діяльність Товариства.

8.18Ревізійна комісія відповідає за свою діяльність перед зборами Учасників, надає їм звіти проведених ревізій і висновки з річних звітів.

8.19Кожний Учасник може вимагати проведення позачергової ревізії діяльності Товариства.

8.20Члени ревізійної комісії здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства, відповідають перед Товариством за збитки, що виникли в результаті помилкової діяльності комісії.

8.21Трудовий колектив Товариства складають всі громадяни, що беруть участь своєю працею в його діяльності на основі трудового договору або контракту. Повноваження трудового колективу та його виборних органів визначаються чинним законодавством.

9 ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ


9.1Трудові відносини працівників Товариства регулюються трудовим договором або контрактом, який вони уклали з Товариством.

9.2Товариство забезпечує всім працюючим безпечні умови праці і несе відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю і працездатності працівників.

9.3Прийняття, переведення і звільнення працівників, їх робочий час і час відпочинку, охорона праці, трудова дисципліна, оплата праці та інші питання трудових відносин працюючих регулюються чинним законодавством та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

9.4Трудовий колектив Товариства укладає з адміністрацією колективний договір, в якому регулюються найсуттєвіші питання трудових відносин і соціального розвитку трудового колективу. Порядок укладання договору та його реєстрації регулюється чинним законодавством.

9.5Працівники Товариства підлягають соціальному, медичному страхуванню і соціальному забезпеченню в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством, трудовим договором або контрактом, а також колективним договором.

9.6Товариство може за рахунок власних коштів страхувати своїх працівників без обмеження суми і строку страхування.

9.7В Товаристві ведеться у встановленому порядку облік військовозобов'язаних та призовників.


    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по мировой экономике