Реферат: Види податків. Економічна ефективність діяльності АТ Комфорт

--PAGE_BREAK--<img width=«113» height=«43» src=«ref-1_1253385245-201.coolpic» v:shapes="_x0000_s1027"><img width=«136» height=«43» src=«ref-1_1253385446-215.coolpic» v:shapes="_x0000_s1028">Генеральный директор 
  <img width=«194» height=«40» src=«ref-1_1253385661-254.coolpic» v:shapes="_x0000_s1030">


Замісник директора                                                               

<img width=«12» height=«51» src=«ref-1_1253385915-121.coolpic» v:shapes="_x0000_s1031"><img width=«12» height=«51» src=«ref-1_1253385915-121.coolpic» v:shapes="_x0000_s1032">                                             
                                                                    

<img width=«184» height=«40» src=«ref-1_1253386157-247.coolpic» v:shapes="_x0000_s1033">  сник директора                                                                  Секретар-референт

Шшшшшшшшшшшшш

<img width=«200» height=«88» src=«ref-1_1253386404-661.coolpic» v:shapes="_x0000_s1036 _x0000_s1035">



                                         
Рис. 1. Схема управління фірмою
В подальшому з розвитком і розширенням виробництва підприємства можливе ускладненняструктури управління.
2.3 Обгрунтування виробничої програми
У процесі вивчення ринку була визначена ємність ринку на вироблений нашимпідприємствомтовар — валянки. Ця ємність склала 500000 пар.

Враховуючи те, що на ринку у нашого підприємства не має конкурентів, на даному етапі розвитку мета нашого підприємства — завоювати місце на ринку,продемонструвавши високу якість продукції. Свій цільовий ринок ми маємо намірзабезпечитинашою продукцією протягом найближчих5 років.Саме тому ми приймаємо виробничу програму на перший рік N= 100000 виробів. Реалізувати таку кількість продукції в рік буде нескладно, оскільки у підприємства є заказники за кордонами держави.

Розрахунок необхідної кількості устаткування для реалізації виробничої програми

Технологічний процес виготовлення валянок складний. Для реалізації виробничої програми необхідно мати відповідне устаткування:

1.      Чесальна машина;

2.      Звойлочувальна машина;

3.      Роликовий станок;

4.      Механічні колодки;

5.      Молотова машина МВ-3;

6.      Сушильна камера;

Виробничий процес

Виробничий процес поділяється на операції:

1.Отримання шерсті зі складу;

2.Приготування суміші;

3.Чесання конусів;

4.Чесання і намотування шерсті на барабан;

5.Звойлочування конусів після намотування;

6.Ручна формовка головки і звойлочування;

7.Виготовлення і ущільнення пластів;

8.Зарощування основи;

9.Звойлочування основи;

10.            Окислювання, покраска і розтягування на роликовому станку;

11.            Насадка валінкового взуття на механічні колодки;

12.             Погрузка валянок на вагонетку і транспортування їх до місця сушіння;

13.             Погрузка валянок в сушильну камеру і їх вигрузка;

14.             Роз колодка;

15.             Чищення халяв валянок;

16.             Зняття ворсу з головки валянок на шліфувальному станку;

17.             Чищення валянок щітками;

18.             Сортування валянок попарно і маркування;

19.            Обрізання верхнього краю валянок;

20.            Зшивання валянок попарно;

21.             Складання по розмірам і пакування.
2.4 Розрахунок беззбитковості підприємства
Для знаходженняточки беззбитковостінеобхідно матизначеня наступних величин:

1. Умовно-постійні затрати— затрати по утриманню іексплуатаціїприміщення, обладнання, організації виробництва, управління на одиницю продукції:
Упо = ЗВ + НевирВ,

Упо = 1,113+1,382= 2,495
ЗВ– цехові ізаводськівитрати;

Невир В -поза виробничі витрати.

2. Умовно-змінні затрати— цезатрати, загальнасума якихза певний час залежить від об’єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої програми:
Узм= М + К + Тр.вит.+ Ос.зп+ Дод.зп+ Відр.,

Узм = 11,9969+2,55+1,1524+0,31792+0,031792+0,3497=16,398
М— вартість матеріалів;

К – вартість комплектуючих;

Тр.вит.— транспортні витрати;

Ос.зп— основна зарплата;

Доп.зп –додаткова зарплата;

Відр. – відрахування.

Розрахуємо точку беззбитковості виробництва:
               Упо * N+ Мар 

<img width=«110» height=«2» src=«ref-1_1253387065-80.coolpic» v:shapes="_x0000_s1037">ТБ =;

                    Ц- Узм

ТБ =(2,495*100000+2000)/(24,388 – 16,398)=31476(шт)
N— кількість товаруу виробничій програмі;

Мар – витрати намаркетинг;

 Ц — ціна одиниці товару без врахуванняНДС.

Критичнимоб’ємом виробництва продукції, вищеякого виробництво стає рентабельним, являється31476 штук.
2.5 Політика ціноутворення
Від цінової політики залежить результативність діяльності фірми. У той же час розгляд цінової політики є можливим лише з погляду цілей, що ставить перед собою фірма.

Важливим елементом стратегії і тактики маркетингу є встановлення цін на продукцію підприємства.

Ціноутворення — складний процес, на який впливає ряд динамічних чинників:

1.                  реальні витрати;

2.                  цінність для споживача;

3.                  можлива реакція конкурентів;

4.                  еластичність попиту на продукцію фірми;

5.                  ціна конкурентів на аналогічну продукцію.

У нашій діяльності більше усього підходить метод визначення ціни за схемою «собівартість плюс прибуток». Згідно з цим методом ціна (Ц) обчислюється по формулі:
<img width=«100» height=«18» src=«ref-1_1253387145-158.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">,
де <img width=«21» height=«17» src=«ref-1_1253387303-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">  — собівартість продукції;

<img width=«40» height=«18» src=«ref-1_1253387395-107.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">  — величина прибутку.

Прибуток визначається за нормативами у відсотках до собівартості або її частини (вартості обробки). Величина цього нормативу встановлюється підприємством, виходячи з розумінь прибутковості продукції і її конкурентноздатності. Вона може обмежуватися державою як граничний рівень рентабельності продукції.

Позитивні сторони цієї методики лежать у її простоті, логічної очевидності такої функції ціни як повернення витрат виробника і забезпечення прибутковості підприємницькоїдіяльності. Недолік методики в тому, що вона слабко враховує ринкові чинники ціноутворення і насамперед попит.

Цінова політика буде змінюватися в залежності від життєвого циклу товару, кон'юнктури, що склалася на ринку і зміни стратегії фірми.
2.6Розрахунок очікуваного річного кошторисувитрат на виробництво
Бізнес-план включає оцінку ефективності підприємницької діяльності шляхом співставлення розміру затрат на виробництво продукції з результатами її реалізації.

Результативним показником ефективності є валовий прибуток, що визначається для кожного товару окремо. Валовий прибуток розраховується як різниця між ціною продажу і сумою змінних витрат. Таким чином визначається стабільність надходження прибутку та тенденції його зміни. Для обусловлювання цієї тенденції потрібно розрахувати перемінні і постійні затрати, а також питому вагу статей калькуляції в собівартості продукції. Для цього необхідно встановити критеріальні значення статей, надати їм на визначений період часу еталонний характер і шляхом співставлення з ними реальних затрат зробити висновки про рентабельність підприємства. Величина цих затрат знаходиться в прямій залежності від об’єму продаж. Виходячи з цього необхідно розрахувати оптимальну величину об’єму продаж, нижче і вище якої підприємству буде не вигідно випускати продукцію. Такий розрахунок дозволить зробити висновок про зону беззбиткової діяльності підприємства і про гарантію ефективної роботи, захищеної від банкрутства підприємства.

Банкрутство означає фінансову неспроможність підприємства через порушення відповідності між розміром затрат на виробництво продукції і сумою виручки від її реалізації. Багаторазове повторення перевищення затрат над виручкою приводить до збиткової роботи і, до необхідності ліквідації підприємства.

Щоб уникнути банкрутства, потрібно знати, що буде вигідним, а що не вигідним для підприємства.

Не вигідно:

·          Виробляти продукцію в умовах жорсткої конкуренції, не знаючи можливостей конкурентів;

·          Імпортувати товари, так як мито та податки “з’їдять” весь прибуток;

·          Експортувати продукцію, так як курс долара часто робить експорт збитковим;

·          Інвестувати, якщо дуже великий ризик повернення і не аналізувалися позитивні результати;

·          Приватизовувати – зростання цін на сировину, матеріали і обладнання може призвести до банкрутства;

·          Зберігати гроші в банку, так як інфляція обезцінює вклади;

·          Створювати спільні підприємства в країнах з нестабільною політичною структурою, де не має майнових гарантій для нормальної роботи і т. д.

При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, що включаються до неї. Як відомо, витрати підприємства повертаються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, що включаються в собівартість, є питанням їхнього поділу між визначеними джерелами повернення. Загальний принцип цього поділу полягає в тому, що через собівартість повинні повернуться витрати підприємства, що забезпечують просте відображення всіх чинників виробництва: предметів, знарядь праці, робочої сили і природних ресурсів.

Відповідно до вище сказаного необхідно розрахуватикошторис витрат на виробництво, що включає наступні витрати.

Матеріальні:
Зм = (М+К+Тр.вит) * Nрiч + Q
— матеріали (<img width=«32» height=«18» src=«ref-1_1253387502-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">) — дорівнюютьціні матеріалів,щовикористовуються для виготовлення одиниці продукції;

— комплектуючі (<img width=«27» height=«18» src=«ref-1_1253387602-96.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">)-дорівнюютьціні комплектуючих, що застосовуютьсядля виготовлення одиниці продукції.

— транспортні витрати:
<img width=«161» height=«23» src=«ref-1_1253387698-440.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">,
— паливо й енергія (<img width=«40» height=«18» src=«ref-1_1253388138-116.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">) рівні загальним витратам палива й енергії, що використовуються при створенні і реалізації продукції;

Витрати на оплату праці (<img width=«62» height=«18» src=«ref-1_1253388254-137.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">) — грошова маса призначена для виплати заробітної плати робочим і додатковою заробітною платою;

Відрахування (<img width=«51» height=«18» src=«ref-1_1253388391-145.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">) — відрахування в пенсійний фонд, фонд постраждалим від ЧАЕС, фонд зайнятості, на страхування і т.д.:
<img width=«135» height=«23» src=«ref-1_1253388536-404.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">,


Амортизація:

— приміщення — грошові витрати по поверненню собівартості або оренди робітників і складських помешкань;
<img width=«132» height=«25» src=«ref-1_1253388940-288.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">,
— обладнання— витрати на купівлюпромислового устаткування, необхідного в процесі виробництві;
<img width=«103» height=«24» src=«ref-1_1253389228-241.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036">,
а) примiщення (при нормiамортизацii5 %):
Апр = 200000 * 0.05 = 10000 (грн)
б) станки та установки (норма амортизацii30 %):
Аоб. = 20000 * 0.3 = 6000 (грн)
в)iнструмент:
Аiнс = 5000 * 0.4 = 2000 (грн)
г) транспорт:
Атр = 35000*0.2= 7000 (грн)
Загальна сума по амортизацii: А = 25000 (грн.)

— Інші витрати — витрати, що породжуються явищами нерозривно пов'язаними з виробничою або невиробничою сферою виробництва, але в однаковій мірі впливаютьна собівартість продукції. Даний кошторис приведений у таблиці.
Таблиця2.6 Кошторис витрат на виробництво.



2.7Аналіз показників господарської діяльності
Для того, щоб зробити висновки про діяльність підприємстванеобхідно ввести показник, який би прямолінійно відображав результати цієї діяльності. Таким показником у господарській діяльності є рентабельність.

Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат.

При обчисленні рентабельності необхідно враховувати наступні пункти:

1. Ємність ринку (<img width=«22» height=«17» src=«ref-1_1253389469-97.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">    продолжение
--PAGE_BREAK--