Реферат: Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої історії(1939-2001)

Запропонований урок започатковує вивчення блоку “Перебудова в СРСР та Україна” (4-й урок теми 4 Всесвітньої історії(1939-2001) та 7 уроків теми 5 Новітньої історії України (1939-2001). Це 23-й урок по Всесвітній історії та 50-й по курсу історії в 11 класі при синхронному методі викладання.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
Після цього уроку учні зможуть:

пояснювати зміст термінів “перебудова”, “прискорення”, ”гласність,”

сформувати власне ставлення до “перебудови” та її можливих наслідків

розповідати про головні завдання, які постали перед радянським суспільством в кінці 80-х років хх століття

висловлювати свою думку стосовно необхідності змін у срср в цей період

набути навичок участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції в роботі малої групи в “мозковому штурмі”в аналізі історичної ситуації та прогнозуванні можливих суспільних наслідків.

ОБЛАДНАННЯ:
1. папір, маркери, дошка, крейда,
2. правила проведення “мозкового штурму” (плакат)
3. розподіл ролей в малих групах (пам’ятка - плакат)

^ ОРІЄНТОВАНИЙ ПЛАН І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ:
1. Мотивація (ознайомлення з епіграфом та девізом уроку) До 2-х хвилин
2. Представлення теми уроку та очікуваних результатів До 3-х хвилин
3. Повідомлення про складові системної кризи Радянського Союзу на початку 80-х років. До 2-х хвилин
4. Робота в малих групах ( вироблення відповіді на перше класичне запитання: ”Хто винуватий?”. До 21 хвилини
5. “Мозковий штурм” (вироблення відповіді на друге класичне запитання: “Що робити?”) До 12 хвилин
6. Рефлексія ( усвідомлення результатів уроку ) До 5 хвилин.

^ ВАРІАНТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
1. Мотивація.
Учитель пропонує учням епіграф та девіз до уроку, які записані на дошці:

“Скажіть, перебудова вже відбулася, чи буде ще гірше?”
Михайло Жванецький.

Дослідження Михайла Задорнова:
“ДЕ” (лат.) - відміна, віддалення, пониження…
“БІЛДИНГ” (англ.) – будова
“ДЕБІЛДИНГ” – “перебудова”

А далі разом з класиками гумору учитель оголошує тему уроку.

^ 2. Представлення теми уроку та очікуваних результатів
Учитель оголошує записану на дошці тему уроку та пропонує учнівському ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЦЕНТРУ (2 учні за однією партою) повідомити класу очікувані результати.

3. Повідомлення
Вчитель, або бажаючі учні, або учні з інформаційного центру нагадують записи з опорного конспекту, які було вироблено на уроці з Всесвітньої історії “СРСР в роки “ЗАСТОЮ” (3-й урок теми 4, 22-й урок по Всесвітній історії, 42-й урок курсу):

^ 4. ВПРАВА “Хто винуватий?” (Робота в малих групах)
Вчитель пропонує вирішити перше класичне питання “Хто винуватий?” шляхом роботи в малих групах. Учитель пропонує учням уявити себе сучасниками “перебудови ”- робітниками, колгоспниками, інтелігентами, партійними функціонерами та дисидентами і з їх позиції за 10 хвилин виробити 3 відповіді на це питання.
Учні з інформаційного центру разом з вчителем ведуть хронометраж роботи груп та готують дошку для запису результатів.
(Плакат “Розподіл ролей в малих групах” для згадки вивішується на магнітній дошці) Кожна мала група отримує для свого секретаря маркери та папір.
Після закінчення роботи в малих групах доповідачі по колу зголошують свої висновки ( по одному ) і на дошці складається загальнакартина “винуватців”.(Записи роблять вчитель та учні з інформаційного центру)
В процесі обговорення вчитель ставить такі питання:

Хто найчастіше названий представниками верств тодішнього соціуму “винуватцем”?

До яких висновків ми можемо прийти?

Чи брали представники певних верств соціуму “вину” на себе? Чому?

^ 5. Мозковий штурм "Що робити?"
Завершивши попереднє обговорення, вчитель пропонує учням за допомогою методу “мозкового штурму”, залишившись в образі громадян СРСР середини 80-х років, дати відповідь на друге класичне запитання: “ЩО РОБИТИ?”(Плакат “ Правила нашого мозкового штурму” учні з інформаційного центру вивішують на магнітній дошці, вони ж готують дошку для записів, поділивши її на три колонки та записавши: у першій – сфера політики, у другій – соціальна сфера і у третій – сфера економік)
Вчитель, фіксуючи ідеї учнів, просить їх класифікувати по цим трьом напрямкам.
Як свідчить практика, учні обов’язково згадують такі завдання суспільства, як демократизація, як необхідність швидкого подолання відставання або дещо подібне.
Після запису і узагальнення пропозицій вчитель просить учнів ще раз уважно переглянути нароблене і визначитись з відповіддю на питання
шляхом голосування:
· Чи реально було реформувати СРСР, чи розвиток був можливий при умові ліквідації соціалістичного ладу та розпаду СРСР?
(Інформаційний центр проводить підрахунок результатів голосування і повідомляє їх).

6. Рефлексія.
Вчитель пропонує учням оцінити результати уроку, відповівши на питання:

Що ми робили?

Навіщо ми це робили?

Чи досягли ми поставлених цілей?

Що сподобалось особливо під час уроку? Що не сподобалось?

^ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Учні читають відповідний параграф підручника, яким користуються у школі.


Урок 1. Україна в період повоєнної відбудови

Мета: Охарактеризувати адміністративно-територіальні зміни України, що відбулися після 2-ї світової війни. З’ясувати роль УРСР в створенні ООН.
Прищеплювати навички систематизації та аналізу матеріалу,   що вивчається.
Виховувати інтерес до вітчизняної історії.
^ Тип уроку: урок-вивчення нових знань.
Обладнання: тематична карта, збірник документів, підручник, роздатковий матеріал.
Основні поняття: ООН, геополітичне становище.
Основні дати: 26 квітня 1945р. – конференція в Сан-Франциско, на     якій Україна увійшла до складу ООН як член-засновник. 1948-1949рр.- УРСР не постійний член Ради безпеки ООН.

^ Хід уроку

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
Вчитель показує дітям власну фотографію, де вона перебуває в Лівадійському палаці серед воскових фігур Сталіна, Черчілля і Рузвельта, які в 1945р. на Ялтинській конференції обговорювали питання створення ООН і дає коментар до фото.

^ Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
Вчитель оголошує тему та мету уроку, визначає основні завдання уроку та основні вміння і навички, якими учні повинні оволодіти до кінця уроку.

Вивчення нового матеріалу:
а) адміністративно-територіальні зміни.
б) УРСР – співзасновниця ООН.
Вчитель подає мінімальну інформацію, необхідну для виконання учнями практичних завдань.

Інтерактивні вправи.
Вчитель планує роботу в групах та дає інструкцію що до виконання завдань. Група учнів з 6 чоловік опрацьовують питання – Україна – спів засновниця ООН. Вчитель надає їм необхідні для опрацювання матеріали, заздалегідь підготовлені. Також вони опрацьовують документ , що знаходиться в кінці параграфа підручника і знаходять там інформацію для підкріплення власних суджень.
Решта класу працюють з підручником і опрацьовують питання: „Адміністративно-територіальні зміни”. Їх завдання – виписати в зошит договори, які УРСР уклала з сусідніми державами що до зміни її кордонів. Також вони мають проаналізувати зміну геополітичного становища України в результаті цих договорів. Вчитель разом з учнями з”ясовують що таке геополітичне становище.

^ Підбиття підсумків.
По закінченню терміну виконання завдань вчитель пропонує одному з учнів виписати на дошці договори та дати іх підписання х сусідніми державами. Також він бере на перевірку декілька зошитів і оцінює роботу учнів. Потім разом з класом перевіряють результати роботи за проблемою зміни геополітичного становища і разом узагальнюють це питання. Група учнів, яка працювала по 1-му питанню звітує про виконання завдання . Решта учнів коротко записують інформацію в зошиті.
Вчитель робить загальний висновок уроку, узагальнює та систематизує новий матеріал, який учні опрацьовували самостійно. Ставить оцінки, оголошує домашнє завдання (опрацювати пар. 12, написати реферат на тему: „Голод 1946-1947рр.”.

нагору

 

Урок 2. Економічне становище України 1945-початок 50-х років

Мета: Розкрити зміст процесу відбудови та його особливостей в Україні. Охарактеризувати причини та наслідки голоду 1946-1947рр. та рівень життя і побут населення після війни. Поглибити навички, порівнювати та зіставляти історичний матеріал , робити його узагальнення та систематизації.
Виховувати в учнів відразу до насильства в будь-якій формі.
^ Тип уроку: Комбінований.
Обладнання: підручник, документи, тематична карта, роздатковий матеріал.
Основні поняття: Відбудова, голодомор.
Основні дати: 1946-1947рр. –голод, 1947р. – грошова реформа.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування.

Яких адміністративно-територіальних змін зазнала УРСР в результаті 2-ї світової війни? Які договори були підписані?

Як змінилось геополітичне становище УРСР в результаті адміністративно-територіальних змін?

Яку мету переслідувало радянське керівництво, створюючи в республіках в 1944р. Комісаріати Закордонних справ?

Коли Україна була прийняти до ООН як країна – засновниця?

Коли Україна обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН?

Який головний результат міжнародної діяльності УРСР в повоєнні роки?

Чи була політика українського представництва в ООН незалежною? Відповідь обґрунтуйте.

Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

Відбудова та її особливості в Україні.

Голод 1946-1947рр.

Рівень життя та побут населення.

Особливості відбудови в Україні ( вчитель, розкриваючи питання, разом з учнями робить узагальнення , які ті записують в зошит):

Значні масштаби відбудовчих робіт.

Відмова від західної фінансової та технічної допомоги.

Ставка робилась на важку промисловість.

Відбудова здійснювалась за чітким державним планом.

Економіка України відбудовувалась як частина загальносоюзної економічної системи.

Ускладнення відбудовчого процесу голодом 1946-1947рр.

Нестача кваліфікованої робочої сили, устаткування.

Скасування карткової системи, проведення грошової реформи 1947р.

Голод 1946-47рр. Актуалізація опорних знань:

Скільки разів українцям довелося пережити голод?

Чому їх називають голодоморами?

Які наслідки вони мали для України?

Вчитель запрошує учня, який готував реферат, для доповіді по цьому питанню. А учні уважно стежать за розповіддю та фіксують в зошитах причини та наслідки голоду 1946-47рр.
Учні разом з вчителем опрацьовують документ і відповідають на запитання.
Рівень життя та побут населення. 
Учні самостійно читають пункт параграфа  та визначають зміни чисельності населення, оцінюють рівень його життя та характеризують грошову реформу 1947р. та її наслідки. Після опрацювання матеріалу вчитель ініціює обговорення.

Закріплення нових знань. Бесіда за запитаннями.

Коли розпочалася відбудова господарства РСРС?

Що ускладнювало процес відбудови?

Які галузі господарства відбудовувались в першу чергу7

Чим був зумовлений голод 1946-47рр.?

Яких демографічних втрат зазнала Україна?

Коли в основному було завершено процес відбудови?

Вчитель робить підсумок уроку, систематизує і узагальнює матеріал, виставляє оцінки і оголошує домашнє завдання.

Пояснення домашнього завдання. Опрацювати пар 13. (останній пункт), пар. 14 (1,3 пункт), вчити по конспекту , написати повідомлення про Йосипа Сліпого –останнього метрополита греко-католицької церкви.

нагору

 

Урок 3. Радянізація західно-українських земель

Мета: Схарактеризувати процес радянізації західно-українських земель. Показати трагічну долю УГКЦ . Розкрити процес героїчної боротьби ОУН і УПА. Дати оцінку операції „Вісла”.
Формувати вміння аналізувати, узагальнювати та критично  оцінювати історичні процеси.
Виховувати учнів в дусі патріотизму, національної гідності.
^ Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, збірник документів, тематична карта, роздатковий матеріал (портрет Йосипа Сліпого та Романа Шухевича).
^ Основні поняття: Радянізація, націоналізація, колективізація, індустріалізація, культурна революція, УГКЦ, операція „Вісла”.
Основні дати: Березень 1946р. Львівський собор. Квітень-травень 1947р.- операція „Вісла”. 1950р.- загибель Шухевича.

^ Хід уроку.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності. Вчитель показує портрети Йосипа Сліпого та Романа Шухевича в наголошує на тому, що ці особи були перші вороги радянської влади на західно-українських землях, які не бажали її закріплення в цьому регіоні. Радянська влада зробила все, щоб знищити опір ОУН-УПА в регіоні та ліквідувати вплив греко-католицької церкви. Які методи при цьому використовували , ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

Вчитель надає необхідну інформацію на основі якої буде організована групова робота учнів класу по засвоєнню матеріалу з теми та його обговорення.

Інтерактивні вправи. Вчитель поділяє клас на 5 груп, кожна з яких отримує одне запитання , яке повинна розглянути і тезово відобразити в зошиті в декількох речення., розкривши при цьому основну суть питання.

Формування органів радянської влади.

Доля УГКЦ. Йосип Сліпий ( при розгляді цього питання вчитель рекомендує ознайомитися з документом в кінці параграфу).

Колективізація, індустріалізація та культурна революція. При розгляду його питання вчитель рекомендує заповнити таблицю.

 

Суть процесу

Наслідки

Колективізація

 

 

Індустріалізація

 

 

Культурна революція

 

 




Боротьба з ОУН-УПА. Роман Шухевич.

Операція „Вісла”.

По закінченню роботи один учень з кожної групи звітує про виконані завдання, решта класу фіксують в зошитах основну інформацію по кожному питанню. Вчитель звертає увагу на розуміння учнями понятійного апарату уроку.

Підбиття підсумків. Вчитель перевіряє виконання мети уроку, підводить підсумок, виставляє оцінки, оголошує домашнє завдання ( опрацювати $15).

нагору

 

Урок 4. Культурне життя в Україні в 2-й половині 1940 - початку 1950рр.

Мета: Схарактеризувати розвиток культури України у повоєнний час. Наголосити на процесі ідеологічного наступу на українську культуру. Показати здобутки української культури в даний період.
Розвивати критичне мислення , вміння узагальнювати та систематизувати матеріал .
Виховувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу.
^ Тип уроку: Комбінований.
Обладнання: Підручник, роздатковий матеріал, документи.
Основні поняття: „Ждановщина”, „лисенківщина”.

Хід уроку

Орг. момент.

Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування.

Якими методами здійснювалася радінізація на західно-українських землях?

З якою метою було ліквідовано УГКЦ?

Як би ви оцінили боротьбу ОУН-УПА  у 40-50 рр?

Чи можна вважати боротьбу ОУН-УПА на  західно-українських землях громадянською війною?

Чи було зумовлено проведення операції „Вісла”?

Які наслідки радінізації на західно-українських землях?

Актуалізація опорних знань:
Які зміни  в суспільній свідомості відбулися після війни?
Як вони могли відобразитись на розвитку культури в повоєнні роки?

Мотивація навчальної діяльності. Вивчення нового матеріалу:

Історичні умови розвитку культури в повоєнний час.

Розвиток освіти і науки.

Розвиток літератури та мистецтва.

„Ждановщина” в Україні, „лисенківщина”.

Історичні умови розвитку культури в повоєнний час.
Вчитель , розглядаючи питання, наголошує на думці, що зміцнення тотаритарної системи відбувалося шляхом її самоконсервації та посилення контролю за суспільством. Вчитель пропонує учням доповнити інформацію , подану вчителем і записати в зошит.
^ Розвиток освіти і науки.
Вчитель пропонує самостійно опрацювати пункт підручника і виділити основні закономірності розвитку освіти і науки в повоєнний час. По закінченню роботи вчитель викликає одного учня до дошки, який звітує про виконане завдання. Решта доповнюють.
^ Розвиток літератури та мистецтва.
Вчитель наголошує на тому, що основний мистецький напрямок, в рамках якого дозволено було творити –це соціалістичний реалізм. Вчитель пропонує учня записати в зошит найбільш відомі твори українських письменників його періоду, серед них виділяє В. Сосюру, вірш якого „Любіть Україну” був засуджений радянською владою як націоналістичний. А також приводить приклади визначних діячів інших мистецьких напрямків, характеризує їхню творчість.
„Ждановщина” в Україні, „лисенківщина”.
Вчитель наголошує на тому, що в повоєнний період в Радянському союзі в цілому та в Україні зокрема відбувається ідеологічний наступ сталінізму на радянське суспільство, визначаючи його причину.  Також вчитель характеризує такі поняття як „ждановщина” та „лисенківщина” , які учні фіксують в зошиті.

Закріплення нових знань.
Вчитель пропонує учням скласти структурно-логічну схему „Ждановщина”.





Пояснення домашнього завдання. Опрацювати $16, готуватись до тематичної атестації.

нагору

 

Урок 5. Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою „Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 - на початку 1950рр.”

Мета: Повторити, закріпити і узагальнити матеріал теми.
Розвивати вміння й навички, які формувалися на уроках теми.
Виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.
^ Тип уроку: Перевірка й облік знань, умінь і навичок.
Обладнання: Варіанти багаторівневих письмових завдань, підготовлених вчителем.

Хід уроку

Учні виконують завдання, запропоновані вчителем, згідно варіантів. У кожного на парті примірник завдань з власним варіантом.
^ 1-й варіант. 
1-й рівень завдань (тестові завдання).

Наркомат закордонних справ очолив:
а) Корнійчук
б) Мануїльський
в) Громико
г) Кубійович

Перша повоєнна грошова реформа відбулася:
а) в 1945р.
б) 1947р
в) 1953р.
г) 1954р.

Виділіть галузі економіки, яким надавалось приоритетне значення:
а) сільське гос-во
б) легка промис-ть
в) транспорт
г) енергетика
д) житлове будівництво
е) важка пром-ть

Поразку ОУН-УПА спричинили :
а) відсутність іноземної допомоги
б) репресії проти мирних жителів
в) ліквідація УГКЦ
г) чисельна перевага радянських військ
д) соціально-економічні реформи, здійснені радянською владою.

Наслідком індустріалізації в західній Україні було:
а) занепад традиційних галузей промисловості
б) деформація збалансованог економічного розвитку краю
в) подолання традиційної економічної відсталості.

В.Сосюру було звинувачено в „буржуазному націоналізмі” за твір
а) „Любіть Україну”
б) „Третя рота” 
в) „Червона зима”.

2-й рівень. Завдань. Дайте визначення поняттям:

ООН;

„Ждановщина”.

3-й рівень.
1. Назвіть особливості післявоєнної відбудови в Україні.
2. Якими були причини, масштаби і наслідки голоду 1946-47рр.?

4-й рівень. Творче завдання.
Як ви розумієте вислів: „Кожна людина ї маленьким гвинтиком великого механізму, який працює невідмовно лише тоді, коли кожен гвинтик міцно прикручений і знаходиться на своєму місці.”

2-й варіант. 
1-й рівень. Тестові завдання.

Останнім митрополитом УГКЦ був
а) Шептицький
б) Сліпий
в) Залісний
г) Шухевич

Операція „Вісла відбулася 
а) 1963р.
б) 1951р.
в) 1947р.
г) 1948р.

Чи був зумовлений вихід УРСР на міжнародну арену?
a) Керівництво СРСР прагнуло розширити всій вплив у світі
б) Вимогою США та Великобританії
в) вдячністю Україні за перемогу

Проблему західних кордонів УРСР і СРСР вирішили договори
а) з Польщея
б) з Угорщиною
в) з Румунією
г) з Чехословаччиною
д) з Німеччиною

Яке значення мала зміна кордонів УРСР мала зміна кордонів УРКР, що сталася в результаті 2-ї світової війни?
a) УРСР стала найбільшою державою Європи
б) значно зріс економічний потенціал
в) зміцніли позиції УРСР на міжнародній арені
г) основна маса етнічно українських земель об’єдналася в межах єдиної держави.

Комуністична влада називала „українськими буржуазними націоналістами” :
а)  усіх, хто був вихідцем з української національної буржуазії
б) емігрантів
в) усіх, хто виступав за збереження мови, культури, звичаїв, історичних традицій українського народу.

^ 2-й рівень. Дайте визначення поняттям: УГКЦ і „лисенківщина”.
3-й рівень.
1. Якими були мотиви і наслідки операції „Вісла”?
2. Схарактеризуйте діяльність УРСР на міжнародній арені наприкінці 2-х світової війни і в повоєнні роки.


^ 4-й рівень. Творче завдання.
Чи існувала ймовірність перемоги ОУН-УПА на західно-українських землях за умови підтримки їх західними державами? Змоделюйте історичну ситуацію.


Тема:Дисидентський рух на Україні в період загострення кризи радянської системи (ІІ половина 60-х – початок 80-х років)

“Народе мій! До тебе я поверну,
і в смерті обернуся до життя...”
В.Стус

Мета: освітня – познайомити учнів із методами боротьби дисидентів проти тоталітарного режиму на Україні, із формами переслідувань радянською владою інакодумців, людей, що викривали злочини СРСР і критикували політичний курс тоталітарного суспільства;
розвиваюча – з’ясувати, які проблеми піднімали українські дисиденти у своїй діяльності, яким чином поширювали інформацію про тоталітарну систему в СРСР, простежити розвиток дисидентства на Україні від часу виникнення до його апогею, з’ясувати, які заходи вживала влада, щоб “придушити” голос інакодумців, сприяти розвитку в учнів історичного мислення, пам’яті, формувати вміння правильно і послідовно висловлювати власну думку, вміння правильно робити підбір додаткової інформації і на цій основі робити висновки, закріплювати навички роботи з історичним документом, визначати закономірності історичного процесу;
виховна – виховувати почуття патріотизму, осуд тоталітарної радянської антидемократичної політики, гордість за національну еліту радянських часів, повагу і вдячність українським дисидентам за мужність в часи розгулу радянського терору “говорити” правду про життя у радянському суспільстві.

^ Тип уроку: повідомлення нових знань (урок-пошук)

Основні поняття: дисидент, тоталітарний режим, опозиція, самвидав, права людини

Обладнання:підручник Ф.Турченко “Новітня історія України”, частина ІІ, схема “Дисидентський рух на Україні”, портрети дисидентів

^ Хід уроку

І Організаційний момент

Учням заздалегідь дане завдання підготувати із додаткової літератури повідомлення про українського дисидента

ІІ Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя
Сьогодні я хочу запросити вас до розмови про тих, хто в часи радянської тоталітарної системи мужньо виборював право мати власну думку, відстоював право мати власну гідність, не боявся сказати правду про життя у радянській державі. Сьогодні ми будемо говорити про дисидентів
^ Оголошення теми і мети уроку
Епіграфом до нашого уроку нехай стануть слова українського дисидента, патріота України, який загинув у радянських таборах, однак не зрадив своїй совісті, слова В.Стуса, який ще в 1977 році писав:

“^ Народе мій! До тебе я поверну,
і в смерті обернуся до життя...”

Осмислити і зрозуміти слова В.Стуса ми зможемо в кінці уроку, коли розглянемо тему.
А в день перепоховання В.Стуса у 1989 році В.Забаштанний звертався до своїх сучасників:

“^ Україно, ну що ж ти за мати
Чи я долю твою не осяг,
Що ти здатна синів убивати,
І підносить убитих на стяг?”

Тож хочу і я сьогодні звернутися до вас, дорослих і свідомих громадян незалежної і демократичної країни, із запитанням: Чому ж Україна на змогла захистити кращих синів своїх, еліту нації, чому дисиденти прагнучи віддати Україні свій талант, своє натхнення, свою працьовитість, часто платили за це зламаною долею, а інколи і своїм життям. Тож нехай ці слова стануть проблемою нашого уроку.
Що стосується історіографії, вона невелика. В радянські часи дисидентів вважали ворогами народу, звинувачували у націоналізмі, їх імена були майже не відомі. В наш час ця проблема досліджується. Є різні історичні погляди. Але всі сходяться в одному – дисиденти піднімали життєво важливі теми в своїй діяльності, які в майбутньому стали пріоритетними у національно-визвольних рухів, які виникли у кінці 80-х років у СРСР.
Тема дисидентства для нас не нова. Ми вже згадували про дисидентський рух у попередніх розділах.

^ Повторення вивченого методом “мікрофон”

Давайте пригадаємо, що ми вже знаємо про дисидентів?

Відповіді учнів. Звернути увагу!

Тема дисидентства для учнів не нова. Вона згадувалась у попередньому розділі “Хрущовська відлига”. Ми знаємо, що дисиденти – це люди, які виступали з критикою існуючого режиму, їх називали інакодумцями. Дисиденти з’явились у 50 – 60 рр. XX ст. у СРСР. А на Україні дисидентство виникає як різновид опозиції, що піднімала теми національних питань.

Давайте точніше згадаємо, які проблеми могли піднімати опозиційні сили у Радянському Союзі, які вади радянської влади могли ставити у центр уваги дисиденти.

Використовуючи метод “мозкового штурму”, учні під час обговорення повинні заповнити таблицю

^ Теми, які піднімали дисиденти

 

Напрямки дисидентства

Критика політики в СРСР

Прагнули до

1

Правозахисний

Викриття тоталітарного режиму

Забезпечення демократичного розвитку СРСР

2

Релігійний

Критика атеїстичного виховання

Вільного волевиявлення релігійних уподобань
(на Україні відродження греко-католицької церкви)

3

Національний

Засудження політики денаціоналізації, русифікації

Відродження престижу української мови, культури, видання україномовних періодичних видань і т.д.




Пригадайте, кого ви знаєте з українських та російських дисидентів? Чим українську дисидентство відрізняється від дисидентства в СРСР загалом?

Звернути увагу!
Українські дисиденти: А.Горська, В.Симоненко, П.Григоренко, Л.Лук’яненко, В.Чорновіл, І.Драч, І.Дзюба, О.Тихий та інші.
Російські дисиденти: О.Солженіцин, В.Висоцький, Є.Євтушенко, А.Сахаров та інші.
Українське дисидентство вирізняється тим, що воно піднімало крім правозахисних питань та релігійних ще і національні, що хвилювали українську національну еліту.

IІІ Повідомлення нового матеріалу

План

Методи боротьби дисидентів:
а) самовидання
б) громадські акції
в) листи-звернення і листи-протести
г) бойкоти, голодовки.

Форми переслідувань дисидентів:
а) арешти і ув’язнення
б) влаштування у психлікарні
в) звільнення з роботи, виклик у органи КДБ

Історичне значення дисидентського руху

Запис теми, проблеми, плану у зошит

учням дається завдання: протягом уроку самостійно заповнити таблицю у зошиті ”Дисидентський рух на Україні”

^ Реакція тоталітарного режиму на дисидентський рух



Робота в групах
Працюючи в 4 групах, учні повинні визначити, які методи боротьби з тоталітарною владою використовували дисиденти, наводячи конкретні факти діяльності дисидентів.

1 група

розглядає діяльність дисидентів, що займались самовиданням

2 група

розглядає діяльність дисидентів, що проводили громадські акції

3 група

розглядає діяльність дисидентів, що писали листи-звернення і листи-протести

4 група

розглядає діяльність дисидентів, які влаштовували бойкоти і голодовки




Обговоривши в групах свої проблеми, відбувається обговорення у класі методом “навчаючи – вчуся”.

^ Матеріал для груп

1 група. Самовидання

... Уперед, хто не хоче конати,
Статись трупом гнилим, живучи!
Сміле слово – то наші гармати
Світлі вчинки – то наші мечі.
Уперед до завзятого бою
За громадські та власні права.
Коли бути бажаєм собою,
Коли серце ганьбу відчува!
(П. Грабовський)

Не інакше як такі слова як у Павла Грабовського надихали у 60-і роки українську національну еліту виступити проти розгулу тоталітарної системи в СРСР, проти згортання демократичних паростків, що з’явились за правління М.С.Хрущова, проти зневаги до українського народу, його мови, культури. І українська інтелігенція заявила усьому світу про своє існування. Вона стала в опозицію до влади. Однією із форм діяльності дисидентів стало видання і розповсюдження книг, статтей, періодичних видань, де засуджувалась політика радянської держави і її лідерів. Ці матеріали часто переписувались вручну, передавались із рук в руки. Їх називали “самвидав”.
Перша така робота з’явилася у 1966 році і називалась “Правосуддя чи рецидиви терору?”. Її автором був молодий журналіст В.Чорновіл. Ось невеличкий витяг із цієї роботи:
“... Минає вже два місяці з того часу, як у низці міст України... було проведено арешти та численні обшуки з вилученням літератури, листування тощо... доходять звістки, ніби арешти й обшуки тривають. Ми не знаємо досі ніяких офіційних роз’яснень чи повідомлень з цього приводу, контакти з заарештованими не дозволені навіть їхнім сім’ям... ми стурбовані тим, що всі ці події відіб’ються негативно на станові українського культурного життя, зокрема на настроях творчої молоді.
Вважаємо, що в наш час, коли відновлені ленінські принципи соціалістичної демократії, ми вправі сподіватися на відкритий публічний розгляд цієї справи – як гарантії справедливості”
(В.Чорновіл. Правосуддя чи рецидиви терору? – Київ, 1992. №7.- с.55)
В. Чорноволом була написана також робота “Лихо з розуму”. З 1970 р. він редагував самовидавничий часопис у Львові “Український вісник”. До 1972 р. вийшло 6 його номерів. Відомим правозахисником, який писав самовидання, був В.Мороз. Відомі його есе “Мойсей”, “Серед снігів”, “Хроніка опору” і ін.
Помітним явищем у самовидавничій діяльності була робота І.Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація”, що присвячена була протесту проти репресій 1965 р. І. Дзюба звертався до першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста:
“Бо в атмосфері правди й справедливості безглузда і дика сама постановка такого питання, такої мети: спеціально відмовлятися, цілим народом відмовлятися від своєї мови... Кому і що це дає? ... Чи при цьому можливе буде створення тієї високолюдяної й високоморальної атмосфери, з якою тільки й пов’язується в наших поглядах комунізм” (підручник, с.162)
Можна вважати, що своєрідним центром самовидавничої діяльності був український дисидент І.Світличний. він був за переконаннями близький до шістдесятників. На його квартирі зберігались неопубліковані твори В.Стуса, В.Симоненка, І. Драча, статті І.Дзюби, В.Чорновола, Є.Сверстюка. він сам писав полемічно-критичні статті на мовознавчі теми.
Багато збереглось неопублікованих творів В.Симоненка, які переписувались вручну. Бо хіба могла цензура пропустити слова:
“Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перехрестить мій народ!
^ Пощезнуть всі перевертні, й приблуди,
І орди завойовників-заброд”.
У 1965 р. у Мюнхені вийшли поезії В.Симоненка у журналі “Сучасність”. “Ця поезія мала ефект бомби” – згадує Осип Зінкевич (газета “Без цензури” №2, січень 2004 р., с.14)
Отже, однією із найпоширеніших форм діяльності дисидентів стали самовидання. Це форма діяльності була найбільш масовою, а тому влада вважала таку діяльність найбільш небезпечною.

2 група. “Громадські акції”
Щоб привернути увагу широких верств населення України, дисиденти намагались проводити громадські акції.
Напр^ ІV Узагальнення і систематизація
Учні дають відповідь на проблему уроку.
В часи радянської влади Україна була колонією. Через це вона не могла виступити на захист своїх патріотів. Нею управляли пристосуванці і поплічники радянських тиранів. Але в наш час ми можемо достойно оцінити ту жертву, яку принесли вірні сини України задля незалежності своєї вітчизни.
І вже в наш час ще залишається група дисидентів, яка і зараз грає помітну роль у житті нашої держави: І.Драч, С.Хмара, Л.Лук’яненко та інші.
^   V Оцінювання навчальних досягнень учнів VI Домашнє завдання
§28, написати творчу роботу на тему “Чому у суспільстві виникає опозиція?”

ТЕМА: РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 Р. І ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Мета:

Ознайомити учнів з основними подіями відповідного періоду історії.

Навчити учнів співставляти, аналізувати, критично оцінювати історичні факти і події правильно і чітко висловлювати власну думку, аргументовано доводити її вірність.

Виховати у учнів почуття патріотизму, національної гідності, поваги до власної історії, толерантне ставлення до чужих поглядів і думок.

Завдання:
Визначити основні причини підписання радянсько-німецьких пактів, позитивні та незадовільні наслідки їх укладання для західноукраїнських земель; ознайомити з політикою, яка проводилася у районах Західної України.

^ Тип:
комбінований урок.

Обладнання:
підручник Турченко Ф., Панченко П. Новітня історія України 11 кл., 2 частина.

Тематика реферативних повідомлень:

“Міжнародна ізоляція СРСР і політичне ігнорування радянської держави чи свідоме штовхання до союзу з Німеччиною”

“Наступ СРСР на Західну Україну: прояв допомоги чи акт агресії”

“Політика радянського керівництва щодо західноукраїнських земель і визволення від іноземної залежності чи дії спланованого геноциду”.

Література для вчителя та учнів:

Грицак Я. “Нарис історії України ХХ ст.” - К.,1996 р.

Субтельний О. “Історія України” - К.,1992

“Історія України: нове бачення” т.2. - К.,1998

Орлов А. “СССР-Германия: август 1939-июнь 1941” - М., Знание, 1991

Якушевський А. “Радянсько-німецький договір 1939 р. УІЖ, 1989, №9

Волков С., Емельянов Ю. “До и после секретних протоколов” - М.,1990

Семиряга М. “Україна: Нариси політичної історії. Перша половина ХХ ст.” - К.,1993

Трубайчук А. “Брудершафт двох диктаторів.” - К.,1993

План:

Укладання радянсько-німецького пакту про ненапад. Початок другої світової війни.

Входження Бессарабії та Північної Буковини до СРСР, включення їх до складу УРСР.

Радянізація західних областей України.

Німецька окупація Лемківщини, Холмщини та Підляшшя.

Хід уроку

Виклад нового матеріалу
І
Запитання до класу: до яких держав входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття ?
23 серпня 1939 року в Москві міністри закордонних справ СРСР Молотов і Німеччини Рібентроп підписали радянсько-німецький пакт про ненапад:

утримання від агресивних дій відносно один одного

при нападі третьої держави на СРСР або Німечину не підтримувати агресора ні в якій формі

строк дії угоди - 10 років


Додатково оформлювався таємний протокол про розмежування сфер інтересів обох держав:

західний кордон мав проходити по річках Нарев, Вісла, Сан.

радянська сторона підкреслювала свою зацікавленість у Бесарабії, на що Німеччина не мала претензій.


В результаті до СРСР відійшло 51,5 % земель, які перебували у складі Польщі.

1 вересня 1939р. нападом німецьких частин на польські прикордонні укріплення розпочалася Друга світова війна.

17 вересня 1939р. кордони перетнула Червона Армія під командуванням маршала Тимошенка і зайняла територію Західної України.

28 вересня 1939р. Німечинна та СРСР укладають договір про дружбу та кордони, таємний протокол який встановив кордони по Бугу.

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

Ваша оцінка позиції міжнародног