Реферат: Міжпредметні звязки у процесі трудового навчання

--PAGE_BREAK--Міжпредметні зв’язки – це дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв’язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду, найважливіших понять, явищ, вони є результатом узагальнюючих дій, розвивають системне мислення.[21,48]
Міжпредметні зв’язки – це особливо значні в сучасних умовах наукової інтеграції фактори формування, утримання і структури навчального предмету/
Філософське розуміння структури зв’язку дозволяє виділити в понятті „міжпредметний зв’язок” три суттєвих ознаки (склад, спосіб, направленість) і їх види зв’язку, що розслідуються між предметами: по складу (об’єкти, факти, поняття, теорії, методи); за способом (логічні, методичні прийоми і форми навчального процесу, при допомозі яких реалізуються зв’язки в змісті); по направленню (формування узагальнених вмінь і навичок, комплексне використання знань при рішенні навчальних задач). [15,33,52]
Будь-який випадок зв’язку між предметами повинен мати всі три ознаки і три види міжпредметних зв’язків. Необхідна побудова споріднених ієрархічних структур, які відображають багатосторонній характер міжпредметних зв’язків, які проникають в усі аспекти навчально-виховного процесу.
Проблему класифікації зв’язків розв’язують на основі розкриття їх багатоаспектності. Визначають три типи зв’язків:
o   змістовно-інформаційні;
o   операційно-діяльнісні;
o   організаційно-методичні.
Кожний навчальний предмет – дидактично перероблена система наукових знань, яка вимагає відомості із суміжних наукових областей. Будь-який структурний елемент навчального предмету служить основою міжпредметних контактів в процесі навчання. В змісті кожного навчального предмета, крім спеціальних, закладені елементи методологічних і ідеологічних знань. Міжпредметні зв’язки на основі змісту знань можна віднести до типу змістовно-інформаційних.
Види зв’язків по типу розрізняють:
·               по складу наукових знань (фактологічні, понятійні, теоретичні);
·               по знаннях про пізнання (філософські, історично-наукові, логічні);
·               по знаннях про ціннічні орієнтації (ідеологічні, тобто діалектно-матеріалістичні, ідейно-політичні, політико-економічні, етичні, естетичні, правові).[14,19], [15,31]
Зв’язки в способах навчально-пізнавальної діяльності і вмінь учнів в навчанні різним навчальним предметам представляється правовірним віднести до типу операційно-діяльнісних. Необхідність виділення і здійснення особливого типу операційно-діяльнісних зв’язків обумовлена самою структурою навчального предмету, яка має в собі крім змістовних і процесуальних елементи, які визначають пізнавальну і інші види діяльності учнів в процесі навчання.
Види міжпредметних зв’язків операційно-діяльнісного типу розрізняють по наступним критеріям:
1.      за способом практичної діяльності у використанні теоретичних знань – „практичні”, які сприяють виробленню в учнів рухових, трудових, конструктивно-технічних, розрахунково-вимірювальних, розрахункових, експериментальних, образотворчих вмінь;
2.      за способом навчально-пізнавальної діяльності в „здобуванні” нових знань – „пізнавальні”, які формують загальнонавчальні узагальнені вміння розумової, творчої, навчальної, організаційно-пізнавальної діяльності;
3.       за способом цінічно-орієнтаційної діяльності – „цінічно-орієнтаційні”, необхідні для вироблення вмінь оціночної, комунікативної, художньо-естетичної діяльності, що має велике значення у формуванні світогляду учня.
При вивченні теоретичних основ тих чи інших трудових операцій необхідно привчати учнів використовувати відомості по іншим навчальним дисциплінам, але при цьому не можна забувати основного: кожне заняття в майстернях забезпечує засвоєння учнями в суворій системі і послідовності знань, вмінь і навичок по темі, що вивчається. А між тим, не вияснивши дидактичної сутності міжпредметних зв’язків, можна перетворити їх в самоціль, що негативно скажеться на якості знань учнів і на формуванні в них трудових вмінь. [15,32-34]
Для здійснення міжпредметних зв’язків, крім об’єктивних передумов, потрібно вміння вчителя притягнути для конкретного заняття по трудовому навчанню необхідні відомості з інших шкільних дисциплін. Слід враховувати при цьому, що учень черпає знання, крім уроків, з навколишньої дійсності: кіно, радіо, телебачення, газети, журнали, виробництво і т.д. Важливо крім цього, вчителю визначити методи і прийоми реалізації зв’язків.
Таким чином, зв’язки трудового навчання з іншими шкільними предметами являються необхідною умовою глибокого і всебічного засвоєння теми, що вивчається.
Зв’язки трудового навчання можуть бути здійснені наступним шляхом:
1. Зв’язки внутріпредметні:
Ø використання знань, умінь отриманих учнями в процесі трудового навчання за попередні роки;
Ø використання відомостей про працю і виробництво;
Ø використання матеріалу про досягнення сучасної науки і техніки, який ще не увійшов у зміст навчання;
Ø зв’язок з позакласним заняттям з технічної творчості учнів.
2.     Зв’язки з іншими навчальними предметами:
Ø    використання математичного апарату;
Ø    зв’язок з іншими предметами.
Міжпредметні зв’язки функціонують в процесі навчання і здійснюються з допомогою тих чи інших методів і організаційних форм. Це дозволяє виділити вторинний, підпорядкований першим двом типам організаційно-методичних зв’язків, що має самостійне значення. Міжпредметні зв’язки цього типу збагачують методи, прийоми і форми організації навчання.
Види зв’язків даного типу розрізняються:
1) за способом засвоєння зв’язків в різних видах знань (репродуктивні, пошукові, творчі);
2) за широтою здійснення (міжкурсові, внутріциклові, міжциклові);
3) за часом здійснення (послідовні, супутні, перспективні);
4) за способом взаємозв’язку предметів (односторонні, двосторонні, багатосторонні);
5) за постійністю реалізації (епізодичні, постійні, систематичні);
6) за рівнем організації навчально-виховного процесу (позаурочні, тематичні та інші);
7) за формами організації роботи учнів і вчителів (індивідуальні, групові, колективні).[14,19]
Міжпредметні зв’язки реалізуються в різних формах організації навчальної і позанавчальної діяльності: на узагальнюючих уроках-лекціях, комплексних екскурсіях, в домашніх завданнях, на міждисциплінарних факультативах, конференціях, тематичних вечорах, в роботі учнівських наукових суспільств і т.д. Характер навчальної діяльності учнів і навчаючої діяльності вчителів при цьому буде різною (індивідуальна, групова або колективна).
Отже, суть міжпредметних зв’язків можна розглядати як дидактичний еквівалент не тільки міжнаукових зв’язків, але й зв’язків науки з іншими формами суспільної свідомості і видами людської діяльності. Тому, спробуємо показати методичну реалізацію їх на основі наступних зв’язків з математикою, основами здоров’я, довкіллям, образотворчим мистецтвом та трудовим навчанням: технічна і художня праця у початкових класах.
1.3.         Аналіз програми з розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 – 6 класах
Трудове навчання – загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.
 Основна мета трудового навчання – формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.
Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення. У процесі трудового навчання учні оволодівають загально-трудовими знаннями, та вміннями, вчаться розв’язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов’язковий мінімум знань про місце та роль виробництва у житті суспільства.
Програма трудового навчання для учнів 5 – 9 класів передбачає наступність у розвитку знань та вмінь, набутих в 1 – 3-х класах і є базою для наступного профільного навчання у 8 – 11 класах, вона також передбачає єдину загальнотрудову підготовку учнів за такими основними розділами: „Проектування виробів”, „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”, „Раціональне ведення домашнього господарства”, „Технологія вирощування рослин”, „Технологія догляду за тваринами”.
Після аналізу програми, а саме модуля „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах виявлено такі теми робіт:
5 клас: (16 год.)
·                   Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.
·                   Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів.
·                   Техніка.
·                   З’єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація.
·                   Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності.
6 клас: (12 год.)
·                   Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.
·                   Техніка.
·                   Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів.
·                   Оздоблення виробів.
·                   Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності.
При вивченні даного розділу у 5 класі учні повинні знати: процес і етапи виготовлення виробу; способи отримання деталей заданої форми із різних конструкційних матеріалів; особливості процесу різання різних матеріалів, етапи і правила розкрою тканини; поняття про технічну культуру, про вишивку як вид декоративно-ужиткового мистецтва; машину як один із видів техніки, призначення і загальну будову універсальної побутової швейної машини з ручним і ножним приводом, будову машинної голки, шпульного ковпачка; технологічні операції в технології виготовлення виробу, типові професії, робота яких пов’язана з виготовленням та обробкою текстильних матеріалів, об’єкти їх праці, типові умови праці, загальні вимоги до працівників цих професій; візуальний метод оцінювання, поняття витрат.
Учні повинні вміти: підготовляти тканину до розкроювання; раціонально розкладати лекала на тканині; крейдувати деталі розкладки та розкроювати деталі на тканині; організовувати робоче місце для виконання ручних та волого-теплових робіт з обробки тканини; виконувати ручні шви, прасувати; вибирати мотиви для вишивання та розміщувати вишивку на виробі; розпізнавати і зображувати машинні шви та їх графічне зображення; визначати технологію виконання швів; заправляти швейну машині та керувати нею;
працювати і інструкційними картками; вимірювати лінійні розміри виробу за допомогою лінійки і сантиметрової стрічки; визначати основні витрати на виготовлення виробу.
При вивченні даного розділу у 6 класі учні повинні знати: схему розкладки лекал деталей фартуха на тканині; будову і принцип роботи регулятора натягу верхньої нитки, будову та принцип роботи моталки швейної машини; послідовність обробки і з’єднання деталей фартуха; українську вишивку як традиційний вид оздоблення одягу; техніки вишивання, характерні для свого регіону; способи і прийоми контролю геометричних розмірів деталей із різних конструкційних матеріалів; поняття дійсний розмір і номінальний.
Учні повинні вміти: економно розкладати лекала на тканині; розрізняти строчки з нерівномірним, слабким або надмірним натягом ниток; усунути дефекти строчок з нерівномірним натягом ниток, намотувати нитки за допомогою моталки; виконувати накладний і настрочний шви та їх графічне зображення; графічні зображення вивчених швів; види вишивки: однобічні і двобічні, глухі і прозорі, лічильні і вільні; розрізняти основні види орнаментів, характерні для української народної вишивки, технологію вишивання штапівкою і косим хрестиком; контроль розмірів швейних виробів.
Безпосередньо у програмі не виділяються міжпредметні зв’язки з іншими навчальними дисциплінами в школі. Для цього ми самостійно спробуємо встановити такі зв’язки з математикою, основами здоров’я, довкіллям, образотворчим мистецтвом та трудовим навчанням: технічна і художня праця у початкових класах, так як ці дисципліни вподальшому є основою вивчення обслуговуючої праці.
5 клас
Так при вивченні теми: „Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.”, у 5 класі, слід спиратись на знання з математики, які були здобуті в 1 класі з теми: „Геометричні фігури”, „Величина та одиниці величини”; з образотворчого мистецтва з теми: „Прості форми. Ліплення”; основ здоров’я у 2 класі: „Безпека в школі. Ситуації можливої небезпеки у школі”, „Охайність і особиста гігієна”.
Тема: „Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів”, слід спиратись на знання з довкілля у 4 класі: „Традиційні заняття українців у минулі часи і нині; види народних промислів у своєму регіоні”; математики у 2 класі: „Геометричні фігури. Кут. Види кутів”; основ здоров’я – 1 кл.: „Гігієнічні правила”, 3 кл. „Правила безпечного користування електроприладами, джерела відкритого вогню”; образотворчого мистецтва та трудового навчання: технічна та художня праця.
Тема: „Техніка”, слід використати знання з таких предметів: з математики у 2 класі: „Геометричні фігури. Кут. Види кутів”, „Довжина ламаної”, „Прямокутник. Квадрат.”; основ здоров’я – 3 кл.: „Працездатність учня”, „Безпека в школі. Правила поведінки.”; трудового навчання: технічна та художня праця у 3 кл.: „Робота з технікою”, „Передача рухів в машинах і механізмах. Види передачі руху. Технологія монтажу виробу.”.
Тема: „З’єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація”, з математики 2 клас: „Геометричні фігури. Прямокутник, квадрат.”, 4 кл. „Плоскі та об’ємні геометричні фігури”; образотворчого мистецтва у 2 кл.: „Пластика форм. Ознайомлення з різноманітними прийомами обробки паперу: складання, вирізання, скручування, склеювання”.
Тема: „Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності”, з основ здоров’я у 2 класі: „Охайність і особиста гігієна”; математики 4 кл.: „Плоскі та об’ємні геометричні фігури. Розгортки.”
6 клас
Тема: „Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.”, з основ здоров’я у 5 класі: „Безпека в школі. Ситуації можливої небезпеки у школі”, „Охайність і особиста гігієна”; математики 1 клас з теми: „Величина та одиниці величини”.
Тема: „Техніка”, з трудового навчання: технічна та художня праця у 3 кл.: „Передача рухів в машинах і механізмах. Види передачі руху. Технологія монтажу виробу.”; образотворчого мистецтва у 5 кл.: „Характер ліній. Види і типи ліній.”, „Графічні матеріали та інструменти. Робота з інструментами”.
 Тема: „Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів”, слід спиратись на знання з трудового навчання: технічна та художня праця у 3 кл.: „Технічні конструкції”, „Культура зовнішності людини”; основ здоров’я – 3 кл.: „Правила безпечного користування електроприладами, джерела відкритого вогню”.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Тема: „Оздоблення виробів”, з довкілля у 4 класі: „Традиційні заняття українців у минулі часи і нині; види народних промислів у своєму регіоні”, „Святковий і робочий одяг. Одяг у різні пори року, його доцільність.”; образотворчого мистецтва у 2, 5 кл.: „Створюємо образи. Ознайомлення з українським народним жіночим одягом.”, 3 кл. „Розширення знань про український національний одяг”; трудового навчання: технічна та художня праця у 2 кл.: „Види ниток. Властивості ниток.”, „Поняття про орнамент”.
Тема: „Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності”, з основ здоров’я у 2 класі: „Охайність і особиста гігієна”; математики 4 – 5 кл.: „Плоскі та об’ємні геометричні фігури. Розгортки.”

Розділ ІІ. Методичні основи використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі
2.1. Методика вивчення розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі з використанням міжпредметних зв’язків
Традиційна методика трудового навчання головну увагу приділяла діяльності вчителя, вдосконаленню процесу передачі ним знань, а не учінню — діям учня із засвоєння цих знань. Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги ставить діяльність учня. Роль учителя виявляється в тому, що, зважаючи на особливості предмета, вік учнів, він веде їх сходинками процесу пізнання від відомого до невідомого, спираючись на активність і самостійність дітей. Ці сходинки — етапи процесу навчання: цілеутворення, мотивація, зміст, форми і методи, результат.
Питання використання міжпредметних зв’язків не можливо вирішити без розробки підходів до використання різноманітних форм і методів навчання. Основною формою такої реалізації є урок або заняття в навчальних майстернях. Найбільш поширеним у трудовому навчанні є комбіноване заняття, в якому в найбільшій мірі реалізуються міжпредметні зв’язки.[15,33]
Тому проаналізувавши розділ „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі, ми вирішили обрати самий найоптимальніший варіант – метод проектів.
Під час вивчення теми „Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.”, ми вирішили обрати активні методи навчання, а саме кросворд, ребуси. Пропонуємо застосувати на практичній роботі та закріпленні вивченого матеріалу.
Під час використання активних методів учень більшою мірою стає суб’єктом навчання, вступає у діалог з учителем, виконує творчі, проблемні завдання; буває і зворотний зв’язок — запитання від учня до вчителя. Учень установлює індивідуальний контакт з учителем, а не з членами групи.
Під час вивчення даної теми використовуються такі міжпредметні зв’язки: у 5 класі, слід спиратись на знання з математики, які були здобуті в 1 класі з теми: „Геометричні фігури”, „Величина та одиниці величини”; з образотворчого мистецтва з теми: „Прості форми. Ліплення”; основ здоров’я у 2 класі: „Безпека в школі. Ситуації можливої небезпеки у школі”, „Охайність і особиста гігієна”. (наведено декілька прикладів міжпредметних зв’язків, детальніше у додатку 1).
Для проведення заняття на тему „Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів”, ми пропонуємо використати метод проектів. Під час заняття на практичній роботі учень виконує конструкційний та технологічний етап проекту. Всі інші етапи проекту учень виконує самостійно, при виникненні проблем він звертається до вчителя за допомогою.
Конструкційний етап. На початку роботи вчитель звертає увагу учнів на знання, які учні здобули на уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання, історії. Пізніше вчитель дає учням самостійну роботу на 5 хв., для того щоб вони могли придумати і визначити той виріб який будуть виготовляти.
Завдання: Вам дається декілька хвилин, для того, щоб ви могли замалювати в робочому зошиті ескізний варіант вашого виробу. Ви маєте дати коротку характеристику кожної вашої ідеї за вибраним проектом, тобто вам потрібно придумати якомога більше різноманітних ідей. Ескізи мають бути різні за видом і призначенням виробу, а потім обрати самий найоптимальніший варіант, для подальшого виготовлення.
При виборі проекту ви повинні орієнтуватися на такі вимоги:
1.                Виріб повинен бути добре вам простим у виконанні, зрозумілий і цікавий.
2.                Ви повинні бути впевнені, що виріб дозволить вам показати себе з кращої сторони, і ви справитесь із поставленим перед вами завданням.
Після замалювання своїх ескізів, вчитель проводить з учнями обговорення їх ескізів. Проводить аналіз дизайну:
1.                Що було виконано добре, а що погано?
2.                Чи можна щось доповнити?
3.                Які можна використати елементи?
4.                Які інструменти і матеріали краще підібрати?
5.                Якою технікою найкраще вишивати виріб?
6.                Який колір ниток найкраще підібрати до виробу?
Завдання: Обравши ескіз на ваш майбутній виріб, замалюйте його в кількох варіантах в кольорі. Для даного завдання використовуйте свої знання здобуті на уроках образотворчого мистецтва по темі „Характер ліній. Графічні матеріали та інструменти. Робота з інструментами”; 5 кл. „Створення різноманітних ліній і штриховок”, „Колірна гама”. Поясніть поєднання кольорів?
Після вправи вчитель проводить консультацію з кожним учнем щодо остаточного вибору кольорового рішення.
На даному етапі роботи вчитель використовує такі міжпредметні зв’язки: трудове навчання: технічна та художня праця 2 кл. „Види швів. Оздоблювальні шви на рушниках і серветках. Шви „голу вперед”, „за голку”, ”через край”. Традиційні художні образи місцевих вишивок”, 3 кл. „Найпростіші шви.”
Трудове навчання 5 кл. „Художнє конструювання виробів”, „Технічне конструювання”.
Довкілля у 4 кл.: „Традиційні заняття українців у минулі часи і нині; види народних промислів у своєму регіоні”;
образотворче мистецтво, 1 кл. „Характер ліній. Графічні матеріали та інструменти. Робота з інструментами”; 5 кл. „Створення різноманітних ліній і штриховок”. (Детальніше у додатку 1).
На цьому етапі проектування учні розробляють ескіз майбутньої моделі виробу з точним описом зовнішнього вигляду, здійснюють вибір матеріалів для виготовлення виробу, визначаються з технікою виготовлення виробу. (технологічний етап наведено у додатку 3).
При вивченні тема „Техніка”, доцільно використати інтерактивні методи, такі як робота в парах та робота в групах. Ці методи краще використовувати на практичній роботі.
Кожна група працює над виконанням частини спільного для всього класу завдання. Така робота обов’язково завершується колективним обговоренням, представленням, захистом виконаних завдань. Головні висновки й підсумки такого обговорення стають надбанням учнів з інших груп і фіксуються у письмовій формі всіма присутніми на занятті.
При вивченні теми: „З’єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація”, можна використати інтерактивний метод, робота в групах. Учитель поділяє клас на групи і видає їм завдання:
Група 1. Охарактеризуйте професії, пов’язанні з виробництвом волокон;
Група 2. Охарактеризуйте професії, пов’язанні з виготовленням тканин;
Група 3. Охарактеризуйте професії, пов’язанні з виготовленням швейних виробів. Представники груп виступають із повідомленнями про підсумки виконаної роботи. Після чого вчитель проводить загальне обговорення.
В даній темі були використані такі міжпредметні зв’язки: з математики 2 клас: „Геометричні фігури. Прямокутник, квадрат.”, 4 кл. „Плоскі та об’ємні геометричні фігури”; образотворчого мистецтва у 2 кл.: „Пластика форм. Ознайомлення з різноманітними прийомами обробки паперу: складання, вирізання, скручування, склеювання”.
На даному занятті з теми „Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності”, можна використати інтерактивний метод, робота в парах. Учитель поділяє клас на пари і ставить перед ними таке завдання: використовуючи лінійку, сантиметрову стрічку визначте розміри наволочок ваших однокласників. Тобто учні міняються своїми виробами і кожна пара буде визначати якість пошиття виробу, і при цьому водночас оцінювати їх. Виконавши завдання учні коротко описують переваги та недоліки перевірених виробів.
Під час проведення заняття використовуються такі міжпредметні зв’язки: з основ здоров’я у 2 класі: „Охайність і особиста гігієна”; математики 4 кл.: „Плоскі та об’ємні геометричні фігури. Розгортки.”
Отже, нами розроблена методика використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу “Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів” у 5 класі, експериментальна база перевірки розробленої методики НВК №12 м.Рівне.
2.2. Планування занять з трудового навчання
Метою планування занять є полегшення праці вчителя, адже зробивши планування він буде бачити, що і коли йому потрібно зробити.
Планування буває календарно-тематичне, річне, семестрове та урочне. При річному плануванні план роботи складається на цілий навчальний рік. При семестровому – план роботи складається на семестр, в ньому вказуються теми уроків та їх дати.
Попередню підготовку до занять з трудового навчання вчитель повинен починати задовго до безпосереднього проведення їх, іноді ще в кінці поточного навчального року або під час літніх канікул. Проводиться вона по всіх розділах програми трудового навчання.
Умовно в цій підготовці можна виділити наступні етапи:
·                   Вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об’єму і змісту знань, практичних вмінь і навичок по кожній темі якими повинен оволодіти учень. Вчитель має урахувати особливості виробничого оточення школи, наявності в даній місцевості народних ремесел і промислів.
·                   Вивчення посібників з основ техніки, технології і організації праці, вчитель продивляється і вивчає довідникову літературу і інші нові матеріали, які мають відношення до змісту програмного матеріалу і позакласної роботи з техніки і праці.
·                   Вивчення нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики занять по предмету в цілому і окремим розділам і темам програми. Аналіз і узагальнення власного досвіду проведення занять в минулому році.
·                   Перевірка і приведення в порядок обладнання майстерень, ремонт і поновлення їх, придбання нових інструментів, приборів, механізмів. Продумування порядку збереження і обліку обладнання, видачі його учням для роботи, способів утримування інструментів і обладнання в справному стані.
·                   Обстеження наочних посібників і технологічної документації, придбання або розробка посібників яких не вистачає, складання нових технологічних карт і інструкційних документів.
·                   Складання переліку об’єктів праці учнів з урахуванням програмних вимог, наявного обладнання, матеріалів і можливостей їх придбання, потреб в тих чи інших виробах, реалізації їх, а також дидактичних і методичних вимог.
·                   Продумування технології виготовлення виробів. Виготовлення окремих виробів з цілю перевірки послідовності технології і витрати часу.
Етап попередньої підготовки до занять завершується продумування системи уроків по кожній темі і складанням календарного плану.
Для зразка в додатку №1 наведено фрагмент календарно-тематичного плану по розділу: „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах”.
Підготовка вчителя до уроку. Початковим етапом цієї підготовки являється аналіз попереднього уроку: встановлення, наскільки повно були досягнуті його навчально-виховні цілі і виконаний план, що проведено вдало і які залишились проблеми в знаннях і вміннях учнів. На основі аналізу уточнюються тема і мета наступного уроку. Це важливий момент у підготовці до уроку, так як в залежності від теми роботи, підбір матеріалу, який повинен бути доступним для учнів і представляти собою закінчене ціле. В формуванні мети необхідно дати відповідь на питання, чому треба навчити учнів на даному уроці, які нові знання і вміння вони повинні засвоїти. Далі вчитель вивчає матеріал, який необхідно подати учням на уроці, відмічає поняття, які потребують пояснення, виділяє нові операції і прийоми.
Наступним етапом є визначення структури уроку і продумування методики його проведення. Структура залежить від змісту і дидактичної мети уроку. Якщо вчитель намічає перевірити знання учнів раніше вивченого матеріалу, то він повинен встановити, які саме знання будуть перевірятися, сформулювати питання і помітити, кого з учнів потрібно спитати. Крім того він повинен визначити зміст, послідовність і методи викладання нового матеріалу, підготувати наочність і демонстрації, які будуть використовуватися на даному етапі уроку. Вчитель повинен також записати висновки, формулювання і визначення, які будуть продиктовані учням.
Відповідальний етап підготовки до уроку – розробка методики інструктажу, пробного виконання дії учнями і вправи. Вчитель повинен визначити, який вид інструктажу він буде використовувати, що і як буде показувати учням, які прийоми демонстрації буде використовувати, кого з учнів викличе для пробного виконання дій, як організує практичну роботу і т. д.
Важливий момент в підготовці до уроку – контрольне виготовлення вчителем того виробу, який будуть виконувати учні. На уроці він використовується в якісній наочності при поясненні учням трудового завдання. В процесі його виготовлення вчитель уточнює технологію, яку потім рекомендує учням, а також час виконання даної роботи.[25]
Результатом планування є розроблені і складені плани конспекти занять.
2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики з використанням міжпредметних зв’язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі
Для перевірки ефективності розробленої методики використання міжпредметних зв’язків на заняттях з трудового навчання при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах, було проведено експериментальну роботу в школі. Для цього на початку експерименту було визначено експериментальний і контрольний класи. В якості контрольного було вибрано 5 – А клас, який за успішністю, був дещо кращий від експериментального – 5 – Б класу.[12,51]
         В експериментальній роботі ми використовували результати усного опитування, контрольної роботи протягом всього періоду навчання.
У своєму дослідженні ми використовували метод контрольних робіт. Суть цього методу полягає в наступному. Для з’ясування рівня знань цим методом необхідно встановити рівень засвоєння учнями кожного із основних компонентів знань: теоретичного матеріалу, вмінь та навичок, які вироблялись в процесі вивчення даного розділу.
Діяльність з вивченням рівня знань учнів проводилась у декілька етапів: відбір змісту письмової роботи, проведення контрольної роботи, аналіз та оцінка знань, з’ясування можливих причин поганого засвоєння знань.
Контрольна робота складалась на основі раніше вивченого матеріалу. Засвоєння давалось у двох варіантах та складалось з 3-х питань (Додаток 3).
В експерименті приймали участь один експериментальний (5 – А) та один контрольний (5 – Б) класи учнів. При її розробці ми врахували також те, щоб методика відносилась до системи педагогічних наук. Ми запланували, що предметом її вивчення учнів є процес навчання учнів обслуговуючій праці у 5 класі загальноосвітньої школи. Для початку ми виписали оцінки обох класів з попередної теми за результатами тематичного оцінювання, в зміст якого входили питання як теоретичного, так і практичного характеру. Перевіривши їх, ми з’ясували, що в учнів невисокий рівень знань.
    продолжение
--PAGE_BREAK--