Реферат: Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців. Діалектика розвитку колективу
План
1.Характеристика стимулювання поведінки і діяльності вихованців
2.Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу
3.Діалектика розвитку колективу
4.Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання
Використана література
гра змагання колектив виховання
1. Характеристика стимулювання поведінки і діяльності вихованців
Методистимулюваннядіяльностійповедінки
Усвоїйсукупностіціметодипокликанірегулювати, коригуватиістимулюватидіяльністьтаповедінкувихованців.Найефективнішісередних—гра, змагання, заохоченняіпокарання.
Гра—одинізвидівдіяльностідитини, щополягаєувідтвореннідійдорослихістосунківміжними.
Видиігорвизначаютьнаосновірізноплановоїдіяльностідітей:ігри-дозвілля(ігризавласнимбажанням),ігрипедагогічні(організованізметоювирішеннянавчально-виховнихзавдань).
Залежновідтого, наскількигнучкими, динамічними, творчими, регламентованимиєрольовідії, правилаізміст, колективнірозважальніігриподіляютьнагрупи:
1.ігритворчі: сюжетно-рольові, конструкторські, драматизаціїзвільнимрозвиткомсюжету,ігри-жарти,ігри-розиграші.
2.Ігризавизначенимиправилами: рухові, хороводні, спортивно-змагальні, настільні.
Педагогічніігридиференціюютьвідповіднодопедагогічноїспрямованості: дидактичні(організовуютьупроцесінавчання), творчіпедагогічні(розробленіпедагогомзметоюдосягненняконкретнихвиховнихзавдань).
Головноюумовоюуспішногозастосуванняігорєактивнезалученняучнівнелишедогри, айдопроцесустворенняїї.Щодостворенняновогооригінальногоігриподіляютьнатакі, якимневистачаєінформації; умовиякихпотребуютьдоповнення; вякихвідомолишесюжет;ізсуперечностямизмісту;іззапланованимипомилкамиузмісті(задлявиправленняпомилок);іззапланованимсюжетоміумовами, результатиякихвизначаютьучасники.Існуютьрізніметодикиорганізаціїтапроведенняпедагогічнихтворчихігор, алеосновніелементиїхспільні—розробкасценарію, розподілролей, визначеннявиховнихцілей.
Змагання—природнасхильністьдітейдоздоровогосуперництвайсамоутвердженнявколективі.
Змаганнябуваютьіндивідуальнимиіколективними.Формамиіндивідуальногозмаганняєпредметніолімпіади, конкурсидитячихтворів, малюнків, виставки,індивідуальнівидиспортивнихзмаганьтощо.Увиховномупланівонистимулюютьдіяльність, щоґрунтуєтьсянаіндивідуальнихмотивахтаособливостях.Формамиколективногозмаганняеігри(футбол, волейболтощо), конкурсихудожньоїсамодіяльності(внутрішкільні, міжшкільні, районнітощо).Підбиваючипідсумкизмагань, відзначаютьдітей, якідосяглиуспіху, йтих, хточерезнедостатнійрівеньпідготовкивідстав, аледокладавмаксимумзусиль.
Заохочення—схваленняпозитивнихдійівчинківзметоюспонуканнявихованцівдоїхповторення.
Полягаєвтому, щовідчуттязадоволення, радості, зумовленігромадськимвизнаннямзусиль, старань, досягненьзміцнюєвпевненістьусвоїхсилах, викликаєприпливенергії, піднесенийнастрій, готовністьдороботи, забезпечуєхорошесамопочуття.
1.Середосновнихвидівзаохоченнявиділяють: схваленняпохвала, нагорода, важливедоручення, авансуванняособистості
Покарання —осуднедостойнихдійтавчинківзметоюїхприпинення, запобіганняумайбутньому.
Покарання, якізаохочення, слідвикористовуватитількияквиховнийзасіб.Вономаєвикликативучнівпочуттясоромуіпровини, намірнеповторюватиподібного.
Беручизаосновуособливостівпливунаучня, виділяютьтаківидипокарань: покарання-вправляння](наприклад, поганевиконанняобов'язківчерговогоукласі_караєтьсядодатковимчергуваітям); покарання-обмеження(обмеженнящодоотриманняпевнихблаг: можливостіпоїхатинаекскурсію, тимчасовазаборонавідвідуванняспортивноїсекції); покарання-осуд/^попередження, доганазвизначеннямпевнихстроківнавиправлення)покараня-умовність(наприклад, учнязалишаютьнапевнийчасукабінетідиректорадляобдумуваннясвоговчинку); покарання-змінаставлення(більшсуворийтонвчителяпідчасаналізувчинку, суворийпогляд).
Покараннямаєбутигуманним, таким, щонеображаєлюдськугідність,ґрунтуватисянадобродушностіпедагогаіповазідоособистостідитини
2. Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу
Колектив —організованаформаоб'єднаннялюдейнаосновіцілеспрямованоїдіяльності.
Дитячий колектив —об'єднаннядітей, згуртованихспільноюкорисноюдіяльністю(навчанням, працею, спортом, громадськоюроботою).
Характернимирисамиколективуєсуспільнезначущамета, щоденнаспільнадіяльність, спрямовананаїїдосягнення, наявністьорганівсамоврядування, встановленняпевнихпсихологічнихстосунківміжйогочленами.Дитячийколективвідрізняєтьсявідіншихколективіввіковимимежами, специфічноюдіяльністю(навчання), послідовноюмінливістюскладу, відсутністюжиттєвогодосвіду, потребоювпедагогічномукерівництві.
Ушколієтакітипиколективів: а)навчальні —класний(первиннийабоконтактний), загальношкільний, предметнихгуртків; б)самодіяльні організації —колективихудожньоїсамодіяльності(хор, ансамблі, гуртки); в)товариства—спортивне, книголюбівтаін.; г)об'єднання за інтересами; ґ) тимчасові об'єднання длявиконанняпевнихвидівроботи.Усітипиколективівпов'язаніміжсобоюзагальноюметоюнавчально-виховноїдіяльностішколи, забезпечуютьзалученняучнівдорізноманітноїдіяльності.Найважливішийзахарактеромдіяльності—колективкласу.Уньомувиникаютьнайтривалішістосункиміжйогочленамитаміжпедагогамиіколективом.Коженколективмаєорганисамоврядування, якіразомстановлятьсистемуучнівськогосамоврядуванняшколи.
Колективздійснюєорганізаторську(керуєсвоєюдіяльністю), виховну(єносіємморальнихпереконань), стимулюючу(сприяєформуваннюморальноціннихстимулів, регулюєповедінкусвоїхчленів, взаємовідносиниучасників)функції.
Шляхизгуртуванняколективу
Дитячийколектив, завченнямА.Макаренка, усвоємурозвиткупроходитьдекількастадій,
Напершійстадії(післяорганізаційногооформленняколективу)важливосформулювативихованцямсистемупедагогічнихвимог, рішучихзаформою, зрозумілихзазмістом, зпевнимиелементаминавіювання.Здійснюютьтакожінтенсивнийвпливнаучнів, формуютьядроактивузучнів, якідобревчаться, виконуютьвимогишкільногорежимуіправиладляучнів.
На другій стадії вимогипедагогапідтримуєчастинавихованців, активставитьвимогидотоваришівідосамихсебе.Цястадіяпочинаєтьсястворенняморганівсамоврядування.Вколективітриваєпроцесвивченняодинодного, пошукитоваришівідрузів.
Особливуувагуприділяютьзасвоєннюорганамисамоврядуваннясвоїхправіобов'язків, методівроботи.Розширюєтьсяактив.
На третій стадії вимогивисуваєколектив.Цьогодосягають, згуртувавшивихованцівуєдинійдіяльності.Педагогпрацюєзактивом, допомагаєйомузавоюватиавторитетсередучнів, контролюєйогодіяльність, прагнучизалучитидоньогонайбільшеучнівзметоюпосиленняйоговиховнихможливостей.
На четвертій стадії коженученьсприймаєколективні, загальноприйнятівимогияквимогидосебе.Створюютьумовидлянових, складнішихвимог, яківисуваютьсявпроцесірозвиткуколективу, розширюютьсяправатаобов'язкиактиву, ускладнюютьсявидидіяльностіколективу.
Навсіхстадіяхрозвиткуучнівськогоколективупедагогицілеспрямованопрацюютьнадйогозгуртуванням.Важливоюуційроботієсистема —низкапослідовнопоставленихпередколективомцілей, досягненняякихзумовлюєперехідвідпростогозадоволеннядоглибокогопочуттяобов'язку.
3. Діалектика розвитку колективу
Колектив—незастигластруктура, вінпостійнорозвивається, проходячипевністадії.Стадійністьрозвиткуколективуєвираженнямвнутрішньоїдіалектикийогостановлення, восновіякої—рівеньвзаємовідносинміжвихователемівихованцями, міжчленамиколективу.Шкільнийколективусвоємурозвиткупроходитьчотиристадії:
1. Створенняколективуучнів.Спочаткуколективлишеформується, членийогонедостатньознаютьодинодного, невиявляютьініціатививдіяльності.Щенесформованиййогоактив.
Педагогповинендопомогтиучнямсформулюватисистемуєдинихвимог—рішучихзаформою, зрозумілихзазмістом, організуватийогодіяльністьназасадахєдиноначальностікерівництва, педагогічногоавторитаризму.Взаєминиміжпедагогомівихованцямибудуютьсяназасадахбезпосередньоговпливунаколективтанакожногойогоучасника.
2. Поширеннявпливуактивунавеськолектив.Наційстадіївідбуваєтьсязалученняактивістівдокерівництваколективом, акцентуючиїхувагунавідповідальності,ініціативітасамостійності.Водночасвідбуваєтьсязалученняпасивнихучнівдогромадськогожиття.
Стадіятриваєодин—півторароку, залежновідстосунківусерединіколективу.Наїїпочаткуколективнібитоподіленийнатрисоціально-психологічнімікрогрупи: активістів(опорукласногокерівника), пасивнихучнів(якіпоступоводолаютьбайдужість), «ядроопору» (педагогічнезанедбанідіти).Наприкінціїїкласстаєпсихологічнотапедагогічнеоднорідним.
3.Вирішальнийвпливгромадськоїдумкибільшості.Більшістьдітейзпершихднівдієсвідомо, активно, аколективусвідомлюєзавдання, поставленіпередним.Педагогдопомагаєактивовіздобутиавторитетсередучнів, контролюєйогодіяльність.Керівництвоколективомвідбуваєтьсяназасадахдемократизму, визнанніправаколективусамостійновирішуватипитанняпрозаохоченнячипокараннясвоїхучасників, плануванняроботи, оцінюванняповедінкиучнів, запровадженнясистемидорученьмікро-групамучнів, окремимчленамколективу.Наційстадіїпосилюєтьсявпливгромадськоїдумкиколективу, боротьбазайогочесть, орієнтаціятасамоконтрольповедінкиінавчальноїдіяльності.
4.Самовихованняяквищийтипвихованнявколективі.Коженученьсприймаєколективні, загальноприйнятівимогияквимогидосебе.Унихрозвиваєтьсяінтересдосамовиховання, щопереходитьувнутрішнєпрагненнядовдосконаленняособистихякостей, рисхарактеру.Педагогінструктує, консультує, надаєметодичнудопомогущодоприйомівсамовиховання(самоаналізу, самонавіювання, самонаказу, самовідмовивіднегативного), поступовопривчаючидоньоговеськолектив.Допомагаєучнямвизначитипотрібнідлясамовдосконаленняякості, скластиіндивідуальніпланисамопізнання, саморозвитку.
Навсіхстадіяхрозвиткуучнівськогоколективунеобхіднасистемність—послідовносформульованіпередколективомзавдання, виконанняякихзабезпечуватимеперехідвідпростогозадоволеннярезультатамидоглибокогопочуттяобов'язку.
4. Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання
Закономірностінавчання
Дидактика, якікожнанаука, маєсвоїзакономірності.
Закономірності навчання —об'єктивні, стійкійістотніза'язкивнавчальномупроцесі, щозумовлюютьйогоефективність.
Специфікадидактичнихзакономірностейполягаєвтому, щовонивідображаютьстійкізалежностіміжусімаелементаминавчання—діяльністювчителя, діяльністюучнятаоб'єктомзасвоєння, тобтозмістомнавчання.Закономірностінавчанняєоб'єктивними, властивимипроцесунавчаннязайогосуттю, тасуб'єктивними, залежнимивідучителя, йогодіяльності.
ОБ'ЄКТИВНІЗАКОНОМІРНОСТІПРОЦЕСУНАВЧАННЯ
Виховнийірозвиваючийхарактернавчання.Упроцесінавчанняучнізасвоюютьзнання, наційосновіунихформуютьсянауковийсвітогляд, моральні, трудові, естетичнітафізичніякості, виробляєтьсявідповіднеставленнядопроцесунавчання.Водночасздійснюєтьсяіпроцесрозвиткуособистості,їїпізнавальнихсил—мислення, пам'яті, уваги, уяви, мовленнятаін.
Ефективністьреалізаціїзакономірностівиховногоірозвиваючогохарактерунавчаннязростаєзаумови, щовчительзнаєівраховуєпідчасурокупереконанняучнів,їхнєставленнядознань, глибинуусвідомленості, світоглядніідеїтарисихарактеру, якіформуютьсяврезультатінавчання.Першоряднезавданняпедагога—навчитишколярівмислити, виховувативнихпрагненнядопізнаннянового, досамостійногоопануваннязнаннями.Таказдатністьформується-ірозвивається, коливонимаютьзмогувиявлятисамостійністьіактивність.
Зумовленістьнавчаннясуспільнимипотребами,їїсутністьутому, щокоженетапрозвиткулюдськоїцивілізаціїпотребуєпевногорівнявихованостійосвіченостічленівсуспільства, щозабезпечуєтьсяїхнавчанням.СтановленняірозвитокУкраїнськоїдержавипотребуютьвисокоосвічених, усебічнорозвинутихгромадян, національнесвідомих, зпочуттямпричетностідодержавотворення.Навирішенняцьогозавданняповинніспрямовуватисянавчально-виховнадіяльністьшколи, потенційнівиховніможливостівсіхнавчальнихдисциплін.
Ефективність навчального процесу залежить від умов, у яких він протікає, навчально-матеріальноїбази(навчальнікабінети, майстерні,їхоснащеннятехнічнимизасобаминавчання, приладами,інструментами, комп'ютерноютехнікою, дидактичнимиматеріаламитощо).
Процес навчання залежить від вікових і реальних навчальних можливостей учнів. Йогозмістіметодивизначаютьпередусімзоглядунавіковіособливостідітей… Реальнінавчальніможливостіучнівзумовленірівнемрозвиткуінтелектуальної, емоційноїтавольовоїсфер, знаньівмінь, навичокдонавчання, ставленнямдонавчання, фізичнимстаноміпрацездатністю.Свідченняцього—ушколірізнідітивчатьсяпо-різному.
Ефективність процесу навчання залежить від рівня активності учня. Сутьцієїзакономірностіполягаєвтому, щорезультатинавчанняучнязалежатьвідхарактерунавчально-пізнавальноїдіяльностійрівнярозвиткуйогомотиваційноїсфери.
Навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію вчителя, учня і виучуваного об'єкта. Навітьякщоученьопановуєпредметсамостійнозапідручникомчидодатковоюлітературою, вчительспрямовуєйогопізнавальнудіяльністьіконтролюєїї.
Навчальний процес ефективний лише за умови активності учнів. Щобільшарізноманітністьдіяльностіучнівнауроці, щобільшаінтенсивністьїхньоїпраці, організованоїпедагогом, торезультативнішийпроцеснавчання.