Реферат: Організація і проведення науково-технічної експертизи

--PAGE_BREAK--2.3 Державне управління у сфері науково-технічної експертизи
Державне управління у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень беруть участь в ініціюванні та реалізації наукової і науково-технічної експертизи, а також можуть виступати як замовники або організатори експертизи.

До компетенції Кабінету Міністрів України належить:

Ø                визначення порядку фінансування наукової і науково-технічної експертизи, що проводиться за рахунок коштів державного бюджету;

Ø                визначення форм та правил фінансового забезпечення наукової науково-технічної експертизи;

Ø                ініціювання проведення попередньої, первинної, повторної, додаткової, контрольної державної наукової і науково-технічної експертизи;

Ø                здійснення інших повноважень у сфері наукової і науково-технічної експертизи відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України може передавати ці повноваження іншим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:

·                    організовують проведення наукової і науково-технічної експертизи на підставі рішень, прийнятих відповідними місцевими Радами або місцевими референдумами;

·                    ініціюють проведення наукової і науково-технічної експертизи з питань, щодо яких вони приймають рішення, з визначенням обсягів витрат на проведення експертизи та джерел фінансування;

·                    координують експертну діяльність місцевих державних органів, об'єднань громадян, інших формувань;

·                    інформують населення про результати проведеної наукової і науково-технічної експертизи у випадках, коли це необхідно або коли про це є відповідне рішення Ради;

·                    контролюють виконання законодавства про наукову і науково-технічну експертизу;

·                    реалізують інші повноваження в даній галузі, які не суперечать цьому Закону.

Проведення державної наукової і науково-технічної експертизи фінансується за рахунок державного бюджету, позабюджетних фондів або коштів замовника. Кошти на проведення державної наукової і науково-технічної експертизи передбачаються в межах асигнувань на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і виділяються окремим рядком. Експертиза, яку за дорученням державних органів проводить державна установа (організація), що перебуває на державному бюджеті, може фінансуватися за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання цієї організації. Діяльність спеціалізованих державних експертних організацій, що здійснюють наукову і науково-технічну експертизу на замовлення фізичних та юридичних осіб на платних засадах, підлягає обов'язковій державній акредитації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Наукові організації академій наук України, заснованих на державній власності, вищі навчальні заклади, атестовані Міністерством освіти України, провідні науково-технічні установи галузевих міністерств і інших центральних органів виконавчої влади можуть здійснювати спеціалізовану експертну діяльність без додаткової державної акредитації на підставі статутних положень, якими така діяльність передбачається) Співробітництво України з іншими державами у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється відповідно до міжнародних договорів України. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються законодавством України про наукову і науково-технічну експертизу, то застосовуються правила міжнародних договорів.
2.4 Організація науково-технічної експертизи
науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті
Галузі і сфери діяльності, закріплені за відділом (клас/група та назва відповідно до державного класифікатора ДК 004:2003):

· 21 – Механічні системи та складники загального призначення

· 23 – Гідравлічні та пневматичні системи і пристрої загального призначення

· 25 – Машинобудування

· 43 – Дорожньо-транспортні засоби

· 45 – Залізнична техніка

· 47 – Суднобудування та морські споруди

· 49 – Авіаційна та космічна техніка

· 53 – Підіймально-транспортне устатковання

· 55 — Пакування і розподіляння товарів

Основні завдання відділу:

– проведення науково-дослідних робіт щодо створення, функціонування та розвитку національної стандартизації з урахуванням світових досягнень та прогресивних вимог до розроблення, виробництва і використання продукції з метою підвищення її технічного рівня і конкурентоспроможності, сумісності та взаємозамінності, безпечності для життя та здоров’я людей і їхнього майна, охорони довкілля, економії матеріальних та енергетичних ресурсів;

– науково-методичне керування плануванням, розробленням, упровадженням і забезпеченням функціонування стандартів та інших нормативних документів (НД) у сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

– проведення науково-дослідних робіт щодо формування і реалізації єдиної технічної політики у сфері стандартизації в рамках Міждержавної Ради стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації;

– аналіз структури та складу чинного фонду НД, визначення пріоритетних напрямків упровадження європейських і міжнародних стандартів у сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

– координація діяльності технічних комітетів стандартизації в сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

– надання науково-методичної допомоги державним центрам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам стандартизації, підприємствам, установам і організаціям за їх запитами (на платній основі);

– підготовка аналітичних оглядів у окремих сферах діяльності чи галузях економіки, надання інформаційних матеріалів, виконання інших платних робіт (послуг);

– участь у проведенні наукових і науково-практичних семінарів та конференцій у сфері стандартизації.

Функції науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті:

– проведення науково-технічної експертизи, нормоконтролю і редагування проектів НД та змін до них, підготовка матеріалів до затвердження НД і змін до них, у сфері діяльності, закріпленій за відділом;

– аналіз структури, складу та змісту чинного фонду НД і створення оптимальної структури фонду НД;

– аналіз технічного рівня НД, підготовлення пропозиції щодо внесення змін та доповнень або скасування НД;

– визначення пріоритетних напрямків розвитку, розроблення перспективних щорічних планів державної стандартизації;

– пошук, систематизація та аналіз матеріалів досліджень у галузі фундаментальних наук, які можуть бути використані під час розроблення та впровадження НД;

– науково-дослідні роботи щодо формування і реалізації єдиної технічної політики у сфері стандартизації в рамках МДР;

– проведення робіт у рамках міжнародного та міждержавного співробітництва;

– розроблення перспективних програм та щорічних планів національної стандартизації;

– підготовка аналітичних оглядів з окремих напрямів у галузі стандартизації;

– переклад, науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн;

– розроблення пропозицій до проектів законів, основоположних стандартів державної системи стандартизації;

– науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб’єктам, що займаються стандартизацією;

– надання консультацій, науково-методичної допомоги, відповідей на запити підприємств та організацій;

– участь у науково-практичних конференціях, семінарах;

– підготування наукових праць за результатами досліджень до видання;

– проведення заходів щодо підвищення кваліфікації працівників відділу;

– складання звітів про виконання відділом науково-дослідних робіт і науково-технічних послуг;

– участь у розробленні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації.

Структура науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті

Науково-дослідний сектор машинобудування

Завдання сектору:

– науково-технічна експертиза і розроблення нормативних документів за напрямками: машинобудування, механічні системи та складники загального призначення, гідравлічні і пневматичні системи та пристрої загального призначення.

– науково-методичне керування плануванням, розробленням, впровадженням стандартів та інших НД у сфері машинобудування та забезпечення їх функціонування;

– аналіз структури та складу чинного фонду НД у сфері машинобудування і визначення пріоритетних напрямків впровадження європейських і міжнародних стандартів у цій сфері.

– проведення робіт у рамках міждержавного співробітництва у сфері стандартизації щодо НД на машини;

– участь у проведенні НДР щодо створення, функціонування, та розвитку національних стандартів;

– переклад, науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн;

– науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб'єктам, що займаються стандартизацією;

– надання консультацій, науково-методичної допомоги, відповіді на запити підприємств та організацій.

Науково-дослідний сектор з питань стандартизації транспорту та тари, завдання:

– науково-технічна експертиза та розроблення нормативних документів за напрямками: дорожньо-транспортні засоби, залізнична техніка, суднобудування і морські споруди, авіаційна та космічна техніка, підіймально-транспортне устатковання, пакування і розподілення товарів.

– науково-методичне керування плануванням, розробленням, впровадженням стандартів та інших НД у сфері транспорту і тари та забезпечення їх функціонування;

– аналіз структури та складу чинного фонду НД у сфері транспорту та тари і визначення пріоритетних напрямків впровадження європейських і міжнародних стандартів у цій сфері.

– проведення робіт у рамках міждержавного співробітництва у сфері стандартизації щодо НД на транспорт і тару;

– участь у проведенні НДР щодо створення, функціонування, та розвитку національних стандартів;

– переклад, науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн;

– науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб'єктам, що займаються стандартизацією;

– надання консультацій, науково-методичної допомоги, відповідей на запити підприємств та організацій




3. Практична частина
3.1 Аналіз відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім
Метод SWOT-аналізу передбачає визначення сильних та слабких сторін діяльності ВАТ «Ласунка », що планує випускати новий вид морозива з ананасом «Тропік», а також потенційних можливостей та загроз, ялі чекають на підприємство на ринку. Це дозволить оцінити внутрішні сили та слабкості підприємства із зовнішніми можливостями, які надає ринок. Отже, складемо SWOT-аналіз даного підприємства (табл. 1.2.).

Сильні сторони ВАТ «Ласунка»:

1)                досвідчене керівництво( підприємство засноване у 2000 році, генеральний директор Вовк Сергій Миколайович);

2)                висока якість продукції, про що свідчать численні нагороди, отримані на українських та зарубіжних дегустаційних конкурсах і виставках;

3)                відносно невисока ціна;

4)                сформована регіональна система розповсюдження і охоплення значної частини роздрібних торгівельних точок, високе мистецтво конкурентної боротьби;

5)                успіх компанії забезпечується потужною сучасною виробничою і сировинною базою, що складається з 5 виробничих підрозділів, якість морозива контролюється на всіх стадіях;

6)                широкий асортимент морозива, який відповідає смаковим перевагам споживача;

7)                нижча оптова ціна, ніж у конкурентів;

8)                підприємство налічує 1, 5 тис. робітників, найсучасніше обладнання, всі головні технологи – спеціалісти з гарною освітою;

9)                компанія «Ласунка» має в своєму розпорядженні одну з найкращих в Україні систему дистрибуцій і маркетинговий департамент;

10)            продукція компанії продається в Україні

Слабкі сторони:

1)                велика кількість конкурентів, які працюють в даній асортиментній та ціновій ніші;

2)                затягування термінів партнерами при розрахунку за надані послуги з випуску продукції;

3)                потрібно вести кадрову політику направлену на залучення висококваліфікованого персоналу;

4)                високі витрати на логістику ( поставки до віддалених регіонів);

5)                високі витрати на зберігання продукції(холодильні установки);

6)                наявність дебіторської заборгованості.

Ринкові загрози:

1)                відсутність стабільності в сировині (молоці), а отже підняття ціни на неї;

2)                відмова в співпраці партнерів-споживачів(великих супермаркетів тощо), через можливо високі ціни чи невеликі обсяги постачань;

3)                промисловий шпіонаж та витік інформації за межі підприємства;

4)                конкурентні загрози, або можливість появи зарубіжних чи вітчизняних конкурентів;

5)                політичні загрози( зміна законодавства, податкової політики);

6)                поява у конкурентів більш ефективних і якісніших технологій виробництва продукції;

7)                велика кількість товарів-конкурентів;

8)                наявність корупції ( корумпована прикордонна служба, судова система та ін.);

9)                соціально-демографічні загрози (невисока купівельна спроможність споживачів).

Ринкові можливості:

1)                розширення діапазону можливих товарів;

2)                сприятливі зрушення в курсах валют;

3)                вихід на нові ринки за кордоном при вступі до СОТ;

4)                покращення соціально-економічної ситуації в країні і підвищення платоспроможності населення;

5)                маркетингові заходи, тобто розширення ринку за рахунок реклами, та інших засобів стимулювання продажу;

6)                проведення вдалої політики мерчандайзингу
Табл.1.1.- SWOT-аналіз для підприємства ВАТ «Ласунка»



К0= -0,5444+0,0111 = 0,4.
Отриманий результат характеризує ступінь упевненості щодо відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім за даної комбінації характеристик зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання ( табл.1.2)




Табл.1.2



Отже, сильними сторонами (проранжованими за значущістю) ВАТ «Ласунка» є:

1)                нижча оптова ціна, ніж у конкурентів (КУ = +0,3111);

2)                висока якість продукції (КУ = +0,2777);

3)                досвідчене керівництво (КУ = +0,2667);

4)                сформована регіональна система розповсюдження і охоплення значної частини роздрібних торгівельних точок, високе мистецтво конкурентної боротьби (КУ = +0,2444);

5)                найкраща в Україні система дистрибуцій і маркетинговий департамент(КУ = +0,2222);

6)                доставка продукції в багато регіонів країни (КУ = +0,1556);

Слабкі сторони:

1)                високі витрати для зберігання продукції(КУ = -0,5444);

2)                велика кількість конкурентів, які працюють в даній асортиментній та ціновій ніші(КУ = -0,5222);

3)                високі витрати на логістику (КУ = -0,3889);

Ринкові можливості (проранжовані за значущістю):

1)                розширення діапазону можливих товарів(КУ = +0,5556);

2)                сприятливі зрушення в курсах валют(КУ = +0,2778);

3)                вихід на нові ринки за кордоном при вступі до СОТ(КУ = +0,4);

4)                покращення соціально-економічної ситуації в країні і підвищення платоспроможності населення (КУ = +0,5556);

Ринкові загрози:

1)                конкурентні загрози, або можливість появи зарубіжних чи вітчизняних конкурентів(КУ = -0,3889);

2)                соціально-демографічні загрози (невисока купівельна спроможність споживачів (КУ = -0,2778);

3)                відсутність стабільності в сировині (молоці), а отже підняття ціни на неї (КУ = -0,0889);

4)                велика кількість товарів-конкурентів (КУ = -0,0667);

5)                поява у конкурентів більш ефективних і якісніших технологій виробництва продукції (КУ = -0,016);

6)                наявність корупції ( корумпована прикордонна служба, судова система та ін. КУ = -0,0111);

Підсумковий коефіцієнт упевненості дорівнює 0,4, говорить про те, що випуск нового виду морозива з ананасом «Тропік» є доцільним, а внутрішні можливості розвитку підприємства скоріше за все відповідають зовнішнім. Отже, даному підприємству доцільно розширювати свій потенціал на ринку і використовувати всі позитивні для цього сторони.
    продолжение
--PAGE_BREAK--