Реферат: Ефективність використання сучасних освітніх технологій в практичній роботі вчителя

Вступ

Актуальність. У національній доктрині розвитку освіти (2002 р.) вказується на необхідність забезпечення прискореного, випереджального розвитку освіти, а також створення умов для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості впродовж життя. Гуманістична спрямованість сучасної освіти полягає в постановці мети — розвинути людину, її особистісні якості, адже розвиток людини визначає розвиток суспільства. Нині актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, творчості. Використання новітніх технологій в навчанні дозволяє йти в одну ногу з часом, підвищувати зацікавленість учнів до навчання. Саме тому, актиальним питанням залишається на сьогодні розвиток сучасних освітніх технологій, поширення їх в сучасних школах України. Також важливим та актуальним залишається наукове вивчення використання сучасних технологій навчання.

Об’єктом вивчення в даній курсовій роботі виступають освітні технології.

Предметом дослідження є сучасні освітні технології як модель діяльності вчителя.

Метою курсової роботи є визначення поняття сучасних освітніх технологій та доведення необхідності їх використання в навчальному процесі.

Означена мета зумовила постановку наступних завдань:

— охарактеризувати сучасні освітні технології, розкрити їх суть та значення;

— визначити основні види сучасних освітніх технологій;

— висвітлити особливості використання сучасних освітніх технологій на уроках;

— проаналізувати ефективність використання сучасних освітніх технологій в практичній роботі вчителя;

— окреслити шляхи розвитку сучасних освітніх технологій в загальноосвітніх школах України.


Розділ 1. Сучасні освітні технології: загальна характеристика та особливості використання

1.1 Поняття та сутність сучасних освітніх технологій

Інтенсифікація навчання, що характеризується збільшенням обсягу навчального матеріалу та зменшенням часу засвоєння, потребує пошуку ефективних методів навчання, засобів контролю засвоєння знань, що значно підвищували б якість навчання.

Збільшення обсягу знань та обмеження часу для його викладання вимагає від сучасного педагога застосування ефективніших методів та технологій навчання. Збільшення комп’ютерної техніки та подальше її вдосконалення поширює можливості вчителів використовувати комп’ютерні технології не тільки при вивченні інформатики, але й поєднанні викладання інших дисциплін із використанням комп’ютерної техніки. Новітні розробки в галузі інформаційних технологій змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання. У Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл зазначено, що інформатизація навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи передбачає, у першу чергу, широке використання в процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп’ютерів і телекомунікаційних мереж [4, С. 3-10].

С. Сисоєва зазначає, що сучасний педагог має усвідомлювати тенденції розвитку швидкозмінного світу, формувати свої навички та вміння протягом життя, розвивати інформаційну культуру та творчі якості особистості [9, С. 61].

Таким чином, сучасні аспекти профільної підготовки майбутнього педагогічного фахівця зводяться не лише до знання фахових дисциплін, але й оволодіння сучасними освітніми технологіями.

При підготовці фахівців сучасного інформаційного простору необхідно, щоб знання носили творчий та пошуковий характер, оскільки таке навчання стимулює розвиток пізнавальної активності, сприяє розвитку творчих та розумових здібностей.

М. Чошанов визначає технологію навчання як складову процесуальну частину дидактичної системи.

Педагогічна технологія, на думку В. Ченцова, — це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя.

За визначенням ЮНЕСКО, педагогічна технологія — це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів тай їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.

Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін).

Освітні технології — це модель оптимальної спільної діяльності вчителя та учня, спрямована на реалізацію навчального процесу з обов’язковою вимогою:

а) забезпечення комфортних умов викладання і навчання;

б) орієнтації на особистість учня.

Для успішної побудови методики навчання слід спиратися на такі компоненти як: індивідуальні здібності учнів; здатність викладачів до ефективного впровадження сучасних освітніх технологій; дидактична орієнтація на вироблення позитивно мотивованого ставлення учнів до нового; тести оцінки результатів діяльності; аналіз схеми управління впровадженням сучасних освітніх технологій.Сучасна освіта повинна вирішувати подвійне завдання: — забезпечити загальний розвиток, який спрямований на формування інтелектуальних, естетичних, духовно-творчих, моральних, психофізичних якостей людини; — сприяти професійному розвитку, який передбачає наявність загальних здібностей для вирішення спеціальних завдань.Сучасна освітня технологія у школі – це науково-обґрунтована і унормована за метою навчання, змістом освіти, місцем та терміном навчання система форм, методів, засобів і процедур, що використовуються для організації та здійснення спільної навчальної діяльності тих, хто навчає, та тих, хто навчається. Сучасні освітні технології сприяють підвищенню ефективності діяльності вищих навчальних закладів за умов: — їх науковості (включно з психологічною обґрунтованістю самих освітніх технологій);- дотримання принципу безпосередньої взаємодії, делегування повноважень лінійного керівника (вчителя) функціональному (учню), посилення вимог до навчальних матеріалів, розширення психологічного поля динамічних процесів в оволодінні інформацією;- володіння вчителями активними методами навчання, позитивною мотивацією до підвищення інтелектуального рівня учнів у процесі активного навчання.В сучасних освітніх технологіях інноваційні процеси носять дискретний, циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення, та залежать від дії низки психологічних чинників, серед яких головними є: — готовність учнів до сприяння сучасних освітніх технологій та позитивна мотивація навчальної діяльності в цій ситуації;- готовність вчителів і учнів до творчої діяльності;- оптимальний психологічний клімат освітнього процесу та майстерність педагогів;- врахування психологічних аспектів управління школою.

Сучасні освітні технології можуть класифікуватись як:

• презентаційні;

• доставки;

• взаємодії.

Презентаційні технології включають:

— книги та друковані матеріали;

— електронні тексти та публікації;

— комп'ютерні навчальні програми;

— мультимедіа;

— телебачення;

— радіо;

— віртуальну реальність та моделювання;

— електронні підтримуючі системи.

Книги та друковані матеріали. Ці засоби є центральними у системі дистанційного навчання. Вони мають безліч переваг — легкі у використанні, легко переносити і т. ін. З'явилися два нові типи: друк на вимогу (малі обсяги, можна використовувати формат PDF) та електронна книга.

Електронні тексти та публікації. Це новий механізм використання інформаційних технологій для створення друкованих матеріалів. Можна виділити два кроки створення: етап до друку (чернетки змісту, редагування змісту, макетування сторінок) та етап після друку (друк та доставка). Повний цикл виготовлення змінився та прискорився, кількість діючих осіб та посередників зменшились.

Поява нового типу публікації вимагає створення нових систем, що працюють з метаданими (інформація про інформацію).

Комп'ютерні навчальні програми. Комп'ютерні навчальні програми використовують текст та графіку, з 90-х років розробники додали звук, відео та анімацію. Нові механізми доставки (СD та DVD а також новий формат BluRay) дозволяють збільшити доставку інформації за один раз. Значну роль відіграють нові засоби стиску аудіо та відео інформації, що спрощує доставку інформації.

Мультимедіа. Суттєву роль у збільшенні можливостей мультимедіа відіграють авторські системи. Тенденцією їхнього розвитку зараз є рух в бік презентації матеріалів у Інтернет.

Мультимедіа також розвиваються як розважальна індустрія. Деякі вважають, що у майбутньому з'явиться комбінація освітніх компонентів з розважальною презентацією — edutainment.

Телебачення. Використовується багатьма навчальними закладами світу як засіб інформації. Розміри телепродукції збільшуються та стають більш технологічними.

Радіо. Використовувалось на початковій стадії розвитку відкритого навчання, зараз особливо популярне в тих країнах, де телебачення та мереж мало. Нині різні локальні радіостанції збільшили свою роль у Європі, значна кількість працює сьогодні в Інтернет.

Віртуальна реальність та моделювання. Віртуальна реальність походить від моделювання, яке використовується для складних тренувальних задач для військових, пілотів, операторів електростанцій.

Фундаментальна ідея моделювання — це створення реальної ситуації для того, хто навчається. Протягом декількох десятиліть моделювання виконується на комп'ютерах, що дозволяє відтворювати різні можливості моделей. Але проектування та використання може бути досить тривалим і потребує значних зусиль.

У віртуальній реальності використовується тривимірна графіка і здебільшого в іграх. Розвиток цього напряму в навчанні ще більш тривалий, ніж у моделюванні.

Електронні підтримуючі системи. Основна концепція електронного світу — це зібрати усі ресурси, що потрібні для роботи (інформація, тренаж, інструменти) до інтерфейсу користувача. Це надає можливість користувачу вірішувати проблеми, що з'являються в процесі роботи в незалежній манері.

Технології доставки включають такі:

— радіотрансляція;

— аудіокасети;

— телетрансляція;

— відеокасети;

— CD, DVD, BluRay

— Інтернет, Інтранет.

Радіотрансляція та аудіокасети. Радіотрансляція — це синхронна доставка навчальних аудіоматеріалів, яка не завжди може бути оптимальною для деяких студентів. Новим напрямом зараз є Інтернет — радіо, яке може стати аудіобібліотекою для користувачів.

Іншим асинхронним засобом є аудіокасети та аудіо CD. Вони широко поширені і на них існують міжнародні стандарти.

Телетрансляція та відеокасети. Форми синхронної телетрансляції розвиваються від «старого» телебачення до різних додаткових методів (кабельне, супутникове, мікрохвильове). З'являються нові технологічні рішення такі, як високоякісне TV (HDTV).

На додаток до відеокасет з'явилися відеодиски, ємність яких у шість разів більша, ніж СD-RОМ та забезпечує перегляд відеозображення на протязі 3-х годин. Такі DVD мають значну кількість переваг для освіти, наприклад, високу якість, пошукові можливості, потенційні мультимовні доріжки і т.ін.

СD-RОМ та DVD. Ці засоби замінили дискети в середині 90-х років, збільшивши обсяг інформації, що зберігається в 500 разів. Це дуже зручно для доставки аудіо та відеофайлів. СD-RОМ має міжнародний стандарт (ISO 9660), що полегшує обмін інформацією. Прогнозується, що популярність цього засобу буде зростати. Вже зараз користувачі можуть виготовляти свої диски.

Інтернет, Інтранет. Комп'ютерні мережі стають ключовим засобом доставки навчальних матеріалів.

Технології взаємодії включають:

— телеконференції;

— електронну пошту;

— групову мережу.

Телеконференції. Цей термін включає аудіоконференції, комп'ютерні конференції та відеокоференції. Аудіо та відеоконференції — синхронні, комп'ютерні конференції — асинхронні. Аудіоконференції використовують звичайний телефонний зв'язок, і вони дуже дешеві. Відеоконференції мають місце між групами, але протягом останніх років розвиваються відеодошки, що може поліпшити зв'язок.

Щодо комп'ютерних конференцій, то зустрічається багато форм, де спершу використовували обмін текстовими повідомленнями, а зараз можна використовувати синхронний зв'язок з передачею графіки, слайдів, відео.

Електронна пошта. Найбільш потужна асинхронна технологія, де можна посилати листа як окремим адресатам, так і групі людей. Список розсилання можна використовувати для виконання спільної роботи під час розв'язання різних проблем.

Для визначення темпів розвитку сучасних інформаційних технологій використовується «закон Мура». За законом швидкість та спроможність збереження інформації подвоюються кожних 18-24 місяці, вартість, розміри та використана потужність зменшуються з такою самою швидкістю. Пропускна спроможність мереж збільшилась у 1000 разів за останнє десятиріччя, трафік мереж продовжує збільшуватися на 300-500% щорічно. Всі сподіваються, що ці тенденції не зміняться, оскільки вони мають значний економічний вплив:

1. Нові інформаційні технології дозволяють власникам інформації розпочинати роботу з малими початковими інвестиціями, що дає можливість навчальним закладам збільшити аудиторію.

2. Зменшується ціна за одиницю інформації.

3. Мережі та телекомунікаційні системи потребують значних інвестицій, внаслідок чого будуть з'являтися нові мультинаціональні компанії.

1.2 Використання сучасних освітніх технологій на уроках

Розробка та впровадження сучасних освітніх технологій потребує нових підходів до управління, залучення до традиційної системи навчання і виховання принципово нових елементів, оскільки цей процес не зводиться лише до збільшення суми знань та розвитку учнів, а передбачає досягнення нової якості організації навчально-виховного процесу, урахування сучасних підходів до індивідуального розвитку.

Особливої актуальності в навчально-виховному процесі набуває створення розвивальної ситуації. Основним функціональним полем розвивальної ситуації у школі є практичні заняття, де взаємодіють вчитель та учень.

Традиційний об'єктно-орієнтовний підхід до встановлення мети, змісту та методики навчання (коли для вивчення пропонуються, в основному, об'єкти та явища навколишнього світу, а не проблеми) показує низьку ефективність. Безумовно, без знань про окремі об'єкти та явища навколишнього світу не обійтись, але тільки цим обмежуватися не можна. Реальні життєві ситуації синкретичні, їх роз'єднання на окремі складові (об'єкти вивчення) доволі штучно. В житті людина зіштовхується не стільки з окремими об'єктами, скільки з проблемами — цілісними життєвими завданнями, розв'язання яких і складає зміст життєдіяльності.

Необхідність навчання вирішенню проблем стає особливо актуальною сьогодні, так як тенденції розвитку світової спільноти, в яку все в більшому ступені інтегрується українська освіта, характеризуються наступними ознаками:

— прискорення темпів розвитку суспільства, розширення можливостей політичного і соціального вибору, що викликає необхідність підвищення рівня готовності громадян до такого вибору;

— поява та ріст глобальних проблем, які можуть бути вирішені лише за результатом співпраці в рамках міжнародного співтовариства, що потребує формування сучасного мислення у молодого покоління.

Впровадження нових технологій в навчальний процес завжди вважалося прогресивним кроком і підвищувало мотивацію навчання. Сьогодні до інноваційних технологій можна віднести і використання комп'ютерних моделюючих систем, і впровадження ситуаційних, так званих, кейсових технологій [3], і вирішення фахових задач за допомогою комплексного використання знань з навчальних дисциплін.

Якісна мовна підготовка учнів не можлива без використання сучасних освітніх технологій. Сучасні технології в освіті – це професійно-орієнтоване навчання іноземної мови, проектна робота в навчанні, застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами з іноземних мов (система мультимедіа), дистанційні технології в навчанні іноземних мов, створення презентацій в програмі PowerPoint, використання інтернет-ресурсів, навчання іноземної мови в комп’ютерному середовищі (форуми, блоги, електронна пошта), новітні тестові технології (створення банка діагностичних матеріалів з курсу навчального предмета «Іноземна мова» для проведення комп’ютерного тестування з метою контролю ЗУН учнів).

Використання сучасних інформаційних технологій на занятті – надзвичайно актуальне і водночас проблематичне питання для вчителя іноземної мови. В методиці викладання іноземних мов ця проблема розробляється з початку 80-х років ХХ століття. Сьогодні використання інформаційних технологій – одна з умов успішного вивчення іноземної мови. Тому вчитель іноземної мови повинен, окрім ґрунтовної фахової підготовки, володіння сучасною комунікативною методикою, використовувати інформаційні технології на усіх етапах навчання – це вимога часу. Сучасні інформаційні технології мають бути ефективним інструментом, який полегшить засвоєння знань, зробить навчання інтерактивним, комунікативно спрямованим, цікавим, наочним, індивідуальним.

Навіть дуже „традиційний” учитель зі стійким імунітетом до втручання новітніх технологій не може заперечити, що Інтернет є дуже багатим джерелом потенційних навчальних ресурсів. Та поки вчителі ще лише готуються до викладання предмета з використанням комп’ютерів, учні вже давно вчаться за допомогою Інтернету.

Сьогодні розробляється методика вивчення іноземних мов з використанням ресурсів Інтернету. Існують прихильники ідеї вивчення іноземної мови лише за допомогою зазначеної мережі, без традиційної роботи з підручником. Проте більшість учителів надають перевагу використанню Інтернету паралельно з традиційними засобами навчання, інтегруючи його в навчальний процес [8, С.25-31.].

Розглядаючи питання щодо використання комп’ютера у навчанні іноземних мов, можна виділити такі позитивні момент його впровадження:

— мотивує навчання, можливо навіть більше, ніж аудіо- та відео матеріали;

— дає можливість вчителеві застосовувати індивідуальний підхід;

— сприяє розвитку самостійності учнів, спонукає користуватися інформацією, що безпосередньо стосується їхнього особистого чи професійного життя;

— підвищує поінформованість щодо інших мов та культур;

— завдяки наявності різноманітних типів текстів підвищує мовні компетенції;

— забезпечує сучасний матеріал, що відповідає інтересам і потребам учнів;

— пропонує автентичний і актуальний матеріал.

Інтернет як джерело додаткової інформації

Найпростіше використання Інтернету – це використання його як джерела додаткових матеріалів для вчителя та учня. Це величезна довідково-інформаційна система, яка може бути використана для вивчення мови. Матеріали можуть бути роздруковані і використані під час традиційного заняття. У цьому випадку використовується лише незначна частина можливостей мпережі. Але навіть за такого використання вивчення іноземної мови змінюється: користувач Інтернету отримує актуальну і автентичну інформацію [14].

Використання Інтернету безпосередньо на уроці

Найбільш повно можливості Інтернету розкриваються під час використання його безпосередньо на уроці. Ідеальними умовами для цього є наявність комп’ютерного класу з підключенням до мережі Інтернет.

Використання Інтернету на уроці іноземної мови не повинно бути самоціллю. Насамперед, учителю необхідно дати відповідь на запитання: для кого, для чого, коли, в якому обсязі повинен бути використаний Інтернет, оскільки дуже важко зорієнтуватися у величезному об’ємі інформації. Сайти, які є корисними для вчителя іноземної мови і які можуть бути використані на уроці, можна розділити на інформаційні та власне навчальні. Інформаційні сайти використовують для добору цікавих текстових документів, творчих завдань. Спеціальні навчальні сайти містять різні види робіт, вони розроблені з урахуванням рівня знань учнів. Робота саме з такими сайтами є цікавою і корисною у вивченні мови. Крім того, є група вузькоспеціальних навчальних сайтів, призначених для навчання чотирьох видів мовленнєвої діяльності (читання, письма, говоріння та аудіювання), вивчення фонетики, граматики, лексики тощо. У роботі з навчальними сайтами обирається той рівень складності, який відповідає рівню підготовки учнів. Навчальні сайти, зазвичай, мають кілька рівнів складності; щодо інформаційних сайтів, то учитель має сам визначитися з добором матеріалу відповідної складності [9, с.116-119.]. Організація ефективного навчання за допомогою навчальних сайтів залежить від наступного:

— чіткого формулювання завдань;

— конкретних вказівок щодо їх виконання;

— добору матеріалу відповідно до потреб комунікації та компетенції учнів;

— вмілого використання часу і простору.

Учитель має пропонувати завдання, спрямовувати пошукову діяльність учнів, допомагати їм зрозуміти інформацію та спілкуватися в Інтернеті іноземною мовою. Вчитель повинен бути поруч з учнем, коли він потребує допомоги, однак не заважати йому працювати самостійно, стежити за часом, спрямовуючи роботу таким чином, щоб усі учні були задіяні протягом усього заняття. Учитель співпрацює з учнями, використовуючи технічний засіб, що є надзвичайно привабливим для учнів.

Спілкування в Інтернеті

З метою вивчення іноземних мов може використовуватись як вільне спілкування в Інтернеті, так і спеціально організоване спілкування в режимі електронної пошти, електронної конференції та дошки об’яв. Це створює унікальну автентичну ситуацію діалогічного мовлення.

Найбільш широко використовується організоване спілкування за допомогою телекомунікаційних мереж: листування між окремими учнями і між цілими класами та школами, обмін інформацією між навчальними закладами різних міст, країн. У цьому випадку вчитель грає роль організатора роботи, який допомагає спланувати листування, написати лист чи скласти колективну відповідь.

Проведення Інтернет-проектів

Проведення Інтернет-проектів дає можливість практично використовувати здобуті знання в реальних життєвих ситуаціях, сприяє розвитку комунікативних умінь та навичок учнів.

Існує два види проектів, планування, проведення і результати яких відрізняються один від одного: WWW-проекти і E-mail-проекти.

WWW-проекти розраховані на те, що учні отримують завдання, для виконання якого їм необхідно знайти інформацію в Інтернеті і представити потім результати свого пошуку. Тема проекту може відповідати темі підручника або бути незалежною від неї. В будь-якому випадку вона має бути цікавою для учнів.

Щоб провести проект, недостатньо лише сформулювати тему і забезпечити учням можливість працювати в Інтернеті. Вчитель повинен підготувати проведення проекту: сформулювати групи, визначити часові рамки проекту, продумати, які матеріали, крім Інтернету, можуть бути використані учнями, знайти необхідні адреси тощо.

Комунікацію електронною поштою краще за все проводити за допомогою E-mail-проектів. Успішним проект може бути в тому випадку, якщо він правильно сплановий, має цікаву тему і відповідає рівню знань учнів.

Зазвичай, E-mail-проекти проводяться за участю двох чи декількох груп учнів із різних країн, для яких мова, яка використовується, є іноземною, а не рідною. У проведенні E-mail-проектів дуже важливим є етап планування. Спочатку необхідно знайти партнерів і обговорити з ними тему, потім обумовити часові рамки проекту. Необхідно вирішити, який продукт заплановано отримати після закінчення проекту.

Перевагою E-mail-проектів є те, що комунікація іноземною мовою відбувається з реальними партнерами. Учням важливо, що тексти створюються не для вчителя з метою продемонструвати свої знання та отримати оцінку, а для партнерів-однолітків з метою передачі цікавої інформації чи обговорення актуальної проблеми. Це сприяє розширенню мовної компетенції учнів і підвищенню мотивації вивчення іноземної мови [8, с..25-31.].

Комп’ютерні навчальні програми

Використання комп’ютерних програм у навчальному процесі дає змогу найбільш повно реалізувати принцип особистісно-орієнтованого навчання. Індивідуалізація процесу навчання здійснюється завдяки великому потенціалу комп’ютерних засобів щодо адаптації до потреб кожного учня. Стає можливо враховувати не лише вікові особливості та рівень підготовленості учнів, але й індивідуальні психологічні характеристики кожного учня. Принцип індивідуалізації у комп’ютеризованому навчальному процесі з іноземної мови забезпечується наступними факторами:

— можливістю вибору індивідуального темпу роботи;

— індивідуальний способом керування навчальною діяльністю, застосування різних за ступенем складності завдань з можливістю переходу до більш складних чи навпаки більш простих варіантів роботи з програмою залежно від успішності результатів;

— наданням індивідуального набору засобів підтримки навчання (довідники, підказки, ключі);

— адаптацією форми навчального матеріалу до індивідуальних особливостей сприйняття інформації конкретним учнем.

За допомогою сучасних комп’ютерних програм учні відчувають справжнє занурення у живу мову, отримують безліч можливостей для вивчення та запам’ятовування нових слів та мовних зворотів, а також для розвитку мовленнєвих навичок.

Враховуючи всі переваги й можливості сучасних інформаційних технологій, не варто забувати, що комп’ютер, здійснюючи цілу низку функцій навчання, все ж таки не може повністю замінити викладача іноземної мови. Комп’ютер не потрібно протиставляти вчителю, а використовувати його як засіб підтримки його професійної діяльності.

Найбільш емоційно привабливими і професійно необхідними в інноваційному навчанні є імітаційні активні методи, які поділяються на неігрові (аналіз конкретних ситуацій, імітаційні вправи, індивідуальний тренаж) та ігрові (ділові ігри, розігрування ролей, ігрове проектування). Рівень сформованості концептуальної моделі навчання у більшості учнів не може забезпечити достатньо високого рівня активності в навчальній діяльності. По ряду предметів дуже низькі як оцінки емоційної привабливості, так і оцінки індивідуальної необхідності цих предметів. За цих предметів пізнавальна активність учнів підмінюється системою зовнішнього впливу, що приводить до формального вивчення «аби здати».

Кейс-метод ґрунтується на принципах, які фактично змушують переглянути ролі вчителя і учня. Зобов'язання викладача при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити в навчальної аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути в учнів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов'язання учня полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність. При цьому учні повинні усвідомлювати, що вчитель знаходиться в класі для того, щоб допомогти їм, і вони мають скористатися цим у повній мірі, проте основна відповідальність за те, чому вони навчились, лежить на них.

До інноваційних навчальних методів можна віднести: навчання з комп’ютерною підтримкою (CALL), метод сценарію (storyline method), метод симуляцій, метод каруселі, метод навчання по станціям, метод групових пазлів, метод рольової гри, метод «кейс-стаді» (робота над проблемними ситуаціями, учні розглядають проблему, аналізують ситуацію, представляють свої ідеї та варіанти розв’язання проблеми в ході дискусії).

Метод сценарію (storyline method). Даний метод заснований на поєднанні запланованих навчальних змістів – наприклад: Магазини-Товари-Продаж – з інтересами та ідеями учнів. Отримуючи «імпульси» від вчителя (так звані ключові питання), учні роблять свій внесок в створення історії.

Цей метод обходиться без текстових підручників. Мова йде про креативне планування, підбір гіпотез, переживання, систематизацію та презентацію роботи. Спроектована історія містить також елементи з драми та рольової гри. Вчитель задає лише рамки дії та представляє окремі епізоди. Учні ставлять свої питання та знаходять самі на них відповіді.

Проектне навчання. Організація уроку як роботи над проектом.

Ознаки проектного методу:

• Орієнтованість на дію

• Робота в команді

• Самоорганізація учнів

• Ситуативна спрямованість, співвідносність з реальним життям

• Інтердисциплінарність (міжпредметні проекти)

• Цілісність – проект розглядається як ціле

• Орієнтованість на продукт, результат

Традиційно виділяють такі основні фази проекту:

1. Ініціювання – винайдення ідеї для проекту

2. Початок проекту

3. Проведення проекту

4. Презентація результатів проекту

5. Оцінка (рефлексія) проекту

Метод навчання по станціях

Навчальна техніка, при якій учні виконують роботу над навчальним матеріалом, який упорядкований у вигляді станцій (учні отримують робочі плани з обов’язковими та вибірковими завданнями). При навчанні по станціям у учнів є можливість вибору стосовно розподілу часу, послідовності виконання завдань та соціальної форми, що використовується (індивідуальна робота, парна робота, групова робота).

Таким чином учні при використанні даного методу навчаються планувати свій час, навчаються самооцінці, аналізу власного навчального успіху, плануванню та проведенню етапів роботи. Робота по станціям дозволяє здійснювати диференціацію по здібностям, інтересам учнів, по ступеню складності завдання.

Метод симуляцій

В навчанні мова йде про різноманітні симуляційні бізнес-ігри, які надають учням можливість відпрацьовувати свої навички, застосовувати знання з метою вирішення тієї чи іншої задачі в так званому «безпечному середовищі», яке імітує реальні ситуації, наприклад, в бізнесі, в роботі в компанії.

Симуляція надає можливість учням спробувати себе в певній ролі – керівника, президента компанії, дає можливість дослідити систему роботи певного підприємства. Перед учасниками гри ставлять певні завдання – досягти приросту прибутку фірми, заключити договір, вигідно продати акції компанії тощо.

Симуляції характеризуються високим ступенем зацікавленості учасників, що цілком поринають гру, втілюються в свою роль, вболівають за результат роботи, оскільки від командного духу, швидкості прийняття рішень залежить загальний результат гри.

Завдяки симуляції формується навичка стратегічного планування у учнів, розвивається вміння працювати в команді, проводити перемовини, переконувати ділового партнера. Симуляції впорядковують знання учнів, готують їх до необхідності прийняття в майбутній діяльності швидких та вмотивованих бізнес-рішень.

Існують комп’ютерні симуляції, де учасники працюють з комп’ютерною програмою, керують уявною компанією та настільні симуляції, де учасники, компанії, підприємства «існують» у вигляді фішок, карт.

Метод рольової гри

Рольова гра є активним методом навчання, засобом розвитку комунікативних здібностей студента. Рольова гра пов’язана з інтересами учнів, є засобом емоційної зацікавленості, мотивації навчальної діяльності. Рольова гра виступає активним способом навчання практичного володіння іноземною мовою. Рольова гра допомагає подолати мовні бар’єри учнів, значно підвищує обсяг їх мовленнєвої практики. Це навчання в дії. Існує велика кількість форм, типів рольової гри на уроках іноземної мови. Так, наприклад, можна використовувати рольову гру «На співбесіді», де учні беруть на себе роль роботодавця та працівника.

Сучасна освіта повинна вирішувати подвійне завдання:

— по перше, забезпечити загальний розвиток, який спрямований на
формування інтелектуальних, естетичних, духовно-творчих, моральних,
психофізичних якостей людини;

— по друге, сприяти професійному розвитку, який передбачає наявність
загальних здібностей для вирішення спеціальних завдань [7,c.84].

До нестандартних уроків, які значно відрізняються від класичних і дають можливість використовувати сучасні методи і технології можна віднести: презентацію, телеміст, випробування, КВК, рольові ігри, ділова гра, круглий стіл, вікторина, аукціон, турнір, урок-подорож, мозкова атака, інтерв’ю, пресконференція, складання задач, складання віршів, звіт, дискусія, дослідження, змагання тощо.

сучасний освітний технологія урок


Розділ 2. Аналіз ефективності та обгрунтування необхідності використання сучасних освітніх технологій в практичній роботі вчителя

2.1 Дослідження ефективності використання сучасних освітніх технологій на уроці англійської мови у 6-Б класі, вчитель Побощенко Олена Михайлівна

Інтенсивність переходу суспільства до інформаційного способу існування, пов’язана з широким введенням інформаційних технологій і комп’ютерних засобів, обумовлює необхідність розробки нових форм та методів викладання іноземних мов.

Швидкий темп життя та прогресивний розвиток учнів, зумовлюють необхідність побудови уроку таким чином, щоб він відповідав інтелектуальному розвиткові учнів, їх інтересам та очікуванням. Саме тому, мною було проведено дослідження з учнями 6-Б класу на базі загальноосвітньої школи №11 міста Миколаєва, з метою виявлення рівня ефективності використання новітніх освітніх технологій на уроці англійської мови.

Об’єктом мого дослідження виступають сучасні освітні технології в навчальному процесі.

Предметом дослідження виступає ефективність використання новітніх освітніх технологій на уроці англійської мови в 6-Б класі.

Завданнями дослідження є:

— розробити та апробувати анкету для опитування учнів;

— провести урок з використанням сучасних технологій (презентація виконана в програмі MS Power Point на мультимедійну дошку та проектор, персональні комп’ютери);

— проаналізувати ефективність використання даних технологій в навчальному процесі.

В додатку А мною наведено конспект уроку, проведеного для учнів з використанням сучасних технологій. Завданнями уроку є:

— Узагальнити знання лексики по темі “Моя сім'я”.

— Активізувати лексико-граматичний матеріал (have got, has got, присвійний відмінок іменника) в усній і письмовій мові.

— Тренувати навички читання, уміння висловлювати свою думку з теми.

— Показати використання комп'ютерних технологій на уроці англійської мови.

— Розвиваючий аспект: розвиток здатності здійснювати продуктивні мовні дії.

— Виховний аспект: виховання і пошана до батьків і сім'ї

— Учбовий аспект: контроль навичок усної мови; формування комунікативної компетенції що вчаться, розвиток навичок аудіювання.

Урок проводився в кабінеті інформатики. На уроці використовувалась мультимедійна дошка, персональні комп'ютери, особисті презентації учнів, зроблені в MS Power Point, розвиваючі ігри “Англійський для дітей: Я і моя сім'я”, “Вивчаємо англійську мову” і практичне завдання, підготовлене в MS Word.

Після проведення уроку я провела анкетне опитування учнів. Приклад анкети подано в Додатку В. Анкета містить 5 основних запитань, що дає змогу визначити, що саме сподобалося учням в ході уроку, яку інформацію вони засвоїли найкраще, який вид роботи викликав у дітей позитивні враження, а який негативні.

В результаті роботи було визначено, що учням найбільше сподобалась творча робота по розробці родового дерева, а також створення презентації своєї родини. 58% дітей відсначають, що отримали найбільше задоволення від перегляду презентацій своїх однокласників. 35% учнів відмітили, що їм складно було розробляти презентацію своєї родини, тому їм допомагали батьки та вчитель інформатики. Також серед учнів 6-Б класу 42% опитуваних зазначили, що їм було складно представляти презентацію своєї родини, а отже, відмічено недостатній рівень розвитку у учнів усного мовлення. Більшість учнів відмічають, що хотіли б іще приймати участь в такого типу уроках (69%), але серед учнів були й такі, які не виявилися прихильниками такої роботи. Я пов’язую такий стан речей з тим, що не сві діти мають можливість працювати за ком’ютером, або ж мають низький рівень володіння ним в силу свого віку.

З особистих спостережень, я зробила висновок, що активність дітей, їх бажання працювати та зацікавленість в завданнях, які дає Олена Михайлівна викликані саме новизною такого типу роботи. Саме тому, я вважаю за необхідне вводити, особливо для учнів середніх класів сучасні інтерактивні технології роботи. Такими видами роботи можуть бути рухливі ігри, які проводяться англійською мовою, розробка проектів та презентацій, розробка сценаріїв та постановка сценок, написання віршів, розучування пісень, проведення конкурсів декламації англійською мовою, перевірка засвоюваності матеріалу тестуванням на комп’ютері тощо.

Дослідно-експериментальна робота по проведенню розробленого мною та вчителем уроку, довела ефективність використання новітніх освітніх технологій на уроці англійської мови, про що свідчить аналіз результатів експерименту. Після уроку дещо покращилось відношення учнів до уроків англійської мови, збільшилося число школярів, які позитивно відносяться до предмету (13% до уроку — 35% після уроку), знизилося число байдужості і зникло негативне ставлення до предмету (59% до уроку — 35% після уроку). На ефективність запропонованих методів та технологій проведення уроку вказують і такі навчально-виховні фактори:

— підвищення ефективності учнів на уроках англійської мови;

— ґрунтовна підготовка учнями домашнього завдання;

— покращення стосунків між учнями;

— формування почуття коллективу, яскраві враження від уроку та від отриманої інформації.


2.2 Шляхи підвищення рівня використання сучасних освітніх технологій в загальноосвітніх школах України

З результатів проведеного мною дослідження видно, що учням сподобався урок з використанням сучасних технологій навчання. Також вчитель англійської мови, Побощенко Олена Михайлівна, підкреслює високу ефективність таких методів роботі. Адже діти добре засвоїли матеріал уроку та могли його детально відтворити ще протягом довгого часу без повторення. Все це зумовлює необхідність розвивати такого роду технології, включати все більше нових видів та форм роботи з дітьми на уроці, а також покращувати технологізацію школи, особливо класів, в яких вивчають іноземні мови.

Головним фактором, який забезпечує освоєння та подальше ефективне впровадження сучасних освітніх технологій в освіту є не лише наявність комп’ютерної техніки, а й володіння знаннями з інформаційних технологій як учнями так і вчителями загальноосвітніх шкіл, хоча б на рівні користувача. У зв’язку з активнішим використанням інформаційних технологій в освіті значно зростає роль вчителя інформатики, який відповідає за комп’ютерний клас у школі, його здатність обслуговувати техніку та мережеве обладнання у постійному робочому стані. Якщо ігнорувати порушені питання, то неминуче виникне ситуація, коли вчителі, які активно почнуть впроваджувати проектні методи навчання у своїй школі, маючи лише елементарні навички роботи з персональним комп’ютером, периферійними пристроями та мережевим обладнанням нанесуть школі значних матеріальних збитків. Відсутність вмінь використовувати ПК у своїй роботі в учнів, лише пришвидшить усі негативні процеси та за короткий термін часу зробить комп’ютерний клас школи непридатним для використання навіть на уроках інформатики. Уся відповідальність в такому випадку ляже на вчителя інформатики, як завідуючого кабінетом, та на директора школи. Якщо техніка виходить з ладу, вона, як правило, відставляється в куток, тому що грошей на її ремонт бюджетом міст та районів не передбачено. Є виключення із цього правила, але вони поодинокі.

Вирішити увесь комплекс проблем, пов'язаних з комп'ютеризацією, підключенням до глобальної мережі Інтернет, низьким рівнем комп'ютерної та Інтернет-грамотності вчителів і як наслідок – учнів, самостійно системою освіти дуже важко. Тут необхідне активне партнерство управлінь і відділів освіти з державними установами, громадськими організаціями, установами недержавного сектору і батьківськими радами.

Основним принципом такого партнерства має стати активне сприяння підвищенню рівня знань викладачів та учнів в області сучасних інформаційних технологій і навичок їх використання, створення для працівників освіти села та міста рівних можливостей доступу до інформаційних та освітніх ресурсів через глобальну мережу Інтернет, зменшення різниці між рівнями інформаційної культури між селом та містом.

Надзвичайно важливим кроком до введення новітніх технологій в уроки є підвищення кваліфікації вчителів, які вже працюють з дітьми, але не мають достатніх навичок роботи з технікою.

Інформаційні освітні мережі GlobalSchoolNet, Happychild, Educared та інші, які вже практично перетворилися на глобальні, уже існуючи декілька років, охоплюючи все більшу кількість вчителів та учнів по всьому світу, створюючи віртуальні спільноти та поступово глобальне навчальне середовище, накопичують та розповсюджують методичні матеріали, уроки з великої кількості гуманітарних предметів, надаючи можливість обмінюватися досвідом, отримувати знання, а також навчаючи дітей спілкуватися, працювати в команді, отримуючи необхідні сьогодні навички цифрової грамотності, навчаючись використанню сучасних освітніх технологій як для навчання, так і в різних життєвих ситуаціях.

Аналізуючи процес розвитку таких освітніх мереж, можна зазначити, що він спрямований на:

·інтегрування їх ресурсів у навчальні процеси,

·розвиток освітніх технологій навчання;

·обмін досвідом між учителями та учнями з приводу як самих предметів, так і використання сучасних освітніх технологій;

·створення інноваційних підходів навчання та їх втілення у реальність завдяки використанню сучасних освітніх технологій;

·створення віртуальних навчальних середовищ та спільнот;

·створення глобального освітнього простору.

Позитивний досвід використання матеріалів, ресурсів та можливостей освітніх мереж у навчальному процесі, який отримали та отримують освітяни зарубіжних країн, постійно спонукає до подальшого їх розвитку та інтегрування ІКТ у школах зарубіжжя.


Висновки

Сучасне суспільство диктує свої правила, воно вимагає, аби освіта, якщо вона хоче залишатися якісною освітою, удосконалювалася так само, як удосконалюється світ довкола нас. Більш того, в систему освіти інформатизація повинна була увійти першою. Але через низку обставин (головним з яких є недостатнє фінансування освітніх установ) використання сучасних освітніх технологій в процесі освіти в периферійних частинах України лише почало поширюватися. Звідси витікає ще одна проблема – більшість вчителів в наших школах були виховані не в такому насиченому інформацією середовищі, як зараз. Не всі уміють і вважають за потрібне користуватися якими б то не було нововведеннями. Тоді як сучасний школяр вже не той, що був раніше. І без розуміння того, що сучасна освіта неможлива без використання сучасних технологій вчитель не зможе дати учню ті знання, які будуть необхідні йому в «дорослому» житті. Відмовляючись від використання сучасних технологічних засобів на уроках педагог втрачає можливість точної реєстрації фактів, зберігання і передачі великого об'єму інформації, угрупування і статистичної обробки даних. Використання ж комп'ютера і інших сучасних технологій на заняттях дозволить оптимізувати управління навчанням, підвищити ефективність і об'єктивність учбового процесу при значному заощадженні часу викладача, мотивувати учнів на здобуття знань.

Експериментальним дослідженням, проведеним мною, доведено, що в результаті використання сучасних технологій на уроці англійської мови підвищується зацікавленість учнів до предмету, мотивація до діяльності та активність на уроці.


Список використаної літератури

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с.

2. Грих Е. Информационные технологии в управлении и учебным процессом вуза: Материалы межрегиональной научно-практической конференции – 11-13 октября 2002. – С. 74-75.

3. ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006–2010 роки [Електронний ресурс]: – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =1153-2005-%EF.

4. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл: Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2001 р. № 5/8-21 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2001. – №13. – С. 3-10

5. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2008. – 447 с.

6. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

7. Москалева И.С., Голубева С.К. Использование компьютерных технологий для профессиональной подготовки учителей иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 2005. — №1. – С.83-87.

8. Подопригорова Л.А. Использование Интернета в обучении иностранным языкам // Иностранные языки в школе. – 2003. — №5. – С.25-31.

9. Сисоєва С. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя // Педагогіка і психологія. – 2005. – №4(49).– С. 60-66.

10. Ситдикова І. Комп’ютер поспішає на допомогу // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2004. — №1. – С.116-119.

11. Современные педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений /Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина. – М.: Издательский центр «Академия», 2007.– 368 с.

12. Токменко О. Інформаційні технології у викладанні іноземних мов: сьогодні і скрізь віки допомогу // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2006. — №2. – С.98-100.

13. Bertin J-C. Des outils pour les langues; multimйdia et apprentissage. – Paris: Ellipses, 2002.

14. Carmen Vera L’internet en classe de FLE. – Espagne: Pearson Education, 2001.

еще рефераты
Еще работы по педагогике