Реферат: Системи модульно розвивального навчання

--PAGE_BREAK--<img width=«678» height=«395» src=«dopb124981.zip» v:shapes="_x0000_s1105 _x0000_s1104 _x0000_s1103 _x0000_s1106 _x0000_s1107 _x0000_s1109 _x0000_s1108 _x0000_s1111 _x0000_s1110"> 

3. Принципи активізації навчальної діяльності учнів.
<img width=«618» height=«278» src=«dopb124982.zip» v:shapes="_x0000_s1112 _x0000_s1114 _x0000_s1113 _x0000_s1115 _x0000_s1116 _x0000_s1118 _x0000_s1117 _x0000_s1119 _x0000_s1120"> 

Принципи першої групи дають змогу усунути суперечність між “спонукальними особистими цілями діяльності учнів і невідповідними їм суспільними цілями навчання”, що створює умови для формування пізнавального інтересу.
Принципи другої групи сприяють подоланню головної суперечності навчання між пізнавальними і практичними завданнями, що висуваються самим процесом навчання, і наявним рівнем знань, умінь і навичок учнів, рівнем їх розумового розвитку, рівнем розвитку механізмів творчості (мислення, пам’ять, почуття, уява, інтуїція, енергопотенціал). Результатом реалізації цих принципів є оптимізація як учіння, так і викладання.
Третя група принципів активізує реалізацію перших двох і відповідно підвищує ефективність їх впровадження.
Дуже важливим для організації навчально-виховного процесу по формулі розвитку (задатки, здібності, механізми творчості) є дотримання навчального технологічного циклу (логічна послідовність всіх видів навчальної діяльності). При викладанні математики Галина Петрівна застосовує такий технологічний цикл:
<img width=«700» height=«642» src=«dopb124983.zip» v:shapes="_x0000_s1121 _x0000_s1122 _x0000_s1123 _x0000_s1124 _x0000_s1125 _x0000_s1126 _x0000_s1127 _x0000_s1128 _x0000_s1129 _x0000_s1130 _x0000_s1131 _x0000_s1132 _x0000_s1133 _x0000_s1134 _x0000_s1135 _x0000_s1136 _x0000_s1137 _x0000_s1138 _x0000_s1139 _x0000_s1140 _x0000_s1141 _x0000_s1142 _x0000_s1143 _x0000_s1144 _x0000_s1145 _x0000_s1146 _x0000_s1147 _x0000_s1148 _x0000_s1149 _x0000_s1150 _x0000_s1151 _x0000_s1152 _x0000_s1153 _x0000_s1154"> 

Зміст модульно-розвивального навчання визначається цілісною системою змістових модулів, що зафіксовано в модульній програмі. Модуль є вузловою ланкою, яка змінюючись від етапу, забезпечує діалектичну цілісність навчально-виховного процесу. За модульної системи навчання неможливо проводити заняття однаково в усіх класах – сильних, середніх, підвищеної індивідуальної уваги; зовсім різні методичні засади викладу матеріалу вироблення вмінь та навичок.
Це потребує від вчителя різної підготовки до проведення модулів у класах з різними видами диференціації.
В системі модульно-розвивального навчання навчально-виховний процес організовується за формулою розвитку (задатки, здібності, механізми творчості) і тому дуже важливим є дотримання повного функціонального циклу навчального модуля, схема якого за А.В Фурманом має такий вигляд (схема 2)
При структуруванні навчального матеріалу вчитель використовує шість етапів:
1. Установчо-мотиваційний модуль.
Мета: Формування внутрішньої мотивації змістово спроектованої навчально-розвиваючої діяльності учителя і учня.
Основний психолого-педагогічний зміст: постановка нових навчально-виховних цілей, стимулювання прагнення учнів до успіхів у діяльності, актуалізація мотиваційних резервів учнів, створення психологічного клімату довіри між учителем і учнем, відчуття учнем власної компетентності, внутрішні включення учителя і учня в ситуацію вільного вибору, позитивне проблемно-діалогічне прийняття учнем навчально-виховних цілей, введення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле, формування внутрішньої мотивації учіння, привернення уваги учнів до змістового модуля, доказовість актуальності виучуваного матеріалу, емоційна насиченість пізнавальної активності учнів, усвідомлення учнями особливостей потенційного проблемно-пошукового поля, пред'явлення структурно-часової моделі цілісної навчальної діяльності, попередня самостійна робота учнів, в тому числі випереджаючі домашні завдання, досліди тощо.
2. Змістово-пошуковий модуль.
Мета: розвиток пошуково-пізнавальної активності і самостійності учнів.
Основний психолого-педагогічний зміст: мінімізація теоретичного матеріалу теми, ґрунтовна психологічна готовність вчителя і учнів до спільного пошуку нового знання, актуалізація опорних знань і відшукування їхніх зв'язків з невідомими знаннями, формування і переборення кожним учасником навчального процесу внутрішніх проблемних ситуацій, що функціонують на основі єдиної навчальної проблемної ситуації, створення оптимальних психолого-дидактичних умов для продуктивного функціонування внутрішніх проблемних ситуацій учителя і учня, змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього наведень.
3.  Контрольно-смисловий     модуль. 
  Мета: первиннеосмислення    (розвиток    оцінки    і    самооцінки,    контролю    і самоконтролю, формування пошуково-смислового поля).
Основний психолого-педагогічний зміст: система завдань для оцінки рівнів засвоєння і розуміння навчального матеріалу, рівні осмислення навчальної інформації залежно від віку, оцінювання учнями правильності розуміння набутих знань, корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією, проміжна рефлексія учителем правильності форм і методів результативності навчання, стимулювання успіхів у конкретній навчальній     діяльності, визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом, розуміння  смислового змісту виучуваного.
4.   Адаптивно-перетворюючий модуль.
 Мета: формування умінь, навичок і норм  діяльності,    застосування   знань   у нестандартних ситуаціях.
Основний психолого-педагогічний зміст: система вправ для вироблення умінь і навичок, диференціація навчальних завдань, форм і методів навчальної діяльності для практичного використання знань, відпрацювання способів навчальної діяльності, творче перенесення знань у нові умови діяльності, взаємооцінка засвоєних знань і вироблених умінь учнями, осмислення ефективності різних норм діяльності в різних ситуаціях.
5. Системно-узагальнюючий модуль.
Мета: формування цілісної системи особистих знань.
Основний психолого-педагогічний зміст: уміння визначити місце даного модуля в загальному змісті навчального курсу і освіти в цілому, тестове оцінювання рівня оволодіння знаннями, нормами, цінностями, встановлення зв'язків і закономірностей між поняттями і явищами (аналіз і синтез), причинно-наслідкових функціональних та ін. зв'язків, структурування виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв'язків, оформлення систематизованих знань через знаково-графічні засоби (таблиці, схеми та ін.), перехід від часткових до широких узагальнень.
6. Контрольно-рефлексивний   модуль.
 Мета:  розвитоктворчої рефлексії.
Основний психолого-педагогічний зміст: підсумковий контроль оволодіння знаннями, нормами, цінностями, взаємозалежність оцінки вчителя і самооцінки учня, спільний звіт учителя і учня про соціальне зростання протягом проходження повного функціонального циклу, усвідомлення засвоєного набору норм діяльності, особистісний відбір змістових цінностей.
Засобами реалізації системи модульно-розвивального навчання є лекційно – практична форма. Застосовуючи її порядок з лекціями, практикумами, семінарськими заняттями, конференціями, заліками викладач практикує консультації, співбесіди. Елементи лекційно-практичної форми Галина Петрівна вводить,  починаючи з 7-го класу.
Як правило вивчення теми починається на установчо-мотиваційному модулі. Для педагога і її учнів установчо-мотиваційний модуль – це той стартовий майданчик, що дає змогу при серйозній підготовці сягнути висоти у  польоті при засвоєні теми, яку вона пропонує. На ньому відбувається постановка навчально-виховних завдань, введення учнів у понятійно-термінологічне поле, ознайомлення із структурно-часовою моделлю навчальної діяльності, системою оцінювання результатів, стимулюючи в такий спосіб потяг до успіху. Підводячи учнів до сприйняття нових навчально-виховних цілей, в них формується відчуття власної компетентності, актуалізуються мотиваційні резерви, створюється сприятливий психологічний клімат довіри між учнем і вчителем. На цьому етапі важливо націлити школярів на своєчасне усунення можливих прогалин у знаннях. Цьому допоможе робота з аркушем контролю “Перевір себе”, в якому є список літератури, рекомендованої для повторення та опрацювання, пропонується випереджаюче домашнє завдання, завдяки чому стає реальною диференціація та індивідуалізація навчання. Школярі включаються у ситуацію вільного вибору, мають можливість виявляти творчі здібності, активність, самостійність. Цій же меті служать реферати, теми яких пропонуються.
Після того педагог  переходить до змістово-пошукового модуля – що спрямований на пошуково-пізнавальну активність учнів. Блочно-пошуковий виклад навчального матеріалу дає змогу організувати цілісне сприймання учнями нових знань у системі, а не як окремих фактів. Такий підхід допомагає зменшити завантаженість учнівської пам’яті, позбавляє їхню творчу думку смислових обмежень. За таких умов розкриваються здібності кожної дитини до співтворчості.
З метою вивчення теми великим блоком, активізації мислення школярів при вивченні нового, економії часу, для доцільної творчої роботи Галина Петрівна використовує лекційну форму навчання. Лекція – є найважчим етапом змістово-пошукового модуля навіть для вчителя з великим досвідом. З одного боку вчитель повинен бути блискучим лектором, який пробуджує прагнення до роздумів і володіє майстерністю актора, з другого боку – тримати в полі зору кожного учня класу і керувати його діяльністю. Лекція у 7-9 класах є близькою до бесіди з класом. Під час лекції заслуховуються короткі повідомлення і коментарі, підготовлені самими учнями на основі вивчення додаткових джерел. У 10-11 класах лекція відповідає структурі вузівської лекції, що забезпечує наступність між середньою і вищою ланками освіти.
Готуючись до лекції, педагог розробляє її план-конспект, визначає характер самостійної роботи учнів на лекції, а також передбачає форми навчальної діяльності, за допомогою яких здійснюватиметься розвиток і закріплення набутих на лекції знань (під час практичних занять, семінарів, тощо). У лекції сполучаються інформаційні та проблемні начала. Характер цих зв’язків залежить від того, чи є лекція вступною, чи оглядовою. Усний виклад великими дозами є ніби вступом до самостійної роботи за підручником із додатковою літературою, яка спрямована на глибоке розуміння ( осмислення)  знань. Під час такого попереднього сприйняття усного викладу ( лекції) учні усвідомлюють і запам’ятовують основний зміст навчального матеріалу, перш за все означення, ознаки, властивості та зв’язки між ними. Отже, для початкового викладу необхідно підібрати такий зміст навчального матеріалу, який би відображав цілісну систему знань.
Для кращого запам’ятовування навчального матеріалу викладач рекомендує застосовувати різні прийоми, зокрема, фіксацію на дошці, спеціальному плакаті чи за допомогою проектування кодоскопа опорних змістових пунктів − понять, термінів, схем, тощо.
 Галина Петрівна також продумує, що учні повинні записувати в ході лекцій. В процесі своєї роботи вона практикує ведення зошита-довідника( “Міні-підручник гімназиста”). Такі довідники учні ведуть починаючи з 7-го класу. В них вони записують основні, опорні фрагменти лекції. Розглянемо фрагменти кількох лекцій:

Тема: Чотирикутники (геометрія 8 клас)
Види чотирикутників
 SHAPE  \* MERGEFORMAT <lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_s1156" type="#_x0000_t75" o:divferrelative=«f»><fill o:detectmouseclick=«t»><path o:extrusionok=«t» o:connecttype=«none»><lock v:ext=«edit» text=«t»><shapetype id="_x0000_t7" coordsize=«21600,21600» o:spt=«7» adj=«5400» path=«m@0,l,21600@1,21600,21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«custom» o:connectlocs="@4,0;10800,@11;@3,10800;@5,21600;10800,@12;@2,10800" textboxrect=«1800,1800,19800,19800;8100,8100,13500,13500;10800,10800,10800,10800»><shapetype id="_x0000_t8" coordsize=«21600,21600» o:spt=«8» adj=«5400» path=«m,l@0,21600@1,21600,21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«custom» o:connectlocs="@3,10800;10800,21600;@2,10800;10800,0" textboxrect=«1800,1800,19800,19800;4500,4500,17100,17100;7200,7200,14400,14400»><shapetype id="_x0000_t118" coordsize=«21600,21600» o:spt=«118» path=«m,4292l21600,r,21600l,21600xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«custom» o:connectlocs=«10800,2146;0,10800;10800,21600;21600,10800» textboxrect=«0,4291,21600,21600»><shapetype id="_x0000_t4" coordsize=«21600,21600» o:spt=«4» path=«m10800,l,10800,10800,21600,21600,10800xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect» textboxrect=«5400,5400,16200,16200»><img width=«708» height=«540» src=«dopb124984.zip» v:shapes="_x0000_s1155 _x0000_s1156 _x0000_s1157 _x0000_s1158 _x0000_s1159 _x0000_s1160 _x0000_s1161 _x0000_s1162 _x0000_s1163 _x0000_s1164 _x0000_s1165 _x0000_s1166 _x0000_s1167 _x0000_s1168 _x0000_s1169 _x0000_s1170 _x0000_s1171 _x0000_s1172 _x0000_s1173 _x0000_s1174 _x0000_s1175 _x0000_s1176 _x0000_s1177 _x0000_s1178 _x0000_s1179 _x0000_s1180 _x0000_s1181 _x0000_s1182 _x0000_s1183"><lock v:ext=«edit» rotation=«t» position=«t»>

Паралелограм
<img width=«256» height=«74» src=«dopb124985.zip» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1184">Паралелограм – це чотирикутник, протилежні сторони якого попарно паралельні.
Властивості і ознаки паралелограма
<img width=«256» height=«92» src=«dopb124986.zip» v:shapes="_x0000_s1185 _x0000_s1186 _x0000_s1187 _x0000_s1188 _x0000_s1189 _x0000_s1190 _x0000_s1191 _x0000_s1192">
1. Протилежні сторони попарно рівні.
<shapetype id="_x0000_t19" coordsize=«21600,21600» o:spt=«19» adj="-5898240,,,21600,21600" path=«wr-21600,,21600,43200,,,21600,21600nfewr-21600,,21600,43200,,,21600,21600l,21600nsxe» filled=«f»><path arrowok=«t» o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«custom» o:connectlocs=«0,0;21600,21600;0,21600»><path o:connectlocs=«0,2971;32335,18685;10933,21600»><path o:connectlocs=«0,2971;32335,18685;10933,21600»><path o:connectlocs=«0,5718;36209,22762;14640,21600»><path o:connectlocs=«0,5718;36194,20186;14640,21600»><img width=«279» height=«92» src=«dopb124987.zip» v:shapes="_x0000_s1193 _x0000_s1194 _x0000_s1195 _x0000_s1196 _x0000_s1197 _x0000_s1198 _x0000_s1199 _x0000_s1200 _x0000_s1201 _x0000_s1202">
2. Протилежні сторони рівні і паралельні.
<path o:connectlocs=«0,2971;32335,18685;10933,21600»><path o:connectlocs=«0,2971;32335,18685;10933,21600»><path o:connectlocs=«0,5718;36209,22762;14640,21600»><path o:connectlocs=«0,5718;36194,20186;14640,21600»><path o:connectlocs=«0,6;15102,5665;520,21600»><path o:connectlocs=«0,6;15102,5665;520,21600»><img width=«256» height=«75» src=«dopb124988.zip» v:shapes="_x0000_s1203 _x0000_s1204 _x0000_s1205 _x0000_s1206 _x0000_s1207 _x0000_s1208 _x0000_s1209 _x0000_s1210">
3. Протилежні кути попарно рівні.
<img width=«39» height=«42» src=«dopb124989.zip» hspace=«12» alt=«Подпись: β» v:shapes="_x0000_s1211"><img width=«38» height=«36» src=«dopb124990.zip» hspace=«12» alt=«Подпись: α» v:shapes="_x0000_s1212"><path o:connectlocs=«0,2971;32335,18685;10933,21600»><path o:connectlocs=«0,5718;36209,22762;14640,21600»><path o:connectlocs=«0,6;15102,5665;520,21600»><img width=«256» height=«75» src=«dopb124991.zip» v:shapes="_x0000_s1213 _x0000_s1214 _x0000_s1215 _x0000_s1216 _x0000_s1217">
4. Сума кутів, прилеглих до однієї сторони, дорівнює 180°.
α+β = 180°.
<img width=«256» height=«74» src=«dopb124992.zip» v:shapes="_x0000_s1218 _x0000_s1219 _x0000_s1220 _x0000_s1221 _x0000_s1222 _x0000_s1223 _x0000_s1224 _x0000_s1225 _x0000_s1226 _x0000_s1227 _x0000_s1228">
5. Діагоналі точкою перетину діляться навпіл.
<shapetype id="_x0000_t5" coordsize=«21600,21600» o:spt=«5» adj=«10800» path=«m@0,l,21600r21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«custom» o:connectlocs="@0,0;@1,10800;0,21600;10800,21600;21600,21600;@2,10800" textboxrect=«0,10800,10800,18000;5400,10800,16200,18000;10800,10800,21600,18000;0,7200,7200,21600;7200,7200,14400,21600;14400,7200,21600,21600»><img width=«209» height=«101» src=«dopb124993.zip» v:shapes="_x0000_s1229 _x0000_s1230 _x0000_s1231 _x0000_s1232 _x0000_s1233 _x0000_s1234 _x0000_s1235">
6. Кожна діагональ ділить чотирикутник на два рівні трикутники.
<img width=«262» height=«75» src=«dopb124994.zip» v:shapes="_x0000_s1236 _x0000_s1237 _x0000_s1238 _x0000_s1239 _x0000_s1240 _x0000_s1241 _x0000_s1242">
7. Обидві діагоналі ділять чотирикутник на чотири рівновеликі трикутники (однакової площі).
<img width=«256» height=«74» src=«dopb124995.zip» v:shapes="_x0000_s1243 _x0000_s1244 _x0000_s1245 _x0000_s1246 _x0000_s1247 _x0000_s1248 _x0000_s1249 _x0000_s1250 _x0000_s1251 _x0000_s1252 _x0000_s1253 _x0000_s1254 _x0000_s1255">
8. Точка перетину діагоналей є центром симетрії.
 SHAPE  \* MERGEFORMAT <lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_s1257" type="#_x0000_t75" o:divferrelative=«f»><fill o:detectmouseclick=«t»><path o:extrusionok=«t» o:connecttype=«none»><lock v:ext=«edit» text=«t»><img width=«300» height=«180» src=«dopb124996.zip» v:shapes="_x0000_s1256 _x0000_s1257 _x0000_s1258 _x0000_s1259 _x0000_s1260 _x0000_s1261 _x0000_s1262 _x0000_s1263 _x0000_s1264 _x0000_s1265 _x0000_s1266"><lock v:ext=«edit» rotation=«t» position=«t»>
9. Сума квадратів діагоналей дорівнює добутку квадратів усіх сторін:
<shape id="_x0000_i1028" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«28742.files/image044.wmz» o:><img width=«209» height=«36» src=«dopb124997.zip» v:shapes="_x0000_i1028">
Запам’ятай!
Властивості читаються так: Якщо чотирикутник – паралелограм, то… (Називай будь – яке з 9 – тверджень.)
Ознаки читаються так: Якщо в чотирикутнику… (називай будь – яке з 9 — тверджень), то він – паралелограм.
При підготовці до лекцій вчитель передбачає успіх, радість, а можна – і завідомо помилкове міркування, щоб після встановлення його фальші (наприклад шляхом контрприкладу) направити учнів правильним шляхом, формулює і пропонує учням задачі практичного змісту. По ходу лекцій Галина Петрівна рекомендує учням задавати питання, вносити пропозиції і при цьому не боятися зробити помилку. Можна навіть перервати пояснення. Обговорення кожного питання повинно викликати участь всього класу. Найкраще, коли учень вносить якомога більше пропозицій, нехай помилкових, ніж мовчить і залишається осторонь від обговорень. Вступна лекція закінчується розв’язуванням усних вправ, записом питань на залік, літератури і розв’язуванням опорних задач.
    продолжение
--PAGE_BREAK--








    продолжение
--PAGE_BREAK--