Реферат: Севастополь

Тамара Мельник








СЕВАСТОПОЛЬ

2006


Від автора


Слово в наших школах на багатьох уроках мови стало сірим і безбарвним

– ось де лихо.

В.Сухомлинський


Ці написані з тривогою слова у статті „Джерела невмирущої криниці” актуальні й на сьогодні. Ми успадкували від радянської доби звужений простір українського слова, де багатющий лексичний шар, широкі виражальні засоби опинилися поза функціонуванням.

Ситуація змінюється на краще. Зміст шкільного курсу „Українська мова” спрямовується на формування особистості, яка вільно володіє засобами мови в будь-якій ситуації, аргументовано, образно висловлює свої думки, користується всіма виражальними багатствами української мови.

Попри це, не відповідає нинішньому соціальному замовленню, європейському рівню часто алогічне, невпорядковане, бідне мовлення учнів шкіл з російською мовою викладання. Пошук шляхів вирішення проблеми розвитку мовленнєвих умінь і навичок зазначеної категорії учнів пов’язаний з дослідженням комплексу питань, серед яких і розвиток образного мовлення, оскільки саме образність виступає показником виразності й позитивно впливає на загальну культуру мовлення.

Однією з умов оптимізації роботи з розвитку образномовленнєвих умінь і навичок виступає правильно побудована система вправ і завдань, через яку відбувається реалізація ідеї – розвиток гармонійної мовної особистості. Рівень мовленнєвої культури тісно пов’язаний з вагомим інструментом пізнання світу, яким виступають образи, що водночас є методом вираження реальності.

Образність виступає експонентом виразності на основі переосмислення на асоціативному рівні прямих, переносних і конотативних значень, що створюють понаднормативний метафоризований зміст шляхом використання тропів та стилістичних фігур у мовленні, та має ознаки модальності, емоційності, інтенсивності, варіативності тощо. Образи диференціюються завдяки матеріалізації та опредметнюванню. У зв’язку з цим мовна тканина тексту складається не лише з образних зворотів та особливих поетичних слів – образного звучання вони набувають у контексті.

Словесний образ, на відміну від образу в широкому розумінні має комунікативну спрямованість і пов’язаний із взаємодією комунікантів (адресант– адресат) , є реальним мовно-літературним фактом. Словесному образу в лінгвістичному та літературознавчому аспектах властива двоплановість (співіснування прямого значення і нових семантичних елементів), що уможливлює меншою кількістю одиниць передачу багатомірних виявів дійсності.

Комунікативна функція образного мовлення реалізується шляхом впливу на адресата в передбачуваних та непередбачуваних ситуаціях завдяки кодуванню висловлювання для повідомлення фактів дійсності. Складність засвоєння українського образного мовлення в російськомовному середовищі полягає в тому, що мовець має спиратися на дві комунікативні системи. При цьому особливої значущості набуває мовна компетенція як автора, так і адресата.

Основним актом комунікації виступає текст (через призму функціонально-стильової приналежності, зв’язок із загальною культурою мовлення, семантичні й смислові зв’язки), а художній текст стає наріжним каменем образного мовлення. Саме в системі художнього тексту відбуваються складні процеси взаємодії словесних образів із змістовою організацією, що зумовлюють поступове нагромадження значень, образної когезії.

Серед підходів, що найбільше сприяють комунікації, розвиткові мовної особистості, визначаються комунікативно-діяльнісний, функціонально-стилістичний та особистісний. Останній здійснюється на грунті народної філософії сенсуалізму. Реалізація провідних підходів передбачає дотримання основних закономірностей: урахування залежності мовленнєвих умінь і навичок від знань граматики і словникового складу мови; розвитку мовного чуття й дару слова; оцінки виражальних засобів мови; випереджальний розвиток усного мовлення; уміння й навички творити образні висловлювання; постійна увага до матерії російської та української мов.

Значну роль у реалізації методів і прийомів навчання відіграють дидактичні засоби, до яких відносимо і вправи. Аналіз специфіки вправ, теоретичне осмислення їх ролі в умовах неоднорідного мовного середовища дозволяє стверджувати, що в побудові системи вправ для шкіл з російською мовою викладання необхідно зважити на їх зумовленість методами навчання. Такий підхід пропонується реалізувати за допомогою вправ трьох груп, що по своїй суті є комплексними, передмовленнєвими та мовленнєвими.

Запропонована cистема вправ і завдань з розвитку образного мовлення характеризується: а)комунікативно-мовленнєвою спрямованістю; б) орієнтуванням типології вправ на формування образномовленнєвих умінь і навичок на аспектних уроках під час реалізації лінгвістичної змістової лінії та уроках розвитку зв’язного мовлення, коли формується комунікативна компетентність учнів, з урахуванням різних видів мовленнєвої діяльності.

У завдання навчання образного мовлення, окрім ознайомлення з багатством, виразністю українського мовлення, осмислення засобів образності на основі базових знань з рідної мови та набутих у початковій ланці, включено й формування поняття про образність з опорою на тексти-взірці. Використання комплексних вправ (спостереження за мовним матеріалом і частковий аналіз текстів) створюють передумови для подальшого детального переказування текстів в усній та писемній формах. Усі знання проектуються на особистість учня та його активний саморозвиток. На основі змісту навчального матеріалу здійснено послідовну внутрішню інтеграцію, коли поняття та уявлення в межах одного предмета активно використовуються, розвиваються, позитивно впливають на формування цілісної картини світу через „дисципліни-вікна”, якими виступали українська мова і література. Акцентується увага на тому, що образне мовлення пов’язується не з предметами чи явищами дійсності, а з образами, за допомогою яких ці предмети чи явища зображуються.

Навчання здійснюється за допомогою системи тренувальних вправ і завдань, що ґрунтувалася на визначених у методиці рівнях навчально-інтелектуальної діяльності учнів. Вони включають пошукові операції, спрямовані на послідовне розпізнавання засобів образності (через незвичність у сполучуваності, яскравість, емоційність, переносне значення), тлумачення значеннєвих та емоційно-експресивних відтінків у контексті з визначенням їх стилістичної функції. Інші вправи та завдання орієнтовані на продуктивну діяльністю учнів, збагачення їх словникового запасу (словотворча робота; добір і фіксація російсько-українських відповідників; робота зі словниками; вибір засобів образності до певної мовленнєвої ситуації; укладання тематичних, ситуативних груп засобів образності; ведення персональних накопичувальних словничків тощо). Впроваджуються вправи і завдання з редагування та конструювання текстів художнього стилю, що мають коригувальний характер (заміна стилістично-нейтральних слів та словосполучень на образні); реконструювання – з перебудовою художнього тексту за типологічною ознакою, образною ампліфікацією, а також стилістичним експериментуванням; конструювання – створенням текстів за початком (серединою, кінцем, першим словом та ін.). Значне місце в системі вправ посідають вправи-переклади художніх текстів, що акумулюють досвід дітей, набутий у попередній навчальній діяльності.

Моделювання мовленнєвої ситуації та створення текстів художнього стилю різних типів і жанрів позитивно впливає на розвиток творчого потенціалу учнів, вироблення неординарного погляду на предмети і явища довкілля. Прийоми візуалізації, інтерпретації, драматизації, мізкової атаки дозволяли активізувати вже набуті знання про образність для більш плідного продукування (створення власних висловлювань на задану тему, текстів художнього стилю - есе, замальовок, етюдів, мініатюр, нарисів). Важлива взаємодія всіх видів мовленнєвої діяльності, вправи і завдання виражають комунікативне спрямування: лінгвістичний аналіз художнього тексту, переказ тексту художнього стилю з творчим завданням, твір художнього або публіцистичного стилю та ін.

На всіх етапах навчання відбувається не лише накопичення та поглиблення лінгвістичних знань, але й активне їх застосування в процесі мовленнєвої діяльності, де кожний дібраний словесний засіб набуває образності, певної функціональної значущості. Особлива увага приділяється текстам, що формують моральність, чесноти українців, відображають ментальність українського народу, надбання й цінності української культури.


5 клас № 1.
До відгадок доберіть антоніми. Складіть з будь-якими трьома із дібраних антонімічних пар речення.

1. Всі його люблять, всі його чекають. А хто подивиться – кожен скривиться. 2. Чорна корова весь світ поборола. 3. Яких каменів немає в морі. 4. У воді росте, кохається, вкинь у воду – злякається.
№ 2.
Вилучіть зайве:

Достойний-негідний, сильний-кволий, тиша-шум, щедро-скупо, хороший-чудовий, чистота-бруд, журитися-тішитися. Жити-співати, жар-стужа.

^ Складіть з будь-якими трьома антонімічними парами речення.
№ 3.
Поміркуйте, чи можна до одного слова дібрати більше ніж один антонім. Якщо можна, наведіть приклади.

Знайдіть антонім до слова грубий:

веселий;

дотепний;

делікатний;

меткий;

жвавий;

похмурий;

скромний;

брутальний.

Доберіть до знайденого слова синоніми (делікатний, м’який, ніжний, ласкавий, лагідний).
№ 4.
Прочитайте текст. Визначте стиль. Яку роль у тексті грає слово „Хліб” ?.

Хліб! Коротке, ваговите і об'ємне слово. Мовимо його і бачимо на столі щойно випечену житню паляницю, а чи пшеничний коровай на вишитому рушникові...

Хліб! І бачимо колосисте поле, що грає під вітром в переливах променів сонця, бачимо, як тече золоте зерно в бункерах комбайнів, як виростають на токах величезні ворохи, справжні гори зерна – найбільшого дару природи людині.

Про хліб написано багато віршів і поем, створено чимало чудових полотен, складено багато прекрасних пісень... І хоч не хлібом єдиним, але все-таки насамперед ним, живе людина на землі.

Хліб — то дивний витвір природи, в якому поєдналися промені сонця, земні соки і труд ратая. Це та енергія, сила і снага, які дані нам від землі і сонця.

(І. Цюпа.)

№ 5.

Проведіть стилістичний експеримент: замість виділених слів у наведених реченнях вживайте синонімічні, що подаються у довідці. Дослідіть, чи змінюється відтінок висловлювання у кожному конкретному випадку. Умотивуйте авторський добір.

1. Колись молоденькою вчителькою вона приїхала в це село, що привітно мружилось у пучках сонця. (М. Стельмах.) 2. Ти сама, як ромашка, у білій хустинці весело ступаєш по травах, несучи снідання косарям. (М. Стельмах.) 3. В бережках неждано прокинувся вітрець, заша­рудів у торішній осоці, вивіяв на лід кілька округлих вільхових листків. (М. Стельмах.) 4. При дорозі пишно почали розцвітати кущі шипшини. (М. Стельмах.) 5. Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку. (М. Стельмах.) 6. То темніючи, то просвітлюючись, урочисто гудуть ліси, раз од разу навідмаш кидають на полотнище дороги передвесняні етюди. (М. Стельмах.) 7. Під місячним сяйвом мальовничо окреслились тополі. (М. Стельмах.) 8. Навколо пахне гіркуватим соком червонолозу і солодким цвітом осокорів. (М. Стельмах.)

Словник:

1. Привітно, щиро, доброзичливо.

2. Весело, радісно, безтурботно.

3. Несподівано, неждано, раптово.

4. Пишно, розкішно.

5. Щорічно, з року в рік.

6. Святково, урочисто. Щоразу, раз од разу.

7. Гарно, красиво, привабливо, мальовничо.

8. Навколо, кругом, навкруги.
^ Прочитайте наведі тексти. Користуючись тлумачним словником, поясніть лексичне значення кожного виділеного слова. Який стиль тексту? ^ Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, - змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі. (Я.Костенко) Ніч, гайдається, мов дим. Мерехтить зоря, в блакиті. Мохом тищі золотим Камні шляхи накриті. (Д.Павличко) № 2. Прочитайе. Поясніть значення виділених слів. ^ Мати йшла знадвору в хату і, поклавши оберемок дров біля печі, сказала: а мороз уже сідає. Василько швидко вдягнувся, сзув теплі валянки і гайда за поріг: цікаво, як сідає мороз?.. А мороз, видно, й справді сідає. Сідає інеєм на кожній гілочці і бадименці, сивими візерунками на шибках по хатах. (Є.Гуцало) № 3. Прочитайте. Користуючись тлумачним словником, озкрийте значення кожного з синонімічних слів. Чому автор добирає у кожному конкретному випадку одне слово з ряду синонімічних?
1. Тут горить калини стигля гроно. (В.Криценко.) 2. Виноградні лози похилились під вагою соковитих грон. (Н.Забіла.) 3. Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами. (М.Коцюбинський.) 4. Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемхи з медовим духом білих делікатних китиць. (М.Коцюбинський.) 5. Ці білі кетяги бузкові – як серце радують вони. Це – символ праці і любові, це – сяйво щастя і весни. (М.Рильський.) 6. Чудови є калини стигле гроно. (А.Малишко.) 7. Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід, звиває собі віночок. (Леся Українка.) 8. Червонии кетягами красувались обважнілі віти горобини. (А.Шиян.) 9. Над нами шелестить горобина, рясно заквітчана рожевими китицями тугих, як намисто, ягід. (І.Цюпа.)10. Розвісили гліцинії на мурах грона запашні. (Н.Забіла). 11. З китиці очерету пурхнула на траву трясогузка, підстрибом побігла бережком. (М.Стельмах). 12. Волоття проса дівочою рукою кликало до себе в гості колгоспників. (М.Стельмах). 13. З рушницею полюють перепілок восени, коли вже просо вклоняєься хазяїнові повними китицями пшоняної каші. (Остап Вишня). 14. На білій стіні дрімає кетяжина соячних зайчиків. (М.Стельмах). 15. Вже не хвилі, а буруни вставали на морі, високі, сердиті, з білими гребенями ,ві яких з лускотом одривались довгі китиці піни і злітали догори. (М.Коцюбинський). 16. Суцвіття китиця в левкоя, смородини, конвалії, черемхи та інших рослин. У такому суцвітті окремі квітки розміщені по одній на добре помітних квітконіжках, що відходять від спільного квітконосного пагона.


№ 4.

Прочитайте. Чим відрізняються подані синонімічні слова? З якими стилями мовлення повзується їх використання?

1. Як не любити роботи розумної, праці, що дух веселить. (М.Рильський.) 2. Під листям цілі скарби розкішних кетяг так і обліпили кущ, так і вгинають лозу під непомірною вагою. Радісно б’ється Замфіровесерце, а очі сміються до здорових грон. (М.Коцюбинський.) 3. Машина ще проїхала кілометрів зо два і з шляху вихопилаь на польову, в голубоцвітті петрового батога дорогу. (М.Стельмах.) 4. За селом чоловік подався не прямою дорогою, а звивистою, росою обнизаною стежиною. (М.Стельмах.) 5. Кам’яна стежка, мов тропа дикого звіра, сплітала петлі на боці гори юди й назад, все вище та й вище. (М.Коцюбинський.) 6. Край дороги привітні альтанки в шумі дерев, з криницями, що так і просять зупинитися, відпочити, помріяти під тихий шелест листу, напитися цілющої води з живого джерела. (І.Цюпа.) 7. Димчасті хмари низько пливли над землею, затягуючи сірі просвітки неба. (М.Стельмах.) 8. Ніжний, ледве замітний дощ росив униз, і маси мряки звисали над землею. (О.Кобилянська.) 9. ДОщ укрив булькам став, дощ за комір, за рукав, свище сірий, свище сивий. (М.Рильський.) 10. Сірі скелі, вкриті мохом, думи лісу неідомі залила молочним сяйвом таємнича біла ніч. (Н.Забіла.)


№ 5.

З поданими антонімічними словами складіть 5 речень у художньому стилі:

1. світає - смеркає. 2. Тепло – холод. 3. Далеко – близько. 4. Удень – увечері. 5. Радість – смуток.


№ 6.

Проитайте уривки текстів. Знайдіть діалектні слова. Усно доберіть до них синонімічні слова з літературної мови, які подаються у зносках. З якою метою автор добирає діалектні слова?

І. Ліси ще дизали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай1 радісно підіймався угору поміж воринням2…

Надаремно Іван поспішав з полонини3: ін н застав Марічнки живою. За день перед цим, коли брела Черемош, взяла її вода. Несподівано заскочила повінь, люті габи4 збили Марічку з ніг. Кинули потім на гоц5 і понесли поміж скелі в долину. Марічу несла ріка, а люди дивидись, як крітять нею габи, чули крики і благання і не моглі врятувати. (М.Коцюбинський.)

ІІ. Срібляста біндочка6 Прута кривульками прорізала зелені береги, ціле море хвилястого комишу ховало від людського ока блискучі озерця та гірла, блакита імла далини повисла далекі села, гори, садки. На планині7 хилилась од вітру пшениця, а по жовтих ярах, що збігали з гори до Прута, п’явся лозиною кучерявий виноград. (М.Коцюбинський.)

С л о в н и к:

1плай – гірська стежка;

2ворониця – огорожа з дерев’яних лат;

3полонина – безліса діянка гір (Карпат), яка використовується для пасовиська та сінокосу;

4габи – хвилі;

5гоц – водоспад;

6биндочка – стрічечка;

7планина – те саме, що полонина.


№ 7.

Поясніть значення фразеологізмів: 1. Любим поганяти – люби й коня годувати. 2. Шукати вітра в полі. 3. Тягти лямку. 4. Морочити голову. 5. Злидні годувати. 6. Семеро до рота, один до роботи. 7. Сояти горою. 8. Погана овечка всю отару погонить. 9. Повітряні замки будувати. 10. Черепашою ходою.


№ 8.

Прочитайте фразеологізми українською та роійською мовою. Знайдіть відповідники. Чи завжди використовуютья однакові оюрази тварин?

Кінь волові не пара.




Два медведя в одной берлоге не уживутся.

Два коти на одному салі не помиряться.




С паршивой овцы хоть шерсти клок.

Стратий кінь знає, де йому сідло долягає.




Смотрит, как баран на новые ворота.

Одізвуться вовокові коров’ячі сльози.




Пустить козла в огород.

З ледачого вовка хоч щерсті жмут.




Отальются кошке мышкины слезы.

Просивсь вовк у пастухи, а свиня в городники.




Старый волк знает толк.

дивиться, як тиля на нові ворота.




Гусь свинье не товарищ.


№ 9.

Прочитайте уривки. Виділіть суфікси і префікси у виділений словах. Визначте їх роль.

1. Місяць яснесенький проміжь тихнесенький

Кинув на нас.

Спи ж, мій малесенький, пізній бо час.

(Леся Українка)

2. Задумала мишва зробить велике діло.

(Л.Глібов)

3. Ти – найпрекрасніша, найчарівніша, найулюбленіша з усіх.

(С.Мишак)

4. Стояла баба, руки склала.

Старій давно пра-пра-пра-про…

(М.Вінграновський)

№ 10.

Устаровинні часи існувала традиція слова записувати без поділу. Зробіть вичленування слів:

1. Далекозаобрійдорогабіжить. 2. Тамаркавпала. 3. Неоглядайсяборись. 4. Всірадіборисгарнийросте. 5. Всістомилися. 6. Мишібігаютьпозапічку. 7. Требайомузограти. 8. Соловейкотамвиспівує. 9. Цеглиначицеглина.
Запиши виділені слова. У яких випадках можливе різне прочитання? У прикладі № 6 замініть букру “г” на “ґ”. Як змінилось значення виразу.
Спробуйте придумати історію як за давніх часів співець Боян прийшов до київського князя, а той, побачивши співця, каже слугам:

[требайомузаграти] або [требайомузадрати]

знайдіть в українсько-російському словнику слова грати й грати – та оберіть Почнові ту долю, якої він заслужив.


№ 11.

Визначте, скільки речень є в наведеному тексті. Перепишіть, разставляючи вкінці речення потрібні розділові знаки, а на початку – великі букви. Виразно прочитйте одержані речення.

Мавки живуть у гірських печерах коморах що мають перед собою широкі кражвиди їх світлиці були вистелені і обвішані килимами вони сидять і прядуть крадений льон тчуть із вибіленого полотна шиють одяг.

(з нар. джерел)

Вкажіть головні речення. Чи в кожному реченні є підмет і присудок?


№ 12.

Визначте, скільки в тексті речень; вкажіть головні члени кожного з них. Доведіть, що речення не збігається з рядком. Поставте потрібні розділові знаки.

^ Сміється сонечко вгорі

В метро вбігають школярі

Ми на доріжку йдем мерщій

І зупиняємось на ній.

(М.Познанська)

№ 13.

Із тексту вичленіть конструкцію із прямою мовою; відмежувавши її від розпоідного тексту:

У мерехтливому світі вогница понуро мовчало воїнство мовчав і князь випернули з пітьми дова молоді воїни русявочубі велетні у білих сорочках щедро помережаних золотом при мечах на поясі зі щитами при боці то молодші брати князя Кия Щек і Хорив і сказав тодді Кий дякую вам браття і вам родиичі дякую всій родині близькій і далекій за довіру і вірну службу.

№ 14.

Установіть межу реплікми, уявіть, кому з учасників розмови може належати та чи інша репліка, тобто подумки підставте авторські слова:

Один час Зоя ходила в школу з Леною дівчинкою з сусіднього будинку і раптом я побачила що вони йдуть з дому і повертають назад окремо те посварилася з Леною ні не посварилася тільки я дружити з нею не хочу чому ж знаєш вона мені каже неси мій портфель я іноді носила а потім сказала сами неси в мене є свій.

(І.Космодем’янська)
№ 1. Прочитати початок тексту, скласти й записати його план. Якби ви були автором, як би ви продовжили текст? Складати й записати план продовження. Усно продовжити текст за складеним планом.
Зірвав вітер листок з дерева. Листок покружляв у повітрі і впав у калюжу. А на листку сидів муравлик. Завмер бідолаха з переляку.

Та ось комашка очуняла й почала бігати по лис­точку. Підбіжить до краю, поведе вусиками, а там вода. До іншого краю наблизиться, там знову вода...


№ 2

^ Скласти план висловлювання на одну з поданих тем. Для цього поміркувати, на чому вам хотілося 6 зупинитись і в якій послідов­ності про це повідомити.

Наодинці з улюбленою книгою

Моя улюблена книга

Як народжується книга

Слово – то великий дар


№ 3

Прочитайте вірш О.Олеся. випишіть з вірша епітети та порівняння. Як вони допомагають поетові висловити своє ставлення до історичних подій? Спробуй створити художню розповідь про історію свого краю (місто).

^ Початки Києва

Олександр Олесь


Над Дніпром широким, вільним,

Де луги й степи цвіли,

Наші прадіди поляни

Оселились і жили.


Хлібороб робив у полі,

Пас пастух корів, овець,

З луком, з стрілами гнучкими

По лісах ходив ловець.


Пишно квітла Україна,

Повна всякого добра.

Як в раю, жили поляни

Понад хвилями Дніпра.


Все своє вони любили,

Шанували і чуже,

Хай, мовляв, Перун і Волос

Всіх від лиха стереже.


А коли сусід лінивий

Заздрів силі багача,

Вміли наші показати

Обосічного меча.

І віки нога ворожа

Не ступала на наш лан.

Всі сусіди шанували

І боялися полян.


...Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора,

Жив там першим Кий з Хоривом, Щек та Либідь — їх сестра.


Над самим Дніпром на горах, Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.


На сторожі коло його,

Наче батько, став Дніпро,

Наче батько сину, ніс він

З півдня й півночі добро.


І здавалось, Україна

Буде квітнути віки,

І здавалось, всі народи

Їй сплітатимуть вінки.


№ 4.
^ Прочитати вірш Олени Пілки. Спробуйте створити таку „історію, у якої немає кінця”.
ЦІКАВА КАЗОЧКА


Був собі дід Нетяжка,

Була у нього синя сермяжка,*

На голові — шапочка,

На спині — латочка.

Чи хороша моя казочка?

— Хороша, — відказує слухач.

— І ти кажеш «хороша»,

і я кажу «хороша».


Був собі дід Нетяжка,

Була у нього синя сермяжка,

На голові — шапочка,

На спині — латочка.

Чи хороша моя казочка?

— Погана!

— І ти кажеш «погана»,

і я кажу «погана».

Був собі дід Нетяжка,

Була у нього синя сермяжка,

На його лобі — шапочка,

На спині — латочка.

Чи хороша моя казочка?

— Відчепись!

— І ти кажеш «відчепись»,

і я кажу «відчепись».


Був собі дід Нетяжка,

Була у нього синя сермяжка,

На його лобі — шапочка,

На спині — латочка.

Чи хороша моя казочка?

(«Слухаюча голова» мовчить).

— І ти мовчиш,

і я мовчу.

(Безконечна)

^ Олена Пілка


№ 5.
Прочитайте текст. Визначте стиль. Створіть монолог у художньому стилі (від імені літери „ґ”), використовуючи синоніми літера-буква.

Борис Антоненко-Давидович

^ ЛІТЕРА, ЗА ЯКОЮ ТУЖАТЬ


Цілком слушно й доцільно, реформуючи у 1918 році російський правопис, викинули з алфавіту літери «ять» (бо вона позначала той самий звук, що й «е»), так зване «десятиричное» і (адже не було ніякої різниці у вимові між ним і «восьмиричным» и),* а також і твердий знак на кінці слів, бо він там нічого не позначав. Але зовсім інша річ з літерою ґ в українському алфавіті. Вона – не тотожна жодній іншій літері й часто відрізняє схожі слова з одним різним звуком і різним значенням. Візьмемо слова гніт (напишемо його для виразності латинською транскрипцією — hnit), що є від­повідником до російських слів гнет, угнетение, і ґніт (gnit), що означає по-російському фитиль; грати (hraty) — дієслово, відповідник до російського играть, і ґрати (graty) — іменник, по-російському гулянье; ґулі — по-російському гулянье, і ґулі — множина іменника, відповідниками до якого є російські слова шишка, волдырь.

Звукова й значеннєва різниця цих слів, не позначена окремою літерою, не тільки утруднює читання писаного й друкованого тексту з цими словами, а іноді призводить до того, що важко добрати, про що йдеться.

Ось фраза: «це твої перші гулі, хлопче, а скільки їх іще буде в тебе по­переду?» Про що тут мовиться — чи про гуляння парубків і дівчат на сільській ву­лиці, чи про ті болячки-пухлини, що їх дістав хлопець після бійки або вдарив­шись об щось?

... Під час одної реформи україн­ського правопису в 1930-х роках літеру ґ таки було скасовано. Мотивували це тим, що літера в написанні іноземних слів і прізвищ ніби творила велику плу­танину. Бо її треба було писати в словах латинського походження, а також із су­часних європейських мов, де чується звук g (наприклад, ґенерація, Ґете). А в словах грецького походження або в су­часних іноземних словах, де чується звук h, потреба в цій літері відпадає (географія, Геродот, гусар). Прибічники цієї реформи додавали, що в українській мові слів із звуком g поглядно не так уже й багато, а тому відповідну вимову їх легко запам'ятати.

Мене мало турбує правопис інозем­них слів і прізвищ... Що ж до другої час­тини мотивації, то вона не витримує критики. Лише у словнику Бориса Грінченка слів з літерою ґ мало не 270. А, як відомо, цей словник далеко не вичерпує всього лексичного багатства сучасної української мови, отож, цих «капосних» слів не так уже й мало в нашій мові.

Так що легше — завчати напам'ять оці 270 слів, щоб правильно вимовляти під час читання, чи відновити скасовану літеру й читати текст так, як написано?


6 клас
№ 1.

Користуючись довідкою в кінці вправи, проаналізуйте використані авторами синоніми-іменники. Спробуйте обґрунтувати авторський добір.

1. Простір землі, який можемо окинути оком, називається горизонтом. (З підручника.) 2. Неначе райдуга з металу, через Дніпрові береги мости за обрій пролягли – з землею небо поєднали. (Л.Дмитерко.) 3. Сміється сонце з небозводу. (П.Тичина.) 4. Починало світати. Крайнебо жевріло рожевим вогнем, горіло і миготіло ясним полум’ям. (Панас Мирний.) 5. На гарячім світанку зорею цвіте небокрай. (А.Малишко.) 6. Над нами від сонця гарячи стоять небосхили. (В.Бичко.) 7. На виднокрузі розпускалась вітрилами яхта, як дерево цвітом. (М.Коцюбинський.) 8. Голубі сніги блищать на видноколі. (М.Рильський.) 9. Який чудовий кругозір і даль яка барвиста. (М.Шеремет.) 10. Ген там, на протилежному березі, - село, а за селом, аж до самісінького виднокраю, зеленіє озима пшениця. (Остап вишня.) 11. Торкнулось надвечір’я небосхилу – приспало шторм на безмірі людськім. (М.Нагнибіда.)

С л о в н и к:

горизонт – частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості;

обрій – лінія зіткнення неба з землею чи водною поверхнею;

небозвід – весь видимий простір неба;

крайнебо – небокрай – частина неба над лінією горизонту;

небосхил – прилегла до землі частина небесного простору;

виднокрай – виднокруг – видноколо – круговид – кругозір – те саме, що горизонт, обрій.

№ 2.

Прочитайте, обгрунтуй те доцільніст ьвикористання форми множини виділених іменників.

На білу гречку впали роси… (М.Рильський.)

Веселку рос обртушують отави. (М.Рильський.)

Золото осіннє вкрилось рясно росами. (Н.Забіла.)

Холодна осінь оповида землю сивими туманами, зілляла дрібними дощами. (М.Коцюбинський.)

Вітри півничні тремтять, затихаючи між запашними кущами лавровими. (Леся Українка.)



№ 3.

Прочитайте. Спиціть. Підкресліть прикментии та іменники, до яких вони відносяться. Яку художню функцію вони виконують?

І. Я пішов просто до середини корча, обережно розгорнув густі гіллячки й побачив справді невеличкного пташка, що схоався в торішній сухій траві…

Це був маленький болотяний пташок, які в нашій підгірській околиці показуються дуже рідко. Пір’я на нім було попелясто-сіре, з легеньким перловим полиском, дзьобик тоненький, темно-зеленкуватий, і такі ж самі довгі тонесенькі ноги. (І.Франко.)

ІІ. Враз дівчина почула ,як залопотіли пташині крила. Ту ж мить на сніговий горбик поруч яранги знизився птах. То була розкішна рожева чайка – рідкісний і жаданий птах Півночі. Кінчики її білих, як сніг, крил вилискували рожевими фарбами. Чорний дзьобик час од часу розпорошував сніг. (М.Трублаїні.)


№ 4.

Прочитайте. Якого відтінку надає поетичному мовленню використання особового займенника Я?

1. Як рідну матір ,я люблю Москву. (Д.Павличко.) 2. Як неба синь, і гай, і поле, люблю я Україну й Русь. (В.Сосюра.) 3. Я українець, а ти росіяночка – дружба в нас. (П.Тичина.) 4. Я пісню складу, ще й квіток я нарву радянській людині. (П.Тичина). 5. Я піду долиною, зацвіту з калиною, і куд не гляну я – все моє. (А.Малишко.) 6. Я завжди там, де труд, де людно. (П.Тичина.) 7. Я басу мільйони рук, що творять щастя Батьківщини. (В.Сосюра.) 8. Славлю я піснями юність ясночолу. (В.Сосюра.) 9. Гаї шумять- я слухаю. Хмарки біжать – милуються. (П.Тичина.) 10. Я іду росою, а вона іскриться. (В.Сосюра.) 11. Білі каштани, світлі огні, де б не бував я – любі мені. (А.Малишко.) 12. Я хочу, щоб пахла не кров’ю земля, а квітками. (Л.Забашта.)

№ 5.

Прочитайте. Докладно викладіть тексти, використовуючиси виділені дієслова. пОясніть їх роль у створенні описів. Визначте стиль наведених уривнків.

^ У лісі гуляє віхола. Сердитий холодний вітер грається з снігом, жбурляє, крутить і несе його кудись у ніч, в непроглядну темряву. Важко стогне ліс шумять віковічні сосни, з тріслом ламається вухе гілля, б’ється об примерзлі стовбури дерев. (Ю.Збанацький.)

Захитались гілки на високому дереві й почали струшувати з себе іній… Сухе листя н ліщині надималося, гуло, деренчлало; ліщина об ліщину телась-скрипіла, а вітер поміж гілками так завивав, що в Пилипка аж у вихаха пищало. Сніжинки з інеєм крутилися, збивалися в купу, і та купа росла, більшала, і, наче стовп, підіймалася вгору… Все кругом пищало, верещало, гуло. (П.Мирний.)



№ 6.

Прочитайте. Поясніть стилістичну роль виділенх дієслів у наведених реченнях. Вжиаються вони в прямому чи переносному значені? Який це засіб створення образності?

1. Зазолотила осінь навкруги розгонисті дніпровські береги. (В.Критценко.) 2. Сміється небо Києва хмарками в вишині. (В.Сосюра.) 3. Над водою щось верба шепоче. (В.Сосюра.) 4. Заснули верби над облозі, і вітер задрімав. (Л.Глібов.) 5. Уві сні зітхали осики листом тихо. (А.Головко.) 6. Он під дощем загомоніли віти говіркою зеленою. (А.Малишко.) 7. Удень із-за хма виглядало сонце, всміхалося. (А.Головко.) 8. Мальва під віконцем пелюстками горить. (О.Гончар.)

№ 7.

Прочитайте. Поясніть зображально-виражальну функцію виділених дієслів.

^ ЖАЙВІР

Он він десь там угорі тюрлюкає, розливається стодзвонно, чутний на все небо, а сам – невидимий. Шукаючи птаха, дивимось у блакить ,цікаво нам, хто перший побачить: де він? Розтанув у сяйві, нічиєму зору він не дається, а сокості видзвонює, це завзятіше грає-виграє на своїх невидимих дзвіночках. (О.Гончар.)

№ 8.

Прочитайте. Виділіть речення. Проаналізувавши зміст, виділіть мікротеми та поділіть текст на абзаци.

Принесли хліб на столі поклали похучий теплий ще із шкоринкою золотавою це від вогню позолота в нього та не тільки од вогню золоте зерно на борошно мололи а зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося срібною рособ вмливалося золоте проміння сонячне в себе увіюрал від сонця позолота в хліба та чи тільки від нього золоті роботящі руки зерно змололи… Хліб спекли роботящі руки в дім його принесли на вишівану скатертину поклали. (Т.воломієь.)

№ 9.

Прочитайте вірші Богдана Ігора Антонича. Що є спільного у других строфах обох віршів? Уявіть ілюстрації до обох цих схожих строф – так, щоб малюнки вийшли в чомусь подібні, а в чомусь відмінні.


^ ВИШНІ

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,

на ишнях тих, що їх оспівував Шевченко…

моя країно зоряна, біблійна й пишна,

квітчаста батьківщино вишні й соловейка!


^ Де вечори з Євангелії, де світанки,

де небо сонцем привалило білі села,

цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,

як за Шевченка знову поять пісню хмелем.



ЗИМА

Кравці лисицям хура шиють,

вітри на бурю грізно трублять.

^ О Боже, стережи в завію

і людські, і звірячі кубла.

У сто млинах зима пшеницю

на сніг сріблясто-синій меле.

Назустріч бурі ніч іскриться,

привалюючи небом села.



Перекладіть російською мовою перший рядок другої строфи вірша “Зима”. Чи можна у російському перекладі не узгоджувати числівник з іменником у відмінку – так, як це зроблено в українському оригіналі?

№ 10.

Перекладіть текст українською мовою. Визначте стиль, підкресліть синоніми.

Лес, состоящий исключительно из одних сосен, называется бором. Все остальные породы деревьев, теряющие свои листья осенью и возобновляющие их весною, как-то: дуб, вяз, осокорь, липа, береза ,осина, ольха и другие, называются черным лесом, или чернолесьем.

К нему принадлежат ягодные деревья: черемуха и рябина… К чернолесью же надобно причислить все породы кустов, которые также теряют зимой свои листья: калину, орешник, жимолость, шиповник и прочие. (С.Аксанов.)
№ 1.
Проведіть стилістичний експеримент: замість форми множини виділених іменників використайте форму однини; зіставте паралельні варіанти речень, встановіть, якими відтінками значення вони відрізняються. Обґрунтуйте добір авторами форми множини іменників.

1. Гаряче пахнуть насичені сонцем трави. (О. Гончар.) 2. Сохли на сонці соковиті весняні трави на крутих і пагорбах, в'янули яскраві гірські квіти між камінням. (В. Кучер) 3. Очерети, між ними де-не-де озеречка, а за очеретами срібно-голуба стрічка, ріки. (Остап Вишня.) 4. Польова доріжка сіріє поміж стернями. (О. Гончар.)


№ 2.

Спишіть. Поставте замість крапок пропущені прикметники, користуючись довідкою, яка подається в кінці вправи. Спишіть. До якого стилю мовлення належить текст?

... сонце почало підніматись десь далеко за лісом, і його ... світ слався в лісі по снігу, а на опушених інеєм ... гілках стрибало його ... проміння, висвічуючи то ..., то ... іскорками. Наче зачарований велетень, стояв ліс, опушений весь інеєм ..., прикритий і пронизаний наскрізь ... сяйвом. У ньому було тихо: ... повітря від ... морозу, здається, за­гусло, ані ворухнеться — ..., ..., ...

Хто втерпів би не зостановитись, щоб намилувати