Реферат: Педагогічна майстерність і творчість вчителя

Реферат на тему:

Педагогічна майстерність і творчість вчителя.

План.

1. Поняття: «педагогічна майстерність», «педагогічна творчість».

2. Структура педагогічної майстерності.

3. Риси творчого вчителя.

4. Методи педагогічного прогнозування та рівні педагогічного передбачення.

5. Педагогічна техніка вчителя.

6. З історії розвитку педагогічної майстерності і творчості вчителя.

7. Шляхи формування педагога-майстра.

1. Основні поняття.

Концепція національного виховання про сутність виховання на Україні, про особистість вчителя і завдання його творчості (розділ п'ятий «Критерії ефективності виховної діяльності педагога»). Педагогічна майстерність — комплекс властивостей особистості вчителя, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на реф­лексивній основі [2,30]

Властивості педагогічної майстерності: гуманістична спрямованість діяльності вчи­теля, професійні знання, вміння та навички, педагогічні здібності (забезпе­чують швидкість самовдосконалення), педагогічна техніка (гармонізує струк­туру педагогічної діяльності). Педагогічна діяльність — творчий процес.

Творчість — це процес створення чогось нового на основі перетворення пі­знаного: нового результату або оригінальних шляхів і мета дій його одер­жання .

Характеристики творчості: новизна і перетворення. Педагогічна творчість - процес створення і перетворення особистості ви­хованця. Педагогічна творчість виявляється в науковій діяльності педагога і в творчій педагогічній роботі ( оригінальне вирішення педагогічних завдань, розробка нових педагогічних методів, прийомів, застосування педагогічного досвіду в нових умовах, удосконалення системи роботи з учнями, імпровізація в педагогічному процесі). Під час роботи з учнями вчитель передбачає педагогічні ефекти, впливає на уяву, увагу, пізнавальну діяльність учнів, а також звертається до педагогічного перевтілення, що робить його діяльність творчим процесом.

У праці „Розмова з молодим директором школи” В.О.Сухомлинський зазначив: „ Досвід багатьох років переконує, що суттю педагогічної творчості є думка, ідея , яка пов’язана з тисячами повсякденних явищ. Педагогічна ідея – це, образно говорячи, повітря, на якому пливуть крила педагогічної майстерності”[6.426].

Рівні педагогічної творчості ( за І.П. Раченко ): рівень професійного становлення, рівень стихійного самовдосконалення, рівень планової раціоналізації, рівень оптимізації процесів та результатів праці.

Форми виявлення творчих сил вчителя: творче самопочуття, творче натхнення, творчий пошук чи експеримент, творча педагогічна діяльність, науково – дослідна діяльність.

Особливості педагогічної творчості: обмеженість часу; необхідність завжди давати позитивні результати; публічність обставин творчості; співтворчість усіх учасників процесу тощо. Приклади творчої діяльності

Ф.Прокоповича, Г.Сковороди, О.Духновича, М.Корфа, С.Русової, А.Макаренка, В.Сухомлинського.

2. Структура педагогічної майстерності.

1) Гуманістична спрямованість (ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації) — спрямованість на іншу людину (дитина — центр уваги педагога), утверджен­ня найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки та взаємовідносин. Це виявлення професійної ідеології вчителя, його ціннісного став­лення до педагогічної діяльності, її змісту, мети, засобів, суб'єктів. Ціннісні орієнтації педагога:

а) на себе - самоутвердження («Я» — справжній вчитель ); б) на вихованця (дитина — найбільша цінність, допомогти їй бути щасливою); в) на засоби впливу ( програма, способи впливу, заходи); г) на мету педагогічної діяльності (гуманізм — сприяння всебічному розвитку кожної дитини). Відповідальність педагога перед майбутнім, любов до дітей; усвідомлення мети.

2) Професійна компетентність: знання, вміння, навички, критичні погля­ди і оцінки, постійне самовдосконалення, високий рівень загальної культури. «Головне в житті — не самі знання, а та гармонія, яка виявляється, коли знання добре вміщені в душі, та філософія, яка визначає людину, її світогляд» (А.С.Макаренко. — Твори в 8 т. -Москва, 1986. -Т. 8. -Письмо Л.Конисевичу).

3) Педагогічні здібності: комунікативність, перцептивність (розуміння ін­ших), динамізм особистості (активність, гнучкість впливу), емоційна стабіль­ність (саморегуляція), оптимістичне прогнозування ( віра в позитивне в кож­ній людині, у перспективу її розвитку), креактивність (творчість) тощо.

4) Педагогічна техніка ( форма організації поведінки вчителя) :

а) вміння використовувати свій психофізичний потенціал як інструмент ви­ховного впливу ( володіти своїм фізичним, психічним, емоційним станом;

голосом, мімікою, пантомімікою);

б) вміння впливати на інших (вербальні, невербальні засоби спілкування).

Внутрішня і зовнішня техніка.

3. Критерії майстерності педагога: доцільність (за спрямованостю), продукти­вність (за результатами), діалогічність (характер взаємовідносин з усіма уча­сниками виховного процесу), оптимальність (у виборі засобів), творчість (за змістом діяльності).

Рівні майстерності: елементарний, базовий, досконалий, творчий.

4. З історії розвитку теорії про педагогічну майстерність.

Першим ввів поняття " майстерність вихователя” і “педагогічна техніка” А.С.Макаренко у своїй статті " Деякі висновки з мого педаго­гічного досвіду": " Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом… але це спеціальність, якій треба вчити, як треба вчити лікаря його майстерності, як треба вчити музиканта".

В.О.Сухомлинський продовжив розвиток теорії про педагогічну майстерність. У працях В.О.Сухомлинського «Сто порад вчителю», «Павлиська середня школа», «Як виховати справжню людину», «Розмова з молодим директором школи» та багатьох інших велика увага приділяється творчості вчителя в станов­ленні справжньої людини, громадянина, патріота Батьківщини. «Ми маємо справу з найскладнішим, неоцінним, найдорожчим, що в житті, — з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її гро­мадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя» (Сухомлинський В.О. Вибрані твори. — Т.2. — С.420).

В 80-ті роки ХХ століття творчі педагоги-новатори об'єдналися у творчий рух «Педагогіка співро­бітництва» (Див. «Учительская газета»._ 18 октября 1986 года ). Основні ідеї педа­гогів-новаторів :

1) співробітництво з усіма учасниками навчально-виховного про­- цесу; 2) навчання без примусу, з оптимізмом, без конфліктів;

3) використання опори в навчанні; 4) система випередження у навчанні;

5) гуманістична система оцінювання; 6) демократизація виховання особистості;

7) самоаналіз, саморозвиток, самовдосконалення особистості тощо. Деякі представники педагогів — новаторів: Ш.О.Амоношвілі («В школу — с 6 лет», «Здравствуйте, дети!», «Как живёте, дети?», «Единство цели»); С.М.Лисенкова («Когда легко учиться»); І.Б.Волков («Учим творчеству», «Цель одна — дорог много»); І.П.Іванов («Воспитывать коллективистов»); Є.М.Ільїн («Шаги навстречу», «Искусство общения», «Рождение урока», «Путь к ученику»); О.А.Захарченко (Чубар «Письмо в будущее»): В.Ф.Шаталов («Куда и как исчезли тройки», «Педагогическая проза», «Эксперимент продолжается», «Опорные конспекты по физике — 8 класс»);

Л. і Б. Нікітіни («Мы, наши дети и внуки»). Передові вчителі Херсонщині.

5. Шляхи формування педагогічної майстерності:

— самовиховання загальної та педагогічної культури (потреба, самопізнання, планування, реалізація, контроль, корекція);

— засвоєння професійних знань, вмінь, навичок;

— громадська активність;

— педагогічна практика;

— вивчення передового педагогічного досвіду;

Приклади програм самовиховання К.Ушинського, Л.Толстого. План роботи на кожний день В.Сухомлинського. Система самовиховання [2.46.]

Література.

1. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Зб. наук. праць. –К., 1993. – 240 с.

2. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХ1 ст.).- К.,1994.-61с.

3. Концепція національного виховання // Рідна школа.-1996.- №5.

4.Концепція безперервної системи національного виховання. – К.: Освіта, 1994.

5. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн та інші. — К.: Вища шко­ла, 1997.- Розділи 1-3.

6. Основы педагогического мастерства / И.А.Зязюн и др. — Москва: Просвещение, 1989.- Гл. 1-3.- С.126-134.

7. Макаренко А.С.Сочинения в семи томах. — Москва, 1957.

8. Сухомлинський В.О. Вибр. твори в 5 т.- К., 1976-1977.

9. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи. Бесіда 1. Основні проблеми творчої праці вчителя .// Вибр. твори в 5 т.- К.,1976. – Т.4. – С.414-446.

10. Сухомлинський В.О. Людина неповторна. .// Вибр. твори в 5 т- К.,1976. – Т.5. – С. 85-102.

11. Балл Г.О. Про психологічні засади формування готовності до професійної праці // Психолого – педагогічні проблеми професійної освіти. – К., 1994. – С. 98- 100

12. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования.- К., 1997. – 153 с.

13. Барбина Е.С. Педагогическое мастерство – искусство и наука быть человеком. – К., 1995. – 105 с.

14. Барбіна Є.С. Гуманізація освіти. Навчально-методичний посібник. – Херсон, 2001. – 60 с.

15. Барбина Е.С. Теоретико – методологические основы профессиональной подготовки будущих учителей. Научно-методическое пособие. – Херсон, 2001. – 70 с.

16. Біленко Л.В., Сисоєва С.О. Вивчаємо творчу діяльність педагога // Рідна школа.-1993.- №11-12.

17. Бутенко В.Г. Способи самореалізації особистості // Особистість педагога: Розкриття можливостей. – К.,1995. – С.28.

18. Бутенко В.Г. Естетичні орієнтири педагогічної праці // Етноестетика праці вчителя. – К., 1995. – С.7-12.

19. Бутенко В.Г.Формирование педагогического мастерства учителя. – К., 1991. – 72 с.

20. Волинець А.Г. Сучасні педагогічні новації і школа майбутнього // Рідна школа.-1994.- №8.

21. Гончарова Т.И., Гончаров И.Ф. Когда учитель – властитель дум. Книга для учителя. – Москва: Просвещение, 1991.- 174 с.

22. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. – Москва: Знание, 1980.

23. Загвязинский В.И.Педагогическое творчество учителя. – Москва, 1987.

24. Кан-Калик В.А., Никандров А. С. Педагогическое творчество.- Москва: Педагогика, 1993.

25. Кухарев Н.В. На пути к профессиональному совершенству. – Москва, 1990.- С.63-104.

26. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. – Москва,1992. –С.83-92

27. Майборода В.К. Творча особистість учителя у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Рідна школа. – 1993.- №9.- С.33-34.

28. Оконь В. Введение в общую дидактику. – Москва, 1990.

29. Проблема особистості вчителя та його фахової підготовки: Зб. наук. праць / За ред. М.Б. Євтуха. – К., 1994. – 116 с.

30. Руденко Ю. Д. Національне виховання: відродження і перспективи // Педагогіка і психологія.-1994.-№1.

31. Симонов В. Диагностика личности и профессионального мастерства преподавателя. – Москва, 1995.

32. Сисоєва В.М. Пріоритет — науково — педагогічна творчість // Рідна школа. — №5.-1994.

33. Стельмахович М.Г. Педагогіка життя. – К.: Знання, 1980. – 48 с.

34. Федяєва В.Л. Принципи організації неперервної педагогічної освіти// Матеріали міжвузівської науково- прктичної конференції з проблеми удосконалення підготовки вчителя. – Херсон, 1995. – С.141-142.