Реферат: Виховання козака-лицаря

В.Я.Тимофєєв

ВИХОВАННЯ
КОЗАКА-ЛИЦАРЯ

2007

Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історії
козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється
просто: йде формування національної еліти, яка спирається в
своїй діяльності на національний — козацький! — досвід
державотворення.

Історичні умови буття українського народу породили самобутній феномен — козацтво.
Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я нації, інтелектуальну силу, життєздатність,
оптимізм і енергію. Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо
дисциплінована національна сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів. Майже
чотириста років тому козаки так виклали королівським послам свою роль і призначення:
«Подібно до наших предків, хочемо й ми користуватися вольностями життя, маєтностями і
свободами, що належать рицарським людям… Дбаємо про те, щоб так само, як ми отримали
від своїх предків ті права і вольності, щоб і наші наступники прийняли їх цілими і непорушними,
з примноженням слави. І щоб вони один після одного передавали їх у прийдешні часи».

Відродження козацьких традицій є надзвичайно потрібною і важливою справою. Постане
сучасне українське лицарство — духовно постане Україна. Сьогодні нам належить продовжити
велику місію козацтва. Козаки знову мають стати захисниками честі й гідності України, її
традицій, її культури.

Загальновідомо, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в
сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесення
духовності як кожної особистості зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому.

Ми, вчителі України, покликані вести широку просвітницьку роботу з проблем історії,
культури, мистецтва, військової справи, державницької діяльності козацтва, прагнути по
козацькі, по лицарські виховувати підростаюче покоління.

В запропонованій збірці узагальнено досвід роботи педагогічних колективів навчальних
закладів Південноукраїнського Задністров'я з козацько-лицарського виховання дітей та молоді.
Сподіваємось, що вона надасть практичну допомогу у справі створення і налагодження роботи
дитячих та молодіжних козацьких осередків, навчальних закладів козацько-лицарського
спрямування.

Автор -Тимофєєв Валерій Якович - педагог, теоретик козацько-лицарського
виховання; генерал-хорунжий Українського козацтва.

Народився в 1952 р. на Буджаку в родині вчителів. Закінчив декілька вищих навчальних
закладів. Навчався в аспірантурі при кафедрі педагогіки Одеського державного університету.
Працював учителем, завучем, директором школи, головою сільської ради. Працює начальником
відділу організаційної та кадрової роботи районної державної адміністрації. Був депутатом
сільської та районної рад. Головний редактор альманахів козацтва Південноукраїнського
Задністров'я «Річ про Буджацьку Січ», «Річ про Січ». Нагороджений іменним годинником від
Президента України Л.Кучми (2001), козацькими нагородами. В 2002 р. був удостоєний звання
«Кращий освітянин України» в номінації «Народе мій завжди буде» за створення навчального
закладу нового типу — школи козацько-лицарського виховання. Автор 9 монографій та близько
70 наукових і науково-популярних публікацій з історії та історіографії сучасного козацтва і
козацької педагогіки.

Адреса: Україна, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Радянська 3А.
Тел.: р. (804849) 2-24-78, моб. 8-097-466-71-74, E-mail:timofeev_valeri@rambler.ru

@Тимофєєв В.Я. Виховання козака-лицаря.
СПД СП. Свідоцтво про державну реєстрацію
Серія В01 № 394516 від 23.02.2006 р.
Замовлення № 11/07-11 від 01.05.2007 р.
м. Білгород-Дністровський.

ВІД АВТОРА. ВСТУП.

… Лише виховуючи українця, можна виховати українця...

Рівень освіти — мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства, важливий
показник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю розвитку системи освіти
є єдність її структурних елементів: навчання і виховання. В системі освіти виховання відіграє
провідну роль, а навчання є тільки засіб виховання. Навчання, відірване від виховання і без
опори на нього розвиває тільки розум, накопичує знання і не може дати позитивних результатів.
Лише поєднання навчання і виховання особистості формує у неї культуру самостійного
мислення, розвиває і зміцнює всі духовні здібності і характер, формує світогляд, моральні
норми і соціальну позицію.

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного народу своя,
особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національній мові,
національній школі.

Рідна школа — це головна основа національного життя держави, основа рідної школи -
національне виховання. Українське національне виховання — це козацьке виховання, бо
українці — нація козацька; козаки були типовими представниками рідного народу, вони
втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення;
вони створили самобутню і високоефективну, близьку до європейської, національну систему
освіти і виховання — козацьку педагогіку, яку впровадять у свою роботу колективи ряду шкіл
козацько-лицарського виховання Південноукраїнського Задністров'я (Адамівської, Вигінської,
Випасненської, Долинівської, Молозької, Миколаївсько-Новоросійської, Старокозацької,
Турлацької та ін.).

Концепція школи козацько-лицарського виховання звертає увагу педагогів на виховний
потенціал Кодексу буття Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честі, Кодекс
лицарської духовності та Заповіді милосердя. Впровадження в виховну роботу вимог Кодексів
забезпечує формування та виховання такого духовного стану молоді — молодих громадян
України, козаків, яке в народі збереглося як розуміння козацького духу, того особливого
соціального положення українського козацтва в суспільстві, яке слугувало опорою народу і
державі протягом віків.

Школа козацько-лицарського виховання — громадський (на базі загальноосвітньої
школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову
козацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв'язок з предками,
розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси нащадків, бо
творче відродження в житті ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити
виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарські мужніх та сильних духом
громадян незалежної України.

Сучасна система виховання козака та берегині:

III. Громадсько-

родиннеБерегиня

ви
коз

II. Родинно-
шкільне
виховання
джури та дани

У вихованні національно свідомих козаків та берегинь педагогічні колективи навчальних
закладів козацько-лицарського спрямування бачать три ступені:

Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі.

Родинно-шкільне виховання джури та дани.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині.

Родинно-дошкільне виховання козаченяти та леліняти (діти до 6 років) здійснюється
через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програм дитячого
садка.

Родинно-шкільне виховання козачати та лелі (діти 6-9 років), джури та дани (діти та
підлітки 10-13 років), молодого козака та берегині (юнаки та юнки з 14 років) проводиться у
формі школи козацько-лицарського виховання:

А/ класна робота за рахунок варіативної частини навчального плану з основних
дисциплін козацько-лицарського виховання,

Б/ позакласна робота за рахунок годин гуртків, у формі Козацької республіки (одна з
форм самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів,

В/ позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації „Молода Січ"
Українського козацтва.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині ( молодь з 14 років) здійснюється
через діяльність куренів Українського козацтва та жіночої громади Українського козацтва.

Практика роботи шкіл козацько-лицарського виховання переконливо свідчить, що
поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в сучасних умовах сприяє
нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесенню духовності як кожної особистості
зокрема, так і всієї громади, суспільства в цілому...

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас — козацтво -
спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності й
права.

Душу — Богу!
Життя — Батьківщині!
Серце — людям!
Честь — нікому!

КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГІКА Й СУЧАСНА ОСВІТА
(ПЕДАГОГІЧНІ РОЗДУМИ)

„ Ми не лукавили з тобою.
Ми просто йшли. У нас нема
Зерна неправди за собою..."

Т.Шевченко.

Своєрідність сучасного розвитку України характеризується відродженням коренів нашої
національної минувшини: історії, державних традицій, духовності. Адже без кореня гине все
живе.

Корінь людського зростання — у пам'яті, духовній культурі, національній гордості. Вони як
сполучна ланка, яка не допустить, щоб молода людина відлучилася від своєї землі.

Дитинство — особливий період людського життя. Саме на цьому етапі людина визначає
свої життєві орієнтири, розробляє життєву позицію і життєві плани.

Цієї відповідальної пори вона потребує підтримки й уваги суспільства, яке зобов'язане
забезпечити молодим громадянам умови й можливості для повноти самореалізації здібностей
кожного, досягнення своїх життєвих цілей. Підтримку й увагу дитина отримує в школі, яка має
йти попереду політиків, керуючись принципами гуманізму, свободи, загальнолюдських
цінностей.

Ми часто зустрічаємо людей наверх освічених, енциклопедично озброєних знаннями, а
всередині в них пустеля, як говориться в Біблії, „гроші пофарбовані, поваплені" і тому в
теперішній час, вважає колектив нашої школи, нам потрібні люди не тільки озброєні знаннями, а
й духовно, психічно, фізично спроможні розвивати творчі здібності свої та навколишніх;
співпрацювати з людьми різних філософських, політичних, релігійних поглядів; здатні
вирішувати проблеми сьогодення й майбутнього; особи з великим культурним та духовним
потенціалом, бо „культура утверджує примат духу" (М.Рерих) — це наше педагогічне кредо.
Досвід практичної роботи в цьому напрямку свідчить, що головна мета освіти — виховання;
навчання повинно бути підпорядковано вихованню.

Школа — єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні, працює на
перспективу. Саме тут висока професійна майстерність педагога-вихователя стимулює
потребу школяра стати свідомішим, самовдосконалюватися, щоб реалізуватись як громадянин.

Школам козацько-лицарського виховання поталанило: у нас педагоги — яскраві,
неповторні особистості, носії уселюдських цінностей, глибоких і різнобічних знань, вони
прагнуть до втілення в собі людського ідеалу, до постійного самовдосконалення, духовного
зростання.

Продуктом творчого пошуку педагогів-новаторів є ідея козацько-лицарського виховання
та форми, методи нетрадиційного навчання і виховання дітей. Ніщо не повертається в
традиційних формах: час диктує свої. Не всі форми козацької педагогіки відповідають
сучасності. Нині інший тип виробничих відносин, побуту, потреб та свідомості. Тому педагогічні
колективи в пошуках форм, методів прогресивних випереджальних ідей формування творчої
особистості.

Любов до сім'ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства і волелюбності
та побратимства; дух особистісної національної самосвідомості, гідності та честі — весь
виховний процес у його багато аспектному вимірі ґрунтується в школах на національному
вихованні і спрямований на формування у дітей і молоді свідомості, ідей, поглядів, переконань,
ідеалів, традицій, звичаїв і вірувань українського народу як корінного етносу Української
держави.

Виховний процес, запроваджений педагогічними колективами та підтриманий
соціальним довкіллям — козацьким формуванням громад, йде корінням у національний грунт
(сім'я-клас-школа і родина-школа) і кожний педагог черпає звідти життєдайну силу для
розв'язання всієї низки складних проблем сучасного життя.

Керуючись змістом розділу „Національне виховання" Державної національної освітньої
програми «Освіта України ХХІ століття», педагогічні колективи допомагають учням
самовизначитися і самореалізуватися у соціально-культурному середовищі, відповідати
потребам соціально-економічного та політичного розвитку суспільства.Провідний напрямок
такої роботи — формування національно свідомого громадянина України, справжнього
патріота та захисника рідної землі, духовно багатої особистості, морально зрілої
людини.

Шкільна організація за період свого функціонування проходить череду етапів: від
початку створення до природного припинення існування або відродження на якісно
новій основі; тривалість цього циклу, як правило, 12 років.

Таку ж череду етапів проходять школи, що працюють в напрямку козацько-лицарського
виховання; вони функціонують за універсальними законами розвитку соціальних систем, а
саме:

Школа із часом знижує здатність сприймати все те, що виходить за формалізовані
рамки; формалізація перетворює її в закриту систему.

Закрита система не може інтегрувати нову інформацію, стає застиглою й втрачає
здатність до адаптації.

Роль керівника полягає у підтримці стану відкритості, орієнтації на інноваційний
розвиток, адаптації організації до навколишнього світу.

Управління школою як відкритою системою має ризики (корисно для організації, але
несе загрозу для керівника).

Аналіз діяльності шкіл Одеської області — Саратського району (Миколаївсько-
Новоросійської), Татарбунарського району (Тузлівського навчально-виховного комплексу),
Білгород-Дністровського району (Старокозацької, Молозької, Випаснянської №1, Вигінської,
Долинівської, Турлацької, Адамівської), Білгород-Дністровського педагогічного училища в
напрямку козацько-лицарського виховання учнів свідчить, що ефективність цієї роботи значною
мірою залежить від особи, яка спрямовує діяльність колективу, її впливу на оточуючих. Загальні
риси цього процесу (формообразуючи фактори):

Наявність ентузіаста (як правило, це керівник).

Залежність результатів роботи від особистих якостей ентузіаста.

Залежність результатів роботи від посади, яку займає ентузіаст (адмінресурс).

Так ось, згідно основних формообразуючих факторів цей процес в навчальних закладах
Задністров'я проходить так (етапи розвитку шкіл козацько-лицарського виховання та основні

концептуально-методичні документи цих періодів):

етап. Попередній. Декілька років.

етап. Підготовчий. Рік — два.

Декларація «Філософія козацько-лицарського виховання в
засади».

Модель трансформації загальноосвітньої школи в школу
виховання.

Програма трансформації загальноосвітньої школи у школу
виховання.

Тренінги, програми групового та індивідуального консультування адміністрації та
вчителів школи з проблем теорії і практики козацько-лицарської системи навчання в школі
цього типу.

етап. Концептуально-проектно-діагностичний. Два роки.

Комплексна діагностика розумового та особистісного розвитку вчителів і учнів школи.

Положення про школу козацько-лицарського виховання.

Статут школи козацько-лицарського виховання.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.

Орієнтовний перелік курсів (студій) школи козацько-лицарського виховання.

Навчальні програми за напрямками школи козацько-лицарського виховання.

Положення про шкільний козацький курень, класний козацький загін.

Положення про Козацьку республіку. Конституція Козацької республіки.

Статут шкільного куреня дитячо-юнацької організації Українського козацтва «Молода

Січ».

Структура та посадові обов'язки осіб керівного складу шкільного куреня «Молодої
Січі», Козацької республіки, класного козацького загону.

Програма розвитку козачати. Модель випускника школи.

школі. Концептуальні
козацько-лицарського
козацько-лицарського

етап. Організаційно-прогнозуючий. Два роки.

Системна диференціація та індивідуалізація навчання. Посібник «Форми, методи,
прийоми козацько-лицарського виховання».

Інноваційна організація навчально-виховного процесу в школі козацько-лицарського
виховання (розклад навчальних занять, граф-схеми навчальних курсів тощо), авторські
варіанти граф-схем навчальних курсів та наукових проектів змістовного модуля, авторські
варіанти дидактичних модулів з основних навчальних предметів для школи козацько-
лицарського виховання, варіанти сценаріїв занять з курсів козацько-лицарського виховання та
навчання.

Система психодіагностичних методик, за якими визначається моральний потенціал
особистості вчителя і учнів школи.

Модель самоврядування школи козацько-лицарського виховання.

Програма дистанційної підготовки педагога як психолога і дослідника з проблем
козацько-лицарського виховання на базі загальноосвітньої школи.

Положення про козацьке таборування.

Функціональні обов'язки педагогічних працівників в царині козацько-лицарського
виховання.

етап. Розвивально-формувальний. Чотири роки.

Козацько-лицарська система виховання як послідовність технологій і методик.
Посібник «Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського виховання школярів».

Моніторинг рівня розвитку учнів різних вікових категорій.

Мережа студій національно-культурного центру «Берегиня».

Повноцінний розвиток потенціалу школярів через ментально спроектований,
насичений соціально-культурний простір школи.

Наукова і практична експертиза вдосконалених навчальних курсів для школи
козацько-лицарського виховання.

Розробка та експериментальне вдосконалення учителями школи розвивальних міні-
підручників.

Підготовка та апробація пробних програм самореалізації особистості учня на основі
навчальних курсів.

Кадрове, матеріально-технічне, організаційно-технологічне і психолого-дидактичне
забезпечення фундаментальної Програми трансформації загальноосвітньої школи в школу
козацько-лицарського виховання.

Систематичне відстеження ефективності виховних технологій.

Мобілізація соціально-культурних та психологічних чинників оптимізації
взаємозбагачення учасників навчального процесу.

етап. Результативно-узагальнюючий. Два роки.

Науково-фактуальний, статистичний і якісний аналіз результатів фундаментального
соціально-психологічного експерименту — школа козацько-лицарського виховання.

Порівняльна характеристика версії системи козацько-лицарського виховання та
навчання з версіями традиційного навчання і виховання.

Науково-практична акредитація ментально перевіреної, духовно збагаченої системи
освітньо-виховної роботи школи козацько-лицарського виховання та вироблення рекомендацій
щодо її масового впровадження у шкільну практику.

Теоретично-методологічний аналіз результатів виконання Програми трансформації
загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, системна оцінка її наукового
і практичного значення та оформлення здобутих результатів у вигляді наукових звітів і
методичних рекомендацій (посібники, підручники, програми, статті, доповіді, тези).

Розробка нової, науково і практично досконалої Програми життєдіяльності школи
козацько-лицарського виховання, що започаткує наступний етап фундаментального соціально-
психологічного розвитку особистості козачати.

етап. Відродження. Декілька років.

1 етап. Попередній.

На цьому етапі йде процес зародження ідеї, в даному випадку — створення школи
козацько-лицарського виховання.

Сутність ідеї:

… Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас — козацтво -
спосіб життя вільної людини, яка зі зброєю в руках захищала своє право на свободу...

Освіта — це специфічна галузь суспільного життя, необхідна умова відтворення
суспільного виробництва і успішної економічної діяльності, формування національних кадрів
для економіки, державного і політичного устрою, для усіх сфер розвитку суспільства. На основі
освіти формується і всебічно розвивається особистість, її основні якості.

Новий етап, в який вступила Україна, потребує пріоритетної уваги до освіти. Саме вона
покликана прокладати дорогу новій соціальній, економічній, правовій та політичній культурі,
робити українське суспільство динамічним і відкритим.

Сучасний напрямок розвитку освіти — відхід від орієнтації на уніфіковану, стандартну
людину, позбуття надмірної ідеологізації школи та нав'язування молодому поколінню віджилих
штампів і стереотипів, набули необхідної для сучасного суспільства відкритості.

Рівень освіти — мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства, важливий
показник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю розвитку цієї системи
освіти є єдність його структурних елементів: навчання і виховання.В системі освіти
виховання відіграє провідну роль, а навчання є тільки засіб виховання. Навчання,
відірване від виховання і без опори на нього розвиває тільки розум, накопичує знання і не може
дати позитивних результатів. Лише поєднання навчання і виховання особистості формує у неї
навички самостійного мислення і оволодіння культурою мислення, розвиває і зміцнює всі
духовні здібності і її характер, формує світогляд особистості, її моральні норми і соціальну
позицію.

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного народу своя,
особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національній мові.

Рідна школа — це головна основа національного життя держави, основа рідної школи -
національне виховання. Національне виховання — це козацьке виховання, бо українці — нація
козацька; козаки були типовими представниками рідного народу, вони втілювали волелюбний
національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення; і вони створили
самобутню і високоефективну, близьку до європейської, національну систему освіти і виховання
— козацьку педагогіку, яку впроваджують в свою роботу колективи загальноосвітніх шкіл (шкіл
козацько-лицарського виховання) Білгород-Дністровського району Одеської області, бо творче
впровадження в життя ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично
здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної
України.

В кінці ХУІ століття козацтво зміцнюється і виділяється в окремий суспільний стан зі
своєю особливою організацією з специфічними порядками й характером життя, з своїм
центром. Тоді ж на території південно-східної України, яку захищала від татаро-турецьких
загарбників місцева людність — козацтво, польські й українські магнати і шляхтичі почали
закріпачувати населення, захоплюючи землі, на яких воно сиділо. Для селянства, щоб не
потрапити в панське ярмо, залишався один вихід: покозачитися, визнати владу козацьких
старшин і разом з усім козацтвом, яке на той час уже створило свій центр — Запорізьку Січ, -
вступити в боротьбу з панами за свої землі і право бути вільним хліборобом.

Оскільки козацтво створило свою військову організацію і свій центр, набуло великого
досвіду боротьби проти ординців, мало своїх досвідчених ватажків, то, зрозуміло, воно й
очолило селянську боротьбу проти польсько-шляхетського гноблення. У тодішніх умовах
Запорізька Січ була козацькою республікою, своєрідним прообразом Української козацької
держави, яка створилася в ході визвольної війни в середині ХУІІ століття під керівництвом
Богдана Хмельницького.

Після ліквідації польсько-шляхецького режиму протягом 1648 р., встановлюється новий
державний апарат, в Україні складається нова військово-адміністративна і політична система,
формується українська національна держава, в якій адміністративний устрій складався на
зразок Запорізької Січі.

Населення Дунай-Дністровського міжріччя (Буджаку) має давні козацькі традиції.

Перша значна хвиля переселенців-козаків опинилася в Буджаку після 1710 року — це
були мазепинці. До сьогодення їх нащадки мешкають у Старій Царичанці. До речі, лише у
цьому козацькому селі на фронтонах дахів — дерев'яні чотиригранні прикраси у формі пернача
— символи отамано-полковничої влади (у цьому будинку мешкає козак!).

Після руйнації Запорозької Січі (1775 рік) козацька маса розійшлася по величезних
земельних просторах, зокрема й по півдню України, забравши з собою ті вільні думки, проти
яких Катериною ІІ було влаштовано погром. Знищення основної організації українського
козацтва, Наддніпрянської Січі, не завадило виникненню нових формувань такого типу.

Козаки розселилися в перші роки після виходу з Запоріжжя в Очаківській окрузі, на
Березані, по Тилігулу, біля Хаджибею і Балти, у пониззі Дністра від Акермана до Бендер, в
Буджаку, в дунайських гирлах — у Вилковому, Кілії, біля Тулчи й Галаца.

Приймаючи до себе козаків, Туреччина послаблювала позиції Росії на півдні. Козакам
надавалася земля для заснування Січі в пониззі Дністра — в Кучурганах, Акерманському повіті,
озброєння і коні. Але козацтво виявилося об'єктом політичної гри між Росією і Туреччиною
(царський уряд Росії вимагав повернення козаків), тому було вирішено переселяти козаків за
Дунай.

За час русько-турецької війни 1787-1791 рр. задунайські запорожці створили свою
військову організацію і закріпилися на певний час в гирлі Дунаю та розмістили свій Кіш в
Дунавцях — в Катирлезі (Очаківська округа відійшла до Росії), а також в місцях нижче Старої
Кілії на острові.

Протяжність південних кордонів Російської імперії була відома не тільки козацтву на
Україні. Запорозькі козаки, що розходилися по великих південних просторах, зустрічались тут з
представниками некрасівських і донських козаків.

Поступове переселення їх на Буджак почалося ще з 1709 року (після поразки повстання
донських козаків під проводом К.Булавина), а далі один з повсталих отаманів — Г.Некраса
привів своїх козаків із сім'ями з Кубані. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолію,
другий — в Дунайську дельту. З'явились некрасівці і в пониззі Дністра. Тікали за Дунай і донські
козаки. Частина їх лишилася в Буджаку після російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Сучасні
поселення некрасівців — Вилкове (стара назва — Липованське), Приморське (стара назва
Жебріяни) Кілійського району Одеської області, Кислиця, Муравльовка, Стара та Нова
Некрасівки Ізмаїльського району Одеської області, Тучков (район міста Ізмаїл; у ХІХ ст. — один з
головних центрів старообрядництва в Європі).

В середині серпня 1787 року розпочалася друга за царювання Катерини ІІ війна з
Туреччиною. Османська імперія прагнула повернути Крим, приєднаний до Росії у 1783 р.
Російська імперія, з свого боку, мала на меті утвердитися в Північному Причорномор'ї і
розширити свої володіння в цьому районі і на Південному Кавказі.

З початком війни російське командування відчуло гостру потребу у збільшенні свого
військового контингенту, особливо за рахунок бійців, що добре знали театр воєнних дій і
противника та бойові якості яких були загальновідомі. Тому уряд змушений був звернутися до
колишніх запорожців, які лишилися в Україні. Восени на базі утвореного у 1783 р. полку
запорозьких козаків (один з заходів російського уряду, спрямованих на повернення
задунайських козаків до Росії) почалося формування козацького війська. Указом від 22 січня
1788 р. воно одержало назву Війська вірних козаків, у противагу „невірним" задунайським
запорожцям. Очолили його колишні запорозькі старшини. Кошовим було призначено Сидора
Білого, суддею Антона Головатого, кіннотою командував Захар Чепіга.

Незабаром за героїзм і мужність, виявлені у боях в Причорномор'ї, в тому ж 1788 р. воно
було перейменовано в Чорноморське козацьке військо.

Ще в ході війни, в 1790 р., Кіш Чорноморського козацького війська розділив територію
між Бугом і Дністром, яку заселяли козаки, на три полкових паланки (окружні управління) -
Подністрянську, Березанську, Кінбургську (тепер Одеська, Миколаївська та Херсонська
області). Вони очолювалися призначеними Кошем старшинами і паланковими полковниками.
Кожна паланка включала в себе декілька козацьких поселень.

На території, яку займала Подністрянська паланка, виникли поселення чорноморців по
Дністру: Біляєвка, Калаглія, Кучургани, Глинна, Чобручи, Незавертай, Головківка, Аджидер,
Яська та багато інших. За далеко не повними даними, на 1792 р. у Подністрянській паланці
існувало 30 селищ, в яких проживало близько 1500 козацьких родин. Крім того, виникло багато
хуторів і поселень при риболовецьких заводах, по річках та лиманах.

Центром Чорноморського козацького краю і Подністрянської паланки стала Слободзея,
де проживало 130 козацьких родин. Тут знаходилася військова резиденція.

На початку ХІХ ст. відносини між Росією та Туреччиною настільки загострились, що
привели до війни 1806-1812 рр. В листопаді-грудні 1806 р. російські війська оволоділи
Бессарабію, за виключенням Ізмаїла. Вихід в цей район поставив перед російським
командуванням питання про взаємовідносини з біглим сюди українським і російським
населенням і задунайськими запорожцями. Зокрема, у фортеці Браїлів, що була оточена
російськими військами, знаходилося до трьох тисяч дунайців. Генерал-лейтенант
О.Ф.Ланжерон, який командував корпусом на Дунаї, писав в січні 1807 р., що задунайські козаки
можуть „наносити шкоду більш, ніж турки і татари". Тому російське командування вжило низку
заходів, щоб залучити задунайських запорожців на свій бік, обіцяючи їм всі пільги, якими
користуються чорноморці на Кубані. Все це мало певний ефект. Збігле населення було
зацікавлене в легалізації свого положення, а задунайські запорожці опинилися в районі дій
російської армії.

Враховуючи успіхи у формуванні волонтерського полку з задунайських запорожців і
збіглого українського населення, було вирішено створити на Дунаї козацьке військо, давши
йому найменування Усть-Дунайського.

20 лютого 1807 р. Усть-Дунайське Буджацьке козацьке військо було офіційно
затверджено указом Олександра І.

Уряд, зацікавлений у швидкому заселенні ново приєднаної Бессарабії, дозволив усть-
дунайцям селитися в Придунайських степах на правах колоністів. На протязі 1815-1817 рр. в
Бессарабію з-за Дунаю вийшло кілька груп козаків, які разом з усть-дунайцями оселилися в
Ізмаїльському повіті, заснувавши в 1818 р. с.Дракуля (тепер с. Трудове Кілійського району
Одеської області). Незабаром тут нараховувалося вже 45 козацьких родин. В 1820 р. друга
група усть-дунайських козаків і задунайських запорожців, незважаючи на опір земської поліції, в
кількості 38 родин оселилася в Акерманському повіті, заснувавши с.Акмангіт (тепер с.Білолісся
Татарбунарського району Одеської області). Частину задунайців у 1823 р. переселили в
Ізмаїльську колоністську округу, де засновано с.Новопокровське (тепер с. Покровка
Ізмаїльського району Одеської області).

У зв'язку із збільшенням населення в Акмангіті частина задунайських запорожців і усть-
дунайських козаків перейшла на нове місце в Акерманському повіті, де в 1827 р. заснувала
с.Старокозаче (тепер в Білгород-Дністровському районі Одеської області).

Створення на Дунаї Нової січі, як про це пішли чутки на Україні, викликало серед
селянства надії на відродження козацтва. Це призвело до значних втеч населення до
Дунайської Січі, що прискорило ліквідацію війська.

Після ліквідації Усть-Дунайського козацького війська переважна більшість козаків
лишилась в Бесарабії. Усть-дунайці та задунайські запорожці, які переселювалися до них, на
протязі 20-х рр. неодноразово зверталися до державних установ з домаганням створення в краї
козацького війська, з центром в с.Акмангіт.

Російсько-турецька війна, яка розпочалася в 1828 р., пожвавила клопотання козаків. Ці
прагнення співпали з намаганням командування збільшити військовий контингент Дунайської
армії. В червні 1828 р. уряд дозволив сформувати в Акерманському повіті Бессарабії козацьке
військо, яке одержало назву Дунайського (з 1856 р. Новоросійське; проіснувало до 1869 р.), з
усть-дунайців, задунайських запорожців, що оселилися в Бессарабії до 1828 р.

До війська були зараховані села Акерманського повіту Акмангіт (Білолісся), Старокозаче
і Волонтирівка (тепер у районі Штефан Воде Молдови).

В 1836 р. до війська були приєднані села Михайлівка, Костянтинівка, Новотроїцьке,
Миколаївка, засновані відставними солдатами, та село Петрівка, в якому мешкали селяни-
переселенці з Курської губернії (тепер в Білгород-Дністровському, Кілійському, Саратському
районах Одеської області). Через три роки були приєднані заселені циганами села Фараонівка
та Каїри (останнє — с. Крива Балка; обидва в Саратському районі Одеської області).

За Паризьким миром 1856 р. частина козацької території з станицями Миколаївка та
Новотроїцька відійшла до Молдавського князівства. Замість цих земель війську було
дозволено придбати у поміщика К.Зіро селище Байрамча, незабаром перейменоване в
Миколаївку-Новоросійську.

Центр управління війська розміщувався в станиці Волонтирівка. Однак в зв'язку з тим,
що в цій станиці не було необхідних помешкань, військове правління до 1856 р. знаходилось в
Акермані (нащадки козаків живуть в місті й дотепер). Після придбання військом Миколаївки-
Новоросійської воно переїхало в цю станицю. В середині 60-х рр. там знаходились майже всі

головні військові установи: шпиталь, головний військовий храм св. Миколи Чудотворця,
поштова станція та училище.

Дунайське військо мало нести прикордонну службу на Дунаї, Пруті та по
Чорноморському узбережжю до Дніпра, внутрішню службу в Бессарабській та Херсонській
губерніях, утримувати гарнізони в Ізмаїлі та Акермані. Притягувалися вони для виконання й
інших завдань.

В 1856 р., 11 липня, в зв'язку з відторгненням від Росії за Паризьким миром дунайської
частини Бессарабії, військо було перейменовано в Новоросійське. З цього часу воно несло
кордонну службу на лінії Болград-Татарбунари і далі по Чорноморському узбережжю. Козацькі
гарнізони з'явилися в Руській Іванівці, Удобному, Козацькому, Турлаках, Папушойях
(Переможному) Білгород-Дністровського району Одеської області.

У грудні 1868 р. в зв'язку з загальною реформою козацьких військ Новоросійське
козацьке військо оголошувалося ліквідованим. Це було останнє козацьке військо на терені
сучасної України.

Мужність і хоробрість, патріотизм, любов до волі й батьківщини, демократизм,
взаємодопомогу, високі моральні цінності лишило козацтво в спадщину українському народу.
Не випадково в огляді Одеської військової округи за 1871 р. підкреслювалося, що в українцях „й
до цього часу добре зберігається пам'ять про вільне козацтво", а задунайський запорожець
Ананій Коломієць, закінчуючи розповідати Федору Вовку про Задунайську Січ, висловив
невмирущі, сповнені глибокої віри в козацтво і його спадкоємців, слова: „А за нас… то наше не
пропаде… Досі не пропало, то вже й не пропаде!.. Нашого насіння ніхто не скоренить!"

В кінці ХІХ століття, при проведенні перепису населення Російської імперії, близько 70%
мешканців Акерманського повіту вважали себе козаками, або вихідцями з козаків...

В умовах незалежної України 1918 року знову, в новій якості, відродилося козацтво. Воно
відігравало важливу роль в політичному і культурному житті, разом з усім народом будувало
Українську суверенну державу, головною військовою силою якої стало селянське ополчення
«вільних козаків», січових стрільців, українських козацьких дивізій сірожупанників,
синьожупанникі...

В ті роки на Одещині козацькими були загони селянської армії батьки Махно,
Чорноморське повстанське козацьке військо (загони отаманів C.Заболотного, Дерев'яги,
Я.Кощового, Солтиса, Боровського, Кіршула, Карого, Коваленки, Стратіївського, Солоненка,
І.Деркача, Бондаренка, Шевченка), Одеського українського військового Коша (отаман -
І.Луценко), Гайдамацькі куріні (отаман — О.Сахно-Устимович), Союзу української молоді
(Одеська Січ).

З 1988 року починається етап загальноукраїнського відродження козацько-лицарських
традицій. Козацтво стало одною з сил, що виборювала волю України. Першим Гетьманом
Українського козацтва був В.Чорновіл, другим В.Мулява, третім І.Білас; почесним Гетьманом
Українського козацтва став бувший Президент України Л.Кучма; Гетьманом України є
Президент України В.Ющенко.

З початку 90-х років ХХ століття групою ентузіастів з козацьких родів були започатковані
в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі:

козацькі організації — Задністрове земляцтво Всесвітньої спілки козаків (останній отаман

покійний козацький полковник М.Слєпухін), Буджацька Січ УК (отаман — генерал-хорунжий УК
М.Скляренко), Білгород-Дністровська паланка УК (отаман — полковник УК Л.Городецький),
Білгород-Дністровський Кіш УК (отаман — полковник УК В.Гавриленко), Окружний полк ім.
П.Орлика УК (отаман — полковник УК М.Врублевський), Окремий курінь ім. С.Білого УК (отаман

полковник УК П.Городниченко), курінь Війська Запорозького (отаман — полковник ЗСУ
М.Возний), районове товариство УКЗ (отаман — полковник УК В.Білоус), жіноча громада УК
(керівник Л.Горлачова), Дністровська Січ УК (отаман — генерал-хорунжий УК В.Тимофєєв);

козацькі художні колективи — духовий оркестр (керівник сотник УК С.Радченко), хор
української народної пісні «Мрія» (керівник — осавул УК І.Зорило), ансамбль української
народної музики «Веселка» (керівник — полковник УК М.Нікіруй), ансамбль української народної
музики «Гроно» та гурт «Русичи» (керівник — осавул УК Б.Нікіруй), народна хорова капела -
пошуково-дослідницький фольклористичний гурт «Алкалія» Будинку культури с. Старокозаче
(керівник — В.Вареник);

навчальні заклади, що працювали та працюють в напрямку козацького виховання -
Білгород-Дністровське училище Південноукраїнського державного педагогічного університету
(викладачі — В.Юрченко, В.Лобанова, О.Виштак, І.Головань), Старокозацька та Молозька школи

(військовий керівник І.Лісіцин), Випаснянська №1 школа (військовий керівник В.Гавриленко),
Вигінська школа (колишній директор В.Біленко, учитель фізичної культури А.Берлізов, директор
О. Вдовиченко, учитель фізичної культури М. Поліщук), Долинівська школа (директор Т.Тома,
завуч М.Долгошеєнко, педагог-організатор Т.Молчанова), Турлацька школа (директор
Т.Тодорова, вчитель В.Чумаченко), Адамівська школа (колишній директор В.Тимофєєв,
теперішній директор В.Вронська, завуч П.Лавриненко, педагог-організатор В.Гриценко).

Проживаючи у громадах, які мають давні козацькі традиції, вчителі шкіл не могли ці
традиції не залучити до виховного процесу...

Після обговорення ідеї (утворення школи джур та дан) з'явилися як союзники, так і
опоненти; згодом в школах організаційно оформились ентузіасти або ініціативні групи педагогів
(Старокозацька та Молозька — військовий керівник Лісіцин І.М., Випасненська №1 школа -
військовий керівник Гавриленко В.О., Миколаївсько-Новоросійська — завуч Фоменчук В.А.,
педагог-організатор Настаченко Г.М., Долинівська — директор Тома Т.І., завуч Долгошеєнко М.І.,
педагог-організатор Молчанова Т.І., Вигінська — директор Біленко В.Ю., вчитель Берлізов А.М.,
Турлацька — директор Тодорова Т.П., вчитель Чумаченко В.М., Адамівська — директор
Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-організатор Гриценко В.Н.), які взялися за її
практичну реалізацію.

… Початок 90-х років минулого століття: розпад Союзу, крушіння правлячої ідеологічної
машини.

Наше становище (керівників шкіл) в ті роки: кадри побігли зі школи, фінансування пішло з
місцевих бюджетів (вірніше, його не стало зовсім!), ми намагаємось налагодити хоча б якусь
виховну роботу в школі, причому без матеріальної та, навіть, моральної підтримки з боку влади
та громадськості, бо, мабуть, лише в школі люди розуміли, що починаємо втрачати ціле
покоління.

У школі почали платити за класне керівництво копійки, скасували зарахування до
педагогічного стажу років роботи на посадах старшого піонерського вожатого — педагогу, який
більше за інших працював з дітьми, оголосили школу поза політикою (і державою також!),
звернувши державну підтримку дитячо-юнацьких організацій.

Опам'ятавшись від шоку (ідеологічного, фінансового — інфляція, зниження реального
рівня зарплати, яку, до речі, затримували по півроку!), ми почали шукати альтернативні форми
виховної роботи; альтернативні комуністичним; бо якщо держава відмовилася від комуністичної
ідеології, то й державна школа не мала права 'її сповідати; в іншому випадку вчитель
зобов'язаний був покинути державну школу — ми ж хотіли в школі працювати.

В країнах, де розуміють значення виховання, в школах існує цілісна система формування
лідерів різного рангу. Ця система не обходиться без дитячих організацій — лідер виростає тут,
далі він лише «шліфується». Така ж система існувала й в СРСР: жовтенята — піонери -
комсомольці — комуністи.

Необхідність в наших умовах такої системи розуміли і ми, педагоги Адамівської школи, і
спробували створити українську національну піонерську організацію «Джура» (одним з
атрибутів у нас був жовто-синій націонал-піонерський галстук). Організація будувалася на
засадах та традиціях Українського козацтва; за основу її побудови ми обрали Концепцію
української козацької педагогіки, яка була надрукована в «Освіті» у 1992 році. Організація
почала діяти.

У 1993 році мене було обрано головою Адамівської сільської ради Білгород-
Дністровського району Одеської області й нові обов'язки змусили на декілька років відійти від
практичної педагогіки, хоча за перебігом педагогічної думки в пресі я слідкував. Поступово
господарські та політичні турботи місцевого масштабу заполонили мене: йшло перманентне
ділення колгоспу — лідери змінювали один одного, після чергових звітно-виборчих зборів
виходили з колгоспу й виводили з собою однодумців; йшло паювання і ми намагалися не
залишити сільську інтелігенцію без землі; після війни у Придністров'ї озброєні молдавські
волонтери почали порушувати кордони й грабувати колгоспні ферми, в тому числі й наш
колгоспний свинотоварний комплекс.

.Початок зими 1993-1994 років. Україна готується до виборів депутатів всіх рівнів та
Президента України (березень 1994 року). Кандидати в депутати Одеської обласної ради та
Верховної Ради України «мотаються» по району — беруть участь у передвиборчому марафоні -
проводять зустрічі з виборцями, головами сільських рад (за Законом про вибори голови
сільських рад формують територіальні та дільничні виборчі комісії). Десь у цей період заїхав до

Адамівської сільської ради Петро Чернишук (тоді голова Білгород-Дністровського осередку
РУХу та кандидат у депутати Верховної Ради України). Ми розмовляли з ним про особливості
тогорічних передвиборчих баталій і якось непомітно перейшли до питання про мою національну
приналежність. Я — некрасовець-липованин-старообрядець (некрасівці — нащадки донських
козаків-некрасівців, які оселилися на Дунаї після розгрому царськими військами козацького
повстання Кіндратія Булавина). Петро дав мені адресу канцелярії паланкового козацького
товариства пасічників і вже через кілька днів я розмовляв про справи козацькі з Леонідом
Городецьким (паланковим отаманом)...

… Невдовзі після цього я звернувся до начальника районного відділу міліції Чербаджі
М.М. з проханням дозволити створити добровільну народну козацьку дружину для охорони
громадського порядку на території громади та боротьби із порушниками кордонів -
молдавськими волонтерами. Нас підтримав голова районної ради Майстро В.І. Дружину було
створено, екіповано одностроєм та козацькою зброєю, нічні чергування дружинників
оплачувалися коштами сільської ради. Велику організаційну та матеріальну допомогу нам
надав паланковий отаман Городецький Л.Г.

У 1994 році організаційно було оформлено Адамівський курінь Українського козацтва,
отаманом якого мене було обрано. У 1996 році курінь увійшов до складу Білгород-Дністровської
міжрайонової козацької паланки Українського козацтва, тоді ж мене було обрано писарем цієї
паланки...

На сесіях сільської ради, розглядаючи питання про стан навчально-виховної роботи в
школі, ми звертали увагу депутатів на виховний потенціал Кодексу буття Українського козацтва,
куди входять Кодекс лицарської честі, Кодекс лицарської духовності та Заповіді милосердя.
Кодекс буття забезпечує формування та виховання такого духовного стану молоді-молодих
громадян України — козаків, яке в народі збереглося як розуміння козацького духу, того
особливого соціального положення українського козацтва в суспільстві, яке слугувало опорою
народу і державі протягом віків. Тому ми вирішили за основу виховання молоді в нашій
сільській громаді обрати козацьку педагогіку.

На жаль, відсутність на той час розробленої методики виховної роботи з козачатами не
дозволили колективу Адамівської школи досягти помітних успіхів: «Джура» працювала більше
як піонерська організація, ніж як козацька.

2 етап. Підготовчий.

На етапі народження школи козацько-лицарського виховання для нас актуальним був
висновок Берта Нануса: «Немає більш потужного рушія організації до досконалості й
довготривалого успіху, ніж приваблива, надихаюча перспектива на майбутнє».

Це був романтичний період у житті нашої організації; стан ейфорії — стан апатії
охоплював нас у процесі переходу від мрії до дії.

Після закінчення строку повноважень сільського голови в 1998 році я повернувся на
посаду директора і почав будувати школу козацько-лицарського виховання. Процес
становлення та розвитку Адамівської школи козацько-лицарського виховання зафіксовано у
шкільній газеті. У 1998-2001 роках газета випускалася у вигляді бліц-інформації «Леля»,
«Козача», «Джура», «Дана», «Джура та Дана», «Берегиня», «Козак» (вийшло 45 номерів
невеликим накладом-тиражем). З квітня 2001 року почала виходити шкільна газета «Річ про
Адамівську Січ». Поступово газета стала друкованим органом всієї Адамівської громади: тут
друкувалися матеріали з життя школи й громади.

Навесні 1998 року в школі була створена дитяча козацька організація «Січ» -
Адамівський курінь, яка у лютому 2000 року була переєстрована в організацію «Молода Січ» -
Адамівський курінь Українського козацтва. Ось що писалося в бліц-інформації «Джура та Дана»
№1 за квітень 1998 року — друкованому органі Адамівської школи — «11 квітня 1998 року о 15
годині йшов перший весняний дощ із громом і блискавкою. В Будинку культури села Адамівка
відбулося посвячення у Козаки, Джури та Дани. Висвячували: паланковий отаман Городецький
Леонід, козаки Тимофєєв Валерій, Павло Білоусенко, Андрій Берлізов, Ігор Лелюченко,
Святослав Горлачов. У Джури та Дани було прийнято учнів Адамівської школи — Бараш Лідію
(5 клас), Білоус Івана (6 клас), Басюк Віктора, Білопшицьку Тетяну, Верховецьку Олесю,
Катющева Віталія (всі 7 клас). Вітаємо перших джур та Дан Адамівського куріня Українського
козацтва!».

«З 29 жовтня по 1 листопада 1998 року в Київі відбулася Велика Рада Українського
козацтва. Делегатами на Раду від Адамівського куріня Українського козацтва було обрано

козаків В.Тимофєєва-старого, А.Редька-старого, В.Козубенка, О.Козаченка та В.Тимофєєва-
молодшого. На Раду поїхали й джури з данами Адамівської школи (30 осіб) разом із учителями
— Гриценко В.Н., Піштіган О.А., Катющевою Т.В., Козубенко Т.І. та директором Будинку культури
Рибальченко Н.М. У перервах між засіданнями Ради було проведено декілька змістовних
екскурсій столицею Неньки-України. З нами їхали й козаки Білгород-Дністровської паланки на
чолі з отаманом Городецьким Л. На зворотному шляху заїхали до Софіївського парку (Умань),
де пробули три години: побачили і підземну річку, і Харона, і чудові ландшафти, і озеро лебедів

фонтаном. Всі були у захваті, а найбільш — малеча (козачати)!» («Джура та Дана» №2
жовтень 1998 року).

В кінці 1998 року для джур та дан Адамівського куріня Українського козацтво було
придбано однострій кольору морської хвилі (для хлопців — кашкет, мундир та штани із вузьким
лампасом, для дівчат — берет, мундир та спідниця).

У цьому ж році було розроблено ритуал посвяти у джури та дани, який став канонічним
для козачат Білгород-Дністровського району.

«4 квітня 1999 року в місті Білгород-Дністровському відбулася паланкова Рада
козацького товариства. На звітно-виборчій раді обрано старшину: отаманом — Городецького Л,
заступником (паланковим писарем) — Тимофєєва В. На Раді були присутні джури та дани з
Адамівки, Старокозаччого, Випасного. Після Ради був святковий концерт силами
Старокозаччого Будинку культури. Після концерту — святковий обід. Для джур та дан було
організовано екскурсії у фортецю та краєзнавчий музей». («Джура та Дана» №3 квітень 1999
року).

«22 травня 1999 року у Києві відбулася позачергова Велика Рада Українського козацтва.
Делегатами на Велику Раду було обрано Городецького Л., Тимофєєва В., Майстра А., Якименка
В., Городецького Р. Із козаками їздили на Раду джури та дани Адамівського куріня». («Дана»
№2 липень 1999 року).

«1 червня 1999 року старшина Білгород-Дністровської козацької паланки проводила
посвяту у джури та дани Адамівського куріня Українського козацтва. Посвяту проводили
Городецький Л., Тимофєєв В., Маринеску М., Майстро А., Берлізов А., Якименко В. У джури та
дани було посвячено: Ребюк Таню, Катющеву Катю, Гречко Олю, Назарову Олю, Золотовську
Олену, Даниленко Віку, Бойку Марину, Чеботюк Сашу, Архипенко Олексія, Воронова Олега,
Шмаглюченко Олександра (всі 5 клас), Кравченка Олексія, Одорожу Олену, Бойку Тетяну,
Бурдюжу Руслана, Нестерук Миколу, Одорожу Віталія, Харченко Наталю (всі 6 клас), Мокрот
Дениса, Третюк Ваню, Кравченко Ваню, Дроздова Дмитра (всі 7 клас), Велікова Андрія (8 клас).
Вітаємо джур та дан!». («Джура та Дана» №4 червень 1999 року).

«25-26 грудня 1999 року в Донецьку відбулася ХІУ Велика Рада Українського козацтва. В
її роботі приймали участь делегати від усіх крайових товариств України, представники органів
державної влади. Від нашого районного товариства на раді була делегація у складі
Городецького Л., Тимофєєва В., Майстра А., Якименка В., Городецького Р., Маринеску М.,
Редька А., Козубенка В., джури Старченка А.». («Джура та Дана» №5 грудень 1999 року).

Декларація «Філософія козацько-лицарського виховання в школі. Концептуальні

засади».

Козаку найперше — Воля!

Козаку найперше — Честь!

Актуальність проблеми:

Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям школа. А
для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді загальнолюдським -
дитинча має частіше зазирати у вічність — саме школа стоїть у витоків духовності суспільства.

Виховання підлітків і козацтва фактично відібрано у школи: світогляд, інтереси, моральні
цінності у більшості молоді формуються під впливом телебачення та інших засобів мас-медіа.
Роль сім'ї у вихованні падає. Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться з
недовірою до будь-яких ідеалів — і старих, і нових; їй притаманні егоїзм та індивідуалізм,
перевага матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань,
духовності, до пізнання національної і загальнолюдської культури, становлять меншість в
океані сірості, примітивізму, криміналу.

Відмовившись від ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди:
ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за інтересами. Це

привело до аполітичності значної частини учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму,
байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему політичного інформування учнів. Це сприяло
формуванню політичного безкультур'я випускників. Ліквідували піонерські і комсомольські
організації, але не створили ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів.

Провідна ідея:

Відомо, що в наш час, час світової глобалізації суспільних процесів, загострюються
протиріччя між силами культурної уніфікації і прагненням народів до збереження своєї
культурної ідентичності.

В сучасному суперечливому світі виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє 5відстояти у
глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор — усе те, з чого складається сутність та
особливість національного характеру.

Загальновідомо, що історичні умови буття українського народу породили самобутній
феномен — козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я нації, інтелектуальну
силу, життєздатність, оптимізм і енергію.

Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо дисциплінована
сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.

Тому ми зосередили увагу на вихованні всебічно розвиненої особистості українця
(національне виховання у формі козацько-лицарського) та на розумній ідеологізації та
політизації виховного процесу через участь молоді в діяльності громадських організацій
Українського козацтва (загальновідомо, що формування майбутніх громадських діячів
починається з їхньої участі в діяльності дитячих і юнацьких організацій).

В основу навчально-виховного процесу школи наш педагогічний колектив поклав
проблему „Школа козацько-лицарського виховання — гуманістична основа становлення
особистості".

Система виховної роботи школи базується на ідеях козацької педагогіки як частини
народної педагогіки у вершинному 'її вияві. Діяльність усіх джерел організованого впливу на
виховний процес у школі спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких
звичаїв і традицій, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси
українця-патріота.

Школа завжди є національною. За сучасних умов вона виступає важливим чинником
відродження нації, виховання в молоді почуття національної свідомості та гідності.

Національна система виховання:

наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним
генієм народу;

найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою практикою;

найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на формування
справжньої людини;

найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум,
за світло знань, за перемогу Добра над Злом;

найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють мільйони
вихователів.

Народні традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу. Практично
прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський, психологічний, ідейно-
моральний і естетичний зміст, у неї формується національна самобутність, творче ставлення
до дійсності...

Мета:

Школа наша працює в режимі навчально-виховного закладу нового типу — школи
козацько-лицарського виховання. Педагогічний колектив широко використовує давні козацькі
традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні ідеї і адекватні засоби
виховного впливу на підростаюче покоління...

Головна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання — формування в родині,
школі і в громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина
Української держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною
свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Основні завдання:

Основні завдання школи козацько-лицарського виховання:

плекати фізично загартованих, із міцним здоров'ям, дужих тілом і духом синів і дочок
незалежної України;

формувати і підростаючого покоління високі лицарські якості, шляхетність, моральні
чесноти, почуття милосердя;

виховувати силу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом і
перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;

плекати віру, надію, любов, готовність творити добро і красоту в собі і в довкіллі;

формувати здатність до альтруїзму, гармонійного поєднання особистих, індивідуальних
і загальнонаціональних, державних потреб та інтересів, відчувати себе невід'ємною складовою
частиною цілого і вічного — української нації, держави;

виховувати у підростаючих поколінь український козацький характер, світогляд,
історичну пам'ять і національну свідомість;

готувати молодь до активної національної творчості, участі в розвитку рідної культури,
духовності;

виховувати господарів рідної землі, творців Української держави, 'її захисників від
ворожої агресії, мовної і культурної експансії;

сприяти оволодінню молоддю військово-спортивним мистецтвом козаків, формуванню
в неї, з урахуванням сучасних світових здобутків в галузі науки, культури і техніки, творчих
умінь продовження політичних, державних, економічних, мистецьких і військових традицій
українського козацтва.

Наукові основи:

Робота школи козацько-лицарського виховання основана на таких документах:

Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського
козацтва. Указ Президента України від 04.01.1995 року №14/1995.

Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-
2005 роки. Указ Президента України від 15.22.2001 року №1092/2001.

Українська козацька педагогіка. Концепція. „Освіта", 01.09.1992.

Концепція національного виховання. „Освіта", №47, 07.08.1996.

Основи національного виховання. Концептуальні положення. Інститут системних
досліджень освіти. За заг. ред. В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.О.Сергійчук. К., Інформ. — видав. Центр
„Київ", 1993.

Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України по
відродженню історико-культурних та господарських традицій українського козацтва. Збірник
наказів Міністерства освіти України, №11, 1995.

Статут дитячої, юнацької і молодіжної організації «Молода Січ». Освіта, №41/42, 25
серпня — 1 вересня 1999.

Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл»
(«Джура») Українського козацтва. Затверджено наказом Міністра освіти і науки України від
25.12.2003 року №855.

Кононенко П. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти. Директор школи, № 34,
вересень, 2000.

Кононенко П. Звернення до державних політичних діячів, працівників науки, культури,
освіти, всієї громадськості України. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді.
Освіта, № 41, 21-28 серпня 2003.

Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи.
Рідна школа, №5, 1994.

Руденко Ю., Руденко В. Виховання в учнів лицарської духовності. Рідна школа, №7,

1996.

Руденко Ю. Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України.
Програми для педагогічних вузів, факультетів. Освіта, № 65/66, 24 вересня — 1 жовтня 1997.

Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації
„Молода Січ". Освіта, № 7/8, 3-10 лютого 1999.

Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації
„Молода Січ". Освіта, № № 19/20, 31 березня — 7 квітня 1999.

Руденко Ю. Прагнуть навчатися в козацьких колегіумах. Заклик до створення
козацького колегіуму. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання — берегиня духу села. Наша
школа, № 5-6, 2000.

Тимофєєв В. Річ про Адамівську Січ. Білгород-Дністровський. т.1. 2001, т.2. 2002, т.3.

2003.

Тимофєєв В. Організація учнівського самоврядування в школі козацько-лицарського
виховання. Наша школа, № 2, 2002.

Тимофєєв В. Адамівський курінь „Молодої Січі". Школа козацько-лицарського
виховання. Освіта, № 52, 6-13 листопада 2002.

Тимофєєв В. Адамівська Січ — школа козацько-лицарського виховання. Білгород-
Дністровський. 2004.

Тимофєєв В. Козацька педагогіка — сучасна освіта. Білгород-Дністровський. 2005.

Тимофєєв В. Козацьке тілодуховиховання. Білгород-Дністровський. 2006.

Тимофєєв В. Козацько-лицарське виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

Новизна:

Аналіз публікацій з теми козацької педагогіки дає підстави стверджувати, що нами
вперше на Україні фундаментально розроблено та реалізовано в практиці роботи основні
документи школи такого типу (концепцію, положення, статут, навчальний план і програми,
посібники з основних предметів козацько-лицарського виховання). Досвід роботи описано у
посібниках „Адамівська Січ", «Буджацька Січ», журналі „Наша школа" (Одеса) №4, 5-6 2000,
№1,2 2002, громадсько-політичному щотижневику „Освіта" (Київ) №52 6-13 листопада 2002; з
цієї теми автором надруковано декілька книг. Багато матеріалу з роботи шкіл козацько-
лицарського виховання на Буджаку друкувалось в козацьких альманахах «Річ про Буджацьку
Січ», «Річ про Січ».

Структура та діяльність:

Кодекс людського буття Українського козацтва (Кодекс лицарської честі, лицарської
звитяги та Заповіді милосердя) має забезпечити формування того духовного стану молодих
громадян України, козаків, який в народі зберігся як розуміння козацького духу, того особливого
соціального стану українського козака в суспільстві, що слугував опорою народу і українській
державі протягом віків. Тому ми вирішили за основу виховання молоді у нашій громаді взяти
козацьку педагогіку, зосередивши увагу на:

Формуванні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формі
козацько-лицарського).

Формування свідомих громадян, громадських діячів через участь молоді у діяльності
Адамівського куреня Українського козацтва, осередка жіночої громади Українського козацтва та
Адамівського куреня „Молодої Січі" Українського козацтва (дитячої та юнацької незалежної
громадської організації).

Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі здійснюємо через роботу з батьками
дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програми дитячого садка.

Родинно-шкільне виховання джури та дани ми проводимо у формі школи козацько-
лицарського виховання.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині ми здійснюємо через діяльність
Адамівського куреня Українського козацтва та жіночої громади Українського козацтва.

Тепер у громаді ми маємо таку систему виховання козака та берегині:

ІІІ. Громадсько-
родинне
виховання
козака та берегині

Берегиня

ІІ. Родинно-
шкільне
виховання
джури та дани

Дана х
Джура

І. Родинно-
дошкільне
виховання

козачати та лелі

Відомо, що загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного
народу своя, особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національній
мові. Рідна школа — це головна основа національного життя держави, основа рідної школи -
національне виховання. Національне виховання — це козацьке виховання, бо українці — нація
козацька; козаки були типовими представниками рідного народу; вони втілювали волелюбний
національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення, і вони створили
самобутню високоефективну, близьку до європейської, національну систему освіти і виховання
— козацьку педагогіку, на якій ґрунтується діяльність школи козацько-лицарського виховання.

Козацька педагогіка — це частина української народної педагогіки, яка формувала у
підростаючих поколінь синівську любов до рідної землі, готовність 'її захищати від чужоземних
загарбників, високу національну свідомість і самосвідомість, глибоку духовність. Вона була
тісно пов'язана з матеріальною і духовною сферою діяльності українського козацтва.

Козацько-лицарське виховання — це виховання підростаючих поколінь нашого народу на
патріотичних, героїчних, національно-державницьких традиціях українського козацтва, на
високих прикладах лицарського ставлення до України, дійсності взагалі.

У практичній роботі ми дотримуємось основних змістовних компонентів сучасного
козацько-лицарського виховання молоді, які полягають у наступних фундаментальних
положеннях:

Школа козацько-лицарського виховання — осередок лицарської духовності з державно-
громадським управлінням.

Козача — центр навчального процесу, суб'єкт навчання і виховання.

Навчання і виховання козачати — це за своєю суттю самонавчання, самоосвіта,
самовиховання, самоорганізація і самореалізація особистості.

Родинне національне виховання — природне, провідне виховання і батьки — головні
вихователі протягом усього життя козачати.

Українознавство — наукова основа, духовна серцевина козацького навчально-
виховного впливу в родині, школі, суспільному житті, філософія і політика державотворення.

Національне козацьке виховання — всеохоплююча і багатогранна система впливів,
ідей, підходів, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природою
задатків, можливостей козачати, набуття ним етносоціального досвіду і реалізації завдання
гуманізації системи освіти.

Українська козацька педагогіка — вітчизняна наука про виховання підростаючих
поколінь українців (представників національних меншин) нашої Батьківщини, якій здавна
притаманні глибокі гуманістичні традиції, яка постійно збагачується народною виховною
мудрістю, вищими здобутками світової науки, культури.

Принципи, за якими будується школа козацько-лицарського виховання:

1. Демократизація — це мета, засіб, гарантія трансформації загальноосвітньої школи у
школу козацько-лицарського виховання, Це варіативність та відкритість змісту козацько-

лицарського виховання, співробітництво, взаємоповага козачат та наставників, усунення
авторитарного стилю виховання.

Гуманізація -подолання відчуженості козачати від наставника. Визначення особистості
вихованця як вищої соціальної цінності з правами на свободу, соціально-педагогічний захист,
на самореалізацію у різних сферах діяльності й спілкування.

Індивідуалізація та диференціація — передбачає розвиток кожного козачати з
урахуванням його інтересів, мотивів, системи цінностей, різниці в інтелектуальній, емоційно-
вольовій та практичній сферах, особливостей фізичного і психічного розвитку, всіляке
стимулювання здібностей кожного учня, планування власної діяльності.

Психологізація процесу виховання козачати — глибоке вивчення дитини, її
внутрішнього світу, визнання того, що особистість розвивається не лише за закладеною в ній
біологічною програмою і під впливом середовища, а й під дією власних потреб, бажань, досвіду,
Підготовка козачати до свідомого управління своїм розвитком.

Пріоритетність шляху розвитку та реалізації духовного потенціалу козачати, що
означає: ясне усвідомлення вищої мети існування людини та людства; постійне прогресивне
само творення та допомога в цьому іншим; наповненість життя гуманістичним змістом, надання
пріоритету буттєвим цінностям, що знаходять прояв нерозривно в думках, словах і діях;
високий рівень фізичної, емоційної, ментальної та моральної культури.

Натуралізація (трансформація) української козацької (лицарської) духовності -
історично сформованої системи духовних багатств лицарської верстви рідного народу, яка
виробила і в своєму бутті, способі життя відобразила найвищі цінності його національної душі,
характеру, світогляду, ідеології, моралі, філософії, правосвідомості та естетики.

Ідеалізація (формування в молоді ідеалів) — один із найважливіших елементів
духовності як кожної особистості, так і всього народу. В історичній свідомості народу найвищий
статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу як найдорожчу цінність
попередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали свою
національну гідність і честь, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власну
національну державу.

Концентри лицарства. Козацькі цінності особистості.
Абсолютні, вічні. Громадянські. Сімейного життя. Національні.

Творчі майстерні вчителів.

3 4 5 6 7 8 9 10

Центр дитячої творчості.
Спілкування в полікультурному просторі.

Суб'єкт-об'єктні стосунки. Взаємодія. Співпраця.

Діти. Вчителі. Громадськість. Батьки. Меценати, друзі, спонсори, козаки.

Науково-методичне і технічне забезпечення.

Концепції, розробки, програми, навчальні машини, комп'ютери, технології, лабораторії, підручники, посібники, хрестоматії, збірки,
бібліотека школи. Банк матеріалів школи козацько-лицарського виховання.

Творчі майстерні вчителів.

1. Від козацьких секретів тіловиховання — до олімпійських вершин.

2. Козацькому роду нема переводу.

3. Козацька наша слава не вмре, не поляже.

4. Плекати український храм Природи.

5. Всеукраїнська толока, особиста праця — тобі, державна Україно.

6. Науку і техніку — на службу нації, Україні.

7. Любіть Україну, як сонце любіть.

8. Козацькими шляхами — до висот української духовності.

9. В душі і серці кожного з нас — Соборна Україна.

10. Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.

Модель трансформації Адамівської школи в школу козацько-лицарського виховання.

Міністерство освіти і науки України.
Інститут українознавства.

Інститут змісту і методів навчання.
Інститут удосконалення вчителів.

Головне управління освіти

Інноваційні курси
перепідготовки
вчителів за
зміст.

програмами.
Самоосвіта.

Проблеми трансформації.
Кадри.

Науковий, українознавчий
виховання,
Методи навчання і виховання.
Переосмислення мети та
завдань навчання і виховання
громадянина.

Посібники, збірки
з українознавства,
козацько-лицарського спеціальними

валеології:
а) для вчителів;
б) для учнів;
в) для батьків.

Фінансування. Державна підтримка і сприяння життєдіяльності

школи козацько-лицарського виховання.
Закони, що стимулюють меценатство,
спонсорство.

Правовий статус школи козацько-лицарського виховання.

Природо-екологічна,
психовалеологічна освіта.
Бази:
1. Географічна

України, клімат).
1. Біологічна, психологічна,
екологічна, трудова,

родинна (криза в
природі, духовна криза).

Експериментальний навчально-виховний
план.

Державний стандарт освіти.

Культурно-екологічний тип освіти. (геополітичне положення
Інтегрування знань.

Формування цілісної картини світу.
Українознавство, валеологія, родинність -
проблеми української національної школи
козацько-лицарського виховання.

Підприємства.
зарубіжні школи,
культурним,
центром мікрорайону.

Д овкілля.

Школа козацько-лицарського виховання
навчальні заклади.

Культурні заклади,

установи, інші
освітнім

стає духовним,

Програма трансформації Адамівської школи у школу козацько-лицарського виховання.

Виконавці: освітянський колектив Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня
Білгород-Дністровського району Одеської області.

Учасники: відділ освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації,
Адамівська сільська рада, сільськогосподарські кооперативи — ім. Т.Г.Шевченка, «Едем»,
«Фенікс», приватно-орендне підприємство «Промінь».

Наукове керівництво: Одеський інститут удосконалення учителів.

Наукове консультування: Київський інститут історії козацтва.

Актуальність Програми трансформації

Щоб стабільно прогресувати у своєму розвитку, а не тільки вижити, людство має зробити
істотні кроки від технократичної цивілізації до гуманістичної, від культури споживання до
культури творення, від владного творіння (агресія, насильство тощо) до творення гуманного,
звеличного, мудрого. Первинно — це поступ національних систем освіти, спочатку в
експериментальних варіантах, а з появою належних результатів — масовий. Очевидність цього
факту не підлягає сумніву: система освіти — це галузь найважливішого духовного виробництва
будь-якого суспільства, що покликана готувати громадянина з певним рівнем національної
свідомості, інтелектуальної і розумової зрілості, духовного творення довкілля.

Саме в контексті розв'язання глобальних проблем людства, освіти, людини і
створюється програма трансформації Адамівської школи в школу козацько-лицарського
виховання, котра міжнауковими засобами описує освітньо-виховний процес як культурне і
духовне явище, шкільне середовище — як психогенний етнонаціональний фактор духовного
єднання учасників навчально-виховного процесу, а психосоціальний розвиток особистості — як
неперервне зростання її фізичного, розумового, емоційного, морального і духовного потенціалу
в ході чуттєво-смислового занурення у культуроємні пласти етнонаціонального досвіду і
психоемоційне звільнення в духовних переживаннях, помислах, учинках.

Основна проблема трансформації:

Із здобуттям Україною державного суверенітету ускладнюється місія національної освіти
й, зокрема, загальноосвітньої школи. Відтепер вона має готувати ще й людину висококультурну,
зорієнтовану на канонізований етнонаціональний і духовний досвід. Іншими словами, масова
загальноосвітня школа має бути перетворена з науково-освітнього закладу на таку соціально-
культурну інституцію, яка б готувала не тільки грамотну, а й культурну, ментально зорієнтовану
і духовно розвинену особистість.

Пропонована модель загальноосвітньої школи козацько-лицарського виховання
покликана перетворити навчально-виховний процес з інформаційно-пізнавального факту на
соціально-культурне явище високого духовного насичення. Основна проблема Програми
полягає в тому, щоб за допомогою фундаментального соціально-психологічного дійства
домогтися відповідності між науковим обґрунтуванням проблеми розвитку духовної, ментально
зорієнтованої освіти і наслідками його практичного втілення в життя сучасної загальноосвітньої
школи.

Призначення Програми трансформації:

Науково спроектувати інноваційну модель національної загальноосвітньої школи (у
формі школи козацько-лицарського виховання), яка б характеризувалася перевагою:

Духовних і гуманістичних цілей та завдань над технократичними, антиприродними,
примітивно практичними.

Б. Соціально-культурного і мистецького змісту над науково-технічним.

Динамічно відкритих форм козацько-лицарського виховання та навчання над
статичними і закритими, також і традиційними уроками.

Г. Психолого-мистецьких інваріантних технологій і методів виховання та навчання над
пояснювально-ілюстративними та розвивально-декларативними.

Д. Об'єктно-психологічних і критеріально-змістовних систем оцінювання над суб'єктно-
емпіричними, догматично-вироковими.

Пропонована Програма трансформації покликана комплексно спроектувати ментально
зорієнтовану, гуманістичну школу козацько-лицарського виховання, яка б повно реалізувала
національні інтереси в галузі освіти, системи державотворення та готувала духовно розвинену
особистість.

Освітньо-виховний ідеал школи козацько-лицарського виховання:

Особистість лицаря — мета школи козацько-лицарського виховання. Плекати мудрого і
волелюбного громадянина незалежної України з національною самосвідомістю, гуманними
цінностями, культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.

Завдання школи козацько-лицарського виховання:

Центруються на особистості вчителя і учня, якій повною мірою притаманні:

Національна самосвідомість як родовідна причетність особи до ментальної
непересічності етносу.

Б. Гуманістична спрямованість і позитивне сприймання природи людини, її
психосоціального розвитку та життєвідчування.

Культура поведінки та моральний імператив (кодекс) вчинку, еталонне нормотворення
та морально-етична діяльність.

Г. Духовне життя як прогресуючий внутрішній розвиток, усезростаюча віра, добродійна
любов і життєдіяльне самотворення.

Д. Ментальна мудрість як буттєве синергійне поєднання особистістю кращого
національного досвіду, розуміннєвих цінностей, моральної виваженості і духовно-естетичної
досконалості.

Об'єкт Програми трансформації:

Експериментальне моделювання збагаченого, ментально зорієнтованого соціально-
культурного простору школи козацько-лицарського виховання як саморозвивальної освітньо-
виховної інституції.

Предмет Програми трансформації:

Технології і методи духовно-лицарського єднання вчителя та учня як активних носіїв
соціально-культурного досвіду, що внутрішньо осягається кожним у ході оволодіння
навчальними курсами для школи козацько-лицарського виховання та навчання.

Завдання Програми трансформації:

Загальнонауковий (міждисциплінарний) аспект: створити та соціально адаптувати
концепцію відродження національної школи козацько-лицарського виховання.

Б. Філософський аспект: дослідити історичні типи освітянства та обґрунтувати
методологічну модель наукового проектування соціально-культурного простору школи.

Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію лицарсько
зорієнтованої освітньої діяльності особистості професіонала — вчителя, учня, психолога,
соціолога тощо.

Г. Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити систему
психомистецьких технік духовного єднання вчителів і учнів школи.

Новизна Програми трансформації:

Уперше науково (концептуально і методологічно) проектується нова освітньо-виховна
система життєдіяльності загальноосвітньої школи козацько-лицарського виховання, що
професійно організовує духовно збагачений, ментально зорієнтований соціально-культурний
простір школи, стрижнем якого є психомистецькі технології і методи козацького духовного
єднання.

Теоретичне значення Програми трансформації:

Засобами теоретичного аналізу і міжнаукової рефлексії обґрунтовуються:

Концепція відродження національної школи козацько-лицарського виховання.

Б. Теорія життєстверджуючої освітньої духовної діяльності.

Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти.

Г. Система психомистецьких технологій козацького духовного єднання особистостей.

Практичне значення Програми трансформації:

Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно
збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової
національної школи, що вказуватиме один з вірогідних шляхів входження України до
європейського соціально-культурного простору.

Строки виконання Програми трансформації:

Початок — 1998 рік, закінчення — 2009 рік. Етапи:

Підготовчий — 1998-1999 роки.

Концептуально-проектно-діагностичний — 2000-2001 роки.

Організаційно-прогнозуючий — 2002-2003 роки.

Розвивально-формувальний — 2004-2007 роки.

Результативно-узагальнюючий — 2008-2009 роки.

Критерії результативності виконання програми трансформації:

Духовна особистість козачати як універсам, суб'єкт та індивідуальність з чітко
сформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культурою
мислення і ментальною мудрістю.

Б. Духовне єднання учасників освітнього процесу в ході неперервної розвивальної
взаємодії, яка організується за принципом наступності під час проходження учнями навчальних
курсів.

Соціальна ефективність і духовна ємність технологій і методик, які організуються за
технологіями цілісного козацько-лицарського виховного процесу.

Г. Самореалізація особистістю фізичного, розумового, емоційного, морального і
духовного потенціалу в ході неперервної розвивальної взаємодії із соціально-культурним
довкіллям школи.

Д. Ідеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховної
системи.

Е. Зміст, структура і характеристика духовно зорієнтованого, високо розвивального
соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.

Ж. Рівні і психологічні засоби духовного розвитку особистості, перспективи її духовного
самовдосконалення і самоактуалізації.

Позитивний результат:

Висока національна свідомість і самосвідомість, патріотизм і відданість ідеалам
українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональна злагода.

Б. Ефективність моделі школи козацько-лицарського виховання щодо розумового,
соціального і духовного зростання учнів та реалізація їхнього емоційного, нормотворчого і
цінністно-естетичного ідеалу.

Висока результативність науково спроектованого соціально-культурного простору
школи щодо духовного розвитку і етнонаціонального збагачення ментального досвіду вчителя
та учнів.

Г. Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання на
психосоціальний і духовний розвиток особистості, її національну самосвідомість, культурне
зростання та навчальну успішність.

Д. Ефективна реалізація духовно-ментального потенціалу експериментального
освітнього процесу в благодатному емоційно-психологічному полі культурного життя.

Е. Позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних, психолого-
дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання.

Ж. Неперехідне значення у духовному розвитку школярів системи творчих студій
шкільного національно-культурного центру «Берегиня».

З. Інтенсифікація процесів духовного єднання учасників освітнього процесу, що
виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами.

І. Віра, національна самосвідомість, благодатна любов, соціальна творчість і ментальна
мудрість — основні риси духовно розвиненої особистості — випускника Адамівської школи
козацько-лицарського виховання.

Можливий негативний прогноз:

А. Незначний загальнокультурний і духовний розвиток учителів і учнів школи козацько-
лицарського виховання наприкінці трансформації порівняно з вихідними даними її констатуючої
частини або з результатами діяльності масових загальноосвітніх шкіл.

Б. Істотне розходження між теоретико-прикладними здобутками фундаментальної
соціально-психологічної практики і соціально-культурним та професійно-пошуковим досвідом
роботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання.

В. Не відстеженні важливі експериментальні умови (щонайперше соціально-психологічні
та організаційно-технологічні), що робить неможливим досягнення високих результатів
експериментальної роботи.

Г. Не створені об'єктивні (валідні, надійні тощо) методи соціальної і психологічної
діагностики змін у духовній сфері особистості, не відстежена динамічна картина
психосоціального і духовного зростання особистості вчителів і учнів школи.

Д. Пересічний рівень методологічної або психологічної культури основних виконавців
Програми трансформації.

Е. Нестача сприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконання
Програми трансформації у повному обсязі.

На жаль, частина ідейних соратників не була готова до тривалої, буденної, копіткої
роботи. Але ми не втонули в морі дріб'язкових проблем, які були головною перешкодою
системному рухові на шляху до побудови принципово нової шкільної організації, не
розчинились у тій частині локального соціуму, який Ліна Костенко в одному зі своїх віршів
назвала «міщанським кодлом».

Знайшлися люди, які не могли реалізувати себе раніше і які розглядали прихід нової ідеї
як шанс. Вдалося не «переборщити» з обіцянками швидкого успіху, успішної кар'єри,
можливості творчої самореалізації тощо. Згодом довелось переконатися, що значна частина
цих обіцянок, на жаль, виявилася нереалістичною. Та на даному етапі головне було пообіцяти,
згодом роздані «аванси» були для нас стимулом; я був змушений докладати титанічних зусиль
з тим, щоб хоча б частково зробити обіцяне («Я це обіцяв!», «Люди в мене повірили!»).

3 етап. Концептуально-проектно-діагностичний.

Той організаційний хаос, який ми ще якось виправдовували упродовж першого року
існування школи козацько-лицарського виховання, тепер став неприпустимою «розкішшю».
Завершилося створення команди керівників, утвердився клімат довіри до лідера, віра в те, що
ще не реалізована ідея неодмінно матеріалізується у щось реальне. Закінчився етап
невизначеності, почався етап конкретики, тож замість запитання «Про що ми мріємо?» на
перший план вийшло запитання «Що ми встигли зробити і що будемо робити далі?».

Ми успішно пройшли цей етап за допомогою сильної централізації влади і навіть
елементів авторитаризму.

Положення про школу козацько-лицарського виховання.

Редакція 1998 року.

1. Загальні положення.

Положення про організацію і діяльність Школи козацько-лицарського виховання (далі
Положення) розроблено на основі Закону України «Про освіту», Положення про середній
загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від
19 серпня 1993 р. №660, Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти від 5 серпня 1993 року № 292, Інструкції
про організацію та діяльність гімназії та Інструкції про організацію та діяльність ліцею, які
затверджені наказом Міністерства освіти України від 20.07.1995 р. № 217.

Школа козацько-лицарського виховання — недільний (канікулярний) позашкільний
громадський навчальний заклад нового типу (або, за домовленістю з Радою загальноосвітньої
школи, заняття з основних дисциплін школи козацько-лицарського виховання проводяться за
рахунок годин факультативів, курсів за вибором, консультацій — шкільного компоненту, гуртків).

Мета — дати учням додаткову сучасну (козацько-лицарську) освіту, забезпечити їх
надійний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і орієнтацію на
інтереси нащадків.

Головними завданнями школи козацько-лицарського виховання є:

виховання морально і фізично здорового покоління засобами козацько-лицарської
педагогіки;

створення умов для здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум;

розвиток природних позитивних нахилів, здібностей й обдарованості, творчого
мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися;

формування громадянської позиції, виховання почуття власної гідності, готовності до
трудової діяльності, відповідальності за свої дії;

надання учням можливості для реалізації індивідуальних творчих потреб, забезпечення
умов для оволодіння практичними вміннями і навичками з основних напрямків козацько-
лицарського навчання і виховання;

оновлення змісту освіти, розробка і апробація нових педагогічних технологій, методів і
форм навчання та виховання.

Школа козацько-лицарського виховання створюється відповідно до соціально-
економічних, національних, культурно-освітніх потреб у ній і за наявності концепції (наукового
обгрунтування, комплексу провідних ідей, конструктивних принципів) діяльності школи,
кадрового, навчально-методичного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення її
практичної реалізації.

Рішення про створення (реорганізацію чи ліквідацію) школи козацько-лицарського
виховання приймається відповідно до Положення про порядок створення, реорганізацію чи
ліквідацію навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 5 квітня 1994 року № 228.

Діяльність школи козацько-лицарського виховання будується під егідою Українського
козацтва на принципах гуманізму, демократизму, незалежності від політичних і релігійних
організацій та об'єднань, взаємозв'язку розумового, морального, фізичного і естетичного
виховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національною
історією і культурою, диференціації та оптимізації змісту і форми освіти, науковості,
розвиваючого характеру навчання та його індивідуалізації.

Школа козацько-лицарського виховання у своїй діяльності керується Конституцією
України, чинним законодавством, Положенням про середній загальноосвітній навчальний
заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1993 року № 660,
цім Положенням та власним Статутом, що розробляється на основі чинного законодавства та
Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, затвердженого
наказом Міністерства освіти України від 5 серпня 1993 року № 292, і реєструється в
установленому порядку. Школа козацько-лицарського виховання визначається юридичною
особою з моменту реєстрації власного статуту, має печатку, штамп і бланки із своїм
найменуванням, рахунки в установах банку України, самостійний баланс.

Школа козацько-лицарського виховання несе відповідальність за реалізацію головних
завдань, визначених Законом України «Про освіту», Положенням про середній загальноосвітній
навчально-виховний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19
серпня 1993 року № 660, дотримання умов, що визначаються за результатами атестації,
безпечні умови освітньої діяльності, дотримання договірних зобов'язань і фінансової
дисципліни.

2. Структура школи.

Школа козацько-лицарського виховання створюється у складі рівнів А-Б-В-Г-Д:

рівень А — школярі наймолодшого шкільного віку — козаченята та лелінята до 6 років;

рівень Б — школярі молодшого шкільного віку — козачата та лелі 6-10 років;

рівень В — школярі середнього шкільного віку — джури та дани 10-14 років;

рівень Г — школярі старшого шкільного віку — молоді козаки та берегині 14-18 років;

рівень Д — козаки та козачки з 18 років.

Згідно з рішенням засновника школи козацько-лицарського виховання термін навчання в
ній може бути таким, як у дитячому садочку, школі І-ІІІ ступенів та школі дорослих.

До рівнів зараховуються учні, які засвоїли матеріал належного рівня, досягли
належного віку та пройшли відбір. Умови відбору розробляються Українським козацтвом за
участю дирекції школи та громадського самоврядування відповідно до Інструкції про порядок
прийому учнів до загальноосвітніх навчально-виховних закладів на конкурсній основі,
затвердженої наказом Міністерства освіти України від 20 липня 1994 року № 236.

Мікрорайон для школи козацько-лицарського виховання не встановлюється. Учні
зараховуються до школи незалежно від місця проживання.

Кількість учнів в школі встановлюється один раз на початок кожного навчального
року і затверджується наказом директора.

14. Іноземці приймаються до школи відповідно до Закону України від 4 лютого 1994 року
«Про правовий статус іноземців».

15. Наповнюваність класів, груп, їх поділ при вивченні профільних та інших предметів
визначається Міністерством освіти України на основі встановлених Кабінетом Міністрів України
нормативів фінансування здобуття загальної середньої освіти. За рахунок додаткових
асигнувань, коштів місцевого бюджету рішенням ради школи може встановлюватись менша
наповнюваність класів і груп.

Згідно з рішенням засновника школа козацько-лицарського виховання може
працювати в режимі недільної школи, канікулярної школи, школи вихідного дня (школи повного
дня, школи-інтернату), або за домовленістю з радою загальноосвітньої школи, на базі якої
створена школа козацько-лицарського виховання — за рахунок шкільного компоненту в режимі
школи повного дня (другої половини дня).

Школа козацько-лицарського виховання може бути самостійним навчально-виховним
закладом або структурним підрозділом загальноосвітньої школи, ліцею, вищого навчального
закладу, наукової установи, підприємства, організації.

3. Організація навчально-виховного процесу.

Школа козацько-лицарського виховання планує свою роботу самостійно, узгоджуючи
плани з Генеральною канцелярією Українського козацтва. Основним документом, що регулює
навчально-виховний процес, є навчальний план, який складається на основі розроблених
Генеральною канцелярією Українського козацтва базових навчальних планів (і узгоджених з
Міносвіти) з урахуванням і конкретизацією профілю школи козацько-лицарського виховання.

Відповідно до навчального плану школи козацько-лицарського виховання педагогічні
працівники самостійно добирають навчальні програми, підручники, допущені Міністерством
освіти України, а також науково-методичну літературу, навчально-наочні посібники та
обладнання, форми, методи і засоби навчання.

Навчальні програми, підручники та посібники, розроблені педагогічними працівниками
школи, вищих навчальних закладів, науково-дослідних центрів, можуть використовуватись у
навчально-виховному процесі після експертизи в Генеральній канцелярії Українського козацтва
та узгодження в Міносвіти України.

Педагогічні працівники школи можуть поєднувати навчально-виховну роботу з
науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд з традиційними методами і
формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання.

Поглиблена підготовка учнів з козацьких дисциплін досягається в результаті
вивчення спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, відвідування занять у гуртках,
клубах, студіях, а також стажування, практики в навчальних таборах. У школі може проводитись
підготовка учнів за індивідуальними навчальними планами, пошукова та навчально-дослідна
робота.

Поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять у школі
можуть застосовуватись інноваційні технології та проектування, конструювання, моделювання
(теоретичне і практичне), пошуково-дослідницька робота, у тому числі літня навчально-
дослідницька та військово-спортивна практика у таборах та інші види навчальної діяльності.

Школа козацько-лицарського виховання у межах часу, передбаченого навчальним
планом, самостійно встановлює структуру навчального року (за чвертями, півріччями,
семестрами), а також тривалість навчального тижня.

Тижневий режим роботи школи регламентується розкладом занять.

Навчальний рік починається, як правило, 1 вересня. Його тривалість обумовлюється
часом виконання навчальних програм з усіх предметів, але не може бути меншою 34 тижнів.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше 30
календарних днів, улітку — 8 тижнів.

Система оцінювання знань учнів школи козацько-лицарського виховання, порядок
проведення екзаменів, переведення та випуску, звільнення від переводних та випускних
екзаменів, нагородження за успіхи у навчанні визначаються Положення про середній
загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 19 серпня 1993 року № 660, відповідними нормативними актами Міністерства освіти
України, Статутом школи.

Учні, які не встигають, наказом директора відраховуються з школи. У разі незгоди
учня (батьків або осіб, які їх замінюють) з відрахуванням з школи, він може оскаржити дії

директора до ради школи. За поданням ради відповідним структурним підрозділом Генеральної
канцелярії Українського козацтва створюється комісія, що визначає правомірність відрахування.
Висновки цієї комісії є остаточними.

Учням, які успішно закінчили курс школи козацько-лицарського виховання (рівні
А, Б, В, Г, Д), видається свідоцтво, зразок якого розробляє Генеральна канцелярія Українського
козацтва.

4. Учасники навчально-виховного процесу.

Статус учасників навчально-виховного процесу школи, їхні права й обов'язки
визначаються Законом України «Про освіту», Статутом школи.

За успіхи у навчанні для учасників навчально-виховного процесу школи козацько-
лицарського виховання встановлюються різні форми морального і матеріального заохочення, в
тому числі й передбачені статутом школи.

Учням, які домоглися значних успіхів у навчанні, рішенням ради школи може бути
призначена стипендія за рахунок власних коштів або цільових надходжень від добродійних
фондів, товариств, асоціацій тощо.

За невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх обов'язків,
порушення статуту на них можуть накладатися стягнення, встановлені чинним законодавством,
статутом і правилами внутрішнього розпорядку школи, а також в установленому порядку
виноситись громадський осуд.

5. Управління школою і контроль за її діяльністю.

Управління школою здійснюється його засновником і відповідним структурним
підрозділом Генеральної канцелярії Українського козацтва. Безпосередньо управління школою
здійснюється її директором та органами громадського самоврядування під контролем
відповідного підрозділу державної виконавчої влади.

Органи державної виконавчої влади, громадського самоврядування, директор школи
діють в межах повноважень, визначених Законом України «Про освіту», Положенням про
середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 19 серпня 1993 року № 660, власним статутом і цим Положенням.

Штатний розпис школи встановлюється його засновником відповідно до діючого
законодавства, виробничих потреб та фінансових можливостей школи. Для забезпечення
ефективного управління навчально-виховним процесом та організації наукової та методичної
роботи у школі можуть вводитися посади заступників директора з наукової, методичної,
навчальної, виховної, військово-спортивної, адміністративно-господарської роботи, практичного
психолога та соціального педагога.

Прийняття на роботу педагогічних працівників до школи може здійснюватись за
трудовими договорами, контрактами, у тому числі на конкурсній основі.

Контроль за забезпеченням школою козацько-лицарського виховання державних
стандартів рівня освіти, виконанням покладених на неї завдань здійснюється її засновником,
Генеральною канцелярією Українського козацтва та відповідним структурним підрозділом
місцевої державної адміністрації.

Основною формою контролю за діяльністю школи є її атестація, яка проводиться, як
правило, один раз на п'ять років у порядку, встановленому Генеральною канцелярією
Українського козацтва та Кабінетом Міністрів України.

Зміст, форми і періодичність контролю, не пов'язаного з навчально-виховним
процесом, встановлюється засновником школи відповідально до чинного законодавства.

Діловодство школи організовується відповідно до порядку, визначеного чинним
законодавством України.

Звітність школи козацько-лицарського виховання встановлюється відповідно до вимог
чинного законодавства та державної статистики.

6. Майно школи, фінансово-господарська діяльність.

Майно школи козацько-лицарського виховання становлять основні фонди
(приміщення, обладнання тощо), а також інші цінності, вартість яких відображається в
самостійному балансі школи.

Школа козацько-лицарського виховання може мати власні приміщення, придбати й
орендувати необхідні їй приміщення, обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватись
послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи.

Школа козацько-лицарського виховання користується приміщеннями, обладнанням,
землею, іншими природними ресурсами згідно з чинним законодавством, Положенням про
середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 19 серпня оку № 660, власним статутом і несе відповідальність за
дотримання вимог і норм з її охорони. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого
майна проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством.

Збитки, завдані школі внаслідок порушення її майнових прав іншими юридичними або
фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

Фінансово-господарська діяльність школи козацько-лицарського виховання
здійснюється на основі її кошторису.

Джерелами формування кошторису є:

кошти засновника (ів);

кошти місцевого (державного) бюджету, що надходять у розмірі, передбаченому
нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в
обсязі державних стандартів освіти;

кошти, отримані від надання школою додаткових освітніх послуг;

прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, від надання в
оренду приміщень, споруд, обладнання, кредиту, інвестиції банків;

добровільні грошові внески і пожертвування підприємств, установ, організацій та
окремих громадян, іноземних юридичних та фізичних осіб.

Оренда приміщень школи допускається, якщо вона не погіршує умов навчання учнів та
роботи педагогічного колективу.

У школі козацько-лицарського виховання утворюється фонд загального обов'язкового
навчання (фонд всеобучу). Цей фонд формується і витрачається відповідно до порядку,
визначеного Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1993 року № 660.

Кошти школи зберігаються на її рахунках в установах банків і знаходяться у повному
її розпорядженні. Не використані за звітній період кошти вилученню не підлягають за умови
виконання школою розрахункових показників її розвитку, якщо інше не передбачено
законодавством.

За наявністю фінансових можливостей (асигнувань) школі додатково можуть
виділятися бюджетні кошти на факультативи, консультації, індивідуальне навчання та для
організації позакласної (гуртки, лекції, курси тощо), науково-експериментальної роботи.

Школа козацько-лицарського виховання має право фінансувати за рахунок власних
коштів заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.

Умови ведення бухгалтерського обліку у школі визначається чинним законодавством.
За рішенням засновника школи бухгалтерський облік може вестися самостійно, разом з іншими
навчально-виховними закладами, підприємствами, установами, організаціями або через
централізовану бухгалтерію.

Школа козацько-лицарського виховання має право користуватися інвестиціями,
коротко і довгостроковими кредитами. Короткотерміновий кредит використовується школою для
здійснення її поточної діяльності. Довготерміновий кредит використовується для зміцнення
матеріально-технічної та спеціально-культурної бази школи з наступним погашенням кредиту
за рахунок її коштів.

Школа козацько-лицарського виховання має право укладати угоди про спрів
робітництво, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами, науковими установами,
підприємствами, організаціями, громадськими об'єднаннями, окремими громадянами як на
території України, так і за її межами.

Школа за наявністю належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази,
власних фінансових коштів має право налагоджувати міжнародні зв'язки на основі самостійно
укладених угод про обмін педагогічними працівниками та учнями, проводити спільні заходи
(конференції, олімпіади тощо), а також вступати до міжнародних організацій відповідно до
чинного законодавства.

Статут Адамівської школи козацько-лицарського виховання.

Редакція 1998 року.

1. Загальні положення.

Адамівська школа козацько-лицарського виховання Українського козацтва здійснює
свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного законодавства, у тому числі Закону
України «Про освіту», Положення про школу козацько-лицарського виховання, власного
статуту.

Засновниками Адамівської школи козацько-лицарського виховання є Українське
козацтво (Генеральна канцелярія Гетьмана Українського козацтва, Білгород-Дністровське
паланкове козацьке товариство — канцелярія товариства, Адамівський курінь Українського
козацтва), Адамівська сільська рада.

Засновники або уповноважені ними органи здійснюють фінансування Адамівської школи
козацько-лицарського виховання (далі школи), її матеріально-технічне забезпечення, надають
необхідні будівлі, інженерні комунікації, встановлюють її статус та мікрорайон обов'язкового
обслуговування, організовують будівництво і ремонт приміщень, їх господарське
обслуговування, харчування учнів.

Головною метою школи є задоволення потреб громадян, суспільства і держави у
додатковій сучасній козацько-лицарській освіті, забезпечити надійний духовний зв'язок козачат
з предками, розвинути стосунки з сучасниками і орієнтувати козачат на інтереси нащадків.

Головними завданнями школи є:

виховання морально і фізично здорового покоління засобами козацької педагогіки;

створення умов для здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум;

формування громадянської позиції, виховання почуття власної гідності. Готовності до
трудової діяльності, відповідальності за свої дії;

надання учням можливості до реалізації індивідуальних творчих потреб, забезпечення
умов для оволодіння практичними уміннями і навичками з основних напрямків козацько-
лицарського навчання і виховання;

Діяльність школи будується на принципах доступності, гуманізму, демократизму,
незалежності від політичних, громадських і релігійних об'єднань, взаємозв'язку розумового,
морального, фізичного і естетичного виховання, натуралізації лицарської духовності, ідеалізації
козацтва, рівності умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного
розвитку, психологізації процесу виховання козачати, органічного зв'язку з національною
історією, культурою, традиціями, диференціації змісту і форм освіти, науковості, розвиваючого
характеру навчання, гнучкості і прогностичності, єдності і наступності, безперервності і
різноманітності, поєднання державного управління і громадського самоврядування.

Відповідно до рішення Адамівської сільської ради від 15 лютого 2000 року за № 2/12
Адамівська школа козацько-лицарського виховання Українського козацтва має статус
муніціпально-громадського закладу освіти на базі державної загальноосвітньої школи.

Відповідно до рішення Адамівської сільської ради про реєстрацію Статуту, Адамівська
школа козацько-лицарського виховання Українського козацтва є юридичною особою, має
печатку, штамп, бланки зі своєю назвою, рахунки в установах банків.

Зміни до статуту вносяться в порядку, встановленому для його реєстрації.

Школа самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції,
передбаченої чинним законодавством, Положенням про школу козацько-лицарського
виховання та власним статутом.

Школа несе відповідальність перед засновниками, суспільством і державою за:

реалізацію головних завдань, визначених Законом України про освіту та Положенням
про школу козацько-лицарського виховання;

дотримання умов, що визначаються за результатами атестації та акредитації;

безпечні умови освітньої діяльності;

дотримання державних стандартів освіти;

дотримання договірних зобов'язань з іншими суб'єктами освітньої, виробничої, наукової
діяльності та приватними особами, у тому числі зобов'язань за міжнародними угодами;

дотримання фінансової дисципліни.

Випускники школи одержують документи про козацько-лицарську освіту встановленого

зразка.

У школі визначена українська мова навчання і запроваджено поглиблене вивчення
предметів козацько-лицарського циклу (перелік додається).

Юридична адреса школи: 67790, Одеська область, Білгород-Дністровський район,
село Адамівка, вулиця Шевченко № 57, телефон 76-3-40.

Школа має право:

користуватися пільгами, що передбачені державою;

проходити в установленому порядку державну акредитацію;

визначати форми і засоби організації навчально-виховного процесу;

визначати шкільний компонент змісту освіти, розробляти і впроваджувати власні
програми навчальної та науково-методичної роботи з урахуванням державних стандартів;

визначати контингент учнів;

спільно з вищими навчальними закладами, їх кафедрами або філіалами, науково-
дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошукову
роботу;

організовувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажування
педагогічних кадрів;

створювати структурні підрозділи, формувати штатний розпис, встановлювати форми
заробітної плати і матеріального заохочення в межах власного кошторису;

запрошувати на роботу спеціалістів, у тому числі і закордонних, на договірних
(контрактних) умовах;

бути власником і розпорядником рухомого і нерухомого майна згідно з чинним
законодавством та власним статутом;

отримувати кошти і матеріальні цінності від органів державного управління,
засновників, юридичних і фізичних осіб;

залишати у своєму розпорядженні і використовувати кошти від господарської
діяльності;

розвивати власну соціальну базу, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-
профілактичних і культурних підрозділів, спрямовувати кошти школи на будівництва або
благоустрій соціально-побутових об'єктів;

здійснювати капітальне будівництво і реконструкцію, капітальний ремонт на основі
договорів підряду чи господарським способом;

встановлювати форму для учнів;

об'єднувати на підставі спеціальних угод свою діяльність з діяльністю інших
підприємств, установ і організацій як в Україні, так і за її межами.

На основі встановлених засновниками та Кабінетом Міністрів України нормативів
фінансування здобуття освіти у школі встановлюється така мережа класів, факультативів тощо:

рівень А — школярі наймолодшого шкільного віку — козаченята та лелінята до 6 років,

клас 0;

рівень Б — школярі молодшого шкільного віку — козачата та лелі 6-10 років, класи 1-4;

рівень В — школярі середнього шкільного віку -джури та дани 10-14 років, класи 5-8;

рівень Г — школярі старшого шкільного віку — молоді козаки та берегині 15-18 років,
класи 9-12;

рівень Д — козаки та козачки з 18 років, клас 13.

Факультативи — згідно переліку та норм фінансування шкільного компоненту.

В складі школи функціонують: методичні об'єднання та творчі лабораторії вчителів
«Від козацьких секретів здоров'я, тіло виховання — до олімпійських вершин», «Козацькому роду
нема переводу», «Козацька наша слава не вмре, не поляже», «Плекати український храм
Природи», «Всеукраїнська толока, особиста праця — тобі, Державна Україно», «Науку і техніку -
на службу нації, Україні», «Любіть Україну, як сонце любіть», «Козацькими шляхами — до висот
української духовності», «В душі і серці кожного із нас — Соборна Україна", «Рідну Україну
захищай по-лицарському — до загину»; психологічна, медична служби.

Медичне обслуговування учнів забезпечується засновниками, Адамівської сільською
радою і здійснюється фельдшерсько-акушерськими пунктами, які розташовані на території
сільської ради (Адамівський ФАП, Авидівський ФАП, Благодатненський ФАП).

16.Взаємовідносини закладу (школи козацько-лицарського виховання) з юридичними і
фізичними особами визначаються згідно з чинним законодавством, договорами, що укладені
між ними.

2. Організація навчально-виховного процесу.

Школа планує свою роботу самостійно. В плані роботи відображаються найголовніші
питання роботи закладу освіти, визначаються перспективи його розвитку.

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальний план,
який складається на основі розроблених Міністерством освіти базових навчальних планів із
конкретизацією шкільного компонента освіти та профілю навчання школи козацько-лицарського
виховання.

Навчальний план затверджується засновниками та державним органом управління
освітою.

У вигляді додатків до нього подається:

розклад уроків;

щоденний, тижневий та річний план роботи школи.

Відповідно до навчального плану школи педагогічні працівники самостійно
добирають програми, підручники, навчальні посібники, яким надано гриф Міністерства освіти, а
також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, педагогічні технології, що мають
забезпечувати отримання освіти на рівні державних стандартів, виконання інших статутних
завдань.

У школі варіантність загальної середньої освіти та предметів козацько-лицарського
виховання забезпечується наявністю в її змісті таких компонентів:

державний — визначається Міністерством освіти;

шкільний — визначається школою з урахуванням інтересів і побажань учнів, їх батьків,
культурно-етичних особливостей регіону, країни.

Школа здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання, а на
другому-третьому ступенях (рівні В-Д) для осіб, які працюють і бажають здобути освіту,
створюється заочна, дістантна форми навчання.

Бажаючим надається право і створюються умови для індивідуального навчання,
прискореного закінчення закладу, складання екзаменів екстерном.

Приймання учнів до школи провадиться до 1 вересня поточного року згідно з наказом
директора, що видається на підставі особистої заяви (для неповнолітніх — заяви батьків або
осіб, які їх замінюють) та результатів тестування або додаткових екзаменів, перелік яких
встановлюють засновники.

До першого класу (рівень Б0 зараховуються діти 6-ти річного віку на 1 вересня поточного
року, які досягли шкільної зрілості, що визначається за допомогою психодіагностичного
обстеження. Таке обстеження провадиться психологічною службою школи або медицинською
комісією районної поліклініки за критеріями, що визначаються Міносвіти України. У разі потреби
учень може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого закладу освіти. При цьому до
заяви додаються відповідні документи про освіту (табель успішності, довідка або свідоцтво).

Приймання учнів до інших класів здійснюється згідно з чинним законодавством та
результатами тестування (тести розробляє школа).

У школі рівнів А. Б. В для 1-8 класів за бажанням учнів, їхніх батьків або осіб, які їх
замінюють, при наявності належної навчально-матеріальної бази, педагогічних кадрів,
обслуговуючого персоналу можуть створюватись групи продовженого дня.

Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей з них здійснюється наказом
директора школи на підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють).

Порядок комплектування груп продовженого дня та організація їх роботи
встановлюється окремим положенням.

Структура навчального року за чвертями, а також тривалість навчального тижня
встановлюється школою в межах часу, передбаченого навчальним планом.

Навчальні заняття у школі розпочинаються, як правило, 1 вересня і закінчуються у
перших класах (рівні А, Б) 18 травня, у 2-12 та 13 класах (рівні В, Г, Д) 25 травня. Навчальний
рік поділяється на навчальні чверті: перша з 1 вересня до 4 листопада, друга з 11 листопада до
28 грудня, третя з 11 січня до 23 березня, четверта з 30 березня до 25 травня.

Тривалість навчального року обумовлюється часом виконання навчальних програм з усіх
предметів, але не може бути меншою 34 тижнів (у першому класі — 30 тижнів, рівень А, Б).

Відволікання учнів за рахунок навчального часу для виконання і здійснення заходів, не
пов'язаних з процесом навчання, забороняється (крім випадків, передбачених рішенням
Кабінету Міністрів України).

За погодженням з відповідними структурними підрозділами районної державної
адміністрації запроваджується такий графік шкільних канікул: осінні 7 днів, з 4 листопада до
11листопада; зимові 16 днів, з 25 грудня до 11 січня; весняні 7 днів, з 23 березня до 31 березня;
літні 8 тижнів, з 15 червня до 31 серпня.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше 30
календарних днів, влітку 8 тижнів.

Для учнів перших класів (рівень А, Б) школою установлюються додаткові тижневі
канікули: 7 днів з 21 лютого до 28 лютого.

Тривалість уроку у першому класі становить 35 хв., у другому-третьому 40 хв., у
четвертому-дванадцятому 45 хв., у тринадцятому — пара (два уроки по 40 хв. З перервою 10
хв.).

У школі встановлюється така тривалість перерв між уроками: перша перерва 10 хв.,
друга перерва 30 хв., третя-п'ята перерви 10 хв.

Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків,
який складається відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, узгоджується з
профспілковим комітетом, радою школи і затверджується директором.

Тривалість навчального тижня щорічно визначається радою школи, при умові
дотримання санітарно-гігієнічних вимог і в межах часу, що передбачений навчальним планом.

Тижневий режим роботи школи фіксується у розкладі уроків.

Крім різних форм обов'язкових навчальних занять, у школі проводяться заняття
факультативів, курсів за вибором, гуртків та індивідуальних занять згідно з фінансуванням та
переліком, що передбачені розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів, їхнє
виховання та розвиток творчих здібностей і обдаровань.

Домашні завдання задаються з урахуванням індивідуальних особливостей учнів і
педагогічних вимог. їх доцільність, характер, зміст і обсяг визначаються вчителем. У першому
класі (рівень А, Б) домашні завдання учням не даються.

У школі козацько-лицарського виховання встановлюється така система оцінювання
знань учнів: в балах 2-5.

Оцінки в балах за рішенням ради школи виставляються за тему, чверть. Річні підсумкові
оцінки виставляються обов'язково.

У документ про освіту вносяться оцінки відповідно до загальноприйнятої чотирибальної
системи оцінювання знань учнів.

Четвертні, річні, підсумкові оцінки оголошуються класним керівником (головою
екзаменаційної комісії). У разі незгоди учня (його батьків або осіб, які їх замінюють) з
четвертною, річною, підсумковою оцінкою йому надається право оскаржити її до ради школи у
місячний термін і скласти екзамен з відповідного предмету. Для цього за поданням ради школи
районним відділом освіти державної адміністрації створюється комісія. Висновки цієї комісії є
остаточними.

Оцінки з поведінки у закладі освіти виставляються згідно з окремими положенням.

Учні, які мають позитивні річні підсумкові оцінки, переводяться до наступного класу.

Учні, які за підсумками навчального року не засвоїли хоча б один з предметів в обсязі
державних стандартів освіти, вважаються невстигаючими. Невстигаючі учні переводяться до
наступного класу згідно з окремим положенням.

Навчання у школі завершується складанням випускних екзаменів, за результатами
яких видаються документи про освіту зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Випускникам школи, які не засвоїли хоча б одного із предметів в обсязі державних
стандартів освіти, видається лише довідка, у якій зазначають оцінки, в тому числі незадовільні.

Звільнення учнів від випускних екзаменів проводиться у порядку, встановленому
Міністерством освіти.

3. Учасники навчально-виховного процесу.

Учасниками навчально-виховного процесу школи є:

учні;

педагогічні працівники;

інженерно-технічні працівники та навчально-допоміжний персонал;

батьки (особи, які їх замінюють);

представники підприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, фондів,
асоціацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Статус учасників навчально-виховного процесу, їхні права й обов'язки визначаються
Законом України про освіту та даним статусом.

За успіхи в навчанні (праці) для учасників навчально-виховного процесу
встановлюються такі форми морального і матеріального заохочення: подяка, грамота, грошова
винагорода.

Учні мають право:

обрати профілі, форми навчання, індивідуальні програми, позакласні заняття;

користуватися навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-
спортивною, побутовою, оздоровчою базою школи;

на інформацію з усіх галузей знань;

брати участь у науково-дослідній, експериментальній, конструкторській та інших видах
науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

особисто або через своїх представників брати участь у громадському самоврядуванні
закладу освіти;

брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-
виховного процесу, дозвілля учнів;

брати участь у добровільних самодіяльних об'єднаннях, творчих студіях, клубах,
гуртках, групах за інтересами тощо;

на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, від дій
директора, заступників директора, педагогічних та інших працівників, які порушують права або
принижують їх честь, гідність;

на безпечні і нешкідливі умови навчання та праці.

Учні зобов'язані:

виконувати вимоги статуту, правила внутрішнього трудового розпорядку;

систематично і глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками;

підвищувати свій загальнокультурний рівень;

бережливо ставитись до майна закладу освіти;

дбати про власну гігієну та охайний зовнішній вигляд.

Педагогічними працівниками закладу освіти (школи козацько-лицарського виховання)
можуть бути особи з високими моральними якостями, які мають відповідну педагогічну освіту, у
певних випадках — професійну практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати
покладені на них функції.

Педагогічні працівники приймаються на роботу до закладу освіти директором за
погодженням із радою школи.

Педагогічні працівники мають право на:

захист професійної честі, гідності;

участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчально-виховного процесу;

проведення науково-дослідної, експериментальної, пошукової роботи відповідно до
діючих нормативних документів;

вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

дострокову атестацію на отримання відповідної категорії і педагогічного звання;

участь в роботі органів громадського самоврядування закладу освіти;

користування подовженою оплачуваною відпусткою;

одержувати компенсації при втраті роботи в зв'язку із змінами в організації роботи
закладу освіти;

підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту програм, форм навчання,
організацій та установ, які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку;

отримання пенсії, у тому числі і за вислугу років.

Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не
допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Педагогічні працівники зобов'язані:

виконувати статут школи, правила і режим внутрішнього трудового розпорядку, умови
контракту чи трудового договору;

забезпечувати умови для засвоєння учнями навчальних програм на рівні обов'язкових
державних вимог, сприяти розвиткові здібностей учнів;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів
загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти,
стриманості, працелюбства, поміркованості, інших добро чинностей;

виховувати повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних
цінностей України, країни походження, до державного і соціального устрою, поглядів, що
відмінні від власних, бережливе ставлення до навколишнього середовища;

готувати до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма
народами, етнічними, національними, релігійними групами;

додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів;

захищати учнів від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам;

постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і
політичну культуру;

виконувати рішення, прийняті органами громадського самоврядування школи, накази і
розпорядження адміністрації, органів державного управління освітою.

У школі періодично проводиться атестація педагогічних працівників. Порядок
проведення атестації встановлюється Міністерством освіти.

Педагогічні працівники, які не відповідають займаній посаді за результатами атестації
або систематично порушують статут, правила внутрішнього трудового розпорядку закладу
освіти, не виконують посадові обов'язки, умови договору, контракту, звільняються з роботи
згідно з чинним законодавством.

Інженерно-технічні працівники та навчально-допоміжний персонал приймається на
роботу і звільнюється директором закладу освіти згідно з чинним законодавством.

їхні права, обов'язки регулюються трудовим законодавством, цим статутом та
правилами трудового розпорядку школи.

Батьки учнів )особи, які їх замінюють) є учасниками навчально-виховного процесу з
моменту зарахування їхніх дітей до закладу освіти.

Батьки та особи, які їх замінюють, мають право:

обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування школи;

звертатися до органів державного управління і громадського самоврядування з питань
навчання, виховання дітей;

брати участь в покращенні організації навчально-виховного процесу та зміцненні
матеріально-технічної бази школи;

захищати в органах громадського самоврядування школи та у відповідних державних,
судових органах законні інтереси своїх дітей.

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови
для розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя,
шанобливе ставлення до Вітчизни, державної і рідної мов, культури, сім'ї, повагу до
національних, історичних, культурних цінностей інших народів;

сприяти здобуттю дітьми освіти у закладі освіти або забезпечувати повноцінну
домашню освіту в обсязі державних вимог;

виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Школа подає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх
обов'язків.

Батьки (особи, яки їх замінюють) несуть однакову відповідальність за виховання,
навчання і розвиток дітей.

У разі невиконання батьками своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством
України, школа може виступати позивачем до суду з питань позбавлення їх батьківських прав.

У навчально-виховному процесі школи мають право брати участь представники
Адамівської сільської ради, Білгород-Дністровської районної ради, Білгород-Дністровської
районної державної адміністрації, сільськогосподарських кооперативів ім. Т.Г.Шевченко,
«Едем», «Фенікс», приватно-орендного підприємства «Промінь», Адамівського куреня
Українського козацтва, Генеральної канцелярії Гетьмана Українського козацтва, кафедри
методів виховання Одеського обласного інституту удосконалення учителів, в межах,
визначених чинним законодавством і статутом закладу освіти.

Учасники навчально-виховного процесу набувають набувають прав і несуть обов'язки,
що визначаються даним статусом та договором із закладом освіти.

Представники громадськості мають право:

обирати і бути обраним до органів громадського самоврядування в школі, керувати
учнівськими об'єднаннями за інтересами і гуртками, секціями, сприяти покращенню
матеріально-технічної бази, фінансового забезпеченню школи;

проводити консультації для педагогічних працівників;

брати участь в організації навчально-виховного процесу.

Представники громадськості зобов'язані:

дотримуватися статуту школи, виконувати рішення органів громадського
самоврядування, накази та розпорядження адміністрації з питань організації навчально-
виховного процесу;

дотримуватися етики поведінки та моралі;

захищати учнів від всіляких форм фізичного та психічного насильства, пропагувати
здоровий спосіб життя, шкідливість вживання алкоголю, наркотиків.

4. Управління школою.

Управління школою здійснюється її засновниками і Білгород-Дністровським відділом
освіти районної державної адміністрації.

Безпосереднє керівництво школою здійснюється її директором та органами
громадського самоврядування.

Директор призначається і звільнюється засновником або уповноваженими ними
органами з дотриманням чинного законодавства.

Вищим органом громадського самоврядування закладу (школи козацько-лицарського
виховання) є загальні збори колективу таких трьох категорій: працівників закладу (школи
козацько-лицарського виховання), учнів школи рівнів В, Г, Д, батьків, представників
громадськості.

Загальні збори правомочні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини членів
кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх членів
колективу.

Загальні збори скликаються не менше одного разу на рік. Право скликати збори мають
голова ради школи, учасники зборів, якщо за це висловилось не менше третини їх загальної
кількості, директор школи, засновники.

Загальні збори:

обирають раду закладу (школи козацько-лицарського виховання), її голову,
встановлюють термін її повноважень;

заслуховують звіт директора і голови ради школи про їхню роботу, дають їй оцінку
відкритим або таємним голосуванням;

затверджують основні напрямки вдосконалення діяльності школи, розглядають інші
найважливіші питання навчально-виховного процесу;

приймають рішення про стимулювання праці директора, голови ради школи; у разі,
коли директор не справляється зів своїми обов'язками, порушують клопотання перед
засновниками про його невідповідність посаді.

У період між загальними зборами вищим органом громадського самоврядування є
рада закладу освіти. В окремих випадках функції ради можуть виконувати загальні збори.

До ради закладу (школи козацько-лицарського виховання) обираються пропорціональне
від таких трьох категорій:

працівників школи — зборами трудового колективу,

учнів школи рівнів В, Г, Д, — класними зборами,

батьків, представників громадськості — класними батьківськими зборами.

Кожна категорія обирає однакову кількість членів ради школи.

Визначається така їх кількість: від працівників закладу (школи козацько-лицарського
виховання) — 5, учнів — 5, батьків і представників громадськості — 5 членів.

Термін їх повноважень становить один рік.

Рада школи скликається її головою, засновниками, а також членами ради, якщо за це
висловилось не менше третини її складу, директором школи.

Засідання ради є правомочним, якщо у ньому бере участь не менше двох третин її

членів.

Рішення ради приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

Рада школи:

організує виконання рішень загальних зборів;

затверджує режим роботи школи;

підтримує ініціативи щодо удосконалення системи навчання та виховання, заохочення
творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі, керівництві учнівськими
об'єднаннями за інтересами діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників
підприємств, установ, організацій;

вносить пропозиції директору про стимулювання педагогічних та інших працівників

школи;

приймає рішення стосовно подання педагогічної ради про нагородження учнів і
випускників навчально-виховного закладу за успіхи у навчанні (праці);

у присутності батьків ( осіб, які їх замінюють) розглядає пропозиції педагогічної ради
про виключення учнів із школи і за наявності підстав порушує клопотання перед директором
про його подальше навчання у відповідному класі;

разом з батьками (особами, які їх замінюють) бере участь у розгляді в державних і
громадських організаціях питань, що стосуються їхніх інтересів;

разом із засновниками або уповноваженими ними органами, громадськими
організаціями, директором школи створює умови для педагогічної освіти батьків;

розглядає пропозиції, скарги, зауваження учасників навчально-виховного процесу,
відповідних структурних підрозділів органів державного управління з питань роботи школи і
приймає відповідні рішення;

організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

контролює витрачання бюджетних асигнувань, визначає напрямки використання
бюджетних і позабюджетних коштів закладу (школи козацько-лицарського виховання) для
розв'язання перспективних проблем удосконалення його діяльності;

розподіляє кошти фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу);

погоджує умови оренди приміщень, споруд і обладнання, створення малих підприємств
закладу освіти та кооперативів;

визначає структуру системи громадського самоврядування школи.

Директор школи:

забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від імені закладу освіти;

розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами, затверджує
після погодження з радою школи кошторис та організовує його виконання, укладає угоди,
відкриває рахунки в установах банку і є розпорядником кредитів;

видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для всіх
учасників навчально-виховного процесу;

організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і
результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу, за
дотриманням вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умови для участі учнів у
позакласній та позашкільній роботі;

за погодженням з радою школи призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних
працівників та визначає їх функціональні обов'язки;

за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього
трудового розпорядку, посадові обов'язки працівників школи;

створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та
застосуванню ними ефективних форм і методів навчання і виховання;

несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними
працівниками та загальними зборами, засновниками, місцевими органами державної
виконавчої влади.

У школі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган — педагогічна

рада.

Головою педагогічної ради є директор школи.

Педагогічна рада:

розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного
процесу;

обґрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ,
про моральне та матеріальне заохочення учнів, застосування стягнень, залишення
невстигаючих учнів для повторного навчання у тому самому класі або, за певних умов,
переведення їх до наступного класу;

організовує роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації педагогічних робітників,
розвитком їхньої ініціативності, впровадженням у практику досягнень науки і передового
педагогічного досвіду;

розглядає інші питання діяльності педагогічних працівників.

Робота педагогічної ради планується в довільній формі відповідно до потреб школи.
Члени педагогічної ради мають право вносити на її розгляд актуальні питання навчально-
виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не
менше чотирьох разів на рік.

Учнівські збори школи (класу) — колективний орган учнівського самоврядування.

Основною структурною ланкою школи є клас — колектив учнів, що формується з метою

виконання завдань школи на основі їхніх вікових або психофізичних особливостей, рівня
розвитку.

Учнівські збори школи (класу):

обирають органи учнівського самоврядування школи (класу);

висувають своїх представників для участі в роботі органів громадського
самоврядування;

обговорюють питання організації навчання, діяльності і дозвілля учнівського колективу.

Батьківські збори школи (класу) — колективний орган батьківського самоврядування.

обирають органи батьківського самоврядування;

обирають своїх представників для участі в роботі громадського самоврядування школи;

залучають батьків до участі в керівництві гуртками та іншими видами позакласної та
позашкільної роботи;

вносять на розгляд ради школи, педагогічної ради, директора та його заступників
пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу в класі та школі;

запрошують педагога-вихователя, вчителів, представників державних органів
управління, адміністрації школи для обговорення стану і перспектив роботи класу і школи, а
також роз'яснення з окремих питань, що турбують батьків.

У школі можуть створюватись учнівські та вчительські громадські організації, що
діють відповідно до чинного законодавства України.

5. Майно школи.

Майно школи складають основні фонди (приміщення, обладнання тощо), а також інші
цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі закладу освіти.

Баланс закладу освіти (школи козацько-лицарського виховання) належить їй на праві
власності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до чинного
законодавства, рішення про заснування і статуту школи та укладених нею угод.

Школа відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими
природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з її охорони.

Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна школи проводиться
лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані школі внаслідок
порушення її майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються
відповідно до чинного законодавства.

Для забезпечення навчально-виховного процесу із дотриманням діючих нормативів
база школи, крім класних приміщень, включає кімнати для уроків праці в початкових класах,
навчальні кабінети, майстерні (слюсарна, токарна, домоводства), а також спортивний, актовий і
читальний зали, бібліотеку, архів, радіоцентр, медичний, лінгафонний і комп'ютерний кабінети,
їдальню та буфет, теплиці, приміщення для інженерно-технічного та навчально-допоміжного
персоналу, кімнати психологічного розвантаження тощо.

Відповідно до рішення Адамівської сільської ради №23 від 25 серпня 1957 року
школа має земельну ділянку, де розміщені спортивний та географічний майданчики, навчально-
дослідна ділянка, зони відпочинку, господарські будинки, стадіон.

Рішенням Адамівської сільської ради №7 від 18 березня 1996 року для проведення
навчально-дослідної роботи школа має присадибну ділянку прощею 0,75 га.

Школа має інтернат, гуртожиток для учнів та педагогічних працівників.

6. Фінансово-господарська діяльність.

Фінансово-господарська діяльність школи здійснюється на основі її кошторису.

Джерелами формування кошторису школи є:

кошти засновників;

кошти місцевого та державного бюджету, що надходять у розмірів, передбаченому
нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в
обсязі державних стандартів освіти;

кошти, отримані від надання школою додаткових освітніх послуг;

прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів
і господарств, від здавання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

кредити банків;

добровільні грошові внески і пожертвування підприємств, установ, організацій та
окремих громадян, іноземних юридичних і фізичних осіб.

Для здійснення статутних повноважень школа може використовувати можливості
комерційних банків, фірм, підприємств, організацій, добродійних фондів, асоціацій, профспілок
тощо.

У школі утворюється фонд загального обов'язкового навчання (фонд всеобучу), який
формується з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів засновників
та бюджету в розмірі не менше одного відсотка витрат на його поточне утримання, а також за
рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу) школи зберігаються
на рахунку в установах банку і витрачаються відповідно до кошторису, що затверджується
директором школи. Не використані за звітній період кошти фонду вилученню не підлягають і
використовуються за призначенням у наступному році.

Облік і витрачання коштів фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу)
провадиться школою у порядку, що передбачений для бюджетних коштів.

Контроль за правильним витрачанням коштів фонду загального обов'язкового навчання
(фонду всеобучу) здійснюють рада школи, органи державної виконавчої влади.

Кошти школи зберігаються на її рахунках в установах банку і знаходяться у повному
її розпорядженні. Не використані за звітній період кошти вилученню не підлягають за умови
виконання школою розрахункових показників її розвитку, якщо інше не передбачене
законодавством.

Порядок ведення бухгалтерського обліку в школі визначається чинним
законодавством. За рішенням засновників школи бухгалтерський облік ведеться у
централізованій бухгалтерії Білгород-Дністровського відділу освіти районної державної
адміністрації (зарплатня педагогічних працівників) та централізованій бухгалтерії Адамівської
сільської ради (зарплатня технічних працівників та все інше).

Школа має право користуватись коротко — і довготерміновими кредитами.
Короткотерміновий кредит використовується закладом для здійснення його поточної діяльності.
Довготерміновий кредит використовується для зміцнення матеріально-технічної та соціально-
культурної бази з наступним погашенням кредиту за рахунок коштів закладу.

Школа має право придбавати і орендувати необхідне їй обладнання та інші
матеріальні ресурси, користуватись послугами будь-якого підприємства, установи, організації
або фізичних осіб, фінансувати за рахунок власних коштів заходи, які сприяють поліпшенню
соціально-побутових умов колективу, здавати в оренду майно.

Діловодство школи організовується відповідно до встановленого Міністерством
освіти порядку.

Звітність школи встановлюється відповідно до вимог державної статистики.

7. Міжнародне співробітництво.

Школа відповідно до чинного законодавства має право укладати угоди і договори про
співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами, науковими
установами, підприємствами, організаціями, відомствами, фондами, товариствами, окремими
громадянами як на території України, так і за її межами.

Школа за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази,
власних фінансових коштів має право налагоджувати прямі міжнародні зв'язки на основі
самостійно укладених угод про обмін педагогічними працівниками та учнями, створювати у

встановленому порядку Міністерством освіти України спільні асоційовані заклади і навчальні
центри, проводити спільні заходи (конференції., олімпіади тощо), а також вступати до
міжнародних організацій відповідно до чинного законодавства.

8. Контроль за діяльністю школи, облік і звітність.

Контроль за дотриманням школою державних стандартів освіти здійснюється
засновниками та Білгород-Дністровським відділом освіти районної державної адміністрації.

Основною формою контролю за діяльністю школи є атестація, яка проводиться, як
правило, один раз на п'ять років у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зміст, форми, періодичність контролю, не пов'язаного з навчально-виховним
процесом, встановлюється засновниками школи відповідно до чинного законодавства.

Міністерство освіти України, управління освіти Одеської обласної державної
адміністрації, Генеральна канцелярія Гетьмана Українського козацтва приймають рішення у
зв'язку з порушенням статуту.

9. Реорганізація або ліквідація школи.

Рішення про реорганізацію або ліквідацію школи приймають засновники.
Реорганізація школи відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновниками, а у випадках
ліквідації за рішенням арбітражного суду — ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо
управління школою.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно школи, виявляє його дебіторів і кредиторів і
розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його засновникам.

У випадку реорганізації права та зобов'язання школи переходять до
правонаступників відповідно до чинного законодавства або визначених закладів освіти.

87. Ліквідація школи відбувається у формах позбавлення її статусу юридичної особи та статусу
закладу освіти відповідним органом державної виконавчої влади або засновниками.

Ліквідація та/або реорганізація школи здійснюється згідно з чинним законодавством.

При реорганізації чи ліквідації школи учням, які навчались в неї, повинна бути
забезпечена можливість продовження навчання відповідно до чинного законодавства.

При реорганізації чи ліквідації школи працівникам, які звільняються, або
переводяться, гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до законодавства про
працю України.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням
вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта". Він є
перехідним для поступового трансформування загальноосвітньої школи у школу козацько-
лицарського виховання, поступового приведення змісту навчально-виховного процесу у
відповідність із сучасними суспільними і особистими потребами.

Навчальний план створює передумови для здобуття повноцінної освіти всіма козачатами
з урахуванням державних вимог, регіонально-національних особливостей, місцевих запитів та
потреб особистостей. Цьому сприяє виділення у змісті освіти двох компонентів: державного і
шкільного.

Державний компонент має забезпечити соціально необхідний для кожного козачати
обсяг і рівень знань, умінь і навичок (державний стандарт загальної середньої освіти) і
відповідає змісту державного компонента загальноосвітньої школи, на базі якої функціонує
школа козацько-лицарського виховання.

Шкільний компонент складається з курсів за вибором і факультативів, додаткових занять
і консультацій (індивідуальних та групових) та гурткових занять, перелік яких затверджує
Велика рада школи. Шкільний компонент знаходиться в повному її розпорядженні і реалізується
для задоволення потреб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих занять, посиленні
окремих предметів (зокрема, козацько-лицарського направлення), введення нових курсів,
поглибленого вивчення предметів, занять учнів за індивідуальними програмами тощо.

При потребі, за наявності вільних годин, замість одного виду занять шкільного
компонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити інші (консультації тощо).

Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором — 5 учнів. При
потребі можуть створюватись міжкласні та міжшкільні факультативі і курси за вибором учнів.

За рішенням місцевих рад депутатів факультативи і групи для вивчення курсів за
вибором можуть комплектуватися незалежно від наявної кількості учнів.

Додаткові заняття і консультації в межах виділених годин проводяться з групою учнів з
будь-якою наповнюваністю або з окремими учнями.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина.

Цикли і напрямки.

Цикли предметів

КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ (Напрямки
1,2).

ДУХОВНА КУЛЬТУРА (Напрямки 3,4,5).

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(Напрямки 7,8).

ІУ СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА (Напрямки 9,10).

Напрямки

Система
здоров'я.

Козацька
військова
справа.

Родовід.

Традиції.

Козацька
культура.

Природа.

Праця-
навчання.

Наука-
техніка.

Держава-
нація.

Історія
козацтва

Девіз напрямку (основна ідея)

Від козацьких секретів здоров'я, тіловиховання — до
олімпійських вершин.

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.

Козацькому роду нема переводу.
Любіть Україну, як сонце любіть.

Козацькими шляхами — до висот української духовності.

Плекати український храм природи.
Всеукраїнська толока, особиста праця
Україна.

Науку і техніку — на службу нації, Україні.

тобі, Державна

В душі і серці кожного із нас — Соборна Україна.
Козацька наша слава не вмре, не поляже.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Шкільний

компонент та гуртки.

Класи

Козачата та Лелі

Джури
та Дани

Молоді Козаки та Берегині

Напрямки

Система здоров'я

Козацька військова
справа

Родовід
Традиції

Козацька культура
Природа

Праця — навчання
Наука — техніка

Держава — нація
Історія козацтва

Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання. Авторська
програма.

Діюча програма з валеології.
Козацьке військове мистецтво. Діюча

Авторська програма. програма

з ДПЮ.

Вивчення свого родоводу та видатних
козацьких родів. Авторська програма.

Діюча програма з українознавства та
авторські спецкурси.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором
та гуртків з мистецтва, культури та ін.
Українська козацька культура. Авторська програма.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін та
авторські спецкурси.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметної
діяльності, в тому числі й козацьких промислів.
Олімпіади та інтелектуальні змагання.

Авторські спецкурси. Робота МАН.
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.

Вивчення козацької Конституції. Авторська

програма.

Діюча програма з правознавства.
Історія козацтва. Авторська програма.

ІІ

ІІІ

Орієнтовний перелік курсів (студій) школи козацько-лицарського виховання.

І. Культура тіловиховання.

Історія спорту. 2.Основи медичних знань. 3.Аутотренінг. 4.Гімнастика. 5.Ритміка.

Валеологія. 7.Загартування. 8.Козацьке військове мистецтво. 9.Початкова військова
підготовка. 10.Фізична культура. 11.Туризм. 12.Основи козацького тіловиховання.

Духовна культура.

1.Історія української козацької культури. 2.Українознавство. 3.Християнська етика і
моральне здоров'я. 4. Мистецтвознавство. 5.Культура та побут населення України. 6.Музика.

Дизайн і архітектура. 8.Хореографія. 9.Мистецтво театру і кіно. 10.Риторика і ораторське
мистецтво. 11.Історія мистецтва. 12.Поетика. 13.Основи художньої культури. 14.Вітчизняна і
світова культура. 15.Музика і хореографія. 16.Художнє читання. 17.Етнографія і фольклор
України. 18.Етика і естетика. 19.Художні промисли. 20.Історія античної культури.
21.Зарубіжна література. 22. Народознавство. 23.Археологія. 24.Історія релігій. 25.Вступ до
філософії. 26.Основи філософії. 27. Краєзнавство (Мій рідний край). 28.Хата моя, біла хата
(Побут). 29. Рідна мати моя, ти ночей не доспала (Пісні моєї мами). 30.Ой у лузі червона
калина (Озеленення української садиби). 31.І на тим рушничкові (Жіноча майстерність). 32.До
глибин народної медицини. 33.Старослов'янська мова. 34.Латинська мова. 35.Старогрецька
мова. 36.Санскрит. 37. Іноземні мови (німецька, англійська, французька, іспанська, італійська,
румунська). 38.Слов'янські мови (польська, чеська, словацька, російська, білоруська,
болгарська, сербська, македонська).

ІІІ. Культура предметної діяльності.

1.Історія математики, фізики, техніки, біології, хімії, астрономії. 2.Прикладна
математика. 3. Логіка. 4.Основи екології. 5.Біотехнологія. 6. Генетика. 7.Технічне креслення.
8.Нові інформаційні технології. 9.Математичне моделювання. 10. Астрономія. 11.Фізика та
космонавтика. 12.Астрофізика. 13.Топологія. 14. Електротехніка і радіоелектроніка.
15.Статистика. 16.Програмування. 17.Аудіо і відеотехніка. 18. Людинознавство. 19.Життя
рослин. 20.Біосфера і людина. 21.Основи екологічних знань. 22.Населення світу і
демографічні проблеми. 23.Науково-технічна творчість. 24.Мікропроцесорна техніка.
25.Електротехніка. 26.Ергономіка. 27.Соціальна психологія. 28.Менеджмент. 29.Основи
сучасного виробництва. 30.Інформатика й управління. 31.Основи раціоналізаторства,
винахідництва та патентознавства. 32.Основи творчої діяльності. 33.Основи техніки.
34.Обчислювальна техніка. 35.Трудове навчання. 36.Фотосправа. 37.Початки підприємництва.
38.Основи сучасного фермерського господарства. 39.Тваринництво і основи підприємництва.
40. Рослинництво і основи підприємництва. 41.Основи підприємницької діяльності.
42.Бджолярство. 43.Раціональне природокористування. 44.Флористика та фітодизайн.
45.Декоративне квітникарство.

ІУ. Соціальна культура.

1.Культура мовлення. 2.Стілістика рідної мови. 3.Машинопис і стенографія.
4.Електронне редагування. 5.Культура суспільних відносин. 6.Психологія спілкування.
7.Правознавство. 8.Основи психології та педагогіки. 9.Проблеми сучасності. 10.Історія і
сучасність. 11.Основи етики і моралі. 12.Людина і суспільство. 13. Політологія. 14. Психологія.
15.Основи соціології. 16. Історія українського козацтва.

Навчальні програми за напрямками школи козацько-лицарського виховання.

Вашій увазі пропонуються декілька програм основних курсів, які викладаються в школі
козацько-лицарського виховання за рахунок варіативної частини навчального плану. Курси
розраховані, в основному, на 18 годин (один семестр).

Програми дають змогу побачити у якому обсязі йде в школі вивчення циклу козацько-
лицарських дисциплін.

Програми згруповані за напрямками роботи школи в слідуючи цикли:

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

Програма курсу «Козацьке тіловиховання».

Програма курсу «Козацьке військове мистецтво».

ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Програма курсу «Родовід».

Програма курсу «Психологія духовного розвитку».

Програма курсу «Традиції».

Програма курсу «Історія козацької культури».

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Програма курсу «Основи екологічних знань».

Програма курсу «Основи сучасного фермерського господарства».

Програма курсу «Тваринництво і основи підприємницької діяльності».

Програма курсу «Рослинництво і основи підприємницької діяльності».

Програма курсу «Організація і методика науково-дослідної діяльності учнів».

Програма курсу «Основи техніки».

СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

Програма курсу «Історія українського козацтва».

Програма курсу «Козацька Конституція».

ПРОГРАМА КУРСУ «КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ».

«Козак був здоровий, вільний від хвороб, в сто років тільки в силу брався. Тому жив і
весело, і довго». Д.Яворницький.

У Запорозькій Січі виховання юнаків — майбутніх воїнів — було підпорядковане фізичному
розвиткові та загартуванню. Козаки досить ефективно вміли використовувати оздоровчі сили
природи та гігієнічні фактори для оздоровлення і загартування людей. Під впливом регулярних
дій зовнішнього середовища (сонця, повітря, води) відбувалося поступове пристосування
організму до змін, що сприяло профілактиці різноманітних захворювань, зміцненню здоров'я та
повноцінному довголіттю.

Все в їх житті характеризувалося різноманітністю, збалансованістю та повноцінністю і
разом з тим простотою та помірністю: сонце, повітря, вода, їжа, народна медицина та ін.
Взагалі запорожці дивились на простоту і помірність як на одну з важливих і необхідних умов
перемог в боротьбі з ворогами: тільки той, хто переміг себе, свої надлишкові потреби,
спроможний перемогти недруга. Головна ознака козацтва — простота, різноманітність і
помірність — забезпечувала високу працездатність і міцне здоров'я.

Таким чином, систематичне виконання фізичних вправ разом з ефективною системою
загартування виховали той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод, спеку та холод і
були надійними захисниками всього українського народу.

Цілісна особистість козачати в школі козацько-лицарського виховання формується в
результаті багатогранної навчально-виховної діяльності шкільного колективу;
тілодуховиховання — провідний напрямок цієї роботи.

Система тілодуховиховання базується на традиціях збереження і зміцнення здоров'я
козаків-запорожців. На Січі виховання молоді було підпорядковане фізичному розвиткові та
загартуванню під впливом: регулярних вправ; дій зовнішнього середовища — сонця, повітря,
води; раціонального харчування; режиму праці та відпочинку; засвоєння пласту козацької
психофізичної культури — характерництва — все це на практиці формувало особливий стан тіла
й душі: у здоровому тілі — здоровий дух; (козаки казали: «Тіло грає») та сучасному баченні ролі
фізичної культури в школі: перевага освітньому напрямку — акцент на озброєнні школярів
знаннями з історії фізичної культури, зокрема з основами козацького тілодуховиховання, гігієни,
фізіології рухів, біомеханіки фізичних вправ і освоєння учнями методик навчання рухових дій,
тренування, розвитку рухових здібностей тощо; але, разом з тим, ми не відкидаємо базових
положень оздоровчого та тренувального напрямків.

Система ця враховує вікові та статеві особливості школярів і розрахована на весь термін
навчання дитини в школі. Основна мета її — плекати фізично загартованих, із міцним здоров'ям,
дужим тілом і духом синів і дочок України.

Розроблено методичне забезпечення цієї ділянки роботи шкільного колективу: є
програми, підручники, методичні посібники.

Таблиця. Напрямки, форми роботи з козацького тілодуховиховання.

Напрямки

Вікові
групи

1-4 кл.
Козачата
та
Лелі

5-8 кл.
Джури та
Дани

9-12 кл.
Козаки та
Берегині

Форми
Класна
Позакласна
Позашкільна
Класна
Позакласна
Позашкільна
Класна
Позакласна
Позашкільна

Режим праці та
відпочинку; ведення
здорового способу
життя; раціональне
харчування.

Систематичне
заняття

фізкультурою та
спортом.

Загартування: сонце,
повітря, вода.

Основи здоров'я і фізкультура. ОБЖД. Природознавство.

Валеологія. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Фізкультура і здоров'я. ОБЖД. Біологія.

Валеологія. Козацьке військове мистецтво. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Фізкультура і здоров'я. ОБЖД. Біологія.

Валеологія. ПВП. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

ІУ

Психотренінг:

козацьке

характерництво.

ІІ

ІІІ

Козацьке таборування проводиться як підсумок чергового етапу фізкультурно-спортивної
роботи в школі з метою плекання у кожних юних козака та козачки міцного здоров'я,
загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях.

Козацьке таборування проводиться чотири рази на рік: осіннє — до 14 жовтня, зимове -
до 1 березня, весняне — до районного туристського зльоту — до 25 травня, літнє — у липні-серпні
— до 15 серпня.

ТЕМАТИЧНА ТАБІРНА ЗМІНА «ЧОРНОМОРСЬКІ КОЗАКИ»
(оздоровчо-спортивне спрямування)

В сучасних умовах популярною формою організації оздоровчо-виховного процесу стали
тематичні зміни. Актуальність проведення тематичних змін зумовлена тим, що протягом
останніх років спостерігається загальна тенденція до зниження активності та ініціативи у дітей,
які приїздять відпочивати до дитячих закладів.

Провідна ідея тематичної зміни становить той стержень, який об'єднує в одне ціле все
розмаїття справ та форм дозвіллєвої діяльності, робить час перебування в оздоровчому
закладі цікавим і корисним для дітей. Вибір теми зміни дає змогу підвищити ефективність
роботи працівників оздоровчого табору, допомагає їм зосередитися на обраному напрямі,
конкретизувати мету та завдання роботи, підібрати матеріали, поліпшити свої знання,
результати діяльності.

Таблиця. План роботи табору на зміну.	Ранок	День	Вечір
День 1	Зустріч та інструктування дітей.	Екскурсії по табору.	Знайомство в загонах.
День 2	Медична та спортивна діагностика.	Концерт-експромт «Козацькому	Вибори загонових отаманів та
		роду нема переводу».	старшини; їх посвята.
День 3	Робота органів самоврядування в	Урочисте відкриття табірної зміни	Козацька рада. Вибори кошового
	загонах.	«Чорноморські козаки».	отамана та старшини; їх посвята.
		Презентація козацьких загонів.
День 4	Справи загону. Купання, оздоровчі	Зустріч із Чорноморськими	Музично-розважальна програма
	процедури.	козаками.	«Берегиня».
День 5	Справи загону. Купання, оздоровчі	Відкриття малих козацьких ігор.	Козацька танцотека.
	процедури.
День 6	Козацьке шоу «Вогонь, вода та	Козацьке спортивне шоу «Сила та	Музично-розважальна програма
	мідні труби».	грація».	«Козацька пісня».
День 7	Справи загону. Купання, оздоровчі	Виступ ансамблю української	Козацька танцотека.
	процедури.	народної музики «Гроно».
День 8	Справи загону. Купання, оздоровчі	«Колодач» — конкурси в загонах.	Музично-розважальна програма
	процедури.		«Мій отаман найкращий».
День 9	«Козача» — сюжетно-рольова гра на	«Козача» — сюжетно-рольова гра на	Посвята в Козачата та Лелі.
	природі.	природі.	Проводять Чорноморські козаки.
День 10	Справи загону. Купання, оздоровчі	Супер-шоу «Летючі шаровари».	Вогнище «Козацький куліш».
	процедури.	Запуск повітряних зміїв.
День 11	Справи загону. Купання, оздоровчі	День сміху та козацького дотепного	Козацька танцотека приколів.
	процедури.	слова.
День 12	«Джура» — сюжетно-рольова гра на	«Джура» — сюжетно-рольова гра на	Посвята в Джури та Дани.
	природі.	природі.	Проводять Чорноморські козаки.
День 13	Справи загону. Купання, оздоровчі	«Отаман Сірко» — командні	Козацька танцотека.
	процедури.	вистави-сценки за козацькими
		мотивами.
День 14	Справи загону. Купання, оздоровчі	Закриття малих козацьких ігор.	Костюмована козацька
	процедури.	Нагородження.	танцотека.
День 15	«Січ» — сюжетно-рольова гра на	«Січ» — сюжетно-рольова гра на	Посвята в Козаки та Берегині.
	природі.	природі.	Проводять Чорноморські козаки.
День 16	Справи загону. Купання, оздоровчі	День іменинника «З днем	Вогнище «Козацька картопля».
	процедури.	народження, козак!»
День 17	Справи загону. Купання, оздоровчі	Гала-концерт «Пернач».	Прощальна козацька танцотека.
	процедури.
День 18	Від'їзд козаків та козачок.	Дорога додому.	Домашній вогник.

Моніторинг здоров'я козачат нашої школи свідчить, що профілактична фізкультурно-
оздоровча робота освітнього напрямку у формі козацько-лицарського тілодуховиховання має
істотну перевагу перед традиційною фізкультурно-спортивною: при традиційній формі роботи в
школі займаються фізкультурою та спортом лічені одиниці — кращі спортсмени; основна ж маса
школярів до спорту байдужа — вчителям не до них, вони зайняті «зірками»; наша ж система
роботи дозволяє займатися фізкультурою практично всім школярам.

Історично ця система тілодуховиховання формувала той тип козаків, які легко
переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками українського народу.

Ганьблення козацтва (та системи тілодуховиховання) проводилась для того, щоб
українці не мали своєї історії, а точніше, забули її. Народ, що не спирається на могутнє коріння
своєї історії, легко тримати в покорі; йому легко нав'язувати чужі звичаї, культуру, освіту,
ідеологію. Це ми бачимо сьогодні.

Ось чому наш шкільний колектив намагається відродити козацький дух, виховати
реальну силу, здатну захистити свободу і незалежність нашої країни, особу, яка могла б
вплинути позитивно на всі сторони суспільного життя України і залишити глибокий слід у нашій
духовності та ментальності — без козацького здоров'я цього не зробити!..

ДЖУРИ ТА ДАНИ

Наша «Козацька система здоров'я» базується на досвіді козаків і розрахована на два
навчальних роки.

1. Тестування на протязі двох місяців (вересень-жовтень) за методикою Тесту
фізіологічного та психологічного стану організму.

Кожен день регулярно у ввечері, в один і той же час, відповідати на 10 простих
запитань, які вказані в таблиці. Відповіді за семибальною системою від плюс трьох до мінус
трьох, включаючи і нульове значення, ставити у клітинах таблиці.

Запитання відображають найбільш типові стани організму в перебігу доби: вночі, вранці,
днем, ввечері.

Кожен день бали підсумовуються, підводиться підсумок, потім будується крива. Цей
графік відображає психологічний стан людини.

Для того, щоб перевірити результати самоаналізу свого стану (бо вони будуть
суб'єктивні), проводимо додаткове контрольне випробування штріх-тестом.

В максимально швидкому темпі ставимо на аркуші паперу кульковою ручкою в одну або
декілька стрічок як можливо більшу кількість штрихів (вертикальних), висотою до 1 см.
Підраховуємо їх кількість, зроблених за 30 секунд.

Другий контрольний графік задля наочності будуємо під першим, у тих же координатах.
За норму (0), згідно дослідним даним, приймаємо виконання 160 штрихів за 30 секунд. Другий
графік відображає фізіологічний стан людини.

На протязі двох послідуючих місяців (листопад-грудень) продовжуємо тестування та
вводимо перший комплекс заходів здоров'я — режим праці та відпочинку.

На протязі двох послідуючих місяців (січень-лютий) продовжуємо тестування та
вводимо другий комплекс заходів здоров'я — заняття фізкультурою (ранкова зарядка).

На протязі двох послідуючих місяців (березень-квітень) проводимо тестування і
вводимо третій комплекс заходів здоров'я — заняття спортом у спортивному гуртку (заняття з 18
год.).

На протязі травня проводимо тестування та вводимо четвертий комплекс заходів
здоров'я — загартовування.

На протязі місяців червня-лютого проводимо тестування і вводимо п'ятий комплекс
заходів здоров'я — психотренінг.

У серпні проводимо аналітичне тестування: фізіологічні, фізичні, психологічні показники.
В ідеалі графіки психологічного та фізіологічного стану повинні співпадати.

ПРОГРАМА КУРСУ «КОЗАЧЕ ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО»

КОЗАЧЕНЯТА

Міцне здоров'я, фізичний розвиток, сила і мужність козаків як необхідні передумови
майстерного володіння зброєю: луком, списом, шаблею, рушницею та ін.

Військова доблесть і звитяга, винахідливість, кмітливість і спритність у боях козаків, їхніх
отаманів і гетьманів. Масовий героїзм українського козацтва в боротьбі із загарбниками.

Уміння козаків одержувати перемоги над ворогами України. Готовність і здатність їх
захищати мирне життя і творчу працю рідного народу.

КОЗАЧАТА

Шляхи плекання міцного здоров'я, фізичної сили козаків. Постійне тіло виховання козаків
на лоні природи як найважливіша передумова здатності боротися з ворогами України.

Військово-спортивні змагання козаків (плавання, веслування, швидкий біг, подолання
природних і штучних перешкод, стрільба у ціль тощо).

Уміння козаків будувати січову фортецю і захищати її від турків, татар, поляків та інших
загарбників.

Безстрашність, доблесть і героїзм козаків у битвах із ворогами України. Висока військова
майстерність козацьких полководців, кошових отаманів, гетьманів Байди-Вишневецького,
С.Наливайка, І.Сірка, П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, П.Калнишевського та ін.

Висока козацька військова майстерність, перемоги над ворогом на суші й на морі.

ДЖУРИ

Плекай своє тіло і душу, зміцнюй здоров'я, готуйся до оборони Матері України і боротьби
з її ворогами — священні заповіді предків, яким був вірний кожен козак-лицар.

Сонце і вода, свіже повітря, природа рідного краю як чинники плекання здорового духу в
здоровому тілі. Народні способи, рецепти, настанови зміцнення козаками свого здоров'я.

Спортивно-військові змагання козаків на краще володіння списом, шаблею, кинджалом,
рушницею. Уміння на віддалі пострілом (кулею) гасити свічку. Будівництво фортифікаційних
споруд (січей, валів, шанці тощо).

Уміння козаків споруджувати фортеці ( з землі, каменя, дерева, металу та ін.), брати
штурмом, облогою ворожі укріплення, замки.

Козацька майстерність індивідуальної боротьби з ворогом, самозахисту. Козацькі
єдиноборства — всесвітньо відомий, знаменитий гопак, спас, гой док, навкулачки, на пальцях, на
ременях, навхрест та ін. Козацькі фізичні і психофізичні вправи, їх система. Двобій, кінний

двобій (герць, турнир) як тренування, як фізична, моральна, психологічна і військова підготовка
до участі в боях за Україну, її волю.

Табори, місця збору козаків як школи по навчанню молодих козаків, новобранців — селян,
міщан військовому мистецтву.

Високе військове мистецтво козацьких полководців, кошових отаманів, гетьманів:
С.Наливайка, П.Сагайдачного, І.Богуна, Б.Хмельницького, І.Сірка, І.Гонти, М.Залізняка та ін.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Фізичне, психофізичне, моральне і військове загартування козаків. Висока майстерність
козаків у володінні зброєю в бою.

Зброя українських козаків: колюча і метальна (спис, лук із стрілами), рублячи (меч,
шабля, ніж), ударна (палиця, клювці) та ін. Захисна зброя: шеломи, панцири, кольчуги, захисні
сітки (рідко вживані).

Стандартне озброєння козака-піхотинця: спис, шабля, рушниця, чотири пістолі.
Допоміжна зброя: кинджали, ножі, сокири, дротики, ятагани, якір тощо.

Застосування козаками вогнепальної зброї для руйнування бойових порядків, занепаду
духу ворога і його знищення. Швидкий і влучний вогонь «рушничного» війська козаків.

Козацькі гармати — гроза для ворогів. Генеральна козацька артилерія. Майстерний
обстріл ворожих лав, таборів, позицій, фортець. Вітчизняне виробництво гармат у Запорізькій
Січі, Києві, Львові та інших місцях. Здатність кожного козака виготовляти порох.

Козацькі снаряди-ракети. Застосування козаками примітивних підводних човнів під час
облоги, штурму ворожих замків, фортець над водою.

Використання козацького флоту в боротьбі з турками і татарами. Бойова навченість,
натренованість козаків, які проявлялися при штурмі і взятті турецьких фортець, знищенні
турецьких галер, військових суден. Бойові якості легкокрилих і непереможних козацьких чайок,
флоту.

Дивовижні надприродні здатності козаків-характерників, екстрасенсів у боротьбі з
ворогом.

Військова стратегія і тактика козаків. Козацька військова музика. Козацькі бойові хитрощі.
Військова дипломатія.

Висока оцінка зарубіжних полководців, державних діячів, вчених, військових спеціалістів
бойової майстерності козаків, їхніх отаманів і гетьманів.

ПРОГРАМА КУРСУ «РОДОВІД»

ДЖУРИ

Традиція складання родоводу сягає своїм корінням ще в дохристиянський період і
продовжується сьогодні. В історії нашого народу важко знайти постать, яка б не ставилась з
повагою до свого роду.

Філософ Павло Флор енський вважав генеалогію своєрідною педагогікою: «Історія роду
повинна давати моральні уроки та задачі».

Життєва задача кожного — пізнати зміст і форму свого роду, закон його росту,
співвідношення окремих гілок, а на фоні всього цього — пізнати своє особисте місце в роді і
свою особисту задачу як члена роду.

Невіддільність людини від свого Роду, Народу, Всесвіту.

Вивчення свого роду — шлях до самопізнання. Мудрість народних заповідей про рід і
родину.

Дерево роду. Походження символу. Структура Дерева роду. Сім поколінь.

Священні знаки та символи роду (народу). Графічні зображення, образи рослин, звірів,
птахів. Кольорі та їх поєднання.

Імена предків. Родові та календарні імена. Звичаї та вірування наших предків, пов'язані з
ім'ям людини.

Єдність, наступність і спадкоємність поколінь — основа прогресу людства. Тлумачення
словосполучень «з покоління в покоління», «у спадок від батьків до дітей», «за традицією», «від
старших до молодших».

Духовно-моральна основа української родини. Суть, структура, функції родини. Назви
родинної спорідненості та свояцтва в українській мові. Значення дотримання народних чеснот у
житті родини.

Історичне значення родоводу, родової ідеї. Завдання, які стоять перед родом. Історична
місія роду. Традиції роду.

Методика складання родоводу. Збирання матеріалу. Створення архіву (листи,
фотографії, записи, документи, копії та ін.). Використання (по можливості) технічних засобів
(фотоапарат, магнітофон, відеокамера). Креслення Дерева роду. Перший етап відновлення
родоводу — 64 гілки. Геометрична прогресія збільшення гілок, що позначають покоління.

ПРОГРАМА КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ ДУХОВНОГО КОЗАЦЬКОГО РОЗВИТКУ».

ДЖУРИ

Вступне заняття. Предмет «Психологія духовного козацького розвитку», його мета і
особливості. Місце і роль людини у Всесвіті як в єдиному організмі. Залежність людини від
природи і залежність природи від людини. Неповторність кожної людини та необхідність знання
власної сутності для реалізації себе у навколишньому світі.

Мистецтво спілкування. Слово як засіб передачі інформації. Пусті слова — енергетична
втрата. Вплив слова на підсвідомість. Неправда — викривлене відображення дійсності.
Значення голосу і вміння керувати його властивостями: пластичність, розміреність, тембр.
Вміння слухати.

Пробудження духовного вогнища у народів Стародавньої Скіфії. Життя стародавніх
друїдів. Дитинства Рама, епідемія чуми. Рам лікує хворих і забороняє людські
жертвоприношення. Прихильники та супротивники Рама, його пророцький сон про духовну
місію. Перехід до Кавказу і прояв незвичайних здібностей Рама. Відмова від влади над світом.
Вчення Рама та гороскоп друїдів.

Духовна місія Стародавньої індуської цивілізації. Культ Сонця і культ місяця в народній
традиції. Вплив святих волхвів на царів. Одруження царя Канзи. Мити Крішни вимушена
покинути палац. Народження Крішни та його життя серед пастухів. Пошуки матері та зустріч з
таємничим старцем. Боротьба Кріпни за звільнення народів. Війна Канзи з волхвами. Крішна
при дворі Канзи. Загибель голови волхвів і прозріння Крішни. Вчення Крішни: характеристика
душі і тіла, розповідь про духовний світ, шляхи визволення духовної природи людини, розум у
ролі друга і ворога. Відречення Крішни від влади та втеча у пустелю. Добровільна смерть
Крішни, її значення.

Традиція духовних випробувань у Стародавньому Єгипті. Таємниця символіки сфінкса.
Величний образ Гермеса. Шлях чужоземця до Єгипту, вирішальна розмова з Ієрофантом,
святилище храму Озириса. Випробування та посвячення у таємну мудрість. Єгипетська книга
мудрості.

Духовна місія Стародавнього Ізраїлю. Зміст та історія написання Біблії. Пророки та
пророцтва в історії людства. Юність та посвячення Мойсея. Ритуал духовного очищення у
Мадіамському храмі. Печера Сербала, будівництво Ковчега. Смерть Мойсея. Десять основних
законів Старого Завіту.

Боротьба за духовні ідеали у Стародавній Греції. Культ і життя вакханок. Поява Орфея,
його незвичайний вплив на людей. Двадцять років навчання та посвячення у храмах Єгипту,
повернення на батьківщину, духовна місія Орфея. Легенда про Діоніса та Персефону, Орфея та
Евридіку. Розмова Орфея з фракійцями. Помста Аглаоніси. Значення смерті Орфея для Греції.

Пробудження та розвиток духовності в школі Піфагора. Сім'я Піфагора, пророцтво Піфії.
Дитинство Піфагора та рання схильність до науки. Таємниця символіки храму, яку розглядав
Піфагор. Навчання у Вавілоні, поява Піфагора у Дельфах. Створення ордена та школи
Піфагора. Випробування і відбір учнів, етапи очищення, наука чисел, чотири ступеня розвитку
людини. Піфагор і Фєано. Зрада Кілона, смерть Піфагора. Духовна єдність учнів та їх подальша
доля. Духовне вчення у «Золотих віршах» Піфагора.

Духовні аспекти будізму. Рід Гаутами Будди. Чотири зустрічі, що змінили його життя.
Мандрування і дивні видіння, перемога у випробуваннях. Свідомість Будди. Повернення до
палацу, розмова з батьком та дружиною. Легенда про те, як зневажали Будду. Легенда про
зустріч з розбійником.

Творчий шлях Платона до духовності. Молодість Платона і перша зустріч із Сократом.
Останній бенкет у будинку Платона. Суд над Сократом. Знайомство Платона з піфагорійцями
та заснування ним Афінської Академії. Основи духовного вчення Платона. Мистецтво театру,
святкування малих та великих елевзінських містерій у Греції, їх значення та духовний зміст.

Місія Христа. Пророцтва про появу Месії, народження Ісуса. Подорож до Єрусалиму з
батьками, легенди про надзвичайні здібності Ісуса у дитинстві та його дивні пригоди. Братство

Євсеїв, життя Іоанна Хрестителя, хрещення Ісуса та надії Іоанна. Сорокаденний піст, роздуми
та видіння І.Христа. Поява Ісуса у Галилеї, «золоте правило» Ісуса, спасіння грішниці від
каміння та її подальша доля. Розмова Ісуса з багатим юнаком. Притчі, їх внутрішній зміст.
Розмова Ісуса та Нагорна проповідь. Цілительські здібності Ісуса, умови одужання хворих.
Навчання найближчих учнів-апостолів. Основи духовного вчення. Таємний візит Никодима до
Ісуса, духовна боротьба з фарисеями. Звістка про загибель Іоанна Хрестителя, ніч на горі
Фагор, в'їзд до Єрусалиму. Символізм «Таємної вечері», зрада Іуди, суд Синедріону,
нехристиянські свідоцтва про смерть і воскресіння Ісуса. Дослідження Туринської плащаниці.

Реалізація духовних принципів у житті С.Радонежського. Дитинство С.Радонежського,
його труднощі у навчанні, зустріч зі старцем. Внутрішній світ юнака, життя в лісовій хащі,
духовні випробування. Перші учні Сергія, праця у старця Даниїла, відновлення висохлого
джерела, зустріч із землеробом. Прояв духовної сили Сергія: зцілення хворих, випадок з
єпископом Константинопольським. Нововведення у монастирі, пропозиція митрополита
Олексія. Благословення князю Дмитрію Донському, грамота, що була надіслана Сергієм на
поле битви. Передбачення Сергія, незвичайні явища під час служіння Літургії. Привітання
святителя Стефану Пермському, видіння 1387 року. Останні дні Сергія Радонежського.

Філософський шлях до духовності Г.С.Сковороди. Скорочена біографія митця: навчання
у Києво-Могилянській Академії, розроблення власного курсу лекцій, робота у Харківському
колегіумі, звинувачення у вільнодумстві. Філософські твори Г.С.Сковороди про «Вселенську
віру», про символізм Біблії та про духовне лицемірство. Переклади і тлумачення духовних
творів Плутарха та Цицерона. Пророцтва і смерть Г.Сковороди.

Система фізичного та духовного вдосконалення П.К.Іванова. Основні етапи життєвого
шляху П.К.Іванова: дитинство та юність, участь у Вітчизняній війні, формування філософських
переконань. Система самовдосконалення, її психологічні, медичні та філософські аспекти.

Загальнолюдські духовні цінності у ХХ сторіччі. Потреби людини у самореалізації, шлях
до їх усвідомлення і задоволення у суспільному житті. Пробудження потреби у
самовдосконаленні. Можливості духовного вдосконалення людини та людства.

Міжнародні центри духовності. Міжнародне товариство Реріхів, діяльність українського
відділення, спадщина сім'ї Реріхів. Діяльність міжнародного центру «Юнівер». Програма
«Мистецтво стати і бути людиною». Подорож по Юнівер-Всесвіту, методика «Маленький
принц». Духовний календар на кожний день.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Духовні літературні джерела про зародження Всесвіту. Біблія, Коран, Бхагавад-Гіта про
зародження Всесвіту. Розкриття релігійного символізму у космічних легендах: «Дні і Ночі»
Космосу, єдність Всесвіту. Легенда про походження Всесвіту: поява і трансформація космічної
матерії, народження планет, духоматерія. Космічні ступені життя: елементарне, мінеральне,
рослинне, тваринне та людське царства природи. Легенда про смерть Місяця та зародження
життя на Землі. Негативні випромінювання Місяця, їх вплив на здоров'я людини.

Стародавні цивілізації в історії людства. Легенда про появу людства, народження першої
раси і еволюція другої раси. Міф про Лемурію: початок третьої раси, боротьба з тваринним
світом. Цивілізація лемурійців. Затоплення материка та загибель Лемурії. Сказання про
Атлантиду: початок четвертої раси, розквіт Атлантиди, культура та цивілізація, символізм науки
та релігії атлантів, дослідження агрономічних шкіл, місто Золотих воріт. Духовний занепад і
загибель Атлантиди. Всесвітній Потоп. Відображення цих подій у світових релігіях. Спадщина
атлантів у Стародавньому Єгипті. Теємниці статуй, знайдених на острові Пасхи, п'ять
символічних статуй біля міста Бам'ян.

Легенди про духовну багатовимірність людини. Цінності людського життя: досвід, знання,
розвиток душевних якостей. Мандрівка по світу людських емоцій, закономірності цього світу.
Мандрівка по інтелектуальному світу людини. Людське «Я», совість, інтуїція, свідомість.
Розвиток свідомості, людські таланти та здібності, методи їх розкриття.

Космічні закони духу. Легенда про вічне життя. Розвиток людської душі. Легенда про
вічну любов. Пам'ять серця та його оздоровлення. Закон космічної справедливості. Опір злу у
космічній битві. Людська воля і людська доля. Ланцюги, що зв'язують людину, створені самою
людиною. Духовні закони розвитку та прискорення людської еволюції.

Добро і зло у космічному масштабі. Мета людської еволюції. Прогнози та попередження
у розвитку цивілізації. Хвороби нашої планети, взаємозв'язок між людською без розсудливою
діяльністю та космічними катаклізмами. Наслідки розвитку інтелекту на шкоду духовності.
Дієвість людської думки. Технократичний розвиток цивілізації. Легенда про Люцифера та його

падіння, казка «Подарунок Люцифера». Легенда про Спасителів Світу. Цілюща сила світлих
думок. Три незримі битви, в яких бере участь людина: битва між волею людини та потоком
зовнішніх обставин, битва між творчістю і хаосом, битва між недоліками та світлими
прагненнями людини. Значення чутливості та спостережливості.

Легенди про вогняне очищення. Вогонь людського духу та потреба у вогняному
очищенні. Народжені уявлення про Космічний Вогонь. Вогонь людської думки та вогонь
творчості. Символізм безперервності вогню у народних культах. Вогняна еволюція людства.
Вогонь любові, серця, героїзму, принципи побудови майбутнього світу. Легенда про Скарб
Світу, його мандрування по землі та вплив на людську свідомість.

Духовне майбутнє людства. Легенда про «участь зірок у нашому житті». Космічні
випромінювання та їх вплив на планету. Наближення Венери до Землі у 1924 році. Зоряне
випромінювання та творчість. Духовне майбутнє людства, наука майбутнього. Використання
енергії сонячного випромінювання. Пророцтва про космічну еру людства, пошук нових шляхів
людської еволюції. Вчення «Живої Етики», значення культурного розвитку людини. Сказання
про Матір Світу. Міфи про походження гір та блискавки. Історія виникнення культу Матері Світу.
Закон рівноваги чоловічого та жіночого потенціалів.

Легенди про розширення можливостей людини. Легенди про життя далеких світів.
Стереотипність мислення. Безмежний політ людського духу. Воля до пізнання та рівновага
прагнень. Сон як частина буття. Шкідливість спіритизму та медіумізму. Три основні течії думки.
Основні творчі думки, напруження свідомості. Радість та любов — шлях до майбутнього.
Трансформація власного життя, духовна співпраця. Духовні здатності та шляхи до їх
досягнення: «космічна свідомість», упорядкування думок, виховання серця. Казка про людське
серце. Духовна еволюція людини та людства. П'ять ступенів людського розвитку. Мистецтво
прожити життя.

Шлюб як духовний союз. Аналіз причини недовговічності сімейного життя. Християнські
уявлення про сімейні взаємовідносини. Єдність поглядів і прагнень подружжя. «Жива Етика»
про космічну роль сімейного союзу. Постійний духовний розвиток — шлях до постійного
взаєморозуміння.

Духовні погляди видатних філософів та мислителів ХІХ-ХХ століть. Єдність духовних
ідей у світосприйнятті Г.Сковороди, Т.Шевченка, В.Вернадського, О.Блаватської, А.Лосєва,
М.Бердяєва: розуміння місця і ролі людини в єдиному організмі Всесвіту, прискорення еволюції
свідомості людства.

Стародавнє вчення про Перехрестя. Структура Перехрестя, символічне значення
вертикалі та горизонталі, їх поєднання. Перебіг духовної еволюції людини згідно із законами
Перехрестя. Розташування духовних знаків та їх стародавній зміст.

Духовна скарбниця українського народу. Українські народні казки, алегоричність образів
та вплив на людську свідомість. Українські народні обряди та звичаї, їх значення з релігійної та
наукової точок зору. Духовні ідеї у видатних творах українського мистецтва.

ПРОГРАМА КУРСУ «ТРАДИЦІЇ».

ДЖУРИ

Обряди, ритуали, традиції як смисложиттєві культурні дійства, сенс яких полягає в
задоволенні наших найвищих духовних запитів, релігійних, моральних, громадянських,
національних, родинних та інших почуттів, нашої любові.

Обрядово-символічні дійства календарно-обрядового кола. Символи Сонця і Неба,
Місяця і Зірок, Вогню і Води, Колеса і Хреста, Віщого Дерева і Віщого Ворона як чуттєве
уособлення духовних сил, що ввійшли в практично-духовне освоєння світу.

Церковні святині, свята й обряди, поминальні обряди, свята і святині національні,
родинні; культурні дійства, що задовольняють духовні запити людини.

Традиції, історична пам'ять, що осягається лише через буття минулого в сучасній
культурі (міфопоетичний світ, культура Київської Русі, Візантії, епохи Відродження тощо).

Сучасне — зв'язок з минулим, традиціями, прорив у майбутнє, оволодіння новими
технологіями.

ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ КОЗАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ».

КОЗАЧЕНЯТА

Культурні здобутки українців, їхніх предків із сивої давнини. Пісенне, музичне,
танцювальне, ужитково-прикладне та інші види мистецтва.

Утвердження високих якостей людини, героїзму і працелюбності нашого народу в усній
народній творчості. Пісні і думи про козаків. Казки про Велета, Котигорошка, козаків-лицарів із
сильною волею і непереможним духом. Легенди, історичні розповіді про козаків-славних воїнів
України. Пробудження в дітей поваги і любові до козаків. Виховання стійких почуттів
першовідкриття краси, сили волі і духу, величі українських лицарів. Пробудження і формування
в дітей бажання наслідувати козаків, брати їх собі за високий взірець у житті.

КОЗАЧАТА

Матеріальні і духовні цінності української культури. Здобутки культури українців, їхніх
предків в епоху язичництва, після насильницького впровадження християнства (988 р.).

Втілення в різних галузях культури (людських стосунках, творчості, політичному і
державному житті, традиціях і звичаях, побуті) національних цінностей, загальнолюдської їхньої
сутності, ідейного багатства, моралі й етики, естетики, вірувань, язичницького і християнського
культів.

Здобутки народного і професійного мистецтва. Краса і глибока духовність, відображені в
різноманітних видах і жанрах народного мистецтва (вишивці, рушникарстві, писанкарстві,
ужитково-прикладному, танцювальному мистецтві та ін.). Творчість народних майстрів Г.Верес,
М.Приймаченко, Г.Собачко та ін. Здобутки видатних митців-професіоналів Т.Шевченко,
С.Васильківського, М.Заньковецької, М.Садовського та ін.

Найвидатніші досягнення освіти і науки на різних етапах історичного розвитку
українського народу.

ДЖУРИ

Культура українського народу як самобутні матеріальні і духовні надбання, спосіб
оригінального національного світосприймання, мислення і творчості українців. Відтворення в
культурі національного менталітету волелюбних, героїчних ідей, своєрідності моралі, етики,
системи традицій, звичаїв і обрядів, вірувань, релігійних культів.

Культура українців як відображення їхньої історії, духовності, свідомості. Багатство і
розмаїтість культурних досягнень нашого народу. Самобутність українського народу і творча
трансформація в ній культурних потоків Заходу і Сходу, Півночі і Півдня. Пріоритетність
європейських традицій у розвитку культури українців.

Стародавність української культури. Наукові теорії, гіпотези. Культурно-історичні факти,
відомості. Нова концепція Стародавньої України. Досягнення Трипільської культури (ІУ-ІІ тис. до
н.е.), прадавньої хліборобської цивілізації наших пращурів. Високий цивілізаційний рівень життя
наших предків — їхнього господарства, містобудування, захисних споруд, обробки дерева і
металу, народного мистецтва тощо.

Основні відомості про найстаріші пам'ятки давньоукраїнської мови, історіографії,
міфології та публіцистики — «Вересова книга» (УІІІ-ІХ ст.), «Послання оріян хозарам» (ІХ ст.).

Утвердження стародавньої української національної (етнічної) віри як духовної основи
життя наших пращурів. Волхви, відуни як носії народних знань, керівники духовного життя
праукраїнців.

Міфологічний світогляд наших предків. Боги і божества давньоукраїнського пантеону.
Сварог, Дажбог, Перун, Велес, Берегиня, Слава, Лада, Лад, Коляда та ін.

Книги Л.Силенка і В.Шияна про Стародавню Україну, її культуру, віру, звичаї, традиції
наших пращурів та їхні зв'язки з іншими народами, їх культурою.

Відображення в культурно-історичних пам'ятках Київської Русі-України (творах
архітектури і скульптури, працях Володимира Мономаха, мітрополіта Іларіона, збірнику законів
«Руська правда», художній перлині «Слово о полку Ігоревім» та ін.) глибоких духовних пластів
наших пращурів, високих зльотів їхнього духу.

Фольклор, символіка, народні мистецтва про життя і бойові подвиги богатирів, витязів із
непереможною силою волі і силою духу.

Культурне піднесення в епоху Українського Відродження (ХУІ — перша половина ХУІІІ

ст.).

Високі здобутки духовності нашого народу в Козацьку добу. Національні особливості
культури бароко.

Культура побуту українців. Висока гігієнічна і екологічна культура. Козацько-лицарська
духовність як вищий рівень української духовності. Глибокий гуманізм і демократизм, сила волі і
сила духу, вірність волелюбним заповідям предків, милосердність, ненависть до
пригноблювачів, ідеї свободи особистості і народу — істотні риси української козацької
філософії, ідеології, характеру, правосвідомості, моралі. Ідеї козацько-лицарської еліти про
територіальну етнічну єдність українців, високий розвиток економіки, добробуту народу,
відродження української духовності.

Розвиток звичаєвого права, книгодрукування, мистецтва, освіти, науки в Козацьку добу.

Ідеї і принципи діяльності братських, козацьких, січових, сотенних і полкових шкіл,
козацької педагогіки. Перші Острозька (1576) і Києво-Могилянська (1615) академії, колегіуми
України. Видатні митці, вчені (М.Чурай, І.Гізель, С.Оріховський, Ф.Прокопович, Є.Славинецький,
Г.Смотрицький та ін.).

Українська православна церква як могутній осередок культури.

Українська культура в Козацьку добу як цілісне, системне явище.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Культура нашого народу як відображення універсальної української національної ідеї.
Внутрішні фактори, що визначають самобутність української культури: національна свідомість,
національна ідеологія, національний світогляд і національний характер українців. Відображення
в українській культурі-скарбниці ідей і образів, символів, звичаїв і традицій усвідомлення нашим
народом своєї спільної національної своєрідності. Українська національна ідеологія як ідейна
основа культури, мистецтва, науки, освіти і виховання нашого народу.

Відображення в українській культурі споглядальної (інтроверсійної) позиції, орієнтованої
на внутрішній світ людини, вдосконалення душі і практичної (екстравертної) позиції,
спрямованої на перетворення обставин, соціальних умов життя.

Пріоритетність в українській культурі її потужних струменів, граней, які утверджують
«шевченківський тип людини» з гаслом «Борітеся — поборете!» Це люди енергійні, діяльні,
пристрасні, утверджують у житті подвижництво і героїчні діяння на благо України. Вони свідомо
будують своє життя у відповідності з національно-державницькими потребами,
всенаціональними цілями, ідеалами, інтересами. Вони не миряться з умовами життя, які
гальмують розвиток нації, української державності, нарощують свої зусилля в боротьбі за
утвердження національних цінностей. Шляхом реалізації національних ідей, ідеалів, інших
цінностей такі громадяни прагнуть досягти висот загальнолюдських ідей, цінностей. Статус
духовності «шевченківської людини» є найвищим в українській культурі, духовності. Такі люди
сповідують принципи лицарського способу життя. Визнання вченими багатьох країн глибокої
народності, демократизму і гуманізму, високої духовності, відображеній в українській культурі,
зокрема художній літературі. Лицарська духовність у творах Т.Шевченка, І.Франка, Лесі
Українки, П.Куліша, Б.Грінченка та ін. Ідеї відданості нації, саможертовності в ім'я захисту
державницьких інтересів України в творах Є.Маланюка, С.Ольжича, О.Теліги, В.Симоненко,
В.Стуса, Л.Костенко, І.Драча та ін.

Розкутість творчого мислення, висока національна ідейність і образність творів
народного і професійного мистецтва.

Ідеї лицарського загартування дітей та юнацтва в спадщині видатних українських
педагогів А.Волошина, С.Русової, І.Огієнка, С.Сірополка, Г.Ващенка, В.Сухомлинського,
М.Стельмаховича та ін.

Стрімкий розвиток українознавства як пріоритетної галузі нашої культури, науки.
Українознавство як методологія, стратегія і тактика українського культуротворення,
націотворення і державного будівництва.

Ідеї, концепції, програми, підручники і посібники засновника сучасного українознавства,
академіка АН Вищої школи України, лауреата міжнародної премії ім. Й.Гердера П.П.Кононенка.
Провідні ідеї та зміст концентрів Україна-нація, Україна-держава та ін.

Визначні здобутки в інших галузях вітчизняної і зарубіжної науки. Сучасні концепції,
теорії розвитку культури, мистецтва, освіти в цивілізованих країнах світу.

Здобуток світової думки, культури про гармонійне поєднання релігії і науки в житті
особистості, суспільства.

Глибокий патріотизм, висока мораль, шляхетність, інтелігентність, готовність розвивати
рідну культуру, зміцнювати родинні цінності, утверджувати українську мову як державну, брати

активну участь у професійно-трудовій, громадській і політичній діяльності, будувати Українську
державу — пріоритетні якості громадянина незалежної України, показники його культури.

Людський гуманізм несумісний із помстою, але не передбачає і всепрощенства. Він
засуджує рабську і напіврабську покору, національну меншовартість, історичне безпам'ятство,
манкуртизм, зраду нації, Україні. Лицарські чесноти, відображені в різних галузях нашої
культури, схвалюють і стимулюють практичні кроки, конкретні справи, рішучі дії з метою
викорінення аморальних жорстоких, потворних явищ із нашого життя.

Ідеї синівської любові до рідної землі, Матері-України, свободи нації і особистості,
заповідів дідів і прадідів захищати українську мову, культуру, зберігати єдність народу,
соборність етнографічних земель, утвердження власної незалежної Української держави -
провідні ідеї, що визначають суть нашої національної культури.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ».

ДЖУРИ

Вступ. Навколишнє середовище та його значення для людини. Проблеми навколишнього
середовища. Завдання охорони природи. Необхідність екологічних знань для молоді.

Літосфера і людина. Будова літосфери, її склад. Руйнування гірських порід під впливом
вивітрювання, водної та вітрової ерозії. Грунти як ресурси та їх значення для с/г виробництва.
Ерозія грунтів, її причини. Запобігання ерозії. Хімічне забруднення грунтів. Забруднення грунтів
радіонуклеїдами внаслідок аварії на Чорнобильській аЕс. Карта екологічного забруднення
грунтів України. Система заходів з дезактивації грунтів. Система загальних заходів з охорони
грунтів. Рослинність як засіб захисту грунтів. Лісосмуги, їх значення. Основні агрохімічні заходи
щодо збереження грунтів від виснаження та ерозії. Проблема використання мінеральних
добрив і отрутохімікатів у землеробстві.

Рекультивація місць видобування корисних копалин. Проблеми опустелювання земель у
світі, на Україні.

Екологічні проблеми гідросфери. Вода та її значення для життя на Землі. Екологічні
проблеми Світового океану. Джерела забруднення Світового океану. Охорона і захист водних
ресурсів. Джерела забруднення внутрішніх вод. Забезпеченість приіснолю водою різних регіонів
світу, України.

Раціональне використання прісних вод — головний засіб вирішення проблеми прісних
вод. Структура водопостачання. Проблеми і засоби водоохоронної діяльності. Методи
очищення стічних вод. Опріснення морської води, його економічна ефективність.

Екологічні проблеми атмосфери. Будова і склад атмосфери. Зміни в газовому стані
повітря, їх причини і наслідки. Повітря як ресурс, значення в природі, використання в народному
господарстві. Забруднення повітря; його джерела. Наслідки забруднення повітря. Втрати від
забруднення. Вплив забруднення повітря на здоров'я людини. Парневий ефект та явища,
пов'язані з ним.

Озоновий шар, його стан, наслідки збіднення озонового шару. Заходи для контролю за
забрудненням повітря. Межі концентрації речовин, що забруднюють повітря. Стан забруднення
повітря в різних регіонах світу, України. Таблиця даних забруднення повітря в містах України.

Біосфера. Утворення біосфери, її структура, межі та еволюція. Значення та роль
біосфери. Склад біосфери. Властивості біосфери. Рух енергії у біосфері. Кругообіг води, азоту,
фосфору. Географічна структура біосфери. Теорія виникнення життя на Землі. Екологічні
системи, їх біологічна ефективність. Особливості ноосфери. Екологічні проблеми біосфери,
заходи щодо їх вирішення.

Природа і природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Ресурси Світового
океану: водні, тваринні, мінеральні. Причини погіршення екології Світового океану.
Забруднення вод Світового океану, збіднення його ресурсів. Ресурси суходолу. Земельні
ресурси. Земельний фонд світу, України. Найголовніші с/г угіддя країни. Рослинні ресурси світу,
України. Карта рослинних ресурсів. Залісення території України. Проблеми охорони
рослинності. Рослини, занесені до Червоної книги України.

Ресурси тваринного світу. Зоогеографічна карта світу. Тварини, що зникли на Землі й
занесені до Червоної книги України. Вплив людини на кількісний і якісний склад рослин і тварин.
Охорона рослинних і тваринних ресурсів. Природоохоронне законодавство світу, України.
Система природо заповідних територій України. Карта природо заповідних територій України.
Характеристика найбільших заповідників та природних національних парків України. Заказники
та інші природозаповідні території.

Органи управління охороною природи, посилення їх ролі в країні щодо розміщення
виробництва та їх впливу на навколишнє середовище. Громадські організації з охорони
природи. Природоохоронна освіта в Україні. Наукова діяльність з охорони природи на Україні.

Міжнародна діяльність України з охорони природи.

Демографічні аспекти екології. Еволюція населення. Зростання кількості населення світу.
Демографічна ситуація в світі, Україні, її перспектива. Екологічні проблеми, пов'язані з нею.

Розвиток людства і охорона природного середовища, урбанізація і її вплив на
загострення екологічної проблеми. Природні й антропогенні ландшафти. Індустріальні пустелі.
Абразія. Туризм і охорона природи. Зв'язок екології з гігієною населення і охороною здоров'я
людей. Загострення продовольчої проблеми у зв'язку з радіоактивним забрудненням значної
території України. Зростання смертності та зниження тривалості життя людей в екологічно
забруднених регіонах країни. Допустимі норми радіоактивного та іншого забруднення продуктів
харчування. Карта екологічного забруднення України.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Що вивчає екологія. Екологія як наука, її зміст, структура і завдання. Поняття
екологічного світогляду. Історичний огляд розвитку екології. Підрозділи екології, їх основні
наукові напрями.

Природне середовище та його охорона. Питання про природне середовище.
Використання природного середовища та його охорона. Екосистеми, їх біологічна ефективність.
Географічні ландшафти, їх специфічні екологічні проблеми. Навколишнє середовище та
інтернаціоналізація природоохоронної справи.

Екологічні фактори. Поняття про екологічні фактори. Класифікація факторів. Лімітуючи
фактори. Характеристика основних екологічних факторів, що формують рослинність і
тваринний світ Землі, кліматичних (тепло, світло, вода, повітря), біотичних.

Екологія виду. Поняття про місцезнаходження (місцезростання) та екологічну нишу.
Біологічний годинник. Штучний добір. Одомашування та введення в культуру. Основні типи
поведінки.

Екологія груп (популяцій). Поняття «популяція». Властивості популяції. Щільність
популяції. Взаємовідносини між популяціями (хижацтво, паразитизм, міжвидова конкуренція).

Екологія угруповань. Поняття біогеоценозу та екосистеми. Видова різноманітність в
угрупованнях. Крайовий ефект та екотони. Екологічні ланцюги та піраміди. Перенесення енергії
та продуктивність екосистем. Біологічний круговорот.

Екологічний механізм еволюції організмів та екосистем. Екологія, еволюція, адаптація.
Поняття про сукцесії. Поняття проо клімакс як відносно стабільної системи. Типи рослин.

Людина та біосфера. Сучасна екологічна ситуація на планеті, в країні. Вплив людини на
наколишнє середовище. Екологічний розвиток та екологічні проблеми. Проблеми екології і
природні джерела сировини для розвитку економіки.

Екологічно брудні виробництва. Необхідність безвідходного виробництва у
промисловості. Замкнена система водопостачання промислових підприємств. Охорона
природного середовища від промислового забруднення та будівельних надмірностей. Шум як
одна з форм забруднення середовища. Боротьба з шумом. Хімічне та радіоактивне
забруднення навколишнього середовища промисловими підприємствами. Погіршення
природного середовища практично не регульованим с/г виробництвом. Захист і раціональне
використання природного середовища як передумова екологічного розвитку. Екологія та
охорона природи. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи.

Збереження миру і розрядка міжнародної напруженості — основа міжнародних відносин
щодо питань збереження навколишнього середовища. Співробітництво країн з питань екології.
Міжнародне законодавство з питань екології. Роль ЮНЕСКО з питань охорони природи.

Екологічне виховання учнів як основа для забезпечення екологічного майбутнього
людини. Необхідність екологічного виховання учнів, розвиток цієї системи в світі. Форми та
методи екологічного виховання. Екологічне виховання в школі. Участь школярів в екологічних
акціях.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОСНОВИ СУЧАСНОГО ФІЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА».

МОЛОДІ КОЗАКИ

Законодавство України про землю, пріоритетний розвиток села і фермерського
господарства.

Сучасні тенденції формування фермерського господарства. Досвід зарубіжних країн.

Фермер і його функції в управлінні господарством (планування, фінансування,
маркетинг, укомплектування штату). Мистецтво управління.

Технологія сільськогосподарського виробництва в умовах фермерства. Виробництво
зерна, кормів, технічних культур, продуктів тваринництва. Переробка продукції.

Механізація та транспортне забезпечення фермерських господарств. Засоби малої
механізації.

Економічний аналіз, його суть та значення для планування фермерської діяльності.

Соціально-економічні програми у сфері фермерської діяльності та їх вирішення на
перехідному етапі і в умовах ринку.

Баланс прибутків та витрат фермерського господарства. Ціни та ціноутворення.
Податкова політика.

ПРОГРАМА КУРСУ «ТВАРИННИЦТВО І ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА».

МОЛОДІ КОЗАКИ

Загальні відомості. Тваринництво, його народногосподарське значення.

Безпека праці, виробнича санітарія, протипожежні заходи. Організація робочого місця.
Культура праці.

Основи економіки і організація виробництва в умовах підприємницької діяльності з
використанням сучасної ЕОТ.

Товарна організація суспільного виробництва, його структура. Собівартість і
рентабельність сільськогосподарського виробництва, прибуток, доход.

Суть комерції. Ціни і гроші. Основи менеджменту і маркетингу в тваринництві. Відомості
про нові форми організації виробництва і праці з використанням ЕОТ: підряд, оренда,
кооператив, фермерське господарство. Правове забезпечення підприємницької діяльності.
Економіка природокористування.

Основи тваринництва. Анатомо-фізіологічні особливості сільськогосподарських тварин.

Розвиток основних ланок тваринництва.

Ознайомлення із змістом основних професій тваринництва.

Корми і кормова база для тварин. Кормовий раціон. Годівля тварин.

Утримання сільськогосподарських тварин і догляд за ними.

Механізація тваринницьких ферм і комплексів. Засоби малої механізації в умовах
фермерського господарства.

Селекційна робота. Технологія вирощування корів і свиней.

Особливості годівлі і утримання сільськогосподарських тварин на відкритих пасовиськах.

Основи зоогігієни і ветпрофілактики. Зоотехнічні і гігієнічні вимоги до утримання тварин.
Профілактика захворювань.

Технологія промислової і домашньої переробки, зберігання та використання продукції
тваринництва.

ПРОГРАМА КУРСУ «РОСЛИННИЦТВО І ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА».

МОЛОДІ КОЗАКИ

Загальні відомості (як у програмі курсу «Тваринництво і основи підприємництва»).

Основи рослинництва. Обробіток грунту. Грунт і його родючість. Системи обробку грунту.
Агротехнічні вимоги. Інтенсивні технології. Технології застосування органічних і мінеральних
добрив в сівозміні місцевого господарства. Заходи по боротьбі з бур'янами та шкідниками
сільськогосподарських культур. Вирощування врожаю польових озимих та ярових зернових
культур. Вирощування кукурудзи. Вирощування врожаю зернобобових культур. Сівба, догляд і
збирання врожаю цукрових буряків і кормових коренеплодів. Вирощування масляних і
ефіроносних культур. Вирощування і збирання врожаю баштанних культур. Розвиток основних
ланок рослинництва. Ознайомлення із змістом основних професій рослинництва.

Навчально-дослідна робота. Закладка дослідів, догляд за дослідними рослинами, облік
результатів дослідів і збирання врожаю. Узагальнення досвіду виробництва
сільськогосподарської продукції в умовах конкретного економічного району (економічний аналіз
виробничої діяльності) за допомогою ЕОМ. Впровадження результатів дослідницької роботи в
практику землеробства.

Механізація у рослинництві. Механізація процесу обробітку грунту. Протиерозійні заходи.
Механізація процесу підготовки і внесення в грунт добрив. Механізація сівби та догляд за
рослинами. Механізація збирання врожаю. Охорона навколишнього середовища.

Технологія промислової і домашньої переробки, зберігання і використання продуктів
рослинництва.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ УЧНІВ».

ДЖУРИ

Вступ у науково-дослідну роботу.

Предмет і завдання екурсу. Місце і роль науково-дослідної роботи (НДР) у навчальному
процесі. Завдання, зміст, форми НДР учнів у школі. Основні джерела науково-дослідного
аналізу. Мета і завдання курсу, його структура, огляд літератури по курсу.

Культура навчальної роботи і самовиховання учнів — невід'ємні компоненти ефективної
науково-дослідної роботи.

Культура навчальної праці як комплексне поняття, що включає гігієну розумової праці,
техніку розумової праці, мотивацію до навчання, уміння планувати навчальну діяльність.
Чинники, що впливають на науекову працездатність, гігієна робочого місця, соен, харчування,
облік особливостей організму, чергування видів діяльності, планування розподілу часу, режим
діяльності.

Техніка науково-дослідної роботи. Уміння читати, як основний засіб засвоєння наукової
інформації. Прийоми підвищення швидкості читання. Уміння самостійного пошуку виду читання
і попереднього огляду, визначення виду читання до кожного конкретного джерела. Прийоми
розвитку пам'яті і запам'ятовування інформації.

Роль самовиховання у формуванні творчої особистості, значення самовиховання в НДР.
Самовиховання волі і характеру. Режим дня, прийоми самоаналізу і самонавіювання.
Формування звичок як основи характеру. Прийоми розумового самовиховання.

Робота з науково-літературними джерелами та архівними матеріалами. Класифікація і
загальна характеристика науково-літературних і архівних джерел: монографії, статті і збірники
наукових робіт, рукописи, періодичні видання, архівні фонди, підручники і навчальні посібники,
брошури. Методи фіксації і зберігання наукової інформації.

Пошук науково-літературних та архівних матеріалів. Інформаційно-бібліографічні
довідники як засіб орієнтації в пошуках наукового джерела. Довідники (предметні, тематичні),
книжковий літопис, енциклопедичні джерела (словники). Роль бібліографічних каталогів,
періодичних видань у пошуках науково-літературних джерел. Види каталогів (систематичний,
предметний, алфавітний), розташування в них бібліографічних карток. Виставки «Нових
видань».

Методика роботи з книгою і документом. Каталожні картки і картотека із описом
(бібліографічним) назв джерел як методу роботи з книгою і документом. Методика опису
офіційно-документальних матеріалів, книг, статей. Способи короткої фіксації змісту вивчених
книг і документів, ксерокопій, анотування, тезування, реферування, конспектування, логічне
структурування (простий і складний план).

МОЛОДІ КОЗАКИ

Методи науково-дослідної роботи.

Основні поняття та категорії НДР. Що таке наука? Визначення науки. Наукова
інформація. Наукова діяльність людини. Наукова проблема. Наукова тема. Наукова теорія.
Наукове дослідження. Науковий метод. Спостереження. Порівняння. Експеримент.
Узагальнення. Моделювання. Аналіз і синтез. Обґрунтування. Аргументація. Доведення.
Гіпотеза. Винахід. Відкриття.

Класифікація і загальна характеристика методів НДР. Поняття «методи» НДР, поділ їх
залежно від ознак і характеру участі дослідників у проведенні (активні і пасивні), від часу
проведення (одномоментні, довгі), місця проведення (природні, лабораторні), залежні від
завдань дослідження (неекспериментальні, діагностичні, експериментальні). Загальна
характеристика методів НДР.

Наукове спостереження. Поняття і специфіка методу спостереження. Види наукового
спостереження: безпосереднє, опосередковане, відкрите і приховане, безперервне і дискретне,
монографічне, вузькоспеціальне, пошук. Підготовка і проведення наукового спостереження,

його програма. Способи фіксування результатів спостереження: картки, протоколи і
щоденникові записи, технічні засоби.

Бесіди та експериментальне інтерв'ю як методи усного опитування. їхні специфіка і
призначення. Види і методика бесід та експериментального інтерв'ю: індивідуальні, групові,
вільні, запрограмовані. Вимоги щодо їх проведення.

Анкетне опитування. Анкета як метод письмового опитування. Структура анкети: вступна
частина, основна. Групування питань в анкеті, характеристика їхніх видів: відкриті питання,
закриті, напівзакриті. Вимоги до формулювання питань. Організація анкетного опитування, їхні
види: суцільний і вибірковий. Забезпечення якісної і кількісної репрезентивності
(представництва) опитування. Вимоги до обробки анкет.

Науковий експеримент. Поняття методу наукового експерименту, його специфіка і
призначеннгя. Види експерименту: природний, лабораторний, констатований, формований.
Етапи підготовки і проведення експерименту: попередній, підготовчий, проведення, підбиття
підсумків.

Діагностичні методи наукового дослідження. Тест як метод стандартизованого завдання
з метою виявлення розумового і психічного розвитку, ступеня здібності, стану людини, прогнозу
його розвитку. Види і характеристика тестів: кількісні, якісні, проективні, персональні
опитування. Основа побудови тестів, методика розробки, проведення обробки.

Організація і офорлення підсумків НДР.

Науково-дослідна робота школярів. Взаємозв'язок і єдність навчальної та науково-
дослідної роботи учнів. НДР, що входить у навчальний процес — на уроках, лабораторних і
практично-семінарських заняттях, під час написання рефератів, статей, курсових та дипломних
робіт.

НДР у поанавчальний час — наукові гуртки і товариства учнів. Мала Академія Наук,
олімпіади, наукові і експериментальні виставки і огляди науково-дослідної творчості, наукові
конкурси робіт учнів. Заходи щодо заохочення ученів — учасників НДР.

Значення та етапи планування наукових досліджень. Планування та чітка організація
наукового дослідження. Підготовчий етап наукового дослідження: організація, пошук учнів на
«особистісній» проблематиці наукових досліджень, робота над темою з використанням науково-
літературних джерел та емпіричного матеріалу. Етап формування мети і завдань, об'єкта і
предмета, робочої гіпотези дослідження, визначення методів, структури (плану) викладу НДР,
списка літературних, архівних та інших джерел дослідження. Завершу вальний етап НДР:
аналіз дослідженого матеріалу, формування попередніх висновків, їхня експериментальна
перевірка, підсумкові висновки та рекомендації. Новизна в науці, наука і практика, наукова
полеміка, наука і творчість.

Оформлення підсумків НДР учнями. Основні форми наукових повідомлень учнів, статті,
тези, методичні рекомендації, курсові та дипломні роботи. Вимоги щодо змісту та оформлення
наукових робіт, їхнього наукового апарату. Структура і особливості кожної форми НДР.

Науково-дослідна робота як зафіксований результат наукового пошуку. Наука як форма
поведінки дослідника. Стандартні структури і традиційні компоненти наукового тексту.
Структурна схема побудови науково-дослідної роботи. Типові труднощі і помилки під час
конструювання наукових текстів. Редагування і саморедагування наукового тексту. Підготовка
рукопису до друку. Рецензія, її зміст. Пам'ятка рецензенту.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОСНОВИ ТЕХНІКИ».

ДЖУРИ

Вступ. Техніка і сучасне суспільство. Короткі відомості про історію розвитку машин.
Класифікація технічних пристроїв за складністю. Прості засоби праці, машини, складні технічні
системи. Класифікація машин за призначенням. Енергетичні, транспортні, транспортуючі,
технологічні і інформаційні машини.

Енергетична техніка. Загальні відомості. Види енергії. Джерела енергії. Поняття про
споживачів енергії. Носії енергії. Перетворювачі видів енергії. Канал передачі енергії.

Передача і перетворення руху. Поняття про механізми. Механізм. Кінематика механізму:
кінематична ланка, кінематична пвара, кінематичне коло, ведучі-ведені ланки. Види механізмів.

Передачі обертального руху. Вали, осі. Конструкції валів. Муфти. Передаточне
відношення. Передаточне число. Класифікація передач обертального руху. Фрікційні передачі.
Пасові передачі. Зубчасті передачі. Черв'ячні передачі. Ланцюгові передачі. Багатоступінні

передачі. Передачі із змінним передаточним числом. Коробка прередач. Варіатори швидкостей.
Реверсивні механізми.

Механізми перетворення видів руху. Гвінтові механізми. Рейкові механізми. Кривошипо-
шатунний механізм. Кулачковий механізм. Механізм переривчастого руху. Храповий механізм.

Гідравлічні і пневматичні лінії передач і перетворювачі. Загальні відомості про рух рідин і
газів. Деякі властивості рідин і газів. Ламінарна і турбулентна теорії рідин і газів. Стаціонарна
теорія рідин і газів. Тиск у рухомих рідинах і газах. Опір трубопроводу руху рідин і газів. Витрати
рідини і газу.

Гідромеханічні і пневматичні перетворювачі енергії. Клапаеи. Регулювальні елементи
гідравлічних пристроїв. Поршневі насоси одинарної і подвійної дії. Пластинчатий
ексцентриковий насос. Відцентрові насоси. Турбіни. Активні турбіни. Напорні і пропелерні
турбіни. Будова ГРЕС. Гідравлічний двигун. Пневмоперетворювачі. Компресори. Поршневий
компресор одинарної (простої) дії.

Теплові енергетичні системи. Загальні відомості про паливо. Види і призначення палива.
Тверде, рідке і газоподібне паливо. Способи спалювання палива: шаровий, факельний і
вихровий.

Тепломеханічні перетворювачі енергії. Теплові пристрої: жарові, камерні і циклонні
топки. Котельні установки. Будоваа простого циліндричного котла. Газотрубні і водотрубні
котли. Теплові двигуни. Поршневі двигуни внутрішнього згоряння. Карбюраторні двигуни.
Газовий двигун. Поняття про двигуни із внутрішнім сумішоутворенням. Двигуни високого і
низького тиску. Парові та газові двигуни.

Спецкурс: мотоцикли, автомобілі, трактори.

Передача і перетворення електричної енергії. Електричні кола. Електичне коло.
Постійний і змінний електричний струм. Амплітуда, період і частота змінного струму. З'єднання
обмоток генератора зірочкою і трикутником. Фазові і лінійна напруга. Активний і реактивний
опір.

Регулюючі елементи і електромеханічні перетворювачі енергії. Поняття про електричні
клапани. Напівпровідниковий діод. Регулюючі елементи перетворювачів енергії.
Електромеханічні перетворювачі енергії. Генератори однофазного і трифазного струму.
Трифазні і однофазні електродвигуни.
Спецкурс: радіотехніка, електроніка.

Основи автоматизації виробничих процесів. Вступ. Короткі відомості з теорії розвитку
автоматизації виробництва.

Загальні відомості про автоматизацію виробничих процесів. Поняття про автоматику і
автоматизацію. Механізація і автоматизація виробничих процесів. Часткова, повна і комплексна
автоматизація.

Принципи побудови систем автоматного керування. Поняття про автоматичне
керування. Автоматичний керуючий пристрій і керований об'єкт. Автоматична система
керування. Класифікація автоматичних систем керування. Стабілізуюча, програмна і слідкуюча
автоматичної системи. Автоматичні системи з розімкненими і замкнутими колом впливу.

Елементи систем автоматичного керування. Первинні елементи автоматики. Поняття
про датчики і сприймаючі механізми. Командні датчики: шляхові електричні датчики контактного
типу, шляхові вимикачі і перемикачі. Вимірювальні датчики: контактні датчики розмірів, датчики
для вимірювання температури, рівня рідини.

Кінцеві виконуючі прилади і механізми. Електричні виконуючі механізми, їх види,
призначення і будова. Гідравлічні і пневматичні виконуючі механізми, їх будова і призначення.

Проміжні підсилювачі і перетворюючі елементи.

Роботи і автоматизація виробничих процесів. Види і цільові механізми роботів. Короткі
відомості з історії робото механіки. Роботи трьох поколінь. Роботи першого покоління.
Застосування роботів на лініях автоматизованих верстаків. Роботи з жорсткою програмою дії.
Роботи другого покоління. їх види і призначення. Перспективи роботів третього покоління.

Системи керування роботою роботів.

Спецкурс: побутова автоматика.

Підсумкове заняття. Основні напрямки розвитку техніки.

ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА».

КОЗАЧЕНЯТА

Хто такі українці.

Україна — Батьківщина для всіх українців і національних меншин, які мешкають нва нашій
території. Історичні назви України — Оріяна, Київська Русь, Роксолані, Козацька країна, Козацька
земля.

Хто такі українські козаки? Це вільні люди, що над усе любили волю, свободу, рідну
мову, землю. Козаки — це воїни, хлібороби, господарі, поборники вільної України.

Віра в Бога козаків. Бог і Україна — найвищі ідеали козаків. Козацька церква, як фортеця
лицарського духу.

Козацькі братства і побратимства. Глибокі почуття і заповіді родинності — основа
козацького життя.

Захист козаками рідної землі від загарбників — татар і турків, поляків і росіян та ін.
Козацькі походи проти ворога. Героїчна свобода рідного народу, його добробут і щастя, вільна
Українська держава.

Українські козаки, запорожці-лицарі — це люди з міцним здоров'ям, глибокою турботою
про красу рідної природи, її збереження.

КОЗАЧАТА

Виникнення українських козаків як етносоціального явища. Гіпотези, факти. Витоки
козацтва в епоху Київської Русі-України.

Козаки як оборонці рідного краю, нороду від національного, релігійного і соціального
гніту. Зростання визвольного козацького руху в ХУІ ст., героїчна боротьба козаків проти
турецько-татарської, польсько-шляхетської, російської агресії.

Мужність і відвага, високі бойові якості козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.
Видатні козацькі полководці, народні герої С.Наливайко, П.Сагайдачний, С.Палій, І.Сірко,
І.Богун, М.Кривонос, Б.Хмельницький та ін.

Захист козаками свого самобутнього способу життя, мови, культури, правопорядку,
державного ладу.

Створення козаками двох форм української державності: Землі вольностей Війська
Запорозького, або Запорозька Січ (з центром — столицею — фортеця Запорозька Січ) і
Гетьманська Україна (зі столицями в Батурині, Глухові, Чигирині).

Національно-визвольна війна українського народу, козацтва під проводом гетьмана
Богдана Хмельницького з королевсько-шляхетською Польщею (1648-1654). Великі перемоги
над польськими загарбниками. Утвердження Української держави.

Збереження протягом століть українським народом волелюбних і героїчних козацько-
лицарських традицій.

Відродження українського козацтва в 1917-1920 роках, його збройна боротьба з
більшовицько-радянською агресією Росії.

Відродження козацькол-лицарських традицій, виховання молоді на героїчних прикладах
українського козацтва в Галичині, Буковині і Закарпатті (кінець ХІХ — перші десятиліття ХХ ст.).

Відродження Українського козацтва в умовах незалежної України.

ДЖУРИ

Перші літописни згадки про українських козаків. Героїко-патріотичні традиції наших
пращурів у язичницьку добу.

Виникнення унікального національного явища — Запорозької Січі як форпосту
волелюбності і свободи українців. Запорозьке лицарство — «вогнище козацької сили,
солідарності і організованості. Звідси йшла екстенсивна й організаційна сила, енергія
козаччини» (М.Грушевський). Пріоритетна історична місія Запорозької Січі в розгортанні
національно-визвольної боротьби українського народу.

Спільність та істотні відмінності між історичними явищами європейського рицарства та
українського лицарства, козацтва.

Козацька свідомість і духовність як вищий рівень української національної свідомості і
духовності. Козацтво як аристократія національного духу, високоморальна і високодуховна
еліта нації.

Обумовлена історичними обставинами військово-адміністративна система українських
форм державності — Запорозької Січі і Гетьманської України. Демократичні основи козацького

життя, правопорядку, самоврядування. Козацька виборна система. Козацька Рада як вищий
орган законодавчої влади. Гетьман як вищий орган виконавчої влади. Українське звичаєве
право. Козацька правосвідомість, судочинство. Козацькі сотні і полки як адміністративні і
військові одиниці.

Відчайдушна і напружена боротьба Козацьких Збройних Сил проти татпарсько-турецьких
і польсько-шляхетських загарбників.

Характерні ознаки Українського Відродження ХІУ — першої половини ХУІІІ ст.

Велика національно-визвольна війна українського народу, козацтва під проводом
гетьмана Б.Хмельницького (1648-1654) проти шляхетської Польщі. Знамениті перемоги над
ворогами України під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (1648). Поразка поляків під
Збаражем (1649). Поразка українських військ під Берестечком (1651) через зраду кримського
хана.

Відродження незалежності української держави, національної гідності українського
народу.

Переяславська угода Б.Хмельницького з царем Московії (1654). Порушення московським
царем Переяславської угоди. Переговори між Польщею і Московією в Вільнюсі (1656) без
присутності України. Звинувачення Б.Хмельницьким, козацькою старшиною царя Московії в
порушенні Переяславської угоди, у прагненні розв'язувати українські проблеми без урахування
позиції України. Фальсифікація її положень самодержавно-російською і імперсько-радянською
історіографією.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Боротьба гетьмана І.Виговського проти агресивної політики московського царя щодо
України, її державницької самобутності. Велика перемога українського війська над 160-
тисячною російською армією під Конотопом (29 червня 1659 року).

Період Руїни в Україні. Відсутність єдності серед козацької еліти, міжусобні конфлікти.
Продовження самодержавною Московією руйнації української державності.

Державотворча, культурна і освітня діяльність гетьмана України І.Мазепи.

Історична роль першої в світі демократичної і гуманістичної Конституції українського
гетьмана П.Орлика (1710). Подвижницьке відстоювання П.Орликом української державності в
еміграції.

Захист козацьких вольностей, української державності наказним гетьманом
П. Полуботком. Його мученицька, але героїчна смерть у російській в'язниці від ката України
Петра І.

Продовження руйнування імперською Росією української державності. Боротьба
козацтва із запровадженням царською Росією кріпосного права в Україні.

Державницька діяльність останнього гетьмана України К.Розумовського. Скасування
російським царизмом Гетьманщини (1783). Друге зруйнування Запорозької Січі (1775) за
наказом Катерини ІІ. Знищення українсько-козацької державності. Перетворення українських
земель у провінцію Російської імперії на чолі з великоросом генерал-губернатором.

Створення українськими козаками Задунайської Січі.

Героїчна боротьба козаків проти татар і турків під проводом отамана А.Головатого.
Переселення українських козаків на Кубань. Історія українського Кубанського козацтва,
Чорноморського козацького війська.

Створення Уукраїнської Кубанської Республіки в роки Української революції 1917-1920

рр.

Відродження ідей козацького способу життя в Галичині і Буковині (кінець ХІХ — перші
десятиліття ХХ ст..). Заснування спортивно-руханкових товариств «Сокіл» (1894), першого
товариства «Січ» (5 травня 1900) в селі Завалє Снятинського повіту в Галичині. Подвижницька
діяльність засновника перших «Січей» — діяча української радикальної партії, доктора Кирила
Трильовського.

Діяльність Молодої Січі ім. Б.Хмельницького, Молодої Січі ім. І.Богуна, Молодої Січі ім.
І.Виговського, Молодої Січі ім. І.Сірка, Молодої Січі ім. І.Мазепм та ін. з питань виховання
підростаючих поколінь на козацько-лицарських традиціях.

Реалізація національно-визвольнгої «січової ідеї та її носіїв» (А.Чернецький). «Січ» як
національні осередки січової української демократії з гаслом «Воля народу — найвищий закон!».
«Січі» як «каменярі національної свідомості і самосвідомості» (К.Трильовий). Організації і
керівні органи Січового руху: Головний Січовий Комітет, Наказний Отаман Січей, Союз Січей на
Буковині, Український Січовий Союз.

Організація військового товариства «Українські січові стрільці» (1913). Легіон Українських
Січових Стрільців. Бойові управи українських січових стрільців в Україні і діаспорі.

Історичні урочистості — місцеві, повітові і крайові Січові Свята як свята українського
козацького духу. «Без «Січей» не було б ні УСС (Українські Січові Стрільці), ані УГА (Українська
Галицька Армія), не було би і й 1 листопада 1918, ані Акту 22 січня 1919 року — Дня Соборності
України» (А.Чернецький).

Відродження Українського козацтва в роки Української революції (1917-1920). Історична
роль козацтва, січових стрільців на чолі з Є.Коновальцем в утвердженні Української держави.

Козацько-лицарські визвольні традиції збройної боротьби з фашистськими і
більшовистськими окупантами в роки ІІ світової війни і після неї (до 1952 року). Героїчна
діяльність Організації Українських Націоналістів (ОУН), Української Повстанської Армії (УПА) за
суверенну і незалежну Україну.

Відродження Українського козацтва в роки незалежної України. Створення
Всеукраїнського доброчинного фонду лицарського виховання ім. П.Сагайдачного (1995).
Діяльність дитячих і юнацьких молодіжних організацій «Джура», «Січ» та ін., які працюють на
козацько-лицарських традиціях українського народу.

ПРОГРАМА КУРСУ «КОЗАЦЬКА КОНСТИТУЦІЯ».

ДЖУРИ

Договори доби становлення Гетьманської держави. Програма становлення Української
держави Богдана Хмельницького. Врегулювання стосунків із сусідніми державами. Взаємини з
Польським королівством. Боровська угода. Реєстр Війська Запорозького. Державні посади.
Переяславська рада. Статті Б.Хмельницького. Привілеї Війську Запорозькому. Привілеї шляхті.

Державницька політика Івана Виговського. Корсунський трактат. Гадяцькі угоди.
«Революція черні».

«Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорозького», написані гетьманом
Війська Запорозького Пилипом Орликом — перша європейська конституція в сучасному її
розумінні. Преамбула. 16 параграфів. Головні принципи побудови держави. Питання віри.
Кордони держави. Принципи управління та діяльності органів державної влади. Рада. Суд.
Гетьман.

Політико-правові ідеї в України у ХІХ на початку ХХ □ад. «Любов до істини». Кирило-
Мефодіївське товариство. Модель суспільства. «Начерки Конституції українського товариства
«Вольний союз». Михайло Грушевський. Конституційний проект. Микола Міхновський.

Доба Центральної Ради. Період гетьманату Скоропадського. Директорія Української
республіки. Західно-Українська народна республіка.

Період Української Радянської Соціалістичної республіки.

Період незалежної держави Україна.

Статут українського козацтва. Загальні положення. Ідейні засади. Мета і завдання.
Напрямки та форми діяльності Українського козацтва. Членство в Українському козацтві.
Обов'язки та права членів. Структура та органи управління. Кошти і майно Українського
козацтва. Правовий статус. Прикінцеві положення. Припинення діяльності Українського
козацтва.

Статут Адамівського куреня незалежної дитячо-юнацької організації Українського
козацтва «Молода Січ». Загальні положення. Мета діяльності. Основні завдання. Виховання
дітей і молоді. Кодекси соціального стану (Кодекс лицарської честі, Кодекс лицарської звитяги,
Заповіді милосердя). Напрямки, форми, методи діяльності. Наукове, педагогічне і методичне
забезпечення. Членство. Права і обов'язки членів. Структура та органи управління. Кошти та
майно. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення. Правовий статус. Припинення
діяльності.

Статут Адамівської школи козацько-лицарського виховання. Загальні положення.
Організація навчально-виховного процесу. Учасники навчально-виховного процесу. Управління
школою. Майно школи. Фінансово-господарська діяльність школи. Міжнародне співробітництво.
Реорганізація або ліквідація школи.

Положення про шкільний козацький курень. Положення про класний козацький загін.

Редакція 1993 року із змінами 1998 року.

Козацька шкільна організація — масова самодіяльна козацька організація дітей, підлітків
та юні України, зміна й резерв Українського козацтва.

За дорученням Українського козацтва повсякденною діяльністю козацької шкільної
організації керує представник Українського козацтва в особі керівника школи.

Козацько-лицарське виховання козацька шкільна організація здійснює в тісній єдності зі
школою, у співдружності з сім'єю, разом з профспілковими, творчими, спортивними,
оборонними та іншими громадськими організаціями й державними установами.

Головні завдання козацької шкільної організації — формування в родині, школі і
громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина Української
держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і
самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Козацька шкільна організація виховує в дітей любов до знань і відповідальне ставлення
до навчання, прищеплює інтерес до науки й техніки, культури й мистецтва, сприяє їхньому
всебічному розвиткові. Козацька шкільна організація виховує в козачатах, джурах, молодих
козаках громадську активність і колективізм, вирощує їх свідомими патріотами України,
чесними, сміливими, здоровими й життєрадісними.

Діяльність козацької шкільної організації визначається такими головними принципами:

суспільно-політичною спрямованістю у формі національно-свідомого ставлення до
рідної Неньки-України, незалежної європейської держави;

добровільністю вступу до організації й активною участю в її справах;

самодіяльністю козачат, джур та молодих козаків у поєднанні з педагогічним
керівництвом;

врахуванням вікових та індивідуальних особливостей;

романтикою, зацікавленістю, грою в козацькому житті;

безперервністю й систематичністю в діяльності козацької шкільної організації.

Головні завдання організації, її вимоги до кожного козачати, джури та молодого козака

відтворено в Девізі, Урочистій обіцянці та Законах шкільної козацької організації (Кодексу буття
Українського козацтва).

1. Девіз, Урочиста обіцянка, Закони, символіка та ритуали.

Девіз козацької шкільної організації.

На заклик: «Слава козаку!» — козача, джура, молодий козак відповідає: «Слава Україні!»

Урочиста обіцянка кандидата до лав шкільної козацької організації.

«Я, (прізвище, ім'я), вступаючи до лав шкільної козацької організації, перед лицем своїх
товаришів урочисто обіцяю: гаряче любити свою Батьківщину; жити, вчитись і боротись за
процвітання Неньки-України; завжди виконувати Закони шкільної козацької організації (Кодексу
буття Українського козацтва)».

Закони, за якими живе козацька шкільна організація.

Люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаї свого
народу.

Май свою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших, турбуватися
про молодших.

Шляхетно стався до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх честь і гідність.

Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників.

Будь вірним українській національній ідеї, принципам української національної моралі і
духовності.

Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави.

Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим.

Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним.

Понад усе цінуй козацьку честь.

Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих.

Будь ревним охоронцем рідної природи.

Бережи традиції Українського козацтва, охороняй пам'ятки історії і культури свого
народу.

Символіка та ритуали.

озацька шкільна організація має прапор кольору морської хвилі прямокутної форми
розмірами 2:1 (на одній стороні полотнища — по центру — білий мальтійський хрест, оторочений
помаранчевою стрічкою; на другій стороні — емблема козацької шкільної організації з девізом),
загони — такого ж кольору та характеру загонові прапорці.

Кожний козача, джура та молодий козак носить козацькі відзнаки — шеврон Українського
козацтва, значок (нагрудний знак) козацької шкільної організації, молоді козаки — погони із
відзнаками.

Рукостискання та салют — дружнє козацьке вітання. Салютом вітають козаків, козацький
та військовий стрій.

У дні святкування Дня Українського козацтва та в інші державні свята козацька шкільна
організація виходить разом із дорослими на демонстрації, урочисто відзначають козацькими
парадами й походами, лінійками й вогнищами, зборами й мітингами ці знаменні події.

Кожний загін та курень борються за право носити ім'я уславленого козацького ватажка,
гетьмана, кошового, чиє життя — приклад для дітей.

Члени козацької шкільної організації мають єдину форму — кітель та штани для хлопців
(кітель та юбку доля дівчат) кольору морської хвилі із козацькими відзнаками (погонами для
хлопців).

***

До козацької шкільної організації приймаються діти у віці від 10 років і можуть
перебувати у ній до 15 років.

Питання про прийом до козацької шкільної організації вирішується на зборі загону в
індивідуальному порядку відкритим голосуванням. Біля Державного Прапору України та
Загонового прапору той, хто вступає, дає Урочисту обіцянку, старший джура вручає йому
козацьку відзнаку — значок, шеврон, погони. Козацька шкільна організація заохочує членів, рої,
загони, курені за успіхи у навчанні, праці і громадській роботі — Почесними грамотами рад
козацьких організацій, заносять до Книги пошани козацьких організацій.

Д о козачат, джур, молодих козаків, які порушили Закони, застосовують стягнення:
обговорення на зборі рою, загону, куреню, зауваження, догану або попередження і, як крайній
засіб, виключення з організації.

2. Структура козацької шкільної організації.

Всеукраїнська козацька шкільна організація об'єднує обласні, міські, районні козацькі
шкільні організації.

До складу обласних, міських, районних козацьких шкільних організацій входять козацькі
шкільні курені.

Шкільний курень є основою шкільної козацької організації.

Курень складається із класних загонів, загони — з роїв.

Для організації різнобічної роботи з козачатами, джурами та молодими козаками курень
може створювати різноманітні козацькі об'єднання: клуби, козацькі штаби, пости, команди,
застави, стани, дозори, гурти та ін.

Шкільний курень.

Курені створюються в початкових, неповних середніх та середніх школах, дитячих
будинках, спеціальних училищах і школах, школах-інтернатах.

У заміських, міських, кооперативних, дворових, профільних дитячих таборах Українське
козацтво створює тимчасові козацькі курені і загони.

Найвищий орган куреню — козацьке коло. Вона вирішує і організовує найважливіші
козацькі справи.

Куренне козацьке коло відкритим голосуванням обирає колективний орган козацького
самоврядування — курінну козацьку раду, кількістю не менше трьох чоловік, на чолі з отаманом.
До ради куреню можуть бути обрані дійсні козаки.

Рада куреню керує роботою козацьких шкільних загонів, козацьких застав, постійних і
тимчасових об'єднань козачат, джур та молодих козаків за місцем проживання, секцій та клубів,
організовує життя в зонах козацької дії, проводить вибори й навчання козацького активу, дає
рекомендації для вступу до Українського козацтва; готує і проводить огляди й змагання,
загальні збори й лінійки, конкурси і рейди, зльоти і свята, мітинги, недільники, походи та
екскурсії.

Класний загін.

Козацький класний загін створюють в курені, який нараховує не менше як 20 козачат.
Загін, як правило, об'єднує козачат, які навчаються в одному класі.

За рішенням ради куреню козацькі загони можуть створюватися за місцем проживання
козачат. Ці загони входять до складу куреню, працюють під керівництвом ради куреню.

Загін домагається того, щоб кожен козача, джура, молодий козак завжди й скрізь був
вірний Девізові, виконував Урочисту обіцянку та Закони, сумлінно вчився, брав активну участь у
житті загону, а також клубу чи об'єднання за інтересами.

Найвищий орган загону — коло. На колі козачата, джури й молоді козаки колективно
вирішують справи загону й роїв, обирають раду загону, приймають у козачата, рекомендують
гідних до Українського козацтва.

Раду загону на чолі з отаманом обирають відкритим голосуванням на колі загону.
Рада загону — організатор життя загону, вона формує рої, планує роботу загону, створює
редколегію загонової газети, дає і перевіряє козацькі доручення.

Рої формуються у складі 5-8 чоловік за принципом дружби, товаришування, спільних
інтересів дітей.

У рої козачата оволодівають різноманітними вміннями й навичками, вчаться самостійно
проводити козацькі справи, колективно працювати і цікаво відпочивати. Рой обирає ройового.

Козаченята.

Виховання козаченят є одним з найважливіших доручень Українського козацтва
козацькій шкільній організації.

Козацький шкільний загін — колективний наставник козаченят, він направляє до козаченят
виховників і організаторів роботи за інтересами.

Рада куреню створює штаб роботи з козаченятами.

Козацькі курені і класні загони створюють козаченятський стан в 1-4 класах для
підготовки молодших школярів до вступу в козацьку організацію. Козачата допомагають
козаченятам добре вчитися, жити в дружбі й працювати в колективі, привчають їх виконувати
правила козаченят. Козаченятський стан поділяється на застави. В кожній заставі 5-6
козаченят. Стан та застава мають прапорці.

Правила козаченят (Кодекс лицарської честі і звитяги).

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято. Люби рідну країну, що зветься Україна.
Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай. Будь сильним, справедливим, скромним і
правдивим і рідну Батьківщину завжди захищай.

За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину. Нехай небезпека
чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи. А недруги наші нехай пам'ятають — у чеснім
бою козаки не втікають. Чи горе навколо, чи радість буяє, козак добрим людям завжди помагає.

3. Керівництво шкільною козацькою організацією.

Для здійснення практичної діяльності Всеукраїнської шкільної козацької організації
Українське козацтво створює Центральну раду шкільних козацьких організацій («Січ», «Молода
Січ» «Пласт», «Сокіл» та ін.), яка керує діяльність козацької шкільної організації.

Повсякденне керівництво козацькими шкільними організаціями, залучення й об'єднання
зусиль широкої громадськості у вихованні козачат, джур та молодих козаків — відповідальний і
почесний обов'язок Українського козацтва.

Положення про Козацьку Республіку. Конституція Козацької Республіки.
(Прийнято на загальній Конференції школи 14 жовтня 1998 року).

1. Декларація колективу Адамівської школи школи джур та дан
(школи козацько-лицарського виховання).

Ми, учні, учителі та батьки Адамівської школи джур та дан (школи козацько-лицарського
виховання), зібралися разом, щоб рішуче заявити, що ми бажаємо співпрацювати, жити в
дружбі єдиними колективом:

де учні та батьки допомагають учителю, учителі — учням;

де поважають бажання та обговорюють пропозиції;

де признається право на помилку кожної людини;

де кожен вміє признатись у своїх помилках.

2. Права, обов'язки та відповідальність учнів.

Учні мають право:

Виражати своє бачення якості навчального закладу та методів навчально-виховної
роботи.

Брати участь в екзаменах, заліках, атестації з навчальних предметів (при вирішальної
ролі викладача).

Випускати рукописний журнал, газети з обов'язковим підписом.

Колектив учнів має право обирати учителя та вихователя.

Брати участь в організації та управлінні навчально-виховним процесом.

Відстоювати свою гідність, вносити пропозиції на конференціях, зборах, педрадах та
ін. шкільних форумах.

Обирати предмети для поглибленого вивчення.

Здавати екзамени екстерном.

У 5-8-х класах бути звільненими від екзаменів рішенням педради, якщо встигають
стабільно на «4» та «5».

Бути обраними та вибирати органи самоврядування.

Мають право носити в школі ділову вільну форму.

Учень повинен:

Поважати в учителі людину, цінувати його бажання передати учню знання.

Дорожити честю школи як своєю особистою, примножувати її традиції, оволодівати
знаннями.

Говорити правду в очі й вміти її вислуховувати.

Строго питати з себе, вміти признавати помилки своїх товаришів.

Бути нетерпимим до байдужості, жорстокості, заздрості, обману, поважати оточуючих,
турбуватися молодшими школярами.

Слідкувати за своїм здоров'ям, укріпляти його.

Брати активну участь в громадському житті школи, класу та в роботі учнівського
самоврядування.

Учні несуть відповідальність за:

Невиконання вимог громадських та учнівських організацій школи (загальні збори, рада
школи, куреня та ін.).

Порчу шкільного та державного майна.

Грубі порушення дисципліни в школі та поза неї.

3. Права, обовоз'язки та відповідальність педагогів.

В умовах демократизації системи освіти кожен педагог, окрім загальноприйнятих
громадянських та традиційних прав педагога, повинен в повному об'му отримати й такі права:

Брати участь в організації й управлінні усіма справами свого навчально-виховного
закладу через збори, конференції та виборні органи, а також безпосередньо відвідуючи (при
бажанні) засідання любого вибірного органу й приймаючи участь в обговоренні питань, причому
з правом дорадчого голосу.

Висувати свою кандидатуру на будь-яку виборну посаду в будь-якому навчально-
виховному закладі або в будь-якому органі системи освіти регіону та країни.

Виражати (усно або письмово) критичні зауваження про діяльність будь-якого
працівника свого закладу, включаючи першого керівника, а також будь-якого працівника
системи народної освіти регіону та країни.

Звертатись індивідуально або в складі групи осіб до будь-яких керівних інстанцій або
засобів масової інформації із заявами, пропозиціями, вимогами, скаргами та ін. Має право на
соціальну захищеність у взаємовідносинах із батьками.

Самостійно визначати форми й методи своєї навчальної та виховної роботи,
погоджуватись або не погоджуватись із зауваженнями та пропозиціями колег та керівників з цих
питань, але за умов, що обрані форми й методи дають соціальні та педагогічні цінні кінцеві
результати.

Відмовитись від виконання адміністративних доручень, які не пов'язані із виконанням
своїх прямих обов'язків (навчально-виховних функцій).

Оформляти або не оформляти письмово план кожного уроку, лекції або іншої форми
навчальної та виховної роботи при умові, що робота дає хороші кінцеві результати.

Визначати за власним розсудом час на проходження того чи іншого розділу, теми,
навчальної програми при умові, що на кінець навчального року основний програмовий матеріал
буде учнями засвоєний.

Дозволяти або не дозволяти будь-кому, включаючи керівників, бути присутніми на
уроках або інших заходах з учнями, керуючись перш за все інтересами справи (навчально-
виховного процесу).

Має право на добре обладнане робоче місце, кабінет, обладнаний всім необхідним в
роботі дидактичним матеріалом, канцелярськими товарами та ін.

Відмовитись від навчання учнів, психологічно не сумісних з особою учителя, беручі
до уваги пропозиції класу, педколективу, який працює в цьому класі й психолога.

Відмовити батькам в прийому дитини до школи незалежно від віку, якщо на момент
вступу до першого клас дитина психологічно не готова до навчальної діяльності — на підставі
висновків психолога.

Свою професійну (навчально-виховну) діяльність з участю в науково-дослідницької
роботи в будь-якій науковій установі або його підрозділу (лабораторія, кафедра, НДІ та ін.).

Здійснювати експерименти в сфері навчально-виховної роботи. При умові, що вони
не приносять шкоди якості навчанню, вихованню та здоров'ю школяра.

У випадку, якщо експеримент потребує суттєвих змін в загальноприйнятому порядку
роботи, а кінцевий результат його непередбачений, необхідна згода ради школи на його
проведення.

Педагоги повинні:

Працювати чесно й добросовісно, строго виконувати обов'язки, які покладені на нього
Декларацією прав та обов'язків (Конституцією Козацької республіки), правилами внутрішнього
розпорядку, посадовими інструкціями.

Дотримуватись дисципліни праці — основу порядку в школі.

Дотримуватись вимог техніки безпеки й охорони праці, виробничої санітарії та гігієни,
протипожежної охорони, які передбачено відповідними правилами та інструкціями.

Поважати особу учня та батьків, бачити в них партнерів.

Вивчати індивідуальні особливості школяра, активно співробітничати з учнями та
батьками з розвитку їх педагогічних знань.

Систематично підвищувати свій ідейно-політичний, творчий й педагогічний рівень.

Показувати приклад в пробуті, в поведінці, в праці.

Всі форми занять проводити згідно розкладу, затвердженому директором школи.

Учитель повинен бути активним в громадському житті колективу, виконувати
громадські доручення.

Учитель повинен слідкувати за своїм здоров'ям, учителям не дозволяється палити в
школі, в присутності жінок та дітей.

Педагоги несуть відповідальність:

За якість навчання учнів, рівень їх знань, умінь, навичок, за рівень їх вихованості.

За збереження шкільного та державного майна, за навчання дітей бережливому
ставленню до нього.

За прояв антигуманного та антипедагогічного ставлення до дітей.

4. Права, обов'язки та відповідальність батьків.

Батьки мають право:

Обирати та бути обраними в громадські формування школи.

Обговорювати пропозиції на будь-яких шкільних форумах, контролювати прийняті
рішення.

Обирати школу, клас, а також переводити дитину у випадку незгоди з методикою
викладання.

Вносити індивідуальні вклади на розвиток школи, на організацію в школі на
кооперативних началах додаткових, передбачених програмою занять за інтересами.

Брати участь в громадському житті школи і класу.

Батьки повинні:

Виховувати культурну людину й прививати здоровий спосіб життя.

Допомагати в засвоєнні знань.

Забезпечувати нормальні умови для навчання дитини.

Регулярно відвідувати збори, зустрічатись з учителями, цікавитись життям дитини в

школі.

Батьки несуть відповідальність перед радою школи, радою громадськості, виробничим
колективом, комісією із справ неповнолітніх при райвиконкомі, інспекцією із справ неповнолітніх
при РВ МВС за:

Антипедагогічні дії по відношенню до дитини.

Небажання створити дитині сприятливі умови для становлення гармонійно розвиненої

особи.

Образливе й неетичне відношення до особи учителя або педагогічного колективу

школи.

За ігнорування рішень батьківського комітету школи, класу, ради школи, пов'язаних з
вирішенням питань виховання підростаючого покоління.

Статут Адамівського куреня дитячо-юнацької організації «Молода Січ» Українського

козацтва. Редакція 1998 року.

1. Загальні положення.

Адамівський курень дитячої та молодіжної організації Українського козацтва «Молода
Січ»(надалі Адамівський курень «Січі») складова частина міжнародної, добровільної,
незалежної, добродійної всеукраїнської національно-патріотичної громадської організації, яка
створена міжнародною всеукраїнською національно-патріотичною і оборонно-спортивною
громадською організацією Українське козацтво, статут якої зареєстрований Міністерством
юстиції України рішення №223 від 17 березня 1992 року та погоджений у новій редакції із
змінами та доповненнями 7 серпня 1996 року.

Адамівський курень «Січі» — це єдиний духовний організм, в якому ідея національного
відродження України на ідейно-моральному потенціалі Українського козацтва органічно
об'єднує дітей, юнацтво, молодь та їх батьків, наукову та педагогічну громадськість, військових,
державні органи управління та їх керівників.

Адамівський курень «Січі» входить до складу дитячої та молодіжної організації
Українського козацтва «Молода Січ», являється її структурним підрозділом і заснована з метою
педагогічного професіонального забезпечення одного з основних напрямків роботи
Українського козацтва — виховання дітей, юнацтва, молоді України на засадах державної
концепції національного виховання та її основи — української козацької педагогіки.

Адамівський курень «Січі» в своїй діяльності керується Конституцією України, всім
чинним законодавством України, законом «Про об'єднання громадян», Статутом Українського
козацтва, Статутом дитячої та молодіжної організації Українського козацтва «Молода Січ,
Указом Президента України від 4 січня 1995 року №14/95 «Про відродження історико-
культурних та господарських традицій Українського козацтва», рішенням державної влади з
питань дитинства, юнацтва та молоді, визнаними Україною нормами міжнародного права,
прогресивними українськими козацькими звичаями і традиціями, які не суперечать законам
України.

Керівництво діяльністю Адамівського куреня «Січі» здійснює Адамівський курень
Українського козацтва спільно з державними органами, яким доручено виховання дітей та
молоді (Білгород-Дністровський районний відділ освіти та дирекція Адамівської
загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня, Білгород-Дністровська районна комісія у справах сім'ї та
молоді, Білгород-Дністровський районний відділ культури і т.д.) шляхом співпраці та вступу
працівників і колективів цих та підпорядкованих їм органів до Українського козацтва
індивідуальними, колективними чи асоційованими членами та створення ними козацьких
осередків.

Адамівський курень «Січі» створено і діє на основі добровільності, рівноправності,
позапартійності її членів, самоврядування, законності, гласності, єдності інтересів для спільної
реалізації громадянами України своїх прав і свобод.

Адамівський курень «Січі» співпрацює з зарубіжними та міжнародними державними і
громадськими організаціями з питань, що стосуються його статутної діяльності.

Мовою спілкування та діловодства в Адамівському курені «Січі» є державна мова
України — українська мова.

Створення в Адамівському курені «Січі» первинних партійних осередків чи будь-яких
інших партійних структур неприпустиме.

Адамівський курень «Січі» не слугує жодній партії чи партійній групі, а працює на благо і добро
українського народу й Української самостійної держави, на мир, злагоду, соціальну та
національну єдність українського суспільства.

Адамівський курень «Січі» має свою атрибутику і символіку: козацькі прапори,
клейноди, емблеми та інші відзнаки, а також козацькі дитячі та молодіжні однострої, звання,
нагороди та марш, зразки яких затверджуються та реєструються в установленому законом та
цим статутом порядку.

Повна офіційна назва — Адамівський курень дитячої та молодіжної організації
Українського козацтва «Молода Січ».

Скорочена офіційна назва — Адамівський курень «Січі».

Осередок керівних органів Адамівського куреня «Січі» — Одеська область, Білгород-
Дністровський район, село Адамівка, вулиця Шевченко, будинок №57, Адамівська
загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, телефон 76-3-40.

Осередок центральних керівних органів «Молодої Січі» — Київ, вул. Січневого повстання,
21, к.9, тел. (044) 290-63-41.

2. Мета діяльності.

Метою діяльності Адамівського куреня «Січі» є:

об'єднання в Українському козацтві науковців, педагогів, учительства, військових,
студентської та курсантської молоді, дітей, юнацтва, молоді та їх батьків як єдиного
педагогічного колективу для відродження, розбудови та ствердження національної системи
виховання на основі української козацької педагогіки та її ідей — національного відродження
України, народності, природо відповідності, гуманності, збереження духовної єдності поколінь;

комплексне високопрофесійне організаційно-методичне та науково-педагогічне
забезпечення навчально-виховного процесу дітей, юнацтва, молоді України на засадах
державної концепції національного виховання та її основи — української козацької педагогіки;

виховання у дітей, юнацтва та молоді національної свідомості, історичної пам'яти,
громадянської позиції, патріотизму, готовності захищати Батьківщину, любові до рідного краю
шляхом опанування духовної спадщини українського козацтва, оволодіння прогресивними
українськими звичаями і традиціями козацької нації;

виховання фізично, інтелектуально та духовно розвиненого дитинства, юнацтва та
молоді суверенної України на сформованих історією українського козацтва засадах козацького
світогляду та способу життя;

підготовка молоді до активної участі в розбудові України як суверенної держави,
держави самостійної та незалежної, демократичної і правової;

залучення дітей, юнацтва та молоді до краєзнавчої діяльності, поширення та
пропаганда козацьких звичаїв та традицій, вивчення, охорона та відновлення пам'яток
української історії та культури;

залучення дітей, юнацтва та молоді до систематичного фізичного, інтелектуального та
духовного самовдосконалення;

організація спілкування та консолідації дітей, юнацтва, молоді різних областей та
регіонів України на основі духовної спільності інтересів, патріотичного почуття любові до єдиної
Батьківщини, готовності берегти і зміцнювати єдність українського народу та готовність
виступити на захист Матері-України;

організація спілкування дітей, юнацтва, молоді України з однолітками різних країн,
виховання почуття поваги до інших народів-націй та доцільності, необхідності мирної,
рівноправної взаємодії і співпраці на користь усіх народів планети Земля;

відродження, утвердження і розвиток української мови і культури серед дітей, юнацтва і
молоді, виховання поваги до рідної мови, духовної потреби в ній як джерела духовності
українського народу;

підготовка молоді до захисту політичних, економічних, культурних та історичних
здобутків українського народу;

соціальний захист дитинства, материнства, учительства та підвищення соціального
статусу учительства в Україні.

3. Основні завдання.

13. Основними завданнями Адамівського куреня «Січі» є:

Підготовка та патріотичне виховання нового покоління в дусі українського козацького
лицарства, української національної ідеї, відданості рідному українському народові та
українській Землі-Матері.

Сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу молоді
допризовного віку, сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ, Митної
служби та підрозділів Цивільної оборони, сприяння укомплектуванню окремих військових
формувань призовниками з Українського козацтва.

Розвиток дошкільного та родинно-шкільного виховання, яке грунтується на високому
статусі батьківської і материнської козацької педагогіки та родинних, духовних, релігійно-
моральних та загальнонаціональних цінностях.

Впровадження в школі форм і методів учнівського самоврядування, заснованих на
формах та методах самоврядування та демократії Січі та осередку Українського козацтва,
зокрема «Козацької республіки».

Реалізація виховного та державотворчого потенціалу української козацької педагогіки,
дослідження, вивчення та впровадження у виховний процес:

складових української козацької педагогіки — національної психології, характеру,
світогляду, правосвідомості та моралі;

провідних ідей в національній системі освіти і виховання козаків — свобода і
незалежність України, суверенність особистості, народовладдя;

виховних козацьких традицій як основ системи виховання в козацькій педагогіці;

народних традицій, звичаїв, обрядів;

фольклорного виховання: пісні, думи, легенди, перекази, прислів'я, приказки про
козаків, їх героїчну боротьбу;

різних видів мистецтва: декоративно-вжиткове, музичне, танцювальне, вишивання.

Дослідження, розвиток та впровадження ступіней системи козацького виховання:

дошкільного родинного виховання (високий статус батьківської і материнської козацької
педагогіки, особливо роль батька, який загартовував дітей, формував у них лицарську честь і
гідність, готував до життєвих труднощів;

родинно-шкільного виховання, яке ґрунтується на цінностях родинних, національних,
духовних, релігійно-моральних, загальнонаціональних.

Розвиток дитячого туризму та спорту (в т. ч. військово-прикладних і технічних видів).

Участь в підготовці та проведенні щорічного фестивалю «Молода Січ» дітей, юнацтва,
молоді шкільних організацій Січі.

Проведення виховної роботи серед дітей, юнацтва, молоді, створення та організація
дитячих, юнацьких і молодіжних товариств, шкіл, інших навчальних закладів, таборів, розробка
для них програм, методик та підтримка їх діяльності. Організація традиційних козацьких
таборових зборів, змагань, фестивалів. Сприяння заснуванню та роботі спеціальних шкіл Січі
для обдарованих дітей та молоді.

Сприяння підготовці та проведенню кваліфікаційних відбіркових конкурсів, олімпіад.
Участь в опрацюванні програм виховної роботи. Планування та проведення заходів щодо
соціального захисту дитинства, материнства, учительства та підвищення соціального статусу
учителя в Україні.

Сприяння видавництву матеріалів у періодичній печаті для дітей та юнацтва,
видавництва методичної навчально-виховної літератури.

4. Виховання дітей і молоді.

Виховний процес в Адамівському курені «Січі» будується на основі вивчення,
усвідомлення, збереження, творчого використання та опори на визнані світовою культурою
історичні факти та результати фундаментальних наукових досліджень від доби визвольної
боротьби українського козацтва за політичну і державну незалежність та заснування
Української козацької республіки доби Богдана Хмельницького до ствердження державності
України нинішньої доби.

Світовою культурою визнані історичні факти:

українське козацтво — гордість української нації, найвищий її зліт у віковічному розвитку,
одна з найяскравіших сторінок літопису боротьби українського народу за політичну і державну
незалежність. Його ідейно-моральний потенціал — це ядро козацької духовності, яке є основою
ідеології розбудови і відродження державності України, є невичерпною скарбницею
громадського загартування підростаючих поколінь;

багатовіковий визвольний рух українського козацтва покликав до життя унікальне
явище не лише східно-слов'янської культури, а й світової культури — українську козацьку
педагогіку. Вона народжена матеріальним і духовним життям українського козацтва;

українська козацька педагогіка — це частина народної педагогіки українського народу у
вершинному її прояві, яка формувала в підростаючих поколіннях українців синівську вірність
рідній землі, Батьківщині — незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю
головною метою ставила формування в сім'ї, школі і громадському житті козака-лицаря,
мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і
самосвідомості;

український козак — це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально
незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею,
патріот України, який постійно морально-психологічно, духовно і фізично готує себе до оборони
Батьківщини, своєї честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього
світу;

найважливішими в національній системі освіти і виховання були провідні ідеї
козацького руху — свобода і незалежність України, честь і гідність, непорушність прав людини і
народу, суверенність особистості, народовладдя;

українська національна ідея проходить через всю педагогічну спадщину минулих епох
України. Вона лежала в основі діяльності цілих поколінь українських козаків, українських освітян
і надихала їх на вірне служіння рідному краю.

Основою змісту виховання дітей та молоді — козачат та молодих козаків Адамівського
куреня «Січі» є:

Державна концепція ідеології розбудови української національної суверенної держави
та виховання на її принципах громадян-патріотів, готових будувати свою національну державу,
берегти єдність народу України, захищати незалежність, суверенність та недоторканість
кордонів України, самовіддано працювати на зміцнення духовного, морального, наукового,
технічного та економічного потенціалу держави з метою вибороти високий рівень добробуту,
соціальних і духовних гарантій кожному громадянину та достойне місце своїй державі в
змаганні націй-держав світового співтовариства, яке розгорнулося в системі світових ринкових
економічних відносин;

Розроблена Міністерством освіти України «Концепція національного виховання»,
основою якої є українська національна система виховання, українська козацька педагогіка і
духовність, психологія українського козацтва.

Програма виховання включає обов'язкове оволодіння дітьми та молоддю -
козачатами та молодими козаками — Кодексами людського буття Українського козацтва,
виховання потреби безумовного виконання їх в житті, що забезпечить формування та
виховання того духовного стану молоді — молодих громадян України, козаків, який в народі
зберігся як розуміння козацького духу, того особливого соціального стану українського козака в
суспільстві, що слугував духовною опорою народу і українській державі на протязі віків.

Кодексами соціального стану Українського козацтва являються:

а. Кодекс лицарської честі Українського козацтва, який включає такі основні якості
особистості:

любов до батьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні, ставленні до
Батьківщини, рідного народу;

готовність турбуватися про молодших, зокрема дітей, усіх літніх людей і людей
похилого віку;

підкреслено шанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;

непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, національним і
загальнолюдським цінностям;

відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави, єдності і
соборності українських земель;

прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних закладів,
просвітних установ, пам'яток історії та культури;

готовність проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності і
наступальність у боротьбі з ними;

здатність цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні і духовні сили, зокрема
непохитну силу волі і непоборну силу духу, можливості свого організму, займатися
самопізнанням і самовдосконаленням;

уміння скрізь і всюди чинити шляхетно, виявляти доброчинність, лицарські чесноти,
глибоку історичну пам'ять, національну гідність і гордість;

турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення до
рідної природи, землі, примноження її багатств;

прагнення внести якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту рідного
народу, його матеріального і духовного рівня.

б. Кодекс лицарської звитяги Українського козацтва:

готовність боротися до загину за волю, честь і славу України;

нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рідних, друзів, побратимів, долі
Матері-України;

презирство і ненависть до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих заброд-
завойовників;

уміння доводити наукову неспроможність ворожих ідей і теорій, спрямованих на
послаблення Української держави, на приглушення національної свідомості і самосвідомості, та
встановлення національної несправедливості і нерівноправності;

здатність відстоювати в будь-яких обставинах життя рідну мову, культуру, мистецтво,
духовні традиції, гідність і гордість свого та інших народів;

героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім'я свободи і незалежності України;

відстоювання свого права бути господарем на рідній землі, володарем національних
багатств, готовність нікому не давати на поталу своєї материзни і дідизни;

здатність і готовність займатися постійно, в тому числі і в години можливого лихоліття,
народотворчою і націотворчою діяльністю, будівництвом і зміцненням Української держави.

в. Заповіді милосердя, які українські козаки залишили своїм нащадкам — сучасному
Українському козацтву як дорогоцінний морально-духовний спадок:

готовність допомагати найслабшим, найбеззахиснішим — дітям, створювати умови для
їхньої радості, попереджувати їхні страждання, замінювати їм у разі необхідності батька і матір,
брата і сестру;

всебічна допомога сиротам, вдовам, бабусям і дідусям, турботливе ставлення до
безпомічних, постійна їх матеріальна підтримка;

надання допомоги хворим, інвалідам, потерпілим від злих людей, стихійних сил
природи та іншого;

здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду;

готовність допомагати будь-якій людині, щиро розділити з нею журбу, страждання, горе,
зробити все для того, щоб їй стало легше.

17. Завдання Адамівського куреня «Січі» в царині військово-патріотичного виховання
полягає в наповненні конкретними діями духовного Заповіту пращурів наших, героїчних
українських козаків, нам, нащадкам: «Сини народу України! Будьте завжди готові до оборони
Матері-України!»

Система військо-патріотичного шкільного виховання включає:

морально-психологічну та психологічну підготовку на уроках суспільно-історичного,
народознавчого та гуманітарного циклу;

військово-технічну підготовку на уроках праці та фізико-математичного циклу;

військово-фізичну підготовку на уроках початкової військової підготовки та фізкультури;

— під час учбової та позаучбової роботи — всі види підготовки згідно напрямкам, формам і
методам діяльності Адамівського куреня «Січі».

Напрямки, форми, методи діяльності та їх організаційне, наукове, педагогічне,

методологічне забезпечення.

Напрямки діяльності Адамівського куреня «Січі»:

а. Поширення знань серед учнів та молоді про козацький національно-визвольний рух,
про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.

Вивчення матеріалів: фольклорних джерел; історичних документів (козацьких літописів);
наукових праць про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса,
Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І Огієнка, З.Крип'якевича, А.Опановича та ін.; художніх творів
Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепського, поетів В.Симоненко,
Л.Костенко, І.Драча, Д.Павличка та ін.

Дослідження кожним юним та молодим козаком, гуртами, загонами славної історії
українського козацтва — від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного,
Б.Хмельницького, І.Мазепи.

Вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого мистецтва керівників
повстань отаманів: С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи,
П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка та ін.

Складання конкретної програми вивчення козацького визвольного руху, козацького
краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошуку козацьких могил та цвинтарів,
їх упорядкування, встановлення пам'ятних знаків, вивчення козацькою молоддю козацьких
родоводів під гаслом «Шукай, козак, свій родовід!»

в. Дослідження і практичне відродження військово-спортивного мистецтва наших
пращурів: верхова їзда, стрільба з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької
зброї, подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різні види
боротьби та протиборства, у т. ч. бойовий гопак, козацьке багатоборство.

г. Пізнання і відродження традицій козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів,
господарів землі: прилучення до організації ведення фермерських господарств, створення
госпрозрахункових трудових об'єднань, майстерень, малих підприємств, асоціацій, організація
взірцевих молодіжного-козацьких господарств різного профілю.

д. Відродження козацьких мистецьких традицій: кобзарства, лірництва, гуртового співу,
танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки,
іконопису.

е. Відродження ремесел і промислів: бондарства, гончарства, бджільництва, будівництво
козацьких човнів, ковальства, лимарства, чинбарства, стельмахування. З цією метою
організовувати різноманітні мистецько-трудові об'єднання, майстерні та залучати на допомогу
учням народних майстрів, спеціалістів.

ж. Вивчення і застосування на практиці козацьких знань: народної медицини, астрономії,
агрономії, метеорології, кулінарії.

з. Пізнання сутності й особливості козацької ідеології: філософії, світогляду, моралі,
етики, характеру, правосвідомості.

і. Вивчення сучасних видів техніки, інформаційної та електронно-обчислювальної
машинної технології і організації особистої та спільної творчої діяльності, зокрема: радіозв'язок,
робота на колективних радіостанціях, телерадіоконструювання, телерадіомоделізм, системи
електронної автоматики, судномоделізм, морська справа, персональні обчислювальні
електронні машини та технології на основі їх використання, авіамоделізм, автомобільна та
тракторна справа, радіо моделювання і інші напрямки технічної творчості.

к. Проведення індивідуальної, групової і масової культурно-просвітницької роботи,
спрямованої на те, щоб кожен учень — член козацького осередку займався самопізнанням і
саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і фізичні
можливості. Проведення кваліфікаційних конкурсів, олімпіад, змагань по різним напрямкам
формування здібностей учнів. Проведення відбіркових конкурсів та олімпіад з метою підготовки
до вступу у військові учбові заклади.

л. Вивчення екологічного становища в регіоні та участь у заходах з метою його
покращання.

Форми та методи діяльності, які використовує Адамівський курень «Січі»: засновує
козацькі осередки та організації Січі, бере участь у створенні навчально-виховні табори козацькі

та приймає участь в їх роботі, бере участь у заходах, присвячених історичним датам України, у
відзначенні національних та релігійних свят, у проведенні культурно-просвітницьких заходів:
вечорів, концертів, виставок, читання лекцій тощо, народознавча та фольклорно-етнографічна
діяльність, фольклорно-пошукові експедиції, фольклорно-етнографічні ансамблі, збір, запис та
видання збірників кіно, аудіо та відеозаписів виконання українських козацьких звичаїв та
господарських, військових, виховних заходів в українських козацьких поселеннях та січах,
недільні школи, історико-культурні просвітницькі центри, педагогічні університети для батьків,
кінолекторії щодо історії Українського козацтва та України, конкурси, фестивалі, організує та
бере участь у козацьких походах, подорожах, проведення народних свят, обрядів за участю
вчителів, батьків, дітей, громадськості, діяльність гуртків, клубів, студій, впровадження
спецкурсів, факультативів, проведення фестивалів, конкурсів, виставок з метою виявлення
обдарованих дітей і подальшого розвитку їх інтелектуальних здібностей, шефські зв'язки з
особистим складом військових частин Збройних Сил України та кораблів Військово-Морських
Сил України, військово-патріотична робота з допризовною молоддю, організація козацьких
світлиць в школах, навчальних закладах, військових частинах Збройних Сил України та
кораблях Військово-Морських Сил України, організація виставок народних умільців, -
продовжувачів традицій українського козацтва, с творення козацьких бібліотек для дитинства,
юнацтва та молоді, музеїв козацької слави та духовного відродження народу України, участь у
створенні в діючих музеях України композицій, що висвітлюють замовчану, приховану
минулими режимами правду історії Українського народу, пошукова, дослідницька робота з
історії українського козацтва рідного краю, взаємодія та співпраця з дитячими інспекціями,
працівниками дитячих кімнат міліції, комісіями у справах неповнолітніх, дитячими інтернатами,
місцевими органами Міністерства у справах сім'ї та молоді, залучає студентську та курсантську
молодь до військово-патріотичної роботи з дітьми в курені, розвиває спілкування, порозуміння,
взаємодію, духовну та психологічну єдність дітей, юнацтва, молоді різних регіонів України,
розвиває участь та роль дітей, юнацтва, молоді в процесах консолідації Українського народу та
зміцнення державності України як запоруки громадського миру та злагоди, як гарантії щастя
кожної матері та її дітей, розповсюджує інформацію і пропагує свої ідеї та цілі.

Розробляє програму наукового, педагогічного, організаційно-методичного
забезпечення діяльності Адамівського куреня «Січі». Ця програма включає: науково-педагогічні
основи національної системи виховання та її основи — української козацької педагогіки, історію
України та Українського козацтва, кодекс соціального стану Українського козацтва, українську
концепцію національного виховання, українську козацьку педагогіку, статут Українського
козацтва, Статут Січі, програму «Діти України» та інші державні програми щодо дітей, юнацтва,
молоді, Укази президента, Рішення Верховної Ради України, Закони України, методики
організаційної роботи Січі на основних конкретних напрямках її діяльності, програму
батьківських університетів та їх участі в діяльності Січі.

Методологічною основою народознавчої діяльності наукового, педагогічного,
батьківського, дитячого, юнацького та молодіжного козацтва Січі служать ідеї національної та
загальнолюдської гуманістичної культури.

6. Членство. Права і обов'язки членів.

Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником і
рятівником українського народу, української мови, розвивати культуру і відповідає вимогам:
український козак — душа правдива, справедлива і незрадлива.

До Українського козацтва приймають за козацьким Звичаєм на раді Адамівського
куреня «Січі» згідно письмової заяви.

Українські козаки в Січі за віком поділяються на такі ступені козацького росту:

для юнаків: для дівчат:

козаченята до 6 років, лелінята до 6 років,

козачата до 10 років, лелі до 10 років,

джури 10-14 років, дани 10-14 років,

молоді козаки 14-18 років, берегині 14-18 років,

дійсні козаки (козачки) члени Українського козацтва з 16-17 років.

Прийом до козачат здійснюється з 6-ти років за згодою батьків. Всі прийоми і переходи
від козачат, як першої ступені козацького росту, до дійсних козаків (членів) Українського
козацтва здійснюється урочисто з відповідними посвятами за традиційними козацькими
звичаями.

Козачатам, джурам та молодим козакам видається грамота і відповідний кожному
ступеню козацького росту нагрудний знак, а дійсному козаку — Реєстрова грамота, посвідчення,
нагрудний і нарукавний знаки Українського козацтва.

Козачата, джури, молоді козаки Українського козацтва як члени Січі мають обов'язки:
визнавати Статут та Програму Січі і діяти відповідно до їх засад, пройти повний курс козацького
вишколу, скласти січову присягу, вивчати, знати, оволодівати і в житті непохитно виконувати
Кодекс лицарської честі, Кодекс лицарської звитяги та Заповіді милосердя Українського
козацтва, дотримуватися національних і загальнолюдських норм поведінки.

Козачата, джури, молоді козаки Українського козацтва як члени Січі мають права:
обирати і бути обраним в керівні органи Січі, право вільного вибору первинного осередку у
відповідності до своїх нахилів та статі, віку інших членів, брати участь у роботі Січі,
висловлювати свою думку та вносити пропозиції, право вносити на розгляд організації Січі
будь-яких питань, право отримувати інформацію про заходи Січі та брати в них участь, право
отримувати інформацію про заходи Січі та брати в них участь, право апелювати до організацій
Січі, право на захист інтересів з боку Січі, право висловлювати свою думку щодо всіх напрямків
діяльності своєї організації та Січі.

Виборні посади в структурах Січі, пов'язані з повною юридичною відповідальністю,
посідаються особами, що досягли повного повноліття.

Згідно звичаям Українського козацтва, жінка козака, коли козак воював за волю
народу, не тільки виховувала своїх козацьких дітей, але й при необхідності хоробро ставала на
їх захист із зброєю в руках і сама була для дітей прикладом мужності і хоробрості. Це була
Козацька Мати героїчної доби Українського козацтва. Згідно Звичаям Українського козацтва
вчителька в Січі виконує свої почесні обов'язки Козацької Матері, являється повноправним
членом Січі, має всі права і обов'язки члена Січі і може бути обрана в керівні органи Січі будь-
якого рівня.

7. Структура та органи управління.

Адамівський курень «Січі», як громадська організація, створюється за виробничо-
територіальним принципом і складається з первинних козацьких товариств — класних загонів.

Отаман козацького товариства «Січі» входить за посадою до складу старшини
козацьких осередків Українського козацтва відповідного рівня і виконує обов'язки осавула цих
осередків, на яких покладається організація роботи з дітьми, юнацтвом, молоддю згідно цього
Статуту.

Первинне козацьке товариство — Адамівський курень «Січі» створюється за місцем
навчання членів Січі. Для керівництва обирають на своїх Радах отамана та писаря (його
заступника) терміном на один рік. Вони ведуть персональний облік членів, приймають членські
внески. Ведуть облік матеріальних засобів і коштів. Звітують перед Районовою канцелярією.
Звітують перед місцевими фінансовими органами (коли мають свій розрахунковий рахунок в
банківській установі). Співпрацюють з канцелярією і керівництвом районової Січі. Підзвітні
керівним органам Січі. Визначають завдання і напрямки своєї діяльності. На Радах Районової
Січі отримують інформацію щодо рішень керівництва Січі різних рівнів, рішень отамана з
найважливіших справ господарського, фінансового, методичного, організаційного характеру.
Затверджують кошторис. Отаман, який керує куренем, входить до ради отаманів районової Січі.

Первинне козацьке товариство Січі в школі (Адамівський курень «Січі») є формою
впровадження учнівського самоврядування з використанням структури Січі Українського
козацтва, зокрема, в формі Козацької республіки.

Структурними підрозділами Козацької республіки є: Велика козацька рада, членами якої
є учні, вчителі, дирекція школи, батьки, наставники, козаки. Це загально шкільні батьківські
збори, це те велике козацьке коло, на якому кожен має слово і на якому обирають старшину
Козацької республіки і приймають доленосні рішення, за козацьким звичаєм добре підготовлені
та відредаговані;

Козацька рада, членами якої є вчителі, учні, генеральний писар, прапороносці, кошевар
та судочинець;

Загони в кожному класі. Кожний загін обирає отамана, писаря, прапороносця, кошевара і
має свій прапор, назву, девіз, пісню та почесного батька-гетьмана Українського козацтва,
історію якого козачата вивчають особливо досконало.

Козацька республіка має свою Конституцію, Принципи, Закони-кодекси лицарської честі
Українського козацтва, Клятву вступаючого в Козацьку республіку та обов'язки козацької
старшини.

8. Кошти та майно. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення.

Адамівський курень Січі здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному
законодавством України.

Кошти Адамівського куреня Січі складаються з: пожертвувань членів Українського
козацтва, Січі, інших добровільних пожертвувань, заповітів та внесків приватних осіб, установ,
підприємств, організацій, профспілкових та інших громадських організацій, фондів України та із-
за кордону; державного фінансування, дотації та субсидії у відповідності до чинного
законодавства України та державним програмам підтримки дитинства та молоді; Фінансування
згідно міжнародним програмам підтримки дітей та молоді, надходжень від проведення
культурно-масових, спортивних та інших заходів, лекцій, виставок, видавничої діяльності.

Курень використовує кошти у відповідності до чинного законодавства на проведення
заходів, передбачених цим Статутом, забезпечення організаційно-господарських потреб та
утримання штатного персоналу.

Майно куреня складається з будівель, споруд, оргтехніки, основних засобів
виробництва, засобів зв'язку та іншого, незабороненого чинним законодавством України.

Органи місцевої державної влади вирішують питання про матеріальне технічне
забезпечення діяльності куреню, надають йому службові приміщення та необхідний інвентар за
рахунок місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять на їх рахунок на зазначену мету.

Курень має право користуватися на договірних засадах власністю державних
підприємств, організацій, установ та інших власників для виконання статутних завдань.
Службові приміщення, необхідні для куреню, надаються (орендуються) місцевими органами
влади чи управління, що фінансують витрати по утриманню таких приміщень із своїх бюджетів.

Кожна із посадових осіб куреню, що отримала у розпорядження певні кошти, несе
спільно з бухгалтером відповідальність за їхнє використання згідно до вимог чинного
законодавства України.

Відкриття рахунку в банківській установі зобов'язує курень вести оперативний та
бухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструватися в органах державної податкової
інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

9. Правовий статус куреня.

Адміністрація Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня Білгород-
Дністровського району Одеської області як юридична особа є засновником юридичної особи -
Адамівського куреня дитячої та молодіжної організації Українського козацтва «Молодої Січі».

Канцелярія куреню зберігає оригінал Статуту куреню. Отаман куреню (директор школи)
підписує звернення в органи внутрішніх справ щодо отримання дозволу на виготовлення
печатки Куреню та звернення до банківської установи щодо отримання дозволу на відкриття
розрахункового рахунку куреня та бланків зразків підписів на відкриття цього рахунку.

Курень є юридичною особою з повноваженнями і правами згідно цього статуту, має
поточний та валютний рахунки в банках, печатку та штамп зі своїм найменуванням, відповідну
козацьким звичаям, і традиціям атрибутику, символіку, зразки яких затверджуються радою
отаманів куреню та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Курень може виступати позивачем і відповідачем в органах суду та арбітражного

суду.

Доповнення та зміни до Статуту куреня має право вносити курінний отаман, рада
отаманів куреню, Велика Рада куреню та затверджує Велика Рада куреню.

Про зміни, що сталися в статутних документах куреня, курень повідомляє відповідні
органи.

10. Припинення діяльності куреня.

Припинення діяльності куреню відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації.

Реорганізація куреню відбувається за рішенням Великої ради куреню, якщо за це
проголосувало дві третини його членів.

Ліквідація куреню відбувається за рішенням Великої ради куреню, якщо за це
проголосувало дві третини його членів або за рішенням суду.

Ліквідація проводиться в порядку згідно чинного законодавства ліквідаційною
комісією, призначеною канцелярією Січі. Майно і кошти спрямовуються на розвиток Адамівської
школи.

Структура та посадові обов'язки осіб керівного складу «Молодої Січі», Козацької

республіки, класного козацького загону.

Отаман — здійснює загальне керівництво загоном.

Писар — веде канцелярію і разом з отаманом здійснює заходи щодо діяльності загону.
Це — головний розпорядник, адміністратор і координатор діяльності загону.

Обозний — відає господарством та □адіо моделюванн діяльністю загону.

Скарбник — відає фінансами загону.

Осавул — стежить за поведінкою джур козацьких та молодих козаків, за виконанням
заходів військово-патріотичного виховання та вишколу козачат, джур козацьких і молодих
козаків з питань традиційних козацьких військових умінь та єдиноборств.

Хорунжий — головний прапороносець, відає козацькими стягами й хоругвами, крім того
відповідає за фізичне виховання козачат, джур козацьких та молодих козаків.

Бунчужний — завідує козацькими клейнодами — бунчуками, пірначами тощо. Відповідає
за культурно-мистецьку діяльність та виховну роботу в загоні.

Суддя — очолює суд козацької честі. Цей суд розбирає спірні питання, проступки джур
козацьких, молодих козаків, неправильні дії загону та окремих його представників. Суд
керується лише принципами лицарського кодексу козаків та Статутом.

Довбуш — завідує загоновими литаврами, якими скликає товариство на Ради, Круг.

Товмач — перекладач, знає іноземні мови.

Шафар — під час походів заготовляє провіант. Він ключник, економ, домоправитель.

Програма діяльності дитячої та молодіжної організації Адамівського куреня
Українського козацтва «Молода Січ». Редакція 1998 року. (Програма розвитку

козачати).

Вступ.

У сучасній широкій інфраструктурі дитячо-юнацьких і молодіжних об'єднань, організацій
чільне місце належить тим, які працюють на козацько-лицарських традиціях українського
народу.

Наш народ протягом століть боровся за свою свободу, власну національну державу.
Найбільших успіхів у боротьбі за політичну незалежність, самостійну Україну наш народ досяг у
Велику Козацьку добу (ХУІ-ХУІІІ ст.). Під час військових змагань із чужоземними загарбниками -
татарами, турками, поляками, литовцями і росіянами в Україні виникли духовні і матеріальні
умови, які сприяли зародженню, розвитку і зміцненню могутньої національно-визвольної і
державотворчої сили — Українського козацтва.

За своїм високим історичним покликанням Українське козацтво стало могутньою
ідейною, політичною, духовною, економічною силою, яке реалізувало Боже провидіння -
відродження української нації і держави. В козацьку добу наш етнос набував чітко окреслених
ознак української нації європейського типу. Українців, їхню країну зарубіжні вчені, мандрівники
(П.Алепський, Г.Боплан та ін.) називали «козацькою нацією», «козацькою державою»,
«козацькою Україною», «Козацькою землею». Славне і високошляхетне українське козацтво
створило дві форми національної державності — Землі вольностей Війська Запорозького
(Запорозьку Січ) з однойменною столицею-фортецею і Гетьманську Україну із столицями в
Глухові, Батурині, Чигирині.

Під керівництвом всесвітньо відомих гетьманів Петра Сагайдачного і Богдана
Хмельницького українські козацькі Збройні Сили були одними з кращих у Європі. Вони вкрили
себе, свій волелюбний і працьовитий народ невмирущою славою в боротьбі з агресивними
міліарними державами ханського Криму, султанської Туреччини, шляхетської Польщі і
самодержавно-шовіністичної Росії.

Українське козацтво, зокрема його серцевина — запорозьке лицарство, патріотична і
національно-державницька козацька старшина була ідейною, політичною, морально-духовною

елітою нашої нації. За високим зразком запорозького козацтва виникали донське та інші гілки
російського козацтва.

За часів козацтва Україна починала займати гідне місце в народів «вольним колі»
(Т.Шевченко). Українське козацтво створило численні пріоритети в усіх без винятку галузях
національного життя — ідейному і політичному, моральному і духовному, культурному і
науковому, військовому і спортивному, економічному і державницькому.

Українське козацтво є вічно живим, високим взірцем для наслідування молоддю всіх
наступних історичних епох. Пізнаючи фольклор, художні твори про козацтво, історію розвитку
козацького визвольного руху, діти, підлітки і юнаки оволодівають найвищою планкою
національної духовності, серцевину якої складав козацько-лицарський дух.

Український прогресивний молодіжний рух у попередні історичні періоди завжди
опирався на волелюбні високодуховні, державотворчі традиції козацтва. І в Велику Козацьку
добу, і на пізніших етапах національного відродження та боротьби з ворогами нашої
незалежності (кінець ХІХ — початок ХХ ст., буремні 1917-1920 роки та роки героїчної боротьби
вояк ОУН-УПА) молодь створювала козацькі побратимства, братства, сотні і полки, легіони та
ін. об'єднання, організації з метою зміцнення своїх рядів, нарощення боротьби за незалежність
рідного народу. Особлива націотворча й державотворча місія випадає українському козацтву
сьогодні — в нелегкі роки становлення й утвердження Незалежної України.

1. Мета і завдання «Молодої Січі».

Головною метою діяльності «Молодої Січі» є розвиток вітчизняного дитячого, юнацького
і молодіжного руху, виховання дітей і молоді в дусі національної ідеї на високоефективних
козацько-лицарських традиціях рідного народу, принципах християнської моралі. Оволодіння
юнаками і дівчатами фундаментальними козацько-лицарськими ідеями, цінностями забезпечує
їхній високий ідейний рівень, глибоку історичну пам'ять, національну свідомість і
самосвідомість, готовність зміцнювати й боронити незалежну Українську державу.

Умови козацького життя зміцнювали генофонд української нації, плекали фізичне,
моральне і духовне здоров'я, довго тривалість життя; велику працездатність, активно-
перетворюючу енергію, наповнювали життєдіяльність українців національною гідністю,
державотворчою потугою. Творче відродження і розвиток на сучасному рівні козацько-
лицарських традицій сприяє тому, що кожна молода людина бачить високий смисл життя в
глибокій любові до рідного народу, самовідданому служінні Батьківщині — Україні.

Основні завдання діяльності «Молодої Січі»:

створення умов для забезпечення міцного здоров'я, загартування тіла і душі кожного
члена «Молодої Січі» на перевірених віками традиціях народної медицини, козацької виховної
мудрості, сучасних досягненнях науки;

формування фізично, інтелектуально і духовно розвиненої волелюбної особистості,
представника еліти української нації з глибокою національною гідністю, повагою до святинь
рідного народу, загальнолюдських цінностей;

виховання в дітей, юнаків і дівчат національної свідомості і самосвідомості, історичної
пам'яти, любові до рідної мови, культури на глибоких науково-філософських, українознавчих
засадах;

глибоке вивчення славної історії Українського козацтва, основ козацького бойового
мистецтва, ознайомлення з подвигами козаків-героїв та патріотичної козацької старшини,
вивчення біографії найвидатніших українських гетьманів та кошових Запорізької Січі, створення
музеїв козацької слави, впорядкування й охорона козацьких могил та інших пам'яток козацької
історії;

формування в молоді сучасної козацької ідеології, філософії, світогляду, характеру,
сили волі і силу духу та інших лицарських чеснот;

виховання глибокого патріотизму, стійкої громадянської позиції особистості, її
державотворчих якостей, активної участі в громадському житті, майбутній політичній діяльності
на благо незалежної України;

організації гуманного спілкування, співробітництва і консолідації дітей, юнацтва і молоді
— представників різних національностей як в Україні, так і за її межами, вироблення в них
готовності і умінь зміцнювати міжнародний авторитет нашої держави;

розвиток дитячого і молодіжного туризму та спорту, козацького краєзнавства, козацьких
бойових мистецтв, військово-спортивних традицій;

сприяння підготовці молоді до військової служби, військового вишколу молоді
допризовного віку, оволодіння нею козацько-лицарською військовою майстерністю на
сучасному рівні з наступним укомплектуванням окремих військових формувань з «Молодої Січі»
в складі Збройних Сил України;

виховання в молоді здатності до альтруїзму, подвижницької і героїчної діяльності в ім'я
свободи і незалежності України, уміння постійно займатися самоосвітою і самовихованням,
самореалізацією на козацько-лицарських традиціях;

Потребують відродження в сучасних умовах прогресивні форми козацького
господарювання й підприємництва, зокрема козацького фермерства, розвиток козацького
конярства й мистецтво верхової їзди, володіння шаблею, списом та іншою козацькою зброєю,
заснування майстерень для виготовлення козацького одягу, зброї з метою досягнення
спортивних цілей.

«Молода Січ» ставить своєю метою заснувати за погодженням із державними органами,
владними структурами розбудову обласних, регіональних дитячо-юнацьких та молодіжних
козацьких Січей, зокрема на історичній Хортиці, південному березі Криму. Це будуть
традиційно-історичні матеріально-технічні, навчально-спортивні бази, осередки юного козацтва
з метою національно-патріотичного, морально-духовного загартування, реалізація статутних і
програмових завдань та положень.

Керівні органи Січі організовують редакційно-видавничу діяльність з метою поширення
серед дітей, юнаків і молоді наукових знань про історію, культуру, мораль Українського
козацтва, лицарську духовність, впровадження в життя передового досвіду виховання
підростаючих поколінь на козацько-лицарських традиціях.

«Молода Січ» об'єднує в своїх лавах патріотично настроєних, національно свідомих
дітей, підлітків і юнаків України та української діаспори. Вони виховуються в родинах, козацьких
осередках, енергійними і діяльними, ініціативними і підприємливими, сильними духом і тілом
громадянами, високими професіоналами, активними учасниками громадського життя,
політичними і державними діячами. Молоді січовики над усе ставлять інтереси і потреби
рідного народу, України-Батьківщини, взаєморозуміння і взаємо підтримку представників різних
національностей. В житті та побуті вони дотримуються свідомої дисципліни, порядку, ладу і
злагоди.

Одним із приоритетних завдань «Молодої Січі» є пробудження і формування в кожного
юного козака прагнення стати лицарем України — морально чистою, духовно багатою,
матеріально незалежною людиною. З найбільш раннього віку він виробляє вміння бути
господарем в рідному краї, володарем становища, панувати над собою і обставинами життя,
прогнозувати і творити їх з метою постійного по життєвого саморозвитку і самовдосконалення,
розвивати Богом дану природу свого тіла і духу, беручи для себе за високий приклад козаків-
характерників, що цілеспрямовано розвивали в собі незвичайні, так звані надприродні
можливості, здібності, здатності і вміння.

«Молода Січ» спрямовує свою діяльність на розвиток у кожного юного козака бажань і
умінь займатися своїм фізичним загартуванням, морально-психологічним розвитком,
підготовкою себе до активного самостійного життя, створення міцної сім'ї, захисту родини, свого
роду та українського народу, створення умов для їх процвітання, підвищення авторитету серед
інших народів.

Кожен юнак систематично пізнає народні і культурні наукові знання, вивчає вищі
здобутки вітчизняної, світової культури, науки і освіти, прагне вирости, рівняючись на наших
великих предків, мудрою і мужньою, працьовитою і правдивою, гідною свого народу і держави
людиною, стійким громадянином, — творцем незалежної, демократичної і цивілізованої України.

В основі реалізації цієї Програми лежить програма, складена кожним членом «Молодої
Січі» (починаючи з підліткового віку) з метою постійного саморозвитку, самоосвіти,
самовиховання і самореалізації своїх тілесних і духовних сил та можливостей в ім'я підвищення
добробуту, культури, духовності рідного народу, примноження його доброї слави в цьому світі.

Ця Програма написана у відповідності до вимог і положень Конституції України, інших
законів і державних документів про молодь та освіту, а також міжнародних документів, зокрема
Генеральної Асамблеї, про права і виховання дітей.

2. Історична необхідність відродження і утвердження дитячого, юнацького і молодіжного

руху на козацько-лицарських традиціях.

Українська молодь має глибоко усвідомлювати, що козацько-лицарська духовність -
одна з найвищих вершин національної духовності, яка була рятівним феноменом в історії
рідного народу. Тому справедливим, історично об'єктивним є твердження багатьох вітчизняних і
зарубіжних учених: доки Україна була козацькою, доти вона була незалежною чи автономною (в
умовах безперервної агресії — військової, ідеологічної, мовної, культурної шовіністично-
мілітарних держав).

Козацько-лицарські ідеї, непересічні морально-духовні вартості, подвижництво і героїка
рятували нашу націю і в пізніші часи панування на нашій території чужоземної мови, культури,
шовіністично-пригноблюючої ідеології сусідніх агресивних держав.

У ХІХ і ХХ століттях козацько-лицарська ідейність, духовність жили в серцях і душах
нашого народу, його інтелігенції, еліти. Козацька ідеологія і лицарський дух в тій чи іншій формі
завжди були притаманні національно свідомим українцям, набували нових життєво важливих,
національно-державницьких форм.

Українська молодь, яка об'єднувала в своїх лавах також багатьох білорусів, поляків,
євреїв, росіян, представників інших національностей України, завжди продовжувала
різноманітні форми, традиції козацько-лицарської життєдіяльності. Новітні молодіжні козацькі
братства і товариства, курені, коші і Січі виникали, наприклад, ще в другій половині ХІХ
століття. Одну з перших Січей нового часу створили українські студенти у Відні (1868),
почесними членами якої були відомі українські вчені, громадські і політичні діячі, наприклад
М.П.Драгоманов.

Масовий національно-визвольний січовий рух серед дорослих і молоді розгортався
наприкінці ХІХ — в перші десятиліття ХХ століття.

Перша Січ як спортивно-руханкова організація була заснована в умовах панування
Австро-Угорської імперії, наперекір волі польсько-шовінистичних властей, видатним
українським просвітником, громадським і політичним діячем Кирилом Трильовським 5 травня
1900 року в селі Завалля Снятинського повіту в Галичині. Невдовзі Січі густою мережею як суто
національна форма об'єднання дорослих і молоді, вкривали територію Галичини, Буковини і
Закарпаття. Всупереч колоніальним властям, в інтересах звільнення українського народу в
згаданих регіонах у перші десятиліття нашого століття нараховувалося 1500 Січей, які ставали
осередками формування національної свідомості і самосвідомості, козацько-лицарської
духовності молоді. На козацько-лицарських традиціях працювали також численні молодіжні
організації — «Луг», «Соколи», «Пласт» та ін.

Розгорталися активна діяльність Молодої Січі ім. І.Виговського, Молодої Січі ім. І.Богуна,
Молодої Січі ім. І.Сірка, Молодої Січі ім. П.Полуботка, Молодої Січі ім. І.Мазепи, Молодої Січі ім.
Б.Хмельницького та ін. Завдяки високій виховній ефективності козацько-лицарських традицій
лави борців за незалежну Україну поповнили українські січові стрільці, які отримали міцне
національно-державницьке загартування в Січах і вкрили себе невмирущою славою в боях з
ворогами нашої держави, яка народжувалася в 1917-1920 рр. Молодіжні організації, які діяли на
козацько-лицарських традиціях, функціонували в Галичині, Буковині і Закарпатті аж до 11
світової війни, приходу військ СРСР на західноукраїнські землі.

Із здобуттям Україною в наш час державної незалежності створилися сприятливі умови
для творчого відродження дитячих і молодіжних козацьких організацій, впровадження традицій,
ідей і засобів козацької педагогіки, лицарського загартування в родинне, шкільне і позашкільне
виховання дітей та юнацтва. В 1991 році створено Українське козацтво — міжнародну
добровільну незалежну Всеукраїнську національно-патріотичну і оборонно-спортивну
громадську організацію козацтва України та діаспори. Вже кілька років успішно діють дитячі і
юнацькі організації, об'єднання «Джура», «Козацька республіка», «Січ», «Дивоцвіт» та ін. В
останні роки почав розгортати свою діяльність Всеукраїнський доброчинний фонд лицарського
виховання ім. П.Сагайдачного.

Новий період розвитку вітчизняного козацького молодіжного руху, козацько-лицарських
традицій виховання дітей і молоді розпочався в січні 1996 року, коли президент України Л.Кучма
видав Указ «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського
козацтва». В цьому документі вказується на необхідність державної підтримки як самого
процесу відродження козацтва, так і козацько-лицарських виховних традицій. В указі
підкреслюється необхідність зміцнення державотворчої духовності Українського козацтва,
«поетапного відродження його історичних, патріотичних, господарських та культурних
традицій». Наголошується на тому, що «Міністерству культури України, Міністерству у справах
молоді та спорту здійснювати заходи щодо проведення фестивалів козацької творчості,

спортивних змагань, створення козацьких художніх самодіяльних колективів та фізкультурно-
спортивних секцій.

В багатьох регіонах, містах і селах, школах та інших навчально-виховних закладах вже
створені дитячі і молодіжні козацькі осередки, структури (курені, коші, братства і товариства,
десятки і сотні, рої і чоти тощо). Діють також первинні осередки «Молодої (Юної) Січі».

В ряді шкіл столиці України м. Києві вже кілька років успішно працюють первинні
осередки «Молодої Січі». Тут розгортає свою діяльність Шкільна академія козацько-
лицарського виховання учнів, яка об'єднує кілька десятків шкіл, численні родини. Вона
організована з ініціативи Інституту українознавства (директор, академік АН ВШ України
П.Кононенко), Національного університету ім. Т.Шевченка і Національного педагогічного
університету ім. М.П.Драгоманова (ректор академік АПН України М.Шкіль). Створено також
«Педагогічну Січ», до складу якої входять згадані керівники високих державних науково-освітніх
установ, професори, доктори наук та інші науковці. Основні завдання «Педагогічної Січі» -
розвивати дитячий і юнацький рух на козацько-лицарських традиціях, козацьку педагогіку,
лицарське виховання учнівської і студентської молоді, сприяти оволодінню нею ідеями
українознавства, надати з цих фундаментальних проблем науково-методичну допомогу
школярам, іншим навчально-виховним закладам.

Кращі представники української молоді глибоко усвідомлюють те, що об'єктивні
обставини і суб'єктивні фактори мільйонів людей-співвітчизників, умови нашого життя
кардинально змінилися в останнє десятиліття. Необхідність розв'язати життєво важливі
проблеми, залишені нам у спадок від радянсько-комуністичного режиму, входження України в
коло цивілізованих держав вимагають від кожного юнака і дівчини рішуче змінити своє
ставлення до світу, до гальмуючих наш національний, політичний, духовний поступ факторів.

Зниження якості наших чорноземів, зіпсованість грунтів, отруєння хімікатами і
радіонуклідами життєдайних річок, озер, інших водойм, найбільша в світі атомна
Чорнобильська катастрофа, загострення екологічної кризи вимагають від кожної особистості,
всього народу потужної енергії, практично-дійової, продуктивно-творчої, активно-
перетворюючої діяльності, спрямованості характеру і світогляду.

Історична потреба боротьби за утвердження нашої державності, необхідність подолання
зовнішньополітичних і внутрішніх сил антиукраїнського спрямування вимагають нарощенню
кожної особистістю своїх психофізичних і духовних сил, власної енергії. Козацько-лицарські
традиції сприяють пробудженню і формуванню потужних емоційно-почуттєвих, інтелектуально-
духовних сил патріотичного спрямування з метою кардинального впливу на дійсність і зміни її в
інтересах усіх громадян України, зміцнення її державності.

Історія не лише нашого, а й інших народів переконливо свідчить про те, що національна
свідомість, енергія діяння, героїчного чину стають глибокими і всеохоплюючими, могутніми і
непереможними тоді, коли вони мають міцні культурно-історичні, ідейно-моральні корені, коли
витоки, шляхи і механізми формування їх зрозумілі для найширших верств народу. Такими
могутніми традиціями нашого народу є ідейні, політичні, економічні, духовні, державницькі
традиції Українського козацтва, запорозького лицарства.

Оволодіваючи козацько-лицарськими традиціями, духовністю, молодь опановує на
сучасному рівні і козацько-лицарський стиль, спосіб життя, діяльності і поведінки. Характерно,
що такій молоді притаманні активно-дійова, наступальна позиція у боротьбі з усім лихим,
потворним, шкідливим для незалежності України, підвищення добробуту її громадян. Така
молодь сповнена ентузіазму й наполегливості у змаганнях із труднощами, жадає вийти
переможцем у життєвій боротьбі. Козацько-лицарському способу життя сучасної молоді
властиві мужність, відвага і героїзм трудових буднів, ратних справ в ім'я свободи народу,
зміцнення нашої державності.

Козацький тип людини (С.Кульчицький, В.Цимбалістий, М.Шлемкевич) як втілення
найвищих лицарських чеснот, якостей українського національного характеру і світогляду є
центральною постаттю нашого фольклору, красного письменства, ідеалом творчості
геніального Великого Кобзаря України Т.Шевченка.

Постійно рівняючись на високий взірець козака-лицаря, українська молодь оволодівала
козацькою ідеологією, філософією, лицарською мораллю, шляхетністю духу і жадала стати
господарем на українській землі, носієм національної свідомості і самосвідомості, культури,
захисником материзни і дідизни, оборонцем рідної Вітчизни.

Найвищі ідеали української молоді, яка прагне творчо продовжувати козацько-лицарські
традиції, є незалежна демократична і правова, гуманістична і цивілізована Україна, соборна і

міцна українська нація, глибока духовність і високий добробут рідного народу, консолідація
представників усіх національностей, які складають українське суспільство.

Вишневецький і Наливайко, Сагайдачний і Сірко, Хмельницький і Мазепа, Нечай і
Кривоніс, Богун і Виговський, Дорошенко і Морозенко, Полуботок і Головатий, Гонта і Залізняк,
Орлик і Калнишевський та багато інших козацьких гетьманів, кошових отаманів, полководців є
високим взірцем Людини-Лицаря, ідеалом вірного служіння неньці Україні, національному
державотворенню.

Глибоко усвідомлюючи негативні нашарування на національному характері багатьох
українців, педагоги сучасної школи, виховники, батьки мають вести систематичну роботу,
спрямовану на творчий розвиток у сучасних умовах автентичного українського, зокрема
козацько-лицарського характеру і світогляду.

Формування в молоді національно-патріотичної цілеспрямованості, організованості,
вольовитості, мужності, дисциплінованості допоможе багатьом позбутися відчуття національної
меншовартості, невіри в свої сили і можливості.

Чим ширші кола батьків, педагогів, громадськості будуть залучатися до виконання цієї
Програми, виховної роботи з молодо січовиками, тим швидше буде знижуватися в нашому
суспільстві байдужість до долі України.

Козацько-лицарський тип людини — це шевченківський тип людини, який міцно
укоренився в духовності і бутті українців. Домінантна ідея такої людини «Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!» (Т.Шевченко). Така людина завжди прагне стати володарем становища,
господарем землі, невпинно боротися до перемоги з лжетеоріями, ідеями, які послаблюють
процеси національного відродження, державотворення. Така людина всіма шляхами і засобами
в ідеологічній, духовній сфері та конкретними і щоденними справами наближає «апостолів
правди і науки», національних законодавців «з новим і праведним законом» (Т.Шевченко).
Козак — людина шевченківського типу відкидає «пристосування до чужої сили в Україні»
(М.Шлемкевич) і утверджує себе як «господар домовитий по своїй хаті і по своїм полі»
(І.Франко).

Лицарський тип людини — один із найвищих ідеалів українського народу, який
утверджений в нашій національній свідомості і самосвідомості талантами, працею рук і
зусиллям мозку Т.Шевченка і І.Франка, Лесі Українки, М.Гоголя, П.Куліша, Б.Грінченка і
Б.Лепкого, Є.Маланюка, О.Ольжича і Олени Теліги, В.Симоненка і В.Стуса, Д.Павличка і Ліни
Костенко та ін. Такий ідеал українця, громадянина нашої держави вчені і митці, політичні,
державні і громадські діячі, психологи і педагоги, батьки мають наповнювати сучасним
духовним змістом, конкретними державотворчими справами.

Сучасний козацько-лицарський спосіб життя враховує, що боротьба з площини «вогнем і
мечем» все більшою мірою переходить у площину боротьби ідей — наукових, політичних, теорій,
концепцій, духовних цінностей, інформаційних технологій та практичних справ, конкретної дії,
поведінки. Козацько-лицарська духовність спрямовує практичну діяльність на підвищення
добробуту українського народу, розвиток його культури, інших сфер життя, державотворення.

Творчо, на сучасному рівні продовження козацьких подвижницьких традицій,
наповнення їх змістом лицарської духовності, патріотично-державницькими справами,
шляхетною поведінкою спрямовує підростаючі покоління на вірне служіння рідному народу.

Козацька ідеологія кваліфікує забуття рідної мови, культури свого народу, Батьківщини
як найтяжчий злочин. У військовий час, коли над Україною нависало чужоземне поневолення,
зрадників знищували. Цим самим спрацьовували інстинкт самозбереження народу, ідея захисту
його від переродженців, віровідступників, батькопродавців, яничарів. Нині їх «винищують»
морально.

3. Ідеологічні і науково-теоретичні засади діяльності «Молодої Січі».

Безідейні громадяни не виховуються в жодній країні світу. Наш народ, як і всі народи
світу, споконвіку виховував підростаючі покоління на ідеях, вартостях етноідеології, яка в
умовах незалежної України збагачуються кращими здобутками вітчизняної і зарубіжної науки.

Складовою частиною української національної ідеології є козацько-лицарська ідеологія,
в якій найвищий статус мають ідеї любові до рідного народу, землі, Батьківщини, героїчної
боротьби за її свободу і, в разі необхідності, жертовної діяльності в ім'я визволення рідного
краю, побудови національної держави.

Сучасний дитячий, юнацький і молодіжний рух все більшою мірою бере на своє
озброєння, як дорогоцінну національну естафету, кращі козацько-лицарські ідеї, вартості, які

плекалися і шліфувалися в безперервній, часто нерівній боротьбі з переважаючими
політичними, військовими, агресивно-лженауковими силами ворогів незалежності України.

Козацько-лицарська ідеологія — це система філософських, політичних, правових,
економічних, моральних, релігійних, естетичних ідей, принципів, ідеалів, інших вартостей,
покликаних захищати демократичний лад, волелюбні традиції предків, політичний устрій
України, її національну державність, органи самоврядування, правову систему, звичаєве право.

Козацько-лицарська ідеологія постійно формувала в підростаючих поколіннях стійкий
характер, який не гнеться і не ламається в небезпечних для життя умовах. Козацька система
ідей утверджувала в серцях і душах народу дух боротьби, ритми переможних військових
походів, жагу вигнати ворога-загарбника, чужинців, щоб вони не ганьбили гідності і честі Матері-
України.

Представники сучасного дитячого і молодіжного руху переконуються в тому, що козаки
мислили масштабно, на високому рівні узагальнення відомих ім. знань, народних і наукових,
про взаємовідношення особистості і народу, особистості і держави, права і обов'язки, свободи і
необхідності.

Продовжуючи і розвиваючи українську етнософію, козаки-любомудри, лицарі-
інтелектуали, представники козацької старшини використовували скарби народної мудрості з
метою глибокого усвідомлення законів розвитку, становлення, розквіту і занепаду держав,
народів. Вони осмислювали суперечності життя, полярність ідей та явищ, в яких
відображалися, в конкретно-історичних умовах України, антитеза любові і ненависті, добра і
зла, правди і кривди, краси і потворності, Бога і диявола.

Глибокі почуття вартості української традиційної родинності, заповіді наших предків,
народної мудрості зберігали, як зіницю ока, міцну українську родину, синівську любов до матері
і батька, пошану до бабусі і дідуся — ці ідеї займають високий статус в козацько-лицарській
ідеології.

Національно свідома молодь прагне жити, працювати і діяти, зміцнювати соборність
нашого народу, застосувати ідеї високої моралі духовної еліти народу, перевірені на скрижалях
історії ідеями Божих Заповідей.

Козацька ідеологія, науково-теоретичні положення, які сприяють формуванню лицарської
духовності підростаючих поколінь, відображені в українському фольклорі, козацьких літописах,
інших історичних пам'ятках, в працях філософів, вітчизняних мислителів Г.Сковороди,
Т.Шевченка, М.Гоголя, П.Куліша, М.Грушевського, В.Липинського, Д.Донцова, В.Антоновича,
В.Вернадського, Д.Чижевського та ін.

Вся історія нашого народу, його багатогранної культури, ідеології підтверджує, що ідеї
Бога і України були вершинними в козацько-лицарській ідеології.

Як свідчать історичні факти, козацько-лицарська ідеологія розглядала народ, націю,
Батьківщину-Україну як найбільшу спільноту, цілісність, а кожну людину — як складову і
найменшу їх частину. Цілісність, стійкість і соборність нації залежить від того, чи усвідомлює
кожен її представник необхідність згуртованості в міцну духовну, ідейно-моральну спільноту.

Основу козацької ідеології складає багатогранний зміст таких фундаментальних понять,
як Бог, Україна, любов, віра, народ, воля, братство, перемога, людина, природа, держава та ін.

Козацька ідеологія ввібрала в себе краще, що було в ідейній скарбниці наших предків-
дайбожичів, народному житті, філософії, християнській релігії.

Національно свідома молодь схвалює той стан речей, що, згідно з козацької ідеології, в
кожної людини має бути більше обов'язків, ніж прав. Ідеї вищості потреб, інтересів народу,
нації, Батьківщини над потребами та інтересами окремої особи глибоко обґрунтовувалися
козацькою ідеологією, свідомістю.

Козацько-лицарські вартості, ідеї постійно живуть в свідомості і самосвідомості нашого
народу. Вони розкриваються в таких народних висловах, крилатих виразах:

Козак — душа правдива, красива і справедлива.

Від Українського козацтва — до козацької України.

Козацько-лицарські ідеї — від серця до серця, від душі до душі.

Козацтво — рятівний феномен в історії України.

Козацько-лицарські ідеї — це ідеї глибокого патріотизму, високої громадянськості і
українського державотворення.

Наша висока честь і слава — міцна козацька держава.

Сучасна козацько-лицарська ідеологія утверджує пріоритетність загального
громадського, загальнонаціонального, загальнодержавного в порівнянні з особистим,
індивідуальним, приватним.

Багатогранна діяльність «Молодої Січі» ґрунтується на методологічних, науково-
теоретичних засадах, що лежать в основі народної мудрості, народних знань про життя, закони
його розвитку «Молода Січ» застосовує в своїй діяльності ідеї, положення, які складають вищі
здобутки сучасної вітчизняної науки і культури. Широко використовуються також ідеї та
положення зарубіжної науки, трансформовані на нашому культурному, духовному грунті.

Юні козаки пізнають обґрунтовані наукою ідеї родинності, соборності народу,
згуртованості нації, закони розвитку особистості, формування її широкого культурного
кругозору, глибокої духовності. В основу своєї поведінки, побуту і діяльності вони кладуть
філософію волі, свободи і незалежності нації, держави, особи, любові до Матері-Природи,
рідної землі.

Сучасні науково-теоретичні засади «Молодої Січі» включають у себе ідеї, положення,
обґрунтовані в працях і діяльності видатних вітчизняних мислителів Я.Мудрого і В.Мономаха,
Г.Сковороди і Т.Шевченка, М.Гоголя і П.Куліша, В.Антоновича і М.Драгоманова,
М.Грушевського і С.Петлюри, С.Єфремова і В.Вернадського, Д.Яворницького і Д.Чижевського
та ін. Такі науково-теоретичні засади допомагають кожному юному козакові ґрунтовно
осмислювати багатющий життєвий досвід пращурів, розмаїте буття народу, його духовні
скарби, глибоко замислюватися над проблемами життя і смерті, вічності і миттєвості,
повноцінної активної діяльності, героїчного діяння в ім'я народу як антиподу тваринного
животіння людей-манкуртів і яничарів інших відступників від гуманістичних, кришталево чистих і
вічних традицій рідного народу.

Кожен член «Молодої Січі» у відповідності до вікових особливостей, оволодіває і
реалізує в своїй діяльності, поведінці козацько-лицарську ідеологію, квінтесенцію якої
складають ідеї глибокого патріотизму і українського державотворення, вищі здобутки
вітчизняної і зарубіжної науки.

4. Організаційно-педагогічні форми і основні напрямки діяльності «Молодої Січі».

«Молода Січ» має чітку організаційно-педагогічну структуру. Національно-патріотичне та
інші види виховання дітей і молоді починаються в первинних осередках, якими є козацькі, січові
братства, побратимства, товариства, рої, чоти, застави, десятки. Виховна робота
продовжується і поглиблюється в сотнях, куренях, кошах, полках, паланках та інших козацьких
структурах. Такі осередки, структури створюються і діють за місцем проживання, навчання і за
інтересами їхніх членів. Організовуються також інші, передбачені Статутом «Молодої Січі»
козацькі, січові, дитячі, юнацькі і молодіжні об'єднання, структури: козацькі школи (вечірні,
вечірньо-недільні та ін.), ліцеї, колегіуми, академії та університети, школи для обдарованих
дітей і молоді, інші навчально-виховні заклади, студії, табори.

Перші осередки «Молодої Січі» створюються на підставі письмових заяв дітей, підлітків і
юнаків (незалежно від статі) за погодженням своїх дій з уже функціонуючими структурами
«Молодої Січі», їхніми керівними органами згідно з відповідними положеннями Статуту.

У процесі організації діяльності первинних осередків «Молодої Січі», підвищення ідейної,
інтелектуальної, морально-психологічної і духовної підготовки її членів відбувається посвята в
козаченята (лелінята), козачата (лелі), джури (дани) і молоді козаки (берегині).

Положення цієї Програми набувають конкретної психолого-педагогічної форми і втілення
у відповідності до вікових, психологічних особливостей козаченят (дошкілля), козачат
(молодший шкільний вік), джур (середній шкільний вік, підлітки) і молодих козаків (старший
шкільний вік, юнаки).

«Молода Січ» має свою атрибутику і символіку: прапор, емблему та інші відзнаки,
передбачені її Статутом

Основні напрямки діяльності «Молодої Січі»:

вивчення і впровадження здорового козацького способу життя, зміцнення фізичного і
духовного здоров'я кожного козачати, джури і молодого козака;

вивчення історії Українського козацтва, в тому числі Запорозької Січі;

пізнання культури, духовності українських козаків, їхньої націотворчої і державотворчої
діяльності;

відродження, збереження і розвиток народних, зокрема козацьких, традицій, звичаїв,
обрядів і ритуалів;

оволодіння козацькими видами єдиноборств, їхніми бойовими мистецтвами,
психофізичне і духовне загартування молоді і дітей;

— підготовка молоді до служби в Збройних Силах України, вивчення досягнень
вітчизняного і зарубіжного військового мистецтва та науки, сучасних видів озброєння,
самозахисту і оборони свячених рубежів Батьківщини-України.

У процесі формування високих козацьких лицарських якостей, гуманістичної
спрямованості цілісної особистості патріота, громадянина України пріоритетними є оздоровчо-
спортивна, навчально-пізнавальна, морально-духовна, творчо-трудова, військово-патріотична і
національно-державницька сфери діяльності. Козацька педагогіка на першому місці утверджує
міцне козацьке здоров'я і незламний лицарський дух особистості, її любов і відданість Україні,
стійку життєву позицію українського патріота, громадянина-державотворця.

Батьки, вчителі, виховними, представники громадськості цілеспрямовано формують
героїко-патріотичну систему почуттів, ідей, поглядів, переконань, ідеалів особистості, що
складає серцевину її національної свідомості і самосвідомості. Вся багатогранна робота з
козачатами, джурами і молодими козаками спрямовується на пробудження і виховання в них
любові до героїчного чину, до Подвигу в ім'я зміцнення незалежної держави та її безпеки,
підвищення культури, поглиблення духовності і підвищення добробуту рідного народу. Кожен
джура і молодий козак мають глибоко усвідомлювати, що в будь-яку історичну епоху, зокрема і
в нашу, є місце для подвижницької діяльності і героїзму, що кожен може стати Національним
Героєм України.

Поклик історії вимагає нині практичної реалізації ідей українського державотворення, що
є найважливішою цариною дії козацької педагогіки, лицарського виховання. Юні козаки глибоко
вивчають історію української державності на тлі європейського державотворення, зокрема в
Велику Козацьку добу, в період національно-визвольної революції 1917-1920 років, а також у
драматичні і трагічні десятиліття радянської експансії на Україні. Дослідно-пошукова робота
юних козаків спрямовується на пізнання ними драматичного шляху української нації, її
державності в період комуно-більшовицького терору (голодомори, арешти, розстріли, геноцид,
тюрми і табори Соловків, Сибіру та ін.).

Цілісна особистість сучасного козака-лицаря формується в процесі багатогранної і
систематичної морально-духовної, навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямків
діяльності батьків, виховників, представників громадсько-педагогічних організацій і самих
козачат, джур і молодих козаків:

Від козацьких секретів здоров'я, тіло виховання — до олімпійських вершин, перемог у
місцевих і міжнародних змаганнях. У процесі реалізації цього напрямку діяльності в юних
козаків пробуджуються і розвиваються природні задатки, плекається міцне здоров'я засобами
свіжого цілющого повітря, сонця, води і роси, перевіреними віками рецептами, засобами
народної медицини, козацької виховної мудрості. У відповідності до вікових періодів вихованці
займаються плаванням і веслуванням, стрільбою з лука та іншої спортивної зброї, метанням
диска і списа, подолання різних природних перешкод, іншими видами спортивних змагань,
якими займалися козаки. Виконавці практично реалізують забуті і напівзабуті секрети козаків,
зокрема характерників, щодо плекання свого здоров'я, довготривалої трудової життєдіяльності.
Кожен козача, джура, молодий козак знаходять «свій» вид спортивних змагань, занять, в яких
він досягає значних успіхів, стає лідером.

Козацькому роду нема переводу. У вихованців плекається любов до матері і батька,
бабусі і дідуся, виховуються традиційні цінності української козацької родини. Діти вивчають
своє родове дерево, шукають своїх предків козацького походження. Юні козаки переконуються
в тому, що люди, які належали до козацьких родин, мали, порівняно з іншими, вищу духовність,
більшою мірою вболівали за громадські, загальноукраїнські справи. Члени козацьких осередків
вивчають відомі, прославлені українські роди Забіл, Мазеп, Симиренків, Терещенків, Ханенків,
Хмельницьких та ін., їхні родинні герби, заслуги перед народом, Батьківщиною. В юних козаків
формуються почуття гідності і честі роду, бажання примножувати славу свого роду Добром,
Правдою, Красою. Виховуються звички гордитися своїм родом, корисними для Вітчизни
справами підтверджувати свою приналежність до українського козацтва.

Козацька наша слава не вмре, не поляже. Вихованці глибоко пізнають історію рідного
народу, зокрема українського козацтва, його героїчну, нерідко — нерівну і відчайдушну ідейну та
військову боротьбу з численними ворогами, чужоземними загарбниками. Осягаючи минуле
козацтва, вони вивчають самі себе, своїх дідів і прадідів, «хто ми, чиї сини, яких батьків, ким, за
що закуті» (Т.Шевченко). Юні козаки пізнають не лише військову доблесть козацтва в минулому,
а й досягнуті ним національні пріоритети — ідейні, духовні, культурні, політичні, економічні,
державницькі. Підлітки і юнаки вчаться розуміти українське козацтво як рятівний феномен
нашої нації і держави, здатний відроджуватися в будь-який історичний період на новому рівні.

Плекати український Храм природи. Юні козаки пізнають унікальність української
природи, її флори і фауни в до козацькі і в козацькі часи. Помірність клімату, погідне і щедре
осоння, масні чорноземи, безкраї придніпровські, причорноморські та приазовські степи, вкриті
лісами, буйною рослинністю, гори і долини, ріки і озера. Вони переконуються в тому, що
розкішна природа, м'які ландшафти благотворно впливають на національний характер і
світогляд українців. В юних козаків формується готовність зберігати прадавню живу природу
України, захищати її від руйнацьких впливів індустріалізації, урбанізації. Основними завданнями
цього напрямку роботи є пробудження і виховання любові до рідної природи, умінь
примножувати її багатство.

Культуру, науку і техніку — на службу нації, Україні. Робота спрямовується на вивчення
вихованцями внеску представників українського козацтва в розвиток вітчизняної і зарубіжної
науки, культури та техніки. Пізнання юними козаками законів і особливостей розвитку
української науки, культури і техніки. Формування в них любові до науково-пізнавальних
процесів, умінь власними зусиллями мозку і рук рухати вперед ці фундаментальні галузі
людського духу, суспільного життя. Вивчення джерел, шляхів розвитку української культури,
науки, їхніх найбільших представників: Г.Сковороди, Т.Шевченка, М.Костомарова,
М.Драгоманова, П.Куліша, М.Грушевського, Д.Яворницького, Д.Донцова, В.Липинського,
Д.Заболотного, Г.Ващенка та ін. Оволодіння духовним багатством рідної культури, а також
внеску в розвиток культури національних меншин України. Пізнання юними козаками народного
і професійного мистецтва. Практична діяльність вихованців, спрямована на вивчення і розвиток
кобзарства, різьблення та інших видів національного мистецтва.

Всеукраїнська толока, особиста праця — тобі, Державна Україно. Тут формуються
уміння і готовність гармонійно поєднувати працю в інтересах особистості, родини і громади,
нації, держави. На базі пізнання подвижницької трудової діяльності козацтва у минулі століття,
забезпечення економічного піднесення України в Козацьку добу виробляються якості господаря
рідної землі, захисника інтересів сучасного українського власника-патріота і державотворця.
Юні козаки переконуються в тому, що чесна, самовіддана праця громадян України нарощує
матеріальні блага, духовні цінності українського народу, сприяє гармонійному поєднанню
особистих і загальнонаціональних, загальнодержавних інтересів. Вироблення в кожного юного
громадянина готовності і умінь, звичок працювати одноосібно і в колективі, реалізовувати себе
у фізичній, інтелектуальній і духовній діяльності на благо Батьківщини. Виробляється
переконаність у тому, що кожен громадянин має утверджувати себе в професійній, громадській,
культурній і політичній діяльності.

Козацькими шляхами — до висот української духовності. Завдяки цілеспрямованої
діяльності батьків, вчителів, громадськості вихованці переконуються в тому, що лицарська
духовність — одна з найвищих ланок національної духовності, що лицарська мораль — один із
вищих щаблів національної і вселюдської моралі. На міцних національних підвалинах,
науковому грунті, козацько-лицарських традиціях формується гуманістична мораль, сила волі і
сила духу підлітків і юнаків. На високих взірцях з різних сфер життєдіяльності українського
козацтва, його еліти вони успішно оволодівають основами козацької ідеології, філософії,
психології і світогляду. Юні козаки глибоко усвідомлюють, що в багатьох українських громадян
мають місце нашарування на їхньому характері і світогляді (почуття меншовартості, неповага
до рідної мови і культури тощо), від яких необхідно звільнятися. Козацько-лицарська духовність
молоді визначає її стійку державотворчу позицію, патріотичну спрямованість діяльності.

Любіть Україну, як Сонце, любіть. Всі види діяльності «Молодої Січі» спрямовуються
на пробудження в кожного юного козака любові до рідного дому, вулиці, батьківського краю.
Любов до материзни і дідизни, Вітчизни наших пращурів, витязів-язичників і козаків-лицарів, які
були сонцепоклонниками (в прямому і переносному значенні цього слова) надихають сучасну
молодь на синівське служіння Батьківщині-Україні. Розкриття дітям, підліткам і юнакам краси
калинової і вишневої України, високої народної, козацької естетики сприяє тому, що в них
виховуються глибокі почуття прекрасного, яке вони починають практично утверджувати. Вся
історія запорозького козацтва переконує молодь у тому, що синівська любов до Батьківщини -
це насамперед справи, діяльність, які примножують її матеріальні і духовні блага,
вдосконалюють громадське життя.

В душі і серці кожного із нас — Соборна Україна. На численних прикладах з історії
України в кожного члена «Молодої Січі» формується історична пам'ять, національна свідомість і
самосвідомість. На підставі багатьох культурно-історичних фактів, вивчення української
національної культури, характеру, світогляду вони пізнають своє етнічне коріння, визначають
свою національну ідентичність. Юні козаки проймаються почуттям єдності з усіма краянами,

співвітчизниками — представниками різних національностей. Джури і молоді козаки
усвідомлюють, що формування в собі націотворчих і державотворчих якостей зміцнює
соборність нашого народу. Вони переконуються в тому, що поглиблення державотворчих
процесів, згуртованості української етнічної і полі етнічної нації має стати смислом життя
кожного громадянина України.

10. Рідну Батьківщину-Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формується
готовність та уміння захищати свій рідний край, рідну мову, культуру від тих, хто зазіхатиме на
суверенність України, на її національні святині, порушує національну рівноправність. Юні козаки
оволодівають такими поняттями, як патріотизм, націоналізм, національна ідентичність, рідна
духовність, українське державотворення, глибоко розуміють, що таке космополітизм, шовінізм,
ідейна боротьба та ін. Вони готують себе психологічно, теоретично і практично до захисту
рідної духовності, ідей свого народу, геніального положення «В своїй хаті своя правда і сила, і
воля» (Т.Шевченко). Юні козаки набувають умінь спростовувати ідеї, фальшивки всіляких
недоброзичливців, упереджено, а то й вороже настроєних до вимріяної в віках, вибореної в
змаганнях із радянським тоталітаризмом нашої незалежності, викриватимуть підступи
великодержавних російських шовіністів, комуно-імперських сил, космополітів тощо. Члени
«Молодої Січі» відчувають себе відповідальними перед легіонами борців за омиту їхньою
кров'ю свободу і незалежність України. Юні козаки готуються, в разі необхідності, давати відсіч
будь-яким політичним і міліарним силам, які прагнутимуть повернути колоніальні чи
напівколоніальні часи для нашого народу.

«Молода Січ» постійно взаємодіє з державними органами, установами, владними
структурами, громадськими, зокрема дитячими, юнацькими і молодіжними, організаціями та
об'єднаннями, які стоять на державницьких, демократичних і гуманістичних засадах.

«Молода Січ» творчо співпрацює з родинами, представниками громадськості,
різноманітних установ, закладів, інших інституцій, з національно-патріотичними,
демократичними силами.

Керівні органи, представники «Молодої Січі» налагоджують творчі контакти з
Українським козацтвом, Інститутом українознавства Національного університету ім..
М.Драгоманова, іншими науковими, навчально-виховними закладами з метою отримання
науково-теоретичної, методичної і організаційно-педагогічної допомоги.

Творча співпраця з Академією педагогічних наук України, міністерством освіти України,
Міністерством молоді і спорту, Міністерством України у справах сім'ї та молоді має стати одним
із приоритетних напрямків діяльності «Молодої Січі».

«Молода Січ» налагоджує тісні зв'язки з зарубіжними, міжнародними дитячими,
юнацькими і молодіжними організаціями та об'єднаннями, українською діаспорою з метою
підвищення міжнародного авторитету України, взаємо обміну досвідом роботи, зміцнення
світового молодіжного руху.

«Молода Січ» розгортає широку просвітницьку, культурологічну, освітньо-виховну,
видавничу діяльність, спрямовану на поширення серед народу, зокрема дітей і молоді,
українознавчих знань, відомостей про національні пріоритети, державотворчу місію
Українського к5озацтва, здобутки вітчизняної і зарубіжної культури та науки.

Постійно здійснюється робота по використанню коштів та майна, які є у власності
«Молодої Січі», для реалізації статутної діяльності, виконання завдань організації.

5. Шляхи і методи формування козацько-лицарської духовності в членів «Молодої Січі».

Виховання молодосічовиків здійснюється шляхами пробудження і утвердження в їхніх
серцях і душах почуття задоволення і радості, високого настрою, відчуття, переживання і
розуміння добра і краси, правди і справедливості, злагоди і ладу у всьому, дисципліни і
порядку. Різноманітними засобами створюється психологічний комфорт, радісне, щасливе
самопочуття, життєстверджуючий оптимізм, членів «Молодої Січі». В повсякденне життя, побут
і дозвілля козачат, джур, молодих козаків, діяльність їхніх гуртків, куренів, кошів, паланок
впроваджуються елементи козацько-лицарської романтики і символіки, піднесеності і
урочистості, ігри і забави.

В кожного молодосічовика пробуджується і виховується прагнення в чомусь хорошому
бути першим, однім із лідерів, мати великі успіхи: в зміцненні здоров'я, трудовій патріотичній
діяльності, спортивних заняттях, пошуковій українознавчій роботі, козацько-військовому вишколі
та ін.

Необхідно організовувати постійне вивчення юними козаками програм, концепцій,
підручників, посібників, інших матеріалів з проблем українознавства, написаних академіком АЕ
ВШ України, лауреатом міжнародної премії ім. Й.Гердера, директором інституту
українознавства Національного університету ім. Тараса Шевченка П.П.Кононенком, а також
творчим колективом цього інституту.

Шляхи і методи роботи з вихованцями спрямовуються на розкриття змісту, основних
ідей, цінностей козацько-лицарської свідомості і самосвідомості, духовності, на формування
козацько-лицарського способу життя.

Кожен юний козак систематично виховує в собі якості Кодексу лицарської честі:

любов до батьків, вірність у побратимстві, дружбі, коханні, товаришуванні, ставленні до
Батьківщини, рідного народу, держави;

готовність турбуватися про молодших і немічних, зокрема дітей, літніх людей, людей
похилого віку, хворих та інвалідів;

підкреслено шанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;

непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, національним і
загальнолюдським цінностям;

відстоювання свободи і волі особистості, народу, держави, соборності українських
земель, єдності всіх українців;

прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних закладів,
просвітних установ, пам'яток історії та культури;

готовність проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності і
наступальності у боротьбі з ними;

здатність цілеспрямовано і систематично розвивати свої фізичні і духовні сили,
непохитну силу волі і непоборну силу духу, можливості свого організму займатися
самопізнанням і самовдосконаленням;

захист і реалізація свого права бути господарем на рідній землі, володарем
національних багатств, готовність нікому не давати на поталу своєї материзни і дідизни;

прагнення зробити якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту рідного
народу, його духовного і матеріального рівня.

Різноманітні шляхи, форми і методи роботи з молодосічовиками спрямовуються на
виховання в них якостей кодексу лицарської звитяги:

уміння доводити наукову неспроможність ворожих ідей і теорій, спрямованих на
приглумлення національної свідомості і самосвідомості, послаблення Української держави;

нехтування небезпекою, коли справа стосується життя рідних, побратимів, друзів, долі
Матері-України;

презирство і ненависть до ворогів України, прагнення не допустити в рідному краї
засилля чужинців у будь-якій сфері;

героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім'я свободи і незалежності України;

готовність боротися до загину за волю, честь і славу України.

Кожен юний козак береже, як найдорожчі національні вартості, і не зраджує духовні
заповіді волелюбних дідів і «славних прадідів великих» (Т.Шевченко):

Молись своїм богам, і ти станеш володарем світу (Молись своєму Богу, а не чужим

богам).

Бог і Україна — наш стяг і клич, надія і дія.

Віра в свої сили, українську громаду переможе всі труднощі і зраду.

Люби і знай свій рідний козацький край.

Шануй лад, злагоду і згоду — буде щастя рідного народу.

Люби батька, матір і родину — будеш мати міцну Україну.

Плекай в собі духовний храм — Духовну Січ.

Наша гідність, честь і слава — міцна козацька держава.

Стався до інших людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе.

Свою Україну захищай по-лицарському до загину.

В процесі розвитку дитячого, юнацького і молодіжного руху на козацько-лицарських
традиціях застосовуються різноманітні і ефективні форми та методи роботи, які забезпечують
поглиблення державотворчих процесів, активну участь кожного члена «Молодої Січі» в
громадській роботі, демократичній і гуманістичній політичній діяльності нашої держави.

Організовується дослідно-пошукова робота юних козаків на теми «Жили собі запорожці
та й на Запоріжжі», «Запорозькі козаки-характерники», «Гей, ви, хлопці, славні запорожці», «В
похід сурмлять козацькі сурми». Інтерес до історії козацтва пробуджують вікторини, змагання
«Хто переможе?», «Далі, швидше, вище», «Хто найспритніший і найсильніший?» та ін.

Формуванню в молодосічовиків національної свідомості і самосвідомості, історичної
пам'яті сприяє проведення на козацьку тематику ранків, конкурсів козацьких любомудрів,
лицарських турнірів, заочних мандрівок на теми «Українські національні кольорі», «Національні
образи і символи», «Самобутність народного мистецтва», «Чари писанкарства», «Краса
українських рушників».

Високу виховну ефективність мають години духовного спілкування, уроки Козацької
Слави, Доблесті і Звитяги, національної Гідності і Честі, а також свята калини, День української
зброї, визначні дати і ювілеї, що стосуються історії нашого народу, українського лицарства.

Високого статусу набувають козацько-старшинські, українські великосвітські бенкети, на
яких джури і молоді козаки пізнають ідеологію, культуру, політику, стратегію визвольних
змагань, стилі в мистецтві і наукові течії в історії України. Тут вони оволодівають умінням брати
участь у державотворчих процесах сьогодення, навчаються шляхетності, ґречності, етики
поведінки в громадському житті.

Плідними підходами в національно-патріотичному загартуванні молодосічовиків є
застосування проблемності, дискусійності, творчого обміну ідеями, думками в процесі вивчення
життєдіяльності українських державотворців — П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи,
І.Виговського, теоретиків і керівників визвольних змагань нашого народу на початку і в середині
ХХ століття — М.Міхновського, В.Липинського, Д.Донцова, Ю.Липи, М.Грушевського,
В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, Є.Коновальця, А.Мельника, Р.Шухевича та ін.

Молоді січовики збирають матеріали для художніх і наукових творів на теми «Козацька
історія краю», «Козацькі сторінки героїчного минулого рідного краю», «Хто ми? Яких предків
діти?», «Трипільська культура і духовність наших пращурів», «Оріяна, Оранта, Київська Русь і
Козацька держава», тощо.

Вивчення юними козаками військового мистецтва, козацько-лицарської героїки в процесі
проведення бесід, творчих діалогів, диспутів і дискусій на теми «За що ми різались з ордами?»,
«За що скородили списами московські ребра?» (Т.Шевченко), «Змагання з польськими
загарбниками за самостійну Україну», «Україна між Польщею і Росією», «Так дай же руку
козакові і серце чистеє подай» (Т.Шевченко) та ін.

Застосування історичного підходу, методів порівняння, зіставлення культурно-історичних
фактів під час вивчення ідейно-духовного символічного змісту тризуба — Державного Герба
України, Державного Прапора України, козацьких прапорів, гербів, інших символів (булави,
бунчука та ін.), прапорів і символіки молодіжних організацій «Соколів», «Січей», «Лугів»,
перших десятиліть ХХ століття, а також українських січових стрільців, вояків ОУН-УПА, які
продовжували волелюбні козацькі традиції.

Велике виховне значення мають наукові, науково-практичні конференції на теми
«Світогляд українців: умови і шляхи формування, основні ідейні підвалини», «Український
козацький характер і мистецтво», «Козацтво в мистецтві», «Українознавство: шляхи і
перспективи розвитку», «Козацько-лицарська духовність: умови формування і шляхи розвитку»
та ін.

З метою зміцнення наступності і спадкоємності поколінь, усвідомлення молоддю
перспектив розвитку Українського козацтва проводяться зустрічі з його представниками -
гетьманом, головним отаманом, іншими представниками генеральної і крайової старшини,
поважними козаками та діячами науки (істориками, педагогами, психологами, етнологами
тощо), які вивчають козацьку історію, духовність, фольклор, мистецтво і т. ін., з письменниками,
які пишуть на козацькі теми, бандуристами — виконавцями козацьких пісень і дум і так далі.

В діяльності дитячих і юнацьких козацьких осередків широко застосовуються козацькі
забави, ігри — сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, ігри-інсценівки, драматизації і
театралізації, вертепні дійства.

Прикметною ознакою нашого сьогодення є створення в різних регіонах України
козацьких шкіл, які працюють за спеціальними програмами, рясно наснаженими козацькою
тематикою, змістом. Це й історичний матеріал (історія виникнення й історичного буття
українського козацтва, козацькі війни за визволення рідного краю від чужоземних загарбників,
літопис козацького героїзму й звитяги). Це й козацький фольклор — легенди, перекази, пісні та
думи тощо. Це й літературні твори (романи, повісті, п'єси, поезії тощо) на козацькі теми. Те ж
саме картини художників, музичні твори композиторів і таке інше. Козацькі школи потребують

відповідних навчальних посібників, підручників, хрестоматій тощо. Така навчальна література
почасти вже створена, але цю роботу треба продовжити.

Виникає також потреба в складанні і надрукуванні козацьких хрестоматій, читанок,
посібників з козацького краєзнавства та іншої наукової, науково-методичної літератури, яка
стане могутнім засобом козацько-лицарського загартування підростаючих поколінь.

В наш час відроджується прекрасна традиція дитячих і юнацьких організацій — Свято Січі,
яке має стати однією з найбільших урочистостей юних козаків. Свято Січі (за місцем
проживання, навчання, а також шкільної, сільської, міської, крайової) є демонстрацією певних
досягнень молодих січовиків, їхніх успіхів в оволодінні козацько-спортивними мистецтвом,
видами козацьких єдиноборств та ін.

На завершенні цієї Програми слід висловити впевненість, що ця національно-
патріотична організація молодого покоління українського народу успішно виконає свою
історичну місію — одживлення й гартування в юних душах могутнього прадавнього і творчо
осучасненого козацького духу — на благо історичної справи державного, національного й
духовного відродження народу Незалежної України.

Навчальний заклад все ще працював «в ручному режимі», але вже запустилися
механізми самоорганізації. На цьому етапі «гра у демократію» була вкрай небезпечною, були
потрібні сильні вольові рішення з тим, щоб «романтики» змогли стати «творцями».

Та чи не головним ризиком була загроза розчарування, втрати ентузіазму
першопроходців та послаблення віри в успіх «нашої безнадійної справи».

Концентруючи владу в своїх руках, я намагався досягти перелому в роботі з тим, щоб від
організаційного хаосу першого етапу становлення школи козацько-лицарського виховання
перейти до системного управління процесом її розвитку.

На цьому етапі я діяв за принципом: школа — це я. Ніхто, крім мене, не мав чіткого
бачення перспективи і ніхто не міг зробити значної частини поточної роботи («Усе доводиться
робити самому!»). Тож це — етап каторжної роботи керівника, яка часто не знаходить ні
належної оцінки «зверху», ні елементарної вдячності «знизу».

4 етап. Організаційно-прогнозуючий.

Це «зоряний час» Адамівської школи козацько-лицарського виховання, який настав після
закріплення перших успіхів і подолання "інноваційної ями". З'явилася окриленість успіхом, яка
надихала педагогічний персонал якомога краще робити все, що треба, й навіть більше, ніж
треба.

На цьому етапі для амбітно зростаючої шкільної організації неможливого не було.

Було досягнуто розумний баланс між консерватизмом і динамізмом, встановилася хитка
рівновага між консерваторами й новаторами.

Системна диференціація та індивідуалізація навчання.

Посібник «Форми, методи, прийоми козацько-лицарського виховання».

А. НАПРЯМКИ

Цілісну особистість сучасного козака-лицаря ми формуємо в результаті багатогранної
навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямків діяльності батьків, учителів,
вихователів, представників громадських організацій (зокрема, Українського козацтва):

Блок 1. Культура тіловиховання.

Від козацьких секретів здоров'я, тіловиховання — до олімпійських вершин. Працюючи в
цьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака міцне здоров'я, загартовуємо тіло і дух,
формуємо уміння досягати перемог на спортивних іграх.

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формуємо уміння захищати
рідну мову, культуру, землю, готовність спростовувати теоретичні ідеї, фальшивки всіляких
недоброзичливців, людей по-ворожему настроєних до нашої незалежності.

Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших пращурів:
верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї,

подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів
боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.

Блок ІІ. Духовна культура.

Козацькому роду — нема переводу. В процесі реалізації завдань цього напрямку
роботи виховуємо в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножувати
його славу Добром, Правдою, Красою.

Організовуємо дослідження кожним юним та молодим козаком, класними загонами
славної історії українського козацтва — від його зародження до зміцнення в епоху
П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.

Організовуємо вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого
військового мистецтва керівників повстань отаманів С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича,
І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти,
М.Залізняка. Допомагаємо козачатам виконувати конкретну програму вивчення козацького
визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук
козацьких могил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам'ятних знаків, вивчення
молоддю козацьких родоводів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід!"

Любіть Україну, як сонце любіть. Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї наших
пращурів-язичників, які були сонцепоклонниками, і віруючих козаків, ми навчаємо кожного
молодого козака і козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну,
по-синівському служити їй корисними справами.

Козацькими шляхами — до висот української духовності. Тут на міцному науковому
грунті, культурно-історичних традиціях козацтва формуємо високу мораль, силу волі і силу духу
підлітків і юнаків. Допомагаємо їм оволодіти основами української козацької філософії, ідеології,
психології, національного характеру і світогляду.

Допомагаємо відроджувати козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового
співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки,
іконопису. Допомагаємо вивчати і застосувати на практиці козацькі знання: народної медицини,
астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.

Проводимо індивідуальну, групову, масову культурно-просвітницьку роботу, спрямовану
на те, щоб кожен учень — член козацького осередку займався самопізнанням і
саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і фізичні
можливості, пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі,
етики, естетики, характеру, правосвідомості). Проводимо кваліфікаційні конкурси, олімпіади,
змагання з різних напрямків розвитку здібностей учнів.

Розбудова незалежної України, осягнення нею в майбутньому в багатьох галузях життя
світового рівня розвитку неможливо без пізнання і творчого відродження національно-духовних
пластів минулого (зокрема, козацької духовності). Пізнання її ідейно-морального, виховного
потенціалу має вирішальне значення у формуванні вільної, з стійкими морально-вольовими
якостями, силою духу особистості.

Українська козацька духовність — це історично сформована система духовних багатств
лицарської верстви рідного народу, яка виробила і в своєму бутті, способі життя відобразила
найвищі цінності цього національної душі, філософії, світогляду, характеру, моралі, естетики,
правосвідомості, ідеології, — у цьому понятті українець розкривається як активний діяч історії
свого народу, господар рідної землі і держави, володар, охоронець, примножувач національних
матеріальних і духовних багатств.

Нині нам потрібен у громадському, шкільному і родинному житті культ лицарства,
духовних багатств козацтва. Лицарський дух не дасть нудити багатьом людям у духовній
ницості, історичному безпам'ятстві.

В діяльності козачат прищеплюється козацько-лицарська духовність, зміст якої
складають:

а). Духовне життя козаків — синівська любов до Матері-України, землі-годувальниці,
рідного краю, заповітів батьків і дідів, материнської мови, рідної культури, історії та ненависть
до всього чужого, ворожого, що заважало жити на своїй землі і було спрямовано на
гальмування і нищення людського в людині (гармонія любові і ненависті);

права, «вольності» козаків, право власності (на землю, скот, реманент), ідеї власності,
здобутої своїми руками, кмітливістю і підприємницькою думкою;

ідея Бога як захисника народу, України; лицарі свято берегли віру батьків і дідів, духовні
здобутки предків.

б). Козацька філософія — козаки обґрунтували волю людини як головний дар життя, її
природне право на свободу і незалежність, найвищими цінностями вважали людину, народ,
національну державу;

кожна людина — складова частина народу, нації;

стійкість і цілісність, соборність нації залежить від того, чи усвідомлює кожен її
представник необхідність згуртованості в міцну духовну спільноту.

в). Козацький світогляд — провідними були ідеї Бога, України-Батьківщини, свободи
особистості і волі народу, збереження спадщини предків, їхньої духовності, переконання в
торжестві народної правди, перемоги добра над злом, ідеали незалежності України;

уявлення, погляди на підступництво і зраду, на міщанське животіння, на пасивне
очікування добра, коли зло саме зникне, на байдужість до долі України як на гріхи людей; зраду
вважали найтяжчим злочином перед товариством, народом, своєю державою, Богом;

козаки плекали, культували ідеали братства, побратимства, згуртованості і єдності
людей для досягнення шляхетних цілей

г). Козацький характер — почуття багатства, емоційна наснага, внутрішня невичерпна
енергія;

висока шляхетність і порядність, кмітливість і дотепність, підприємливість і практичність,
стійкість і незламність у боротьбі з ворогами, безкомпромісність і твердість у відстоюванні
правди і справедливості;

ніжність у ставленні до добрих людей, братерська любов до друзів і товариства, глибока
пошана до громади, вірність своєму обов'язку захищати рідну землю, співчуття до всіх
знедолених, милосердя до тих, хто його потребує;

постійна готовність до боротьби за волю рідного краю, за свою незалежну державу,
устремління до високих ідеалів, жадання будувати демократичний державний устрій, давати
лад у громадському житті, утверджувати гуманні стосунки між людьми.

д). Козацька мораль — шляхетне ставлення до людини;

батьківська турбота про підростаюче покоління, глибока пошана до літніх і старших
людей, палка і всепереможна любов до рідної землі, героїзм у захисті інтересів рідного народу,
надання допомоги усім слабим, скривдженими і знедоленим, нетерпиме ставлення до зла і
несправедливості в будь-якій формі, надзвичайна скромність, висока краса вчинків і
миротворча місія в житті;

глибока людяність, діяльна доброта, милосердя;

жертовність як здатність поступитися власним добробутом, навіть віддати життя в ім'я
перемоги добра над злом, торжества козацької правди.

е). Козацька естетика — культ краси людини, її фізичної і духовної досконалості.

ж). Козацька правосвідомість — виборність органів козацького самоврядування,
утвердження демократичних основ української держави, гуманістичнї засади громадського
життя;

Конституція Пилипа Орлика.

з). Козацька ідеологія — захист демократичного ладу, політичного устрою України, її
самостійності і державності, органів самоврядування, інтересів козацького стану, всього народу;

захист прав, привілеїв, здобутих козаками в боротьбі з ворогами;

будівництво правової держави, звільнення своєї землі від будь-яких агресорів,
чужоземних зайд;

вищість інтересів народу, нації, Вітчизни, що перебуває в смертельній небезпеці, над
інтересами окремої особистості;

цілісність нації, власної держави, їх верховенство, пріоритетність перед
вузькоегоїстичними потребами людини чи групи людей;

необхідність боротьби з порушниками української законності, політичними течіями та
лжетеоріями, ворожими рідному народу, його державності;

Велика Козацька Слава.

Блок ІІІ. Культура предметної діяльності.

6. Плекати український храм природи. Основними завданнями цього напрямку роботи з
юними козаками ми вважаємо формування в них любові до рідної природи, готовності і уміння
берегти і примножувати її багатства, красу.

Разом з козачатами вивчаємо екологічне становище в регіоні та беремо участь у заходах
з метою його покращання.

Всеукраїнська толока, особиста праця — тобі, Державна Україна. Тут засобами
козацької педагогіки ми формуємо якості господаря рідної землі, державну позицію та інтереси
українського власника, який чесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага,
духовні цінності рідного народу, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональні
потреби.

Допомагаємо пізнавати і досліджувати, а також відроджувати традиції козаків як мудрих
хліборобів, умілих орачів, господарів землі: прилучаємо козачат до організації і ведення
фермерських господарств, створення госпрозрахункових трудових об'єднань, майстерень,
малих підприємств, асоціацій, організації взірцевих молодіжно-козацьких господарств різного
профілю.

Допомагаємо відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво,
ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахування.

Науку і техніку — на службу нації, Україні. Роботу тут спрямовуємо на пізнання
вихованцями законів розвитку науки і техніки, формування любові до науково-пізнавальних
процесів, уміння власними зусиллями свого мозку і рук рухати вперед ці фундаментальні галузі
суспільного життя.

Допомагаємо козачатам вивчати сучасні види техніки, інформаційної та електронної
обчислювальної машинної технології і організації особистої та спільної творчої діяльності,
зокрема: радіозв'язок, теле-радіоконструювання, теле-радіомоделізм, системи електронної
автоматики, судномоделізм, морська справа, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа,
радіо моделювання.

Блок ІУ. Соціальна культура.

В душі і серці кожного із нас — Соборна Україна. Зміст і методику роботи в цьому
напрямку спрямовуємо на вироблення в юних козачат державотворчих і націотворчих якостей.
Працюємо над тим, щоб зміцнення національної держави, поглиблення згуртованості нації
стало смислом життя кожного громадянина України.

Козацька наша слава не вмре, не поляже. Разом з нашими вихованцями — молодими
козаками — глибоко пізнаємо історію українського козацтва, досягнуті ним національні
пріоритети — ідейні, політичні, наукові, культурні і державотворчі.

Поширюємо серед учнів та молоді знання про козацький національний визвольний рух,
про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.

Вивчаємо матеріали:

історичні документи (козацькі літописи);

історичні праці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса,
Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, В.Крип'якевича, А.Опановича;

художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся,
Б.Лепського, поетів В.Симоненка, Л.Костенка, І.Драча, Д.Павличка.

Б. ФОРМИ

У роботі з козацько-лицарського виховання ми використовуємо такі основні форми
роботи:

Робота в школі: а). Класна,

б). Позакласна.

Позашкільна робота.

Класна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок
варіативної частини навчального плану з основних дисциплін козацько-лицарського виховання.

Позакласна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок
годин гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського
колективу) і класних козацьких загонів.

Позашкільна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами у формі
діяльності дитячо-юнацькій організації „Молода Січ" під патронатом паланкового та місцевого
осередків Українського козацтва.

В. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ

Родинно-дошкільне виховання козаченяти та леліяти (дошкільнята).

Родинно-дошкільне виховання здійснюємо через роботу з батьками дошкільнят та
введенням спеціальних курсів до програм дитячого садка:

а) застосовуємо ідеї, методи і прийоми народної педагогіки. Мати і батько, всі рідні в
родинному вихованні застосовують милозвучну і мелодійну, співучу рідну мову, фольклор.
Рідне довкілля, зміст, форми і методи виховання створюють етнічне середовище, яке сприяє
пробудженню природних задатків дітей. В таких умовах починає формуватися український
характер і світогляд особистості;

б) виховуємо народними засобами глибокі родинні почуття, цінності, любов до Матері і
Батька, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, України-Батьківщини;

в) пробуджуємо і виховуємо глибоку радість, впевненість дитини в найбільшій радості
життя: „Мамо, тато і я — це моя сім'я";

г) розповідаємо дітям міфи про походження землі, життя на ній, українців, України,
стольного граду Києва, козаків. Розповідаємо міфи і легенди про Око, Першоптаха, Першого
Бога Сокола, Дуба-Стародуба, Сварога, Дажбога, перуна;

д) створюємо в уяві дітей привабливі образи героїв казок і легенд, пісень, колядок і
щедрівок — образи богатирів, витязів, лицарів. У спілкуванні з матір'ю, батьком, працівниками
дитячого садка, в ігровій діяльності діти захоплюються мужністю і відвагою, силою і розумом
козаків — борців за свободу людини, волю України;

е) допомагаємо дітям у процесі бесід, ігор, вертепних дійств, драматизації, участі в
дотриманні традицій і звичаїв народного календаря під керівництвом батьків, вихователів
засвоїти зміст і дух козацько-лицарського життя. Під час художніх занять, вивчення віршів,
розучування пісень, загадок, колядок і щедрівок, народних дитячих танців діти пізнають
елементи історії, культури, художнього і військового мистецтва українських козаків;

є) розкриваємо в процесі відзначення дат, урочистостей, свят народного календаря,
любов козаків до рідної землі, Матері-України;

ж) ознайомлюємо дітей з українськими етнічними, національними символами — білою
хатою, калиною, вербою, тополею, лелекою, соняшником;

з) здійснюємо посвяту бажаючих дітей у козаченята. Здійснюємо виховання козаченят
шляхом пробудження і утвердження в серці і душі радості і задоволення, сміху і веселощів,
відчуття і розуміння краси і добра, порядку і дисципліни, ладу в усьому;

і) проводимо бесіди, розповіді на теми „Ми малята — козаченята", „Зростаємо здоровими
і дужими", „Козацькому роду нема переводу", „Козаки-вояки, оборонці України". Проводимо ігри
з ходьбою, бігом, рівновагою, козацькі забави на теми „Біжіть до жовто-блакитного прапора",
„Знайди кольори прапора України", „Знайди свій будинок", „Вгадай, де був козак", „Де тут козак,
а де злі люди, недруги козаків". Застосовуємо сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні ігри,
ігри-інсценіровки, драматизацію і театралізацію;

й) пробуджуємо і виховуємо у козаченят бажання у чомусь хорошому бути першими,
лідерами. Виховуємо в кожного з них почуття власної гідності, віри в свої сили, можливості;

к) сприяємо засвоєнню козаченятами елементів народної астрономії, біології, медицини,
кулінарії;

л) виховуємо у кожного козаченяти бажання, уміння і навичок дотримуватися в житті і
поведінці лицарських правил:

старайся бути добрим і чесним, справедливим і правдивим, красивим;

прагни бути першим у хорошій поведінці, добрих справах, праці;

-будь сміливим і розважливим, дисциплінованим і організованим, мужнім, долай
труднощі на шляху до Добра, Правди, Краси;

-не заважай іншим дітям, не завдавай їм прикрощів, шкоди і болі;

люби рідну землю, батьківську хату, материнську мову і пісню, калинову Україну.

Родинно-шкільне виховання козачати та лелі (учні молодших класів).

У роботі з козацько-лицарського виховання з козачатами і лелями ми:

а) форми, методи і прийоми спрямовуємо на пробудження в дітей елементів
національної свідомості і самосвідомості. Проводимо бесіди і розповіді дітям, читаємо книжки
про Запорозьку Січ, героїчні подвиги лицарів України, зустрічі з представниками Українського

козацтва, збагачуємо їх знання про історію козаків, їхню героїчну боротьбу за свободу і
незалежність України;

б) формуємо історичну пам'ять культурно-історичних основ духовності козачат при
сприянні міфів про праукраїнців-предків козаків, їхні вірування і звичаї, сонцепоклонництво.
Ознайомлюємо дітей із міфами про Білобога і Чорнобога, Коляду і Мару, Лада і Ладу, Велеса і
Перуна. Розкриваємо в міфології, фольклорі, глибокі гуманістичні якості наших пращурів -
любов до людини, доброта, правдивість, працелюбність, пошана до історії і культури рідного
народу, зневага до всього потворного в житті, ненависть до ворогів-загарбників;

в) впроваджуємо в повсякденне життя і навчання козачат ідеї, правила, національні
традиції родинності. Застосовуємо в процесі вивчення навчального матеріалу, в позакласній і
позашкільній роботі козацьких ігор, в яких розкривається родинні цінності, ідеї української
національної школи-родини;

г) пробуджуємо інтерес до історії українського козацтва, Запорозької Січі, Гетьманської
України як форми національної державності шляхом участі козачат у дослідно-пошуковій роботі
на теми „Жили собі запорожці та й на Запорожжі", „Гей ви, хлопці, славні Запорожці",
„Запорозькі козаки-характерники", „В похід сурмлять козацькі сурми";

д) розкриваємо єдність змісту і форми, національної ідейності і художньої образності,
символічності і духовності в процесі вивчення козацьких пісень і дум, легенд і історичних
оповідей і виховуємо в кожного козачати почуття господаря на українській землі, володаря в
рідному краї;

е) організовуємо і проводимо бесіди, ранки, вікторини, конкурси, заочні мандрівки на
теми „Українські національні кольорі", „Українські образи і символи", „Самобутність рідного
мистецтва", „Чари писанкарства і рушникарства" тощо з метою розвитку емоційної сфери,
почуття краси.

ІІІ. Родинно-шкільне виховання джури та дани (учні 5-8 класів).

У роботі з козацько-лицарського виховання з джурами та данами ми:

а) використовуємо методи фізичного загартування джур та дан. Організуємо на
запорозьких — козацько-лицарських традиціях тіло виховання кожних джури та дани (засобами
природи — води, сонця, снігу, системи вправ, видів козацької боротьби). Допомагаємо оволодіти
народними методами лікування кашлю, нежиті, кровотечі, укусу змій, легкої рани;

б) спрямовуємо методики козацько-лицарського виховання джур та дан на створення
умов, забезпечення активної участі кожного з них в крає-, народо-, українознавчій діяльності.
Допомагаємо проводити практичні заняття в умовах сім'ї, школи, позашкільної роботи
народною вишивкою, писанкарством, рушникарством, декоративно-ужитковим мистецтвом;

в) організуємо творчі пошуки, збирання в рідній місцевості, інших регіонах України і
вивчення ідейно-духовного багатства пісень, дум, легенд, історичних розповідей та інших
матеріалів про козаків. Застосовуємо проблемність, дискусійність, творчій обмін враженнями,
думками в процесі вивчення ідей українських державотворців П.Сагайдачного,
Б.Хмельницького, І.Виговського, І.Мазепи, керівників визвольних змагань нашого народу ХХ
століття — М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, А.Мельника, Є.Коновальця,
Р.Шухевича;

г) проводимо бесіди, збираємо матеріал для художніх і наукових робіт на теми „Хто ми?
Яких предків діти?" „Трипільська культура і наші пращури", „Оріана, Оранта, Русь-Україна і
Козацька держава", „За що ми різалися з ордами?" Проводимо диспути і дискусії, вільний обмін
думками про співвідношення козацького минулого і сучасного, про сучасну козацько-лицарську
духовність;

д) допомагаємо пізнавати культуру, мистецтво, освіту козаків в процесі проведення
бесід, творчих діалогів, написання художніх творів і рефератів на теми „Козацька маршова
музика", „Закличні звуки козацьких сурм", „Тужливий біль і переможний дзвін бандур козацьких",
„Серце й душу звеселяє козацьке мистецтво", „Лицарський дух у кольорах і звуках";

е) впроваджуємо в повсякденне життя джур та □а діяльність їхніх гуртків, куренів, кошів,
паланок різноманітних елементів, засобів романтики і символіки, піднесеності й урочистості.
Застосовуємо історичний підхід, методи порівняння, зіставлення культурно-історичних фактів
під час вивчення символічного змісту тризуба — Малого Державного Гербу України, Державного
Прапора України, козацьких прапорів, інших символів (булави, бунчука).

ІУ. Громадсько-родинне виховання козака та берегині (учні 9-11 класів).

У громадсько-родинному вихованні козака та берегині ми:

а) використовуємо методики, технології козацького навчання і виховання, які
спрямовуються на пробудження і поглиблення життєстверджуючого, комфортного самопочуття
молодих козаків у процесі занять, роботи. Надаємо психологічну, методичну допомогу козакові
в опрацюванні і організації власної системи зміцнення і охорони свого здоров'я, а також
пробудження в нього турбот про здоров'я інших людей;

б) створюємо організаційні, психологічні і педагогічні умови з метою утвердження гідності
особистості козака та берегині, постійно зростаючої самостійності їх у навчально-пізнавальній,
дослідно-науковій, виробничій діяльності, житті;

в) застосовуємо новітні педагогічні та інформаційні технології українознавчої роботи
(педагогіки народного календаря, розвитку історичної пам'ять, формування національної
свідомості і самосвідомості). Проводимо диспути і дискусії, проблемні обговорення, творчі
зустрічі на теми „Світогляд українців: умови і шляхи формування, основні ідеї", „Історія
українського народу і його національний характер", „Національний характер і мистецтво";

г) ознайомлюємо молодь з архівними матеріалами, допомагаємо вивчати стародруки,
писати реферати про культурні здобутки, духовні цінності рідного та інших народів, оволодівати
знаннями з народної математики, етнопедагогіки, медицини. Організуємо самостійні
дослідницькі пошуки козаків та берегинь, вивчення ними європейських традицій в українській
культурі, зв'язків України з Заходом і Сходом, Північчю і Півднем. Організуємо „круглі столи",
молодіжні наукові і науково-практичні конференції як фактор формування лицарської
духовності;

д) забезпечуємо участь козаків і берегинь у заняттях в клубах „Моя Батьківщина -
Україна", „Планета", „Політика", „Держава та коріння нації", „Людина та ідейні цінності" з метою
вивчення української національної ідеології, її квінтесенції — ідеології державотворення як
державної ідеології України, а також внутрішньої і зовнішньої політики Української держави;

е) формуємо готовність молодих козаків до служби в Збройних Силах України шляхами
теоретичної і практичної підготовки, осмислення проблем „Покликання Збройних Сил України -
захист миру, незалежності нашої держави", „Слава козацькій зброї", „Військові козацькі традиції
і сучасність", „Непорушність присяги воїна на вірність Україні";

є) надаємо наукову і методичну допомогу козаку та берегині в справі організації
самонавчання, самоосвіти, самовиховання, у формуванні власних поглядів, переконань та
ідеалів громадянина України.

Модель самоврядування школи козацько-лицарського виховання.

За допомогою тільки школи неможливо побудувати світ,
Але побудувати світ без допомоги школи теж неможливо...

Учнівське самоврядування — це здійснюване самими школярами управління справами
своїх колективів. У школі воно охоплює всі первинні, проміжні та □адіо моделюванн учнівські
колективи, товариства, клуби, інші об'єднання учнів.

Самоврядування учнів — це форма демократичної побудови життя учнівського колективу,
яка передбачає:

широку участь учнівських самодіяльних організацій та їхніх виборних органів в
управлінні найважливішими питаннями своєї життєдіяльності з урахуванням інтересів учнів
різних вікових груп;

формування високих моральних якостей, інтелектуальних та організаторських
здібностей;

удосконалення практичних умінь та навичок у процесі колективного визначення
важливих цілей із подальшою їх реалізацією.

Самоврядування — дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянина
демократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти та виховання.
Учні на практиці засвоюють свої права та обов'язки.

В Адамівській школі козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району
Одеської області вже декілька років функціонує модель учнівського самоврядування, яка
базується на традиціях лицарської верстви українського народу (козацтва).

Спостерігаючи розвиток сучасного українського суспільства (зокрема, нашої Адамівської
територіальної громади — я 6 років проробив сільським головою), бачу, що відбувається
„звужування" держави — громада все більше перебирає на себе її функції; громадяни все
частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органів. Це
пов'язано із загальною тенденцією до автономізації регіонів — переходу від державного до
державно-громадського управління.

Ефективність нової схеми державно-громадського управління буде визначатись рівнем
громадянської культури всіх членів суспільства і тому (у теперішніх складних умовах
державотворення) школа повинна йти попереду політиків, керуючись принципом пріоритету
прав особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії,
громадянського миру, національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнаку (юнці) ще в школі
навичок громадського самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка б змогла
приймати, виконувати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави і відповідати за них.

Проблема визначення універсального типу самоврядування, який забезпечував би
позитивний результат, хвилює педагогів давно — в педагогіці спостерігалось немало спроб
зробити самоврядування схожим на якісно працюючий механізм (ми пам'ятаємо учнівські
комітети часів радянського періоду), але історія розвитку педагогіки учнівського
самоврядування доводить, що і зараз ми не наблизились до цього ідеалу, не змогли створити
ідеальний механізм під назвою „учнівське самоврядування". Це свідчить не про безсилля науки
в дослідженні природи людини або не про недостатність пошуків у педагогів-практиків: в різних
країнах було і зараз є десятки тисяч ентузіастів в організації учнівського самоврядування. І все
ж психолого-педагогічна наука і передова новаторська практика не змогли зробити учнівський
орган самоврядування школи певним „штучним інструментом".

Що ж заважає знаходженню ідеального механізму? Розмаїтість, багатоваріантність,
неоднозначність. Розмаїття цілей та завдань самоврядування, елементу змісту та видів форм
моделей. Багатоваріантність умов і засобів управління. Неоднозначність прояву
закономірностей самоврядування в залежності від індивідуальних особливостей дітей і
багатьох інших факторів.

Презентація моделей самоврядування на обласному методичному зборі педагогів та
учнівських лідерів „Лідер ХХІ століття"(Одеса, 2002) за підсумками обласного етапу
Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування показала, як по-різному
організовують та проводять роботу з учнівського самоврядування кращі школи Одещини: у
кожній свій стиль роботи, темп і ритм, власні методи й прийоми, певні психолого-педагогічні
здобутки.

Роблю висновок, що в практиці виховання лідера немає єдиного ідеального підходу, а є
велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. А головна ідея — ідея багатоваріантності
моделей учнівського самоврядування (і взагалі організації навчально-виховного процесу!)
отримує все більше визнання у школах області.

Згідно із Конституцією України. Законами України „Про освіту", „Про загальну середню
освіту", „Про позашкільну освіту", Положенням „Про загальноосвітній навчальний заклад", „Про
педагогічну раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу", „Про раду
школи", „Про піклувальну раду школи", Статутом Адамівської школи козацько-лицарського
виховання, — у нас функціонує модель державно-громадського управління школою, яка
базується на дотриманні прав та обов'язків всіх суб'єктів навчально-виховного процесу: учнів,
учителів, батьків, громадськості. Однією із складових частин його є учнівське самоврядування у
формі Козацької отаманської республіки.

Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-лицарського
виховання є Коло Джур та Дан (загальні збори учнів 5-9 класів), яке збирається не рідше 2-х
разів на навчальний рік: у травні та у вересні.

На Колі Джур та Дан заслуховується звіт про роботу Ради Джур та Дан, обирається
новий склад Ради Джур та Дан (травень) та затверджується план роботи Ради Джур та Дан
(вересень). Новий склад Ради Джур та Дан оновлюється не менш як на третину її членів і
обирається терміном на один навчальний рік.

Рада Джур та Дан обирається у кількості 15 осіб (Головного Отамана Ради Джур та Дан,
Головної Берегині Ради Джур та Дан, Писаря Ради Джур та Дан та 12 отаманів-берегинь
паланок-секторів роботи). Рада Джур та Дан працює за 4 циклами напрямків роботи (всього
напрямків роботи — 10).

У школі козацько-лицарського виховання — козацьке учнівське самоврядування, але з
гарантуванням дотримання всіх прав берегині. Тому у школі є Узгоджувальна Рада Джур та Дан

(у випадку розбіжностей у поглядах на якусь проблему між Джурами та Данами ), яка
складається з Ради Отаманів загонів та Ради Дан-Берегинь загонів. Отаманів та Берегинь
обирають на класних зборах Джур та Дан терміном на один навчальний рік.

До Узгоджувальної Ради Джур та Дан на правах співголів Ради входять Головний
Отаман Ради Джур та Дан та Головна Берегиня Ради Джур та Дан.

Узгоджувальна Рада Джур та Дан разом із Писарем Ради Джур та Дан складає
Координаційну Раду цікавих справ.

З числа молодих козаків 9 класу обирається Суд козацької честі терміном на один
навчальний рік у складі: Судді, Радника, Писаря. Лелі, Дани, Берегині не підсудні Суду
козацької честі.

Крім Отаманів та Берегинь класні збори Джур та Дан обирають терміном на один рік (із
обов'язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого,
бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного складу класного
козацького загону.

Ця модель учнівського самоврядування працює у школі козацько-лицарського виховання
з 1998 року і на практиці довела спроможність виховання національної самосвідомості,
громадянської активності, формування освіченої творчої особистості козачати, становлення
його фізичного і морального здоров'я.

Нещодавно в школі відбулося традиційне козацьке таборування. Фіналісти таборування
продемонстрували чудеса сили та спритності, інтелекту та дотепності.

Спостерігаю за розпалом свята і сягаю думками наперед: треба мати, розвивати й
зміцнювати дитячу організацію в школі — вона підмурок колективної виховної роботи, бо наш
педагогічний корабель накренило у бік індивідуалізації навчання та виховання і цей крен
призвів до того, що багато школярів відмовляються від шкільної „індивідуально спільності" на
користь неформальних, а іноді й злочинних угруповань та об'єднань, які не надають
особистості всі можливості для самовираження і психологічного комфорту, але здебільшого
підлітки не покидають їх, а, навпаки, цінують досить високо.

Відмовившись від виховання в колективі та через колектив, ми практично відмовились
від виховання взагалі: це показує досвід наших пострадянських шкіл — виникнення спотворених
стосунків, злочинність, сексуальна розбещеність, самотність особистості — і як результат -
введення у школах варти з охорони порядку (молодики в уніформі), яка здебільшого цей
порядок не може навести, бо причини безпорядку не зовнішні, а внутрішні — губляться традиції
організації життя дітей у колективі — самоврядування, гласність, свідомий порядок, дисципліна,
самообслуговування. Відомо: не може бути успішним виховання громадянина-господаря своєї
країни, якщо дитина, підліток не набуватиме у ці роки досвіду відповідальності за виконання
певних функцій в організації життя класу, школи, сільської громади.

Нашу школу почали звинувачувати у мілітаризації системи виховання. Так, у нас є
однострой, прапор, марширування, салютування, загони, командири-отамани. Але це має
вигляд гри, що спирається на вікові особливості підлітків, прагнення до романтики. Це форма
нашої організації, яка ґрунтується на історичному досвіді українського народу, а зміст -
виховання патріота, громадянина.

Наша виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності як джерело
впливу на особистість; взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно обраним законам,
вимогам — все це зумовлює великий позитивний вплив на особистість у процесі формування
нашої Адамівської Січі — братства козачат. Що антигуманного в таких принципах життя нашого
колективу: ніхто не має права образити іншого, бо дістане відсіч від усього дитячого гурту; ніхто
не може порушити закони життя класу, школи, йому цього не дозволять; стриманість,
ввічливість, повага до старших; міра в одязі, відповідальність за виконання своїх обов'язків?!

Нещодавно чув я розмову двох офіцерів-відставників: у нашому Білгород-
Дністровському гарнізоні відновлюються офіцерське зібрання, офіцерський суд честі;
фундаментальне поняття честі вводиться в практику виховання офіцерського корпусу армії
України, — мене, офіцера запасу, це дуже радує!

Тому і ми, педагоги, не повинні відмовлятися при вихованні школярів від понять
„учнівська честь", „гідність", „совість".

Дивлячись на перебіг таборування, на злагоджені колективні дії команди фіналістів, я
розумію — ми на вірному шляху!

Один з принципів, за якими будується школа козацько-лицарського виховання — принцип
ідеалізації — виховання козачат на позитивних прикладах, формування в молоді ідеалів — одних
із найважливіших компонентів духовності як кожної особистості, так і всього народу.

Цей принцип, я вважаю, має непересічний характер, бо у п'ятому числі 2001 року газети
„Завуч" є інформація для роздуму „Моральні орієнтири молодих", де автори спробували
з'ясувати домінуючи інтереси українських школярів. З багатьох було поставлено і традиційне
запитання учням, щоб виявити їхні ціннісні орієнтації: хто твій улюблений герой? Є над чим
замислитись, читаючи відповіді на це запитання: два-три „героя" з іноземних серіалів і „не
знаю".

Так, нема ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідеалу для молоді, але можна
говорити про орієнтацію на моральні принципи: відданість ідеї Івана Мазепи, любов до
Батьківщини Тараса Шевченка, відвага і честь Івана Сірка.

Ми за основу принципу ідеалізації вибрали ідеал лицаря — високошляхетної, духовно
багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки і
духовності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова,

Вернадський, М.Грушевський.

В школі оформлено стенди з історії козацтва, життя куреню Адамівської школи, козацькі
загонові куточки. Ведеться Літопис козацький, невеликим накладом друкується шкільна газета
„Річ про Адамівську Січ".

Не зайве буде додати, що ми користуємось у цій справі цілковитою підтримкою батьків
та громадськості: на території Адамівської громади мешкає більше 80-ти козаків Українського
козацтва.

Велику підтримку у справі козацько-лицарського виховання ми відчуваємо з боку
керівників сільгосппідприємств — М.І.Бурлая, В.М.Вронського, Г.Ф.Даниленко, В.О.Козубенко
(кооперативи „Промінь",«Едем», ім. Т.Г.Шевченка, „Фенікс"), Адамівського сільського голови
А.М.Коноваленка, депутатів сільради Н.В.Старченко, Н.І.Харченко, депутата райради

С.Тимофєєвої.

У нас прекрасний педагогічний колектив: завуч Лавриненко П.М., класні керівники □адіо
мод В.М., Катющева Т.В., Піштіган О.А., Граждан К.М., Галицька Н.П., учителі Солов'єнко О.Л.,
Буравицька Р.М., Тимофєєва С.В., Малькова М.С., педагог-організатор Грищенко В.Н., учителі
молодших класів Лавриненко Л.М., Корженко І.І., Лавриненко І.П., Золотовська Т.М., Подолько
А.М., Воронова Д.М., Козубенко Т.І., Скригулець Н.Г. — вони багато зробили, щоб за такий
короткий термін так багато було зроблено в школі з питань козацько-лицарського виховання.

Екіпувати козачат одностроєм нам допоміг паланковий отаман полковник Українського
козацтва Городецький Л.Г.

Оздобила курінний та загонові прапори майстриня Худа М.Т.

Не цураються роботи з козачатами курінний Маринеску М.К., сотник Редько А.І., хорунжі
Козаченко О.А., Білоус В.І.

У 1998 році, поспілкувавшись з нашими джурами та данами на Великій Раді Українського
козацтва, Генеральний писар Тарас Чухліб сказав нам:

Ваші діти ще зовсім „сирі."

„Сирі" були не тільки діти, „сирі" були й ми — педагоги. Ці роки ми росли разом з
„Молодою Січчю".

Не завжди працю педагога цінують сьогодні: як правило, позитивні наслідки її
проявляються через багато років, але скажемо словами Поета: „Ми не лукавили з тобою. Ми
просто йшли. У нас нема зерна неправди за собою.»

Спостерігаючи позитивні результати роботи з козацько-лицарського виховання:

зростання національної свідомості, патріотизму, відданості ідеалам українського
державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональної злагоди всіх учасників
виховного процесу (а це — учні, учителі, батьки, громадськість; в селі мешкають представники 9
національностей: українці, росіяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи, калмики, черкесяни,
кеябейці — і конфліктів на національному грунті не спостерігається;

інтенсифікацію процесів духовного єднання учасників виховного процесу, що
виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами,
педагогами і батьками, мешканцями громади (у школі і на території громади вже декілька років
нема правопорушень — а це духовний вплив школи на село; у школі покращала успішність — її
якісний показник складає — у 2000 році — 55%, у 2001 році — 53%, у 2002 році — 56%, у 2003 році
— 55% — найвищий у районі серед загальноосвітніх закладів І-ІІ ступенів;

зростання ролі колективу учасників навчально-виховного процесу як саморегулюючої
системи (як директору школи мені доволі часто не дають можливості проявити свій
„управлінський талант" — задумаєш якусь адміністративну ініціативу, прийдеш до школи -
дивишся, а проблема вже вирішена, і вирішив її або рядовий учитель, або хтось із учнівського

активу, або хтось із батьків; вимагаєш пояснення від ініціаторів, а вони кажуть: „Та навіщо вас
турбувати. Ми це можемо і самі вирішити.";

— позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних психолого-
дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання — я роблю
висновок, що Адамівська школа козацько-лицарського виховання є центром духовного життя,
берегинею козацького духу села, і для цього у неї є усі необхідні складові: вона національна,
має національно налаштовані кадри, лицарів духовності у самій школі, оригінальну систему
учнівського самоврядування, яка базується на традиціях лицарської верстви рідного народу, а в
підґрунті — сформовану громадську думку та козацькі звичаї і традиції села.

Функції керівного складу та паланок Ради Джур та Дан Адамівської школи козацько-

лицарського виховання

Головний Отаман Ради Джур та Дан — головує на засіданнях Ради Джур та Дан,
головує на засіданнях Ради Отаманів загонів, співголовує з Головною Берегинею Ради Джур та
Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради, в проміжках між засіданнями Ради Джур та Дан керує
діяльністю по самоврядуванню учнів.

Головна Берегиня Ради Джур та Дан — заступниця Головного Отамана Ради Джур та
Дан — головує на засіданнях Ради Дан (Берегинь) загонів, співголовує з Головним Отаманом
Ради Джур та Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради.

Писар Ради Джур та Дан — веде документацію Ради Джур та Дан та відповідає за
накопичення Скарбу Ідей.

Паланка здоров'я та спорту (профільні загони ЮІР, ДЮП, футбольна та баскетбольна
секції, туристський гурток, гурток народних ігор та забав, факультатив „Козацьке тіло
виховання"). Плекає у кожного козака міцне здоров'я, загартовує тіло і дух, формує уміння
досягати перемог на спортивних іграх. Формує культуру поведінки, норм моралі, контролює
навчання в профільних загонах, розучує рухливі ігри та проводить з них змагання, дні козацьких
забав, змагань та оглядів.

Паланка героїко-патріотичного виховання (гурток „Пам'ять", гурток козацьких бойових
мистецтв, факультатив „Козацька військова справа"). Формує уміння захищати рідну мову,
культуру, землю, досліджує і практично відроджує військово-спортивне мистецтво козаків:
верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, подолання природних перешкод,
кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, козацького
багатоборства.

Паланка національного відродження (клуб „Берегиня": фольклорно-етнографічна
секція, секція декоративно-прикладного мистецтва, літературно-фольклорна секція,
факультатив „Козацька культура".). Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї пращурів-козаків,
навчає кожного молодого козака та козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову,
вишневу країну, по-синівському служити їй корисними справами. Виховує в юних козаків
родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножити його славу Добром, Правдою,
Красою. Збирає і записує унікальні народні обряди, відроджує їх, популяризує пісенну народну
творчість, виховує інтерес до народних ремесел, розвиває трудові і художні навички, знайоме з
технікою виготовлення предметів українського побуту. Вивчає фольклор рідного села, краю,
формує високу мовну культуру. Організовує дослідження кожним юних та молодим козаком,
класними загонами славної історії українського козацтва, вивчення героїчного життя,
подвижницької діяльності гетьманів, отаманів, керівників повстань. Допомагає виконати
козачатам конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства,
туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їх
упорядкування, встановлення пам'ятних знаків, вивчення молоддю козацьких родовідів під
гаслом „Шукай, козак, свій родовід!"

Паланка організації дозвіль (драматичний гурток, дискоклуб). Організовує змістовне
дозвілля через колективні творчі справи, відзначає народні традиційні свята, знайоме та
пропагує драматичну та літературну творчість. На культурно-історичних традиціях козацтва
формує високу мораль, силу волі і духу підлітків і юнаків, допомагає їм оволодіти основами
української козацької філософії, ідеології, психології, національного характеру і світогляду.
Допомагає відроджувати козацькі мистецькі традиції: гуртового співу, танцю, дотепного
влучного слова, художньої вишивки. Допомагає вивчати і застосувати на практиці козацькі
знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії. Проводить роботу,
спрямовану на те, щоб кожен учень — член козацького осередка займався самопізнанням і

саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і можливості,
пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі, етики,
естетики, характеру, правосвідомості).

Паланка зарубіжних зв'язків (гурток знавців іноземної мови). Налагоджує зв'язки із
зарубіжними школярами. Проводить роботу з вивчення культури та життя держав ближнього та
далекого зарубіжжя.

Паланка роботи з молодшими школярами (гуртки „Умілі руки", „Юний художник", клуб
„Чомучок"). Організовує позаурочну діяльність молодших школярів, надає шефську допомогу,
залучає молодших школярів до спільної роботи з впровадження козацько-лицарського
виховання.

Паланка трудової діяльності та охорони середовища (гурток екологів, ремонтна
бригада, навчально-виробнича бригада, тимчасові трудові об'єднання). Проводить активну
діяльність з охорони довкілля, збереженню шкільного майна, проведення трудових операцій.
Формує в козачат любов до рідної природи, готовність і уміння берегти і примножувати її
багатства, красу. Вивчає екологічне становище в регіоні. Засобами козацької педагогіки формує
якості господаря рідної землі, державну позицію та інтереси українського власника, який
чесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага, духовні цінності рідного
народу, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональні інтереси. Допомагає пізнати і
дослідити, а також відродити традиції козаків як мудрих хліборобів, уміли орачів, господарів
землі; прилучає козачат до організації і ведення госпрозрахункових трудових об'єднань, малих
підприємств, асоціацій. Допомагає відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство,
бджільництво, ковальство.

Паланка навчально-пізнавальної діяльності (МАН, предметні гуртки, групи
консультантів з предметів, пости взаємодопомоги). Організує взаємодопомогу в навчанні,
консультаційну допомогу з предметів, контролює відвідування уроків, проводить предметні
тижні, місячники, олімпіади, конкурси. Роботу спрямовує на пізнання козачатами законів
розвитку науки, формує любов до науково-пізнавальних процесів, допомагає вивчати сучасні
види техніки і технології, організувати особисту і спільну творчу діяльність (радіозв'язок,
телерадіоконструювання, телерадіомоделізм, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа,
□ адіо моделювання).

Паланка інформації (шкільна газета, фотогазета, газета-календар, шкільний часопис,
прес-бюлетень, рекламний вісник). Інформує учнів, батьків, вчителів, громадськість про всі
події, що відбуваються в школі.

Паланка дисципліни та порядку (пости чистоти та бережливості, штаб „Живи, книго!").
Формує навички здорового способу життя, контролює дотримання санітарно-гігієнічних норм,
виховує бережливе ставлення до хліба, збереження книг.

Паланка соціального захисту (загони милосердя). Піклується про ветеранів війни,
одиноких, пристарілих, шефствує над могилами полеглих воїнів, допомагає дітям з
малозабезпечених сімей.

Історико-краєзнавча паланка ( рада „Шевченківської світлиці", рада музею „Рідне
село", історико-краєзнавчий гурток, факультатив „Історія козацтва"). Допомагає глибоко
пізнавати історію українського козацтва, досягнуті ним національні пріоритети — ідейні,
політичні, наукові, культурні і державотворчі. Поширює знання серед козачат про козацький
національний визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками,
допомагає вивчати історичні документи, історичні праці про героїку козаччини, художні твори.

15. Суд Козацької Честі. Розробляє законодавчі документи (статут, закони, конституцію
тощо). Слідкує за їх виконанням. Розглядає порушення прийнятих законодавчих актів, різні
конфлікти.

Координаційна Рада Цікавих Справ. Організує проведення колективних творчих

справ.

У паланках працюють отаман (берегиня), творчі групи, особи — організатори та
інструктори.

Положення про козацьке таборування.

( Розробила Н.П.Галицька)

Проводиться таборування за такою програмою:

І. Осіннє:

Конкурс емблем та девізів, конкурс козацької пісні.

Спортивна частина:

естафета „Пластуни" (виконується у нитковому коридорі висотою 70 сантиметрів
із дзвониками);

конкурс „Сильна рука" (змагання з армреслінгу);

конкурс „Перетягування канату" (змагаються команди почергово);

підтягування у висі та у висі лежачи (перемогу одержує команда з найбільшою
сумарною кількістю підтягувань);

заключна „Велика естафета" (біг 5:60 метрів, заключний етап біжать отамани

команд).

Конкурс „Козацький куліш" (враховується правильне обладнання вогнища,
запалювання багаття на швидкість, оцінка за козацький обід).

Через 2-3 дні після таборування — конкурс козацьких листків.

Зимове:

На початку грудня — спортивно-інтелектуальний конкурс „А нумо, хлопці-козаки!" Гурти
готують назви, девізи, емблеми. Змагання включає завдання історичного характеру — вікторина,
козацькі кросворди, знання козацької лексики. Музикальний конкурс перевіряє знання та вміння
виконувати козацькі пісні. Спортивні змагання: армреслінг, підтягування у висі, згинання та
розгинання рук в упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зі
скакалкою.

Грудень — лютий, як випаде достатній сніг — випускний клас будує і захищає снігове
містечко, а вся школа — штурмує його. За снаряди слугують сніжки.

Через 2-3 дні після таборування — конкурс козацьких листків.

Весняне:

Конкурс емблем і девізів, конкурс козацької пісні.

Спортивна частина:

естафета „Пластуни";

конкурс „Сильна рука";

підтягування у висі та у висі лежачи;

біг 60 метрів;

розкладання та складання спортивного намету;

знання рослин свого краю;

медицина (перша допомога);

розпалювання багаття на швидкість;

складання рюкзака;

„Велика естафета".

„Козацький куліш"

Через 2-3 дні після таборування — конкурс козацьких листків.

100

ІУ. Літнє:

Таборування проходить як багатоденний велопохід. Група туристів проходить
веломаршрутом на Курортне (містечко на березі Чорного моря в Білгород-Дністровському
районі Одеської області) і там розбиває наметове містечко. Тут козачата живуть 3-4 доби:
навчаються плавати, пірнати, вправляються в основних туристських навичках, вчаться варити
їжу та ін.

Кожен день проводяться конкурси:
— змагання з плавання та пірнання;

змагання на знання козацької лексики та козацьких пісень і танців;

змагання на знання козацьких оповідок, гуморесок та ін.;

спортивні змагання: армреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук

в упорі та ін.

Через 2-3 дні після таборування — конкурс козацьких листків.

У. У серпні-вересні підводяться підсумки таборування за рік і нагородження кращих
козачат за цими підсумками.

Функціональні обов'язки педагогічних працівникі у царині козацько-лицарського

виховання.

Директор навчального закладу:

здійснює загальне керівництво козацько-лицарським вихованням, підбір та розподіл

кадрів;

заохочує педагогічний колектив до створення і творчого використання можливостей

Січі;

аналізує стан козацько-лицарського виховання, планування, узгодження планів з Січчю,
базовими організаціями і підприємствами;

відпрацьовує ініціативи, пропозиції та рішення щодо вдосконалення козацько-
лицарського виховання, педагогічної майстерності учителів;

здійснює облік і контроль за розвитком козацько-лицарського виховання, створення
необхідних умов для організації козацько-лицарського виховання, допомоги Січі і учнівському
самоврядуванні, зокрема Козацькій республіці, організація їх співробітництва з педколективом.

Заступник директора з навчально-виховної роботи:

виявляє можливості навчальних програм для вирішення завдань козацько-лицарського
виховання, використовує їх в навчально-виховному процесі (графік навчального процесу,
розклад уроків і позакласних заходів, графіки контрольних і лабораторних робіт, екскурсій,
походів та ін.);

заохочує педагогічний колектив до створення і творчого використання можливостей

Січі;

керує створенням в школі і організацією роботи світлиці героїчної визвольної боротьби
Українського козацтва та історії духовного відродження України;

забезпечує єдність і взаємозв'язок класної і позакласної роботи з метою підготовки
молоді до захисту України;

піклується щодо своєчасного та високопрофесійного методичного забезпечення
козацько-лицарської спрямованості навчально-виховного процесу (організація самоосвіти та
самовдосконалення учителів, контроль виконання планів підвищення їх фахового рівня,
керівництво роботою методичної ради і методоб'єднаннями учителів, класних керівників,
проведення шкільних методичних конференцій козацько-лицарської тематики і спрямованості,
робота щодо виявлення, вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
козацько-лицарського виховання дітей і молоді).

Організатор позакласної та позашкільної виховної роботи:

заохочує дитячий та молодіжний колективи до створення Січі та творчого використання
її можливостей;

керує роботою з козацько-лицарського виховання після уроків, а також в районах
проживання дітей та молоді;

101

надає методичну допомогу Січі в проведенні масової патріотичної роботи, залучення до
неї козаків Українського козацтва, військовослужбовців, робітників та службовців базових
підприємств, активу батьків та Січі;

організує роботу Січі та координує її взаємодію з осередками Українського козацтва,
спільно з ними проводить педагогічний аналіз процесу та результатів спільної роботи, вносить
пропозиції щодо її вдосконалення;

бере участь в організації роботи учнівського активу Січі, козацької республіки, формує
актив Січі за різними напрямками козацько-лицарського виховання;

керує роботою ради консультантів щодо підготовки та проведенню козацько-
лицарських змагань, ігор та дитячих і молодіжних козацько-лицарських заходів Січі та
Українського козацтва;

контролює планування роботи з козацько-лицарського виховання класними керівниками
і аналізує її, забезпечує єдність, цілеспрямованість, послідовність і спадкоємність в їх роботі,
співпрацю з Січчю, учнівським самоврядуванням, Козацькою республікою, Українським
козацтвом;

надає методичну допомогу класним керівникам в організації роботи з козацько-
лицарського виховання;

координує спільну роботу з козацько-лицарського виховання школи та позашкільних
органів державного управління, контролює позакласну роботу, проводить педагогічний аналіз її
процесу та результатів, вносить пропозиції щодо її вдосконалення.

Класний керівник:

заохочує дитячий та молодіжний колективи до створення і творчого використання
можливостей Січі;

керує цілеспрямованою діяльністю класного колективу з козацько-лицарського
виховання;

планує і координує роботу з козацько-лицарського виховання учителів, що працюють з
цим класом;

планує і координує роботу з козацько-лицарського виховання учнівського
самоврядування — Козацької республіки, Січі, Українського козацтва, батьків, позашкільних
громадських організацій і органів державного управління з метою формування в учнів
готовності до захисту України;

веде систематичні психолого-педагогічні спостереження за розвитком козацько-
лицарської свідомості учнів, формування умінь, навичок та якостей, необхідних майбутнім
захисникам України;

керує процесом козацько-лицарського виховання в класі, проводить роз'яснювальну
роботу щодо державної важливості цього напрямку формування національної свідомості,
розширює коло співпраці з Українським козацтвом.

Учитель:

забезпечує козацько-лицарську спрямованість навчального процесу, формування
засобами свого навчального предмету особистості майбутнього захисника Матері-України;

систематично вносить козацько-лицарські аспекти в виховні цілі уроку, підбирає
відповідний фактичний матеріал, а також знаходить активні методи його викладання;

надає педагогічну допомогу Січі та Українському козацтву, структурам учнівського
самоврядування — Січі та Козацькій республіці в класі і школі, приймає участь в підготовці і
вихованні профільного активу в царині козацько-лицарського виховання;

забезпечує педагогічне керівництво первинними осередками дітей та молоді в Січі по
напрямкам, формам і методам їх діяльності в складі Січі;

використовує в Січі гурткові форми роботи для козацько-лицарського виховання дітей
та молоді.

Військовий керівник:

заохочує педагогічний колектив, дітей та молодь до створення і творчого використання
можливостей Січі;

спільно з організатором позакласної та позашкільної виховної роботи приймає участь в
плануванні заходів щодо козацько-лицарського виховання дітей та молоді, надає методичну і
практичну допомогу класним керівникам, Січі, Українському козацтву в підготовці молоді до
захисту України;

102

викладає початкову військову підготовку впродовж класних уроків і проводить
факультативне навчання в позакласні часи, створює за допомогою директора школи,
профорганізації необхідну для цього матеріальну базу;

забезпечує міжпредметні зв'язки початкової військової підготовки з загальноосвітніми
дисциплінами;

керує підготовкою профільного активу козацько-лицарського виховання Січі;

надає методичну допомогу спортивному та технічному напрямку роботи Січі і
формуванні та роботі її структур, зокрема в підготовці та проведенні військово-спортивних ігор
«Козацькі забави», «Джура»;

керує підготовкою та проведенням спільно з Січчю та Українським козацтвом військово-
спортивних свят, змагань молодих козаків по військово-технічним та військово-спортивним
іграм Українського козацтва, залучає до організації цієї роботи старшокласників, учителів,
батьків, членів колективних базових підприємств, військовослужбовців;

особисто проводить заняття з учнями старших класів в стрілецькому та військово-
технічному оборонних гуртках;

створює шкільну світлицю історії Українського козацтва, його героїчних подвигів і
військового та морського мистецтв;

спільно з учителем фізичної культури і Радою Січі готує учнів до здачі спортивних норм
«Козацького гарту»;

приймає участь у створенні Січі, входить до її керівного складу наставників, надає
допомогу Січі та первинному осередку Українського козацтва в школі;

підтримує постійні ділові контакти з військкоматом, місцевим штабом цивільної оборони
України, Українським козацтвом, військовими училищами, військовими частинами і
підрозділами;

очолює фаховоорієнтаційну роботу військового спрямування, заохочує розвиток
схильності до військової служби, допомагає молоді готуватись до вступу в військові навчальні
заклади;

використовує допомогу Українського козацтва, підприємств-шефів, військових частин з
метою підвищення якості козацько-лицарського виховання дітей та молоді.

Процес зростання досягнень йшов з геометричною прогресією, й головним стало не
піддатись «запамороченню від успіхів», спокусі «почивати на лаврах», не допустити
абсолютизації минулого успіху.

Я був поміркованим арбітром у процесі вирішення постійного конфлікту інтересів між
новаторами, які перемагають, і консерваторами, які йдуть в «останній і рішучий бій».

5 етап. Розвивально-формувальний.

На цьому етапі тривало системне зростання академічних досягнень, завершувалося
формування позитивного іміджу та індивідуального стилю роботи школи.

Школа вже могла працювати в «режимі автопілота». На цьому етапі починала
зароджуватися бюрократизація в управлінні, яка виявляється, наприклад, у тому, що директор
використовує напрацьовану за попередній період річну циклограму наказів (там лише
механічно змінюються дати та, у разі потреби, прізвища). Це надзвичайно подобається
різноманітним перевіряльникам («Усе є!»), але перетворює на рутину педагогічний процес («Усе,
як завжди!»).

Зрілість є етапом аристократизму. Організація стає дуже солідною і респектабельною,
пишається своїми традиціями, дбає про привабливий імідж як в очах місцевої громади, так і в
очах професійного співтовариства. Роль новаторів зменшується, повністю домінують
«патріархи» та «хороші виконавці». На етапі зрілості остаточно завершується традиціоналізація
змін, які тепер стають щоденною рутинною роботою.

Як правило, на цьому етапі зникають серйозні конфлікти. Спокійна атмосфера і теплий
клімат стають найвищою організаційною цінністю. Так як організація дбає про свою
респектабельність, посилюються вимоги до зовнішнього вигляду та до культури мови її членів.

Виникають районні об'єднання шкіл, які працюють в напрямку козацько-лицарського
виховання («Молода Січ», клуби козацького гартування, недільні та сезонні табори вишколу та
ін.).

103

Козацько-лицарська система виховання як послідовність
технологій і методик.

Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського виховання школярів.

А. КОЗАЧЕНЯТА ТА ЛЕЛІНЯТА (ДОШКІЛЬНЯТА)

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ:

Система здоров'я. Здоровий спосіб життя.

Дізнаються з бесід про значення фізичних вправ і режиму дня для здоров'я, праці
людини.

Вчаться виконувати режим дня. Стежать за чистотою тіла й одягу. Розучують комплекси
гімнастичних вправ, вчаться щоденно їх виконувати. У спортивному залі, на майданчику грають
у рухливі ігри. Взимку ходять на лижах, бігають на ковзанах. Беруть участь у нескладних
змаганнях.

Вчаться виконувати обов«язки санітара, чергового по класу, їдальні тощо.

Негативно ставляться до неохайності, до невиконання правил санітарної гігієни в школі
й дома.

Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання.

Переглядають фільми, уривки з них про перемоги Армії України, козаків, про подвиги
захисників Батьківщини. Читають вірші, співають пісні про Армію України.

II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Родовід. Родинно-сімейне виховання.

Дізнаються про професії своїх батьків, розповідають про них на заняттях у позаурочний
час. Влаштовують виставки малюнків „Праця наших рідних“. Набувають умінь та навичок
самообслуговування дома і в школі. Беруть посильну участь у прибиранні квартири.

Традиції. Моральне виховання.

Ознайомлюються з основними правилами поведінки у шкоді й громадських місцях.
Вчаться розпізнавати гарні і погані вчинки.

Дістають початкові уявлення про природу рідного краю, вчаться розуміти його красу.

Засвоюють правила поведінки в колективі: оволодівають навичками ввічливо. уважно
ставитися до товаришів і дорослих, не перекладати свою провину на іншого; своєчасно і точно
виконують доручення колективу. Вчаться гратися дружно, не сперечаючись один з одним.
Набувають досвіду працювати спільно, діяти злагоджено.

Виявляють доброзичливе ставлення до людей. Слухають і читають оповідання, вірші, байки
про доброту і чуйність. Добирають нрислів»я про чесність, правдивість, скромність,

справедливість. Захищають менших.

Вчаться виконувати Правила для учнів на уроках, перервах, у їдальні, на вулиці, в
громадських місцях; виявляють дисциплінованість і організованість.

Ознайомлюються з правилами ввічливості, першими вітаються з учителями, дорослими;
дякують за допомогу, послугу; поступаються місцем старшим і маленьким; ввічливо
прощаються. Беруть участь у заняттях з культури поведінки «Як поводитися в класі і дома»,
«Ми прийшли в їдальню», «Твій зовнішній вигляд» і т.п. На заняттях-іграх «Ми йдемо в гості»,
«Коли сидиш за святковим столом», «Ми їдемо в автобусі» вчаться бути ввічливими.

Намагаються доводити почату справу до кінця. Стримують себе від поганих вчинків.

Набувають досвіду товариських стосунків між хлопчаками і дівчатками при спільних
іграх, виконанні трудових завдань.

Засуджують порушників порядку і дисципліни на уроках, перервах, а також невиконання
Правил для учнів, грубі, нетовариські вчинки, жорстоке ставлення до тварин.

Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Вчаться помічати прекрасне в навколивиьому житті, в природі рідного краю.
Переглядають фільми, репродукції' про природу. Здійснюють прогулянки і екскурсії. Вчаться
помічати гарне у вчинках людей.

104

На музичних заняттях розучують пісні, відвідують спектаклі лялькового і дитячого
театрів, дивляться телепередачі, слухають радіо і записи.

Малюють на вільні теми. Виступають на дитячих ранках, святах. Під керівництвом
батьків і вчителів роблять карнавальні костюми для новорічного свята, прикраси для ялинки.
Виготовляють іграшки з природного матеріалу, картону, пластиліну, вчаться робити це аку-
ратно. Добирають листівки, репродукції на теми: «Осінь», «Зима», «Весна», «Літо», розглядають 'їх
і розповідають про красу природи в різні пори року.

Додержують чистоти й охайності в одязі, взутті, зовніиньому вигляді.

Засуджують неохайність.

III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Природа. Екологічне виховання.

На навчальних заняттях, екскурсіях, прогулянках вчаться спостерігати за явищами
природи, сезонними змінами в ній. Спостереження за природою в різні періоди порівнюють,
узагальнюють; роблять висновки про ознаки весни, літа, осені, зими. Вчаться пояснювати
причини сезонних змін у живій природі залежно від сонячного світла і тепла. Ведуть календар
природи.

Спостереження за природою в різні пори року зіставляють із спостереженнями за
працею людей на полях, у садах, на шкільних ділянках.

Праця-навчання. Трудове навчання.

Беруть участь в екскурсіях по школі, мікрорайону, знайомляться з працею дорослих.
Слухають їхні розповіді про роль праці в житті людей. Організовують «господарчий куток» у
класі. Працюють на шкільній ділянці. Допомагають один одному в роботі. Беруть участь у
колективних іграх — «школа», «пошта» тощо. Розучують пісні й вірші про працю.

Набувають досвіду роботи в колективі, готуючи подарунки батькам, працівникам школи
до 8 Березня, Дня Захісника Вітчизни /23 лютого/, 9 травня.

Вчаться додержувати порядку на робочому місці: акуратно і швидко готувати підручники,
посібники, інструменти для занять і своєчасно прибирати їх, тримати в чистоті парту.

Бережливо ставляться до результатів праці людей: шкільного майна, підручників,
особистих речей, хліба. Беруть участь у шкільному святі «Наш урожай». Слухають розповіді
дорослих про знатних хліборобів, трактористів, комбайнерів. Беруть участь у зустрічах з
відомими людьми свого села, міста. Вчаться бережливо ставитися до зелених насаджень,
тварин.

Засуджують неохайність.

Набувають елементарних уявлень про роль знань у житті й діяльності людини.

Ознайомлюються з основними правилами навчальної роботи, виконують кожне завдання
сумлінно, акуратно й самостійно.

Набувають досвіду сумлінного навчання в класі, а також уміння дружно і злагоджено
працювати, подавати один одному допомогу, передавати товаришам свій досвід і уміння.
Вчаться уважно ставитися до товаришів, радіти їхнім успіхам у навчанні, не насміхатися з їхніх
невдач.

Ознайомлюються з основними режимними моментами школярів ї засвоюють їх. Вчаться
бережливо ставитися де підручників, книжок, навчальних посібників. Організовують виставки
книжок, зошитів, малюнків тощо. Беруть участь у ранках, бесідах «Свята книжки», «Зустріч Бук-
варя», «Проводи Букваря», у святі «Тиждень дитячої книжки», в роботі «книжчиної лікарні».

Засуджують недбайливе ставлення до виконання навчальних завдань, неохайність у
поводженні з підручниками і книжками, порушення Правил для учнів.

Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості.

Беруть участь у пізнавальних іграх, нескладних вікторинах, у відгадуванні загадок, в іграх
на увагу і кмітливість.

105

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

Держава-нація. Громадянське виховання.

Набувають початкових уявлень про Батьківщину — Україну. Переглядають фільми,
листівки, репродукції із зображенням столиці нашої Батьківщини — Києва, а також Прапора,
Герба України.

Дізнаються про видатних діячів України. Знайомляться із творами художників із серії про
видатних людей.

Слухаючи розповіді дорослих, виявляють інтерес до найважливіших подій у нашій країні.
Дивляться фільми, телепередачі про життя людей, діляться враженнями.

Беруть участь у підготовці й проведенні ранків, присвячених датам календаря: розучують
вірші, пісні.

Набувають досвіду гремадської роботи в колективі, вчаться сумлінно виконувати перші
громадські доручення.

Засуджують прояви несумлінного виконання доручень і завдань колективу.

Історія козацтва. Превентивне виховання.

Дістають початкові уявлення про Козацьку Конституцію, Конституцію нашої Батьківщини
з розповідей дорослих, з бесід, читання книжок. Дізнаються про правила праці й поведінки в
школі, громадських містах.

З бесід, спостережень дізнаються про роботу правоохоронних органів, про їх роль у
додержанні порядку в громадських місцях. Читають книжки, оповідання про героїзм працівників
міліції у боротьбі з правопорушниками.

Ознайомлюються з Правилами для учнів, Правилами дорожнього руху. Беруть участь у
бесідах про правила дорожнього руху, в іграх-заняттях «Ми — пасажири», «Як іти по вулиці і
переходити її», «Де можна гратися».

Вчаться відповідати за виконання Правил для учнів і режиму дня перед батьками і
вчителями.

Засуджують товаришів, які порушують порядок у школі й громадських місцях.

Б. КОЗАЧАТА ТА ЛЕЛІ / УЧНІ 1-4 КЛАСІВ /

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ:

1. Система здоров'я. Здоревий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.
Військово — патріотичне виховання.

Беруть участь у бесідах про значени занять фізичними вправами і прогулянок на повітрі
для зміцнення свого здоров'я, про те, як готуватися де праці й захисту Батьківщини /«Турбота
про здоров»я людини", «Щоб бути до праці готовим, треба бути завжди здоровим», «Кожний
знає, що режим необхідний всім», «Козачата — чисті, охайні хлоп'ята».

Виконують вправи основного комплексу гімнастики; учаться шикуватися, танцювати;
виконують вправи для правильної постави; займаються рухливими іграми, лижною підготовкою,
бігають на ковзанах; пізнають правила ігри та елементи спортивної етики; учаться погоджено
колективно діяти. Проводять нескладні спортивні змагання /«Веселі старти»/, берусь участь у
деяких загальношкільних спортивних змаганнях, у простих воєнізованих іграх /«Сокіл»/; у секції
загальної фізичної підготовки, спортивних секціях школи і позашкільних установ. Здійснюють
прогулянки, екскурсії, одно-триденні туристські походи по рідному краю. Опановують
елементарні туристські навички і беруть участь у змаганні з основ туристської техніки /«Ко-
зацьке таборування» — укладання рюкзака, розкидання намету, подолання перешкод/.
Привчаються тримати в чистоті свою спортивну форму, одяг, стежити за чистотою тіла;
привчаються раціонально користуватися сонцем, повітрям, водою; закріплюють знання та
навички гігієни і санітарії; привчаються тримати в чистоті й порядку місця своїх спортивних
занять.

Самостійне складають режим дня і контролюють його виконання, стежать за чистотою та
порядком у приміщеннях; регулярно під керівництвом старших займаються ранковою
гімнастикою, а в проміжках між навчальними заняттями і в процесі виконання домашніх завдань
— проводять фізкультхвилинки. Виконують обов'язки чергових по класу. Організовують і
проводять нескладні змагання-конкурси по спорту й туризму. Виконують обов'язки фізоргів,

106

капітанів команд, чергових по спортивному залу й спортивних майданчиках, допомагають
учителеві в прогулянках і походах по рідному краю.

Засуджують порушення занять фізичною культурою, випадки невиконання правил
санітарії та гігієни в школі, вдома, у дворі, на спортивних майданчиках; засуджують недбале
ставлення до спортивного інвентаря та обладнання.

В процесі уроків і позакласних заходів учні 1-4 класів знайомляться з прикладами з
життя, праці й боротьби козаків за своє визволення, за зміцнення і захист України.

II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА:

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Привчаються виконувати Правила для учнів 1-4 класів, Правила козачат, Кодекс буття
козаків. Вчаться додержувати моральних принципів і правил; беруть участь у бесідах на
моральні теми: «Про ставлення до Батьківщини і різних народів», «Про ставлення до праці, лю-
дей праці», «Про товариство і дружбу», «Про колективізм», «Про доброту, чуйність і скромність»,
«Про чесність і вміння додержувати слова», «Про справедливість», «Про ставлення до старших,
молодших і ровесників», «Про непримиренність до зла і байдужості».

Дізнаються про рідний край, про життя дітей України та інших країн. Беруть участь у
бесідах про нашу Батьківщину, про повагу до всіх національностей: «Ми ростемо, росте країна»,
«Кожний день і кожний час країна думає про нас» та ін.

Зустрічаються з ветеранами війни і праці. Проводять екскурсії по рідному краю,
виконують завдання шкільного краєзнавчого музею. Дивляться та обговорюють фільми про
героїв війни, про видатних учених і людей праці. Проводять збори й ранки: «Про нашу
Батьківщину», «Жити — Батьківщині служити». Організовують конкурси, виставки виробів,
фотографій, малюнків «Тобі, країно рідна», читають казки, загадки, прислів«я народів різних
країн. Беруть участь у шкільних святах.

Поглиблюють уявлення про колективізм. Читають статті, твори художньої літератури про
справді товариські стосунки в дитячих колективах і розповідають про них на зборах. Учаться
самостійно проводити збори, колективні ігри; намічають план роботи на кілька днів, на тиждень,
дбають про спільні інтереси колективу, виявляють ініціативу, відповідальність за доручену
справу, стараються не підвести свій клас, загін. Вчаться діяти і працювати спільно, робити
макети, виготовляти аплікації, матеріал для. лічби, навчальні посібники, іграшки для дитячого
садка; беруть участь у збиранні макулатури. Виявляють взаємну вимогливість і повагу один до
одного.

Дістають перші уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві, читають і
обговорюють оповідання про доброту, доброзичливість, справедливість. Намагаються
доброзичливо і чуйно ставитися до людей, справедливо оцінювати свої вчинки і вчинки
товаришів, подавати посильну допомогу навколишнім. У міру своїх сил допомагають сїм'ям
ветеранів війни та праці, проводять волонтерську роботу. Дбають про молодших братів і
сестер, грають з ними, відводять їх у дитячий садок. Читають казки, показують фільми дітям
дитячого садка, організовують для них концерти художньої самодіяльності, показують п'єси в
тіньовому та ляльковому театрах.

Організовують роботу „книжкової лікарні» в класній та шкільній бібліотеках, у бібліотеці
дитячого садка. Уважно ставляться до батьків, допомагають їм у домашніх справах. Готують
саморобні подарунки батькам до свят.

Учаться складати розпорядок дня і неухильно його виконувати, правильно
використовувати свій вільний час.

Учаться додержувати порядку, дисципліни, організованості в школі, вдома, в
громадських місцях. Проводять ігри-заняття з правил дорожнього руху: «Знай правила
дорожнього руху, як таблицю множення», " Ми — пасажири", «Як поводитися на вулиці», «Мій
шлях до школи», " Дорожні знаки і покажчики".

Дістають перші уявлення про взаємозв'язок зовнішньої і внутрішньої культури.
Засвоюють правила ввічливості, точності, акуратності, охайності. Беруть участь у заняттях з
культури поведінки: «Чарівні слова», «Поважай свій і чужий час», «Друзі Мойдодира», «Охайність
та акуратність в одязі», «Як поводитися в театрі й кіно», «Ми йдемо в гості», «Як ми проводимо
перерви». Організовують під керівництвом джур, учителів заняття-ігри: «Екскурсія по школі»,
«Подорож по місту чемних», «Прогулянка по алеї дбайливих». Учаться приязно вітатися з
учителями, працівниками школи, знайомими, товаришами, виявляти ввічливість і увагу до
навколишніх. Засвоюють правила культури поведінки в школі, на вулиці, в громадських місцях.

107

Учаться долати труднощі у процесі засвоєння нових знань, виконання домашніх завдань,
трудових і громадських доручень, не втрачати надії при невдачах. Прагнуть переборювати свої
примхи, впертість, капризи, лінощі, поєднувати особисті інтереси з інтересами, справами
колективу. Учаться розуміти справжній зміст понять «можна» ї «не можна», «треба» і «не хочу»,
виконувати важку, нецікаву, але потрібну для колективу роботу, а також виявляти настирливість
у змаганнях, оглядах, співпереживати радість перемоги і гіркоту невдач.

Хлопчики й дівчатка засвоюють позитивний досвід дружніх, поважливих стосунків у школі
й поза школою, учаться переборювати скованість і настороженість у спілкуванні, допомагають
одне одному; разом відзначають дні народження, поздоровляють із святом; дістають початкові
уявлення про моральні відносини членів сім'ї, беруть участь у бесідах про сім'ю, про мам і тат,
бабусь та дідусів: «Сім'я, в якій я живу»,«Як ми проводимо вихідний день», і т.п.; дбайливо
ставляться до своїх батьків і членів сім'ї.

Читають у газетах, книжках оповідання, вірші про конкретні приклади непримиренності в
боротьбі з порушеннями правил поведінки, норм дружби і товариськості. Учаться розуміти зміст
і виступати на зборах проти наклепництва, жадібності, забіякуватості. Учаться не обходити
погані вчинки товаришів, брати посильну участь в удосконаленні дійсності.

Козацька культура. Художньо — естетичне виховання.

Учаться помічати прекрасне в тому, що їх оточує: звертають увагу на красу шкільного
приміщення, на рослини, які прикрашають школу, розглядають картини й виставки творчіх робіт
учнів. На екскурсіях учаться помічати красу міського й сільського пейзажів, спостерігають за
виглядом і забарвленням неба в різні години, в різні пори року, а також за різним станом
погоди. Вивчають вірші про природу і працю, вчаться розуміти поетичні образи, виразність
означень і інтонацій, намагаються використати їх у власній мові.

Беруть участь у бесідах про прочитані книжки, теле і кінофільми. Здобувають початкові
знання про спектаклі, теле і кінофільми як твори мистецтва. Знайомляться з кращими творами
образотворчого мистецтва в музеях і на виставках; по репродукціях, діапозитивах, записах.
Слухають записи музичних творів. Колективно переглядають кіно і телефільми, слайди,
репродукції про рідний край, про тварин, школу, ровесників, про працю дітей.

Дають загальні емоційні оцінки художнім творам; ілюструють прочитані книжки, побачені
спектаклі й фільми, прослухані музичні твори. Розповідають про свої найцікавіші „зустрічі з
музикою". Знайомляться з пам«ятниками культури і народного мистецтва, з місцевими
майстрами-умільцями прикладного мистецтва, спостерігають за їх роботою. Шефствують над
пам'ятниками культури поблизу школи.

Малюють на вільні теми, на музичних заняттях розучують пісні, займаються
хореографією, беруть участь в іграх-танцях, у рольових іграх-виставах; у художніх і музичних
школах розвивають свої здібності. Розучують пісні й танці, виступають на ранках, у шефів, у
дитячих садках і сімейних вечорах з читанням віршів, інсценіровками байок, шарад, епізодів з
казок і художніх творів. Майструють іграшки з природного матеріалу /жолудів, качанів кукурудзи,
горіхів, шишок та ін./, картону, пластиліну, вчаться акуратно виготовляти їх; роблять аплікації,
займаються вишиванням, випилюванням, випалюванням по дереву, Із пап'є-машє
виготовляють персонажів, роблять прикраси до новорічної ялинки та інших свят. Випробовують
свої сили в створенні казок, написанні віршів.

У класі, коридорах, удома і на вулиці підтримують чистоту й порядок. Беруть участь у
художньому оформленні приміщень. Гарно оформляють зошити, суперобкладинки підручників і
книжок, закладки для них, стежать за їх збереженням. Вирощують квіти, розводять квітники.
Скромно й акуратно вдягаються, звертають увагу на охайність одягу. Беруть участь у бесідах:
»Гарні і негарні вчинки", «Чим гарні люди навколо нас», «Наш дім» та ін.

Аналізують гарні і негарні вчинки. Переглядають і обговорюють малюнки, карикатури,
фільми, де висміюються неохайність і нечепурність зовнішнього вигляду школярів. Учаться
помічати недоліки в поведінці, зовнішньому вигляді негативних героїв казок, байок, оповідань та
інших художніх творів.

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Природа. Екологічне виховання. 8. Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку
особистості.

Школярі беруть участь у бесідах про роль знань у праці, освоенні природи /«Наше
навчання на користь Батьківщині» та ін./, добирають ілюстративний матеріал, беруть участь у

108

дидактичних іграх; привчаються правильно оцінювати свої успіхі й успіхі товаришів. Беруть
участь у зборах загону /«Ми тепер школярі», «Козачата — старанні хлоп'ята, добре навчаються,
люблять школу», «Наша школа», «Умій учитися, щоб уміти трудитися»/, вивчають вимоги Правил
для учнів до навчальної роботи школяра.

Розповідають про свої спостереження за погодою, змінами, які відбуваються в природі й
праці людей у різні пори року, про прочитане, побачене в кіно, театрі, на виставці; ведуть
щоденники природи та праці, самостійно знаходять відповіді на поставлені запитання; беруть
участь у навчальній роботі класу, пізнавальних іграх, у нескладних вікторинах, відгадуванні
загадок, в іграх на кмітливість. Вчаться використовувати у відповідях знання та уміння,
організовують виставки книг, зошитів, виробів; готують гербарії, альбоми, беруть участь у
ранках, бесідах «Книжкове свято», «Зустріч Букваря», «Прощання з Букварем», «Як робиться
книжка», у святі «Тиждень дитячої книжки».

Обговорюють на зборах, нарадах ставлення товаришів до навчання, їхню неправильну
поведінку; вчаться чуйно і уважно ставитися де успіхів товаришів, досягнутих у навчанні.
Допомагають один одному у виконанні завдань учителя, беруть участь у бесідах про прочитані
книжки, радіо і телепередачі.

Знайомляться з основними правилами організації навчальної праці, беруть участь у
роботі щодо опанування «Азбуки організованості», у спільній роботі щодо складання пам«яток
правильної організації навчальної роботи; засвоюють правила поводження з книжкою і
користування шкільною бібліотекою; беруть участь в іграх на розвиток пам'яті, кмітливості.
Удосконалюють навички самостійного і старанного виконання завдань учителя, самостійно
записують розклад уроків на тиждень і завдання додому на наступний день. Удосконалюють
здобуті в школі знання через додаткове читання дитячої художньої літератури; застосовують у
навчальній праці й пізнавальних іграх здобуті знання, засвоєні правила. Добирають матеріал і
беруть участь у бесідах: „Повторення — мати навчання“, „Підказ — поганий указ“ та ін.

Засуджують на зборах порушення правил поведінки учнями, випадки несумлінного
ставлення своїх товаришів до навчання; борються з неохайним поводженням з підручниками,
навчальними посібниками.

Знайомство з громадським життям, участь в роботі класного і за-гальношкільного
колективу, козацького загону. Слухають розповіді учителів і беруть участь у бесідах на теми „Як
живуть і будуть жити люди у майбутньому“. Знайомляться з біографіями козацьких героїв, з
описом трудових подвигів людей, беруть участь у бесідах на тему „Передові люди нашого
міста, села, краю, країни“.

Разом із джурами та козаками беруть участь у пошуку „Козаки“, узнають історію їхнього
життя і боротьби, дістають перше уявлення про Герб і Прапор України. Знайомляться з Гімном
України. Знайомляться з козацькими піснями, розучують деякі з них, дивляться фільми про
козаків. Знайомляться з історією, теперішнім ї майбутнім України, Молодої Січі Адамівки.
Знайомляться з пам'ятними місцями свого міста, села, беруть участь в екскурсіях,.збирають
матеріали на теми „Наші новобудови“. Складаючи завдання з математики, вчаться
використовувати цифровий матеріал із місцевих газет. Беруть участь у подорожі в минуле,
теперішнє і майбутнє рідного краю, в екскурсіях » Що будується навколо нас", «Наш краєзнавчий
музей», «Наша сільська рада», «Шефи школи». Беруть участь у зборах загону, здійснюіють
уявлювані подорожі по країнах.

Беруть участь у загальношкільному святкуванні знаменних дат; готують трудові
подарунки до цих свят, допомагають в оформленні шкільного будинку, беруть участь у парадах
козацьких військ, проводять збори, розучують пісні й вірші, слухають і читають розповіді про
історію всенародних свят і червоних дат календаря, про традиції, пов'язані з ними в сучасному
житті, слухають розповіді учасників подій, воїнів, трудівників, поздоровляють з громадсько-
політичними святами своїх шефів, батьків, вручають їм пам'ятні подарунки-саморобки,
тематичні малюнки.

Козачата знайомляться з доступними їхньому розумінню подіями громадського життя з
розповідей учителя. Джури читають і обговорюють з ними статті. Козачата створюють кутки,
вміщують у них найцікавіші дописи про події, які відбуваються в нашій країні й за рубежем,
роблять малюнки, що ілюструють окремі статті. Беруть участь у виставках малюнків, складають
альбоми й монтажі на теми: «Козаки, козачата» та ін. Вдома розповідають старшим про події
громадського життя, про які дізналися в школі, про козацькі справи. Знайомлять з цими
справами молодших.

Першокласники знайомляться з Правилами козачат, вчаться їх викоонувати, з історією
козацтва, знайомляться з джурами. Дізнаються про зміст суспільно корисної діяльності козачат,

109

привчаються колективно обмірковувати, як краще виконати завдання, вчаться виконувати до-
ручення й оцінювати виконання конкретних суспільно корисних справ. Засуджують тих, хто не
виконує доручень; добиваються сумлінного ставлення до громадських обов'язків.

7. Праця-навчання. Трудове виховання.

На уроках діти дістають уявлення про користь праці навколишніх людей. На екскурсіях
по школі, навчально-дослідній ділянці й майстернях дізнаються, що в школі всі працюють: учні
навчаються, учителі навчають дітей, технічні службовці стежать за чистотою і порядком.

Козачата допомагають старшим. На уроках читання і розвитку мови дізнаються про
особливості праці в різні пори року. Знайомляться з картинами художників, що зображують
рідну природу і працю людей; розучують пісні про працю. Слухають розповіді й беруть участь у
бесідах на теми: «Усяка річ працею створена», «Хто і де працює поблизу школи», «Учень — сам
собі слугує, няні він не потребує», «Школяр — друг природи» та ін. Читають книжки і беруть участь
у бесідах на теми «Усяка корисна праця почесна», дивляться фільми про працю.

Навчаються жити за трудовими правилами козачат. Готують альбоми на цю тему. Вдома
діти привчаються обслуговувати себе: прибирають постіль; тримають у порядку свій робочий
куточок і іграшки, стежать за чистотою своїх одягу і взуття, тримають їх у належному стані.
Піклуються про старших членів сім"ї, їхній відпочинок; допомагають у прибиранні житла; миють
столовий посуд, роблять дрібні покупки, піклуються про молодших, грають і гуляють з ними,
виготовляють для них іграшки, доглядають за свійськими тваринами. Допомагають за
доглядом за огородом, садом /пропслка, поливання/, у збиранні овочів, ягід, грибів, лікарських
трав, насіння.

Загони козачат трудяться на загальну користь. Виконують обов'язки санітарів,
господарників, квітникарів, чергових, бібліотекарів, допомагають в їдальні й т.д. Приводять у
порядок підручники, бібліотечні книжки, навчальні посібники, складають колекції, гербарії,
збирають природний матеріал для уроків праці та інших занять, працюють з природним
матеріалом; виконують вироби з пластиліну, паперу і картону, конструюють найпростіші моделі.
Загони допомагають підтримувати чистоту біля школи, охороняти зелені насадження. Роблять
годівниці для птахів, збирають паперову макулатуру, полімерну сировину, металолом,
дізнаються, як використовується утильсировина. Дбають про маленьких, стариків та інвалідів.
які потребують допомоги і проживають у мікрорайоні школи.

На уроках праці засвоюють найпростіші вміння та навички самообслуговування і
побутової праці /догляд за одягом, взуттям, користування посудом/; вчаться шити, вишивати;
вивчають правила техніки безпеки в роботі з ручним інструментом, додержують гігієнічних
вимог. На навчально-дослідній ділянці восени допомагають зібрати рештки рослин, а навесні
відібрати краще насіння для висівання; на ділянці класу навчаються висівати насіння,
доглядати за сходами, поливають рослини, розпушують грунт. Влітку допомагають школі в
догляді за садом, городом, квітниками, беруть участь у роботі «зелених патрулів», допомагають
кооперативам, в доступних віку роботах на городах, у садах, у боротьбі з шкідниками рослин,
збирають попіл, пташиний послід для добрив. Беруть участь у насадженні кущів і дерев, у
догляді за ними. Беруть участь у розвідуванні корисних справ. Привчаються виконувати разом
з товаришами громадські доручення, беруть участь у трудових змаганнях.

Вивчають і виконують Правила для учнів: «Бери участь у праці, в справах свого класу,
допомагай товаришам краще вчитися і працювати», борються за додержання трудової
дисципліни. Готують і вивішують у класі плакати з правилами, що стосуються техніки безпеки
роботи з ручними інструментами, гігієни праці, організовують контроль за виконанням цих
правил. На заняттях з фізкультури закріплюють і розвивають потрібні для праці навички
координації рухів, правильної постави під час роботи; відвідують технічні гуртки, виставки
дитячої технічної творчості; на екскурсіях знайомляться з технікою промислових підприємств, із
сільськогосподарською технікою.

На екскурсіях з теми «Хто працюв навколо нас» знайомляться з роботою передових трудівників
на підприємстві, на будівництві, в кооперативі, дізнаються про професії людей, які працюють на
підприємствах поблизу школи. На уроках малювання навчаються замальовувати
спостережувані картини праці, знаряддя. Організовують у класі бесіди батьків про їхню працю,
відвідують підприємства, де працюють батьки, влаштовують виставку малюнків «Наші мами і
тата на роботі», участь у бесідах «Ким бути?», „Усі роботи хороші".

Виконуючи Правила для учнів, навчаються бережливо поводитися з громадським
майном, своїми речами й речами товаришів. Влаштовують виставку підручників у кінці року,
змагаються, хто краще збереже свої підручники. Правило «Оберігай рослини і тварини»

110

запроваджують у життя, беручи участь разом із джурами в роботі «зеленого патруля», у святах
«День птахів», «День лісу». Взимку підгодовують птахів і тварин.

Вчаться оцінювати вчинки товаришів, вести роботу з тими, хто лінується і псує речі,
зелені насадження, кривдить тварин. Організовують читання книжок, віршів, у яких
засуджується недбайливі й ледарі.

1У. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання. 10. Історія козацтва.
Превентивне виховання.

Додержують законів України, норм і правил співжиття, громадського порядку. Беруть
участь у зборах на тему: «Конституція Батьківщини», «Громадянин України». Читають книжки,
дивляться телепередачі про міліцію. Беруть участь у зборах і ранках на теми: «Це повинні
знати всі», «Де можна грати», «Ми — пасажири»; добирають матеріал у газету на теми: «Ми йдемо
до. школи», «Для чого потрібні правила поведінки в школі й на вулиці» та ін. Виступають з
читанням байок, шарад, епізодів з казок на теми: «П'ятачок згубив», «Узяти чуже без дозволу -
ганьба». Вивчають і виконують правила дорожнього руху, беруть участь у рольових іграх-
заняттях: «Поведінка на перерві», «На вулиці», «Світлофор». Слухають радіопередачі, дивляться
телепередачі. Чергують по класу, підтримують порядок у школі, слухаються товаришів,
звикають робити чесно, визнавати свою вину ї не повторювати поганого.

Звертають увагу ровесників на неправильну поведінку, підтримують справедливі
виступи, які засуджують вчинки товаришів, навколишніх, засуджують вияви грубості, брехні,
зазнайства, допомагають виправитися тим, хто провинився. Виконують окремі, посильні
завдання й доручення працівників відділу регулювання дорожнього руху в мікрорайоні школи.

В. ДЖУРИ ТА ДАНИ / УЧНІ 5 — 6 КЛАСІВ/

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

І. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя.

Розширюють свої уявлення про значення фізичної культури, спорту, туризму в житті,
праці та захисту Батьківщини. Організовують і проводять змагання та свята спорту й туризму,
бесіди про фізичний розвиток і загартування організму: «Твоє здоров'я — багатство
Батьківщини», «Спорт у житті видатних людей», «Сонце, повітря і вода — наші краці друзі»,
«Туризм — кращий відпочинок джур та дан», «Роби зарядку кожний день — зникнуть утома,
млявість, лінь». Дізнаються із газет, журналів, радіо й телебачення про змагання, про визначні
досягнення спортсменів. Переглядають та обговорюють фільми на спортивні теми. Колективно
відвідують спортивні змагання. Читають популярну літературу про спорт, туризм, про
загартування організму, про відомих спортсменів.

Додержують режиму дня, харчування та сну, правил особистої гігієни та громадської
санітарії; роблять ранкову гімнастику, проводять загартувальні процедури. Займаються
гімнастикою, легкою атлетикою, спортивними іграми, лижною підготовкою. Прагнуть одержати
спортивні розряди. Закріплюють навички правильних постав, дихання, рухів; учаться
виконувати гімнастичні, акробатичні, стройові й танцювальні вправи, освоюють техніку
легкоатлетичних видів спорту /біг, стрибки, метання/, техніку пересування на лижах, техніку
ігрових видів спорту. Беруть участь у виутрішкільних змаганнях та спартакіадах /Старти надій/.
Виступають за спортивну честь школи на районних, міських, обласних змаганнях. Регулярно
відвідують спортивні секції школи і позашкільних установ, секції загальної фізичної підготовки.
Тренують дворові команди і секції на приз «Золота шайба», «Шкіряний м'яч», «Білий човен»,
«Веселі старти» та ін. Готуються до туристських походів, учаться виконувати в них обов'язки
членів групи, загону, дбайливо ставитися до природи. Здійснюють походи вихідного дня та
багатоденні походи по рідному краю. Навчаються орієнтуватися на місцевості, розбивати
бівуак, готувати їжу; регулярно навчаються в шкільному туристському гуртку або туристському
гуртку при Центрі дитячої творчості, станції юних туристів; учаться надавати першу медичну
допомогу. Організовують і проводять туристські зльоти школи, змагання по туристській технікі
та орієнтуванню на місцевості, козацькі таборування. Учаться вести краєзнавчу, пошукову
роботу. Організовують конкурси та змагання гри «Сокіл» і беруть в них участь. Допомагають в
організації, підготовці та проведенні різних спортивних заходів, у проведенні рухливих ігор з
молодшими школярами /виконують обов'язки капітанів команд, помічників тренерів, командирів

111

груп, спортивних суддів, членів бюро секцій, спортивних і туристських гуртків; обов'язки
відповідальних за інвентар та обладнання, за спортивні споруди; працюють фізоргами і
туроргами класів.

Не порушують занять фізичною культурою, спортом і туризміом, правил санітарії та гігієни в
школі, вдома, у дворі, на спортивних майданчиках, чистоті та порядку на місцях спортивних
занять, в одязі та інвентарі.

Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання.

Беруть участь у роботі пошукових загонів; вивчають життя і діяльність героя, чиє ім'я
носить загін, проводять збори на тему: «Що значить любити Батьківщину», «В дружній сім'ї», "
Дорогою подвигів батьків" та ін. Організовують ранки і свята «Пам'ятай тих, хто легендою
овіяний», «Про мужність юних». Проводять уроки мужності. Оформляють альбоми, стенди,
виставки «Наші земляки — герої», «Край мій? моя ти Батьківщина», «Пам'ятай їхні імена»,
«Природа наіоп краю», «Наше листування». Шефствують над вулицями, які носять імена героїв,
борців за свободу і незалежність. Листуються із школярами других краін. Дивляться та
обговорюють патріотичні фільми. Проводять збори на теми „3 чого починається Батьківщина",
«Про любов великих людей до своєї Батьківщини».

II.ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Знайомляться з конкретними прикладами високоморальних відносин людей; беруть
участь у бесідах «Про дисципліну праці», «Про безкорисливість вчинку», «Відданість та взаємна
вимогливість у дружбі», «Про принциповість та щирість», «Про силу колективної думки»,
«Боротьба з брехнею та обманом», «Непримиренність до відхилень від моральних норм
колективу», «Працювати на совість», «Точність, ре-тельність і результативність праці». Учаться
на ділі бути вірними своєму слову, обіцянкам, зобов'язанням. Розширюють свої знання про
Україну, про її героїв, учаться наслідувати їх приклад. Проймаються почуттям любові до рідної
природи, до народу України. Знайомляться з найважливішими фактами та подіями з історії
Батьківщини, дізнаються про традиції народу в минулому і тепер, беруть участь у суспільно
корисній праці на допомогу школі, місту /селу/, рідному краю.

Беруть активну участь у справах колективу класу, загону, школи, виявляють ініціативу,
самостійність, творчість. Знайомляться з головними завданнями загальношкільного колективу
на семестр та канікули. Планують завдання, справи класу, загону. Беруть участь у розвідуванні
корисних справ для школи, міста, кооперативу. Знайомляться з подвигами героїв, роботою
кращих учнів, привчаються наслідувати їхній приклад. Набувають уміння наказати товаришеві і
підкоритися йому в трудових справах, громадській роботі, вчаться правильно реагувати на
зауваження та оцінки громадської думки загону, класу. Розподіляють громадські доручення між
усіма членами колективу, систематично обговорюють самозвіти про їх виконання. Обговорюють
матеріали газет, журналів, творів художньої літератури, дивляться фільми на теми «Важко
одному — під силу загону», «Чесно жити — народу служити». В суспільно корисній діяльності
вчаться надати допомогу товаришу і прийняти ії.

Поглиблюють уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві. Допомагають
учителям у роботі з козачатами. Шефствують над загоном козачат, дитячим садком. Вчаться
робити добрі вчинки і справи «по секрету». Проводять збори «Я там, де потрібніший людям», «Ти
не один на свїті», «Мої батьки і я». Уважно ставляться до рідних, піклуються про них.
Закріплюють і розширюють набуті в молодших класах навички шанобливого ставлення до
батьків і старших, поваги до ровесників. Привчаються оцінювати свої вчинки і вчинки товаришів
по совісті і справедливості. Ведуть роботу розвідників корисних копалин. Поздоровляють
мешканців мікрорайону школи, ветеранів зі святами. Вступають у шкільне товариство ЮДПД.
Беруть участь в охороні природи, зелених насаджень, птахів. Стають членами товариства охо-
рони природи. Беруть участь у роботі шкільного лісництва.

Усвідомлюють необхідність дисципліни і самодисципліни як едності старанності й
ініціативи, підлеглості й самостійності. Додержують правил поведінки в шкалі, вдома, на вулиці,
в громадських місцях, у таборі. Виконують доручення колективу на совість. Дивляться та
обговорюють кінофільми, передачі про правила поведінки в громадських місцях, правила
дорожнього руху. Створюють ігротеки настільних ігор з правил дорожнього руху.

Поглиблюють уявлення про єдність зовнішньої і внутрішньої культури поведінки.
Закріплюють навички ввічливого поводження з молодшими і старшими, уміння уважно слухати,

112

ввічливо слухати, відповідати, не перебивати інших під час розмови, не гарячитися, відстоючи
свою точку зору. Стежать за правільністю мови, добиваються її виразності. Дбають про свій
зовнішній вигляд. Тримають у чистоті та охайності свою шкільну форму і верхній одяг.
Допомагають молодшим оволодівати навичками культурної поведінки. Навчають малюків,
молодших братів та сестер правил культурної поведінки. Стежать за поведінкою молодших у
квартирі, у дворі, на вулиці, в кінотеатрі. Створюють наочні посібники з правил культурної
поведінки.

Дістають перші уявлення про прийоми самовиховання, про складання особистої
програми самовиховання. Оформляють куточки під девізом „Тим, хто працює над собою",
«Станемо кращими», добирають оповідання про те, як працювали над собою великі люди,
поради щоде самовиховання. Стараються об'єктивно оцінювати свої сильні сторони, бачити
недоліки і знаходити шляхи їх усунення, прислухатися до зауважень товаришів і дорослих.
Проводять збори «Вони були першими», «Будьмо гідними імені героя», «Герої серед нас», «Про
мене і про тебе», «Я і мої справи», «Боротися і шукати, знайти і не здаватись». Мобілізують свої
вольові зусилля на подолання труднощів в оволодінні знаннями, навичками громадської
роботи. Учаться протистояти аморальним вчинкам ровесників, відвертати товариша від
негідних дій та вчинку. Виступають на захист справедливості, захищають слабших, молодших
за віком, учаться приймати самостійні рішення в складних умовах, у громадській роботі,
колективних іграх.

Розширюють та закріплюють позитивний досвід спілкування між хлопчиками й
дівчатками в навчанні, громадській роботі, творчості, відпочинку, спорті, переборюють
негативізм, скованість і настороженість у спілкуванні з ровесниками іншої статі; активно беруть
участь у підготовці та проведенні бесід про дружбу і товариство між хлопчиками й дівчатками
«Хлоп'ятка — дівчатка, дівчатка — хлоп'ятка, нам всім подружитися час», організовують
колективний перегляд і обговорення кінофільмів та спектаклів для дітей; шефствують над
молодшими, допомагають вихователям дитячих садків, грають з малюками, піклуються про них;
розширюють знання та уявлення прео моральний ідеал сім'ї, про значення для дітей і батьків
міцної, дружньої, щасливої сім'ї, про сімейні ролі чоловіка й жінки, про наступність поколінь;
чуйне ставляться до рідних і близьких.

Беруть участь у класних і козацьких зборах, присвячених справам, стосункам у дитячому
колективі; обговорюють випадки недодержання Правил для учнів, невиконання Законів козачат.
Допомагають товаришам уникнути недоліків у поведінці, подолати нерішучість, пасивність,
сором'язливість, дратливість, прагнуть зрозуміти, розібратися в причинах та мотивах вчинків
ровесників. Випускають сатиричні стінні газети та бюлетні «Не проходьте мимо», "їжачок",
«Колючка» та ін. Обговорюють фільми і спектаклі, матеріали газет, в яких засуджуються
бездушність, упертість, прагнення до удаваного геройства, показної активності, спроба
протиставити себе колективу. Учаться самокритичності, об'єктивності в оцінці заслуг і недоліків
товаришів та своїх особистих.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Пізнають красу рідного краю, привчаються самостійно бачити прекрасне на екскурсіях та
в походах, роблять зарисовки, фотознімки. Знайомлячись з художніми творами, з оповіданнями
з історії України про самовіддану працю народу, засвоюють поняття про прекрасне в житті й
праці. Звертають увагу на оформлення міста, сучасного селища, села. Колективно
обговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсіях на виробництво.

Читають і обговорюють рекомендовану художню та науково-популярну літературу про
різні види мистецтва. Колекціонують художні листівки, репродукції, значки, марки.
Знайомляться за оригіналами, кіно, телефільмами, репродукціями і фотографіями з твбочістю
видатних художників, скульпторів, архитекторів. Добирають репродукції для уроків та бесід,
для шкільної картинної галереї. Слухають розповіді про мистецтво, музичні передачі по радіо,
телебаченні; відвідують театри, кіно, концерти, музичні вечори для школярів, художні музеї,
виставки, архитектурні та скульптурні нам'ятки, музейні заповідники. Колективно обговорюють
побачене в музеях, на виставках, екскурсіях, переглянуті спектаклі, кіно і телефільми,
прослухані концерти. Знайомляться з творами сучасних письменників, поетів, художників, музи-
кантів рідного краю, з працями творчих колективів, випускають стінні газети, присвячені їхній
творчості. Вивчають пам'ятники історії та культури рідного краю і охороняють їх.

Вивчають напам'ять вірші, уривки з прозових та драматичних творів. Працюють у гуртках
малювання, ліплення, прикладного мистецтва, фото і кінолюбителів, художнього читання, в
шкільних оркестрах, у різних колективах художньої самодіяльності; беруть участь у тижні

113

музики, кіно, театру, в дитячих художніх виставках, у загальношкільних конкурсах на краще
виконання пісень і танців; загонових пісні, вірша, оповідання; виступають у спектаклях
лялькового та тіньового театрів. Малюють з натури на теми з навколишнього життя, на теми
літературних і музичних творів; знайомляться з графічним оформленням книжок, зі
шрифтовими працями; застосовують здобуті знання під час оформлення стінгазет, класних
куточків, тематичних альбомів та щоденників у козацькому загонії; придумують малюнки для
нескладних вишивок; працюють над заданими композиціями. Влітку в козацьких загонах
виконують розучені в школі вірші, пісні, танці; впровадять з молодшими сюжетні ігри, ставлять
спектаклі, беруть участь у конкурсі образотворчого мистецтва.

Беруть участь в оформленні класу й школи, вдома допомагають прибирати кімнату, двір,
намагаючись внести красу в домашній побут. Розводять квіти й доглядають за ними, беруть
участь в організації та проведенйі Свята квітів. Слухають бесіди про красиве в природі й
мистецтві, про красиві вчинки та красу поведінки людей, красу їхньої праці. Худежньо
оздоблюють виготовлені іграшки, макети, муляжі, беруть участь в оформленні різних виставок.
Беруть участь в операції «Живи, книго». Організовують змагання, огляди за краще збереження
підручників, книжок.

Засуджують недбале ставлення до книжок, випускають «блискавки», стінні газети.
Слухають розповіді, бесіди, що дають початкове уявлення про основні елементи доброго смаку
в літературі, мистецтві, в костюмі, манері поведінки. Переглядають кіно й телепередачі, фільми,
відвідують спектаклі ТЮГів та дядькових театрів, слухають радіопередачі, в яких засуджують
негідну поведінку і утверджують норми етики. Складають та розігрують маленькі п'єси,
сценки, діалоги та монологи, в яких засуджується негарна поведінка. Проводять у підшефних
класах з козачатами сюжетно-рольові ігри про красу поведінки. Читають літературу, діляться
своїми враженнями про вчинки героїв, їхній зовнішній та внутрішній вигляд.

III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання.

На заняттях глибше вивчають роль праці в житті суспільства й окремої особи,
дізнаються про працю людей в умовах різних суспільних систем, про будівництво нових міст,
промислових підприємств, сільськогосподарських об'єктів, про трудові подвиги. Здійснюють
екскурсії на заводи, фабрики та інші підприємства, в кооперативи, ферми та майстерні.
Слухають радіопередачі, дивляться і обговорюють кінофільми та спектаклі, що розкривають
роль праці, суть ставлення до праці. Читають книжки, статті в газетах та журналах про працю та
людей праці. Роблять зарисовки картин праці за своїми спостереженнями; знайомляться з
картинами художників про працю людей в наші дні. Ведуть щоденник зустрічей з людьми праці,
беруть участь в організації шкільного музею трудової слави.

Вивчають і виконують Правила для учнів «Працюй на загальну користь у школі й удома»,
«Бери активну участь у громадській роботі класу і школи». Чергують по класу, беруть участь у
чергуванні по школі. Прибирають клас, прикрашають і озеленяють його. Працюють у живому
куточку, доглядають за рибами в акваріумі, підгодовують зимуючих птахів. Беруть посильну
участь у заготівлі палива для школи, в ремонті шкільної огорожі, в заливанні ковзанки і
льодової гірки, в обладнанні літнього фізкультурного майданчика. Беруть участь у роботі
загальношкільних бригад на шкільній ділянці, в шкільних будівельних загонах, шефствують над
дитячими садками, ведуть систематичну роботу у складі патруля з економії електроенергії в
школі.

Беруть участь у технічних гуртках. Виготовляють для школи макети рельєфу місцевості,
колекції «Корисні копалини», «Вироби із скла», «Що виробляють із піску та глини», роблять
моделі; виготовляють найпростіші прилади для уроків природознавства, посібники з мови,
математики, історії; самостійно заготовляють і обробляють природний матеріал для уроків
праці.

Беруть участь у впорядкуванні садиби школи, працюють у зоні дії козацького загону
/організація відпочинку дітей у дворах, догляд за скверами, допомога місцевому клубу, відділу
зв'язку, збирання макулатури, металобрухту/. Вдома допомагають купувати продукти, учаться
готувати прості страви. Миють посуд, сервірують стіл. Допомагають виховувати молодших.
Влітку за завданнями козацького загону працюють на навчально-дослідній ділянці школи, в
кооперативах, беруть участь у вирощуванні овочів, фруктів, ягід; доглядають за домашньою
птицею, молодняком худоби; допомагають у боротьбі з шкідниками рослин, у збиранні врожаю.
Беруть участь у козацьких таборуваннях, учаться розкидати намети, розпалювати вогнище;

114

готувати на вогнищі їжу. На уроках, у позакласних та позаурочних заняттях, у роботі козацької
організації підлітки вдосконалюють навички спільної праці. Відповідно до трудового завдання й
часу, що відводиться на його виконання, розробляють плани роботи. Учаться працювати добре,
швидко й дружно, об'єктивно оцінювати результати своеї праці й праці товаришів.
Удосконалюють рухові навички, окомір, необхідні для трудових операцій; додержують техніки
безпеки, правил гігієни; змагаються в праці, допомагаючи одне одному.

Знайомляться з використанням людиною сил природи /води, пари, вітру, корисних
копалин, лісу і т.п./; систематизують знання про різні галузі промисловості /машинобудування,
деревообробка, добування руди, нафти, вугілля, торфу, соді/' та сільського господарства /ріль-
ництво, садівництво, тваринництва/. В навчальній та позакласній діяльності використовують
знання про працю людей, про роботу машин, транснорту, зв'язку. Беруть участь у роботі
технічних гуртків, читають науково-нопулярну літературу про сучасне виробництво, фантастику,
про техніку майбутнього, проводять конкурси на кращий фантастичний проект; на екскурсіях
дізнаються про культуру праці робітників, про НОП; організовують конкурси на кращу
раціоналізаторську пропозицію щодо роботи майстерні, виставки робіт технічної творчості.
Стежать, щоб у процесі виконання трудових завдань і практичних робіт суворо додержувалися
правила техніки безпеки.

Знайомство з масовими робітничими професіями свого району; бесіди за книжками про
робітників; розповіді батьків про свою роботу, про свою професію. Екскурсії на сусідні
підприємства. Збори «Ким я мрію стати»/уявлення про вимоги професії до людини/. Бесіди «Де
буде потрібна наша праця», «Наш район у майбутньому», «Ми — робітнича зміна», «Нові професії».

Бережуть шкільне майно, стежать за збереженням підручників, оправляють книжки в
шкільній бібліотеці.

Читають і обговорюють книжки про природу, ведуть щоденник спостережень за
природою, за життям тварин. Організовують роботу свого колективу за правилами: «Бережи
народне добро», «Акуратно поводься з речами, ехороняй природу, додержуй чистоти».
Шефствують над зеленими насадженнями у дворах, організовують «зелений патруль» на
вулицях, охороняють місце гніздування птахів.

Обговорюють факти недисциплінованого ставлення до праці, недбалого ставлення до
громадського добра, з шкільним майном, а також пошкодження зелених насаджень, жорстокості
щодо тварин, птахів. Учаться помічати і давати відсіч тим, хто не хоче працювати,
відмовляється від трудових доручень.

8. Наука — техніка. Сприяння творчому розвитку особистості.

Проводять збори, беруть участь у бесідах, ранках «Чому сучасному виробництву
потрібні освічені робітники», «Наша наука служить людині», «Навчання — наша головна праця»,
«Чи знаєш ти про наукові відкриття українських учених?». Знайомляться з життям і діяльністю
видатних вітчизняних учених минулого і сучасного. Здійснюють екскурсії на підприємства,
знайомляться з технологією виробництва, продукцією, виробничими зв'язками, роблять записи,
зарисовки, фотографії, оформляють альбоми, виставки. Здійснюють екскурсії «Минуле і май-
бутнє рідного краю», «Багатства нашої землі» та ін.

Беруть участь у пошуковій роботі, збирають матеріали для шкільних музеїв. Навчаються
з гуртках за інтересами, звітують перед загоном, класом про свої успіхи в навчанні. Проводять
дослідні насадження на городі, в садку, на полях кооперативу, учаться порівнювати свої
спостереження із спостереженнями та висновками вчених. Приходять ранки і вечори «Моя
улюблена справа», «Світ моїх захоплень», ілюструють свої розповіді показом моделей, виробів,
колекцій, гербаріїв. Беруть участь у тривалих пізнавальних іграх-подорожах «У світі диво-
вижних, захоплюючих, цікавих наук». Організовують колективне читання і обговорення
матеріалів газет, учаться писати відгуки на статті і книжки, оформляють виставки малюнків.
Відвідують музеї та виставки для розширення і поглиблення знань. Беруть участь у підготовці
та проведенні олімпіад, конкурсів. Проводять турніри кмітливих, беруть участь у роботі клубу
допитливих. Організовують загонові огляди індивідуальних колекцій /марок, листівок,
репродукцій/, виставки «Мої улюблені книжки», демонстрування приладів та моделей,
виготовлених руками дітей. Беруть активну участь у створенні класної загонової бібліотеки, в
проведенні Тижня дитячої книжки, допомагають шкільній бібліотеці, проводять захисти
формулярів прочитаних книжок. Читають і обговорюють книжки художньої літератури, науково-
популярну літературу, статті в дитячих науково-популярних журналах. Дивляться і обговорюють
науково-популярні фільми.

115

Учаться порівнювати свої відповіді з відповідями інших, помічати сильні та слабки
сторони відповідей товаришів. Допомагають товаришам у виконанні домашніх завдань. Беруть
участь у колективних пізнавальних іграх, які організовують редакції газет, у класних і козацьких
зборах, присвячених успіхам і недолікам у навчанні й навчальній дисципліні.

Готують і беруть участь у бесідах «Умій цінувати час», „Як скласти і виконувати режим
дня" та ін., складають орієнтовний розпорядок дня, удосконалюють навички самостійної роботи,
складають пам'ятки і настанови щодо раціональних способів пізнавальної діяльності на уроці й
у процесі виконання домашніх завдань. Удосконалюють техніку читання і переказу, складають
прості плани оповідей і статей, складають оповідання з власного досвіду, з життя школи,
удосконалюють уміння та навички роботи з книжкою, журналом; учаться узагальнювати і робити
висновки, виділяти головне, вести щоденник прочитаного. Складають план оповідання за
матеріалами підручника, вчаться обгрунтовувати висновки і виписувати цитати, які
підтверджують основні думки; рецензують відповіді товаришів, учаться виділяти ознаки пред-
метів у певній послідовності, відрізняти істотне від неістотного, читати схеми, таблиці; учаться
узагальнювати і систематизувати результати спостережень. Знайомляться з призначенням
записної книжки, учаться нею користуватися; учаться оформляти ділові папери; тренуються у
виступах з короткими повідомленнями, доповідями. Знайомляться з різними типами словників,
з енциклопедіями та іншими довідковими виданнями. Ведуть словнички важких слів та слів, які
рідко вживаються. Виконують установлений режим занять, праці й відпочинку. Стежать за
порядком у своєму робочому куточку /куточку школяра/. Зберігають у чистоті свої підручники та
навчальне приладдя, своєчасно їх ремонтують. Активно борються з порушеннями навчальної
дисципліни, створюють громадську думку, спрямовану на засудження недбайливого ставлення
до навчання, випадків підказувань, списування, невиконання домашніх завдань, недбалого
поводження з підручниками та навчальними посібниками.

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава — нація. Громадянське виховання.

Слухають розповіді та беруть участь у бесідах про плани розвитку народного
господарства України, про майбутнє свого села, району, міста. Беруть участь у бесідах на теми
«За рядком Конституції», «Про життя цілком хороше», «Що скільки коштує». Відвідують виставки
досягнень народного господарства. Беруть участь у підготовці і проведенні свят, знайомляться
з їх історією, святкуванням у других країнах. Здійснюють екскурсії та походи по рідному селу,
місту, краю, знайомляться з історичними місцями, пам'ятниками, з життям і діяльністю видатних
земляків, розвитком господарства і культури рідного краю. Дізнаються про минуле і сучасне
мікрорайону школи; свого міста, села. району, своєї області, про передові виробничі колективи,
відвідують заводи, фабрики, кооперативи. Зустрічаються з ветеранами війни і праці, з
передовиками виробництва. Знайомляться з працею молоді підприємства-шефа школи. На
основі зібраних матеріалів оформляють тематичні альбоми «Наш край», «Наше місто», «Наш
кооператив», «Один день виробництва», «Вчора і сьогодні мого села». Допомагають шефам у
пошуках матеріалів і створенні музеїв бойвої та трудової слави, виконують посильні трудові
завдання, виступають з концертами. Беруть участь у зустрічах з депутатами місцевих рад.
Встановлюють зв'язеки із військовими частинами, знайомляться з історією Збройних Сил
України, з родами військ. Організовують у загонах тематичні інформації, привчаються
регулярно читати газети та журнали, слухати радіо й телепередачі на підліткові теми,
виступають на тематичних інформаціях з невеликими повідомленнями. Обговорюють
матеріали, посилають у редакції колективні відгуки й кореспонденції. Читають рекомендовану
класним керівником науково-популярну й політичну літературу.

Беруть участь у суспільній роботі загону, працюють у зоні дії козацького загону, беруть
участь у розвідуванні корисних справ, надають росильну допомогу в справах дорослих,
виконують завдання. Активно беруть участь у шефській роботі з козачатами, готують козачат до
вступу у джури, передають їм свій досвід громадської роботи. Знайомлять козачат з
державними символами, Гербом, Прапором, Гімном України. Беруть участь у шкільних
виставках «Моя країна бореться за мир», «Краю мій, моя ти Батьківщина», «У нас друзі на всій
планеті». Організовують збори, присвячені виконанню Законів козачат, добиваються виконання
їх кожним джурою. Проводять класні й загонові збори, присвячені обговоренню актуальних
питань життя і праці свого колективу. Розповідають удома про своє життя в школі й загоні, про
те, що нового дізналися про події громадсько-полїтичного життя. Узнають про дитинство бать-
ків, про зміни освітнього, професійного і культурного рівня членів сім'ї, про зростання сімейного

116

добробуту. Беруть участь у роботі загонів слідопитів, збирають документи й факти з життя
ветеранів. Вивчають життя та діяльність героя, чиє ім'я носить загін, зав'язують дружбу з
колективами навчальних закладів, заводів, фабрик, кооперативів, військових частин, що носять
ім.'я цього героя.

Обговорюють на зборах факти несумлінного ставлення до виконання доручень, вимог,
які ставляться законами козачат.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання.

Підтримання громадського порядку. Готують матеріал і беруть участь у бесідах на теми "
Конституція Уіраїни — Основний Закон нашої країни", «Право плюс обов'язок», «Як одна сім'я»,
читають статті в газетах та журналах про необхідність існування правил поведінки в суспільстві,
знайомляться з прикладами доблесті і геройства працівників міліції, дивляться і обговорюють
фільми на правові теми.

Беруть участь у підготовці правовій рубрики «Азбука права» в стінній газеті,
знайомляться з найважливішими правовими документами, бувають присутні на усних журналах
«Право в твоєму житті», «Тобі про закон», «Моє і наше».

Оформлюють стенди й куточки на теми «Можна і не можна», «Статут школи — основний
закон шкільного життя», " Для чого потрібні правила поведінки учнів". Допомагають учителеві
роз'яснювати козачатам правила поведінки в школі, вдома, на вулиці та навчати їх користу-
ватися цими правилами.

Організовують чергування в шкільному «столі знахідок», беруть участь у діяльності
«зелених патрулів», систематично займаються посильною правоохоронною діяльністю в
мікрорайоні школи, беруть участь у зустрічах з інспекторами в справах неповнолітніх.
Засуджують вчинки однокласників, допомагають їм зрозуміти небезпечність будь-яких
порушень правил поведінки, виробляють звичку засуджувати порушення норм співжиття.

Г. ДЖУРИ ТА ДАНИ /УЧНІ 7-8 КЛАСІВ/

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.
Військово-патріотичне виховання.

Організовують і проводять бесіди, лекції та вечори. Присвячені фізичній культурі, спорту,
туризму; зустрічаються з відомими спортсменами, спортивними суддями, тренерами, лікарями.
Дізнаються з газет, журналів, радіо й телепередач про змагання, про визначні досягнення
українських і зарубіжних спортсменів. Переглядають та обговорюють кінофільми на спортивні
теми. Колективно відвідують спортивні змагання. Читають популярну літературу про спорт,
туризм, про загартування організму, про відомих спортсменів.

Учаться складати правильний режим занять фізичною культурою, спортом, туризмом.
Добирають вправи для спеціалізованої зарядки відповідно до вибраних видів спорту.

Виробляють правильну поставу та координацію. Займаються гімнастикою, легкою
атлетикою, лижною підготовкою, спортивними іграми; регулярно займаються вибраними
видами спорту й туризму в секціях та гуртках школи, Будинків творчості, дитячо-юнацьких
спортивних шкіл та станцій юних туристів. Беруть участь у проведенні шкільних спартакіад та
естафет, виступають за честь школи в районних, міських та обласних змаганнях. Готуються та
складають норми атестації, прагнуть одержати юнацькі спортивні розряди, активно беруть
участь у заняттях дворових команд та секцій, у змаганнях «3олота шайба», «Шкіряний м'яч»,
„Білий човен", «Сніжинка», в змаганнях «Старти надій». Ведуть краєзнавчу, пшуукову роботу в
місцевих і далеких туристських походах та екскурсіях, подорожах і експедиціях. Удосконалюють
туристську техніку. Беруть участь у шкільних, районних, міських та обласних зльотах і
змаганнях юних туристів. Активно зберігають рідну природу. Ведуть роботу за завданням
шкільного музею. Учаться основних правил цивільної оборони. Беруть участь у конкурсах та
змаганнях гри «Сокіл».

Виконують вимоги особистої та громадської гігієни, підтримують чистоту й порядок на
своєму робочому місці в класі. Учаться надавати першу медичну допомогу потерпілим.
Оволодівають навичками самоконтролю в ході спортивних занять.

Проводять зарядку та фізкультхвилинки з молодшими школярами. Здійснюють
спортивне суддівство змагань у класі й школі. Ведуть роботу старост спортивних секцій,
громадських інструкторів по спорту, фізоргів класів, капітанів команд, спортивних організаторів

117

робти з козачатами. Організовують і проводять шкільні спартакіади; походи по рідному краю,
туристські зльоти та змагання. Як інструктори допомагають учителеві фізвиховання, класним
керівникам, учителям, туристському організаторові школи проводити заняття в туристські-кра-
єзнавчих гуртках школи. Обладнують спортивні майданчики та стежать за утриманням
інвентаря, за чистотою майданчиків. Беруть участь в оргалізації роботи спортивно-трудового й
туристсько-трудового табору школи; проводять збори, бесіди, показові спортивні виступи
молодших школярів. Створюють громадську думку, спрямовану проти порушень занять
фізичною культурою, спортом і туризмом, проти порушень спортивної етики, випадків
невиконання правил гігієни та санітарії, не допускають неохайного ставлення до спортивного
інвентаря.

ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне вихвання.

Вивчають зміст і усвідомлюють значення моралі. Знайомляться з єдністю прав, свобод і
обов'язків громадян. Словом і ділом, своїм особистим прикладом утверджують норми моралі.
Визначають конкретні шляхи втілення моральних знань у дії та вчинки. 3'ясовують на уроках,
бесідах і диспутах такі поняття, як громадянський обов'язок перед Батьківщиною, активна
життєва позиція, моральний ідеал. Проводять класні години, збори на теми «Тобі до всього
справа», ' 'Слово кріпи справами своїми". Беруть участь у бесідах і диспутах «Наступає твоя
громадянська зрілость», «Правда від усього дерожча». Слухають лекції на теми «Мораль і
право», «Закон і совість». Читають і обговорюють статті в журналах та газетах на морально-
етичні теми. Учаться аналізувати конкретні факти і явища повсякденного життя, робити
моральний вибір у різних життєвих ситуаціях. Беруть активну участь у громадському і
трудовому житті класу, школи, міста /села/, виконують доручення, завдання органів учнівського
самоврядування.

Працюють у туристсько-краєзнавчих гуртках, ходять у походи, виконують слідопитську
роботу, вивчають минуле, сучасне і майбутнє свого міста /села, району, області/, дізнаються
про життя і діяльність видатних земляків. Беруть участь в охороні природи рідного краю та його
культурно-історичних пам'ятників. Створюють шкільні краєзнавчі музеї, виставки, кутки;
складають адьбоми та фотомонтажі на теми «Моя Батьківщина», «Наш край», «Наше село»,
беруть участь у грі «Сокіл». Виступають з концертами художньої самодіяльності, беруть участь у
початковій військовій підготовці допризовної молоді, беруть участь в урочистих проводах юнаків
у Армію України, у шануванні ветеранів; проводять зустрічі з колишніми випускниками школи,
нині солдатами Армії України, під девізом «Спасибі тобі, солдат!» проводять у школі свята,
присвячені Армії України. Вивчають особливості життя і побуту різних народів, переписуються з
учнями других країн, прводять заочні змагання з ними, збори, обмін делегаціями; організовують
заочні мандрівки по Україні. Підтримують зв'язок з зарубіжними друзями. Проводять збори "
Бійці згадують минулі дні", "Іхній подвиг живий", «Бійці невидимого фронту», беруть участь у
вечорах «Ми славимо подвиг ваш», «Дочки України», «Країна моя, доля моя». Випускають усні
журнали «Ради життя на землі», «Візьми собі за приклад героя», «Чи знаєш ти героїв свого
краю?».

Нагромаджують досвід колективних відносин. Беруть участь у різних формах урочної та
позаурочної роботи, сприяють утвердженню в класному колективі відносин ділової залежності
й відповідальності. Беруть активну участь в усіх колективних справах класу, школи. Керують
козацькою громадою, працюють вожатими в загонах козачат, беруть активну участь в
учнівському самоврядуванні, організовують колективне самообслуговування. Учаться

співробітничати, виконувати та організовувати колективні справи і керувати ними.

Готують та проводять збори, колективно обговорюють свою роботу, намічають плани,
розподіляють доручення, критично оцінюють зроблене, приймають рішення, контролюють їх
виконання. Беруть активну участь у бесідах і диспутах на теми «Відвага, щирість, спайка,
завзяття, у кожного іскорка, разом багаття!», «Яким я хотів би бачити свого товариша?», «Щоб
мати друга, треба бути ним», " У дружбі — сила".

Засвоюють основні принципи гуманізму, учаться додержувати їх у відносинах з дітьми.
Удосконалюють своє уявлення про добро і зло, мужність і 6лагородство, формують моральний
ідеал. Спостерігають за поведінкою людей у різних життєвих ситуаціях, пізнають їх почуття і
переживання, порівнюють їх зі своїми, розвивають у собі здатність уходити в становище іншої
людини, співпереживати, співчувати, поділяти чужі радість і горе. Беруть участь у волонтерській
та шефській роботі; закріплюють благородні звички поведінки щодо людей, нагромаджують

118

досвід чуйності й душевної чулості. Піклуються про батьків, членів сім'ї, учителів і знайомих;
турбуються про хворих друзів, відвідують їх, подають їм необхідну допомогу; оточують увагою
людей похилого віку, малюків та інвалідів, уміло подають посильну допвмогу навколишнім.
Вчаться бути добрими і великодушними в спілкуванні з учителями школи.

Проводять збори на теми «Найкраща посада бути на землі людиною», «Людей нецікавих
на світі немає», «Умій відчувати поряд із собою людину», «Школяр — друг природи, друг звірів і
птахів», беруть участь у бесідах і диспутах на теми «Що залишає людям кожний твій прожитий
день?», «Що означає жити по совісті?», «Честь і людська гідність. Чим вони відрізняються від
самолюбства?», «Добра справа дорожча від багатства». Беруть участь в операціях «Подаруй
людині радість», «Добрі справи людям». Беруть участь у десантах «Зелена аптека», «Озеленимо
наше місто». Виробляють навички й звички правильноі поведінки в школі, громадських місцях та
вдома. Допомагають учительському колективу та органам учнівського самоврядування
запроваджувати в життя єдині вимоги до учнів. Беруть участь у бесідах про Правила для учнів,
аналізують факти з життя класу, школи. Конкретизують вимоги до поведінки на основі типових
Правил для учнів. Пропагують Правила для учнів, роз'яснюють своїм товаришам доцільність їх
суворого виконання. Готують тематичні класні збори «Правила для учнів — закон шкільного
життя», беруть участь у бесідах і диспутах «Для чого потрібна людині дисциплінованість?»,
«Організуй себе!», «Мистецтво керувати собою», «Поведінка наодинці із самим собою», «Красота
починається з порядку». Активно беруть участь у шкільному й класному чергуванні, в рейдах «З
фотоапаратом по школі», у патрулях щодо охорони громадського порядку в школі й за її
межами; організовують допомогу козакам. Оформляють тематичні стенди, газети, кутки,
готують радіопередачі на теми «Можна і не можна», «Що ми побачили в нашій школі».

Усвідомлюють визначальну роль внутрішньої краси людини і її культури. Учаться
відрізняти моральну красу людини від зовнішньої красивості, внутрішнє благородство — від
вишуканих манер, розширюють свої знання про правила етикету, застосовують їх у
повсякденному житті. Привчають себе бути втриманим у стосунках з людьми, виробляють
вміння бути уважними слухачами та цікавими співрозмовниками. Розвивають у собі почуття
міри, уміння знаходити межу розумного в поведінці, побуті, одязі. Удосконалюють свій смак, з
належною повагою ставляться до смаків, звичок інших людей. Слухають лекції про культуру
поведінки, про виховання смаку. Учаться культури танцю. Збагачують свій словниковий запас,
звільняються від слів-паразитів. Стежать за змістом і чистотою своєї мови. Беруть участь у
бесідах, диспутах і вечерах на теми «Про культуру справжню й удавану», «В чому краса
людини?», «В людини має бути все прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки», «Що означає
бути сучасним?», «Бути, а не здаватися», «Про скромність і про гордовитість», " Почуття і речі",
«Немає більшої розкоші, як розкіш людського спілкування», «Ніщо не коштує нам так дешево і
не ціниться так дорого, як ввічливість», «Час, смак, стиль, мода».

Організовують книжкові виставки з добором відповідної літератури, оформляють стенди,
кутки, газети на теми «Наші смаки», «Етика поведінки», «Ставлення до природи — показник твоєї
культури».

Організовують вечори відпочинку, бали, карнавали, учаться додержувати звичаїв
гостинності.

Морально вдосконалюють свою особистість, намічають конкретну програму
самовиховання, гартують волю, учаться керувати собою. Вчаться бачити за конкретними
вчинками вияви певних якостей особистості. Вивчають біографії великих людей, героїв війни та
праці, на їх прикладі вчаться виховувати в собі країщі риси людини. Розвивають свої здібності,
навчаються в гуртках, секціях, клубах. Працюють у підшефному загоні: керують гуртками,
виступають з доповідями, проводять бесіди й збори, передають свої трудові вміння та навички
молодшим; виховуючи їх, виховуються самі. Учаться відстоювати свою точку зору, терпеливо
переконувати товаришів, відверто зізнаватися в своїх помилках. Проводять збори на теми «Про
шляхи, що ведуть до мужності», «Твоя програма самовиховання», «Мужність
виховується з дня в день у наполегливому подоланні труднощів». Беруть участь у бесідах
«Воля та праця людини дивниї дива творять», «Хочу, треба — ось де виявляється твій характер»,
«Що означає знайти себе?», «Чому говорять: неробство та лінь псують людину», «Як перемогти
слабості та недоліки свог характеру», оформляють стенди, кутки, газети, готують радіопередачі
«Для тих, хто працює над собою», «Великі люди про самовиховання», «Словник моралі».

На основі спільної діяльності розширюють позитивний досвід моральних відносин між
юнаками й дівчатами; дістають виразні уявлення про фізичні й психолічні особливості підлітків,
а також про особливості їхньої поведінки; виробляють нетерпимість до легковажних поглядів
на любов та дружбу, грубість та цинізм у стосунках між статями, юнаки ввічливо та дбайливо

119

ставляться до дівчат і жінок; готують бесіди, диспути, обговорюють статті, книжки, кінофільми й
вистави, в яких порушуються питання взаемовідносин юнаків і дівчат; розширюють та
поглиблюють уявлення та знання про сім'ю і її функції, про роль та значення сім'ї для особи й
суспільства, про демографічну політику держави, про моральну красу й моральне обличчя сім'ї;
знайомляться з основними положеннями законодавства про шлюб і сім'ю.
Засуджують аморальні вчинки людей, борються з негативними явищами в житті. Виражають
непримиренне ставлення до зла й жорстокості, ненависть до всякого виду приниження людей.
Виступають проти виявів егоїзму й утриманства, байдужості й пристосовництвом. Виявляють
високу вимогливість до себе, до своїх друзів і товаришів, до всіх членів колективу,
непримиренність до будь-яких порушень норм співжиття; виступають з критикою і
самокритикою. Ведуть непримиренну боротьбу з грубістю, лихослів'ям, курінням. Активно
вступають у боротьбу із споживацьким ставленням до життя, рослинного та тваринного світу.
Беруть участь у рейдах щодо перевірки порядку в класах, у школі, у дворах жилих будинків, у
підліткових клубах. Не дозволяють ровесникам зневажливо ставитися до старших, ображати
молодших, робити аморальні вчинки в школі, вдома, в громадських місцях.

Беруть участь у класних зборах: „Бій байдужості", „Обережно! Міщанство і вульгарність",
у бесідах і диспутах: „Щастя в боротьбі: з ким і за що?", „Як протистояти міщанству?", „Чим
відрізняється справжня дружба від кругової поруки?" та ін.

Оформляють стенди, вітрини, бюлетні й стінгазети: „Вікна сатири", „Не проходьте мимо",
„Крокодил".

Активно беруть участь в русі школярів за охорону тваринного й рослинного світу,
створюють бригади охорони природних багатств.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Пізнають прекрасне в навколишній дійсності: в природі й місті, в сучасних технічних
спорудах, у найновіших машинах. На екскурсіях спостерігають за працею майстрів. Свої
враження про прекрасне в житті й праці передають у малюнках, фотографіях, аматорських
фільмах, у творах. Читають і обговорюють твори літератури й мистецтва, учаться оцінювати їх,
відстоювати свою думку, переконливо обґрунтовувати її. Беруть участь в експедиціях школярів,
виконують завдання музеїв з вивчення творів народної творчості, пам'яток історії та культури
рідного краю, монументального сучасного мистецтва.

Знайомляться з Основами законодавства про охорону історичних пам'яток; відвідують
музеї, виставки, картинні галереї; знайомляться з архітектурою, з прикладним мистецтвом та
народною творчістю; збирають літературно-краєзнавчий матеріал; випускають бюлетні,
альбоми, присвячені майстрам мистецтв. Знайомляться з життям і творчістю видатних
художників, композиторів та письменників; читають книжки про мистецтво; беруть участь у
створенні малих картинних галерей, у роботі клубів за художніми інтересами. Переглядають та
обговорюють фільми, присвячені проблемам мистецтва й етики. Слухають музичні твори в
записах, по радіо й телебаченню, роблять до них ілюстрації. Зустрічаються з майстрами
мистецтв. Допомагають молодшим школярам розвивати почуття й розуміння прекрасного в
природі, навколишній дійсності, у стосунках між людьми, бачити зв'язок літератури, музики й
живопису.

Працюють у факультативах художнього циклу, гуртках з різних видів мистецтв та
художнього конструювання. Поглиблено займаються одним з видів мистецтва, беруть участь у
художній самодіяльності. Малюють на основі спостереження, з пам'яті і з натури; беруть участь
у конкурсах. Оволодівають умінням говорити точно й виразно. Беруть участь у дитячих художніх
виставках, влаштовують їх обговорення; керують у школі художніми гуртками. Проводять
конкурси, фестивалі, обговорення, конференції, присвячені культурі й мистецтву; є членами
жюрі різних конкурсів художньої самодіяльності; беруть участь у заняттях клубів за художніми
інтересами.

Беруть участь у художньому оформленні школи та шкільної ділянки. Намагаються
скромно й зі смаком одягатися. Знайомляться із зразками сучасного одягу на виставках, у
будинках моделей, організовують зустрічі з модельєрами. Беруть участь у козацьких зборах.
Диспутах, присвячених проблемам естетики („Що означає бути красивим?"; показують
молодшим, як можна із смаком одягатися.

Випускають стінні газети, що критикують вияви міщанства, грубості, неохайності та
негарної поведінки. Проводять диспути, збори: „Міщанин сьогодні, який він?", „Про смаки
сперечаються", „Про вульгарність і несмак".

120

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання.

Знайомляться з працею на підприємствах. Організовують і проводять за допомогою
вчителів та інших дорослих екскурсії на передові підприємства, виставки. Знайомляться на
місцях з прикладами високопродуктивної праці, зустрічаються з ветеранами праці, з молодими
трудівниками міста й села, в тому числі з випускниками своєї школи. Знайомляться із стилем
роботи, способом життя й системою стосунків у трудовому колективі. Засвоюють кодекс честі
робочої людини. Беруть участь у бесідах і диспутах, пов'язаних з питаннями свідомого
ставлення до праці: «Праця — основа життя», «Трудовий героїзм», «Людське щастя в праці»,
«Праця і науково-технічний прогрес » тощо.

Працюють у гуртку «Умілі руки», гуртках юних натуралістів, юних техніків. Знайомляться
з конструкцією сільськогосподарських машин, працюють на них під керівництвом та наглядом
спеціалістів, привчаються до праці механізаторів, оволодівають автосправою. Виконують
виробничі замовлення школи і підприємств, виконують обов'язки обліковців та контролерів ВТК,
комірників, відповідальних за обладнання та матеріали, ланкових і бригадирів. Проводять
дослідницьку роботу на шкільній ділянці, беруть участь у насаджуванні лісу, захисних лісосмуг,
закладанні парків та алей, розсадників плодоягідних культур, оранжерей. Шефствують над
молодняком робочої та продуктивної худоби, заготовляють корм для нього, допомагають
розводити рибу в місцевих водоймах, свійську птицю; доглядають за бджолами на колективних
пасіках. Беруть участь у заготівлі лікарських трав, грибів, ягід. Проводять масові свята праці,
свято першої борозни, День урожаю, свято «За честь школи», «Тиждень саду» та ін.

У трудовій діяльності завжди додержують Правил для учнів. Виконуючи трудові завдання
і практичні суспільно корисні справи, додержують правил техніки безпеки і гігієни праці,
виконують технічні умови, передбачені змістом і характером роботи. Активно беруть участь у
роботі органів учнівського колективу: організовують чергування по класу і школі, беруть
безпосередню участь у ньому. Організовують у класі й у школі змагання із суспільно корисної
праці, очолюють бригади молодших школярів, зведені трудові загони, беруть участь у
керівництві трудовими колективами учнів. Проводять розвідування корисних справ, працюють у
зоні дії козацького загону, допомагають у бібліотеках, кімнатах-музеях, клубах, поштових
відділеннях зв'язку. Організовують і проводять волонтерську роботу. Беруть участь у
суботниках на виробництві, на будівництвах, у сільськогосподарських підприємствах, у
мікрорайоні школи. Організовують збирання вторинної сировини, самі беруть у ньому активну
участь. Здійснюють самообслуговування в школі й удома: самостійно прибирають класні
кімнати, квартиру, шкільну ділянку, двір, чистять одяг, взуття, перуть і прасують білизну,
учаться готувати, купувати продукти, накривати стіл; ремонтують речі домашнього вжитку,
побутову техніку.

Під керівництвом учителів, спеціалістів підприємства-шефа, батьків і громадськості
беруть участь у створенні груп, які цікавляться певною професією, вибирають факультативи
відповідно до своїх нахилів та інтересів. У навчальних кабінетах, кутках профорієнтації оформ-
ляють стенди: «Працівників яких професій потребує ваш район?», «Як продовжити освіту і
здобути професію?», «Кого готують ПТУ нашого міста?», «Професія будівельника», «Професії
сфери побутового обслуговування», «Робоча професія» та ін. Обладнують пересувні виставки
літератури, що розповідають про професійно-технічні училища, про спеціальності та
спеціалістів, яких вони готують. Беруть участь у бесідах і обговореннях за темами: «Що
значить правильно вибрати професію?», «Обов'язок та інтерес при виборі професії», «Шляхи,
які ми вибираємо» та ін. Організовують збирання матеріалів, що висвітлюють основні вимоги до
людини, які ставляться різними професіями. Беруть участь у зустрічах з людьми робочих
професій.

Знайомляться з Основами законодавства про охорону природи.

Бережуть народне добро, акуратно поводяться з шкільним майном, речами,
підручниками; охороняють природу, додержують чистоти. Беруть участь у боротьбі за економію
матеріалів та електроенергії, за краще утримання і збереження шкільного обладнання, машин,
верстатів, інструменту. Організовують охорону зелених насаджень та водойм, беруть участь у
роботі «зеленого» і «голубого» патрулів. Допомагають знищувати бур'яни, шкідників полів, садів
та городів. Виявляють потреби школи, знайомляться з перспективним планом її благоустрою,
беруть участь у будівництві фізкультурних майданчиків, гео- і метеомайданчиків, теплиць та
оранжерей, у будівельних та ремонтних роботах у школі; виготовляють нескладні інструменти,
сільськогосподарський і спортивний інвентар.

121

Допомагають місцевим органам влади, дружинникам підтримувати громадський порядок,
охороняти зелені насадження, тварин, виявляти браконьєрів, порушників громадського порядку,
розкрадачів власності та природних багатств; беруть участь у роботі загонів юних друзів
природи, юних друзів прикордонників, юних друзів міліції. Беруть участь у бесідах і диспутах
про непримиренність до дармоїдства й утриманства, організовують громадську думку колективу
проти недбалості та безвідповідальності; вживають заходів громадського впливу на учнів, які
несумлінно виконують свої трудові обов'язки.

8. Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості.

Вивчають державні документи про оволодіння знаннями та всім багатством світової
культури, положення Конституції України про необхідність оволодіння глибокими і міцними
знаннями. Проводять козацькі збори: «Право на освіту в Україні гарантується Конституцією»,
«Знання потрібні, як гвинтівка в бою», «НТР та наша навчальна праця». Слухають лекції,
переглядають та обговорюють кінофільми про найважливіші досягнення нашої науки
(«Космічна епопея», «Вітчизняна наука і космос», «Наука на службі миру», «Наука і мужність»).
Проводять зустрічі з передовиками виробництва, науки, культури; беруть посильну участь у
пошуково-дослідній та раціоналізаторській діяльності з підприємствами — шефами,
радгоспами, колгоспами, навчальними закладами; навчаються в гуртках «Юний винахідник»,
«Математика і виробництво», «В світі техніки». Беруть участь у роботі шкільних лекторіїв,
розповідають ровесникам і молодшим товаришам про вимоги до освітнього рівня молоді, про
роль науки в сучасному суспільстві. Визначають свої нахили, здібності, вибирають один з
можливих шляхів здобуття середньої освіти (загальноосвітня школа, середній спеціальний
навчальний заклад, професійно-технічне училище), знайомляться з потребами свого району в
різних професіях; вивчають ту галузь виробництва, в якій збираються працювати. Беруть участь
у зустрічах із спеціалістами промислового та сільськогосподарського виробництва, транспорту,
сфери обслуговування, з учнями та викладачами технікумів і професійно-технічних училищ.

Створюють інформаційні центри «В світі цікавих фактів», «Це цікаво»; оформляють
стенди, випускають усні журнали; проводять вечори наукової фантастики, конкурси захисту
фантастичних проектів, предметних газет та бюлетенів, вечори розгаданих і нерозгаданих
таємниць, запитань і відповідей; навчаються в предметних гуртках, клубах за інтересами;
беруть участь у роботі дитячих технічних станцій, лабораторій. Удосконалюють навички роботи
з топографічною картою, користуються різними видами карт, складають економіко-географічні
характеристики галузей народного господарства України, районів, міст. Використовують
місцевий географічний матеріал, аналізують та обробляють дані, пов'язані з його економікою,
місцевими географічними природними умовами. Креслять діаграми, графіки та схеми
виробничих зв'язків, картосхеми промислових і транспортних вузлів з позначенням вантажо-
потоків. Ведуть щоденники екскурсій, походів, беруть участь у козацьких зборах («Як ти
організовуєш свою навчальну працю вдома», «Світ твоїх інтересів»); беруть участь у гуртках і
семінарах з наукової організації праці «Учись учитися»; знайомляться з літературою народів
України; вивчають та аналізують її найбагатші національні традиції; дивляться телепередачі
«Винахідник», «Українська мова», «Книга в твоєму житті» та ін. Проводять олімпіади з
навчальних предметів, виготовляють навчальні посібники для шкільних кабінетів, вивчають
фотоапарат, проекційний ліхтар, епідіаскоп, кіноапарат, кінокамеру, магнітофон, комп'ютер;
керують технічними та предметними гуртками, пізнавальними іграми учнів молодших класів.
Проводять у загонах олімпіади, конкурси юних знавців фізики, історії, географії, любителів
природи тощо, організовують вечори цікавої науки; знайомляться з життям та діяльністю вчених
України, інших країн, з їхніми видатними науковими відкриттями; готують огляди робіт юних
натуралістів. Оформляють стенди «Хочу все знати», «Новини науки і техніки»; набувають
навичок групової роботи при розв'язуванні завдань підвищеної складності; беруть участь в
охороні природи, рослин і тварин.

Беруть участь у підготовці та проведенні громадських оглядів знань, у змаганні між
класами за право рапортувати трудовим колективам про успіхи в навчанні; використовують
раніше набуті вміння та навички у процесі розв'язання колективних пізнавальних завдань;
беруть активну участь у роботі органів учнівського самоврядування, спрямованій на організацію
пізнавальної діяльності в позаурочний час; наслідують девіз козацької організації «Жодного
відстаючого поряд»; зустрічаються з ученими, представниками підприємств промисловості,
сільського господарства, сфери обслуговування; звітують перед трудовими колективами про
взяті зобов'язання. Ведуть у колективі активну боротьбу за знання, допомагають відстаючим.

Учаться раціонально організовувати навчальну працю; удосконалюють навички

122

складання математичних розрахунків, різних вимірів та геометричних побудов; оволодівають
технікою проведення фізичного, хімічного, біологічного експерименту. Учаться застосовувати
здобуті знання під час розв'язання завдань, виконання найпростіших розрахунків практичного
характеру. Готують повідомлення за джерелами, письмово та усно рецензують роботи
товаришів; самостійно записують основні положення розповідей та лекцій учителя, вчаться
виділяти і запам'ятовувати головне з прочитаного; розв'язують пізнавальні завдання; учаться
встановлювати причинно-наслідкові залежності, аналізувати факти, знаходити закономірності,
вникати у предмети або явища, що вивчаються, виявляти їх особливості, йти від фактів до
висновків. Пишуть твори на матеріалі прочитаного та на власному життєвому досвіді,
удосконалюють культуру усної та писемної мови; виступають з доповідями й повідомленнями,
знаходять необхідну літературу в каталогах, складають бібліографічні довідки. Роблять ви-
писки, складають відгуки про прочитане, обговорюють рекомендовані для позакласного читання
книжки, складають бібліографію книжок і статей, учаться конспектувати статті, беруть участь у
роботі клубів любителів книжки, обговорюють рекомендовані питання «Як правильно читати
книжки», «Як навчитися правильно знаходити потрібну літературу». Учаться самостійно
здобувати знання, користуючись книжками, довідниками, графіками, таблицями та іншими
джерелами; учаться складати усні й письмові звіти про виконання навчальних та
позанавчальних завдань; самостійно складають і виконують план домашнього читання, читають
спеціальні журнали.

Формують громадську думку колективу класу, козацької групи, класної козацької
організації, спрямовану на запобігання недисциплінованості й засудження її, виховують
нетерпиме ставлення до пропускання уроків та факультативних занять, порушень режиму дня,
невиконання домашніх завдань, недбалого поводження з підручниками, навчальними
посібниками.

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання.

В процесі уроків, позакласних заходів, роботи козацького загону та джурової організації
учні знайомляться з подіями громадсько-політичного життя в Україні та за рубежем. Знайом-
ляться із суспільним та державним устроєм України. Проводять свята, бесіди, екскурсії та
зустрічі, присвячені єдності трьох поколінь козацького руху.

На уроках, тематичних інформаціях, бесідах знайомляться з постановами держави й уряду,
підсумками виконання народногосподарських планів, із завданнями річних планів розвитку
народного господарства, з перспективами розвитку свого міста, села, району, підприємства-
шефа. Продовжують вивчати історію свого краю, збирати історичні документи; записують
спогади старожилів, зустрічаються з ветеранами боротьби і праці, з керівниками трудових
колективів, передовиками виробництва. Збирають факти про втілення в життя планів розвитку
нашої країни.

Беруть участь у створенні шкільних краєзнавчих, історичних музеїв та експозицій,
проводять екскурсії, виступають з повідомленнями в молодших джурових загонах і групах.
Вивчають діяльність Рад місцевих депутатів, виконують їх завдання. Знайомляться з практикою
роботи рай(міськ) суду, виборчої дільниці. В період виборчої кампанії до Рад місцевих
депутатів, до судових органів чергують на виборчих дільницях, допомагають випусками стінної
газети, бюлетенів, поздоровляють молодих виборців, беруть участь в організації святкових
концертів. Слухають розповіді та беруть участь у бесідах на теми «Майбутнє, яке починається
сьогодні»; дивляться фільми, спектаклі й телепередачі, слухають радіопередачі про бойові
подвиги і славні трудові справи людей України, про козацькі організації. Продовжують вивчати
історію Гімну, Прапора, Герба України і знайомлять з нею джур, суворо виконують зв'язані з
ними ритуали. Знайомляться з творами літератури, музики, живопису, скульптури про
українську дійсність і про героїчне минуле нашого народу. Активно допомагають трудящим
рідного краю в їхніх справах на благо Батьківщини.

Знайомляться з внутрішньою та зовнішньою політикою України, з видатними особами,
лауреатами Державних премії, з досягненнями промисловості й сільського господарства, науки
і культури; поглиблюють свої уявлення про ідейність літератури і мистецтва; читають книжки й
журнали, дивляться кінофільми і спектаклі про українську молодь. Обговорюють порушені в них
питання громадсько-політичного життя, оцінюють події. Організовують наочну агітацію в коші:
випускають інформаційні бюлетені, «блискавки», агітплакати. Беруть участь у діяльності
джурового лекторію; виступають з тематичними інформаціями перед ровесниками і молодшими

123

джурами та козачатами; допомагають поширювати серед населення суспільно-політичну
літературу. Допомагають вихователям проводити інформації, бесіди, обговорення матеріалів
газет «Річ про Адамівську Січ», " Річ про Буджацьку Січ", складають пам'ятки для юних читачів
газет. Оволодівають уміннями та навичками, необхідними для екскурсоводів шкільного музею.
Проводять доступну вікові агітаційно-масову роботу серед населення: поздоровляють кращих
працівників підприємств, які шефствують над школою, з одержанням нагород, з перемогою в
трудовому змаганні. В дні знаменних дат поздоровляють ветеранів війни і праці, жителів
мікрорайону, розповідають їм про свою участь у громадсько-політичному житті школи, села,
міста, області, краю, країни. Вдома в сім'ї знайомлять молодших з різними подіями громадсько-
політичного життя в країні й за рубежем, привчають їх регулярно знайомитися з матеріалами
дитячих журналів та газет. Разом з дорослими дивляться, слухають, обговорюють радіо- й
телепередачі на суспільно-політичні теми. Знайомляться з трудовою та бойовою біографією
батьків, родичів, сусідів, їхньою громадсько-політичною діяльністю.

Активно виконують заклики Українського козацтва, беруть участь у Всеукраїнських
джурових акціях. Готуються до вступу в козацтво: вивчають Статут Українського козацтва, його
історію, документи й матеріали Великих та крайових Рад. Знайомляться з традиціями і
справами козацької організації своєї школи, підприємства-шефа, із сьогоднішніми справами
козацтва. Зустрічаються з ветеранами козацтва. Виконують доручення шкільної джурової
організації. Беруть участь у відкритих козацьких зборах, диспутах. Здобуті знання ви-
користовують для бесід з молодшими товаришами. Активно працюють в органах
самоврядування школи і Ради Джур та Дан. Організовують роботу школи козацького активу.
Виступають організаторами й активними учасниками роботи музеїв, політичних клубів.
Проводять у коші конкурси політичного малюнка й плаката, організовують підготовку та
проведення політичних акцій і кампаній. Допомагають вести ідейно-виховну роботу в
козацькиих загонах. Беруть участь у навчанні та вихованні джурових загонів. Знайомлять
молодших козачат з традиціями коша, навчають їх планувати роботу, проводити збори, лінійки,
свята, колективні трудові операції, суспільно-політичні секції. Дбають про залучення всіх
ровесників та молодших до участі в громадсько-політичному житті свого колективу, рідного
села, міста, країни. Допомагають товаришам оволодівати вміннями та навичками, необхідними
для успішної громадсько-політичної діяльності. Принципово оцінюють вклад кожного в
громадсько-політичну роботу. Збирають матеріали, випускають «блискавки» та бюлетені,
беруть участь у мітингах протесту, мітингах солідарності, в збиранні коштів для подання
допомоги народам, які борються із гнобленням, в зустрічах з їх представниками.

На тематичних інформаціях, козацьких та джурових зборах, мітингах засуджують
політику расизму, неофашизму. Обговорюють та принципово оцінюють факти ідейної
незрілості, громадської пасивності, що трапляються в навколишньому житті, відображаються на
сторінках періодичної преси.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання.

Підтримання громадського порядку. Проводять джурові й козацькі збори на теми:
«Конституцію треба знати, її треба додержувати», «Наступає твоя громадянська зрілість».
Беруть посильну участь у конференції, яку організовують старшокласники: «Закон на варті
інтересів Батьківщини», готують окремі повідомлення про гуманну спрямованість українських
законів. Переглядають та обговорюють кінофільми й вистави, присвячені роботі працівників
міліції. Беруть участь у читацькій конференції на тему «Працівники міліції в творах українських
письменників». Збирають матеріал про відважних міліціонерів району, міста.

Знайомляться з постановами державних органів та громадських організацій про
поведінку неповнолітніх. Готують питання на правові теми, збирають та аналізують
висловлювання великих людей про закони суспільства, їх важливість і необхідність.
Знайомляться з Основами законодавства про охорону здоров'я, охорону природи, про охорону
історичних пам'яток. Читають та обговорюють твори на ці теми.

Проводять тематичні вечори: «Ти і закон», «Закон і совість», вечори запитань і
відповідей на правові теми з участю народних дружинників, депутатів місцевих Рад, працівників
суду, прокуратури, міліції. Випускають газету, усний журнал «Людина і закон»; готують виставку
книжок на правові теми. Беруть участь у конкурсі на кращий альбом—збірник прислів'їв і
приказок про ставлення до закону. Дивляться телепередачі щодо курсу «Основи
правознавства».

Вчаться самостійно оцінювати вчинки людей і свою поведінку з погляду вимог
українського законодавства. Беруть участь у діяльності загонів (клубів) юних друзів міліції,

124

«голубих патрулів». Допомагають козачатам III— IV класів вивчати правила поведінки й
додержувати їх, виховувати в собі відповідальне ставлення до громадських доручень, почуття
колективної та особистої відповідальності (за свою поведінку й поведінку інших), звичку
дбайливо ставитися до громадської власності. Допомагають дружинникам і місцевим органам
влади підтримувати порядок, охороняти природу; беруть участь у чергуваннях та патрулях
охорони громадського порядку в школі й за її межами, організовують допомогу джур
«Козацькому прожекторові».

З'ясовують випадки порушення дисципліни в школі, громадського порядку на вулиці;
виступають на джурових, козацьких і класних зборах, перед товаришами з критикою власних
вчинків, намічають конкретні шляхи їх усунення. Оцінюють дисципліну в класі, школі,
засуджують випадки порушення дисципліни, правил поведінки, несумлінного ставлення до
навчальних і громадських обов'язків, псування майна. Не дозволяють ровесникам робити погані
вчинки, порушувати правила громадського співжиття; не проходять повз антигромадські дії
навколишніх.

Д. МОЛОДІ КОЗАКИ ТА БЕРЕГИНІ ( УЧНІ 9 — 11 КЛАСІВ )

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.
Військово-патріотичне виховання.

Організовують і проводять вечори, бесіди, лекції та конференції про спорт і туризм,
зміцнення здоров'я, загартовування, про важливість фізичного виховання для формування гар-
монійно розвиненої особи; зустрічаються з відомими спортсменами, тренерами, спортивними
суддями, спортсменами, медичними працівниками та працівниками фізичної культури й спорту.

Постійно стежать за розвитком фізичної культури, спорту й туризму в нашій країні та за
рубежем по газетах і журналах, радіо й телебаченню. Переглядають та обговорюють
кінофільми на спортивну тематику, відвідують спортивні змагання; читають спеціальну й худож-
ню літературу про спорт, туризм, фізичний розвиток людини, про видатних спортсменів,
тренерів і спортивних суддів, про те, яке місце займають фізична культура, спорт і туризм у
житті багатьох видатних людей.

Складають самі правильний режим дня, план занять фізичною культурою, спортом і
туризмом, та додержують їх. Суворо додержують правил особистої та громадської гігієни і
санітарії. Удосконалюються у вибраному виді спорту, прагнуть до досягнення високих
результатів, відстоюють спортивну честь колективу на загальношкільних змаганнях. Беруть
участь у спортивних змаганнях, спартакіадах школи, захищають честь колективу школи на
районних, міських, обласних змаганнях; складають норми комплексу «Козацьке здоров'я», вико-
нують нормативи спортивних розрядів у вибраних видах спорту. В школі й у позаурочний час
удосконалюють техніку виконання вправ у спортивній гімнастиці, легкій атлетиці, лижній
підготовці, удосконалюють техніку й тактику в спортивних іграх. Беруть участь у Всеукраїнських
експедиціях по місцях революційної слави Козацтва; виконують нормативи на значок « Юний
турист » і на спортивні розряди по туризму. Ведуть краєзнавчу і пошукову роботу згідно із
завданнями туристських гуртків та шкільних музеїв. Оволодівають початковою військовою
підготовкою. Беруть участь у роботі гуртків та секцій військової справи, у змаганнях та
конкурсах, які входять до гри «Джура». Беруть участь у роботі оборонно-масових гуртків та
секцій ДТСААФ, в олімпіаді ПВП, табірних зборах. Подають першу медичну допомогу,
запобігають спортивному травматизму, удосконалюють навички самоконтролю в процесі занять
спортом.

Проводять роботу інструкторів на громадських засадах за вибраними видами спорту з
молодшими школярами та підлітками, організовують і проводять з ними зарядку,
фізкультхвилинки. Допомагають готувати молодших школярів і підлітків до складання норм
комплексу «Козацьке здоров'я».

Організовують будівництво спортивних споруджень на шкільній території та в дворах,
стежать за дисципліною, порядком і чистотою на спортивних майданчиках. Проводять заняття в
туристських гуртках; організовують походи, екскурсії з молодшими школярами та підлітками по
місцях слави Козацтва; працюють помічниками керівників походів — молодшими інструкторами
по туризму. Організовують і проводять туристські зльоти та змагання. Проводять роботу гуртків
і секцій військової справи.

125

Організовують і проводять змагання та конкурси, що входять в ігри «Джура» та «Сокіл»,
олімпіаду ПВП. Особистим прикладом показують молодшим школярам та підліткам правильне
ставлення до фізичної культури, спорту й туризму, до громадської санітарії та гігієни.

ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Вивчають питання Програми та Статуту Українського козацтва, рішень Рад Українського
козацтва та Молодої Січі про виховання молоді; поглиблюють уявлення про принципи й норми
загальнолюдської моралі; засвоюють суть основних етичних категорій. Готують і проводять
конференції на теми: «Норми загальнолюдської моралі» та ін. Пишуть реферати, твори,
роблять огляди матеріалів преси з питань моралі: «Сенс життя—в чому ти його бачиш?», «Про
почуття громадського обов'язку», «Образ молодого робітника в художній літературі», «Твоя
перепустка в завтра—твої сьогоднішні справи», «Що означає будувати життя і влаштовуватися
в ньому?». Засвоюють вимоги загальнолюдської моралі про необхідність особистого прак-
тичного внеску кожної людини в розбудову держави та громади. Аналізують конкретні факти і
явища повсякденного життя; виявляють принципи та норми загальнолюдської моралі в
передових колективах фабрик, заводів, установ, знайомляться з моральною атмосферою цих
колективів, їх прогресивними рухами та починаннями, пізнають суть ставлення до суспільства,
колективу, праці; вчаться у трудових колективів створювати високоморальні стосунки в
шкільному колективі. Керуються принципами морального кодексу в навчанні, праці, у
взаємовідносинах з людьми.

Беруть участь у Всеукраїнському поході по місцях слави козацтва, здійснюють
експедиції по рідному краю і країні, разом з козацькою організацією шефського підприємства
вивчають минуле, сучасне і майбутнє свого краю (міста, села, району, області), зустрічаються з
ветеранами воєн і праці. Беруть участь в охороні природи рідного краю та примножують її
багатства, створюють шкільні краєзнавчі музеї, виставки, кімнати бойової слави, беруть участь
у воєнно-спортивній грі «Джура». Беруть активну участь у воєнній початковій підготовці
допризовної молоді. Організовують урочисті проводи випускників школи у Армію України,
шанування ветеранів; проводять зустрічі з колишніми випускниками школи, нині солдатами, під
девізом «Спасибі собі, солдат!». Проводять у школі дні й фестивалі дружби, присвячені
школярам зарубіжжя. Продовжують вивчати бойові подвиги учасників руху Опору. Вивчають
особливості життя та побуту різних народів, переписуються із зарубіжними учнями, проводять
заочні змагання, обмінюються делегаціями.

Проводять козацькі збори, організовують лекції, диспути, виставки на героїко-патріотичні
теми. Організовують шкільні вечори: «Моя Вітчизна—Україна», «Це потрібно живим», «Чи
готовий ти до захисту Батьківщини?», «Герої не вмирають», «Про тих, хто вистояв і переміг»,
«Ніхто не забутий, ніщо не забуто», «Бути солдатом, офіцером Збройних Сил України —висока
честь» і т. п. Організовують читацькі конференції за книгами про військовослужбовців.
Створюють кіноклуби старшокласників «Служу Україні». Беруть участь у збиранні коштів на спо-
рудження пам'ятників воїнам-героям, допомагають споруджувати ці пам'ятники. Несуть почесну
варту біля Вічного вогню.

Знайомляться із змістом моральних норм, у яких виражений принцип колективізму;
підготовляють та проводять бесіди: «Яким я хочу бачити свій колектив?», «Що дає колектив
мені—що йому?», «Принцип колективізму—могутня зброя і сила трудящих людей!» Проводять
козацькі збори: «Якими нормами живе наш колектив?», «Чому важливо берегти честь колективу
та виховувати в собі риси колективіста?» Аналізують життя в колективі, складають портрети
свого класного та шкільного колективів (дружба й товариство в колективі, взаємна вимогливість
і допомога, традиції колективу). Переглядають та обговорюють кінофільми, спектаклі, книжки,
статті про товариськість і дружбу; роблять висновки про те, кого можна вважати справжнім
товаришем; в чому суть приятельських, товариських і дружніх стосунків; що зміцнює та що
послаблює дружбу; чи може егоїст бути товаришем, другом; чим дружба відрізняється від
кругової поруки; від чого залежить тривалість дружби; чи можуть дружити люди, різні за
характером, різні за переконаннями. Проводять збори: «Чого ми навчаємо молодших товаришів
та який досвід передаємо їм?», «Про шефську роботу нашого класу». Проводять для молодших
школярів та підлітків бесіди про колективізм, дружбу і товаришування; допомагають їм
установлювати товариські стосунки, організовувати діяльність, згуртовувати колектив.
Виявляють ініціативу та відповідальність у колективних справах класу, школи.

126

Пізнають суть гуманізму як норму способу життя, активно утверджують його своїми
діями та вчинками. Виявляють, у чому полягає гуманістична суть Конституції України.
Проводять бесіди, організовують. лекції на теми: «Гуманізм—принцип моральний і політичний»,
«Людина — вінець усього живого», «Людина — це звучить гордо». У доповідях, бесідах і
повідомленнях використовують матеріал про гуманістичну суть сучасного українського
суспільства. Добирають з художньої літератури, періодичної преси конкретні факти й приклади
ставлення до людини в суспільстві розвинутого гуманізму. Аналізують і виявляють
гуманістичний смисл своїх прав та обов'язків (право на середню освіту та ін.). Переглядають та
обговорюють кінофільми й спектаклі, радіо- й телепередачі, присвячені проблемі гуманізм —
антигуманізм. Навчаються гуманістично розв'язувати конфліктні ситуації. Добирають літера-
туру, вирізки з газет та журналів з проблеми любити людство й любити людину,
використовують їх у диспуті «Любити людство—легко, любити людину—важко». Обговорюють і
розв'язують питання; чи вміємо ми берегти гідність людини, свою особисту гідність; критикуємо
людину чи її ставлення до навчання, праці, людей; оцінюємо людину чи її справи; боремося з
людиною чи за людину та інші. Проводять козацькі збори: «Критика — допомога. Критика —
зброя», «Вимогливість до людини — повага до неї». Керуючись принципом «людина людині —
друг, товариш і брат», прагнуть бути скромними, уважними, ввічливими із старшими, ровес-
никами, молодшими. Проводять для молодших товаришів бесіди про гуманізм, самі показують
приклад гуманних стосунків. Запозичують досвід у трудових колективах.

Свідомо виконують правила поведінки. Проводять лекції, бесіди на теми: «Дисципліна в
нашому суспільстві—це явище моральне і політичне» (А. С. Макаренко), «Дисципліна колективу
та дисципліна в колективі»; диспути: «Дисципліна» — свобода чи необхідність?»,. «Дисципліна
та самодисципліна». Пропагують Правила для учнів, зразки дисциплінованості; утверджують у
школі традиції дисциплінованої поведінки; добиваються підвищення дисципліни серед
ровесників, молодших школярів та підлітків.

Засвоюють суть єдності внутрішньої та зовнішньої культури. Вивчають норми та правила
культури спілкування з людьми; з художньої літератури, газет та журналів добирають матеріали
і проводять заняття на теми: «Історія розвитку етикету», «Гуманізм—принцип загальнолюдської
культури поведінки», «Про єдність внутрішньої та зовнішньої культури», «Учіться володіти
собою»». «Будьте великодушні», «Про ввічливість, скромність та послужливість», «Такт і
делікатність», «Точність і пунктуальність», «Міміка, жест, тон, мова — основа естетичного
стилю». Вчаться слухати, розмовляти, заперечувати, переконувати та сперечатися. Стежать за
своїм зовнішнім виглядом, вчаться бути елегантними. Проводять бесіди, лекції, диспути: «В
людині все повинно бути прекрасним», «Чого ніхто не повинен бачити», «Час, смак, стиль»,
«Про смаки сперечаються». Вносять культуру та естетику в повсякденне життя; розширюють
свої уявлення про естетику побуту, культуру поведінки в сім'і, в місцях розваг, праці й
відпочинку; пізнають та застосовують правила гостинності, поздоровлення, листування;
правила бути глядачем і слухачем; навчаються культурі танцю; беруть участь в організації та
проведенні вечорів відпочинку, розумного й цікавого дозвілля в школі та її мікрорайоні.
Додержують культури поведінки в школі, у виробничому та громадському житті. Пропагують
норми культури поведінки серед молодших школярів та підлітків, навчають їх організовано,
відповідно до правил громадського співжиття, проводити своє дозвілля, у всіх сферах життя
додержувати засвоєних правил культури поведінки.

Розширюють свої уявлення про способи самовиховання моральних якостей. Приймають
особисті плани самовдосконалення та виконують їх. Дискутують на теми: «Ким бути та яким бу-
ти?», «Робити життя—з кого?», «Чи можна змінити свій характер?», «Як виховувати в собі риси
справжньої людини?», «Як стати врівні з віком?», «Твій ідеал — який він?», «Подвиг— це
надзвичайність чи будні?», «В житті завжди е місце подвигам»..Систематично обговорюють
характеристики на кожного члена колективу (що нового з'явилось у поведінці, як ставиться до
навчання, праці, громадського життя, до колективу, до себе і людей, які якості в собі виробляє);
дають принципову оцінку своєї поведінки та поведінки товаришів. Добирають приклади
складних моральних ситуацій, обговорюють шляхи їх розв'язання, обмінюються, з товаришами
досвідом, як керувати своїми бажаннями, вчинками, створюють громадську думку навколо
позитивних вчинків та дій.

Розвивають і поглиблюють дружні й товариські стосунки, прагнуть уносити в них
душевну чулість і благородство, моральну красоту й естетику, будують їх, виходячи з
правильних уявлень про мужність та жіночність; поважають людську гідність і честь кожного,
діють відповідно до цих етичних принципів; тонко розуміють особливості почуттів і переживань
юнаків та дівчат; виявляють чутливість та делікатність до почуттів товаришів і подруг; пізнають

127

взаємозв'язок любові й духовної культури людини; вчаться цінувати дружбу й любов, керувати
своїми почуттями, виявляти непримиренність до хамства, непристойності, вульгарності або
легковажності у взаєминах, активно беруть участь у підготовці та проведенні диспутів і бесід з
питань взаємин статей, підготовки молоді до сімейного життя. Обговорюють статті, книжки,
кінофільми, спектаклі з даної проблематики, наслідують у житті моральний ідеал сім'ї,
внутрішньосімейних стосунків.

Борються з фактами порушень правил громадського співжиття, з виявами бездуховності,
цинізму, з пияцтвом та хуліганством, нетовариським ставленням до дівчини, жінки, з виявами
несправедливості й черствості, кар'єризму, нечесності, дармоїдства. Створюють «Козацький
прожектор», оформляють «Вікна сатири» та вітрини «Не проходьте мимо». Допомагають
постам і групам сприяння громадського контролю; запобігають аморальним вчинкам
навколишніх, допомагають виправитися тим, хто їх допускає. З принципових позицій оцінюють
негідні загальнолюдського способу життя дії та вчинки, виявляють причини та добиваються їх
усунення як у шкільному й класному колективах, так і в навколишній дійсності. Проводять
диспути, бесіди: «З якими труднощами зустрічаємося в житті? Як з ними боремося?», «Що
допомагає та що заважає мені й моїм товаришам наслідувати принципи морального кодексу?»,
«Вчинки, які завдають шкоди колективу, особистості», «Чого я не хочу брати на майбутнє?»,
«Куріння та пияцтво—чи тільки особиста справа?» та інше. Створюють негативну громадську
думку навколо випадків аморальності.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Вивчають основи естетики та мистецтвознавства, переконуються в тому, що в основі
мистецтва лежить наполеглива творча праця. Розширюють знання про мистецтво, його суть і
роль у формуванні світогляду, про естетичні ідеали та художній смак; спостерігають за красою
трудової діяльності кращих виробничників, пізнають естетику праці, вчаться красиво, натхненно
працювати. Сприймаючи красу природи, праці людини, сучасної міської культури, передають
свої враження в різних видах творчих робіт—малюнках, фотографіях, віршах і т. п.

Знайомляться з багатонаціональною естетичною культурою українського народу на
лекціях, концертах, зустрічах з майстрами мистецтв. Слухають лекції та читають літературу про
сучасне українське і зарубіжне мистецтво. Відвідують театри, музеї, картинні галереї, виставки,
знайомляться з пам'ятками мистецтва. Слухають та аналізують музичні твори композиторів,
виконання сучасних українських та зарубіжних музикантів, вчаться правильно оцінювати
сучасну естраду й джазову музику. Вивчають класичну й сучасну хореографію. Дивляться та
обговорюють телепередачі, присвячені питанням естетики; роблять огляди книжок з
мистецтвознавства, читають і обговорюють кращі твори сучасної вітчизняної та зарубіжної
літератури різних жанрів; беруть участь у конкурсах пісні, музики, танцю та інших видів
художньої самодіяльності. Стежать за обговоренням новинок художньої літератури на сторінках
газет, журналів.

Обговорюють нові спектаклі, кінофільми, радіо й телепередачі. Вчаться самостійно аналізувати
художні твори, розбиратися в творчих методах і стилях; беруть участь в охороні та
впорядкуванні парків, музейних заповідників, пам'яток культури, народної творчості. Беруть
участь у фольклорних експедиціях, у пошуковій роботі, знайомляться з фондами краєзнавчих
музеїв, місцевих бібліотек, архівів, приватних зібрань та колекцій.

Удосконалюють свої знання, уміння та навички в улюбленому виді художньої творчості,
навчаються в мистецтвознавчих гуртках, на факультативах художнього циклу, у клубах
любителів мистецтв. Пишуть твори, пов'язані з історією театру, кіно, живопису, музики, архі-
тектури; розкривають різноманітні зв'язки різних видів мистецтв; самостійно проводять
мистецтвознавчі та літературознавчі дослідження, вивчають критичну літературу.

Організовують виставки репродукцій та фотографій видатних творів мистецтв,
випускають класні літературні журнали, плакати, альбоми, стінні газети, присвячені окремим
майстрам та художнім колективам. Проводять агітпоходи, концерти художньої самодіяльності в
сільських школах.

Керують у школі художніми гуртками, організовують шкільні університети культури,
концерти, фестивалі та дні мистецтв, вечори дружби народів, конкурси; беруть участь у лекціях-
концертах, музичних вікторинах, фестивалях. У своєму та підшефному класах, у бібліотеках
організовують і проводять літературно-музичні вечори, пов'язані з пам'ятними датами життя
різних діячів мистецтв. Працюють екскурсоводами в місцевих та шкільних музеях, пропагують
естетичні й мистецтвознавчі знання, а також художні твори у своєму та підшефному класах, у
бібліотеках, ЖЕКах, на виробничих підприємствах; оволодівають мистецтвом розповіді, умінням

128

добирати факти, працювати самостійно. Організовують виставки дитячої творчості в школі й на
шефському підприємстві, в ЖЕКах.

Пояснюють молодшим школярам, що красиве в людини, в її праці, побуті; допомагають
художньо оформити інтер'єри, створювати альбоми, монтажі, картинні галереї. Розбивають
квітники і клумби на шкільній ділянці, в мікрорайоні школи, за місцем проживання. Утверджують
норми загальнолюдського етикету, проводять заняття з молодшими школярами з культури
поведінки, проводять бесіди про красу праці.

Слухають лекції, доповіді про сучасне мистецтво. Самостійно аналізують ідейно-худож-
ній зміст творів. Роблять огляди книжок в галузі естетики; переглядають і обговорюють
діафільми, альбоми та інші матеріали, присвячені естетиці.

Виступають на диспутах, обговореннях спектаклів, кіно- й телепередач. Беруть участь у
боротьбі з міщанством та вульгарністю в побуті, у взаєминах між юнаками та дівчатами, у
спілкуванні. Випускають бюлетені, газети, плакати, що висміюють вульгарні смаки та моди.

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання. 8.
Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості.

Вивчають державні документи, статті Конституції України про освіту і науку, про
перспективи та завдання удосконалення освітнього рівня школярів, беруть участь у пропаганді
основних положень цих документів серед ровесників та молодших товаришів; виступають з
доповідями, лекціями, повідомленнями на тему «Розвиток творчих сил, здібностей і обдарувань
людини — закон життя, гарантований Конституцією України». Проводять козацькі збори,
вечори, конференції про роль наукових знань: «Наука на службі промисловості й сільського
господарства», «Наука в дальшому вдосконаленні сучасного виробництва», «Шляхи, які ти
вибираєш»; проводять бесіди з людьми різних професій, з викладачами вузів і технікумів,
знайомляться з вимогами до рівня освітньої підготовки сучасного робітника, трудівника
сільськогосподарського виробництва, абітуріента вищих та середніх спеціальних навчальних
закладів.

Обговорюють питання про значення самоосвіти, аналізують читацькі інтереси
ровесників, свою працю і працю товаришів у предметних гуртках, шкільних наукових
товариствах; знайомляться з науковими відкриттями видатних учених, лауреатів Державної
премій України, Нобелівської премії. Слухають лекції з різних галузей науки й культури,
здійснюють екскурсії в музеї, на виставки, на великі промислові та сільськогосподарські
підприємства, у наукові центри, у вищі, середні спеціальні навчальні заклади, лабораторії; бе-
руть участь у всесоюзних тижнях науки, техніки й виробництва для дітей та юнацтва, у
профільних школах юних при вузах; організовують конкурси робіт за предметами різних циклів.
Розвивають свої здібності в різних видах творчості; беруть участь у роботі шкільних гуртків, в
очно-заочних школах, наукових товариствах юних, що діють на базі наукових центрів,
підприємств, дослідних станцій, вузів, позашкільних установ; організовують конференції,
вечори, диспути («Людина в світі знань», «Світ знань та знання про світ», «Роль знань в умовах
науково-технічної, революції» і т. п.). Дивляться та обговорюють телепередачі: «Життя науки»,
«Книга у твоєму житті», «Очевидне — неймовірне», «Клуб кіноподорожей». Беруть участь в
очних та заочних предметних олімпіадах, у вечорах запитань і відповідей, у теоретичних
конференціях, різних читаннях, присвячених датам червоного календаря, видатним науковим
відкриттям вітчизняних та зарубіжних учених, у творчих конкурсах на кращий реферат,
доповідь, повідомлення. Організовують у школі дні науки, техніки, виробництва з включенням
до них лекцій, бесід, зустріч, виставок, науково-популярних фільмів; навчаються на
факультативах з різних предметів. Вивчають та пропагують досягнення української науки і
техніки, літератури народів України; готують спеціальні огляди в стінній пресі та випусках
радіопередач, усні журнали, організовують тижні й декади науки та літератури в школі.

Організовують читацькі конференції для молодших школярів, беруть участь у
проведенні Тижня дитячої книжки, організовують огляди робіт з книжкою. Виконують обов'язки
лаборантів, асистентів, бібліотекарів; створюють козацькі лекторії, готують лекції з різних
проблем науки і техніки, виступають з ними перед своїми ровесниками, молодшими
товаришами, шефами. Допомагають школярам підшефного класу в навчанні, організації
консультацій, діляться досвідом організації самостійної роботи; проводять олімпіади для
середніх та молодших класів, ведуть різні предметні й творчі гуртки; керують гуртками з
виготовлення навчально-наочних посібників, організовують вікторини з різних галузей знань,

129

конкурси, олімпіади, випускають шкільні та класні рукописні журнали. Проводять диспути на те-
ми, пов'язані з обов'язком українського школяра в навчанні: «Навчання—чи це тільки твоя
особиста справа?», «Добре навчатися — це обов'язок і радість». Організовують консультації
для молодих робітників і колгоспників, які здобувають середню освіту без відриву від
виробництва. Виконують складні групові завдання пізнавального характеру, беруть участь у
підготовці та проведенні навчальних зустрічей з предмета, організовують підготовку і
проведення конференції, консультантів, навчального активу, звітують про виконання
комсомольських доручень, пов'язаних з організацією допомоги, в навчанні.

Вивчають основи НОП та вимоги до культури розумової праці; знайомляться з тим, як
працювали видатні вчені, письменники, діячі мистецтв; організовують пропаганду знань про
елементи наукової організації праці, проводять бесіди «Про наукову організацію розумової
праці», «Про режим дня та контроль за його виконанням»; беруть участь у циклах лекцій про
культуру та гігієну розумової праці. Створюють семінари «Учись учитися»; використовують
стінну пресу та шкільне радіо, виставки книжок, посібників, фотомонтажів, плакатів для
пропаганди способів раціональної організації робочого часу; організовують та проводять
заняття з молодшими школярами в гуртках «НОП учня»; готують та проводять козацькі збори з
обговоренням питань наукової організації праці старшокласника; організовують лекторій
«Самоосвіта школяра»; проводять обмін досвідом раціональної організації пізнавальної
діяльності; удосконалюють навички самостійної організації: конспектують першоджерела,
складають тези доповідей, рефератів, продумують плани й послідовність етапів викладу,
засоби, методи і прийоми виконання роботи, розраховують час, організовано виконують
намічений план, критично аналізують та оцінюють якість виконаної роботи, порівнюють цілі й
результати, застосовують логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення,
абстрагування, конкретизацію, індуктивний та дедуктивний способи побудови міркувань, доказів
та спростувань, установлюють різні види зв'язку й залежності явищ. Оволодівають основами
бібліотечно-бібліографічних знань; знайомляться з публічними та науково-технічними
бібліотеками; вивчають історію виникнення книжки, роль книжки в нас, за рубежем; уважно
стежать за міжнародними виставками книжок, знайомляться з їх тематикою, мистецтвом і тех-
нікою оформлення, висновками журі за оцінками книжки, із зберіганням книжок, їх видачею
читачам, з роботою бібліографічного відділу, читального залу, міжбібліотечного абонемента.
Навчаються користуватися каталогами, бібліографічними довідниками й покажчиками,
допомагають бібліотекам організовувати інформацію про літературу, яка виходить; готують
анотації на новини художньої, науково-популярної літератури. Знайомляться з методами й
способами найпростіших наукових досліджень, аналізують ситуації, вичленують пізнавальні
завдання, мобілізують свої знання і життєвий досвід, прагнуть самостійно знайти новий метод
розв'язання, роблять висновки відповідно до нового випадку, використовують ці висновки на
практиці, набувають уміння працювати з приладами, науковою літературою; виконують
практичну роботу в лабораторіях згідно із завданнями вчених, виробничників; ведуть пошукову
роботу в геологорозвідувальних партіях, археологічних, етнографічних, фольклорних
експедиціях, а також організовують діяльність кабінетів технічної творчості.

Формують громадську думку козацького й класного колективів, спрямовану на рішуче
засудження безвідповідального ставлення до окремих шкільних предметів, нерегулярності й
штурмівщини в навчанні, недооцінки НОП, байдужості, безвідповідальності до навчання своїх
товаришів, недооцінки самостійної роботи із самоосвіти.

Вивчають Конституцію України та знайомляться з основами трудового законодавства.
Вивчають основи сучасного промислового й сільськогосподарського виробництва, принципи
планування господарства. В процесі вивчення основ наук і трудового навчання набувають
необхідних для праці політехнічних знань, умінь та навичок. Беруть участь у систематичній
продуктивній праці на промислових та сільгосппідприємствах, навчально-дослідних
господарствах, учнівських виробничих бригадах, лісництвах, у таборах праці й відпочинку, на
міжшкільних та навчально-продуктивних комбінатах, у шкільних майстернях. У спільній
продуктивній праці з колективами підприємств сприймають передові трудові традиції,
наслідують їх у житті, показують приклад молодшим товаришам.

Знайомляться з досягненнями новітньої техніки, способами підвищення продуктивності
праці, оволодівають основами НОП та загальною культурою виробництва. В навчальному
процесі, в екскурсіях на промислові підприємства, в безпосередній продуктивній праці дістають
уявлення про енергетичні й технічні основи сучасного виробництва, вчаться технічно мислити,
читати креслення та схеми. Оволодівають умінням та навичками технічного моделювання й
конструювання в гуртках і секціях радіоелектроніки, автоматики й технічної кібернетики,

130

малогабаритної техніки, картингу, авіа-, судно- й автомоделювання тощо. Читають журнали:
«Юний техник», «Техника молоді», «Моделіст-конструктор», науково-популярну й технічну
літературу; беруть участь у конкурсах та оглядах технічної творчості, виставках моделей.
Проводять обговорення на теми: «Технічний прогрес», «Техніка майбутнього», «Три покоління
ЕОМ», «Космічна техніка» та інші. Випускають шкільну стінгазету «Юний технік», проводять
технічні вікторини, зустрічі й вечори.

В суспільне корисній продуктивній праці виконують Правила для учнів, додержують норм
трудового законодавства для неповнолітніх, правил техніки безпеки. Керують усією суспільне
корисною діяльністю учнівського колективу в школі та поза школою. Навчають молодших
товаришів відповідально виконувати обов'язки в органах учнівського самоврядування,
правильно ставитися до критики, підкорятися прийнятим рішенням; удосконалюють методи
козацького керівництва джурами в суспільно корисній діяльності, показують особистий приклад
ретельності, відповідальності й ініціативи в праці. Активно беруть участь у складанні планів
діяльності органів самоврядування, в організації перевірки їх виконання та безпосереднього
втілення в життя школи. Планують та здійснюють систему чергувань по школі, розподіляють
пости чергових, складають графіки чергувань та стежать за їх виконанням. Беруть участь у
складанні планів суспільне корисної та продуктивної праці, в розподілі завдань по класах, в
оформленні необхідної документації, організації виставок, складанні звітів, підведенні підсумків
праці. Організовують громадське змагання в праці, активно беруть участь у розробці умов та
системи обліку показників. Допомагають учням УИ-VIN класів організовувати трудові справи,
ведуть технічні гуртки в школі, очолюють роботу шкільного бюро винахідників і
раціоналізаторів, беруть участь у роботі заводських клубів юних техніків, у юнацьких
організаціях Всеукраїнського товариства винахідників і раціоналізаторів. Активно допомагають
батькам у домашніх справах, у догляді за молодшими та в їх вихованні.

Організовують у школі й на виробництві зустрічі з передовиками та новаторами,
представниками масових робітничих професій. Організовують збирання інформації про
перспективи розвитку та потреби в кадрах різних галузей народного господарства в місті,
районі. Оформляють кутки профорієнтації та виставки «Все про професії», обладнують стенди
з інформацією про середні спеціальні та вищі навчальні заклади. Беруть участь у бесідах з
представниками навчальних закладів різного профілю, відвідують ці заклади в «день відкритих
дверей». Зміцнюють зв'язки з профтехучилищами, з козаками шефських підприємств. Разом з
батьками й учителями обговорюють перспективи праці за професією, яка цікавить, навчаються
тверезо оцінювати свої потреби та приводити їх у відповідність з особистими даними та
об'єктивними потребами міста, району. Поглиблюють спеціальні знання, необхідні для професії,
що вибирається, на факультативних заняттях відповідного профілю, перевіряють свою
придатність до праці за вибраною професією, переконуються в тісному зв'язку загальноосвітніх
і професійних знань. Вивчають професійні права та обов'язки у професії, що вибирається,
співвідношення із загальними правами та обов'язками українських громадян.

Дбають про збереження та примноження народного добра, багатств рідної природи.
Очолюють діяльність учнівських організацій у боротьбі за збереження шкільного майна,
обладнання кабінетів, підручників, за краще збереження верстатів та машин, іструменту в
шкільних майстернях, у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, а також робочих місць
на підприємствах. Керують роботою «зеленого» та «голубого» патрулів в охороні лісу, парків,
скверів, водойм. Беруть участь у козацьких рейдах боротьби за економію матеріалів, сировини,
електроенергії; складають перспективний, план упорядкування ніколи, шкільної ділянки,
мікрорайону та беруть участь у його виконанні. Виявляють ініціативу в організації недільників
по обладнанню дитячих та спортивних майданчиків, створенню необхідних умов для ігор, відпо-
чинку і занять дітей. Разом з молоддю підприємств беруть участь у рейдах «Козацького
прожектора». Організовують зимові і літні табори праці й відпочинку, беруть участь у літній
трудовій чверті, в будівництві, ремонті, оснащенні й оформленні шкільних будинків та в
оформленні шкільних кабінетів, бібліотек, ремонті меблів тощо.

Активно борються з безгосподарністю, марнотратністю, з проявами безвідповідального
ставлення до трудових обов'язків у школі та поза її межами. Створюють у колективі атмосферу
нетерпимого ставлення до недбалості, виявів корисливих настроїв, обивательської моралі,
відкрито обговорюють подібні факти в колективі. Організовують загони джур для охорони
громадського порядку за місцем проживання, допомагають дружинникам у роботі на пунктах
охорони порядку. Активно беруть участь у діяльності загонів юних друзів міліції. Разом з
козацькою організацією підприємства виявляють факти крадіжок, дописок, допомагають
органам державного контролю боротися з цими негативними явищами.

131

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання.

Учні IX—ХІ класів оволодівають основами філософської теорії, приводять у систему
політичні погляди, закріплюють здобуті знання, уміння та навички в процесі різноманітної
громадської роботи в козацькій організації та загально-шкільному колективі, беруть участь у
розв'язанні загальнонародних завдань. Молоді козаки всіляко допомагають козацькій організації
школи, педагогічному колективові розвивати в учнів глибокий інтерес до суспільно-політичних
знань, підвищувати відповідальність за оволодіння суспільними дисциплінами. Старшокласники
вивчають історію козацтва, традиції Українського козацтва, його історичну роль. Працюють з
першоджерелами: Конституцією України, Програмою розвитку Українського козацтва,
документами Генеральної канцелярії, уряду, Молодої Січі, окремими творами теоретиків
козацтва, учаться їх конспектувати. Слухають лекції, проводять бесіди «Про зростання ролі
козацтва в розбудові незалежної України», «Про сучасні завдання джур та молодих козаків »;
організовують вечори запитань та відповідей про найважливіші політичні події. Вчаться
застосовувати вивчені теоретичні положення для аналізу, оцінок не тільки історичних фактів, а
й сучасного суспільного розвитку.

Добиваються підвищення політичної, трудової та громадської активності кожного
старшокласника, глибокого засвоєння козацької теорії та практичної участі в розбудові
державності, у виконанні рішень козацьких рад, створюють у колективі атмосферу принципової
вимогливості до кожного козака. Вивчаючи козацьку спадщину, організовують козацькі уроки,
конференції за працями теоретиків козацтва, конкурси рефератів. Знайомляться з діяльністю
місцевих Рад народних депутатів, профспілкових та інших громадських організацій. У період
підготовки до виборів допомагають виборчим комісіям та агітаторам. Створюють козацькі
лекторії та агітбригади, виступають з лекціями і концертами в школі, мікрорайоні, на
підшефному підприємстві, перед батьками. Беруть участь у Всеукраїнській туристсько-
краєзнавчій експедиції, у поході козаків і молоді по місцях слави козацтва. Здійснюють походи
та поїздки по козацьких місцях, містах-героях, рідному краю, збагачують експозиції шкільних
історичних, краєзнавчих музеїв, удосконалюють їх роботу. Організовують виставки, присвячені
героїчному минулому та сучасному свого краю, історії виробничих колективів, героїчному
шляху козацтва. Регулярно поповнюють знання про діяльність підприємства-шефа. Беруть
участь у громадсько-політичній та культурно-масовій діяльності трудового колективу. Спільно з
козаками-шефами проводять уроки мужності. Козацькі читання, козацькі збори, тематичні
вечори, суботники; беруть участь в урочистих засіданнях колективів-шефів, у церемоніях
посвячення в робітничий клас, у мітингах та демонстраціях. Козаки-старшокласники виконують
найважливіше доручення Українського козацтва —.керівництво джуровою організацією.
Працюють загоновими козацькими вожатими, керівниками гуртків та секцій, клубів за місцем
проживання, передають козачатам свій досвід громадсько-політичної діяльності; керують
діяльністю політінформаторів, редколегій стінних газет і радіогазет, запрошують козачат на усні
журнали, вечори запитань і відповідей, навчають їх організовувати роботу козацьких лекторіїв,
агітбригад. Готують джур до прийому в козаки: проводять заняття в гуртках «Закон козацького
життя», «Наше Українське козацтво». Роз'яснюють козачатам роль Українського козацтва у
житті українського суспільства, розповідають про героїчний шлях козацтва та Молодої Січі, про
історичні перемоги, здобуті Українським козацтвом.

Систематично знайомляться з періодичною пресою, радіо — й телепередачами, що
відображають найважливіші проблеми громадсько-політичного життя в країні та за кордоном.
Своєчасно відгукуються на події, які відбуваються в світі Оперативно організовують наочну
інформацію в школі; випускають інформаційні бюлетені, «блискавки», агітплакати, присвячені
громадсько-політичному життю, ювілейним датам. Беруть участь у підготовці передач шкільного
радіо «Світ за тиждень». Організовують екстрені повідомлення про найважливіші події
громадського життя, досягнення шефського підприємства, про його кращих людей. На
оглядових і тематичних інформаціях обговорюють проблеми громадсько-політичного життя,
оцінюють. Беруть участь у диспутах на теми: «Хто ми? Тільки майбутні будівельники чи сьогод-
нішні учасники?» та ін. Регулярно організовують огляди журналів, щотижневиків, займаються
самоосвітою, освоюють методи самостійного навчання. Проводять теоретичні конференції на
козацькі теми. Виступають з повідомленнями на суспільно-політичні теми. Навчаються на
факультативах із суспільних наук та в політичних гуртках. Беруть участь у оглядах творів учнів
на суспільно-політичні теми. Вивчають життя й громадсько-політичну діяльність найвидатніших
представників світового козацького руху. Знайомляться з рухом прихильників козацької

132

ідеології, діяльністю організацій, які поділяють її; беруть участь у мітингах, фестивалях, акціях
солідарності з козацтвом зарубіжжя. Систематично інформують товаришів та молодших шко-
лярів про роботу козацтва по розбудові державності. Проводять вечори, присвячені життю й
діяльності видатних козаків, лауреатам козацьких премій. Організовують роботу клубу козацької
дружби, встановлюють і підтримують зв'язки з козацтвом інших країн.

Не допускають формалізму в громадській діяльності, вчаться критично оцінювати її
результати, регулярно контролювати виконання рішень зборів, подають конкретну допомогу
товаришам у виконанні громадських доручень, запобігають помилкам та недолікам у роботі. На
тематичних інформаціях, диспутах, зборах, у повсякденному спілкуванні з людьми активно
використовують засвоєні громадсько-політичні знання, оцінюють факти і явища громадського
життя з позицій національного козацтва, вчаться розпізнавати будь-які форми, способи й
методи антикозацької пропаганди, спрямованої на молодь, давати їм аргументовану відсіч.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання.

Підтримання громадського порядку. Беруть участь у семінарських заняттях: «Конституція
України про законність та охорону правопорядку», «Походження держави та права»; проводять
бесіди на теми: «Держава та особа», «Громадянином бути зобов'язаний», «Про шкідливість
куріння та алкоголю» і т. п. Організовують бесіди на теми: «Чи все в житті стосується тебе?», «З
чого починається ледар, дармоїд?» тощо. Вивчають Конституцію України, найважливіші
нормативні постанови державних органів; обговорюють книжки. Проводять у школі вечори:
«Право та мораль», «Наш закон», «Українська міліція», «Героїзм працівників міліції».

Стежать за публікацією найважливіших нормативних актів. Роблять огляди журналу
«Людина і закон», випускають бюлетень «Ти і закон», проводять тижні, декади, місячники
пропаганди основ юридичних знань, обладнують вітрини, стенди з питань права.

Беруть участь у підготовці до урочистого акту вручення паспорта учням школи.
Проводять конкурси на краще знання висловів, афоризмів великих людей про честь,
правдивість, повагу й додержання законів, читацькі конференції та бібліографічні огляди
літератури, добирають матеріал для книжкових виставок на правові теми. Колективно
переглядають та обговорюють фільми, спектаклі, телепередачі, присвячені працівникам міліції,
суду, прокуратури. Знайомляться з діяльністю суду, прокуратури, міліції, відвідують окремі
показові судові процеси. Беруть на громадське збереження шкільне обладнання, навчальну
літературу тощо.

Організовують штаби порядку, загони (клуби) юних друзів міліції, козацькі оперативні
загони, групи, проводять навчання членів загонів та груп, установлюють контакти, зв'язки з
державними органами.

Допомагають добровільним народним дружинам, постам і групам сприяння громадського
контролю, громадським радам та інспекціям у боротьбі з аморальними виявами,
безгосподарністю, правопорушеннями. Беруть шефство над молодшими школярами,
допомагають їм в охороні природи. Ведуть шефську роботу з педагогічно запущеними учнями.

На щастя у нас не було загострення протистояння новаторів і консерваторів, яке могло
призвести до поляризації цих груп, їх взаємоізоляції, припинення нормального інформаційного
обміну тощо.

На жаль, моя роль як носія представницької функції не завжди зустрічала адекватну
реакцію з боку окремих учителів чи представників батьківської громади.

У деяких найменш просунутих членів педагогічного колективу склалося враження, що
«директор тепер зовсім не займається школою», «усе віддано на відкуп завучу та
організатору». Це враження перейшло у доноси «кому следуєт», відверту чи приховану
заздрість з приводу успіхів керівника поза школою («Він тепер роз'їжджає по закордонах»).

Я вчасно зрозумів, що окрім створеної школи козацько-лицарського виховання, в житті є
багато цікавого і, щоб гармонізувати власну життєдіяльність, здійснив передачу частини
повноважень своїм заступникам та громадським органам управління школою. Шкільна
організація виросла і їй вже не потрібна дріб'язкова опіка «батька-засновника».

Перехід до позиції керівника-менеджера, який діє за принципом «Ніколи не роби того, що
можуть зробити твої підлеглі», йде на користь як директору школи, так і педагогічному
колективу.

Ролі менеджерів успішно виконують заступники, директор залишає собі в основному
представницькі функції. Тепер нарешті з'являється час написати дисертацію, взяти участь у
міжнародних освітніх програмах та проектах чи попрацювати в якості депутата місцевої ради.

133

6 етап. Результативно-узагальнюючий.

КРИТЕРІЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Духовна особистість козачати як універсум, суб'єкт та індивідуальність з чітко
сформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культурою
мислення і ментальною мудрістю.

Духовне єднання учасників освітнього процесу в ході неперервної розвивальної
взаємодії, яка організується за принципом наступності під час проходження учнями навчальних
курсів.

Соціальна ефективність і духовна ємність психолого-мистецьких технологій і методик,
які організуються за психомистецькими технологіями цілісного козацько-лицарського виховного
процесу.

Самореалізація особистістю фізичного, розумового, емоційного, морального і
духовного потенціалу в ході неперервної розвивальної взаємодії із соціально-культурним
довкіллям школи.

Ідеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховної
системи.

Зміст, структури і характеристика духовно зорієнтованого, високорозвивального
соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.

Рівні і психологічні засоби духовного розвитку особистості, перспективи її духовного
самовдосконалення і самоактуалізації.

ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Ефективність моделі школи козацько-лицарського виховання щодо розумового,
соціального і духовного зростання учнів та реалізація їхнього емоційного, нормотворчого і
ціннісно-естетичного потенціалу.

Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання на
психосоціальний і духовний розвиток особистості, її національну самосвідомість, культурне
зростання та навчальну успішність.

Ефективна реалізація духовно-ментального потенціалу експериментального
освітнього процесу в благодатному емоційно-психологічному полі їхнього культурного життя.

Позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних, психолого-
дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання.

Неперехідне значення у духовному розвитку школярів системи творчих студій
шкільного національно-культурного центру „Оберіг".

Інтенсифікація процесів духовного єднання учасників освітнього процесу, що
виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами.

Віра, національна самосвідомість, благодатна любов, соціальна творчість і ментальна
мудрість — основні риси духовно розвиненої особистості — випускника Адамівської школи
козацько-лицарського виховання.

МОЖЛИВИЙ НЕГАТИВНИЙ ПРОГНОЗ

Незначний загальнокультурний і духовний розвиток учителів і учнів школи козацько-
лицарського виховання наприкінці трансформації порівнянно з вихідними даними її
констатуючої частини або з результатами діяльності масових загальноосвітніх шкіл.

Істотне розходження між теоретико-прикладними здобутками фундаментальної
соціально-психологічної практики і соціально-культурним та професійно-пошуковим досвідом
роботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання.

Не відстежені важливі експериментальні умови (щонайперше соціально-психологічні
та організаційно-технологічні), що робить неможливим досягнення високих результатів
експериментальної роботи.

134

Не створені об'єктивні (валідні, надійні тощо) методи соціальної і психологічної
діагностики змін у духовній сфері особистості, не відстежена динамічна картина
психосоціального і духовного зростання особистості вчителів і учнів школи.

Пересічний рівень методологічної або психологічної культури основних виконавців
Програми трансформації.

Нестача сприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконання
Програми трансформації у повному обсязі.

На етапі старіння відбувається втрата динаміки розвитку, знижується до критичної
позначки чутливість до нових ідей.

У керівників школи на цьому етапі може з'явитися враження, що рух уперед вже
закінчився, можна «почити на лаврах».

Знижується до критичної відмітки рівень мотивації персоналу, тому знову доводиться в
кризових ситуаціях переходити на «ручне управління».

В етапі застою (стагнації) школа може перебувати не тільки допустимий період (1-2
роки), а й як завгодно довго. Причому, як правило, якщо процес затягується, з'являються риси
старечого маразму.

У такому випадку з огляду на те, що внутрішні ресурси оновлення безнадійно
втрачаються, стає неможливим радикально змінити ситуацію без зовнішнього втручання.

Зовнішній імпульс може мати найрізноманітніші форми — від зміни директора до
радикальної реорганізації навчального закладу.

Звичайно, може бути і варіант, коли керівник старіючої школи самостійно скористається
правом на соціальний суїцид педагогічної системи, що віджила свій вік. Найкращий спосіб
здійснення цього: передати «бразди правління» новій команді, в якої є чітке бачення
перспективи нового народження школи.

Головним ризиком цього етапу стає небажання йти на будь-який ризик. «Колія» є
настільки наїждженою, що не лишається місця для хоч якого маневру. Рух школи стає аналогом
руху поїзда: будь-яке відхилення прирівнюється до «сходження з рейок», яке призводить до
катастрофи. Проблема лише в тому, що немає кому прокладати рейки до нових зникаючих
горизонтів освіти.

Я вчасно зрозумів, що настав час, коли слід самостійно прийняти рішення красиво і
головне вчасно піти зі своєї посади, зростивши чи підтримавши такого наступника, який дасть
школі нове життя. «Я все зробив, що міг. Хто може, хай тепер зробить більше», — ці слова
античного класика найбільше підходять для характеристики соціально відповідальної позиції
керівника «старіючої» школи.

7 етап. Відродження.

На етапі відродження до школи має прийти нова команда керівників, які здатні здійснити
«прорив у майбутнє», провести внутрішню перебудову, впровадити інновації.

Це не означає, що їм доведеться все починати з «чистого аркуша»: готовність до змін
(інноваційний потенціал) визначається набутим організаційним досвідом, попередніми уроками
перемог і невдач.

Може бути, що замість «передачі перспективи» новому керівникові може відбутися
передача директорського крісла випадковій людині, яка хоче тішитись у променях минулої і до
того ж чужої слави.

Слухняний виконавець директив швидко перетворить школу у «сплячу красуню», яка
довго і терпляче чекатиме на свого принца, спроможного розбудити шкільну організацію від
летаргічного сну, повернути її до нормального життя.

Звичайно, йдеться про нормальний розвиток шкільної організації природним життєвим
шляхом. Це відбувається лише тоді, коли кожна педагогічна система є самостійною і
самодостатньою, ф