Реферат: Технология сборки и монтажа печатных плат
--PAGE_BREAK--1.3.1 Паяння зануренням
При паяння зануренням складена плата стороною паяння опускається в розплавлений припой (паяльна ванна). При цьому на стороні паяння всі виводи ЕРЕ, що виступають із монтажних отворів, з’єднуються з контактними площадками плати. Одночасно всі металеві поверхні (провідники, монтажні отвори) змочуються припоєм, оскільки вони не покриті паяльною маскою. В платах з металізованими отворами припой повинен піднятися до установочної сторони, завдяки чому підвищується надійність контакту.
При паянні зануренням паяльною ванною підводиться не тільки припой, але й необхідна кількість тепла. Так як перехід тепла від рідкого припою до твердих контактуючих металів проходить швидко, то температура паяння установлюється протягом 1-2 секунд.
Щоб втрати тепла ванни були незначні, сторона паяння друкованої плати попередньо підігрівається. Завдяки цьому вдається також запобігти теплового удару чутливих до нагріву базових матеріалів. Труднощі нагріву багатошарової друкованої плати в тім, що тепло швидко відводиться через багаточисельні проміжкові мідні поверхні. Щоб не змінилися умови паяння, необхідно підтримувати постійний температурний режим паяльної ванни.
Температура паяння повинна бути по можливості більш низькою, щоб зменшились втрати припою за рахунок окислення. Продукти окислення плавають на поверхні ванни і забруднюють її. Перед паянням вони повинні бути видалені, так як є перепоною до утворення якісних паяних з’єднань й іноді у вигляді плівки залишаються на друкованій платі. Видалення продуктів окислення проводиться майже виключно за допомогою механічних пристроїв (очищення, фільтрування), так як інші методи, наприклад, покриття маслом, каніфоллю чи воском, придатні тільки умовно. Недоліком є те, що захисні засоби забруднюють сторону паяння і при наступній обробці повинні видалятися при допомозі розчинників і миючих засобів.
При паянні зануренням паяльна ванна поряд з віддачею певної кількості припою і теплоти виконує ще й функцію активізації флюсу. Флюс наноситься на сторону паяння зануренням, розбризкуванням, намазуванням або валиками. Летючі компоненти під час сушіння при попередньому підігріві випаровуються. Активна частина флюсу – каніфоль – рівномірно вкриває паяну поверхню. При зануренні в розплавлений припой флюс стає активним, відновлюються окисли і витісняються припоєм разом з продуктами відновлення з паяних з’єднань. На металевій очищеній поверхні здійснюється процес паяння.
Методи паяння зануренням поділяються на методи зі спокійною та переміщуваною поверхнею ванни (додаток 2):
· паяння зануренням з вертикальним переміщенням;
· паяння зануренням з нахилом плати;
· паяння з використанням коливальних рухів;
· поверхневе паяння і паяння протягуванням;
· маятникове паяння;
· струменеве паяння (спосіб sylvania);
· каскадне паяння;
· паяння хвилею припою.
1.3.2 Паяння хвилею припою
Паяння хвилею припою найбільш придатне при контактуванні стержневих ЕРЕ з друкованою платою. Переважна більшість всіх односторонніх друкованих плат і друкованих плат з металізованими отворами в масовому виробництві контактують за допомогою хвилевого паяння.
Принцип методу полягає в тому, що плата прямолінійно рухається через гребінь хвилі припою. Хвиля припою залишається вільною від окислів завдяки постійному рухові, і друкована плата теоретично занурюється тільки на невеликій площі. Для якості паяння важливий кут входу і виходу, а також форма хвилі припою. Завдяки цьому в основному вирішується питання, утворяться чи ні перемички й висячі краплини. На заповнення металізованих отворів впливає форма хвилі, яка формується завдяки геометричному виконанню хвилеутворюючих сопел в широких межах (додаток 5).
Доведено, що найбільш сприятливою умовою паяння є рух друкованої плати назустріч припою і при цьому витримується кут від 0°до 10°відносно хвилі припою. Злегка навпроти текуче дзеркало припою запобігає утворенню перемичок. Вторинною хвилею, яка підтримується трохи нижче, ніж основна хвиля розплавляються висячі краплини, так що паяні з’єднання не перевищують встановленої довжини.
Плоска хвиля забезпечує більш довгочасний контакт з друкованою платою. Завдяки цьому забезпечується паяння металізованих отворів, але підвищується теплове навантаження.
Сучасні машини паяння хвилею припою є комплексними нормалізованими вузлами, котрі розміщуються в кінці складальної лінії. Вони виконують одна за одною наступні етапи (рисунок 2):
1 Флюсування.Під час цієї операції на сторону паяння наноситься флюс. При хвилевому флюсуванні у відповідному пристрої створюється хвиля флюсу заввишки біля 1 см та шириною 30-35 см, над якою проходить друкована плата. При цьому флюс змочує поверхню і на основі капілярної дії проникає на сторону установки ЕРЕ.
При продуванні повітрям певного тиску через вузькі сопла флюс запінюється. Якщо із хвилі рідини виходить пінна хвиля, то говориться про пінне флюсування. Товщина плівки флюсу, що наноситься, не повинна перевищувати 3-4 мкм. Якщо товщина плівки велика, то в процесі паяння для її видалення необхідно багато тепла і це може стати передумовою недоброякісних паяних з’єднань.
<img width=«251» height=«458» src=«ref-1_697491067-1776.coolpic» v:shapes="_x0000_s1377 _x0000_s1378 _x0000_s1379 _x0000_s1380 _x0000_s1381 _x0000_s1382 _x0000_s1383 _x0000_s1384 _x0000_s1385 _x0000_s1386">
Фіксація змонтованої
плати в транспортній рамі
Флюсування
Підігрів
Пайка на хвилі припою
Промивання та сушіння
вузла (після пайки з маслом)
Рисунок 2 – Технологічні етапи процесу хвильової пайки
2 Сушіння й попереднє підігрівання. Після флюсування друкована плата злегка підігрівається і частково продувається гарячим повітрям. При підігріванні з флюсу вивітрюється розчинник. Після цього друковані плати потрапляють на ділянку, де вони підігріваються зі сторони паяння за допомогою нагрітої шляхом теплової радіації плити. Це підготовлює відновлювальну дію флюсу, що починає плавитися при температурі вище 130°С. Друга мета попереднього нагріву – уникнути теплового удару друкованої плати.
3 Паяння. При цій операції плата проводиться через гребінь хвилі. При цьому в першій фазі флюс стає активним. Утворюється металева поверхня, і після цього флюс разом з продуктами реакції витісняється припоєм. На очищеній металевій поверхні проходить бажаний процес зв’язку. Паяння проводиться при температурі 240-270°С. Вибрана температура підтримується постійною. При швидкості переміщення від 0,5 до 3,0 м/хв час паяння становить від 1 до 7 секунд. Залежність часу паяння від температури зображена на рисунку 3. В залежності від довжини друкованих плат можна контактувати відповідно за годину від 200 до 800 плат.
t,c
<img width=«256» height=«256» src=«ref-1_697492843-3210.coolpic» v:shapes="_x0000_s1482 _x0000_s1483 _x0000_s1484 _x0000_s1485 _x0000_s1486 _x0000_s1487 _x0000_s1488 _x0000_s1489 _x0000_s1490 _x0000_s1491 _x0000_s1492 _x0000_s1493 _x0000_s1494 _x0000_s1495 _x0000_s1496 _x0000_s1497 _x0000_s1498 _x0000_s1499 _x0000_s1500 _x0000_s1501 _x0000_s1502">
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0 °C
200 220 240 260 280
Рисунок 3 – Залежність часу паяння від температури пайки
Важливою проблемою є окислення олово-свинець. Швидке переміщення припою відкриває доступ кисню повітря до вільної від окислів поверхні, тобто оксидний шар збагачується, а ванна, внаслідок цього, збіднюється оловом, тому в паяльну ванну необхідно додавати припой, збагачений оловом.
Іноді, при хвилевому паянні для гальмування окислення і зменшенні шкідливої дії окислів на паяні з’єднання до рідкого припою додають жири (олія з земляного горіха, пальмова олія з незначною кількістю води). Добавляється жир накладанням олійної хвилі на хвилю припою чи безпосередньо змішуванням в припої. Завдяки цьому досягають деяких переваг (більш низька температура паяння, незначні витрати припою, блискуча поверхня паяних з’єднань). Після паяння необхідне якісне промивання, при якому жир видаляється без залишку, в гіршому разі утворюється поживна основа для всіляких грибкових колоній та знижується кліматична стійкість виробу. При перемішуванні жиру з припоєм в паяних з’єднаннях спостерігається вміст олії. Тому в більшості випадків працюють без жирів і підтримують хорошою фільтрацією незначний вміст окислів у ванні з припоєм.
4 Охолодження.Після проведення хвилевого паяння необхідне часткове чергове оброблювання. Воно може бути складовою в процесі промивання і очищення (жирове паяння). Залишки флюсу в основному не потребують видалення, так як застосовуються флюси, що не спричиняють корозії. Раптового охолодження необхідно уникати, так як із-за різноманітності коефіцієнтів лінійного розширення базового матеріалу і металевої фази (мідь, припой) можуть утворитися тріщини.
1.4 Перевірка паяних з’єднань
Процес хвилевого паяння закінчується візуальним контролем паяних друкованих плат. Огляд є важливою операцією для дотримання певних параметрів методу. Накопичення характерних дефектів (перемички, висячі краплини, незмочені місця) повинне приводити до термінової перепровірки і доналагоджування певних технологічних параметрів.
На рисунку 4 показано позицію процесу паяння хвилею у загальній технології виготовлення вузла. Рентабельність машинного паяння вимірюється процентом наступного допаювання. Паяння хвилею є ефективним, якщо менше 1% паяних з’єднань будуть підлягати наступному допаюванню.
Якісні паяні з’єднання мають всебічно замкнений конус припою, в якому неозброєним оком чітко проглядаються контури виводів ЕРЕ. Припой на виводах ЕРЕ повинен проглядатися по всій поверхні і бути вільним від дефектів. Поверхня паяного конуса повинна бути гладкою. При нормальному зорі на відстані до 25 см не повинні бути помітні пори і раковини. Ці вимоги відносяться до односторонніх плат і плат з металізованими отворами.
1.5 Повторне паяння
При повторному паянні виникає небезпека руйнування чутливих елементів із-за повторної дії тепла. Міцність зчеплення міді також обмежена, в основному при допаюванні відшаровуються контактні площадки. Зменшення високого проценту допаювання є важливим фактором в ефективності загального процесу. Тому повинні видалятися тільки такі дефекти, які знижують надійність вузлів чи однозначно не дають контакту. Такими дефектами є:
· холодні паяні з’єднання;
· невидимі контури провідників у паяному конусі;
· щілинні пори при переході паяного конуса до виводу;
· багаточисленні дрібні, круглі пори при переході паяного конуса до виводу;
· окремі великі, не круглої форми отвори в паяному конусі;
· непроникнення на складальну сторону припою;
· паяння після механічних навантажень.
<img width=«597» height=«636» src=«ref-1_697496053-5603.coolpic» v:shapes="_x0000_s1446 _x0000_s1447 _x0000_s1448 _x0000_s1449 _x0000_s1450 _x0000_s1451 _x0000_s1452 _x0000_s1453 _x0000_s1454 _x0000_s1455 _x0000_s1456 _x0000_s1457 _x0000_s1458 _x0000_s1459 _x0000_s1460 _x0000_s1461 _x0000_s1462 _x0000_s1463 _x0000_s1464 _x0000_s1465 _x0000_s1466">
Підготовка Перевірка виводів Перевірка
компонентів компонентів на друкованих плат на
(гнуття, обрізування) здатність до паяння здатність до паяння
Зборка
Пайка хвилею
припою
Перевірка паяних
з’єднань (візуально)
Випробовування Наступне
вузла допаювання
Ремонт вузла
Рисунок 4 – Процес пайки хвилею припою при виготовленні вузлів
Не повинні допаюватися друковані плати при таких дефектах:
· поглиблені пайки (кільце припою видно на обох сторонах і замкнене);
· при потовщенні паяного з’єднання (провід знаходиться в припої так, що контур чітко видно);
· при надлишку припою на провідниках;
· при наявності окремих маленьких пор в паяному конусі чи біля переходу до виводу з проводу (величина пор менше перерізу проводу).
Виконання вимог по усуненню тільки технічно обгрунтованих дефектів, а також однозначне визначення дефектів припускає високу кваліфікацію контролюючого і ремонтуючого персоналу. Всі труднощі повинні припадати на постійне розпізнавання і оцінку всіх виявлених дефектів з тим, щоб усувати їх за допомогою контролю і зміни окремих ступенів процесу паяння чи загального технологічного процесу.
2 Основи розробки технологічного процесу складання і
монтажу радіоелектронної апаратури
Технологічний процес складання та монтажу апаратури включає наступну етапи:
· заготовку монтажних проводів, зачистку, вирівнювання і лудження їх кінців, попереднє розташування і в’язку джгутів, підготовку до пайки виводів радіодеталей і т.ін.;
· складання шасі, тобто підготовку його до монтажу (кріплення на шасі деталей та вузлів);
· закріплення монтажних проводів та кінців радіодеталей на контактних пелюстках;
· пайку або електрозварювання з’єднань;
· контроль якості виконаних робіт.
В умовах серійного та масового виробництва широко застосовується ескізно-операційна технологія складання і монтажу радіоелектронної апаратури.
Ескізно-операційна технологія передбачає розділення всього процесу складання і монтажу радіоелектронної апаратури на окремі прості операції, на яких використовуються виконавці більш низької кваліфікації, ніж виконавці всього процесу. Вона дає змогу підвищити виробництво праці, якості продукції, а також знизити розрядності праці.
При розробці ескізно-операційної технології на кожну операцію складається технологічна карта, яка включає ескіз, короткий опис праці, перелік деталей і використовуваних матеріалів.
Ескіз повинен показувати ту частину складання чи монтажу, яка виконується на даній операції. Він включає необхідність користування складальними кресленнями, монтажними схемами, а також детальним описом роботи.
Короткий опис праці, який дається в технологічній карті, повинен вказувати об’єм та послідовність її виконання.
Крім того, опис праці пояснює і уточнює деякі деталі складально-монтажного процесу, який важко показати на ескізу.
При розробці ескізно-операційної технології, операції процесу роблять рівними або кратними по тривалості, що дає змогу швидкому переходу на серійний або масовий поточний метод виробництва.
Проектуванню ескізно-операційної технології передує розробка розгорнутої технологічної відомості послідовності складання і монтажу на ряд послідовних елементарних робіт – технологічних переходів.
Технологічна відомість дозволяє швидко формувати технологічні операції необхідної трудомісткості, визначати номенклатуру необхідного обладнання, інструменту, допоміжних матеріалів, а також полегшує визначення загальної трудомісткості складально-монтажних робіт.
Проектування технологічного процесу складання і монтажу радіоелектронної апаратури ділять на такі етапи:
1. вивчення приладу і технологічне доопрацювання його конструкції і схеми;
2. складання і монтаж еталонного зразка приладу;
3. розділення процесу складання і монтажу на операції;
4. розробка ескізно-операційних технологічних карт складання і монтажу.
2.1 Вивчення приладу та технологічне доопрацювання його
конструкції і схем
Перед розробкою технології складання і монтажу необхідно вивчити принцип дії, призначення окремих деталей, вузлів та ланцюгів передбаченого до запуску в серійне виробництво радіотехнічного устаткування. Це дозволить правильно вирішити питання, які виникають при проектуванні технології, наприклад, розташування монтажних проводів, об’єднання проводів в джгути, правильне використання корпусних пелюстків і т.ін.
При вивченні зразка приладу необхідно проаналізувати особливості конструкції, розташування і кріплення вузлів у деталей, особливості монтажу з точки зору придатності до виробництва, при цьому слід виявити можливість спрощення складення та монтажу і поліпшення технологічності конструкції.
Необхідно ретельно перевірити монтаж, користуючись таблицями з’єднань, монтажною і принциповою схемами, звернув увагу на марки проводів, використовуваних для монтажу. Слід рекомендувати найбільш технологічні марки проводів. Рекомендується об’єднувати проводи в один загальний джгут, або ж в декілька окремих джгутів, причому об’єднання проводів в джгути роблять у випадку простого монтажу. Заготовка джгута може бути виділена в самостійну технологічну операцію з використанням спеціальних шаблонів, значно спрощуючих цей процес, а також сприяючих постійності і акуратності монтажу.
В тому випадку, коли важко розрізнити монтажні проводи в джгуті по їх кольоровій ізоляції, рекомендується наносити на кінці проводів кольорові мітки фарбою, або використовувати хлорвінілові кольорові або пронумеровані наконечники. Таку наконечники добре закріпляють кінці ізоляції, замінюючи собою ізоляцію нитками.
Часто для спрощення технології монтажу та складення апаратури і її вузлів вводять деякі зміни конструкції: змінюють місця розташування окремих деталей або спосіб їх кріплення, а також установлюють на шасі допоміжні прохідні гумові втулки, пелюстки і т.ін.
Необхідно звернути увагу на маркування деталей та вузлів, встановлених на шасі. Вони повинні мати маркування з боку монтажу згідно схеми.
В тому випадку, якщо маркування відсутнє, його необхідно ввести. Після конструктивно-технологічного аналізу радіоапаратури необхідно погодити все з серійно-конструкторським відділом, припускаючи зміни, а вже потім вносити ці зміни в креслення і схеми.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.2 Складання та монтаж еталонного зразку шасі приладу
Еталонний зразок виготовляють з врахуванням затверджених конструктивно-технологічних змін. Ця робота повинна виконуватися висококваліфікованими складальниками і монтажниками апаратури.
На цьому етапу раніше всього вирішують питання про виділення на самостійні операції складання і монтажу таких вузлів, як субпанелі, розшивні планки, галетні перемикачі, штепсельні розетки з підпаяними проводами або джгутом, а також включають заготовку монтажних проводів (різку, зачистку і луження кінців), заготовку ізолюючих трубок і підготовку виводів резисторів і конденсаторів до монтажу (різку кінців виводів, зачистку, луження і надання їм необхідної форми).
Перераховані трудомісткі роботи повинні виконуватися окремо з використанням високовиробничого обладнання.
Після цього визначають найбільш технологічну послідовність виконання загального технологічного процесу складання і монтажу апаратури, враховуючи звичайно застосовувану послідовність монтажних робіт, зручне виконання робіт, технологічну однорідність праці, виключаючи можливість ушкодження монтажних з’єднань і встановлюваної деталі або вузла наступними операціями і, на кінець, приймають спрямування виконання робіт.
Під звичайно застосовуваною послідовністю виконання монтажних робіт розуміють такий порядок, при якому спочатку монтують короткі перемички із оголеного дроту, потім більш довгі перемички з ізольованого дроту, далі виконують монтаж проводів, які йдуть від розшивних планок та інших вузлів, укладка джгута і монтаж його проводів, і, нарешті, монтаж навісних деталей. Така послідовність проведення монтажу в окремих випадках може трішки мінятися по вищезгаданим міркуванням.
Так як складальні і монтажні роботи технологічно неоднорідні, їх належить розмежовувати, так як складальні роботи, що є більш грубими повинні виконуватись раніше.
В окремих випадках допускається чергування складальних і монтажних робіт, а саме: коли повне закінчення складальних робіт зробить важким доступ до вузлів і деталей для виконання монтажних робіт, а також при наявності в апаратурі крихких або точних деталей і вузлів, монтаж яких і приєднання необхідно виконувати в останню чергу.
Намічаючи послідовність робіт на складання і монтаж апаратури, необхідно одночасно визначати номенклатуру необхідної оснастки та обладнання і замовляти їх.
При виконанні еталонного складання і монтажу апаратури необхідно виміряти довжини монтажних проводів й ізолюючих трубок і одержанні дані заносять в таблиці, які необхідні для виготовлення джгутів приладу.
При визначенні довжини проводів потрібно зменшувати кількість розмірів таким чином, щоб градація проводів по довжині не була менш ніж 10 мм. Необхідно враховувати витрати проводів на кріплення кінців і також запас на повторне закріплення при обриві.
Таким чином, крім необхідної довжини проводу, при його приєднанні між точками схеми, необхідно дати запас рівний 30…40 мм.
При відробці джгута старанно монтують проводи на шасі, кінцівки проводів закріплюють без пайки на контактних пелюстках; вимірюють довжину кожного проводу до закріплення його другого кінця.
Після укладки проводів на шасі їх об’єднують в джгут і ув’язують міцною ниткою, а потім звільняють кінці і джгут виймають з приладу. Конфігурацію джгута переносять на ескіз в масштабі 1:1, на основі якого виготовляють шаблон для в’язки джгута, ескіз також використовують для розробки технологічної карти заготовки джгута.
Паралельно з відробкою джгута роблять відробку складання і монтажу вузлів радіоапаратури, а потім роблять загальне складання і монтаж шасі приладу, при цьому уточнюють прийняту послідовність праці, коректують таблицю з’єднань, замірюють і відмічають в попередньо складених таблицях довжини проводів і ізоляційних трубок.
В процесі складання і монтажу еталонного зразку шасі апаратури роблять відробку зразків навісних резисторів, конденсаторів і напівпровідникових приладів. Зразки необхідні для підготовки виводів схемних елементів перед монтажем в умовах серійного виробництва.
В процесі складання і монтажу еталонного шасі приладу складають розгорнуту технологічну відомість загального складання і монтажу виробу. Подібні відомості складають також для складання і монтажу складних вузлів типу субпанелей.
При складанні технологічної відомості процес загального складання і монтажу розчленовують на послідовний ряд елементарних робіт, більш мале дроблення яких технологічно неможливо або недоцільно.
При складанні технологічної відомості степінь дроблення складально-монтажного процесу визначають в кожному конкретному випадку розміром припущеного ритму потоку. Чим менше припускається ритм, тим дрібніше повинно бути дроблення для досягнення синхронізації операцій.
Загальна трудомісткість робіт по складанню і монтажу визначається наближено підрахунком загальної кількості кріпильних з’єднань, закріплених жил проводів і виводів навісних деталей, кількості пайок тощо, на основі середнього значення прийнятих норм часу на ці роботи.
Процес складання і монтажу приладу закінчується контролем, після якого йдуть настройка і випробовування, згідно технічних умов. При повній відповідності приладу технічним умовам він затверджується в якості еталонного.
2.3 Розділення процесу складення і монтажу на операції
Розділення технологічного процесу складання і монтажу апаратури на операції або, іншими словами формування операцій виконується на основі технологічної відомості. При формуванні операції виходять із потрібного ритму потоку і трудомісткості елементарних робіт, приведених в технологічній відомості з врахуванням порядку їх виконання.
По довготривалості операція повинна дорівнювати ритму або ж кратна йому в тому випадку, коли деякі процеси технологічно невигідні або їх неможливо розчленити.
При формуванні операцій технологічного процесу не треба об’єднувати процеси складання і монтажу; виключення робиться в тих випадках, коли вони технологічно сполучаються: встановлення раніше змонтованої розшивної панелі і під’єднання проводів, що виходять з неї. Крім того складання об’єднують з монтажем для синхронізації операції.
Після закінчення формування операцій роблять дослідне складання і монтаж одного екземпляра шасі приладу і уточнюють трудомісткість намічених операцій, продовжуючи хронометрівку і частковий розподіл робіт.
І тільки після перевірки і коректування розділення складально-монтажних робіт на окремі операції виконується розробка ескізно-операційних технологічних карт для кожного робочого місця.
2.4 Розробка ескізно-операційних технологічних карт
складання і монтажу
Загальний порядок розробок
Вихідними даними для розробки технологічних карт являються еталонні зразки, технічні умови, складальні креслення, специфікації, схеми, таблиці монтажних з’єднань, таблиці проводів та ізолюючих трубок.
Для зменшення можливості помилок і неточності, а також полегшення роботи розробка ескізно-операційних технологічних карт повинна проводитися у відповідності з встановленою послідовністю операцій.
Спочатку розробляють технологічні карти складання і монтажу простих вузлів і заготовки джгутів, які передбачається виготовляти поза потоком загального складання і монтажу, а потім вже карти загального складання і монтажу приладу.
Викреслювання ескізу
Ескіз повинен давати точні і наглядні уявлення про те, які і як встановлюються деталі на даній операції, як і які монтуються проводи чи ЕРЕ (електро-радіоелементи), між якими контактними пелюстками і яке їх розташування на шасі приладу або панелі вузла.
Звідси – ескіз повинен в більшій ступені давати уявлення про те, як і що повинно бути зроблено на даній операції, ніж текст карти. Ескіз карти складальної операції креслиться на основі складального креслення і еталону складання.
Ескіз карти монтажної операції складається на основі еталонного монтажу, складального креслення, монтажної схеми, таблиці з’єднань і для карт загального монтажу шасі – на основі складеної раніше технологічної відомості і технологічних карт складання і монтажу вузлів.
На ескізах технологічних карт складальних операцій повинні бути зображені:
1. Базова деталь або її частина (плата, планка, панель і т.ін.) в положенні, найбільш зручному для праці.
2. Деталі та вузли які встановлюються на даній операції з їх кріпильними елементами, з вказівкою їх схемним позначень і нумерацією контактних пелюстків.
3. Додаткове деталювання складання (при необхідності).
4. Зноски, що вказують позиції вхідних деталей, згідно специфікації даної технологічної карти.
5. Інші зноски і примітки, пояснюючі ескізи (при необхідності).
На ескізах технологічних карт монтажних операцій повинні бути зображені:
1. Монтажний вузол, шасі приладу або їх частини в положенні найбільш зручним для праці.
2. Встановлені на панелі вузла або шасі деталі між контактними пелюстками, на яких виробляється монтаж в даній операції, з вказівкою схемних позначень цих деталей і нумерації їх пелюстків.
3. Контури деталей, встановлених раніш, відносно яких потрібно орієнтувати розташування проводів, джгутів і навісних радіодеталей, що монтуються в даній операції.
4. Проводи, джгути і радіодеталі, що монтуються в даній операції з вказаними маркованими знаками проводів джгута (їх колір або номер), позиції одиничних проводів, перемичок та ізоляційних трубок по специфікації даної технологічної карти і схемних позначень радіодеталей.
5. Інші зноски і примітки, пояснюючі ескізи і використані позначення ( при необхідності ).
Зображення встановлюваних деталей і вузлів з їх кріпленням або монтажними проводами і навісними радіодеталями повинні виконуватись товстими лініями (товщиною 0,6...0,8 мм) для отримання хорошого зображення ескізів, а інші видимі елементи повинні зображатися тонкими лініями (товщиною 0,1...0,2 мм).
На ескізах не вказують складання або монтаж деталей і вузлів виконаних попередньо. Винятком являються кінці проводів, прикріплених на попередніх операціях, які зображаються на ескізах пунктиром. Часто виникає необхідність підключення до контактних пелюстків декількох проводів на різних операціях, причому пайка виконується тільки в тій операції, де підключається останній з цих проводів. В цьому випадку з’єднання пайкою відмічають великою крапкою, а з’єднання без пайки залишають непоміченими. При необхідності з’єднання без пайки виділити особливо виразно, слід вказати їх контурною стрілкою, а в технологічній карті зробити відповідні примітки. Оголені монтажні проводи, виводи радіодеталей і оголені кінці ізольованих проводів зображаються на ескізі товстими одинарними лініями.
Відрізки ізолюючих трубок, які надівають на перемички із оголеного дроту і на виводи радіодеталей, з метою вирізнення їх від ізольованих монтажних проводів на ескізах слід затушовувати.
Подвійними лініями зі штрихуванням зображають ізольовані проводи.
Складання опису роботи
Складання опису роботи в ескізно-операційній технологічній карті робиться на основі технологічних відомостей і технологічних інструкцій на даний вид роботи.
В ескізно-операційній карті показують операції та переходи, послідовність яких повинна відповідати послідовності виконання роботи.
Перехід включає технологічні одноманітні частини або технологічно невід’ємні частини операції, наприклад, закріплення перемичок із оголеного дроту, закріплених кінців ізольованих проводів, закріплення виводів навісних радіодеталей, пайка і промивка з’єднань і т.ін.
Описуючи зміст переходу, прагнуть до гранично короткої і зрозумілої викладки, так як при великому описі технологічна карта стає менш зручною для користування. До того ж, як правило сутність способу виконання робіт дається докладно в технологічних інструкціях, з якими повинен бути ознайомлений монтажник або складальник ще до початку праці. При розробці ескізно-операційних карт в додатку до опису переходів дається вказівка про додержання тієї чи іншої інструкції при виконанні роботи.
В розділах, в які входять деталі і складальні одиниці повинні бути вказані номера по специфікації вузлів і деталей, з якими проводиться робота. Номера ставляться в дужках після назв відповідних вузлів і деталей.
В карту включають переходи, необхідні для перевірки правильності і якості монтажу і складання самим виконавцем, що важливо для монтажних операцій, бо навіть незначна помилка може призвести до великих затрат праці по виявленню і ліквідації цього дефекту, коли перевірка виконується на більш пізній стадії праці.
Обладнання та інструменти
Обладнання та інструменти визначають паралельно з описом переходів; в карті вказують назви і шифр обладнання та інструментів згідно з існуючими нормами тільки один раз, на початку їх застосування.
Вхідні деталі і вузли. Допоміжні матеріали
Вхідні деталі, вузли, а також допоміжні матеріали, необхідні для виконання робіт, показують в специфікації передбаченій в ескізно-операційній карті в порядку виконання роботи.
При великій кількості вхідних деталей (проводи, резистори, конденсатори, тощо) передбачають спеціальні таблиці, розташовані на полі ескізу. В таблицях показують позначення радіодеталей по схемі, а також їх номінальні значення.
Нумерація технологічних операцій
Рекомендується застосовувати так звану “п’яткову” систему нумерації технологічних операцій, так як нумерацію виконують рядом послідовних чисел, кратних п’яти (№ 0;5;10;15…). При необхідності включення додаткових операцій нумерація послідовних операцій не порушується.
Нормування складально-монтажних і регулювальних робіт
Нормування складально-монтажних робіт виконують на основі карт технологічних процесів, які визначають порядок виконання операцій, застосовуючи прилади, інструменти, матеріали і режим обробки, а також на основі нормативів часу. Користуючись цими даними, можна розрахувати норми часу на різні технологічні варіанти процесів.
Розрахунок норм штучного часу на операцію визначають по формулі:
ТШТ = ТОП * ( 1 + К / 100 ) (хв.) , (1)
де ТШТ – норма штучного часу, хв.; ТОП – оперативний час, хв.;
К – час на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок і природні потреби у відсотках від оперативного часу.
Розглянемо приклад розрахунку норм штучного часу на складально-монтажні і регулювальні роботи:
ПРИКЛАД 1.
Операція – установка силового трансформатора на шасі телевізора (лапками);
Тип виробництва – поточно-масове;
Обладнання та інструменти – конвейєр неперервної дії, візок;
Інструмент – спеціальний ключ для розвертання лапок;
Габарити і вага – 150*150*20 мм, до 6 кг.
Зміст роботи
1. Взяти силовий трансформатор з виводами, піднести, сполучити лапки з отворами шасі і встановити трансформатор.
2. Перевернути шасі на 180 град.
3. Взяти спеціальний ключ і розвернути лапки.
4. Відкласти інструмент.
Розрахунок штучного часу. Час на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби при роботі на конвейєрі безперервної дії з однією 10-хвилинною перервою на фізичну зарядку складає 9.3% від оперативного часу, згідно табл.1.2.
Розрахунок оперативного часу
Таблиця 2
№
Зміст роботи
Час, хв.
1
Взяти силовий трансформатор і піднести до місця встановлення
0,055
2
Встановити на чотири лапки
0,130
3
Перевернути шасі на 180°
0,045
4
Взяти спеціальний ключ
0,015
5
Розвернути лапки трансформатора
0,120
6
Відложити спеціальний ключ
0,015
Всього
0,380
Таким чином ТОП = 0.380 хв.
Штучний час визначається як:
ТШТ = ТОП * ( 1 + К/100 )=0.380(1+9.3/100)=0.415 (хв).
ПРИКЛАД 2.
Операція – регулювання ППЧ-відео телевізора.
Тип виробництва – поточно-масовий.
Обладнання – конвейєр.
Прилади й інструменти – прилади типу ПНТ, викрутки.
Зміст роботи
1. Переключити фішку напруги.
2. Включити провід живлення.
3. Під’єднання приладу ПНТ.
4. Наладити ППЧ-відео згідно технологічного процесу даного підприємства.
5. Відключити провід живлення.
6. Відключити прилад ПНГ.
7. Перевірити монтаж.
8. Відмітити в КПК олівцем.
Час на організаційно-технічне обслуговування робочого місця відпочинок і особисті потреби (для всіх видів робіт)
(У відсотках від оперативного часу)
Таблиця 3
Найменування елементів витрат робочого часу
Конвейєр з пульсуючим ритмом руху
Конвейєр з примусовим ритмом руху
Монтажний стіл
Автомат або напівавтомат
Розкладання, регулювання, промивка і прибирання інструменту і обладнання на початку, на протязі і в кінці зміни
0,5
0,5
0,6
0,6
Підготовка матеріалів на протязі зміни
0,4
0,4
0,6
0,4
Прибирання робочого місця на протязі та після закінчення зміни
0,9
0,9
1,1
1,0
Відпочинок і особисті потреби
4,8
5,0
4,8
4,8
Всього
6,6
6,8
7,1
6,8
З врахуванням фізичної зарядки (одна перерва на 10 хв.)
2,5
2,5
2,5
2,5
На знаходження дефектів та ремонт
10
10
10
10
Всього
9,1
9,3
9,6
9,3
Розрахунок оперативного часу
Таблиця 4
Зміст роботи
Час, хв.
Переключити фішку напруги
0,10
Приєднати (від’єднати) провід живлення
0,07
Приєднати (від’єднати) ПНГ
0,17
Наладити ППЧ-відео (6 осердь)
1,30
Перевірка монтажу
0,40
Відмітка в КПК (олівцем)
0,10
Всього
2,14
продолжение
--PAGE_BREAK--Розрахунок штучного часу. Час на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби при роботі на конвейєрі з пульсуючим ритмом руху з однією 10-хвилинною перервою на фізичну зарядку складає 9.1% від оперативного часу. На знаходження дефектів і малий ремонт беремо 10% від оперативного часу.
Всього отримуємо 19.1%
ТШТ = ТОП ( 1 + К / 100 )=2.14(1+19.1/100)=2.56 (хв).
3 Типові технологічні схеми процесу складання і монтажу радіоелектронної апаратури на печатних платах
Використовують наступні типові схеми технологічного процесу складання і монтажу апаратури на печатних платах:
1. Складання і монтаж вузлів одноплатної конструкції з ручним встановленням радіоелементів при використанні методу індивідуальної пайки;
2. Складання і монтаж вузлів одноплатної конструкції з ручним встановленням радіоелементів при використанні методу групової пайки;
3. Складання і монтаж вузлів одноплатної конструкції з механізованим встановленням радіоелементів;
4. Складання і монтаж вузлів двоплатної конструкції;
В залежності від схеми структура технологічного процесу може складатись з наступних операцій:
І схема
1. Заготівельні операції:
а)підготовка EРЕ до монтажу;
б)складання печатної плати;
2. Складання і монтаж вузлів (індивідуальна, на потоці, на багатопредметному конвейєрі).
ІІ схема
1. Заготівельні операції:
а)підготовка радіоелементів до монтажу;
б)складання печатної плати;
2. Встановлення деталей і радіоелементів на конвейєрі:
а)ручне встановлення;
б)ручне встановлення, підрізка і формовка виводів за допомогою
підгинальної головки;
в)контроль правильності встановлення радіоелементів і деталей;
3. Групова пайка:
а)обезжирення;
б)висушування;
в)флюсування;
г)висушування;
д)пайка;
е)промивка;
ж)висушування;
4. Допайка.
5. Остаточна промивка.
6. Контроль.
ІІІ схема
1. Заготівельні операції:
а)підготовка радіодеталей на конвейєрі;
б)складання печатної плати;
2. Встановлення радіоелементів на конвейєрі:
а)встановлення радіоелементів з циліндричною формою корпусу
за допомогою укладальної головки;
б)встановлення діодів за допомогою укладальної головки;
в)встановлення транзисторів за допомогою укладальної головки;
г)встановлення радіоелементів, що не підлягають механізації
вручну;
д)контроль правильності встановлення радіоелементів і деталей;
3. Групова пайка.
4. Допайка.
5. Остаточна промивка.
6. Контроль.
Типові операції
Як видно з приведених схем технологічних процесів, вони виразно розділені по видам робіт, типові операції які мають спадковість в кожній схемі.
Типові операції складання і монтажу апаратури на печатних платах мають визначену структуру, яка показана нижче.
Операції підготовки радіоелементів широкого застосування до складання.
1.Контроль радіоелементів по номіналам “придатний–непридатний”.
2.Рихтовка виводів.
3.Підрізка виводів.
4.Зачищення виводів.
5.Вкладка радіоелементів в технологічну касети.
6.Лудження виводів радіоелементів.
7.Формування виводів радіоелементів.
Операції підготовки радіоелементів вузького застосування до складання.
1.Контроль радіоелементів “придатний–непридатний”.
2.Рихтовка дротяних виводів радіоелементів.
3.Підрізка виводів радіоелементів.
4.Зачищення дротяних виводів.
5.Лудження виводів радіоелементів.
6.Формування дротяних виводів радіоелементів.
7.Формування стрічкових виводів.
8.Підрізка стрічкових виводів.
9.Формування виводів діодів.
10.Формування виводів транзисторів.
Операції складання печатних плат.
1.Встановлення на плату пустотілих заклепок-пістонів.
2.Встановлення на плату контактів.
3.Встановлення на плату перемичок.
4.Встановлення штирів.
5.Встановлення на плату радіоелементів.
6.Підготовка виводів радіоелементів.
7.Встановлення на плату діодів.
8.Доскладання плати.
9.Контроль правильності і якості встановлення радіоелементів.
Операції пайки монтажних з’єднань на печатних платах.
1.Обезжирення плати.
2.Флюсування місць пайки.
3.Пайка з’єднань на платі.
4.Допайка з’єднань.
5.Промивка плати.
6.Висушування плати.
Вибір схеми процесу
Схема процесу вибирається в залежності від конструктивних відмінностей печатної плати, а також серійності виробництва.
Перша схема рекомендується при виготовленні вузлів з двостороннім розташуванням радіоелементів і деталей відносно плати, а також вузлів, в яких виводи радіоелементів не підгинаються після їх встановлення на плату.
Друга схема рекомендується при виробництву вузлів, корпуси радіодеталей яких встановлюють на відстані від поверхні плати, а також вузлів, корпуси радіоелементів яких встановлюють щільно до поверхні плати, але по економічній ефективності їх недоцільно переводити на механізоване складання.
Третя схема. Ця схема процесу припускає високу технологічність конструкції вузлів для забезпечення механізованого складання і представляє собою прогресивний технологічний процес.
Четверта схема має обмежене використання з погляду незначного об’єму виготовлення вузлів для двоплатної конструкції.
4 Розрахунок типових ділянок складання і монтажу печатних
плат в умовах дрібносерійного і серійного виробництва
Програма запуску
При складанні і пайці печатних плат мають значне місце технологічні затрати, в зв’язку з чим розрахунок ділянок повинен виконуватись на програмі запуску, визначаючи по формулі:
NS=N*j, (2)
де NS– річна програма запуску, шт.; N – річна програма випуску,шт.;
j – коефіцієнт технологічних витрат.
Кількість робочих місць, виробничих робітників і обладнання
Кількість робочих місць на кожній операції визначається по формулу:
С=NS*t/Ф, (3)
де С–кількість робочих місць на операції; t– трудомісткість виконання операції, год.; Ф – річний фонд часу робочого місця (при двозмінному розкладі праці), год.
Коефіцієнт завантаження робочих місць і обладнання визначається по формулі:
JЗ = СР / СПР, (4)
де JЗ – коефіцієнт завантаження; СР – розрахункова кількість робочих місць; СПР – прийнята кількість робочих місць.
Число виробничих робітників визначається по формулу:
КР= Nt/ФР, (5)
де КР – потрібне число виробничих робітників; Nt – загальний об’єм виробництва на ділянці, чол/год; ФР – річний фонд робітника, год.
Технологічне планування і організація праці на ділянках
Робочі місця на ділянках розташовують по ходу технологічного процесу, які оснащують верстаками з габаритними розмірами 1250*750*800; верстак складається з рами і двох стійок, які кріпляться до неї. Зверху мається кришка кольору «слонова кістка». На робочих місцях, призначених для лудження, пайки і промивки, необхідно вмонтовувати місцеву вентиляційну витяжку.
Ділянка виготовлення печатних плат оснащується горизонтально замкненим конвейєром періодичної дії.
Робочі місця постачають деталями і матеріалами двічі за зміну, а точніше до початку роботи і в обідню перерву. Ці матеріали поступають на робочі місця із загальноцехової матеріальної комори. Безперервну роботу ділянки забезпечують необхідним заставленням в коморах, величина якого визначається характером виробництва.
Настільні ручні пристрої використовують для підготовки елементів малого застосування, а напівавтомати і автомати – для елементів широкого застосування.
Лудження виконують на напівавтоматичному обладнанні для пайки типа АП-4 (серійне виробництво), або у ваннах для лудження (дрібносерійне).
Складні плати з складально-монтажної дільниці поступають в окремі пайки, де роблять:
а) пайку плат на обладнанні АП-4 з наступною пайкою на робочому
місці не пропаяних місць;
б) промивку плат;
в) перевірку якості пайки і монтажу кваліфікованими працівниками
та контролерами.
Готові плати поступають в комору готових виробів.
Додаток 1
Фази процесу пайки
<img width=«156» height=«79» src=«ref-1_697501656-4884.coolpic» v:shapes="_x0000_s1070 _x0000_s1071 _x0000_s1072 _x0000_s1073 _x0000_s1074 _x0000_s1075 _x0000_s1076 _x0000_s1077 _x0000_s1078 _x0000_s1079 _x0000_s1080 _x0000_s1081 _x0000_s1082 _x0000_s1083 _x0000_s1084 _x0000_s1085 _x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1088 _x0000_s1089 _x0000_s1090 _x0000_s1091 _x0000_s1092 _x0000_s1093 _x0000_s1094 _x0000_s1095 _x0000_s1096 _x0000_s1097 _x0000_s1098 _x0000_s1099 _x0000_s1100 _x0000_s1101 _x0000_s1102 _x0000_s1103 _x0000_s1104 _x0000_s1105 _x0000_s1106 _x0000_s1107 _x0000_s1108 _x0000_s1109 _x0000_s1110 _x0000_s1111 _x0000_s1112">
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697506540-223.coolpic» v:shapes="_x0000_s1349"> повітря
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697506763-234.coolpic» v:shapes="_x0000_s1360"> окисний шар
<img width=«79» height=«10» src=«ref-1_697506997-233.coolpic» v:shapes="_x0000_s1363"> основний метал
<img width=«79» height=«10» src=«ref-1_697507230-199.coolpic» v:shapes="_x0000_s1365"><img width=«156» height=«78» src=«ref-1_697507429-4954.coolpic» v:shapes="_x0000_s1150 _x0000_s1151 _x0000_s1152 _x0000_s1153 _x0000_s1154 _x0000_s1155 _x0000_s1156 _x0000_s1157 _x0000_s1158 _x0000_s1159 _x0000_s1160 _x0000_s1161 _x0000_s1162 _x0000_s1163 _x0000_s1164 _x0000_s1165 _x0000_s1166 _x0000_s1167 _x0000_s1168 _x0000_s1169 _x0000_s1170 _x0000_s1171 _x0000_s1172 _x0000_s1173 _x0000_s1174 _x0000_s1175 _x0000_s1176 _x0000_s1177 _x0000_s1178 _x0000_s1179 _x0000_s1180 _x0000_s1181 _x0000_s1182 _x0000_s1183 _x0000_s1184 _x0000_s1185 _x0000_s1186 _x0000_s1187 _x0000_s1188 _x0000_s1189 _x0000_s1190 _x0000_s1191 _x0000_s1192 _x0000_s1193 _x0000_s1194 _x0000_s1195 _x0000_s1196 _x0000_s1197 _x0000_s1198 _x0000_s1199 _x0000_s1200 _x0000_s1201 _x0000_s1202 _x0000_s1203 _x0000_s1204 _x0000_s1205 _x0000_s1206 _x0000_s1207 _x0000_s1208 _x0000_s1209 _x0000_s1210 _x0000_s1211 _x0000_s1212 _x0000_s1213 _x0000_s1214"> флюс
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697506763-234.coolpic» v:shapes="_x0000_s1368">змащування окисленої поверхні металу флюсом
<img width=«79» height=«10» src=«ref-1_697507230-199.coolpic» v:shapes="_x0000_s1371">основний метал
<img width=«156» height=«79» src=«ref-1_697512816-4281.coolpic» v:shapes="_x0000_s1217 _x0000_s1218 _x0000_s1219 _x0000_s1220 _x0000_s1221 _x0000_s1222 _x0000_s1223 _x0000_s1224 _x0000_s1225 _x0000_s1226 _x0000_s1227 _x0000_s1228 _x0000_s1229 _x0000_s1230 _x0000_s1231 _x0000_s1232 _x0000_s1233 _x0000_s1234 _x0000_s1235 _x0000_s1236 _x0000_s1237 _x0000_s1238 _x0000_s1239 _x0000_s1240 _x0000_s1241 _x0000_s1242 _x0000_s1243 _x0000_s1244 _x0000_s1245 _x0000_s1246 _x0000_s1247 _x0000_s1248 _x0000_s1249 _x0000_s1250 _x0000_s1251 _x0000_s1252 _x0000_s1253 _x0000_s1254 _x0000_s1255 _x0000_s1256 _x0000_s1257 _x0000_s1258 _x0000_s1259 _x0000_s1260 _x0000_s1261 _x0000_s1262 _x0000_s1263 _x0000_s1264 _x0000_s1265 _x0000_s1266 _x0000_s1267 _x0000_s1268 _x0000_s1269 _x0000_s1270 _x0000_s1271 _x0000_s1272 _x0000_s1273 _x0000_s1274">
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697517097-234.coolpic» v:shapes="_x0000_s1374">відновлена поверхня металу
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697517097-234.coolpic» v:shapes="_x0000_s1387">основний метал
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697517097-234.coolpic» v:shapes="_x0000_s1392"><img width=«156» height=«78» src=«ref-1_697517799-4741.coolpic» v:shapes="_x0000_s1313 _x0000_s1314 _x0000_s1315 _x0000_s1316 _x0000_s1317 _x0000_s1318 _x0000_s1319 _x0000_s1320 _x0000_s1321 _x0000_s1322 _x0000_s1323 _x0000_s1324 _x0000_s1325 _x0000_s1326 _x0000_s1327 _x0000_s1328 _x0000_s1329 _x0000_s1330 _x0000_s1331 _x0000_s1332 _x0000_s1333 _x0000_s1334 _x0000_s1335 _x0000_s1336 _x0000_s1337 _x0000_s1338 _x0000_s1339 _x0000_s1340 _x0000_s1341 _x0000_s1342 _x0000_s1343 _x0000_s1344 _x0000_s1345 _x0000_s1346">рідкий припой
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697506763-234.coolpic» v:shapes="_x0000_s1397">змащування припоєм металічної поверхні
<img width=«79» height=«10» src=«ref-1_697506997-233.coolpic» v:shapes="_x0000_s1400">основний метал
<img width=«156» height=«79» src=«ref-1_697523007-5743.coolpic» v:shapes="_x0000_s1277 _x0000_s1278 _x0000_s1279 _x0000_s1280 _x0000_s1281 _x0000_s1282 _x0000_s1283 _x0000_s1284 _x0000_s1285 _x0000_s1286 _x0000_s1287 _x0000_s1288 _x0000_s1289 _x0000_s1290 _x0000_s1291 _x0000_s1292 _x0000_s1293 _x0000_s1294 _x0000_s1295 _x0000_s1296 _x0000_s1297 _x0000_s1298 _x0000_s1299 _x0000_s1300 _x0000_s1301 _x0000_s1302 _x0000_s1303 _x0000_s1304 _x0000_s1305 _x0000_s1306 _x0000_s1307 _x0000_s1308 _x0000_s1309 _x0000_s1310">припой
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697528750-241.coolpic» v:shapes="_x0000_s1403">
<img width=«79» height=«10» src=«ref-1_697507230-199.coolpic» v:shapes="_x0000_s1405">зона сплавлення
<img width=«79» height=«9» src=«ref-1_697529190-228.coolpic» v:shapes="_x0000_s1467">основний метал
Додаток 2
Методи паяння
<img width=«9» height=«48» src=«ref-1_697529418-334.coolpic» v:shapes="_x0000_s1048"> <img width=«209» height=«113» src=«ref-1_697529752-1923.coolpic» v:shapes="_x0000_s1038 _x0000_s1040 _x0000_s1042 _x0000_s1046 _x0000_s1050 _x0000_s1052"> <img width=«209» height=«63» src=«ref-1_697531675-1081.coolpic» v:shapes="_x0000_s1030 _x0000_s1032 _x0000_s1034 _x0000_s1036"> <img width=«472» height=«112» src=«ref-1_697532756-3093.coolpic» v:shapes="_x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1056 _x0000_s1057 _x0000_s1058 _x0000_s1059 _x0000_s1060 _x0000_s1061 _x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064 _x0000_s1065 _x0000_s1066 _x0000_s1067 _x0000_s1068"> <img width=«478» height=«150» src=«ref-1_697535849-5867.coolpic» v:shapes="_x0000_s1113 _x0000_s1114 _x0000_s1115 _x0000_s1116 _x0000_s1117 _x0000_s1118 _x0000_s1119 _x0000_s1120 _x0000_s1121 _x0000_s1122 _x0000_s1123 _x0000_s1124 _x0000_s1125 _x0000_s1126 _x0000_s1127 _x0000_s1128 _x0000_s1129 _x0000_s1130 _x0000_s1131 _x0000_s1132 _x0000_s1133 _x0000_s1134 _x0000_s1135 _x0000_s1136 _x0000_s1137 _x0000_s1138 _x0000_s1139 _x0000_s1140 _x0000_s1141 _x0000_s1142 _x0000_s1143 _x0000_s1144 _x0000_s1145 _x0000_s1146 _x0000_s1147 _x0000_s1148">
а) б)
в) г)
д) е)
<img width=«204» height=«110» src=«ref-1_697541716-4116.coolpic» v:shapes="_x0000_s1369 _x0000_s1372 _x0000_s1375 _x0000_s1388 _x0000_s1389 _x0000_s1390 _x0000_s1393 _x0000_s1394 _x0000_s1395 _x0000_s1398 _x0000_s1401 _x0000_s1404 _x0000_s1406 _x0000_s1468 _x0000_s1469 _x0000_s1470 _x0000_s1471 _x0000_s1472 _x0000_s1473 _x0000_s1474 _x0000_s1503 _x0000_s1504 _x0000_s1505 _x0000_s1506 _x0000_s1507 _x0000_s1509 _x0000_s1511 _x0000_s1515 _x0000_s1517"> <img width=«55» height=«10» src=«ref-1_697545832-250.coolpic» v:shapes="_x0000_s1513"> <img width=«209» height=«78» src=«ref-1_697546082-2859.coolpic» v:shapes="_x0000_s1215 _x0000_s1275 _x0000_s1311 _x0000_s1347 _x0000_s1350 _x0000_s1351 _x0000_s1352 _x0000_s1353 _x0000_s1354 _x0000_s1355 _x0000_s1356 _x0000_s1357 _x0000_s1358 _x0000_s1361 _x0000_s1364 _x0000_s1366">
є) ж)
а – пайка зануренням з вертикальним переміщенням;
б – пайка зануренням з нахилом плати;
в – пайка протягуванням;
г – пайка із застосуванням коливального руху;
д – пайка зануренням з маятниковим рухом плати;
е – пайка методом sylvania;
є – каскадна пайка;
ж – пайка хвилею по принципу стікання припою.
Додаток 3
Профілі хвилі при паянні хвилею
<img width=«79» height=«17» src=«ref-1_697548941-260.coolpic» v:shapes="_x0000_s1521"> <img width=«168» height=«154» src=«ref-1_697549201-3182.coolpic» v:shapes="_x0000_s1043 _x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1047 _x0000_s1049 _x0000_s1051 _x0000_s1053 _x0000_s1069 _x0000_s1149 _x0000_s1216 _x0000_s1276 _x0000_s1312 _x0000_s1348 _x0000_s1359"> <img width=«168» height=«134» src=«ref-1_697552383-2921.coolpic» v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1031 _x0000_s1033 _x0000_s1035 _x0000_s1037 _x0000_s1039 _x0000_s1041">
а) б)
<img width=«168» height=«178» src=«ref-1_697555304-3944.coolpic» v:shapes="_x0000_s1362 _x0000_s1367 _x0000_s1370 _x0000_s1373 _x0000_s1376 _x0000_s1391 _x0000_s1396 _x0000_s1399 _x0000_s1402"> <img width=«169» height=«139» src=«ref-1_697559248-2816.coolpic» v:shapes="_x0000_s1475 _x0000_s1476 _x0000_s1477 _x0000_s1478 _x0000_s1479 _x0000_s1480 _x0000_s1481">
в) г)
<img width=«168» height=«149» src=«ref-1_697562064-3097.coolpic» v:shapes="_x0000_s1522 _x0000_s1523 _x0000_s1524 _x0000_s1525 _x0000_s1526 _x0000_s1527 _x0000_s1528 _x0000_s1529 _x0000_s1530"> <img width=«167» height=«139» src=«ref-1_697565161-3246.coolpic» v:shapes="_x0000_s1508 _x0000_s1510 _x0000_s1512 _x0000_s1514 _x0000_s1516 _x0000_s1518 _x0000_s1519 _x0000_s1520">
д) е)
а – дугова хвиля; г – плоска хвиля;
б – дельта-хвиля; д – плоска хвиля;
в – відбита хвиля; е – вторинна хвиля.
продолжение
--PAGE_BREAK--Додаток 4
Штучні норми часу та час на складання і монтаж
Штучна норма часу
Розрахунок норм часу на операції складання і монтажу розраховується по формулі:
ТШТ = ТОП * К (хв.) , (1)
де ТШТ – штучний час на виконання операції; ТОП – оперативний час; К – коефіцієнт, що передбачає підготовчо-заключний час та час на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби.
При розрахунках норм штучного часу на регулювання і контроль в формулі (1) вводиться коефіцієнт КІ, що враховує час на виявлення і ремонт дефектів регулювальником в процесі регулювання виробу, тобто формула (1) набуває наступного вигляду:
Тшт = Топ * КІ * КП (хв.) (2)
Підготовчо-заключний час, час на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби
Таблиця 1
№
Найменування елементів затрат робочого часу
Зміст роботи
Час в процентах від оперативного
1
2
3
4
1
Підготовчо-заключний час
а)Отримання завдання на зміну, технічної документації, інструменту і матеріалів;
б)Ознайомлення з кресленнями і інструкціями. Наладка обладнання і приладів;
в)Здача роботи, інструменту і оформлення документів.
2,0
Продовження таблиці 1
1
2
3
4
2
Організаційно-технічне обслуговування робочого місця і т.ін.
а)Розкладення і прибирання інструменту і пристроїв на початку, на протязі та в кінці зміни;
б)Підналадка, калібровка і перевірка приладів і пристроїв на протязі зміни;
в)Обмін дефектних матеріалів, електроелементів і деталей протягом зміни;
г)Отримання виробничого інструктажу протягом зміни;
д)Прибирання робочого місця протягом і після закінчення зміни.
4,5
3
Відпочинок і особисті потреби
а)Виробнича гімнастика;
б)Відпочинок і особисті потреби.
7,5
Всього в процентах від оперативного часу
14
Коефіцієнт до оперативного часу – КП = 1+К
1,14
Примітка. В даному випадку підготовчо-заключний час визначено у відсотках від оперативного часу, так як він складає незначну частину робочого часу і являється постійним при виконанні робіт, передбачених нормативами.
Таблиця 2
Розмір партій плат, шт.
Поправний коефіцієнт КІ
300 … 1000
1,0
150 … 300
1,1
50 … 150
1,2
Заготівка монтажних проводів
Зміст роботи
1. Відмотати необхідну довжину проводу і вирівняти.
2. Відміряти задану довжину проводу по лінійці або зсунути кінець проводу до кінця ножиць.
3. Взяти ножиці, відрізати провід, відкласти ножиці і провід або натиснути ричаг ножиць і відрізати провід.
Час на заготовку монтажних проводів
Таблиця 3
Параметри дроту
Ручні ножиці
Важільні ножиці
Педальні ножиці
Довжина заготовки, мм
30
100
30
100
30
100
Час на один провід, хв.
Неізольований Æ0,2
0,068
0,063
0,046
0,061
—
—
Неізольований Æ0,5
,065
,070
0,051
0,057
—
—
Ізольований Æ0,2
0,054
0,065
0,043
0,052
0,038
0,048
Ізольований Æ0,5
0,060
0,072
0,047
0,057
0,045
0,054
Багатожильний Æ0,5
0,066
0,079
0,052
0,063
0,047
0,057
Багатожильний Æ1,0
0,073
0,087
0,057
0,068
0,052
0,060
Зняття ізоляції
Зміст роботи
1. Взяти провід і відповідний інструмент.
2. Зачистити кінець проводу на потрібну довжину.
3. Відкласти провід.
Час на зняття ізоляції
Таблиця 4
Спосіб зачистки
Діаметр проводу, мм
£0,06
0,06…0,1
0,1…0,25
0,25…0,5
0,5…1,0
Зачистка одного кінця, хв.
Наждачний папір
0,067…0,144
0,060…0,108
0,060…0,090
0,042…0,103
0,067…0,144
Електроопалювачем і наждачним папером
0,084…0,199
0,076…0,178
0,071…0,205
0,079…0,113
0,101…0,144
Скальпелем
0,109
0,084
0,070
0,108
0,140
Лудження
Зміст роботи
1.Взяти провід і відповідний інструмент.
2.Зачистити кінець проводу на потрібну довжину.
3.Відкласти провід.
Час на лудження
Таблиця 5
Кількість обслугов
Діаметр виводів, мм
Тип дроту
Довжина
уючих
0…0,2
0,2…0,5
електроелементу
лудіння, мм
виводів деталі
Час лудіння однієї деталі, хв.
Оголений одножильний провід
0…10
1
0,134
0,124
2
0,199
0,179
Багатожильний провід
0…10
1
0,139
0,129
2
0,209
0,189
Виводи радіолементів
0…10
1
0,134
0,124
2
0,199
0,179
3
0,254
0,224
Примітка. При використанні пінцету до табличного часу треба додавати 0.029 хв.
Підготовка електроелементів до монтажу
Зміст роботи
1.Взяти електроелемент і відповідний інструмент.
2.Продивитись, виправити, зачистити і т.ін.
3.Відкласти електроелемент і інструмент.
Час на підготовку електроелементів до монтажу
Таблиця 6
Найменування
Діаметр
виводів,
Кількість оброблюваних виводів
прийому
Інструмент
мм
2
3
Час на один елемент, хв.
Вирівнювання виводів
Вручну
0,2…0,5
0,056…0,066
0,066…0,081
Пінцет
0,2…0,5
0,095…0,105
0,110…0,125
Зачистка виводів
Наждачний папір
0,2…0,5
0,176…0,136
0,246…0,186
скальпель
0,2…0,5
0,155…0,115
0,200…0,155
Обрізка виводів
Ножиці
0,2…0,5
0,064…0,074
0,079…0,094
Установка деталей і електроелементів на плату
Зміст роботи
1. Взяти в коробці деталь або електроелемент і роздивитись.
2. При необхідності попередньо розправити виводи і нанести шар клею на основу деталі електроелементу або місце їх встановлення на плату.
3. Встановити деталь або електроелемент на плату одним із наступних способів:
а) накласти виводами на контактні площадки плати, покриті
контактором або без нього;
б) накласти основою на плату із суміщенням виводів з
контактними площадками плати;
в) пропустити виводи в отвори плати або основою в гніздо плати.
4. При необхідності підігнути виводи з іншої сторони плати.
Час на установку деталей і електроелементів на плату
Таблиця 7
Найменування деталей і електроелементів
Кількість виводів
Спосіб встановлення однієї деталі
Час встановлення, хв.
1
2
3
4
Штирі, стійки, пелюстки і т.ін.
1
Накладання на плату
0,068…0,085
В отвори плати
0,078…0,098
Продовження таблиці 7
1
2
3
4
Перемички з дроту діаметром
2
В паз плати
0,083…0,105
до 0,5 мм і т.ін.
Накладанням на плату
0,093…0,118
Основою з виводом на контакт плати
0,096…0,151
Торцем виводів на контакти плати
0,118…0,151
Основою на контакт плати, покритий контактолом
0,113…0,150
Резистори
2
Виводами на контакти плати, покриті контактолом
0,138…0,178
Виводами в отвори плати
0,138…0,168
Виводами в отвори, загинаючи виводи з іншої сторони плати
0,223…0,278
Основою в гніздо плати для каркасу
0,123…0,143
Виводами в отвори плати або каркасу
0,183…0,223
Транзистори (діаметром до 0,5 мм)
3
Виводами в отвори плати або каркасу, загинаючи виводи з іншої сторони плати
0,303…0,373
2
Виводами в контактні отвори
0,108…0,148
4
плати
0,138…0,178
Планки, основи,
6
0,168…0,218
дроселі, трансформатори
8
0,198…0,258
(з жорсткими виводами
2
Виводами в контактні отвори
0,198…0,248
діаметром до 0,5 мм)
4
плати, загинаючи виводи з
0,288…0,368
6
іншої сторони плати
0,378…0,488
8
0,468…0,608
Продовження таблиці 7
1
2
3
4
Діодні матриці,
катушки, дроселі,
2
В паз основою, вирівнявши і намазавши клеєм виводи
0,228…0,248
тороїдальні трансформатори
2
На плату,
0,248…0,275
4
вирівнявши виводи і
0,328…0,361
(з гнучкими проводами)
6
намазавши клеєм
0,408…0,448
8
основу
0,488…0,535
продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по производству
Реферат по производству
Взаимосвязь и регуляция процессов
2 Сентября 2013
Реферат по производству
Технологические расчеты в бродильных производствах
2 Сентября 2013
Реферат по производству
Унификация языка служебных документов
2 Сентября 2013
Реферат по производству
Формирование понятия фермент в школьном курсе биологии и связь с школьным курсом химии
2 Сентября 2013