Реферат: Психологічний розвиток колективу

--PAGE_BREAK--1.
2 Міжособистісні відносини у колективі як показник психологічного клімату класного колективу


Центральними моментами аналізу стосунків в класному колективі є:

1)                Аналіз стосунків дітей до спільної діяльності в класі;

2)                Аналіз взаємин (стосунків дітей один до одного).

Відношення до справи, до спільної діяльності позначається на зрілості колективу і виявляється у взаєминах. Строго кажучи, колективом можна назвати не кожну групу, а тільки відповідну деяким критеріям. Найважливішими критеріями виступають, по-перше, просоциальность колективної діяльності, заданість її ширшим контекстом соціальних стосунків, по-друге, успішність вирішення групою своїх групових завдань, по-третє, наявні можливості для самовизначення кожної особи, по-третє, сприятливий, здоровий клімат колективу, що позначається на мотивах взаємин дітей, на розумінні ними один одного, на здатності співчувати і об'єднуватися в скрутну хвилину.

У ідеалі класний колектив самодіяльний і самоуправляем. Велике значення має позитивне емоційне відношення дітей до суспільно корисної діяльності в класі. Успішність вирішення групою своїх завдань, може визначатися моментом зрілості групи, або рівнем групового розвитку. Рівень групового розвитку одночасно є характеристикой сформованості міжособових стосунків, результатом процесу формування групи. Різноманітні підходи до аналізу сформованості групи примушували дослідників розглядувати її залежно від часу існування, від частоти комунікацій різних членів групи за певний період часу і так далі А.І. Донцов указує на те, що до колективних властивостей можна віднести «.устойчивость існування, переважання інтеграційних тенденцій, достатню виразність групових меж, виникнення відчуття «Ми», близькість норм і моделей поведінки і др.» [Донцов А.І. Про поняття групи в соціальній психології //Социальная психологія: Хрестоматія /Сост. Е. П. Белінськая, О. А. Тіхомандріцкая — М, 2003, с.180]. Але це не єдині можливості виділити колектив «з навколишнього світу». Вище викладено, що як підстава для виявлення рівня групового розвитку приймається діяльність групи, її цінності і цілі, від яких залежить характер міжособових стосунків. «Саме на цій основі будується психологічна типологія груп, що розрізняються по рівню розвитку: групи вищого рівня соціально-психологічного розвитку (колективи), просоціальні асоціації, дифузні групи, асоціальні асоціації, корпорації. Вищий рівень групового розвитку виявляється в діяльності і міжособових стосунках, властивих коллективам». [Введення в психологію / Під общ. ред. Петровського а.в. — М., 1996, с.310].

У колективі, на відміну від малих груп менш високого рівня розвитку є умови для самовизначення особи. «Самовизначення і самоудосконалення особи можливе постільки, поскільки діти в колективі беруть участь в спільно розділеній діяльності. Брати участь в такій діяльності неможливо, якщо члени колективу не розділяють цінності, мотиви, переживання один одного, не приймають різноманітність осіб і характерів членів колективу». [Коломінський я.л. Психологія особистих взаємин в дитячому колективі. – М., 1969, с.75]. Самовизначення особи можна вважати за особливість міжособових стосунків в колективі. Про справжнє самовизначення особи можна говорити у тому випадку, коли її поведінка обумовлена не боязню зіпсувати стосунки, а бажанням досягти групових цілей діяльності, вирішити групові завдання. У групі високого рівня розвитку, на відміну від дифузної групи, такий спосіб є переважаючим і тому виступає як особлива якість міжособових стосунків.

Деятельностноє опосередковування міжособових стосунків можливе і без заданості широким соціальним контекстом. Прочитання стратометрической концепції «навпаки» – від особи, що творчо генерує нову діяльність, що шукає однодумців до затвердження нової діяльності в соціальному контексті, відкриває можливість оцінити особливу роль особи у формуванні і функціонуванні групи. Творчим буде і побудова нових стосунків разом з побудовою спільної діяльності. «Інший шлях коллективообразования виступає як оборотна сторона першого. Тут група однодумців, не маючи зовні заданої мети, не будучи об'єднана єдиною заданою діяльністю, сама синтезує її. Процес же коллективообразования зводиться до опредмечиванию цієї діяльності, боротьбі за включення її в загальний каталог деятельностей суспільства або ширшої соціальної структури шляхом пошуку нових однодумців, а також засобів її реалізації. Необхідно підкреслити, що в даному випадку мова йде лише про одного типа спонтанно виникаючих груп, які відрізняються не лише взаємною психологічною (емоційним) перевагою учасників, але і здатністю спільно синтезувати новий вигляд діяльності, промовці в даний період як суспільно значущі». [Синягин Ю.В. Динаміка процесу коллективообразования // Питання психології, 1992 № 1, с.114]. Очевидно, що якість міжособових стосунків в такій групі буде творчою, можливо, навіть декілька незвичайним, оскільки при такому підході, особа і її можливості все ж ставляться основною задачею. І психологічний клімат в такому колективі відрізнятиметься підлеглістю творчим цілям, не заданим ззовні. Ю.В. Синягин пише про те, що ця практика вироблення принципово нових ідей, шляхів, прижилася в західних корпораціях. Коли творчих, вчених людей поселяють разом в комфортному місці, і не дають їм ніяких установок. Виявляється, що через деякий час такі люди починають спонтанно генерувати ідеї. У результаті може вийти вельми цінний інтелектуальний продукт, правда, заздалегідь важко передбачити до якої області він відноситиметься.

При порушенні спільної діяльності (наприклад, при зміні організатора діяльності) психологічний клімат може погіршати, і це стане помітним по взаєминах дітей. Перш за все, зросте кількість сварок, суперечок і конфліктів. Потім з'являться стійкі протиборчі угрупування, зайняті відставанням свого впливу на колектив. Влада і вплив можуть стати самоценностью, стосунки перестануть опосредствоваться спільною діяльністю, перетворяться на проведення часу, в спілкування ради спілкування. Таким чином, позитивний вплив групи на особу буде зведений до нуля. І це буде помітно по взаєминах дітей. «Результативність впливу колективу на особу визначається самопочуттям особи в колективі. До нього відносяться: задоволеність особи діяльністю, взаєминами, керівництвом, захищеність особи в даному колективі, її внутрішній спокій». [Аникєєва. Н.П. Вчителеві про психологічний клімат в колективі. – М., 1983, с.16]. «При різних стосунках індивіди проявляють себе з різною, позитивною або негативною, сторони, тому для забезпечення переважно позитивного впливу групи на особу поважно добитися того, щоб міжособові стосунки в ній були сприятливими». [Немов Р.С. Психологія. У 3 кн. — М., 2003, Кн. 1, c.575].

Психологічний клімат колективу створюється і виявляється в процесі спілкування, міжособових стосунків. Головна межа міжособових стосунків – їх емоційна основа. «Тому міжособові стосунки можна розглядувати як чинник психологічного «клімату» групи». [Г.М. Андрєєва. Соціальна психологія. – Режим доступу: www.myword.ru, Розділ 6].

Виявляючись в спілкуванні, міжособові стосунки дітей складаються завдяки механізмам міжособової взаємодії, міжособового сприйняття і коммуницирования. Міжособова взаємодія обумовлена декількома механізмами взаємовпливу, найважливішими з яких є переконання, психічне зараження, наслідування, навіювання. Крім того, ряд дослідників називає як такі механізми сором, відчуття провини, відповідальність. Важливими механізмами міжособового сприйняття виступають эмпатия і рефлексія. Г.М. Андрєєва пише: «.установлена тісний зв'язок між ідентифікацією і іншим, близьким за змістом явищем — эмпатией. Описово эмпатия також визначається як особливий спосіб розуміння іншої людини. Тільки тут мається на увазі не раціональне осмислення проблем іншої людини, а, швидше, прагнення емоційне відгукнутися на його проблеми. Емоційна її природа виявляється якраз в тому, що ситуація іншої людини, партнера по спілкуванню, не стільки «продумывается», скільки «відчується». [Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. – Режим доступу: www.myword.ru, Розділ 7]. Процес розуміння один одного ускладнюється явищем рефлексії. У соціальній психології під рефлексією розуміється усвідомлення індивідом, що діє, того, як він сприймається партнером по спілкуванню. Це вже не просто знання або розуміння іншого, але знання того, як інший розуміє мене, своєрідний подвоєний процес дзеркальних віддзеркалень один одного, «глибоке, послідовне взаимоотражение, змістом якого є відтворення внутрішнього світу партнера по взаємодії, причому на цьому внутрішньому світі у свою чергу відбивається внутрішній світ першого дослідника». [Кон І.С. Відкриття «Я».- М.,1978, с.110].

У підлітковому віці величезний вплив на міжособове сприйняття роблять групові норми і правила, через які підлітки бачать і оцінюють один одного. Ці оцінки мають головне значення для побудови спілкування однокласників один з одним, впливають на його кількісну і якісну сторону. «Вони допомагають навчитися контролювати соціальні форми поведінки, розвивати відповідні зросту інтереси і навики, учать співпереживати, разом вирішувати загальні проблеми». [Массен П., Конджер Д, Каган Дж., Х'юстон А. Развітіє особи дитяти //психология підлітка / сост. Ю.І. Фролов. – М., 1997, с.151]. Комунікативний вимір міжособових стосунків є надзвичайно важливим. Одін із способів покарати члена групи, змусити його поступати по нормах і правилах підліткового колективу – це бойкот, тобто повне переривання спілкування. Бойкот показує дитяті, що він відлучний від бажаної діяльності спілкування і від тих людей, з якими можна спілкуватися. Така ситуація не дуже приємна і для дорослого, а для підлітка є суворим випробуванням, що часто запам'ятовується на все життя. «Навіть тимчасові неполадки з однокласниками переживаються гостро: йому здається, що всі від нього відвернулися. Найнеприємніша для підлітка ситуація – це засудження колективу, товаришів, а найважче випробування – відкритий або негласний бойкот, небажання спілкуватися. Переживання самоти тяжке і нестерпно для підлітка». [Драгунова Т. Ст Підліток. – М., 1976, з. 55].

Виводами нашого теоретичного дослідження проблеми стосунків і переваг в колективі будуть наступні:

-                     У колективі диференціація, а значить і структуризація можлива двома різними шляхами: по-перше на основі емоційних переваг, а, по-друге, через встановлення референтних стосунків. Стосунки і переваги найтіснішим чином взаємозв'язані;

-                     Переваги виражають вибірковість вибору, референтні стосунки засновані на «значущості, що пов'язує суб'єкта з іншою людиною або групою осіб»;

-                     Найчастіше социометрию використовують для виявлення структури групи, точніше за статусно-ролеву структуру групи. Завдяки социометрии можна виявити лідерів, «зірок», дітей в класному колективі, що «віддаються» перевага, «відкиданих», «ізольованих»;

-                     Референтность лежить в глибших шарах внутрішньогрупової активності, опосредствуемой цінностями, прийнятими в даному співтоваристві;

-                     Центральними моментами аналізу стосунків в класному колективі є: 1) аналіз стосунків дітей до спільної діяльності в класі; 2) аналіз взаємин (стосунків дітей один до одного);

-                     Вищий рівень групового розвитку виявляється в діяльності і міжособових стосунках, властивих колективам;

-                     У колективі створюється особливий психологічний клімат, що відображає ціннісно-орієнтаційну єдність і ступінь розвитку групової емоційної ідентифікації членів колективу один з одним. Чим вище ці показники, тим більше підстав стверджувати, що членів колективу зв'язує спільна діяльність;

-                     Можна розуміти коллективообразование не лише через оволодіння соціально-заданою діяльністю, але і через генерацію особами, зібраними в колектив нового вигляду діяльності. Міжособові стосунки в такому колективі і психологічний клімат відрізняються високим рівнем творчості.

-                     При порушенні спільної діяльності психологічний клімат може погіршати, і це стане помітним по взаєминах дітей;

-                     Міжособова взаємодія обумовлена декількома механізмами взаємовпливу, найважливішими з яких є переконання, психічне зараження, наслідування, навіювання. Крім того, ряд дослідників називає як такі механізми сором, відчуття провини, відповідальність. Важливими механізмами міжособового сприйняття виступають эмпатия і рефлексія.

-                     У підлітковому віці величезний вплив на міжособове сприйняття роблять групові норми і правила, через які підлітки бачать і оцінюють один одного.

    продолжение
--PAGE_BREAK--Глава 2. Опис дослідження переваг і стосунків в класному колективі 2.1
Методичні основи дослідження, контингент випробовуваних


Дослідження стосунків і переваг ми провели в підлітковому класному колективі за допомогою методичної процедури референтометрии, що має численні варіанти і багато разів описаною. «В ході виконання референтометрии, вчитель повинен скласти план індивідуальної бесіди з школярем, основний зміст якої полягає в наступному. Вчитель указує школяру, що він може познайомитися з деякими оцінками, які йому дали однокласники. Вчитель питає, з чиєю б оцінкою випробовуваний хотів познайомитися. Після того, як учень назвав одного з однокласників, вчитель пропонує йому зробити ще один вибір товариша по навчанню. І, нарешті, вже абсолютно остаточний, третій вибір. Ці три однокласники і складають ядро референтної групи для даного школяра». [Фрідман Л.М., Пушкина Т.А., Каплуновіч І.Я. Вивчення особи учня і учнівських колективів. – М., 1988, с.188].

Згідно виділеному нами предмету – стосунки і переваги в класному колективі, ми побудували дослідження так, щоб якомога наочніше показати, як і на підставі чого будуються стосунки і як вони виражаються в перевагах. Мета дослідження: виявити найбільш референтних для даного класного колективу осіб.

В ході застосування процедури дослідження вирішувалися ряд приватних завдань, що відображають його етапи:

1)                Вироблялися критерії взаимооценки, найбільш цінні для колективу підлітків якості особи, що відображають;

2)                Здійснювалося взаимооценивание;

3)                Виявлявся референтний круг;

4)                Проводилася обробка і представлення даних;

5)                Обговорювалися результати і були зроблені виводи.

У дослідженні брали участь учні 7-го класу МОУ СОШ № 14 в кількості 18 чоловік.

На класній годині ми запропонували дітям назвати ті якості особи людини, які цінні для класного колективу. Потім спільно з дітьми ми відібрали три найбільш важливих якості. Після чого попросили кожного підлітка оцінити трьох однокласників, що беруть участь в дослідженні по трьом названим якостям за 5-балльной шкалою. Потім ми попросили підлітків назвати (письмово) трьох однокласників, думка яких про їх особові якості вони хотіли б дізнатися. Після виконаної процедури піддали дані статистичної обробки, узагальнили їх і зробили виводи.


2.2
Представлення даних, результати і виводи


На першому етапі визначення найбільш цінних особових якостей для групової діяльності, ми отримали первинний список:

1) товариськість;

2) цілеспрямованість;

3) дисциплінованість;

4) розум;

5) доброта;

6) врівноваженість;

7) організованість;

8) здатність розуміти інших;

9) здатність співчувати іншим;

10) відповідальність.

Далі були вибрані членами колективу 3 найважливіших якості:

1)                товариськість;

2)                відповідальність;

3)                здатність розуміти інших.

Дані, отримані взаємним оцінюванням, ми представляємо в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати взаємного оцінювання (середнє арифметичне)



Абубекерова Е.



Андрющак З.



Батурін Ст



Бондарева Н.



Бондарев Н.



Васильев А.



Гайфулін Я.



Грігорьев До.



Іванов Т.



Іванов Ю.



Ким Тетяна



Клеменова А.



Мухтаров А.



Оганесян Р.



Світличний А.



Сергєєва Н.



Ткаченко А.



Халатян Лера



Абубекерова Е.





4,7





4











4,7













Андрющак З.





4,3







3,7





4

















Батурін Ст











4,3



4,3













4







Бондарева Н.























5

4

4









Бондарев Н.





5





4,7





4



















Васильев А.





4,7













4













3,7



Гайфулін Я.





4,7



3,3











4















Грігорьев До.





4,7











4





4,3













Іванов Т.













4,3





4







3,7









Іванов Ю.





4,7











4,3





4,3













Ким Тетяна























4,7





3,7





3,1

Клеменова А.

2,3



4,7

























3,1





Мухтаров А.











4,7





















3,1

2,7

Оганесян Р.





5





4,3

















3,1







Світличний А.





4,7













3,1











3,1





Сергєєва Н.

3,7





















4











3

Ткаченко А.





4,1





4







3,1

















Халатян Лера





















4

4,7







3





середнє

3



4,7



3,3

4,3

4

4,3

4,4

3,6

4

4,5

4

3,9

3,6

3

3,4

2,9

К-ть оцінок

2



11



1

6

2

1

3

5

2

7

1

2

3

3

2

3

К-ть взаємних оцінок

1



3





2



1

1

1

1

2





1

2

1

2



Як випливає з Таблиці 1, найчастіше піддається оцінюванню однокласниками Батурін В. Его ж особові якості оцінюються однокласниками найвище (середній бал 4,7). Пильна увага до Клеменової А. і також дуже високі оцінки якостей її особи (середній бал 4,5). Досить високо оцінюють однокласники особові якості Іванова Тимоша (середній бал 4,4). Досить часто, але невисоко оцінюються особові якості Іванова Ю. (5 оцінок, середній бал 3,6). Найбільш низькі оцінки у Халатян Лери (середній бал 2,9). Взаємністю оцінювання характеризуються найбільшою мірою Батурін Ст (3 взаємних оцінки), Клеменова А. (2 взаємних оцінки), Васильев А. (2 взаємних оцінки). Взаємність оцінок свідчить про те, що однокласники цікавляться особами один одного, уважні один до одного. Ніяких оцінок з боку однокласників не отримали Андрющак З. і Бондарева Н. Ето означає, що однокласники їх «не бачать» як осіб, як би не запрошують до взаємного оцінювання, а значить виключають із спільної діяльності і спілкування. На підставі таблиці взаємного оцінювання можна зробити припущення про референтности деяких осіб для класного колективу, про їх особливі авторитетні позиції. Щоб перевірити це, ми дали підліткам наступне завдання: «Напишіть прізвища 3-х чоловік, оцінку якими якостей своєї особи Ви б хотіли дізнатися». Результати такого дослідження референтних переваг ми наводимо в Таблиці 2.


Таблиця 2

Результати дослідження референтних переваг



Абубекерова Е.



Андрющак З.



Батурін Ст



Бондарева Н.



Бондарев Н.



Васильев А.



Гайфулін Я.



Грігорьев До.



Іванов Т.



Іванов Ю.



Ким Тетяна



Клеменова А.



Мухтаров А.



Оганесян Р.



Світличний А.



Сергєєва Н.



Ткаченко А.



Халатян Лера



Абубекерова Е.





+





+











+













Андрющак З.





+













+



+













Батурін Ст











+











+





+







Бондарева Н.























+

+

+









Бондарев Н.





+





+





+



















Васильев А.





+













+













+



Гайфулін Я.





+



+











+















Грігорьев До.





+











+





+













Іванов Т.













+





+







+









Іванов Ю.





+











+





+













Ким Тетяна





+

















+





+







Клеменова А.





+





+





+



















Мухтаров А.





+





+











+













Оганесян Р.





+





+

















+







Світличний А.





+













+



+













Сергєєва Н.

+





















+











+

Ткаченко А.





+





+











+













Халатян Лера





















+

+







+





К-ть виборів

1



13



1

7

1



4

4

2

12

1

2

3

1

1

1

К-ть взаємних виборів





3





2





1

1



1





1

1

1

1



Як видно з даних таблиці, можна зробити вивід не лише про референтні круги окремих членів колективу, але і про те, що є особи, референтні для всього класу. Найбільш референтними особами в класі є Батурін Ст, Клеменова А. і Васильев А. Одноклассникі готові зважати на їх думку і відношення до того, що відбувається в класному колективі. Очевидно, що вони складають трійку лідерів в класі, глибоко через ціннісні орієнтації що впливають на однокласників. І орієнтуються вони, загалом, один на одного. Батурін Ст віддає перевагу думці Васильева А. Для Клеменової А. важлива думка і Батуріна Ст і Васильева А. Ценності таких підлітків як Андрющак З., Бондарева Н., Грігорьев До., не цікавлять нікого з однокласників. Таким чином, вони реально не мають «ваги» в класному колективі. Якщо вони завтра зникнуть з класу, то нічого не зміниться. Це може означати, що, насправді (якби інструкція не припускала вибір тільки однокласників, а ще і осіб «за межами» класного колективу), ці хлопці вибрали б осіб, що не входять в класний колектив. Тобто їх життя, здійснення ними своїх цінностей проходить поза класом, а десь у іншому місці і з іншими людьми.

Звертає на себе увагу той факт, що не всі підлітки, особа яких високо оцінюється однокласниками, є референтними для класу особами. До таких людей, наприклад, відноситься Іванов Т., Грігорьев До., Гайфулін Я. Ето означає, що реального внеску у спільну колективну діяльність однокласники від них не бачать або не помічають.

При побудові виховної роботи з цим класним колективом, необхідно робити вплив, перш за все, на тих хлопців, які входять в більшість референтних кругів однокласників. Саме їх розуміння і їх слово може, як організувати, так і зруйнувати класний колектив.

По результатах, представлених в даному розділі, ми можемо зробити наступні виводи:

-                     Ідея референтометрии полягає в тому, щоб, з однією стороны, дати можливість випробовуваному ознайомитися з думкою будь-якого члена групи по приводу заздалегідь відібраних і, несомненно, значущих об'єктів (зокрема з оцінкою його, випробовуваного, особистих якостей), а з іншої — строго обмежити кількість таких обираних осіб. Це вимушує випробовуваного проявляти високий ступінь вибірковості до думки і оцінки осіб, що приваблюють його;

-                     У дослідженні брали участь учні 7-го класу МОУ СОШ № 14 в кількості 18 чоловік.

-                     Найчастіше піддається оцінюванню однокласниками Батурін В. Его ж особові якості оцінюються однокласниками найвище (середній бал 4,7). Пильна увага до Клеменової А. і також дуже високі оцінки якостей її особи (середній бал 4,5).

-                     Ніяких оцінок з боку однокласників не отримали Андрющак З. і Бондарева Н. Ето означає, що однокласники їх «не бачать» як осіб, як би не запрошують до взаємного оцінювання, а значить виключають із спільної діяльності і спілкування.

-                     Найбільш референтними особами для однокласників є Батурін Ст, Клеменова А. і Васильев А. Одноклассникі орієнтуються на їх думку і відношення до того, що відбувається в класному колективі;

-                     Цінності таких підлітків як Андрющак З., Бондарева Н., Грігорьев До., не цікавлять нікого з однокласників. Можна сказати, що вони вимкнені з діяльності класу.

-                     Висока оцінка особи однокласника ще не гарантія того, що він реально впливає на процеси, що відбуваються в колективі. Референтность – це особлива якість особи людини, що полягає в його авторитетності для інших однокласників;

-                     При побудові виховної роботи з цим класним колективом, необхідно робити вплив, перш за все, на тих хлопців, які входять в більшість референтних кругів однокласників. Саме їх розуміння і їх слово може, як організувати, так і зруйнувати класний колектив.

    продолжение
--PAGE_BREAK--