Реферат: Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

--PAGE_BREAK--2.2 Динаміка показників визначення рівня споживання населенням товарів тривалого використання
Держкомстатом України у жовтні 2006р. проведене опитування 10,5 тис. домогосподарств, що брали участь у вибірковому обстеженні умов їх життя, стосовно наявності товарів тривалого користування.

Підсумки опитування, розповсюджені на всі домогосподарства України, свідчать, що у порівнянні з результатами аналогічного опитування, проведеного у жовтні 2005р., покращилася забезпеченість домогосподарств окремими товарами тривалого користування, зокрема, холодильниками, пральними машинами, пилососами, кольоровими телевізорами та музичними центрами (див. табл. 2.2.1.).
Таблиця 2.2.1.

Наявність у домогосподарствах окремих товарів тривалого користування, в середньому на 100 домогосподарств

Показник

2006 р.

холодильники

94,3

морозильники

3,8

пральні машини

77,2

пилососи

63,9

електропраски

94,8

посудомийні машини

0,1

програвачі CD-дисків

11,9

телевізори кольорові

88,7

телевізори чорно-білі

11,9

відеомагнітофони

21,1

відеокамери

2,6

магнітофони

27,0

музичні центри

13,4

фотоапарати

33,7

комп’ютери

11,5

мікрохвильові печі

14,3

кухонні комбайни

5,2

швейні машини

32,0

велосипеди

34,6

мотоцикли

3,3

автомобілі

16,5

супутникові антени

2,8

кондиціонери

0,9

мобільні телефони

48,8



Кольорові телевізори та холодильники мали відповідно дев’ять з десяти домогосподарств, пральні машини — майже чотири з п’яти, пилососи — три з п’яти, мобільні телефони — майже половина, швейні машини та фотоапарати — відповідно кожне третє домогосподарство, відеомагнітофони — кожне п’яте та мікрохвильові печі — кожне сьоме домогосподарство (див. Дод. 3).

Динаміка частки домогосподарств, які мають товари тривалого користування представлена на рис. 2.2.1.
<img width=«481» height=«275» src=«ref-1_1034574985-19851.coolpic» v:shapes=«Диаграмма_x0020_6»>

Рис. 2.2.1. Динаміка частки домогосподарств, які мають товари тривалого користування




Незважаючи на необхідність направляти суттєву частину коштів на харчування, окремі сучасні товари домашнього побуту та культурного призначення стали більш доступними для багатьох домогосподарств. Порівняно з 2005 р. збільшилися до рівнів 12 – 14% частки домогосподарств, які мали комп’ютери, програвачі CD-дисків, мікрохвильові печі. Дещо зросли, але все ще залишалися низькими, частки домогосподарств, які мали такі сучасні товари тривалого користування, як відеокамери, супутникові антени та кухонні комбайни (3 – 5%).

Слід відзначити, що темп росту середньодушових сукупних витрат на непродовольчі товари за 9 місяців 2006 р. порівняно з аналогічним періодом 2005р. перевищив індекс споживчих цін на ці товари: відповідно 128,1% проти 103,1%. Це сприяло розвитку можливостей населення щодо оновлення наявної у них побутової техніки та придбання нових сучасних видів товарів тривалого користування. Обсяг продажу холодильників, телевізорів, магнітофонів, пральних машин та фотоапаратів у роздрібній торгівлі за 9 місяців 2006р. у порівнянні з відповідним періодом 2005 р. зріс у 1,3 раза, пилососів та відеокамер — відповідно в 1,4 та 1,5 раза, кухонних комбайнів та комп’ютерів — в 1,6 раза, мікрохвильових печей — в 1,9 раза.

Як свідчать дані опитування, частки наявних у домогосподарствах пилососів, холодильників, пральних машин, автомобілів та швейних машин, які були придбані протягом останніх п’яти років, зросли порівняно з 2005 р. у 1,2 –1,5 раза. У 2002 – 2006 рр. були куплені кожні три з п’яти фотоапаратів, кожні чотири з дев’яти кольорових телевізорів, кожні два з п’яти відеомагнітофонів, кожний третій пилосос, майже третина пральних машин та магнітофонів, кожний п’ятий холодильник та автомобіль. У цей період були куплені майже всі наявні в домогосподарствах мобільні телефони (табл. 2.2.2.). Близько половини відеомагнітофонів, два з п’яти магнітофонів, третина кольорових телевізорів, майже чверть холодильників та п’ята частина пральних машин були придбані 5 – 10 років тому. Разом з тим, залишалася значною частина товарів, придбаних домогосподарствами більше 10 років тому. Серед домогосподарств, які забезпечені відповідними товарами, такі швейні машини мали дев’ять з десяти домогосподарств, автомобілі — майже два з трьох, холодильники — більше половини, пральні машини — чотири з дев’яти, пилососи — майже кожні два з п’яти домогосподарств.

У 2006 р., як і за даними попереднього опитування, все більшу перевагу домогосподарства надавали імпортним товарам культурно-побутового призначення. Всі наявні в домогосподарствах мобільні телефони, майже всі відеомагнітофони, кожні дев’ять з десяти фотоапаратів та швейних машин, майже кожні чотири з п’яти магнітофонів, майже два з трьох автомобілів та кожні три з п’яти пилососів – імпортного виробництва. Найбільш швидкими темпами зростає частка імпортних товарів в таких групах, як кольорові телевізори (з 76% у 2005 р. до 80% кольорових телевізорів, якими користувалися домогосподарства у 2006 р.), холодильники (відповідно 42% проти 46%), пральні машини (51% проти 57%).

Більшість фотоапаратів, пилососів, магнітофонів, пральних машин, відеомагнітофонів, кольорових телевізорів, холодильників та швейних машин були куплені домогосподарствами новими. Були придбані такими, що вже були у користуванні, майже кожний дев’ятий мобільний телефон та кожні два з п’яти автомобілів.

Міські домогосподарства, як і в 2005 р., були забезпечені товарами тривалого користування значно краще, ніж сільські. Холодильники мали 97 із 100 міських домогосподарств проти 89 — серед 100 сільських, кольорові телевізори — 92 проти 81, пральні машини — 81 проти 69, пилососи — 73 проти 44, фотоапарати — 37 проти 26, швейні машини — 33 проти 29, відеомагнітофони — 24 проти 14, музичні центри — 16 проти 8. Слід відмітити, що забезпеченість такими товарами, як музичні центри, пилососи та кольорові телевізори зростає більш швидкими темпами в сільських домогосподарствах, а комп’ютерами, програвачами CD-дисків та мікрохвильовими печами — в міських.




Таблиця 2.2.2.

Розподіл домогосподарств, які мають товари тривалого користування, за окремими характеристиками цих товарів, %



Домогосподарства з дітьми краще забезпечені товарами тривалого користування, ніж домогосподарства без дітей (рис. 2.2.2.).
<img width=«536» height=«252» src=«ref-1_1034594836-19261.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084">

Рис. 2.2.2. Частки домогосподарств з дітьми та без дітей, що мають товари тривалого користування






Серед домогосподарств з дітьми найкраще були забезпечені товарами тривалого користування, які полегшують хатню роботу або сприяють навчанню та вихованню дітей, домогосподарства, які мають одну або дві дитини. Багатодітні домогосподарства (з трьома та більше дітьми) продовжували обмежувати свої потреби у придбанні цих товарів.

Зокрема, серед 100 домогосподарств з однією або двома дітьми холодильники мали 97 домогосподарств (серед багатодітних — 89), пральні машини — відповідно 87 (80), пилососи — 76 (52), кольорові телевізори — 96 (89), фотоапарати — 55 (44), відеомагнітофони — 33 (26), комп’ютери — 18 (11).

Наявність працюючих осіб у складі домогосподарств сприяла більш високому рівню їх забезпеченості сучасними товарами культурно-побутового призначення порівняно з домогосподарствами, у складі яких працюючих осіб немає. Найбільші розбіжності були відмічені щодо наявності відеокамер, комп’ютерів, музичних центрів, програвачів CD-дисків, відеомагнітофонів, мікрохвильових печей, фотоапаратів, кухонних комбайнів, мобільних телефонів, автомобілів та магнітофонів. Частки домогосподарств, які мали ці товари, серед домогосподарств, у складі яких є працюючі особи, були в 19 – 4 рази вище, ніж серед домогосподарств, в яких ніхто не працював.




<img width=«588» height=«376» src=«ref-1_1034614097-23807.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085">

Рис. 2.2.3. Динаміка частки домогосподарств з працюючими особами у своєму складі та без працюючих осіб, які мають товари тривалого використання
Наявність працюючих осіб у складі домогосподарств ( рис. 2.2.3.) сприяла більш високому рівню їх забезпеченості сучасними товарами культурно-побутового призначення порівняно з домогосподарствами, у складі яких працюючих осіб немає. Найбільші розбіжності були відмічені щодо наявності відеокамер, комп’ютерів, музичних центрів, програвачів CD-дисків, відеомагнітофонів, мікрохвильових печей, фотоапаратів, кухонних комбайнів, мобільних телефонів, автомобілів та магнітофонів. Частки домогосподарств, які мали ці товари, серед домогосподарств, у складі яких є працюючі особи, були в 19 – 4 рази вище, ніж серед домогосподарств, в яких ніхто не працював.

Зберігалася суттєва диференціація в забезпеченості необхідними товарами домашнього побуту та культурного призначення серед різних за рівнем матеріального добробуту груп домогосподарств (рис. 2.2.4.).




<img width=«644» height=«420» src=«ref-1_1034637904-23941.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086">

Рис. 2.2.4. Частка 10% найменш та найбільш забезпечених домогосподарств, які мають товари тривалого використання
Частки домогосподарств найменш забезпеченої децильної групи та групи з середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму, які мали пилососи, швейні машини,  пральні машини та кольорові телевізори, були відповідно в 1,7 – 1,1 раза та в 1,3 – 1,1 раза менше, ніж серед найбільш заможних домогосподарств, які складають десятий дециль (у 2005 р. — в 1,8–1,2 раза та в 1,3 – 1,1 раза). Слід відмітити, що серед найменш забезпечених домогосподарств частки пилососів, автомобілів, пральних машин, холодильників та кольорових телевізорів, куплених більше 10 років тому, були в 1,4 – 1,6 раза вищими порівняно з відповідними показниками серед 10% найбільш заможних домогосподарств.






2.3 Оцінка рівня доходів населення індексним методом
Використовуючи формулу 1.3.1., розрахуємо індекс реальних доходів населення. Спочатку визначимо індекс купівельної спроможності грн. звітного періоду.
<img width=«190» height=«52» src=«ref-1_1034661845-943.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087">

<img width=«203» height=«37» src=«ref-1_1034662788-988.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088">.
Динаміка доходів вивчається за допомогою індексного методу. Визначимо індекс номінальних та розташовуваних доходів населення України:
<img width=«263» height=«35» src=«ref-1_1034663776-1317.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089"> 

<img width=«265» height=«35» src=«ref-1_1034665093-1288.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090"> 
Таким чином, номінальні доходи населення збільшились на 63,4%, а розташовувані — на 61,3%.

Сума наявних доходів населення складається із суми витрат населення на товари та послуги, а також приросту заощаджень населення.

За допомогою індексу купівельної спроможності можемо розрахувати один з головних показників характеристики доходів населення — індекс реальних доходів.
<img width=«216» height=«28» src=«ref-1_1034666381-985.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091">.
Отже, реально доходи збільшились на 45%.




2.4 Індексний метод визначення рівня споживання товарів тривалого використання
Динаміку обсягів споживання окремих видів продукції статистика вивчає за допомогою індивідуального індексу фізичного обсягу продукції.

Розрахуємо даний індекс, використовуючи формулу 1.3.2.

В 2006 р. фонд споживання товарів тривалого користування приблизно на 100 домогосподарств становив 769 шт., в 2008 р. — 925 шт.
<img width=«102» height=«35» src=«ref-1_1034667366-505.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092"> 
Динаміка загального обсягу споживання товарів тривалого використання визначається за допомогою загального індексу фізичного обсягу, тобто в незмінних цінах (формула 1.3.3.):

<img width=«56» height=«25» src=«ref-1_1034667871-324.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093">.

Абсолютний розмір зміни фонду споживання товарів тривалого використання:
<img width=«179» height=«27» src=«ref-1_1034668195-697.coolpic» v:shapes="_x0000_i1094">.
Динаміка рівня споживання товарів тривалого використання на душу населення визначається за допомогою індексу змінного складу. Чисельність населення в звітному періоді становила 46372,7 тис. осіб, в базисному — 46929,5 тис. осіб:
<img width=«379» height=«37» src=«ref-1_1034668892-1493.coolpic» v:shapes="_x0000_i1095"> .
Індекс динаміки чисельності населення визначається за формулою:




<img width=«150» height=«37» src=«ref-1_1034670385-796.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096">.
2.5. Взаємозв’язок рівня споживання товарів тривалого використання та доходів населення України
Для вияву тісноти взаємозв’язку між показниками використаємо кореляційно – регресійні методи аналізу. Основною ціллю нашого аналізу є отримання апроксимуючої функції: <img width=«151» height=«25» src=«ref-1_1034671181-606.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097"> що найбільш реально відображає зв’язок між показниками, що вивчаються.

Для побудови одно факторної моделі розглянемо:
<img width=«101» height=«25» src=«ref-1_1034671787-454.coolpic» v:shapes="_x0000_i1098"> або <img width=«88» height=«33» src=«ref-1_1034672241-447.coolpic» v:shapes="_x0000_i1099">, <img width=«159» height=«25» src=«ref-1_1034672688-598.coolpic» v:shapes="_x0000_i1100">.
Параметри розрахуємо по методу найменших квадратів, тобто коли система нормативних рівнянь при вирівнюванні має вигляд:
<img width=«147» height=«25» src=«ref-1_1034673286-620.coolpic» v:shapes="_x0000_i1101"> 

<img width=«185» height=«25» src=«ref-1_1034673906-738.coolpic» v:shapes="_x0000_i1102"> 

<img width=«78» height=«25» src=«ref-1_1034674644-436.coolpic» v:shapes="_x0000_i1103"> 

<img width=«114» height=«25» src=«ref-1_1034675080-548.coolpic» v:shapes="_x0000_i1104"> 
Розрахункові дані наведені в табл. 2.5.1. Нехай <img width=«12» height=«25» src=«ref-1_1034675628-231.coolpic» v:shapes="_x0000_i1105"> — заборгованість із виплати заробітної плати населенню та <img width=«12» height=«25» src=«ref-1_1034675859-224.coolpic» v:shapes="_x0000_i1106"> — наявність в домогосподарствах товарів тривалого використання. <img width=«11» height=«25» src=«ref-1_1034564878-213.coolpic» v:shapes="_x0000_i1107"> — кількість періодів (з 2000 по 2009 р.)




Таблиця 2.5.1.

Вихідні дані для проведення кореляційно – регресійного аналізу взаємозв’язку параметрів

 <img width=«8» height=«18» src=«ref-1_1034676296-195.coolpic» v:shapes="_x0000_i1108">

<img width=«9» height=«18» src=«ref-1_1034676491-209.coolpic» v:shapes="_x0000_i1109">

<img width=«8» height=«18» src=«ref-1_1034676700-203.coolpic» v:shapes="_x0000_i1110">

<img width=«33» height=«18» src=«ref-1_1034676903-275.coolpic» v:shapes="_x0000_i1111">

<img width=«15» height=«18» src=«ref-1_1034677178-232.coolpic» v:shapes="_x0000_i1112">

1

6400,8

455

2912364

40970240,64

2

4928

455

2242240

24285184

3

2656,6

452

1200783,2

7057523,56

4

2548,2

456

1161979,2

6493323,24

5

2232,4

469

1046995,6

4983609,76

6

1111,2

526

584491,2

1234765,44

7

960,3

560

537768

922176,09

8

806,4

610

491904

650280,96

9

668,7

660

441342

447159,69

10

1188,7

680

808316

1413007,69

Сума

55

23501,3

5323

11428183,2

88457271,07



<img width=«174» height=«39» src=«ref-1_1034677410-1036.coolpic» v:shapes="_x0000_i1113"> 

<img width=«162» height=«35» src=«ref-1_1034678446-708.coolpic» v:shapes="_x0000_i1114">;

<img width=«102» height=«25» src=«ref-1_1034679154-477.coolpic» v:shapes="_x0000_i1115">.
Таким чином рівняння кореляційної залежності має вигляд:
<img width=«158» height=«25» src=«ref-1_1034679631-668.coolpic» v:shapes="_x0000_i1116">.
Знайдемо коефіцієнт кореляції. Для цього визначимо середнє квадратне відхилення показників <img width=«8» height=«25» src=«ref-1_1034680299-204.coolpic» v:shapes="_x0000_i1117"> і <img width=«11» height=«25» src=«ref-1_1034680503-226.coolpic» v:shapes="_x0000_i1118">:
<img width=«111» height=«49» src=«ref-1_1034680729-759.coolpic» v:shapes="_x0000_i1119"> 




Розрахуємо середні показники заборгованості по заробітній платі та середню кількість наявних товарів тривалого використання в домогосподарствах:
<img width=«174» height=«54» src=«ref-1_1034681488-762.coolpic» v:shapes="_x0000_i1120">;

<img width=«121» height=«54» src=«ref-1_1034682250-580.coolpic» v:shapes="_x0000_i1121">.
Розрахунки оформимо в табл. 2.5.2.
Таблиця 2.5.2.

Аналітичні дані



<img width=«209» height=«67» src=«ref-1_1034684568-1089.coolpic» v:shapes="_x0000_i1127"> 

<img width=«176» height=«67» src=«ref-1_1034685657-1010.coolpic» v:shapes="_x0000_i1128">.
Для розрахунку коефіцієнта кореляції використовується формула:




<img width=«291» height=«61» src=«ref-1_1034686667-1802.coolpic» v:shapes="_x0000_i1129"> 

<img width=«301» height=«61» src=«ref-1_1034688469-1619.coolpic» v:shapes="_x0000_i1130"> 


Коефіцієнту кореляції  присвоюється знак, який має коефіцієнт a1 в рівнянні зв’язку, тобто «плюс» і отже його значення становить <img width=«59» height=«25» src=«ref-1_1034690088-374.coolpic» v:shapes="_x0000_i1131">, що свідчить про обернену залежність між ознаками.

Коефіцієнт детермінації <img width=«77» height=«25» src=«ref-1_1034690462-428.coolpic» v:shapes="_x0000_i1132">. Він вказує на те, що 49% варіації заборгованості по заробітній платі зумовлено варіацією наявності в домогосподарствах товарів тривалого користування. Коефіцієнт залишкової детермінації (<img width=«67» height=«25» src=«ref-1_1034690890-389.coolpic» v:shapes="_x0000_i1133">) вказує на те, що 51% варіації заборгованості пояснюється дією інших причин.


    продолжение
--PAGE_BREAK--