Реферат: Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури

--PAGE_BREAK--·                   мовні ігри;
·                   вікторина «Чому так?» (завдання: у словосполученнях вжити різні прийменники, додержуючись правильного керування);
4.                Четверта пристань «Пізнайко»:
·                   вибірковий розподільний диктант (завдання: пояснити написання прийменників);
·                   синтаксичний розбір речення (завдання: довести, чи входить прийменник до складу членів речення).
ІІІ. Підсумок уроку: зв’язна розповідь про враження від подорожі з використанням прийменників.
IV. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
V. Домашнє завдання.
Фрагмент уроку з української мови у 8 класі «Стилі мовлення»
Мета: поглиблювати знання учнів про стилі мовлення; удосконалювати навички у розпізнаванні стилів мовлення, вміння використовувати різні стилі мовлення практично; виховувати культуру усного і писемного мовлення.
Ділова гра:
клас ділиться на 3 групи:
перша і друга – рекламодавці,
третя – члени експертної комісії.
Завдання рекламодавцям: скласти і представити рекламу на мінеральну воду і соки.
Завдання членам експертної комісії: відредагувати, оцінити рекламу.
Учитель виконує роль керівника експертної комісії, оцінює роботу учнів.
Додаткове завдання (картки роздати учням):
-Визначити, який з поданих текстів є рекламою, оголошенням, афішею:
·                   Індивідуальні заняття з математики та фізики. Швидкі та якісні результати. Тел.: 771-71-02.
·                   Національний палац “Україна” 19-21 березня – сольний концерт Павла Зіброва.  Початок о 18.00.
·                   Питимеш “Росинку” – виростеш, дитинко.
·                   Пийте з насолодою воду Кремосодову! 
Після виконання завдань члени експертної групи підводять підсумки, вчитель оцінює роботу учнів.
Я переконана, що ніхто із словесників не стане заперечувати, що найважливішим на уроці української літератури є співробітництво, співпраця, безпосереднє спілкування вчителя з учнями! Тому й доцільно на уроках літератури використовувати такий інтерактивний метод як командний пошук інформації або, так званий, пошук інформації в малій групі. Так, наприклад, перед опрацюванням в 9 класі теми „Енеїда” І.П.Котляревського – енциклопедія народознавства”, учням заздалегідь даю завдання: ознайомитися із змістом поеми та зробити відбір матеріалу, що стосується звичаїв, традицій, побуту українського козацтва. Безпосередньо на уроці клас ділиться на 4 групи:
„кухарі” (за текстом „Енеїди” знайти назви різноманітних страв, дібрати рецепт приготування або розповісти про специфіку приготування якоїсь страви);
„ботаніки” (вибрати з поеми назви рослин, дати характеристику деяким з них, використовуючи знання з ботаніки, замалювати їх);
„забавники” (знайти описи козацьких ігор, забав, продемонструвати одну гру);
„модельєри” (вибрати описи українського чоловічого і жіночого одягу, елементи якого описати).
Кожна група обирає спікера (капітана), секретаря і доповідача. Одержавши завдання, дев’ятикласники приступають до командного пошуку відповідної інформації, тобто кожен член групи ділиться своїми думками з даного питання, все разом обговорюється, збираються приклади з твору та додаткової літератури. Все це записує секретар, щоб доповідач мав змогу зробити якомога ясніше і точніше повідомлення. Група працює 15 хвилин, а далі – виступи доповідачів і членів груп. У такий спосіб опрацювання теми учні ведуть дослідницьку самостійну роботу, кожна дитина має можливість розкрити творчі здібності, удосконалити уміння і навички роботи над теоретичним матеріалом, систематизувати набуті знання тощо.
На уроках мови та літератури доцільно використовувати різноманітні ігри, конкурси, змагання, що теж сприяє активізації пізнавальної і розумової діяльності, поглиблює інтерес і увагу школярів, розвиває творчий пошук. Діти дуже люблять ігрові моменти на уроках, старанно і уважно виконують їх. А це, в свою чергу, забезпечує краще засвоєння виучуваного матеріалу. Та це й не дивно. Відомий психолог Д.Ельконін говорив, що гра — це форма творчості, природна потреба організму. А тому неемоційне і занадто „серйозне” навчання здатне пригнічувати дитину, вбивати інтерес до навчальної діяльності, а дидактичні ігри творчо розвивають і вдосконалюють навчально-виховний процес в цілому і в тому числі уроки української мови і літератури. Наприклад, шестикласники вивчають тему „Написання н і нн в прикметниках”. Проводимо гру „Хто уважніший?” Учні будують, так званий „ключ дешифратора” з прикметників, які диктує вчитель, де знаком + позначають прикметники, які пишуться з н, знаком – позначають прикметники з нн: сонний, незрівнянний, усний, осінній, весняний, цінний, невблаганний, серйозний, туманний, деревинний. Для перевірки відкриваю дошку, де заздалегідь була накреслена відповідна таблиця. Учні перевіряють і оцінюють виконану вправу – групою, або самостійно, або використовується взаємоперевірка.
На закріплення стилів і типів мовлення для ефективнішої розумової діяльності учнів можна використати такі невеличкі криптограми:

Р ОЗ П О В І Д Ь                                               П ОР Т Р Е Т
ПУ Б Л І Ц И С Т И Ч Н И Й                           О П И С
Н А У К О В И Й                                               Р О З М О В Н И Й
С Т И Л І С Т И К А                                           X У ДО Ж Н І Й
Р О З У М
МО В А
У Р О К
Д І Є С Л ОВ О
З
ПР А Ц Я
О Й
О Б С Т А В И Н А
О Ф І Ц І Й Н О —
Д І Л О В И Й
ГО Р Ь К И Й
Вправи-загадки(значущі частини слова)
<shapetype id="_x0000_t202" coordsize=«21600,21600» o:spt=«202» path=«m,l,21600r21600,l21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><img width=«198» height=«258» src=«dopb306659.zip» v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037 _x0000_s1038 _x0000_s1039 _x0000_s1040 _x0000_s1041 _x0000_s1042 _x0000_s1043 _x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1046 _x0000_s1047 _x0000_s1048 _x0000_s1049 _x0000_s1050 _x0000_s1051 _x0000_s1052 _x0000_s1053 _x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1056 _x0000_s1057 _x0000_s1058 _x0000_s1059"><img width=«166» height=«258» src=«dopb306660.zip» v:shapes="_x0000_s1060 _x0000_s1061 _x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064 _x0000_s1065 _x0000_s1066 _x0000_s1067 _x0000_s1068 _x0000_s1069 _x0000_s1070 _x0000_s1071 _x0000_s1072 _x0000_s1073 _x0000_s1074 _x0000_s1075 _x0000_s1076 _x0000_s1077 _x0000_s1078 _x0000_s1079 _x0000_s1080 _x0000_s1081 _x0000_s1082 _x0000_s1083 _x0000_s1084 _x0000_s1085 _x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1088 _x0000_s1089 _x0000_s1090 _x0000_s1091 _x0000_s1092">1.  

    продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--5. 3 якого крана не набереш води ?(З підйомного) і т.д.
А це чайнворд, складений за творчістю Л.І.Глібова. У ньому слід відгадати слова — назви героїв байок Глібова. Остання буква одного слова є першою буквою наступного. Форма побудови чайнворда довільна (знак питання, ланцюжок, коло...).
1. Велике листяне дерево з плодами-жолудями (Дуб).
2. Рослина — бур’ян з колючками (Будяк).
3. Різновид хліба із загорнутими до середини краями і залитого жиром
(Книш).
4. Перелітний птах (Шпак).
5. Дрібна комаха, що болюче жалить (Комар).
6. Прісноводна або морська тварина з клешнями (Рак).
7. Свійська домашня тварина (Кіт).
8. Багаторічна кущова рослина (Троянда).
Ефективним є використання „сигнальних карток”. Наприклад, коли треба перевірити знання учнями правил про буквосполучення — ЙО-,-ЬО; написання Е, И в коренях чи префіксах слів, написання слів разом і окремо, закріплення життєвого і творчого шляху письменника тощо. Часто використовую, так звані, мовні та літературні ланцюжки, вчу дітей складати їх самостійно. Наприклад, під час закріплення частин мови можна використати такий ланцюжок: Морфологія. Ями. Множина. Активний. Йод. Дієслово. Ознаку предмета. Арбуз. Займенник. Кількість і порядок при лічбі. Іменник. Коси. Сполучник. Кріп. Прислівник. Ключ. Частка. Алфавіт. Тип. Прийменник. Коми.
Мовний ланцюжок (за темою «Мовні терміни» 10-11кл.)
Мова. Антоніми. Мовознавство. Омоніми. Морфеми. Монолог. Граматика. Абзац. Цитата. Алфавіт. Типи мовлення. Ями. Метафора. Автобус. Синоніми. Мак. Корінь. Науковий. Йод. Дієслово. Опис. Слово. Обставини. Називний. Йот. Текст. Тема. Азбука. Архаїзми…
Літературний ланцюжок (за темою «Літературні терміни» 10-11кл.)
Автобіографія. Ямб. Бард. Гумор. Реалізм. Монолог. Гротеск. Кіноповість. Тропи. Псевдонім. Мадригал. Літопис. Сюжет. Тавтологія. Ява. Антитеза. Архаїзми. Міф. Фейлетон. Новела…
Літературні ланцюжки (за творчістю А.Ю.Тесленка)
1.Архип Тесленко. Осінь. Ніч. Чоботи. Тип. Поводир. Розповідь. Діалог. Грім. Миколка. Автор. Рано. Оповідання. Ями.Мир. Руш. «Школяр». Роман. Ніс. Скрипка.
2. «Школяр». Роман. Наука. «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Автор. Рано. Оповідання. Ями. Миколка. Архип. Поводир. Розповідь. Діти. Тесленко. Осінь. Науковий. Йод. Діалог. Гуси. Скрипка. Апостроф. Фініш.
(Бачите, що дітям ставиться запитання, вони дають відповідь, кожна з них починаєтеся останньою ж буквою попереднього слова; закінченим вважається той ланцюжок, який починається і закінчується тією ж самою буквою). Запитання ланцюжків складнішають по мірі врахування вікових особливостей, знань учнів.
Вдало організований на уроці літератури конкурс на кращого читця поезії, наприклад, дає тільки позитивні результати, поглиблює любов та інтерес до рідного слова, вдосконалює декламаторські здібності дітей, розвиває їхні творчі нахили. У кожному класі, як правило, є діти, які пишуть вірші, оповідання, складають казки або загадки. Вміло організована з ними робота приносить відчутні результати. Ось, наприклад, вірш „Рідне село” учня 11 класу Тетюцького Віктора:
Є дивовижне місце на Вкраїні
серед полів безкраїх і лісів —
село, що зветься Старий Салтів милий,
І про яке складаються пісні.
Воно чарує подихом природи,
приваблює красою назавжди,
І хто тут побував, шука нагоди
Хоча б ще раз потрапити сюди.
Ніколи позабути він не зможе,
як у діброві листя шелестить,
І як верба, неначе на сторожі,
на березі Дінця самісінька стоїть.
Але земля ця дивна не забуде
великої, печальної війни,
коли в боях вмирали мирні люди,
Її хрещені доньки і сини.
Вони поклали голови за віру,
щоб не віддати Салтів ворогам,
вони зробили все для цього миру,
щоб в спадщину цей край дістався нам.
І можу я лише одне сказати:
— Любіть свій край, як я його люблю,
навіки це я буду відчувати,
для нього — що завгодно я зроблю.
Або вірш „Наш Київ” учня 8 класу Печенізького Сергія:
Моя Вкраїна – дивовижна,
Її столиця теж розкішна.
Наш Київ – місто ділове
І в Україні головне.
Чудова річка в місті є,
Що користь й радість всім дає.
А через річку чудо – міст,
Ученого Патона хист.
Найкраща вулиця – Хрещатик,
Каштани скрізь на ній ростуть
І насолоду всім несуть.
Там Лавра є, собор Софійський,
Колись був табір запорізький,
Музеї, студії та храми,
Театри, виставки, реклами –
Усе в столиці нашій є
І все величне й чарівне.
Тож закликаю, друзі любі,
Поїдьте в Київ, подивіться,
Чогось нового там навчіться,
Щоб Україною гордиться!
Я був у Києві два дні,
Так любо й хороше мені!
Активізують пізнавальну і розумову діяльність учнів і уроки розвитку зв'язного мовлення, які є плановими на уроках мови і літератури у всіх класах; уроки позакласного читання, уроки по ознайомленню учнів з літературою рідного краю. Так, наприклад, вже традиційним у школі стало проведення уроку — зустрічі з місцевим поетом С.І. Ступаком (на жаль, нині покійним). Станіслав Іванович — цікава людина, ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці. Він був закоханим у рідне село, у рідне слово, любив і знав літературу. Свій досвід, свої знання вміло передавав підростаючому поколінню, щедро ділився з дітьми своїми поглядами на життя, на значення загальнолюдських цінностей для сьогодення. Учні захоплено слухали твори Станіслава Івановича у його виконанні, продовжують вчити і декламувати їх самі, аналізують прочитане, пишуть відгуки-побажання, самі пробують творити.
Програма з рідної мови орієнтує учителя-словесника на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і мисленням. Відповідно, в першу чергу уроки розвитку зв’язного мовлення повинні стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, до розвитку їхніх творчих здібностей. Та вчитель може сам виявити й розвивати письменницький талант учнів, практикувати вправи на удосконалення творчих умінь школярів, бо більшість дітей уже в ранньому віці пробують самостійно написати свій перший твір (вірш, казку, оповідання тощо). Я вважаю, що це дуже важлива і корисна справа, яку обов’язково і необхідно правильно організувати, вчасно підтримати і допомагати «письменнику-початківцю». Цьому сприяють конкурси «Проби пера», «Творчі перлини», «Мої перші твори», а також організація гурткової роботи. Уже в 5 класі намагаюсь виявити учнів, які відчувають «слово», які пробували або продовжують творити, щоб сприяти розвитку творчих здібностей обдарованих дітей. Прикладом такої роботи можуть бути твори таких учнів школи: Тетюцького В., Чеботарьова А, Попович Н., Зубко Я., Печенізького С., Півень О., Єщенко Н., Неділько О. та інші. Позитивно впливають на розвиток творчої письменницької діяльності учнів уроки літератури рідного краю, зустрічі з письменниками, тематичні літературні вечори. У 5-6 класах, аналізуючи художні твори, слід особливу увагу приділяти розвитку відтворюючої уваги, практикувати словесне малювання, ілюстрації учнів, вирішення проблемних питань. Все це не тільки активізує навчальну діяльність учнів, а й формуватиме у них культуру почуттів і переживань, викликатиме душевні хвилювання та яскраве бачення навколишнього світу.
Для активізації пізнавальної діяльності учнів, з метою підвищення інтересу до навчального предмету та любові до рідного слова практикую цікаві матеріали з мовознавства, лексикології, мовні та літературні ігри, вправи-загадки, кросворди тощо. Так, наприклад, щоб довести старшокласникам багатство та мелодійність мови, використовую такий матеріал:
Було це давно, ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща і котрій із них належить світове майбутнє.
Першим заговорив англієць:
-                     Англія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мови належить світове майбутнє.
-                     Ні в якім разі, — гордовито промовив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Міллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.
Італієць посміхнувся і тихо промовив:
-                     Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною в світі.
Українець довго думав, нарешті промовив:
-                     Я також міг би сказати, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченкової поезії досі ніхто в світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й названими тут. На нашій мові звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості своїх мов. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому усі слова починалися б з однакової літери?
-                     Ні, ні, ні! Це неможливо, — відповіли в один голос англієць, німець та італієць.
-                     Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, — звернувся він до німця.
-                     Хай буде буква «П», — сказав той.
-                     Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».
Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, — погостюєте, повеселитесь».
Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд із панночкою – премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора – попросили пообідати.
Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків…
Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…
Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами.
Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.
Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.
У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.
— А коли б я назвав іншу букву? – вигукнув він. – Наприклад букву «С».
— Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, в якому всі слова починатимуться літерою «С».
Самотній сад
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад солодкий спокій снить,
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,
Срібно стеляться сніжинки –
Спить самотній сад.
— Геніально! Незрівнянно! – закричали англієць та італієць.
Потім усі змовкли. Говорити вже не було потреби.
Подобаються учням і нестандартні форми пояснення і опрацювання нового матеріалу. Наприклад, «Вживання літер з-с у префіксах з-, с-, зі-» (5 клас):
Вчителька. Є у мене знайома бабуся, та от тільки ім’я у неї незвичне – Капетеха.
Учні (здивовано). Як-як?
Учителька. Ось давайте запишемо бабусине ім’я на дошці та в зошитах, і, щоб швидше вимовити, розіб’ємо його на склади.
Учні. Цими літерами є: к п т х.
Учителька. Ой, а оце днями у бабусі Хапетехи випав передній зуб, і вона вимовляє: «Ф-ф, ф-ф». То ви діти добре запам’ятали. як звати мою бабусю і який приголосний найчастіше повторює вона відтоді, як втратила зуб?
Учні. Т-а-к!
Учителька. А якщо так, то ви швидко запам’ятаєте приголосні, перед якими вживається на письмі префікс с- (к, п, т,+ф), у решті випадків пишеться префікс з-. Вживання цих префіксів і є темою сьогоднішнього уроку.
Скажімо, на уроці вивчається «Ялинка» М. Коцюбинського. Діти легко переказують сюжет оповідання, обминаючи при цьому і описи природи, і душевні переживання героїв. Я запропоную дітям подумати над тим, яким постає перед читачем Василько як людина на початку твору, як реагує хлопчик, коли батько вирішив продати ялинку. Нехай учні перекажуть близько до тексту епізод оповідання Яким і Василько в саду». Зосереджую увагу п’ятикласників на тому, що у творі ялинка зображена як жива істота. Коли Яким замахнувся на неї сокирою і вдарив по стовбурі, вона затремтіла. Василькові було жаль молодого деревця, і йому здалося, що ялинка от-от застогне. Варто, щоб учні поміркували над тим, чому, побачивши свіжий пеньок, Василько швиденько почав нагортати на нього сніг, що міг почувати він у цю хвилину і як це характеризує хлопця.
Описи зимового лісу допомагають зрозуміти переживання юного героя, риси його характеру. А тому важливо, щоб учні глибоко сприйняли картини природи. З цією метою проводжу усне малювання епізодів «Василько у лісі». Нехай вони уявлять зимовий ліс, засніжені здорові кострубаті дуби, коли лютує хуртовина, виють вовки, бурхає холодний вітер, тоді вони зрозуміють і кмітливість хлопчика, який, зустрівшись один на один з природною стихією, не розгубився, і те, що описи у творі не випадкові. Вдома діти можуть зробити ілюстрації.
Вивчення теми уроку рідної мови чи літератури розпочати вправою-загадкою, що дає можливість учням у цікавій формі самостійно визначити цю тему та одночасно закріпити раніше набуті знання.  
Наприклад, у 5 класі розглядаємо тему «Лексикологія». Після організаційного моменту звертаюся до п’ятикласників:
-                     Діти, щоб з’ясувати тему уроку, необхідно виконати вправу-загадку. Якщо усі відповіді будуть правильними, одержимо тему, над якою будемо працювати кілька уроків. Умови: відповіді записувати в стовпчик, першу літеру підкреслити (можна одного учня запросити до дошки, він буде виконувати завдання на звороті дошки для подальшої самоперевірки або взаємоперевірки).
Література
Ерудит
Книга
Синтаксис
И
Корінь
Означення
Лист
Опис і т.д.
Важко уявити нині наше письмо без розділових знаків, з якими, на жаль, не завжди дружать учні. К. Паустовський писав: «Розділові знаки – це як нотні знаки, які міцно тримають текст і не дають йому розсипатися». Заперечити потрібність і важливість цих маленьких значків неможливо. А дізнатися про них якомога більше природно. І тому намагаюсь при нагоді ознайомлювати учнів з походженням назв розділових знаків.
    продолжение
--PAGE_BREAK--От, скажімо, чи кожний знає походження їхніх назв? Виявляється, кома, тире, апостроф – слова-чужинці. Назва « кома» прийшла до нас із латинської мови. У латинській мові слово comma («кома») мало значення: «ударяю», «кую», «б’ю», «відсікаю», «відрубую», «відділяю». І справді, схожу роль кома виконує в реченнях нашої мови. Назва кома споріднена також із праслов’янським «копати».    
Крапка – найбільш уживаний наш розділовий знак. Слово «крапка» в латинській мові звучить як punctum («пунктум»). Звідси слова – родичі: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний, пунктограма. Деякі вчені вважають, що назва крапка запозичена з польської мови (пор. кропити). А як із «кропки» стала крапка здогадатися неважко.
Тире – слово французьке. Перекладається як «тягти». І справді. Тире ніби тягне за собою другу частину речення.
Є в українській мові ще один цікавий знак – апостроф. Помітили: слово має подвійний наголос? І в усіх слов’янських мовах у нього таке ж звучання і значення, як і в нашій. Це слово, як і сам знак, прийшло до нас через посередництво французької мови із грецької. У грецькій мові слово «апостроф» (зверніть увагу на наголоси!) означало «повернутий у бік, кривий, зігнутий». Так воно і є! Поставили вгорі перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф повернутий у бік, кривий, зігнутий знак – і вже знаємо: приголосні у слові вимовляються твердо, роздільно, а букви я, ю, є, ї передають по два звуки.
А ще є знак, який завжди передає на письмі захоплення. Так, це знак оклику. Його знають усі школярі, але не всі використовують його можливості.
Працюючи з п’ятикласниками, я помітила, що в 10-12 років наші діти відчувають чужий біль, вболівають за долю скривджених, жаліють їх, вірять у добро, правду і справедливість. Так, вивчаючи оповідання «Школяр» Архипа Тесленка, майже всі п’ятикласники сподіваються на кращу долю головного героя Миколки, а саме: частина дітей залишає хлопчика у вчителя, з допомогою якого дитина закінчує школу і продовжує вчитися в інституті; інші вважають, що Миколка з вчителем переїздять до міста, де учитель працює і допомагає довчитися хлопчику, потім знайти роботу, щоб допомагати батькові. Отже, треба робити все, щоб наші діти залишалися милосердними, добрими, щирими і в старшому віці, щоб не відбувалося негативних і небезпечних змін у їхніх характерах. Вагомими і необхідними для вирішення цієї проблеми можуть бути уроки позакласного читання, які необхідно планувати уважно, враховувати інтереси та вікові особливості учнів. Так, після вивчення у 5 класі оповідання «Федько-Халамидник» В. К. Винниченка проводжу разом з учителем музики і співів урок позакласного читання на тему: «Біблія – книга людства».
Ніколи не будуть результативними знання учнів з рідної мови без регулярної копіткої роботи над підвищенням їхньої грамотності, без ціле напрямленої роботи над помилками. Після кожної письмової роботи обов’язково проводжу її аналіз та роботу над помилками. Для більш успішної роботи повторюємо види помилок, акцентую увагу на вмінні учнів бачити, пояснювати і обґрунтовувати і свої помилки, і помилки однокласників. Як правило, після загального аналізу учнівських робіт, проводжу колективне опрацювання типових орфографічних та пунктуаційних помилок (словникові диктанти, коментоване письмо, вправи «Хто уважніший?» тощо) Індивідуальна робота здійснюється учнями за таблицею.
Наприклад:

Обов’язково опрацьовуються й інші види помилок (граматичні, мовленнєві…) з використанням і групової роботи, і роботи «в парах», і самостійної роботи. Доцільним при цьому є редагування текстів чи речень, вправи-переклади, робота із словниками та «ключем дешифратора», використання таблиць-опор, сигнальних карток тощо. Видів роботи над помилками багато, усі вони по-своєму ефективні. Але слід уникати одноманітності, постійно шукати і впроваджувати щось нове. Тільки за цієї умови, безумовно, прийде успіх. Підвищенню грамотності, збагаченню словникового запасу, розширенню кругозору учнів допомагають комп’ютерні ігри з мови та літератури (якщо є комп’ютерний клас і сам словесник володіє комп’ютером). Цікаві та оригінальні програми допомагають молодшим школярам в оволодінні знаннями, старшокласники мають можливість використати Internet: взяти участь у web-олімпіадах з різних предметів, дистантно опанувати найважливіші розділи шкільної програми, дібрати необхідні матеріали до рефератів, позакласних заходів тощо.
Хочу нагадати крилатий вираз: «Учитись важко, а учить ще важче». Це, безперечно, так. Та професіонально підготовлений і проведений урок не буде тягарем ні для учнів, ні для вчителя. Структура уроку має бути продуманою і чіткою, а значить і результативною. Неабияку роль відіграють фізкультхвилинки, які можуть бути якнайрізноманітнішими, при чому обов’язково пов’язаними з мовними чи літературними темами чи термінами. Наприклад, закріплюємо тему «Самостійні та службові частини мови». Учні встають, учитель чи фізорг класу (підготовлений раніше вчителем) пропонує учням «політати»: називаючи різні частини мови, учитель (фізорг) постійно піднімають руки і «летять», а учні «літають» тоді, коли чують, наприклад, самостійні частини мови, а коли чують службові частини мови, стоять. Така фізкультхвилинка дає можливість закріпити відповідну тему, приносить позитивні емоції, створює мікроклімат для співпраці.
При цьому важливу роль мають відігравати домашні завдання. Вони повинні бути посильні для учнів, але не прості, бо їх головна мета – викликати пізнавальний інтерес, активність учнів. А це можливо тільки тоді, коли завдання становить для них такі труднощі, які вони спроможні подолати.
Викладання рідної мови в загальноосвітній школі має сприяти саморозвиткові, самовдосконаленню підсвідомості дітей, її впорядкуванню, а на цій основі формуванню здібностей, а може, й талантів. Не здобування знань основне в навчанні мови (знання, зрештою, забуваються, можуть бути неточними, а то й фальшивими), а активна пізнавальна робота дітей, вироблення в них уміння вичленовувати й аналізувати явища, помічати в них суттєве, визначальне, робити логічні висновки і таким чином самостійно доходити до істини, правильно орієнтуватися в сучасному світі.         

Висновки
Ефективна робота вчителя – міцні знання учнів
Форм і методів роботи по активізації пізнавальної і розумової діяльності учнів надзвичайно багато. Вчитель шукає і знаходить свої способи, варіанти такої роботи. Бо тільки продумана, творча робота вчителя викликає інтерес учнів до його предмета, спонукає їх до творчості, сприяє розвитку особистості, забезпечує якість знань. За методичним, науковим та ідейним рівнем усі уроки, як правило, неоднакові. І це природно: різний вік і прагнення до знань у дітей, різні теми уроків і бачення їх словесником. Та всі уроки повинні забезпечувати і вчителю, і учням позитивні емоції, моральне здоров’я; виховувати у дітей прагнення досконало знати українську мову і літературу, бути національно свідомим громадянином незалежної України.

Література
1.                Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К., 1991.
2.                Вайсен Р., Олі Дж., Еванс В., Лі Дж. Та ін. Навчання життєвим навичкам у школах. – М.: Вита-Пресс, 1996.
3.                Вихованець І. У світі граматики. – К., 1995.
4.                Житник Б. О. Актуалізація особистісно-орієнтованого навчання. – Х., ТОРСІНГ, 2001.
5.                Падалка О.С. Педагогічні технології. – К., «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1995.
6.                Пастушенко Н. Нетрадиційне навчання і викладання української літератури. – К., «Дивослово» №2, 1998.
7.                Пензлик М. Особливості технології уроку мови. – К., «Дивослово» №4, 1998.
8.                 Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж.С. Технология игры в обучении и развитии. – М.: Роспедагенство, 1996
9.                Розенберг А. Розвиток пізнавальної активності старшокласників. – К., 1990.
Русанівський В. Мова в нашому житті. – К., 1991.

Додаток 1
Урок позакласного читання «Проблеми екології природи і „душі людської“ у творчості сучасних українських письменників»(бінарний урок)
МЕТА: ознайомити учнів з деякими творами сучасних українських письменників, де порушуються проблеми екології (природи і душі людської), розвивати і удосконалювати уміння учнів самостійно працювати з текстом, вибирати головне, визначати тему та ідею художнього твору, виразно читати поезії та уривки з прозових творів; виховувати в учнів небайдуже відношення до рідної землі, до природи, до духовності.
ОБЛАДНАННЯ: портрети українських письменників; виставка творів; плакат „Планета Земля”; рослини — символи України — калина, гілочка верби; рушники, грамзапис пісень „Два кольори”, „Хай завжди буде мир”.
ДЕВІЗ УРОКУ: „Пам'ятай: ти на Землі — людина!” В. Симоненко
На дошці:
ЕКОЛОГІЯ — (слово грецького походження ) — середовище, місце проживання;
вчення — розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідносин організмів з навколишнім середовищем.
Коли вже народився ти поетом,
За все відповідай у всім житті
Б.Олійник
Ой, люди, люди, божа подобизна,
до чого ви цю землю довели?..
Л. Костенко
Урок позакласного читання ми присвячуємо темі „Проблеми екології природи і „душі людської” у творчості сучасних українських письменників, а саме: Василя Симоненка, Бориса Олійника, Івана Драча, Олексія Коломійця, Дмитра Павличка, Олеся Гончара, Ліни Костенко… На прикладі конкретних творів ми маємо з'ясувати роль природи в нашому житті, роль і місце кожного з нас на землі, щоб не стати людьми без роду і племені, без свого коріння, щоб не зникла наша прекрасна планета Земля, а, отже, і все живе на ній!
Слово „екологія” (багатозначне) грецького походження, що в перекладі означає „дім, безпосереднє середовище, місце проживання людини”. Проблема екології сьогодні дуже актуальна, бо планета людей в небезпеці, а доля природи — наша доля! Тут немає перебільшень. Вдумайтесь в такі цифри:
а) людство щорічно забирає у природи десятки мільярдів тонн речовин і матеріалів для своїх потреб, повертаючи їй 20 млрд. тонн різноманітних забруднень атмосфери, що призводить до екологічної катастрофи;
б) в минулому році в Україні смертність перевищила народжуваність на 70 тис. чоловік;
в) у 2,4 рази збільшилося хворих; стан здоров'я людей надзвичайно загрозливий, бо навколишнє середовище — забруднене;
г) 20% населення проживають в зонах екологічного бідування, а ще 40% — в екологічно неблагонадійних умовах.
Уже ці приклади свідчать про те, що людям необхідно бути більш розумнішими і милосердними у відношенні до природи. Необхідно зберегти багатство планети — повітря, воду, землю — в ім'я життя усього живого.
Девізом нашого уроку є слова Василя Симоненка: „Пам’ятай: ти на Землі – людина!”. Мусимо їх пам'ятати, адже сьогодні поряд з проблемою екології природи існує ще одна проблема — проблема – „душі людської”. Саме люди мають піклуватись про красу рідної землі, про духовність, рідну мову, історію нашого народу. На думку Бориса Олійника, у розв'язанні цих проблем беруть безпосередню участь і митці слова, бо
Коли вже народився ти поетом,
За все відповідай у цім житті.
А Володимир Моляко вважає, що ніщо так не очищає нашої душі, та й усієї природи, як поезія — орган життя. Він пише:
Людині потрібен хліб.
Людині потрібне повітря.
Людині потрібна правда.
Поезія не замінить хліба.
Поезія не замінить повітря.
Поезія не замінить правди.
Але, щоб людина цінувала хліб,
Щоб людина дихала чистим повітрям,
Щоб людина була правдивою, —
I щоб була Людиною, —
Їй, як хліб, повітря і правда необхідна поезія.
Саме тому майстри слова і розробляють у своїх прекрасних творах усі життєво важливі проблеми. А проблема екології природи і «душі людської» є однією з провідних у творчості митців. Готуючись до уроку, ви опрацювали певний матеріал, вивчили поезії, перечитали прозові твори сучасних українських письменників, де висвітлені проблеми екології природи або проблеми екології „душі людської”. В ході уроку ми будемо виразно читати художні твори, аналізувати їх, визначати головне, з'ясовувати роль і значення. В зошитах ви у вигляді плану запишете авторів і їхні твори, тематику; усно дасте відповідь на питання „Який твір найбільше вразив, чому?”
1-й варіант плану:
І. Доля природи, доля душі — наша доля!
II. Проблема екології природи і душі людської у творчості сучасних українських письменників.
1. Поезії Василя Симоненка — прекрасна мудрість:
а) „Світ який ....”
б) „Я не бував за дальніми морями”
в) „Люди прекрасні”
г) „Скільки б не судилося страждати”…
2.Поема — казка Б.Олійника „Крило”, вірші „Село”, „Рідне село”:
а) твір-мініатюра „Моє село — моя маленька Батьківщина”;
3.Чорнобильська трагедія у творчості І.Драча:
а) „Баба в целофані”.
4.Родина в нашій державі (за п'єсою „Дикий Ангел” О.Коломійця, романом „Собор” О.Гончара.)
5. „О рідне слово, хто без тебе я?” Дм. Павличко.
6. „Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар”. (М.Шолохов).
7. „Спасибі, земле за твої щедроти!” (Ліна Костенко).
ІІІ. „Пам'ятай: ти на землі — Людина!” (В.Симоненко).
2-й варіант плану:
1.Актуальність екологічної проблеми навколишнього середовища і людської душі.
2.Сучасні українські письменники про екологію природи та екологію „душі людської”:
а) „Воскресайте, камінні душі”…
В.Симоненко
б) Коли вже народився ти поетом —
За все відповідай у всім житті
Б.Олійник
в) Жити. Творити. Світ берегти.
І.Драч
г) родина — осередок суспільства
(за п'єсою О.КоломІйця „Дикий Ангел”)
д) О рідне слово, хто без тебе я?    Д.Павличко.
є) „… бережіть собори своїх душ”
(за романом «Собор» О.Гончара)
ж) Спасибі, земле, за твої щедроти! Л.Костенко
З.Ти — на землі Людина (за творами В.Симоненка)
(Учні можуть також скласти список почутих творів, зазначивши авторів і тематику).
Вчитель.
Одним із талановитих і вірних синів України був Василь Симоненко (показати портрет). В одній із поезій він закликав:
Воскресайте, камінні душі…
Щоб не сказали грядущі:
— Їх на землі не було…
(бесіда: — Як розумієте ці слова?
-  До кого звертається і до чого закликає автор?
-  А як розумієте слова В.Симоненка, які є девізом уроку?
Після бесіди слово надається учням, які готували повідомлення про поета, про його твори).
Учень.
Василя Симоненка називають вічно юним, закоханим у людину, в життя. Поет прожив 28 літ. Мало це чи багато? Він любив рідну землю, Вітчизну, народ, мальовничу природу неньки України. Його поезії змушують мислити, вчать жити і любити життя, бути небайдужим, небезмовними, небезправними, непригніченими, тобто бути Людьми, а не тінями. Симоненко писав:
Ми народились в муках, щоб родити,
Синами обезсмертнили свій рід,                                                                         
Щоб квітував на диво всього світу
Козацький геніальний родовід.
На питання, хто обікрав, обскуб людську душу, хто совість і руки зв'язав, хто нищить матінку природу, сам поет відповідає:
Ми винуваті, що міліють ріки
І лисинами світять береги,
Ще десь духовні лупляться каліки
І виростають наші вороги.
Все коротке життя поета — боротьба. Боротьба за людину, за красу, за вічність, за життя.
(Учні читають поезії В.Симоненка, з'ясовують тему, ідею поезій „Світ ясний”, „Люди прекрасні”, „Я не бував за дальніми морями”, „Скільки б не судилося страждати” інші).
    продолжение
--PAGE_BREAK--