Реферат: Кредитнi операцiї комерцiйних банкiв, їх сутнiсть та ризикове середовище

 

ГЛАВА 1. Кредитнiоперацiї комерцiйних банкiв, їх сутнiсть

 та ризикове середовище

1.1.   Сутнiсть та змiст кредитноїдiяльностi

комерцiйного банку.

    

     Банкiвська система сьогоднi — це одна з  найважливiших  та невiд'ємних структур ринкової економiки.  Iсторично розвиток банкiв та товарноговиробництва, обiгу йшли поруч i тiсно переплiтались. Банки  при цьому формувались як фiнансовi посередники,  що залучають капiтали, заощадження населеннята iншi грошовi засоби, котрi вивiльнюються в ходi господарської дiяльностi, iнадають їх у тимчасове користування iншим агентам, що потребують додатковогоресурсного капiталу. Ставши iнституцiєю фiнансового перерозподiлу вартостi, уданий час комерцiйнi банки можуть запропонувати клiєнтам до 200 видiв рiзноманiтних банкiвських продуктiв та послуг.Проте є наявний визначений базовий перелiк, без  якого  банк не може iснувати та нормально функцiонувати. До таких фундаментальнихоперацiй банку властиво вiдносять:

     — приймання депозитiв;

     — здiйснення грошових платежiв та розрахункiв;

     — наданнякредитiв.

    Законодавством України встановлено, що банки — це установи, функцiєюяких  є кредитування суб'єктiв господарської дiяльностi та громадян за рахунокзалучення коштiв пiдприємств, установ, органiзацiй, населення та iншихкредитних ресурсiв,  касове тарозрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та  iнших банкiвських операцiй,  передбачених Законом України «Про банкиi банкiвську дiяльнiсть».

    Розглянемо детальнiше основу активної дiяльностi комерцiйного банку — надання позичальнику кредиту, позаяк найбiльша частина активiв банкувкладається саме у кредитнi операцiї.

     Кредит — це позичковий капiтал банку у грошовiй формi,  що передається у  тимчасове користування  на умовахзабезпеченостi, повернення, строковостi, платностi та цiльового характеру використання. Дане визначення  кредиту  випливає iз самої мети банкiвського бiзнесу, тобто отримання зиску за рахунок вмiлого, рацiонального та безпечного вкладеннябанкiвського капiталу.  Принципзабезпеченостi надання кредиту означає наявнiсть у банку права для захистувласних iнтересiв,  недопущення збиткiввiд можливого неповернення боргу позичальником через його  неплатоспроможнiсть. Принцип тимчасового користування,повернення та строковостi має на увазi те, що кредит повинен бути повернутийбанку позичальником не  пiзнiше  обумовленого при  наданнi позики термiну.Принцип платностi за кредит передбачає право банку справляти плату у виглядiпроцента за користування позикою, котра власне є основним джерелом традицiйнихдоходiв комерцiйного банку й  складаєзмiст банкiвського бiзнесу. Принцип цiльового використання кредиту визначаєвкладення позичкових коштiв у конкретнi цiлi  дiяльностi позичальника.

     З iншого боку, кредит — це економiчнiвiдносини мiж юридичними (у  данiй  роботi ми розглядаємо вiдносини,  колиюридичною особою, що надає кредит, є банк), фiзичними особами та державою зприводу перерозподiлу вартостi на вищевказаних засадах.

     Загаломкредит застосовується у таких формах:

     1)банкiвський кредит — основна форма кредиту, що надається суб'єктамкредитування усiх форм власностi на певний строк,  пiд забезпечення, знарахуванням процентiв за користування кредитом;

     2)комерцiйний кредит --  характеризує  кредитну угоду  мiж двома суб'єктамигосподарської дiяльностi щодо реалiзацiї товарiв та послуг з вiдстрочкою їхоплати.  Банк приймає участь  у данiй угодi шляхом  надання  кредиту векселедержателю  пiд акцептованiплатником векселi;

     3)лiзинговий  кредит — вiдносини,  якi виникають у випадку оренди майна (формамайнового кредиту). Банк придбаває певне майно та  згiдно  договору оренди передає його клiєнту (з можливим наступним викупом клiєнтом цьогомайна). Орендна плата складається з двох величин:  вартостi майна та комiсiйної винагороди банкуза лiзинговi послуги, котра дорiвнює проценту за кредит;

     4)iпотечний кредит — надається пiд заставу нерухомого майна;

     5)споживчий  кредит  -- його можуть отримати фiзичнi особи тiльки у нацiональнiй грошовiйодиницi на придбання товарiв  тривалогокористування та повертати банку у розстрочку;

     6)бланковий кредит — винятковий вид кредиту, що надається особливо надiйним позичальникам без забезпечення кредитупiд вищу процентну ставку;

     7)консорцiумний кредит — надається кiлькома банками.

     Якщокредитором є комерцiйний банк, то можна виокремити наступнi види економiчнихвiдносин, пов'язаних iз кредитом:

     1.Найпоширенiшi — кредитнi вiдносини мiж банком з  одного боку тапiдприємствами,  господарськимиорганiзацiями i товариствами з iншого. Саме такi вiдносини найкраще вiдповiдають  умовам розвинутих товарно-грошових  вiдносин, що мають мiсце у ринковiй економiцi.

     2.Кредитнi  вiдносини мiж банками тадержавою.  У даний час комерцiйнi банкиберуть непряму участь  у  кредитуваннi держави, купуючи облiгацiї державних позик у її генерального агента — Нацiонального банку України,  тобтошляхом iнвестування капiталу у державнi цiннi папери.

     3. Кредитнi вiдносини мiж банком танаселенням для придбання фiзичними особами споживчих  товарiв  тривалого користування та послуг.

     4.Мiжбанкiвськi  кредитнi вiдносини.  Зазвичай цей вид кредитних вiдносинвикористовується банками для пiдтримання необхiдних нормативiв та показникiвбанкiвської дiяльностi,  а такожнегайного виконання своїх зобов'язань перед iншими кредиторами.

    Комерцiйнi банки можуть надавати кредити всiм суб'єктам господарськоїдiяльностi незалежно вiд їх галузевої належностi, статусу, форм  власностi у разi наявностi в них реальнихможливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення  кредиту та сплати вiдсоткiв (комiсiйних) за користування кредитом.

    Комерцiйний банк у залежностi вiд потреб та можливостей  позичальника, а  також iнтересiв самого банку може надаватикредити на рiзних умовах.  Тому напрактицi iснує подiл банкiвських позик за рiзноманiтними ознаками такритерiями, тобто класифiкацiя кредитiв для полегшення контролю тауправлiння  кредитним  портфелем банку:

      — запризначенням та характером використання позикових коштiв;

      — занаявнiстю та видом (характером) забезпечення кредиту;

      — застроками використання кредиту;

      — заметодами надання та способами повернення кредиту;

       — за характером та способом сплатипроцента;

      — зачислом кредиторiв;

      — заступiнню ризику тощо.

     Кредитнiоперацiї є найважливiшим джерелом прибутку  банку, проте у  зв'язку зi збiльшенням в останнi роки випадкiв неповернення кредитiв данiоперацiї складають  пiдвищену  небезпеку для стiйкостi та  стабiльностi  банку в цiлому.  Прикладом щодо цього можуть слугувати долiряду банкiв України,  краху котрих  сприяла ризикована кредитна полiтика.

     Кредитнiвiдносини мiж комерцiйними банками та позичальниками будуються  на пiдставi кредитних договорiв (угод).  У практицi дiяльностi банкiв розрiзняєтьсякредитування пряме й  опосередковане.При  прямому  кредитуваннi договiр  на позичку укладаєтьсябезпосередньо мiж банком-кредитором i позичальником.  Опосередковане кредитування вiдбувається прикупiвлi банком фiнансових зобов'язань (як правило, векселiв) позичальника.

     Кредитнийдоговiр мiж банком та позичальником укладається тiльки у письмовiй формi,  в якому визначаються  взаємнi  зобов'язання та вiдповiдальнiсть сторiн.Договiр може бути укладений як шляхом складання одного документа,  так i способом обмiну листами та зверненнями.  Вiдповiдно до  принципiв кредитуваннякредитний договiр передбачає такi основнi засади:

     1. Визначенняпризначення кредиту та його розмiр.

     2.Визначення  строку  користування позичальником кредитом.

Датою надання кредиту вважається дата  виникнення заборгованостi на позичковому рахунку позичальника.

     3.Визначення форми надання кредиту та виду позичкового  рахунку.

     4.Визначення виду забезпечення кредиту.

     5.Визначення плати (процентiв) за користування кредитом.

     6.Визначення порядку погашання кредиту та процентiв за  надану позику.

     7.Права  i вiдповiдальнiсть сторiн щодонадання i погашення кредиту.

     8.Контрольнi та iншi заходи банку щодо повернення наданого кредиту.

     Уразi  прийняття рiшення про продовженняспiвпрацi з потенцiйним позичальником пiсля укладання кредитного договору йомунадаються позичковi кошти залежно вiд обраного методу кредитування.

     Загаломметоди кредитування банками суб'єктiв господарювання є складовою частиноюкредитного механiзму.  Зворотнiй рухкредиту визначається такими факторами, як безпосереднiй процес виробництва таобiгу,  а також змiна залишкузабезпечення (наприклад, кредитованих цiнностей чи витрат), котра є прямимнаслiдком названого процесу. Беручи це до уваги, вирiзняють методи кредитуванняза оборотом i за залишком,  а також оборотно-сальдовий  метод. Данi особливостi  зворотнього  руху кредиту проявляються через окремi елементи методiв кредитування:  вид позичкового рахунку,  порядок надання кредиту, способи йогоповернення та органiзацiя банкiвського контролю за дотриманням  принципiв кредитування,  наведених вище.

     Власнезмiст кредитних операцiй комерцiйних банкiв полягає в укладеннi та виконаннiдоговорiв щодо надання кредиту мiж банком та позичальником,  якi  супроводжуються  записами за банкiвськими рахунками звiдповiдним  вiдображенням  у балансах  контрагентiв кредитногодоговору,  тому  значення вказаних елементiв вiдiграє суттєву роль у визначеннi та виборi  банком методу  кредитування суб'єкта.

     Кредитинадаються суб'єктам господарської дiяльностi у безготiвковiй формi шляхом сплати платiжних документiв з позичковогорахунку як у нацiональнiй,  так i вiноземнiй валютi  у  порядку, визначеному чинним  законодавством  та нормативними актами Нацiонального банкуУкраїни, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника  (в окремих  випадках можливе такожнадання кредиту у готiвковiй формi для розрахункiв iз здавачамисiльськогосподарської продукцiї).

     На даномуетапi розвитку банкiвської системи України при наданнi позики  банк може  вiдкривати для облiкукредиту такi види позичкових рахункiв:

     1.Простий позичковий рахунок.

     2.Спецiальний позичковий рахунок.

     3.Окремий позичковий рахунок.

     4.Контокорент.

     Цiрахунки  дають  змогу вести облiк утворення та погашання заборгованостi позичальника за кожноюокремою позикою. Вiдмiнними рисами рахункiв є  особливостi кредитування заоборотом i за залишком.

    Кредитування за  простимпозичковим рахунком у бiльшостi випадкiв передбачає кредитування зазалишком.  Грошовi  засоби тут надаються для  покриття здiйсненихвитрат та пiд фактично накопиченi запаси (залишки) товарно-матерiальнихцiнностей. Позичальник в мiру накопичення  запасiв  повинен заявляти про свою потребу у позичцiта подавати у банк вiдомостi  про  понаднормовi оплаченi залишки кредитованих  цiнностей  для визначення розмiру кредиту, оскiльки тiльки за наявностi цих даних банкможе  встановити  реальну потребу  у позичцi та величину залишку матерiальнихцiнностей, котрi пiдлягають кредитуванню. Оформлення кредиту у  такому разiвiдображається у дебетi позичкового та у кредитi розрахункового рахункiв.Кiлькiсть простих позичкових рахункiв одного суб'єкта господарської  дiяльностi як правило вiдповiдає числуоб'єктiв кредитування, тобто кожен новий кредит вiдноситься на окремий простийпозичковий рахунок.  Погашання кредитiв,що облiковуються на простому (сальдовому) позичковому рахунку,  переважно вiдбувається шляхом  списання грошових засобiв з розрахункового або поточного рахунку позичальника.Тобто це є рахунок разових позик.

     Кредитуванняза  спецiальним  позичковим рахунком вiдображає кредитуванняза оборотом.  Позики надаються у виглядiоплати розрахункових документiв за товари та послуги, що надсилаютьсяпозичальником у банк.  Тому в даномувипадку для виконання  кредитної операцiїдебетується тiльки позичковий рахунок. Також при  використаннi даногометоду кредитування немає необхiдностi подавати у банк кiлька строковихзобов'язань про повернення кредиту, а позичальником  надсилається одне таке загальне зобов'язанняпро виконання всiх умов i правил кредитування. Тобто спецiальний позичковийрахунок вiдображає надання позичальнику кредитної лiнiї.  Вiн сприяє своєчасному задоволеннюпотреб  пiдприємств  у додаткових грошових ресурсах. Погашання кредиту на спецiальному позичковому рахунку вiдбувається такимчином, коли грошовi засоби перераховуються на цей рахунок,  нерiдко оминаючи розрахунковий рахунокпозичальника.  У деяких випадкахпогашання проводиться шляхом  списаннягрошових сум з розрахункового рахунку.

     Окремийпозичковий  рахунок  поєднує риси простого та спецiальногопозичкових рахункiв i є оборотно-сальдовим. Вiн застосовується тiльки  у томуразi,  якщо у пiдприємства немає грошейна розрахунковому рахунку.

    Специфiчним видом  розрахунковихта кредитних операцiй банку є вiдкриття контокоренту.  Це єдиний загальний  активно-пасивнийрахунок, на  якому вiдображаються всiгосподарськi операцiї позичальника, оскiльки за наявностi контокорентногорозрахунковий рахунок пiдприємства  яксамостiйний особовий рахунок закривається. Платежi та грошовi надходження наданий рахунок,  як правило, неоднаковi,тому  сальдо контокоренту може бути яккредитовим (тодi вiн вважається депозитом), так i дебетовим. Дебетове сальдо контокорентного рахунку  клiєнта свiдчить  про  недостатнiсть в останнього у даний моментчасу власних засобiв для забезпечення поточних виплат,  тому банк надає клiєнту кредит в межахвiд'ємного сальдо (овердрафта),  якщовоно не перевищує встановленого лiмiту (величини кредитної лiнiї). Сальдуванняконтокоренту вiдбувається через визначенi промiжки часу, проценти за овердрафтнараховуються щоденно на непогашений залишок.

     Отже,основними рисами сучасної структури кредитування є:

     1.Кредитнi  операцiї  здiйснюються банком у межах його кредитнихресурсiв.

     2.Дiяльнiсть  банку  залежить вiд обов'язкових економiчних нормативiв, встановлених Нацiональнимбанком України.

     3.Базування кредитних операцiй на договiрнiй системi.  Банк та клiєнт укладають договiр, в якомузазначаються умови та методи кредитування, права та обов'язки сторiн. У разi невиконання вказаних зобов'язань виннасторона несе вiдповiдальнiсть.

     4.Перенесення акценту на кредитування суб'єкта, а не об'єкта.

     5.Перехiд  до  таких форм кредитування,  котрi забезпечують повернення позик.

     6. Значнемiсце займають мiжбанкiвськi позики для пiдтримання банками встановленихнормативiв.

     7. Уданий час методи кредитування єдинi для всiх галузей.

1.2. Кредитнi ризики та причини їх виникнення.

     Як ми вжезазначали,  ризик є невiд'ємноюситуативною характеристикою будь-якої дiяльностi кожного суб'єкта бiзнесу.  У розрiзi банкiвських  кредитних операцiй  можна розглядатикредитний ризик — тобто ризик несплати позичальником основного боргу (суминаданої позики) i вiдсоткiв,  якiналежать сплатi банку за користування кредитом у  термiни, визначенi  у  кредитному договорi. Несплата процентiв за позикою здатна спричинити неотриманняприбутку банку вiд кредитної дiяльностi, неповернення ж самого кредиту викликає появу прямих збиткiв та можливувтрату банкiвського капiталу. Обидва вислiди неплатежiв за кредитноюугодою  є вкрай небажаними для  банку,  позаяк це може призвести у майбутньому доскорочення ресурсної бази та пiдриву фiнансової стабiльностi, авторитету самогобанку. Тому видається логiчним те, що банк, прагнучи убезпечити себе вiдймовiрних втрат,  у  першу чергу  надає кредити найбiльшнадiйним,  перевiреним клiєнтам. Алеразом з тим слiд пам'ятати,  що кредитнiоперацiї, пов'язанi з дещо вищим ризиком повернення позик, є бiльш дохiдними зарахунок вищої оплати позичальником такої операцiї,  тобто вищого процента за кредит. Зогляду  на  це кредитний  ризик активноїдiяльностi комерцiйного банку можна розглядати i як ймовiрнiсть  появи втрат  (втраченої вигоди) iз-заненадання кредиту потенцiйному позичальнику, здатному своєчасно виконати свої фiнансовi зобов'язання.

     Кредитнийризик, або ризик неповернення боргу, однаковою мiрою стосується  всiх клiєнтiв банку незалежно вiд того,  чи позичальником є юридичнаособа-виробник,  фiзична особа,  а чи iнший банк. Виникнення кредитного ризику можна пов'язувати з ймовiрнiстюспаду виробництва та/або попиту на окремий вид продукцiї,  товарiв та послуг (промисловий кредитнийризик), невиконанням iз-за якихось причин договiрних вiдносин (ризикврегулювання та  поставок), запiзненнямстрокової трансформацiї видiв ресурсiв та ризиком форс-мажорних обставин.

     Такожприсутнiсть  ризику  у кредитних операцiях комерцiйних банкiввикликана недетермiнованiстю,  непередбачуванiстюдiй конкурентiв, змiною  стратегiї  дiяльностi клiєнтiв-позичальникiв та iншихсуб'єктiв банкiвської дiяльностi, а також наявнiстю численних зовнiшнiхфакторiв та умов.

     Кредитнийризик може бути пов'язаний з:

 /простроченням платежу через неплатоспроможнiсть позичальника;    

 / нецiльовимвикористанням кредиту;

 / типомпозичальника за формою власностi;

 / збитковiстюгалузi застосування кредиту;

 /забезпеченiстю i видами застави;

 /невиконанням попереднiх зобов'язань за кредитами банку;

 /безперспективнiстю подальшого розвитку позичальника;

 / складнимфiнансовим станом пiдприємства, що отримало кредит тощо.     

          Якщорозглянути умови виникнення ризикiв у банкiвському кредитуваннi, то можнавiдзначити наступнi тези.

     По-перше, даний ризик може бути зумовленийймовiрною  появою збиткiв в результатi:

      — нерацiонального вкладення кредитних ресурсiв у ненадiйнi кредитнi проекти, наявностi значної частки даних кредитiв у кредитному портфелi банку;

      — недостатнього обгрунтування i достовiрностi прогнозу розвитку ринковоїситуацiї,  бiзнесової та фiнансовоїдiяльностi позичальника при наданнi кредиту;

      — появинепередбачених  обставин,  зумовлених полiтичними, економiчними, соцiальними та iншими факторами,  що утруднюють повернення кредитупозичальником;

      — можливої недоброчесної конкуренцiї з боку iнших банкiв та фiнансово-кредитнихiнститутiв тощо.

     По-друге,ризик  може  бути викликаний ймовiрними втратами, котрi сприймаються як непередбачуване  зниження суми  повернення або й можливенеповернення позики в силу наступних факторiв:

      — несподiваних несприятливих змiн умов банкiвської  дiяльностi та  дiяльностi суб'єктiв господарювання внаслiдок введення нових нормативно-правовихактiв;

       — недостатнього  обгрунтування та  достовiрностi вiдмови унаданнi кредиту позичальникам, здатним своєчасно його повернути;

      — недостатнього обгрунтування та достовiрностi оцiнки дiлової,  фiнансової та кредитної спроможностi клiєнта,його гарантiй i, як  наслiдку, наданнякредиту позичальнику,  не здатному йогоповернути;

      — недоброчесної оцiнки справжньої мети позичальника,  здатного на правопорушення.

     По-третє,ризик  неповернення позичкового боргузалежить вiд стихiйних лих (пожеж, землетрусiв, повеней тощо), впливукримiнального середовища, в тому числi правопорушень банкiвського персоналу.

    Схематично структура кредитного ризику iз-за зовнiшнiх умов  зображена на мал. 1. Якщо коротко охарактеризувати кожне джерело кредитного ризику,вказане на малюнку, то можна зазначити:

1. Ризик, пов'язаний iз позичальником, гарантом,страховиком:

 а)об'єктивний (фiнансових можливостей) — нездатнiсть позичальника (гаранта,страховика) виконати свої зобов'язання за рахунок поточних грошових надходженьчи вiд продажу активiв;

 б)суб'єктивний  — репутацiя позичальника(гаранта, страховика) в дiловому свiтi, його вiдповiдальнiсть i готовнiстьвиконати взятi зобов'язання;

 в) юридичний-- недолiки в складаннi i оформленнi кредитного договору, гарантiйного листа,договору страхування.

2. Ризик, пов'язаний iз предметом застави:

 а)лiквiдностi — неможливiсть реалiзацiї предмета застави;

 б)кон'юнктурний — можливе знецiнення предмета застави за перiод дiї кредитноїугоди;

 в) загибелiпредмета застави;

 г) юридичний-- недолiки в складаннi i оформленнi договору застави.

3. Системний ризик — змiни в економiчнiй системi,якi можуть здiйснити вплив на фiнансовий стан позичальника (наприклад, змiнаподаткового законодавства).

4. Форс-мажорний ризик — землетруси, повенi,катастрофи, смерчi, страйки, воєннi дiї тощо.

<img src="/cache/referats/3682/image001.gif" v:shapes="_x0000_s1026"> <span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">


<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Кредитнийризик

<img src="/cache/referats/3682/image002.gif" v:shapes="_x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1049 _x0000_s1050 _x0000_s1051 _x0000_s1052 _x0000_s1053 _x0000_s1054"><span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">


<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Ризик, пов'язаний     Ризик, пов'язаний зi способом   Системний    Форс-мажорний

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> з позичальником    забезпеченняповернення позики     ризик           ризик

<img src="/cache/referats/3682/image003.gif" v:shapes="_x0000_s1044"> <img src="/cache/referats/3682/image004.gif" " v:shapes="_x0000_s1058"> <span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">


<img src="/cache/referats/3682/image005.gif" v:shapes="_x0000_s1057"><img src="/cache/referats/3682/image006.gif" v:shapes="_x0000_s1056"><img src="/cache/referats/3682/image007.gif" v:shapes="_x0000_s1055"><img src="/cache/referats/3682/image008.gif" v:shapes="_x0000_s1048"><img src="/cache/referats/3682/image009.gif" v:shapes="_x0000_s1037"><img src="/cache/referats/3682/image010.gif" v:shapes="_x0000_s1036"><img src="/cache/referats/3682/image011.gif" v:shapes="_x0000_s1035"><img src="/cache/referats/3682/image012.gif" v:shapes="_x0000_s1034"><img src="/cache/referats/3682/image013.gif" v:shapes="_x0000_s1031"><span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> 

<img src="/cache/referats/3682/image014.gif" v:shapes="_x0000_s1070"><img src="/cache/referats/3682/image014.gif" v:shapes="_x0000_s1045"><span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">  Об'єктивнний        Ризик щодо    Ризик щодо      Ризик щодо      Лiквiдностi

<img src="/cache/referats/3682/image015.gif" v:shapes="_x0000_s1067"><img src="/cache/referats/3682/image016.gif" v:shapes="_x0000_s1061"><img src="/cache/referats/3682/image017.gif" v:shapes="_x0000_s1060"><span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">                        гаранта    страховика   предмета застави

<img src="/cache/referats/3682/image018.gif" v:shapes="_x0000_s1032"> <img src="/cache/referats/3682/image019.gif" v:shapes="_x0000_s1038"> <span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">


<img src="/cache/referats/3682/image020.gif" v:shapes="_x0000_s1071"><img src="/cache/referats/3682/image021.gif" v:shapes="_x0000_s1066"><img src="/cache/referats/3682/image022.gif" v:shapes="_x0000_s1065"><img src="/cache/referats/3682/image023.gif" v:shapes="_x0000_s1046"><span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">  Суб'єктивний                                                      Кон'юнктурний

<img src="/cache/referats/3682/image024.gif" v:shapes="_x0000_s1039 _x0000_s1040 _x0000_s1041 _x0000_s1059 _x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064"> <img src="/cache/referats/3682/image025.gif" v:shapes="_x0000_s1042 _x0000_s1043 _x0000_s1068 _x0000_s1069"> <img src="/cache/referats/3682/image018.gif" v:shapes="_x0000_s1033"> <span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">


<img src="/cache/referats/3682/image023.gif" v:shapes="_x0000_s1047"><span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">   Юридичний      Об'єктивний   Суб'єктивний    Юридичний  Юридичний   Загибелi

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Мал.1. Структура кредитного ризику.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

     Труднощiз погашанням наданих банком позик можуть виникати з рiзних причин. Найбiльшпоширеними з них є:

     1.Помилки та прорахунки самого банку, котрих вiн припустився при розглядiкредитної заявки,  а також пiд  час розробки  та укладання кредитногодоговору i подальшого контролю його виконання.

     2.Неефективна робота клiєнта, що отримав позику.

     3. Фактори,  якi знаходяться поза банкiвським  контролем та можливостями впливу.

     Щодопричин неповернення позичальником кредиту, що їх здатен спровокувати банк,називають:

      а)необгрунтовано лiберальне ставлення до позичальника  при розглядi заявки на отриманнякредиту.  Тут можуть мати мiсце такiчинники, як:

        /надання  необгрунтовано великої сумикредиту (кредитiв)

         одному клiєнту або  групi  позичальникiв (концентрацiя

         кредитних ринкiв);

        /надання кредитiв позичальникам,  котрiпов'язанi систе-

          моюучастi  з банкiром або банком,  наявнiстьдочiрнiх

         структур банку (чинник «зв'язаного кредитування»).

      б)неякiсне проведення оцiнки кредитоспроможностi позичальника внаслiдокнедостатнього професiоналiзму банкiвських спецiалiстiв або вiдсутностi чiткої методики проведення оцiнкифiнансового стану позичальника, передбаченої нормативними актами.

      в)помилки в оцiнцi забезпечення позики внаслiдок завищення його реальної ринковоївартостi, лiквiдностi тощо.

      г)неповне вiдображення у кредитному договорi умов,  що забезпечують iнтереси банку у поверненнiкредиту та плати за  нього повною мiрою.

      д)вiдсутнiсть контролю за позичальником у перiод користування кредитом та погашання позики (проведення обстежень,перевiрок використання кредиту та стану забезпечення  позики, контроль поточної фiнансової дiяльностi клiєнта тощо).

      е)надмiрне розширення або швидке збiльшення обсягiв  кредитних операцiй:

        / надання позик в обсягах, що невiдповiдають капiталу банку

        /поширення кредитної дiяльностi на регiони та сфери,  не

         знайомi банку  або дляфункцiонування в котрих банк не-

         достатньо оснащений тощо.

      є)неефективне  стягнення  позик та  процентiв у зв'язку зконфлiктами мiж банком та компанiями,  щознаходяться у власностi банкiра або банку.

     Рiвенькредитного ризику значно збiльшується, якщо:

      *проблемнi позики виникають раптово та наперекiр очiкуванням;

      * вгалузi кредитування розробляються та  втiлюються  новi задачi, кредитнi послуги,  котрi не вiдповiдають минулому досвiду банкуi не мають базового потенцiалу виконання (що є особливо актуальним у нашихумовах, де iнститут кредитних послуг комерцiйних банкiв трансформується тарозширюється);

      *керiвництво банку не в змозi вжити необхiдних та негайних заходiв управлiннякредитним портфелем з метою уникнення  проведення надторизикованої кредитної полiтики, яка може призвести до фiнансових збиткiв(погiршення можливостей отримання необхiдного та/або додаткового прибутку;

      *iснуючий порядок дiяльностi банку або недосконалiсть  законодавства заважає прийняттю  деяких оптимальних для конкретних ситуацiй заходiв стосовно зменшенняризиковостi  кредитних  вкладень банку.

     Основнимипричинами виникнення проблемних позик (тобто  позик, щодо  яких виявляються труднощi з погашаннямосновного боргу та сплатою процентiв), що залежать вiд клiєнта, вважають:

      а)слабке керiвництво пiдприємства, безвiдповiдальнiсть фiзичноїособи-позичальника,  недобросовiснаконкуренцiя та  дiяльнiсть iншихбанкiв.  Банк-кредитор повинен виявлятиданi симптоми ще на стадiї розгляду кредитної заяви при спiлкуваннi зпотенцiйним позичальником,  за  матерiалами публiкацiй та iнформацiєю вiдтретiх осiб тощо i вживати заходи та приймати рiшення щодо вiдмови у наданнiпозики.

      б)погiршення якостi продукцiї i роботи, товарiв та послуг, помилки вмаркетинговiй дiяльностi, оцiнцi ринкiв збуту суб'єктiв господарювання.

      в)послаблення  з  боку позичальника  власного контролю застаном фiнансiв,  котре проявляється:

  / узростаннi дебiторської заборгованостi, невиробничих витрат;         

  / у затримцiстрокiв трансформацiї матеріальних цiнностей у грошові;

  / унедоотриманнi доходiв для покриття заборгованостi.

      г) зривта невиконання контрактiв позичальником  або  його контрагентом (постачальником сировини,  дiловим партнером або замовником).

      д)неотримання доходiв для покриття заборгованостi фiзичними особами-позичальниками.

      е)навмисне порушення позичальником умов кредитного договору.

     Факторипояви труднощiв з поверненням кредиту, що лежать поза межами контролю банку,об'єднують:

      а)погiршення економiчної кон'юнктури,  щовраховує макроекономiчнi проблеми: спад,  криза виробництва,iнфляцiя, стагфляцiя,  криза неплатежiв,котрi утруднюють, а подеколи й унеможливлюють пiдприємницьку дiяльнiстьсуб'єктiв господарювання;

      б) змiнуполiтичної ситуацiї у країнi,  що,  вочевидь, може призвести до:

        / невиконання кредитних угод,  затримки або вiдмови  вiд

         виплат позичальниками з полiтичних мiркувань;

        /конфiскацiї активiв позичальникiв iз-за полiтичних при-

          чинабо в результатi воєнних дiй.

      в) змiнузаконодавства країни тощо;

      г)форс-мажорнi обставини природного характеру.

    Контролюючи поточну фiнансову  дiяльнiсть  позичальника пiд час розгляду кредитної заявита подальшого використання ним позики, банк-кредитор  може виявити  симптоми  ймовiрних фiнансових труднощiв та можливого банкрутства клiєнта за наступнимиосновними ознаками:

      — перевищення критичного рiвня простроченостi заборгованостi за ранiше наданимипозиками, поява картотеки до розрахункового рахунку;

      — надмiрне використання  коротко

еще рефераты
Еще работы по нероссийскому законодательству. банковскому делу и кредитованию