Реферат: Особливості діагностики і корекції затримки психічного розвитку в молодшому шкільному віці

--PAGE_BREAK--З 2001 р. співробітники лабораторії працюють над темою: “Науково-педагогічні засади удосконалення змісту освіти дітей із затримкою психічного розвитку”. Відповідно до окреслених завдань розроблено систему контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР)., в основу якої покладено результати дослідження: стосовно груп і характеристик компетенцій учнів із ЗПР, як інтегрованого показника знань та якостей, що мають набуватися в умовах спеціально організованого навчання; дані про об’єкти контролю, особливості функцій перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів із ЗПР. В якості основних дидактичних принципів контролю та оцінювання навчальних досягнень покладена обґрунтована необхідність застосування диференціації та індивідуалізації, які зорієнтовані на типологію порушень структури навчально-пізнавальної діяльності цієї категорії учнів.
У лабораторії розроблено Державний освітній стандарт загальноосвітньої спеціальної початкової школи інтенсивної педагогічної корекції, спрямований на розв’язання основних завдань початкового навчання дітей із затримкою психічного розвитку, особливості якого визначені шляхом теоретичного та експериментального досліджень і полягають у наступному. Освітній стандарт відповідає цензовому рівню освіти загальноосвітньої початкової школи; зміст інваріантної частини Базового плану освітнього стандарту складають освітні галузі, які забезпечують соціально необхідний для кожного школяра рівень знань, умінь і навичок. Кожна освітня галузь містить корекційно-розвивальний компонент, спрямований на формування процесів пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, власне діяльності школярів із затримкою психічного розвитку. Змістові лінії освітніх галузей охоплюють дещо звужений, порівняно зі змістовими лініями освітнього стандарту масової школи, обсяг теоретичних відомостей і характеризуються зростанням частки навчального матеріалу, що має практичну спрямованість. Кількісні та якісні показники уявлень, знань, умінь зорієнтовані на можливості розумового розвитку дітей із затримкою психічного розвитку в умовах корекційного навчання та передбачають застосування різної міри допомоги. Варіативна частина Базового навчального плану містить заняття, спрямовані на розвиток мовлення, психомоторики та індивідуальні заняття з різних навчальних предметів.
У лабораторії триває робота над розробкою навчально-методичного забезпечення школи інтенсивно педагогічної корекції. На сьогодні початкова школа цього профілю має нові навчальні програми з математики, природознавства, освітньої галузі “Людина і світ”; підручники з математики, природознавства для всіх класів початкової школи, підручники: “Буквар”, “Рідна мова” для 1, 2, 3, 4 класу; “Читанка” для 2, 3 класу.
За час існування лабораторії її співробітниками опубліковано 110 статей, 12 підручників, 3 методичні посібники, 15 навчальних посібників, 4 навчальні програми.
З 2000 року лабораторію очолює Т.В.Сак, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник. Наукові дослідження Т.В.Сак пов’язані з вивченням операційного компоненту навчальної діяльності учнів із затримкою психічного розвитку. Дослідницею створено методику діагностики рівнів розвитку мислительних операцій у молодших школярів із затримкою психічного розвитку; розроблено систему формування мислительних операцій у дітей із затримкою психічного розвитку на матеріалі засвоєння ними початкових наукових понять з природничої галузі; розроблено змістові лінії з природознавства початкової школи інтенсивної педагогічної корекції і, на їх основі, створено нові навчальні програми з природознавства для початкової школи та 5 класу основної школи інтенсивної педагогічної корекції, серію підручників з природознавства для 3, 4, 5 класів школи цього ж профілю; методичний посібник “Навчання природознавства у школі інтенсивної педагогічної корекції”. Т.В.Сак – автор підручників і навчальних посібників з математики для підготовчого, 1, 2, 3, 4 класів початкової школи інтенсивної педагогічної корекції. Під її керівництвом розроблено систему контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи інтенсивної педагогічної корекції, Держаний освітній стандарт для початкової школи цього ж профілю.
У 1997 р. розпочала роботу в лабораторії (спочатку науковим кореспондентом, а згодом в якості наукового співробітника) О.В.Романенко. Дослідниця займається вивченням питання удосконалення змісту освіти з рідної мови та читання молодших школярів із затримкою психічного розвитку. За її участю розроблено систему контрою та оцінювання навчальних досягнень з рідної мови та читання молодших школярів із ЗПР, Державний освітній стандарт із мов та читання початкової школи інтенсивної педагогічної корекції. Результати дослідження опубліковано у серії статей у фахових виданнях. У 2003 р. О.В.Романенко успішно захистила кандидатську дисертацію.
З 1998 р. до складу лабораторії увійшла Н.М. Компанець. В колі її наукових досліджень – проблема формування довільної поведінки у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, що представлена у дисертаційному дослідженні. Н.М.Компанець вивчено особливості розвитку вольової сфери молодших школярів із затримкою психічного розвитку; розроблено систему комплексних вправ для цілеспрямованого формування довільної поведінки. Результати дослідження втілено у методичних посібниках “Зачаровані картки. Математика”, “Зачаровані картки. Рідна мова”, “Читанка-забавлянка”.
Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник А.А. Колупаєва розпочала роботу в лабораторії у 1999 р. Маючи досвід практичної роботи у школі та вузі, вона залучилася до виконання планової тематики, розпочавши розробку проблем мовленнєвої підготовки дітей із затримкою психічного розвитку. Нею вивчалися питання формування фонетичних і графічних уявлень у першокласників з мовленнєвими вадами, мовленнєвої компетенції учнів із ЗПР. А.А. Колупаєва має понад 50 наукових праць, є співавтором “Букваря” для дітей із важкими розладами мовлення, підручників “Рідна мова” для 3 класу та “Рідна мова” для 4 класу школи інтенсивної педагогічної корекції, кількох методичних посібників. Вона очолювала роботу з розробки освітньої галузі “Мови і література” Державного освітнього стандарту та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової ланки школи інтенсивної педагогічної корекції. Нині розробляє концептуальні засади інтегрованого навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку. А.А.Колупаєва обіймає посаду вченого секретаря Інституту спеціальної педагогіки АПН України, секретаря спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій.
З 2001 р. в лабораторії на посаді молодшого наукового співробітника працює Л.І. Прохоренко. Тема її наукового дослідження присвячена удосконаленню змісту освіти з математики у школі інтенсивної педагогічної корекції. За час роботи в лабораторії за її участю розроблено систему контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи інтенсивної педагогічної корекції з математики, Державний освітній стандарт з математики школи цього ж профілю, навчальна програма з математики для початкової школи інтенсивної педагогічної корекції.

2 Розділ. Основні принципи і напрями в організації психолого-педагогічної корекції дітей із ЗПР
2.1 Основні принципи психолого-педагогічної корекції
Психологічна корекція — це психологічна дія на структуру психічної діяльності з метою виправлення або ослаблення дефектів в розвитку.
При реалізації психологічної корекції враховуються такі принципи організації коректувально-розвиваючої роботи з дошкільниками із ЗПР: єдність діагностики і корекції. Спостереження за динамікою розвитку дитини із ЗПР в умовах цілеспрямованої коректувальної роботи має важливе значення для визначення шляхів, методів і конкретного змісту на різних етапах навчання і виховання; этиопатогенетичного підходу, за допомогою якого визначається етіологія, механізми і структура дефекту при тому або іншому варіанті ЗПР, що є основою для вибору оптимальної коректувально-розвиваючої програми; комплексного підходу. Діагностична частина програми включає медичне, психологічне, педагогічне, логопедичне дослідження дитини із ЗПР, що дозволяє прогнозувати його подальший розвиток в умовах адекватної педагогічної корекції; динамічного вивчення (згідно концепції Л.С. Виготського про два рівні інтелектуального розвитку дитини — актуальному і потенційному). Характер спільної діяльності дитини з дорослим при засвоєнні нових способів, дій дозволяє визначити зону найближчого розвитку, а значить і навчену; якісного аналізу результатів обстеження.
Застосування критерійно-орієнтованих методик дозволяє визначити рівень інтелектуально-емоційного розвитку дітей із ЗПР і відмежувати даний варіант недорозвинення від схожих станів; обліку закономірностей онтогенетичного розвитку при організації коректувально-педагогічної роботи. Важливо виявити якісну своєрідність психічного розвитку дітей із ЗПР, визначити їх рівень, щоб виявити повноцінну базу для корекції і подальшого розвитку; єдність корекції і розвитку. Це означає, що рішення про необхідність коректувальної роботи ухвалюється тільки на основі психолого-педагогічного аналізу внутрішніх і зовнішніх умов розвитку дитини. Як основні умови розвитку можна назвати наступні:
а) максимальна реалізація вікових можливостей дитини
б) розвиток індивідуальних особливостей дитини
в) створення сприятливого, емоційного позитивного фону, який визначається, перш за все, продуктивним спілкуванням; єдність вікової і індивідуальної в розвитку дитини. Це означає індивідуальний підхід до дитини в контексті його вікового розвитку; діяльністний принцип здійснення корекції. Цей принцип визначає вибирання засобів, шляхів і способів досягнення поставленої мети. Діяльністний принцип заснований на визнанні того, що саме активна діяльність дитини є рушійною силою розвитку, що провідна діяльність найбільшою мірою сприяє розвитку дитини.
2.2 Корекція пізнавального і емоційного розвитку дітей із ЗПР
ЗПР необхідно виявити до 3—4 років дитини, поки не виявилися вторинні відхилення. Коректувально-педагогічну роботу з такими дітьми можна розділити на два етапи. На першому — пропонується допомога дітям раннього віку групи риски з метою профілактики появи вторинних порушень. Увага концентрується на системі психолого-педагогічних засобів і комплексів коректувальних заходів.
Другий етап відрізняється спеціалізованою допомогою, що враховує структури дефекту і специфіку прояву вторинних порушень в процесі учбової діяльності.
Ранній вік є найбільш сприятливим для проведення діагностики і надання ранньої допомоги дітям групи риски. На дошкільному етапі створюються найбільш сприятливі умови для корекції вторинних порушень і цілеспрямованої підготовки дітей із ЗПР в контексті вирішення освітніх завдань.
Психолого-педагогічна корекція здійснюється з урахуванням психологічних особливостей дітей із ЗПР відповідно до вікової групи.
При роботі з цими дітьми враховують високу стомлюваність і низьку працездатність, недостатню сформованість логічного запам'ятовування, просторового сприйняття, логічного мислення і активної функції уваги; незрілість емоційно-вольової сфери.
Коректувально-розвиваюча програма включає корекцію пізнавального розвитку дітей, корекція емоційного розвитку дітей, розвиток довільності у будь-якому вигляді діяльності.
Нами була розроблена і апробована коректувальна програма для дітей старшого дошкільного віку із ЗПР.
Мета цієї роботи — корекція і розвиток пошкоджених психологічних механізмів, формування складних процесів на базі простих повноцінних психічних функцій.
Тривалість занять на 30–40 хвилин, проводяться двічі в тиждень.
Заняття 1
Мета: розвиток довільності і основних властивостей уваги.
Завдання: корекція стійкості і довільності уваги, формування самоконтролю, розвиток здатності визначати емоції.
Зміст заняття. Вправу «Запам'ятовуй порядок». 5—6 чоловік шикуються в ряд. Що водить на 30 секунд повертається в їх сторону, потім, відвернувшись, перераховує, хто за ким стоїть. Потім водить інший.
Вправа «Хто швидший». Пропонуються колонки з геометричними фігурами. Дітям треба щонайшвидше викреслити геометричну фігуру, що часто зустрічається, наприклад, квадрат. Завдання змінюють: пропонується одну фігуру закреслювати, а в іншій — поставити певний знак.
Вправа «Політ літака». Представте: летить літак, з нього виплигує людина, розкривається парашут і опускається на землю. Дітям пропонується показати чотири моменти:
летить літак;
відокремилася людина;
розкрився парашут;
людина на землі.
Вправа «Квіти». Дітям роздають квіти, вирізані з кольорового паперу, в центрі яких схемний зображені емоції. Пропонується розглянути їх і розповісти, що вони відчувають, вибрати найпривабливішу квітку.
Заняття 2
Мета: розвиток основних властивостей уваги і пам'яті.
Завдання: корекція зорової пам'яті, тренування розподілу уваги, контроль емоційного стану.
Зміст заняття:
Вправа «Дзеркало». Той, що водить зображає різні емоційні стани, а діти повторюють. Коли діти запам'ятають зображення емоційних станів, то на зображення емоційного стану, показаного що водить, діти повинні показати протилежне.
Вправа «Надувага». Дитині пропонують закодувати за допомогою знаків фразу за зразком і ставлять пластинку з казкою. Після виконання завдання дитини просять розповісти про казку.
Вправу «Запам'ятай узор». Дитині пропонується зразок з узором, що складається з геометричних фігур. Просять уважно розглянути всі деталі узору і замалювати.
Вправа «Плями». Малювання руками, використовуючи фарби з метою емоційної розрядки.
Заняття 3
Мета: розвиток смислового запам'ятовування.
Завдання: корекція логічного запам'ятовування, розвиток зв'язної мови, розвиток уяви.
Зміст заняття:
Вправа «Піктограма». Я називатиму слова і цілі вирази, які необхідно запам'ятати. Для того, щоб легко було запам'ятовувати, на кожне слово потрібно намалювати такий малюнок, щоб він допоміг пригадати. Якість малюнка не має значення. Слова і букви писати не можна. Після виконання завдання діти за допомогою малюнків згадують слова.
Гра «Листоноша». Листоноша приносить зашифровану термінову телеграму, де по 2—3 графічно зображеним емоціям треба здогадатися про зміст подій.
Вправа «Сприйняття кольорів». Дітям пропонується закрасити лист паперу фарбами залежно від настрою і скласти розповідь по даному малюнку.
Заняття 4
Мета: розвиток образно-логічного мислення.
Завдання: розвиток просторового сприйняття, формування словесно-логічних операцій.
Зміст заняття:
Гра «Знайди тайник». Дитині показується план кімнати, де відмічено місце тайника. Дитина за планом шукає тайник в реальній кімнаті.
Вправу «Вгадай предмет». Вгадати треба предмет по опису його істотних ознак. Дитина ставить питання, намагаючись відгадати, який предмет загаданий.
Вправа «Лото». У лото використовуються два кольори: зелений — позначає рослини, червоний — позначає тварин. На ігровому полі — різні рослини і тварини. Виграє той, хто швидше закриє кольоровими фішками ігрове поле.
Вправа на вибір емоцій. Дитині пропонують картинки із зображенням різних емоційних станів і пропонують вибрати ту, яка більше підходить настрою.
Заняття 5
Мета: розвиток словесно-логічних операцій.
Завдання: формування здібності до узагальнення і класифікації, розвиток уміння порівняння, розвиток уяви.
Зміст заняття: розфарбувати картинку за зразком, вільна класифікація.
Пропонується 16 карток розділити на групи, які можна буде назвати одним словом.
Пошук схожих предметів. Дається предмет, і серед інших предметів треба знайти, схожі з ним. Наприклад: метелик — птах, хмара, комар, літак.
Гра «Маски». На одну дитину надягають маску тварини, але він не знає якого. Щоб відгадати, чия це маска, решта дітей зображає цієї тварини.
Гра «Хмари». Дітям пропонуються різноколірні хмари різної форми і умовні позначення квітів. Кожна дитина вибирає собі хмару по настрою.
Заняття 6
Мета: розвиток звукових і смислових компонентів мови.
Завдання: збагачення словарного запасу, розвиток зв'язної мови.
Зміст заняття: скоромовки, скласти розповідь по сюжетній картинці, придумайте бракуючу частину розповіді.
Дитині показують чотири картинки, які зв'язані між собою, пропонують розкласти їх по порядку і придумати розповідь. Потім пред'являється п'ята картинка, і дитина разом з дорослим аналізує, наскільки правильно він зв'язав всі картинки єдиним сюжетом.
    продолжение
--PAGE_BREAK--