Реферат: Під редакцією Горбенко Л. Г. Автори : Говрас В.І., Гродзь Н. Ф., Різник С. Д., Слободяник Л. В., Сташенко Т. М. Бібліотечні уроки 1-11 класи

Бібліотечні уроки 1-11 класи

________________________________________________________________________________



Під редакцією Горбенко Л.Г.


Автори : Говрас В.І., Гродзь Н.Ф., Різник С.Д.,

Слободяник Л.В., Сташенко Т.М.


Бібліотечні уроки 1-11 класи

2008





Анотація

„Люди перестають мислити,

коли перестають читати”

Дені Дідро

Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не тільки вміти читати, писати, говорити, але швидко та вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми технології навчання, але головним залишається вміння учнів вчитися, самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову. Вміння учня працювати з додатковою літературою з різних предметів допоможе вивести його за рамки підручника, глибше осмислити і зрозуміти вивчену тему, розділ, сприяти їх досягненням , як під час навчання у школі, так і в самостійному житті.

Ось чому творча група шкільних бібліотекарів, складаючи для 1-11 класів програму бібліотечно-бібліографічної освіти, розробки бібліотечних уроків намагалась забезпечити поступове набуття та поглиблення знань учнями, дати їм поняття про книгу і бібліотеку: від загального ознайомлення в молодших класах до знання змісту окремих розділів книжкового фонду, впевненого використання каталогів і картотек, бібліографічних посібників в старших класах.

Сюди увійшли основні поняття: бібліотека, читальний зал, основні елементи книги, довідковий апарат, тематична, довідкова література, каталоги, картотеки. При розробці бібліотечних уроків творча група прагнула, щоб вони були цікавими, емоційними, доступними за змістом, відповідали фізіологічним та психологічним особливостям відповідної вікової категорії.


^ Горбенко Л.Г., методист

райметодкабінету

відділу освіти Шполянської

райдержадміністрації


Програма бібліотечно-бібліографічних знань

для учнів 1-11 класів


1 клас

І. Мандрівка книжковим містом .

ІІ. Твій друг - книга.

ІІІ. Газети та журнали для дітей.

2 клас

І. Види і типи дитячих книг.

ІІ. Основні елементи книги.

ІІІ. Як спілкуватися з книгою.

3 клас

І. Періодичні видання для молодших школярів.

ІІ. Щоб книжка довше жила.

ІІІ. Подорож в країну „Фольклористика”

4 клас

І. Бібліотека – книжковий дім.

ІІ. Науково-пізнавальна література для школярів.

ІІІ. Які книги допомагають мені вчитися.


5 клас

І. Дитячі енциклопедії, довідники, словники.

ІІ. Історія створення книги.

ІІІ. Щоденник читача.

6 клас

І. Вибір книги.

ІІ. Періодичні видання. Принцип організації матеріалу і змісту.

ІІІ. Відгук про книгу.


^ Довідково- інформаційний фонд бібліотеки

7 клас

І. Довідковий апарат книги.

ІІ. Енциклопедії – книги, які знають все.

ІІІ. Виникнення книгодрукування на Україні.

8 клас

І.Структура наукової книги.

ІІ. Писемні пам'ятки України.

ІІІ. Бібліотечно-бібліографічні покажчики, списки рекомендованої літератури.

Система каталогів і картотек у бібліотеці

9 клас

І. Необхідність та практичність картотек.

ІІ. Історія виникнення та види каталогів.

ІІІ. Алфавітний та систематичний каталоги.

10 клас

І. Методи самостійної роботи з книгою. (Реферати, доповіді, конспекти...)

ІІ. Комп’ютерна бібліотека. (Інтернет)

ІІІ. Бібліографія. Анотація.

Повторення

11 клас

І. Сучасне комп’ютерне забезпечення в бібліотечній справі.

ІІ. Робота в ДІС (довідково інформаційній структурі):

Твір-роздум на одну із тем:

„Робота з ДБА шкільної бібліотеки”,

„Якою я бачу шкільну бібліотеку на сучасному етапі”,

„Бібліотеки майбутнього”.

2. Аналіз та обговорення робіт. Висновки . Узагальнення вивченого.


^ 1 клас


Тема: Мандрівка книжковим містом

Мета: Ознайомити дітей зі шкільною бібліотекою, правилами користування бібліотечними книгами. Виховувати почуття поваги і шанобливого ставлення до книги.

Обладнання: Книжкові виставки, плакат «Права і обов’язки читачів»

^ Хід уроку

І. Організація учнів.

ІІ. Вступ до уроку.

Вступне слово бібліотекаря:

Сьогодні ви вперше завітали до шкільної бібліотеки. Що ж означає слово «бібліотека»? Подумайте , яке слово вам нагадує «бібліотека»? Так, Біблія. Всі ми знаємо найвідомішу книгу «Біблія».Біблія означає - книга. А бібліотека – це приміщення, де зберігаються книги. Бібліотека дуже схоже на невеличке затишне місто. І я вас запрошую в подорож чарівними вуличками нашого книжкового містечка.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Отже, тема нашого сьогоднішнього уроку: «Мандрівка книжковим містом»

ІV. Вивчення нового матеріалу.

В нашому містечку, як ви бачите, вузенькі вулички з високими будинками. Порахуйте, будь ласка, скільки поверхів вони мають? Так, шість. Це книжкові стелажі. На кожному з них по шість поличок. На цих стелажах розмістились книги українських письменників. Назвіть, кого з українських письменників ви знаєте? Ось тут розташувались книги, написані М.Вовчком, М.Коцюбинським, Л.Українкою, Т.Шевченком. На цих стелажах чекають на своїх читачів книги, написані російськими письменниками, далі письменниками інших країн.

Завітаємо в гості до одного з будинків. Бачите, як гарно оформлено цього стелажа. Мабуть, в цьому будинку свято. Прочитайте, що на вгорі на стелажі написано? ( Діти читають: «Світ навколо тебе») Це - книжкова виставка для дітей. Бачите, книжки тут яскраві, в них багато ілюстрацій, здається ніби кожна книжечка посміхається і говорить: «Прочитай мене, будь ласка, я дуже багато цікавого тобі розповім». На кожній поличці зібрані книги на одну тему. Прочитайте їх назви, (діти по черзі читають рубрики виставки). З назви «Державні символи України» ми можемо дізнатися, що на цій поличці зібрані книги, в яких йдеться про гімн, прапор, герб - символи нашої держави. А як ви думаєте, про що розповідається в книгах цієї полички з назвою «Співай, прекрасна наша мово»? (діти відповідають)

(Фізкультхвилинка)

- Подивіться уважно на верхній лівий кутик обкладинки книжки. Ви бачите декілька цифр і літер. Це адреса книжки. І кожна книжечка стоїть строго на своєму місці згідно цієї адреси, чекає на свого читача. Як ви після школи кожного дня приходите додому, так і книжка, коли її прочитають, за допомогою бібліотекаря знову вертається, згідно адреси на те саме місце, звідки її брали. Отже в бібліотеці книжки не можна переставляти, бо вони тоді заблукають. Запам’ятайте, це одне з головних правил бібліотеки: не переставляти книги на полицях.

Ось ми підійшли до стелажів, де мешкають книги для найменших. Це найкрасивіші, найгарніші книжки. Як дбайлива матуся вдягає дочку чи синочка в найкращу сукню чи костюм, зав’язує бантики, чистить черевички, так і письменники і художники, створюючи книжки для вас, малята, вклали багато праці, творчості, любові. Чи подобаються вам ці книжки? Які книжки є у вас дома? Де вони зберігаються?

А тепер ви отримаєте бібліотечні книги на свій формуляр і через тиждень обов’язково їх повернете назад до бібліотеки. Записують і повертають книги на абонементі.

^ V. Закріплення вивченого матеріалу.

Давайте нагадаємо правила користування бібліотечними книгами. Щоб правила не забувались у нас в бібліотеці є такий великий плакат «Права і обов’язки читачів» (Діти по черзі читають пункти плакату). Обіцяєте виконувати ці правила.


^ VІ. Підсумок уроку.

Ось і завершилась наша мандрівка чарівним книжковим містом. Ви побачили, як багато книг в бібліотеці, узнали, що книжки стоять на поличках стелажів, роздивились книжкові виставки, нагадали бібліотечні правила, отримали книжки. Що ж вам сподобалось в нашій мандрівці? До нової зустрічі.


^ Тема: Твій друг – книга.

Мета: познайомити учнів із структурою книжки; розвивати художній смак

учнів, збагачувати їх словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до книжки.

Обладнання: стелаж із різними книжками, таблички з назвами структурних

частин книжки; ілюстрації до народних казок.

^ Хід уроку

І. Організація учнів.

ІІ. Вступ до уроку.

Загадка: Сама мовчить, а всіх вчить.

(Коротка бесіда про книгу по змісту загадки: чому мовчить і як мовчки вчить).

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Сьогодні ми з вами повинні познайомитись з книгою ближче та з тими, хто працює над її створенням, робить її красивою, привабливою для малюків.

Робота з виставкою на стелажі.

На виставці книги сучасні та вже відомі учням, казки народні та авторські.

Чи подобаються вам книжечки на виставці?

А яку б книжку ви взяли б читати першою? Чому?

Повідомити про тематику книжечок на виставці.

(Після знайомства із виставкою, сказати, що ми ще до неї повернемось).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Письменник.

Хто пише зміст книжки?

Так, основним творцем книги є автор або письменник. Ця головна людина, без якої взагалі не було б книжок. (На прикладі книжки з виставки бібліотекар показує учням, де пишеться ім’я, прізвище автора книги).

2. Заголовок.

Але перше на що звертається дитяча увага – це заголовок, назва книги. Чим цікавіша та влучніша назва у книжки, тим вам її хочеться швидше прочитати. На книжці назва пишеться зверху великими, яскравими буквами, які б привернули увагу читачів (показати кілька назв книг з виставки).

3. Ілюстрації.

А чи цікавою була б дитяча книжка без малюнків? Коли ви берете до рук книжечку, то обов’язково переглядаєте малюнки. Вони вам допомагають уявити про що зміст книжки. А що ж означає слово „ілюстрація” ми дізнаємось з довідкового бюро:

Ілюстрація – малюнок, який розкриває і поглиблює зміст тексту.

Промовте це слово по складах та запам’ятайте його. Воно означає „малюнок”.

4. Обкладинка.

Що таке обкладинка? (учні відповідають з власного досвіду та міркувань) Бібліотекар корегує відповіді та доповнює, які бувають обкладинки та демонструє на прикладі книжок з виставки види обкладинок (м’яку, тверду).

5. ^ Корінець. Сторінки.

Книга має сторінки, на яких пишеться сам зміст книжки та ілюстрації. Як же кріпляться сторінки між собою та до обкладинки? (міркують учні). Бібліотекар демонструє на книжці з виставки місце кріплення сторінок та обкладинки, називає термін „корінець”.

(Структуру книжки бібліотекар вивішує на дошці на табличках: письменник, заголовок, ілюстрація, обкладинка, сторінки, корінець).


^ V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Гра „Вибери книжку”.

Учень підходить до стелажа, вибирає книжечку і показує, де пишеться ім’я автора, читає заголовок книжки, демонструє ілюстрації, показує сторінки та місце кріплення. (кілька учнів).

2. „Ілюстрована вікторина”.

Перевіримо, як ви полюбляєте книжечки, а особливо ті, в яких є цікаві казки.

Гра „Відгадай, з якої казки ілюстрація?”

(Бібліотекар показує ілюстрації, а учні відгадують).

3. Робота над оповіданням „Любіть книгу!”.

Після читання бесіда:

Як ставився Василько до книжки?

Як він читав книжку?

Який сон йому приснився?

Чи добре було Василькові уві сні?

До якої думки він прийшов після цього?

Висновок: Книгу треба берегти і любити.

4. Літературна сторінка про книгу.

- Щоб ви порадили своїм сестричкам, братикам, друзям? Як ставитись до книжки?

То ж хай і у вашій сім’ї буде так, як пише поетеса Наталка Поклад:

Книжка в тата,

Книжка в мами,

Книжка в мене,

І в Світлани,

З книжкою малий Тарас –

Книжковечір нині в нас.

Учень 1. Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі –

Скільки книг на землі!

Є легкі і важкі

На полицях, в столі –

Наші друзі – книжки.

Учень 2. В мене є книжок багато –

І новенькі, і старі.

Я піду до школи з татом,

Всі книжки віддам сестрі,

Хай вона сама читає

Про Лисичку й Журавля,

Хай вона тепер узнає,

Як багато знаю я.


Робота над прислів’ями.


Книга – міст у

усе знати

Книгу читай,

світ знань.

Книгу читати -

розуму набирай.


(Скласти прислів’я та пояснити зміст).


VІ. Підсумок уроку.

Чи цікавий був урок?

Що ви дізналися про будову книжки?

Як треба відноситись до книг?



Тема: Газети та журнали для дітей.

Мета: розширити уявлення учнів про дитячу періодичну пресу, зокрема дитячі журнали; ознайомити з термінами „періодика”, „періодичний”, „редактор”, „тираж”, „номер”, „примірник”, спонукати до систематичного перегляду дитячої періодики.

Обладнання: вирізки з журналів, підшивки журналів.


Хід уроку

І. Організація учнів.

ІІ. Вступ до уроку.

Колективний розгляд виставки-журналів.

- Чим відрізняється сьогоднішня виставка від усіх попередніх? Які журнали представлені на ній? Хто з вас вже подав на виставку цей журнал? Яка назва журналу? Кому з вас, діти, виписують цей журнал? (Такі запитання ставлять почергово до всіх представлених на виставці журналів).

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

^ Всебічний аналіз окремих журналів.

Які журнали ви, дітки, принесли на урок? Кому з вас батьки виписують дитячий журнал? Яка його назва? Кого зацікавив цей журнал? Давайте всі разом його переглянемо.

Журнал переглядають колективно у такому порядку: розглядають обкладинку, на ній виділяють усі написи. Звертають увагу на номер журналу, рік видання, хто і де видає журнал, кому призначений. Усі вихідні дані журналу кожен учень шукає у своєму екземплярі й при потребі відповідає на запитання вчителя типу: Який номер журналу ти приніс? Після цього журнал розглядають посторінково. Демонструють малюнки, фотографії, зачитують окремі матеріали. Діти в разі необхідності знаходять відповідний матеріал за вказаними вчителем ознаками. Звертають увагу на терміни „періодика”, „періодичний”, „редактор”, „тираж”, „номер”,„примірник”.

Ці дані знаходять на сторінках обкладинки.

Скільки номерів журналу виходить на рік, якщо написано, що журнал щомісячний? У кого з вас є дванадцятий номер журналу? Яка його назва?

^ Узагальнююча бесіда за матеріалами журналу.

Що й кому журнал розповів про себе? Чим його зацікавив? Що привернуло вашу увагу на сторінках журналу? Який з творів ви хочете прочитати? Чому? Чи траплялися вам на сторінках журналу знайомі прізвища поетів, письменників? Які? Чи є дописи, статті журналістів? Прочитайте їх назви. Які матеріали з журналу ви читали вдома? (при необхідності окремі діти читають у класі) Про що ви з них довідались? Чи є в журналі ігрові завдання, книжки-саморобки? На якій сторінці журналу вміщений цей матеріал?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

а) Розповідь учителя:

Сьогодні, діти, ви дізналися, що журнал – це періодичне друковане видання, яке містить різноманітні твори, ілюстрації, фотоматеріали. А ви знаєте, що перші журнали в Європі з’явилися в другій половині ХVІ століття? Перші журнали на Україні вийшли на початку ХІХ століття У світі безліч різноманітних журналів. За читацьким призначенням розрізняють журнали для жінок, молоді, дітей...

Журнал за зовнішніми ознаками нагадує книжку. У нас на Україні видаються різноманітні журнали спеціально для дітей. Це „Малятко”, „Барвінок” , „Дзвіночок”, „Зернятко”, „Соняшник”, „Комарик” та ін. Кожен із журналів має свого читача. Однак не може кожна сім’я виписувати всі журнали, а лише один або кілька. Томі виписують журнали і бібліотеки.

б) Бесіда:

- З якими журналами ви ознайомились у бібліотеці? За який рік ви просили видати вам журнал? Які номери журналу ви розглядали? А хто з вас переглядав журнали за минулий рік чи попередні роки? Вони були представлені окремими номерами чи бібліотекар видав вам підшивку журналів? Як ви вважаєте, для чого підшивають усі номери журналів за один рік? А чи є у вас вдома підшивка журналів?

^ Добірка річного комплекту журналу.

Більшість із вас, дітки, принесли журнал... Давайте біля дошки виставимо всі його номери за порядком. Поставте перший номер, другий, третій... Який з номерів відсутній? Які ще не вийшли? Чому ви так вважаєте? Які з номерів повторюються? Давайте їх вилучимо. То скільки номерів цього (одного) року ми дібрали? І якщо ми доповнимо їх такими, яких не вистачає, і підшиємо, то що при цьому вийде, дітки?

^ V. Підсумок уроку.

Назвіть дитячі газети і журнали які ви знаєте?

Які дитячі газети і журнали ви виписуєте?

Поясніть значення слів :„періодика”, „періодичний”, „редактор”, „тираж”, „номер”,„примірник”.

^ 2 клас


Тема: Види і типи дитячих книг.

Мета: Формувати вміння розрізняти дитячі книги за типом видання: книжка-твір; книжка-збірка.

Самостійно вибирати книжку з кількох запропонованих. Виховувати бережне ставлення до книги. Розвивати інтерес до читання художніх книг.

Обладнання: Плакати з прислів’ями про книгу. Виставка книг. Комплект дитячих книг за типом видання (кожному на парту для порівняння).

^ Хід уроку.

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. У світі є безліч різних книг. І постійно видруковують все нові і нові. Чому так багато книг потрібно людям?

Різні книги по різному служать людям: одні – навчають, другі – розважають, треті – допомагають знайти потрібну інформацію. В одних книгах можна прочитати про минуле, а в інших про майбутнє.

Книги за якими навчаєтесь ви – це підручники;

Книги, які допомагають знайти відповіді на питання «Як?», «Чому?», «Звідки?», «Коли?» - це енциклопедії, словники, довідники;

Книги, які ви читаєте на дозвіллі, це – художні книги.

(Демонстрація книг)

Словникова робота.

Довідкове віконечко допоможе нам зрозуміти матеріал уроку.

^ Художня література




вірш

оповідання

казка

повість

Вірш – невеличкий поетичний твір, найчастіше з римуванням рядків.

Вчіться, діти! Мудра книжка

скаже вам чогось багато.

З того, що колись другими

і посіяно, й пожато…

Я.Щоголів.

Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому йдеться про якийсь епізод з життя персонажа. В оповіданні мало описів. Іноді в ньому герої самі розповідають про події, які з ними трапилися.

Повість – більший за розміром, ніж оповідання художній твір, у якому йдеться про різноманітні події з життя персонажів.

Казка – це художній твір, в якому обов’язково, є щось чарівне, незвичайне, фантастичне, нереальне.

Та чи всі зібрались

до моєї хати?

Всі.

Тоді вже й можна

казку починати.

^ Володимир Іванович

Бібліотекар. А зараз ми з вами познайомимось з книгами, які написав один автор. Ось перед вами ці книги:

Д.М.Барі

«Пітер Пен і Венді»

Повість-казка.

Книжка розрахована для молодшого та середнього шкільного віку. К.: Школа, 2005.- 224 с:, іл. (Моя улюблена книжка)

А.Григорук

Жилетка «Пінгвін»

Науково-художня книжка.

Проте є дитячі книжки, що містять в одній книжці і вірші, оповідання, казки, повісті. Це – книги-збірки.

До вашої уваги книга О.Пчілки

«Годі, діточки, вам, спать!»

В цій книзі ви зможете знайти і прочитати казки, вірші, оповідання, загадки, прислів’я.

Отже, ми з вами познайомились з окремими творами та збірками одного автора. А тепер розглянемо одну із збірок під назвою «Ключик до країни знань». У книзі багато віршів. Це поетичні мініатюри, загадки, небилиці, а ще казки, оповідання, повісті. І все це написали для вас українські письменники: Г.Бойко, М.Слабошпицький, Л.Костенко, Д.Білоус, В.Симоненко, М.Сигнаївський, Т.Шевченко, М.Рильський та багато інших. Отже, ми з вами тепер зможемо розрізнити книжки за типом видання: книжка-твір; книжка-збірка.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Розгляд книг-збірників; книг-творів. Порівняння по групах.

Діти розглядають самостійно, в парах, аналізують.

Бібліотекар перевіряє здобуті знання, доповнює їх.

2. Конкурс на кращого казкаря. Кожна групка опрацьовує казку, а потім інсценізує її.

ІV. Підсумок уроку.

Які види дитячих книжок запам’ятали? (художні, науково-пізнавальні, навчальні, довідкові).

З якими найчастіше зустрічаєтесь? (навчальними – підручники).

Які типи дитячих книг вивчили? (книжка-твір, книжка-збірка).

VІ. Домашнє завдання.

Прочитати художній твір на вибір.


^ Тема: Основні елементи книги.

Мета: ознайомити учнів з основними елементами книги,

видами і способами оправи книги.

Обладнання: плакати з прислів’ями про книгу, виставка книг, таблички з назвами структурних частин книжки .


^ Хід уроку.

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

з назвами структурних частин книжки.

Розповідь бібліотекаря.

Кожна книга, що потрапляє до ваших рук має свій “верхній одяг”. Сьогодні на уроці ми познайомимося з основними елементами книги, що і складають книжковий “одяг”. Отже давайте візьмемо книгу і уважно її розглянемо.(Використовуються різні книги) Це може бути паперова обложка або картонна палітурка на яку часто одягають суперобложку. Іноді робиться цупка паперова обложка без назви і прізвища автора, а всі дані про книжку друкуються на суперобложці.

Як правило, книги великого об’єму мають тверду картонну палітурку (мал.1), обклеєну із зовні папером або тканиною. Якщо подивитися на книгу з низу, то можна побачити із під спинки барвисту чи одноколірну стрічку - каптал.

Він використовується для того, щоб прикрасити книгу і приховати загин тканини спинки та тонку картонну смужку – відстав, яка використовується для того, щоб спинка була твердою. Каптал наклеюється зі сторони верхнього і нижнього обрізів книги.

В книгах, виданих на хорошому папері і в красивій палітурці , іноді є стрічка-закладка, яка називається лясе.

Оглянувши книжку із зовні, перейдемо до її внутрішньої частини. Відкривши палітурку, ми побачимо подвійний лист паперу, ліва сторона якого приклеєна до внутрішньої сторони палітурки, а права – вузенькою смужкою до першої сторінки книги. Такий же лист є і в кінці книги, але ліва сторона приклеєна до останньої сторінки книги, а права – до палітурки. Цей подвійний лист називається форзац. Він служить для з’єднання палітурки з книжковим блоком. Деякі форзаци роблять з малюнками, тема яких відповідає змісту книги.

Декілька раз слово палітурка згадувалося як єдине ціле, але палітурка складається із окремих частин. На малюнку ви бачите її в розгорнутому вигляді.(мал.33) Дві картонні сторонки палітурної кришки з’єднує спинка .

Робиться спинка із спеціальної палітурної тканини.

Формат картонних сторонок береться дещо більший, ніж формат книжкового блоку. Це робиться для того, щоб виступи сторонок - канти - захищали книгу від механічних пошкоджень.

Всі книги складаються із листків, складених в зошити. Такі зошити у кількості 4-6 штук складають книжковий блок.

Є два швейні способи закріплювати книги і брошури. Це прошив в тачку і в накидку. (мал.3 і 4)

Кожний зошит книги має свій порядковий номер, позначений дрібним шрифтом в лівому нижньому куті першого листка . Ця нумерація називається сигнатура, наявність якої допомагає правильно підібрати зошити при оправі.

Перша сторінка книги називається титульний лист і містить основні дані про книгу: прізвище та ініціали автора, назву книги, назву видавництва, рік видання.

Остання сторінка , або зворот титульного листа містить всі вихідні дані повністю.

^ VІ. Підсумок уроку.

Отже, сьогодні ви познайомилися з основними елементами книги. Знаючи як побудована книга ви легко зможете її відремонтувати. А як саме це зробити ми з вами поговоримо на наступному уроці.

^ Тема: Як спілкуватися з книгою

Мета: познайомити учнів з книгознавчими поняттями: титульний аркуш,

передмова, зміст, умовні графічні позначки, виноска, збірка авторська, збірка тематична; розвивати вміння самостійно знаходити потрібний твір за змістом творів.

Обладнання: виставка книг „Книга – ключ до знань”.

^ Хід уроку.

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Перш за все, на що звертають увагу – це обкладинка книжки. Вона

може бути твердою або м’якою.

^ Виступ групи „Словознайки” (підготовлені попередньо учні).

1-й учень. Обкладинка – це обличчя (або одяг) книги, це те, що зовні вирізняє її

з-поміж інших видань. Нерідко саме завдяки обкладинці читач вирішує – зацікавить його книга чи ні.

Бібліотекар. Коли ви відкриваєте книгу, то ви бачите перед собою аркуш паперу,

що з’єднує її із сторінками.

^ 2-й учень. Форзац – це слово запозичене з німецької мови. У перекладі означає

„сторінки, які йдуть перед текстом”. Форзаців – два. Часом це просто білий папір. А у „Читанці” на першому форзаці вміщено малюнок що розповідає про створення книги, а на другому, в кінці підручника, зображено бібліотеку.

^ 3-й учень. Часто на одній з перших сторінок книги вміщують звернення до

читача. У „Читанці” ти також знайдеш його.

Бібліотекар. Окрім титулу зустрічається таке поняття, як „Фронтиспіс” ,

„Шмуцтитул”.

^ 4-й учень. „Фронтиспіс” – це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій

сторінці. Він відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду. Це може бути також і портрет автора або головного героя твору.

Бібліотекар. Кожна окрема сторінка може містити колонцифру, колонлінійку,

колонтитул, сигнатуру і норму.

^ 5-й учень. Колонцифри – порядкова нумерація сторінок книги. Цифри нумерації

можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку.

6-й учень. Колонлінійка є лінійкою того чи іншого малюнка. Вона частіше буває

зверху сторінки.

^ 7-й учень. Колонтитули – це рядки тексту, розміщені зверху полоси з назвами;

приміром, на парній сторінці – назвами частин книги, а на непарній –

її розділів.

^ 8-й учень. Сигнатурою називають порядковий номер друкованого аркуша книги;

розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої сторінки кожного аркуша книги і повторюють з зірочкою на третій сторінці аркуша.

^ 9-й учень. Норма – скорочена назва книги або прізвище її автора. Її вміщують на

першій сторінці аркуша, біля сигнатури. Сигнатура і норма потрібні для контролю за правильністю підбору аркушів книги в процесі її виготовлення.

Бібліотекар. Книги проілюстровані різними малюнками, фотографіями, якщо

книга про те, як зробити щось своїми руками. Книгу з малюнками читати цікаво, тому, що легко уявити собі те, про що говорить автор.

^ 10-й учень. Завершує книгу – зміст – перелік назв розділів і творів. За допомогою

змісту легко знайти потрібний розділ чи твір.

11-й учень. Коли береш до рук книгу, обов’язково переглянь її зміст. Він дасть

тобі загальне уявлення про видання.

Бібліотекар. Є в книзі і вихідні дані. Це – паспорт її. Тут знайдемо ім’я та по

батькові автора, його прізвище. Прізвище видавничих працівників,

які доклали рук і вміння до створення книги. Це – редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор.

^ 12-й учень. Уважний читач прочитає тут, і коли книжку здано до набору в

друкарню, і коли її почали друкувати. Є тут відомості про формат книги, тираж, ціну.

^ 13-й учень. І дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книги

виготовляли, і адреса самого видання.

Бібліотекар. Дякую нашим помічникам за проведений урок. А тепер ми з вами

перейдемо до практичних вправ.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

^ 1. Розгадування зашифрованого вислову.




2. Робота з прислів’ями.

ка- ма- ке

ві-

Книж-

лень-

кон-


но. світ весь го рез це,




а

вид- у - ньо че


^ IV. Підсумок урок.


Колективне розгадування кросворду


1.



















2.



















3.



















4.



















5.





















1. Вчить читати й рахувати,

І писати, і співати

Всіх дітей довкола

Наша люба ... (школа)



2. На базарі їх не купиш,

На дорозі не знайдеш,

І не зважиш на терезах,

І ціни не підбереш (знання)


3. Чорне поміття

По білому полю

Той його сіє,

Хто це уміє. (письмо)


4. Сестри всі зазеленіли,

Як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли –

Час збирання настав (ягоди)


5. Не людина, а говорить і співає,

Всім новини сповіщає,

Дітям казки оповідає. (радіо)






^ VI. Домашнє завдання .

Розгадати кросворд.







1

























2








































3

























4































5




























6










Зупинка “Прислів’єград”

Прислів'я – влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, яфкий у стислій формі узагальнює ізні явища життя.

Конкурс „Хто більше?”

Діти називають прислів’я та приказки на задані теми

(Тварини, явища природи).

Зупинка “Піснєград”

Пісня – віршований строфічний твір із повторами , призначений для співу.


^ Музичне попурі. Заспіваємо разом з…

(Бібліотекар називає імена казкових героїв, а діти згадують їх пісні і разом співають).

Зупинка “Загадкоград”

Загадка – стислий алегоричний опис подій, предметів, явищ, що їх треба впізнати, відгадати.

Відгадування загадок різної тематики.

По білому полю чорним маком сіяно. (книга)

Найласкавіший хижак. (кіт)

Що можна побачити з заплющеними очима ? (Сон)

Одяг для картоплі. (Мундир)

Без ніг, а біжить, без крил, а летить. (Голос)

Висить сито не руками зроблене. (Павутина.)

Що належить тільки тобі, а застосовується частіше іншими ? (Ім`я)

У кого є такий самий хвіст як у гусака ? (У гуски)

Де живе казковий птах ? (У казці)

Що буде з лелекою, коли йому виповниться 2 роки ? (піде 3-й)

Колоду треба розпиляти на 6 частин. Скільки треба зробити розпилів ?

Скільки яєць може увійти в однолітрову банку ? (Жодного, вони не вміють ходити)



ІІІ. Підсумок уроку.

Запитання для учнів:

1. Що таке фольклор?

2. Які жанри фольклору ви сьогодні узнали?

3. Назвіть та охарактеризуйте їх.


ІV. Домашнє завдання.

Намалювати ілюстрації до улюблених казок.


4 клас


Тема: Бібліотека – книжчин дім.

Мета: виховувати у читачів інформаційну культуру, вміння користуватися ДБА; навчити дітей правильно вибирати книги, надавати дітям бібліотечно-бібліографічні знання, види каталогів, і картотек. Навчити дітей по каталогах і картотеках знаходити необхідну їм літературу.

Обладнання: 1. Виставка літератури „ Бібліотечно - бібліографічні знання – дітям”. 2. Бібліотечні картки для каталогів.

3. Картотека газетно-журнальних статей. 4. Таблиці ББК.

Хід уроку.

Девіз –епіграф: Каталоги й картотеки –

Гордість це бібліотеки.

Ви із ними подружіться –

Це в житті вам пригодиться.

І. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Діти, чи замислювались ви коли-небудь над тим, скільки книг на світі? Зробимо прості підрахунки: якщо людина прочитає в середньому за тиждень 2 книги, то за рік вона зможе прочитати 100 книг. А за 50 років близько 5 тисяч. Якщо в середній бібліотеці зберігається приблизно 20 тисяч книг, то це означає, що прочитати їх одній людині не вистачить усього життя. То як бути? Висновок один: читати треба найбільш потрібні і цікаві книги.

Скажіть, діти, коли ви приходите в бібліотеку, як ви запитуєте про книги? Чи вибираєте ви їх самі?

(Відповідь учнів)

А що ще допоможе вам у виборі книг, ми детальніше розглянемо на бібліотечному уроці.

Кожна бібліотека відкриває читачеві свої скарби за допомогою каталогів і картотек.

Каталог – це перелік всіх творів друку, які є в бібліотеці.

(запис в зошит).

Учень. (каталожна карточка).

Хоч я карточка маленька,

В каталозі я важненька.

Я про книжку все знаю

Й залюбки розповідаю:

Про автора й назву

Скажу вам відразу.

Читаємо потім,

Хто малюнки малював,

Хто коли книгу видав.

Все розповім я,

Бо балакуча вся моя сім’я.

Бібліотекар. Найбільш зручним у користуванні є алфавітний каталог. У ньому всі книги зібрані за алфавітом, тому тематика книг тут різна: можуть разом стояти художня книга і наукова. Користуватись алфавітним каталогом дуже просто. Для цього достатньо знати прізвище автора і назву книги. З алфавітного каталога можна дізнатися, чи є в бібліотеці потрібна книга.

Учень. „А”.

Я – алфавітний каталог

Знаю все тут назубок:

Які є книги в бібліотеці,

І де їх місце на полиці.

Учень „Б”.

Я складаюся з карток,

Які стоять в один рядок.

Найбільше я люблю порядок –

Тут алфавітний розпорядок.

Учень „В”.

Всі картки в алфавіті

Гарненько тут поставлені,

Якщо уважно прочитаєш –

Про книгу ти багато взнаєш.

Учень „Г” .

Коли прийдуть книжки нові –

Буде поповнення мені

На кожну з них напишуть картку

Й поставлять в каталог на згадку.

Учень „Є”.

Хто зі мною щиро дружить,

Тому книга гарно служить.

Той у книжковому морі

Не заблудиться ніколи.

Бібліотекар. Але алфавітний каталог не може відповісти на запитання, які книги розповідають про ті, чи інші явища, події, предмети. З цими запитаннями потрібно звертатися до систематичного каталогу.

Діти, давайте разом з вами ознайомимося з ним, його будовою, особливостями. Чому він так називається?

Тому що картки тут розміщені за новою системою. Кожній галузі знань відповідає той чи інший відділ систематичного каталогу, який має умовне позначення. Таке ж позначення є на книгах і називається індексом.

Картки в каталозі розміщуються згідно розділам Б.Б.К. (таблиці ББК). В таблиці кожна галузь знання отримує цифрове позначення.

Наприклад:

2 – Природничі науки

22.1 Математика

22.2 Механіка

22.3 Фізика

22.6 Астрономія

3 – Техніка

4- Сільське та лісове господарство

5 – Охорона здоров’я та медицина

60 - Суспільні науки

63 – Історичні науки

65 – Економіка

66 – Політика

67 – Держава і право

68 – Військова наука

71 – Культура

72 – Наука

73 – Інформатика

74 – Народна освіта

75 – Фізкультура і спорт

76 – Друк. Радіомовлення. Телебачення.

77 – Клубна справа

78 – Бібліотечна справа

80 – Філо